To see the other types of publications on this topic, follow the link: Посилювачі.
Journal articles on the topic 'Посилювачі'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Посилювачі.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Iefimenko, Olena, Iuliia Savchenko, Tetyana Falalyeyeva, Tetyana Beregova, and Mykola Spivak. "Порівняльна дія сучасних прокінетиків та нанокристалічного діоксиду церію на моторну функцію травного тракту у щурів різного віку." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(302) (October 28, 2018): 156–64. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2015-302-156-164.
Full textAbstract:
Встановлено, що нанокристалічний діоксид церію посилював у старих щурів моторну активність шлунка та товстої кишки на відміну від церукалу та сенаде. Нанокристалічний діоксид церію – ефективніший прокі-нетику, ніж сучасні. Отримані результати можуть бути підґрунтям для створення на основі нанокриста-лічногодіоксиду церію протизакрепних засобів нового покоління.
2
Koloskova, O. K., T. M. Bilous, G. A. Bilyk, M. V. Dikal, Yu V. Lomakina, and T. G. Kopchuk. "Шляхи оптимізації лікування бронхіальної астми у дітей з урахуванням фенотипової, ендотипової та генотипової неоднорідності захворювання." Likarska sprava, no. 5-6 (June 27, 2018): 96–100. http://dx.doi.org/10.31640/jvd.5-6.2018(17).
Full textAbstract:
Встановлено, що у дітей з делеційним поліморфізмом генів GSТT1 і GSТM1 порівняно з пацієнтами без нього у конденсаті видихуваного повітря накопичуються продукти, які надлишково утворюються внаслідок підвищення активності процесів окислювального стресу та накопичення продуктів окислювального модифікації протеїнів на тлі дефіциту антиоксидантних процесів захисту. Відзначено, що у пацієнтів з генотипами GSТT1+M1-, GSТT1-M1+ або GSТT1-M1- базову терапію доцільно посилювати за рахунок β2-агоністів тривалої дії, метилксантинів пролонгованої дії чи селективних блокаторів гістамінових рецепторів.
3
Melnyk, Ye Ye. "ДИНАМІКА РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ ПОШКОДЖЕНИХ НИЗОВОЮ ПОЖЕЖЕЮ СЕРЕДНЬОВІКОВИХ СОСНЯКІВ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА ХАРКІВ." Forestry and Forest Melioration, no. 133 (December 3, 2018): 93–101. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.93.
Full textAbstract:
Дендрохронологічними методами оцінено наслідки весняної низової пожежі 2009 р. у 70-річному чистому сосновому насадженні в лісах зеленої зони міста Харків (на прикладі лісів ДП «Жовтневе ЛГ»). Виявлено, що після пошкодження пожежею деревостану, поряд із погіршенням стану дерев, в подальші роки відбувалася депресія радіального приросту сосни, яку посилювали несприятливі погодні умови. На основі відхилення основних метеорологічних показників від середнього багаторічного значення температури та опадів розраховано аномальність погодних умов за вегетаційний період різних років. У пошкодженому низовою пожежею сосновому деревостані порівняли динаміку радіального приросту для груп дерев однакового ступеня товщини з різною висотою нагару на стовбурах між собою та з контролем. Особливості формування шарів ранньої та пізньої деревини в пошкодженому сосняку оцінено у зв’язку з основними погодними чинниками в різні місяці.
4
Dobryden, O. V. "Потенціал здоров’я людини в сучасних умовах." Grani 19, no. 4 (March 15, 2016): 45–50. http://dx.doi.org/10.15421/1716077.
Full textAbstract:
Доводиться, що ставлення людини до власного здоров’я набуває в кожному випадку неоднакових рис під впливом соціокультурних, психологічних і фізіологічних факторів, на тлі яких з дитинства твориться світогляд, з якого випливає відповідний тип поведінки, що закріплюється завдяки засобам масової інформації та соціальним авторитетам. Встановлено, що наукові знання, які повинні не руйнувати, а посилювати могутність людини над природою, можуть трансформуватися у потужну зброю проти людства. Наголошується, що наука є нейтральною з точки зору ціннісних орієнтацій. Чи буде вона нести позитивний або негативний заряд для здоров’я людини залежить від соціокультурних маркерів конкретної історичної епохи і поведінки конкретної людини. З’ясовано, що окрім подолання економічної кризи, що потребує тривалих спільних економіко-політичних трансформацій, найважливішою і більш доступною можливістю у збереженні високих адаптаційних функцій потенціалу здоров’я на всіх рівнях є забезпечення валеологічної грамотності соціальних суб’єктів.
5
Sokolova, L. K., V. M. Pushkarev, and M. D. Tronko. "Ефекти ресвератролу в нормі та за різних патологій." Endokrynologia 25, no. 1 (March 20, 2020): 76–88. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2020.25-1.76.
Full textAbstract:
Огляд присвячено висвітленню ефектів ресвератролу (РСВ) у нормі та, надто, за патологічних станів людини. Наведено дані щодо синтезу, метаболізму РСВ, його біодоступності та механізмів дії. РСВ характеризується широким спектром фармакологічних ефектів і множинною біологічною активністю щодо хронічних захворювань як протизапальний, протипухлинний, антидіабетичний, нейро- та кардіопротекторний засіб. РСВ справляє позитивний вплив за цукрового діабету (ЦД) та діабетичних судинних ускладнень, що обумовлено його здатністю посилювати опосередковану оксидом азоту вазодилатацію. Продукти, багаті на РСВ, справляють захисний ефект за таких вікових захворювань, як ЦД 2-го типу, серцево-судинні захворювання, у тому числі атеросклероз, деякі типи раку, артрит, катаракта, артеріальна гіпертензія та когнітивні порушення. Ефекти РСВ свідчать про його перспективність як дієтичної добавки, що дозволяє поліпшити стан хворих на тяжкі хронічні захворювання, а також для профілактики цих захворювань у здорових людей та уповільнення процесів старіння.
6
Chornomydz, A. V. "БАР’ЄРИ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ ВИКЛАДАЧА І СТУДЕНТА У МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ." Медична освіта, no. 4 (February 12, 2020): 62–66. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10275.
Full textAbstract:
У статті проаналізовані основні психологічні бар’єри у спілкуванні між викладачем та студентом. На основі даних літератури розглянуто причини виникнення бар’єрів педагогічного спілкування, їх характерні особливості та можливі шляхи вирішення описаних проблем. Основною ідеєю статті є те, що професійний педагог поєднує у собі не лише знання конкретного предмета, але і педагогічну майстерність, тобто вміння увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, виховати потрібні якості, перетворити студента з об’єкта навчання у суб’єкт. Багато залежить і від особистих здібностей викладача, його педагогічної інтуїції. Але, навіть володіючи викладацьким талантом, необхідно постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність.
Продуктивне спілкування в системі викладач – студент відбувається лише за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, позитивного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю. Тому при організації взаємодії зі студентами на практичних заняттях викладачам варто використовувати найбільш продуктивні інтерактивні методи навчання, збільшувати зацікавленість студентів-медиків до дисциплін, які вони вивчають, посилювати мотивацію студентів на здобуття освіти.
7
Микитенко, Т. В. "Контроль митної вартості після випуску товарів у вільний обіг." Митна безпека, no. 1(2) (January 11, 2019): 123–36. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5959.1(2).2018.123-136.
Full textAbstract:
Тема статті – організація та методика постмитного аудиту митної вартості товарів як форми митного контролю після випуску товарів, виявлення проблемних питань та розробка шляхів їх усунення. Метою є розробка методики контролю достовірності заявленої митної вартості після випуску ввезених товарів, що дозволяє виявляти характер порушень митного законодавства і систематично вдосконалювати методику. Визначено мету, завдання, джерела інформації та систематизовано об’єкти постмитного аудиту митної вартості товарів. Проведено групування джерел інформації за напрямами отримання: від митних та податкових органів, спеціалізованих експертних організацій, з органів державної статистики, правоохоронних контролюючих органів, банківських та інших фінансово-кредитних установ, від державних органів, установ та організацій, декларантів, митних органів іноземних держав, інших. Рекомендовано впровадження та удосконалення системи управління якістю у діяльності митних аудиторів, підвищення ефективності управління персоналом та мотивації працівників, проведення регулярної оцінки ефективності роботи структурних підрозділів та формування системи управління якістю їх роботи. Для вибору об’єктів для митного постаудиту рекомендовано посилювати оперативність автоматизованого обміну фінансовою інформацією з митними адміністраціями іноземних держав шляхом підписання угод, впровадження науково обґрунтованого підхо ду, проведення дисперсійного аналізу джерел інформації
8
Чучалін, Олександр. "Господарська діяльність київських монастирів (кінець XVIII – ХІХ ст.)." Старожитності Лукомор'я, no. 4 (August 23, 2021): 55–62. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.4.90.
Full textAbstract:
У статті досліджується господарська діяльність київських православних монастирів кінця XVIII – ХІХ ст. Здійснено загальний аналіз основ їх економічного існування. Розглянуто регіональні особливості розвитку монастирського господарства – землеробства, скотарства, торгівлі, промислів і промисловості – та чинники, що впливали на його стан. З’ясовано, що монастирі зосереджували у своїх руках земельні володіння, значну кількість сіл і хуторів, що посилювало роль їх господарства, частина з якого здавалася в оренду та забезпечувала міцний і стабільний позабюджетний прибуток. Доведено, що монастирі намагалися вести своє господарство раціонально, з урахуванням як зовнішніх, так і внутрішніх чинників. Факти, зібрані та систематизовані у цій статті, покликані розкрити специфіку й особливості володіння монастирями своїми угіддями та довести, що православні обителі у своїй господарській діяльності намагалися йти в ногу з часом. Аналіз матеріалів свідчить про прихильність київських монастирів до розвитку товарно-грошових відносин, переходу на нові форми господарювання та організації праці, що забезпечувало їм міцне фінансове й економічне становище, створювало можливості для подальшої розбудови, благодійницької та культурно-просвітницької діяльності.
9
Sogorin, A. A. "Соціальне міфотворення як складова сучасної реклами." Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, no. 2 (April 8, 2018): 32–36. http://dx.doi.org/10.15421/171813.
Full textAbstract:
Окреслено історичне значення міфу як культурного феномена, яке полягає в тому, що в процесі створення міфу відбувається формування стереотипів, які спираються на архетипи, що допомагає приймати рішення ще до аналізу будь-якої ситуації, посилює вплив на область несвідомого і в результаті – на поведінку.Розглянутий механізм смислового перенесення дає відповідь на запитання про зв’язок міфу та реклами. Художньо-образна реклама діє за тим же принципом смислових перевтілень, але тут вони спрямовані не з природного об’єкта в художній образ, а з художнього образу в рекламований об’єкт.Сутністю рекламного впливу на людину є опора на колективне і особисте несвідоме. Показано, що за допомогою ідей, образів, міфотехнологій реклама здатна змінювати і посилювати погляди, почуття, точки зору та поведінку споживача, реклама допомагає споживачам орієнтуватися в складних ситуаціях вибору необхідного товару, формує потреби людини, впливає на мотивацію і ціннісні установки її діяльності, здатна формувати стиль життя.Рекламі властивий глибокий символізм, який базується у масовій свідомості на стереотипах. Рекламований продукт підноситься споживачеві не просто як життєво необхідний товар, а й як символ.Доведено, що рекламні «міфи» мають високу ефективність, адже в них використано механізми, органічно властиві людській свідомості, своєрідні архетипні структури.
10
Lukashenia, O. S., N. I. Levchuk, and O. I. Kovzun. "Дослідження механізмів цитотоксичної дії адренокортиколітичних та антимітотичних препаратів в адренокортикоцитах людини." Endokrynologia 24, no. 4 (December 20, 2019): 331–36. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-4.332.
Full textAbstract:
Антимітотичні агенти наразі широко використовуються як протипухлинні терапевтичні засоби. Проте їх використання має деякі обмеження, оскільки останні є субстратом Р-глікопротеїну, який визначає резистентність клітин до протипухлинних препаратів. Мета — дослідити вплив селективного інгібітору Р-глікопротеїну PGP4008 на реалізацію ефекту адренокортиколітичної сполуки орто, пара’-дихлордифенілдихлоретану (о, п’-ДДД) та антимітотичних сполук колхіцину й цитохалазину В в адренокортикоцитах людини. Матеріал і методи. Дослідження in vitro проводили на диспергованих клітинах, отриманих із позапухлинної тканини кори надниркових залоз людини. До середовища інкубації додавали розчин о, п’-ДДД (кінцеві концентрації 10 мкмоль/л і 50 мкмоль/л), колхіцин (10 мкмоль/л) і цитохалазин В (10 мкмоль/л). Селективний інгібітор Р-глікопротеїну PGP4008 вносили до інкубаційного середовища в кінцевій концентрації 50 мкмоль/л. Інкубація тривала 18 год за 37 °C. Оцінку цитотоксичної дії досліджуваних сполук проводили за підрахунком кількості загиблих клітин, забарвлених 0,4% трипановим синім у камері Горяєва. Результати. Передінкубація адренокортикальних клітин з о, п’-ДДД, колхіцином і цитохалазином В призводить до збільшення відсотка мертвих клітин. Додавання до живильного середовища PGP4008 посилювало цитотоксичний ефект досліджуваних сполук. Висновок. Проведені дослідження показали, що використання о, п’-ДДД, колхіцину та цитохалазину В з інгібітором Р-глікопротеїну PGP4008 є перспективним для подальшого передклінічного вивчення.
11
Grytcishin, L. E., L. S. Fira, and P. H. Lykhatskyi. "АКТИВНІСТЬ ЦИТОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ЩУРІВ ЗА УМОВ ХРОНІЧНОЇ НЕОПЛАСТИЧНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ПІСЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИТОСТАТИКІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 22, 2019): 105–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10378.
