Journal articles on the topic 'Популярна культура'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Популярна культура.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Популярна культура.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
ВОЛОШЕНКО, Вікторія. "“ПУБЛІЧНІ ОБРАЗИ ВІДЧУВАННЯ” ДЛЯ СЕЛЯН: ОБРАЗОТВОРЧІ ЛУБКИ У КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО КУЛЬТУРНОГО ДОСВІДУ." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 54–63. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253725.
Full textAbstract:
Мета дослідження. Розглянути українські образотворчі лубки зламу ХІХ – ХХ ст. як складову популярної культури і комунікативний канал реактуалізації українського культурного досвіду серед селянства. Методологія дослідження полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу на перетині селянознавства, мистецтвознавства, етнології та студій популярної культури. Аналіз феномену лубків здійснений у межах концепту лубкової культури як помежів’я міжкультурних комунікацій. Наукова новизна. Вперше привернуто увагу до українських образотворчих лубків як “публічних образів відчування” (К. Гірц), за “наївним” візуальним рядом яких приховані пласти синтетичного простору української популярної культури ХVІ – ХХ ст. Вказано на співіснування у ХІХ ст. решток ранньомодерного і новочасного популярного візуального мистецтва як чинника впливу на культурну свідомість селянства. Висновки. Витоки масового візуального мистецтва зламу ХІХ – ХХ ст., частиною якого були українські образотворчі лубки, сягають часів зародження у ХVІ – ХVІІ ст. народного ікономалярства, граверства і споріднених з ними художніх практик. Модифікації “публічних образів відчування” відбивають зміни соціокультурної ситуації. Традиція репродукування візуального ряду зазнає трансформації на зламі ХVІІІ – ХІХ ст. Редукування системи образів, позиціонованих як українські, наголос на їх етнографічній і рустикальній складовій, сприяють обмеженню розуміння “українськості” як домодерного, ієрархічно підпорядкованого явища. Водночас популярні мистецькі образи уможливлюють зберегти публічне поле для актуалізації і чуттєво-емоційної апропріації україноцентричного наративу; можливості самоототожнення селян зі спільнотою, для якої відтворювані культурні коди були знайомими і спільними, відкривали вікно діалогу з минулим, сприяючи його вживлянню до тканинитодішньої культури.
Ключові слова: українські образотворчі лубки, культурний досвід, популярна візуальна культура, емоційно-образна освіта селян, ідентичність.
2
Безугла, Р. І. "Масова та популярна культура: до проблеми співвідношення понять." Культура і сучасність, no. 2 (2010): 86–91.
Find full text
3
Безугла, Р. І. "Масова та популярна культура: до проблеми співвідношення понять." Культура і сучасність, no. 2 (2010): 86–91.
Find full text
4
Сітнікова, Інна Петрівна. "ТВОРЧА ОСОБИСТІСТЬ ЯК ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕСТРАДНОГО МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА." Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», no. 45 (December 17, 2021): 156–66. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247387.
Full textAbstract:
Мета статті — висвітлити теоретико-методологічні аспекти формування та механізми самоорганізації творчої особистості в галузі естрадного музичного мистецтва. Охарактеризувати феномен творчої особистості як об’єкт наукових досліджень у соціологічному, психологічному, навчально-педагогічному, філософському аспектах, а також у контексті мистецтвознавчої науки. Методологія дослідження поєднала типологічний підхід до цілісної особистості фахівця у професійній діяльності та емпіричні дослідження індивідуально-психологічних особливостей творчої особистості. Базовими засадами дослідження є принципи історизму, об’єктивності, детермінізму та системності, всебічності, наступності світоглядності, єдності свідомості та діяльності. Враховуючи поділ цих методів на тріаду (методи теоретичного дослідження, емпіричного дослідження, методи аналізу та інтерпретації отриманих емпіричних даних), було застосовано: метод огляду та аналізу наукової літератури; типологічний метод. Новизна дослідження орієнтована на розмежування понять масової культури, естрадної культури і популярної культури на засадах аксіологічного та акмеологічного аспектів мистецтвознавчої науки, окреслено функційні детермінанти сучасних форм естрадного мистецтва. Підкреслено відмінність категорій «особистість» («індивідуальність») і «творча особистість» («творча індивідуальність»), що є пріоритетним у галузі естрадного музичного мистецтва. Вперше окреслено об’єктивний метод-підхід щодо інтегративності, інтерактивності та відмінності наукових понять «масова культура», «естрадна музична культура», «популярна музика». Висновки. Дослідження естрадного мистецтва як явища масової музичної культури виявило особливості його розвитку в системі духовної культури з урахуванням тих змін, які відбулися в естетичних запитах суспільства, у мистецькому житті. За такого підходу набуває актуальності мистецтвознавчий аналіз естрадного мистецтва, за основу якого взято критерій популярності, духовний та виховний потенціал музичної культури. Обґрунтовуючи закономірності й особливості розвитку різних форм масової музичної культури, доведено, що естетичні ознаки сучасної пісенної естради мають аналогії у класичному мистецтві. Теоретичною основою для такого дослідження стала традиційна для академічного мистецтва методологія аналізу творчості музикантів- виконавців і композиторів, а також дослідження питань психології особистості, специфічних стилістичних і жанрових характеристик, розкриття суспільного контексту й обставин особистого життя й творчості митця.
5
Chebotar, Maryna. "ВОКАЛЬНА ЕСТРАДА УКРАЇНИ В КУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ ХХІ СТОЛІТТЯ." ART-platFORM 1, no. 1 (May 14, 2020): 336. http://dx.doi.org/10.51209/platform.1.1.2020.336-350.
Full textAbstract:
Статтю присвячено розвитку та ролі естради у формуванні культурного фону сучасної епохи і встановленню діалогу між мистецтвом, суспільством і державою. Виявлено основні тенденції розвитку та функціональні преференції естради в сучасному інформаційно-комунікативному просторі, простежено її структурні та жанрові модифікації.
Починаючи з 1991 р., українська естрада починає інституалізуватися. Якщо до цього часу вона відігравала роль компенсації пригніченого комплексу етнічної недооціненості, то від часів здобуття незалежності вона стає самостійним культурним феноменом. Диференціація відбувається відразу на кількох рівнях. Найголовнішим є жанровий і стильовий. Українська естрада розподіляється на популярний, фольклорний та рок- рівні.
Важливим фактором у функціонуванні української естрадної музики є поява такого явища, як індустрія естрадного мистецтва. Насиченість напрямків сучасної музики корелює з кількістю вкладених коштів. Відповідно, музичне мистецтво стає залежним від загальних тенденцій в економіці країни.
У зв’язку з початком російсько-української війни у 2014 р. змінилася конфігурація презентації української естрадної музики в ефірах теле- та радіоканалів. Крім цього, на законодавчому рівні було обмежено частку російськомовного продукту. Деякі джерела трансляції естрадної продукції припинили існування. Почав відчуватися процес поширення та конкурентної спроможності україномовного естрадного продукту у зв’язку з уведенням квот на російськомовну музичну продукцію. Але не всі питання є врегульованими остаточно. Це пов’язано з недосконалістю законодавчої бази, з недостатнім рівнем культури споживання музичної продукції в українського споживача та порівняно невеликими (за світовими параметрами), бюджетами представлення української естрадної продукції.
Ключові слова: масова культура, естрадне мистецтво, естрада, шоу-бізнес, популярна пісня, артист, поп-культура, музична культура, цільова аудиторія,інформаційно-комунікативна галузь.
6
Admink, Admink, and Сергій Русаков. "РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ АРТ-РИНКУ У ПОПУЛЯРНІЙ КУЛЬТУРІ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ), no. 33 (May 3, 2020): 90–96. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.vi33.296.
Full textAbstract:
Автор досліджує репрезентацію арт-ринку в контексті популярної культури. Методологічною основою став міждисциплінарний підхід Cultural Studies, зокрема теорія «схема культури», що уможливлює вивчення динаміки сучасної культури. Популярна культура постає як знаковий чинник, що відображає сучасний культурно-мистецький процес та, водночас, впливає на подальший розвиток сфери культури і мистецтва. Репрезентація є важливою особливістю феномена арт-ринку, що потребує постійної підтримки свого дискурсу. Арт-ринок постає як смислотворчий простір для виникнення, презентації і споживання сучасного мистецтва. Для ілюстрації авторської думки аналізуються бестселери про мистецтво С. Торнтон, які розглядаються в якості посередника між арт-ринком і читачем, що сприяють поширенню культурно-мистецьких ідей серед широкої аудиторії і, будучи творами популярної культури, потребують інтелектуальної, емоційної і моральної активності читача. Твори популярної культури активно реагують на бажання людей розширювати свої обрії, пропонуючи все більше нових культурних текстів, що у свою чергу сприяють соціокультурному розвитку.
The author investigates the representation of the art market in the context of popular culture. The methodological basis for the article was the interdisciplinary approach of Cultural Studies, in particular the theory of «circuit of culture», which makes it possible to study the dynamics of contemporary culture. Popular culture emerges as a important factor that reflects the contemporary cultural and artistic process. At the same time it influences the further development of the sphere of culture and art. The representation of the art market becomes an important feature of the art market phenomenon, which requires a constant support of its discourse. The art market emerges as a meaningful space for the emergence, presentation and consumption of contemporary art. Sarah Thornton's bestsellers about art are analyzed to illustrate the author's thoughts. Bestsellers about art are seen as a mediator between the art market and the reader. Readers promote the spread of cultural and artistic ideas among a wide audience and. These ideas, as works of popular culture, require intellectual, emotional and moral activity of the reader. Popular culture works are actively responding to people's desire to broaden their horizons. They are offering more and more new cultural pieces, which contribute to social and cultural changes themselves.
7
Медвідський, Б. "Популярна і народна культура: що є в них спільного і розбіжного." Народознавчі зошити, no. 3/4 (93/94), спецвип., травень - серпень (2010): 466–74.
Find full text
8
Тягур, Р. С., Б. П. Лісовський, І. М. Ткачівська, and Я. М. Яців. "ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ У АНТИЧНОМУ КИТАЇ, ЯПОНІЇ І КОРЕЇ." Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation & recreation), no. 9 (March 21, 2022): 205–16. http://dx.doi.org/10.32782/2522-1795.2021.9.28.
Full textAbstract:
Досліджено маловідомий у вітчизняній науці пласт знань про розвиток фізичної культури і спорту у країнах Стародавнього Сходу – Китаї, Японії, Кореї. Звертається увага на участь давніх китайців у різних спортивних змаганнях, пов’язаних із ритуалами, військовою підготовкою, соціальними традиціями, здоров’ям та медициною. Мета дослідження – аналіз становлення та розвитку фізичної культури і спорту в Китаї, Японії та Кореї. Методи дослідження: робота ґрунтується на використанні історичного аналізу наукової літератури та джерел і системного аналізу. Результати дослідження та їх обговорення: становлення спортивних видів діяльності у Стародавньому Китаї було пов’язане із самозахистом, тому китайські бійці опанували техніку ушу, яка і стала основою тренування для військових та гімнастикою для оздоровлення. Великий вплив на розвиток фізичного виховання та спорту у Китаї мала система військової підготовки: стрільба з лука, їзда верхи, фехтування, бокс, командні ігри, які переросли у показові виступи. Дослідження вчених показують, що популярна гра «чжу-ке» є прародичкою сучасного футболу і набула особливого значення в китайському суспільстві. Великою популярністю користувалися такі ігри, як «джи-жду» (кінне поло) і «чівуан» (аналог гольфу). У Давній Японії розвивалися такі види спорту, як: сумо, «кемарі» («копаний мяч»), «дака» (поло), стрільба з лука верхи, скачки, зароджувалися джиу-джитсу і японське дзюдо. Для Кореї властиво було зародження боротьби тхеквондо, «сірум» і стрільба з лука. Корейці грали в гру з м’ячем – «чиккук», схожу на китайський «суджа», а також грали в поло та «чанг чиги» (сучасний хокей).
9
Діденко, Ніна. "КУЛЬТУРНО-СПОРТИВНІ ЗАКЛАДИ ТА РЕКРЕАТИВНА ХОРЕОГРАФІЯ В МАСОВІЙ КУЛЬТУРІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 132–40. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.509.
Full textAbstract:
На прикладі культурно-спортивних закладів розглянута масова культура України – комунікативна система, що містить значний рекреаційний потенціал, який реалізується в дискурсивних практиках світової індустрії дозвілля. Індустрія дозвілля та її сегменти (індустрії відпочинку, розваг, свята) розглядаються як система рекреаційних послуг. Особлива увага приділяється становленню популярної музично-танцювальної медіа культури масового мистецтва, на якій ґрунтуються тренувально-педагогічні практики культурно-спортивних закладів України й музичному руху як методу особистісного виховання. Типологія даних закладів визначається профілем та метою їх діяльності (професійний танцювальний спорт, рекреація та фізіологічна реабілітація, лікувальна терапія, індустрія танцю тощо). Виявлено, що діяльність культурно-спортивних закладів України полягає в реалізації психофізіологічних, релаксаційних, соціально-емоційних, естетичних, комунікативних та виховних функцій масової культури загалом та активного дозвілля зокрема.
10
Могілей, Ірина. "Художньо-естетичне виховання старшокласників засобами сучасної популярної музики." Освітній вимір 41 (May 8, 2014): 167–74. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v41i0.2888.
Full textAbstract:
Могілей І. В. Художньо-естетичне виховання старшокласників засобами сучасної популярної музики.
У статті розглянуто сучасні тенденції викладання художньої культури у старшій школі. На основі аналізу й узагальнення наукової інформації уточнюється сутність дефініцій «естетичне виховання», «художнє виховання», «сучасна популярна музика» в аспекті мистецької освіти. Запропоновано форми й методи художньо-естетичного виховання з використанням сучасної популярної музики.
11
Сапіга, Оксана. "ФЕСТИВАЛЬ ЯК SUB SPECIALE ПРОСТІР У КУЛЬТУРІ ДИТИНСТВА." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 39 (January 31, 2022): 140–46. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v39i.510.
Full textAbstract:
Розглянуто фестивальну та святкову культуру в контексті концепту дитинства, точки перетину яких конструюють особливий (sub special) простір, що, в свою чергу, обумовлює переосмислення аксіологічної та естетичної проблематики та актуалізації музичної антропології з позицій досвіду міжособистісних взаємодій, комунікацій, участі у культурних проектах, які відбуваються в Україні та світі загалом. Проаналізовано контекстні концепти «дитячого» – «святкового» – «фестивального» просторів, які, незважаючи на власну автономність, доповнюють один одного, конструюючи культурні практики перформативного, комунікативного типів. З’ясовано, що фестиваль, як популярна культурна практика, постає особливим (sub special) простором – творчою лабораторією, де у формах найрізноманітнішої комунікації та «практик себе» реалізуються явні та приховані ідеї, бажання та таланти дітей.
12
Караулова, С. І., and К. Ю. Бойченко. "СПОРТ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 1 (September 28, 2021): 163–67. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-22.
Full textAbstract:
Сьогодні спорт є невід’ємним елементом життя суспільства, будучи одним із найпомітніших і значущих соціальних явищ у сучасному соціокультурному просторі. Поряд із поняттям «спорт» часто використовують поняття «фізична культура» або їх поєднання «фізична культура і спорт». Спорт є невід’ємною частиною, великим компонентом фізичної культури, у зв’язку з цим, хоча спорт і є одним зі складників фізичної культури, він водночас виходить за її рамки, отримуючи певну самостійність. Спорт варто розглядати як поліфункціональне явище культури, як сукупність матеріальних і духовних цінностей суспільства, як вид і результат діяльності. Саме як вид діяльності він привертає увагу величезної кількості людей, робить його одним із найбільш популярних видовищ особливо серед студентської молоді. Як зазначено в Законі України «Про фізичну культуру і спорт», основними засадами державної політики у сфері фізичної культури і спорту є визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави, як важливого чинника всебічного розвитку особистості й формування здорового способу життя, як важливого чинника досягнення фізичної та духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів у громадян і позитивного міжнародного іміджу держави тощо [1]. Щодо студентської молоді, відповідно до цих положень, проаналізовано основні чинники спорту, які сприяють найбільш ефективному комплексному процесу її соціалізації, а саме формуванню результатів спортивної культури (знань, цінностей, норм, моралі, традицій, досвіду, зразків поведінки здорового способу життя тощо), що інтеріоризовані студентською молоддю, тобто стали надбанням її внутрішнього світу на основі діяльності, спілкування й відносин усередині суспільства. Фізична культура і спорт у соціумі студентства мають актуальне значення, тому важливо усвідомлювати глобальну роль фізичної культури і спорту в розвитку суспільства, пов’язану не тільки зі збереженням здоров’я і фізичною підготовленістю людини, а й насамперед із формуванням цілісної, багатогранної особистості.
13
Тихонова, Елена, and Дмитрий Тихонов. "Мотив четырехлистника и его вероятные истоки в народном орнаментальном искусстве саха." Siberian Research 5, no. 1 (May 31, 2021): 26–31. http://dx.doi.org/10.33384/26587270.2021.05.01.05r.
Full textAbstract:
Мотив четырехлистника (quatrefoil) является популярным орнаментом в декоративном и народно-прикладном искусстве саха. Он популярен не только в Якутии, но и по всему миру. Но вплоть до настоящего времени отсутствуют обобщающие работы по этому орнаментальному мотиву и не исследованы символические знаки мотива у разных народов. Проведенные нами исследования позволили выявить, что мотив четырехлистника в орнаментах и декоративном искусстве появился еще в период неолита в культуре Халаф в Месопотамии около 5765 г. до н. э. Ряд исследователей считают, что этот мотив являлся символом мужской плодовитости. Нами была выдвинута гипотеза о том, что мотив четырехлистника, вероятно, появился в печатях торговцев кавказской хурмой и изображал четырехлистник ее чашечки. Благодаря развитию торговли этот мотив широко распространился по миру. Восточная хурма как важный продукт для благополучия древнего населения Китая стала образом мотива четырехлистника, который был перенят сюнну как символ защиты и воскрешения. Вероятно, от них мотив широко распространился среди тюркских народов. У саха этот мотив, видимо, был заимствован у сюнну, на что указывает обилие форм орнамента и наличие археологических, антропологических и генетических данных, показывающих существование достаточно тесных связей с культурой сюнну. Мотивы четырехлистника, сходного с декоративными формами готических соборов, вероятно, были занесены в среднюю Лену представителями культур Чаатас и Тюхтят Хакасии.
14
Ovsiannikova-Trel, Oleksаndra. "Эрос и этос как образные доминанты и ценностные ориентиры музыкального искусства." Музичне мистецтво і культура, no. 22 (September 28, 2016): 225–36. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-22-225-236.
Full textAbstract:
В статье обсуждается проблема воплощения образов Эроса и Этоса в музыке в аспекте культуротворческой функции музыкального искусства. Специально выделяется специфика художественного преломления образов Эроса и Этоса в академической и популярной музыке в контексте продуцирования ценностных ориентиров и смыслов культуры. Предлагаются направления культурологического исследования образов Эроса и Этоса как образных доминант и ценностных ориентиров музыкального искусства.Ключевые слова: Эрос, Этос, музыкальное искусство, культурные ценности, академическая музыка, популярна музыка.
15
Рахманов, А. Б. "ПАРОВЫЕ МАШИНЫ, РЕВОЛЬВЕРЫ И ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ КАПИТАЛИЗМ: ГЕНЕЗИС И ОСНОВАНИЯ СПОРТА." Журнал «ЭКО» 48, no. 7 (September 14, 2018): 146. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-7-146-161.
Full textAbstract:
<p align="justify">В статье рассматриваются технологические, экономические и социальные изменения, которые обусловили возникновение физической культуры и спорта. Промышленная революция конца XVIII в. и первой половины XIX в., основанная на применении паровых машин, высвободила телесную энергию людей и сформировала массовую потребность в физической активности как самоцели - физической культуре. Развитию этой потребности способствовал и фундаментальный переворот в военном деле, связанный с началом производства в 1836 г. эффективного оружия ближнего боя - револьвера, который постепенно лишил фехтование актуальности. В условиях капитализма физическая культура трансформировалась в разновидность шоу-бизнеса, что и означало появление спорта. Наиболее популярные его виды возникли во второй половине XIX в. в развитых странах и впоследствии завоевали весь мир. Росту влияния спорта способствует и то, что он выполняет компенсаторные функции, а также функции социального лифта. </font>
16
Oparina, E. "ЖАНРЫ МАССМЕДИА." Yazykoznaniye, no. 1 (2021): 107–13. http://dx.doi.org/10.31249/ling/2021.01.07.
Full textAbstract:
В обзоре анализируются популярные жанры интернет-коммуникации: мемы и интернет-реклама. Особое внимание обращено на взаимодействие семиотически разнородных единиц в этих жанрах, в первую очередь, на роль вербальных и визуальных компонентов. В центре внимания также характеристики мемов как элементов культуры, с одной стороны, сохраняющих черты национальных культур, с другой - воплощающих свойства универсальной культуры и современной «клиповой культуры». Исследование проведено на материале англоязычных и русскоязычных текстов.
17
Лысенко, Е. Н. "Comprehension of the national past in the West Berlin music culture in the 1980s." Диалог со временем, no. 76(76) (August 17, 2021): 251–64. http://dx.doi.org/10.21267/aquilo.2021.76.76.006.
Full textAbstract:
Статья посвящена роли популярной музыки в процессах осмысления и проработки нацистского прошлого в Западной Германии в 1980-х гг. Популярная музыка рассматривается на примере музыкальной сцены Западного Берлина, а именно группы «Einstürzende Neubauten». Рассмотрены политический, экономический и социальный контекст функционирования сцены Западного Берлина, проанализированы различные способы репрезентации национального прошлого в музыке «Einstürzende Neu-bauten». Сделан вывод о том, что в музыкальной культуре Западного Берлина происходило восстановление преемственности разных периодов немецкой культуры и вписывание проблемного прошлого в публичный исторический нарратив. The article is focused on the role of popular music in the processes of comprehension and dealing with the Nazi past in West Germany in the 1980s. Popular music is examined on the example of the music scene of West Berlin, namely the band «Einstürzende Neubauten». The article considers the political, economic and social context of the West Berlin music scene, analyzes different ways of representing the national past in the music of «Einstürzende Neubauten». The conclusion is made that in the musical culture of West Berlin the continuity of different periods of German culture was restored and the troubled past was incorporated into the public historical narrative.
18
Yakushenkova, Olesya S., and Rastyam T. Aliev. "K/J/C-Pop и образы «азиатскости» в российском сегменте Интернет: вебометрический анализ." Galactica Media: Journal of Media Studies 2, no. 4 (December 22, 2020): 187–213. http://dx.doi.org/10.46539/gmd.v2i4.141.
Full textAbstract:
В статье анализируется, как некоторые дальневосточные СМИ встраиваются в процессы глобализации, формируя уникальную ситуацию и выходя далеко за пределы национального медиаландшафта. Все это становится возможным из-за специфики функционирования «новых» медиа, отличительной чертой которых становится обратная связь с пользователями. Если в «старых» классических медиа их основной функцией была передача информации, знания, определенных нарративов, то теперь в «новых» медиа субъектно-объектные отношения коренным образом изменились. Благодаря Интернету, социальным сетям, и простые пользователи получают возможность размещать свой контент, тем самым формируя определенную повестку дня. Нередко эти сообщения оказываются в топе, т.е. приобретают огромную популярность, становятся неотъемлемой частью мирового контента, интересующего многих пользователей.Тем самым они получают возможность достаточно активно формировать четкие тренды, оказывающие воздействие на культурный и политический ландшафт многих стран. В настоящий момент особенно явно проявляют себя фанаты корейских поп-групп, образующие фанклубы не только в Южной Корее, но и во множестве стран мира: Таиланде, Индонезии, Филиппинах, США, Бразилии, Малайзии, Японии, Мексике, Аргентине, Вьетнаме, Сингапуре, Перу, Чили, Великобритании, Франции, Канаде и Турции. В социальной сети «Твиттер» в 2019 г. тегу K-pop было посвящено более 6,1 млрд твиттов. Российское интернет-сообщество также находится под сильнейшим влиянием K-pop музыки. Именно корейская массовая культуры (корейские дорамы, популярная музыка) начинают формировать особый интерес к Дальневосточной культуре, как это уже раньше делал J-pop – японская популярная музыка. С помощью вебометрики – анализа запросов в поисковике «Яндекс» – авторы пытаются выявить общие тенденции в формировании интереса к корейской и другим дальневосточным культурам.
19
Юрій, Майхрович. "КОНСТРУЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРОСТОРУ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ: КУЛЬТУРНО-МИСТЕЦЬКА ПРАКТИКА." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (February 6, 2021): 156–63. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.378.
Full textAbstract:
Розглянуто процес творення регіональної самобутності в локальному просторі Східної Галичини. Зокрема, на прикладі культури Покуття, Гуцульщини та Бойківщини висвітлено їхню внутрішню диференціацію в межах одного регіону та особливості ідентичності кожного з місцевих ареалів. Особлива увага приділяється проникненню фольклору, обрядів, та побутового життя Східної Галичини в традиційні види мистецтва та сучасну популярну вітчизняну культуру.
Наведено приклади літературних творів, вистав, кінофільмів, анімацій, музичних творів, які тією чи іншою мірою репрезентують вербальні особливості, жанрові ознаки та традиційні елементи народної західноукраїнської ідентичності.
20
Лисейко, К., and Я. М. Яців. "РОЗВИТОК СПОРТИВНИХ ІГОР У ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ." Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, no. 3 (December 14, 2021): 32–38. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-05.
Full textAbstract:
Ефективний розвиток фізичної культури та спорту передусім відбувається за рахунок беззаперечного розуміння дуже важливої ролі фізичної культури та спорту в розвитку громади. Тому зміни в управлінні та перехід до децентралізованих механізмів позначається на всіх сферах діяльності, зокрема фізичній культурі та спорті. Мета – з’ясувати перспективу наукового пошуку в напрямі розвитку спортивних ігор в умовах децентралізації влади (на прикладі об’єднаних територіальних громад Івано-Франківської області). Для цього використано теоретичний аналіз та узагальнення, аналіз документальних матеріалів. Установлено можливість розв’язання актуального науково-практичного завдання щодо розвитку спортивних ігор на теренах Івано-Франківської області в умовах децентралізації влади. Послідовними кроками цього виступають такі завдання: визначити сутність, передумови формування та особливості розвитку спорту загалом та окремих видів спорту на різних рівнях управління сферою фізичної культури і спорту; визначити структуру та зміст нормативно-правового та програмно-нормативного підґрунтя діяльності суб’єктів з розвитку спортивних ігор на місцевому рівні; встановити динаміку основних показників розвитку спортивних ігор за різних форм організації управління фізичною культурою та спортом в Івано-Франківській області та обґрунтувати програму розвитку спортивних ігор у територіальних громадах Івано-Франківської області. У межах виконання дослідження виявлено протиріччя між соціально-економічними змінами в Україні, децентралізацією повноважень з підвищенням повноважень органів місцевого самоврядування (об’єднаних територіальних громад) і необхідністю формування здорової громади, популяризації засобів фізичної культури і спорту серед населення шляхом сталого підтримання механізмів розвитку масових та популярних видів спорту, зокрема спортивних ігор. Розв’язання цього протиріччя передбачає планування та реалізацію окремого наукового дослідження з відповідним формуванням методологічного, організаційного та наукового апарату.
21
Zamorska, Iryna. "ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ЯГІД СУНИЦІ САДОВОЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 216–21. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-216-221.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Суниця садова – популярна ягідна культура, плоди якої високо цінуються як сировина для заморожування, виробництва консервів та споживаються у свіжому вигляді охолодженими. Постановка проблеми. Важливим завданням є дослідження технологічних властивостей ягід суниці, що істотно впливають на зміни маси ягід та їхню товарну оцінку під час зберігання, зумовлюють консистенцію консервів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Технологічні властивості ягід суниці формуються під час достигання під впливом генетичних особливостей сорту, абіотичних та агротехнологічних факторів, віку насаджень, черговості збирання врожаю та післязбиральної обробки. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проте недостатньо висвітлено питання формування технологічних властивостей ягід суниці залежно від помологічного сорту, абіотичних факторів, віку насаджень та черговості збирання врожаю. Постановка завдання. Метою цієї роботи євстановлення технологічних властивостей, зокрема середньої маси, об’єму та густини ягід суниці садової сортів Русанівка, Фестивальна ромашка, Дукат, Хоней, Полка та Пегас. Виклад основного матеріалу. Досліджували технологічні властивості ягід суниці садової сортів Русанівка, Фестивальна ромашка, Дукат, Хоней, Полка та Пегас за досягнення ними споживної стадії стиглості залежно від віку насаджень та черговості збирання врожаю. Середня маса ягід суниці становила 6,9–15,1 г. Середній коефіцієнт варіації показника на рівні 12,9–13,4 % виявлено в ягодах сортів Полка та Русанівка, із середньою масою на рівні 7,3–10,0 г. Найвищі коливання мала середня маса ягід суниці сорту Хоней – 27,9 %. Дослідження середньої маси ягід суниці залежно від віку насаджень показали зниження рівня цього показника від найвищого в перший рік плодоношення до найнижчого наприкінці п’ятого року використання насаджень. Об’єм ягід суниці суттєво змінювався і залежав від сорту, віку насаджень та черговості збору врожаю. Істотно вищим цей показник за період досліджень був у ягодах суниці Дукат та Пегас –10,2 та 14,6 см3. Густина ягід суниці коливалася в межах від 0,8 до 1 г/см3. Ягоди суниці сорту Хоней мали значно нижчу густину проти інших – 0,8 г/см3. Висновки відповідно до статті. Встановлено, що технологічні властивості ягід суниці садової істотно залежать від сорту, віку насаджень та черговості збору ягід. Залежно від цих факторів середня маса ягід суниці становила 6,9–15,1 г, об’єм – 5,5–13,3 см3, густина – 0,8–1,0 г/см3. У молодих насадженнях та в перші три збори врожаю вказані характеристики ягід значно кращі.
22
Дроботенко, М. О. "Суспільна та культурна значущість популярної філософії." Гілея, Вип. 114 (№ 11) (2016): 181–84.
Find full text
23
Сбітнєва, О. Ф. "РОЗВИТОК ВОКАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ВОКАЛІСТІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОГО НАВЧАННЯ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, no. 2(Ч.1) (September 28, 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_1-188-196.
Full textAbstract:
У статті досліджується проблема розвитку вокальної культури майбутніх вокалістів у процесі фахової підготовки. Зазначено, що вимоги щодо змісту мистецької освіти зумовлюють необхідність удосконалення підготовки майбутніх вокалістів, розгляду пріоритетних напрямків підвищення його вокальної культури, пошуку оптимальних форм і методів розвитку вокальної культури майбутніх фахівців.
Підкреслено, що вокальне мистецтво є найбільш популярним видом музичного мистецтва, де поєднуються музика, спів, слово, поезія і сценічна культура. Художній зміст вокальних творів передається засобами співочого голосу, утворює навколо себе могутнє виховне середовище, безпосередньо впливаючи на всіх учасників художньо-педагогічного процесу.
Автор статті зазначає, що огляд історії розвитку вокального мистецтва переконує в тому, що видатних представників різних вокальних шкіл (італійської, французької, російської, німецької та української) поєднують загальні методичні положення та художня спрямованість: глибока щирість і правдивість художнього трактування, уміння розкривати зміст твору, яскрава переконливість.
Підкреслено, що вивчення науково-методичної літератури впевнює в важливості проблем, пов’язаних із розвитком вокальної культури майбутніх вокалістів: розвиток технічних навичок вокалістів, питання фізіології співочого процесу, підготовка майбутніх вокалістів до виконавської діяльності тощо.
Автор статті зазначає, що ефективність розвитку вокальної та виконавської культури майбутніх вокалістів залежить від спрямованості навчальної роботи на поглиблення процесів сприйняття, уявлення, відтворення, що безпосередньо пов’язано з усіма розумовими операціями студентів, розвитком їхнього мислення в цілому
Обґрунтовано, що найбільш важливими вокально-педагогічними принципами формування професійної культури вокаліста можна вважати: музично-художнє виховання співака; розвиток музичного і вокального слуху; індивідуальний підхід в навчанні; наслідування вокальної традиції педагога; процес формування вокальної культури студентів на позиціях доцільності, необхідності, ефективності та успішності; принцип поступовості, послідовності та неперервності; принцип єдності художнього й технічного розвитку; принцип усвідомлення специфіки вокально-методичної діяльності; принцип творчої активності.
24
Поберезська, Ганна Георгіївна. "Культура сприймання та аналізу медіатекстів популярних видань медичної тематики." Технологія і техніка друкарства, no. 1(63) (April 9, 2019): 80–88. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(63).2019.162848.
Full text
25
Сегол, Р. І. "Перекладацька адаптація елементів популярної культури у міжкультурній комунікації." Проблеми зіставної семантики, Вип. 11 (2013): 470–76.
Find full text
26
Kostina, A. V. "POPULAR CULTURE AND MASS CULTURE: TO THE PROBLEM OF DEFINITION." Arts education and science 1, no. 2 (2021): 42–49. http://dx.doi.org/10.36871/hon.202102005.
Full textAbstract:
One of the most difficult theoretical issues of modern humanities is the question of typological relationship of various cultural phenomena, their mutual correlation and, consequently, their embeddedness in structural and typological schemes. Despite a significant number of studies devoted to this problem, it has not been solved to date. As a rule, the definition of popular culture and mass culture is based on descriptive method, where the description of external features allows to identify these types of culture. The article shows that it is impossible to determine their essential features by external signs, the leading of which is the wide extent of these phenomena. The most optimal here is the structural-typological approach, where the basis for distinguishing the phenomena is their functional nature. Hence, the structure of culture is shown, which includes traditional, highly specialized and mass culture. Each of these types was formed at a certain stage of historical development, providing a set of functions unique to it. In this sense, this structural-typological scheme can be considered as a model of cultural dynamics. Popular culture is a concept that denotes any of the phenomena belonging to one of these types of culture, which has become widespread.
27
Тaganov, Оleg. "Музыкальный ремикс как фактор формирования философии «рингтонной» культуры." Музичне мистецтво і культура 23 (November 30, 2016): 249–59. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2016-23-249-259.
Full textAbstract:
Цель статьи - рассмотреть основные различия между ремиксом (использующим преимущественно классический музыкальный тематизм) и другими музыкальными жанрами похожей направленности, проанализировать его роль и место в формировании и функционировании современной «рингтонной» культуры. Методология: данное исследование опирается на культурологический, аксиологический, историографический и жанровый подходы. Научная новизна. Проблема современного развития музыкальных жанров в сфере легкой и популярной музыки поднимается в этой статье в конкретизированном рассмотрении жанра ремикса (главным образом классических тем и произведений). Выводы. Снижение аксиологических критериев при создании произведений в этом жанре по сравнению с подобными жанрами в прошлом обусловливает резкое падение музыкального вкуса и делает невозможной передачу и усвоение высоких художественных образцов музыки предшествующих эпох. С проблемой ускорения современной жизни и нехваткой времени для эстетичного и духовного саморазвития возникает возможность использования жанров типа ремикса как суррогата творческого поиска. Они формируют новые подходы и философию современного псевдо-культурной человека в рамках «рингтонной» культуры.Ключевые слова: «рингтонная» культура, ремикс, транскрипция, аранжировка
28
Afanasov, N. B. "Japanese Popular Culture and Digimodernism." Omsk Scientific Bulletin. Series Society. History. Modernity 5, no. 4 (2020): 48–56. http://dx.doi.org/10.25206/2542-0488-2020-5-4-48-56.
Full textAbstract:
The article addresses the socio-philosophical interpretations of Japanese popular culture. Pointing out the unique position of the latter, the author believes that the experience of a number of successful Japanese projects that have become global phenomena can be used by social and cultural theorists to analyze modernity. The article refers to the genesis of Japanese popular culture in the mid-90s of the XX century, when the most popular part of Japanese pop culture in the West — anime — embodied the postmodern canon. However, a closer look reveals that the optics of postmodernism, which by the end of the XX century had already ceased to be advanced research optics, may not be enough for analysis. A number of phenomena, among which the author highlights the Pokémon media franchise, require a different research approach. As a relevant methodological optics, the article refers to the concept of «digimodernism» by the British theorist Alan Kirby. With the help of its main provisions, it is shown that Japanese popular culture was at the forefront of the cultural process, offering several interesting finds to modernity. After analyzing the socio-philosophical reasons for the success of Pokémon, the author points out that the concept of digimodernism has some applicability for the analysis of modern cultural phenomena, аnd a number of ideas of Alan Kirby about the autistic nature of modern digital civilization could be found as reflected in the culture
29
Afanasov, Nikolai B. "Насекомые и дождь. Аниме за пределами человеческого." Galactica Media: Journal of Media Studies 2, no. 4 (December 22, 2020): 35–51. http://dx.doi.org/10.46539/gmd.v2i4.108.
Full textAbstract:
Автор статьи обращается к эмпирическому материалу японской анимации на примере работ режиссёров Хаяо Миядзаки («Принцесса Мононоке», «Навсикая из Долины ветров») и Макото Синкая («Дитя погоды»), чтобы продемонстрировать, как дискурсы нового материализма находят своё отражение в аниме. Выявляется не-западный подход к соотношению природного / человеческого в произведениях аниматоров, показывается, что японская популярная культура находилась и продолжает оставаться в авангарде художественной интерпретации новых идей в философии. Обозначается взгляд японской анимации на агентность материального, указывается на авторское, режиссёрское видение проблемы взаимоотношения человека и мира. Делается вывод, что японская анимация, сохраняя связь с традиционной культурой и не имея в истории своей мысли европейского Просвещения, часто обращается к ключевым сюжетам нового материализма. Оно носит оригинальный характер, это проявляется как на визуальном, так и на сюжетном уровнях. В противовес традиционной западной мультипликации аниме не стремится антропоморфизировать, сделать окружающий мир приятным местом обитания, но манифестирует его принципиальную независимость и отчуждённость от людской морали. Логичным продолжением идеи не-человеческого видится органично вписанная в аниме тема апокалипсиса как квинтэссенции отношения человека / природы.
30
Бедріна, Надія Сергіївна. "ТРАНСФОРМАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ ДИТЯЧОЇ СУБКУЛЬТУРИ НА YOUTUBE-КАНАЛАХ." Питання культурології, no. 37 (May 28, 2021): 12–20. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.37.2021.235993.
Full textAbstract:
Мета статті — проаналізувати трансформацію компонентів дитячої субкультури на YouTube-каналах для дітей. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні наступного комплексу інструментів: феноменологічний підхід застосовано з метою розгляду субкультури дитинства як феномена культури та дитячих каналів YouTube як феномена сучасної аудіовізуальної культури; аксіологічний підхід використано для з’ясування змістового і ціннісного статусу дитячих каналів YouTube у сучасному аудіовізуальному мистецтві; ігрова теорія культури уможливила виявлення взаємозв’язків між грою та ігровими відео на YouTube; системний підхід допоміг вивчити дитячу субкультуру та канали YouTube як цілісні системи. Наукова новизна. Виділено найпопулярніші жанри дитячих каналів: розпакування (unpacking), «зроби сам» (DIY, або Do It Yourself) і музичні канали. Проаналізовано трансформацію таких компонентів дитячої субкультури як фольклор (словесна творчість), ігри (предметні, сюжетно- рольові, дидактичні), дитяча мода, гумор, естетика, табуювання, філософія. Виявлено, що фольклор і дитяче словотворення різноманітно представлені у зазначених каналах: у розмовах між дітьми та батьками, у монологах і діалогах самих дітей-блогерів, які впливають на культуру дітей-глядачів. З’ясовано, що предметні, дидактичні, сюжетно-рольові ігри є основою більшості відео на популярних дитячих каналах. Зазначено, що такі компоненти субкультури, як мода, гумор, естетичні уявлення, табуювання й філософія імпліцитно закладені й транслюються у дитячих відео на каналах YouTube. Висновки. Проаналізовано трансформацію компонентів дитячої субкультури: фольклору, ігор, моди, гумору, естетики, табуювання, філософії на YouTube-каналах для дітей в жанрах розпакування, музичних та «зроби сам». Визначено, що слово і гра є базовими компонентами дитячої субкультури на YouTube-каналах, інші компоненти закладені імпліцитно.
31
ВАСИЛЬЕВА, А. А., and С. А. ХОВРОВА. "Folk terms of the Yakut musical art in scientific texts in Russian." Vestnik of North-Eastern Federal University, no. 1(87) (March 31, 2022): 44–55. http://dx.doi.org/10.25587/svfu.2022.57.11.005.
Full textAbstract:
Аннотация. Письменно зафиксированные описания духовной и материальной культуры якутского народа представляют большой интерес не только для науки, но и для простых людейкак источник занимательной и достоверной информации о прошлом народа. Такие описания делаются и на якутском, и на русском языке, переводятся с якутского языка. При этом в первую очередь в глаза бросаются наименования культурных реалий, которые относятсяк безэквивалентной лексике. Точность, бесспорность таких слов-соответствий на другом языке,а также объективность пояснений как вспомогательного элемента перевода реалии тоже актуальны для сохранения культуры народа и трансляции знаний об этой культуре. В статье сделана попытка градации вариантов перевода терминов якутского народного музыкального искусства по сложности описания. Такая градация имеет практическое значение для обучающихсяпереводческой профессии и начинающих переводчиков. Методика работы проста и применимадля аналогичной работы с текстами по другим сферам якутской национальной культуры. Так, для данной работы методом сплошной выборки из научных и научно-популярных работ по народной музыке якутов выписаны все обнаруженные 145 слов-терминов и далее сгруппированы:а) тематически; б) по переводческим приемам, с помощью которых они вошли в научные тексты на русском языке; в) по возрастанию информативности описания – транскрипция, аналог, описание.В продолжение этой работы планируется создать учебный словарь, в котором будут собраны различные наименования и определения терминов других направлений национальной культуры, когда-либо использованные в текстах разных жанров. Варианты переводов якутскихреалий-терминов можно использовать в разных видах якутско-русского перевода: для устного и адаптированного перевода – преимущественно подбор аналога, а для перевода более серьезных текстов – составление комментариев на основе имеющихся в учебном словаре вариантов,выписанных, например, из труднодоступных текстов научного стиля.
32
Дубровин, Владимир Леонидович. "Мозаика ценностно-идеологических ориентаций российской телевизионной аудитории (на примере художественного контента за 2010–2020-е гг.)." Znanie. Ponimanie. Umenie, no. 4 (December 28, 2021): 156. http://dx.doi.org/10.17805/zpu.2021.4.13.
Full textAbstract:
<p>Цель исследования — определить характер, способы и результаты влияния наиболее популярных в 2010–2021 гг. телесериалов на формирование ценностей телеаудитории Российской Федерации.</p><p>Методология исследования основана на социокультурном анализе контента художественных телесериалов с точки зрения их влияния на духовно-нравственные ценности телевизионной аудитории.</p><p>Результатом воздействия телесериалов, подчиняющихся только коммерческим целям, становятся размывание ценностно-нормативной системы российского общества и хаотизация этой системы как объекта влияния современного телевидения — одного из основных трансляторов массовых духовно-культурных ценностей.</p><p>Тема исследования представляется одной из важнейших направлений развития исследований в области социологии культуры и массовых коммуникаций, позволяющей объективно оценить реальные тенденции изменения культурно-информационного пространства, без знания которых не может быть эффективной государственная политика в этих сферах.</p>
33
Мельничук, Галина. "Традиційні заняття і культура гуцулів: проблеми збереження і відродження (кінець XX ̶ початок XXI ст.)." History Journal of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University 1, no. 51 (March 3, 2021): 124–32. http://dx.doi.org/10.31861/hj2020.51.124-132.
Full textAbstract:
Стаття присвячена традиційній гуцульській культурі, заняттям і традиціям, які зберігаються ще з давніх часів. Розглянуто популярні гуцульські фестивалі, зокрема етнофестивалі та проводи пастухів на полонину. З’ясовано, що вівчарство тісно пов’язано з виготовленням різноманітних сирних виробів, таких як бринза, вурда, коники, будз. Виявлено, що ліжникарство і писанкарство залишаються традиційними заняттями гуцулів; відродження гуцульського весілля та колядництва є важливими у збереженні народних традицій.
34
Люзняк, Марія. "Роль української науково-популярної книги у формуванні характерних рис української культури." Вісник Книжкової палати, no. 4 (2008): 7–9.
Find full text
35
Овсянніков, В. Г. "Поп-рок як складова популярної музичної культури України початку XХІ століття." Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури, Вип. 38 (2017): 259–68.
Find full text
36
Перетятько, І. В. "Економічна ефективність виробництва соняшнику в сільськогосподарських підприємствах України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2013): 175–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.02.46.
Full textAbstract:
В останні роки спостерігається зростання попи-ту на олійні культури як на світових ринках, так іна ринку сільськогосподарської продукції України.Особливо популярним серед олійних культур єсоняшник та продукти його переробки. У данійстатті досліджується економічна ефективністьвиробництва соняшнику в сільськогосподарськихпідприємствах України. За зведеною статистич-ною звітністю України (2006–2011 рр.) проведеноаналіз основних економічних показників виробниц-тва соняшнику. Визначено фактори, що впливаютьна результати діяльності підприємств даногопрофілю; проведено порівняльний аналіз виробниц-тва і споживання соняшнику в Україні та світі;проаналізовано динаміку обсягів переробки соняш-нику та його урожайності в Україні.
Increasing demand for oilseeds in the world agricultural markets and in the agricultural market ofUkraine has been observing in resent years. Especially popular are sunflower seeds and derivedproducts. That situation came under heightened scrutiny. This research examines the economic efficiencyof production and selling sunflower seeds at agricultural enterprises of Ukraine. It is based on theUkrainian summary statistical reports (2006–2011) and analyzes the main economic indicators ofsunflower seeds production. The factors influencing performance of the enterprises in this profile aredefined; the dynamics of sunflower seeds processing volume in Ukraine has been studied.
37
Суярова, Айнур, and Диёр Низамиддинов. "Особенности русской мифологической науки ХХ века." Общество и инновации 1, no. 1/s (November 18, 2020): 246–51. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol1-iss1/s-pp246-251.
Full textAbstract:
Статья посвящена проблемам развития фундаментальных и прикладных популярных концепций мифа в России. Исследуются труды выдающихся ученых русской национальной культуры, рассмотрены достижения классической науки, превратившиеся к сегодняшнему дню в базовые аксиомы и позволившие изучать мифологизм литературного произведения.
38
Довгаленко, Ніна. "«LA BELLE DAME SANS MERCI»: РЕКОНСТРУКЦІЯ ІСТОРІЇ." УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), no. 36 (May 9, 2021): 102–9. http://dx.doi.org/10.35619/ucpm.vi36.417.
Full textAbstract:
Досліджено історію однієї з найбільш стародавніх в європейській музичній культурі тем в аспекті їїінтерпретацій в різних стильових формаціях. Розглянуті причини і запропоновані пояснення щодо збереження татрансформацій «La Belle Dame Sans Merci» упродовж багатьох сторіч. Зроблено аналіз дослідницької іномовноїлітератури, присвяченої даній тематиці. Запропоновано засади методології історичної реконструкції, які можутьслугувати для виявлення генеральних смислових конструктів, що забезпечують стійкість і актуальність темиупродовж значного історичного часу. Вперше представлений музикознавчий аналіз «La Belle Dame Sans Merci» вкомпозиторській практиці минулого століття (Ч. В. Стенфорд, В. Сильвестров, популярна та рок-музика).
39
Yeromina, O. "ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕРІ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ." Theory and Practice of Public Administration 2, no. 69 (May 26, 2020): 133–41. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.16.
Full textAbstract:
Проведено аналіз основних політико-правових засад здійснення державно-приватного партнерства у сфері культури в Україні. Досліджено механізм державно-приватного партнерства у процесі формування та реалізації культурної політики. Проаналізовано зарубіжний досвід залучення приватного сектору до вирішення проблем розвитку соціальної сфери. Виявлено сенс державно-приватного партнерства у сфері культури. Зазначено форми та етапи державно-приватного партнерства. Зауважено, що при формуванні та реалізації державно-приватного партнерства у сфері культури потрібно враховувати ії особливості. Наведено галузевий розподіл угод державно-приватного партнерства в Україні станом на 01.01.2020 р. Виявлено, що реалізація проєктів державно-приватного партнерства в соціальній сфері серед вітчизняних інвесторів не є популярною.
40
Legesa, S. V. "Фендом як соціальна машина: можливості та тупіки (пост)радянського фендому." Філософія та політологія в контексті сучасної культури 11, no. 1 (July 13, 2019): 87–103. http://dx.doi.org/10.15421/351911.
Full textAbstract:
Розглянуті ключові особливості та вектори розвитку фендома – неформальних об’єднань користувачів популярної культури. Проаналізовані особливості змін фендома в умовах соціополітичних та культурних змін останніх десятиліть. Зокрема, зафіксовані базові зміни у функціонуванні фендома на пострадянському просторі в умовах розвитку системи інтернет-комунікацій.
41
Verzhinskaya, Inna Vladimirovna, and Daria Igorevna Nikolaeva. "ИНТЕНСИФИКАТОРЫ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ ЭКСПРЕССИИ ТЕКСТОВ ПЕРЕВОДА НАУЧНО-ПОПУЛЯРНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ." Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 12, no. 1 (March 2, 2020): 25. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2020-1-25-37.
Full textAbstract:
Цель. Статья посвящена исследованию маркеров экспрессивности текстов оригинала и перевода научно-популярной литературы. Предметом исследования выступают лексико-грамматические конструкции научно-популярного текста. Авторы ставят целью выявить и сопоставить тексты оригинала и перевода конструкций, чей экспрессивный потенциал помогает реализовывать когнитивную функцию научной информации.Метод или методология проведения работы. Основу исследования образуют следующие методы: сравнительно-сопоставительный анализ, теоретический анализ литературных источников, обобщение и систематизация. На примере научно-популярной книги «Большое космическое путешествие» Н.Д. Тайсона исследователями устанавливаются сходства и различия экспрессивных конструкций в оригинале и в переводе.Результаты. На основе проведённого анализа установлено, что переводчик адаптирует текст перевода под нормы и культуру переводящего языка, при этом соблюдая структуру научного стиля и проявляя творческие способности. Экспрессивный потенциал текста может выражаться в массе грамматических конструкций, языковых средств, в юморе, отступлениях от темы и прочих стилистических особенностях, которые исследуются в работе.Область применения результатов. Результаты могут быть применены в курсах и лекциях по теории перевода, а также в самом процессе переводческой деятельности, поскольку структура текстов научно-популярного стиля не исключает элементы вариативности.
42
Павлов, Александр Владимирович. "Дивный, новый «цифровой мир»: постирония как ценностная установка мировоззрения миллениалов." Горизонты гуманитарного знания, no. 3 (September 21, 2019): 16. http://dx.doi.org/10.17805/ggz.2019.3.2.
Full textAbstract:
<p>В статье ставится проблема понимания ценностных оснований «цифрового поколения» (миллениалов) как части общества. С этой целью автор рассматривает, каким образом в Интернете реализуется «социальность», описывает увлеченность миллениалов новейшими технологиями, сравнивает по нескольким критериям два поколения — «Х» и «Y» (миллениалов). Далее предлагается осторожная гипотеза: если культура постмодерна предполагала всепоглощающую иронию (главная мировоззренческая установка «поколения Х»), то новая культура во многом продуцирует и отражает постиронию. Именно последнюю автор статьи пытается описать как ключевой принцип ценностных основ миллениалов. В тексте также утверждается, что «постирония», ставшая популярной в России, не имеет ничего общего с тем, что стали понимать под термином в западном мире. Автор говорит о постиронии в академическом (западном) значении.</p>
43
H., Batenko. "SOUTH UKRAINIAN REGION: FRENCH COMPONENT AT THE END OF XVIIІ – XIX CENTURY." South Archive (Historical Sciences), no. 34 (October 7, 2021): 5–9. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2021-34-1.
Full textAbstract:
The purpose of the work.The south of modern Ukraine has always been geographically and historically particularly interesting for researchers. Its geographical indicators make it possible to analyze theories of the origin of man, development, formation of human society under the influence of climatic conditions to its highest degree - its own independent state. The Soviet state’s rather popular concepts, designed to artificially unite and forcibly bring peoples together in tsarist Russia, have not withstood the test of time and history. The use of the concept of the South Ukrainian region requires a definition: we move freely through the territory of modern Kherson, Odessa, Mykolaiv, Zaporizhia regions and the Autonomous Republic of Crimea.Results and scientific novelty of the studyAccording to the chronology, scientists use the names Little Russia, New Russia, contained in primary sources, archival documents, memoirs, correspondence. The presence of the French component in the culture, history, mentality of the population of the region give grounds for reflections on demographic data. A relatively small number of representatives of France have influenced the culture, economy, domestic policy, self-identification of the inhabitants of our region. Accordingly, the German colony, the Swedish village, the Bulgarian, Greek settlements in the history of the region are present and studied, as for the French - there are no such clear characteristics.Key words:regional history, demographic research, South of Ukraine, French culture, education, religious factor. Мета роботи. Південь сучасної України географічно та історично завжди був особливо цікавим для дослідників. Його географічні показники дають можливість проаналізувати теорії виникнення людини, розвитку, формування людського суспільства під впливом кліматичних умов до його найвищої ступеня – власної незалежної держави. Достатньо популярні концепції, розраховані на штучне об’єднання та насильницьке зближення народів на території царської Росії, радянської держави не витримали випробування часом та історією. Використання поняття Південноукраїнський регіон вимагає визначення: ми вільно переміщуємося територією сучасних Херсонської, Одеської, Миколаївської, Запорізької областей та Автономною республікою Крим. Результати та наукова новизна дослідження. Присутність французької компоненти в культурі, історії, ментальності населення краю дають підстави для рефлексій, щодо демографічних даних. Відносно невелика кількість представників Франції справила вплив на культуру, економіку, внутрішню політику, самоідентифікацію мешканців нашого краю. Відповідно, німецька колонія, шведське село, болгарські, грецькі поселення в історії краю присутні і досліджуються, щодо французів – таких чітких характеристик немає. Ключові слова: регіональна історія, демографічні дослідження, Південь України, французька культура, освіта, релігійний чинник
44
Доній, Наталя. "Трансформаційні процеси в естетосфері сучасної української популярної культури крізь призму сіверянської культурологічної регіоніки." Українознавство, no. 1 (2006): 234–38.
Find full text
45
Самутина, Наталья. "Ускользающие читатели: трансформации популярной культуры на русском языке как вызов исследователям литературных практик." Russian Literature 118 (November 2020): 1–24. http://dx.doi.org/10.1016/j.ruslit.2020.11.001.
Full text
46
Mikhelson, Olga. "From Antagonism to Cooperation: Pop-Culture as Reflected in Protestant Theology." St Tikhon's University Review 51, no. 1 (February 28, 2014): 121–30. http://dx.doi.org/10.15382/sturi201451.121-130.
Full text
47
Chukurov, Andrey Yu. "DIGITAL BODILITY IN THE POPULAR CULTURE CONTEXT." Vestnik Tomskogo gosudarstvennogo universiteta. Kul'turologiya i iskusstvovedenie, no. 39 (2020): 144–54. http://dx.doi.org/10.17223/22220836/39/13.
Full textAbstract:
The article analyzes the phenomenon of digital bodility in the context of popular culture. In par-ticular, in the aspect of digital body existence in the space of MMORPG. The relevance is due to the apparent inadequacy of the traditional morphology of bodility, which implies the existence of a physi-cal and social body, as well as a transformation of communication strategies, including language prac-tices, which are strongly influenced by the gaming industry. However, if we are talking about the ap-pearance of a new type of bodility that fundamentally changes the whole morphology of the phenomenon, then, automatically, we raise another problem implicit in this phenomenon: these are the mechanisms of self-identification. The purpose of the work is to analyze the phenomenon of the MMORPG, the features of social communication and the specifics of self-identification in the virtual space. Modern foreign studies related to the digital body and the problems of interaction in the virtual world are, as a rule, of an applied nature, and they focus specifically on communication, rather than bodility. So, N. Dachenow, E. Nickell and R.J.Mour were very productively engaged in the study of communication strategies in the MMORPG Star Wars universe. A similar problem was solved by M. Griffits, M. Davis and D. Chapell, who were among the first to point out that it was the possibility of communication in the MMORPG that was the most attractive for users. V. Chen and G. Dach went further and turned to the analysis of the influence on the user of the immersion process in virtual reali-ty, so they came close to the problem of the digital body itself functioning. We point out the need to consider the problem of the digital body functioning in the context of increasing activity of minority cultures. Today, it can be unequivocally asserted that the importance of minority subcultural movements will increase. We are already witnessing a process in which subcul-tural movements are not simply massively entering the forefront of cultural life, but are increasingly asserting their rights to determine the cultural mainstream. The Information Society provided new opportunities and opened new prospects for the development of a very different minority communities. In our research, we define digital bodility as a highly aestheticized artificially and consciously created for the purpose of its further translation into the virtual world, formally divorced from physical sensations and the physical body, but actively interacting with it. Digital bodility determines the psy-chophysiological state of the creator, while bringing him/her closer to immortality, being able, in con-trast to the social body, to survive the death of the physical body. The article provides an analysis of the MMORPG phenomenon and the features of social communication in the space of multiplayer online games. The self-identification of modern man, and sometimes the whole process of socializa-tion, takes place precisely in the virtual space, so it is extremely important to identify the features of this process. Sometimes it seems that digital bodility gives the person many new opportunities. In particular, the possibility of existence in a parallel virtual reality with complete freedom of self-representation and self-identification. However, this is only the illusion of freedom, because both in social networks and in MMORPG the user only chooses an image/model/strategy of behavior from the ones offered to him, he collects his identity from the set of cultural patterns embedded in this program. We found that communication in these games is denser and multidimensional: the user simultaneously (in the literal sense of the word) refers to verbal communication, written communication – chats and sending letters using an alternative language system – and, most importantly, a fundamentally new and an unexplored form of communication, which can be described as “interpersonal visual.” We emphasize once again: if visual communication is actively studied as such, then communication of digital bodies remains outside the field of scientific reflection, and meanwhile, communication of this kind becomes one of the main ones. In other words, the image created in the game / social network determines the quality and success of the interaction of real users. We come to the conclusion that the main achievement of the MMORPG is not in the freedom of self-identification provision, but in the new communication strategies formation and their potential influence on the communication sphere as a whole because of the growing popularity of MMORPG.
48
Hnitetska, Tetiana, Lidiia Zavatska, and Oleksandra Holub. "Характеристика вуличних видів гімнастики як засобів фізичної активності молоді." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 51–58. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-51-58.
Full textAbstract:
Актуальність. Нині в молодіжному середовищі високу популярність мають вуличні види гімнастики. Однак на тлі широкої практичної популярності історія їх розвитку, досвід та обґрунтування організації занять ними недостатньо вивчені. Мета дослідження – розкрити особливості змісту сучасних видів вуличної гімнастики як інноваційних засобів рухової активності молоді й визначити аспекти вдосконалення їх організації. Методи дослідження – компоративний аналіз, узагальнення літературних та інтернет-джерел, опитування, облікування. Результати досліджень. Установлено, що в сучасному молодіжному середовищі найбільш популярні такі види вуличної гімнастики, як воркаут, паркур, фріран, акростріт, трикінг. Назва «вулична» ґрунтується на тому, що ця гімнастика реалізується на «відкритому» повітрі. Воркаут розглядають як суміш гімнастичних і силових вправ на турніку, брусах, горизонтальних драбинах та інших «вуличних» конструкціях. Нині в «турніковій гімнастиці» розрізняють такі стилі: стріт воркаут, ґетто воркаут, дворову гімнастику, джімбар, фрістайл-бар. До іншого напряму вуличної гімнастики («акробатичного») відносять паркур, фріран, акростріт. Вони характеризуються як різновиди мистецтва володіння тілом у вуличних умовах, наприклад швидкого долання перешкод «вуличної місцевості» (бігом зі стрибками, акробатичними елементами, трюками), тощо. Схожість до них має трикінг – синтез акробатичних, каскадерських трюків та елементів класичних бойових мистецтв. Установлено, що вуличні види гімнастики мають високу травматичність і проводяться, зазвичай, у рамках самотренування молоді. Тому на сьогодні актуальна широка просвітницька діяльність із цього питання серед учасників вуличних рухових культур і фахівців сфери фізичної культури та спорту. Висновки. Найбільш популярними видами вуличної гімнастики є воркаут, паркур, фріран, акростріт, трикінг. Їх оцінюють як екстремальну рухову діяльність із високим рівнем травматичності. Актуальним питанням подальших наукових досліджень є розробка способів попередження травматизму вуличних тренувань.
49
Baranov, N. N. "WORLD WAR I IN POPULAR CULTURE OF MEMORY." Вестник Пермского университета. История, no. 4(43) (2018): 31–39. http://dx.doi.org/10.17072/2219-3111-2018-4-31-39.
Full text
50
Sokovikov, Sergey. "Carnivalism of parody religions in the context of popular culture." KANT Social Sciences & Humanities, no. 5 (January 2021): 52–60. http://dx.doi.org/10.24923/2305-8757.2021-5.5.
Full textAbstract:
Parody religions are symptomatic phenomena of the cultural space. They signal some of the crisis features of the modern state of the religious sphere. At the same time, parodic religions, travesty of religious images, continue their projection in a transformed, carnivalized form. The most important circumstance is the environment for the emergence of these phenomena - popular culture as a sphere of spontaneous cultural creation. In the analytics devoted to this problem, the specificity of such a socio-cultural context of parody religions is practically not touched upon. Hence, there are many discrepancies and imprecise interpretations of the phenomenon. At the same time, it is his analysis at the intersection of the "new religiosity", carnivalism and the contextual role of popular culture that makes it possible to more accurately determine the origins, actual meaning and prospects of parodic religions, this bizarre fractal of modern culture.