To see the other types of publications on this topic, follow the link: Показник інтегральний.
Journal articles on the topic 'Показник інтегральний'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Показник інтегральний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Yaroshenko, O. L. "МОДЕЛЬ ОЦІНКИ РІВНЯ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВ З ПІДЗЕМНОГО ЗБЕРІГАННЯ ГАЗУ." Actual problems of regional economy development 2, no. 13 (June 26, 2017): 45–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.13.45-53.
Full textAbstract:
У статті проведено дослідження та наведений розрахунок часткових інтегральних показників рівня витрат підземного сховища газу, що дозволяють розглядати сукупність його витрат по окремому блоці як один показник та розрахований загальний інтегральний показник рівня витрат підприємства в річному розрізі. Побудована економетрична модель, на підставі якої можливе прогнозування загального рівня витрат підземного сховища газу, а також визначення ступеня впливу окремих факторів з урахуванням впливу інших факторів на загальний рівень витрат.
2
Sakovich, V. N., and T. A. Ostrikova. "Бальна оцінка ефективності лікування хворих на травматичний кератит." Archive of Ukrainian Ophthalmology 6, no. 3 (September 28, 2021): 46–50. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.6.3.2018.165207.
Full textAbstract:
Актуальність. Вивчення динаміки суб’єктивних клінічних симптомів при лікуванні пацієнтів із травматичним кератитом зі застосуванням додаткової оксигенації має практичне значення, оскільки під час запалення рогівки відбувається гіпоксія тканин. Мета роботи: вивчити динаміку інтегральних показників клінічних симптомів при лікуванні травматичного кератиту зі застосуванням гіпербаричного кисню. Матеріали та методи. До дослідження було включено 69 пацієнтів (69 очей) із травматичним кератитом віком від 18 до 75 років, серед яких 70 % становили чоловіки. Всім пацієнтам до стандартної схеми лікування травматичного кератиту було включено гіпербаричну оксигенацію з емоксипіном один раз на добу протягом 6–10 днів тривалістю 40 хвилин за режимом 1,2 АТА в барокамері «Ока». Вивчалася динаміка клінічних суб’єктивних показників у пацієнтів основної та контрольної груп, виражена в балах за умовною шкалою, що розроблена нами. Результати та обговорення. Аналіз динаміки інтегральної бальної оцінки суб’єктивних проявів під час лікування хворих на травматичний кератит свідчить про суттєве поліпшення стану ока в пацієнтів основної групи (із застосуванням гіпербаричної оксигенації). Інтегральний показник суб’єктивних клінічних симптомів пацієнтів основної групи на кінець лікування зменшився на 90,94 % (р < 0,001), що відповідає різниці між групами в 51,21 %. Порівняно з контрольною групою інтегральний показник включав зменшення середньої бальної вираженості відповідно: світлобоязні — 77,78 %, сльозотечі — 41,94 %, відчуття стороннього предмета — 41,67 %, больового синдрому та печіння — по 36,84 % (р < 0,001). Термін зникнення суб’єктивних клінічних симптомів основної групи коливався в межах 1,91 ± 0,01 — 2,15 ± 0,01, а контрольної групи — 3,79 ± 0,01 — 4,07 ± 0,01, р < 0,01. Висновки. Застосування додаткової оксигенації до традиційного лікування травматичного кератиту зменшує інтегральний суб’єктивний показник у балах пацієнтів основної групи на кінець лікування на 90,94 %, що відповідає різниці між групами майже в 49 % (р < 0,01). Використання ГБО-терапії сприяло одужанню хворих основної групи через 6,26 ± 0,03 дня, а групи контролю — через 9,31 ± 0,02 дня (р < 0,01), тобто на 3,05 дня раніше.
3
Obоd, I. I., and A. A. Strelnickiy. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ЯКОСТІ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ В МЕРЕЖІ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, no. 47 (February 8, 2018): 32–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.1.032.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано інтегральний показник якості захисту інформації в інформаційній системі яка створена на базі мережі систем спостереження повітряного простору, що дозволяє довести інформаційне забезпечення споживачів до рівня сучасних вимог шляхом інтеграції інформаційних ресурсів її підсистем. Показано, що інтегральним показником якості захисту інформації в зазначеній інформаційній системі може бути ймовірність інформаційного забезпечення яка є складовою ймовірностей виявлення повітряних об’єктів, виміру координат, поєднання інформації системи спостереження при формуванні формуляру повітряного об’єкту та імовірністю виявлення істинної траєкторії.
4
Кулаков, Є. В., and П. В. Кривуля. "Розвиток інтегральних показників середньомісячної плати як елементу макроекономічної системи показників якості життя." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(271) (February 8, 2022): 65–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2022-271-1-65-77.
Full textAbstract:
Досліджено проблему актуальності розвитку інтегральних показників середньомісячної плати як елементу системи показників якості життя у країні за умов ринкової економіки, було проведено порівняльний аналіз існуючих моделей підрахунку середньої заробітної плати та наведено приклад можливого рішення проблеми нерелевантності використовуваних у моделях інтегральних показників. Було розглянуто теоретичну базу складання інтегральних показників, які можуть бути використані у вирішенні цієї проблеми, зіставлено думки вітчизняних та зарубіжних науковців за темою складання інтегральних показників у економіці, особливості їх використання та функціонування. Розглянуто можливість використання показників Лібіха та Шелфорда, що лімітують граничну ефективність інтегральних показників в цілому по економіці. У статті було розглянуто статистичну інформацію середньої заробітної плати в Україні за вересень 2021 року, представлено ілюстративний матеріал у табличній формі, на основі якого було проведено експеримент з використанням запропонованою методикою підрахунку заробітної плати, за яким було отримано результат дослідження та зроблено відповідні висновки. Запропоновано використання усіх існуючих методів підрахунку середньої заробітної плати на макрорівні у купі зі запропонованим автором методом, для порівняння отриманої інформації. Завданням наступних досліджень є перевірка гіпотези за даних Держстату з урахуванням частки населення регіонів, порівняння з існуючими методами. Сформульовано перспективні завдання: продовжити дослідження різниць інтервалів вибірки, як перекіс її в один із боків, для позначення сили скупченості бідного або багатого населення, яке має вплив на отримання інформації зі загальної вибірки; продовжити дослідження взаємозв’язку існуючих та запропонованої методики підрахунку середньої заробітної плати для їх уніфікації в один інтегральний показник, що зможе відобразити усю сутність вибірки. При цьому запропонований синтетичний показник не претендує бути альтернативою існуючим показникам і замінити їх, а стає похідною узагальненою оцінкою з універсальною назвою «середня заробітна плата» замість кількох показників з однаковою назвою, але різних за значеннями та змістом. Це має виключити використання в процесах професійної комунікації використання омонімічної назви і запобігти помилок комунікатів та утворення частини комунікаційно-наведених ризиків у використанні систем макроекономічних показників.
5
Yelisyeyeva, O. K., and N. H. Kutova. "Система оцінювання ефективності стимулювання персоналу на основі інтегрального показника." Scientific Bulletin of the National Academy of Statistics, Accounting and Audit, no. 1-2 (September 20, 2017): 46–53. http://dx.doi.org/10.31767/nasoa.1-2.2017.06.
Full textAbstract:
За допомогою кореляційно-регресійного аналізу визначено інтегральний показник ефективності стимулювання персоналу підприємства та чинники впливу на засоби його стимулювання. Складено матрицю коригувальних заходів зі стимулювання персоналу на досліджуваних підприємствах, за допомогою якої визначено діапазон значень розрахованого інтегрального показника ефективності стимулювання персоналу. Визначено стан механізму стимулювання персоналу на досліджуваних підприємствах на підставі розрахунку інтегрального показника ефективності стимулювання персоналу підприємств.
6
Качинський, А. Б. "Індикатор могутності як інтегральний показник безпеки держави." Математичне моделювання в економіці, no. 2 (3), квітень - червень (2015): 75–91.
Find full text
7
Звєрєва, Валентина, Наталія Лашко, and Григорій Чаусовський. "ЕКСПРЕС - МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ ЙОГУРТІВ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 10 (February 4, 2020): 69–71. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.10.013.
Full textAbstract:
методу визначення інтегрального показника йогуртів. Експериментально підтверджено, що редокс-потенціал впливає на інтенсивність біохімічнихпроцесів визрівання молочнокислих продуктів, зокрема, йогуртів. Визначення величини редокс-потенціалу йогурту дає можливість здійснювати контроль за якістю цього молочного продукту та прогнозувати термін його зберігання. Все це дозволяє розглядати редокс-потенціал як інтегральний показник якості молочнокислих продуктів, зокрема, йогуртів.
8
Хазан, П. В. "Інтегральний показник для оцінювання розвитку відновлюваних джерел енергії." Проблеми економіки, no. 3 (37) (2018): 253–59.
Find full text
9
БАРАНОВ, Юрій, and Андрій БАРАНОВ. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ІНЖЕНЕРНОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 17, 2020): 258–69. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.474.
Full textAbstract:
Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану зразків інженерної техніки в умовах ведення бойових дій приділялась та приділяється значна увага. Це пов’язано в першу чергу з широким використанням інженерних частин та підрозділів в умовах ведення бойових дій.
У роботі проведено дослідження та моделювання процесу управління технічним станом інженерної техніки за допомогою існуючої моделі статистичного прогнозування динаміки змін технічного стану інженерної техніки з використанням запропонованого науково-методичного апарату управління технічним станом інженерної техніки в умовах ведення бойових дій.
Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки було взято інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовувався мінімаксний критерій.
