Relevant bibliographies by topics / Порівняння у художньому тексті / Journal articles

Journal articles on the topic 'Порівняння у художньому тексті'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Порівняння у художньому тексті.
Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Порівняння у художньому тексті.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

ЄФРЕМОВ, В. В. "РИТОРИЧНІ ТОПОСИ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»: ПРОМІНЬ СВІТЛА НАД ТЕМНИМИ МІСЦЯМИ ПАМ’ЯТКИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», no. 3 (February 15, 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.5.

Full text
Abstract:
У статті пропонується розглянути риторичні топоси у тексті пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», що дають можливість дослідити ідеологічні і ціннісні погляди середньовічного автора. Наслідуючи літературну традицію та канон, автор «Слова о полку Ігоревім» (далі – СПІ) не міг знехтувати правилами укладання текстів, що формувалися протягом багатьох попередніх століть, тому закономірно використовував риторичні топоси під час написання тексту пам’ятки. Як виявилося, дослідження функціонування риторичних топосів може пролити світло на декілька «темних» місць пам’ятки, зокрема на частину початкового фрагменту СПІ, що розглядається у дослідженні як типовий приклад вживання автором вступного риторичного топосу «подаю те, чого ніхто ще не чув». Класична схема панегіричного перевершення формується автором завдяки використанню оригінальної формули вживання разом епітета та порівняння. Фрагмент тексту, який прийнято вважати плачем княгині Ярославни, розглядається нами як типовий приклад використання середньовічного топосу звернення до богині природи. Риторичний топос величання руських князів формується шляхом поєднання в описі двох класичних середньовічних якостей ідеального лицаря – розуму та відваги. Риторичні топоси розглядаються як елементи непросторової організації художньої структури тексту та залежать від стадії розвитку світогляду епохи Середньовіччя, індивідуальних творчих позицій автора. Встановлено, що джерелом походження більшості риторичних топосів, використаних середньовічним автором, є античні часи. Художнє вираження риторичних топосів у тексті пам’ятки СПІ розкриває складні й важливі обставини суспільно-політичного життя на території Русі у період походу князя Ігоря на половецькі землі, ідентифікує проблему принципового доленосного вибору, який виник перед князівською дружиною.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Онищук, М. І. "СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ СУПЕРЛАТИВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЮ: КОРПУСНИЙ ПІДХІД." Лінгвістичні дослідження, no. 55 (2021): 150–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.14.

Full text
Abstract:
Досліджено особливості вживання англійських прикметників найвищого ступеня порівняння в романі Джоан Роулінґ «Harry Potter and the Goblet of Fire» («Гаррі Поттер і келих вогню») та специфіку їх відтворення українською мовою. На основі паралельних перекладних текстів класифіковано суперлативні прикметники за лексико-семантичними розрядами, проаналізовано частоту їх уживання, зіставлено прийоми перекладацьких трансформацій із застосуванням корпусного підходу, розглянуто комплексні комбіновані типи міжмовних перетворень у художньому перекладі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Найденко, Тарас. "Репрезентація колективної пам’яті на радянському плакаті 1950-х – 1980-х років." Старожитності Лукомор'я, no. 1 (February 10, 2021): 84–97. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.1.51.

Full text
Abstract:
У статті, на засадах порівняльно-семіотичного аналізу радянських плакатів 1950-х – 1980-х рр., досліджуються особливості художньої репрезентації колективної пам’яті у радянському масовому образотворчому мистецтві. Виявлені особливості зображення меморіальних знаків і символів у динаміці від пізньої сталінської доби до «перебудови». Аналіз візуальних джерел та їх порівняння допомогли відслідкувати зміни у процесі конструювання радянської версії колективної пам’яті «нової людини». Показано, що на репрезентаціях меморійних знаків та елементів відбилася еволюція радянського суспільства, його структура та специфіка відношення тоталітарного суспільства до власної пам’яті. З’ясовано вплив агітації та пропаганди на відображення відносин «вчитель–учень» у семіотичному тексті плакату.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 48 (March 11, 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.

