Academic literature on the topic 'Положення тіла'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Положення тіла.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Положення тіла"
1
Kononov, Yu M. "Про стійкість положення рівноваги твердого тіла багатошаровою ідеальною рідиною, розділеною пружними пластинами." Ukrains’kyi Matematychnyi Zhurnal 73, no. 10 (October 11, 2021): 1342–54. http://dx.doi.org/10.37863/umzh.v73i10.6840.
Full textAbstract:
УДК 531.36:531.38:533.6.013.42 Узагальнено задачу Л. М. Стрітенського і задачу про коливання фізичного маятника на випадок багатошарової ідеальної рідини, розділеної пружними пластинами. З додатної визначеності потенціальної енергії (задача Л. М. Стрітенського) і зміненої потенціальної енергії (фізичний маятник) отримано умови стійкості положення рівноваги. Більш детальні дослідження проведено для циліндричної порожнини довільного поперечного перерізу.Показано, що в задачі Л. М. Стрітенського для стійкості положення рівноваги необхідно і достатньо, щоб було стійке положення рівноваги пружних пластин і рідини в нерухомому твердому тілі, і достатньо, щоб більш важка рідина знаходилась нижче менш важкої. В задачі про коливання фізичного маятника для стійкості положення рівноваги також необхідно, щоб було стійке положення рівноваги пружних пластин і рідини в нерухомому твердому тілі. Показано, що за допомогою попереднього натягу пластин можливо стабілізувати нестійке положення рівноваги фізичного маятника.
2
Філімоніхін, Г. Б. "Стабілізація маятниками положення осі обертання ізольованого абсолютно твердого тіла." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Математика. Механіка, Вип. 7/8 (2002): 67–71.
Find full text
3
Андрієнко, Г., О. Шинкарук, and Ю. Литвиненко. "Біомеханічний контроль стійкості та рівноваги кваліфікованих спортсменок у черліденгу в дисципліні чер-данс- фристайл-дует методом стабілографії." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.3-12.
Full textAbstract:
Резюме. Мета. Довести ефективність та практичну реалізацію методу стабілографії для контролю виконання техніки рухів у змагальній композиції, а саме стійкості та рівноваги кваліфікованих спортсменок у черліденгу в дисципліні чер-данс-фристайл-дует. Методи. Теоретичні, емпіричні, метод стабілографії. Результати. Аналіз отриманих даних свідчить, що у спортсменок, які спеціалізуються в чер-данс-фристайл-дует, спостерігається середній рівень якості функції рівноваги (60,57–89,21 %) у пробі з розплющеними очима та низький (25,86–49,41 %) у пробі із заплющеними очима. Це свідчить про невисокий рівень розвитку зорового аналізатора та низький рівень розвитку пропріорецепторів. На період дослідження спортсменки вивчали нову змагальну програму, в якій особливе місце відводили елементам рівноваги, сенсорній координації. Результати досліджень були враховані при коригуванні процесу підготовки в напрямі підвищення координованості, рівноваги, роботи над пропріорецепторами та зоровим аналізатором. Недостатність сенсомоторної координації може позначатися на порушенні стійкості тіла і системи тіл; просторово-тимчасового орієнтування тіла на опорі і без неї; темпо-ритмовій структурі; диференціюванні параметрів рухів. Для тренувань було запропоновано тренажери рівноваги, які є спеціальними комп’ютерними програмами біологічного зворотного зв’язку, що базуються на візуалізації положення центру тиску або управління певними діями за допомогою переміщення спортсменки. Дані тренажери дозволяють розвивати різні спеціалізовані навички координації балансувальних рухів в основній стійці. Використання тренажерного обладнання зі зворотним біологічним зв’язком дозволило підвищити рівень якості рівноваги, що відзначилося при виконанні нової змагальної вправи: у спортсменок зменшилася кількість помилок при виконанні елементів рівноваги на 34 %, в парі вони продемонстрували сенсомоторну координацію. Проведені дослідження та багаторічний досвід застосування методу стабілографії свідчать про його високу інформативність для складнокоординаційних видів спорту. Цей метод дозволяє визначити діяльність зорових та пропріорецептивних аналізаторів, що впливають на функцію рівноваги. В черліденгу при складанні змагальної програми важливими елементами є складність і точність рухів, стійкість при виконанні елементів, контроль корпуса і всіх частин тіла під час виконання рухів і елементів, перенесення ваги тіла, максимальне використання простору змагального майданчика, перебудови, взаємодії в парі, згладжені зміни позицій і положень тощо. Поєднання методу контролю за допомогою стабілографії та використання тренажерів рівноваги дозволили спортсменкам підвищити рівень якості рівноваги та зменшити кількість помилок при виконанні змагальної програми.
Ключові слова: черліденг, дисципліна чер-данс-фристайл-дует, рівновага, стабілографія,контроль.
4
Mykhailova, Iryna. "АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ «СИЛЬНОЇ ПОЗИ» ЯК ЗАСОБУ КОРЕКЦІЇ НИЗЬКОГО РІВНЯ САМООЦІНКИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.126.
Full textAbstract:
У статті розглянуті особливості Я-тілесного як підструктури самосвідомості. Описані наступні компоненти самосвідомості: когнітивний - характеризує зміст уявлень індивіда про себе; афективний - розкриває, як люди сприймають себе, які емоції та почуття вони мають щодо себе; поведінковий - визначає можливість саморегуляції, здатність особистості приймати самостійні рішення, керувати своєю поведінкою, контролювати її, відповідати за свої дії. Розглянутий їх взаємозв’язок з Я-тілесним. Проаналізовані останні дослідження та публікації вітчизняних та зарубіжних науковців стосовно Я-тілесного. Наведено декілька трактувань терміну «Я-тілесне» та подано розширене визначення цьому поняттю. Розглянута структура Я-тілесного, яка складається з наступних компонентів: когнітивного – знання про власне тіло, як про організм; емоційного – сприйняття, установка, оцінка, уявлення, пов’язані з власною зовнішністю і функціями тіла; функціонального – забезпечує регуляцію положення частин тіла, контроль і корекцію рухового акту з залежністю від зовнішніх умов. Особлива увага приділена зв’язку афективного компоненту самосвідомості з оцінкою власної привабливості. Описано, як самооцінка людини проявляється у її жестах та міміці, як виявляють емоції представники різних країн та племен. У статті розглянуте поняття «сильних поз» та проведене і описане емпіричне дослідження впливу прийняття «сильної пози» на рівень самооцінки.
5
Cherkashyna, Liudmyla, and Roman Cherkashyn. "Взаємозвʼязки силової підготовленості та морфо функціонального стану молоді." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 1 (45) (May 24, 2019): 77–83. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-77-83.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження зумовлена потребою підвищення силової підготовленості молоді як засобу різнобічного оздоровчого впливу на організм молоді. Мета дослідження – визначити взаємозв’язки силової підготовленості та морфофункціонального стану молоді. Методи дослідження – теоретичні (аналіз психолого- педагогічної та спеціальної літератури, порівняння, систематизація інформації), емпіричні (антропометричні вимірювання, педагогічне тестування, медико-біологічні методи), статистичні. Із метою вивчення можливих функціональних взаємозв’язків між показниками розвитку сили й складниками фізичного стану проведено кореляційний аналіз. Результати роботи. Дані згинання й розгинання рук в упорі лежачи позитивно взаємопов’язані з окружністю грудної клітки (r = 0,34), плеча (0,47), передпліччя (0,37), зап’ястя (0,34) і від’ємно – із довжиною тіла (-0,32), товщиною шкірно-жирових складок трицепса (-0,36), над клубовою кісткою (-0,37), гомілкового м’яза (-0,43) Результати згинання й розгинання рук в упорі лежачи мають окремі зв’язки з іншими силовими показниками молоді. Зокрема, отримані результати пов’язані з даними вису на зігнутих руках (0,57), підтягування у висі (0,62), підйому в сід із положення лежачи за 1 хв (0,32), становою силою (0,34). Станова сила позитивно пов’язана з динамометрією (0,31), стрибком у довжину з місця (0,30), нахилом уперед із положення сидячи; вис на зігнутих руках – із підтягуванням (0,64). Динамометрія кисті пов’язана з масою тіла (0,35) та окружністю гомілки (0,36); стрибок у довжину з місця – із довжиною тіла (0,31). Висновки. Результати дослідження свідчать про наявність позитивних і негативних зв’язків між силовою підготовленістю, фізичним розвитком і функціональними можливостями молоді. Виявлені закономірності потрібно враховувати в процесі планування навчально-тренувальних занять із фізичного виховання в навчальних закладах.
6
Дрюков, Владислав, and Світлана Марченко. "Факторна модель відбору дівчат 9 років в секцію кіокушинкай карате." Journal of Learning Theory and Methodology 2, no. 3 (October 30, 2021): 119–27. http://dx.doi.org/10.17309/jltm.2021.3.03.
Full textAbstract:
Мета дослідження – визначити факторну модель морфофункціональної та рухової підготовленості дівчат 9 років на етапі початкового відбору до спортивної секції кіокушинкай карате. Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 34 дівчат 9 років. Діти та їхні батьки були інформовані про всі особливості дослідження і дали згоду на участь в експерименті. Для вирішення поставлених завдань були використані методи дослідження: теоретичного аналізу і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічного тестування; методи математико-статистичної обробки даних. Результати. Найбільшу інформативність для комплексної оцінки перспективності дітей під час відбору для занять у спортивній секції карате мають результати тестів: «Підтягування у змішаному висі на канаті» (,919), «Біг 30 метрів з високого старту» (,865) та «Нахил тулуба вперед із положення сидячи» (,848). Достатньо інформативними виявились тести, які характеризують антропометричні показники: «Окружність грудей» (,746), «Маса тіла» (,807), «Довжина тіла» (,739) та мофрфофункціональні показники «Життєва ємність легень» (,747), «Динамометрія правої руки» (,804), «Динамометрія лівої руки» (,754). Висновки. Факторний аналіз дав можливість виділити фактори з найвищим вкладом в сумарну дисперсію показників. За результатами факторного аналізу побудовано оптимальну програму відбору пріоритетне місце в якій займають антропометричні, морфофункціональні показники і процеси розвитку рухових здібностей.
7
Omelkovets, Yaroslav, and Maxim Shalagay. "Порівняльна морфологія вестибулярних ядер птахів із різною локомоцією (папужки хвилястого, голуба сизого та канюка звичайного)." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 8(381) (February 17, 2019): 56–60. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-381-56-60.
Full textAbstract:
Вестибулярні ядра є першою ланкою опрацювання сигналів про рухи та зміну положення тіла в просторі. У птахів ці ядра досягли високого рівня розвитку, оскільки представники Aves опанували повітряний простір, що супроводжувалось ускладненням локомоції та орієнтації. Унаслідок адаптивної радіації всередині класу виокремемо ряд екологічних груп, представники яких відрізняються за місцем проживання, способом життя, трофічною спеціалізацією, а відтак і складністю локомоції. Усередині класу є як літаючі, плаваючі, бігаючі види, так і ті, що поєднують усі названі вище способи переміщення. Такі еволюційні пристосування повинні відобразитися на морфології відділів мозку, які контролюють положення тіла в просторі та напрямок його руху. Тому ми поставили за мету провести порівняльно-морфологічне дослідження дорсо-латерального, вентро-латерального та вентро-медіального вестибулярних ядер видів, що відрізняються як за способом польоту, так і за вправністю пересування твердим субстратом. Першим досліджуваним птахом обрано голуба сизого (Columba livia), який здатний до маневреного польоту в умовах міста й управно пересувається по землі. Другий досліджуваний вид – хвилястий папужка (Melopsittacus undulatus), котрий в умовах чагарників та щільної рослинності активно рухається твердим субстратом (у тому числі гілками дерев та кущів) і спритно маневрує в польоті. Також досліджено мозок канюка звичайного (Buteo buteo), який пересувається по землі не так вправно, як папужка чи голуб, і характеризується планеруючим та ширяючим польотом. У результаті дослідження встановлено, що у вестибулярних ядрах усіх досліджуваних видів переважають мультиполярні нейрони. Крім них, наявні також веретеноподібні нервові клітини. У всіх досліджуваних тварин найбільші розміри перикаріонів нейронів зафіксовано в nucl. vestibularis dorsolateralis. У канюка звичайного найбільша щільність нейронів – у nucl. vestibularis ventrolateralis, у той час як в інших досліджуваних видів найбільшу щільність нервових клітин зафіксовано в nucl. vestibularis ventromedialis.
8
ВАЩУК, ОЛЕСЯ. "Невербальна інформація в криміналістиці: доктринальні засади." Право України, no. 2021/08 (2021): 104. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-104.
Full textAbstract:
Метою статті є розроблення доктринальних засад використання невербальної інформації в криміналістиці. Актуальність такого дослідження полягає в тому, що вже розроблені положення щодо використання невербальної інформації в криміналістиці є достатніми для подальшого розроблення їх доктринальних засад, теоретично обґрунтовуючи таку інтегративну можливість, підвищуючи їхню роль та значення на практиці. Наголошено, що розроблення доктринальних засад використання невербальної інформації має такі теоретичні напрями, як то визначення і характеристика засад невербальної інформації в криміналістиці (теорія) та формування наукових положень щодо сприйняття і використання невербальної інформації у кримінальному провадженні. Здійснено узагальнення сучасного криміналістичного знання про положення невербальної інформації в кримінальному провадженні. Виділено етапи формування наукових підходів до розробленості проблеми, пов’язаної з дослідженням невербальної інформації в криміналістиці із трьох напрямів: психологічного, кримінального процесуального та криміналістичного. Підкреслено, що розробленими та вживаними є такі два види невербальної інформації в криміналістиці: невербальна інформація, що наявна в речах матеріальної обстановки (навколишнього середовища, енвайроментджерельна); антроподжерельна невербальна інформація, що надходить із зовнішності учасника кримінально-релевантної події (у статиці) й антроподжерельні функціональні прояви почуттів, думок у вигляді міміки, жестів, рухів тіла, особливостей мовлення, погляду, що виражаються і сприймаються у процесі комунікативного процесу (в динаміці). Визначено принципи використання невербальної інформації в криміналістиці: ретроспективний підхід до вивчення невербальних проявів; єдність діяльності і свідомості особи; урахування взаємозв’язку фізичних і психічних проявів при дешифруванні невербальної комунікації; врахування двоаспектності проявів вербальної та невербальної поведінки. Сформовано доктринальні засади використання невербальної інформації в кримінальному провадженні. Розкрито значення доктринального напрацювання використання невербальної інформації в криміналістиці на теоретичному та практичному рівнях. Визначено, що метою такого доктринального підходу є інтенси-фікація використання положень невербальної інформації в криміналістиці, що сприяє вдосконаленню практики боротьби зі злочинністю. Зроблено висновок, що предметом наукового пізнання цих засад є енвайроментджерельна невербальна інформація та прояви антроподжерельної невербальної інформації осіб, причетних до кримінально-релевантної події на рівні злочинної діяльності і діяльності у сфері кримінального провадження. Запроновано впровадження у доктринальний обіг нових наукових категорій (“антроподжерельна невербальна інформація”, “енвайроментджерельна невербальна інформація”, “верифікація”, “валідація”, “вербалізація”).
9
Fotina, T. I., H. A. Fotina, S. M. Nazarenko, A. I. Fotin, I. N. Kovalenko, and R. A. Yaroshchuk. "Дослідження гострої та хронічної токсичності зразків Гінкго Білоба (Ginkgo Biloba)." Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology 20, no. 2 (September 18, 2019): 330–38. http://dx.doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.43.
Full textAbstract:
У статті наведені результати гострої та хронічної токсичності зразків Гінкго Білоба. Встановлено, що при оцінці загального стану тварин через 30 хв. та 1 год після однократного введення екстракту у дозах 1000, 2500 та 5000 мг/кг відмічено зменшення рухливості як мишей, так і щурів, що минула на третю годину спостереження. Жодних інших ознак інтоксикації, зокрема з боку центральної та вегетативної нервової системи (бічне положення, зниження м’язового тонусу, порушення координації рухів, блефароптоз, гіперсалівація тощо) не відмічено. Виходячи з результатів досліджень, екстракт Гінкго Білоба при підшкірному введенні білим мишам протягом 14 діб у терапевтичній дозі не спричиняв суттєвих змін загального стану, маси тіла, морфологічних та біохімічних показників крові.
10
Pasenko, Maryna, Оksana Hlyniana, and Yuliia Siomych. "Реабілітаційний діагноз пацієнтів після остеосинтезу вертлюгової западини на основі міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я." Physical education, sport and health culture in modern society, no. 1(57) (March 31, 2022): 52–58. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2022-01-52-58.
Full textAbstract:
Актуальність. В наш час збільшується тенденція до зростання кількості переломів вертлюгової западини. Сучасні оперативні підходи до лікування даного перелому не зменшують відсоток інвалідності серед пацієнтів. Це в першу чергу пов’язане з структурними та функціональними змінами, які виникають в кульшовому суглобі після перелому та оперативного лікування. Доцільно крім якісної медичної допомоги проводити комплексну фізичну терапію, яка має відбуватися шляхом встановлення реабілітаційного діагнозу на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я (МКФ) та Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10). Мета дослідження. Встановити реабілітаційний діагноз пацієнтам після остеосинтезу вертлюгової западини на основі МКФ. Матеріали і методи дослідження. У дослідженні приймали участь 48 пацієнтів віком від 32 до 36 років після остеосинтезу вертлюгової западини. Основні методи дослідження: теоретичні, ґрунтувалися на аналізі, оцінці та синтезу сучасних знань вітчизняних та закордонних авторів з питання застосування МКФ у відновленні осіб після остеосинтезу вертлюгової западини, клініко-інструмен- тальні та шкальні оцінювання. Результати роботи: МКФ допомагає максимально точно відобразити наявні проблеми у осіб після остеосинтезу вертлюгової западини на рівні структури та функції, діяльності та участі, факторів зовнішнього середовища та особистісних факторів, на основі отриманих даних поставити реабіліта- ційний діагноз. Встановлений реабілітаційний діагноз пацієнтів після остеосинтезу вертлюгової западини: виявленні структурні зміни тазового поясу (s 740.0), зв’язки та фасції тазового поясу (s 740.3) порушена структура шкірного покриву тазового поясу (s 810.3), наявний біль у нижній кінцівці (b28015), наявні проблеми у зміні основного положення тіла (d 410), утримання положення тіла стоячи (d 415.4), переміщення (d 465), ходьба на далекі дистанції (d 450.1), особистої гігієни (d 530), проблеми з одяганням (d 540), знижена толерантність до загальної витривалості (b 455.0), погіршення функція рухливості декількох суглобі (b 710.1), зниження м’язового тонусу (b 735). Виявлені обмеження в участі значно вплинули на емоції хворих (b152), їхнє постійне занепокоєння з приводу їхньої професійної діяльності, оскільки вони всі були працездатного віку. Висновки. Поставлений реабілітаційний діагноз для пацієнтів після остеосинтезу вертлюгової западини на основі МКФ із зазначення порушень на рівні структури, функції, діяльності та участі, факторів зовнішнього середовища та особистісних факторів, які дозволять мультидисциплінарній команді підібрати втручання, що підвищать ефективність відновлення.
Dissertations / Theses on the topic "Положення тіла"
1
Яковенко, І. М. "Кінематика процесів людського тіла." Thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/66769.
Full textAbstract:
Кінематика – це розділ, який розглядається механікою, розділом
фізики, який вивчає рух, не цікавлячись причинами цього руху.
Предметом вивчення механіки є рух макроскопічних тіл, що
здійснюється зі швидкостями набагато меншими за швидкість
поширення світла у вакуумі. Основне завдання механіки – знайти
положення тіла в будь-який момент часу в просторі відносно інших
тіл.
2
Пирогов, В. В., Г. Б. Філімоніхін, V. Pirogov, and G. Filimonikhin. "Стабілізація положення осі обертання тіла-носія маятниками (кулями)." Thesis, 2008. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/5783.
Full textAbstract:
Досліджується задача стабілізації положення осі обертання тіла-носія маятниками (кулями) енергетичним методом та першим методом Ляпунова. The problem stabilization the rotation axis of the body carrier
pendulums (balls) energy method and the first method of Lyapunov.
3
Єлісєєва, М. С. "Програмна система керування розумним ліжком «beddest»." Thesis, 2018. https://openarchive.nure.ua/handle/document/20020.
Full textAbstract:
The research is devoted to the optimization of the human sleep process regulation with the object of the Internet of things such as smart bed. The factors that affect the sleep quality were described, the market of smart beds was analyzed, the formal model of high quality sleep and the bed model that affects sleep quality the most was build. The system of the smart bed was provided.
Reports on the topic "Положення тіла"
1
Козачук, Дарья Борисівна, and Валентина Іванівна Марчик. Ефективність занять шкільних спортивних секцій в початкових класах. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/276.
Full textAbstract:
Дослідження дає можливість засвідчити, що у дітей молодшого шкільного віку, які займаються в шкільних секціях, розвиток рівноваги, гнучкість тіла, сила м’язів ніг, тулуба і живота та показники швидкісно-силових якостей більші, ніж у дітей, які відвідують тільки уроки фізичної культури. Для визначення і порівняння фізичних можливостей школярів, які відвідували уроки фізичної культури і тих, які додатково відвідували шкільні секції, були використали такі тести: на рівновагу «фламінго», гнучкість, стрибок у довжину з місця, піднімання тулуба з положення лежачи.