Для оцінки ефективності управління технічним станом інженерної техніки взятий інтегральний показник, що складається з часткових показників готовності і технічного використання інженерної техніки і визначаються відповідно коефіцієнтами готовності та технічного використання, а також для узагальненої оцінки результатів процесу відновлення інженерної техніки використовується мінімаксний критерій.
Таким чином, за рахунок методики корегування періодичності проведення технічного обслуговування в умовах бойових дій за рахунок визначених резервів часу, що пов’язані з нерівномірністю інтенсивності використання інженерної техніки в умовах ведення бойових дій значення комплексного показника надійності підвищується і приймає постійне значення на протязі ведення бойових дій, через те, що в ці терміни технічне обслуговування не проводиться, а ефективність управління технічним станом за умови використання запропонованого науково-методичного апарату за мінімаксним критерієм підвищується на третю добу ведення бойових і зі збільшенням терміну їх ведення постійно збільшується.
10
ФАРІОН, Олег. "ІНСТРУМЕНТАРІЙ ОЦІНЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТИВНОГО ПІДРОЗДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 81, no. 3 (September 16, 2020): 207–20. http://dx.doi.org/10.32453/3.v81i3.447.
Full textAbstract:
У науковій статті представлено інструментарій оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу Державної прикордонної служби України. На основі дослідження результатів виконання завдань щодо збирання (добування) та аналізу даних обстановки на державному кордоні України й організації даних процесів запропоновано порядок формування інтегрального показника оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Зазначено, що інтегральний показник має певну структуру, яка відповідно до дерева властивостей включає окремі комплексні та загальні комплексні показники. Розрахунки значень окремих показників запропоновано здійснювати із урахуванням їх вагових коефіцієнтів. Стан інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу пропонується визначати на основі порівняння фактичного значення загального результату оцінювання із інтервальним значенням шкали інтегрального показника. Визначений таким чином стан надає можливість встановлювати необхідність корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. Запропоновано порядок вибору рішення для корегування інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу. За результатами реалізації прийнятого рішення рекомендовано здійснювати повторне оцінювання зазначеної діяльності для перевірки відповідності вимогам, що висуваються. Критерієм ефективності інформаційно-аналітичної діяльності оперативного підрозділу є оптимальне співвідношення необхідних ресурсів для здійснення зазначеної діяльності та досягнення найкращого результату. Практичне значення запропонованого наукового підходу полягає у можливості безпосереднього використання керівниками оперативних підрозділів Державної прикордонної служби України розробленого інструментарію оцінювання інформаційно-аналітичної діяльності для виявлення конкретних прорахунків, обґрунтування пріоритетних напрямків та змісту заходів з покращення зазначеної діяльності.
11
Ivanyuta, Anastasiya Aleksandrovna. "ОЦЕНКА КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ БЕЛКОВО-ПОЛИСАХАРИДНЫЕ ГИДРОКОЛОИДИВ." Научный взгляд в будущее, no. 10-01 (June 30, 2018): 50–54. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-10-01-030.
Full textAbstract:
В статті наведено методики оцінки конкурентоспроможності товару, проаналізувано їх переваги та недоліки. Проведено комплексну оцінку якості білково-полісахаридних гідроколоїдів. Розраховано інтегральний показник якості та рівень конкурентоспроможності.
12
Мельник, О. "Інтегральний показник туристичної привабливості території: поняття та теоретичні аспекти." Регіональна економіка, no. 4 (2004): 197–205.
Find full text
13
Blyuss, B. O., S. V. Dziuba, and Ie V. Semenenko. "ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЕФЕКТИВНОСТІ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СИСТЕМ В ТЕХНОЛОГІЯХ ПЕРЕРОБКИ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ." Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, no. 4 (August 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.33101/s04-58768473.
Full textAbstract:
Мета. Обґрунтування параметрів ефективності функціонування гідротехнічних систем в технологіях видобутку і переробки мінеральної сировини з урахуванням сучасних можливостей інтенсифікації процесів переробки корисних копалин. Методика. Аналіз результатів дослідження режимів роботи гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі дозволив обґрунтувати параметри гідравлічних процесів в технологіях переробки мінеральної сировини з метою підвищення ефективності параметрів збагачувального устаткування і зниження собівартості готового концентрату. Результати. Обґрунтовані параметри ефективності гідротехнічних систем підприємств гірничо-металургійної галузі України, а саме, в результаті розвитку методів оцінки ефективності гідротранспортного комплексу гірничо-переробних комбінатів запропоновано характеризувати надійність постачання продукції і збереженість системи трубопровідного транспорту величиною показника гідравлічної надійності. Наукова новизна. На основі методів оцінки економічної ефективності гідротехнічних систем технологій переробки мінеральної сировини вихідними принципами якої є: комплексність оцінки; комерційний підхід; застосування адекватних параметрів визначення ефективності на різних організаційних рівнях; облік чинника часу і фактора невизначеності запропоновано інтегральний показник, а саме, показник гідравлічної надійності. Практична значимість. Полягає у введенні показників, а саме: показників гідравлічної надійності і режимів транспортування в гідротехнічних системах в систему моніторингу технологій переробки мінеральної сировини забезпечує безперервний контроль в автоматичному режимі з урахуванням можливих не прогнозованих змін властивостей середовища, що перекачується, продуктивності та інших параметрів, оскільки величина втрат напору виражається через гідравлічний ухил, що залежить від швидкості і щільності гідросуміші, яка транспортується. Іл. 1. Бібліогр.: 9 назв.
14
Nakonechnyi, O. V. "ІНТЕГРАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ЛОГІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИЛ ОБОРОНИ ДЕРЖАВИ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, no. 58 (December 28, 2019): 71–74. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.071.
Full textAbstract:
Досвід історії війн і воєнних конфліктів показує, що у кожній успішно проведеній воєнній компанії, операції, бою, як і у кожній поразці, необхідно, поряд з іншими причинами, шукати позитивні та негативні сторони у роботі органів матеріально-технічного забезпечення, їх організації, можливостях і способах забезпечення. Розвиток системи логістичного забезпечення завжди здійснювався паралельно з розвитком збройних сил і способів ведення війни, операції і бою. Нові види озброєння, бойової техніки, способи ведення бойових дій висували свої вимоги до системи логістичного забезпечення, змушували виробляти більш сучасні форми організації системи логістичного за- безпечення. Система логістичного забезпечення сил оборони держави є складною, багаторівневою структурою. В ході проведеного автором статті дослідження розроблено інтегральний показник оцінки ефективності системи логістично- го забезпечення сил оборони держави. Зазначений показник дозволяє провести оцінку ефективності функціонування системи логістичного забезпечення сил оборони держави, при цьому як системи в цілому так і окремих її елементів. Зазначений показник дозволяє оцінити кількісно-якісний склад сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; структуру сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; тактико-технічні характеристики зразків озброєння та військової техніки, що входять до складу сил і засобів логістичного забезпечення сил оборони держави; можливості з відновлення зразків озброєння та військової техніки тощо В процесі проведеного дослідження використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження: семантичний – для розвитку сутнісної частини дефініцій категорійного апарату військової логістики; методи економічного аналізу – для оцінювання тенденцій у вій- ськовому забезпеченні Збройних Сил України; методи системного аналізу – для оцінювання передумов та інтеграції цілей у процесі формування військової логістичної системи; методи економіко-математичного моделювання – для оп- тимізації структури та внутрішніх процесів військової логістичної системи. За результатами проведеного аналізу ав- тором було визначені основні недосконалості системи логістичного забезпечення Збройних Сил України та проведено обґрунтування шляхів удосконалення системи логістичного забезпечення Збройних Сил України
15
Kornieva, Anastasii. "БОРГОВА СТІЙКІСТЬ ДЕРЖАВИ: СУЧАСНИЙ СТАН, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(22) (2020): 150–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-150-158.
Full textAbstract:
У статті встановлено, що боргова стійкість є комплексною категорією, яка поєднує в собі здатність сплачу-вати за поточними й майбутніми платежами, ліквідність, відсутність неприйнятних управлінських рішень, неможливої до виконання політики та суттєвих коригувань бюджету. Проаналізовано основні показники, що характеризують боргову стійкість держави. Розраховано індикатори й надано оцінку ступеня ризику за Рамками боргової стійкості МВФ, визначено інтегральний показник боргової безпеки держави відповідно до вітчизняної методики за останні 5 років. Побудовано актуальну теплову матрицю і матрицю оцінки ризиків, що дають змогу оцінити потенціал платоспроможності держави і ймовірність, ступінь зовнішніх і внутрішніх ризиків, що впливають на боргову стійкість держави, а також оцінити можливі перспективи і втрати.
16
Yakymchuk, A. Yu, O. L. Kardash, and O. F. Yakymchuk. "ОЦІНЮВАННЯ СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ТАКСОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, no. 90 (October 2, 2020): 260. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202024.
Full textAbstract:
Концепція сталого розвитку ґарантує безпечне для життя і здоров’я населення навколишнє середовище. Оцінка стану навколишнього середовища підтверджується аналізом фактичних показників екологічної безпеки, що проведено у даному науковому дослідженні. Особлива увага відведена таким важливим показникам екологічної безпеки, як лісовідновлення, впровадження ресурсозберігаючих, маловідходних, безвідходних інновацій промисловими підприємствами України, витрати на збереження біорізноманіття і середовища існування, тощо. Запропоновано шляхи усунення недоліків у методиці оцінки рівня екологічної безпеки України. Проаналізовано стан екологічної безпеки у країнах Європейського Союзу та визначено нові тенденції її удосконалення на національному рівні відповідно до концепції сталого розвитку. Здійснено аналіз основних індикаторів екологічної безпеки, задля приведення індикаторів до безвимірності проведено їх стандартизацію з урахуванням характеру їхнього впливу на інтегральний індикатор безпеки, розраховано таксономічний показник рівня екологічної безпеки, який комплексно характеризує вплив змін значень індикаторів на сукупний стан економічної безпеки України. У даній статті розглянуто перспективи підвищення рівня екологічної безпеки України відповідно до європейських нормативів і стандартів.
17
Новицька, Н. В., М. Ю. Пилипчук, and О. В. Ситар. "Врожайність як інтегральний показник ефективності застосування нанометалів у технології вирощування сої." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2013): 32–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.04.08.
Full textAbstract:
Висвітлено результати досліджень врожайності сої на чорноземах типових Лісостепу України зале-жно від способу застосування та концентрації ба-гатокомпонентного комплексного розчину наночас-ток металів. Встановлено, що в технології вирощу-вання сої ефективною є обробка насіння до сівби роз-чином нанометалів у концентрації 240 мг/л та дода-ткове обприскування посівів у фазу бутонізації. Ви-користання нанометалів для передпосівної обробки насіння сої у концентрації 240 мг/л із нормою витра-ти 0,1 л/т насіння й додаткове обприскування посівів розчином у концентрації 240 мг/л у фазу бутонізації на фоні внесення мінеральних добрив за норми N60P60K60 забезпечує зростання врожайності куль-тури на 1,5–2,5 %.
The results of studies of soybean yield on black soils typical steppe of Ukraine, depending on the method of application and concentration of the solution of complex multi-component nanoparticles of metals were highlighted. It is established that the technology of soybean growing the seed treatment before planting by nanometal solution at a concentration of 240 mg/L and addition a spraying of crops in the budding stage is effective. Using nanometal for pre-treatment of soybean seeds in a concentration of 240 mg/L with the normal spend of 0,1l /ha of seeds and additional spraying of crops with a solution at a concentration of 240 mg/L in the budding stage against the backdrop of mineral fertilizers in normal N60P60K60 provides the increasing of crop yield by 1,5-2,5%.
18
Хомич, І. С. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СФЕРІ НОРМОВІДПОВІДНОСТІ ВЛАСНОЇ ПОВЕДІНКИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 12 (November 3, 2019): 222–28. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi12.78.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню рівня розвитку соціально-психологічної компетентності школярів у сфері нормовідповідності власної поведінки залежно від їхньої статі, віку, соціально-економічного статусу сім’ї та соціометричного статусу в класі. За допомогою співвідношення стадій розвитку моральних суджень молодших школярів за методикою Л. Колберга з одного боку, і рівнів розвитку уявлень про нормовідповідність власної поведінки на основі показників експертного опитування – з іншого, ми отримали інтегральний емпіричний показник – рівень розвитку соціально-психологічної компетентності досліджуваних у сфері нормовідповідності власної поведінки та дослідили особливостів заємозв’язку між рівнем розвитку соціально-психологічної компетентності молодших школярів у сфері нормовідповідності власної поведінки та показниками їх статі, віку, соціального статусу сім’ї та соціометричного статусу в класі.
19
Смашна, О. Є. "ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ, КОМОРБІДНОГО З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ, ЗА ДОПОМОГОЮ ШКАЛИ CAPS-5." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (July 28, 2021): 151–60. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12219.
Full textAbstract:
Питання діагностичних і лікувальних алгоритмів при коморбідності посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та черепно-мозкової травми (ЧМТ) є досить суперечливими, оскільки симптоми, властиві для ПТСР, не є специфічними та можуть зустрічатися в рамках інших психогенних розладів.
Мета – вивчення наявності ключових клініко-психопатологічних розбіжностей симптоматичної структури психічного статусу пацієнтів, які страждали на ПТСР, та тих, у яких ПТСР поєднувався з ЧМТ, для розробки системи фокусованих психотерапевтичних заходів.
Матеріал і методи. Матеріал дослідження – 329 військовослужбовців, які брали участь у бойових діях: 1 група – 109 осіб із ПТСР; 2 група – 112 осіб із наслідками ЧМТ; 3 група – 108 осіб з ПТСР та коморбідними наслідками ЧМТ.
Результати. При порівнянні показників шкал у респондентів груп ПТСР та ЧМТ було встановлено, що у групі ПТСР були значуще (р≤3E-07) більші показники за усіма шкалами тесту: за комплексним критерієм «Е» така перевага була більш ніж у 4 рази, за критеріями «С» та «G» – більш ніж у 5 разів, за критерієм «В» – більш ніж у 18 разів. При порівнянні результатів, отриманих при обстеженні груп ПТСР та КЧМТ, було встановлено, що усі шкали кластерів «В», «С», «Е», загальний показник кластеру «G», шкала G3 та інтегральний показник «savCAPS», як і у випадку з групою ЧМТ, мали більш високі показники у представників групи ПТСР (р≤0,05), то між показниками шкал кластерів «D», «dCAPS», а також шкал G1 та G2 у респондентів груп ПТСР та КЧСМ статистично значущих розбіжностей не було (р≥0,1).
Висновки. Методика CAPS-5 виявила високу чутливість не тільки відносно діагностики ПТСР, а й щодо вивчення особливостей психопатологічної структури коморбідних станів. При цьому значущих відмінностей, які свідчать про перевагу в клінічній картині якоїсь окремої групи психопатологічних симптомів, немає.
20
Sklyarenko, A. V. "Оцінювання впливу промислових умов на величину флуктуючої асиметрії листкової пластинки Betula Pendula Запоріжжя." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 54–57. http://dx.doi.org/10.15421/40290611.
Full textAbstract:
Досліджено мінливість морфометричних параметрів листкової пластинки Betula pendula в різних насадженнях за впливом урботехногенного середовища м. Запоріжжя. Збір матеріалу проведено після зупинки росту листкових пластинок, наприкінці липня – на початку серпня 2017–2018 рр. Проби листків Betula pendula відібрано в зелених насадженнях санітарних зон 7 промислових підприємств з різними класами шкідливості. Вимірювання проведено за п'ятьма показниками у міліметрах (параметри 1–4) та градусами (параметр 5) з лівого і правого боків листкової пластинки. Під час аналізу комплексу морфометричних ознак використано інтегральний показник за методикою В. М. Захарова (2000). Найчутливішими до впливу урботехногенного середовища пластинки Betula pendula є показник 3 параметра – відстань між основами першої та другої жилок другого порядку, середнє значення якого становить 0,111 см. Параметр 2 – довжина другої від основи листка жилки другого порядку, є найбільш стійкий до впливу чинників техногенного забруднення середовища, асиметрія не перевищує 0,030 см. На основі обчислення середнього значення флуктуючої асиметрії встановлено залежність порушення рівня симетрії за дії забруднення довкілля. Мінімальне значення коефіцієнта асиметрії (0,040) зафіксовано в насадженнях Трансформаторного заводу. Найбільшого техногенного пресу Betula pendula зазнає в захисних насадженнях, що ростуть біля промислових об'єктів Вогнетриву, Запоріжсталь, Коксохіму, Дніпроспецсталь, Титано-магнівого та Алюмінієвого комбінатів (межі коливання показника флуктуючої асиметрії на цих ділянках від 0,058 до 0,065).
21
Корнійчук, О. П. "Інтегральний показник втрат у сфері охорони здоров"я України в умовах зовнішньої агресії." Економіка та право. Серія "Економіка", Серія "Право", no. 3 (45) (2016): 53–60.
Find full text
22
Кризина, Н. "Індекс людського розвитку - інтегральний показник ефективності державної політики в галузі охорони здоров"я." Вісник Національної академії державного управління при Президентові України, no. 2 (2005): 503–9.
Find full text
23
Kyyak, V. H. "Vitality as an integral indicator of plant population state." Studia Biologica 8, no. 3–4 (2014): 273–84. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.0803.364.
Full text
24
Потеряйко, С., К. Бєлікова, О. Твердохліб, and Н. Орлова. "ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОГНОЗНОГО ОЦІНЮВАННЯ ДІЄВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 293–303. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3676.
Full textAbstract:
Анотація. На підставі економіко-математичного моделювання проведено оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій на основі прогнозу, що є актуальним питанням. Запропоновано метод експертних оцінок для прогнозування дієвості функціонування зазначеної системи. Розроблено етапи дослідження, що включають відбір фахівців-експертів, організацію їхньої роботи, опрацювання результатів, визначення чисельних значень узагальнених показників дієвості функціонування системи і критерію її дослідження. Використано метод ранжування показників для визначення коефіцієнта їхньої відносної важливості в аспекті оцінювання дієвості функціонування зазначеної системи. Визначено інтегральні показники оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному і прогнозованому станах. Сформульовано критерій дослідження цієї системи — умову (необхідну обставину), коли відношення між інтегральними показниками оцінювання поточного стану системи до прогнозованого становить менше ніж одиниця. Здійснено розрахунки середнього значення показників дієвості системи у зазначених станах, отримано чисельні значення інтегральних показників оцінювання та досягнення критерію дослідження. Розроблено розрахункову задачу, за допомогою якої отримано результати оцінювання дієвості функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в поточному і прогнозованому станах, отримано чисельні значення показників. Визначено лінгвістичні параметри оцінювання дієвості функціонування системи в поточному і прогнозованому станах, чисельне значення підвищення дієвості функціонування зазначеної системи. Доведено, що одержані результати придатні до імплементації на практиці, що в підсумку дозволяє досягти прогнозованого показника поліпшення дієвості функціонування системи в середньому на 34 %. Ключові слова: державна безпека, дієвість функціонування системи, економіко-математичне моделювання, надзвичайні ситуації, єдина державна система цивільного захисту, прогноз. Формул: 12; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 13.