Full text
Abstract:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямована на генерування в реципієнтові передбачуваних раціонально-ірраціональних настанов без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою арсеналу словесних засобів. Автор вербально впливає на моделювання адресатом-читачем картини світу. Мовна сугестія містить закодовані послання, для адекватного розкодування яких потрібно володіти відповідними знаннями й досвідом. У противному разі хибне тлумачення непрямої номінації сугестії позбавляє адресата суб’єктності та створює ілюзію самостійного вибору, приймаючи чуже. Сугестію у художньому тексті оприявнюють насамперед через підтексти, які розкривають справжній сенс. Вербальні маркери сугестії допомагають виявити й декодувати його. Сугестивність виявлена на кожному зі структурних рівнів повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»: лексико-семантичному (метафора, антитеза, афоризм, епітет, порівняння), морфологічному, синтаксичному, фонетичному. Найвиразніше – на лексико-семантичному, найменше – на фонетичному. Найбільший вербальний вплив на реципієнта здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними, вони підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних слів. У статті акцентовано на важливості нівеляції прямої номінації навіювання про непотрібність митця в тоталітарному світі та заміну її на цінність митця для себе й гуманного світу відповідно до правильного тлумачення непрямої номінації вербальної сугестії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Akhmedova, E. D. "Strategies of English-Ukrainian translations of verbal instantiation of simile etalons in fiction." Science and Education a New Dimension VII(210), no. 61 (November 25, 2019): 7–9. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-210vii61-01.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мирошниченко, Мария Павловна. "ПРО ПРОЕКТИВНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (НА МАТЕРІАЛІ НОТАТОК І.Ю. РЕПІНА ТА О.М. ГОРЬКОГО ПРО Л.М. ТОЛСТОГО)." Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, no. 70 (2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.05.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються елементи проективності художнього твору на матеріалі нотаток І.Ю. Рєпіна та О.М. Горького про Л.М. Толстого. Слідом за М.М. Правдіним проективність твору визначається як подібність ефекту від зображуваного та зображення у свідомості реціпієнта на рівні конкретного образу. Перехід реціпієнта від тексту до дійсності, який відбувається на рівні деякого усвідомлення, розуміння, характерний для текстів концептуального типу. Ці ж принципи відображення дійсності у текстах (у широкому розумінні) можуть бути виділені і при сприйнятті вербальних текстів, однак у цьому випадку проективність та концептуальність постають як результат вторинного розмежування цих двох принципів, яке проводиться на фоні концептуального відображення дійсності вербальним текстом. Автором виділяються такі одиниці тексту, що зумовлюють його проективність, як здатність займати певне місце в просторі і часі, структура та характерний зовнішній вигляд, а також експресивність, експліцитність Я автора, документализм, невеликий розмір тексту, короткі речення, ритм, особливості інтонації та повтори. Робиться висновок про значно більшу проективність нотаток І.Ю. Рєпіна про Л.Н. Толстого в порівнянні з нотатками О.М. Горького, що підтверджує гіпотезу про те, що проективність відноситься до властивостей мислення та світосприйняття художника і проявляється у різних сторонах його діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Тараненко, Лариса, and Єлизавета Шестопал. "ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ІМЕН У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 151–57. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-25.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості вживання прецедентних імен в англійській мові шляхом висвітлення закономірностей їх мовностилістичного вираження у творах сучасної художньої літератури. Аналіз ілюстративного матеріалу здійснено на основі узагальненої класифікації типів і видів прецедентних імен, яка охоплює їх поділ за критерієм належності до певної соціокультурної групи (універсально-прецедентні, національно-прецедентні й соціумно-прецедентні), а також за семантичним критерієм (прецедентні антропоніми та топоніми; термінологічні й полісемічні прецеденти). Серед найчисленніших еталонних тематичних груп прецедентних імен зареєстровано імена історичних осіб, героїв класичних творів і фільмів та міфологеми, які реалізуються в тексті через низку стилістичних фігур, таких як метафора, гіпербола й порівняння. До провідних критеріїв, котрі слугують основою для розрізнення прецедентних феноменів від інших імен, відносимо апелювання до ознак зовнішності осіб або персонажів, рис їхнього характеру або комунікативних ситуацій, через які проявляється знаковість героя або видатної особи. За результатами аналізу з’ясовано, що прецедентні імена як одна з вербальних форм відображення стереотипно-метафоричного сприйняття дійсності певною культурною спільнотою людей демонструють тенденцію до розширення свого контекстуального значення та примноження характеристик завдяки здатності формувати ментальні зв’язки між їхнім першоджерелом і новим контекстом. Виконане дослідження ілюстративного матеріалу засвідчило, що прецедентні імена належать до дієвих засобів привернення уваги читача до певної ідеї твору й слугують засобом інтенсифікації конкретних рис та особливостей персонажів художньої літератури ХХІ ст. Перспективним убачається вивчення питань, пов’язаних із сугестивним й емоційно-прагматичним потенціалами прецедентних імен, а також поглиблення знань про перебіг синергетичних процесів під час їх породження та актуалізації в межах різних лінгвокультур.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Черняк, О. П., and Н. М. Петровська. "РОБОТА НАД ПЕРЕКЛАДОМ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-38.

Full text
Abstract:
У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Романишин, Наталія, and Зоряна Лядик. "ЗАСТОСУВАННЯ КОРПУСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОГО ПОРІВНЯННЯ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТ Я)." Young Scientist, no. 12 (88) (December 30, 2020): 320–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-63.

Full text
Abstract:
Пропонована стаття присвячення розкриттю проблематики застосування корпусних технологій у дослідженні поетичного тексту, продуктивності корпуснобазованого підходу до опрацювання великих масивів мовного матеріалу. Метою статті є виявити структурні та семантичні особливості художнього порівняння в англійському поетичному дискурсі початку ХІХ століття за даними корпусного дослідження. Емпіричним матеріалом слугували поезії Семюела Тейлора Колріджа, Персі Біші Шеллі та Джона Кітса. Для мети дослідження був укладений корпус поетичних текстів вказаного історичного періоду. який охоплює авторські підкорпуси поетичних текстів, загальна кількість слововживань яких становить 50 000 слів. Створений та розмічений корпус текстів та відповідні програмні інструменти дали змогу виконати частотний аналіз лексичних засобів вербалізації виділених у текстах кожного автора художніх концептів та пошук і семантичний аналіз порівняльних засобів вербалізації цих концептів та здійснити їхню класифікацію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

N.V., Diachuk, and Biliuk I.L. "ГОЛОВНІ ТЕХНІКИ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТУ ГЕРОЯ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ." South archive (philological sciences), no. 87 (September 29, 2021): 42–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-6.

Full text
Abstract:
Вступ. Філологічний аналіз словесних та художніх описів емоційного стану героїв може допомогти виявити ті якості, які сприяють характеристиці літературного персонажа та основної ідеї твору в цілому. Мета. Мета дослідження – пролити світло на мовно-стилістичні засоби, які сприятимуть створенню психологічного пор-трета головного героя в художньому тексті. Для виконання завдання потрібно з’ясувати найпотужніші прийоми, які використовує автор, і ґрунтовно пояснити наміри автора під час створення психологічного портрету головного героя або героїв роману.Методи. Перелік методів, що використовуються у дослідженні, різноманітний. Серед найбільш ефективних є метод індукції та метод синтезу. Контекстуальний аналіз мовних одиниць розглядається як надзвичайно важливий. Це дослідження має важливе значення з точки зору його практичного та теоретичного значення. Дослідження може бути практично використано для лінгвостилістичного аналізу художньої літератури.Результати. Майстерно зображені автором психологічні портрети протагоністів допомагають зрозуміти глибоку психологічну суть самого роману. Головною ідеєю твору є мотив дружби, на якому ґрунтується опис персонажів. Створюючи харак-теристики літературних образів, автор використав засіб опису середовища та емоцій головних героїв. Таким чином, психологічний портрет образу Джорджа та Ленні був створений за допомогою лінгвостилістичних засобів та поетичних прийомів. Щодо останніх, вони включали дискретний груповий портрет та опис природи, щоб підкреслити схожість характерів героїв, а також показати вражаючий контраст у їх зовнішності. Найчастіше використовуються лінгвостилістичні засоби: порівняння, персоніфікація, епітети, метафори та зооморфне порівняння.Висновки. Мовно-стилістичні засоби відіграють важливу роль у створенні психологічного портрета літературного персо-нажа. Мовна виразність і яскравість висловлювань досягається не лише завдяки виразним стилістичним та оцінно-стилістичним компонентам, а й тому, що слова і словосполучення можуть набувати переносних значень, бути частиною стилістичних фігур, що провокують створення образного значення. Для створення психологічного портрета використовуються різні мовно-стилістичні засоби, такі як епітет, метафора, метонімія, оксиморон та інші, які допомагають розкрити суть персонажів, роз-пізнати їхній внутрішній світ та спосіб їхнього мислення та дій.Ключові слова: психологічний портрет, літературний текст, стилістичні засоби, поетична мова, літературний герой. Introduction. The philological analysis of verbal and artistic descriptions of the characters’ emotional state can help profoundly identify those qualities that contribute to the characterization of the literary character and the main idea of the work as a whole.Purpose. The research aims to shed some light on the linguistic and stylistic means that will contribute to creating the psychological portrait of the main character in the literary text. To accomplish the task we need to figure out the most powerful techniques the author uses and thoroughly explain the intentions of the author while creating the psychological portrait of the personage.Methods. The list of methods used in the research is diverse. Amongst the most efficient are the method of induction and the method of synthesis. The contextual analysis of linguistic units is viewed yet as one of paramount importance. This study is important in terms of its practical and theoretical value. The research can be practically used to deal with linguostylistic analysis of the literature.Results. Skillfully written psychological portraits have been used to focus on deep psychological meaning of the novel “Of Mice and Men”. The main idea of the novel is the motive of friendship, on which the description of characters is based. Meanwhile, creating the personages’ characteristics, the author used the means of identifying the description of the environment and emotions of characters. Thus, the psychological portraits of the images of George and Lenny were created with the help of linguo-stylistic means and poetic devices. Regarding the latter, they included a discrete group portrait and a description of nature to emphasize the similarity of the characters of the heroes, as well as to show a striking contrast in their appearance. The most commonly used linguo-stylistic means are: comparison, personification, epithets, metaphors, and zoomorphic comparison.Conclusions. Linguistic and stylistic means play an important role in creating a psychological portrait of a literary character. Linguistic expressiveness and brightness of utterances are achieved not only due to expressive stylistic and evaluative-stylistic components, but also due to the fact that words and phrases can acquire figurative meanings, be part of stylistic figures that provoke the creation of figurative meaning. To create a psychological portrait, various linguistic and stylistic means are used, such as epithet, metaphor, metonymy, oxymoron and others, which help to reveal the essence of the characters, recognize their inner world and the way they think and act.Key words: psychological portrait, literary text, stylistic means, poetic language, literary personage.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Малікова, О. В. "Біблійний інтертекст у художньому тексті." Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 8 (2005): 85–94.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Односкладні речення в художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (December 20, 2012): 155–68. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.627.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про особливості функціонування односкладних речень у текстах художнього стилю. Визначено, що односкладні речення є засобами експресивного синтаксису і залежно від семантико-граматичної реалізації є виразниками суб’єктно-об’єктивної модальності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Бугера, Олена Анатоліївна. "Прагматика соціолектизмів у сучасному художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 1 (October 16, 2013): 484–87. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.570.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Колоїз, Жанна Василівна. "Прагматична орієнтація паремій у художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 275–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.482.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про паремії як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті." Мовознавство, no. 4/5 (2008): 64–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті." Мовознавство, no. 4/5 (2008): 64–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті." Мовознавство, no. 4/5 (2008): 64–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Жерліцина, Ю. "До проблеми поетонімії у художньому тексті." Вісник студентського наукового товариства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Вип. 25 (2010): 58–60.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Форманова, С. ""Перемикання кодів" у сучасному художньому тексті." Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), Вип. 128 (2014): 28–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті." Мовознавство, no. 4/5 (2008): 64–71.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Буць, Ж. В., and А. В. Седляр. "МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ У ПРОМОВАХ СУЧАСНИХ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", no. 2 (April 9, 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-3.