Full textAbstract:
Штучно індуковані за допомогою певних канцерогенів пухлини у лабораторних тварин створюють можливість для дослідження різних аспектів канцерогенезу, які не можуть бути ефективно вивчені безпосередньо на людському організмі.
Мета –з’ясувати в динаміці зміни цитолітичних процесів за умов моделювання раку товстої кишки введенням 1,2-диметилгідразин гідрохлориду та після застосування цитостатика Кселоди.
Матеріал і методи. У щурів досліджували особливості розвитку цитолітичних процесів за умов індукованого раку товстої кишки, зумовленого введенням 1,2-диметилгідразину та після застосування цитостатика Кселоди. 1,2-диметилгідразин вводили підшкірно в дозі 7,2 мг 1 раз на тиждень впродовж 30 тижнів. Кселоду вводили внутрішньошлунково щоденно в дозі 134 мг/кг маси тіла тварини протягом 21 дня, починаючи відразу після 7-місячного моделювання онкопроцесу. Розвиток цитолітичних процесів оцінювали за активністю амінотрансфераз, лужної фосфатази та еритроцитарним індексом інтоксикації.
Результати. В умовах ДМГ-індукованої інтоксикації встановлено значне прогресуюче зростання активностей амінотрансфераз та лужної фосфатази у сироватці крові тварин протягом 7 місяців, а також підвищення відсотка проникності плазматичних мембран еритроцитів. Застосування Кселоди дещо посилювало зростання активності цих ензимів та еритроцитарного індексу інтоксикації, що вказує на відсутність позитивного впливу цитостатиків на мембранодеструктивні процеси в організмі тварин з неопластичною інтоксикацією.
Висновки. Отримані результати підтверджують гепатотоксичність цитостатика Кселоди, що потребує введення додаткових коригуючих чинників з метою усунення його побічної дії на печінку та стабілізації проникності клітинних мембран.
12
Маренич, М. М., and С. О. Юрченко. "Посівні властивості насіння сільськогосподарських культур залежно від застосування стимуляторів росту." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (September 30, 2016): 18–21. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.03.
Full textAbstract:
У статті наводяться результати досліджень посівних властивостей насіння, обробленого новими препаратами гумінової природи, які виробляються компанією Soil-Biotics (США). В лабораторних умовах досліджували дію стимуляторів на енергію проростання, лабораторну схожість, інтенсивність наростання органічної маси та протікання ростових процесів. Встановлено, що обробка насіння препаратом «Seed treatment» сприяє швидшому наростанню органічної маси, активації водопоглинальної здатності насіння та інтенсифікує ростові процеси. Відмічена позитивна дія препарату на схожість насіння за умови витримки експозиції обробка 45 днів. Застосування препарату «Foliar concentrate» також посилювало ростові процеси та сприяло наростанню кореневої маси проростків.
The results of researches of sowing properties of seed which was treated by new humic preparations (which are made by a company «Soil Biotics», USA) are presented in the article. In laboratory terms we probed stimulant effect on germination energy, laboratory germination, intensity of growth of organic mass and flowing of growth processes. We found that treatment of seed by preparation «Seed treatment» favors to more rapid growth of organic mass, activating of water absorption ability of seed and intensifies growing processes. We noted the positive influence of preparation on the growth processes on condition of treatment exposure 45 days. Application of preparation «Foliar concentrate» also strengthened growth processes and stimulates the growth of sprouts root mass.
13
Краснова, Ю. "Правові засади визначення джерел та об’єктів шкідливого впливу водного транспорту України на довкілля." Юридичний вісник, no. 3 (October 5, 2020): 86–94. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.1908.
Full textAbstract:
У статті акцентується увага на особливостях впливу водного тран-спорту на довкілля шляхом право-вого визначення екологічно шкід-ливих джерел та об’єктів водного транспорту. На підставі аналізу сучасного нормативно-правового регулювання екологічної безпеки на водному транспорті з’ясовано, що сфера небезпечного впливу водно-го транспорту на довкілля досить розгалужена і включає в себе такі види діяльності (джерела):1) будівництво, реконструк-ція, реставрація, капітальний ремонт морських і річкових портів, пристаней для завантаження і розвантаження (за винятком при-станей паромних переправ); 2) використання, зберігання та транспортування шкідливих (небезпечних) речовин, небезпечних вантажів; 3) використання спеціальних технічних засобів, необхідних при експлуатації морських і річкових суден, які призводять до утворен-ня фізичних (електромагнітних, іонізуючих) впливів – радіоцентри; 4) скидання небезпечних від-ходів.Встановлено, що шкідливі впли-ви на водному транспорті ство-рюються об’єктами, якими висту-пають: 1) небезпечні речовини, відходи, вантажі, які використо-вуються, утворюються або тран-спортуються морськими та річко-вими суднами; 2) морські та річкові судна; 3) об’єкти інфраструктури водного транспорту. Правове регулювання таких видів діяльності має здійснювати-ся в межах механізму правового забезпечення екологічної безпеки, який визначається як сукупність державно-правових засобів, спря-мованих на регулювання діяльно-сті, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршень екологічної обстановки та виникнення небезпеки для насе-лення й природних систем, локалі-зацію виявів екологічної небезпеки. Автор доходить висновку, що сучасне вітчизняне законодавство про водний транспорт потребує удосконалення шляхом закріплення прямих правових норм про джерела та об’єкти шкідливого впливу на довкілля.
14
Kulyk, O. V. "ПРОГНОСТИЧНИЙ ІНДЕКС ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОМОСТІ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ТРИВАЛИМИ ЇЇ РОЗЛАДАМИ ПІСЛЯ ТЯЖКОЇ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (October 29, 2018): 80–88. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9421.
Full textAbstract:
В основу роботи покладено результати діагностики, реабілітації та відновного лікування 220-ти хворих із посткоматозними тривалими розладами свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Головну увагу приділяють актуальній темі прогнозування відновлення свідомості відповідно до стадій класифікації Т. А. Доброхотової у ході реабілітаційного маршруту. Розкрито особливості 28-ми ключових зведених високоінформативних показників, які використовували для розрахунку прогностичного індексу відновлення свідомості, проведено аналіз маловивчених та спірних донині питань щодо їх кореляції із клінічними показниками переходу від вегетативного статусу до вищих стадій синдромів посткоматозної свідомості. В дослідженні акцентується на тому, що прогностичний індекс відновлення свідомості виконував практичну і визначальну функцію, а не був лише умовою в плануванні тактики подальших реабілітаційних заходів та визначенні їх вірогідної ефективності. На основі отриманих даних зробили висновок про суттєву перевагу нейрофізіологічних методів діагностики (кількісної ЕЕГ) над нейровізуалізуючими (СКТ, МРТ) в прогнозуванні відновлення свідомості після тривалої посттравматичної коми. Найінформативнішою та найчутливішою виявилися група показників нелінійної нейродинаміки та детермінованого хаосу: ентропія, розмірності атракторів, мультифрактальні властивості сигналів ЕЕГ, а також показників кореляційного та спектрального аналізу. Саме ці показники і їх значення утворювали 16 з 28 специфічних індексованих величин, одночасна наявність чи відсутність яких у конкретного хворого на конкретній стадії відновлення свідомості формувала ядро їх прогностичного індексу відновлення, а динаміка змін у часі доклінічно свідчила за напрямок еволюції біоелектричної активності головного мозку, а тому й еквівалентних коркових функцій. Усі інші методи проведеної діагностики були допоміжними і тільки посилювали або послаблювали ймовірний прогноз.
15
Яремчук, В’ячеслав. "ВПЛИВ СВІТОГЛЯДНО-ЦІННІСНИХ АРХЕТИПІВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Public management 18, no. 3 (May 29, 2019): 510–21. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-510-521.
Full textAbstract:
Розглядаються аспекти впливу світоглядно-ціннісних архети- пів (певних образів, що символізували моделі поведінки, способи буття на індивідуальному та колективному рівнях), типових для населення Львівської області на процеси формування, функціонування і подальшу трансформацію регіонального політичного режиму в роки державної незалежності України. Обґрунтовано позицію щодо сукупності соціально-економічних ресурсів Львівщини (серед них — відсутність умов для створення монополій на регіо- нальному рівні) у поєднанні з ментальними традиціями суспільства, політич- ною культурою, прикордонним розташуванням, яке посилювало впливи єв- ропейського цивілізаційного простору, створювали підстави для формування в області конкурентоспроможного, плюралістичного, регіонального, політичного режиму із залученням широкого кола (через демократичні процедури рекрутування політичної еліти та її ротації) суб’єктів політичних відносин.
Високий рівень консенсусу загальних соціально-культурних і політичних цінностей суспільства, пов’язаний з його гомогенним складом, здатністю до мобілізації, створювали умови для існування політичного режиму достатньо “автономного” щодо зовнішніх впливів. Цьому сприяла наявність консолідо- ваної політичної еліти Львівщини, яка, прагнучи бути виразником суспіль- ства, спрямовувала свою активність не лише на виконання директив “Цен- тру”, а й на утворення політичних і соціально-економічних умов, необхідних для реалізації інтересів свого регіону. Як виявилося, головним критерієм ле- гітимації регіональних політичних акторів була їхня солідарність з головни- ми національно-етнічними архетипами регіону. Будь-яка спроба протистав- лення з регіоном мала незворотний наслідок для політиків — вилучення з регіональних суспільно-політичних відносин, що відбувалося шляхом легі- тимних процедур або силовим способом.
16
Hayduchok, Ihor, and Valerii Shapovalov. "Судова фармація: ризики для фармакотерапії адиктивної залежності та протидії незаконного обігу психоактивних речовин в умовах пандемії COVID-19." SSP Modern Pharmacy and Medicine 1, no. 2 (December 10, 2021): 1–28. http://dx.doi.org/10.53933/sspmpm.v1i2.32.
Full textAbstract:
Проведено судово-фармацевтичне вивчення міжнародного досвіду щодо ризиків у фармакотерапії адиктивної залежності та протидії незаконного обігу психоактивних речовин в умовах пандемії COVID-19. До психоактивних речовин віднесено наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, психоактивні лікарські засоби. Зазначено, що в сучасних умовах пандемія на COVID-19 та його новий штам «Омікрон» посилює у всіх країнах світу протиепідемічні заходи, що вимагає від системи охорони здоров’я, насамперед України, зосереджувати сили закладів охорони здоров’я, фінанси і ліки, саме для щеплення громадян всіх вікових груп, фармакотерапії коморбідних, супутніх, дуальних, адиктивних розладів на тлі коронавірусної хвороби. Вивчено досвід провідних країн світу щодо ризиків у поширенні незаконного обігу психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп. Встановлено, що попит на заборонені для обігу психоактивні речовини зростає, а глобалізація наркобізнесу стабілізується у вигляді транснаціональних організованних злочинних наркоугрупувань. Вказане викликає необхідність з боку законодавчих органів постійно посилювали кримінальну відповідальність за незаконний обіг психоактивних речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, психоактивних лікарських засобів. Зазначено, що відповідні поліцейські і оперативні служби повинні постійно удосконалювати рівень і систему профілактики та боротьби х незаконним обігом психоактивних речовин. При цьому слід передбачити більш суворішу відповідальність за дії членів організованих злочинних наркоугрупувань з обігу з метою збуту (виробництва, модифікації зберігання, перевезення, пересилання торгівлі тощо) психоактивних речовин різних класифікаційно-правових груп, в т.ч. з метою наживи у великих кількостях та особливо великих розмірах. Розроблено та запропоновано нормотворчі ініціативи до статті 307 Кримінального кодексу України.
17
ЧЕРЕМІСІН, Олександр, and Олег ПРЕДМЕСТНІКОВ. "ЛЮДСЬКИЙ ФАКТОР ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XX ст." Східноєвропейський історичний вісник, no. 19 (June 30, 2021): 56–65. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233803.
Full textAbstract:
Мета дослідження – розкрити та реконструювати особливості людського фактору в управлінні містами на території Півдня України в другій половині XVIII – початку XX ст. Методологія дослідження спирається на принципи науковості, історизму, верифікації, авторської об’єктивності, теорії фронтиру, людиновимірності, регіоналізму, а також на використанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна полягає у тому, що в результаті формування нової соціокультурної реальності та геополітичних змін до управління південноукраїнським регіоном та містами були задіяні представники західноєвропейських країн, які внесли багато змін у бюрократичну систему Російської імперії. Це дало можливість Півдню України перетворитися на важливі центри економічного життя як регіону, так і держави, що прискорило модернізаційні процеси. Такі процеси міцно пов’язані із участю в діяльності муніципалітетів працівники депутатів та найманих працівників у функціонуванні громадських управлінь в містах Півдня України. У пропонованій статті органи самоврядування аналізуються як специфічний образ діяльності і активності депутатів муніципалітетів. Основна увага приділена розкриттю їх характерів у практичній діяльності громадських виборчих установ. Висновки. У запропонованих результатах дослідження міститься інформація про те, що образ депутатів самоврядування розглядається не як політичний конструкт, а як особистісно-індивідуальний феномен, в якому краще розкриваються різні поведінкові моделі депутатів самоврядування і краще виражаються їх культурні цінності. Тако, відзначено, що містами управляли представники різних соціопрофесійних образів, що значно посилювало регіонально-індивідуальні особливості краю, у порівнянні з іншими регіонами держави.
18
МАЛЮГА, ЛЕСЯ. "Національні особливості соціального законодавства Федеративної Республіки Німеччина: досвід для України." Право України, no. 2019/06 (2019): 184. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2019-06-184.
Full textAbstract:
У зв’язку з євроінтеграційним курсом України не втрачають актуальності питання, пов’язані із запозиченням досвіду європейських країн у реформуванні різноманітних сфер та прийнятті ефективного законодавства. Не виняток і сфера соціального забезпечення, яка у європейських державах перебуває на якісно вищому рівні порівняно з Україною. Тому завдання українських науковців полягає у дослідженні національних особливостей соціального законодавства Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) та формулюванні пропозицій щодо удосконалення соціального законодавства України. ФРН характеризується високими соціальними стандартами та багатовіковим досвідом законотворення, а отже, Україні дуже важливо опиратися на досвід таких країн. Мета статті – здійснити аналіз соціального законодавства ФРН, визначити його позитивні і негативні аспекти, порівняти соціальне законодавство ФРН із соціальним законодавством України, виділити напрями запозичення позитивного досвіду та сформулювати пропозиції щодо удосконалення соціального законодавства України. Встановлено, що соціальне законодавство в ФРН та в Україні є близькими, адже ті види соціального забезпечення (окрім допомоги на оплату житла), які діють в Німеччині, характерні і для України, до прикладу, схожа пенсійна система. Суттєвими перевагами соціальної системи ФРН є її економічні можливості, які, незважаючи на дефіцит соціальних фондів, дають змогу підтримувати стабільно високий рівень соціального забезпечення населення, а також кодифікація соціального законодавства, завдяки якій усі соціальні норми зібрані у межах одного нормативно-правового акта. Авторка дійшла висновку, що досвід соціального забезпечення у ФРН є корисним для України передусім в аспекті кодифікації соціального законодавства. Щодо інших напрямів, то варто звернути увагу на відсутність в України фінансових можливостей посилювати соціальне забезпечення населення. Вирішення економічних проблем є головною передумовою удосконалення рівня соціального забезпечення населення в Україні.
19
Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak, and M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ВИКЛИКАНИЙ ГЕРБІЦИДОМ ГЛІФОСАТОМ ОКСИДАТИВНИЙ ТА НІТРООКСИДАТИВНИЙ СТРЕС." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 17, 2020): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11314.
Full textAbstract:
Розвиток нанотехнологій сприяє появі нових ультрависокодисперсних форм речовин – наноматеріалів, які широко використовують у наукових дослідженнях, промисловості та медицині. Характерна для наночастинок здатність посилювати транспорт хімічних речовин і лікарських засобів у клітини і через бар’єри організму робить актуальним питання про можливість потенціювання токсичної дії хімічних контамінантів при їх сумісному надходженні в організм.
Мета – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на здатність гербіциду гліфосату викликати оксидативний та нітрооксидативний стрес у сироватці крові й печінці експериментальних щурів.
Матеріал і методи. Досліди виконані на щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14 днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок ZnO у дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці й печінці визначали сумарну активність NO-синтази, каталази, супероксиддисмутази, вміст NOх, ТБК-активних продуктів, окисномодифікованих білків, відновленого глутатіону, церулоплазміну і загальну антиоксидну активність сироватки.
Результати. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку більшість показників зазнавали негативних змін. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до більш вираженого зсуву всіх досліджуваних показників. Проте максимальні зміни показників зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки оксиду цинку та гліфосат. У цьому випадку показники вмісту ТБК-активних продуктів, NOx, окисно-модифікованих білків й активності NO-синтази і супероксиддисмутази в сироватці крові та гомогенаті печінки щурів достовірно погіршувалися, порівняно з аналогічними показниками у групі тварин, яким вводили тільки гербіцид.
Висновок. Наночастинки оксиду цинку посилюють здатність гербіциду гліфосату викликати оксидативний і нітрооксидативний стрес у сироватці крові й печінці експериментальних щурів.
20
Dyshkant, O. V. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕРНЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО МИРНОГО ЖИТТЯ ПІСЛЯ УЧАСТІ В АТО." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 40(43) (November 17, 2017): 43–52. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).59.
Full textAbstract:
Висвітлено основні проблеми, з якими стикаються родини військовослужбовців після їхнього повернення із зони бойових дій. Проаналізовано зміни в поведінці комбатантів, етапи психологічної корекції цих змін та наведено основні правила спілкування з військовослужбовцями в їхніх родинах. Викладено міркування автора з приводу негативного впливу воєнної травми на психологічне здоров’я військовослужбовців та цивільних осіб, які зазнали такого травмування. Проаналізовано зарубіжну статистику негативних впливів бойових дій на психіку солдата та досвід їх мінімізації. Встановлено, що вчасно надана екстрена психологічна допомога та постійний психологічний супровід дають змогу істотно зменшити число негативних психічних проявів серед ветеранів війни. Наголошено, що існують певні правила спілкування з учасниками бойових дій, які повернулися додому. Незнання цих правил або нехтування ними можуть призвести до трагічних наслідків, пов’язаних з особливостями сприймання навколишньої дійсності учасниками бойових дій. Звертається увага на те, що система психологічної реабілітації в державі досі перебуває на стадії становлення і координується переважно громадськими та волонтерськими організаціями; наразі немає єдиної структури, яка б опікувалася підвищенням психологічної грамотності цивільного населення щодо питань наслідків перебування в осередку бойових дій та особливостей спілкування з військовими в мирному житті. Ситуація, яка склалася у зв’язку з воєнною травматизацією великої кількості військовослужбовців та цивільного населення, може не лише посилювати і так численні негативні психічні прояви, а й призводити до економічних негараздів у країні. Робиться висновок про необхідність комплексного, багатомірного підходу до розв’язання проблеми мінімізації наслідків воєнної травми на основі використання сучасних технологій та досвіду країн, які успішно розв’язують цю проблему.
21
Шкурат, Марія, Галина Кукель, Людмила Штефан, and Віталій Мазур. "РОЗВИТОК ІНДУСТРІЇ 4.0 В ЄС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ ПОСТПАНДЕМІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 213–20. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3606.
Full textAbstract:
Визначено провідну роль цифровізації та формування Індустрії 4.0 для економічного розвитку країн у сучасних умовах. Підкреслено, що нові цифрові технології можуть допомогти об’єднаній Європі стати більш конкурентоспроможною. Водночас пандемія COVID-19 підкреслила важливість цифровізації економіки та розвитку Індустрії 4.0 і підвищила ризики для досягнення економічних цілей Європи, якщо цифрова трансформація не буде проведена. Наведено основні задекларовані положення розвитку Індустрії 4.0 у ЄС і визначено, що фактично ці плани не було досягнуто перед економічним спадом, що був викликаний пандемією. Запропоновано аналіз впливу пандемії COVID-19 на макроекономічні показники ЄС: криза виявила взаємозалежність глобальних ланцюгів вартості та цінності глобально інтегрованого єдиного ринку Європи. Визначено, що в таких умовах нового сенсу та актуальності отримала необхідність швидкого переходу до більш цифрової та стійкішої економічної та промислової моделі, щоб підтримувати і посилювати прагнення ЄС до стійкої конкурентоспроможності. Проаналізовано Багаторічний фінансовий план ЄС на 2021—2027 рр., який має на меті нівелювання економічної та соціальної шкоди, яку було завдано пандемією коронавірусу. Ключовими для активізації майбутнього зростання ЄС мають стати: інновації, цифрова трансформація, стратегічна інфраструктура та єдиний ринок. Значний обсяг бюджетного фінансування Європейського Союзу направлений на відновлення економіки через цифрову трансформацію та формування Індустрії 4.0. Планується, що це допоможе інвестувати більше в передові цифрові навички та ширше використання цифрових технологій в економіці та суспільстві, тобто формування бази для подальшого розвитку Індустрії 4.0. Хоча ще повною мірою не видно наслідків пандемії для економіки ЄС, уже існує стратегія їх подолання через акселерацію інноваційного розвитку, інтенсифікацію цифрової трансформації та розвиток Індустрії 4.0 в усіх країнах ЄС.
22
Bakumenko, Valery. "Тенденції дисертаційних досліджень з державного управління у 2015 – 2019 роках." Public Administration and Regional Development, no. 6 (January 13, 2020): 706–31. http://dx.doi.org/10.34132/pard2019.06.01.
Full textAbstract:
У статті зібрано, узагальнено та проаналізовано статистику і динаміку вітчизняних дисертаційних досліджень з державного управління у період з 2015 по 2019 роки за кількома показниками. Серед них маємо наукові ступені та спеціальності з державного управління, сфери, рівні та засоби управлінського впливу, спеціалізовані вчені ради, де вони відбулися, рівні консультування та керівництва дисертаціями, їх зв’язок з практикою публічного управління. Виявлено низку позитивних тенденцій, зокрема: зростання кількості й помітне переважання за цим показником досліджень державного рівня, а також тих, що спрямовані на вирішення проблем і завдань державотворення; зростання рівня різноманіття тематики та зв’язку з практикою; зменшення кількості робіт широкого профілю з досліджень державної політики та їх дублювання за тематикою; суттєве зменшення відсотку непрофільного консультування докторських дисертацій та керівництва кандидатськими дисертаціями; активна робота нових спеціалізованих вчених рад на фоні збереження лідерства Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів з державного управління за більшістю з розглянутих показників. В той же час, ще залишаються окремі прояви низької якості захищених дисертацій. Для упередження таких ситуацій необхідно й надалі посилювати принциповість та професіоналізм спеціалізованих вчених рад. Запропоновано для підвищення рівня експертизи, обмежити роботу рад не більше ніж одним засіданням на місяць. Також слід додатково впровадити механізм, схожий на умовну акредитацію освітніх програм, шляхом повернення за рішенням колегії дисертації на виправлення недоліків до спеціалізованої вченої ради з вимогою повторного її захисту не раніше, ніж через рік. З метою реального підвищення рівня зв’язку дисертаційних досліджень з практикою публічного управління рекомендовано здійснювати вибір тематики дисертацій у прив’язці до перспективних планів законодавчої роботи, прогнозування та стратегічного планування, державного програмування розвитку суспільних сфер, галузей і територій.
23
Міняйло, Н. Є. "ПОШИРЕННЯ НАРКОТОРГІВЛІ В УКРАЇНІ ЯК ПРОЯВ АКТИВНОСТІ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 196–201. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).38.
Full textAbstract:
У статті представлено огляд сучасного стану активності організованої злочинності у сфері обігу наркотиків. Сфера незаконного обігу наркотиків характеризується високою прибутковістю операцій, що проводяться за мінімальних витрат. Постійно зростаючий попит на наркотики приносить чималі прибутки організованій злочинності у всьому світі. Стрімкий технологічний та інформаційний розвиток надає організованій злочинності нові можливості у забезпеченні незаконного обігу наркотиків. Геополітичне розміщення України зумовлює її постійне використання організованою злочинністю на різних етапах наркообігу.
Автором надано характеристику наркоторгівлі в Україні. Геополітичне становище України зумовлює той факт, що держава стала проміжною ланкою в ланцюжку наркоторговців. Раніше наркотрафік організовувався насамперед через Західну Африку і Балканський півострів. Але останніми роками Європа почала посилювати боротьбу з обігом наркотиків і вжила серйозних заходів щодо перекриття контрабандних каналів наркотиків із Західної Африки і Балкан, що використовувалися албанською мафією. Тож колумбійські наркокартелі й афганські опійні королі почали шукати нові шляхи поставок дурману до Європи.
З цією метою вони активно використовують басейн Чорного моря, зокрема й такі три порти: бол-гарську Варну, румунську Констанцу та українські Одесу та Іллічівськ. Традиційний героїновий шлях через Туреччину і Кавказький регіон тепер також пролягає через чорноморські порти. Розвиток технологій і стрімке зростання числа Інтернет-користувачів, особливо серед неповнолітніх, надзвичайна мобільність і доступність до системи Інтернет створює наркоторгівцям нову хвилю можливостей у реалізації наркотовару з мінімальним ризиком.
Наведено офіційні статистичні дані щодо протидії обігу наркотиків і результатів діяльності правоохоронних органів у цьому напрямі. Зроблено висновок, що наркоторгівля в Україні залишається одним із найпоширеніших напрямів діяльності організованої злочинності. Протидія цьому виду діяльності організованої злочинності повинна бути більш ефективною та своєчасною, а покарання – невідворотним.
24
Тробюк, Дмитро. "ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЖАНДАРМЕРІЇ ФРАНЦІЇ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 125–36. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.101.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз діяльності Національної жандармерії Франції у правоохоронній сфері. У Франції правоохоронні органи функціонують у системі органів виконавчої влади, охоплюючи такі сфери суспільних відносин, як внутрішні справи, фінанси, економіка, оборона тощо. Аналізуючи структуру та організацію правоохоронних органів Франції, слід відмітити, що ця держава, на відміну від Великої Британії, має аж два види національних поліцейських сил: Національну поліцію та Національну жандармерію.До основних функцій, які виконує Національна гвардія України, належать: охорона громадського порядку, забезпечення захисту та охорони жит-тя, здоров’я, прав, свобод і законних інтересів громадян. Розвиток та реформація Національної гвардії України у зв’язку з необхідністю розробки нових підходів зумовлює використання кращих іноземних практик щодо забезпечення захищеності громадян та забезпечення публічного порядку. Важлива роль у виконанні цього завдання відводиться підрозділам мобільної жандармерії. Мобільна жандармерія – один із підрозділів Національної жандармерії Франції, який виконує завдання по підтриманню громадського порядку, а саме забезпечення безпеки під час проведення масових заходів, затримання порушників, їх конвоювання, супроводження, захист дипломатичних представництв Франції у інших країнах.На сьогодні проблема ефективної організації охорони громадського порядку підрозділами Національної гвардії України залишається невирішеною, адже існує актуальна необхідність кардинальної перебудови патрульної служби. Французька модель правоохоронних органів має як свої особливі риси, так і загальні характеристики, які притаманні правоохоронним системам багатьох країн Європи. Специфіку жандармерії як особливого військового формування підтверджує те, що Австрія, Іспанія, Італія, Франція, які знижують чисельність своїх збройних сил, чисельність жандармерії навпаки збільшують. Так у Франції побудова служб громадської безпеки характеризується наявністю підрозділів, покликаних посилювати поліцейські функції забезпечення громадського порядку. Запропоновані рекомендації використання досвіду організації служби з охорони громадського порядку Національної жандармерії Франції підрозділами Національної гвардії України.