25
Блистів, Тарас, Костянтин Пацалюк, and Владислав Благій. "Оцінка результативності програми занять на основі використання засобів активного туризму у підвищенні показників фізичного стану старшокласників." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 3 (April 20, 2021): 56–64. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.56-64.
Full textAbstract:
Анотація. В статті подано результати дослідження результативності програми занять активним туризмом для підвищення показників фізичного стану старшокласників. Мета. Визначити вплив програми занять на основі використання засобів активного туризму на показники фізичного стану старшокласників. Методи. Теоретичні, антропометричні, психодіагностичні, педагогічні (педагогічний експеримент, педагогічне тестування), фізіологічні, методи математичної статистики. Результати. Вирішення поставлених експериментальних завдань здійснювали на базі Львівського обласного центру краєзнавства, екскурсій і туризму учнівської молоді. У педагогічному експерименті взяли участь 51 школяр, з них 27 осіб 15 років та 24 особи 16 років. Тривалість педагогічного експерименту – один навчальний рік (10 місяців). У хлопців і дівчат 15–16 років відбулись позитивні зміни функціонального стану кардіореспіраторної системи, підвищився рівень фізичної роботоздатності та соматичного здоров’я. Під впливом занять з використанням засобів активного туризму достовірно покращились ЧСС у стані спокою, ЖЄЛ, проби Штанге і Генчі, життєвий індекс, індекси Робінсона та Руф’є. У хлопців когнітивні функції покращилися на 6,9 бала, у дівчат на 8,3 бала, що відповідає рівню, вищому за середній. Інтегральний показник емоційного стану після завершення педагогічного експерименту у хлопців 16 років становить 8,9 бала, у дівчат відповідно 8,8 бала і вказує на дуже добрий стан. Аналогічні тенденції спостерігалися у школярів п’ятнадцятирічного віку. Наприкінці педагогічного експерименту у них спостерігається позитивна динаміка у результатах контрольних вправ, що характеризують такі рухові якості, як швидкість, спритність, швидкісно-силові якості та витривалість. Розроблена програма оздоровчо-рекреаційних занять на основі використання засобів активного туризму продемонструвала позитивний вплив на більшість показників фізичного стану школярів 15–16 років. Це підтверджує адекватність підібраних засобів і методів можливостям даної вікової групи і їх ефективність.
Ключові слова: активний туризм, фізичний стан, старшокласники, програма, ефективність.
26
Григор’єва Н.С., Шабайкович В.А. д.т.н., проф., and Марчук І. В. "ПОПЕРЕДНЄ ВИЗНАЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРИЛАДІВ ПЕРЕД ЇХ РОЗРОБКОЮ." Перспективні технології та прилади, no. 17 (December 17, 2020): 21–26. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-3.
Full textAbstract:
Розроблена методика випереджувальної оцінки конкурентоспроможності проектуємих приладів, що забезпечує появу на ринку високоякісної продукції. Більшість робіт при визначенні конкурентоспроможності зосереджено на визначенні виробничих і експлуатаційних витрат вже готових приладів. Однак ці дані повинні бути одержані заздалегідь, ще до їх проектування. Методика випереджувальної оцінки конкурентоспроможності полягає в управлінні основними технологічними і конструкційними чинниками, до яких відноситься вплив окремих властивостей на конкурентоспроможність через коефіцієнти кореляції, більшість з яких визначається з рівнянь регресії. Збільшити конкурентоспроможність можна за рахунок застосування технічних інновацій як конструкцій, так і технологій, інтелектуальних систем підтримки прийняття технологічно-конструкційних рішень, а також віртуалізації, котрі враховують як результати перебігу віртуальних складальних процесів, так і наслідки віртуальної експлуатації приладів. При цьому розраховується інтегральний показник якості та конкурентоспроможності.
27
Смоквіна, Г. А., and Альхаммаді Талеб Абдулла Мохаммед Алі. "ІНСТРУМЕНТИ ОЦІНКИ КАДРОВОГО СКЛАДНИКА СИСТЕМИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво та інновації, no. 18 (June 30, 2021): 50–56. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/18.9.
Full textAbstract:
Метою дослідження є розгляд інструментів оцінки кадрової безпеки як складника фінансово-економічної безпеки підприємства та розроблення методичного підходу до їх удосконалення. Автори проаналізували та згрупували погляди науковців за складниками кадрової безпеки. Розглянуто групи інструментів управління кадровою безпекою, серед яких для подальшого дослідження виокремлена важлива група, що містить оцінювання персоналу підприємств. Розглянуто цілі, основні етапи оцінки стану кадрової безпеки персоналу, надано їх стислу характеристику. Досліджено індикатори для оцінки кадрової безпеки за складниками. Розраховано інтегральний показник кадрової безпеки, агрегований за всіма показниками. Для інтерпретації отриманих результатів вибрана шкала Харрінгтона, яка дасть змогу визначити стан кадрової безпеки окремо за складниками та у цілому на підприємстві, що дасть змогу визначити напрями роботи менеджменту підприємства із власним персоналом.
28
Bondarenko, Svіtlana, and Olena Makoveieva. "Адаптивне управління в самоорганізації промислового підприємства." Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, no. 2 (April 30, 2021): 238–55. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.2.21.
Full textAbstract:
В статті здійснюється дослідження адаптивного управління в контексті забезпечення належного рівня самоорганізації промислового підприємства. На основі показників звітності розроблено методику оцінки показника розвитку підприємства, що дозволяє визначити показник, який є інтегральним коефіцієнтом самоорганізації. Пропонується модель для оцінки адаптивного потенціалу підприємства з використанням показника швидкості розвитку підприємства. При цьому, розрахована величина адаптивного потенціалу на основі показника самоорганізації, є динамічним показником, який може виступати як критерій оцінки ефективного управлінської системи підприємства. Пропонується механізм адаптивного управління підприємством, в основу якого покладено формування адаптаційно-інноваційного середовища. Якостями адаптивного характеру для промислового підприємства, виділяються: наявність системи управління змінами; організація інноваційної діяльності; мотивація і розвиток персоналу, управління знаннями; формування інноваційної культури; управління інноваційними ризиками; організація фінансування інноваційної діяльності.
29
Опімах, Р. Є. "Диверсифікація енергопостачання в програмних підходах різних країн світу та її вплив на інтегральний показник енергетичної безпеки України." Актуальні проблеми міжнародних відносин, Вип. 108, (ч. 1) (2012): 122–32.
Find full text
30
Korniychuk, O. P. "FEATURES CALCULATION LOSSES IN SOCIAL HEALTH OF UKRAINE UNDER FOREIGN AGGRESSION." Economics and Law, no. 3 (December 12, 2016): 53–60. http://dx.doi.org/10.15407/econlaw.2016.03.053.
Full text
31
Хлопецький, Василь, and Сергій Курилюк. "ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЇ КОРЕКЦІЇ НЕГАТИВНИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ФІТНЕСУ НА ЇХ ФІЗИЧНИЙ СТАН." Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, no. 34 (August 13, 2020): 145–53. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.145-153.
Full textAbstract:
Мета дослідження. З’ясувати ефективність технології корекції негативних психічних станів студентів засобами оздоровчого фітнесу. Методи дослідження. Для визначення стану рухових здібностей та фізичної підготовленості студентів використовувалась батарея тестів К. Зухори. Рівень фізичного здоров’я визначали за експрес-оцінкою рівня фізичного (соматичного) здоров’я Г.Л. Апанасенка. Результати. У результаті експерименту значно покращився рівень СЗ студентів педагогічних спеціальностей ЕГ. Зокрема зміни були пов’язані із зниженням на 35,42 % і 18,75 % часток студентів з низьким і нижче середнім рівнями СЗ та збільшенням на 43,75 % їх частки з середнім рівнем (χ2 = 39,58; Р < 0,01). Слід відзначити також, що 10,42 % та 2,08 % студентів ЕГ мали вище середнього та високий рівні соматичного здоров’я відповідно. У КГ кількість студентів з низьким рівнем соматичного здоров’я зросла на 4,26 % за рахунок відповідного зменшення таких з середнім та вище середнього рівнями, що відповідало загальній тенденції щодо рівня здоров’я студентської молоді.У студентів ЕГ суттєво покращився інтегральний показник фізичної підготовленості. Мінімальний рівень фізичної підготовленості мали 2,08 % студентів проти 27,08 % до експерименту, задовільний – 52,08 % проти 54,17 %, добрий та дуже добрий рівні фізичної підготовленості мали 39,58 % та 4,17 % відповідно. Слід зазначити, що у 2,08 % студентів виявлено високий рівень фізичної підготовленості, чого не спостерігалося до експерименту (χ2 = 16,84; Р < 0,01). Проведені дослідження засвідчують позитивний вплив технології корекції негативних психічних станів студентів з використанням оздоровчих технологій на показники психічного та фізичного стану студентів педагогічних спеціальностей.
32
Власова, О. В., Л. О. Безруков, О. О. Шахова, and Л. І. Власик. "ВПЛИВ ВМІСТУ УЛЬТРАДРІБНИХ ЧАСТОЧОК В АТМОСФЕРНОМУ ПОВІТРІ НА ПЕРЕБІГ НЕОНАТАЛЬНОГО СЕПСИСУ." Immunology and Allergy: Science and Practice, no. 3-4 (December 24, 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.37321/immunology.2020.3-4-03.
Full textAbstract:
Вступ. Вплив ксенобіотиків низької інтенсивності за рахунок біоакумуляції у тканинах матері і вивільнення їх до кровотоку під час вагітності можуть патогенно впливати на плід, особливо у сенситивні періоди його розвитку. Тому метою роботи було оцінити вплив вмісту ультрадрібних часточок (УДЧ) в атмосферному повітрі під час внутрішньоутробного розвитку новонароджених, які захворіли на сепсис та проаналізувати ключові його показники перебігу.Матеріали та методи. Для аналізу вибрані показники ультрадисперсних часточок розміром 10-20 нм, які при вдиханні їх вагітними здатні проникати вїї кровотік і, відповідно, в систему кровообігу плода. Було сформовано дві клінічні групи спостереження. Першу групу сформували 17 хворих неонатальним сепсисом, в яких в один з вказаних періодів інтегральний показник вмісту УДЧ у повітрі перевищував 1,0. У другу групу увійшли 35 новонароджених з сепсисом, у яких в одному з вказаних періодів вміст УДЧ в атмосферному періоді був менше 1,0.Результати. У дітей І групи відмічається певний дисбаланс маркерів системної запальної відповіді організму на інфекцію у вигляді суттєвого зниженняпротизапального Іл-10, а також підвищений вміст в сироватці крові пресепсина. Так, в І групі вміст пресепсину склав 907,1±198,2 пг/мл, а в групі порівняння 672,6 ±152,4 пг/мл (р>0,05). Вміст в сироватці крові імуноглобулінів А, G, M в підгрупах порівняння суттєво не відрізнявся.Висновок. Вміст в атмосферному повітрі ультрадрібних часточок розміром в 10-20 нм під час внутрішньоутробного розвитку плоду суттєво не впливаєна гестаційний термін, загальний характер інтенсивності терапії сепсису та тривалості його лікування в стаціонарі. Характерною особливістю у хворих основної групи можна вважати тенденцію до більш високого рівня вмісту в сироватці крові пресепсину при зниженому рівні вмісту протизапального інтерлейкіну-10.
33
Yashchenko, D. A. "Integral indicator of work intensity and severity as a risk factor in development of cerebrovascular diseases in workers with the whole body vibration." Ukrainian Journal of Occupational Health 2019, no. 1 (March 29, 2019): 61–66. http://dx.doi.org/10.33573/ujoh2019.01.061.
Full text
34
Гаценко, Сергій, Костянтин Пащенко, Юрій Свередюк, and Максим Стариш. "Модель процесу визначення загроз воєнній безпеці, як складової національної безпеки держави." Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, no. 3 (December 17, 2021): 111–16. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-111-116.
Full textAbstract:
Події останніх декількох років показує, що в сучасних міждержавних відносинах роль військової сили набуває все більш вагомого значення. Для досягнення своїх цілей геополітичні гравці все частіше вдаються до застосування військової сили або використовують інші інструменти зовнішнього впливу (економічні, енергетичні, політичні), що прямо чи опосередковано створюють загрозу національній безпеці та її складовим, насамперед воєнній безпеці держави (ВБД). Дедалі частіше зовнішні чинники впливу набувають менш прогнозованого та передбачуваного характеру, а, відтак, їх руйнівна сила зростає. У зв’язку з цим актуальності набуває питання щодо створення інструментів визначення рівня ВБД з метою своєчасного реагування держави на виклики і загрози.
Комплексний аналіз світових наукових здобутків та поглядів на проблему оцінювання та прогнозування рівня ВБД дає змогу зробити висновок, що ВБД є складовою національної безпеки та являє собою систему політико-правових, організаційних, воєнних та технічних заходів держави, спрямованих на забезпечення своєчасного виявлення, запобігання й нейтралізацію загроз (ризиків, викликів) національним інтересам, зокрема із застосуванням військової сили. У свою чергу, оцінку рівня ВБД можна подати як інтегральний показник здатності держави до своєчасного виявлення і запобігання (нейтралізації) викликів, ризиків та загроз за визначеними індикаторами.
35
Тріщук, Руслан Любомирович. "Узагальнена логічна схема моделювання процесів технологічного забезпечення контурної стабільності при виготовленні інтегральних обкладинок." Технологія і техніка друкарства, no. 3(69) (November 10, 2020): 25–33. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.3(69).2020.217471.
Full textAbstract:
Встановлено, що одним з найбільш важливих показників інтегральної обкладинки з широкими клапанами є контурна стабільність, яка характеризується відхиленням зовнішніх контурів від прямокутної побудови. Цей параметр формується під час проходження заготовки обкладинки через механізм координувально-транспортувального блоку лінії для виготовлення інтегральних обкладинок. Зазначений показник залежить як від витратних матеріалів (папір, картон-хромерзац, клей, термоклей), так і від тиражу, а також від геометричних і фізико-механічних параметрів деталей координувально-транспортувального блоку, які контактують з обкладинкою. Розроблено узагальнену логічну схему в параметричному вигляді моделювання процесів технологічного забезпечення контурної стабільності обкладинок та якості й експлуатаційних властивостей деталей координувально-транспортувального блоку лінії для виготовлення інтегральних обкладинок з широкими клапанами. Така схема дозволяє встановити взаємозв’язок між режимами комплексної технології оздоблювально-зміцнювальної обробки, геометричними і фізико-механічними параметрами поверхні циліндричних деталей координувально-транспортувального блоку лінії для виготовлення інтегральних обкладинок з широкими клапанами, визначити їх вплив на експлуатаційні характеристики поліграфічного обладнання та якість готової продукції. Підвищення показників якості обкладинок характеризується істотним зменшенням відсотку їх відбракування залежно від накладу після застосування комплексного технологічного процесу оздоблювально-зміцнювальної обробки. Застосування узагальненої логічної схеми моделювання процесів технологічного забезпечення контурної стабільності обкладинок та експлуатаційних властивостей циліндричних деталей координувально-транспортувального блоку лінії для виготовлення інтегральних обкладинок з широкими клапанами є доцільним при комплексній обробці як деталей лінії з виготовлення обкладинок, так для циліндричних рухомих деталей іншого поліграфічного обладнання (машин для флексографічного друку та ін.).
36
Чуй, І. Р., and Н. І. Власюк. "СИСТЕМА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОХОДНО-ПРИБУТКОВИХ ПОДАТКІВ." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 103–8. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-15.
Full textAbstract:
У статті характеризується система методичного забезпечення оцінювання фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні, проводиться аналіз методик оцінювання його економічної ефективності, а також визначається інтегральний показник результативності для визначення напрямів його реформування з метою нарощування фіскальної результативності. До доходно-прибуткових податків в Україні відносяться податок та збір з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, єдиний податок із суб’єктів малого підприємництва. Фіскальна результативність доходно-прибуткового оподаткування визначається ефективністю механізму справляння кожного податку окремо чи системи прямого оподаткування в цілому. Складовими фіскальної результативності є фіскальна значимість, фіскальна ефективність, постійність і рівномірність надходжень, соціальна справедливість. Окремими характеристиками фіскальної результативності є обсяги надходжень, частка податку у загальній структурі доходів бюджету та у ВВП, рівень ефективної ставки податку, рівень виконання планових податкових надходжень тощо. З метою вдосконалення механізму справляння доходно-прибуткових податків в Україні визначено факторні залежності фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні за період 2014-2018 рр. від рівня фіскальної значимості, рівня виконання планових надходжень, витратомісткості оподаткування, навантаження працівників органів державної податкової служби, ефективності та нерівномірності податкових надходжень. На основі проведених розрахунків визначаються основні пропозиції та рекомендації щодо пошуку шляхів зміцнення фіскально-регулюючих засад доходно-прибуткового оподаткування, які дадуть змогу у майбутньому вивести податкову систему на якісно новий рівень.
37
Санніков, Олександр, and Анастасія Саннікова. "РОЗУМНІСТЬ У СТРУКТУРІ РІШИМОСТІ ОСОБИСТОСТІ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 9(54) (February 27, 2020): 118–30. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2020.9(54).11.
Full textAbstract:
У статті розглядаються результати дослідження характеристик рішимості як стійкої інтегральної властивості особистості у співвідношенні з показником розумності вибору особистості. «Рішимість», на відміну від паронимічного поняття «рішучість», розглядається як складна, інтегральна, багатокомпонентна властивість особистості, яка охоплює комплекс ознак, що забезпечують успішність прийняття рішення, аналіз альтернатив у процесі вибору, свідоме й незалежне ухвалення адекватного рішення, його реалізацію, здійснення, контроль і оцінку результату вибору. Структура рішимості складається із комплексу компонент, який включає також і розумність, раціональність вибору. Розглянуто сучасні уявлення про корисність, розсудливість, раціональність у прийнятті рішень особистістю за результатами закордонних і вітчизняних досліджень. Спроектований комплекс діагностичних методик для емпіричного розв'язання дослідницьких завдань щодо вивчення рішимості й раціональності вибору особистості.Презентовані результати кореляційного аналізу взаємозв’язків показників рішимості, розумності прийняття рішень з раціональністю особистості. Виявлена наявність додатних значимих взаємозв'язків між раціональністю, когнітивними показниками рішимості, пильністю, сенсорним і вирішальним типом особистості. Встановлені від’ємні значимі взаємозв'язки між раціональністю, авантюрністю, спонтанністю, готовністю до ризику й показниками індикатору типу особистості – екстраверсією й показниками сприймаючого типу. Розглянуті профілі характеристик рішимості, а також психологічні особливості вибору в осіб, які різняться рівнем показника «розумність». Виділені складові структури суб'єктивної й функціональної корисності прийняття рішень особистістю.
38
Белов, О. О. "ГЕНДЕРНІ ТА ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ХВОРИХ НА ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 27–33. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11990.
Full textAbstract:
Мета – дослідити особливості якості життя хворих на депресивні розлади з урахуванням гендерних та вікових особливостей.
Матеріал і методи. Клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади ендогенного характеру, з використанням методики оцінки якості життя Mezzich et al. в адаптації Н. О. Марути.
Результати. Хворим на депресивні розлади притаманні низька самооцінка якості життя (ЯЖ), особливо за сферами психологічного благополуччя, загального сприйняття життя, працездатності, особистісної реалізації та фізичного благополуччя. У жінок виявлено нижчі показники ЯЖ за сферами фізичного благополуччя, психологічного благополуччя, самообслуговування і незалежності дій, працездатності, міжособистісної взаємодії та соціоемоційної підтримки, а також за інтегральними сферами суб᾽єктивного благополуччя/задоволеності та виконання соціальних ролей, і інтегральним показником ЯЖ. Оцінка ЯЖ фахівцем виявила вищі показники ЯЖ у чоловіків, при цьому значущими відмінності були лише за сферами духовної реалізації та загального сприйняття життя. Оцінка ЯЖ фахівцем була у середньому в 1,5 рази вищою, ніж самооцінка хворими. З віком показники ЯЖ за всіма сферами погіршуються.
Висновки. Депресія супроводжується вираженим зниженням ЯЖ за всіма сферами, яке суб᾽єктивно тяжче сприймається жінками, але об᾽єктивно більше виражене у чоловіків; це погіршання стає більш вираженим з віком.
39
СПАСІЧЕНКО, Оксана. "ДОСВІД ОПТИМІЗАЦІЇ МАРШРУТНОЇ МЕРЕЖІ МІСТА ЗА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 165–72. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.100.
Full textAbstract:
У роботі запропоновано для моделювання маршрутної мережі застосовувати метод лінійного програмування (транспортна задача) із критеріями оптимізації показників економіко-екологічної та соціальної оцінки. Особливістю цільової функції є адитивний характер показників економічних витрат, екологічних та соціальних збитків при здійсненні пасажироперевезень з ваговими коефіцієнтами і характеризує витратність логістичної системи. Для кожного маршруту вибирається відповідно вагові коефіцієнти важливості економічного та екологічного показників залежно від особливостей здійснення перевезення, що дозволяє вибрати схему перевезення за інтегральним показником (розраховується план оптимальний за економічними чи екологічними показниками, або компромісний). Розроблений підхід застосовано для удосконалення маршрутної мережі громадського транспорту м. Києва на еколого-економічних засадах. Оптимізація маршрутної мережі тільки для окремих маршрутів дозволила збільшити дохід і зменшити витрати при здійсненні пасажироперевезень з одночасним зменшилися викиді шкідливих речовин.Ключові слова: транспортна система міста, маршрутна мережа, пасажироперевезення, оптимізація, еколого-економічні показники.
40
Pasichnyk, H. P. "Особливості кисневого балансу та тканинного дихання при хірургічному лікуванні аденоми гіпофіза." EMERGENCY MEDICINE, no. 4.67 (July 17, 2015): 93–99. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.67.2015.78502.
Full textAbstract:
В роботі досліджуються показники кисневого балансу хворих, які були прооперовані з приводу аденоми гіпофіза із застосуванням різних методик наркозу під контролем BIS-моніторингу. У хворих із гормонально-неактивною пухлиною та пролактиномою виявлено однотипні особливості, що зумовило об’єднання хворих із даною патологією в одну групу. При цьому доставка кисню до тканин виявлялася підвищеною на 4,5–5,9 % за норму, а його споживання — на 19,2–20,2 %. Енергетичний обмін у таких хворих на 400–450 ккал (або на 22–23 %) виявляється вищим понад параметри основного обміну, притаманні здоровим людям даної вікової групи, що дозволяє трактувати у них наявність «помірного стресу». При пухлинах, що продукують адренокортикотропний гормон, встановлено вірогідне зниження як доставки кисню до тканин на 14,9 ± 1,3 %, так і його споживання на 22,0 ± 5,0 %. Понижене надходження кисню до тканин організму компенсується низьким рівнем енергетичних процесів, що йдуть у тканинах. Енергетичний обмін у них знижений на 6,4 ± 0,5 %, а індекс тканинної екстракції кисню перебуває у межах норми. У хворих на аденому гіпофіза, що продукує соматотропін через активацію системи кровообігу, виявляють підвищені показники ударного об’єму кисню, еритроцитного викиду та хвилинного об’єму кисню (р < 0,001), що забезпечують зростання його доставки до тканин на 176–179 мл понад норму. Інтегральний показник кисневої недостатності становить цифру з від’ємним знаком: –37,2 ± 0,8 % (р < 0,001), що свідчить про надмірну стимуляцію функціональних резервів серцево-судинної та киснево-транспортної систем організму для забезпечення у хворих підвищеного енергетичного обміну. Зокрема, тканини за хвилину споживають кисню на 55–58 % більше, ніж у нормі; енергетичний обмін у пацієнтів виявився вищим порівняно з нормою на 90–93 % (р < 0,001), а індекс тканинного дихання — 137,8 ± 3,7 % від норми. Така інтенсифікація тканинного дихання якоюсь мірою переважає над доставкою кисню, що підтверджується венозною гіпоксемією: насиченість венозної крові киснем — 63,9 ± 2,0. При застосуванні пропофолового наркозу споживання кисню тканинами організму становить 50–55 %, а під час севофлуранового наркозу — 47–48 % від вихідного рівня. Коефіцієнт утилізації кисню у досліджуваних пацієнтів відповідає нижній границі норми (р < 0,001), що підтверджує гіпоергоз, індукований як пропофолом, так і севофлураном, у комбінації з наркотичними анальгетиками та м’язовими релаксантами. Зниження енергетичного обміну під впливом засобів для наркозу потребує значно меншого навантаження на серцево-судинну систему організму порівняно з нормою, і тому механізми доставки кисню до тканин працюють із підвищеним «запасом міцності» порівняно з тим, що виявляється у пацієнтів на передопераційному етапі.
41
Гончаренко, О. Г., О. М. Тогочинський, В. О. Аніщенко, and К. Ю. Сіренко. "ЕКОНОМЕТРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ." Science and Innovation 18, no. 1 (February 14, 2022): 20–28. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.020.
Full textAbstract:
Вступ. Для виявлення напрямків розвитку інноваційних процесів у вітчизняній промисловості та окреслення їх подальших перспектив доцільно застосовувати економіко-математичні методи оцінки. Тому важливим є дослідження динаміки показників інноваційної діяльності та побудова моделі інноваційного розвитку промислового потенціалу України.Проблематика. Економічні процеси та кризові явища спонукають до пошуку нових форм і методів господарювання для забезпечення конкурентоспроможності й економічної стійкості. Застосування економетричного моделювання дозволяє математично розрахувати вплив інновацій на зростання промислового потенціалу, визначити зміну значеньпоказників інноваційної діяльності, а отже, прогнозувати й планувати результати і ступінь інноваційних процесів.Мета. Змоделювати рівень інноваційного розвитку промислового потенціалу України методом багатовимірного статистичного аналізу інноваційної діяльності для прийняття оптимальних управлінських рішень.Матеріали й методи. Методи критичного й економічного аналізу застосовано для обґрунтування економетричної моделі та порівняння, групування показників інноваційної діяльності.Результати. Розроблено алгоритм економетричного моделювання інноваційного розвитку промислового потенціалу, що містить чотири блоки оцінки. Визначено, розраховано та проаналізовано динаміку основних складових елементів-показників, що розкривають інноваційну діяльність вітчизняної промисловості. Сформовано матрицю вихідних даних та здійснено стандартизацію значень елементів матриці спостережень. Змодельовано економетричну модель інноваційного розвитку промислового потенціалу України. Наведено інтегральні показники рівня інноваційного розвитку промислового потенціалу, що відображають сукупні зміни, які сталися в їхніх значеннях за певний період. Ці значення коливаються у межах 0,50—0,71, що вказує на низький рівень інноваційної активності.Висновки. Моделювання інтегральних показників дає можливість прогнозувати зміни інноваційного процесу у майбутньому та альтернативні шляхи його розвитку.
42
Капелька, І. Г., and С. Ю. Штриголь. "Скринінгове дослідження фригопротекторних властивостей нестероїдних протизапальних препаратів за гострого загального охолодження." Фармакологія та лікарська токсикологія 13, no. 5 (December 25, 2019): 338–43. http://dx.doi.org/10.33250/13.05.338.
Full textAbstract:
В Україні холодові травми (ХТ) є досить частим явищем. Вони виникають частіше в зимовий час, коли кількість постраждалих сягає понад 12 000 осіб. ХТ спостерігається переважно в молодих осіб працездатного віку, супроводжується великим відсотком інвалідизації та значними матеріальними витратами на лікування потерпілих. Більшій частині постраждалих необхідне стаціонарне лікування, смертність перевищує 10 %. Особливо небезпечною ХТ є в умовах війни, оскільки може спричинити до 25 % санітарних втрат. Значну роль у патогенезі ХТ відіграють простациклін, простагландин F2a і тромбоксан А2, що відповідають за розвиток судинних реакцій. З урахуванням механізму розвитку ХТ можна вважати перспективними фригопротекторами нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які пригнічують синтез простагландинів. Мета дослідження – порівняти виразність фригопротекторного ефекту низки НПЗП з різною селективністю щодо ЦОГ на моделі гострого загального охолодження (ГЗО). Роботу виконано на білих мишах обох статей масою 20–24 г. ГЗО моделювали за температури – 18 °С. Визначали інтегральний показник фригопротекторної дії – час життя тварин. Використовували неселективні інгібітори ЦОГ – ацетилсаліцилову кислоту (АСК) (Аспірин, таблетки, «Bayer», Німеччина), ібупрофен (Бруфен, порошок, «Abbott», США), мефенамінову кислоту (Мефенамінова кислотаДарниця, таблетки, «Дарниця», Україна), диклофенак натрію (Вольтарен, таблетки, «Novartis», Швейцарія); помірно селективний інгібітор ЦОГ – мелоксикам (Моваліс, таблетки, «Boehringer Ingelheim», Німеччина); високоселективний інгібітор ЦОГ – целекоксиб (Целебрекс, таблетки, «Pfizer», США), які вводили в різних дозах у шлунок за 30 хв до початку ГЗО. Визначено два препарати-лідери з різним профілем селективності щодо ЦОГ: целекоксиб (74 мг/кг) і диклофенак натрію (14 мг/кг). Вони збільшили час життя тварин більше ніж на 50 %, що достовірно перевищує ефект АСК (25 мг/кг). Ці два препарати можна вважати перспективними для подальших поглиблених досліджень фригопротекторної дії. Отже, фригопротекторні властивості НПЗП за ГЗО суттєво відрізняються та не виявляють суворої залежності від селективності щодо ізоформ ЦОГ.
43
Капелька, І. Г., and С. Ю. Штриголь. "Скринінгове дослідження фригопротекторних властивостей нестероїдних протизапальних препаратів за гострого загального охолодження." Pharmacology and Drug Toxicology 13, no. 5 (December 25, 2019): 338–43. http://dx.doi.org/10.33250/vol13iss5pp338-343.
Full textAbstract:
В Україні холодові травми (ХТ) є досить частим явищем. Вони виникають частіше в зимовий час, коли кількість постраждалих сягає понад 12 000 осіб. ХТ спостерігається переважно в молодих осіб працездатного віку, супроводжується великим відсотком інвалідизації та значними матеріальними витратами на лікування потерпілих. Більшій частині постраждалих необхідне стаціонарне лікування, смертність перевищує 10 %. Особливо небезпечною ХТ є в умовах війни, оскільки може спричинити до 25 % санітарних втрат. Значну роль у патогенезі ХТ відіграють простациклін, простагландин F2a і тромбоксан А2, що відповідають за розвиток судинних реакцій. З урахуванням механізму розвитку ХТ можна вважати перспективними фригопротекторами нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які пригнічують синтез простагландинів. Мета дослідження – порівняти виразність фригопротекторного ефекту низки НПЗП з різною селективністю щодо ЦОГ на моделі гострого загального охолодження (ГЗО). Роботу виконано на білих мишах обох статей масою 20–24 г. ГЗО моделювали за температури – 18 °С. Визначали інтегральний показник фригопротекторної дії – час життя тварин. Використовували неселективні інгібітори ЦОГ – ацетилсаліцилову кислоту (АСК) (Аспірин, таблетки, «Bayer», Німеччина), ібупрофен (Бруфен, порошок, «Abbott», США), мефенамінову кислоту (Мефенамінова кислотаДарниця, таблетки, «Дарниця», Україна), диклофенак натрію (Вольтарен, таблетки, «Novartis», Швейцарія); помірно селективний інгібітор ЦОГ – мелоксикам (Моваліс, таблетки, «Boehringer Ingelheim», Німеччина); високоселективний інгібітор ЦОГ – целекоксиб (Целебрекс, таблетки, «Pfizer», США), які вводили в різних дозах у шлунок за 30 хв до початку ГЗО. Визначено два препарати-лідери з різним профілем селективності щодо ЦОГ: целекоксиб (74 мг/кг) і диклофенак натрію (14 мг/кг). Вони збільшили час життя тварин більше ніж на 50 %, що достовірно перевищує ефект АСК (25 мг/кг). Ці два препарати можна вважати перспективними для подальших поглиблених досліджень фригопротекторної дії. Отже, фригопротекторні властивості НПЗП за ГЗО суттєво відрізняються та не виявляють суворої залежності від селективності щодо ізоформ ЦОГ.
44
Sheiko, N. I. "ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ." Вісник наукових досліджень, no. 2 (June 29, 2019): 34–37. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2019.2.10166.
Full textAbstract:
Визначення варіабельності серцевого ритму на сьогодні вважають доступним, неінвазивним, достатньо простим і відносно дешевим методом оцінки автономної нервової системи. Більшість дослідників розглядає його як інтегральний маркер, який відображає стан усіх регуляторних систем організму. Зміни вегетативного балансу у вигляді активації симпатичної ланки розглядають як неспецифічний компонент адаптаційної реакції у відповідь на різні стресорні дії. За останні роки збільшилася кількість осіб зі зниженими пристосувальними можливостями організму – з дизадаптацією регуляції функціональних систем, що призводить до зриву відповідних механізмів. Мета дослідження – оцінити стан автономної нервової системи у студентів-іноземців жіночої статі молодших курсів медичного факультету. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 20 студентів-іноземців жіночої статі ІІ–ІІІ курcів медичного факультету віком 18–22 роки. Реєстрацію варіабельності серцевого ритму проводили в умовах фізіологічного спокою, після 10-хвилинного відпочинку, та в умовах активної ортостатичної проби за загальновідомою методикою зa допомогою комп’ютерного діагностичного комплексу “КардіоЛаб” (“ХАІ-Медіка”, Україна). Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу варіабельності серцевого ритму в стані фізіологічного спокою свідчать про те, що обстежувані характеризуються належними для здорових осіб показниками варіабельності серцевого ритму, а у відповідь на ортостатичну пробу демонструють вірогідне зростання активності симпатичної ланки автономної нервової системи LF на (261±187) мс, LF % на (12,6±0,6) % (p<0,05) та зниження парасимпатичних впливів: RMSSD на (9,4±12,7) мс, pNN50 % на (21,1±5,1) %, HF на (481±83) мс (p<0,01) та HF % на (14,2±2) % (p<0,05) на серцевий ритм. Показник симпато-вагального балансу вірогідно зріс на 3,04±2,5. Висновки. Функціональний стан автономної нервової системи у молодих студентів-іноземців жіночої статі характеризується збалансованою діяльністю усіх її ланок. Використання ортостатичної проби при дослідженні варіабельності серцевого ритму дозволяє краще проаналізувати стан вегетативного тонусу та виявити приховані розлади функції автономної нервової системи.
45
Bolotov, Maksym, and Gennady Bolotov. "ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ТЛІЮЧОГО РОЗРЯДУ В УМОВАХ ЗВАРЮВАЛЬНОГО НАГРІВУ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 1(19) (2020): 9–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-1(19)-9-17.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Для отримання зварних з’єднань із високолегованих сталей, тугоплавких та активних металів, твердих та надтвердих сплавів ефективно застосовують способи зварювання тиском, зокрема, дифузійне зварювання, яке має суттєві переваги поряд з іншими видами зварювання та дозволяє отримувати зварні конструкції складної форми з мінімальними деформаціями. Постановка проблеми. Серед джерел енергії, що застосовують для дифузійного зварювання, найбільш перспективним є нагрів тліючим розрядом, що горить у середовищі інертних або активних газів при їх тиску нижче за атмосферний і який забезпечує можливість регулювати в широких межах інтенсивність і локальність нагріву. Однак суттєвим недоліком тліючого розряду є його недостатня стабільність і здатність переходити в дугову форму, що може призводити до оплавлення і руйнування деталей. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Широка номенклатура зварних виробів визначає необхідність регулювання енергетичних характеристик розряду в значних межах. У цих умовах проблема керованості тліючого розряду стає безпосередньо пов’язаною із проблемою забезпечення його стабільності. Питанню підвищення стійкості тліючого розряду присвячена значна кількість досліджень, однак у своїй більшості вони відносяться до процесів хіміко-термічної або лазерної обробки матеріалів і не відповідають режимам горіння тліючого розряду, що застосовуються в умовах зварювання. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. До теперішнього часу, всі спроби забезпечити стабільне існування потужнострумового тліючого розряду в межах обраної форми в різних технологічних процесах не є вельми ефективними, оскільки не беруть до уваги мультифакторність проблеми, головним чином зосереджуючись лише на енергетичних аспектах. Постановка завдання. Метою роботи є вдосконалення методів керування і стабілізації потужнострумового тліючого розряду в процесах дифузійного зварювання. Виклад основного матеріалу. Для забезпечення стабільності тліючого розряду в роботі запропоновано використовувати певний критерій, який поєднує параметри режиму горіння розряду з умовами переходу його в електричну дугу. Таким критерієм у роботі обрано співвідношення середньої напруги на розрядному проміжку, що визначається частотою виникнення дугових пробоїв, до напруги горіння стабільного тліючого розряду. За відсутності дугових пробоїв значення критерію наближається до максимального К = 1, зі збільшенням частоти імпульсів дуги величина К поступово знижується. Оскільки стійкість тліючого розряду суттєво залежить від основних параметрів режиму, у роботі визначено інтегральний показник, який поєднаний із критерієм стійкості. У ролі такого показника застосовано добуток струму розряду та тиску газу. Встановлено аналітичну залежність критерію стійкості від обраного показника. Розроблено схему автоматичного пристрою переривання процесу нагрівання за умови, якщо фактичне значення коефіцієнта стійкості опуститься нижче його заданого значення. Висновки відповідно до статті. Оптимальне регулювання тліючого розряду в процесах дифузійного зварювання за умов забезпечення його стабільності може ефективно здійснюватися на основі критерію стійкості, що визначається як співвідношення середнього значення напруги на розрядному проміжку до напруги горіння стабільного тліючого розряду, і величина якого при оптимальному процесі становить 0,5…1.
46
Кубатко, А. І. "КРИТЕРІЇ, ПОКАЗНИКИ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ." Педагогіка та психологія, no. 62 (August 2019): 112–19. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.12.
Full textAbstract:
У статті розкрито провідну роль фізичної підготовки у формуванні культури здоров’я фахівців-економістів у закладах вищої освіти. Показано, що саме від неї залежить рівень сформованості знань та вмінь у галузі охорони здоров’я, мотивів збереження здоров’я як психофізіологічної основи успішної професійної діяльності. Обґрунтовано, що в основу вирішення проблеми мають бути покладені активність, зв'язок з майбутньою професійною діяльністю, творчість, інформаційна забезпеченість і безперервність формування культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей у процесі прикладної фізичної підготовки. Для визначення критеріїв і показників описано сутність культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей як інтегральної характеристики якостей фахівця, структурними компонентами якої є світоглядний, когнітивно-праксеологічний та особистісний компоненти. Відповідно компонентів культури здоров’я виділено критерії сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей: аксіологічний, гносеологічний та поведінковий. Аксіологічний критерій характеризує світоглядний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Гносеологічно-діяльнісний критерій характеризує когнітивно-праксеологічний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Поведінковий критерій характеризує особистісний компонент культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Для кожного критерію сформованості культури здоров’я майбутніх фахівців економічних спеціальностей визначено показники, що характеризують рівні (пасивний, елементарний, базовий, високий) її формування: аксіологічний (показник – мотивація здорового способу життя), гносеологічно-діяльнісний (показники – обізнаність у галузі культури здоров'я, здатність оцінювати стан здоров’я, фізичну культуру та навички здоров’я) та поведінковий (показниками є емоційно-вольова регуляція та прагнення до саморозвитку) показники.
47
Редич, О. В. "УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВИМ ВІДОМСТВОМ НА ОСНОВІ КЛЮЧОВИХ ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 2 (February 27, 2018): 169–77. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.2.2018.169-177.
Full textAbstract:
У роботі висвітлюються результати застосування методології інтегральної згортки ключових показників економічної ефективності територіальних підрозділів податкового відомства держави: результати збору податків, продуктивність, затратність, динаміка цих показників. Сформовані критерії для групування територіальних податкових підрозділів за значеннями показника результативності з метою прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень. У роботі сформовані рекомендації щодо використання запропонованого підходу у цілепокладанні при прийнятті управлінських рішень на основі «сігма-управління».
48
Kozyolkin, О. А., and А. А. Kuznietsov. "ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ТЯЖКОСТІ УРАЖЕННЯ ЦЕРЕБРАЛЬНИХ СТРУКТУР У ПАЦІЄНТІВ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ СПОНТАННОГО СУПРАТЕНТОРІАЛЬНОГО ВНУТРІШНЬОМОЗКОВОГО КРОВОВИЛИВУ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 4 (February 12, 2021): 95–106. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11760.
Full textAbstract:
РЕЗЮМЕ. Мета роботи – удосконалити діагностичні заходи у хворих на спонтанний супратенторіальний внутрішньомозковий крововилив (ССВМК) шляхом розробки критеріїв прогнозування перебігу та виходу гострого періоду захворювання на підставі інтегральної кількісної оцінки ініціальної тяжкості ураження церебральних структур за даними нейровізуалізаційного дослідження.
Матеріал і методи. Проведено проспективне когортне порівняльне дослідження 344 пацієнтів з гіпертензивним ССВМК, що розвинувся вперше. Діагноз встановлювали за даними комп’ютерно-томографічного дослідження, яке проводили в перші 24 години від дебюту захворювання, визначали наступні кількісні показники: обсяг внутрішньомозкового крововиливу (ОВМК), вираженість латеральної дислокації (ЛД), обсяг вторинного внутрішньошлуночкового крововиливу (ОВВШК), загальний обсяг інтракраніальної геморагії (ЗОІКГ). Клініко-неврологічне дослідження містило оцінку рівня неврологічного дефіциту за National Institute of Health Stroke Scale та шкалою коми Full Outline of UnResponsiveness. В якості кінцевих точок реєстрували несприятливі варіанти перебігу (раннє клініко-неврологічне погіршення (РКНП) протягом 48 годин з моменту госпіталізції) та виходу гострого періоду ССВМК на тлі консервативної терапії (летальний вихід, несприятливий функціональний вихід у вигляді значення 4–5 балів за модифікованою шкалою Ренкіна на 21 добу захворювання). Оперативне лікування було проведено 30 пацієнтам. Ідентифікацію інтегральних нейровізуалізаційних патернів (НП) здійснювали інструментами кластерного аналізу. Розраховували показники відносного ризику (ВР).
Результати. Розроблені діагностичні критерії 5 типів НП, які враховують сукупність комп’ютерно-томографічних показників (ОВМК, вираженість ЛД, ОВВШК, ЗОІКГ) і відповідають градаціям інтегральної кількісної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у хворих на ССВМК. Вказані НП були ранжовані в порядку збільшення ЗОІКГ. Групи пацієнтів з різними НП відрізнялися за питомою вагою РКНП (критерій c2 Пірсона=129,7, p<0,0001) та структурою градацій виходу гострого періоду захворювання на тлі консервативної терапії (критерій c2 Пірсона=241,2, p<0,0001). В субкогорті пацієнтів з НП І типу (n=158) найбільшою була питома вага сприятливого функціонального виходу (72,2 %), в субкогорті хворих з НП ІІ типу (n=67) більш поширеним був несприятливий функціональний вихід (64,2 %). Доведено, що наявність НП ІІІ–V типів є діагностичним маркером підвищеного ризику РКНП (ВР (95 % ДІ)=5,32 (3,81–7,42), р<0,0001) та летального виходу (ВР (95 % ДІ)=9,71 (6,25–15,10), р<0,0001).
Висновки. Запропоновані градації інтегральної нейровізуалізаційної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у хворих на ССВМК асоційовані з клініко-неврологічними даними і є інформативними критеріями прогнозування перебігу та виходу гострого періоду захворювання.
49
Ситник, Ю. Б. "Аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів авіаційної системи." Системи озброєння і військова техніка, no. 2(66) (May 21, 2021): 117–22. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.15.
Full textAbstract:
У статті проведений аналіз щодо організації системи безпеки польотів, що базується на двох контурах управління безпекою польотів (управління та забезпечення безпеки польотів). Визначено, що безпека польотів – це стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників, який відображає рівень авіаційної аварійності і стан безпеки польотів. Доведено, що рівень авіаційної аварійності визначається комплексною характеристикою безпеки польотів, яка відображає за допомогою системи статистичних показників людські втрати і втрати авіаційної техніки в результаті авіаційних подій, що відбулися в авіації України за певний період. Одним з показників рівня авіаційної аварійності є кількість авіаційних пригод на сто тисяч годин нальоту. Стан безпеки польотів – це інтегральна характеристика захищеності авіаційної системи, що визначається впливом на неї небезпечних факторів в масштабі реального часу. Проведений аналіз основних характеристик стану безпеки польотів дозволяє виділити два основних показники, за якими слід оцінювати її стан в авіаційному підрозділі. Так, в період організації польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням рівня забезпечення безпеки польотів; під час виконання польотів стан безпеки польотів визначається поточним значенням її рівня. В статті визначено, що рівень забезпечення безпеки польотів – це показник, що характеризує повноту профілактичної роботи, проведеної в авіаційному підрозділі на момент оцінки, щодо запобігання авіаційної пригоди. Головним критерієм оцінки рівня забезпечення безпеки польотів є обґрунтована повнота виконання заходів і процедур, визначених документами в області безпеки польотів і розпорядженнями вищих органів. При оцінці рівня забезпечення безпеки польотів в авіаційних підрозділах рекомендовано враховувати вплив людського фактору, а саме авіаційних фахівців з числа льотного складу авіаційних підрозділів на стан захищеності авіаційної системи. Рівень безпеки польотів в статті визначено як кількісне значення інтегрального показника, який характеризує стан захищеності авіаційної системи від впливу небезпечних чинників в ході виконання польотного завдання. Можливі стани безпеки польотів в авіаційному підрозділі можуть виникнути під час організації та виконання польотів. Проведений аналіз основних характеристик і показників стану безпеки польотів в авіаційному підрозділі дозволить розробити методичний апарат, застосування якого на практиці в процесі підготовки авіаційних підрозділів підвищить ефективність управління забезпеченням безпеки польотів.
50
Терлецька, В. О. "ФОРМУВАННЯ УЗГОДЖЕНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВЕНЧУРНИХ СТРУКТУР." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 45–50. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.7.
Full textAbstract:
У статті досліджено поняття «розвиток венчурних структур», проаналізовано показники розвитку венчурних структур на макрорівні та мікрорівні, а також проаналізовано та сформовано підходи до оцінювання розвитку венчурних структур шляхом формування узгодженої системи показників оцінювання розвитку венчурних структур. Визначено, що основними показниками розвитку венчурних структур є показники фінансового стану та результатів діяльності. Запропоновано оцінювати розвиток венчурних структур за окремими одиничними показниками фінансового стану та результатами функціонування венчурних структур або за зведеними показниками, які входять до певної підгрупи чи групи показників, узагальнюючою при цьому є інтегральна оцінка узгодженості розвитку венчурної структури, що сприятиме отриманню адекватної оцінки збалансованості розвитку венчурних структур.