Full text
Abstract:
У статті досліджуються актуальні питання метафоризації політичних текстів. Найбільш маніпулятивно спрямованими є промови, оскільки вони готуються завчасно, мають чітку ціль виголошення та відрізняються прямим контактом з аудиторією. Саме вони стали об’єктом нашої роботи. Наше дослідження націлене на розширення знань про маніпулятивну спрямованість метафоричних конструкцій у політичному дискурсі та розкриття інтенцій автора тексту, прихованих для загального адресата. Розглянуто промови сучасних французьких політиків на предмет наявності у них метафоричних конструкцій, метою яких є маніпуляція. Проаналізовано різні типи метафор: фізіологічна, кримінальна, театральна, мілітарна метафори, метафора шляху та засобів пересування, природної стихії та будинку. Виявлено значення кожного прикладу та виокремлено функції цього художнього засобу. Проаналізовано той факт, що порівняння політичних реалій з об’єктами повсякденного життя людини допомагає останній краще осягнути інформацію, яку транслює оратор. З’ясовано, що за допомогою політичної метафори оратори можуть впливати на емоції, вибір та дії аудиторії. Це є засобом агітації, пропаганди та навішування опозиції «корисно–шкідливо». Доведено, що підміною політичних реалій на образи інших сфер життя можна демонізувати або ідеалізувати будь-яку ситуацію чи особу. Досліджено поняття «апперцепція», яке визначаємо як залежність сприйняття людиною певної інформації та об’єктів реального світу від її попереднього досвіду. Проведено паралель між сприйняттям метафоричного образу та отриманим життєвим досвідом людини. Аргументовано факт того, що метафору необхідно розглядати не лише як метод прикрашання текстів, а й як один із потужних засобів впливу на емоції та почуття аудиторії. Обґрунтування такого аспекту використання художнього засобу є важливим елементом у вивченні маніпулятивних технік політичного дискурсу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Вавринюк, Тетяна. "Екстралінгвістичні засоби психологізму в художньому тексті." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (September 19, 2018): 109–17. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2036.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про мовне вираження емотивної поведінки літературних героїв. Акцентовано на тому, що у художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Обґрунтовано думку, що відтворення таких екстралінгвістичних засобів, як тембр та гучність голосу, дихання, сміх тощо допомагають авторові розкрити внутрішній світ персонажів, а відтак поглиблюють психологізм твору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Борко, Ігор. "Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу." Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, no. 2 (October 28, 2021): 109–22. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243238.

Full text
Abstract:
Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної складової оперного мистецтва. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи дослідження: аналіз – для з’ясування змісту досліджень з проблем оперної вокально-сценічної інтерпретації; історико-генетичний – для розуміння значення вокальної інтерпретації в історії розвитку оперного мистецтва; дедуктивний – спрямував дослідження від узагальненого розуміння теорії оперного жанру до конкретного, зокрема ролі вокальної інтерпретації як складової оперно-виконавського мистецтва; компаративний – для порівняння характеристик вокальної інтерпретаційної стилістики виконавців. Наукова новизна. Ця робота є спробою осягнути науково-аналітичний досвід у царині сценічної оперно-вокальної інтерпретації. Висновки. Вокально-сценічна, образно-творча діяльність оперного співака як виконавця-інтерпретатора вимагає глибокого аналізу та розуміння виконуваного музичного твору в культурно-історичному контексті епохи поруч із високою майстерністю та яскравістю самовираження під час розв’язання комплексу художньо- виконавських і технічних завдань. Зважаючи на це, оперний виконавець створює власну інтерпретаційну версію вокального твору, яка має бути різноманітною, але визначеною межами традицій. Інтерпретаційні версії визначаються особливостями донесення змісту художнього тексту, емоційного підтексту оперної партії за допомогою різних комплексів експресивних засобів, прийомів вокальної техніки та ступенем занурення в історичний контекст. Чіткість артикуляції та дикція в сукупності з іншими засобами художньої виразності та індивідуальними особливостями звуковидобування визначають оригінальний стиль оперного співака-інтерпретатора. Використання нових і традиційних вокально-інтерпретаційних моделей відкриває широкі можливості для дослідження історико-теоретичного аспекту оперного мистецтва різних періодів, його композиторських шкіл та жанрів. Аналіз наукових досліджень показав, що у них питання оперної вокально-сценічної інтерпретації висвітлювались або дотично, у контексті вивчення інших проблем оперного мистецтва, або на відповідному етапі його історичного розвитку. Наразі перед сучасною науковою думкою постає завдання комплексного осмислення ролі вокальної інтерпретації в процесі створення сценічної образності в оперному мистецтві з визначенням різних вокально-інтерпретаційних
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Чистяк, Д. О. "Структура міфічної ізотопії у франкомовному художньому тексті." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 4 (2013): 259–65.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Особливості функціонування парцельованих конструкцій у художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (September 15, 2015): 249–54. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.276.

Full text
Abstract:
У статті розглядаються структурно-стилістичні особливості парцеляції в сучасному художньому тексті. Визначено природу і суть парцеляції як одиниці експресивного синтаксису, розглянуто основні типи парцелятів та прокоментовано їх функціональні властивості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Форманова, С. В. "Явища мовних контактів у сучасному художньому тексті." Записки з українського мовознавства, вип. 21 (2014): 126–34.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Набитович, І. "Енантіодромія sacrum i profanum у художньому тексті." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 39, ч. 1 (2007): 268–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Набитович, І. "Енантіодромія sacrum i profanum у художньому тексті." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 39, ч. 1 (2007): 268–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Куриляк, Л. "Кореферентні співвіднощення номінативних одиниць у художньому тексті." Літературознавчі студії, Вип. 4 (2003): 288–93.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Олексій, К. "Автоадресованість у художньому тексті: варіативність внутрішнього мовлення." Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство, no. 2 (28) (2017): 56–62.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

БУКРЄЄВА, Лілія Леонідівна, and Тетяна Борисівна КОЗАК. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДІВ БІБЛІЙНОГО ТЕКСТУ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 209–15. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237794.

Full text
Abstract:
Метою статті є визначення функційної подібності тексту Біблії та тексту її перекладів на основі їх компаративного аналізу. Об’єктом наукового розгляду виступають стилістичні особливості російських перекладів біблійного тексту, який став предметом дослідження. У дослідженні з’ясовано характерні особливості двох сучасних перекладів старозавітної книги Пісня Пісень Соломона, виконаних з давньоєврейської мови російською, і визначити методом компаративного аналізу ступінь смислової і художньої розбіжності у досліджуваних текстах. Актуальність розгляду цього видатного літературного твору збереглася і дотепер, оскільки ця старозавітна книга цікава розмаїттям стилістичних прийомів, переклад яких вимагав від перекладачів протягом багатьох століть і творчого підходу, і надзвичайно широких фонових знань. Компаративний аналіз перекладів дав змогу визначити художній рівень двох сучасних перекладів Пісні Пісень і результат дослідження підтвердив факт, що досягнення функціональної тотожності перекладу з оригіналом виникає лише в тому випадку, коли перекладач уникає буквального копіювання оригіналу і намагається творчо втілити художні образи вихідного тексту у словесну тканину іншої мови. Висновки. Порівняння перекладів робить очевидним той факт, що велика кількість буквалізмів, невиправданих транслітерацій, стилістичних і логічних помилок у першому варіанті, виконаному за редакцією Давида Йосифона (1978), значно поступається за своїми художніми характеристиками другому перекладу Даат Мікра («Погляд на Танах», 2000). Наукова цінність роботи полягає в тому, що порівнювані сучасні переклади були виконані безпосередньо з давньоєврейської мови — мови оригіналу, на відміну від більшості перекладів, виконаних з давньогрецької мови, а результати пропонованої статті знайдуть своє практичне застосування у викладанні теорії та практики перекладу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Засоби експресивного синтаксису в художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 2 (December 3, 2013): 222–28. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.476.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про засоби експресивного синтаксису. Увагу звернено на звертання, номінативні речення, неповні та парцельовані структури. Обґрунтовано думку, що синтаксичні експресивні засоби не лише відзначаються художньо-зображальною місткістю, а й чуттєвої мають впливові якості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Білас, А. А. "Соціально-ідентифікаційна прагматика розмовних одиниць у художньому тексті." Мова і культура, Вип. 18, т. 4 (179) (2016): 95–102.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Сиротян, Л. В. "Функція актуалізації у художньому тексті (жанр короткого оповідання)." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 6, кн. 2 (2002): 187–91.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Куриляк, Л. "Імпліцитне значення референційно тотожних номінацій у художньому тексті." Літературознавчі студії, Вип. 2 (2002): 364–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Копильна, О. М. "Перекладацькі стратегії відтворення історичних алюзій у художньому тексті." Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 19 (2007): 96–99.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Копильна, О. М. "Особливості перекладу деформованих алюзивних цитат у художньому тексті." Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 16 (2006): 99–105.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Бацевич, Ф. С. "Лінгвонаративні аспекти ідентифікації оповідних інстанцій у художньому тексті." Мовознавство, no. 1 (2020): 55–66.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Галаур, С. "Диференційні параметри експресем та регулятем у художньому тексті." Мова: класичне - модерне - постмодерне, Вип. 4 (2018): 20–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Бацевич, Ф. С. "Лінгвонаративні аспекти ідентифікації оповідних інстанцій у художньому тексті." Мовознавство, no. 1 (2020): 55–66.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Гураль, Оксана. "КРЕАТИВНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ АНГЛОМОВНОГО ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО РОМАНУ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО БЛЕНДІНГУ." Актуальні питання іноземної філології, no. 12 (June 22, 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-12.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена розкриттю специфіки застосування теорії концептуального блендингу та теорії концептуальної метафори для аналізу глибинної семантики постмодерністського англомовного наративу. Оскільки когнітивний підхід до аналізу тексту розкриває значно більші можливості для тлумачення текстових тактик та індивідуально-авторських прийомів, він є надзвичайно актуальним на сьогодні. У статті подано зіставлення теорії концептуальної метафори та концептуального блендингу за декількома параметрами – порівняно спосіб застосування, одиниці аналізу, можливості, що з’являються при аналізі художнього тексту, а також їхній евристичний потенціал. В той час як перша концентрує свої зусилля на пошуку узагальнень у широкому спектрі метафоричних виразів, друга − фокусується на природі і особливостях специфічних прикладів, сприяючи виокремленню загальних принципів такої побудови. Незважаючи на те, що текст англомовного постмодерністського наративу значною мірою структурують конвенційні концептуальні метафори, вони зазнають різноманітних деформацій у процесі реалізації авторського творчого задуму, а саме − розширення, компресії, зміщення, використання раніше невикористаної частини концептуальної метафори. У статті запропоновано аналіз новаторських концептів за допомогою теорії концептуального блендингу. Зокрема, проаналізовано появу додаткової семантики у емергентному просторі блендів LIFE IS ANTI-COMEDY, DOCTOR IS FIEND; розкрито особливості концептуальної моделі гіпотетичного судження алюзивного характеру: “But say Thumberlina had married the mole?”, висвітлено приріст значення у випадку складеного іменника BOMB BABY. Таким чином розкриваємо додаткові можливості теорії концептуального блендингу для моделювання глибинної семантики індивідуально-авторських висловів при зіставленні із теорією концептуальної метафори.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Внукова, Е. В. "МУЗИКА І СЛОВО В РОМАНІ ДІНИ РУБІНОЇ «БІЛА ГОЛУБКА КОРДОВИ»." Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, no. 94 (2019): 15–32. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.02.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена аналізу «музичного» шару роману Діни Рубіної «Біла голубка Кордови». Автор статті дойшов висновку, що цей шар представлений цілою низкою інтермедіальних посилань (intermedial references – І. Раєвська), які реалізовані на різних рівнях тексту. Відповідно до класифікації, запропонованої В. Вульф, їх можна також позначити поняттям «інтермедіальна тематизация». Інтермедіальні посилання виконують у романі Рубіної в першу чергу характерологічну функцію, маючи при цьому найрізноманітніші форми: ім’я персонажа, опис виконання музичного твору або танцювального номера, музичні метафори і порівняння як частина портретної характеристики персонажа тощо. Випадки включення в текст твору слів пісні розглядаються як приклади інтрамедіальності. Музичні прийоми застосовуються для організації художнього світу «Білої голубки Кордови», стають засобом характеристики просторового середовища, у якому розгортається дія. Основу архітектоніки роману становить діалог між головним героєм – художником Кордовіним, який сприймає світ у якості мальовничого полотна, і наратором – професійним музикантом, для якого світ – це гармонія звуків і ритмів. Музичні прийоми визначають будову сюжету, що складається із взаємодії окремих тем, розвиток яких імітує розгортання музичних лейтмотивів і визначає специфіку композиції твору, яку можна порівняти з музичної симфонією. Принципи організації роману, запозичені з інших видів мистецтва – музики, живопису, кінематографу – розглядаються автором статті в якості перспективи подальшого дослідження поетики твору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Хараман, Наталія Олександрівна. "Порівняння в образній системі «Щоденника» Олександра Довженка." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, no. 1 (October 16, 2013): 626–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.590.

Full text
Abstract:
У статті досліджено порівняльні конструкції в мові «Щоденника» Олександра Довженка. Визначено стилістичні властивості та естетичну роль порівнянь у тексті, їхнє місце і значення в індивідуально-авторській картині світу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Стражева, М. А. "Штучна мова лаадан як мовний експеримент у художньому тексті." Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Серія: Мовознавство 23, no. 11 (2015): 119–25.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Чистяк, Д. О. "Методика аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 37 (2011): 426–31.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Рабчук, Ірина. "АПОЗИТИВНА СИНТАКСЕМА ЯК ВИРАЗНИК ТРОПЕЇЧНИХ ЗНАЧЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ." Studia Ukrainica Posnaniensia 8, no. 2 (December 31, 2020): 57–69. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2020.8.2.04.

Full text
Abstract:
The article focuses on the fact that modern Ukrainian linguistic research is mainly devoted to the functioning of appositive epithets and metaphors syntaxemes in the poetical type of the belles-letters style. Therefore, the aim of the paper is an attempt at a comprehensive analysis of the tropical meanings of the appositive syntaxeme proper and semi-predicative appositive syntaxeme in texts of in prose and poetical belles-letters style, as well as a description of their stylistic roles. The article reveals that, in most cases, appositive syntaxemes are epithets, similes, and metaphors. Іt has been found that in belles-letters text, the appositive syntaxeme in detached and non-detached positions can take the form of the following tropes: personification, oxymoron, paronomasia, antithesis, amplification. Moreover, it is capable of expressing irony and sarcasm. The author records the cases of the use of semi-predicative appositive syntaxemes in the roles of synecdoches, periphrases and hyperboles. The author concludes that all appositive syntaxemes with tropical function create bright images of human characters as well as the other creatures, objects and phenomena that surround them. They allow writers to convey their thoughts, attitudes, and the peculiarities of their perception of the world.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Особливості функціонування конфіксальних іменників у творах О. Довженка." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (November 13, 2014): 193–201. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.385.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто особливості функціонування в художньому тексті, специфіку семантики та словотвірної структури конфіксальних іменників, використаних у кіноповістях О. Довженка; проаналізовано деривати, утворені шляхом приєднання до мотивуючої основи конфіксів із постпозитивними компонентами -/й/а, -ок, -ник, -иц(я), ø (матеріально не виражена друга частина) та різноманітними препозитивними частинами.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Мельничук, Н. О. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ У ПРОСТОРІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ." Nova fìlologìâ 1, no. 81 (June 23, 2021): 225–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-34.

Full text
Abstract:
Системний підхід до вивчення лексики англійської мови викликає необхідність виявлення закономірностей функціонування її окремих компонентів. У сучасних дослідженнях із лексичної семантики застосування системного підходу у вивченні певних явищ надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок у лінгвістиці. Власне врахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об’єднання слів як невід’ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. У свою чергу, контрастивне дослідження елементів мови сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів, адже зміна парадигм окремих мовних одиниць уможливлює розгляд деяких лексичних і семантичних явищ у новому світлі, а також пояснення особливостей їх функціонування у мові. Сучасна лінгвістична наука характеризується пожвавленим інтересом до вивчення мови як соціокультурного феномену, а тому у центрі уваги багатьох лінгвістичних досліджень є людина та її роль в організації та використанні мови як засобу спілкування. Саме тут дедалі більше уваги приділяють емоційному фактору людини у мові, адже буття людини неможливо уявити без вираження нею емоцій у повсякденному житті засобами мови. У дослідженні особливостей функціонування ЛСП ад’єктивних емосемізмів як фрагмента англійськомовної картини світу цікавим видається спостереження за його спільними та відмінними рисами порівняно з індивідуально-авторською картиною світу письменника, яка відіграє важливу роль в антропоцентрично спрямованих лінгвістичних дослідженнях, адже її вивчення дає можливість розглянути світобачення народу – носія мови та його безпосереднього представника – людини. Аналіз особливостей художнього тексту, семантичний процес утворення якого є досить складним і неоднорідним за своєю природою, дозволяє виявити закономірності художнього мислення автора, яке розкривається через мову його текстів, відбір і художнє осмислення лексичних засобів із загальнонаціонального мовного фонду. Проблема є важливою для дослідження, адже емотивний прикметник характеризується складною семантичною структурою та виконує прагматичну функцію в мовленні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Еквіваленти речень як засоби експресивного синтаксису в художньому тексті." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (December 20, 2016): 113–24. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.171.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про еквіваленти речень як про засоби експресивного синтаксису. Увагу звернено на різні модальні типи слів-речень, на незакінчені речення та звертання-речення. Обґрунтовано думку, що синтаксичні експресивні засоби відзначаються художньо-зображальною місткістю, здатністю відображати широкий діапазон модальних значень, відтворювати емоційний стан героїв художнього твору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Філоненко, З. Л. "Стилістичні засоби і прийоми вираження амбівалентності у постмодерністському художньому тексті." Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 9 (2011): 472–78.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography