Academic literature on the topic 'Поліциклічні ароматичні вуглеводні'

Під час експлуатації автотранспортного засобу мінеральна моторна олива у двигуні внутрішнього згорання (ДВЗ) піддається безперервному впливу високої температури, окиснення, термічного розкладу, зовнішніх забруднювачів, каталізаторів (продуктів зношення металевих поверхонь) тощо. Внаслідок цього в ній накопичуються продукти зношення деталей ДВЗ та розкладу присадок, продукти окиснення вуглеводневої частини, асфальто-смолисті речовини тощо, що спричиняє незворотні зміни її якісного хімічного складу. Для видалення з відпрацьованих олив оксигеновмісних продуктів старіння та зниження їхнього кислотного числа доцільно використовувати метод коагуляції. Одним з легкодоступних та перспективних коагулянтів для очищення відпрацьованих мінеральних моторних олив може слугувати кристалічний карбамід. Його додавали до відпрацьованих олив і перемішували за підвищеної температури. Контроль ефективності процесу очищення карбамідом здійснено за кислотним числом оливи. Використаний карбамід разом із виокремленими компонентами оливи відділяли фільтруванням. Встановлено оптимальні умови процесу, а саме: кількість карбаміду – 5 % мас. на сировину; температура – 140 оС; тривалість перемішування – 80 хв. Для вивчення зміни експлуатаційних властивостей очищених мінеральних моторних олив здійснено дослідження за стандартизованими методиками та за допомогою рентгенофлуоресцентного та ІЧ-спектрального методів аналізів. Встановлено, що внаслідок очищення відпрацьованих олив карбамідом їхнє кислотне число істотно зменшується, що підтверджується ІЧ-спектральним аналізом. Відбувається також незначне підвищення індексу в'язкості олив, а також зниження вмісту механічних домішок, води. Зольність олив також зменшується. Це підтверджено також результатами рентгенофлуоресцентного аналізу. Використання кристалічного карбаміду для очищення ВММО дає змогу зменшити вміст оксигеновмісних продуктів старіння, водночас, в очищеній оливі залишаються небажані поліциклічні ароматичні вуглеводні, асфальто-смолисті речовини, продукти розкладу присадок та механічні домішки, для видалення яких необхідно використовувати додаткові стадії очищення.

Мета. Оцінка впливу біодобавок на підвищення експлуатаційних властивостей дизельних палив. Результати. При згоранні дизельного палива відпрацьовані гази автомобілів з дизельними двигунами містять оксиди вуглецю, сірки, азоту, сажу, вуглеводні і канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При згорянні палива, що містить домішки сірки, утворюється переважно двоокис сірки. При утриманні зольних елементів (наприклад, металовмісні присадки) частина сірки переходить в сульфати і викидається у вигляді твердих частинок. Діоксид сірки подразнює органи дихання, бере участь в утворенні кислотних дощів, в процесах корозії, руйнує каталітичні нейтралізатори. Отже, посилення норм викидів шкідливих речовин з відпрацьованими газами двигунів внутрішнього згоряння, обмеження емісії діоксиду вуглецю, а також економія енергоносіїв нафтового походження, змушують більшість країн шукати шляхи зниження небезпеки впливу теплових двигунів на навколишнє середовище. Ці проблеми сьогодення призвели до посилення вимог щодо екологічних властивостей продукції нафтопереробної промисловості. За результатами досліджень було встановлено, що комплекс показників якості дизельного палива нафтового походження та зразків естерів ріпакової олії дещо відрізняється від показників нафтового дизельного палива, а ряд показників екологічних властивостей є кращими, ніж показники палива нафтового походження. У результаті встановлено, що при додаванні біокомпонентів до нафтового дизельного палива в кількості 7 % покращуються в першу чергу показники екологічних властивостей: вміст сірки, масова частка ароматичних вуглеводнів, зольність. Також збільшується цетанове число та значно покращується змащувальна здатність, що збільшує ресурс двигуна автомобіля. Окрім того, біодизельне паливо економить витрати на паливо, оскільки є дешевшим за нафтове дизельне паливо. Наукова новизна. Встановлено вплив біодобавок: метилового естеру ріпакової олії (МЕРО) та ізопропілового естеру ріпакової олії (ІПЕРО) на експлуатаційні властивості дизельного палива. Практична значимість. При додавання біокомпонентів до нафтового палива покращились експлуатаційні властивості, зокрема, такі показники, як цетанове число, густина та в’язкість, вміст сірки, зольність, масова частка поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

Objectives. To conduct analysis of PAH findings obtained by different international research organizations and institutions. To compare European and Ukrainian laws regulating contamination of food with PAH. Methods and Materials. Analysis of scientific sources and European and Ukrainian legal acts regulating contamination of food with PAH. Research on contamination of food with PAH. Results and Discussion. According to European Food Safety Authority findings (2008) a total of 9714 foodstuff samples were investigated for one or more 16 priority PAH concentration. Results for the full set of 16 PAH were reported in 823 foodstuff samples, for 15 SCF priority PAH – in 1375 samples, and PAH 8 – in 4065 samples. Benzo[a]pyrene was detected in approximately 50% of all samples tested, ranging from not detected to 100% depending on the foodstuff group involved. In about 30% of samples tested for SCF priority PAH the carcinogenic and genotoxic PAH were detected despite the negative test results for benzo[a]pyrene. The CONTAM Panel came to a conclusion that benzo[a]pyrene is not an unconditional indicator of PAH occurrence in foodstuffs. Based on currently available data concerning PAH occurrence and toxicity, the CONTAM Panel concluded that PAH4 (benzo[a]pyrene, benz[a]anthracene, benzo[b]fluoranthene, chrysene) and PAH8 (benzo[a]pyrene, benz[a]anthracene, benzo[b]fluoranthene, benzo[k]fluoranthene, benzo[ghi]perylene, chrysene, dibenz[a,h]anthracene and indeno[1,2,3-cd]pyrene constitute the most indicative PAH in foodstuffs with PAH8 not providing much added value compared to PAH4. The findings of the research conducted at the Research Center of Toxicology revealed that benzo[a]pyrene content in two samples of sunflower oil exceeded its maximum level. The PAH content in the unrefined crude soybean oil test sample exceeded the maximum level for both benzo[a]pyrene and the sum of three PAH. Considering the sources, conditions of PAH formation and oil production process peculiarities, it can be assumed that PAH accumulation in oil occurs due to improper drying of oilseeds. In Ukraine, as part of the implementation of the EU Association Agreement with Ukraine, the work is in progress to harmonize national legislation on PAH regulation with European documents. Conclusions. Given the high hygienic importance of polycyclic aromatic hydrocarbons as common carcinogenic foodstuff contaminants, it is necessary to assess health risk factors associated with above-mentioned compounds content in foodstuffs. Special measures to reduce their level in diets for the population should be developed and implemented. Key Words: polycyclic aromatic hydrocarbons, benzo[a]pyrene, safety, risks, harmonization.

У статті розглянуто аспекти правової охорони довкілля від забруднення ртуттю, що здійснюється на міжнародному та національному рівнях. Досліджено проблему правового регулювання переробки ртутьвмісних відходів в Україні й утилізації забруднених ртуттю ґрунтів.Встановлено, що позитивною стороною євроінтеграційних процесів є внесення змін до законодавства, яке регламентує поводження із ртуттю. Так, з метою вдосконалення системи моніторингу якості атмосферного повітря в Україні затверджено Порядок здійснення моніторингу за вмістом миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі. Висвітлено зміни нормативно-правового характеру щодо оподаткування підприємств за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах. Так, збільшення ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, а саме обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, суттєво збільшено, що дасть у подальшому позитивний ефект щодо збереження довкілля. Досліджено позитивну динаміку щодо збільшення ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а саме ртуті та її сполук.Доведено позитивні зміни в законодавстві, що регулюють поводження з токсичними відходами. Так, Загальнодержавною програмою поводження із токсичними відходами визначено два пілотні проєкти, пов’язані з очищенням від залишків ртуті промислових об’єктів: проведення заходів щодо рекультивації забруднених ртуттю полів фільтрації казенного заводу «Імпульс» (м. Шостка); проведення санації забрудненої ртуттю території ВАТ «Радикал» (м. Київ). Чинним законодавством передбачається розроблення і дослідно-промислова апробація технології знешкодження й утилізації відходів, що містять ртуть. Запропоновано приєднання до Мінаматської кон-венції, законодавчу заборону видобутку ртуті і використання ртуті у видобутку корисних копалин в Україні. Наголошено, що приєднання до Конвенції дозволить забезпечити контроль за викидами ртуті в атмосферу від вугільних електростанцій, промислових котлів, що працюють на вугіллі, деяких видів діяльності з виробництва кольорових металів, спалювання відходів та виробництва цементу.

Найбільш шкідливими для організму канцерогенами є поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), серед яких 3,4-бензо[а]пірен (БП). БП – представник класу ПАВ найбільш поширений в продуктах термічної переробки, горючих копалин, попадає в продукти харчування, забруднює воду, ґрунт, повітря, рослини, має здатність до біоакумуляції. Поступає в організм різними шляхами - інгаляційним, контактним, пероральним. Володіє місцевим та системним канцерогенним ефектом. Органами-мішенями для розвитку злоякісних пухлин при воздействии ПАВ, в тому числі БП, являються органи дихання, шкіра, шлунок.БП є мутагенною речовиною та має руйнівний вплив на хромосоми, вступаючи в реакції з нуклеотидами ДНК. Тому, життєво важливим є визначення БП в воді та продуктах харчування в слідових концентраціях.

За останнє десятиліття у світі, в тому числі і в Україні, з’явилася тенденція щодо дослідження та практичного використання нанотехнологій. Особливо стрімко цей напрям розвивається у екологічних та біомедичних галузях при створенні різного роду високоселективних та чутливих сенсорів. Впровадження нанотехнологій у біомедичне приладобудування дозволить значно удосконалити виробництво сучасного обладнання, а також створити принципово нове, з недосяжними на даний момент характеристиками. Розвиток високоточної техніки і технологій, що дозволяють маніпулювати нанометровими об’єктами, дав можливість отримувати напівпровідникові нанокристали, так звані квантові точки (КТ). КТ представляє собою частку напівпровідникового матеріалу з розміром 1÷10 нм. Одним з актуальних напрямків практичного використання напівпровідникових КТ в аналітиці є створення на їх основі нанофотонних сенсорів для визначення канцерогенних органічних речовин, таких як поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ), що дозволяє суттєво підвищити якість проведення лабораторного аналізу, діагностики та попередження захворювань за рахунок надання додаткової, розширеної інформації щодо наявності у зразку певних компонентів (аналітів), які підлягають дослідженню.

Поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) – група органічних речовин, для яких характерна наявність в хімічній структурі трьох або більше бензольних кілець. Серед речовин-екотоксикантів ПАВ займають одне з провідних місць за нанесенням шкоди навколишньому середовищу. Ці речовини знаходяться в повітрі, ґрунті, воді завдяки природним та антропогенним факторами. В середньому у питній воді знаходиться бензо[a]пірену близько 0,3 – 2,0 нг/л. Для швидкої оцінки ступеню забруднення водного зразку необхідно проводити одночасно визначення індивідуальних ПАВ в суміші з високою селективністю. Традиційні методи в даному випадку є малоефективними в силу складності, тривалості пробопідготовки та аналізу, вартості реактивів та обладнання (високоефективна рідинна хроматографія), низької межі визначення (імуно-хімічні та біологічні методи), невисокою селективністю (електрохімічні методи). При цьому виникає інтерес до розробки простих та експресних методів прямого визначення ПАВ, до яких можна віднести нанофотонний метод визначення ПАВ.

This work considers a development of novel nanophotonic method of organic carcinogens detection such as polycyclic aromatic hydrocarbons in water solutions. The method constitutes a combination of electrochemical and electrochemiluminescence analysis with the application of nanomaterials and nanotechnologies for sensor’s electrodes modification.