25
Стукан, Т. М., and А. А. Осадчий. "SMART-МЕТОД У ДОСЯГНЕННІ ЦІЛЕЙ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ РЕГІОНУ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-12.
Full textAbstract:
У статті наведена ефективність використання SMART-методу для формулювання чітких, зрозумілих цілей для бізнесу туристичної сфери. Охарактеризований перелік SMART-критерії при формуванні завдань для досягнення поставленої мети для розвитку туристичної сфери. Визначені основні 4 переваги, які отримує бізнес виходячи із поставлених завдань та цілей за базовими критеріями SMART-методу. Визначено головну мету туристичної сфери, що зумовлює необхідність пошуку нових напрямів, завдяки яким дана галузь буде затребуваною, популярною та формуватиме пізнаваність бренду регіону. Виділено чотири напрями, розвиваючи та удосконалюючи, які у короткостроковому періоді можна досягти SMART-мети туристичної галузі регіону. Приведений перелік ТОП-10 туристичних об’єктів Херсонщини, які є та будуть затребувані серед відвідувачів, але яким не вистачає ще масової впізнаваності та розрекламованості серед широкого загалу. Проаналізовано стан відвідуваності туристами Херсонської області по районам регіону за 2019-2020 рр. та зміни, що відбулися. Визначено, що поліпшення туристичної інфраструктури області призведе до якісних змін та підвищення економічної ефективності в сфері регіонального туризму, що тим самим забезпечить реалізацію завдань за методикою SMART. Визначено пріоритетні напрями в плані підвищення промоції туристичної сфери Херсонщини. Рекомендовано на Херсонщині посилювати розвиток якісного внутрішнього туризму, адже він є основним драйвером збереження та відродження галузі. Визначено, що туризм в час коронакризи буде носити такий характер: коротших термінів відпочинку; переважання індивідуального пересування (автотуризм); індивідуальне розміщення; вибір оздоровчого, морського та сільського туризму. Дані чинники посилюють пріоритетність розвитку внутрішнього регіонального туризму, що дозволить перезапустити цю сферу і зменшити негативні наслідки коронакризи і створить основу для підвищення конкурентоспроможності області як туристичного регіону. Приведено пріоритетні напрями в плані підвищення промоції туристичної сфери Херсонщини.
26
Haponenko, Ya Yu, N. Ya Letniak, and M. M. Korda. "НАНОЧАСТИНКИ ОКСИДУ ЦИНКУ ПОСИЛЮЮТЬ ГЕПАТОТОКСИЧНИЙ ЕФЕКТ ГЕРБІЦИДУ ГЛІФОСАТУ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 1, 2020): 32–36. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10824.
Full textAbstract:
Вступ. Наноматеріали стали причиною справжнього прориву в багатьох галузях і проникають у всі сфери нашого життя. Завдяки унікальним властивостям наночастинки оксиду цинку широко використовують у промисловості та медицині. Однак при повсякденному зростанні темпів застосування наноматеріалів усе менше уваги приділяють можливому негативному впливу наночастинок на безпеку навколишнього середовища та на здоров’я людей у цілому. Здатність наночастинок здійснювати транспортування лікарських засобів та хімічних речовин усередину клітини робить актуальним питання про потенційну можливість посилення токсичної дії класичних токсикантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками.
Мета дослідження – вивчити вплив наночастинок оксиду цинку на гепатотоксичний ефект гербіциду гліфосату.
Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах-самцях, яким внутрішньошлунково протягом 14-ти днів вводили у вигляді суспензії 0,5 мл наночастинок оксиду цинку в дозі 100 мг/кг та гліфосат (у формі гербіциду раундапу) в дозі 250 мг/кг маси тіла. Для проведення експерименту тварин поділили на 4 групи: 1-ша – контрольна (інтактні щури); 2-га – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку; 3-тя – щури, уражені гербіцидом гліфосатом; 4-та – тварини, яким вводили наночастинки оксиду цинку разом із гліфосатом. Токсиканти вводили сумісно та окремо. У сироватці крові визначали активність аланін- і аспартатамінотрансфераз, лужної фосфатази, вміст загального протеїну та сечовини.
Результати й обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок оксиду цинку достовірно підвищувалася лише активність аланін- і аспартатамінотрансфераз. Введення щурам гербіциду гліфосату призводило до виражених змін усіх досліджуваних показників. Максимальні їх зміни зареєстровано у групі тварин, яким сумісно вводили наночастинки та гліфосат. У цьому випадку активність амінотрансфераз і лужної фосфатази змінювалася достовірно порівняно з аналогічними показниками у групі щурів, яким вводили тільки гербіцид.
Висновок. Наночастинки оксиду цинку здатні посилювати гепатотоксичний ефект гліфосату.
27
Козловська І. М., Білик О. С., and Кушпіт У.В. "ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 29, 2021): 23–28. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.244.
Full textAbstract:
Формування творчої особистості – одне з украй важливих і складних завдань новітньої освіти. Тільки тiсно поєднуючи свiдоме й пiдсвiдоме, логiчне й iнтуїтивно-емоцiйне мислення, можливо забезпечити цiлiсне й креативне сприйняття довкілля. Надзвичайно важливий засіб покращення виразності й образності під час викладання фізики – література й мистецтво з їхнім широким впливом на людські почуття, розум і поведінку. Можливість активного послуговування художніми творами у викладанні визначає органічне поєднання емоційного й раціонального сприйняття людиною явищ і процесів довкілля. Наука відрізняється від мистецтва, втім, відмінність ця – лише у способі його відтворення. Мистецтво й художня література показують людське й суспільне буття в таких проявах і стосунках, котрі наука неспроможна охопити власними методами. Та завдяки науці розвиваються продуктивні сили суспільства, створюються матеріальні й духовні блага, розширюється влада людини над природою, окреслюється шлях удосконалення людських взаємин. Між цими двома різними формами суспільної свідомості існують тісні взаємозв’язок, взаємовплив і взаємодоповнення. Передусім емоції від художнiх текстів стимулюють діяльність думки, розвиваючи теоретичне наукове мислення. Під формами застосування художніх творів ідеться про систему методів і прийомів у навчальній методиці, якою послуговується педагог, аби поліпшити ефективність викладання. Будь-яка форма має активізувати пізнавальну діяльність і розвиток творчого потенціалу учнів, навчати їх самостійно логічно мислити, посилювати інтерес до курсу. У загальноосвiтнiй школі, послуговуючись мiжпредметними зв’язками, було розроблено суть i методи впровадження у процес навчання зв’язкiв під умовною назвою «фiзика – мистецтво». Водночас для фахової школи (коледжі, лiцеї та ВПУ) притаманні додаткові перспективи гуманiтаризацiї курсу фізики iнтегративними засобами, пов’язані з визначенням специфіки майбутньої фахової діяльності учнiв. Ідеться зокрема про навчальні заклади, де виробничі сфери на своїх найвищих щаблях виходять на ті чи інші види мистецтва: будiвельнi (архiтектура), деревообробнi (скульптура), швацькi тощо.
28
Hnatjuk, M. S., S. O. Konovalenko, and L. V. Tatarchuk. "МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН СТРУКТУР СІМ’ЯНИКІВ В УМОВАХ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ЛЕГЕНЕВОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (May 6, 2020): 69–73. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11071.
Full textAbstract:
Легенева гіпертензія і легеневе серце призводять до венозного повнокрів’я та застою у органах великого кола кровообігу. Особливості ремоделювання структур сім’яників при цьому маловивчені.
Мета – морфометрично вивчити особливості морфологічних змін структур сім’яників в умовах пострезекційної легеневої гіпертензії.
Матеріал і методи. Морфологічно досліджені сім’яники 45 білих щурів, які були поділені на три групи. 1-а –15 контрольних тварин, 2-а – 22 щури з пострезекційною артеріальною легеневою гіпертензією і компенсованим легеневим серцем, 3-я – 8 тварин з пострезекційною артеріальною легеневою гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Легеневу гіпертензію та легеневе серце моделювали шляхом виконання правосторонньої пульмонектомії. Проводили окреме зважування камер серця, їх планіметрію. З сім’яників виготовляли гістологічні мікропрепарати. Морфометрично на мікропрепаратах визначили діаметри сім’яних канальців, товщину їх стінки, кількість клітин епітеліо-сперматогенного шару, кількість клітин Сертолі, тубуло-інтерстиційний індекс, індекс Лейдіга, індекс інтенсивності сперматогенезу. Кількісні показники обробляли статистичними методами.
Результати. Світлооптично венозні судини розширені, переповнені кров'ю. Відмічався виражений перивазальний набряк, який місцями звужував і деформував судини та сім’яні канальні. Венозні судини гемомікроциркуляторного русла нерівномірно розширені, варикозно змінені, з сакуляціями, переповнені кров’ю, з явищами стазу, тромбозу, що посилювало гіпоксію, яка ускладнювалася дистрофією та некрозами ендотеліоцитів, міоцитів судин, клітин Лейдіга, Сертолі, сперматогенних епітеліоцитів, стромальних структур, інфільтративними та склеротичними процесами. Порушення сперматогенезу підтверджувалося атрофією сім’яних канальців (зменшення їх діаметра, кількості клітин епітеліо-сперматогенного шару, індексу інтенсивності сперматогенезу, потовщення стінки сім’яних канальців). Суттєво ремоделювалися інтерстиційний та ендокринний компоненти сім’яників, що підтверджувалося істотними змінами тубуло-інтерстиційного індексу та індексу Лейдіга. Зміни досліджуваних морфометричних параметрів домінували при декомпенсації легеневого серця, де гемодинамічні зміни були найвираженішими.
Висновок. Пострезекційна легенева гіпертензія та легеневе серце призводять до суттєвого ремоделювання структур сім’яників, яке характеризується вираженим венозним повнокров’ям, гіпоксією, атрофічними дистрофічними, некробітичними, інфільтративними та склеротичними процесами, суттєвими змінами ендокринного, сперматогенного та інтерстиційного компонентів з домінуванням їх при декомпенсації легеневого серця.
29
Руснак, Олександр. "Місце Криму в неоімперській політиці Росії (1991-2020 рр.)." History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 1, no. 51 (March 3, 2021): 48–58. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.51.48-58.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене складній актуальній проблемі, котра виникла в україно-російських міждержавних відносинах після розпаду СРСР. Саме встановлення контролю над Кримським півостровом стало пріоритетним завданням Російської Федерації, яка неодноразово робила спроби його захоплення впродовж 1990-2000 рр. Проте добре скоординовані дії української влади й силових структур дозволили відбити найбільш небезпечні атаки у 1993-1994 рр., 2003 р.
Нове загострення на півострові та у російсько-українських відносинах загалом припало на 2005-2009 рр. Його основною причиною стала зміна зовнішньополітичного курсу України (поглиблення співпраці з Європейським Союзом, НАТО), а також посилення зв’язків між офіційним Києвом і Автономною Республікою Крим. Результатом такої політики мало стати поступове зменшення військової присутності у регіоні й остаточне виведення Чорноморського флоту РФ з військово-морських баз на півострові після 2017 р.
Для агресивної загалом зовнішньої політики РФ втрата військово-морських баз у Криму призвела б до суттєвих обмежень у можливості використання військових у Чорноморському регіоні. Адже в останні десятиріччя кораблі ЧФ РФ були задіяні у російсько-грузинській війні, для забезпечення російської військової присутності в Сирії тощо. Допустити остаточної втрати контролю над Кримом російське керівництво не могло. Відтак «Харківські угоди» 2010 р. стали поворотним пунктом у російсько-українських відносинах і, навпаки, дозволили РФ зміцнити свій вплив на півострові.
Перебування військово-морських сил ЧФ РФ в Україні посилювало дезінтеграційні тенденції в Криму та геополітичну роль Росії в Чорноморському регіоні. Збереження російського військового контингенту на півострові сприяло анексії Криму, підготовка до якої розпочалася 2013 р. Постмайданне переформатування влади в столиці України (президент і міністр оборони втекли) ускладнило протидію агресії РФ у Криму. Попри тиск міжнародних організацій та зарубіжних політиків, В. Путін завершив розпочату справу.
Анексія території Автономної республіки Крим Росією має негативні політичні, економічні, соціальні, культурні, екологічні наслідки для півострова та України. А також несе нові геополітичні виклики і загрози для держав усього Чорноморського регіону.
30
Verbovska, L. S., and N. Ye Mykytiuk. "УПРАВЛІННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПРОДУКТАМИ В УМОВАХ ЗМІН." Actual problems of regional economy development 2, no. 17 (November 30, 2021): 296–303. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.17.296-303.
Full textAbstract:
Стаття присвячена пошуку шляхів ефективного управління інтелектуальними продуктами починаючи від етапу винаходження, реєстрації та виходу на ринок. Для досягнення поставлених завдань використано методи: аналізу та синтезу; системний аналіз; логічний; абстрактний. Авторами статті запропоновано визначення суті поняття «інтелектуальний продукт», який слід розуміти як новостворені духовні і матеріальні цінності, які виступають результатом інтелектуальної діяльності особистості чи групи в результаті роботи. В статті висвітлено найпоширеніші типи прав інтелектуальної власності, до яких відносяться патенти, торгові марки, авторське право, зареєстровані знаки, права на компоновку ланцюгів, права селекціонерів. Доведено, що знання та розуміння правил ефективного використання інтелектуальних продуктів дає змогу суб’єктам господарювання краще розуміти інструменти управління ними, та отримувати вигоди чи користь, які вони можу приносити бізнесові, адже це додатковий прибуток. Обґрунтовано, розуміння керівниками компаній цінність різних засобів захисту та отримання вигоди від інтелектуальних продуктів, адже вона на пряму залежить від стратегії фірми, конкурентного середовища та швидко змінюваних контурів права інтелектуальної власності, та незалежно від форми власності повинні мати стратегію щодо формування портфеля інтелектуальної власності. Розглянуто вплив зовнішнього середовища на розвиток суб’єкта господарювання, адже з’являються нові правила, і вони досить потужно впливають на розвиток внутрішніх інтелектуальних продуктів, і сильно залежить від внутрішнього потенціалу суб’єкта господарювання. Зокрема, у статті проаналізовано, що розвиток процесів провокує стрімкий розвиток Індустрії 4.0 (Industry 4.0), а це повністю автоматизація виробництва, де управління всіма процесами здійснюється в режимі реального часу, та з врахуванням факторів мінливого зовнішнього середовища. Запропоновано застосовувати патентні стратегії або ж «охоронних стратегій» для більшого захисту запатентованих технологій, які надають продуктам та послугам перевагу над продуктами та послугами конкурентів. Патенти або ж так звані «охоронні стратегії» мають слугувати суб’єктам господарювання захистом для створених продуктів, які будуть лідирувати в категоріях, та посилювати зусилля щодо брендування даних продуктів.
Управління інтелектуальними продуктами відіграє важливу роль в управлінні суб’єктами господарювання, адже розпочинається процес входження в технологічні життєві цикли продуктів, що зумовлені змінним турбулентним середовищем. Стаття є актуальною як в науковому, так і прикладному аспектах.
31
Рингач, Н. О., and Л. Й. Власик. "СМЕРТНІСТЬ ВІД ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ХВОРОБ: РЕАЛЬНІ І ПРОГНОЗОВАНІ ЗМІНИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 10–18. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12847.
Full textAbstract:
Мета: здійснити компаративний аналіз рівнів смертності, зумовленої цереброваскулярними хворобами (ЦВХ) в Україні та країнах Європи, дослідити зміни, що відбулись у 2020 р., порівняно з 2019 р., оцінити їх імовірну детермінованість пандемією COVID-19 у майбутньому.
Матеріали і методи. Інформаційною базою дослідження були матеріали European Health Information Gateway, Eurostat щодо стандартизованих показників смертності, офіційні дані Державної служби статистики України.
Результати. До розвитку пандемії COVID-19 країни СНД, Україна, Грузія та «нові» члени ЄС характеризувалися вищими рівнями смертності від ЦВХ та більшою диспропорцією за статтю порівняно зі «старими» країнами-членами ЄС. Можна очікувати поглиблення цих відмінностей через негативний вплив пандемії COVID-19. Порівняно з «доковідним» 2019 р., у 2020 р. в Україні смертність унаслідок ЦВХ збільшилась (грубий показник зріс із 179,5 до 187,1; стандартизований (євростандарт) – з 120,5 до 124,7 на 100 тис. нас.). Аналіз змін за статтю демонстрував меншу реакцію жінок – показник смертності від ЦВХ зріс лише на 2,1 % (серед чоловіків на 6,7 %). Проте зміни рівня смертності жінок у віці 55–59 років були найбільшими (зростання понад 10 %). Як і в країнах Європи, в Україні спостерігалась істотна регіональна диференціація смертності від ЦВХ. Розрив між стандартизованими показниками у Чернівецькій області (мінімальним) та в Сумській (максимальним) перевищував у 2020 р. шість із половиною разів. Зростанню смертності в часи пандемії сприяло складне поєднання негативних чинників, що посилювали дію один одного: погіршення доступу до медичної допомоги, послаблення заходів профілактики; порушення звичного довготривалого лікування хронічних неінфекційних захворювань (артеріальної гіпертензії); а також перебування всього населення у стані тривалого хронічного стресу.
Висновок. Ускладнення епідеміологічної ситуації щодо ЦВХ у країні через негативний вплив пандемії COVID-19, ігнорування наявних викликів можуть підвищити ймовірність зростання як захворюваності, так і смертності внаслідок ЦВХ у найближчі роки, що стане перешкодою на шляху досягнення відповідного завдання Цілей сталого розвитку.
32
Бедрій, М. "ДІЯЛЬНІСНА ФОРМА ФІКСАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОВОГО ЗВИЧАЮ: ІСТОРИКО-ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ." Юридичний вісник, no. 1 (April 10, 2022): 5–14. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i1.2296.
Full textAbstract:
Стаття присвячена історико-юридичному аналізу діяльнісної форми фіксації українського правового звичаю. Виконано спробу теоретичного обґрунтування діяльнісної форми правового звичаю на базі емпіричного матеріалу. Правовий звичай постає у суспільній реальності внаслідок дій чи бездіяльності учасників правовідносин, а згодом фіксується у певній формі. Діяльнісна (поведінкова) є першою серед цих форм і притаманна усім звичаям без винятку навіть тоді, коли паралельно з нею вони набувають інших форм (усних і письмових). Досліджено символізм діяльнісної форми українського звичаєвого права, який посилював його чинність у суспільстві внаслідок покращення застосування та реалізації відповідних норм. Діяльнісна форма правового звичаю мала властивість ускладнюватися та набувати набувати яскравого, символічного чи обрядового вираження задля кращого закріплення у пам’яті суспільства. Проаналізовано фіксацію правових звичаїв у ритуалах, обрядах та інших символічних діях. Завдяки яскравій символічній формі норма чи навіть інститут звичаєвого права передавався наступним поколінням, не потребуючи при цьому письмових записів. Висвітлено діяльнісні форми фіксації правових звичаїв у копному та козацькому праві. З’ясовано символічні форми здійснення пропозиції укладення шлюбу, виконання процесуальних дій, укладення договорів тощо. Досліджено звичаї закладу, могорича, побратимства, ініціації, обрання кошового отамана, сватання, звільнення злочинця дівчиною та ін. Однак не кожен правовий звичай набував саме символічної форми, як і не кожна символічна дія містила у собі звичаєво-правову норму. Ритуали, обряди й інші символи були не тільки формою фіксації, але й часто засобом реалізації відповідних норм українського звичаєвого права. У підсумку зазначено, що діяльнісна форма фіксації правового звичаю була найбільш поширеною та дозволяла виявити його чинність в суспільстві навіть за відсутності фіксації в інших формах. Існує не тільки можливість, але і необхідність діяльнісної форми фіксації правового звичаю, адже діяльнісна форма утворювалася та розвивалася в унісон із самим правовим звичаєм. Усні та письмові форми фіксації українського звичаєвого права виникали згодом і паралельно з діяльнісною формою, доповнюючи її.
33
Zachepa, O. A., A. A. Hudyma, Yu I. Sushko, and T. Ya Yaroshenko. "ПОРУШЕННЯ БІОХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЖОВЧІ ЗА УМОВ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ ЖИВОТА І ГРУДНОЇ КЛІТКИ В ПЕРІОД РАННІХ ПРОЯВІВ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЙОГО КОРЕКЦІЯ ТІОТРИАЗОЛІНОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2020): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10842.
Full textAbstract:
Вступ. Травми продовжують залишатися найпоширенішою причиною смертності в цілому світі. У структурі бойової травми тупі й проникні ушкодження грудної клітки і живота займають третє місце, поступаючись пораненням кінцівок та голови.
Мета дослідження – зʼясувати характер порушення жовчоутворювальної функції печінки за умов поєднаної травми живота і грудної клітки щурів у ранній період травматичної хвороби та оцінити ефективність його корекції тіотриазоліном.
Методи дослідження. Експерименти проведено на 86-ти нелінійних білих щурах-самцях масою 200–220 г, яких поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних. Травми наносили за умов тіопентал-натрієвого наркозу в дозі 40 мг/кг маси тварини. До контрольної групи ввійшли інтактні тварини, яких тільки вводили в наркоз. У 1-й дослідній групі щурам моделювали травму грудної клітки, у 2-й – тупу травму живота, в 3-й – ці травми поєднували, в 4-й – тваринам з поєднаною травмою внутрішньочеревно вводили тіотриазолін у дозі 9,1 мг·кг-1. Через 1, 3 і 7 діб після нанесення травм за умов тіопентал-натрієвого наркозу в щурів катетеризували загальну жовчну протоку та протягом 60 хв збирали жовч, в якій визначали концентрацію сумарних жовчних кислот і холестеролу, розраховували холато-холестероловий коефіцієнт.
Результати й обговорення. При нанесенні ізольованих травм грудної клітки, живота та їх поєднанні суттєво порушувалась жовчоутворювальна функція печінки, що проявлялось зниженням синтезу холатів і зростанням холато-холестеролового коефіцієнта. За тяжкістю розвитку печінкової дисфункції їх можна розподілити так: ізольована травма грудної клітки←ізольована травма живота←поєднана травма. Унаслідок виявлених порушень істотно підвищувався холато-холестероловий коефіцієнт, який домінував за умов ізольованої травми живота та поєднаної травми. Зміщення балансу в бік накопичення холестеролу посилювало літогенні властивості жовчі. Семиденне застосування тіотриазоліну в групі тварин з поєднаною травмою сприяло істотному збільшенню вмісту в жовчі сумарних жовчних кислот, зростанню холато-холестеролового коефіцієнта, не впливало на концентрацію холестеролу в жовчі.
Висновки. Поєднана травма живота і грудної клітки сприяє більшому зниженню функціональної спроможності печінки порівняно з ізольованими ураженнями. В його основі лежить пригнічення синтетичних процесів у мікросомальній системі гепатоцитів. Тіотриазолін здатен знизити негативний вплив патогенних чинників травми на функціональну спроможність гепатоцитів, що слід враховувати в комплексній інтенсивній терапії поєднаної травми живота і грудної клітки.
34
Komisarenko, S. V., V. M. Vasylevska, S. P. Ivonin, O. O. Lisakovska, D. O. Labudzinskyi, I. O. Shymanskyi, A. O. Mazanova, D. M. Volochnyuk, and M. M. Veliky. "ПОЄДНАНА ДІЯ ПІРАЗОЛОВМІСНИХ БІСФОСФОНАТІВ І ВІТАМІНУ D3 У КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ ЗА АЛІМЕНТАРНОГО ОСТЕОПОРОЗУ В ЩУРІВ." Medical and Clinical Chemistry, no. 3 (November 24, 2020): 5–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i3.11513.
Full textAbstract:
Вступ. За даними ВООЗ, остеопороз займає чільне місце серед усіх відомих захворювань як причина передчасної інвалідності та смертності у світі, а тому розробка ефективної стратегії лікування цього захворювання є одним із пріоритетних напрямків досліджень для наукових та медичних інституцій. До таких підходів належать розробка нових сучасних нітрогеновмісних бісфосфонатів та дослідження їх терапевтичних ефектів на тваринних моделях.
Мета дослідження – вивчити ефективність поєднаної дії синтезованих нітрогеновмісних бісфосфонатів (піразоловмісних аналогів), які пригнічують активність остеокластів та зменшують резорбцію кісткової тканини, і вітаміну D3, що є основним регулятором процесу ремоделювання кісткової тканини й активатором остеогенезу, в корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу.
Методи дослідження. Біологічну ефективність синтезованих піразоловмісних бісфосфонатів досліджували на щурах-самицях лінії Вістар (вік – 1 місяць, вихідна маса – (90±5) г). Аліментарний остеопороз викликали шляхом утримування тварин протягом 30-ти діб на D-гіповітамінозному раціоні відповідно до ДСТУ 11222-65, збалансованому за вмістом кальцію та фосфору. Як коригувальні сполуки використовували per os піразоловмісні бісфосфонати (1,7 мг/кг) та холекальциферол (400 МО/кг маси тіла). 25-Гідроксивітамін D у сироватці крові досліджували методом ELISA. Кількісний аналіз компонентів мінерального обміну в сироватці крові та кістковій тканині проводили за допомогою загальноприйнятих біохімічних методів.
Результати й обговорення. Досліджувані піразоловмісні бісфосфонати з різною ефективністю гальмували процес демінералізації (резорбції) кісткової тканини та посилювали мінеральний обмін у щурів з аліментарною формою остеопорозу. За дії препаратів зростав вміст кальцію, неорганічного фосфату і знижувалась активність лужної фосфатази та її ізоензимів у сироватці крові. Підвищувались зольність і вміст кальцію та фосфору в золі великогомілкової кістки. Найефективнішим у корекції порушень мінерального обміну за остеопорозу виявилось поєднання піразоловмісних бісфосфонатів і вітаміну D3, який нормалізує вміст 25-гідроксивітаміну D у сироватці крові та забезпечує синтез біологічно активних, гідроксильованих форм холекальциферолу.
Висновок. Перспективним для подальших досліджень є вивчення сумісної дії вітаміну D3 і бісфосфонату І-12 як препарату з найвищою біологічною ефективністю щодо посилення процесу ремоделювання кісткової тканини завдяки поєднанню процесів резорбції та формування кістки.
35
Antoniuk, N. O. "Множинність злочинів: до питання про вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (May 29, 2020): 6–13. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.01.
Full textAbstract:
Кількість вчинених особою злочинів істотно підвищує суспільну небезпеку діянь винного. Адже і обсяг шкоди чи загрози заподіяння шкоди об’єкту, і формування злочинної спеціалізації, і створення ілюзії безкарності, і інші фактори свідчать на користь того, що множинність злочинів має значення як засіб диференціації кримінальної відповідальності. Втім, у чинному Кримінальному кодексі України множинність злочинів не завжди впливає на варіативну регламентацію заходів кримінально-правового впливу. Навпаки, значна кількість випадків сукупності злочинів (окрім сукупності, у якій хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким) практично не має кримінально-правового значення для обсягу кримінальної відповідальності. Також випадки повторного чи рецидивного вчинення злочину впливають на посилення кримінальної відповідальності, якщо у складі вчиненого винним злочину є відповідні кваліфікуючі ознаки. Якщо ж ці ознаки відсутні, суд може врахувати повторність чи рецидив як ознаку, яка посилює покарання. Проте у будь-якому разі правозастосувач не зможе вийти за межі санкції статті Особливої частини КК.
