Academic literature on the topic 'Політична маніпуляція'

Здійснено термінологічний аналіз понять «маніпуляція», «маніпулювання», визначено мету маніпулювання як технології впливу на політичний процес, а також спробу розкрити об’єктивні передумови виникнення феномену маніпуляції в сучасній політиці. Охарактеризовано маніпулювання як важливий чинник сучасного політичного процесу. Проаналізовано основні етапи підготовки й реалізації маніпулювання та визначено основні функції, які виконує маніпулювання як специфічна форма політичного впливу. Висвітлено концептуальні підходи до розуміння сутності проблеми політичного маніпулювання. Наголошено, що вивчення та використання механізмів маніпулювання відкриває можливості для впливу на велику кількість людей і дає змогу досягати поставленої мети. Проаналізовано найбільш поширені прийоми політичних маніпуляцій свідомістю виборців. Здійснено аналіз місця та ролі маніпулятивних технологій у контексті політичних виборчих технологій. Досліджено методи впливу політичного маніпулювання на суспільну підтримку прийняття політико-управлінських рішень та умови й механізми маніпуляції свідомістю в політичному процесі. Встановлено фактори, що створюють умови для існування політичних маніпуляцій. Визначено шляхи й методи вивчення та врахування громадської думки, обмежень впливу політичних маніпулювань.

Проаналізовано міф на основі міждисциплінарного підходу. Це питання не містить точних вказівок стосовно розв’язання актуальних за- вдань переосмислення ролей міфу у транзитному суспільстві, виокремлення можливостей використання мобілізаційного потенціалу міфу для здійснен- ня позитивних суспільних змін. Тому необхідність окреслення нового ро- зуміння феноменології сучасного міфу, концептуалізації проблемного поля політичного міфу як чинника формування нових якостей політичної свідо- мості українського суспільства, внесення ясності у питання змістовності, ефективності, моральності, інструментальності міфотворчості у трансфор- маційному суспільстві обумовлює актуальність теми дослідження. Динаміка соціокультурних змін на сучасному етапі породжує нові проб- леми, пов’язані з кризовими явищами в політичній сфері, посиленні вір- туалізацією частини суспільних відносин. Обґрунтовано, що соціальна мі- фотворчість є невід’ємною складовою суспільного життя, а найяскравішим її прикладом стають виборчі кампанії. Свідомість трансформаційного етапу розвитку українського суспільства є сприятливою основою для змін, але вона особливо схильна до маніпуля- цій. Міфологія в соціумі може бути виправданням, відмовкою для утвер- дження власної бездіяльності. У кризовому суспільстві за умови низької ле- гітимності влади повною мірою розкривається технологічна роль штучних політичних міфів в аспекті маніпуляції суспільною свідомістю. Отже, образна мова політичної комунікації конструює сакральну політич- ну реальність способом моделювання уявлення про неї, конституйованого у вигляді значущих фактів-конструктів, релевантного українській політичній культурі “міфотексту”, який читає колективна особистість. Комунікація за допомогою міфу — це модель односторонньої політичної комунікації. Узагальнено, що соціально-політичний міф дієво структурує бачення нинішнього й майбутнього, але ускладнює усвідомлений політичний вибір.

Демократизація України, забезпечення політичної стабільності з метою недопущення дестабілізації суспільства зумовлена належною реалізацією таких засад конституційного ладу як політичний та ідеологічний плюралізм і вимагає належного впровадження пов’язаних між собою принципів політич-ного й ідеологічного плюралізму, закріплених на рівні міжнародного стандарту у Загальній декларації прав людини 1948 р., Конвенції про свободу асоціації та захист права на організацію 1948 р., Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Міжнародному пакті про громадянські і політичні права 1966 р., та у національному законодавстві, зокрема у ст.ст. 15, 37 Конституції України, ст.ст. 4, 12 Закону України «Про політичні партії в Україні». Сучасне українське суспільство потребує забезпечення стабільності держави, гідного рівня матеріального і духовного життя людей, що здатна забезпечити лише демократична система цінностей, яка ґрунтується на політичному плюралізмі, на вільній ринковій економіці, рівності громадян перед законом. Функціонування даної системи цінностей у високорозвинених країнах Європи та світу підтримується відповідною інфраструктурою політичної соціалізації, як засобу відтворення зрілої демократичної політичної культури. Складність політичної та економічної ситуації в країні, соціальне розшарування суспільства вимагають пошуку суспільного діалогу, компромісу і консенсусу між владою і народом. Захист національних інтересів в умовах формування української державності, пошук національної ідеї для формування громадянського суспільства вимагає вирішення гострих політичних проблем щодо визначення сутності і змісту патріотизму (з метою уникнення руйнівного псевдопатріотизму), визначення статусу мов у поліетнічній Україні, формування інформаційного простору, вільного від пропаганди, маніпуляцій свідомістю, незалежності й об’єктивності мас-медіа і найголовніше – підвищення рівня політичної і правової культури громадян, а також рівня захисту прав людини.

Increasing of language contacts, globalization and internationalization of public relations, expansion of modern information technologies encourage a comprehensive study of modern English communication. Political activity has always played a special role in society. An important role in determining the country’s international image is played by its presentation by the country’s political leaders. With the help of speeches, politicians have the opportunity to address both the international community and the citizens of their country. Direct contact with the audience determines the choice of lexical, syntactic and phonetic means in the design of speech. Political speeches have three main functions: the communication function, the announcement function and the influence function. American oratory theorists point to the need for the speaker to concentrate on composing his speech, taking into account the audience reaction what he is trying to provoke. Much attention in the American oratory theory is paid to the speech compositional construction. One of the political discourse genres is political speech. Presidential political speech is an oral political text, which is proclaimed by the president to a mass audience, sets urgent tasks in a particular sphere of public life, and gives recommendations for the implementation of tasks. It performs the functions of persuasion, agitation, congratulations, has a pre-created script, which depends on the communicative situation. The construction of a political speech is based on the principle of argumentation (introduction, main part, final part), which facilitates the speech audience perception. The study was based on the political speeches texts of two American presidents – John F. Kennedy, Ronald Reagan and presidential candidate Hillary Clinton. The analyzed speeches have different topics: inaugural addresses of presidents, comments during hostilities and diplomatic (delivered during visits). The article highlights the concept of political discourse; it’s identified and described the main types of political speeches; revealed the linguistic and stylistic features and expression means of John F. Kennedy’s; Ronald Reagan; Hillary Clinton political speeches.Key words: English discourse, political speeches, linguistic and stylistic aspect, translation aspect, rhetorical devices. Розширення мовних контактів, глобалізація та інтернаціоналізація суспільних відносин, впровадження сучасних інформаційних технологій спонукають до всебічного дослідження сучасної англомовної комунікації. Політична діяльність завжди відігравала особливу роль у житті суспільства. Політичний дискурс – це явище, з яким люди стикаються щодня. Боротьба за владу є основною темою та рушійним мотивом цієї сфери спіл-кування. Політична комунікація, орієнтована на викладення тих чи інших політичних подій, пропаганду ідей, установок, цінностей, володіє емоційним та інтелектуальним впливом на свідомість громадян. Важливу роль у визначенні іміджу країни відіграє спосіб презентації політичними лідерами держави. За допомогою виступів політики мають можливість звернутися як до міжнародної спільноти, так і до громадян своєї країни. Прямий контакт з аудиторією зумовлює вибір лексичних, синтаксичних і фонетичних засобів в оформленні промови. Політичні промови мають три основні функції: функцію спілкування, функцію повідомлення та функцію впливу. Теоретики американського ораторського мистецтва вказують на необхідність оратора сконцентруватися на тому, щоб його промова була складена, враховуючи реакцію аудиторії, яку він намагається викликати. Велика увага в теорії американського ораторського мистецтва приділяється композиційній побудові ораторської промови. Одним із жанрів політичного дискурсу є політична промова. Президентська політична промова – це усний політичний текст, який проголошується президентом перед масовою аудиторією, ставить назрілі завдання в тій чи іншій сфері громадського життя, дає рекомендації щодо здійснення поставлених завдань. Вона виконує функції переконання, агітації, вітання, має завчасно створений сценарій, який залежить від комунікативної ситуації. Побудова політичної промови засновується на принципі аргументації (вступ, основна частина, завершальна частина), що полегшує сприйняття промови аудиторією. На основі аналізу текстів політичних промов можна змоделювати інтереси, вподобання, типові реакції політичного лідера, його уявлення про друзів і ворогів. Матеріалом дослідження слугували тексти політичних промов двох американських президентів – Джона Кеннеді, Рональда Рейгана – й кандидата в президенти Гілларі Клінтон. Проаналізовані промови мають різну тематику: інавгураційні звернення президентів, коментарі під час воєнних дій і дипломатичні (що виголошувалися під час візитів). У статті викладено поняття політичного дискурсу; визначено й описано основні типи полі-тичних промов; виявлено лінгвостилістичні особливості й засоби вираження політичних промов Джона Кеннеді, Рональда Рейгана, Гілларі Клінтон.Ключові слова:англомовний дискурс, політичні промови, лінгвостилістичний аспект, перекладацький аспект, риторичні прийоми.

У статті розглянуто співвідношення політики та моралі, розкрита взаємодія політичних технологій та суспільно-моральних норм. Розкрито поняття «політична технологія». Проаналізовані та виділені основні види політичних технологій за ступенем легальності та взаємодії із нормами суспільної моралі: «білі», «сірі» та «чорні» технології впливу. Обґрунтовано використання політичних технологій під час виборчих кампаній. Окреслено основні межі поєднання політичних технологій та суспільно-моральних норм. У роботі наведені основні різновиди технологій за ступенем їх легальності. Розкриті поняття «політичної реклами», «чорного піару», «інформаційних технологій», «громадянського суспільства». У статті наголошено, що громадянське суспільство є виразником пануючих суспільно-моральних норм та їх рупором. Суспільно-моральні норми відображають ступіть розвитку певного суспільства, затверджують його цінності та принципи. Використання політиками та політтехнологами «чорного» PR та заборонених, протиправних методів ведення боротьби відображає не тільки низькі моральні якості конкретної людини, але й певним чином ступінь суспільної моралі, затвердження демократичних цінностей суспільства. У розвинутих демократичних суспільствах показники використання заборонених політичних технологій значно менші, адже їхні цінності базуються на високих моральних стандартах, в основі яких лежать Конституційні норми та правові принципи. Рівень політичної культури підвищує пильність електорату щодо застосування у політиці «брудних, заборонених прийомів». Чим більший рівень правової свідомості та політичної культури, тим більш прагматичними стають виборці, які за допомогою сталого громадянського суспільства протидіють спробам політичної маніпуляції. Рівень освіченості громадян несе за собою незмінні наслідки системі, а саме вимоги до політичної боротьби у вигляді чесності та прозорості, використання «білих» технологій та поступове відмирання брудних політичних технологій. У сучасному світі епохи глобалізації та кібернетизації політичні технології постійно змінюються та вдосконалюються, що у подальшому буде викликати питання щодо співвідношення моралі та політики.

Роботу «Мовностилістичні особливості дискурсу у сфері дипломатії (на матеріалі промов політика Петра Порошен-ка та Президента України Володимира Зеленського)» присвячено дослідженню мовностилістичних особливостей промов політиків. Політика, дипломатія та міжнародні ві-дносини стали невід’ємною частиною нашого життя і впливають на перебіг подій у різних точках планети. Пот-рібно розуміти, що правильне розуміння та коректне трак-тування тих чи інших політичних висловлювань напряму впливають на результат взаємодії держав між собою, а от-же не можуть залишитись без уваги дослідників. Аналіз політичного дискурсу дозволяє визначити основні мовно-стилістичні прийоми політиків такі як: маніпуляції, гіпер-болізації, негативно забарвлені епітети, фразеологізми, а також риторичні запитання. Визначивши і проаналізував-ши ці прийоми ми зможемо дійти до розуміння мети їхньо-го використання, нівелювати вплив та зробити правильні висновки. Дане дослідження було б неможливим без про-відних праць О.Й. Шейгал, Н.В. Шевчука, Н.В. Кондрате-нка, О.К. Ковальової, Г.Я. Солганіка, Л.І. Мацько та ін. у сфері політичного дискурсу. Значення роботи відобража-ється у виявленні та аналізі мовностилістичних особливос-тей, а саме метафор, негативно забарвлених, гіперболізо-ваних епітетів, метонімії, маніпуляцій у промовах та лис-тах політиків, на політичній арені ООН.

У статті досліджено ідеологічну термінологію, яку більшовики використовували проти освітян України у роки масових репресій. Основний перелік понять складено за матеріалами періодичної преси та опублікованими архівними документами. Висвітлено найбільш використані терміни у 1927-1933 та 1934-1937 рр., зазначено їх персоніфіковане та політичне походження. Ідеологічні ярлики («український фашизм», «буржуазний націоналізм», «український шовінізм» та інші) не відповідали реальним подіям та явищам в Україні. Їх застосовували для маніпуляції суспільною свідомістю, а також для ідеологічної профілактики в інститутах і загальноосвітній школі. Кожен термін означав вибір жертви політичних репресій: персональної, національної, соціальної або професійної групи. Політичні ярлики «хвильовизм», «шумськизм», «волобуєвщина», «троцькісти» й інші виконували функцію ідеологічної профілактики освітніх установ. Використання спеціальної термінології державними органами та її поширення у пресі створювало образ внутрішнього ворога, підвищувало так звану «політичну пильність» у суспільстві. Партійні організації та підрозділи ДПУ здійснювали «кадрові чистки» в інститутах, університетах і школах, шукали серед педагогів та учених «буржуазних націоналістів», «петлюрівців», «махновців» і різних «шкідників». Поширенням агресивної термінології займалися центральні, обласні, районні й інститутські газети.

У статті проаналізовано основні аспекти використання технологій штучного інтелекту в політичній сфері. Технології штучного інтелекту та «великих» впливають на основні політичні процеси провідних країн світу, що будують світову політику. Охарактеризовано основні підкатегорії штучного інтелекту, які застосовуються в політичному процесі. Розглянуто процес використання технологій штучного інтелекту під час президентських виборів у США 2016 р., президентських виборів у Франції та референдумі у Великобританії (Brexit). Відображено основні негативні сторони застосування методів і засобів штучного інтелекту в політичній сфері та маніпуляції громадською думкою. Визначено головні перспективи використання технологій штучного інтелекту в політиці й підтримці демократії у світі. Зазначено основні перспективні моделі використання засобів штучного інтелекту для покращення якості роботи політичної сфери. Обгрунтовано необхідність подальших досліджень застосування штучного інтелекту в політичному процесі.

У статті розглянуто сучасні перетворення в галузі освітньої діяльності в українському суспільстві. Проведено аналіз різних форм освітнього процесу в умовах пандемії, їх проблемні аспекти та позитивні особливості, які виникли під час використання різних сучасних платформ у мережі Інтернет. У сучасному студентському товаристві виникають серйозні дискусії щодо форми проведення навчального процесу в умовах вагомого приросту інфікованих осіб та збільшення рівня смертності від захворювання на COVID-19. За таких умов виконання компетентністного критерію освітньої програми зменшується, адже в онлайн-режимі перевірити рівень навичок у повному обсязі досить складно. Усі ці виклики у сучасному освітньому середовищі зумовлюють актуалізацію цієї проблематики в наукових дослідженнях. Основоположним принципом освітньої політики та загалом навчального процесу є рівність усіх суб’єктів у можливості здобути бажаний освітній багаж навичок у рамках окремого навчального підрозділу. Однозначно освітня політика щодо рівності усіх бажаючих є дзеркалом конституційних основ, які відтворюють демократичні ідеї та принципи. У зв’язку з цим діяльність політичних агентів має відповідати ключовим законно закріпленим принципам, спрямованим на створення умов для різних соціальних рівнів отримати можливість для здобуття освіти. Окрім того, важливим елементом в освітній політиці є можливість отримання рівного доступу до освітнього процесу, що в умовах пандемії реалізувати практично досить важко. Під час реалізації основних ідей рівності освітньої політики суспільство зможе набути позитивних якостей та підвищити рівень політичної свідомості. Усі позитивні зміни в рамках системи освіти показують можливість для консенсусу та компромісу в межах загальної політичної системи під час вирішення стратегічних питань для суспільства, а саме життя та здоров’я громадян. Суб’єкти політики в умовах високого суспільного інтересу не зможуть використовувати політичні технології з метою маніпуляції свідомістю населення, а політичні конфлікти стануть джерелом досягнення ефективних політичних рішень. Така система відносин зможе допомогти транзитному українському суспільству стати демократичним, правовим, громадянським не лише в межах норм права, але й в реальній площині відносин.

Політична промова – це явище набагато складніше, ніж здається на перший погляд і дуже багато людей докладають чималих зусиль, щоб створити її. Тому політики не дуже люблять імпровізувати, краще все продумати заздалегідь і врахувати всі аспекти, навіть можливі контраргументи, або питання, які можуть виникнути у слухачів. Кожен обирає свою цільову аудиторію і намагається знайти до неї підхід. Важливо не тільки привернути увагу аудиторії, а також утримати її протягом усього виступу. Актуальність дипломної роботи полягає у необхідності дослідження політичних промов та пошуку стратегій, тактик та засобів, якими послуговуються політики задля впливу на людей. Метою дослідження є детальний аналіз таких понять як «політична комунікація» та «політична промова» та аналіз мовних засобів комунікативно- прагматичного впливу. Об’єктом дослідження є промови німецьких політиків. Предметом дослідження є стратегії й тактики комунікативнопрагматичного впливу.<br>Рolitical speech is a much more complex phenomenon than it seems and many people put a lot of effort into creating it. Therefore, politicians do not like to improvise, it is better to think about everything in advance and take into account all aspects, even possible counter-arguments, or questions that may arise in the audience. Everyone chooses their target audience and tries to find an approach to it. It is important not only to attract the attention of the audience, but also to keep it throughout the performance. The currency of the bachelor work determines the need to study political speeches and find strategies, tactics and tools that politicians use to influence people. The aim of the research is a detailed analysis of such concepts as "political communication" and "political speech" and the analysis of linguistic means of communicative and pragmatic influence. The object of the study is the speeches of German politicians. The subject of research is the strategies and tactics of communicative and pragmatic influence.<br>Политическая речь – это явление гораздо сложнее, чем кажется на первый взгляд и очень много людей прилагают немалые усилия, чтобы создать ее. Поэтому политики не очень любят импровизировать, лучше все продумать заранее и учесть все аспекты, даже возможные контраргументы, или вопросы, которые могут возникнуть у слушателей. Каждый выбирает свою целевую аудиторию и пытается найти к ней подход. Важно не только привлечь внимание аудитории, а также удержать ее в течение всего выступления. Актуальность дипломной работы заключается в необходимости исследования политических речей и поиска стратегий, тактик и средств, которыми пользуются политики для воздействия на людей. Целью исследования является детальный анализ таких понятий как «политическая коммуникация» и «политическая речь» и анализ языковых средств коммуникативно-прагматического воздействия. Объектом исследования являются речи немецких политиков. Предметом исследования являются стратегии и тактики коммуникативно-прагматического воздействия.

Ніби невидима сфера, яка сплетена із звуків та слів, огортає простір людського існування, створюючи певні смисли її буття. Слова рикошетять від стіни відчуження, долітають до відкритої людської душі, імпульсним випромінюванням уражають розум і змушують серце битися частіше. Ми відчуваємо кожне слово, фразу, пропускаємо через себе їх емоційне забарвлення, формуємо відповідне враження, робимо висновки, які нам здаються обдуманими, логічними, раціональними. Людина не може жити без спілкування ні хвилини, воно є так само важливим для неї як повітря та вода. Спілкування – це ціннісний фундамент людських відносин. Це враховують і політики, коли віртуозно слово перетворюють в засіб маніпуляції. Той, хто навчився створювати відповідну словесну мелодію, збагачуючи її досконалим аранжуванням, той має перспективу стати переможцем в політичних змаганнях.

Маркетингові технології дають змогу виявити орієнтації громадянської думки, конкретні прагнення, уявлення людей, рівень конкурентоспроможності політичних груп. Вдале застосування прийомів маркетингу в політиці є передумовою досягнення популярності, перемоги на виборах, утримання міцних позицій на вершині політичного олімпу.

Процес комунікації є невід'ємною частиною сучасного життя. Складне комунікативне явище, що містить у собі і соціальний контекст, який дає уявлення як про учасників комунікації (і їх характеристики), так і про процеси виробництва і поняття повідомлень, прийнято називати дискурсом. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30630

В роботі досліджуються висловлювання 45-го американського президента Дональда Трампа у рамках англомовного політичного дискурсу, де основна увага приділяється висловлюванням самооцінки під час його інавгураційної промови та дописам на соціальній платформі Twitter, у яких безпосередньо проявляється актуалізація Я-концепту. У центрі даного дослідження знаходяться варіанти перекладу висловлювань самооцінки українською мовою. Методологічну базу роботи становлять промови Д. Трампа та його дописи на сторінці у соціальній мережі Twitter. У даній дипломній роботі пояснюється, як його заяви формують мовну особистість президента Наукова новизна нашої роботи полягає в аналізі особливостец висловлювань самооцінки як засобу актуалізації я-концепту на матеріалі політичного дискурсу Дональда Трампа та можливості перекладу цих висловлювань на українську мову.<br>The master thesis focuses on the peculiarities of translation of self-esteem statements as a means of I-concept actualization (based on Donald Trump`s political discourse). The study of various types of discourse is one of the most promising research areas of linguistics science, with particular attention being paid to political discourse, since political life has always played a key role in society. The politician’s speech is a well-planned action, which requires a long and thorough preparation. The self-esteem of famous politicians is manifested during their public speeches. Self-esteem is a subjective and personal formation of the psyche, which is a prerequisite for harmonious relations of a person with himself and other people.

Югославські війни 1991-2001 років є, мабуть, найбільш кривавими військовими протистояннями в Європі після закінчення Другої світової війни. Драматизм цих подій, їхній вплив на сучасну архітектуру міжнародних відносин важко переоцінити. Більше того, врегулювання югославської кризи дає нам визначний історичний приклад вирішення конфлікту, в основі якого лежали низка національних, етнічних, релігійних, ідеологічних та інших протиріч, а також політичних маніпуляцій. Відтак, вивчення цієї проблематики є актуальним ще й з огляду на військове протистояння, що триває на території України вже шостий рік. У цьому дослідженні ми акцентуємо увагу на висвітленні врегулювання Боснійської війни (1992- 1995) – найкривавішого збройного протистояння з усієї череди воєн, які прокотилися Балканським півостровом у кінці минулого та на початку цього століття, й яка закінчилась укладенням Дейтонських угод, підписаних 14 грудня 1995 року в Парижі.

Козлова А. Є. Політичні ток-шоу на українському телебаченні: методи впливу на аудиторію : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 061 "Журналістика" / наук. керівник О. В. Усманова. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 68 с.<br>UA : Обсяг основного тексту 68 сторінок, опрацьовано 75 джерел. Об’єктом дослідження є українські політичні ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера», «Чорне дзеркало».У ході дослідження було розглянуто сутність жанру політичного ток-шоу та його особливості. Визначено, що він поєднує у собі такі жанри, як інтерв’ю, гру та концентрацію навколо ведучого програми. Схема побудови будь-якого політичного ток-шоу складається з трьох елементів, які між собою тісно взаємодіють: ведучий – запрошені гості – глядачі в студії.Наукова новизна роботи полягає у тому що вперше наводить той факт, що сучасне політичне ток-шоу не приносить результативності та не є ефективним. Розширена головна функція сучасних ток-шоу – заповнити дозвілля глядачів програми, забезпечити їх емоційну розрядку. Конкретизовано політичне ток-шоу маніпулює глядацькою аудиторією.<br>EN : The volume of the main text of 68 pages, 75 sources worked. The object of research is Ukrainian political talk shows "Freedom of Speech Shuster", "Black Mirror". In the course of the study, the essence of the genre of political talk show was considered and its features. It is determined that it combines such genres as an interview, the game and concentration around the driving program. The scheme of constructing any political current show consists of three elements that interact closely: the leaders are invited guests - spectators in the studio. Naukova novelty of work lies in the fact that the modern political talk show does not bring performance. and is not effective. Extended Main Function of Modern Tokus - to fill the leisure of the program spectators, to provide them with emotional discharge. The political talk show manipulates the audience's audience specifies.

Кульчицька К. Ю. Маніпулятивні технології в політичних ток-шоу на українському телебаченні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 061 "Журналістика" / наук. керівник О. В. Усманова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 76 с.<br>UA : Магістерська робота «Маніпулятивні технології в політичних ток-шоу на українському телебаченні» основний текст – 76 сторінок. Для виконання магістерської роботи опрацьовано 95 джерел. Об’єктом дослідження політичні ток-шоу «Пульс» на телеканалі 112.ua та «Український формат» на телеканалі NEWSONE за липень-серпень 2020 року. Предмет дослідження – стратегії та тактики маніпулювання в політичних ток-шоу. Мета дослідження: простежити специфіку маніпулятивних технологій, виявлення провідних ознак та функцій маніпуляцій, визначити стратегії й тактики маніпулювання в політичних ток-шоу на українському телебаченні. Досягнення мети зумовлює необхідність виконання наступних завдань: 1. Охарактеризувати сучасний стан і підходи до визначення маніпулятивних технологій у ЗМІ; 2. Дослідити специфіку маніпулювання в телевізійних програмах; 3. Висвітлити функції, стратегії та тактики маніпулювання в системі масових комунікацій; 4. Розглянути специфіку жанру ток-шоу на телебаченні; 5. Проаналізувати маніпулятивні технології в політичних ток-шоу в українському телевізійному просторі. Методологічну і теоретичну основу дослідження складають праці з телевізійної журналістики А. Вартанова, В. Гоян, І. Мащенка, Т. Прощикіна, Б. Станкевича, О. Юровського; маніпулятивних технологій В. Авченка, В. Гандзюк, Г. Грачова, І. Дзялошинського, О. Доценко, С. Кара-Мурзи, ток-шоу Т. Богорад, Н. Кондратьєвої, Г. Кузнецова, Є. Могилевської, Л. Мордовіної, Н. Островської. У процесі дослідження застосовувалася такі методи: аналізу та синтезу, пошуковий і порівняльний. Також використані методи узагальнення та типологізації як в теоретичній, так і в практичній частинах роботи, а також були використані елементи контент-аналізу під час опрацювання емпіричних джерел дослідження. Наукова новизна роботи полягає у тому що: - вперше: здійснено аналіз маніпулятивних технологій в політичних ток-шоу «Пульс» на телеканалі 112.ua та «Український формат» на телеканалі NEWSONE. - розширено: знання про маніпулятивні технології в телевізійному просторі. - конкретизовано: основні структурні елементи, специфіку побудови та завдання політичного ток-шоу. Сфера застосування: матеріали дослідження можуть бути використані при подальшому вивченні жанру ток-шоу в журналістиці, а також при проведені практичних занять, лекцій, спецкурсів і спецсемінарів.<br>EN : Master's thesis "Manipulative technologies in political talk shows on Ukrainian television" main text - 76 pages. 95 sources have been processed for the master's thesis. The object of research is the political talk shows "Pulse" on TV channel 112.ua and "Ukrainian format" on TV channel NEWSONE for July-August 2020. The subject of research - strategies and tactics of manipulation in political talk shows. The purpose of the study: to trace the specifics of manipulative technologies, to identify the leading features and functions of manipulation, to determine strategies and tactics of manipulation in political talk shows on Ukrainian television. Achieving the goal necessitates the following tasks: 1. Describe the current state and approaches to the definition of manipulative technologies in the media; 2. Investigate the specifics of manipulation in television programs; 3. Highlight the functions, strategies and tactics of manipulation in the system of mass communications; 4. Consider the specifics of the genre of talk shows on television; 5. Analyze manipulative technologies in political talk shows in the Ukrainian television space. The methodological and theoretical basis of the study are works on television journalism by A. Vartanov, V. Goyan, I. Mashchenko, T. Proshchykin, B. Stankevich, O. Yurovsky; manipulative technologies of V. Avchenko, V. Gandziuk, G. Grachev, I. Dzyaloshinsky, O. Dotsenko, S. Kara-Murza, talk shows T. Bogorad, N. Kondratieva, G. Kuznetsov, E. Mogilevskaya, L. Mordovina , N. Ostrovskaya. The following methods were used in the research process: analysis and synthesis, search and comparative. Also used methods of generalization and typology in both theoretical and practical parts of the work, as well as elements of content analysis were used in the development of empirical sources of research. The scientific novelty of the work is that: - for the first time: the analysis of manipulative technologies in the political talk shows "Pulse" on TV channel 112.ua and "Ukrainian format" on TV channel NEWSONE was carried out. - expanded: knowledge of manipulative technologies in the television space. - specified: the main structural elements, the specifics of the construction and objectives of the political talk show. Scope: research materials can be used in the further study of the genre of talk shows in journalism, as well as in conducting practical classes, lectures, special courses and special seminars.

У статті характеризується політична телереклама як особливий тип текстів, визначаються її комунікативні цілі, доводиться зумовленість композиції, мовних особливостей політичної телереклами її призначенням впливати на масову свідомість.