To see the other types of publications on this topic, follow the link: Посуд.
Journal articles on the topic 'Посуд'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Посуд.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Chechulina, Iryna. "Аттична чорнолакова кераміка з експозиції Миколаївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми»." Eminak, no. 1(33) (March 31, 2021): 204–18. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).502.
Full textAbstract:
Аттична чорнолакова кераміка завжди привертала увагу дослідників своїми витонченими формами, вишуканим орнаментуванням та якістю покриття. Хоча ця категорія матеріалу належить до парадного столового посуду, знахідки його доволі чисельні. Цей посуд ввозився з Аттики e регіон Північного Причорномор’я протягом століть, і за цей час він став однією з найважливіших категорії імпорту до регіону. Колекція чорнолакового посуду, що експонується у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї є репрезентативною, має як популярні, так і унікальні форми. Саме тому аналіз колекції представляє неабиякий інтерес і практичне значення для подальшої роботи з цією категорією посуду.
2
Kotenko, Viktoriia. "Орнаментація херсонеської кераміки в елліністичний час (семантика та поширення)." Eminak, no. 1(33) (March 31, 2021): 244–52. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).505.
Full textAbstract:
У статті розглядається столовий посуд, виготовлений у Херсонесі Таврійському в елліністичний час. Досліджується орнаментація виробів, запропоноване можливе трактування семантичного навантаження окремих елементів декору. Припускається взаємозв’язок мотивів розпису та міфологічних сюжетів, які також відобразилися і в інших проявах матеріальної культури полісу. З’ясовуються традиційні прийоми херсонеської орнаментики за доби еллінізму. Простежується поширення херсонеського орнаментованого столового посуду до полісів Північно-Західного Причорномор’я.
3
Editor, Editor. "ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ІДЕНТИФІКАЦІЙНИХ ОЗНАК КЕРАМІЧНОГО ПОСУДУ З МЕТОЮ КЛАСИФІКАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО УКТЗЕД." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 29, 2019): 229–37. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-22.
Full textAbstract:
Мета. Проведення аналізу сучасного стану нормативної документації щодокласифікації керамічних товарів згідно з УКТЗЕД, ефективності застосування митнимиорганами цих норм при вирішені спірних питань класифікації товарів та розробленняпропозицій щодо удосконалення класифікації цих видів товарів.Методика. При дослідженнях використовували нормативно-правові та законодавчіакти, дані відкритих джерел. Застосовувалися наукові методи пізнання та аналітичніметоди: систематизація, ідентифікація, узагальнення та класифікація.Результати. В статті розглянуто ряд питань стосовно товарознавчоїхарактеристики керамічного посуду та визначення ідентифікаційних ознак керамічногопосуду з метою класифікації відповідно до Української класифікації товарівзовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД).Недостовірне декларування керамічного посуду набуває особливої гостроти, оскількизростає кількість випадків, коли декларанти заявляють посуд з фарфору як посуд зфаянсу, що має нижчу вартість і, відповідно, ставку імпортного мита. Крім цього, нарізновиди керамічного посуду в УКТЗЕД встановлені різні ставки ввізних мит. Розглянувширозподіл експорту та імпорту по країнах, було визначено, що експортується в кількісномувідношенні більше посуду з фарфору, а імпортується у багато разів більше посуду,виготовленого з інших видів кераміки. Зазначено, що незважаючи на широкий спектрспособів, і методів ідентифікації товарів, митними експертами дуже частоприймаються невірні класифікаційні рішення. Ефективність застосування митнимиорганами заходів тарифного та нетарифного регулювання щодо учасників ЗЕДзнаходиться в прямій залежності від того, наскільки повно і точно вирішені питаннякласифікації товарів. Тому учасник ЗЕД повинен правильно описувати товар в 31 графі тазаявляти його код в 33 графі МД, а органи доходів і зборів в свою чергу повинні ретельноздійснювати контроль достовірності заявленого коду. Наукова новизна отриманих результатів полягає у ґрунтовному аналізі основнихположень нормативно-правових актів з питань класифікації та митної вартостікерамічних товарів, визначенні проблемних аспектів та їх сутності.Практична значимість полягає у виявленні проблемних аспектів правових нормщодо митної вартості товарів з кераміки, які можуть бути враховані під час розробкинормативно-правових актів стосовно визначення й контролю митної вартості товарів, атакож у практичній роботі митних органів.
4
Chechulina, Iryna. "Зовнішній штампований орнамент на аттичній чорнолаковій кераміці з Ольвії." Eminak, no. 1(25) (April 7, 2019): 127–37. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.1(25).214.
Full textAbstract:
Штампований і врізний орнамент належить до найбільш поширених методів орнаментації чорнолакової кераміки. Ці методи орнаментації використовували з середини V ст. до н.е. до елліністичного періоду, техніка поширилася від Афін до Італії. Штампами могли прикрашати посуд як всередині, так і ззовні. Зовнішні штампи зустрічаються набагато рідше, ніж внутрішні.
Аналіз чорнолакового посуду з Ольвії показав, що лише декілька відсотків штампованого посуду мають штампи по зовнішній стороні. Проте матеріал репрезентує всі зміни у морфології й орнаментації, що характерні класичних екземплярів. Це ще раз доводить тісні та системні торгівельні зв’язки Ольвійського полісу з Афінами та її округою у класичний період.
5
Мельник, А. М. "Пластиковий посуд - зона ризику!.." Безпека життєдіяльності, no. 12 (2009): 27–29.
Find full text
6
Чорний, А. М. "Скляний посуд Черняхівської культури : (історіографічний аспект)." Археологія, no. 1 (2015): 125–44.
Find full text
7
Лішунов, М. В. "Пластиковий посуд: більше шкоди чи користі?" Безпека життєдіяльності, no. 5, травень (2018): 38.
Find full text
8
Івашків, Галина. "Кераміка Влодави і Павлова: історія, типологія, художні особливості." TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych 6 (December 13, 2021): 317–31. http://dx.doi.org/10.31743/teka.13369.
Full textAbstract:
У статті висвітлено історію розвитку гончарства Влодави та Павлова до середини ХХ століття. Значні поклади глини, особливо багатої окисами заліза, давали змогу місцевим майстрам виготовляти передусім димлені вироби. У ХVІ ст. гончарний цех у Влодаві отримав великі привілеї, виробляючи різні види посуду. Мальована кераміка у Павлові з’явилася завдяки гончарям із Прикарпаття, зокрема з Кут (колишнє Станіславівське воєводство; зараз Івано-Франківська область). Визначено основні типологічні групи кераміки (посуд, предмети інтер’єру церков і помешкань – вази, скарбонки, а також іграшки), названо імена майстрів. Простежено художні особливості, зокрема основні техніки декору димлених (гладження, ритування) та мальованих (розпис кольоровими ангобами та поливою) глиняних виробів. Деякі з керамічних предметів застосовували в обрядах календарного й родинного циклів.
9
Пономарьова, І. "Посуд та домашнє начиння греків Приазов"я." Народна творчість та етнологія, no. 5 (369), вересень - жовтень (2017): 6–11.
Find full text
10
Мотиль, Р. "Глиняний посуд епохи неоліту на теренах України." Народознавчі зошити, no. 4 (100), липень - серпень (2011): 629–34.
Find full text
11
Peliashenko, K. Yu, and P. Ya Havrysh. "Hand-made Pottery from Knyshivka Hill-fort." Archaeology, no. 1 (March 23, 2018): 91–101. http://dx.doi.org/10.15407/archaeologyua2018.01.091.
Full text
12
Дзюба, О. "Посуд як складова культури харчування козацької старишини XVIII століття." Народна творчість та етнологія, no. 3 (385), травень - червень (2020): 63–71.
Find full text
13
Щербань, О. "Глиняний посуд у "Конотопській відьмі" Григорія Квітки-Основ"яненка." Чумацький шлях, no. 4 (2010): 27–28.
Find full text
14
Щербань, О. "Глиняний посуд Наддніпрянщини як складова традиційної культури харчування українців." Народознавчі зошити, no. 2 (128), березень - квітень (2016): 389–97.
Find full text
15
Щербань, Олена. "Глиняний посуд - атрибут весільного обряду Полтавщини (ХІХ - ХХ ст.)." Берегиня, Ч. 2 (65) (2010): 16–23.
Find full text
16
Ponomariova, Iryna. "Tableware and Houseware of the CisAzov Greeks." Folk art and ethnology, no. 5 (October 30, 2017): 6–11. http://dx.doi.org/10.15407/nte2017.05.006.
Full text
17
Robotko, A., A. Chorna, and A. Shulga. "EDIBLE UTENSILS IS CARING ABOUT THE ENVIRONMENT FUTURE OF THE PLANET." Scientific Works of National University of Food Technologies 25, no. 2 (April 2019): 225–33. http://dx.doi.org/10.24263/2225-2924-2019-25-2-24.
Full text
18
Щербань, О. "Глиняний посуд. Один із головних предметів оформлення столу для народної трапези." Наша Берегиня, no. 3 (2012): 48–51.
Find full text
19
Horbenko, Kyrylo, and Oleksandr Smyrnov. "Структура та характер приміщення № 21 городища Дикий Сад." Eminak, no. 1(25) (April 7, 2019): 9–29. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.1(25).208.
Full textAbstract:
У статті розкрито особливості приміщення № 21, що розташовувалося на території «ближнього передмістя» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад у місті Миколаїв. Охарактеризовані архітектурна структура та принципи будови, а також особливості внутрішнього заповнення ям. Проаналізовано матеріальні предмети (керамічний посуд, вироби з кістки, рогу, глини, каменю, бронзи), що зафіксовано у культурному шарі. Встановлено, що приміщення № 21 було господарсько-виробничою майстернею зі складною системою багатофункціональних ям (стовпові, господарські, виробничі, ритуальні).
20
Гейко, Анатолій. "Глиняний посуд у поховально-поминальній обрядовості лісостепового населення скіфського часу Дніпровського Лівобережжя." Scientific journal "Archaeological ceramology", no. 1-2 (January 31, 2022): 111–25. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.65.
Full textAbstract:
Розглянуто використання глиняного посуду в поховальних та поминальних обрядах населенняскіфського часу Дніпровського Лісостепового Лівобережжя. Простежено, що вироби місцевого таімпортного походження були досить частою знахідкою в насипах курганів, а також у ровах, що їхоточували. Ці глиняні артефакти пов’язані з очисними ритуалами, напутніми дарами й тризною.
The use of clay pottery in the Scythian population’s burial and memorial rituals of the Dnipro Left-Bank Forest-Steppe Region is considered in the article. It has been traced that the locally made productsand imported antiques were quite frequent finds in the mounds, as well as in the ditches that surroundedthem. These clay artifacts are associated with purification rituals, farewell gifts, and funeral meal.Despite the similarities (ethnic, religious, cultural, territorial) monuments of the Dnieper Forest-Steppe Left Bank Region, complete unity in burial customs in the 8th-4th centuries BC didn’t observe.It shows the heterogeneity of the population’s burial rituals, even in some close regions, and possiblechronological changes in the whole ritual.We can observe quite similar rituals during the diggings of simultaneous burials in the DnieperForest-Steppe Right Bank Region and Ukraine steppe zone’s Scythian mounds.Unfortunately, most of the mounds were looted in ancient times. It is not yet possible to trace clearlythe differences in burial rituals for socio-property differentiation of the dead.Examining clay pottery, it can be confirmed that the local population’s burial rituals with using theseartifacts were not conservative. Imported antique products had been using actively in them from the 5thcentury BC.The same clay pottery was used in everyday life and burial rituals. Analysis of clay pottery’s contentsusing DNA technology will determine what food was in them.New archаeological diggings of mounds and soil necropolises, expansion of source base will allowtracking changes in burial rituals in space and time.
21
Волкова, Е. В. "THE METHODOLOGY FOR SINGLING OUT VESSELS MADE BY ONE CRAFTSMAN." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 261 (December 4, 2020): 328–42. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.261.328-342.
Full textAbstract:
Статья посвящена новым, дополнительным критериям выделения посуды одного мастера. Экспериментально было доказано, что тулово сосуда - наиболее устойчивая его часть. А из его параметров наиболее устойчивым оказался максимальный диаметр. Используя два параметра тулова: его общую пропорциональность и максимальный диаметр, автор выделил из всей посуды Волосово-Даниловского могильника посуду, сделанную по одной и той же форме-модели. Сопоставление сосудов, сделанных по одной форме-модели, с одинаковыми исходным сырьем, составом формовочной массы сосудов и составом шамота в ней позволило выделить посуду одного мастера. Таким образом, предложен еще один критерий для выделения посуды одного мастера: близкие формы-модели, с помощью которых лепились сосуды. Разработанная автором методика выделения посуды гончаров-левшей, с одной стороны, подтвердила правильность методики анализа форм сосудов, а с другой - позволила выявить большее число разных гончаров, посуда которых сопровождала погребенных в могильнике индивидов. The paper is dedicated to new, additional criteria for singling out vessels made by one craftsman. It has been proven experimentally that the vessel body is the most stable element. Regarding its characteristics, the maximum diameter turned out to be the most stable. Using two characteristics of the body, i.e. its proportions and its maximum diameter, the author selected vessels made with the use of the same model shape among all vessels coming from the Volosovo-Danilovo burial ground. Comparison of the vessels made with the use of the same model shape, the same raw material, the same composition of clay paste and proportion of grog in it provided an opportunity to single out vessels made by one craftsman. Therefore, one more criterion for singling out vessels made by the same craftsman is proposed, i.e. a similar model shape used in making vessels. The methodology for identifying left-handed potters developed by the author, on the one hand, confirmed that the methodology of analyzing vessels shape was correct and, on the other hand, made it possible to identify a greater number of various potters whose vessels were placed into the graves as funerary offerings.
22
Dziuba, Olena. "Tableware as a Component of Nourishment Culture of the 18th-Century Cossack Offecer Staff." Folk art and ethnology, no. 3 (June 30, 2020): 63–71. http://dx.doi.org/10.15407/nte2020.03.063.
Full text
23
Горбенко, Кирило. "Залишки будівельних споруд «цитаделі» городища Дикий Сад." Старожитності Лукомор'я, no. 1 (August 8, 2020): 5–44. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.1.9.
Full textAbstract:
Розглядається характер, структура та конструктивні особливості залишків будівельних споруд «цитаделі» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад (13/12-12/11 ст. до н.е.).
Надається локалізація й опис характерних речей у заповнені та закритих комплексах споруд (керамічний посуд, предмети з глини, бронзи, каменю, кістки та рогу).
Усі споруди «цитаделі» є характерними (окрім рову) для пам’яток Північно-Західного Причорномор’я доби пізньої бронзи. При цьому, принцип розміщення будівель, враховуючи оборонні споруди навколо «цитаделі», вказує й на традиції, що характерні для східного ареалу культур бронзового віку.
24
Щербань, О. "Глиняний посуд у традиційній культурі харчування українців через призму наукового дослідження Варвари Щелоковської." Народна творчість та етнологія, no. 5 (351), вересень - жовтень (2014): 28–34.
Find full text
25
Нorbenko, Kyrylo, and Igor Pistruil. "Приміщення № 25 городища Дикий Сад." Eminak, no. 1(29) (April 7, 2020): 324–41. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.1(29).396.
Full textAbstract:
Розглядаються конструктивні особливості приміщення № 25, що розташовувалося на території «цитаделі» городища доби фінального бронзового віку Дикий Сад (кінець 13-11 ст. до н.е.). Охарактеризовано архітектурну структуру та принципи будови приміщення, а також особливості внутрішнього заповнення ям. Проаналізовано матеріальні предмети (керамічний посуд, вироби з кістки, рогу, каменю, бронзи), що зафіксовано у культурному шарі. Найбільш знакові знахідки: роговий псалій, кременевий серп і кам’яні предмети антропоморфної форми.
Окремо аналізується саме кременевий серп, що є першою подібною знахідкою на території Дикого Саду. Пропонуються варіанти кріплення знаряддя в оправі та його використання.
26
Kolesnychenko, A. N. "Glass Vessels of the 5th — 1st Centuries BC from Excavation of Tyras." Archaeology, no. 1 (March 23, 2018): 102–11. http://dx.doi.org/10.15407/archaeologyua2018.01.102.
Full text
27
Школьна, Ольга Володимирівна. "ПАШОТНИЦІ ТА КОДЛЕРИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ФАРФОРІ-ФАЯНСІ." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 46–53. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247342.
Full textAbstract:
Мета дослідження — окреслити специфіку форм для подачі яєць, виконаних у фарфорі та фаянсі, у французькій та англійській традиціях, поширених в Україні. Методологія дослідження включає принцип всебічності, мистецтвознавчий і культурологічний підходи; основні засади дослідження базуються на онтологічному, аксіологічному, герменевтичному, типологічному методах та методі мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна полягає у порівнянні конструкції та функції означених предметів, уточненні даних щодо випуску означеної продукції провідними європейськими підприємствами. Висновки. Охарактеризовано художні особливості фарфоро- фаянсових форм для яєць, що випускалися на Києво-Межигірській фаянсовій фабриці упродовж ХІХ століття, Баранівському фарфоровому заводі протягом ХХ століття та низці тонкокерамічних підприємств Європи протягом ХІХ – початку ХХІ століть. Виявлені різні конструктивні варіації пашотниць (вертикальних і горизонтальних, комбінованих) і кодлерів на одне-два та кілька яєць. З’ясовано, що деякі з них входили до сніданкових сервізів за традицією англійських сніданків, а також егоїстів, солітерів, тет-а-тетів, дежене, кабаре (так званих скорочених сервізів для сніданків) у французькій традиції, а також являли собою великодні підставки для яєць. Розглянуто типорозміри кодлерів, розрахованих на різний об’єм місткості. Зазначено, що зазвичай цей посуд поділяють на standart — для одного яйця, king size — на два яйця, jumbo — на три-чотири яйця та maxime — на чотири-шість яєць. Сьогодні ці вироби, як вінтажного походження, так і сучасні, мають особливий попит у поціновувачів англійського посуду, колекціонерів та аукціоністів. Водночас особливо цінується марка «egg coddler» від Роял Ворчестер, що є незмінним лідером виробництва цього сегмента виробів на світовому ринку, хоча з нею конкурують як численні британські компанії з виготовлення тонкокерамічних виробів, так і іспанські та навіть китайські й японські.
28
Колединський, Леонід. "Кухонний, столовий і тарний посуд IX–XVII століть з Вітебська (за матеріалами розкопок Верхнього замку)." Scientific journal "Archaeological ceramology", no. 1-2 (January 31, 2022): 59–88. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.62.
Full textAbstract:
Глиняний посуд IX–XVII століть з розкопок Верхнього замку Вітебська поділяється накухонний, столовий і тарний. Кухонний посуд IX–XI століть представлено винятково горщиками,кухонна кераміка XII–XIII століть – горщиками, латками, сковородами, мисками, трапляютьсяпокришки горщиків. Кераміка цього часу має аналоги на великому просторі Руси. Модифікаціякухонного посуду відбулася впродовж XIV–XVI століть. XVII століття представлено широкимасортиментом кухонної, столової та тарної кераміки: кухонним посудом (полив’яні ринки,горщики й макітри /біл. – «макотры»/ без поливи); столовою керамікою (полив’яні макітри,миски, полумиски, тарілки, блюдця, заварники, глечики, «глякі», кубки, чарки, братини й братинки,сільнички й посудини для спецій); тарною керамікою (баклаги /біл. – «биклаги»/, горщики-двійнята/біл. – «спарышы»/). За технологією виготовлення виділено теракотову, вкриту зеленою поливою,мальовану, поліхромну, чорну димлену лисковану, морену кераміку.
The article reviews the earthenware of 9th-17th centuries from the archaeological excavations in1977–1993 on the Upper Castle of Vitebsk. During the researches about 10 000 fragments, 20 wholeand restored vessels have been collected. All pottery can be divided into two big chronological groups.The first group includes the pottery of 9th–13th centuries, the second one – of the 14th–17th centuries.As per their purpose there are kitchenware, dinnerware and container ware.The dishes of 9th century are exclusively represented by the kitchenware. Once there was a pot whichprobably served for transportation of food. All the pots are stucco ones; they have direct analogues amongthe vessels of those times as the Krivichs had. The pottery of the 10th century is ceramic, it has rich decorin the form of multi-row waves and lines. The volume of some vessels is 300 grams. The analogues of thepottery are spread on all the territory of the Polotsk and Smolensk lands. The pottery of the 11th centuryis thin-walled; it had a cuff from the outer side of the corolla. This type of the pottery is known practicallyin all monuments of the Kievan Rus. The pottery of the 12th-13th centuries is more various. Except thekitchen pots occasionally clay pans, roasters and dishes can be met and pot lids are known. Up to 8 typesof the corolla decoration of the kitchen pots have been highlighted. Their analogues have been originatedfrom excavations of numerous cities of Rus of the 12th-13th centuries. The pots in the shoulder area havea sharp edge. It is the influence of the gothic style which came to the lands of Belarus in the late 13th –early 14th centuries. In the following two centenaries the shoulder edge has been smoothed out. Thesechanges are characteristic in whole for the pots of the Renaissance and early barocco on the territory ofthe Eastern Europe. In the 16th century among the pots there are big ones, which height and diameter ofthe mouth reach 28-32 cm, volume from 3 up to 5 liters. In the 14th–16th centuries roasters and dishes arebeing used. The roasters have a massive hollow handle or a handle in the shape of a semicircular bracket.The dishes have 26 cm in diameter of the mouth and thickness of the walls up to 1 m.The roasters and dishes are made of grey clay. Among the dishes there is a fragment of a hugedish, probably not for a kitchen purpose. The poppy-basins and clay pans on legs are also known. Theirappearance is most likely Western European innovation. The poppy-basins have a hollow handle forinserting of a wooden handle.The dinnerware dishes are represented by not big cups and charkas. The pottery of the 17thcentury detects diversity of kitchenware, dinnerware and container ware, which was caused by theshop production. The production technology becomes very diverse. Green-glazed, polychrome, smoked,black-flattened and welded pottery is widely used. Generally the pottery of those times is very close tothe Belarusian traditional pottery of 19th century. The materials of excavations from the Upper Castle ofVitebsk give the possibility to track in dynamics formation of assortment, changes in technology of dishesproduction at a wide chronological segment and extrapolate the conclusions on adjacent monuments.
29
Щербань, О. "Глиняний посуд в українській селянській трапезі: від народного до псевдоелітарного (остання чверть XIX - початок XXI століття)." Народознавчі зошити, no. 1 (103), січень - лютий (2012): 59–61.
Find full text
30
Koval, L. М., V. S. Tserklevych, and N. А. Antoshkova. "Fast food trends in the first quarter of the XXI century: "millennials" consumer demands and edible tableware." Entrepreneurship and Trade, no. 25 (2019): 45–53. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2019-25-06.
Full text
31
Horbenko, Kyrylo. "Будівельні споруди південної частини «цитаделі» городища Дикий Сад." Eminak, no. 1(33) (March 31, 2021): 36–66. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2021.1(33).491.
Full textAbstract:
Розкрито конструктивні особливості будівельних споруд № 24 та 24-а городища Дикий Сад, що розташовувалися у південній частині «цитаделі». Охарактеризовані структура та принципи будови, а також особливості внутрішнього заповнення ям. Проаналізовано матеріальні предмети (керамічний посуд, вироби з кістки, рогу, глини, каменю, бронзи), що зафіксовані у культурному шарі споруд.
Встановлено, що приміщення № 24 можна віднести до житлових (наземних) споруд з набором стовпових, господарських і господарсько-ритуальних ям. Приміщення 24-а, виходячи з конструктивних особливостей, характеру та заповнення ям, а також зафіксованих артефактів, можна віднести до наземних споруд господарсько-ритуального призначення, де навколо центрального вогнища розташовувалися багатофункціональні ями (стовпові, господарські, господарсько-ритуальні). Однак, можливо, що об’єкт використовувався як житлова споруда, при чому в певний час, або на початку виникнення життя на городищі, або наприкінці його існування.
Усі артефакти, що зафіксовано в основному заповненні й у заповненні ям приміщення № 24 та 24-а, є характерними для колекції матеріальних предметів Дикого Саду та відносяться до старожитностей білозерсько-тудоровського часу регіону Північно-Західного Причорномор’я.
32
Tarasenko, N. L., N. O. Savina, V. M. Britsun, and N. V. Оstanina. "ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ МИЙНОГО ЗАСОБУ NEODISHER LABOCLEAN PLM НА ЛАБОРАТОРНОМУ ПОСУДІ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (February 28, 2020): 42–50. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10903.
Full textAbstract:
Мета роботи. Опрацювання простих експрес-підходів для визначення залишкової кількості мийного засобу Neodisher LaboСlean PLM в лабораторному посуді, заснованих на використанні фармакопейних методів (перевірки питомої електропровідності і теста «речовин, що окиснюються»), і оцінювання якості миття посуду дезінфекційно-мийним автоматом.
Матеріали і методи. Воду дистильовану і дейонізовану отримано, відповідно, з аквадистилятора GFL2008 і системи Millipore Direct-Q 3 UV. Використовували розчини мийного засобу Neodisher LaboСlean PLM. Кондуктометричні дослідження проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300. Миття лабораторного посуду здійснювали в дезінфекційно-миючому автоматі G7883.
Результати й обговорення. Визначено питому електропровідність розчинів різної концентрації Neodisher Laboclean PLM. Отримані дані оброблені Excel з метою побудови калібрувальних графіків та створення математичних рівнянь. Ці підходи, хоча не є селективними, проте дозволяють ідентифікувати остаточні забруднення посуду мийним засобом Neodisher LaboСlean PLM в концентраціях, відповідно, 10-5 % і 10-2 %, в тому числі – і кількісно (за питомою електропровідністю, з використанням калібрувального графіка). Подібним чином отримано калібровочний графік для однієї з солей жорсткості водопровідної води – CaCO3. На основі отриманих даних були проведені дослідження чистоти лабораторного посуду після відмивання у дезінфекційно-мийному автоматі.
Висновки. Отримані дані (0,8–3,2 і 2,3–10,0 мкг/одиницю на посуду, відповідно, для мийного засобу Neodisher LaboClean PLM і для CaCO3) свідчать, що чистота лабораторного посуду після мийки в дезінфекційно-мийному автоматі G7883 є задовільною для вирішення більшості завдань, які стоять перед аналітичною та фармацевтичною хімією.
33
Волкова, Е. В. "«ONE CRAFTSMAN’S» VESSELS FROM THE CERAMIC ASSEMBLAGE OF THE BALANOVO CEMETERY." Краткие сообщения Института археологии (КСИА), no. 264 (December 3, 2021): 388–406. http://dx.doi.org/10.25681/iaras.0130-2620.264.388-406.
Full textAbstract:
Статья посвящена дальнейшей разработке методических приемов выделения посуды, изготовленной условно «одним мастером». Используя методику выделения посуды «одного мастера» по формам-моделям, апробированную на посуде из Волосово-Даниловского могильника фатьяновской культуры, автор выявил по керамическому комплексу Балановского могильника эпохи бронзы 15 гончаров, делавших горшки, трех мастеров, изготовлявших амфоровидные сосуды, и одного, производившего миски. Предполагается, что в рамках одного поколения работали 4-5 мастеров. По изученным материалам реконструируется глубоко зашедший в результате устойчивых брачных контактов процесс смешения двух разных по происхождению родовых коллективов - балановского и атликасинского. Дуализм социальной структуры изучаемого общества проявлялся в том, что покойному приносили посуду родственники, различные по своей культурной принадлежности. Но оба коллектива продолжали частично сохранять культурную обособленность. Тот факт, что один и тот же мастер мог делать сосуды, соответствующие разным культурным традициям (и балановским, и атликасинским), а также число гончаров указывает на то, что в данном случае мы имеем дело с ремесленным на заказ гончарным производством. The paper deals with further development of methodological techniques of identifying «one craftsman’s» vessels. With the use of the methodology of identifying «one craftsman’s» vessels based on model forms which was piloted with the use of vessels from the Volosovo-Danilovo cemetery ascribed to the Fatyanovo culture, analyzing the Balanovo ceramic assemblage, the author singled out 15 potters who made pots, three craftsmen who produced amphora-like vessels and one potter who made bowls. The paper suggests that from 4 to 5 craftsmen worked in one generation. The examined materials help reconstruct the mixing process of two population groups of different origin, i.e. the Balanovo population and the Atlikasy population, which was quite deep due to sustainable marriage contacts. The dualism of the studied society’s social structure manifested itself in vessels brought for the deceased by relatives belonging to different cultures. However, both population groups continued to maintain their cultural specifics. The very fact that the same craftsman would make vessels according to different cultural traditions (both the Balanovo and the Atlikasy traditions) as well as the number of potters demonstrate that we deal with custom-tailored pottery production.
34
Щербань, О. В. "Глиняний посуд у народній культурі харчування українців Центральної та Східної України ХІХ-ХХ ст. як об"єкт музеологічних студій: соціально-комунікативний аспект." Вісник Харківської державної академії культури. Серія: Соціальні комунікації, вип. 51 (2017): 61–67.
Find full text
35
Burun, L. O., and V. V. Ogurtsov. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ CУЛЬФАДИМІДИНУ У ТАБЛЕТКАХ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (September 25, 2018): 64–70. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9354.
Full textAbstract:
Мета роботи. Розробка методики спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сульфадимідину в лікарській формі «Сульфадимезин», що ґрунтується на реакції його взаємодії з 3-α,γ-дикарбоксипропілроданіном, а також валідація розробленої методики.Матеріали і методи. У роботі використовували такі реагенти і розчинники: робочий стандартний зразок (РСЗ) сульфадимідину, таблетки «Сульфадимезин» 500 мг (ТОВ «Агрофарм», Україна, серія 020217), 3-α,γ-дикарбоксипропілроданін кваліфікації «ч», розчин натрій нітриту та натрій фосфату готували розчиненням точної наважки реактивів кваліфікації «ч.д.а.», розчини хлоридної кислоти готували розведенням концентрованої кислоти кваліфікації «ч.д.а.».Аналітичне обладнання: спектрофотометр СФ-46, ваги електронні RADWAG WPA 40/160/C/1, мірний посуд класу A.Результати й обговорення. Розроблено методику спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сульфадимідину в таблетованій лікарській формі «Сульфадимезин» на основі реакції його взаємодії з 3-α,γ-дикарбоксипропілроданіном. Методами насичення та неперервних змін встановлено стехіометричне співвідношення реагентів, яке виявилось рівним 1:1. Показано, що за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність розроблена методика є коректною і може бути використана у відділах контролю якості хіміко-фармацевтичних підприємств.Висновки. Досліджено реакцію взаємодії попередньо діазотованого сульфадимідину з 3-α,γ-дикарбоксипропілроданіном, в результаті якої утворюється забарвлена азосполука. На основі вказаної реакції розроблено методику кількісного спектрофотометричного визначення сульфадимідину в складі таблетованої лікарської форми «Сульфадимезин» промислового виробництва та проведено її валідацію за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, діапазон застосування, прецизійність, правильність та робасність.
36
Zhuk, Y. M., D. G. Ivanchenko, and S. O. Vasyuk. "СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ (7-Н-БУТИЛ-3-МЕТИЛКСАНТИН-8-ІЛ)ДІЕТИЛАМІНОЕТИЛАМОНІЙ ОКСАЛАТУ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (February 17, 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12705.
Full textAbstract:
Мета роботи. Розробка та валідація УФ-спектрофотометричної методики кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.
Матеріали і методи. Об’єкт дослідження – субстанція (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламонію оксалату. Розчинник – вода очищена. Аналітичне обладнання: спектрофотометр Specord 200 (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, мірний посуд класу А.
Результати й обговорення. Для розробки методики кількісного визначення зазначеної речовини обрано смугу, яка спостерігається при 265 – 325 нм з максимумом світлопоглинання при 296 нм. Згідно вимог ДФУ було розраховано прогноз повної невизначеності методики, а також проведено валідацію методики за такими валідаційними характеристиками як діапазон застосування, лінійність, прецизійність, правильність та робасність. Діапазон застосування методики лежить у межах 75-125%. Розраховані числові показники лінійності свідчать про те, що методика є лінійною в усьому діапазоні застосування методики (r = 0,9999). Розрахований довірчий інтервал ∆х не перевищує максимально припустиму невизначеність аналізу ΔAs, що свідчить про те, що методика є точною на рівні збіжності. Доведено, що систематична похибка δ, яка вноситься нестабільністю аналізованого розчину, не перевищує критичного значення maxδ, тобто розчин залишається стабільним протягом щонайменше 1 год.
Висновок. Розроблено та валідовано УФ-спектрофотометричну методику кількісного визначення (7-н-бутил-3-метилксантин-8-іл)діетиламіноетиламоній оксалату.
37
Купцова, Мальвина Стансилавовна. "СРЕДНЕВЕКОВАЯ ГЛИНЯНАЯ ПОСУДА КАК ОПРЕДЕЛИТЕЛЬ ЭТНОКУЛЬТУРНОГО СОСТАВА НАСЕЛЕНИЯ." Археология Евразийских степей, no. 6 (December 20, 2021): 112–16. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.6.112.116.
Full textAbstract:
В данной статье рассматривается средневековая посуда, обнаруженная на территории средневековых городов Волжской Болгарии. Проводится технико-технологический анализ и сравнительная характеристика этнокультурных групп посуды, приводится статистическая таблица наличия каждой группы керамики на каждом памятнике. На основе анализа вещественных материалов автор связывает их этнокультурными группами, выявляет их взаимодействие и влияние на местное болгарское население. Изучение данной проблемы имеет большую актуальность в свете развернувшейся в научных кругах полемики об этнокультурном составе населения региона в домонгольской и золотоордынский периоды. Слабость письменных источников по данной проблеме, в значительной мере, компенсируется археологическим материалом, наиболее содержательным и информативным из которого являются керамические комплексы. Керамика прикамско-приуральского населения, которая волнами проникало на территорию Волжской Болгарии с востока начиная с середины X века, в свое время была выделена Т.А. Хлебниковой в VII и VIII группы своей классификации. Автор отмечает, что посуда данного населения присутствует во всех памятниках Нижнего Прикамья домонгольского периода. Но наиболее ярко она представлена в средневековых городищах Алабуга, Кирмени, Чаллы и Старое Ромашкино.
38
Burun, L. O., and V. V. Ogurtsov. "СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СУЛЬФАМЕТОКСАЗОЛУ В ТАБЛЕТКАХ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 13, 2020): 40–50. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11254.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідження умов та хімізму реакції взаємодії сульфаметоксазолу з 3-α,γ-дикарбоксипропілроданіном і розроблення на цій основі методики спектрофотометричного визначення сульфаметоксазолу в таблетованій лікарській формі «Бі-сепТ-Фармак®», а також валідація запропанованої методики.
Матеріали і методи. У роботі використовували наступні реагенти і розчинники: робочий стандартний зразок (РСЗ) сульфаметоксазолу, таблетки «Бі-сепТ-Фармак®» 480 мг (АТ «Фармак», Україна, серія 151018), 3-α,γ-дикарбоксипропілроданін кваліфікації «ч», метанол кваліфікації «ч.д.а.», розчин натрій нітриту та натрій фосфату готували розчиненням точної наважки реактивів кваліфікації «ч.д.а.», розчини хлоридної кислоти готували розведенням концентрованої кислоти кваліфікації «ч.д.а.».
Аналітичне обладнання: спектрофотометр СФ-46, ваги електронні RADWAG WPA 40/160/C/1, мірний посуд класу A.
Результати й обговорення. Розроблено методику спектрофотометричного визначення кількісного вмісту сульфаметоксазолу в таблетованій лікарській формі «Бі-сепТ-Фармак®» на основі реакції його взаємодії з 3-α,γ-дикарбоксипропілроданіном. Методами насичення та неперервних змін встановлено стехіометричне співвідношення реагентів – 1:1. Показано, що за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність розроблена методика є коректною і може бути використана у відділах контролю якості хіміко-фармацевтичних підприємств.
Висновки. Досліджено реакцію взаємодії попередньо діазотованого сульфаметоксазолу з 3-α,γ-дикарбоксипропілроданіном, в результаті якої утворюється забарвлена азосполука. На основі вказаної реакції розроблено методику кількісного спектрофотометричного визначення сульфаметоксазолу в складі таблетованої лікарської форми «Бі-сепТ-Фармак®» промислового виробництва та досліджено валідаційні характеристики: лінійність, діапазон застосування, прецизійність, правильність та робасність.
39
Maletska, O. R., and S. O. Vasyuk. "СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АТЕНОЛОЛУ В ТАБЛЕТКАХ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (May 8, 2021): 50–58. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.1.11935.
Full textAbstract:
Мета роботи. Розробка та валідація методики спектрофотометичного визначення атенололу в лікарських препаратах.
Матеріали і методи. У роботі використовували такі реагенти і розчинники: діазоль червоний ЖЖ (НВФ «Синбіас»), таблетки «Атенолол-Астрофарм» 50 мг (ТОВ «Астрофарм», Україна, серія 050417), таблетки «Атенолол-Астрофарм» 100 мг (ТОВ «Астрофарм», Україна, серія 010218), метанол (LAB-SCAN, Ірландія, партія № 5120/13), натрій карбонат (НВФ «Синбіас»), вода дистильована.
Аналітичне обладнання: спектрофотометр «SPECORD-200» (Analytic Jena AG, Німеччина), ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210.4Y, баня ультразвукова Sonorex Digitec DT100H, лабораторний посуд класу А.
Дослідження проводили у відділі експериментальних фармацевтичних досліджень наукового медико-лабораторного центру (НМЛЦ) Запорізького державного медичного університету.
Результати й обговорення. Розроблено методику спектрофотометричного визначення кількісного вмісту атенололу за реакцією з діазолем червоним ЖЖ у середовищі вода-метанол. Методами насичення та неперервних змін встановлено стехіометричне співвідношення «атенолол – діазоль червоний ЖЖ» – 1:1. Проведена валідація розробленої методики за такими критеріями, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність. З огляду на отримані дані розроблена методика є коректною та може бути використана у відділах контролю якості хіміко-фармацевтичних підприємств.
Висновки. Розроблено чутливу, економічну, просту у виконанні спектрофотометричну методику кількісного визначення атенололу в складі таблетованих лікарських форм «Атенолол-Астрафарм» 50 мг та «Атенолол-Астрафарм» 100 мг на основі реакції з діазолем червоним ЖЖ, яку було валідовано згідно зі стандартизованою процедурою валідації методом стандарту. Доведено, що за такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність розроблена методика валідна та відповідає вимогам ДФУ.
40
Britsun, V. M., N. L. Tarasenko, N. O. Savina, and N. V. Оstanina. "КОНТРОЛЬ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ ПЕРОКСИДУ ВОДНЮ ПІСЛЯ ДЕЗІНФЕКЦІЇ ЛАБОРАТОРНОГО ПОСУДУ ТА ОБЛАДНАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 2 (July 14, 2021): 21–27. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12145.
Full textAbstract:
Мета роботи. Визначення залишкової концентрації пероксиду водню у дистильованій воді, яка відповідає вимогам ДФУ, і обгрунтування кількості промивної води, потрібної для повного видалення Н2О2 після дезінфекції лабораторного посуду і обладнання. Матеріали і методи. Вода деоінізована була отримана з системи Millipore Direct-Q 3 UV, вода дистильована – з аквадистилятора GFL2008. Використовувались розчини пероксиду водню 30% виробництва "Carlo Erba Reagents S.A.S" чистоти "For analysis ACS-Reag.Ph.Eur.-Reag.USP-Stabilized" і 35% кваліфікації "медичний" виробництва "УкрХім". Досліди здійснювались з використанням фармакопейного теста "речовини, що окиснюються" і кондуктометричних вимірювань. Кондуктометричні дослідження проводили на кондуктометрі Hanna HI 2300. Результати і обговорення. З'ясовано, що фармакопейне випробовування "речовини, що окиснюються" (перманганатометричний метод) дозволяє ідентифікувати перекис водню при концентрації приблизно ≥ 10-4%. Була також виміряна питома електропровідність (ПЕ) розведених (3.5х10-5…3.5%) "фармакопейного" і "медичного" розчинів пероксиду водню. З'ясовано, що ПЕ розведених розчинів Н2О2 "фармакопейної" і "медичної" кваліфікації суттєво відрізняється. Вірогідно, це обумовлено наявністю стабілізаторів різної природи (органічних і неорганічних) і в різних концентраціях (в "фармакопейній" Н2О2 – в мінімальній, в "медичній" – в значній концентрації). Висновки. Встановлено, що при кожному ополіскуванні лабораторного посуду дистильованою водою, концентрація пероксиду водню зменшується приблизно в 50-100 разів. Тому для повного видалення пероксиду водню з лабораторного посуду та обладнання (досягнення концентрації <10-4%) - потрібна 3-4-кратна промивка дистильованою водою. Теоретичні розрахунки підтверджені експериментальними даними. Знайдено, що пероксид водню має низьку ПЕ, яка менша за ПЕ розчинів стабілізаторів в ньому, і кондуктометричний метод непридатний для контролю залишкових кількостей Н2О2 в лабораторному посуді і обладнанні.
41
Шуляк, Н. С., C. А. Процик, Т. В. Кучер, and Л. С. Криськів. "РОЗРОБКА СПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНОЇ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ АТОРВАСТАТИНУ В ТАБЛЕТКАХ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 23, 2022): 103–10. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12745.
Full textAbstract:
Вступ. Аторвастатин – широко представлений на фармацевтичному ринку України гіполіпідемічний засіб, який використовують при гіперліпідемії та для профілактики захворювань серцево-судинної системи. Відомо багато методик кількісного визначення аторвастатину, однак багато з них має обмежене застосування через використання шкідливих реагентів, довготривалість, нагрівання, необхідність екстракції тощо.
Мета дослідження – розробити з дотриманням принципів “зеленої” хімії просту економічно ефективну УФ-спектрофотометричну методику визначення аторвастатину в лікарських засобах, які представлено на ринку України.
Методи дослідження. При виконанні цього дослідження застосовували спектрофотометр “Shimadzu UV-1800” (Японія), ваги лабораторні електронні “RAD WAG AS 200/C”, ультразвукову баню “Sonorex Digitec DT100H”, мірний посуд класу А, фармакопейний стандартний зразок аторвастатину кальцію тригідрат (“Sigma-Aldrich”, ≥98 %, HPLC), метанол Р (“Honeywell Riedel-de Haen™”, 99,9 %), таблетки “Аторвастатин-Teвa”, 10 мг № 10 (“Teva”, Ізраїль), серія № 19939.
Результати й обговорення. Для опрацювання методики кількісного визначення аторвастатину методом прямої УФ-спектрофотометрії було обрано інтенсивно виражений максимум поглинання препарату при довжині хвилі 247 нм. Шляхом прогнозування повної невизначеності аналітичної методики підтверджено її коректність (2,56 %). Лінійну залежність отримано в діапазоні 8–40 мкг/мл, межа виявлення та межа кількісного визначення становили 0,5 і 1,6 мкг/мл відповідно. Специфічність методики доведено відсутністю смуг поглинання при аналітичній довжині хвилі у розчинів плацебо аналізованих таблеток. Прецизійність експериментальних результатів характеризувалася низьким стандартним відхиленням у досліджуваному діапазоні концентрацій активного фармацевтичного інгредієнта (RSD=3,1 %), а систематична похибка була на рівні 0,02 %. При вивченні робасності методики встановлено стабільність поглинання розчинів у часі впродовж 100 хв. За аналітичною еко-шкалою методика є “Відмінним “зеленим” аналізом”.
Висновки. Розроблено методику УФ-спектрофотометричного визначення кількісного вмісту аторвастатину в таблетках (λmax=247 нм). Розраховано повну невизначеність розробленої методики. За такими валідаційними характеристиками, як лінійність, прецизійність, правильність та робасність, методика є коректною.
42
Selin, D. V., Y. P. Chemyakin, and L. N. Mylnikova. "Pottery from the Barsov Gorodok III/6 Early Iron Age Fortified Settlement in the Surgut Stretch of the Ob: A Technological Analysis." Archaeology, Ethnology and Anthropology of Eurasia (Russian-language) 49, no. 2 (2021): 72–83. http://dx.doi.org/10.17746/1563-0102.2021.49.2.072-083.
Full textAbstract:
В статье рассматриваются результаты технико-технологического исследования керамики кулайской культуры с памятника Барсов городок III/6 (урочище Барсова гора, правый берег р. Оби, Ханты-Мансийский а.о. Тюменской обл.). Представлены характеристика городища, описание стратиграфических отложений, планиграфии и устройства жилищ. Проведены бинокулярная микроскопия имеющихся на свежих поперечных и продольных изломах фрагментов сосудов следов-признаков и их последующее сравнение с таковыми экспериментальной коллекции. Изучение образцов 50 изделий показало, что консервативная тенденция характерна для субстратных навыков труда гончаров. Это проявилось в использовании однообразного исходного пластичного сырья, которое добывалось в пределах одного района, вблизи водоемов, а также приемов конструирования начина по донно-емкостной или, возможно, емкостно-донной программе наращивания лент по кольцевой траектории. Полое тело сосудов создавалось при помощи лент с боковым их наложением. Вариативны приспособительные навыки. Выявлены четыре смешанных рецепта формовочных масс, которые составляют 1/5 часть от общего количества зафиксированных рецептов: глина + дресва + шамот; глина + дресва + жидкая органика; глина + шамот + песок; глина + дресва + песок; и два несмешанных: глина + дресва; глина + шамот. Неустойчива механическая обработка поверхности: выделены 16 вариантов технологических приемов и их сочетаний. Гончарная технология отражает разнообразные приемы изготовления посуды на разных ступенях производства. Наличие однокомпонентных рецептов свидетельствует о проживании на поселении групп мастеров, которые придерживались разных гончарных традиций. Посуда, изготовленная на основе смешанных рецептов, позволяет сделать вывод о смешении гончарных традиций. Их носителями могли быть как монокультурные, так и разнокультурные группы гончаров с отличными друг от друга приемами и навыками изготовления посуды.
43
Варфоломеев, Виктор Васильевич, and Акжол Кайыржанович Кайыржан. "ПОСЕЛЕНИЕ САУРАМБАЙ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ РАЗВЕДОЧНОГО ОБСЛЕДОВАНИЯ." Kazakhstan Archeology, no. 3 (September 27, 2021): 38–48. http://dx.doi.org/10.52967/akz2021.3.13.38.48.
Full textAbstract:
Публикуются материалы поселения эпохи бронзы Саурамбай, открытого в 2018 г. Памятник находится в 105 км к юго-востоку от г. Караганды, в горах Котыртас (Шетский р-н, Карагандинская обл.). Площадь поселения более 10 тыс. м2, на поверхности зафиксирован 21 котлован – следы древних построек. Культурный слой эпохи бронзы частично перекрыт развалинами казахской зимовки конца XIX – начала XX в. Между котлованами древних сооружений был заложен рекогносцировочный раскоп площадью 9 м2. Отмечено два культурных слоя. Верхний слой из серой золы представлен керамикой валикового типа, определяющей бегазы-дандыбаевскую (алексеевско-саргаринскую) культурную принадлежность памятника. Кроме керамики в нём найдены кости животных и железистые шлаки – побочные продукты медеплавильного производства. На этом этапе существования памятник входил в систему поселений Талдинского археологического микрорайона, группировавшихся вокруг поселения Аккезен. Нижний культурный слой в виде бурого зольника содержал кости животных, фрагменты глиняной посуды и медные шлаки. Керамика из этого слоя имеет аналогии в посуде из поселений и могильников андроновской (федоровской) культуры. В этом андроновском комплексе обнаружен костяной штамп для нанесения орнамента в гребенчатой технике. Поселение перспективно для изучения проблем истории и культуры населения Центрального Казахстана эпохи средней и поздней бронзы.
44
Brych, V. V. "АНАЛІЗ РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАВМАТОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 2 (September 25, 2020): 46–51. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.2.11410.
Full textAbstract:
Мета: дослідити та проаналізувати ресурси та основні показники діяльності стаціонарного сектору травматологічної служби системи охорони здоров’я Закарпатської області.
Матеріали і методи. У ході виконання дослідження використано статистичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Матеріалами дослідження слугували дані галузевої статистичної звітності по Закарпатській області за 2014–2018 рр.
Результати. У 2018 р. в області введено 112,25 посад лікарів ортопедів-травматологів, із яких 16,0 – посади дитячих лікарів ортопедів-травматологів. Із загальної кількості посад в амбулаторно-поліклінічних підрозділах введено 37 посад лікарів ортопедів-травматологів, у тому числі 9,0 посад дитячих лікарів ортопедів-травматологів, що, відповідно, становить 32,9 та 56,3 % від їх загальної кількості. Рівень укомплектованості штатних посад лікарів ортопедів-травматологів у 2018 р. становив 93,1 %, у тому числі в амбулаторно-поліклінічних підрозділах – 89,9 %. В області зареєстрована тенденція до збільшення госпітальних ліжок, кількість яких у 2018 р. становила 399 травматологічних і 32 ортопедичних ліжок, що, відповідно, склало 3,18 та 0,25 на 10 тис. населення. Встановлено скорочення середньої зайнятості спеціалізованих госпітальних ліжок. Зайнятість травматологічних ліжок скоротилася на 1,55 днів і склала 320,75 днів на рік, а зайнятість ортопедичних ліжок – на 10,8 днів на рік і склала 302,06 днів на рік. За період дослідження мали тенденцію до збільшення середні терміни лікування пацієнтів у стаціонарі, які в 2018 р., відповідно, становили 11,63 та 9,66 днів. За весь період дослідження летальність не перевищувала 1 %.
Висновки. У ході дослідження встановлено, що ресурсна база травматологічної служби може забезпечити населення стаціонарною травматологічною і ортопедичною допомогою.
45
Мечинський, Б. "Кадровий потенціал виборних посад місцевого самоврядування України." Управління сучасним містом, no. 10/12 (2002): 167–69.
Find full text
46
Щербань, А. "Декор глиняного посуду Лівобережної України: Історичний нарис." МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія, no. 7 (2010): 434–38.
Find full text
47
Пацкан, В. В. "НАЛЕЖНІ ПОВНОВАЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ВСЬОГО ОРГАНУ." Kyiv Law Journal, no. 1 (May 11, 2022): 86–90. http://dx.doi.org/10.32782/klj/2022.1.13.
Full textAbstract:
Анотація. У статті висвітлюються питання повноважень структурних підрозділів Рахункової палати як необхідна умова ефективної роботи всього органу, а також окремі питання фінансування його діяльності. У роботі констатується, що ефективна організації роботи апарату Рахункової палати є важливим чинником для належного здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) Рахунковою палатою як вищого органу аудиту. З метою унеможливити вплив з боку третіх осіб на членів конкурсної комісії на зайняття вакантних посад державної служби у Рахунковій палаті під час проведення етапів конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби доцільно розробити та затвердити порядок організації роботи конкурсної комісії на зайняття вакантних посад державної служби у Рахунковій палаті яким буде передбачено додатковий контроль у тому числі зовнішній, за дотриманням спеціального та антикорупційного законодавства під час проведення конкурсу на зайняття посад; проведення аудіофіксації та відеофіксації засідань конкурсної комісії. За результатами дослідження зроблено висновок про необхідність закріплення за апаратом Рахункової палати правового статусу головного розпорядника бюджетних коштів, та внесення змін до пункт 1 ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України. Встановлено, що для ефективної роботи апарату Рахункової палати, забезпечення високого рівня довіри з боку суспільства, інших органів публічної влади, міжнародного співтовариства, вищих органів аудиту окремих зарубіжних країн до Рахункової палати як вищого органу аудиту України, важливим є належне фінансування Рахункової палати і співпрацю між окремими інституціями, що входять до складу апарату Рахункової палати.
48
KALASHNYK, O. V., S. E. MOROZ, L. V. POLISCHYK, and O. V. KYRYCHENKO. "COMPARATIVE TESTING OF PORCELAIN DISHES." HERALD of Khmelnytskyi national university 269, no. 1 (January 2019): 105–13. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5732-2019-269-1-105-113.
Full text
49
Задоя, І. І. "Запровадження кандидатського резерву на державній службі." Актуальні проблеми держави і права, no. 86 (September 22, 2020): 89–94. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i86.2409.
Full textAbstract:
У статті досліджено сутність поняття «кандидатський резерв» та, з урахуванням характеристик кандидатського резерву, що описуються в законодавстві, визначено, що кандидатський резерв на державній службі є інформаційною системою (базою), яка містить відомості про: 1) осіб, які претендують на зайняття посад державної служби й успішно пройшли всі етапи оцінювання під час конкурсного відбору, але не стали його переможцями; 2) результати проведення оцінювання професійних компетентностей таких кандидатів; 3) оголошені конкурси на посади державної служби, може використовуватись як кадровими службами, так і кандидатами на посади державної служби.
З'ясовано, що метою запровадження кандидатського резерву на державній службі є активне та широке залучення кандидатів для зайняття посад державної служби, що відповідають законодавчо визначеним вимогам професійної компетентності.
Визначено переваги кандидатського резерву, що полягають в автоматичному запрошенні кандидата на зайняття посади на державній службі до участі в конкурсах на інші посади державної служби, якщо його професійна компетентність відповідатиме вимогам до таких посад; можливості самостійного використання кандидатом інформаційної системи (бази) кандидатського резерву для пошуку і підбору посад, на які оголошено конкурс; відсутності необхідності подання на новий конкурс інформації, передбаченої законодавством тощо.
Досліджено, що можливим недоліком запровадження інституту кандидатського резерву є відсутність у кандидатів на посади державної служби досвіду роботи на державній службі.
Визначено, що підставою для зарахування осіб до кандидатського резерву є успішне проходження такими особами всіх етапів оцінювання під час конкурсного відбору на зайняття посад державної служби, але невизначення їх переможцями конкурсу.
Встановлено максимальну кількість осіб, інформацію про яких буде включено до кандидатського резерву за результатами конкурсного відбору, що становитиме п'ять осіб.
З'ясовано, що забезпечити функціонування інформаційної системи кандидатського резерву має Національне агентство України з питань державної служби.
Досліджено, що поняття «кандидатський резерв» не є тотожним поняттю «кадровий резерв», що використовувався досить тривалий час в Україні та зарекомендував себе як неефективний і такий, що дозволяє «обходити» конкурсну процедуру під час просування по службі, і був скасований.
50
Рахно, К. "Купівля молочного посуду як вияв жіночої господарчої магії." Етнічна історія народів Європи, Вип. 34 (2011): 84–88.
Find full text