Relevant bibliographies by topics / Постачання енергії

Academic literature on the topic 'Постачання енергії'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Постачання енергії.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Постачання енергії"

1

Пудичева, Г. О. "СТРУКТУРА ЕНЕРГЕТИЧНИХ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ В УКРАЇНІ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 5 (February 26, 2021): 72–82. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.5.9.

Full text
Abstract:
У статті визначено особливості формування ланцюгів постачання в енергетичному господарстві мезо- та макрорівнів. Запропоновано авторське визначення енергетичного ланцюга постачання, сформоване на базі узагальнення існуючих підходів до визначення ланцюгів поставок. Указано на можливість формування в енергетиці простих ланцюгів постачання, серед учасників яких немає посередників. Побудовано моделі структури ланцюгів постачання природного газу й електричної енергії в Україні, враховуючи особливості чинного законодавства, що регулює ринки природного газу й електричної енергії, а також моделі структури ланцюгів теплопостачання при системах автономного, децентралізованого, помірно-централізованого і централізованого теплопостачання в Україні. Охарактеризовано учасників енергетичних ланцюгів постачання. Указано, що всі енергетичні ланцюги постачання формують паливно-енергетичний комплекс.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Аврамова, О. Є. "Особливості правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі." Актуальні проблеми держави і права, no. 85 (August 12, 2020): 3–10. http://dx.doi.org/10.32837/apdp.v0i85.1818.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена визначенню особливостей правового статусу підприємств житлово-комунальної галузі. Вказується, що в державі сформувався ринковий підхід до підприємств житлово-комунальної галузі, який передбачає визначати їх з точки зору господарювання, без врахування соціального значення послуг, які ними виробляються, надаються, та ролі місцевого самоврядування в їх виконанні. Тому найбільш широкий підхід до термінології дослідження полягає у використанні терміну «підприємства житлово-комунальної галузі», який дозволяє враховувати як ринковий підхід до цих підприємств, так і визначити сферу їх діяльності. Визначено, що спеціальний правовий статус підприємств житлово-комунальної галузі – це сукупність елементів, які характеризують правове положення окремих суб’єктів господарювання в сфері виробництва, постачання та інших дій у сфері житлово-комунальної послуги. Цей статус зумовлено: 1) наявністю трудових ресурсів, матеріально-технічного забезпечення, засобів, що надають можливість здійснювати діяльність у сфері виробництва, постачання, обслуговування у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії; 2) незамінністю послуг у споживанні, які надаються суб’єктом; 3) можливістю обмеження правосуб’єктністю підприємств житлово-комунальної галузі у випадках, встановлених законом; 4) ліцензуванням діяльності; 5) соціальним значенням діяльності підприємств житлово-комунальної галузі. Встановлено, що підприємства житлово-комунальної галузі можуть поділятися залежно від: 1) становища на ринку: суб’єкт природної монополії та суб’єкт господарювання; 2) організаційно-правової форми: індивідуальні та складні підприємства; 3) виникаючого контролю між суб’єктами: вертикально інтегровані суб’єкти господарювання (інтегрована організація) та незалежні суб’єкти від вертикально інтегрованого суб’єкта (оператори систем газотранспортної системи, газосховища).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Kudria, S., О. Riepkin, L. Yatsenko, L. Shynkarenko, and M. Tkalenko. "КОНЦЕПЦІЯ ДОРОЖНЬОЇ КАРТИ РОЗВИТКУ ВОДНЕВОЇ ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ НА ПЕРІОД ДО 2035 РОКУ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 26, 2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).22-28.

Full text
Abstract:
Представлені основні положення концепції Дорожньої карти розвитку водневої енергетики України на період до 2035 року щодо забезпечення використання водню у якості екологічно чистого енергоносія. Проблематика, на розв’язання якої спрямована Дорожня карта розвитку водневої енергетики України полягає у необхідності створення ефективних систем виробництва, акумулювання, зберігання, транспортування та перетворення водню в енергію необхідної якості із використанням у якості первинного енергоресурсу відновлюваних джерел енергії. Розроблення та реалізація завдань і заходів Дорожньої карти розвитку водневої енергетики України забезпечить зміну структури паливно-енергетичного комплексу України шляхом збільшення в ньому частки відновлюваних джерел енергії, підвищення стабільності роботи енергетичного обладнання, ефективності та надійності електропостачання, а також зменшення антропогенного та техногенного навантаження на довкілля. Розв’язання поставлених завдань відповідає пріоритетам державної політики – розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії, які можуть забезпечити у 2035 році збільшення частки ВДЕ у паливно-енергетичному балансі України до 25 %. Оптимальний варіант досягнення мети Дорожньої карти розвитку водневої енергетики України передбачає розроблення і виконання заходів на період 2020-2035рр., направлених в першу чергу на створення ефективної та економічної інфраструктури постачання споживачів воднем, що використовується в якості енергоносія, та розробку і впровадження дієвого механізму реалізації державної політики у сфері водневої енергетики. Це дасть можливість створити умови для підвищення рівня освоєння енергії відновлюваних джерел, підвищення стабільності у сфері енергопостачання за рахунок накопичення та використання пікової електроенергії, а також забезпечити впровадження новітніх технологій на основі водню у транспортній галузі України. Бібл. 10.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Лисиця, В. І. "Тарифне регулювання постачання теплової енергії як засіб управління сталим розвитком міст." Вісник Сумського державного університету. Економіка, no. 1, т. 2 (2010): 88–98.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Мінухін, С. В., and М. Г. Сизранцев. "Оптимізаційна модель розташування та постачання альтернативної енергії з використанням просторових даних." Системи обробки інформації, no. 1(152) (March 27, 2018): 61–67. http://dx.doi.org/10.30748/soi.2018.152.09.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Дешко, Л. "Окремі аспекти реалізації державної політики у сфері електроенергетики." Юридичний вісник, no. 2 (August 25, 2020): 58–63. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1704.

Full text
Abstract:
У статті детально проаналізовано довідкову, наукову та навчальну літературу та норми чинного законодавства з метою визначення сутності та змісту державної політики у сфері електроенергетики. У результаті дослідження встановлено, що нині в науковій літературі та чинному законодавстві відсутній єдиний підхід до визначення даного поняття. Автором наголошено, що однозначність понятійного апарату впливає на ефективність правозастосовної практики органів публічної адміністрації. Зазначено, що нині для сучасної державної політики у сфері електроенергетики необхідними є розроблення та прийняття «діючого» стратегічного плану розвитку національної електроенергетики, що має містити конкретні дієві для нашої країни шляхи та механізми проведення реформ, у тому числі у сфері електроенергетики. Проте для реальної активізації дій лише прийняття зазначеної програми є недостатнім, оскільки діяльність органів публічної адміністрації повинна бути спрямована: по-перше, на створення нормативно-правової бази для заохочення вкладення довгострокових фінансових інвестицій; по-друге, на вдосконалення адміністративних процедур в електроенергетиці; по-третє, на формування системи стимулів інвестиційної діяльності в електроенергетиці. Обґрунтовано, що державна політика у сфері електроенергетики - це система нормативно закріплених заходів, що визначають зміст діяльності органів публічної адміністрації щодо ефективної реалізації відносин із приводу виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії, забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії, забезпечення ефективного функціонування ліквідного ринку електричної енергії, а також створення сприятливих умов для залучення інвестицій із метою забезпечення сталого розвитку електроенергетичної галузі. Окрему увагу приділено характеристиці складнощів під час реалізації державної політики у сфері електроенергетики, зокрема організаційним, структур-но-інституційним, технологічним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Пожоджук, Р. "Специфіка укладання договору постачання електричної енергії через приєднану мережу з побутовим споживачем." Юридична Україна, no. 4/5 (148/149) (2015): 84–87.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Khilko, V. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 26, 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).15-21.

Full text
Abstract:
Метою даної роботи є визначення шляхів зменшення викидів парникових газів. Парникові гази змінюють клімат планети, викликаючи так зване глобальне потепління. Відбувається антропогенний вплив на природу, загроза вимирання біологічних видів та продовольчій безпеці. В роботі розглянуто ринковий механізм кліматичної політики, за допомогою якого можна змінити світовий енергетичний баланс. Сектор енергетики в світі буде в значній мірі екологічно чистим за рахунок широкомасштабного використання відновлюваних джерел енергії. Ринковий механізм – один з основних інструментів кліматичної політики, за допомогою якого держави і компанії можуть продавати або купувати квоти на викиди парникових газів на регіональному, національному або міжнародному ринках. Законом України від 13.07.2016 р. №0105 ратифіковано Паризьку угоду щодо боротьби зі зміною клімату. Окрім міжнародних зобов’язань, запровадження ринку квот на викиди парникових газів передбачені й внутрішніми стратегічними документами України. Згідно з оновленою Енергетичною стратегією України на період до 2035 року оптимізацію структури енергетичного сектора національної економіки доцільно провадити шляхом збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю, збільшення обсягу використання відновлюваних джерел енергії. Виробництво електроенергії відновлюваними джерелами енергії прогнозується збільшити з доведенням її частки у загальному первинному постачання енергії у 2035 р. до 25 %, у порівнянні з показником 2015 р. — 4%. Технічно-досяжний електроенергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України достатній для покриття значної кількості споживання електроенергії в країні. Бібл. 7, табл. 1, рис. 1.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Немченко, С. "Джерела цивільно-правового регулювання зобов"язань із договору постачання електричної енергії через приєднану мережу." Підприємництво, господарство і право, no. 1 (169) (2010): 122–25.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Тучинський, Б. Г., С. О. Кудря, І. В. Іванченко, and В. Ю. Іванчук. "НЕВІДВОРОТНІСТЬ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНИ ДО ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 27, 2020): 6–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).6-21.

Full text
Abstract:
В статті розглянуто суттєві проблеми сучасної української електроенергетики. Зношеність енергетичного обладнання ТЕС і АЕС перевищує допустимі проектні ліміти, що зменшує стійкість постачання електроенергії споживачам, збільшує обсяги локальних і глобальних шкідливих викидів, збільшує питомі витрати палива на ТЕС і АЕС, а з цим – збільшує собівартість і ціну продажу електроенергії. Ще одним з викликів для електроенергетики України є залежність від імпорту палива. Пріоритетний розвиток виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії, обраний європейськими країнами, дозволив подолати проблеми фізичного і морального зносу обладнання, доступу до енергоносіїв, екологічної чистоти роботи електростанцій, ефективності виробництва електроенергії для інвесторів і для держави. Для України є дуже важливим цей позитивний європейський досвід подолання кризи в електроенергетиці. За даними International Energy Agency в період 2014-2035 рр. інвестиції у відновлювані технології виробництва електроенергії в країнах ЄС перевищать інвестиції в галузі традиційної енергетики (ТЕС і АЕС) разом взяті, більше ніж у три рази. Результати функціонування європейської електроенергетики за новим “низьковуглецевим” курсом засвідчують, що стратегічні рішення в європейській електроенергетиці були вдалими – країни Європи подолали всі перешкоди розвитку. Зважаючи на подібність багатьох нагальних проблем української і європейської електроенергетики, а також на значний енергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України, зокрема енергії сонця та вітру — 2273 млрд кВт∙год у рік, стратегічні рішення для української електроенергетики мають враховувати відповідний європейський досвід пріоритетного розвитку виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Крім того, проведений аналіз дає обґрунтований висновок, що відновлювані технології виробництва електроенергії найбільш привабливі для інвесторів. Бібл. 19, табл. 8, рис. 12.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Постачання енергії"

1

Сокорчук, І. П. "Програмна система для планування виробітку, постачання та споживання електричної енергії з відновлювальних джерел." Thesis, ХНУРЕ, 2021. https://openarchive.nure.ua/handle/document/16256.

Full text
Abstract:
The software system for planning the generation, supply and consumption of electricity from renewable resources is considered. Algorithms for determining the generation and supply of electricity are described.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Романовський, С. В. "Застосування регресійного аналізу для дослідження процесу генерації та споживання електричної енергії." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2019. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/13802.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Колєсніченко, Анастасія Сергіївна. "Фактори cтратегічного управління компаній з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом в умовах переходу до конкурентного ринку електроенергії." Thesis, Дніпропетровський університет ім. Альфреда Нобеля, 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18674.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Криворучко, В. О. "Цивільно-правове регулювання договорів енергопостачання." Thesis, 2017. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/12842.

Full text
Abstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. У дисертації комплексно досліджено специфіку цивільно-правового регулювання договорів енергопостачання та способів їх укладення в рамках правового поля сучасної України. Проаналізовано ґенезу наукових досліджень договорів енергопостачання в зарубіжній та українській юридичній доктрині, встановлено основні характерні ознаки та типи договорів енергопостачання. Визначено, що розглянуті особливості енергопостачання як виду господарської діяльності та особливості енергії як фізичної субстанції мають істотний вплив на правове регулювання відносин у сфері постачання енергії на сучасному етапі розвитку українського законодавства. Досліджено базові поняття та категоріальний апарат, зроблено порівняльний аналіз понять «договори на постачання електричної і теплової енергії» та «договори енергопостачання». Зазначено, що договори енергопостачання мають специфічні особливості в суб’єктно-об’єктному складі та безпосередньо в процесі укладання. З’ясовано основні теоретичні та практичні проблеми укладання та виконання договорів енергопостачання в Україні. Доведено потребу проведення сукупності реформ з метою удосконалення законодавства, що врегульовує цивільно-правову регламентацію договорів енергопостачання. Визначено оптимальні шляхи застосування юридичної відповідальності сторін за договорами енергопостачання.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Постачання енергії' for particular source types:
Journal articles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography