Dissertations / Theses on the topic 'Політична демократія'

Нынешний процесс демократизации политической власти в Украине – еще одна попытка интегрироваться в мировое сообщество стран, исповедующих прагматические, рациональные социокультурные и политические ценности.

Наша держава, проголосивши державну незалежність, взяла курс на творення демократичної політичної системи. На сьогодні ми маємо майже всі необхідні атрибути державності, політичні інститути, саме існування яких свідчить, що в країні відбуваються процеси демократизації. Проте більшість спостерігачів вважає, що Україні ще далеко до встановлення справжнього демократичного режиму, що вона переживає синдром «політичної перевтоми». У громадян зростає розчарування в ідеалах демократії.

Дисертація
У роботі визначено сутність та зміст поняття «цінності політичного простору», запропоновано авторську інтерпретацію, згідно з якою встановлено відмінність понять «політичні цінності» та «цінності політичного простору». запропоновано класифікацію цінностей об’єднаної Європи, критерії якої опрацьовано, спираючись на дані «European Values Survey», «European Social Survey», «Eurobarometer», а також на дані контент-аналізу «Договору, що запроваджує Конституцію для Європи», Лісабонського договору і методу якісного аналізу документів – Копенгагенських критеріїв. На основі даних соціологічних опитувань, проведених в Україні, розроблено політичний ціннісний портрет українців

Запропоновано аналіз сфер діяльності що впливають на становлення політики в сучасних умовах. Визначено зв'язок з сферами діяльності та специфіку сучасної політики.
The analysis of spheres of activity influencing the formation of policy in the modern conditions is offered. The connection with the spheres of activity and the specifics of modern policy has been identified.

Дьяченко, Я.В. Управління гендерною політикою в органах публічного адміністрування в сучасних умовах на прикладі Запорізької міської ради [Електронний ресурс] : робота на здобуття кваліфікаційного ступеня магістра ; спец. : 8.03060101 - менеджмент організацій і адміністрування (за видами економічної діяльності) / Я.В. Дьяченко ; ЗДІА ; наук. кер. О.М. Венгер. – Запоріжжя, 2016. – 130 с.
UA : В роботі досліджено процеси становлення та розвитку гендерної політики. Проаналізовано проблеми управління гендерною політикою в Запорізькій міській раді. запропоновано шляхи удосконалення управління гендерною політикою в Запорізькій міській раді.
RU : В работе исследованы процессы становления и развития гендерной политики. Проанализированы проблемы управления гендерной политикой в Запорожском городском совете. Описаны пути совершенствования управления гендерной политикой в Запорожском городском совете.
EN : The work examines the processes of formation and development of gender policy. Analyzed management problems of gender policy in Zaporizhzhya city Council. Describes ways to improve management of gender policy in Zaporizhzhya city Council.

Чупіс Д. Д. Можливості та перспективи реалізації партиисипативної функції парламентом України : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 052 "Політологія" / наук. керівник Н. В. Лепська. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 78 с.
UA : Проблемна ситуація полягає у тому, що розвиток української державності з кінця ХХ сторіччя, процеси трансформації та демократизації суспільства, пошуки основних векторів розвитку, потреба усвідомлення статусу та ролі у глобальній міжнародній системі, а також позиціонування держави у глобальному ринку зумовлюють необхідність проведення реформування державних і громадських інститутів. Ефективне реформування єдиного органу законодавчої влади та подальше формування позитивного образу, актуалізується потребами, по-перше, формування у політичній свідомості українських громадян уявлень про роль та значення сучасної партисипативної держави в житті суспільства, міру її відповідальності перед ними; по-друге, консолідації українського суспільства, зміцненню підтримки влади, політичного режиму та правлячих еліт громадянами, а отже їх легітимації та ефективності функціонування.
EN : The problem situation is that the development of Ukrainian statehood since the late twentieth century, the processes of transformation and democratization of society, the search for key vectors of development, the need to understand the status and role in the global international system, and the position of the state in the global market. institutes. Effective reform of a single legislative body and further formation of a positive image is actualized by the needs, first, the formation in the political consciousness of Ukrainian citizens of ideas about the role and importance of modern participatory state in society, the degree of its responsibility to them; secondly, the consolidation of Ukrainian society, strengthening the support of the government, the political regime and the ruling elites by citizens, and thus their legitimacy and efficiency.

Балута В. С. Трансформація партійної системи ФРН після об’єднання Німеччини (1990-1998 рр.) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник О. Р. Давлєтов. Запоріжжя : ЗНУ, 2019. 125 с.
UA : Об’єктом дослідження є партійна система Федеративної республіки Німеччина. Предметом дослідження є трансформація партійної системи ФРН після об’єднання Німеччини (1990-1998 рр.). Мета дослідження полягає в аналізі процесів формування і розвитку політичних, внутрішньопартійних та міжпартійних відносин у ФРН з 1990 по 1998 рік. Наукова новизна роботи полягає в тому, що на основі залучення й аналізу широкого кола джерел і літератури, здійснено спробу комплексного дослідження еволюції партійної системи ФРН після німецького возз’єднання 1990 року, особливостей організації і діяльності основних політичних партій. У дослідженні розглядається унікальний німецький досвід щодо забезпечення узгодженості дій партій в умовах плюралістичної демократії. Висновки. У ході дослідження було зроблено спробу аналізу трансформаційних процесів партійної системи ФРН після об’єднання Німеччини у 1990 році. Після воз’єднання Німеччини 3 жовтня 1990 р. важливим кроком було утворення єдиної партійної системи. Необхідність ведення спільної передвиборчої діяльності та розширення електоральної бази призвели до організаційного злиття провідних партій: західної ВДП і трьох ліберальних партій НДР у ВДП, західного і східного СДПН, західного і східного ХДС, східного Союзу 90 із західною партією «Зелених», яка з того моменту стала іменуватися Союзом 90/Зелені. Початок формування єдиної партійної системи зовсім не зняв з порядку денного наявні соціально-політичні протиріччя та відмінні візії щодо майбутнього держави між східнонімецькими і західнонімецькими громадянами. У період 1990- 1998 рр. це знаходить своє відображення перш за все у різних конфігураціях політичних сил: у східній частині Німеччини у цей час на авансцені фігурують три партії: ХДС, СДПН і ПДС, в той час як на заході – чотири партії: ХДС/ХСС, СДПН, ВДП, Союз 90/Зелені. Політичну систему Німеччини у період 1990-1998 рр. можна вважати зразком держави «партійної демократії». Партії тут виступають важливими демократичними інститутами. Вплив державної влади на партійну систему окреслюється законодавчо: виборче право, заборона антиконституційних партій, регламентація внутрішньої побудови, фінансування партій. До основних рис партійного представництва у ФРН (1990-1998 рр.) можна віднести: по-перше, збереження домінування в органах влади (Бундестаг, Бундесрат, федеральний уряд) великих партій – ХДС та СДПН; по-друге, попри збільшення числа партій представлених в Бундестазі після 1990 р., ми можемо констатувати стабілізацію партійно-коаліційної політики на федеральному рівні через розподіл конкуренції між двома блоками (СДПН–Союз 90/Зелені та ХДС/ХСС–ВДП); по-третє, на земельному рівні партійна система з двох блоків знаходить своє відображення частково лише в західних землях. Водночас і в західних, і в східних землях існують можливості утворення неоднорідних партійних коаліцій, а також урядових моделей із залученням ПДС до офіційної чи неофіційної співпраці. У свою чергу, це створювало передумови для непрогнозованих і часто суперечливих варіантів участі партій у владі. Загалом, в умовах політичного плюралізму у ФРН демократичне представництво партій у владних структурах сприяло взаємоузгодженню інтересів різних соціальних груп та прийняттю політичних рішень на основі консенсусу. А функціонування в країні декількох впливових партій стало додатковим фактором політичної рівноваги та стабільності, сприяло оптимізації роботи державного механізму і зменшенню загрози різких деформацій у владній площині.
EN : SUMMARY TRANSFORMATION OF THE FRG PARTY SYSTEM AFTER THE GERMAN REUNIFICATION (1990-1998) The research object is the party system of the Federal Republic of Germany. The subject of this research work is the transformation of the FRG party system after the Germany reunification (1990-1998). The aim of the research is to analyze of the processes of formation and development of political, intra-party and inter-party relations in Germany from 1990 to 1998. The novelty of the work is represented by the attempt of the complex research of the evolution FRG’s party system after the German reunification in 1990, research of the features of organization and main activities of the major political parties, using a wide range of the historical sources and literature. The study examines the unique German experience of ensuring the coherence of parties' actions in a pluralistic democracy. Conclusions. During the research, there was made an attempt to analyze the transformation of FRG’s party system after the German reunification in 1990. An important step after the German reunification on October 3, 1990, was the creation of a unified party system. The need in the joint election campaigning and the expansion of the electoral base led to an organizational merger of the leading parties: the Western FDP and the three Liberal parties of the GDR, the Western and Eastern SPD, the Western and Eastern CDU, the Eastern Alliance 90 with the Western The Greens. The new party became known as the Alliance 90/The Greens. The beginning of the formation of a unified party system did not remove from its agenda the existing socio-political contradictions and different visions about the future state between East German and West German citizens. In the 1990-1998 period, this is reflected primarily in different configurations of political forces: in the eastern part of Germany at this time there are three parties: the CDU, the SPD and the PDS, while in the west there are four parties: the CDU/CSU, SPD, FDP, Alliance 90/The Greens. Germany’s political system in the 1990-1998 can be considered as an example of the state of «party democracy». The parties are important democratic institutions there. The influence of state power on the party system is outlined by law: suffrage, prohibition of anti-constitutional parties, regulation of internal construction, financing of parties. The main features of party’s representation in Germany (1990-1998) include: firstly, the preservation of dominance in the authorities (the Bundestag, the Bundesrat, the Federal government) of large parties called the CDU and the SPD; secondly, despite the increase in the number of parties represented in the Bundestag after 1990, we can say about the stabilization of the party’s coalition politics on the federal level by the division of competition between two blocks (SPD–Alliance 90/The Greens and the CDU/CSU–FDP, which since 1990 by 1998 were formed a parliamentary majority); thirdly, at the regional level, the party system of the two blocs is only partly reflected in the western lands. At the same time, in both Western and Eastern countries, there are opportunities for the formation of heterogeneous party coalitions, as well as government models involving the PDS in formal or informal cooperation. In turn, this created the preconditions for unpredictable and often contradictory options for party involvement in power. In general, in the context of political pluralism in Germany, the democratic representation of parties in government facilitated the harmonization of interests of the different social groups and the political decision-making on the basis of consensus. And the functioning of several influential parties in the country has become an additional factor of political equilibrium and stability, it has helped to optimize the operation of the state mechanism and reduce the threat of deformations in the government.

Носко К. М. Особливості реалізації концепції «третього шляху» у Великій Британії та США середини ХХ – початку ХХІ ст.: порівняльний аналіз : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 032 "Історія та археологія" / наук. керівник О. М. Маклюк. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 105 с.
UA : Об’єкт дослідження: концепція «третього шляху» як складова внутрішньої політики Великої Британії та США. Предмет дослідження: ідейно-інституційна еволюція Лейбористської та Демократичної партій серед. ХХ- поч. ХХІ ст., реалізація концепції «третього шляху» в соціальній політиці кабінету Т. Блера та адміністрації Б. Клінтона їх порівняльний аналіз. Мета роботи: на основі вивчення змін ідеологічних партійних установок Лейбористської та Демократичної партій серед. ХХ – поч. ХХІ ст. зробити порівняльний аналіз впровадження «третього шляху» в соціальній політиці «нових лейбористів» та «нових демократів». Новизна роботи і теоретичне значення: в роботі автором вперше було представлено порівняльний аналіз політики соціального реформізму британської та американської моделі «третього шляху». Продемонстровано, що соціальна політика адміністрації Б. Клінтона через консервативний тиск на досягла в повній мірі заявлених цілей. Зроблені висновки, що дають перспективу подальшим дослідженням реалізації концепції «третього шляху» у інших країнах з його позитивними та негативними наслідками, наприклад у Німеччині. Зроблені висновки відкривають перспективи подальших досліджень і вивчення проблем і перспектив реалізації концепції «третього шляху» у країнах світу, в дослідження трансформації ідеологічних установок Лейбористської партії Великої Британії. Висновки: на сьогоднішній день накопичена значна кількість опублікованих джерел, що дозволяє провести комплексний аналіз реалізації концепції «третього шляху» у Великій Британії та США, знайти точки дотику і відмінності її впровадження у соціальній політиці держав. Концепція «третього шляху» на сьогоднішній день не має чітко визначеного поняття, а її значення пройшло відповідну еволюцію від консенсусу між більшовизмом та соціалізмом, програмою ринкового соціалізму до способу повернення соціал-демократів до влади після довгої перерви та пошуки виходу з кризи. Лейбористська партія Великої Британії до 1997 р. пережила ідеологічну кризу, що знайшла своє вираження у формуванні неолейборизму та концепції «третього шляху» з «ідеєю суспільства співучасті», що призвело до трансформації внутрішньопартійних установок «старого лейборизму». До здобутків кабінету Т. Блера можна віднести: модернізація системи охорони здоров’я, ефективна боротьба з безробіттям, покращення інфраструктури районів (транспортна система, створення нових дитячих садочків), охорона дитинства – збільшення розміру дитячої допомоги, піклування про нормальний фізичний і психологічний розвиток дітей з неблагонадійних сімей, освітня реформа. У перший термін президенства Б. Клінтона Демократична партія також пережила ідейну революцію, відмовившись від ліберальних підходів ролі держави в соціальній політиці. Успішними були: освітні реформи, закони про відпустки, охорона дитинства. Великим провалом вважаються нереалізовані масштабна медична реформа та не знижені податки для населення через дефіцит бюджету. Протягом другого терміну при владі Б. Клінтон продовжував попередні реформи, а також: забезпечив значну частину дітей доступом до медичного страхування, для людей з обмеженими можливостями запроваджувались програми для працевлаштування. Уряду вдалось збалансувати бюджет, виплачувати державний борг, рівень ВВП зростав, інфляція зменшилась та трималась в рамах 1,6-3,3%, що дозволяло тримати ціни, зменшити податки та збільшити мінімальну заробітну плату. В цілому передвиборчі обіцянки Б. Клінтона в сфері соціального забезпечення були реалізовані. Принципових відмінностей у реалізації концепції «третього шляху» між британською та американською моделлю немає. На її успіх впливає соціально-економічна ситуація, яка склалась в країні напередодні приходу «нових лейбористів» та «нових демократів» до влади. Неприйняття всіма членами Лейбористської партії концепції «третього шляху», адже вона суперечила традиційним установкам соціал-демократії та неефективність методів у подоланні наслідків Великої рецесії спричинило пошук нових ідейних установок для партії. За наступних очільників партій відбувається повернення соціал-демократів на ліві позиції.
EN : Object of study: the concept of the «third way» as part of the domestic policy of Great Britain and the United States. Subject of research: ideological and institutional evolution of the Labor and Democratic parties middle XX- beginning XXI century, the implementation of the concept of «third way» in the social policy of the Blair cabinet and the Clinton administration, their comparative analysis. Purpose: based on the study of changes in the ideological party attitudes of the Labor and Democratic parties, middle XX - beginning XXI century to make a comparative analysis of the introduction of the «third way» in the social policy of the «new Labor» and the «new Democrats». The novelty of the work and the theoretical significance: in the work the author for the first time presented a comparative analysis of the policy of social reformism of the British and American model of the «third way». It has been shown that the social policy of the Clinton administration, due to conservative pressure, has not fully achieved its stated goals. Conclusions are made that give perspective to further research on the implementation of the concept of the «third way» in other countries with its positive and negative consequences, such as Germany. The conclusions open up prospects for further research and study of the problems and prospects for the implementation of the concept of the «third way» in the world, to study the transformation of ideological attitudes of the Labor Party of Great Britain. Conclusions: to date, a significant number of published sources have been accumulated, which allows for a comprehensive analysis of the implementation of the concept of the «third way» in the UK and USA, to find common ground and differences in its implementation in social policy. The concept of the «third way» does not have a clear definition today, but its meaning has evolved from a consensus between Bolshevism and socialism, a program of market socialism to a way for the Social Democrats to return to power after a long hiatus and a way out of the crisis. Until 1997, the British Labor Party experienced an ideological crisis, which found expression in the formation of neo-Laborism and the concept of the «third way» with the «idea of a society of complicity», which led to the transformation of intra-party attitudes of «old Labor». The achievements of T. Blair's office include: modernization of the health care system, effective fight against unemployment, improvement of district infrastructure (transport system, creation of new kindergartens), child protection - increasing the amount of child care, care for normal physical and psychological development of children from unreliable families, educational reform. In the first term of Clinton's presidency, the Democratic Party also experienced an ideological revolution, abandoning liberal approaches to the role of the state in social policy. Successful were: educational reforms, vacation laws, child protection. The biggest failures are unrealized large-scale medical reform and not reduced taxes for the population due to the budget deficit. During his second term in office, Clinton continued previous reforms, including: providing a significant proportion of children with access to health insurance, and introducing employment programs for people with disabilities. The government managed to balance the budget, pay off public debt, increase the level of GDP, reduce inflation and keep it within 1.6-3.3%, which allowed to keep prices, reduce taxes and increase the minimum wage. In general, Clinton's campaign promises in the field of social security have been realized. There are no fundamental differences in the implementation of the concept of the «third way» between the British and American models. Its success is influenced by the socio-economic situation in the country on the eve of the arrival of the «new Labor» and «new Democrats» in power. The rejection by all members of the Labor Party of the concept of the «third way», as it contradicted the traditional principles of Social Democracy and the ineffectiveness of methods in overcoming the effects of the Great Recession, led to the search for new ideological attitudes for the party. Under the next party leaders, the Social Democrats are returning to the left.