Academic literature on the topic 'Політика енергетична'

Метою статті є окреслення загального підходу до розуміння енергетичної політики України у контексті конституційної теорії та дослідження її основних конституційно-правових засад. Наукова новизна статті полягає у формуванні єдиного підходу до розуміння енергетичної політики в теорії конституційного права, структуруванні та встановленні зв’язків з дотичними поняттями. Висновки. У конституційно правовому розумінні енергетичну політику доцільно розглядати в якості однієї з основних складових енергетичної безпеки держави, яка (енергетична політика) охоплює енергетичну стратегію, внутрішню і зовнішню енергетичну політику, а також енергетичну дипломатію, як основний інструмент здійснення зовнішньополітичної діяльності у цій сфері. Спрямованість енергетичної політики держави на максимальне підвищення енергетичної незалежності та захист енергетичних інтересів має також враховувати ряд конституційних засад та принципів, які значною мірою впливають на формування такої політики, як то визнання людини найвищою соціальної цінністю, дія принципу верховенства права, забезпечення екологічної безпеки, превалювання мирного вирішення проблем та співробітництва у сфері зовнішньополітичної діяльності України. Ефективне здійснення енергетичної політики, в свою чергу, залежить від вдалої співпраці та взаємодії Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України, які мають ключові повноваження у цій сфері відповідно до Конституції України.

В сучасних умовах розвитку зростає актуальність енергоефективного розвитку країн та інтеграційних об’єднань. Це дозволяє забезпечити економічне зростання, підвищувати добробут населення, а також запобігти глобальним змінам клімату. Країни ЄС розробили особливий підхід до реалізації спільної енергетичної політики, що спрямований на загальне зростання енергоефективності, розвиток відновлювальної енергетики, формування внутрішнього енергетичного ринку, а також дотримання принципів сталого розвитку. Польща активно долучається до реалізації спільної енергетичної політики ЄС, а також розробляє та реалізовує власну енергетичну політику, що спрямована на вирішення національних енергетичних проблем.

У статті проаналізовано Арктичний регіон у зовнішній політиці США за адміністрації Д. Трампа. Охарактеризовано нормативно-правову базу арктичної політики Д. Трампа, яка була оновлена у 2019-2020 рр. Виявлено, що зовнішньополітичні ініціативи Д. Трампа на арктичному напрямі орієнтовані на такі сфери: 1) військово-оборонна та мілітаризація Арктики (протидія Росії та Китаю, а також залучення до Арктики НАТО); 2) енергетична (зняття мораторію на видобуток нафти і газу на Алясці). Автори дійшли висновку, що політика США за президентства Д. Трампа відрізняється від політики Б. Обами та є більш жорсткою.

Стаття спрямована на виявлення економічних напрямів модернізації державної фінансової політики сталого розвитку України. Досліджено п’ять основних вимірів формування сталого розвитку: енергетична безпека, інтеграція внутрішнього енергетичного ринку, економічний союз, прогресивна політика для використання глобалізації, правосуддя та основні права громадян. Встановлено, що міграція покращує процес, що сприяє сталому розвитку. Міграційна політика повинна будуватися на солідарності та відповідальності та матиме додаткову перевагу – зробити цінний внесок у економічний розвиток і ефективність у довгостроковій перспективі. Виходячи із досліджень п’яти основних вимірів, що стимулює розвиток економіки сформовано основні напрями покращення державної фінансової політики сталого розвитку: покращення інвестиційного клімату, формування єдиного цифрового ринку, входження в структуру Європейського енергетичного союзу. Автором сформовано основні індикатори економічного напряму фінансової політики сталого розвитку: ВВП на душу населення; видобуток енергетичної сировини; видобуток неметалевих та будівельних матеріалів; видобуток рудної сировини; частка невідновлюваної енергії у валовому внутрішньому енергоспоживанні; внесок електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії; виробництво електроенергії джерелами та паливом; енергоємність економіки; кінцеве споживання палива та енергії в галузях економіки, а також електроенергії в галузях економіки; виробництво радіоактивних відходів; продуктивність вантажів; продуктивність пасажирських перевезень; розрахунок проїзду відстані на душу населення громадським транспортом. Встановлено, що індикатори економічного напряму фінансової політики сталого розвитку націлені на покращення економічного стану країни, оскільки саме кожен із вказаних індикаторів вказує на зростання/зменшення рівня економічного стану.

У статті визначено інституціональні засади функціонування підприємств електроенергетики в сучасних інтеграційних реаліях. Встановлено, що, відповідно до класифікації видів економічної діяльності, підприємства електроенергетики належать до секції D «постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря». Цей вид економічної діяльності включає різні групи, серед яких слід назвати групу «виробництво, передача та розподілення електроенергії». Ця група підприємств об’єднує такі класи за класифікацією видів економічної діяльності, як виробництво електроенергії, передача електроенергії, розподілення електроенергії та торгівля електроенергією. Діяльність підприємств електроенергетики безпосередньо пов’язана з електроенергетичною системою, частиною якої вона є. Обґрунтовано, що у дефініційному значенні синонімічними є поняття «енергетичне господарство», «єдина енергетична система», «енергосистема національного господарства», «енергетичний комплекс», які застосовуються в енергетиці у значенні системної єдності виробництва, перетворення, транспортування, передачі різних видів енергії, їх розподілення, збуту та споживання. Встановлено, що об’єднує окреслені поняття застосування теорії систем щодо енергетики. Функціонування підприємств електроенергетики багато в чому залежить від управління енергетичною системою на державному рівні, що поєднує державне регулювання та ринкові механізми, включає механізми регулювання природних монополій, тарифної політики відповідно до принципів реалізації суспільних інтересів. Встановлено, що підвищення ефективності функціонування енергетичної системи є можливим тільки за умов досягнення консенсусу між усіма його учасниками, дотримання балансу інтересів між виробниками та споживачами електроенергії. Обґрунтовано, що функціонування енергетичних підприємств багато в чому залежить від створених інституціональних умов розвитку всієї енергетичної системи держави, що поєднує державне регулювання та ринкові механізми, включає механізми регулювання природних монополій, тарифної політики відповідно до принципів реалізації суспільних інтересів.

Висвітлюються питання ефективності української енергетичної політики в рамках безвуглецевої економіки
Освещаются вопросы эффективности украинской энергетической политики в рамках из углеродистой экономики
The issues of efficiency of the Ukrainian energy policy within the framework of the carbon economy are covered

Сумський державний університет (Україна) На сьогоднішній день особливо є актуальною проблема енергетики. З 1 квітня тарифи на енергетичні послуги різко зросли: газ на 280%, тепло на 72%. За словами експертів нові тарифи є неминучими. Раніше українці за тепло платили 1/3 всієї вартості опалення , а решту сплачувала держава через податки. Товар не може коштувати менше, ніж він коштує, а держава останні роки доплачувала за населення вартість використаних енергоресурсів. Природньо, що Держбюджет не витримував такого навантаження. Постає проблема: як вибратися із фінансової прірви.

Після розробки рекомендацій, структури, посадових інструкцій, цілей та енергетичної політики на ПАТ «Сумське НВО» можна проаналізувати очікувані результати від впровадження системи енергетичного менеджменту (СЕМ). Результати впровадження та перспективи розвитку СЕМ дослідимо за допомогою матриці енергетичного менеджменту. Як показав аналіз матриці енергетичного менеджменту, після впровадження системи розробляється та впроваджується енергетична політика та встановлюються посадові обов’язки. По організаційній структурі планується інтегрування департаменту енергетичного менеджменту до загальної структури підприємства. За рівнем мотивації та заощадженням енергії вводиться преміювання на систематичній основі, пропорційне фактичній економії.

Енергоефективність є одним з пріоритетних напрямків енергетичної політики України. Однак, незважаючи на очевидність проблеми, уряд не вживає достатньо заходів для виправлення ситуації, і енергоефективність залишається на низькому рівні. Кількість енергії, витраченої на одиницю продукції в Україні, приблизно в 3.8 разів вище, ніж в середньому по ЄС.

This research aims to analyse the evolutionary development of the scientific treatises devoted to the national economic energy efficiency. To attain the paper's goal, this study is carried out in the following logical sequence: 1) identification and generation of the necessary relevant data: 2) analysis of keywords co-occurrence to determine the promising research areas on energy efficiency. The authors used keywords "energy policy", "energy efficiency", "sustainable development" to generate the relevant study sample. Thus, the study sample consists of 48,888 publications indexed by the scientometric databases Scopus and Web of Science. The study period is 2000-2020. Visualization of the bibliometric analysis results concerning the national economic energy efficiency management was conducted using the VOSviewer software v.1.6.10. The co-occurrence network map identified the six stages of evolutionary development of scientific treatises on the national economic energy efficiency. Besides, the authors applied Google Trends tools to analyse 2,172 internet search queries regarding the social concern in energy efficiency. In the study, the authors conclude that the scientific society has not yet reached a consensus in identifying key determinants of energy efficiency under the national economy transition to a carbon-free development model. The research results can be helpful for scholars investigating the determinants of developing the national economic energy efficiency.
This research was funded by the grants from the National Research Foundation of Ukraine ; the Ministry of Education and Science of Ukraine.

Письменна, У. Є. Енергетичні трансформації та сталість економіки : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / У. Є. Письменна. - Київ, 2021. - 413 с.
Дисертаційна робота присвячена розробці науково-методологічних засад енергетичних трансформацій у контексті соціотехнічних змін на шляху до сталого розвитку економіки та прикладних науково-методичних положень формування енергетичної політики для досягнення сталості енергетичної системи як складової економіки. Актуалізовано наукову проблему впливу соціотехнічних трансформацій, зокрема, енергетичних, на сталість економіки. Виокремлено зв’язки між складовими енергетичної та економічної сталості. Вивчені передумови сталих енергетичних трансформацій: культурні, інноваційні виміри (рух уздовж кривих навчання), ціннісні виміри (ціннісна орієнтація проти вартісної). Розглянуто енергетичні політики і стратегії як засоби управління енергетичними трансформаціями. Розглянуто сталість як мінімізацію негативних зовнішніх ефектів (екстерналій) і доведено, що негативні екстерналії сталих трансформацій мають бути інтерналізовані або мінімізовані за допомогою спеціальних заходів енергетичної політики. Розроблено методику моделювання і оцінки оптимальних стратегій в енергетиці за допомогою інструментів теорії ігор. Визначено основні контури економічного механізму реалізації політики енергоефективності, виконано формалізацію економічних умов ефективної реалізації коротко- та довгострокових енергозберігаючих проєктів. Розвинуто науково-практичні положення щодо аналізу енергетичних політик на основі нової парадигми: від конкуренції за витратами до конкуренції за унікальною цінністю. Сформовано рекомендації щодо енергетичної політики України у світлі глобальних енергетичних трансформацій. Проаналізовано роль сектору енергомашинобудування як драйвера сталих трансформацій в економіці України. Визначено цілі енергетичних трансформацій, спрямованих на оптимізацію енергобалансу країни залежно від її положення в матриці балансу інтересів. На основі динаміки положення країн світу в системах енергоекономічних координат визначено шаблони стратегій країн з управління енергетичними трансформаціями
Диссертация посвящена разработке научно-методологических основ энергетических трансформаций в контексте социотехнических изменений на пути к устойчивому развитию экономики и прикладных научно-методических положений формирования энергетической политики для достижения устойчивого развития энергетической системы как составляющей экономики. Актуализировано научную проблему влияния социотехнических трансформаций, в т.ч. энергетических, на устойчивость экономики. Выделены связи между составляющими энергетической и экономической устойчивости. Изучены предпосылки устойчивых энергетических трансформаций: культурные, инновационные, ценностные измерения. Рассмотрены энергетические политики и стратегии разных в качестве средств управления энергетическими трансформациями. Устойчивое развитие рассмотрено как минимизация негативных внешних эффектов (экстерналий) и доказано, что негативные экстерналии устойчивых трансформаций необходимо интернализировать или минимизировать с помощью специальных мер энергетической политики. Разработана методика моделирования и оценки оптимальных стратегий в энергетике с помощью теории игр. Определены основные контуры экономического механизма реализации политики энергоэффективности, выполнено формализацию экономических условий эффективной реализации энергосберегающих проектов. Развиты научно-практические положения анализа энергетических политик на основе новой парадигмы: от конкуренции по затратам к конкуренции по уникальной ценности. Сформированы рекомендации по энергетической политике Украины в свете глобальных энергетических трансформаций. Проанализирована роль сектора энергомашиностроения в качестве драйвера устойчивых трансформаций. Определены цели энергетических трансформаций, направленных на оптимизацию энергобаланса страны в зависимости от ее положения в матрице баланса интересов. На основе динамики положения стран мира в системах энергоэкономических координат определены шаблоны стратегий стран по управлению энергетическими трансформациями
The thesis is devoted to the development of scientific and methodological basis of energy transitions in the context of socio-technical changes on the way to sustainable economic development and applied scientific and methodological provisions of energy policy formation to achieve sustainability of energy system as a component of economy. The evolution of scientific views on the assessment of the efficiency and sustainability of economic systems is presented. The scientific problem of the influence of socio-technical transitions, in particular, of energy transitions, on the stability of the economy has been updated and revealed. The connection between the components of energy and economic sustainability are highlighted, factors of the influence of energy sustainability on economic sustainability are analyzed. The scientific and methodological background of sustainable transitions has been developed. The prerequisites for sustainable energy transitions were studied, such as cultural dimensions, innovative dimensions (movement along learning curves), value dimensions (cost versus value orientation). Proven is that the sustainable energy transition is such a transition that leads to an overall enhancement of effect within the energy sustainability trilemma. The ways of enhancement of the use of energy policy levers to promote the innovative nature of sustainable energy transitions are identified. Energy policies and strategies are considered as measures for managing energy transitions: creating prerequisites for their emergence; forcing / slowing down, support for ongoing transitions; minimizing negative external and social factors; maintaining an optimal energy balance. Sustainability is considered as a minimization of negative externalities, and it is proved that negative externalities of sustainable transitions should be internalized with the help of special measures of energy policy. The methodology is developed for modeling and evaluating of optimal strategies in the energy sector, based on energy transitions and the interaction of socio-technical regimes with the help of Game Theory tools, namely, as the interaction of players "Energy – Economy"; such an assessment was carried out using the example of Ukraine's power balance. The main contours of the economic mechanism for energy efficiency policy is determined, and the economic conditions are formalized for the effective implementation of short-term and long-term energy saving projects. Scientific and practical provisions of the energy policy analysis of the different countries and Ukraine are developed on the basis of the new paradigm: from competition of costs to competition of unique value. The cost / value matrix of energy policies is built. Energy policy recommendations in the framework of global energy transitions are formed. Analyzed is the role of the power machinery sector as a driver of sustainable transitions in the Ukrainian economy. The current state of energy transitions in the world is analyzed using country-by-country classification, explaining mechanisms and applied energy policies in terms of cost / value. The goals of energy transitions aimed at optimization of the energy balance are determined, depending on a country’s position in the balance of interests’ matrix. Based on the position of a country in the energy-economic coordinate system, the strategies for managing the energy transitions are determined. Based on the analysis on innovative energy transitions of the different countries, it is substantiated that the understanding of the importance of new technologies, measured by the level of direct financial and indirect support through a well-adapted regulatory energy policy, should make countries not only cost-oriented, but also value-oriented

Результатом дослідження є методичне забезпечення комплексної оцінки домінант ІІП на засадах сталого розвитку. Виокремлено п’ять домінант ІІП, а саме: (1) достатнє інвестиційне забезпечення раціонального природокористування національної економіки; (2) інвестиційне забезпечення наукових досліджень та інновацій за напрямом сталого розвитку; (3) відновлення, стале використання та охорона складників природно-ресурсного потенціалу національної економіки; (4) зниження екодеструктивного впливу соціально-економічної системи на стан навколишнього природного середовища; (5) підвищення екологічних аспектів якості життя населення. Кожна домінанта потребує введення відповідних їй оціночних індикаторів. Авторами розширено систему національних індикаторів сталого розвитку в межах ЦСР. У пропоновану систему індикаторів інтегровано європейські та авторські економіко-екологічні показники, орієнтовані на поглиблену оцінку інвестиційного та природно-ресурсного потенціалу у видовому і структурно-секторальному вимірах, взаємозв’язку інвестиційного та екологічного складників природокористування. На підставі результатів комплексної оцінки визначено складники домінант ІІП та завдання з найнижчим ступенем впровадження, а саме: Домінанти 1 і 2, завдання підвищення енергоефективності Домінанти 3, завдання зниження відходоємності Домінанти 4, завдання покращення стану здоров’я населення Домінанти 5. Обґрунтовано головні напрями та шляхи підвищення ступеню впровадження домінант ІІП, зокрема: (1) зростання державних видатків на НДР та інновації за напрямом «Енергетика та енергоефективність», «Раціональне природокористування», поновлення фінансування «Наук про життя» в аспекті інноваційного розвитку медицини; (2) стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження енергозберігаючих технологій, екологічно чистих виробництв та екоінновацій шляхом зниження ставки екологічного податку; (3) створення сприятливого інституційного середовища для розширеного відтворення лісів та сталого розвитку лісового господарства; (4) стимулювання вітчизняних інвесторів до екологічно орієнтованих капіталовкладень у сфері поводження з відходами; (5) розвиток міжсекторального партнерства для впровадження домінант ІІП. Пропонується впровадження селективного підходу у формування державної інноваційно-інвестиційної політики розвитку регіонів, спираючись на ідентифіковані Домінанти, виділені згідно з координатами Цілей сталого розвитку.