To see the other types of publications on this topic, follow the link: Політика грошово-кредитна.
Journal articles on the topic 'Політика грошово-кредитна'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 26 journal articles for your research on the topic 'Політика грошово-кредитна.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Буковинський, С. А. "Грошово-кредитна політика в сучасних умовах." Економіка України, no. 6 (631) (2014): 23–36.
Find full text
2
Осецький, В. "Грошово-кредитна політика - детермінанта інвестиційних змін." Банківська справа, no. 1 (2003): 22–26.
Find full text
3
Орлюк, О. П. "Грошово-кредитна політика як функція центрального банку." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, вип. 40 (2000): 25–30.
Find full text
4
Адаменко, І. П. "Грошово-кредитна політика у системі державного регулювання." Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. Економічні науки, no. 1 (31) (2014): 125–30.
Find full text
5
Коровій, В. В. "Грошово-кредитна політика в умовах економічних перетворень." Проблеми економіки, no. 3 (45) (2020): 167–75.
Find full text
6
Бурлачков, В. "Особливості сучасних економічних процесів і грошово-кредитна політика." Економіка України, no. 4 (581) (2010): 16–21.
Find full text
7
Gudzovata, О. О. "ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ЯК ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 14 (April 26, 2018): 75–80. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.14.75-80.
Full textAbstract:
Стаття спрямована на дослідження теоретико-методичних засад грошово-кредитної політики як елемента в системі забезпечення економічної безпеки держави. Метою статті є узагальнення і уточнення сутнісних характеристик і особливостей реалізації грошово-кредитної політики в системі забезпечення економічної безпеки держави. Застосовано такі методи дослідження, як системно-інституціональний підхід для виявлення ознак і зв’язків грошово-кредитної політики та економічної безпеки держави, наукової абстракції, логічний підхід для формування параметрів грошово-кредитної політики. Обґрунтовані місце, завдання та роль грошово-кредитної політики у системі складових економічної безпеки держави. На відміну від усталених підходів, коли визначається місце грошово-кредитної політики в системі фінансової безпеки, обґрунтовано значимість політики в системі економічної безпеки держави. Результати мають практичну значимість, яка полягає в можливості їх використання при плануванні грошово-кредитної політики держави.
8
Pasichnyk, Natalia, and Renat Rizhniak. "Аналіз фінансової політики Російської імперії в історико-економічних дослідженнях П. П. Мігуліна." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 44–54. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-44-54.
Full textAbstract:
У статті досліджуються основні етапи життєдіяльності та наукова спадщина професора Харківського університету П. П. Мігуліна (1870–1948). Метою статті є аналіз наукових і публіцистичних напрацювань професора Мігуліна дожовтневого періоду, присвячених фінансовій політиці Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ ст. та визначення його авторських підходів підвищення ефективності цієї політики, що актуальні й на сучасному етапі. Для досягнення визначеної мети використано спеціальні методи, характерні для дослідження історії науки та соціально-економічної історії: наративний, порівняльно-історичний, історико-біографічний, статистичний, а також методи, поширені в історико-економічних дослідженнях – організаційний підхід та процесний аналіз. Окреслено основні етапи біографії науковця. Проаналізовано основні наукові праці професора Мігуліна, де він комплексно досліджував фінансову політику Російської імперії за різноманітними напрямами (бюджетна, податкова, грошово-кредитна, інвестиційна, боргова та ін.), пропонуючи заходи щодо підвищення її ефективності. Науковець відзначав, що бюджетна політика реалізуються з ігноруванням інтересів населення, реальних можливостей країни і без розрахунку наслідків прийнятих рішень. Основні ідеї П. П. Мігуліна щодо підвищення ефективності податкової політики уряду охоплювали: рівномірний розподіл податків, перекладання податкового тягаря на заможні версти населення, звільнення від сплати податків окремих малозабезпечених суб’єктів, перерозподіл податків між загальнодержавним та місцевими бюджетами. Історико-економічний аналіз П. П. Мігуліна щодо грошово-кредитного регулювання за значний історичний період (із 1769 по 1907 рр.) приводить дослідника до висновку про наявність системних порушень у грошово-кредитній сфері протягом досліджуваного періоду та неефективність державного кредиту в Російській імперії. Значну увагу П. П. Мігулін приділяє грошовим реформам, які здійснювалися впродовж ХІХ ст. У межах даної статті подано лише якісний аналіз проведення грошової реформи 1895–1897 рр.
9
Борщ, Л. М. "Грошово-кредитна політика та її вплив на інвестиційний процес." Фінанси України, no. 12 (2003): 16–23.
Find full text
10
Богданов, О. М. "Грошово-кредитна політика в історії економічної думки - сновні етапи." Економіка розвитку, no. 4 (2005): 132–34.
Find full text
11
Горник, В. Г. "Грошово-кредитна політика як чинник впливу на конкурентоспроможність національної економіки." Економіка та держава, no. 4 (2011): 93–95.
Find full text
12
Шелудько, Н. М. "Грошово-кредитна політика в умовах глобальної нестабільності: висновки для України." Український соціум, no. 3 (70) (2019): 46–58.
Find full text
13
Безнощенко, М. В. "Грошово-кредитна політика Швеції і особливості її формування в сучасних умовах." Формування ринкових відносин в Україні, no. 18 (2002): 173–79.
Find full text
14
Дзюблюк, О. "Грошово-кредитна політика в період кризових явищ на світових фінансових ринках." Вісник Національного банку України, no. 5 (159) (2009): 20–30.
Find full text
15
Koroviy, V. V. "Monetary Policy in the Context of Economic Transformations." Problems of Economy 3, no. 45 (2020): 167–75. http://dx.doi.org/10.32983/2222-0712-2020-3-167-175.
Full textAbstract:
The purpose of this article is to improve the theoretical, methodological and practical grounds of monetary policy in the context of economic transformations. The main tasks of monetary regulators in transformational economies are the following: 1) to ensure long-term stability of the national currency; 2) to guarantee the stability of the state financial system; 3) to stimulate economic development indirectly. The necessity to continually improve the methodological tools for implementing monetary policy, as the use of original tools for quantitative and credit easing, has been substantiated. The role of interest rate policy has been identified as the main tool of monetary regulation in countries with advanced and transformational economies. The expediency of using the Taylor rule to increase the effectiveness of monetary policy in Ukraine has been substantiated. The article proves that in order to strengthen the monetary policy efficiency in the strategic perspective, and to approach intermediate and end goals, such policy should be based on a combination of floating exchange rate (of various types), inflation targeting, and adaptive use of other tools (interest rates, monetary aggregates, etc.). The methodological and application-specific peculiarities of implementing restrictive and incentive monetary policy have been outlined. It has been established that the monetary regulator mainly applied restrictive monetary policy in Ukraine in 2005-2020, but loosened it, when the socio-economic situation became challenging. The main features of inflation targeting have also been indicated, with the substantiation of its application in transformational economies, and in Ukraine, in particular.
16
Калітінська, Ю. О. "Грошово-кредитна політика НБУ під час світової кризи та на етапі посткризового відновлення." Актуальні проблеми розвитку підприємницької діяльності в Україні, Вип. 13 (2013): 92–97.
Find full text
17
AVANESOVA, N., S. YADUHA, and I. LISOVSKY. "MONEY-CREDIT POLICY: CHALLENGES AND THREATS OF THE FINANCIAL SECURITY OF THE COUNTRY." HERALD of Khmelnytskyi national university 264, no. 6(1) (November 2018): 107–12. http://dx.doi.org/10.31891/2307-5740-2018-264-6(1)-107-112.
Full text
18
Богач, Олена, and Тетяна Клименко. "АНАЛІЗ І ОЦІНКА ІНФЛЯЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ." Молодий вчений, no. 8 (96) (August 31, 2021): 114–17. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-8-96-24.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження полягає в тому, що знецінення гривні підриває конкурентоспроможність економіки України. На сьогоднішній день рівень інфляції є одним з найважливіших показників розвитку економіки. Падіння курсу гривні щодо вільноконвертованих валют вже вплинуло на найбільш чутливі до коливань валют сегменти споживчого ринку. Інфляційні процеси призводять до глибоких змін і зачіпають всі сторони соціально-економічного розвитку країни. Зниження темпу інфляції сприяє нормалізації структури внутрішнього попиту, перетворюючи його в фактор розвитку вітчизняних підприємств замість скупки нерухомості, іноземної валюти, землі. Стабілізація купівельної спроможності гривні необхідна для зміцнення грошової системи як форми організації грошового обігу, поліпшення якості грошей і виконуваних ними функцій. В мінімізації інфляційних процесів окрему важливу роль відіграє Національний банк України. Його грошово-кредитна політика спрямована на стабілізацію валютного курсу.
19
Маршавін, Ю. "Стимулююча грошово-кредитна політика як основний засіб збереження трудових колективів в умовах новітніх викликів." Україна: аспекти праці, no. 6 (2014): 3–10.
Find full text
20
Sheludko, Nataliia. "Monetary policy in the conditions of global instability: conclusions for Ukraine." Ukrainian society 2019, no. 3 (2019): 46–58. http://dx.doi.org/10.15407/socium2019.03.046.
Full textAbstract:
The paper considers the monetary policy of leading world central banks that have been used to overcome the global financial and economic crisis in 2008-2009. Advanced developed countries, which are current world’s technological leaders, managed to overcome this crisis, primarily through monetary mechanisms. For this purpose, a non-traditional monetary policy was invented and applied for the first time. It included the following: quantitative easing with a corresponding rapid growth of central bank liabilities; de facto maintaining a plurality of their objectives, including ensuring financial stability and reducing unemployment; expanded participation of central banks in financing governments’ budget deficits. The measures taken helped to overcome the recession in developed countries and the transition to a trajectory of economic growth. The current practice of monetary policy normalization, initiated in the United States, involves a gradual increase in the key interest rate and a curtailment of central bank balances. However, in many developed countries, the practice of non-traditional monetary policy is still persistent and is an important factor for determining the trends of the global economy. In general, the results of this policy can be evaluated differently, but it is important for Ukraine to conclude on the relevance of monetary policy to stimulate economic development. Global volatility, increasingly determined by trade wars and other forms of protectionism in global economies, poses challenges (primarily in terms of maintaining/enhancing export and production capacity). For the economy of Ukraine, which is vulnerable to external shocks, these factors, combined with internal centres of instability, form a complex of complicated tasks, in particular in terms of the cessation of further loss of investment potential, which should be addressed rationally by the monetary policy instruments.
21
Голюк В.Я., к.е.н., доцент. "ВПЛИВ КЛЮЧОВИХ ВІДСОТКОВИХ СТАВОК НА ДИНАМІКУ ВВП ЄВРОЗОНИ." Економічний форум 1, no. 2 (May 17, 2020): 113–18. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2020-2-15.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження впливу процентної політики ЄЦБ на динаміку валового внутрішнього продукту (ВВП) в Єврозоні. У роботі вказано, що Рада керуючих Європейського центрального банку встановлює наступні ключові процентні ставки для єврозони: відсоткова ставка за основними операціями рефінансування, ставка за депозитним інструментом та ставка граничного кредитного інструменту.
Для аналізу зв’язку між реальною процентною ставкою та динамікою валового внутрішнього продукту в Єврозоні було використано кореляційний аналіз. Результати досліджень демонструють, що в 1999-2007 та 2012-2018 роках реальна процентна ставка була пов'язана з ростом ВВП в єврозоні позитивно, і зв'язок був досить міцним. У 2008-2011 роках цей звʼязок був слабким, що можна було пояснити світовою економічною кризою та діями ЄЦБ щодо подолання спаду в економіці ЄС. Тест Гренджера на наявність причинно-наслідкового звʼязку продемонстрував, що в 1999-2007 роках зростання ВВП спричиняло динаміку процентних ставок ЄЦБ, але в 2012-2018 роках процентна ставка спричинила зростання ВВП у короткостроковому періоді (з відставанням на 1 рік).
Дослідження демонструє, що грошові заходи ЄЦБ відіграли ключову роль у підтримці економіки, і Європейський Союз досяг успіху в застосуванні експансійної грошово-кредитної політики для стимулювання економічного зростання. За програмою кількісного ослаблення Європейський центральний банк знизив основну ставку рефінансування до 0%. Для розвитку економічного розвитку Європейський центральний банк використовував довгострокові кредити комерційним банкам для підтримки їх кредитних можливостей та ліквідності. ЄЦБ також використовує програму придбання активів (APP) для запобігання низькій інфляції в Європейському Союзі. Грошово-кредитна політика ЄЦБ призвела до збільшення зайнятості та купівельної спроможності населення, що, як наслідок, здійснило позитивний вплив на динаміку валового внутрішнього продукту в єврозоні.
Результати цього дослідження корелюють з попередніми дослідженнями (Nauro F. Campos, Jarko Fidrmuc, Iikka Korhonen та ін.).
22
BATIUK, Larysa. "MONETARY POLICY AND FINANCIAL INTERMEDIATION IN BASEL III: GLOBAL TRENDS." Ukrainian Journal of Applied Economics 4, no. 3 (August 30, 2019): 39–47. http://dx.doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-5.
Full textAbstract:
Introduction. The article deals with the peculiarities of the transmission mechanism of monetary policy in the implementation conditions of the Basel Committee requirements on Banking Supervision "Basel III". The problem of the mechanism violation of the classical monetary multiplier, the imbalance of the monetary circulation system, the frequency increase of debt defaults and the amplitude of macroeconomic fluctuations in the global economic system are marked as a study result of the effects of the credit mitigation policy conducted by the US Federal Reserve amid the global financial crises of the last decade and changes in the nature of financial intermediation based on the synthesis of asset securitization and structured finance instruments. The purpose of this article is to investigate changes in monetary policy and financial intermediation in the implementation context of the Basel Committee on Banking Supervision Basel III as a source of imbalance in the global economy. Research methodology. The system method, method of scientific abstraction, methods of analysis and synthesis, statistical, comparison, generalization, scientific prediction were used. Results. The article deals with the implications of implementing the Basel Committee on Banking Supervision Basel I and Basel II in the area of monetary policy and financial intermediation; peculiarities of monetary multiplier mechanism operation in modern conditions are revealed; the possible consequences of implementing Basel III requirements for the mechanism of monetary supply formation in the world economy are analysed; the change in the role of gold as monetary metal in central bank foreign exchange reserves and the implications of these changes in terms of price dynamics and the distribution of real wealth in the global economy are examined. Conclusions. It is proposed to consider the requirements of the Basel Committee on Banking Supervision "Basel III" as such, which will exacerbate the volatility of global financial markets, increase the likelihood of increasing the frequency of debt defaults and, given the possibility of using gold as a means of redistribution of real wealth in the global economy, will cause an increase in the amplitude of macroeconomic fluctuations. Keywords: monetary policy; financial intermediation; the central bank; US Federal Reserve; Basel III; bank capital structure, monetary base; money multiplier, correspondent accounts; money supply; monetary gold; global economy.
23
Боженко, В., and О. Кузьменко. "ЗВ’ЯЗОК МІЖ ТІНЬОВОЮ ЕКОНОМІКОЮ ТА КОРУПЦІЄЮ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 176–85. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241306.
Full textAbstract:
Анотація. Узагальнено аргументи і контраргументи в межах наукової дискусії з питання взаємозв’язку між тіньовими економічними процесами і корупційними схемами в країні. Основною метою проведеного дослідження є ретроспективний і поточний аналізу стану наукових публікацій, присвячених проблемам протидії корупції та тіньової економіки, на міжнародному рівні на основі використання сервісу SciVal та VOSViewerv. Актуальність розв’язання наукової проблеми полягає в необхідності переходу від традиційного огляду наукових публікацій до новітнього підходу, що передбачає встановлення крос-тематик, а також міждисциплінарних та міжнаціональних зв’язків при дослідженні обраної наукової проблематики. Дослідження питання взаємоз’язку між рівнем корупції у країні та масштабами тіньової економіки здійснено в такій логічній послідовності: визначення динаміки наукових статей, присвячених проблемам протидії корупції та тіньових процесам; установлення найбільш цитованих наукових статей і видань з визначеної проблематики; проведення аналізу дослідницьких областей у SciVal, установлення перспективних напрямів дослідження обраної проблематики. Для моніторингу наукових публікацій, у яких висвітлюється питання взаємодії корупції з тіньовими економічними процесами, використано дані наукометричної бази Scopus за період 1996—2021 рр. Для проведення бібліометричного аналізу відібрано 4 696 наукових публікацій з визначеної проблематики. У середньому близько 40 % публікацій, присвячених дослідженню корупції та тіньової економіки, опубліковано вченими з країн Європи. Установлено, що 15 % публікацій, які присвячені питанням корупції та тіньової діяльності, належать до кластера «Грошово-кредитна політика; економічне зростання; експорт», рівень промінентності якого становить 94,448. За період 2011—2020 рр. науковці Шеффілдського університету (Великобританія), Оксфорського університету (Великобританія), Австралійського національного університету (Австралія) опублікували найбільшу кількість наукових праць, присвячених дослідженню зв’язку між корупцією і тіньовою економікою. На основі аналізу метаданих наукових публікацій виокремлено чотири змістовні кластери з використанням інструментарію VOSViewerv. Дослідження теоретично доводить, що корупція та тінізація економіки є складними та багатоаспектними явищами, які можуть як взаємодоповнювати, так і взаємообумовлювати один одного, а також мають системноважливий вплив на темпи соціально-економічного розвитку країни. Ключові слова: тіньова економіка, корупція, бібліометричний аналіз, кластер, нелегальна діяльність. Формул: 0; рис.: 4; табл.: 2; бібл.: 21.
24
Nikolayev, Yuriy. "MONETARY POLICY IN CRISIS." Economic scope, 2020. http://dx.doi.org/10.32782/2224-6282/164-2.
Full textAbstract:
The article is devoted to the study of conditions of application and influence of non-traditional monetary policy of central banks of developed countries on national economies and economies of emerging market countries. Based on critical analysis and systematization of basic research on the analysis of non-traditional monetary policy and its impact on the economies of different countries, it is substantiated that non-traditional monetary policy is a set of measures aimed at restoring the transmission mechanism and eliminating financial market imbalances. The main tools of non-traditional monetary policy are - previous management, quantitative easing; credit easing; negative interest rates, qualitative mitigation. Relevant areas of research on the financial performance of economies were also justified, as monetary policy directly affects interest rates, money supply, exchange rates, availability of credit, and through the financial sector to other sectors of the economy. During the aggravation of the economic and debt crisis, which had a negative impact on the Eurozone countries, investors' interest in CEE countries increased due to higher interest rates and the opportunity to make more profits. The study of the impact of the ECB's monetary policy on the financial indicators of Central and Eastern Europe revealed that the ECB's unconventional policy, including quantitative easing aimed at lowering long-term interest rates, affected the yield on government bonds of almost all EU countries, not only member states. euro area, which generally declined after 2014. Non-traditional monetary policy and an increase in the ECB's balance sheet also affect investment flows to CEE countries, but are mainly debt instruments in both direct and portfolio investment. The opposite situation is observed in the Eurozone countries with a high debt burden, especially in Greece and Italy. Despite the fact that the ECB's policy has led the euro area countries with a high level of debt to reduce the debt-to-GDP ratio, there is a tendency to increase the share of public debt payments to GDP. In this situation, the ECB simply cannot significantly change the purpose of its monetary policy, because any, even small, increase in the discount rate will lead to a new debt crisis in the Eurozone with its epicenter in Italy and Greece. The study of the impact of non-traditional policies of the Bank of Japan, the Fed and the ECB on the economy of Ukraine confirms the hypothesis that the actions of the ECB have the greatest impact on the financial performance of Ukraine. The analysis shows the impact of non-traditional monetary policy on the exchange rate of the Ukrainian hryvnia to the euro, US dollar and Japanese yen, but it was not significant. This is due to the fact that monetary policy in Ukraine only in 2015 actually moved from a fixed exchange rate to a floating exchange rate and began to apply inflation targeting. Announcements of non-traditional monetary policy have also affected government bond yields and stock indices, but the Ukrainian stock market is underdeveloped and has little effect. The main influence was the first programs of non-traditional monetary policy of the ECB, the USA and the Bank of Japan. In times when non-traditional measures were just being introduced and difficult to regulate and predict. Thus, it was proved that, on the one hand, unconventional monetary policy can stimulate economic growth, and on the other hand, create significant risks for further monetary policy opportunities to counter future crises.
25
Vdovenko, Larisa, Kateryna Moroz, and Tatiana Kovalchuk. "MONETARY POLICY OF THE NBU AND ITS IMPACT ON BANKING ACTIVITY." Market Infrastructure, no. 35 (September 2019). http://dx.doi.org/10.32843/infrastruct35-57.
Full text
26
Shchetynin, Anatolii. "MONETARY POLICY OF THE NBU: TRENDS AND CHANGES IN THE MONEY SUPPLY." Scientific opinion: Economics and Management, 2022. http://dx.doi.org/10.32836/2521-666x/2022-78-19.
Full textAbstract:
From the point of view of real and in the last two years, mainly negative in their consequences, changes in our social production, the main directions of the monetary policy developed and implemented by the National Bank of Ukraine are considered. Measures taken by the central bank to implement monetary policy are analyzed in connection with the government's actions to stimulate economic development and overcome the negative consequences that arose during the pandemic and significant changes in the global market conditions. Attention is focused on the analysis of the steps taken by the main regulator in order to counter the rapid inflationary process, which especially intensified in 2021 and the threat of significant rates of which remains in the current year. The factors that led to significant changes in the national currency, manifested in a significant weakening of its purchasing power, were identified. Among them, some attention is paid to the analysis of the impact of the pandemic on the economy of Ukraine. The fact of slow and insufficient response of the government to the current situation in the country is stated. The named external factor was also strengthened by the political factor, which found its expression in the insufficiently high level of professionalism of a significant part of high-ranking state officials who came to power on the wave of pre-election populism. At the same time, both external and internal factors that had a significant impact on price growth in Ukraine were considered. It is stated that the anti-inflationary actions of the central bank can be successful only with the restructuring of the domestic economy. Some attention is paid to the actions of the government, which are associated with intentions to strengthen the investment process and which are largely implemented through the banking system. The main factors of the weakening of the hryvnia exchange rate against the US dollar are revealed and possible directions for strengthening the national currency are identified. Analyzed the main activities of the central bank to address the current problems of the domestic banking system.