Метою статті є виявлення недоліків диференціації кримінальної відповідальності у разі сукупності, повторності чи рецидиву злочинів. Також планується запропонувати шляхи вдосконалення диференційованого підходу до відповідальності за множинність злочинів, врахування одночасного впливу на посилення відповідальності інших типових кваліфікуючих ознак.
Наукова новизна статті полягає у наданні рекомендації вдосконалення диференціації кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сукупності, повторності та у разі рецидиву. Вирішено проблему одночасного врахування кваліфікуючої ознаки організованої групи та ознак множинності.
Висновки. 1) Межі диференціюючого значення множинності злочинів для кримінальної відповідальності мають встановлюватися на рівні закону, а тому не потрібно делегувати цю роль суду без визначених у КК чітких правил визначення кінцевого покарання за множинність; 2) кваліфікуючі ознаки повторності та рецидиву можуть бути виключені зі статей Особливої частини КК і передбачені у Загальній частині з відповідними коефіцієнтами впливу на суворість кримінальної відповідальності; 3) призначаючи покарання за сукупністю злочинів, суд має мати можливість застосовувати покарання вище ніж те, що передбачене у статті Особливої частини КК, проте воно не повинно перевищувати розмір, встановлений у ст. 12 КК для злочину відповідного ступеня тяжкості; 4) якщо усі злочини, що входять у множинність, вчинено у складі організованої групи (якщо ця ознака передбачена як кваліфікуюча), то множинність не повинна посилювати кримінальну відповідальність.
36
Humeniuk, I. O. "Концептуальні проблеми трудового права України та їх вплив на розвиток законодавства про працю." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 6, 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.06.01.
Full textAbstract:
У вітчизняній науці трудового права дослідження предмету правового регулювання дають певне уявлення про онтологічні аспекти галузі, але не формують чіткого концепту реформи трудового законодавства й теорій, на основі яких вона має відбуватися. Критичного переосмислення феномену радянського трудового права у правовій науці так і не відбулося. Соціальне призначення норм трудового права необхідно посилювати через розвиток концепцій колективних трудових відносин та системи індивідуальних трудових відносин.
Метою статті є окреслення ідей оновлення базової доктрини трудового права та визначення, на їх підставі, напрямків розвитку трудового законодавства.
Наукова новизна визначається тим, що діалектичний зв’язок є базовим для визнання колективних трудових прав як юридичного механізму захисту індивідуальних інтересів у сфері праці. Наголошується, що реалізацію прав, які містять соціально-економічні гарантії працівників, відмінні від державних мінімальних, потрібно забезпечувати виключно через механізми соціального діалогу (партнерства). Механізм їх забезпечення в індивідуальному трудовому праві, у разі відсутності колективного договору – встановлюється за домовленістю сторін трудового договору.
Можливість збалансованого поєднання методів правового та неправового впливу на трудові відносини потребує визнання трудового договору як джерела трудового права.
Прогресуюча експансія норм цивільного законодавства на відносини, предметом яких є професійна праця, вимагає оновлення поняття й ознак трудових відносин. В рамках концепції системи трудових відносин це поняття може бути узагальненим, а його ознаки варіюватися в залежності від виду трудового договору. Вважаємо слушним під індивідуальними трудовими відносинами розуміти урегульовані нормами трудового права суспільні відносини, предметом яких є несамостійно-організована та оплачувана праця, яка виконується працівником особисто та із застосуванням, як правило, професійних навичок.
Безстроковий трудовий договір і трудові відносини, що виникли на його підставі, мають залишатися пріоритетними, але за рахунок норм податкового законодавства та законодавства про соціальне страхування.
Висновки. Монополія будь-яких правових ідей і концепцій стає небажаною, якщо не може більше застосовуватися без кардинальних змін і не забезпечує ролі права у вирішенні практичних проблем та у визначенні напрямків подальшого правового розвитку. Без оновлення парадигми галузі трудового права, яка б визнавалась переважною більшістю науковців і, відповідно, отримала б статус доктринальної, неможливо завершити процес нової кодифікації трудового законодавства.
Поетапне прийняття нового Трудового кодексу, до структури якого входитиме Книга І «Індивідуальне трудове право» та Книга ІІ «Колективне трудове право», є найоптимальнішим способом кодифікації.
37
Rudianyn, Ivan. "ПРОБЛЕМА УКРАЇНО-ПОЛЬСЬКИХ ВІДНОСИН ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛИЦЬКОГО ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОГО ДУХОВЕНСТВА У Д/П ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 224–44. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-224-244.
Full textAbstract:
Разом із проголошенням незалежності в нашій державі розпочався процес відродження національного та релігійного життя. На сьогодні церква продовжує посилювати свою роль як повноцінної інституції громадянського суспільства. Будучи за Конституцією відокремленою від держави, вона не відокремлюється від людської спільноти, а навпаки, тісно взаємодіє з нею, бажаючи надати їй духовну підтримку, покращити моральний стан, провадить активну благодійницьку, культурно-просвітницьку та соціальну роботу.
Яскравим прикладом цих відносин є партнерство та конструктивна співпраця в інтересах розвитку українського суспільства. Така ситуація зумовлена не лише утвердженням демократичних засад у житті Української держави, а й поверненням нашого народу до традиційних духовних цінностей, глибокими історичними традиціями, які сьогодні намагаються відродити громада, держава і церква.
Зважаючи на активну інтеграцію України у європейське співтовариство важливого значення набувають наукові дослідження, які висвітлюють історичний контекст участі греко-католицького духовенства у державотворчих процесах.
У даному контексті мова йде про політичну площину україно-польських взаємин другої половини ХІХ- початку ХХ ст., та участі у них галицького греко-католицького духовенства. Ретроспектива україно-польських стосунків та участь у цих процесах греко-католицької церкви сьогодні посідає важливе місце в історичні науці, адже Україна та Польща впродовж свого існування завжди були поруч не тільки як сусіди, але й як країни, які мають спільне минуле та перебувають, хоча й на різних фазах, у стадії розбудови національних держав. До того ж на сучасному етапі Польща активно та всебічно допомагає Україні боронити її територіальну цілісність.
Не зважаючи на те, в історії україно-польських стосунків присутня чимала кількість драматичних епізодів та суперечливих моментів, потреба всебічно досліджувати ці питання, за допомогою залучення нових джерел та підходів залишається актуальною. Про подібні моменти наголосив і Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції у Варшаві у серпні 2019 р.
«Радий, що у наших відносинах немає жодних питань, які ми не змогли б вирішити шляхом діалогу та порозуміння. Чудово усвідомлюємо, що напружені відносини України та Польщі стали б для наших недругів прекрасним подарунком, а отже – ми не повинні цього робити. Ми домовились оновити й перезавантажити двосторонню робочу групу, що працюватиме під патронатом обох президентів для того, щоб усі темні плями минулого не завадили нашими народам будувати спільне світле майбутнє», – сказав Володимир Зеленський.
38
Волощук, Н. І., С. А. Конюх, О. М. Денисюк, and А. В. Саєнко. "Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів." Pharmacology and Drug Toxicology 13, no. 3 (October 22, 2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33250/10.33250/vol13iss3pp187-196.
Full textAbstract:
Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонінбета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p < 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші –у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.
39
Волощук, Н. І., С. А. Конюх, О. М. Денисюк, and А. В. Саєнко. "Дослідження впливу геністеїну, ресвератролу та кверцетину на показники обміну гідроген сульфіду в нирках і маркери функціонального стану нирок в умовно здорових щурів." Фармакологія та лікарська токсикологія 13, no. 3 (October 22, 2019): 187–96. http://dx.doi.org/10.33250/13.03.187.
Full textAbstract:
Сьогодні існує велика кількість лікарських засобів і біологічно активних сполук з ренотропною дією, серед яких є рослинні нефропротектори. Проте нез’ясованим є їхній вплив на метаболізм гідроген сульфіду (Н2S) у нирках і роль Н2S у реалізації їхнього нефропротекторного потенціалу. Мета дослідження – вивчити вплив флавоноїдів (кверцетину, ресвератролу) та ізофлавоноїдів (геністеїну) на систему Н2S у нирках щурів без експериментальної патології та визначити його зв’язок з маркерами роботи клубочкового та канальцевого апарату видільних органів. Досліди проведені на 40 щурах-cамцях лінії Вістар, масою 300–330 г. Тваринам дослідних груп внутрішньошлунково на 30 % розчині диметилсульфоксиду вводили геністеїн (5 мг/кг), ресвератрол (50 мг/кг) і кверцетин (20 мг/кг), контрольна група отримувала еквіоб’ємну кількість розчинника. Уміст H2S визначали спектрофотометрично за реакцією з N,N-диметил-пара-фенілендіаміном в присутності FeCl3; активність Н2S-синтезуючих ензимів – цистатіонін-гамма-ліази (ЦГЛ), цистатіонінбета-синтази (ЦБС), цистеїнамінотрансферази (ЦАТ) оцінювали за приростом сульфід-аніона. Утилізацію екзогенного H2S у нирках визначали за швидкістю зниження концентрації сульфід-аніона в інкубаційному середовищі. Уміст креатиніну в сироватці крові та сечі визначали за методом Яффе. Кліренс креатиніну та коефіцієнт реабсорбції води розраховували за відомими формулами. Уміст натрію та калію в сироватці крові та сечі визначали спектрофотометрично. Рівень білка визначали мікробіуретовим методом. Статистичну обробку проводили в програмі «STATISTICA 6.1», вірогідними вважали відмінності в разі p < 0,05. Серед досліджуваних поліфенолів геністеїн і ресвератрол у інтактних тварин достовірно збільшували ензиматичну активність Н2S у нирках: ЦГЛ – на 15,1 і 11,7 %; ЦБС – на 14,4 і 13,1 %; ЦАТ – на 17,7 і 13,3 % відповідно. Кверцетин достовірно не змінював активність ЦГЛ і ЦАТ, та підвищував активність ЦБС на 17,5 %. Також усі три сполуки достовірно сповільнювали утилізацію екзогенного H2S і збільшували запаси ендогенного H2S у нирках умовно здорових щурів; посилювали діурез і фільтраційну здатність нирок; сприяли збільшенню екскреції креатиніну, натрію та калію з сечею і зниженню їхнього вмісту в крові порівняно з контролем; зменшували екскрецію білка з сечею. Найвищу ефективність показав геністеїн. Проведений кореляційний аналіз надав додаткові докази того, що ренотропні властивості всіх трьох досліджуваних поліфенолів пов’язані з впливом на систему H2S. Таким чином, усі застосовані поліфенольні сполуки мали потужний вплив на метаболізм H2S у нирках щурів без експериментальної патології. Найвиразніші нефротропні властивості та здатність стимулювати ендогенну продукцію H2S реєструвались у геністеїну, дещо менші – у ресвератролу та найменші –у кверцетину. Подальші дослідження захисної дії на нирки природних поліфенолів з точки зору їхнього впливу на систему H2S є перспективним напрямом корекції ниркових порушень.
40
Mogilnay, O. M., O. V. Kuts, E. O. Dukhin, Yu A. Molchanov, and V. V. Mohylniy. "СПОСОБИ ПЕРЕДПОСІВНОЇ ПІДГОТОВКИ НАСІННЯ БУРЯКА СТОЛОВОГО." Vegetable and Melon Growing, no. 65 (July 31, 2019): 66–75. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-65-66-75.
Full textAbstract:
Мета. Розробити способи передпосівної обробки насіння буряка столового, визначити оптимальні параметри та компонентний склад; встановити ефективність за впливом на посівні якості насіння, урожайність та якість продукції буряка столового. Методи. Лабораторні, польові, статистичні. Результати. Обробка насіння буряка столового мікрохвильовим полем з експозицією 100 секунд забезпечує підвищення енергії проростання до 47,7 %, лабораторної схожості – до 64,7 %; за експозицій 80–90 секунд – до рівня 42,7–43,7 % та 51,3–55,3 % відповідно. Позитивний вплив на врожайність коренеплодів зазначено тільки за експозиції 90 секунд (підвищення загальної урожайності на 4,6–7,3 т/га або 11,9–14,3 % відносно контролю). Використання експозиції 80 секунд зумовлювало зниження рівня врожайності культури. Використання мікрохвильового опромінювання може як пригнічувати, так і посилювати біохімічні та біофізичні процеси в рослинних тканинах. За експозиції 80 секунд зафіксовано істотне зростання в коренеплодах сухої речовини (16,52 %), тенденція до підвищення вмісту загального цукру (9,72 %); за експозиції 90 секунд – тенденція до збільшення вмісту аскорбінової кислоти (12,66 мг/100 г), за експозиції 100 секунд – тенденція до підвищення вмісту загального цукру (10,05 %), негативна тенденція зменшення вмісту сухої речовини (15,09 %) та бетаніну (375 мг/кг). Проведення інкрустації насіння має істотну перевагу перед простим намочуванням розчинами мікродобрив та регуляторів росту. За інкрустації насіння використання янтарної кислоти зумовлює отримання істотного підвищення лабораторної схожості на фоні без застосування мікродобрив (80,7 %), за використання мікродобрива Master (85,0 %). Гумат калію зумовлює позитивну тенденцію у поєднанні з використанням мікродобрива Реаком (79,3 %), тоді як за іншими фонами відмічено зниження даного показника за використання вказаного регулятору росту. Найбільш ефективним виявилось використання регулятора росту янтарна кислота та мікродобрива Master, що в середньому по досліду забезпечує зростання лабораторної схожості насіння до рівня 80,2 %, а за інкрустації насіння – до рівня 85,0 %. Висновки. Доведено доцільність обробки насіння буряка столового з низькою схожістю (42 %) мікрохвильовим опромінюванням з експозицією 90 секунд, що забезпечує підвищення енергії проростання до 43,7 %, лабораторної схожості насіння до 55,3 %, збільшення врожайності коренеплодів на 4,0 т/га або 11,4 %, поліпшення біохімічного складу продукції (зростання вмісту бетаніну та аскорбінової кислоти, зниження вмісту нітратів). Проаналізовано вплив регуляторів росту та комплексних мікродобрив на лабораторну та посівну схожість насіння за його інкрустації. Визначено оптимальне поєднання компонентів суміші для інкрустації: барвник Semia-color з нормою витрати 10 л/т, янтарна кислота (0,01 %) та мікродобриво Master (0,025 %). Використання такої суміші зумовлює підвищення лабораторної схожості насіння до 85,0 %, польової схожості – до 76,8 % та має певні економічні переваги (зниження собівартості продукції до 684,5 грн/т, рентабельність на рівні 44 %).
