Relevant bibliographies by topics / Політика енергетична / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Політика енергетична.

Journal articles on the topic 'Політика енергетична'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Політика енергетична.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Tsybka, A. A. "Енергетична політика України: конституційно-правовий аспект." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 2 (April 25, 2019): 48–54. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.02.05.

Full text
Abstract:
Метою статті є окреслення загального підходу до розуміння енергетичної політики України у контексті конституційної теорії та дослідження її основних конституційно-правових засад. Наукова новизна статті полягає у формуванні єдиного підходу до розуміння енергетичної політики в теорії конституційного права, структуруванні та встановленні зв’язків з дотичними поняттями. Висновки. У конституційно правовому розумінні енергетичну політику доцільно розглядати в якості однієї з основних складових енергетичної безпеки держави, яка (енергетична політика) охоплює енергетичну стратегію, внутрішню і зовнішню енергетичну політику, а також енергетичну дипломатію, як основний інструмент здійснення зовнішньополітичної діяльності у цій сфері. Спрямованість енергетичної політики держави на максимальне підвищення енергетичної незалежності та захист енергетичних інтересів має також враховувати ряд конституційних засад та принципів, які значною мірою впливають на формування такої політики, як то визнання людини найвищою соціальної цінністю, дія принципу верховенства права, забезпечення екологічної безпеки, превалювання мирного вирішення проблем та співробітництва у сфері зовнішньополітичної діяльності України. Ефективне здійснення енергетичної політики, в свою чергу, залежить від вдалої співпраці та взаємодії Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, які мають ключові повноваження у цій сфері відповідно до Конституції України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Паламарчук, Дмитро, and Наталія Паламарчук. "ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА ПОЛЬЩІ В ПРОЦЕСІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЄС." Молодий вчений, no. 7 (95) (July 30, 2021): 124–27. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-26.

Full text
Abstract:
В сучасних умовах розвитку зростає актуальність енергоефективного розвитку країн та інтеграційних об’єднань. Це дозволяє забезпечити економічне зростання, підвищувати добробут населення, а також запобігти глобальним змінам клімату. Країни ЄС розробили особливий підхід до реалізації спільної енергетичної політики, що спрямований на загальне зростання енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики, формування внутрішнього енергетичного ринку, а також дотримання принципів сталого розвитку. Польща активно долучається до реалізації спільної енергетичної політики ЄС, а також розробляє та реалізовує власну енергетичну політику, що спрямована на вирішення національних енергетичних проблем.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Bohdanova, Tetiana, and Anna Cherevko. "Арктичний регіон у зовнішній політиці США за адміністрації Д. Трампа." Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI, no. 02 (January 15, 2021): 66–75. http://dx.doi.org/10.26693/ahpsxxi2020.02.066.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано Арктичний регіон у зовнішній політиці США за адміністрації Д. Трампа. Охарактеризовано нормативно-правову базу арктичної політики Д. Трампа, яка була оновлена у 2019-2020 рр. Виявлено, що зовнішньополітичні ініціативи Д. Трампа на арктичному напрямі орієнтовані на такі сфери: 1) військово-оборонна та мілітаризація Арктики (протидія Росії та Китаю, а також залучення до Арктики НАТО); 2) енергетична (зняття мораторію на видобуток нафти і газу на Алясці). Автори дійшли висновку, що політика США за президентства Д. Трампа відрізняється від політики Б. Обами та є більш жорсткою.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Цибка, А. А. "Енергетична політика України: конституційно-правовий аспект." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 2 (2019): 48–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Цибка, А. А. "Енергетична політика України: конституційно-правовий аспект." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 2 (2019): 48–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Цибка, А. А. "Енергетична політика України: конституційно-правовий аспект." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 2 (2019): 48–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Цибка, А. А. "Енергетична політика України: конституційно-правовий аспект." Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, no. 2 (2019): 48–54.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Romanchukevych, V. V. "ЕКОНОМІЧНІ НАПРЯМИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ." Actual problems of regional economy development 2, no. 15 (November 4, 2019): 112–18. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.112-118.

Full text
Abstract:
Стаття спрямована на виявлення економічних напрямів модернізації державної фінансової політики сталого розвитку України. Досліджено п’ять основних вимірів формування сталого розвитку: енергетична безпека, інтеграція внутрішнього енергетичного ринку, економічний союз, прогресивна політика для використання глобалізації, правосуддя та основні права громадян. Встановлено, що міграція покращує процес, що сприяє сталому розвитку. Міграційна політика повинна будуватися на солідарності та відповідальності та матиме додаткову перевагу – зробити цінний внесок у економічний розвиток і ефективність у довгостроковій перспективі. Виходячи із досліджень п’яти основних вимірів, що стимулює розвиток економіки сформовано основні напрями покращення державної фінансової політики сталого розвитку: покращення інвестиційного клімату, формування єдиного цифрового ринку, входження в структуру Європейського енергетичного союзу. Автором сформовано основні індикатори економічного напряму фінансової політики сталого розвитку: ВВП на душу населення; видобуток енергетичної сировини; видобуток неметалевих та будівельних матеріалів; видобуток рудної сировини; частка невідновлюваної енергії у валовому внутрішньому енергоспоживанні; внесок електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії; виробництво електроенергії джерелами та паливом; енергоємність економіки; кінцеве споживання палива та енергії в галузях економіки, а також електроенергії в галузях економіки; виробництво радіоактивних відходів; продуктивність вантажів; продуктивність пасажирських перевезень; розрахунок проїзду відстані на душу населення громадським транспортом. Встановлено, що індикатори економічного напряму фінансової політики сталого розвитку націлені на покращення економічного стану країни, оскільки саме кожен із вказаних індикаторів вказує на зростання/зменшення рівня економічного стану.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Бірюков, Є. І. "ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В СУЧАСНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ РЕАЛІЯХ." Підприємництво та інновації, no. 8 (December 30, 2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/8.14.

Full text
Abstract:
У статті визначено інституціональні засади функціонування підприємств електроенергетики в сучасних інтеграційних реаліях. Встановлено, що, відповідно до класифікації видів економічної діяльності, підприємства електроенергетики належать до секції D «постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря». Цей вид економічної діяльності включає різні групи, серед яких слід назвати групу «виробництво, передача та розподілення електроенергії». Ця група підприємств об’єднує такі класи за класифікацією видів економічної діяльності, як виробництво електроенергії, передача електроенергії, розподілення електроенергії та торгівля електроенергією. Діяльність підприємств електроенергетики безпосередньо пов’язана з електроенергетичною системою, частиною якої вона є. Обґрунтовано, що у дефініційному значенні синонімічними є поняття «енергетичне господарство», «єдина енергетична система», «енергосистема національного господарства», «енергетичний комплекс», які застосовуються в енергетиці у значенні системної єдності виробництва, перетворення, транспортування, передачі різних видів енергії, їх розподілення, збуту та споживання. Встановлено, що об’єднує окреслені поняття застосування теорії систем щодо енергетики. Функціонування підприємств електроенергетики багато в чому залежить від управління енергетичною системою на державному рівні, що поєднує державне регулювання та ринкові механізми, включає механізми регулювання природних монополій, тарифної політики відповідно до принципів реалізації суспільних інтересів. Встановлено, що підвищення ефективності функціонування енергетичної системи є можливим тільки за умов досягнення консенсусу між усіма його учасниками, дотримання балансу інтересів між виробниками та споживачами електроенергії. Обґрунтовано, що функціонування енергетичних підприємств багато в чому залежить від створених інституціональних умов розвитку всієї енергетичної системи держави, що поєднує державне регулювання та ринкові механізми, включає механізми регулювання природних монополій, тарифної політики відповідно до принципів реалізації суспільних інтересів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Єрмілов, С. Ф. "Енергетична політика в контексті сталого розвитку держави." Економіка і прогнозування, no. 2 (2006): 9–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Єрмілов, С. Ф. "Енергетична політика в контексті сталого розвитку держави." Економіка і прогнозування, no. 2 (2006): 9–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Єрмілов, С. Ф. "Енергетична політика в контексті сталого розвитку держави." Економіка і прогнозування, no. 2 (2006): 9–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Єрмілов, С. Ф. "Енергетична політика в контексті сталого розвитку держави." Економіка і прогнозування, no. 2 (2006): 9–24.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Ostudimov , B. А. "Ключові проблеми забезпечення енергетичної безпеки." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 4 (July 21, 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.04.07.

Full text
Abstract:
Метою статті є здійснення комплексного аналізу забезпечення енергетичної безпеки в Україні з метою виокремлення існуючих проблем, а також визначення напрямів і шляхів їх вирішення. Наукова новизна. Питання енергетичної безпеки є багатогранними, що зумовлює міжгалузевий і міждисциплінарний підходи до її вивчення. Загалом енергетична безпека трактується як стан захищеності носіїв енергетичних інтересів, насамперед людини, регіону, держави, від загроз дефіциту в забезпеченні їх потреб в енергії за допомогою гарантованого доступу до безпечних для життя і здоров’я людини та нації, навколишнього середовища енергетичних послуг високої якості за доступними цінами на умовах безперервності, надійності, диверсифікованості джерел енергопостачання, ефективності та раціональності, використання відновлюваних джерел енергії та рівного доступу. За результатами дослідження відзначено ряд ключових проблем на шляху забезпечення енергетичної безпеки в Україні: реалізація державної енергетичної політики в Україні, прогалини та суперечності її правового регулювання, недосконалість інституційного механізму, корупційні ризики й загрози, енергетична бідність і т.д. Висновки. З-поміж актуальних першочергових завдань на шляху вирішення існуючих проблем є ширше використання відновлюваних джерел енергії, зміцнення кібернетичної безпеки в енергетиці, а також сприяння інтеграції енергетичних ринків України до відповідних ринків ЄС, розбудова європейської моделі енергетичної безпеки в Україні. Окрім того, необхідними є якісні, надійні та доступні за ціною енергетичні послуги для всього населення, відповідні дієві гарантії їх забезпечення. Отже, закономірною є потреба удосконалення нормативно-правової та інституційної основ енергетичної безпеки України, вивчення зарубіжного досвіду її регламентації, енергозбереження, перспектив відновлювальної енергетики, інтелектуальної енергетичної системи України, забезпечення екологічної рі
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Лір, В. "Енергетична політика сталого розвитку як вектор інтеграції Україна-ЄС." Науковий вісник, no. 4 (236) (2016): 158–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Лір, В. "Енергетична політика сталого розвитку як вектор інтеграції Україна-ЄС." Науковий вісник, no. 4 (236) (2016): 158–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Лір, В. "Енергетична політика сталого розвитку як вектор інтеграції Україна-ЄС." Науковий вісник, no. 4 (236) (2016): 158–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Лір, В. "Енергетична політика сталого розвитку як вектор інтеграції Україна-ЄС." Науковий вісник, no. 4 (236) (2016): 158–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Чернецька, О. В. "Енергетична політика Європейського Союзу через призму прозорості - досвід для України." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 90, ч. 2 (2010): 14–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Чернецька, О. В. "Енергетична політика Європейського Союзу через призму прозорості - досвід для України." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 90, ч. 2 (2010): 14–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Прохорова, М. Е. "ПЕК України та енергетична політика ЄС: проблеми співробітництва та перспективи інтеграції." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 72, ч. 1 (2008): 24–25.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Soloviy, Ihor, Maria Kaflyk, and Pavlo Dubnevych. "Використання паливної деревини у фокусі уваги біоенергетичної політики України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 19 (December 26, 2019): 171–77. http://dx.doi.org/10.15421/411939.

Full text
Abstract:
Деревне біопаливо є одним із важливих джерел альтернативної енергії в Україні. Водночас деревна біомаса є одним із найдешевших енергетичних ресурсів. Доведено, що її обсяги у є достатніми для забезпечення енергетичних потреб населення. Проте значний потенційно доступний обсяг деревної біомаси в Україні не використовується для енергетичних потреб, зокрема, залишки деревини на лісосіках. Використання відходів заготівлі та обробки деревини як палива є екологічно та економічно ефективним рішенням. Обгрунтовано доцільність запровадження біоенергетичної політики, що регулюватиме процес вторинного використання деревини. В Україні не прийняті законодавчі норми та положення, які регулюють біоенергетичну сферу, крім «Енергетичної стратегії України до 2035 року». Використання деревної біомаси в енергетичних цілях не регулюється чіткою та прозорою біоенергетичною політикою і набором відповідних інструментів. Раціональне використання потенціалу відходів деревини з позицій економіки замкненого циклу може зробити вагомий внесок у вирішення енергетичної проблеми в Україні. Енергетична стратегія України на період до 2035 р. розглядає деревну біомасу як один із варіантів отримання паливної енергії, але не описує дії та заходи, безпосередньо спрямовані на отримання цього виду енергії. Законодавча база України не розглядає достатньо детально деревну біомасу як самостійний вид палива. Розвиток біоенергетики охоплює питання отримання енергії з лісосічних відходів, відходів деревообробки та неліквідних залишків, а також енергетичних плантацій. Формування біоенергетичної політики та регіональних стратегій сталого розвитку біоенергетики на основі оцінювання потенціалу деревної біомаси є основним завданням біоенергетичного напряму в рамках лісового сектору.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Naumenko, N. S. "Пріоритети нової енергетичної стратегії України у світлі європейського геополітичного вектора." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 97. http://dx.doi.org/10.15421/191610.

Full text
Abstract:
Актуальність проблеми наукового дослідження полягає в критичній енергетичній залежності України від зовнішніх джерел енергопостачання. Наявність більш ранніх науково-практичних підходів до питання про енергозаощадження не в повному обсязі розкриває можливості пошуку шляхів подальшої диверсифікації джерел енергозабезпечення. Тому перед українським урядом щорічно постає проблема вибору не лише закордонного експортера енергоносіїв, але й політико-економічного вектора руху країни. Необхідність приєднання України до європейських стратегічних документів з розробки і впровадження технологій у галузі відновлюваної енергетики нині досить актуальна.Мета написання статі – проаналізувати відповідність запропонованої оновленої версії Енергетичної стратегії всім видам відновлюваної енергетики з урахуванням потенціалу розвитку відновлюваних джерел енергії Україні. Автор у своєму дослідженні спирається на прогнозовані результати, яких прагнуть досягти країни ЄС-28 у практиці енерговідновлення й енергозабезпечення. Тим самим ці країни закріплюють власну енергетичну незалежність від деструктивних зовнішніх чинників (часто політичного характеру) з поступовою мінімізацією та подальшою відмовою від імпорту енергоносіїв.У статті розглянуто чинники, що сприяли приєднанню України до Директиви ЄС 2009/28/EC на шляху просування до технологій відновлюваної енергетики. Окреслено критичну оцінку переваг і недоліків оновленої Енергетичної стратегії України на тлі існуючої кризової ситуації в економіці країні. Згідно із пріоритетами оновленої Енергетичної стратегії України наведено прогнози обсягів відтворення енергетичних запасів і розглянуто можливість їх якнайшвидшого досягнення.Наукова новизна дослідження полягає в систематизації методологічних підходів до аналізу сучасного стану енергозабезпечувальних і відновлюваної складових відповідно до галузевих потреб економіки.Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання вітчизняними економістами матеріалів статті у сфері енергозаощадження та енергозабезпечення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Romaniuk, Nataliia, and Yuliia Shukalovych. "ОСОБЛИВОСТІ СПІВРОБІТНИЦТВА ТУРКМЕНІСТАНУ І КИТАЮ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 2 (8) (November 26, 2020): 172–83. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-02-172-183.

Full text
Abstract:
В статті розглядаються відносини Туркменістану та Китайської Народної Республіки в енергетичній сфері. В умовах трансформації системи світової політики енергетична взаємодія цих країн стає все більш цікавою темою для вивчення. Хоч, і під впливом різних факторів ситуація в їх енергетичному співробітництві з роками майже не змінюється. Наразі Китай є одним із найбільш значущих споживачів енергоресурсів у світі, саме тому, для забезпечення своїх громадян енергоресурсами країна надає важливого значення розвитку енергетичного діалогу з Туркменістаном, який за покладами газу займає 4 місце в світі, і розглядає Ашгабат, як одного з головних стратегічних партнерів в забезпеченні власної енергетичної безпеки. В статті проаналізовані особливості туркменсько-китайських відносин в газовій сфері. Акцентовано увагу на тому, що маючи досить великі поклади газу, Туркменістан є обмеженим в диверсифікації своїх ресурсів на світовий ринок. За останні роки відбулася низка зустрічей високого рівня між Туркменістаном і КНР, які стосувались співробітництва в енергетичній сфері, і підписано ряд нормативно-правових документів, які визначають співпрацю двох держав у даному напрямку. Спільне співробітництво офіційних Ашгабату та Пекіну хоч і є вигідним для обох країн, але наразі, Китай вибудовує свою політику таким чином, аби поставити Туркменістан в довгострокову фінансову залежність та отримувати, в перспективі, весь туркменський газ. Визначені суперечності, які виникли в енергодіалозі двох країн через фінансову та транспортну залежність одного з учасників, що вносить серйозний елемент напруженості у відносини офіційних Ашгабата і Пекіна в енергетичному співробітництві
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Pavlova, Olena, Kostiantyn Pavlov, Volodymyr Kupchak, and Victoria Cherеnyak. "ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕРЕЖІ ПІДЗЕМНИХ ГАЗОВИХ СХОВИЩ В КОНТЕКСТІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇНИ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 3, no. 19 (September 28, 2019): 105–12. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-03-105-112.

Full text
Abstract:
В даній статті було досліджено особливості функціонування підземної мережі газових сховищ України в контексті енергетичної безпеки. Окреслено організаційно-економічний базис енергетичної безпеки держави на тлі функціонування мережі газових сховищ держави. Здійснено огляд теоретичних підходів до розуміння поняття «енергетична безпека» та шляхом систематизації широкого спектра понять дано уніфіковане визначення даного поняття. Здійснено огляд теорії практики функціонування мережі газових підземних сховищ, які є важливим елементом у забезпеченні енергетичної безпеки країн Європи, а також у формуванні сприятливого транзитного потенціалу. Використовуючи системний підхід, аналіз низин законотворчих документів, а також історію становлення резервуарів сховищ газу, вдалося дійти висновку що вони можуть стати невід’ємними компонентами в мережевій взаємодії між канали постачання та зберігання газу в геополітичному просторі в напрямі до реформування до лібералізованого ринку газу. Беручи до уваги, географічну спорідненість та здебільшого скупчення необхідних мережевих газових ресурсів та в результаті емпіричного аналізу вдалося простежити енергетичну залежність багатьох країн Європи від газового резервного балансу нашої країни. Оригінальність дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних гіпотез відносно основних чинників та тенденцій геополітичної політики адаптування просторових мереж постачання та зберігання газових ресурсів в контексті лібералізованого газового ринку.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

СВЯЩЕНКО, Зінаїда, and Ірина ТЕРПАН. "ХАРЧУВАННЯ У ВИТРАТНІЙ ЧАСТИНІ БЮДЖЕТІВ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ В ДОБУ НЕПУ (1921 – 1929)." Східноєвропейський історичний вісник, no. 22 (March 27, 2022): 82–90. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.22.253743.

Full text
Abstract:
Мета статті – аналіз структури витрат бюджетів селянських господарств на харчування своїх родин та їх співвідношення з іншими витратами і фактичними доходами селянських родин упродовж господарського року. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності, достовірності, історизму, логічності. Використано загальнонаукові (аналізу, синтезу, узагальнення) та спеціально-історичні (історико-типологічний, історико-системний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що вперше у сучасній вітчизняній історіографії розглядаються витрати на харчування при формуванні бюджетів селянських господарств у період НЕПу та їх співвідношення з іншими фактичними витратами і доходами впродовж господарського року. Аналізуються кількісні і якісні показники харчування, простежується в динаміці кількість спожитих продуктів харчування, їх енергетична цінність. Висновки. З’ясовано, що у середньому добовому споживанні сільським населенням переважали продукти рослинного походження. Норми річного споживання основних продуктів харчування селян у розрізі округ УСРР показують, що повсюдно понад половину усіх спожитих продуктів складав хліб з певними регіональними відмінностями щодо питомої ваги у річному споживанні житнього і пшеничного хліба. Одночасно зі збільшенням абсолютного споживання хлібних продуктів – основи харчування сільського населення, поволі змінювався і їх якісний склад, що засвідчило деяке поліпшення економічного стану селянства. Щодо продуктів тваринного походження, то їх денна норма була невеликою. Селянські бюджети відбивали складне матеріальне життя селянських родин у 1920-х рр., в тому числі і проблеми витрат на харчування. Щоб вийти зі скрутного становища, селянські родини змушені були обмежувати і без того скромну продовольчу норму, не давати ніякого зерна худобі. Родини відмовляла собі в будь-якій фабричній продукції – мануфактурі, взутті, цукрі, гасі і навіть голки ставали предметами розкоші. Зазначається, що за рахунок скорочення витрат на харчування селяни намагалися збалансувати витратну частину свого бюджету і забезпечити його бездефіцитність. Унаслідок цього харчовий раціон більшості селянських господарств був збідненим, особливо у весняний період, коли спостерігалася нестача м’яса, молока і молочних продуктів, натомість споживання хліба і картоплі перевищувало норми. До того ж, якість продуктів, особливо хліба, в багатьох випадках була низькою. Ключові слова: витратна частина, бюджет, нова економічна політика, харчування, раціон, енергетична цінність, селянське господарство.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Мухін, В. В., У. Є. Письменна, and О. О. Лапко. "РОЗВИТОК ІНТЕГРАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ГАЗОВИХ РИНКІВ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 98–105. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.16.

Full text
Abstract:
У статті досліджено стан формування ринку природного газу в Україні та виявлено фактори, що стримують конвергенцію українського та європейського газових ринків. Проаналізовано питання створення в Україні міжрегіонального газового хабу та його значення для зосередження на території держави значних обсягів товарного природного газу, що є запорукою довгострокової енергетичної безпеки. Обґрунтовано, що важливим елементом реалізації довгострокової політики досягнення загальної безпеки, енергетичної стабільності та забезпечення диверсифікації постачання енергетичних ресурсів в Європу є наявні ресурси створення і розвитку транскордонних енергетичних мереж. Створення та розвиток інтерконекторів сприятиме підвищенню взаємодії між енергетичними ринками, задоволенню попиту, забезпеченню прийнятного рівня цін для споживачів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Письменна, У. Є., Г. С. Трипольська, and І. М. Сотник. "УРАЗЛИВІСТЬ СЕКТОРУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ ПІД ДІЄЮ ЗАГРОЗ ЕНЕРГОБЕЗПЕЦІ, ПОСИЛЕНИХ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19." Підприємництво та інновації, no. 14 (October 30, 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/14.16.

Full text
Abstract:
У статті досліджений сучасний стан і передумови сталості розвитку сектору відновлювальної енергетики в Україні, проаналізовано уразливість сектору та слабкі сторони енергетичної політики у секторі, які підсилюють дію деструктивних факторів глобальних та локальних загроз енергетичній безпеці. Окреслено вплив загальноекономічного фактору пандемії COVID-19 на посилення загроз енергетичній безпеці в електроенергетиці, зокрема в секторі відновлювальної енергетики, що уповільнює її сталий розвиток, створює передумови до стагнації. Розвинуто науково-методологічні підходи до аналізу енергетичної безпеки у секторі з урахуванням впливу на сталість розвитку та використовуючи підхід щодо уразливості. Визначено роль і місце сектору відновлювальної енергетики у забезпеченні сталого розвитку економіки держави.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Khilko, V. "ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ЗМЕНШЕННЯ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ ШЛЯХОМ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ." Vidnovluvana energetika, no. 4(59) (December 26, 2019): 15–21. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).15-21.

Full text
Abstract:
Метою даної роботи є визначення шляхів зменшення викидів парникових газів. Парникові гази змінюють клімат планети, викликаючи так зване глобальне потепління. Відбувається антропогенний вплив на природу, загроза вимирання біологічних видів та продовольчій безпеці. В роботі розглянуто ринковий механізм кліматичної політики, за допомогою якого можна змінити світовий енергетичний баланс. Сектор енергетики в світі буде в значній мірі екологічно чистим за рахунок широкомасштабного використання відновлюваних джерел енергії. Ринковий механізм – один з основних інструментів кліматичної політики, за допомогою якого держави і компанії можуть продавати або купувати квоти на викиди парникових газів на регіональному, національному або міжнародному ринках. Законом України від 13.07.2016 р. №0105 ратифіковано Паризьку угоду щодо боротьби зі зміною клімату. Окрім міжнародних зобов’язань, запровадження ринку квот на викиди парникових газів передбачені й внутрішніми стратегічними документами України. Згідно з оновленою Енергетичною стратегією України на період до 2035 року оптимізацію структури енергетичного сектора національної економіки доцільно провадити шляхом збільшення обсягу використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю, збільшення обсягу використання відновлюваних джерел енергії. Виробництво електроенергії відновлюваними джерелами енергії прогнозується збільшити з доведенням її частки у загальному первинному постачання енергії у 2035 р. до 25 %, у порівнянні з показником 2015 р. — 4%. Технічно-досяжний електроенергетичний потенціал відновлюваних джерел енергії України достатній для покриття значної кількості споживання електроенергії в країні. Бібл. 7, табл. 1, рис. 1.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Марушевський, Г. Б. "Інтеграція екологічної політики в енергетичну політику в ЄС та Україні." Інвестиції: практика та досвід, no. 7, квітень (2016): 123–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Шатило, Олексій. "ДЕРЖАВНА АГРАРНА ПОЛІТИКА ЯК ЕЛЕМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УКРАЇНИ." Litopys Volyni, no. 25 (December 10, 2021): 148–54. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.25.25.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано аспекти нормативно-правового, інституційного та фінансово економічного механізмів аграрної політики в Україні через призму політики економічної та з урахуванням компонентів енергетичної політики держави. Визначено, що в Україні напрацьовано комплексний механізм формування та реалізації аграрної політики, що знаходить свій вияв у визначених та закріплених відповідними правовими актами напрямах та пріоритетах аграрної політики. Поряд із тим з’ясовано, що прийняті основоположні акти потребують суттєвих змін у напрямі підвищення рівня їх дієвості шляхом закріплення на рівні законодавства поряд із пріоритетами обсягів фінансування у формі певного відсотка від державного бюджету або ВВП країни, а також прозорих та спрощених механізмів розподілу коштів. Визначено, що інституційна структура реалізації державної аграрної політики хоча й наявна в кількісному вигляді, однак, на нашу думку, потребує вдосконалення як на центральному рівні – шляхом приведення її в підпорядкованість політиці економічній, так і на місцевому, тим більше що значну частину функцій підрозділів реалізації аграрної політики на регіональному рівні є дублююча МінАПП робота з опрацювання документів учасників державних аграрних програм. Додатковим аргументом такої консолідації є успішний досвід запровадження Програми 5–7–9, яка впроваджується без прив’язки до певної галузі економіки, однак відіграє домінантну роль у справі державної фінансово-кредитної підтримки аграрного підприємництва. Окремої уваги заслуговує реалізація можливостей розв’язання енергетичних проблем за рахунок наявних в аграрній галузі сировинних потужностей, що за належної державної політики дало б можливість зменшити імпортозалежність в енергоресурсах. Базуючись на підходах Європейського Союзу та Сполучених Штатів Америки у сфері стимулювання виробництва та використання біологічних видів палива, доречно використати цільовий адаптований досвід, як то встановлення конкретних вимог щодо використання біопалива на певному відсотковому рівні загального обсягу споживання дизельного палива, встановлення податкових пільг тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Sorokopud, Iia. "ЗМІСТОВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО РИНКУ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 2, no. 22 (June 30, 2020): 137–42. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-02-137-142.

Full text
Abstract:
В даній статті досліджено стан електроенергетики України, констатовано значну енергозалежність України від зовнішніх постачальників в супереч існуючих та потенційних можливостей вироблення власних енергоресурсів, з’ясовано норми та правила енергетичної безпеки, охарактеризовано енергетичну систему України, окреслено взаємозв'язки між суб’єктами цієї системи в напряму моніторингу існуючих моделей електроенергетичного ринку України. Здійснено аналіз втрат та здобутків від регулюючого впливу електроенергетичного ринку протягом 2014-2018 років, доведено, що Європейський сценарій реформування електроенергетичних ринків є найбільш адаптованим до сучасних умов реальності. Систематизовано та запропоновано напрями загальнодержавної політики на електроенергетичному ринку на найближчі роки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Dubnevych, Pavlo, Ihor Soloviy, and Taras Chelepis. "Розвиток відновної енергетики у світлі підходів еколого-економічної теорії: виклики для політики сталого розвитку." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 180–87. http://dx.doi.org/10.15421/412116.

Full text
Abstract:
Окреслено можливості та труднощі переходу до відновної енергетики в Україні. Наголошено на необхідності обмеження використання ресурсів, зокрема використання енергоресурсів у світовій економіці. Проаналізовано теоретичні підходи екологічної економіки та економіки довкілля до енергетичних викликів сучасного світу. Дослідники у галузі економіки довкілля і природних ресурсів відносять трансформацію енергетичних систем до одного з двадцяти найнагальніших викликів сучасного світу, наголошуючи на тому, що швидкість енергетичного переходу значною мірою залежить від політичного процесу, який учасникам ринку передбачити складно. Політичні та екологічні ризики, разом із довгостроковим характером інвестицій в енергетику та пов’язану з ними інфраструктуру, становлять значну цікавість для наукових досліджень і практики. Наведено аналіз питань з доцільності та шляхів обмеження використання ресурсів у світі у контексті трьох основних наукових проблем (сталий масштаб, справедливий розподіл, ефективне розташування), які, згідно з теорією екологічної економіки, потрібно вирішити, щоб досягнути сталості. Критично оцінено інструменти обмеження використання енергії та їхня здатність надати ефективні відповіді на основні проблеми, сформульовані в екологічній економіці. Підходи екологічної економіки до економічної політики обгрунтовують доцільність її реформування в еколого-економічну політику, або ж, якщо виходити з її мети – у політику сталого розвитку. Запропоновано застосовувати принципи формування політики сталого розвитку енергетики на основі ідеї енергетичного переходу, регулювання споживання енергоресурсів та підвищення енергоефективності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Олійник, Д. І. "Макроекономічні прогнози входження України в загальноєвропейську енергетичну мережу та першочергові завдання державної енергетичної політики." Стратегічні пріоритети. Серія "Економіка", no. 1 (38) (2016): 31–41.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Чала, Ніна Дмитрівна, Андрій Сергійович Китаєв, and Єгор Вадимович Андросов. "МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВІДНОВЛЮВАНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 40–47. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.6.

Full text
Abstract:
Сталий розвиток країни потребує надійних поставок енергії за доступною ціною, енергії, що має низький вплив на навколишнє середовище та низькі викиди парникових газів. Однак 85% попиту на первинну енергію забезпечується звичайним спалюванням викопного палива. Намагання країн зменшити залежність від викопних джерел енергії зумовлює державне стимулювання впровадження відновлюваних джерел енергії. Невизначеність у поставках енергії загрожує функціонуванню економіки та національній безпеці, тому питання щодо її вироблення та поставки є пріоритетними в державній політиці незалежно від рівня розвитку країни. Розвинений енергоринок здатний регулювати джерела поставки енергоносіїв ринковим механізмом. Раціональна поведінка учасників ринку спрямована на закупівлю енергоносіїв за нижчою ціною. Задля запобігання монополістичній змові на ринку та забезпечення збереження екології держава втручається в ринкові механізми регулювання енергоринку. Розвиток відновлюваної енергетики в Україні є визначеним пріоритетом державної політики, який відповідає світовим тенденціям розвитку енергетики та стратегічним вимогам щодо зміцнення енергетичної стійкості країни. Тим часом криза дефолту, що розгорнулася в 2020 році на ринку електроенергії на тлі пандемії COVID-19, створює передумову для невиконання зобов’язань низки державних енергетичних компаній через завищені фінансові зобов’язання щодо придбання «зеленої» електроенергії. Аналіз вразливості енергосистеми України та її «зеленої» складника, що наведено в роботі, змушує переглянути підходи до економічних моделей, що експлуатуються в цій галузі. У роботі ланцюг виробництва енергії аналізується з позиції створення цінності для споживача, що дає розуміння недосконалості ринкового механізму і слугує обґрунтуванням авторських пропозицій. Для підтвердження релевантності авторських ідей наведено обґрунтування інвестиційної привабливості проєкту СЕС та його споживчої цінності, представлено економічні характеристики проєкту. За таких умов пошук ефективних економічних моделей для розвитку «зеленої» генерації стає одним із пріоритетів для дослідників та практиків у галузі енергетичних проєктів. Метою представленого дослідження є систематизація проблем проєктів сонячних електростанцій, орієнтованих на продаж електроенергії за «зеленим» тарифом, та розробка критеріїв для створення економічних моделей автономних сонячних електростанцій, орієнтованих на задоволення ринкового попиту цільових аудиторій. Щоб уникнути кризових процесів в енергетичному секторі України, державні органи мають стимулювати проєкти з розвитку альтернативної енергетики для автономної та стійкої місцевої енергетичної системи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Свірчевська, Ю. А. "Енергетична безпека України: політико-географічний аспект." Економічна та соціальна географія, Вип. 59 (2009): 122–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Свірчевська, Ю. А. "Енергетична безпека України: політико-географічний аспект." Економічна та соціальна географія, Вип. 59 (2009): 122–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Свірчевська, Ю. А. "Енергетична безпека України: політико-географічний аспект." Економічна та соціальна географія, Вип. 59 (2009): 122–29.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Sydoruk, Tetiana, Valerii Myronchuk, and Iryna Tymeichuk. "ТЕНДЕНЦІЇ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНОГО КУРСУ США ЗА АДМІНІСТРАЦІЇ ДОНАЛЬДА ТРАМПА." Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, no. 1 (7) (March 18, 2020): 191–201. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2020-01-191-201.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано нові тенденції в зовнішній політиці США після приходу в Білий дім Дональда Трампа, а також їх вплив на розвиток сучасної системи міжнародних відносин. Співпраця України зі США є ключовим пріоритетом у реалізації національних інтересів нашої держави, тому розуміння нинішніх підходів США до міжнародних відносин є принципово важливим із погляду продовження плідної співпраці з ними. На основі аналізу Стратегії національної безпеки США 2017 р. та інших документів автори доводять, що зовнішня політика США набуває рис ізоляціонізму та унілатералізму. Контент-аналіз публікацій на офіційному сайті адміністрації Дональда Трампа демонструє пріоритетні регіони з погляду Білого дому: Східна Азія, країни-члени НАТО, Близький Схід, Латинська Америка й зростання уваги до питань Арктики. Проаналізовано тенденції розвитку відносин США з Китаєм, Росією, Північною Кореєю, Іраном. Розглянуто ймовірні сценарії подальшої поведінки США на міжнародній арені, які потрібно враховувати офіційному Києву в контексті розбудови українсько-американських відносин. Стверджується, що головне завдання на сьогодні для Києва – зберегти й розширити двопартійну підтримку України в Конгресі США. Серед іншого слід активно розширювати взаємовигідне співробітництво зі США та їхніми країнами-партерами в енергетичній сфері, де увагу Вашингтона сконцентровано на питаннях енергетичної безпеки Європи взагалі й Східної, зокрема. На тлі останніх резонансних подій в українсько-американських відносинах нагальним є створення модерного національного центру з питань американістики, адже допущені прорахунки є наслідком недостатнього розуміння багатьох важливих питань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Підчоса, О. В. "Формування нової енергетичної політики України в умовах політико-економічної трансформації південного флангу Євразії." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 103, ч. 2 (2011): 125–27.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Скорук, О. П. "Перспективи розвитку енергетичної політики." Економіка АПК, no. 3 (209) (2012): 29–32.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Стрельбіцька, Н. "Пріоритети енергетичної політики ЄС." Наука молода, Вип. 14 (2010): 83–88.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Земляний, М. Г. "Соціальні аспекти енергетичної політики та енергетичної безпеки України." Стратегічні пріоритети, no. 4 (29) (2013): 140–45.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Франчук, І. А. "Вдосконалення енергетичної політики в Україні." Економіка та держава, no. 8 (2007): 67–69.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Копець, Г. Р. "Логістичні аспекти комунальної енергетичної політики." Вісник Національного університету "Львівська політехніка", no. 669 (2010): 283–90.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Копець, Г. Р. "Логістичні аспекти комунальної енергетичної політики." Вісник Національного університету "Львівська політехніка", no. 669 (2010): 283–90.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Прокоп"єва, А. "Політика і економіка в енергетичній галузі України." Економіка. Фінанси. Право, no. 1 (2001): 3–5.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Nikolenko, Hanna. "Моделі пост-глобального відкритого суспільства в концепціях Дж.Сороса та Дж.Ріфкіна." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (November 30, 2018): 101–17. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.09.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена моделюванню відкритого суспільства за проектами Дж.Ріфкіна (суспільство відкритих мереж та енергетична Пангея) та Дж.Сороса (демократичний альянс). Вчені досліджують вплив новітніх технологій на суспільство, зміну ціннісних орієнтирів, формування нових форм соціальної участі. Вони роблять прогнози стосовно майбутніх суспільних перетворень у пост-глобальних умовах та мають досвід втілення своїх ідей на практиці протягом ХХІ ст. Дж.Сорос називає себе безпосереднім послідовником ідей відкритого суспільства А.Бергсона і К.Попера. Він розбудовує свій проект на засадах гуманізму, демократичності та захисту прав людини. Дж.Ріфкін поєднує ідеї зеленої енергетики, формування нових уявлень про природу (ентропія), цінностей (біофілія, емпатія), які разом лежать в основі суспільства відкритих мереж. Дж.Сорос пропонує проводити зміни через громадянське суспільство, уряди та переосмислення статусу суверенітету країни в міжнародній політиці. Він пропонує низку перетворень, які збільшили б потенціал взаєморозуміння між суб'єктами, механізми заохочення та контролю порушень. У політиці це підтримка або економічні санкції, в житті громадян – просвітницька діяльність у сфері захисту прав людини та громадянина. Дж.Ріфкін проводить паралелі між мережею Інтернет та інтелектуальної енергетичної мережі, що наразі формується. Він вважає, що об'єднання людей, які вільно діляться цінною інформацією в мережі, так само вільно ділитимуться енергією відновлювальних джерел. Обидва вчених зауважують кризу цінностей і втрату орієнтирів, які сформувалися в глобальному суспільстві після бурхливих подій ХХ століття. Вони пропонують свої варіанти розвитку майбутніх подій та напрямки економічних, соціальних та світоглядних трансформацій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Москалюк, С. "Особливості реалізації державної енергетичної політики України." Державне управління та місцеве самоврядування, Вип. 2 (41) (2019): 54–60.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Tomaszewski, Patrick. "Центральна, Східна Європа та Південний Кавказ у геополітичних концепціях президента Леха Качинського 2005-2010." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 1 (February 13, 2021): 22–35. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.3.

Full text
Abstract:
Роздуми Леха Качинського на геополітичні теми стосувались переважно питань, пов'язаних з історичним розташуванням Польщі, особливо місцем Польщі та поляків на територіях Польщі до поділу. У його роздумах про зовнішню політику можна помітити посилання, які стосуються географічного положення Польщі в районі Балтійського моря та Чорноморської полоси, також зі стратегічної точки зору, далекосяжної, насамперед, стосовно енергетичних ресурсів Польщі. Беручи до уваги геополітику, географічне положення також розглядалося в контексті можливостей та загроз для ведення зовнішньоекономічної політики. За такого підходу можна побачити конкретні рішення, які пропагував президент Качинський, особливо стосовно міжнародної діяльності Польщі на пострадянському просторі. Особливо в контексті України (у довгостроковій перспективі також Республіки Молдова та Республіки Білорусь) та країн Балтії, з особливим акцентом на співпраці з Литовською Республікою, а також співпраці на Південному Кавказі з Республікою Азербайджан, Республіка Вірменія і, перш за все, Грузія. В статті автор представляє як геополітичну концепцію президента Леха Качинського, так і практичні елементи її реалізації.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the bibliographies on the topic 'Політика енергетична' for other source types:
Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography