Journal articles on the topic 'Пористий матеріал'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Пористий матеріал.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Пористий матеріал.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Makarenko, Viktoriya, Oleksandr Kireev, Dmitry Tregubov, and Maryna Chyrkina. "Дослідження вогнегасних властивостей бінарних шарів легких пористих матеріалів." Problems of Emergency Situations, no. 33 (2021): 234–44. http://dx.doi.org/10.52363/2524-0226-2021-33-18.
Full textAbstract:
Для гасіння легкозаймистих рідин запропоновано використовувати бінарні шари гранульоване піноскло + інший легкий пористий матеріал. Гранульоване піноскло виконує функцію матеріалу, що забезпечує плавучість бінарної системи. В якості матеріалів, які забезпечують переважно ізолюючі властивості бінарної вогнегасної системи обрано спучені перліт і вермикуліт. Експериментально визначені насипна густина легких порістих матеріалів, їх плавучість та вологоутримання. Встановлено, що низька плавучесть спучених перлиту та вермікуліту не дозволяє їх беспосередне використання без попередньго нанесення шару подрібненого піноскла для гасіння бензину. Наведено експериментальні дані, яки отримані гравіметричним методом з масових швидкостей вигоряння та умов загасання бензину на поверхню якого нанесено бінарний вогнегасний шар із сухих та змочених обрних пористих матерілів. Встановлено, що масова швидкість вигоряння бензину за товщини шару піноскла 0, 2 і 4 cм складала відповідно 9,2 г/(м2•с), 6,0 г/(м2•с) і 2,7 г/(м2•с). В разі використання сухих спучених перлиту та вермікуліту, яки нанесено на базовий щар піноскла висотою 4 см масові швидкості вигоряння бензину зменьшуется в 2-4 рази по зрівнянню з такими самими шарами піноскла. Загальна вогнегасна висота шару сухих перліту та вермикуліту, що нанесені на базовий шар піноскла висотою 4 см складає 2 см. Для гасіння бензину тільки сухим піносклом потрібен шар піноскла 6 см нанесенний на базовий шар. Вразі використання змочених матеріалів з максимальниь влагоутриманням яки нанесені на базовий шар піноскла гасіння бензину досягається за товщиною шару змоченого піноскла 3 см, а перліту та вермікуліту 1 см. Вогнегасні властивості перліту та вермікуліту в разі їх нанесення на базовий шар подрібненого піноскла перевищують відповідну характеристику піноскла. Змочування піноскла, спучених перліту та вермикуліту та вермікуліту призводе до збільшення вогнегасних властивостей легких пористих матеріалів
2
Ю. Ущаповський, Дмитро, Ольга В. Лінючева, Тетяна І. Мотронюк, and Гліб Ю. Підвашецький. "ЕЛЕКТРООСАДЖЕНИЙ НАНОСТРУКТУРОВАНИЙ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ КАТАЛІЗАТОР НА ОСНОВІ ОЛОВА." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 3 (October 27, 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.236134.
Full textAbstract:
Матеріали на основі олова широко використовуються в сенсорній технології, а також для створення каталізатора. Отримання матеріалів з найбільшою питомою площею поверхні, яку може забезпечити об'ємно-пористий нано-впорядкований та структурований матеріал, є важливим завданням. У даній роботі запропоновано електроосадження компактних наноструктурованих катодних осадів олова з сульфатного розчину, що містить добавку ОП-10. Наявність відповідного типу добавок у розчині та значний час осадження спричинили утворення наноструктурованої поверхні олов’яних осадів. Встановлено, що найвища продуктивність електровідновлення СО2 досягнута на електроформованих олов'яних електродах, час осадження яких становив дві години. У мембранній комірці відкритого типу при швидкості барботування СО2 5 мл/хв у діапазоні потенціалів –1.5… –1.8 В (відносно Ag / AgCl) вихід за струмом коливається в межах 11… 12.5 %. Було показано, що максимальна швидкість утворення форміату натрію на електроосадженому наноструктурованому каталізаторі спостерігалася при електродному потенціалі –1.8 В (відносно Ag / AgCl) і є вдвічі вищою, ніж на полірованому олові.
3
Molchanov, V. F., and А. V. Chernyshov. "Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу." HERALD of the Donbass State Engineering Academy, no. 2 (46) (October 1, 2019): 150–54. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)150.
Full textAbstract:
Молчанов В. Ф., Чернишов О. В. Постановка нестаціонарної граничної задачі фільтрації рідини у пористому середовищу // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 150–154.
У статті досліджені закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. На фінішних операціях металообробки важливого значення набуває застосування мастильно-охолоджувальних рідин. В процесі експлуатації рідини безперервно і інтенсивно забруднюються твердими частками металообробки. Для відновлення початкових властивостей технологічні рідини очищають від механічних домішок. Найбільш широке застосування отримують способи очистки технологічних рідин фільтрацією. Використання фільтрації для очистки технологічних рідин найефективніше, оскільки при фільтрації через шар пористих матеріалів можна досягти повного видалення твердих часток із рідин. Проте особливості будови порового простору обумовлюють ряд специфічних явищ, що виникають при русі рідин в каналах пористого середовища. Метою дослідження є вивчення і встановлення закономірності процесу фільтрації технологічних рідин через пористі матеріали. При фільтрації технологічних рідин через шар пористих матеріалів пористе середовище фільтрувальної перегородки зростає із зміною його пористості. Зміна пористості відбувається за рахунок зменшення об'єму пор порового простору, оскільки тверді частки разом з рідиною проникають в пори каналів порового простору і зависають в них. Проведені дослідження дозволили виявити і вивчити закономірності процесу фільтрації і встановити закон зміни пористості пористого середовища. На підставі встановленого закону виведено диференціальне рівняння, яке дозволяє за заданих початкових і граничних умов сформулювати постановку задачі фільтрації рідини через шар твердих частинок перемінного пористого середовища фільтрувальної перегородки
4
Миронюк, Олег, Віктор Шевчук, and Ростислав Паславський. "Дослідження двоступінчатого фільтра тонкої очистки дизельного пального." Bulletin of Lviv National Agrarian University Agroengineering Research, no. 25 (December 20, 2021): 49–56. http://dx.doi.org/10.31734/agroengineering2021.25.049.
Full textAbstract:
Обґрунтована необхідність очистки дизельного пального в системах живлення дизельних двигунів від механічних забруднень і води. Видалення забруднень з пального може здійснюватися з використанням різних методів, в основі яких лежать хімічні, фізико-хімічні і фізичні процеси. Найпоширенішими є фізичні методи очистки та зневоднення пального з використанням фільтрувальних пористих перегородок. З’ясовано переваги та недоліки гідрофобних і гідрофільних фільтрувальних матеріалів. Перспективним є забезпечення безперервної регенерації гідрофобної фільтрувальної поверхні з використанням гідродинамічного ефекту без використання додаткових пристосувань. Матеріалом для гідрофобної перегородки слугувала металева сітка з фторопластовим покриттям. Проведено дослідження з визначення ефективності зневоднення пального, водопроникності та гідравлічного опору гідрофобних перегородок із різним прохідним перерізом комірок пор фільтрувального матеріалу. Кращими фільтрувальними властивостями володіє сітка № 004, яка прийнята матеріалом для фільтрувального елементу фільтра тонкої очистки пального. Запропонований фільтр виконаний двоступінчатим. У першому ступені відбувається основна очистка палива від забруднень і води, у другому – додаткова очистка та повернення забруднень назад у бак. В обох ступенях використовується фільтрувальний елемент, пориста перегородка якого виконана у вигляді зрізаного конуса з гідрофобного матеріалу. Проведено розрахунок габаритних розмірів гідродинамічного фільтра з умови рівності потоку пального у всіх його прохідних перерізах. Проведені випробування довели ефективність запропонованого фільтра з водовідокремлення та збільшення його ресурсу роботи порівняно зі серійними фільтрами тонкої очистки дизельного пального.
5
Павленко, А. М., and Л. П. Шумська. "Математична модель процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів." Refrigeration Engineering and Technology 56, no. 1-2 (July 4, 2020): 19–26. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i1-2.1825.
Full textAbstract:
Вирішення проблеми створення ефективних пористих теплоізоляційних матеріалів і технологій їх виробництва нерозривно пов’язане з науковими дослідженнями в області енергопереносу в пористій структурі на етапах спучування, затвердіння і сушіння за умови забезпечення найбільш низької теплопровідності і густини. Зазначені властивості матеріалів визначаються величиною їх пористості, співвідношенням мікро- та макропористі, властивостями міжпорових матеріалів, що утворюють своєрідний несучий каркас, який у свою чергу визначається технологією виробництва, видом сировинних матеріалів і умовами їх підготовки. Проблема теплової обробки вологих матеріалів містить питання перенесення теплоти і маси всередині тіла (внутрішня задача) і в граничному шарі на межі розділення фаз (зовнішня задача). Кількість видаленої вологи залежить від ступеня розвитку кожного з цих процесів. При нагріванні зменшується вміст вологи на поверхні, і це створює перепад концентрації по перерізу тіла. Тому в тілі виникає потік вологи з глибинних шарів до поверхні, назустріч якому спрямований потік теплоти. Таким чином, при нагріванні вологих матеріалів відбуваються складні процеси волого- і теплообміну, котрі взаємно впливають на ентальпію і вологовміст як матеріалу, що нагрівається, так і навколишнього середовища. У статті розглядаються особливості побудови математичної моделі процесу нагрівання і сушіння вологих матеріалів. Процес сушіння розглядається як тепловий процес з ефективними коефіцієнтами теплоперенесення, що враховують масоперенесення. Це дозволяє отримати зручні для інженерних розрахунків аналітичні залежності, за допомогою яких можна визначити температурне поле і оцінити кінетику сушіння вологих матеріалів
6
Petrova, Zh O. "Енергоефективні режими сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів." Кераміка: наука і життя, no. 3(40) (October 16, 2018): 23–29. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.3.
Full textAbstract:
Процеси конвективного сушіння відносяться до найбільших енергоємних промислових технологічних процесів. Затрати енергії на видалення вологи досягають 3000 – 5000 кДж/кг і більше, тому вирішення питання зменшення енергоспоживання при сушінні є актуальним науково-технічним завданням. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є розробка енергоефективних режимів сушіння.
Аналітичний розрахунок процесу сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів досить складний, оскільки необхідно знати ряд індивідуальних величин для даного продукту. В даній роботі досліджували процес конвективного сушіння композитного колоїдного капілярно-пористого матеріалу. Процес досліджується екс-периментально з використанням моносировини та композиції у певному співвідношенні матеріалів. Оскільки істотне збільшення енергетичних витрат на сушіння звичайно пов’язують з складністю видалення вологи з матеріалу, кінетика якого обумовлена рухливістю молекул води та енергією їх взаємодії з іншими молекулами, тому важливо було дослідити зміни питомої теплоти випаровування води з моносировини, композиції з них.
В процесі дослідження встановлені та узагальнені нові закономірності при сушінні композиційної сировини.
Визначена теплота випаровування моно та композиційної сировини, яка в композиції менша ніж в моносировині. Для організації економічного та енергетичного процесу сушіння органічної колоїдної капілярно-пористої сировини та підвищення якості сухого продукту найбільш доцільно створення композицій та використання ступеневих режимів енергопідведення із зниженням температури теплоносія із зменшенням вологовмісту матеріалу.
Розраховані інтенсивність та тривалість зневоднення сумішей.
Розрахована густина теплового потоку, яка витрачається на випаровування вологи в залежності від інтенсивності випаровування і вологовмісту матеріалу.
Досліджено залежність числа Ребіндера (як критерію оптимізації сушки) від вологовмісту матеріалу, що обґрунтовує ефективність запропонованих ступеневих режимів сушки.
7
Duda, K. M., and I. M. Klishch. "ОСТЕОІНДУКТИВНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЗАМІЩЕННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ У СТОМАТОЛОГІЇ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 20, 2019): 7–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10363.
Full textAbstract:
В статті вивчено проблему дефіциту кісткової тканини альвеолярного гребеня як ускладнення стоматологічних захворювань, що утруднює подальшу імплантацію. Висвітлено загальні дані про матеріали, які застосовують для заміщення дефектів кісткової тканини в щелепно-лицевій ділянці. Обґрунтовано репаративні властивості матеріалів, що пришвидшують остеоінтеграцію. Проаналізовано позитивні властивості та недоліки препаратів кожної з існуючих груп залежно від походження.
Мета – проаналізувати літературні дані щодо остеоіндуктивних препаратів, які застосовують у стоматології.
Висновок. На сьогоднішній день ще не існує кісткового матеріалу, який би відповідав усім вимогам. Необхідний пошук нових, безпечних, доступних і легких в експлуатації штучних матеріалів, які повинні мати велику амортизаційну здатність, високу витривалість, антимікробну дію і резистентність до інфекції, пористу структуру та інертність до біологічних тканин і не викликати запальних, алергічних і токсичних реакцій.
8
Белоусов, Олег, Валентин Свидерский, Лев Черняк, and Олег Шнирук. "РАЗНОВИДНОСТИ ШАМОТА КАК ФАКТОР ВЛИЯНИЯ НА СТРУКТУРУ И СВОЙСТВА ПОРИСТОЙ КЕРАМИКИ." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(101) (April 24, 2019): 40–42. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-07.
Full textAbstract:
Подано результати дослідження пористих матеріалів на основі продуктів керамічного виробництва - шамоту як фракціонованого наповнювача. Показано особливості утворення порової структури матеріалу при використанні шамоту різного хіміко-мінералогічного складу в умовах швидкісного випалу
9
Имаш, А. А., Б. Б. Кайдар, Е. А. Жуматаев, and Г. Т. Смагулова. "ПУТИ КОМПЛЕКСНОЙ ПЕРЕРАБОТКИ УГЛЕЙ." ГОРЕНИЕ И ПЛАЗМОХИМИЯ 19, no. 4 (December 25, 2021): 327–38. http://dx.doi.org/10.18321/cpc471.
Full textAbstract:
Казахстан является важным мировым игроком в сфере добычи и экспорта угля на мировом рынке. На протяжении многих лет уголь является важным энергетическим ресурсом, однако развитие нанотехнологии и совершенствование существующих технологии глубокой переработки сырья, позволяют взглянуть на уголь не только как на энергетический ресурс, но и как на источник производства пористых углеродных материалов и извлечения редкоземельных элементов. Высокий спрос на редкие земли обратил взор исследователей на угольные ресурсы, как на потенциальный источник, особенно это касается высокозольных и низкосортных углей. В работе рассмотрены методы извлечения редких земель из угля и продуктов его переработки с применением кислотной, щелочной и солевой обработки. Показаны недостатки и преимущества каждого из методов. Также в работе были показаны современные пути комплексной переработки угля для получения пористых углеродных материалов, в виде активированных углей и наноуглеродного материала. Показано, что, применяя методы химической и физической активации можно получить пористые материалы с развитой удельной поверхностью и различным соотношением мезо-, микро- и макропор. Таким образом, рассмотрены новые пути переработки угля для получения новых функциональных материалов.
10
Мельник, Любовь, Олег Белоусов, Валентин Свидерский, and Лев Черняк. "К ВОПРОСУ УМЕНЬШЕНИЯ ЭНЕРГОЕМКОСТИ ИЗГОТОВЛЕНИЯ ПОРИСТЫХ КОМПОЗИЦИОННЫХ МАТЕРИАЛОВ." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(102) (April 27, 2019): 48–50. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2021-102-09.
Full textAbstract:
Подано результати досліджень по технології виготовлення пористих композиційних матеріалів на основі систем наповнювач – сополімер.Показано особливості порової структури та властивостей матеріалу при використанні 80-89 мас. % керамічного шамоту і природного цеоліту із Latex2012 як зв’язуючим
11
Miklis, N. I., I. S. Alekseyev, I. I. Burak, I. A. Doroshenko, A. L. Goncharevich, and Y. S. Ladik. "Antimicrobial activity of the dressing material from nonwoven polymer nanofibers." Vestnik of Vitebsk State Medical University 19, no. 5 (October 19, 2020): 40–47. http://dx.doi.org/10.22263/2312-4156.2020.5.40.
Full textAbstract:
Цель – определить антимикробную активность разработанных биосовместимых биодеградируемых нетканых полимерных сорбционных перевязочных материалов из пористых нановолокон, состоящих из смеси поливинилового спирта и поливинилпирролидона с антисептиками, в зависимости от содержания порофора. Материал и методы. Антимикробную активность в отношении стандартных музейных штаммов микроорганизмов исследовали в 4 сериях опытов у 9 разработанных нетканых полимерных сорбционных перевязочных материалов из пористых нановолокон, содержащих смесь полимеров-носителей поливинилового спирта и поливинилпирролидона с антисептиками хлоргексидином, серебром коллоидным или тилозином и порофором или без него. Результаты исследования показали, что все исследуемые нетканые полимерные сорбционные перевязочные материалы, содержащие смесь полимеров-носителей поливинилспиртовых волокон и поливинилпирролидона с 0,1% хлоргексидином, 0,05% серебром коллоидным или 5% тилозином обладают антимикробной активностью в отношении стандартных тест-культур микроорганизмов E. coli, S. aureus, P. aeruginosa и C. аlbicans АТСС коллекции. Добавление 3% порофора к перевязочному материалу с антисептиком хлоргексидином незначительно усилило его антимикробную активность в отношении стандартных микроорганизмов. Добавление 5% порофора обусловило более выраженное усиление антимикробной активности, а 7% и 9% – достоверное усиление антимикробной активности в отношении всех исследуемых тест-культур. Добавление 5% порофора к перевязочным материалам с антисептиком тилозином достоверно усилило их антимикробную активность в отношении всех тест-культур микроорганизмов, а с серебром коллоидным – в отношении S. aureus. Таким образом, оптимальными в качестве перевязочных являются биосовместимые биодеградируемые нетканые полимерные сорбционные материалы на основе поливинилового спирта и поливинилпирролидона с антисептиками тилозином или серебром коллоидным, содержащие не менее 5% порофора. Заключение. Полученные результаты позволяют рекомендовать проведение дальнейших испытаний нетканых волокнистых материалов на основе биосовместимых биодеградируемых пористых нановолокон в качестве медицинских перевязочных и ранозаживляющих средств.
12
Domnina, K. L., and M. N. Karakulov. "Basics of Optimization Algorithm for Insulating Porous Materials Structure." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 1 (May 24, 2017): 108. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-1-108-110.
Full textAbstract:
Сегодня в связи с ужесточением требований по теплозащите зданий и сооружений заметно возрос спрос на качественные теплоизоляционные пористые материалы, задачи создания которых связаны с неопределенностями в различных областях. Это, в первую очередь, неопределенность условий реального функционирования будущих конструкций и неопределенность совокупности задач, которые оцениваются критериями эффективности. В статье обоснована необходимость построения математических моделей зависимостей различных параметров материалов и предлагается метод построения критерия теплопроводности пористого материала на примере пенобетона неавтоклавного твердения. Теплопроводность пористых материалов напрямую зависит от характера пористости и определяется плотностью. В соответствии с этим утверждением проведен анализ теплопереноса в пенобетонном блоке. Перенос тепла рассмотрен через пеноблок в целом, отдельно рассмотрены свойства его составляющих, которые формируют общий теплопоток: цементной матрицы и пор, заполненных воздухом. Использованы функциональные зависимости параметров теплопотока от влажности, пористости, размера и количества пор, содержания в них воды, структуры цементной матрицы. Выведена формула для определения значения коэффициента теплопроводности пенобетона. Формализована задача с поиском критериев оптимальности для пенобетонных конструкций, которая решается методом многокритериальной оптимизации.
13
Максименко, А. А., Ю. В. Касюк, Ю. А. Федотова, M. Marsza ek, Y. Zabila, and J. Chojenka. "Магнитные свойства многослойных пленок Co/Pd на пористых темплатах Al-=SUB=-2-=/SUB=-O-=SUB=-3-=/SUB=- с развитой субструктурой ячеек." Физика твердого тела 59, no. 9 (2017): 1738. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.09.44844.081.
Full textAbstract:
Исследована структура и магнитные свойства пористых многослойных пленок Co/Pd, наносимых на темплаты анодированного Al2O3 со специфической морфологией поверхности, которая характеризуется ячеисто-пористой структурой с несколькими порами внутри каждой ячейки. Методами рентгеноструктрного анализа и рефлектометрии изучены особенности формирования фаз в наносимых пленках. Методами СКВИД-магнитометрии и магнитосиловой микроскопии выявлено влияние морфологических особенностей пористых пленок Co/Pd на их магнитоанизотропные свойства и процессы перемагничивания (механизмы перемагничивания, доменную структуру пленок и величину коэрцитивной силы HC). Работа выполнена в рамках гранта 2014/13/N/ST8/00731 Национального научного центра (NCN, Poland), государственной программы научных исследований "Физическое материаловедение, новые материалы и технологии" (задание 2.44), договоры Ф16В2-004 с БРФФИ (Беларусь). Финансовое обеспечение сканирующего электронного микроскопа (Tescan Vega 3) осуществлялось в рамках гранта UMO-2014/13/B/ST5/04497 (National Science Centre (NCN)). DOI: 10.21883/FTT.2017.09.44844.081
14
Гольцман, Борис Михайлович. "АНАЛИЗ ВСПЕНИВАЮЩЕЙ АКТИВНОСТИ РАЗЛИЧНЫХ ВИДОВ ПОРООБРАЗОВАТЕЛЕЙ ПРИ СИНТЕЗЕ ПЕНОСТЕКЛА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 12 (December 17, 2020): 173–79. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/12/2950.
Full textAbstract:
Актуальность исследования обусловлена решающим влиянием различных порообразующих веществ на формирование качественных и количественных характеристик пористой структуры пеностекла. Цель: исследование вспенивающей активности различных типов порообразователей при синтезе пеностекла и изучение физико-химических процессов, происходящих при термической обработке шихт с использованием данных видов порообразователей. Объекты: образцы пеностекла, где основным сырьем выбран бой бесцветного тарного стекла марки БТ-1, а актуальными порообразующими веществами – кальцит (мел), углерод (антрацит), глицерин. Методы: cинтез по порошковой технологии, обжиг в температурном интервале 800–900 °С с выдержкой 20 минут. Результаты. Выделены основные типы порообразующих веществ – углеродные (углерод в различных формах, органические соединения) и карбонатные (карбонаты щелочных и щелочноземельных металлов). Проведен синтез образцов пеностекла на основе выбранных порообразователей. Показано, что и антрацит, и мел в грубозернистой форме позволяют получить пористую структуру с плотностью ниже 300 кг/м3. Повышение температуры и количества порообразователя ведет для обоих составов к снижению плотности за счет уменьшения вязкости стекломассы и увеличения давления газов в порах. Структура образцов обоих составов обладает неравномерностью, что указывает на влияние размера частиц порообразователя на пористость. Объяснены различия в цвете образцов на основе различных порообразователей, связанные с различиями в физико-химических процессах взаимодействия порообразователя со стекломассой. При термической обработке образцов с использованием глицерина пористая структура отсутствует полностью, а плотность образцов превышает 1400 кг/м3, что соответствует плотно спеченному материалу и объясняется слишком быстрым его выгоранием до того, как шихта превратилась в плотный спек, способный удержать порообразующие газы.
15
Khabibullin, Marat Ya. "ИССЛЕДОВАНИЕ МЕХАНИЗМА РАЗРУШЕНИЯ ПРИЗАБОЙНОЙ ЗОНЫ ПЛАСТА ФИЛЬТРАЦИОННЫМ ПОТОКОМ ПЛАСТОВОЙ ЖИДКОСТИ И ПРЕДОТВРАЩЕНИЕ ПРОБКООБРАЗОВАНИЯ В СКВАЖИНЕ." Bulletin of the Tomsk Polytechnic University Geo Assets Engineering 332, no. 10 (October 22, 2021): 86–94. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/10/3397.
Full textAbstract:
Ссылка для цитирования: Хабибуллин М.Я. Исследование механизма разрушения призабойной зоны пласта фильтрационным потоком пластовой жидкости и предотвращение пробкообразования в скважине // Известия Томского политехнического университета. Инжиниринг георесурсов. – 2021. – Т. 332. – № 10. – С. 86–94.
Актуальность исследования обусловлена необходимостью предотвратить разрушение пласта вблизи забоя скважин и появлением большого количества песка в пластовой жидкости при ее фильтрации в призабойную зону скважины. Решение этой проблемы позволит улучшить работу фильтрации пластовой жидкости из пласта в скважину и сократить затраты на дополнительное применение методов интенсификации притока пластовой жидкости к скважине. Цель: разработать и предложить методику, позволяющую во время эксплуатации скважин, склонных к пробкообразованию, ограничивать депрессию пластового давления предельно допустимой величиной, при которой материал прифильтровой зоны находится в упругом состоянии по всему объему. Объекты. Для определения напряженного состояния на этом участке колонны необходимо данный элемент представить в виде полого шара, который опирается на обсадную колонну. Когда снижается гидравлическое давление в материале пористой среды для процесса фильтрации пластовой жидкости, она будет расширятся при отсутствии препятствий протеканию этому процессу. Одновременно происходит повышение давления пластовой жидкости снаружи полого шара. Поэтому необходимо найти закономерности, происходящие при расширении–сжатии пористой среды в процессе фильтрации пластовой жидкости через полый шар. Методы. Наибольшая разность нормальных напряжений возникает на стенке скважины, поскольку при этом радиальные напряжения равны минимальному, а тангенциальные – максимальному значениям. Поэтому в зависимости от депрессии пластового давления и прочностных свойств закрепленной зоны возможны следующие условия эксплуатации скважины: закрепленная прискважинная часть пласта по всему объему находится в упругом состоянии; закрепленная прискважинная часть пласта по всему объему находится в пластическом состоянии. Из решения упругой задачи известно, что наибольшая разность нормальных напряжений в теле полого шара при фильтрации жидкости через его стенку к центру имеет место на внутренней поверхности, поэтому условия текучести материала шара возникнут, прежде всего, на внутренней поверхности шара. Пользуясь решением упругой задачи с учетом сжимаемости породы можно определить величину перепада давления на пласт, исключающую возможность пластического течения пластового материала, то есть допустимый перепад давления. Результаты. При эксплуатации скважин, склонных к пробкообразованию, необходимо ограничивать депрессию пластового давления предельно допустимой величиной, когда материал прифильтровой зоны находится в упругом состоянии по всему объему. Таким образом, максимальная разность главных нормальных напряжений наблюдается на стенке скважины, поэтому для предотвращения разрушения пласта вблизи забоя необходимым условием является соответствие прочностных свойств горных пород напряжениям, действующим в этой зоне.
16
Murzak, M. S., V. V. Sobchenko, and A. R. Stepaniuk. "ДОСЛІДЖЕННЯ РЕОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГІДРОСИЛІКАТНОГО МАТЕРІАЛУ." Кераміка: наука і життя, no. 1(34) (May 3, 2017): 42. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2017.5.
Full textAbstract:
Проведено дослідження реологічних властивостей гідросилікату на капілярному віскозиметрі типу ПТР-3. Наведено результати дослідження реологічних властивостей гідросилікату при температурі їх плавлення, що є необхідною умовою для проведення процесу спучування при одержанні штучних пористих заповнювачів.
17
Potapenko, S. V. "Осушувальні пристрої в оптико-електронних приладах військового призначення." Озброєння та військова техніка 20, no. 4 (December 25, 2018): 47–53. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2018.4(20).47-53.
Full textAbstract:
Наведені результати аналізу застосовування різних конструкторських-технологічних рішень осушення оптико-електронної апаратури військового призначення, розглянуті існуючі проблеми щодо відновлення виробництва раніше освоєних осушувальних пристроїв на основі пористих матеріалів, запропоновані обґрунтовані позначення пористих матеріалів в нормативно-технічній та конструкторській-технологічній документації.
18
Mikhailov, O. V., А. О. Mikhailov, G. A. Bagluk, and Е. V. Shtefan. "Исследование уплотнения и формоизменения пористых заготовок при получении изделий с внутренней конусообразной поверхностью." Обробка матеріалів тиском, no. 1(48) (November 1, 2019): 146–52. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-146(48).
Full textAbstract:
Михайлов О. В., Михайлов А. О., Баглюк Г. А., Штефан Е. В. Исследование уплотнения и формоизменения пористых заготовок при получении изделий с внутренней конусообразной поверхностью // Обработка материалов давлением. – 2019. – № 1 (48). – С. 146–152.
Методом компьютерного моделирования исследован процесс штамповки порошковых изделий, имеющих наклонную коническую поверхность. Штамповка осуществлялась в штампе с кольцевым коническим компенсатором. Исследованы закономерности уплотнения и формоизменения заготовок двух типов: с однородным распределением начальных свойств по обьему и биметаллические. Моделирование выполнено на основе континуального подхода. В качестве определяющих соотношений использовались соотношения теории пластичности пористого тела, представляющие собой обобщение существующих эллипсоидальных моделей. Определение формы штампуемой заготовки, а также полей плотности, напряжений и деформаций выполнено на основе метода конечных элементов. Установлено, что деформирование заготовки происходит в несколько стадий. Вначале наблюдается радиальное течение материала от центра. Затем материал достигает поверхности матрицы и начинается вытекание в компенсатор. На заключительной стадии материал полностью заполняет полость штампа и происходит выравнивание плотности по обьему штампуемого изделия. При штамповке биметаллических заготовок, материал верхнего слоя которых более прочный, чем материал нижнего слоя, происходит выдавливание нижнего слоя из-под верхнего. Избежать этого явления можно за счет различия начальных пористостей слоев
19
Krukovsky, P. G., A. S. Polubinskiy, O. Y. Tadlia, and V. N. Kovalenko V.N. "CFD-МОДЕЛИРОВАНИЕ СОПРЯЖЕННОГО ПАРО- И ВЛАГОПЕРЕНОСА В ПОРИСТЫХ СТРОИТЕЛЬНЫХ МАТЕРИАЛАХ." Industrial Heat Engineering 37, no. 1 (February 20, 2015): 32–43. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2015.05.
Full textAbstract:
Рассмотрена CFD-модель, учитывающая процессы сопряжённого переноса пара и влаги, поступающие в пористые строительные материалы из влажного воздуха. В отличие от существующих, рассмотренная модель учитывает сопряженный паро- и влагоперенос, а также соотношение между паровой и влажностной составляющими в соответствии с кривой сорбции, имеющейся для рассматриваемого строительного материала. Проведен анализ особенностей реализации разработанной модели в среде программы ANSYS-FLUENT и сравнение результатов расчетов с экспериментальными данными при увлажнении газобетона.
20
Лисицын, Д. А., and Л. Е. Довгилович. "Frequency dependence simulation of electromagnetic characteristics for saturated porous media." Numerical Methods and Programming (Vychislitel'nye Metody i Programmirovanie), no. 4 (December 20, 2016): 425–36. http://dx.doi.org/10.26089/nummet.v17r439.
Full textAbstract:
Представлен метод, позволяющий проводить численное моделирование эффективных спектральных электромагнитных характеристик многокомпонентно насыщенных пористых сред. Приведены результаты применения этого метода к численным моделям пористых сред, распределение компонентов флюида в которых определяется путем прямого гидродинамического моделирования методом функционала плотности. Обсуждаются результаты моделирования частотной зависимости эффективной электрической проводимости и эффективной диэлектрической проницаемости модели пористой среды при различных величинах водонасыщенности модели и при различных условиях смачиваемости материала породы. Проведено сравнение результатов для случаев без учета и с учетом частотной зависимости параметров одного из компонентов флюида. Выполнен анализ влияния соотношения между характеристиками компонентов системы на результаты моделирования. A method to perform numerical simulations of effective spectral electromagnetic characteristics for porous media saturated with multicomponent fluid is proposed. This method is applied to numerical models of porous media whose fluid component distribution is determined by the direct hydrodynamic simulation using the density functional method. The numerical results obtained for the effective electrical conductivity and relative dielectric permittivity of porous media with various water saturation values and rock wettability are discussed. The results obtained with consideration of the frequency dependence of one of the fluid components and without considering such a dependence are compared. The effect of the relation between the electrical characteristics of components in the model on the effective parameters is analyzed.
21
Gribkov, E. P., V. D. Kassov, and A. K. Kovalenko. "Визначення фізико-механічних властивостей металевих порошків для наплавлення." Обробка матеріалів тиском, no. 2(49) (December 22, 2019): 169–76. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)169.
Full textAbstract:
Грибков Е. П., Кассов В. Д., Коваленко А. К. Визначення фізико-механічних властивостей металевих порошків для наплавлення // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - С. 169-176.
При моделюванні процесів обробки тиском порошкових матеріалів одним з головних параметрів є опис пластичних властивостей порошкової композиції. Не дивлячись на те, що відомими є коефіцієнти пластичності для більшості порошкових композицій, використання в складі порошкових сердечників електродів великої кількості легуючих добавок робить актуальним проведення експериментальних досліджень по визначенню їх фізико-механічних властивостей. У даній роботі представлені результати таких досліджень для порошку на основі хрому наступного складу: хром – 50 %, алюміній – 15 %, реліт – 35 %. Експериментальна установка представляла собою розрізну закриту матрицю з центруючим стрижнем і двома пуансонами. Використання розрізний матриці дозволило визначити крім осьових також радіальні напруження, а використання центруючого стрижня – знизити вплив дотичних напружень. Крім цього установка була оснащена цифровим датчиком лінійних переміщень, що разом з використанням месдоз для визначення осьових і радіальних напружень, а також цифрової апаратури для обробки сигналів дозволило отримати повну картину залежностей напружень від відносної щільності порошкового матеріалу. Знання поточної величини переміщення верхнього пуансона і рівня радіальних і осьових напружень під час деформування заготовки дозволило замінити серію дослідів одним експериментом. В результаті аналізу отриманих експериментальних даних були визначені залежності для коефіцієнтів, що входять в еліптичну умову пластичності для пористих матеріалів від відносної щільності. Визначено їх значення для досліджуваного матеріалу. Шляхом статистичного аналізу дані залежності були уточнені, при цьому коефіцієнт кореляції склав близько 0,99, що вище на 10 ... 14 % від відомих залежностей.
22
Кугатов, П. В., И. И. Баширов, and Б. С. Жирнов. "Пористый углеродный материал на основе нефтяного пека." Химия твердого топлива 2014, no. 5 (2014): 21–25. http://dx.doi.org/10.7868/s0023117714050065.
Full text
23
А.О. Михайлов, О.В. Михайлов, and М.Б. Штерн. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗВОРОТНЬОГО ВИДАВЛЮВАННЯ ПОРИСТИХ ЗАГОТОВОК." Наукові нотатки, no. 68 (January 30, 2020): 74–78. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.11.
Full textAbstract:
Методом комп'ютерного моделювання досліджено процес зворотнього видавлювання спечених порошкових заготовок. Розглянуто вплив наявності недосконалих контактів між частинками порошку. Встановлено, що на початковому етапі відбувається осад та ущільнення заготовки, а потім починає переважати процес видавлювання. Розподіли величин залишкової пористості та накопиченої пластичної деформації матеріалу за об'ємом виробу нерівномірні. Безпосередньо під деформуючим пуансоном знаходиться зона затрудненої деформації. Мінімальні щільність і накопичена деформація відповідають області у вільній від навантаження поверхні. Наявність недосконалих контактів призводить до появи зон розущільнення порошкового матеріалу та зменшення величини накопиченої пластичної деформації в цих зонах.
24
Haponiuk, M. M., and V. V. Sobchenko. "ОСНОВИ ВИГОТОВЛЕННЯ ПОРИСТИХ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ГІДРОСИЛІКАТІВ." Кераміка: наука і життя, no. 1(26) (December 31, 2016): 43. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2015.4.
Full text
25
А.А. Бабаян. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРЕСУВАННЯ СПЕЧЕНИХ ТОНКОСТІННИХ ТРУБ В КОНІЧНІЙ МАТРИЦІ СПРОЩЕНИМ МЕТОДОМ." Наукові нотатки, no. 68 (January 29, 2020): 6–12. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.1.
Full textAbstract:
Процеси пресування і волочіння труб в одній і тій же конічній матриці розрізняються схемами навантаження. При вирішенні завдань для цих процесів спостерігаються певні подібності та відмінності. З огляду на те, що процес волочіння спрощеним методом вивчений в більш повному обсязі, для дослідження процесу пресування спеченої тонкостінної труби в конічній матриці був проведений порівняльний аналіз рішення задачі зазначеним вище спрощеним методом процесу волочіння.
Дана оцінка деформованого і напруженого станів пресованих труб та труб отриманих методом волочіння. Обґрунтовується спрощення основного рівняння рівноваги для вирішення завдання волочіння труб в разі відсутності контактного тертя, а для вирішення завдання пресування труб вибирається більш проста умова пластичності. Обговорюється умова пластичності та основне рівняння рівноваги для вирішення завдання пресування труб.
Для визначення пористості при пресуванні спечених труб використовується формула деформаційної теорії пластичності пористих матеріалів. Чисельні розрахунки проводилися в програмному середовищі MS EXEL для початкової пористості матеріалу труби 10, 20 і 30%. Визначаються безрозмірні меридіональні, окружні та середні напруги в трубах, а також величини зміни інтенсивності деформацій і поточної пористості матеріалів залежності від параметра безрозмірного радіусу.
26
Kuzmov, A. V., and M. B. Shtern. "Уменьшение давления путем вращения пресс-инструмента при радиальном прессовании трубчатых заготовок из порошков металлов." Обробка матеріалів тиском, no. 2(49) (December 22, 2019): 143–49. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)143.
Full textAbstract:
Кузьмов А. В., Штерн М. Б. Уменьшение давления путем вращения пресс-инструмента при радиальном прессовании трубчатых заготовок из порошков металлов // Обработка материалов давлением. – 2019. – № 2 (49). - С. 143-149.
Исследуется осевое прессования трубчатых заготовок из порошков металлов совмещенное с вращением друг относительно друга внутренней и внешней стенок пресс-формы с разной угловой скоростью. При этом предполагается полное прилипание материала прессовки к внутренней и внешней стенкам пресс-формы. Поведение материала прессовки описывается моделью пластичности сжимаемого континуума с деформационным упрочнением на основе поверхности нагружения, полученной ранее одним из авторов, и ассоциированного закона пластического течения. В силу однородности напряженно-деформированного состояния в объёме прессовки, удалось отыскать выражения для упрочнения и давления прессования в аналитическом виде. Полученное аналитическое решение многопараметрично и описывает влияние на величину давления прессования констант упрочнения материала, начальной и конечной плотности прессовки, степени взаимного поворота стенок прес-формы. На основе полученного решения установлено, что кратковременное приложение сдвиговых деформаций, обусловленных взаимным вращением элементов пресс-инструмента, в любом случае позволяет снизить величину текущего рабочего давления в ходе прессования. С другой стороны, в ходе продолжительного процесса прессования упрочнение материала твердой фазы пористого тела, обусловленное дополнительными сдвиговыми деформациями, может приводить к росту радиального давления при одинаковой конечной плотности. Момент перехода от стадии уменьшения давления к стадии его увеличения существенно зависит от того насколько упрочняемым является материал порошка. То есть, вращение матрицы целесообразно использовать для порошков, материал которых ближе к идеально-пластическому. В большинстве случаев вращение матрицы на протяжении всего процесса прессования целесообразно использовать лишь при не очень значительном уплотнении достаточно пористых заготовок. В случае же уплотнения до малых пористостей целесообразнее вращать стенки матрицы только в конце процесса уплотнения.
27
Sniezhkin, Iu F., V. P. Muliar, and N. O. Dabizha. "АНАЛІЗ СУЧАСНИХ СПОСОБІВ СУШІННЯ ТА РОЗРОБКА ОПТИМАЛЬНОГО РЕЖИМУ СУШІННЯ КОЛОЇДНИХ КАПІЛЯРНО-ПОРИСТИХ МАТЕРІАЛІВ У ТЕПЛОНАСОСНІЙ СУШАРЦІ З КОМБІНОВАНИМ ТЕПЛОПІДВОДОМ." Кераміка: наука і життя, no. 1(30) (March 31, 2016): 42. http://dx.doi.org/10.26909/csl.1.2016.5.
Full textAbstract:
Наведені основні способи сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів та установки, в яких вони реалізуються; представлено шляхи оптимізації процесу сушіння у теплонасосній сушарці шляхом застосування комбінованого теплопідводу.
28
Платонов, Игорь Артемьевич, Екатерина Анатольевна Новикова, and Алеся Сергеевна Карсункина. "Поверхностно-слойные блочно-порозные сорбционные системы на основе полиметилсилоксана." Сорбционные и хроматографические процессы 21, no. 5 (December 11, 2021): 623–29. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2021.21/3768.
Full textAbstract:
Необходимость создавать блочно-порозные сорбционные системы, где в качестве поверхностного слоя выступает полимерный материал, обусловлена повышением требований к проведению качественных и количественных анализов атмосферного воздуха на наличие летучих органических соединений (ЛОС) вблизи промышленных предприятий. Объемно-пористые сорбенты обладают низкой скоростью процесса массообмена, что ограничивает их применение в аналитической практике. Целью работы являлось создание поверхностно-слойных блочно-порозных сорбционных систем на основе полимерного материала полиметилсилоксана и исследование их свойств.
Основой для описанных в работе сорбционных систем является блочно-порозный материал, на поверхность которого нанесена тонкая пленка полимерного материала – полиметилсилоксана. На начальном этапе работы проводилось создание образцов сорбционных систем, включающее формирование блока основы заданной геометрии, предподготовка поверхности путем травления и оксидирования, нанесение пленки полимерного материала. Отмечено, что наибольшая толщина пленки наблюдается у необработанного образца, что связано с большей адгезией к более гладкой поверхности, по сравнению с другими образцами. Для проведения сорбции через полученные образцы пропускали газовую смесь «гексан в воздухе». Показано, что при выбранных условиях сорбции (концентрация компонента в исходной газовой смеси 0.3 мг/дм3, объем газовой смеси – 20 см3) на блочно-порозных сорбционная системах сорбируется в среднем 94% компонента, при использовании порошкообразного сорбционного материала – практически 100%.
Извлечение компонента из сорбционных систем проводили путем статической термодесорбции при температуре 120оС в течение 30 минут. Наибольшая степень извлечения при десорбции наблюдается у образцов сорбционных систем, доя которых толщина пленки ПМС была наименьшей и порозность после нанесения пленки наибольшей. Стоит отметить, что наименьшее значение степени извлечения при десорбции получено при использовании хроматона N-AW, модифицированного ПМС. Как видно из представленных данных, наличие порозности, т.е. свободного пространства внутри сорбционной системы, приводит к увеличению эффективности массообменных процессов и, как следствие, увеличению эффективности десорбции. Показана возможность многократного использования полученных образцов, что подтверждается стабильными значениями степеней извлечения при сорбции (ОСКО не превышает 4%).
29
Гоцев, Дмитрий Викторович, Dmitry Viktorovich Gotsev, Алексей Евгеньевич Бунтов, and Alexey Evgenyevich Buntov. "Устойчивость монолитной крепи вертикальной горной выработки с учетом начальной пористости материала и неупругой работы сжатого скелета." Вестник Самарского государственного технического университета. Серия «Физико-математические науки» 20, no. 3 (2016): 457–74. http://dx.doi.org/10.14498/vsgtu1486.
Full textAbstract:
Построена математическая модель, описывающая основное напряженно-деформированное состояние монолитной крепи вертикальной горной выработки для материалов с пористой структурой, сжатый скелет которой обладает упрочняющимися упругопластическими свойствами. Деформирование пористой среды под действием заданных радиальных сжимающих нагрузок разделяется на два взаимосвязанных этапа: упругое деформирование пористой среды и неупругое деформирование сжатой матрицы. Задача определения полей напряжений и перемещений крепи вертикальной выработки на каждом этапе деформирования решается в рамках плоского деформированного состояния. При этом не учитываются эффекты, связанные с тем, что выработка имеет конечную глубину. Получены соотношения, определяющие поля напряжений и перемещений на первом и втором этапах деформирования. В качестве условий совместности выбирались условия непрерывности компонент напряжений и перемещений на упругопластической границе, а также равенство нулю пластических деформаций на ней. В рамках точных трехмерных уравнений устойчивости исследована устойчивость основного состояния монолитной крепи вертикальной горной выработки в массивах горных пород со сжатыми порами. Дана оценка влияния на величину границы раздела сред упругого и пластического деформирования начальной пористости и предела текучести материала. Построены графики зависимостей компонент основного напряженного состояния от координаты при различных значениях величины начального раствора пор и других физико-механических и геометрических параметров материала и конструкции.
30
Орлов, А. А., А. А. Резванов, В. А. Гвоздев, П. И. Кузнецов, Д. С. Серегин, А. А. Веселов, Т. Блумберг, Т. Сузуки, and Е. Н. Морозов. "ФОРМИРОВАНИЕ ДИФФУЗИОННЫХ БАРЬЕРОВ В СИСТЕМЕ МЕДНОЙ МЕТАЛЛИЗАЦИИ В МЕТОДЕ GAP FILLING." Nanoindustry Russia 13, no. 5s (March 28, 2021): 824–29. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2020.13.5s.824.829.
Full textAbstract:
В работе предлагается и исследуется материал AlN в качестве диффузионного барьера в методе gap filling для предотвращения диффузии меди в пористый диэлектрик через открытые концы проводников. Исследования свойств указанного барьера проводились методами растровой электронной микроскопии и электрофизическими методами. Получено, что при толщине AlN 6 нм не наблюдается атомарной диффузии меди в диэлектрик.
31
ТРОФИМЧУК, О. М., О. М. ГОМІЛКО, and О. А. САВИЦЬКИЙ. "ВЕРТИКАЛЬНИЙ ІМПЕДАНС ФУНДАМЕНТУ НА ШАРІ ВОДОНАСИЧЕНОГО ҐРУНТУ." Наука та будівництво 20, no. 2 (June 24, 2019): 47–55. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.95.
Full textAbstract:
Один з методів динамічного аналізу відповідальних споруд – застосування імпедансних чи передаточних функцій частоти, які можуть бути включені до динамічних розрахункових схем будівель, що проектуються. На основі аналізу традиційних та сучасних методів визначення характеристик динамічної взаємодії фундаментів споруд з ґрунтовою основою пропонується для оцінки залежності реакції по підошві фундаменту від частоти у випадках водонасичення пористого незв’язного ґрунту в основі та горизонтально-шаруватої його неоднорідності використовувати хвильові рівняння руху ґрунтової пористопружної насиченої стисливою і в’язкою рідиною основи (модель Біо двофазного середовища). Методом інтегральних перетворень визначаються символьні вирази точного розв’язку для переміщень фаз на границі основи (під підошвою фундаменту) від розподілених вертикальних гармонічних навантажень на фази. При вертикальних коливаннях малозаглибленого фундаменту (смуги) розглядаються складові реакції з боку твердої пористої та рідинної порової фаз. Функції імпедансу для жорсткої полоси з непроникною для порової рідини підошвою на шаруватій пористопружній насиченій рідиною (ППНР) основі знаходяться з розв’язку динамічної контактної задачі методомортогональних поліномів (при поліноміальних розкладаннях реакцій фаз з урахуванням особливостей на контакті) і оригінального програмного забезпечення по заданих геометричним і фізико-механічним параметрам фундаментів та моделі основи. На числових прикладах показано, як реакція (імпеданс) ППНР основи відрізняється від реакції пружного півпростору, а взаємодія між фундаментом з недренованою підошвою і водонасиченим ґрунтом неоднобічна внаслідок змінного (до знаку) тиску порової рідини у пружній пористій матриці під підошвою. Визначаютьсярезонансні частоти для моделі одношарової основи з затисненою тильною гранню в залежності від висоти шару, ширини фундаменту і властивостей матеріалу двофазної основи.
32
Шишулин, А. В., В. Б. Федосеев, and А. В. Шишулина. "Изменение температуры Кюри в пористом материале." Письма в журнал технической физики 46, no. 14 (2020): 6. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2020.14.49657.18281.
Full textAbstract:
In this paper, the dependence of magnetic transitions temperatures of nanoporous materials on pore geometric characteristics (volume and shape) have been studied in the framework of the cohesive energy-based model in the case of pure nanoporous nickel and cobalt. Pore geometric characteristics have been taken into account using two parameters: its effective diameter and shape coefficient of a pore which characterizes the degree of deviation of its shape from the spherical one. The estimates allow expecting the possibility to obtain nanoporous macroscopic objects of ferromagnetic materials with a reduced Curie temperature which value also decreases with “complicating” the pore shape.
33
Богданова, Екатерина Анатольевна, Владимир Михайлович Скачков, Игорь Маратович Гиниятуллин, Данил Ильич Переверзев, and Ксения Валерьевна Нефедова. "PREPARATION OF BIOCOMPOSITES BASED ON NANOSCALE HYDROXYAPATITE WITH ZIRCONIUM AND SILICON OXIDES." Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, no. 13 (December 23, 2021): 655–63. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2021.13.655.
Full textAbstract:
В статье обсуждается возможность получения упрочненного композиционного материала с пористой структурой на основе наноструктурированного гидроксиапатита, синтезированного методом осаждения из раствора. Новый материал получен путем механохимичекого синтеза гидроксиапатита с армирующими добавками диоксида циркония и кремниевой кислоты. Синтезированные образцы аттестованы с использованием современных физико-химических методов анализа. Показано влияние качественного и количественного состава композита на протекание процессов спекания, пористость, прочностные характеристики, степень дисперсности и морфологию исследуемых образцов. Экспериментально установлено, что максимальными прочностными характеристиками и постоянным составом обладает образец Ca(PO)(OH) -15%SiO⋅nHO-5%ZrO. Композиционный материал обладает плотной равномерной структурой с высокой степенью кристалличности, с развитой пористостью, является перспективным материалом для дальнейших исследований с целью внедрения его в медицинскую практику. На разработанный композиционный материал подана заявка на патент. The article discusses the possibility of obtaining a hardened composite material with a porous structure based on nanostructured hydroxyapatite (HAP) synthesized by precipitation from a solution. The new material was obtained by the mechanochemical synthesis of HAP with reinforcing additives of zirconium dioxide and silicic acid. The synthesized samples are certified using modern physicochemical methods of analysis. The influence of the qualitative and quantitative composition of the composite on the sintering processes, porosity, strength characteristics, the degree of dispersion and morphology of the studied samples is shown. It has been experimentally established that the sample has the maximum strength characteristics and a constant composition of Ca(PO)(OH) -15%SiO⋅nHO-5%ZrO. The composite material has a dense uniform structure with a high degree of crystallinity, with a developed porosity, is a promising material for further research in order to introduce it into medical practice. A patent application has been filed for the developed composite material.
34
Урюпин, О. Н., and А. А. Шабалдин. "Термоэлектрические свойства InSb<Zn> в нанопористом стекле." Физика и техника полупроводников 51, no. 6 (2017): 733. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2017.06.44545.04.
Full textAbstract:
Получены нанопроволочные структуры антимонида индия, легированного цинком. Эти структуры были сформированы в пористом стекле с характерными размерами пор ~7 нм. Исследованы температурные зависимости электрического кондактанса, термоэдс и вольт-амперные характеристики. Впервые обнаружено увеличение термоэдс антимонида индия в пористом стекле по сравнению с термоэдс массивного материала. DOI: 10.21883/FTP.2017.06.44545.04
35
Tamuna, Bakhia, Khamizov Ruslan Kh Khamizov, and Bavizhev Zaur R. Bavizhev. "Композитные графен-содержащие пористые материалы для электросорбции и емкостной деионизации воды." Сорбционные и хроматографические процессы 20, no. 3 (July 15, 2020): 320–34. http://dx.doi.org/10.17308/sorpchrom.2020.20/2869.
Full textAbstract:
Высокопористые аэрогели на основе углеродных наноматериалов – перспективные материалы для новых электрохимических технологий. Емкостная деионизация воды – удаление ионов из водного раствора путем приложения малых значений внешнего напряжения к электродам с большой удельной поверхностью. Данный метод является на сегодняшний день одним из наиболее перспективных для опреснения растворов с низкой минерализацией. Основная проблема для емкостной деионизации заключается в получении доступных электродных материалов с высокой пористостью, электропроводностью, гидрофильностью и хорошими механическими свойствами для использования в течение большого количества циклов адсорбциидесорбции. Для этих целей углеродные аэрогели являются одними из наиболее перспективных материалов. Статья посвящена синтезу новых материалов – высокопористых монолитных композитных аэрогелей с пространственной трехмерной структурой, образованной восстановленным оксидом графена и нанотрубками; исследованию их электросорбционных свойств в экспериментах с использованием указанных монолитов в качестве электродов для емкостной мембранной деионизации воды. Предложены новые методы синтеза углеродных высокопористых композитных аэрогелей, где каркас представлен восстановленным оксидом графена и углеродными нанотрубками. Разработаны простые методики по гидрофилизации синтезированных образцов. Изготовлены новые электродные материалы для электросорбции, исследованы и испытаны в электрохимических ячейках для мембранной емкостной деионизации. Сверхпористые (более 99%) углеродные композитные аэрогели с плотностью не более 0.02 г/см3, имеющие жесткую структуру и характеризующиеся хрупкостью образующихся монолитов, не эффективны в процессах емкостной мембранной деионизации. Эластичные аэрогели с более плотной структурой, пористостью до 95% и плотностью не менее 0.12 г/см3, синтезированные в присутствии поливинилового спирта, имеют относительно высокую электросорбционную емкость по отношению к хлориду натрия. К примеру, если концентрация раствора 1 г/дм3, то емкость материала достигает 25 мг/г (3 мг/см3). Данные аэрогели также демонстрируют хорошую стабильность, что делает их очень перспективными для использования в технологиях емкостной деионизации.
36
Яворський, Н. Б., and Н. А. Андрущак. "Моделювання дисперсійних співвідношень пористих композиційних матеріалів на підставі коміркових мікрорівневих структурних моделей." Scientific Bulletin of UNFU 30, no. 1 (February 27, 2020): 142–51. http://dx.doi.org/10.36930/40300125.
Full textAbstract:
Описано розроблений авторами набір засобів та алгоритмів їх використання для синтезу дисперсійних характеристик мікрорівневих коміркових моделей пористих композиційних матеріалів за допомогою використання інженерної системи числового аналізу COMSOL Multiphysics. Структуру композитів описано комірковими моделями, що будуються у вигляді тривимірних матриць комірок-вокселів. За достатньо великої дискретизації такі моделі дають змогу досліджувати будь-які структурні неоднорідності компонентів композиту. Розроблено засоби та алгоритм синтезу мікрорівневих структурних моделей та їх експорту в промислові інженерні системи числового аналізу методом скінченних елементів. Підсистема експорту базується на форматі даних NASTRAN, що забезпечує високий рівень інтеграції з майже всіма сучасними системами інженерних розрахунків, зокрема, таких, як COMSOL Multiphysics. На підставі моделі системи COMSOL, для дослідження електромагнітних хвиль у частотній області, розроблено алгоритм синтезу дисперсійних співвідношень для елементарних об'ємів композитів із перпендикулярними сторонами, що містять періодичні структури з довільною симетрією. Частковим випадком таких об'ємів є мікрорівневі моделі пористих композитів. Такий підхід дає змогу єдиним чином досліджувати багато складних структур, що становить наукову новизну та практичну цінність. Отримані результати добре узгоджуються з контрольними прикладами.
37
Jaworski, N. B., and N. A. Andrushchak. "Числовий метод знаходження ефективного показника заломлення пористих композиційних матеріалів на основі мікрорівневих моделей." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 6 (June 27, 2018): 140–46. http://dx.doi.org/10.15421/40280628.
Full textAbstract:
Розглянуто застосування розробленого числового методу знаходження ефективного показника заломлення для випадку пористих нанокомпозитів. На основі використання мікрорівневої коміркової моделі структури, методу генерування випадкових волокнистих включень з допомогою кривих Без'є та мікрорівневих коміркових моделей структури розвинено числовий метод знаходження ефективного показника заломлення пористих композитів, що дає змогу в рамках однотипної моделі розглядати складні структурні неоднорідності матеріалу та синтезувати відповідний показник заломлення на основі числового моделювання електростатичного поля. Така реалізація є простішою та потребує меншої кількості обчислень та ресурсів порівняно з аналогічними аналітичними методами. Завдяки регулярній структурі отриману мікрорівневу модель можна використовувати безпосередньо як скінченно-елементну дискретизацію, оскільки використання кривих Без'є дає змогу моделювати пори з урахуванням наноструктурних неоднорідностей. Запропонований метод було перевірено шляхом порівняння з наявними аналітичними моделями знаходження ефективного показника заломлення, такими як: Максвелла-Гарнета, моделлю Брюгемана та моделлю Друде (Сільберштейна). Спираючись на оцінку верхньої границі похибки апроксимації використаного методу скінченних елементів, отримані результати свідчать про більшу точність порівняно з аналітичною моделлю Друде (Сільберштейна).
38
Ельяшевич, Г. К., И. Ю. Дмитриев, and Е. Ю. Розова. "ЭЛЕКТРОПРОВОДЯЩИЕ ПОКРЫТИЯ ПОЛИПИРРОЛА КАК ЭЛЕКТРОДНЫЙ КОНТАКТНЫЙ МАТЕРИАЛ НА ПОРИСТОЙ ПЬЕЗОПЛЕНКЕ ПОЛИВИНИЛИДЕНФТОРИДА." Высокомолекулярные соединения А 63, no. 1 (2021): 47–56. http://dx.doi.org/10.31857/s230811202101003x.
Full text
39
Gapon, Dmytro, Denysenko Mykola, Zuev Andrey, Leshchenko Viacheslav, and Lunin Denis. "СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ СУШІННЯМ КАПІЛЯРНО-ПОРИСТИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА ДОПОМОГОЮ КВАДРАТИЧНОГО ФУНКЦІОНАЛУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 67 (April 1, 2022): 19–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2022.1.019.
Full textAbstract:
Розглянуто систему оптимального управління процесом сушіння капілярнопористих матеріалів. Метою статті є розробка математичних засад удосконалення системи управління процесом сушіння капілярно пористих матеріалів. Запропоновано модель сушильної камери періодичної дії, яка є поширеною у народному хазяйстві, в тому числі на невеликих об'єктах. Проведено аналіз існуючих технічних рішень реалізації систем управління сушильним устаткуванням. Розглянуті рішення завдань оптимальної швидкодії та оптимізації за втратами із застосуванням квадратичного функціоналу. За результатами дослідження показано, що оптимальне управління для розглянутої моделі складається з трьох інтервалів із розривами в точках перемикання.
40
Вирченко, Ю. П., and И. М. Шаполова. "РАСПРЕДЕЛЕНИЕ ВЕРОЯТНОСТЕЙ КРИТИЧЕСКИХ НАПРЯЖЕНИЙ РАЗРЫВА ОБРАЗЦОВ ПОРИСТОГО МАТЕРИАЛА." Прикладная математика & Физика 53, no. 4 (December 28, 2021): 312–16. http://dx.doi.org/10.52575/2687-0959-2021-53-4-312-316.
Full textAbstract:
В рамках феноменологических общефизических представлений строится статистическая модель для описания условий зарождения таких микротрещин в объемных образцах пористых твердотельных материалов, которые под действием приложенной одноосной внешней нагрузки приводят к поперечному разрыву. На основе этой модели вычислена вероятность разрыва образцов как функция концентрации, находящихся в них пор.
41
Пономарева, Алина Александровна, Вера Евгеньевна Ситникова, and Константин Алексеевич Цой. "FORMATION OF SOL-GEL CATALYTIC COATINGS TO IMPROVE THE ECOLOGICAL PARAMETERS OF INTERMETALLIC POROUS BURNERS." Physical and Chemical Aspects of the Study of Clusters, Nanostructures and Nanomaterials, no. 13 (December 23, 2021): 760–68. http://dx.doi.org/10.26456/pcascnn/2021.13.760.
Full textAbstract:
Экологические параметры энергетического оборудования важны с точки зрения минимизации негативного воздействия на окружающую среду. Интерметаллидные инфракрасные пористые беспламенные горелки являются новым поколением горелочных устройств с улучшенными характеристиками. Газовые горелки относятся к наиболее эффективным устройствам прямого преобразования теплоты горения в энергию инфракрасного излучения. Несмотря на улучшенные по сравнению с традиционными горелками экологические характеристики инфракрасных пористых горелок, при работе они могут выделять нежелательные и опасные продукты горения газовых смесей (или других топлив), особенно при переходных и высокомощных режимах. В этой работе были получены каталитические покрытия оксидных систем на основе церия с небольшим добавлением оксидов кремния. Осаждение каталитического материала на пористые интерметаллидные подложки фиксировалось с применением весового метода, оптической системы анализа и сканирующей электронной микроскопии, а изучение химической структуры - с помощью ИК-спектроскопии. Выявлено равномерное распределение покрытия по поверхности подложки и соответствие ИК-пиков химическому составу синтезированных систем. The environmental parameters of power equipment are important in terms of minimizing the negative impact on the environment. Intermetallic infrared porous flameless burners are a new generation of burners with improved performance. Gas burners are among the most efficient devices for direct conversion of combustion heat into infrared energy. Despite the improved environmental characteristics of infrared porous burners compared to traditional burners, during operation they can emit unwanted and hazardous combustion products of gas mixtures (or other fuels), especially during transient and high-power modes. In this work, catalytic coatings based on cerium-based oxide systems with a small addition of silicon oxides were obtained. The deposition of the catalytic material on porous intermetallic substrates was controlled using the gravimetric method, optical analysis system, and scanning electron microscopy, and its chemical structure was investigated using IR spectroscopy. The uniform distribution of the coating over the substrate surface and the correspondence of the IR peaks with the chemical composition of the synthesized systems were detected.
42
BUZNIK, V. M., N. V. SEVOSTYANOV, A. E. ROSEN, O. N. LOGINOV, M. A. HASKOV, and P. N. MEDVEDEV1. "POLYTETRAFLUOROETHYLENE BASED POROUS MATERIAL." Polymer materials and technologies 6, no. 3 (2020): 6–15. http://dx.doi.org/10.32864/polymmattech-2020-6-3-6-15.
Full text
43
Кривонос, О. И., and Г. В. Плаксин. "Пористые углерод-минеральные материалы на основе сапропелевого сырья." Химия твердого топлива 2015, no. 1 (2015): 39–43. http://dx.doi.org/10.7868/s0023117715010077.
Full text
44
Кузнецов, Б. Н., Н. В. Чесноков, С. И. Цыганова, Н. М. Микова, И. П. Иванов, and Н. М. Иванченко. "Пористые углеродные материалы, полученные химической активацией древесины березы." Химия твердого топлива 2016, no. 1 (2016): 25–32. http://dx.doi.org/10.7868/s0023117716010060.
Full text
45
Колесникова, А. С. "Зависимость механических свойств сорбентов от размеров нанопор." Физика твердого тела 59, no. 7 (2017): 1311. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.07.44593.399.
Full textAbstract:
Рассмотрено влияние размера нанопор на механические свойства пористого углеродного материала плотностью 1.4 g/сm3. Построены атомистические модели пористых углеродных материалов с разным размером нанопор. Численные эксперименты осуществлялись с использованием молекулярно-механического метода, основанного на потенциале Бреннера. Выявлены численные значения модулей Юнга пористых углеродных структур при определенных значениях нанопор. Установлено, что при увеличении размера нанопор модуль Юнга изменяется в сторону уменьшения. Работа выполнена при финансовой поддержке Президентской стипендии 2016-2018 гг. (проект N СП-2502.2016.1). DOI: 10.21883/FTT.2017.07.44593.399
46
Саломатов, Владимир Васильевич, Вадим Александрович Карелин, and Василий Владимирович Саломатов. "ЭЛЕКТРОМАГНИТНАЯ СУШКА ВЛАЖНЫХ МАТЕРИАЛОВ С МАЛОЙ ГЛУБИНОЙ ПРОНИКНОВЕНИЯ СВЧ-ИЗЛУЧЕНИЯ В УСЛОВИЯХ ТЕПЛОСБРОСА РАДИАЦИЕЙ И КОНВЕКЦИЕЙ. I. СТАДИЯ ПРОГРЕВА." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, no. 10 (October 11, 2019): 49–60. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/10/2297.
Full textAbstract:
Актуальность исследования продиктована необходимостью разработки математических моделей СВЧ-нагрева и МВ-сушки влажных материалов для получения технологически оптимальных и экономически выгодных режимов. В силу сложности и нелинейности протекающих процессов внутри влажных материалов при СВЧ-обработке чрезвычайно важно построение моделей, которые давали бы возможность построения аналитически приближенных решений с целью нахождения на их основе главных закономерностей и характерных особенностей рассматриваемых процессов. Цель: постановка первого этапа задачи СВЧ-сушки влажного материала – этапа прогрева. Поиск аналитического решения для температуры слоя в разные моменты времени позволяет определить начало следующего этапа – сушки. Объектом исследования является плоский слой влажного материала – уголь, песок, древесина и др. капиллярно-пористые массивы, на которые воздействует СВЧ-излучение. Такие материалы обладают высокой диэлектрической проницаемостью и как следствие весьма эффективно поглощают СВЧ-излучение, которое почти на 100 % преобразуется в тепловую энергию. Методы исследования связаны с математическим моделированием, в основе которого лежат уравнения электродинамики Максвелла и тепловлагопереноса А.В. Лыкова. В данной статье задача Максвелла решена независимо от задачи тепломассопереноса, поэтому плотность потока поглощенного СВЧ-излучения считается известной. Также одной из особенностей данной задачи является рассмотрение материалов с малой глубиной поглощения, в силу чего в системе уравнений для нагрева источниковый член находится в граничном условии. В результате исследования с помощью асимптотических процедур решена задача тепловлагопереноса при заданной мощности источника тепла. Получены приближенно-аналитические решения для первой из трех характерных стадий СВЧ-сушки в условиях малой глубины проникновения микроволн: стадии прогрева влажного материала. Выполнен анализ построенных решений.
47
Касюк, Ю. В., А. А. Максименко, Ю. А. Федотова, M. Marsza ek, С. К. Лазарук, and О. В. Купреева. "Влияние морфологии на механизмы перемагничивания многослойных тонких пленок Co/Pd." Физика твердого тела 58, no. 11 (2016): 2229. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2016.11.43746.150.
Full textAbstract:
Методом магнитометрии проведено сравнительное исследование кривых намагниченности сплошной и пористой многослойной пленки Pd10nm/[Co0.3nm/Pd0.55nm]15/Pd2nm, осажденной на темплат анодного TiO2. На основании сопоставления зависимостей коэрцитивной силы HC от угла theta между осью легкого намагничивания и направлением внешнего магнитного поля H с теоретическими зависимостями HC(theta) для перемагничивания путем движения доменных стенок (по модели Кондорского) и вращения магнитных моментов (по модели Стонера-Вольфарта) выявлены различия в механизмах перемагничивания двух указанных типов пленок. Обсуждается взаимосвязь между различием в морфологии сплошной и пористой пленок и выявленной сменой механизма перемагничивания, а также изменениями значений HC и рассчитанных констант магнитной анизотропии. Работа выполнена в рамках Государственной программы научных исследований "Физическое материаловедение, новые материалы и технологии" (задание 2.44), договора Ф16В2-004 с БРФФИ (Беларусь), гранта 2014/13/N/ST8/00731 National Science Centre (NCN, Poland).
48
Королева, Е. Ю., Д. Ю. Бурдин, Ю. А. Кумзеров, А. А. Сысоева, А. В. Филимонов, and С. Б. Вахрушев. "Диэлектрические свойства магнетосегнетоэлектрического нанокомпозита CoO-NaNO-=SUB=-2-=/SUB=--пористое стекло." Физика твердого тела 59, no. 10 (2017): 2011. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.10.44973.098.
Full textAbstract:
Исследованы диэлектрические свойства наноструктурированного композитного мультиферроика на основе силикатных пористых стекол, заполненных одновременно магнитным (оксид кобальта CoO) и сегнетоэлектрическим (нитрит натрия) материалами, в широком температурном (270-570 K) и частотном (10-1-107 Hz) диапазонах. Средний диаметр пор матрицы составляет 7±1 nm. Частицы магнитного материала синтезировались непосредственно в порах матрицы стекла и занимали около 10% объема пор. NaNO2 хорошо смачивает пористые стекла и легко вводится в них, занимая оставшиеся незаполненными 90% объема пор. Изучался диэлектрический отклик матриц, заполненных как обоими компонентами, так и каждым по отдельности. Анализ полученных данных позволил выявить вклады отдельных компонентов в диэлектрический отклик композита и влияние ограниченной геометрии на их диэлектрические свойства. Обнаружено, что внедрение наночастиц CoO приводит к увеличению более чем на порядок диэлектрической проницаемости и проводимости двухкомпонентного композита по сравнению с таковыми для композита только с одним нитритом натрия и уменьшению энергий активации во всем изученном температурном диапазоне. Данные исследования не только представляют интерес как предварительные перед изучением влияния магнитного поля на диэлектрические свойства полученного композита, но и имеют также самостоятельный физический интерес, так как позволяют выявить влияние ограниченной геометрии на диэлектрические свойства магнитных оксидов и параметры происходящих в них фазовых переходов. Ю.А. Кумзеров благодарит РФФИ (грант N 15-02-01413) за финансовую поддержку. Работа А.В. Филимонова выполнена в рамках государственного задания Министерства науки и образования РФ СПбПУ Петра Великого. DOI: 10.21883/FTT.2017.10.44973.098
49
Макаров, Эдуард Сергеевич, Александр Евгеньевич Гвоздев, Геннадий Модестович Журавлев, Игорь Васильевич Минаев, Николай Николаевич Добровольский, Сергей Владимирович Сапожников, and А. А. Калинин. "Определение материальных математических функций в условиях текучести дилатирующих сред из порошковых и слитковых металлических систем." Чебышевский сборник 20, no. 2 (November 19, 2019): 538–61. http://dx.doi.org/10.22405/2226-8383-2019-20-2-538-561.
Full textAbstract:
Необратимые изменения объема материала, называемые дилатансией, возникают во многих технологических процессах. Она проявляется в порошковых и пористых металлах, грунтах и горных породах, бетонах, металлических сплавах различного химического состава и других материалах. Кроме того, в условиях пластической деформации происходит необратимое изменение объема деформируемого материала – его пластическая дилатансия, которая является основным физическим механизмом повреждаемости различных металлических систем (металлов, сталей, цветных сплавов) при их больших пластических деформациях. В связи с этим возникает необходимость учета необратимого изменения объема материала при расчетах многих технологических процессов, например, прессования порошковых металлических материалов, обработки давлением и резанием пористых металлов и металлических сплавов. При составлении основных математических соотношений для теоретического описания изменения объема используются различные математические модели пластической дилатансии: дискретные модели, континуальные модели, в том числе и стохастические, которые описывают поведение дилатирующих материалов, как подвергающихся преимущественному уплотнению, так и разрыхлению. Для построения условий текучести, используемых в расчете дилатирующих сред, необходимо определение материальных математических функций для конкретных процессов и материалов. В работе рассмотрены основные условия текучести и методы их построения, которые используются в расчетах процессов пластической обработки порошковых и слитковых металлических материалов в различных условиях и состояниях.
50
Баев, В. К., and А. Н. Бажайкин. "Особенности взаимодействия осесимметричной газовой струи с преградой из высокопроницаемого материала." Письма в журнал технической физики 43, no. 5 (2017): 68. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.05.44364.16541.
Full textAbstract:
Комплексная диагностика (теневая съемка, дымовизуализация, газовый анализ) показала, что при натекании струи углекислого газа на проницаемую пористую преграду образуются течения по поверхности, внутри и позади преграды, а также течение, циркулирующее между соплом и преградой. Представлены пространственное распределение концентраций СО2 и схема течений при взаимодействии струи с преградой. DOI: 10.21883/PJTF.2017.05.44364.16541