41
СОРОКІВСЬКА-ОБІХОД, Аріадна, and Іванна ЧОБІТ. "ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ЦИВІЛЬНЕ НАСЕЛЕННЯ РОСІЙСЬКОЮ СТОРОНОЮ У РОСІЙСЬКО-ГРУЗИНСЬКІЙ ВІЙНІ В СЕРПНІ 2008 р." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 216–25. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253742.
Full textAbstract:
Мета дослідження – проаналізувати інструменти взаємодії між російською стороною конфлікту та цивільним населенням Південної Осетії під час російсько-грузинської війни у серпні 2008 р. Визначити особливості організації російського інформаційного впливу на цивільне населення до початку та під час бойових дій. Головним інструментом впливу була російська пропаганда, яка активно велась перед початком конфлікту. Головною прикінцевою метою інформаційних операцій Російської Федерації стало формування у міжнародної спільноти думки про Грузію як державу-агресора, що розпочала на власній території бойові дії проти іншої етнічної меншини. Методологія дослідження вибудовувалася із застосуванням загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності, системності, детермінізму та діалектичної єдності історичного і логічного. Основними методами дослідження є: узагальнення, логічний та хронологічний аналіз, періодизація, а також спеціальний метод історичного дослідження: історико-порівняльний. У ході дослідження використовувалися: структурно-функціональний аналіз, пошуковий, формально-логічний, системно-структурний, аналітичний методи. Наукова новизна. На основі дослідженої джерельної бази з використанням сучасних методологічних підходів уперше здійснено аналіз відкритих історичних джерел, які описували способи й інструменти інформаційно-психологічного впливу на цивільне населення Південної Осетії застосовані РФ до та під час російсько-грузинської війни серпня 2008 р. Проведене дослідження підтвердило недотримання РФ норм міжнародного, гуманітарного права, загальних положень про права людини та загальноприйнятих сьогодні принципів і методів військово-цивільного співробітництва під час конфлікту. Навпаки, спеціальними підрозділами РФ було застосовано всі можливі методи щодо збору розвідувальної інформації, організації системного інформаційно-психологічного впливу на цивільне населення для формування думки про державу-агресора Грузію та встановлення повного контролю РФ у Південній Осетії. Висновки. Проведений аналіз виявив, що РФ вибудовує взаємовідносини зі своїми сусідами як з колишніми колоніями, не розглядаючи їх як повністю суверенні держави. Для досягнення своїх цілей РФ використовує сепаратизм та іредентистські претензії у сусідніх державах. Під час російсько-грузинської війни головним інструментом впливу на цивільне населення Південної Осетії була російська пропаганда та плутанина у фактажі. У ході російсько-грузинської війни 2008 р. жодною зі сторін не було створено центрів цивільно-військового співробітництва у зв’язку зі швидкоплинністю самого конфлікту та через небажання РФ формувати цивілізовані підходи до згортання конфлікту і встановлення миру. Відсутність налагодженої взаємодії між цивільним населенням та військовими стала причиною появи великої кількості недостовірних і сфальсифікованих даних щодо точної кількості втрат обох сторін та жертв серед місцевого населення – це уможливило маніпулювання органами російської пропаганди свідомістю власних громадян та думкою світової спільноти, свідомо збільшувати кількість жертв іу такий спосіб посилювати ненависть і агресію до дій грузинської сторони.
Ключові слова: військово-цивільне співробітництво, інформаційна боротьба, гібридна війна, російська агресія, російсько-грузинська війна серпня 2008 р.
42
Васильківська, В. В. "ОЦІНЮВАННЯ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ: ОСОБЛИВОСТІ ФАКТОРІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕЗУЛЬТАТ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 30–33. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).352.
Full textAbstract:
У статті досліджується питання особливостей оцінювання результатів службової діяльності в Україні. Звертається увага на порядок реалізації процедури оцінювання та визначаються фактори, що впливають на результат проведення процедури оцінювання. Наводиться приклад зарубіжного досвіду в частині проведення процедури оцінювання та аргументуються перспективи удосконалення подальшого законодавчого удосконалення оцінювання державних службовців в Україні.
Зазначається, що процедура оцінювання у державній службі є одним з дієвих способів управління сферою державної служби, який має суттєвий потенціал для впливу на ефективність та прозорість функціонування всього апарату державної служби, розстановку кадрів, сприяння прозорому добору на керівні посади державної служби виключно висококваліфікованих і професійних осіб, які у майбутньому будуть результативно, ефективно та якісно адмініструвати державну службу, а також виконувати покладені на них професійні завдання та посадові обов’язки.
Визначено складники, що виражають особливості оцінювання результатів службової діяльності. Перший складник – це нормативний складник, що передбачає законодавче визначення порядку та особливостей оцінювання державних службовців. Водночас другий складник – це соціальний складник, адже нині, як ніколи раніше, суспільство зацікавлене в наданні якісних державних послуг та очікує професійної, результативної діяльності державних службовців незалежно від політичних впливів чи міркувань. Констатовано, що оцінювання державних службовців має бути важливим інструментом забезпечення об’єктивного контролю за результатами професійної діяльності уповноважених осіб, що висуває конкретні вимоги до забезпечення чіткого зв’язку між плануванням професійного управління, функціонуванням органів влади та державних службовців.
Оцінювання діяльності державних службовців відіграє важливу роль у системі управління людськими ресурсами. Професійне оцінювання є ключовим інструментом для управлінців та керівників державних органів, що дає змогу інформувати та узгоджувати завдання та цілі державного органу з можливостями державних службовців, а також є інструментом перегляду та зміни напряму роботи окремих службовців та оптимізації їх праці.
Водночас для самих службовців процес оцінювання є важливим, оскільки зазвичай такий процес пов’яза-ний із системою заохочень, може визначати рішення щодо просування по службі державного службовця та його преміювання. Такі заохочення є певним мо-тиваційним поштовхом для серйозного підходу та підготовки до службового оцінювання. Оцінювання результатів службової діяльності є механізмом для підтримки особистого розвитку та вдосконалення діяльності для державного службовця, також слугує свого роду інструментом діагностування для визначення потреб у професійному навчанні та професійному розвитку у тій чи іншій сфері. Такий розвиток може стосуватися певних повноважень чи, навпаки, здобуття знань з метою їх втілення надалі у практичну діяльність. Важливо враховувати, що механізм оцінювання є передусім інструментом, що має використовуватися для пошуку шляхів удосконалення діяльності, а не посилювати функції контролю та покарання. Професійне оцінювання, безумовно, відкриває можливості відвертого діалогу між державним службовцем, що обіймає конкретну посаду, та безпосереднім керівником щодо якості діяльності, стимулювання праці та підтримки. Також у статті визначено сукупність факторів, що впливають на результат оцінювання державних службовців.
43
Миропольська, Євгенія Валеріївна. "Художня цінність слова (на матеріалі викладання гуманітарних дисциплін)." Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, no. 27-28 (May 25, 2021): 165–71. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.27-28.2021.238844.
Full textAbstract:
У періоди радикальних змін у суспільстві загострюється проблема цінностей, світ яких є багатоманітним. Він охоплює цінності матеріальні та духовні, соціальні й політичні, етичні та естетичні. Ціннісний зміст життя узагальнюється в художніх цінностях, котрі яскраво його втілюють завдяки художній образності творів мистецтва, звертаючись до почуттів і розуму людини, і таким чином стимулюють осмислення певної ціннісної проблеми, яка в результаті стане чи не стане власним надбанням реципієнта. Надаючи можливість пережити непрожите, стискаючи суспільний та історичний досвід поколінь до концентрації й форм, доступних для особистісного прилучення до нього, мистецтво є своєрідним “банком даних” щодо архетипів поведінки, архетипів сприймання реальності та культури. І все це молода людина опановує через найнадійніше входження людини в соціум – мову. Слово мовлене характеризує як людину, так і суспільство, в якому вона живе. У кожного народу мова своєрідна і незрівнянна, але спільним для всіх є те, що вона виражає думки і почуття людини, містить у собі творче начало. Передбачаємо декілька нових технологічних прийомів, які, на нашу думку, допоможуть через слово прилучитися до художніх цінностей світу в процесі викладання гуманітарних дисциплін у мистецьких ВНЗ, розширивши нескінченну багатовимірність молодої людини: іншомовна мистецька терміно-ідіоматична “інкрустація” теоретичних гуманітарних дисциплін, що може слугувати засобом міжнародного спілкування і взаєморозуміння. Будучи раціональним осягненням цінностей і джерелом інформації, яке забезпечує процес пізнання фіксованих одиниць мови, оперування термінами в галузі мистецтва допоможе культурній орієнтації студента, його здатності спілкуватися іноземною мовою, не поводитись “асиметрично” в певних ситуаціях, що свідчитиме про мовну коректність і сприятиме подальшому розвитку чуття мови. 2) Мистецтво літературно-художнього перекладу (у нашому випадку це стосується світового театру і світової драматургії, поезії). Звертаємо увагу студентів на той факт, що, на відміну від музики, живопису, танцю, літературний твір чи не єдиний з видів мистецтва, що замкнений мовними межами. Українською мовою герої грецьких трагедій почали розмовляти завдяки видатним українським перекладачам Василеві Сімовичу, Андрію Содоморі, Борисові Тену, Тарасові Франку та ін. Студенти мають зрозуміти сутність праці перекладача художнього твору: виконання перекладу – не технічна справа, не «фото» тексту, який потребує буквального перекладу кожного слова, а використання перекладачем своїх вмінь і таланту для донесення читачам (глядачам, слухачам) максимальної близькості до смислів оригіналу. Якщо така мета досягнута, відбувається не лише популяризація тексту, а й розбудова мови, в сферу якої завдяки перекладу вноситься цей текст, мобілізуючи почуття мовного патріотизму читача. 3) Діалог культур як фундаментальна потреба людської спільноти, що дає можливість уникнути одномірності мови; дає змогу інтерпретувати думки, посилювати їх, обмірковувати, сперечатися тощо. Запропонована технологія представляє нові ракурси та акценти приєднання студентів до культурних традиційних та інноваційних практик спілкування і регулювання взаємовідносин з наявним буттям.
44
Postoronko , I. H. "Сучасний муніципалізм: теоретико-доктринальні підходи до розуміння, визначення та легалізації." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (April 27, 2021): 105–15. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.02.11.
Full textAbstract:
У вітчизняній науці муніципального права дослідження феноменології сучасного муніципалізму дають певне уявлення про онтологічні аспекти галузі, але не формують чіткого концепту запозичення цього феномену в національну систему права і систему законодавства й теорій, на основі яких воно має відбуватися. Системного і комплексного осмислення феномену сучасного муніципалізму у правовій науці так і не відбулося. Отже, його призначення необхідно посилювати через активізацію дослідження параметральних ознак і розвиток концепцій муніципально-правових відносин та системи індивідуальних муніципально-правових відносин, в яких бере участь житель-член територіальної громади, що функціонує на локальному рівні соціуму в умовах місцевого самоврядування в межах зазначеної громади в ординарному стані повсякденності.
Метою статті є дослідження теоретико-доктринальних підходів до розуміння, визначення та легалізації сучасного муніципалізму.
Наукова новизна визначається тим, що конституційна легалізація місцевого самоврядування як політико-правового інституту та рівня публічної влади (див. ст. 5, 7, розд. XI Конституції України), активні процеси реформування, що розгортаються в державі на локальному рівні існування і функціонування соціуму в умовах муніципальної реформи, актуалізують феноменологію сучасного муніципалізму й наукові розвідки щодо його розуміння та визначення.
Спроби дослідити і визначити теоретико-доктринальні підходи до розуміння, визначення та легалізації сучасного муніципалізму, враховуючи його особливу важливість для становлення й розвитку демократичної правової державності, об’єктивно потребують розгляду цього феномену з різних позицій та із застосуванням комплексу методів сучасного юридичного знання.
Феноменологія сучасного муніципалізму, не дивлячись на наявність великої кількості наукових розвідок з місцевого самоврядування та муніципального права у вітчизняній юридичній науці, системно і комплексно практично не досліджувалася – наукові розвідки сучасних вітчизняних вчених-муніципалістів, що присвячено саме профільній проблематиці, на нашу думку, тільки передують процесам глибокого та ґрунтовного її освоєння, тому вона залишається актуальною і вельми привабливою, причому як з позицій телеології сучасної демократичної правової державності, доктринальних позицій, так і з позицій її нормативно-правового супроводження та забезпечення.
Висновки. Особлива важливість феноменології сучасного муніципалізму визначається, насамперед, тим, що вона є іманентною феноменологією іншої, більш масштабної багаторівневої та полісемічної феноменології, що виступає одночасно: а) телеологічною домінантою розвитку держави і права, б) метою соціально-політичного розвитку суспільства, в якому буде гарантована реалізація основоположних прав і свобод людини, – феноменології демократичної правової державності.
Без муніципальної складової демократичної правової державності, зокрема в її суб’єктному розумінні (людина та її асоціації як носії демократичних і правових цінностей) та в нормативно-інструментальному забезпечені (механізми демократичного періодичного оновлення та зміни кадрового складу органів публічної влади), така державність об’єктивно не може існувати та функціонувати, – це детерміновано великою кількістю локальних і загальних тенденцій, державотворчих і правотворчих процесів, що виникають, формуються, проявляються, динамічно розвиваються і реалізуються саме на локальному рівні соціуму в умовах місцевого самоврядування, в межах територіальної громади та в ординарному стані повсякденності.
Врахування характерологічних змістовних, функціональних, наративних, конотаційних, контекстуальних та ідентифікаційних рис феноменології сучасного муніципалізму дає можливість визначити, осмислити та зрозуміти системні критерії, що формують, детермінують, актуалізують і трансформують досліджувану феноменологію в сучасний період розвитку демократичної держави.
45
Diachenko , O. P., and O. V. Nikoliuk . "Конституційний контроль у механізмі державного управління." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (July 31, 2020): 113–21. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.11.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання використання засобів конституційного контролю в процесі функціонування механізмів державного управління в сучасних умовах трансформації взаємовідносин між органами державної влади в Україні. Особливу увагу приділено виявленню місця та ролі конституційного контролю в системі взаємодій між органами державної влади і функціонування політичної системи держави в цілому. Визначено, що Конституційний Суд України володіє особливими повноваженнями, які дають змогу врегульовувати процес взаємовідносин між різними гілками влади та врівноважувати політичну систему держави. У результаті його діяльності забезпечується дотримання основних принципів функціонування механізмів державного управління та створюються умови для забезпечення прав і свобод людини та громадянина, забезпечується принцип поділу влади, усуваються правозастосовні суперечності між органами державної влади. Проаналізовано значення та можливість застосування в Україні обов’язкового попереднього конституційного контролю як важливого запобіжного заходу в умовах реальної можливості зловживання окремими вищими органами державної влади в сучасних умовах.
Метою статті є дослідження конституційного контролю як основного напряму діяльності Конституційного Суду України в механізмах державного управління.
Наукова новизна полягає у дослідженні та визначенні функції конституційного контролю Конституційного Суду України як стримуючого чинника в механізмі державного управління, широке застосування якого дозволяє унеможливити або запобігти зловживанням та перевищенню повноважень при здійсненні функцій державної влади.
Висновки. Поступальний розвиток держави й ефективність механізму державного управління вимірюються в першу чергу злагодженістю та єдиною спрямованістю діяльності органів державної влади. Досягнення високого рівня ефективності функціонування механізмів державного управління є можливим за умови відсутності конкуренції, взаємодії та здатності трансформуватися під вимоги часу державних інституцій, що відіграють провідну роль у забезпеченні діяльності механізмів державного управління. Розбудова механізмів державного управління має відбуватися із використанням інструментів конституційного контролю як засобу, що дає можливість усувати допущені помилки, запобігати можливим та згладжувати процес функціонального протистояння, що завдає шкоди та сповільнює в цілому темпи державного розвитку. Застосування попереднього та наступного конституційного контролю дозволяє вирішувати конфліктні ситуації та запобігати можливому зловживанню, що безумовно відобразиться на якості реалізації механізмів державного управління. Рішення та висновки, що приймаються органом конституційної юрисдикції, мають однозначне розуміння й мають виключну актуальність для органів державної влади та громадян, оскільки володіють якостями та ознаками актів, що дають можливість ефективно реалізовувати свої функції органам державної влади. Застосування засобів конституційного контролю дає можливість об’єктивно вирішувати питання однозначного застосування та розуміння органами державної влади основ, закладених у Конституції України. Водночас дослідження конституційного контролю механізмів державного управління дає підстави стверджувати про те, що можливості органу конституційної юрисдикції в Україні, виходячи з його повноважень, використовуються недостатньо. Розбудова та ефективне функціонування механізмів державного управління потребують подальшого розвитку, зокрема в частині застосування засобів конституційного контролю. Така теза виходить із дослідження зарубіжної практики застосування різних видів конституційного контролю органами конституційної юрисдикції. Особливої актуальності зазначена теза набуває, коли органи державної влади демонструють низьку якість реалізації управлінських функцій та спірність прийнятих рішень, які в окремих випадках несуть суто політичний характер. Функціонування механізмів державного управління в умовах виконання політичної доцільності несе загрозу державності та створює передумови колапсу управлінської системи через відсутність конституційної узгодженості. Аналіз конституційного контролю дає змогу зробити висновок, що цей інструмент може бути більш ефективним за умови обов’язкового застосування до рішень, що приймаються вищими органами державної влади. У зв’язку з цим широке застосування заходів конституційного контролю буде сприяти зміцненню конституційності та посилювати державно-управлінський механізм в інтересах розвитку держави й забезпечення прав громадян.
46
СЛЮСАРЕВСЬКИЙ, Микола Миколайович. "ПРО СТАН СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА ЗАХОДИ З ЙОГО ПОЛІПШЕННЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19." Herald of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine 2, no. 2 (November 5, 2020). http://dx.doi.org/10.37472/2707-305x-2020-2-2-14-2.
Full textAbstract:
Проаналізовано результати попередніх досліджень стану суспільної свідомості в Україні в умовах пандемії COVID-19 та виокремлено провідні тенденції і суперечності суспільної реакції на пандемічні загрози. Зокрема, показано, що інтенсивність стресової реакції на ризик захворіти серед громадян України виявилася досить помірною. Основним джерелом стресу є не хвороба як така, а суцільна невизначеність і невпевненість у власному економічному майбутньому. Розглянуто провокативні чинники, які можуть посилювати суперечності в масовій свідомості та підвищувати вірогідність саботажу і спротиву громадян упровадженню карантинних обмежувальних заходів у зв'язку із новими хвилями пандемії. Виокремлено актуальні завдання у сфері забезпечення гармонійних суспільних відносин і підтримання психоемоційного стану населення в межах норми. Перше — домогтися масового дисциплінованого дотримання громадянами мінімуму необхідних заходів безпеки та дистанціювання в умовах фактичної відміни зовнішніх обмежувальних заходів, що знизить загрозу розвитку нових епідеміологічних спалахів. Друге — нейтралізувати або істотно послабити тенденції до зростання протестних настроїв, соціального невдоволення і відцентрових тенденцій, що дасть змогу зберегти керованість ситуацією.
47
Храпач, Владислав, and Олена Ареф'єва. "Формування конкурентної переваги авіакомпанії на підставі реалізації бортового харчування." Adaptive Management Theory and Practice Economics 8, no. 16 (September 15, 2020). http://dx.doi.org/10.33296/2707-0654-8(16)-06.
Full textAbstract:
Анотація. У роботі була надана характеристика сутності конкурентних переваг. В статті обґрунтовується необхідність реалізації конкурентних переваг на ринку пасажирських авіаперевезень. Пропонується формування конкурентних переваг на основі бортового харчування та обґрунтовується привабливість таких переваг. У роботі аналізується ринок бортового харчування. Досліджуються особливості надання послуги бортового харчування в Україні. В статті виявляються основні проблеми та недоліки ринку бортового харчування в Україні. На основі проведених досліджень пропонуються заходи щодо перетворення недоліків ринку бортового харчування в конкурентну перевагу авіакомпаній. Реалізація запропонованих заходів дасть змогу авіаперевізнику якісно покращити свій імідж, мати особливу рису, яка буде значно посилювати попит на послуги підприємства, що характерно виділить авіапідприємство серед конкурентів і дасть змогу пасажиру втомити голод та отримати бажаний, в постмодерністському суспільстві, комфорт. А вже комфорт пасажирів є великою конкурентною перевагою авіаперевізника.
Метою даної статті є теоретичне обґрунтування та розробка практичних рекомендацій заходів щодо формування конкурентних переваг авіакомпаній на основі реалізації бортового харчування. Актуальність обраної теми обумовлена насиченою конкурентною боротьбою авіакомпаній на ринку України, необхідністю компаній виборювати найменші переваги в той час, коли, на провідне направлення формування конкурентної переваги в світі, бортове харчування, зовсім не звертається увага.
Наукову новизну отриманих результатів складає розроблення рекомендацій щодо використання бортового харчування як елемента конкурентної боротьби. Практична цінність полягає у можливості використання рекомендацій на всіх авіапідприємствах України.
Ключові слова: конкурентна перевага, конкурентна боротьба, бортове харчування, кейтерінг, пасажирські авіаперевезення.
48
Gubeladze, Iryna. "Колективне почуття власності щодо власної країни і міжнаціональна напруженість: джерело конфронтації чи фактор єдності." Проблеми політичної психології 23 (December 25, 2020). http://dx.doi.org/10.33120/popp-vol23-year2020-44.
Full textAbstract:
Актуальність статті зумовлена можливістю загострення міжнаціональної напруженості і посилення різновекторності зовнішньополітичних орієнтацій України, де поряд з українською етнічною більшістю є доволі великі інші етнічні спільноти. Така загроза може бути тісно пов’язана з актуалізацією національної ідентичності і колективного почуття власності в умовах несформованості єдиної національної ідеї.
Метою статті був аналіз феномену колективного почуття власності щодо своєї країни як чинника внутрішньогрупової згуртованості громадян та посилення міжнаціонального (міжетнічного) протистояння всередині держави. У контексті психології понять «ми» і «наше» показано, що колективне почуття власності перебуває в стані інтерактивної динаміки. Обґрунтовано структуру колективного почуття власності щодо країни та чинники його формування. Визначено соціально-психологічні детермінанти формування, актуалізації чи деактуалізації колективного почуття власності щодо своєї країни, підтверджено його тісний взаємозв’язок з рівнем сформованості і проявом громадянської ідентичності.
На основі результатів роботи міжнаціональних фокус-груп, учасниками яких стали магістранти та аспіранти з Норвегії, Німеччини, України, Грузії, Латвії, визначено, що високий рівень наднаціональної (у цьому випадку – європейської) ідентичності формується за умови стабільного національного розвитку, відчуття громадянами безпеки щодо цілісності країни і сформованої громадянської ідентичності. Громадяни країн, які відчувають загрозу втрати територій або реально переживають такі події (Грузія, Україна), натомість демонструють високий рівень актуалізації колективного почуття власності щодо своєї країни, готовності її захищати, відстоювати її національні ідентитети, такі як мова, символіка, традиції тощо. Показано, що актуалізоване колективне почуття власності щодо країни, з одного боку, може бути джерелом єднання однодумців, які утворюють інгрупу всередині країни, з другого – воно може посилювати протистояння як усередині країни (за умови несформованості громадянської ідентичності та спільної національної ідеї), так і з представниками інших країн на міжнародній арені.
Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його результатів для розроблення програм формування відповідального громадянства на основі розвитку та актуалізації колективного почуття власності.
49
Bandas, I. A., I. Ya Krynytska, M. I. Kulitska, and M. M. Korda. "ЗМІНИ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВ СПІЛЬНОЇ ДІЇ НАНОЧАСТИНОК ДІОКСИДУ КРЕМНІЮ І ХІМІЧНОГО ТОКСИКАНТА АЦЕТАТУ СВИНЦЮ." Вісник наукових досліджень, no. 3 (November 1, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8093.
Full textAbstract:
Резюме. Відома для наночастинок здатність посилювати транспорт хімічних речовин і лікарських засобів в клітини і через бар’єри організму робить актуальним питання про можливість потенціювання токсичної дії хімічних контамінантів при їх сумісному надходженні в організм з наночастинками.Мета дослідження – оцінити інтегральний ефект наночастинок діоксиду кремнію і хімічного токсиканта ацетату свинцю на цитокіновий профіль сироватки крові.Матеріали і методи. Досліди проведено на 40 безпородних білих щурах-самцях масою 150-160 г, яких було поділено на 4 групи. Тваринам 1-ї (контрольної) групи щоденно внутрішньошлунково вводили фізіологічний розчин. Щури 2-ї групи отримували колоїдний розчин наночастинок діоксину кремнію в дозі 50 мг/кг маси тіла. Тваринам 3-ї групи вводили ацетат свинцю у вигляді водного розчину в дозі 20 мг/кг маси тіла (у перерахунку на свинець), 4-ї – щоденно вводили розчин наночастинок діоксиду кремнію сумісно з ацетатом свинцю протягом 3-х тижнів у вищезазначених дозах. В сироватці крові щурів визначали концентрацію цитокінів TNF-α, IL-1β, IL-6, IL-4, IL-10 методом імуноферментного аналізу. Отримані показники обробляли статистично.Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що під впливом наночастинок діоксиду кремнію досліджувані показники не зазнавали достовірних змін. У сироватці крові щурів, яким вводили ацетат свинцю, встановлено значне збільшення концентрації прозапальних цитокінівTNF-α, IL-1β, IL-6 і зниження рівня протизапальних IL-4 и IL-10. Найбільш суттєво цитокіновий профіль змінювався у сироватці крові тварин на фоні сумісного введення наночастинок діоксиду кремнію й ацетату свинцю. У цьому випадку концентрація TNF-α, IL-1β та IL-6 була достовірно вищою на 27, 18,8 і 36,9 % (p<0,05) відповідно, а вміст IL-4 і IL-10 достовірно зменшувався на 25,8 і 24,7 % (p<0,05) відповідно, порівняно з групою тварин, яким вводили тільки хімічний токсикант.Висновки. Наночастинки діоксиду кремнію посилюють здатність хімічного токсиканта ацетату свинцю підвищувати продукцію прозапальних цитокінів та знижувати продукцію протизапальних цитокінів.
50
Dola, О. L., V. P. Lakatosh, V. V. Bila, М. I. Аntonyuk, and P. V. Lakatosh. "ХАРАКТЕРИСТИКА IМУННОГО СТАТУСУ У ЖІНОК З ЛАТЕНТНОЮ ПАПІЛОМАВІРУСНОЮ ІНФЕКЦІЄЮ ШИЙКИ МАТКИ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (April 27, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7382.
Full textAbstract:
Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження.Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів.Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча.У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA).Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету.