Journal articles on the topic 'Польотні дані'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Польотні дані.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 34 journal articles for your research on the topic 'Польотні дані.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Grishmanov, E., A. Mogilatenko, and Yu Danilov. "РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ В ПОЛЬОТІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 53 (February 5, 2019): 36–40. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.036.
Full textAbstract:
В роботі розроблена інформаційна технологія автоматизованого прогнозування несприятливого авіаційних подій в польоті з використання глибоких нейронних мереж для вирішення задач розпізнавання і запобігання несприятливих авіаційних подій є мало розглянутими і вимагають подальших досліджень. Запропоновано реалізація розробленої інформаційної технології (ІТ) в чотири етапи: підготовчий, основний, додатковий та заключний. Перший (підготовчий) етап функціонування ІТ виконується до початку прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті. Вхідні дані задаються у вигляді архівних текстових повідомлень про ситуацію в польоті за даними від зовнішніх джерел. Вихідні дані включають топологію та вагові коефіцієнти згорткової нейронної мережі (ЗНМ), які передаються для виконання основного етапу функціонування ІТ. Основний, додатковий та заключний етапи функціонування ІТ виконуються в процесі прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті. Вхідними даними для відповідних етапів є текстові повідомлення про ситуацію в польоті за даними від зовнішніх джерел, а також топологія та вагові коефіцієнти ЗНМ, отримані на підготовчому етапі з використанням модулю рекурентної нейронної мережі (LSTM). Вихідними даними основного етапу функціонування ІТ є задокументована інформація щодо результатів прогнозування несприятливих авіаційних подій в польоті. Розроблена ІТ технологія дозволяє реалізувати процес автоматизованого прогнозування несприятливого авіаційних подій в польоті з використанням глибоких нейронних мереж, з чітко визначеною і взаємозалежної сукупністю етапів, з можливістю подальшого розпаралелювання виконання їх процедур, з урахуванням особливостей подання (формалізації) знань про розпізнавання несприятливих авіаційних подій в польоті по текстовій інформації, що отримана та узагальнена від різних джерел за результатами контролю повітряного простору.
2
Chubarov, A. "ЯВИЩЕ ЛОКАЛЬНОГО БЛИЖНЬОГО ПІКУ МІНІМАЛЬНО НЕОБХІДНОЇ СТАРТОВОЇ МАСИ У ПРОЕКТУВАННІ ТАКТИЧНИХ І ЗЕНІТНИХ КЕРОВАНИХ РАКЕТ." Journal of Rocket-Space Technology 29, no. 4 (November 17, 2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.15421/452104.
Full textAbstract:
Дана стаття має на меті висвітлення явища локального ближнього піку мінімальної необхідної стартової маси тактичних і зенітних керованих ракет. Дане явище було виявлене автором під час дослідження областей оптимальних проектних рішень (проектних параметрів) для вказаних класів ракет. Це явище виникає під час проектування ракет вказаних класів мінімальної маси при наявності обмеження на мінімально допустиму кінцеву швидкість польоту на нульових або гранично малих висотах. Суть даного явища полягає у тому, що залежність мінімальної стартової маси від дальності при заданих обмеженнях не є монотонною і містить локальний максимум на деякій дальності польоту у «ближній» зоні дії та локальній мінімум на деякій дальності у «середній» зоні дії. Дослідження проводилось шляхом двокритеріальної оптимізації проектних параметрів вказаних класів ракет з одночасною оптимізацією траєкторій польоту за допомогою генетичного алгоритму. У розглянутому основному розрахунковому випадку мінімально необхідна (пікова) стартова маса при стрільбі на дальність 25 км аналогічна мінімально необхідній масі при стрільбі на дальність 80 км. Неврахування такої особливості залежності мінімально необхідної стартової маси від дальності польоту може призвести до того, що дальності в області розташування піку будуть для ракети недосяжні з мінімально необхідною кінцевою швидкістю. Для аналізу причин, що викликають дане явище додатково було розглянуто розрахунковий випадок польоту тактичної ракети на різні дальності за оптимальними з точки зору максимальної кінцевої швидкості траєкторіями. Отримані результати дозволили визначити причини виникнення явища локального ближнього піку мінімальної необхідної стартової маси. Дане явище необхідно обов’язково враховувати при проектуванні ракет розглянутих класів для забезпечення досяжності усього діапазону дальностей з виконанням заданих обмежень.
3
Соломенцев, О. В., С. В. Павлова, М. Ю. Заліський, and Ю. В. Грищенко. "АЛГОРИТМИ ОБРОБКИДАНИХ ПІД ЧАСПІДГОТОВКИ ПІЛОТІВ НА КОМПЛЕКСНОМУТРЕНАЖЕРІЛІТАКА." Vodnij transport, no. 1(29) (February 27, 2020): 97–108. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553/2020.1.29.11.
Full textAbstract:
У статті розглянуті питання підвищення якості підготовки екіпажів на ко плексно у тренажері літака Ан-148. Ці дослідження спря овані на підвищення безпеки в особливих випадках польоту. Пробле а людського фактора сьогодні є актуальною. На сучасних тренажерах відпрацьовуються дії в простих і складних у овах польоту. Проте всі дії під час одночасних від ов передбачити не ожливо. Зазначені від ови також призводять до підвищеної напруженості людини-оператора. Сьогодні існує завдання навчити пілота не погіршити якість техніки пілотування в таких ситуаціях. Сучасні цифрові тренажери дають великі ожливості для обробки статистичних даних. То у на часі впровадження нових етодів для авто атизації аналізу польотної інфор ації і отри ання результатів за експери ентальни и дани и. З іни пара етрів польоту ають випадковий характер, не зважаючи на прагнення пілота чітко слідувати по заданій траєкторії польоту. У результаті статистичної обробки даних кута крену за глісадоюбули визначені дві оделі опису і овірнісних законів розподілу цього важливого пара етра польоту повітряного судна. Зокре а, під час польоту без від ов і з одинични и від ова и пропонується використовувати нор альний закон розподілу кута крену. Під час одночасних ко плексних від овах, коли їх кількість більше двох, пропонується використовувати узагальнений розподіл Вейбулла для флуктуацій кута крену. Ця одель з іни кута крену вказує на погіршення якості техніки пілотування через підвищення психофізіологічної напруженості роботи пілота повітряного судна. У статті виконано синтез двох алгорит ів виявлення факту підвищеної психофізіологічної напруженості пілота у випадку складних від ов. Перший алгорит заснований на критерії Ней ана-Пірсона, а другий –відповідає опти ально у айєссівсько у критерію. У процесі синтезу алгорит ів виявлення використовувалося припущення про те, що в тренді кута крену у випадку складних від ов спостерігається гар онійна складова. Це дозволило спростити аналітичний вид алгорит ів обробки даних.Ключові слова: детер іновані коливання, закон розподілу, якість техніки пілотування, випадковий процес, людський фактор.
4
Berezhnoj, A., and I. Kryzhanivskyi. "КОМПЛЕКС ЗАДАЧ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ НА ПЛАНУВАННЯ МАРШРУТІВ ПОЛЬОТІВ БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 59 (February 26, 2020): 3–6. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.003.
Full textAbstract:
Впровадження інформаційно-аналітичних систем у практику людської діяльності в умовах стрімкого розвитку інформаційних і телекомунікаційних технологій забезпечує рішення ключової для керівника задачі - здійснення ефективного управління в масштабах визначених повноважень. Використання в роботі сучасних технологій підтримки прийняття рішень дозволяє знизити ризики, які пов'язані з прийняттям необґрунтованих рішень, корегувати плани застосування безпілотних авіаційних комплексів в умовах мінливої обстановки і ситуаціях невизначеності. У статті доведено, що широке застосування безпілотних літальних апаратів дозволяє вирішувати різні задачі в умовах, у яких застосування пілотованої авіації недоцільно. Низька вартість, простота і доступність технології виробництва, тактико-технічні характеристики безпілотних літальних апаратів дозволяють використовувати їх для вирішення широкого спектру завдань, у тому числі з пошуку стаціонарних та динамічних об’єктів. Дані завдання вимагають ретельного планування маршрутів польотів безпілотних літальних апаратів для пошуку та моніторингу стану різних об’єктів, прийняття оптимальних рішень щодо дій з урахуванням різноманітних факторів впливу на безпілотний літальний апарат, формування управляючих рішень з високою оперативністю та обґрунтованістю, що може бути забезпечено створенням інтелектуальної системи підтримки прийняття рішення. Застосування безпілотних літальних апаратів передбачає виконання планування маршрутів польотів, що характеризується значною часовою та обчислювальною складністю. На теперішній час значна увага дослідників присвячена розробкам інтелектуальних систем підтримки прийняття рішення оператора безпілотного літального апарату по управлінню технічним засобом з урахуванням можливих впливів на апарат, однак моделі та задачі системи прийняття рішення на планування маршрутів безпілотних літальних апаратів не розкриті в у повній мірі. У статті розроблена структура комплексу задач планування маршрутів польоту безпілотного літального апарату, яку доцільно застосувати при створенні автоматизованої системи управління підрозділами безпілотних літальних апаратів
5
Shapovalov, Oleg, Denis Kolesnik, and Oleg Pilipenko. "НАВАНТАЖЕНІСТЬ ЗУБЧАСТИХ ПЕРЕДАЧ ВЕРТОЛЬОТНИХ РЕДУКТОРІВ ТА ЇХ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНИЙ СТАН." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 4 (14) (2018): 41–54. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-41-54.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Для обґрунтованого збільшення ресурсу вертольотних редукторів необхідно мати наявні дані по навантаженості їх зубчастих передач на основних режимах польоту, результати стендових випробувань, розрахунків на міцність, витривалість, напружено-деформівного стану і т. ін. Отримані результати будуть використані в перевірочних розрахунках, випробуваннях відповідних деталей редукторів за різними критеріями при підготовці висновків про доцільність продовження ресурсів трансмісій вертольотів Ми-8 та їх модифікацій. Постановка проблеми. Виявлення можливості збільшення ресурсів зубчастих передач головного, проміжного і хвостового редукторів вертольотів Ми-8 та їх модифікацій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У раніше проведених дослідженнях дана оцінка навантаженості та напружено-деформованого стану зубчастих передач в основному для однопарного зачеплення зубчастих коліс. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Специфіка роботи зубчастих передач вертольотних редукторів полягає в урахуванні реальної багатопарності зачеплення, характерної для авіаційних передач. Мета статті. Розглянути наявні дані по статичних та динамічних навантаженнях у зоні багатопарного зачеплення. Виклад основного матеріалу. Розглянуті навантаженість високошвидкісних зубчастих передач редукторів на злітному і крейсерському режимах експлуатації, статичний розподіл навантаження між зубцями в зоні багатопарного зачеплення, динамічні навантаження в зачепленні зубчастих коліс. Висновки відповідно до статті. Найбільш небезпечним для роботи зубчастого вінця є крайковий контакт на вході в зачеплення і виході з нього, де мають місце максимальні контактні напруження.
6
Ситник, Ю. Б. "Підхід щодо побудови системи управління безпекою польоту авіації в умовах невизначеності." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 2(43), (May 11, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.43.09.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів (БП), що базується на двох контурах управління БП (управління та забезпеченням БП). Встановлено, що рішення задач по управлінню та забезпеченню БП на сьогоднішній день базується в основному на математичному апараті, який побудований на імовірнісних, статистичних методах. Дані методи не дозволяють урахувати неповноту, невизначеність, неточність відомостей. Для задач, які не піддаються строгій формалізації і мають логіко-аналітичний характер, у тому числі виробці рекомендацій з управління БП, запропоновано використовувати нечітку логіку як засіб моделювання невизначеності природної мови. Обґрунтовано автоматизацію рішення задач управління БП здійснити впровадженням нових технологій в систему управління БП. Обраний когнітивний метод формалізації задачі управління БП та модель подання знань, яка заснована на нечітких множинах і нечіткої логіки. Запропоновано формалізацію знань про процес управління БП здійснити шляхом використання трикутних нечітких чисел і трапецієподібних нечітких інтервалів, доцільність використання яких обумовлюється простотою виконання операцій над ними, можливістю їх наочної графічної інтерпретації. В якості базової моделі представлення знань про процес управління БП в умовах невизначеності визначені інтервальні нечіткі множини типу 2 і засновані на них нечіткі логічні системи інтервального типу. Тип алгоритму нечіткого виводу, що використовується в нечіткій логічній системі, визначається структурою нечітких продукційних правил, процедурою фазифікації, агрегування, активізації, акумулювання і дефаззифікації. Розроблений новий підхід побудови системи управління БП з використанням нових інформаційних технологій, який забезпечує запобігання авіаційних подій при організації конкретного польоту повітряного судна.
7
Averyanova, Yuliya, Anna Rudiakova, and Felix Yanovsky. "Оперативна корекція траєкторії повітряного судна на основі інформації бортових метеорологічних радіолокаторів." Proceedings of the National Aviation University 85, no. 4 (December 22, 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15133.
Full textAbstract:
Прогнозування та корекція траєкторії руху повітряного судна є одною з важливих можливостей для ефективного управління повітряним рухом. Одним з ключових факторів, що впливає на прогнозування траєкторії польоту є метеорологічний стан в аеропортах вильоту та посадки, а також впродовж траєкторії польоту. За таких умов важливим є широке використання можливостей систем оперативного одержання інформації про небезпечні погодні умови для короткочасної корекції траєкторії польоту. Бортові метеорологічні радіолокаційні системи є потужним та зручним засобом для одержання оперативних даних під час польоту у випадку виникнення несприятливих атмосферних умов. В даній роботі показані та обговорюються можливості корекції траєкторії польоту з використанням оперативної метеорологічної інформації, що одержується за допомогою бортових радіолокаційних систем.
8
Никифоров, О. В., С. І. Смик, П. М. Мартиненко, Ю. Б. Ситник, and А. С. Могилатенко. "Розрахунок тактичного радіуса дії літаків з турбореактивною силовою установкою при скороченому наборі вихідних даних." Системи озброєння і військова техніка, no. 4 (68) (December 24, 2021): 40–50. http://dx.doi.org/10.30748/sovit.2021.68.06.
Full textAbstract:
У статті представлено методику розрахунку тактичного радіуса дії літаків з турбореактивною силовою установкою на підставі їх льотно-технічних характеристик, що наводяться у загальнодоступній довідковій літературі. Це дозволяє розраховувати їх характеристики досяжності, не використовуючи громіздкі дані, що містяться у номограмах з розрахунку дальності та тривалості польоту літаків відповідних типів. При цьому забезпечується збіжність результатів, отриманих за допомогою запропонованої методики з результатами, отриманими на підставі традиційних номограм, до 15÷20 %. Наведені результати можуть бути використані при розробці спеціального програмного забезпечення для систем моделювання бойових дій авіації.
9
Kharchenko, Volodymyr, and Alexander Onishchenko. "Сучасний стан розвитку безпілотних авіаційних систем в стратосфері." Proceedings of the National Aviation University 85, no. 4 (December 22, 2020): 37–40. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15136.
Full textAbstract:
У даній роботі розглянуті основні цілі та завдання, які вирішуються за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Показано класифікація сучасних БПЛА по масі, висоті і тривалості польоту. Проаналізовано основні переваги та недоліки використання БПЛА в стратосфері в порівнянні з пілотованими літальними апаратами (ПЛА).
10
Тюрін, В. В., О. І. Тимочко, О. І. Колодяжний, and І. П. Мажара. "Метод формалізації знань про прогнозовані варіанти формування потоків літаків для заходу на посадку." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(46) (February 17, 2022): 92–98. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.13.
Full textAbstract:
Наведена структура методів формалізації знань про прогнозовані варіанти формування потоків літаків у зоні відповідальності керівника польотів. Вони використовуються в рамках функції − процесу розробки математичної та логічної моделей управління повітряним рухом для вирішення завдань оцінки повітряної обстановки. Метою статті є підвищення оперативності та обґрунтованості прийняття рішень керівником польотів за рахунок удосконалення інформаційного забезпечення. Предмет дослідження: методи прийняття рішень щодо формування потоків літаків для заходу на посадку. Теоретичні дослідження засновані на використанні методів: системного аналізу - при аналізі діяльності осіб групи керівництва польотами для побудови моделі на базі технологій і функціонування системи управління повітряним рухом; факторний аналіз - для комплексного аналізу процесу формування потоків літаків на базі побудованої нечіткої нейромережевої моделі. Дана модель дозволяє моделювати реальні події та процеси, прогнозувати і попереджувати критичні ситуації у повітрі. Тому розроблена модель може бути використана для моніторингу та діагностики управлінських рішень у динаміці розвитку ситуацій на командно-диспетчерських пунктах аеродромів Збройних Сил України.
11
Кукліна, Тетяна, Сергій Цвілий, and Світлана Журавльова. "ЗАГАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ТУРИЗМУ: ВІД КОРОНОВІРУСУ ДО ВІЙСЬКОВОЇ АГРЕСІЇ." Підприємництво та інновації, no. 23 (April 29, 2022): 12–15. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/23.2.
Full textAbstract:
У статті розглянуто кризова ситуація туристичного сектору, з яким стикнувся весь світ. Розглянуто основні напрямки, в яких змінився вектор відносно короновірусних обмежень, з якими світ живе з 2019 р. Виокремлено низку країн, які спростили пересування для туристів та носіння масок в аеропортах та під час польотів. Подано дані туристичних операторів про туристів, які опинилися за кордоном з метою відпочинку на час початку військової операції з Росією в лютому 2022 р. В результаті форс-мажорних обставин завдяки переговорам з консульськими установами всім туристам надано прихист та можливість повернутися. Проаналізовано падіння продажів в туристичному секторі європейських країн, зокрема підвищення цін на авіаквитки та майбутні літні подорожі розглянуто зміни в логістиці пересувань туристів у зв’язку з санкціями ЄС на РФ. Розглянуто тенденції розвитку туристичних напрямів на початку 2022 р. в порівняні з 2019 р.
12
Зубко, Владислав Миколайович, Тетяна В’ячеславівна Хворост, and Сергій Петрович Соколік. "ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ЗБОРУ ТА АНАЛІЗУ ЦИФРОВИХ ДАНИХ ДЛЯ ОЦІНКИ РОБОТИ МАШИННИХ АГРЕГАТІВ В СЕРЕДОВИЩІ MICROSOFT OFFICE EXCEL." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes 42, no. 4 (October 12, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2020.4.1.
Full textAbstract:
Розроблено методику дослідження експлуатаційно-економічних показників та показників якості роботи для існую-чих та проектованих машинних агрегатів при виконанні механізованих технологічних операцій в реальних природно-клі-матичних умовах. Сучасні дослідження показують, що на сьогодні фактично вичерпаний потенціал землі і сортів сільськогосподарсь-ких культур (крім генномодифакованих, а вони заборонені на сьогодні у Європі) у зростанні врожаю і сьогодні людство повинно боротись за збільшення врожайності за рахунок забезпечення потреб рослин – якості виконання технологічних операцій. Якість виконання технологічної операції – це до 30% формування врожаю. Якість кожної технологічної операції формує загальну якість технологічного процесу та впливає на кінцевий результат – на якість, кількість і собівартість продукції. Неякісно виконану технологічну операцію неможливо ні переробити, ні компенсувати, надолужити високою які-стю послідуючих технологічних операцій. Сучасні методи інформаційних технологій дозволяють значно спростити та здешевити результати оцінки ро-боти машинних агрегатів. Визначальним в цій ситуації є інструмент, завдяки якому отримуються данні для обробки, аналізу та прийняття рішення. Мова йде про методику, яка використовується для отримання інформації. Результат розрахунку, отриманий у лабораторних умовах, повинен відповідати результату хронометражних спостережень у виробничих умовах. Саме такою є розроблена нами математична модель і комп’ютерна програма «Машинний агрегат», алгоритм якої реалізований в середовищі Microsoft Office Excel. Дана програму проходить польові випробування спільно з ЛКМЗ та Елворти. Основною умовою для проведення розрахунків повинна бути достовірна база даних. Розроблена методика дозволяє виконати глибокий аналіз експлуатаційно-економічних та якісних показників вико-ристання машинного агрегату в будь-яких природно-кліматичних умовах як для існуючих так і проектованих агрегатів.
13
Shapovalov, Oleg, Denis Kolesnik, and Pilipenko Oleg Pilipenko. "КОНСТРУКЦІЇ, КІНЕМАТИЧНІ СХЕМИ ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕРТОЛЬОТНИХ РЕДУКТОРІВ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 34–48. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-34-48.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан найбільш застосовуваних вертольотів Ми-8 різних модифікацій пасажирського, транспортного та військового призначення характеризується тим, що в них є агрегати з обмеженим ресурсом, відмови яких безпосередньо впливають на безпеку польотів. Оскільки найближчим часом заміни цьому типу вертольотів не очікується, необхідно забезпечити підтримку стану льотної придатності наявного парку вертольотів цього типу. Постановка проблеми. Для обґрунтованого збільшення ресурсів головного, проміжного і хвостового редукторів необхідно мати об’єктивні дані по параметрах елементів трансмісії вертольоту типу Ми-8. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Про ефективність встановлення і збільшення ресурсів агрегатам трансмісії вертольотів свідчать: оцінка й обґрунтування продовження ресурсу елементів конструкцій у двох томах під редакцією академіка В. Т. Трощенко Інституту проблем міцності НАН України, розроблене відповідне положення РФ (2004) та захист дисертації на подібну тему (2014) стосовно вертольотів Ми-2. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розгляд конструкцій, кінематичних схем та основних технічних характеристик головних редукторів ВР-8, ВР-8А, ВР-14, проміжного ПР-8 та хвостового ХР-8 редукторів. Мета статті. Розглянути наявні початкові дані стосовно таких агрегатів трансмісії вертольотів Ми-8, як головний, проміжний і хвостовий редуктори та їх зубчасті передачі. Виклад основного матеріалу. Розглянуті конструкції, кінематичні схеми редукторів ВР-8, ВР-8А, ВР-14, ПР-8, ХР-8 та їх зубчасті передачі, а також відповідні основні технічні характеристики. Висновки відповідно до статті. Розглянуті конструкції, кінематичні схеми та основні технічні характеристики головних, проміжного та хвостового редукторів для подальшого їх застосування з метою забезпечення підтримки стану льотної придатності наявного парку вертольотів типу Ми-8.
14
Попов, Михайло Олексійович. "Технологія дистанційного виявлення мін на основі аналізу матеріалів зйомки з безпілотних літальних апаратів: стан та перспективи." Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, no. 5 (May 24, 2022): 56–62. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.05.056.
Full textAbstract:
У доповіді йдеться про актуальну розробку співробітників Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України» — технологію дистанційного пошуку та виявлення вибухонебезпечних об’єктів для розмінування територій, основану на аналізі матеріалів зйомки з безпілотних літальних апаратів. Роботи виконувалися в рамках проєкту науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Успішно проведено польові дослідження. Далі для доведення зазначеної розробки до стадії впровадження необхідно створити дослідний зразок бортового комплексу для дистанційного виявлення мін на базі сертифікованого безпілотного літального апарата, оснащеного малогабаритним георадаром.
15
Sydorenko, S. V., O. V. Zinchenko, Yu Ye Skrylnyk, O. M. Kukina, and S. H. Sydorenko. "Ентомокомплекс і санітарний стан полезахисних лісових смуг ДП «ДГ “Елітне” ІР ім. В. Я. Юр’єва НААН України»." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 184–93. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.184.
Full textAbstract:
Полезахисні лісові смуги (ПЛС) забезпечують формування біологічної повноцінності сільгоспугідь і баланс біогеоценозів, підвищують фауністичне біорізноманіття. Таксаційні дані, породний склад і санітарний стан полезахисних насаджень визначають специфічне середовище існування певних видів комах і формування відповідних ентомокомплексів. Метою роботи було визначення санітарного стану дерев у полезахисних лісових смугах та уточнення складу ентомокомплексу на найпоширеніших деревних породах. Польові дослідження проводили впродовж вегетаційного періоду з використанням загальноприйнятих ентомологічних і лісівничих методів. Досліджувані лісові смуги за санітарним станом були ослабленими та сильно ослабленими (індекс санітарного стану насаджень становив від ІІ,1 до ІІІ,0). У результаті ентомологічного аналізу визначено 45 видів комах із 32 родів і 13 родин. Із них комахи-ксилофаги представлені 23 видами, комахи-філофаги – 21 видом. Загалом, зрідка траплялися 43,2 % видів, масовими та звичайними були 25 і 22,7 % видів відповідно, поодиноко траплялися 9,1 % видів. Ясен звичайний мав індекс санітарного стану IV,1, ясен зелений – III,6, клен гостролистий – III, 9. Виявлено, що недогляд та нехтування проведенням лісівничих та агротехнічних заходів у ПЛС спричинили часткове всихання дерев у насадженні, внаслідок чого поширилися збудники захворювань і шкідливі комахи, які заселяли окремі дерева у насадженні.
16
Ivanyshyn, Volodymyr, Viktor Buhay, Valentyn Dudko, and Oleksii Penkovets. "ПОЛЬОВІ Й ЛАБОРАТОРНІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ У ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ м. ЧЕРНІГОВА." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 2 (12) (2018): 245–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-245-262.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Інженерно-геологічні вишукування (дослідження) на будь-якій ділянці під будівництво на території м. Чернігова завжди актуальні, тому що четвертинні відклади, які покривають всю його площу, неоднорідні, фізико-механічні властивості їх дуже змінюються просторово і по глибині. Постановка проблеми. Переважно більшість будівель і споруд у м. Чернігові закладається на четвертинних відкладах, які покривають всю його територію. Літологія та стратиграфічна повнота її часто змінюється на площі та в розрізі, що є проблемою для будівництва. Тому кожна ділянка під будівництво будь-якого об’єкта повинна детально досліджуватися. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпосередньо на ділянці, яка була об’єктом вишукувань, раніше робота не проводилася. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеною частиною проблеми була відсутність результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці, яка розглядається. Постановка завдання. Цільовим завданням робіт було вивчення інженерно-геологічних умов ділянки, на якій планується будівництво житлових будинків. Виклад основного матеріалу. Вивчена ділянка розташована між Чернігівсько-Городнянською моренно-зандровою рівниною та долиною р. Стрижень. За тектонічним районуванням територія вишукувань належить до північної частини Дніпровсько-Донецької западини. Інженерно-геологічна модель будови ділянки, яка розвідана до глибини 20 м, ґрунтується на інженерно-геологічних розрізах свердловин (літологічних колонках), графіках статич-ного зондування та геологічних розрізах. У розрізах свердловин виділено вісімнадцять верств і 26 інженерно-геологічних елементів. Розкриті свердловинами осади представлені згори до низу насипними ґрунтами, верхньо-середньо- та середньо-нижньочетвертинними відкладами. Ґрунтові води безнапірного типу знаходяться на глибині 9,5 і більше метрів. Висновки відповідно до статті. 1. За результатами виконаних робіт встановлено, що розкрита товща четвертинних осадових відкладів на ділянці неоднорідна, окремі частини її мають спорадичне поширення. 2. Ґрунти ІГЕ 11,12 просадні при додаткових навантаженнях. 3. На моренно-зандровій рівнині наявна «верховодка» на ґрунтах ІГЕ 14,15. При цьому ґрунти ІГЕ 11,12 стають текучими. 4. При розрахунках палевих фундаментів необхідно використовувати дані статичного зондування. 5. Через можливе підтоплення території з природних та антропогенних причин при проектуванні потрібно передбачити: гідроізоляцію фундаментів і підлог підвалів; регулювання поверхневого стоку; облаштування водопровідних комунікацій для запобігання втрати води та промислових стоків; захисні заходи, зокрема дренаж для забезпечення стійкості будівель до деформацій підмурків, нормальних умов будівництва й експлуатації заглиблених приміщень через наявність «верховодки»; при зміні плану розташування забудов та поверховості будівель виконання робіт здійснювати згідно з вимогами ДБНА 2.1.-1-2014.
17
Podobivsky, S. S., L. Ya Fedoniuk, M. M. Korda, I. M. Klishch, M. A. Andreychyn, M. I. Shkilna, V. S. Podobivsky, and S. O. Nykytiuk. "ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПРИ ДОСЛІДЖЕННЯХ ІКСОДОВИХ КЛІЩІВ І КЛІЩОВИХ ІНФЕКЦІЙ В УКРАЇНІ." Інфекційні хвороби, no. 3 (November 29, 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.3.10634.
Full textAbstract:
Мета роботи – створити медичну геоінформаційну систему на базі отриманих даних про кліщів, зібраних з тіла людей і домашніх тварин в межах м. Тернополя, Тернопільської та інших областей України, де проводилися польові дослідження; узагальнити та систематизувати дані про клінічний стан пацієнтів, уражених іксодовими кліщами за період польових і лабораторних досліджень.
Матеріали і методи. Ідентифікацію іксодових кліщів здійснювали за допомогою оптико-електронної системи SEO – IMAGLAB. Визначення збудників, яких переносили добуті кліщі, проводилось за допомогою методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) шляхом приготування суспензії кліщів, виділення самої ДНК та проведення подальшої ампліфікації з використанням ампліфікатора «ROTORGene–6000» в «реальному часі».
За основу створеної медичної геоінформаційної системи (ГІС) була взята платформа ArcGIS.
Результати. Створена ГІС дає можливість он-лайн бачити поширення кліщів, зумовлених ними інфекцій та пацієнтів, у яких ці інфекції виявлені, в м. Тернополі, Тернопільській, Житомирській, Хмельницькій, Закарпатській та інших областях України. Операційні можливості ГІС дозволяють узагальнювати результати у вигляді таблиць, графіків і діаграм, здійснювати пошуки кліщів і пацієнтів за ідентифікаційним номером і т. п.
Висновки. Застосування медичної ГІС під час дослідження морфо-фізіологічних, біологічних та епідеміологічних особливостей іксодових кліщів дає можливість отримувати просторові уявлення та демонструвати отримані результати, важливе у плані узагальнення та впорядкування даних про стан пацієнтів, атакованих кліщами і заражених різними видами збудників інфекційних захворювань на певних територіях. Медична ГІС може використовуватися у прогнозуванні епідеміологічної небезпеки у населених пунктах і окремих регіонах.
18
Каратанов, Олександр, Олександр Устименко, Максим Єна, Єгор Бова, and Василиса Калашнікова. "ВИКОРИСТАННЯ АЛГОРИТМІВ РОЙОВОГО ІНТЕЛЕКТУ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ГРУП БЕЗПІЛОТНИХ ЛІТАЛЬНИХ АПАРАТІВ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 98–103. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-24.
Full textAbstract:
Безпілотні літальні апарати (БПЛА) призначені для дистанційного спостереження та моніторингу і контролю місцевості, об'єктів, навколишнього середовища з передачею відеозображення на землю в реальному масштабі часу. Значний прогрес у створенні і використанні БПЛА пояснюється тим, що вони більшою мірою, ніж пілотовані повітряні засоби, відповідають вимозі «вартість-ефективність», допомагають здійснювати польоти без навичок реального пілотування, а також мінімізують ризик для життя пілотів. Також, вагомою перевагою БПЛА є їх прохідність і транспортна доступність – вони долетять до тих земельних ділянок, куди добратися по суші або на літаку, проблематично. Для пілотованих літаків важлива наявність величезної майданчики для зльоту і посадки, в той час як для приземлення БПЛА досить смуги 500-600 метрів, а мініатюрні БПЛА легко приземляться навіть на сходинки біля порога. БПЛА економно витрачають паливо завдяки компактним габаритам, що також є перевагою. До типових завдань БПЛА відносяться: прикордонне і морське патрулювання, пошуково-рятувальні роботи, виявлення лісових пожеж, моніторинг стихійних лих, вимір забруднень, спостереження за дорожнім рухом, інспектування джерел енергії і трубопроводів, спостереження за земною поверхнею, відеозйомка розважально-пізнавального характеру або ж повноцінна допомога при зйомці кінофільмів, доставка грузів і т.д. У даній статті розглянуто можливості використання алгоритмів ройового інтелекту при проектуванні систем управління автономних груп БПЛА, визначено, які недоліки сучасних систем можна подолати, наведено загальний алгоритм роботи ройового інтелекту, проведено огляд основних алгоритмів ройового інтелекту, а саме мурашиного алгоритму, алгоритму світляків, запропоновано використання комбінованого алгоритму, створеного на основі розглянутих. Особливу увагу в даній статі приділено перевагам БПЛА над пілотованим апаратом, аналізу цілей використання БПЛА, етапам розвитку БПЛА, опису рішення ройового інтелекту для управління малогабаритними БПЛА, алгоритму роботи ройового інтелекту, огляду основних ройових алгоритмів та синтезу оптимального комбінованого алгоритму.
19
Кирпа, М. Я., О. Ф. Стасів, Н. А. Боденко, and Ю. О. Лавриненко. "Вплив проморожування насіння гібридів кукурудзи на його якість." Аграрні інновації, no. 3 (March 22, 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.14.
Full textAbstract:
Мета. Встановлення впливу різних умов проморо-жування на якість насіння гібридів кукурудзи залежновід їхньої збиральної вологості і способів сушіння.Методи. Лабораторні з визначення показників якостінасіння; польові з виявлення схожості, особливостейросту і розвитку рослин та врожайності гібридів куку-рудзи; статистичні із встановлення достовірності отри-маних результатів. Проморожування качанів проводилив морозильній камері за різної температури, експозиціїі вологості зерна, сушіння виконували в лабораторнихелектросушарках із контролюванням нагріву насінини.Результати. Отримано дані, які характеризують впливтемператур −3–5 і −8–10 ºС з експозицією 6, 12 і 24 годинина якість насіння гібридів кукурудзи з вологістю 36–38,28–30 і 18–20%, показано особливості сушіння промо-рожених качанів. Вплив проморожування був неодно-значний: за вологості 36–38% схожість суттєво знижува-лась за всіма варіантами досліду; за вологості 28–30%зниження було дещо меншим (на 2–5% за температури−3–5 ºС з експозицією 6 годин); за вологості 18–20%проморожування за температури −3–5 ºС і експозиції6 і 12 годин не знижувало лабораторну схожість насіння.Проморожування за температури −8–10 ºС призводилодо суттєвого зниження схожості в дослідах. Виявленоособливості та температурний режим сушіння промо-рожених вологих качанів. Порівняно вплив приморозківна качани кукурудзи в польових умовах, а також зібра-них і розміщених на майданчиках. Висновки. Якістьнасіння гібридів кукурудзи в умовах проморожуванняформується внаслідок взаємодії низької температури, їїекспозиції та вологості зерна. Якість не знижується затемператури −3–5 ºС, експозиції 6 і 12 годи та вологості18–20%, а також сушіння вологих проморожених качанів, із нагрівом насінини в межах 30–40 ºС. У разі віро-гідності приморозку рекомендується завчасне збиранняі вкриття вологих качанів на період дії низьких і критич-них температур повітря.
20
Кирпа, М. Я., О. Ф. Стасів, Т. М. Лук’яненко, and Т. Ю. Марченко. "Якість насіння гібридів кукурудзи залежно від збиральної вологості і умов дозрівання." Аграрні інновації, no. 4 (March 26, 2021): 115–19. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.17.
Full textAbstract:
Мета. Встановлення закономірностей формування якості насіння гібридів кукурудзи залежно від їх зби- ральної вологості, сортових особливостей та умов дозрівання. Методи. Лабораторні з визначення показ- ників якості (вологості, маси 1 000 насінин і сухої речо- вини, схожості); польові з виявлення схожості і врожай- ності гібридів кукурудзи; математично статистичні для обрахунку достовірності отриманих даних. Для дослі- дів відбирали типові качани через рівні проміжки часу (8–10 діб), негайно визначали вологість зерна, а після підсушування – інші показники якості. Масу 1 000 насі- нин визначали як фактичну, так і перераховану на суху речовину. Результати. Отримано дані, які характери- зують якість насіння гібридів кукурудзи при збиранні з вологістю зерна 18–50%. Виявлено в процесі дозрі- вання залежності між вологістю, масою 1 000 насінин і вмістом сухої речовини, встановлено, що у разі осо- бливих гідротермічних умов (опади, високі темпера- тури повітря) показники маси можуть зменшуватись на 3–15%. В лабораторних і польових дослідах визна- чено схожість і продуктивність насіння, що складається залежно від збиральної вологості і сортових особли- востей гібридів. Висновки. В технологіях збирання насіннєвої кукурудзи необхідно враховувати ряд зако- номірностей: кількість сухої речовини в насінні досягає максимуму за вологості 28–30%; лабораторна схожість вже є високою за вологості 38–40%, сила росту – за вологості 28–30%; насіння стає господарськопридатним починаючи зі збирання при вологості 38–40% і нижче. Якщо випадають опади і триває висока температура повітря, небажаним є перестій кукурудзи з вологістю 17–22%. Для прогнозування строків дозрівання та зби- рання пропонуються показники середньодобової воло- говіддачі зерна в межах 0,89–0,94%, 0,67–0,89 і 0,53– 0,73 – для гібридів ранньостиглої, середньоранньої і середньостиглої групи.
21
Panychev, V. O. "ЗАРАЖЕНІСТЬ КЛІЩІВ У ПАРКАХ ТЕРНОПОЛЯ." Інфекційні хвороби, no. 4 (March 19, 2021): 35–40. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2020.4.11894.
Full textAbstract:
Кліщі при багатьох зоонозних хворобах є переносниками чи резервуарами патогенів. До таких інфекцій належать бореліози, туляремія, кліщовий вірусний та весняно-літній енцефаліти, Кримська-Конго геморагічна гарячка, окремі рикетсіози, гранулоцитарний анаплазмоз, бабезіоз, ерліхіоз, гарячка Ку та інші. Ці захворювання об’єднані в групу так званих іксодових кліщових інфекцій. На сьогодні верифікується тільки частина з них. Реальна захворюваність перевищує кількість офіційно зареєстрованих випадків у декілька разів. Мета роботи – виявити патогени, що циркулюють у парках м. Тернополя в умовах антропозно змінених екосистем, шляхом дослідження кліщів як їх складової. Оцінити епідемічні ризики щодо окремих хвороб з трансмісивним механізмом передачі, особливо тих, що дотепер не реєструються. Напрацювати епідеміологічні дані для використання в діагностиці кліщових хвороб поряд з клінічними та лабораторними критеріями, а також для проведення комплексу профілактичних заходів. Матеріали і методи. Ентомологічні: збір кліщів проводився методом прапора та удосконаленими і запатентованими нами засобами. Вид кліщів встановлювали за допомогою визначника. У польові сезони 2018-2019 рр. було зібрано 358 кліщів, 2 з них D. reticulatus, решта – I. ricinus. Було сформовано 63 пули кліщів. Лабораторні: дослідження пулів кліщів на зараженість патогенами методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з використанням тест-системи виробництва Vector-Best. Тест система дозволяла визначати фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, B. abesia sp., Anaplasma phagocytophilum, Ehrlichia muris та Ehrlichia chaffeensis. Результати. При дослідженні виявлені фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l. – 43,9 % від числа позитивних результатів, B. miyamotoi – 10,6 %, Babesia sp. – 22,7 %, A. phagocytophilum – 22,7 %, E. muris і E. chaffeensis – 0 % від виявлених. Висновки. У парках м. Тернополя домінує I. ricinus. В популяціях кліщів циркулюють: B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., A. phagocytophilum. Серед виявлених патогенів переважає B. burgdorferi s. l. В окремих пулах одночасно виявлялися декілька патогенів.
22
Bilenka, O. M., I. M. Pidlubenko, N. O. Kyriukhina, Ye M. Ilinova, and T. M. Horhan. "ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ЗРАЗКІВ ЦИБУЛІ ШАЛОТ." Vegetable and Melon Growing, no. 69 (July 20, 2021): 6–12. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-6-12.
Full textAbstract:
Мета. Оцінити збереженість цибулин вихідного і селекційного матеріалу цибулі шалот та виділити зразки з високими параметрами збереженості. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-аналітичні. Одержані експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим. Об’єктом досліджень були 23 колекційних і 34 зразків цибулі шалот гібридного походження. Стандарт сорт – Ліра. Результати. В умовах Східного Лісостепу України оцінено збереженість 23 колекційних і 34 зразків цибулі шалот гібридного походження. Вивчення збереженості цибулин колекційних і селекційних форм цибулі шалот показало, що основні втрати при зберіганні пов’язані з втратою маси й коливаються від 5,1 до 31,1 %, а кількість хворих цибулин – від 0,7 до 13,4 %. У середньому по 23 колекційних зразках збереженість цибулі шалот за 8 місяців зберігання склала 80,9 %, втрата маси становила 14,5 %, а кількість хворих цибулин – 4,4 %. За середніми даними у зразків гібридного походження (34 шт.) збереженість склала 82,4 %, втрата маси 11,3 %, а кількість хворих цибулин – 5,5 %. У колекційному розсаднику за комплексом показників збереженості для використання у селекційній роботі було виділено 6 зразків цибулі шалот – Д-120, Bonilla, Д-127, Д-131, Д-125 та Д-15. Серед зразків гібридного походження за збереженістю цибулин (85 % і більше) виділено 12 номерів – Д-92 (85,9 %), Д-97 (89,3 %), Д-79 (89,5 %), Д-147 (91,9 %), Д-82 (87,4 %), Д-50 (92,3 %), Д-122 (89,2 %), Д-73 (88,6 %), Д-166 (87,4 %), Д-169 (89,7 %), Д-170 (93,7 %) та Д-174/2 (92,7 %). За виходом здорових цибулин через 8 місяців зберігання вони перевищували стандарт на 4,7–12,5 %. Виділені зразки поєднували низьку втрату маси (< 10 %) і невелику кількість хворих цибулин (< 10 %). Висновки. В умовах Східного Лісостепу України оцінено збереженість 23 колекційних зразків та 34 форм цибулі шалот гібридного походження і виділено перспективні для використання у селекційній роботі. За збереженістю (85 % і більше), низьким рівнем природної втрати маси (< 10 %) і кількістю хворих цибулин (< 10 %) виділено 6 колекційних та 12 зразків цибулі шалот гібридного походження.
23
Кривоножко, А. М., В. М. Романюк, М. В. Дудко, and Д. В. Руденко. "Метод навігації безпілотного літального апарату при виконанні завдань за призначенням." Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, no. 2(64), (June 15, 2020): 61–68. http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2020.64.09.
Full textAbstract:
Використання безпілотних літальних апаратів під час виконання різнорідних завдань за призначенням вимагає розроблення додаткових механізмів захисту їх від впливу радіоелектронних перешкод, погодних умов та підвищення безпеки польотів в зоні виконання завдань. Одним з підходів зменшення вразливості безпілотного літального апарату є використання інерційних засобів навігації. Додатково до них можуть використовуватися методи обробки зображення, що отримуються підсистемою оптичного орієнтування, для оцінки параметрів руху та виробки управляючих впливів. У статті запропоновано метод навігації безпілотного літального апарату для оцінювання динамічних параметрів руху за даними, отриманими оптичною підсистемою. У даній роботі запропоновано адаптивний метод визначення параметрів вектору руху безпілотного літального апарату, що реалізує процедуру адаптивної зміни розміру і стратегію пошуку вектору руху, що залежить від структури блоку зображення та його властивостей. Проведено аналіз існуючих методів оцінки параметрів вектору руху на основі обробки оптичних даних. Проведено формальний опис оптичного потоку та визначено процедуру його отримання. Визначено склад алгоритмів для обробки оптичного потоку. Обґрунтовано вибір блокового алгоритму оцінки руху. Блокові алгоритми є вигідним компромісом по співвідношенню обчислювальної складності та необхідної точності знайдених векторів, що характеризують рух безпілотного літального апарату. Комбінування прийомів та алгоритмів різної категорії в рамках класу блокових методів дозволяє побудувати адаптивні алгоритми оцінки руху, що володіють заданими властивостями і можуть бути реалізовані апаратно. Розглянуті методи обробки зображення можуть застосовуватися як ще один додатковий засіб автономної корекції інерційних навігаційних систем в додаток до супутникових навігаційних систем. Такий підхід дозволяє ефективно протидіяти джерелам безпеки й протидії та підвищувати ефективність використання та зменшення економічних витрат на експлуатацію безпілотних літальних апаратів.
24
Bilenka, O. M., S. V. Shcherbyna, S. M. Datsenko, and I. M. Hordiienko. "ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ЗРАЗКІВ ЦИБУЛІ ШАЛОТ ГІБРИДНОГО ПОХОДЖЕННЯ." Vegetable and Melon Growing, no. 67 (July 27, 2020): 13–22. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-13-22.
Full textAbstract:
Мета. Оцінити хімічний склад цибулин нових форм цибулі шалот та виділити форми з високими стабільними параметрами вмісту поживних речовин. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-аналітичні. Одержано експериментальні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.О. Доспєховим (Dospekhov B. A., 1985). Ступінь мінливості ознак цибулі шалот визначали за коефіцієнтом варіації, гомеостатичність (НОМ) – за В.В. Хангільдіним (Khangildin V. V.). Об’єктом досліджень були 20 форм цибулі шалот гібридного походження.. Стандарт сорт – Ліра. Результати. Наведено результати оцінки 20 форм цибулі шалот гібридного походження за вмістом поживних речовин у цибулинах. Виділено зразок Д-47, який здатний підтримувати стабільні високі параметри вмісту у цибулинах сухої речовини – 22,05 % (HOM=10,97), загального цукру – 16,59 % (HOM=2,15), сахарози – 15,12 % (HOM=2,30) і аскорбінової кислоти – 6,24 мг/100 г (HOM=0,32) та Д-81 з вмістом сухої речовини – 19,85 % (HOM=6,05), загального цукру – 13,88 % (HOM=4,25), сахарози – 11,81 % (HOM=1,57) і аскорбінової кислоти – 6,00 мг/100 г (HOM=0,56). Виділено два зразки (Д-106, Д-50), які істотно перевищують стандарт за вмістом сухої речовини відповідно (22,00 і 22,41 %), загального цукру (14,61 і 14,05 %) і сахарози (12,65 і 11,73 %), відзначаються стабільністю накопичення означених речовин за роками (V = 3,67 та 9,12 %) і високою гомеостатичністю (HOM=1,54 та 6,52). Установлено, що генотипова мінливість зразків за вмістом сухої речовини і загального цукру має незначний рівень відповідно (V = 8,40 % і V = 9,04 %), вмістом сахарози і аскорбінової кислоти – середній (V = 13,82 %) і моноцукрів – значний (V = 20,75 %). Найбільш залежним від мінливих умов вирощування у досліджуваних зразків є накопичення моноцукрів (V = 2,94...49,6 %) і аскорбінової кислоти (2,69...29,50 %), менш залежним – накопичення загального цукру (V = 1,00...15,08 %) і сухої речовини (V = 0,91..17,77 %). Висновки. Таким чином, проведені дослідження з визначення вмісту поживних речовин у цибулинах зразків цибулі шалот гібридного походження дозволили виділити перспективні форми для використання у селекційних програмах. Виділено: за стабільністю, гомеостатичністю і поживною цінністю зразки Д-47 та Д-81 (суха речовина, загальний цукор, сахароза та аскорбінова кислота) і зразки Д-106 та Д-50 (суха речовина, загальний цукор і сахароза).
25
Артёмов, Н., А. Калюжный, А. Романашенко, and И. Колодяжный. "Оцінка розмірних і якісних параметрів роботи горизонтального дискового дозатора." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 28, 2020): 76–80. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).76-80.
Full textAbstract:
Велика нерівномірність розсіву добрив відцентровими розкидачами пояснюється наступними причинами. По-перше це прояв технічних особливостей розкидання добрив відцентровим органом. По-друга це вплив фізико-механічних властивостей сипких добрив і третя причина велика неточність подання добрив через дозуюче вікно пристрою на розкидаючий диск Встановлено, що відцентровим дисковим розкидачем сипких мінеральних добрив властива природна нерівномірність розподілення добрив по поверхні поля, яка значно посилюється сегрегацією часток добрив на стадії їх польоту. Так досягти підвищення якості розподілу можна за рахунок істотного зменшення ширини розкидання добрив кожним окремим диском, зменшивши його діаметра. З метою покращення якості розсіву добрив запропоновано багатодисковий пристрій для розсіву мінеральних добрив по поверхні поля. Пропонується пристрій виконати у вигляді самостійних, функціонально незалежних модулів. Кожен модуль складається з трьох незалежних блоків: місткості для добрив з мішалкою; горизонтального дискового дозатора з калібрувальними отворами; горизонтальної тарілки розкидача. Кожен з блоків забезпечений індивідуальним електроприводом. Таке виконання дає можливість здійснювати регулювання дозування добрив на розкидаючу тарілку і дальності розкиду добрив, шляхом індивідуальної установки певного числа обертів обертання диска дозатора і тарілки розкиду добрив. Дана компонування не обмежувати їх число та місцем закріплення на рамі, а ширина захопленню агрегату буде регламентуватися тільки їх кількістю і дальністю розкиду добрив кожним індивідуальним блоком. У результаті досліджень макетного зразка дозатора з активним примусово- порційним дозуванням сипких мінеральних добрив отримана його задовільна роботоздатність. Але дослідження показали, що величина заповнення отворів диска залежить від обертів його обертання і від розмірних параметрів вікон завантаження і вивантаження, а також наявності бордюру розташованого у кінці завантажувального вікна. Бордюр запобігає зрушенню шарів добрива відносно один до одного і поверхні диска, що обертає, тим самим покращуючи заповнення отворів добривами.
26
Артёмов, Н., А. Калюжный, А. Романашенко, and И. Колодяжный. "Оцінка розмірних і якісних параметрів роботи горизонтального дискового дозатора." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(17) (December 28, 2020): 76–80. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.3(17).76-80.
Full textAbstract:
Велика нерівномірність розсіву добрив відцентровими розкидачами пояснюється наступними причинами. По-перше це прояв технічних особливостей розкидання добрив відцентровим органом. По-друга це вплив фізико-механічних властивостей сипких добрив і третя причина велика неточність подання добрив через дозуюче вікно пристрою на розкидаючий диск Встановлено, що відцентровим дисковим розкидачем сипких мінеральних добрив властива природна нерівномірність розподілення добрив по поверхні поля, яка значно посилюється сегрегацією часток добрив на стадії їх польоту. Так досягти підвищення якості розподілу можна за рахунок істотного зменшення ширини розкидання добрив кожним окремим диском, зменшивши його діаметра. З метою покращення якості розсіву добрив запропоновано багатодисковий пристрій для розсіву мінеральних добрив по поверхні поля. Пропонується пристрій виконати у вигляді самостійних, функціонально незалежних модулів. Кожен модуль складається з трьох незалежних блоків: місткості для добрив з мішалкою; горизонтального дискового дозатора з калібрувальними отворами; горизонтальної тарілки розкидача. Кожен з блоків забезпечений індивідуальним електроприводом. Таке виконання дає можливість здійснювати регулювання дозування добрив на розкидаючу тарілку і дальності розкиду добрив, шляхом індивідуальної установки певного числа обертів обертання диска дозатора і тарілки розкиду добрив. Дана компонування не обмежувати їх число та місцем закріплення на рамі, а ширина захопленню агрегату буде регламентуватися тільки їх кількістю і дальністю розкиду добрив кожним індивідуальним блоком. У результаті досліджень макетного зразка дозатора з активним примусово- порційним дозуванням сипких мінеральних добрив отримана його задовільна роботоздатність. Але дослідження показали, що величина заповнення отворів диска залежить від обертів його обертання і від розмірних параметрів вікон завантаження і вивантаження, а також наявності бордюру розташованого у кінці завантажувального вікна. Бордюр запобігає зрушенню шарів добрива відносно один до одного і поверхні диска, що обертає, тим самим покращуючи заповнення отворів добривами.
27
Dukhin, Ye O., N. H. Dukhina, Ye M. Ilinova, V. V. Mohylnyi, Yu A. Rudym, M. O. Shapko, N. S. Yarokhno, L. A. Shcherbak, and H. Ia Illiushenko. "БЕЗПЕРЕСАДКОВЕ ВИРОЩУВАННЯ СЕРТИФІКОВАНОГО НАСІННЯ МОРКВИ." Vegetable and Melon Growing, no. 70 (February 4, 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-90-96.
Full textAbstract:
Мета. Встановити вплив безпересадкового способу вирощування насінників моркви на перезимівлю та розвиток рослин моркви, урожай насіння та його якість. Методи. Польові, лабораторні, розрахунково-статистичні. Результати. Наведено результати ефективності впровадження безпересадкового способу вирощування сертифікованого насіння моркви сорту Яскрава в умовах Лісостепу України. Представлено данні щодо перезимівлі насіннєвих рослин моркви, біометричні партери насінників, урожайність насіння, його сортова чистота та кондиційні показники залежно від строків та норми висіву, впровадження передзимового підгортання рослин ґрунтом. Найбільша густота рослин після перезимівлі формується за висіву у І декаді серпня з передзимовим обгортанням за густоти 600 тис. насінин/га (73,8 тис. рослин/га). Впровадження безпересадкового способу вирощування насіння моркви зумовлює формування насінників з більшими біометричними параметрами (висота рослин, кількість пагонів І порядку, діаметр зонтика), але знижується сортова чистота до 97,4–97,9 %. За висіву насіння моркви з нормою 600 тис. насінин/га в І декаді серпня та проведення передзимового укриття формується максимальний рівень урожайності насіння (440 кг/га). Висновки. Максимальну перезимівлю рослин моркви отримано за висіву насіння в І декаді серпня з передзимовим обгортанням ґрунтом (64,9–73,8 тис.рослин/га залежно від норми висіву). За висіву насіння моркви в І декаді серпня з нормою висіву 600 тис. рослин/га відбувається формування більш розвинених насінників моркви з висотою 94,3 см; кількістю пагонів І порядку 9,5 шт./рослину, діаметром центрального зонтика 12,3 см, що дозволяє отримати врожайність насіння на рівні 440 кг/га (приріст відносно пересадкового способу вирощування насіння складає 150 кг/га). Проведення польового інспектування показало, що сортова чистота моркви була на рівні 97 %, а отримане насіння моркви було кондиційним і відповідало ДСТУ 7160:2010.
28
Скляр, Вікторія Григорівна, Людмила Миколаївна Бондарєва, Катерина Серіївна Кирильчук, Олександр Михайлович Ємець, Микола Григорович Баштовий, and Юлія Михайлівна Тебенко. "БІОРІЗНОМАНІТТЯ БАЛКОВОЇ СИСТЕМИ С. ТЕРЕШКІВКА СУМСЬКОГО РАЙОНУ ЯК ПЕРСПЕКТИВНОЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ ТЕРИТОРІЇ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 44, no. 2 (February 4, 2022): 58–65. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.2.8.
Full textAbstract:
Статя присвячена вивченню біорізноманіття балкової системи с. Терешківка Сумського району, з метою оцінки її созологічної, наукової, освітньої, естетичної та рекреаційної цінності і надання даній території природоохоронного статусу. Польові дослідження балкової системи, яка розташовується на північному сході від с. Терешківка Сумського району і охополює площу близько 140 га, було проведено протягом 2019–2020 рр. із використанням класичних геоботанічних та зоологічних методів. Вздовж досліджуваної території розташовуються сільськогосподарські угіддя, які захоплюють, у тому числі, і схили балок, що загрожує цілісності ландшафтів і є причиною ерозії грунтів. Рослинні угруповання значною мірою відрізняються на різних ділянках балки, що пов’язано із відмінностями еколого-ценотичних умов у її межах. Південна (ближня до населеного пункту) частина балки являє собою систему суходільних лучних угідь, сформованих по дну та на схилах балки, які перебувають на різних стадіях пасовищної дигресії. Здебільшого це різнотравно-типчакові угруповання із переважанням на окремих ділянках Festuca ovina L., а на окремих Agrimonia eupatoria L.. На ділянці крутого схилу балки північно-східної експозиції у складі повзучемітлицевого угруповання виявлено популяцію регіонально рідкісного виду Jurinea cyanoides (L.) Reichenb., який також включений і до Додатку І Бернської конвенції. У відгалуженнях центральної частини балки відмічена наявність двох територіально відокремлених популяцій цінної лікарської рослини – Chamerion angustifolium (L.) Holub. У північній частині балки виявлено регіонально рідкісний вид Salix rosmarinifolia L. У списку фауни, серед безхребетних і птахів, є регіонально рідкісні види, які відповідно до статусу МСОП належать до категорії LC, а серед птахів значна кількість видів включена до переліку додатку ІІ Бернської конвенції. Ссавці представлені переважно різноманітними гризунами. Серед плазунів трапляється вид Lacerta agilis, який занесений до додатку ІІ Бернської конвенції і відповідно до МСОП має статус LC. Таким чином, наявність у межах досліджуваної яружно-балкової системи видів, які репрезентують раритетну складову біорізноманіття, високе видове багатство, значні запаси лікарських рослин, а також із врахуванням наукової, пізнавальної, еколого-освітньої та рекреаційної цінності, вважаємо за доцільне роглядати балку, розташовану в околицях с. Терешківка, перспективною природоохоронною територією для створення ландшафтного заказника місцевого значення.
29
Ulianych, O. I., and V. V. Yatsenko. "ВПЛИВ БІОГУМУСУ НА РІСТ, УРОЖАЙНІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧАСНИКУ (ALLIUM SATIVUM L.) В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 64 (January 6, 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2018-64-50-59.
Full textAbstract:
Аннотація. Характерною ознакою сучасного землеробства є погіршення родючості ґрунтів через їх інтенсивне використання, дефіцит водних ресурсів і, як наслідок, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва. Дані фактори визначають необхідність відновлення й підвищення родючості ґрунтів шляхом застосування у технології вирощування сільськогосподарських культур вермикомпосту (біогумусу), який є ефективним засобом відновлення родючості ґрунту, підвищення врожайності овочів та отримання органічної продукції. Мета – встановлення оптимальної норми внесення біогумусу та його вплив на продуктивність і товарність часнику озимого. Методи. Польові, статистичні, розрахунково-аналітичні. Досліджували удобрення сортів часнику озимого Софіївський та Прометей біогумусом у нормах 1; 3; 5 т/га, який вносили локально у рядки перед висаджуванням порівняно з 30 т/га перегною, внесеного врозкид та варіанта без удобрення. Результати. Дослідження показали, що реакція сортів на біогумус є дещо різною, але в цілому вона є позитивною. За внесення вермикомпосту асиміляційна площа однієї рослини збільшувалася в період інтенсивного росту до 100 %, а з початком визрівання рослин – до 12,2 %, залежно від сорту. Установлено, що за внесення біогумусу інтенсивність росту рослин збільшувалася від 1,3 до 18,2 %. Доведено, що за застосування біогумусу рослина збільшує загальну кількість коренів на 1,0–44,0 %, при цьому зменшуючи їх середню довжину на 1,6–10,6 %. Дослідження показали, що збільшення маси цибулини прямопропорційне до збільшення норми біогумусу. Так, за застосування біогумусу даний показник зростав на 9,9–25,1 % у сорту Софіївський, та на 6,7–16,0 % у сорту Прометей. Найбільш ефективним виявилося внесення біогумусу з розрахунку 3 та 5 т/га, у цих варіантах приріст врожайності часнику сягав 2,4–3,6 т/га та 4,0–5,1 т/га відповідно до сортів часнику озимого Софіївський та Прометей. Дослідженням встановлено позитивну динаміку зміни структури врожаю. Для сорту часнику озимого Софіївський оптимальною нормою внесення біогумусу була 3 т/га, де загальна кількість зубків зменшилася та зросла частка великої фракції, зі збільшенням норми до 5 т/га паралельно зросла загальна кількість зубків з 10 шт. у контролі до 10,8 шт. у дослідному варіанті. Сорт Прометей мав кращу реакцію на збільшення норми біогумусу. У дослідних варіантах загальна кількість зубків знаходилася на одному рівні, проте, фракційний склад зубків суттєво різнився. Так, зі збільшенням норми біогумусу збільшилася частка великої фракції та зменшилася частка середньої й дрібної, а за внесення 5 т/га добрива дрібна фракція майже повністю зникла зі структури врожаю. Порівняння основного біохімічного складу часнику дослідних варіантів з контрольним показує суттєве поліпшення показників в обох сортів. Вміст абсолютно сухої речовини за застосування біогумусу збільшився на 3–5,8 %, сума цукрів зростала на 3,8–11,5 %. Відсоток аскорбінової кислоти перевищував контроль на 5,5–10,9 %, а вміст нітратів у зубках часнику зменшився на 4,5–16,4 %. Висновок. Отже, в цілому по досліду за внесення біогумусу відбулося підвищення всіх ростових і продуктивних процесів та поліпшення біохімічного складу часнику озимого
30
Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko, and L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-72-83.
Full textAbstract:
Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.
31
Mogilnay, O. M., V. Yu Honcharenko, and L. P. Muzyka. "ГОСПОДАРСЬКА ТА АГРОЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯ МАТОЧНИКІВ ЦИБУЛІ РІПЧАСТОЇ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 72–83. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-72-83.
Full textAbstract:
Мета. Встановити господарську ефективність та надати агроекологічну оцінку використання гербіцидів за вирощування маточників цибулі ріпчастої в умовах північно-східного Лісостепу України. Методи. Польові, статистично-розрахункові. Результати. Визначено видовий склад бур’янів в посівах маточників цибулі ріпчастої за її вирощування без зрошення. Серед агробіологічних груп бур’янів переважають пізні ярі (87,3% за масою у фазу 2-3 справжніх листків та 93,4% у фазу масового формування цибулини), озимі зимуючі (5,1 та 0,5% відповідно за фазами розвитку рослин) та багаторічні коренепаросткові бур’яни (3,8 та 5,1% відповідно). Високу ефективність забезпечує система локального застосування гербіцидів Стомп (2,5 л/га) до сходів, Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га) в фазу 2-3 листків цибулі, за якої в фазу 2-3 листків зменшення забур'яненості злаковими бур'янами становила 96,5%, дводольними – 98,5%. За подальшого локального використання в фазі 5-6 листків культури препаратів Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га) зниження забур’яненості посіву злаковими бур'янами становило 97,4%, а дводольними 97,0% за значного зменшення маси бур'янів, які залишились. Дана система використання гербіцидів сприяє формування рослин цибулі ріпчастої з максимальними біометричними параметрами. У фазу активного росту цибулини кількість листків становила 6,8 шт./рослину, їх сумарна довжина – 243 см, маса – 26,9 г, маса цибулини – 21,8 г. Зростання біометричних параметрів за зниження рівня забур’яненості сприяє отриманню урожайності маточних цибулин на рівні 27,7 т/га, що перевищує контрольний варіант на 18,4%. За інших систем використання гербіцидів прирости урожайності відносно контролю коливались в межах 2,1–2,7 т/га або 9,0–11,5%. Розрахований агроекотоксикологічний індекс для різних систем використання гербіцидів знаходиться в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення території. Для різних систем використання гербіцидів розраховано коефіцієнт шкодочинності бур’янів, що коливався в межах від -0,074 до 0,015. Висновки. Використання системи гербіцидів, яка включає внесення до сходів Стомпу (2,5 л/га), у фазу 2-3 листків Гоал (0,25 л/га) + Фюзілад (0,5 л/га) + Лонтрел (0,05 л/га), у фазу 5-6 листків Старане (0,4 л/га) + Центуріон (0,15 л/га), сприяє максимальному зниженню забур’яненості (зменшення кількості бур’янів на 97,4% відносно контролю в фазу 2-3 листків та на 97,3% в фазу формування цибулини), що забезпечує зростання біометричних параметрів рослин цибулі ріпчастої (кількість листків 6,8 шт., сумарна довжина листків – 243 см, маса листків – 26,9 г), підвищення урожайності маточних цибулин на 4,3 т/га або 18,4% відносно контролю та зниження коефіцієнту шкодочинності бур’янів (-0,074). Для всіх систем з контролювання забур’яненості посівів маточників цибулі ріпчастої, в яких використовуються гербіциди Стомп, Гоал, Центуріон, Старане, Фюзілад, Лонтрел, агроекотоксикологічний індекс коливається в межах від 0,001 до 0,048, що свідчить про малонебезпечний рівень забруднення агроценозу.
32
Пінчук, Н. Г. "Патогенність та вірулентність ізолятів Erysipelothrix Rhusiopathiaе." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 27, 2018): 141–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.02.23.
Full textAbstract:
Erysipelothrix rhusiopathiae неоднорідний за здатністю до утворення токсинів, ферментів та інших факторів патогенності. У даній статті нами було охарактеризовано 54 польові ізоляти Erysipelothrix rhusio-pathiae, виділені з різних регіонів України, від різних видів тварин і встановлено, що 52 % ізолятів належить до середньо вірулентних; найменший відсоток (13 %) становлять високо вірулентні і 35 % – слабо вірулентні ізоляти. Необхідно зазначити, що високо вірулентні ізоляти були виділені від загиблих свиней Південного-Східного регіону України (Автономна республіка Крим із м. Севастополь, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області). Отримані результати досліджень стали підставою для відбору 7 високо вірулентних ізолятів Erysipelothrix rhusiopathiae, які можуть бути використані як контрольні при контролюванні якості вакцин живих та інактивованих проти бешихи свиней на лабораторних білих мишах.
Erysipelothrix rhusiopathiae is heterogeneous in the ability to form toxins, enzymes and other pathogenicity factors. Despite the fact that the pathogens of pigs’ erysipelas belong to the number of microorganisms that are easy to isolate and identify, without using complex diagnostic tools and techniques, the issue of the pathogenicity of Erysipelothrix rhusiopathiae and the presence of pathogenic factors involved in the mechanisms of the onset and development of pathological processes remains.
The material for the study was 47 isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae, isolated from pigs with a septic form of the disease, in chronic and atypical course of the disease, and from clinically healthy pigs; 2 isolates are isolated from poultry (laying hens); 3 – from turkeys; 2 – pigeons.
In this article we have studied and characterized 54 field Erysipelothrix rhusiopathiae isolates isolated from different regions of Ukraine from different species of animals and found that 52 % of isolates belong to medium virulent; the smallest percentage (13 %) is highly virulent and 35 %, respectively, weakly virulent isolates.
As a result of the studies, it was found that 7 isolates belonging to the group of highly virulent cultures Erysipelothrix rhusiopathiae (6 isolated from pathological material of dead pigs and 1 – from turkeys; Log LD50 was 1.7–2.2). A slightly lower virulence was found in 24 cultures of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from the pathological material of dead pigs and 2 from turkeys, 1 from chickens, 1 – from the pigeon; Log LD50 was 2.93–4.05. 17 isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae isolated from pigs, 1 from laying hens and 1 from the pigeon were classified as weakly virulent (Log LD50> 6.0). It should be noted that highly virulent isolates were isolated from the dead pigs of the South-East region of Ukraine (Autonomous Republic of Crimea from Sevastopol, Dnipropetrovsk, Zaporizhzhia, Kirovograd, Mykolayiv, Odesa and Kherson regions).
The obtained results of the research became the basis for selection of 7 highly virulent isolates of Erysipelothrix rhusiopathiae, which can be used as controls for controlling the quality of vaccines live and inactivated against white skinned pigs in laboratory white mice.
33
Ferdman G. P. "Забезпечення безпеки на повітряному транспорті: державно-управлінський аспект." State Formation, no. 1 (September 1, 2020). http://dx.doi.org/10.34213/db.20.01.07.
Full textAbstract:
Висвітлено особливу роль повітряного транспорту в єдиній транспортній системі України, наведено дані про його склад та особливості, статистику перевезень та аварійності за 2019 р. Визначено актуальність проблеми управління безпекою на повітряному транспорті, специфічні сфери діяльності повітряного транспорту України, а також організаційно-правові основи державного управління безпекою на повітряному транспорті України та рівні відповідальності при здійснені нагляду за безпекою польотів у системі організації повітряного руху з відповідними висновками.
34
Ferdman G. P. "Забезпечення безпеки на повітряному транспорті: державно-управлінський аспект." State Formation, no. 1 (September 1, 2020). http://dx.doi.org/10.34213/db.20.01.07.
Full textAbstract:
Висвітлено особливу роль повітряного транспорту в єдиній транспортній системі України, наведено дані про його склад та особливості, статистику перевезень та аварійності за 2019 р. Визначено актуальність проблеми управління безпекою на повітряному транспорті, специфічні сфери діяльності повітряного транспорту України, а також організаційно-правові основи державного управління безпекою на повітряному транспорті України та рівні відповідальності при здійснені нагляду за безпекою польотів у системі організації повітряного руху з відповідними висновками.