Journal articles on the topic 'Показники відтворення засобів праці'

Мета. Метою статті є ідентифікація тенденцій зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України та розробка прикладних рекомендацій щодо регулювання зовнішньої міграції в умовах необхідності збереження людських ресурсів. Методологія / методика / підхід. Теоретичною та науково-методичною основою дослідження стали теорії міграціології, соціальної економіки та демографії, методи пізнання міграційних явищ і процесів. У процесі дослідження використано такі методи та підходи, як: логічного узагальнення й синтезу для формування основних висновків і пропозицій дослідження; компаративного аналізу – порівняння тенденцій зовнішньої міграції населення областей Карпатського регіону із середньодержавними показниками; структурного та географічного аналізу – для оцінки частки мігрантів країн реципієнтів регіону; графічний і картографічний – для візуалізації результатів оцінки та аналізу міграційних потоків. Результати. У результаті дослідження встановлено, що обсяги зовнішньої міграції населення Карпатського регіону України як прикордонних територій є значними порівняно із загальнонаціональними тенденціями. Найбільші обсяги міграційних потоків із Карпатського регіону спрямовані до Польщі, Чехії, Угорщини, Німеччини, Італії. Результати структурного аналізу підтвердили тісні міграційні зв’язки областей регіону із сусідніми державами, зокрема Закарпатської області з Угорщиною, Львівської та Івано-Франківської областей з Польщею, Чернівецької області з Молдовою. Визначено, що реальні показники обсягів зовнішньої міграції з Карпатського регіону значно перевищують дані офіційної статистики. Доведено, що критичними викликами інтенсифікації зовнішньої міграції населення Карпатського регіону є: зростання обсягів освітньої і трудової міграції молоді при активній політиці залучення висококваліфікованих і робочих кадрів у країнах ЄС, посилення дисбалансів регіональних ринків праці, низький рівень оплати праці та доходів населення, відсутність ефекту заміщення робочої сили через низький рівень демографічного відтворення та активної політики приваблення іммігрантів. Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено систему пріоритетних цілей регіональної міграційної політики в частині обґрунтування механізмів регулювання зовнішньої міграції населення, в основу якої покладено формування інформаційно-аналітичної бази зовнішньої міграції прикордонних територій і розробку нової електронної системи обліку трудової й освітньої міграції. Уперше запропоновано систему заходів забезпечення конвергенції інституційної системи регулювання регіональних міграційних потоків із Карпатського регіону відповідно до провідних моделей країн ЄС. Практична цінність / значущість. Запропоновано й обґрунтовано інструменти та відповідні засоби регулювання зовнішньої міграції населення Карпатського регіону в умовах необхідності збереження людських ресурсів і забезпечення інтелектуально-кадрової безпеки регіону для їх упровадження регіональними органами влади.

В статті визначено загальну характеристику економічних ресурсів та напрями їх відтворення. Запропоновано класифікацію економічних ресурсів за видами; виокремлено категорію «відтворювані економічні ресурси», яку утворюють об’єкти основних засобів, нематеріальних активів та інтелектуальний потенціал трудових ресурсів. Геополітичний конфлікт і негативні макропроцеси в країні призвели до суттєвого зниження інноваційної активності вітчизняних підприємств. Проаналізовано напрями капіталовкладень підприємств у відтворення об’єктів економічних ресурсів, таких як основні засоби, нематеріальні ресурси (активи) та зростання рівня інтелектуального потенціалу трудових ресурсів. Визначено частки таких вкладень за роками. Дослідження статистичних даних та вивчення зовнішніх і внутрішніх факторів показало, що відтворення інтелектуальних, нематеріальних і матеріальних ресурсів, а також інтелектуального потенціалу персоналу відбувається на досить низькому рівні. Аналіз джерел фінансування інноваційної діяльності промислових підприємств за їх частками виявив, що пріоритетним джерелом фінансування інноваційної діяльності є власні кошти. Економічний аналіз показав, що економіка України залишається не сприйнятливою до науково-технічних нововведень через низький рівень виробничої бази промисловості та слабке фінансування державою науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок. Висвітлено вплив різних факторів на інноваційну активність підприємств. Обґрунтовано потребу формування ефективної державної науково-технічної та інвестиційної політики, яка має відбуватися з врахуванням основного фактору економічної динаміки – інновацій, які орієнтовані насамперед на зростання продуктивності праці. Запропоновано проведення прогнозування і моніторингу проблемних аспектів відтворення економічних ресурсів. Планування заходів відтворення дозволить вітчизняним інноваційно активним підприємствам досягти фінансової стабільності, сприятиме підвищенню результативності інтелектуальної праці та її впливу на економічне зростання країни.

Метою статті є з’ясувати стан протидії наркозлочинності підрозділами протидії наркозлочинності Національної поліції України. У статті досліджено стан протидії наркозлочинності підрозділами протидії наркозлочинності Національної поліції України. За результатами вивчення стану протидії наркозлочинності визначено: 1) наркозлочинності притаманна природна латентність, яка негативно сприяє: зменшенню ступіня достовірності прогнозів її розповсюдження; формуванню хибного уявлення про фактичні обсяги наркозлочинності, її рівень, структуру, динаміку; зростанню організованої злочинності; порушенню принципу невідворотності відповідальності за вчинення цих кримінально протиправних дій; процесам самодетермінації (відтворення) злочинності; 2) сучасний стан існування наркозлочинності в країні характеризується негативними тенденціями щодо поширення цього суспільно небезпечного явища. Кількісні показники не відображають реального стану розповсюдження зазначеного явища, оскільки кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, характеризуються високою латентністю. Зроблено висновок, що наркозлочинності притаманна природна латентність, яка негативно сприяє: зменшенню ступеня достовірності прогнозів її розповсюдження; формуванню хибного уявлення про фактичні обсяги наркозлочинності, її рівень, структуру, динаміку; зростанню організованої злочинності; порушенню принципу невідворотності відповідальності за вчинення цих кримінально протиправних дій; процесам самодетермінації (відтворення) злочинності. Таким чином, сучасний стан існування наркозлочинності в країні характеризується негативними тенденціями щодо поширення цього суспільно небезпечного явища. Кількісні показники не відображають реального стану розповсюдження зазначеного явища, оскільки кримінальні правопорушення, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, характеризуються високою латентністю.

Актуальність теми дослідження. Інформація є важливим ресурсом при здійсненні господарської діяльності, особливо в умовах становлення інформаційної економіки. Якість інформації визначається рядом характеристик: повнотою, достовірністю, точністю, порівнянністю тощо. Таку інформаційну базу може забезпечити дієва система бухгалтерського обліку. Постановка проблеми. Наявність сучасних, інноваційних засобів праці створює конкурентні переваги суб’єкта господарювання, а ефективність їх використання впливає на показники виробництва продукції та рентабельності. Тому, правильна система організації обліку основних засобів дозволить формувати якісну інформацію про стан та ступінь використання основних засобів для прийняття обґрунтованих управлінський рішень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій та фаховій літературі питанням обліку основних засобів присвячено досить значна увага. Серед них: В. С. Лень, В. А, Кулик, Л. Дерманьска та інші. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не применшуючи значення отриманих наукових результатів слід відмітити, що на сьогоднішній день залишається недостатньо вивченими питання організації обліку основних засобів з точки зору системного підходу. Постановка завдання. Обґрунтування теоретичних та практичних аспектів організації обліку основних засобів в умовах становлення інформаційної економіки із врахуванням системного підходу. Виклад основного матеріалу. Враховуючи системний підхід, організація бухгалтерського обліку основних засобів має включати такі обов’язкові елементи: нормативно-методичне забезпечення прямого впливу, оцінка об’єкта обліку, облікова політика, графік документообігу, робочий план рахунків. Висновки. Належна організація обліку основних засобів на підприємстві, яка має включати запропоновані нами обов’язкові елементи, дозволить працівникам облікового апарату забезпечувати зацікавлених осіб інформацією про стан та ступінь використання основних засобів в господарській діяльності підприємства.

Системи міського пасажирського транспорту займають особливе місце в загальній структурі пасажирського транспорту, що пояснюється безупинним підвищенням ролі міст у житті суспільства, обумовленого розподілом праці та концентрацією виробництва. Зміни в житті України призвели до значної модифікації структури потреб населення в перевезеннях і перебудові маршрутних систем більшості українських міст, яка найчастіше носила стихійний характер. У той же час прийняття рішень про зміну маршрутних систем являє собою складну задачу, що торкається інтересів великої кількості городян та має значне соціальне й економічне значення. Створення інформаційної бази міста передбачає збір вихідних даних про транспортну мережу, характеристики вулично-дорожньої мережі і попиту на переміщення пасажирів. При цьому вибір маршрутів руху громадського транспорту, що входять у систему, відбувається на основі попередньої оцінки ефективності її функціонування. На підставі пасажиропотоків за кожним маршрутом розраховується раціональна кількість транспортних засобів, техніко-економічні і техніко-експлуатаційні показники роботи на маршрутах. У роботі представлено аналіз оціночних показників функціонування пасажирської системи міста Дубно, дано їх характеристику, намічено шляхи покращення ефективності функціонування на перспективу.

Охорона праці являє собою ряд заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини. На різних виробництвах співробітники схильні до впливу на їх здоров'я різних негативних факторів, наприклад, носіння каски може врятувати співробітника від руйнування кісток черепа, струс головного мозку, всі ці травми відносяться до розряду важких з усіма наслідками, що випливають. Робота присвячена пошуку найкращої моделі згорткової нейронної мережі, яка буде мати найкращі показники у визначенні об'єктів, на яких модель навчилася і оптимальна у використанні програмного забезпечення. Для подальшого аналізу розмітка даних проводилася за допомогою програми labelImg, всі інші етапи навчання і тестування проводилися в середовищі Python. Набір даних включає в себе кілька розмічених класів, а саме: людина з каскою і без, людина в діелектричних рукавичках і без рукавичок, людина з сигаретою і без неї, людина в спеціального робочого взуття і без неї, людина в робочому одязі і в звичайній.

В науковій статі досліджено процес діагностування ефективності використання основних фондів виробничого підприємства. Опрацьовано підходи до трактування категорії «основні фонди» та «показники ефективності їх використання». Надана оцінка динаміки, структури та технічного стану засобів праці виробничого підприємства. Діагностовано ефективність використання основних фондів за такими показниками: питома вага активної частини основних фондів, фондовіддача, фондомісткість, машиновіддача, машиномісткість, фондоозброєність загальна та технічна. Проведено факторний аналіз ефективності використання основних фондів, щодо впливу на рівень фондовіддачі питомої ваги активної частини основних фондів та машиновіддачі. Визначено вплив на зміну обсягу товарної продукції коливання: вартості основних фондів та фондовіддачі. Застосовано економетричне моделювання та прогнозування ефективності використання засобів праці щодо зміни основних складових технічного потенціалу виробничого підприємства. Побудовано декілька економетричних та трендову моделі зміни рівня фондовіддачі. Усі побудовані моделі мають високе значення коефіцієнта детермінації, що вказує на вагому частку впливу відібраних факторів на результативний показник. Одночасно вони є адекватними, тому за ними і здійснено прогнозування рівня фондовіддачі. Результати моделювання та подальшого прогнозування довели, що найкраще описує зміну фондовіддачі п’яти факторна модель, трьох факторна модель щодо впливу технічної фондоозброєності, трудомісткості та питомої ваги робітників у складі персоналу, одно факторні залежності між рівнем фондовіддачі і технічною фондоозброєністю та рівня фондовіддачі і питомою вагою робітників. Ці моделі мають достатньо високе значення коефіцієнта детермінації, найменше значення стандартної помилки та встановлено адекватність цих моделей за критерієм Фішера та достовірність їх параметрів за критерієм Ст’юдента. Одночасно побудовано трендову модель зміни фондовіддачі за поліноміальною залежністю. Результати прогнозування засвідчують подальше стабільне зростання рівня фондовіддачі, як щодо її фактичного так і розрахункового значення.

Незмінно високі показники якості відбитків в офсетному друці забезпечуються підтриманням стабільності стандартного друкарського середовища — балансу фарба/зволожуючий розчин. Вплив зволоження на якість друку відіграє вирішальну роль в досягненні оптимальних результатів репродукування поліграфічної продукції офсетним способом. Тому вбачається доцільним проведення досліджень із визначення впливу систем і процесів зволоження на якість поліграфічної продукції, адже постійно удосконалюється склад сучасних концентратів зволожувальних розчинів та конструкції апаратів зволоження для офсетного друку. За останні роки увагу дослідників привертають розробки засобів управління, регулювання, встановлення оптимальних режимів зволожувальних систем в друкарських машинах, що свідчить про інтенсивне використання плоского офсетного друку зі зволоженням друкарських форм. У роботі представлено короткий аналіз та класифікація відомих методів нанесення зволожувального розчину, а також наведено результати експериментальних досліджень впливу технологічних параметрів друкування, а саме зміни типу зволожувального апарату та властивостей задруковуваного матеріалу на якість та точність відтворення кольорового зображення шляхом побудови графічних залежностей та визначення репродукційно-графічних показників офсетних відбитків.

УДК 658.15; JEL Classification: M 40 Мета. Формування підходу до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства на основі визначення факторів впливу та відповідних груп аналітичних показників. Методика дослідження. В ході дослідження використовувалися методи аналізу і синтезу, метод логічного аналізу. Інформаційними ресурсами дослідження є наукові видання і матеріали періодичних видань. Результати. Аналізуючи погляди дослідників на визначення сутності фінансової діяльності підприємства, можна виокремити наступні погляди: це діяльність підприємства, спрямована на формування і розподіл фінансових ресурсів; діяльність з фінансового посередництва; діяльність з організації використання фінансових інструментів в умовах підприємства; діяльність по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами; діяльність по мобілізації фінансових ресурсів підприємства задля досягнення визначених власником цілей економічного розвитку підприємства, тощо. Відповідно до сутності фінансово-економічної діяльність підприємства всі фактори впливу на неї можна розділити на наступні види: внутрішні - організаційно-правова форма підприємства, рівень забезпечення сировиною, ефективність системи управління підприємством, ефективність управління ресурсами підприємства, стан матеріально-технічного забезпечення діяльності підприємства, технологічний рівень виробництва, та зовнішні - загально ринкова кон’юнктура, соціально-політичні фактори, природі фактори, вплив податкової системи, рівень інвестиційної привабливості галузі, фінансово-кредитна політика держави. Відповідно до факторів впливу, перелік показників, за допомогою яких має реалізовуватися процес аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства має бути наступним: показники ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, фондорентабельність; показники ефективності використання матеріальних ресурсів: рентабельність продажів, рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій; показники ефективності використання трудових ресурсів: продуктивність праці, трудомісткість продукції, виробіток; показники ефективності використання фінансових ресурсів: показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності, показники фінансової рентабельності. Наукова новизна. Сформовано узагальнений підхід до аналізу ефективності фінансово-економічної діяльності підприємства відповідно до факторів впливу на неї та обґрунтовано перелік показників її оцінювання. Практична значущість. Запропоновані висновки можуть бути використані дослідниками, власниками та керівниками підприємств при формуванні ефективної системи аналізу господарської діяльності підприємства.

Дослідницька та практична діяльність, пов’язана з вивченням та оцінкою певних явищ і процесів, вимагає використання до них об’єктивних критеріїв. Якщо ці критерії виражаються числовими значенням і співвідносяться з об’єктами, явищами чи процесами, що характеризуються певними одиницями вимірювань, то останні повинні надаватися в одиницях інтернаціональної метричної системи (СІ). Отримані результати мають бути відтворюваними та збіжними, тобто не залежати від суб’єктивних та інших обставин, що можуть на них впливати. Результати досліджень мають наукову цінність лише у випадку наявності можливостей їх відтворення та зіставлення. Це передбачає використання стандартизованих методів, а отримані кількісні показники мають відображатись у загальноприйнятій системі стандартів вимірів [1]. Мета роботи – дослідити можливість оцінки чисельності кліщів у природньому середовищі запропонованим нами індексом заселення, що виражається в кількості кліщів на одиницю площі. Порівняти ефективність збору кліщів запатентованих нами пристрою та способу їх відлову і традиційних методів. Матеріали і методи. Використані матеріали власних польових досліджень, що проводились у біотопах природних та урбанізованих ландшафтів різних кліматичних районів Тернопільської області протягом 2017-2019 рр. із застосуванням традиційних та удосконалених нами засобів збору кліщів. Застосовані статистичні методи. Результати. Статистична обробка матеріалів акаралогічних досліджень обґрунтовує можливість оцінки чисельності кліщів за індексом заселення. На відміну від традиційних показників, запропонований нами індекс базується на використанні одиниць системи СІ. Ефективність запатентованих пристрою та способу відлову кліщів є достовірно вищою за традиційні методи. Висновки. Індекс заселення точніше характеризує заселеність територій кліщами, придатний для порівняльного аналізу ситуації на окремих територіях у різні роки, є стандартизованим.

У статті проаналізовано специфіку графічної підготовки майбутніх фахівців у галузі цифрових технологій; обґрунтовано актуальність впровадження проєктних технологій у методику навчання 3D-моделюванню та друку, що дозволить підвищити рівень практичних умінь та навичок студентів відповідно до вимог ринку праці. Визначено особливості реалізації проєктних технологій у методиці навчання технологіям просторового моделювання з використанням спеціалізованого програмного забезпечення. З огляду на це проаналізовано сучасні програмні засоби для тривимірного моделювання і друку. Встановлено, що для побудови моделей архітектурних об’єктів найбільш ефективним є програмне середовище ArchiCAD, використання якого сприяє підвищенню якості виконуваних графічних робіт і надає можливість зробити їх більш наочними для оцінювання проєктних рішень, зокрема в процесі створення цифрових просторових моделей на основі використання BIM-технологій. У дослідженні здійснено порівняльний аналіз програмного забезпечення для 3D-друку макету та виокремлено програмне середовище Cura. Встановлено його переваги відповідно до критеріїв зручності та інтуїтивно зрозумілого інтерфейсу на етапі вивчення студентами технологій 3D-друку. Розроблено методику графічної підготовки майбутніх фахівців у галузі цифрових технологій, яка представлена на прикладі побудови моделі архітектурної споруди – університетського храму. Здійснено експериментальну перевірку доцільності використання запропонованої методики шляхом проведення педагогічного експерименту та доведено її ефективність, яка сприяє формуванню у майбутніх фахівців практичних навичок роботи з 3D-технологіями. Визначено перспективи подальших розвідок, які полягають у розробці відповідного методичного забезпечення та його впровадженні в освітній процес. Зазначено, що в подальшому є потреба у вдосконаленні методики навчання студентів технологіям 3D-моделювання та друку, зокрема для відтворення внутрішнього інтер’єру змодельованого об’єкта із використанням відповідних програмних засобів.

The article is devoted to one of the current problems, the peculiarities of the formation of a healthy lifestyle of students in the educational institution. It is noted that at present the issue of a healthy lifestyle has become especially relevant. Purpose: the characteristics are analyzed, which include a number of pedagogical means of forming a value attitude to a healthy lifestyle of student youth. It is established that the state of health of the young generation is one of the important factors in the health of the Ukrainian nation. It is noted that to provide students with sufficient information about the importance of a healthy lifestyle during the learning process. Methods: It is noted that low functional indicators in health and physical development play an important role in this issue. It has been found that diseases of the nervous system (neurotic disorders) and sense organs are common among the diseases. It is described that students have low emotional resilience, being in a state of stress due to learning and interpersonal relationships with classmates and teachers. Addressed a number of problems related to the cardiovascular and respiratory systems (pharyngitis, chronic tonsillitis), diseases of the gastrointestinal tract (gastritis and cholecystitis) and musculoskeletal system. The main factors in the formation of a healthy lifestyle are considered, namely the involvement of students in physical education classes outside of school hours, the implementation in everyday life of scientifically proven recommendations on rational work, physical performance, rest and nutrition. The results drew attention to the problem of forming a healthy lifestyle in student youth depends on themselves and not on doctors and drugs. It is noted that medicine will not help if students neglect healthy life skills. The conclusions prove that the human body can be healthy only if you follow good health habits and clear principles (absence of bad habits, systematic tonic muscle support, hardening of the body, proper nutrition).Key words: health, skills, sports, bad habits, informing students, main components of health, university education, stress, physical activity. Стаття присвячена одній з актуальних проблем особливостей формування здорового способу життя студентів в умовах навчального закладу. Зазначено, що нині питання здорового способу життя набуло особливої актуальності. Проаналізовано характеристики, котрі включають низку педагогічних засобів формування ціннісного ставлення до здорового способу життя студентської молоді. Встановлено, що стан здоров’я молодого покоління – це один із важливих чинників здоров’я української нації. Наголошено на наданні студентам достатньої інформації про важливість здорового способу життя під час навчального процесу. Важливу роль у цьому питанні відіграють низькі функціональні показники у стані здоров’я та фізичному розвитку. З’ясовано, що серед захворювань поширеними є хвороби нер-вової системи (невротичні розлади) та органів чуттів. Описано, що студенти мають низьку емоційну стійкість, перебуваючи у стані стресу через навчання та міжособистісні стосунки з одногрупниками й викладачами. Звернено увагу на низку проблем, пов’язаних із серцево-судинною та дихальною систе-мами (фарингіти, хронічні тонзиліти), захворюваннями кишково-шлункового тракту (гастрити та холецистити) та опорно-рухового апарату. Розглянуто основні чинники у формуванні здорового способу життя, такі як залучення студентства до занять фізичною культурою в позанавчальний час, втілення в повсякденний побут науково доведених рекомендацій щодо раціонального режиму праці, фізичної працездатності, відпочинку та харчування. Звернено увагу на те, що формування у студентської молоді здорового способу життя залежить від них самих, а не від лікарів та ліків. Зазначено, що медицина не допоможе, якщо студентство нехтує здоровими життєвими навичками. Доведено, що організм людини може бути здоровим лише за умов дотримання корисних для здоров’я звичок та чітких принципів (відсутність шкідливих звичок, систематична тонусна підтримка м’язів, загартування організму, раціональне харчування).Ключові слова: здоров’я, навички, спорт, шкідливі звички, інформування студентів, основні складові частини здоров’я, навчання у ВНЗ, стрес, рухова активність.

Статтю присвячено вивченню впливу чинника статі мовного посередника на застосовувані ним пріоритетні стратегії під час створення цільового тексту. Емпіричним матеріалом дослідження слугували тексти англомовної художньої прози та їхні українські переклади у виконанні чоловіків та жінок. Застосований у праці психолінгвістичний підхід до аналізу двомовного корпусу дав змогу встановити деякі ‘S-універсалії’ (Chesterman, 2011) вибору різностатевими посередниками тих чи тих мовних структур, що дає підстави погодитися з іншими дослідниками в питанні існування значущих відмінностей у гендерних пріоритетах структурування перекладного дискурсу. Серед найпомітніших “жіночих” універсалій в перекладі українською – метакогнітивна гнучкість, що кваліфікуємо як синтетичний когнітивний стиль. Крім того, простежено застосування перекладачками стратегії статусної нейтралізації в діалозі між персонажами під час відтворення статусно-маркованих і дифузних ситуацій; вищі показники лексичного розмаїття, експліцитації й номіналізації, ніж у цільових версіях перекладачів чоловічої статі. Останні виявляють більшу обережність у перекладі, вдаючись до ‘семантичного методу’ (Newmark, 1988) перекладу, виявляючи відтак аналітичний когнітивний стиль поведінки, а також демонструючи стратегію негативної ввічливості під час відтворення діалогів персонажів у статусно-маркованих і статусно-дифузних комунікативних ситуаціях. Література References Бендас Т. В. Гендерная психология. – СПб.: Питер, 2007.Bendas, T. (2007). Gendernaya Psikhologiya [Gender Psychology]. St. Petersburg: Piter. Карасик В. И. Социальный статус человека в лингвистическом аспекте // “Я”, “Субъект”,“Индивид” в парадигмах современного языкознания. – М. : ИЯ РАН, 1992. – С. 47–74.Karasik, V. I. (1992). Sotsialnyi status cheloveka v lingvisticheskom aspekte [Human socialstatus in linguistic aspect] ‘Ya’, ‘Subjekt’, ‘Individ’ v Paradigmakh SovremennogoYazykoznania, 47–74. Кутузов А. Переводы мужские и женские: есть ли разница? (на материале Корпусанесовершенных переводов)/А. Кутузов // Проблемы перевода, лингвистики илитературы. – 2012. – Вып. 15, № 1. – С. 97-104.Kutuzov, A. (2012). Perevody muzhskiye i zhenskiye: yest li raznitsa? [Male and femaletranslations: Any difference?]. Problemy Perevoda, Lingvistiki i Literatury, 15(1), 97-104. Сорокин Ю. А. Переводоведение: статус переводчика и психогерменевтическиепроцедуры. – М. : МТДК «Гнозис», 2003. – 160 с.Sorokin, Yu. A. (2003). Perevodovedeniye: Status Perevodchika i PsikhogermenevticheskiyeProcedury [Translation Studies: Translator’s Status and Psychohermeneutic Procedures].Moscow: Gnozis.5. Холод А. М. Речевые картины мира мужчин и женщин. – Днепропетровск : Пороги, 1997.– 229 с. Kholod, A. M. (1997). Rechevye kartiny mira muzhchin i zhenshchyn [Speech world view ofmen and women]. Dnepropetrovsk: Porogi. Холодная М. А. Когнитивные стили: О природе индивидуального ума. – М. : ПЕР СЭ,2002. – 304 с.Kholodnaya М. А. (2002). Kognitivnye Stili: O Prirode Individualnogo Uma [Cognitive Styles:On the Nature of Individual Mind]. Мoscow: PERSE. Arabski, J. (2013). Psycholinguistic and neurobiological differences between males andfemales. Proceedings of the 10th International Congress of the ISAPL (423). Baker, M. (1999). The role of corpora in investigating the linguistic behaviour of translators.International Journal of Corpus Linguistics, 4(2), 281–298. Berman, A. (1990). La retraduction comme espace de traduction. Palimpsestes, 4, 1–7. Blum-Kulka, S. (1986). Shifts of cohesion and coherence in translation. In: Interlingual andIntercultural Communication (pp. 17–35). J. House, S. Blum-Kulka, (Eds). Tübingen: Narr. Brown, P., Levinson, S. (1987). Politeness: Some Universals in Language Usage. Cambridge:Cambridge University Press. Chesterman, A. (2000). A causal model for Translation Studies. In: Intercultural Faultlines:Research Models in Translation Studies I: Textual and Cognitive Aspects (pp. 15–27).M. Olohan, (Ed). Manchester: St. Jerome. Denturck, K. (2012). Explicitation vs. implicitation: a bidirectional corpus-based analysis ofcausal connectives in french and dutch translations. Across Languages and Cultures, 13(2),211–227. Desmidt, I. (2009). (Re)translation revisited. Meta: Translators’ Journal, 54(4), 669–683. Leonardi, V. (2007). Gender and Ideology in Translation. Do Women and Men TranslateDifferently? A Contrastive Analysis from Italian into English. Bern: Peter Lang AG. Laviosa, S. (2002). Corpus-based Translation Studies. Theory, Finding, Applications.Amsterdam; Atlanta: Rodopi. Newmark, P. (1988). Approaches to Translation. London: Prentice Hall. Olohan, M. (2002). Leave it out! Using a comparable corpus to investigate aspects ofexplicitation in translation. Cadernos de Tradução, 9, 153–169. Vinay, J. & Darbelnet, J. (1995). Comparative Stylistics of French and English. Translated byJ. C. Sager and M. J. Hamel. Amsterdam: John Benjamins. Zasiekin, S. (2016). Understanding translation universals. Babel: International Journal ofTranslation, 62(1), 122–134. Sources Bradbury, R. The Smile. Retrieved from: http://raybradbury.ru/library/ story/52/9/1/ Bradbury, R. (1983). Fahrenheit. Short Stories. Moscow: Raduga Publishers, 1983. – 382 p. Бредбері Р. Усмішка / пер. з англ. Л. Коломієць // Всесвітня література в середніхнавчальних закладах України. К.: Педагогічна преса, 1999. № 3 (227). С. 11–12.Bradbury, R. (1999). Ousmishka [The Smile] / translated by L. Kolomiyets. VsesvitniaLiteratura v Serednikh Navchalnykh Zakladakh Ukrainy, 3(227), 11–12. Бредбері Р. Усмішка / пер. з англ. А. Веприняка // Зарубіжна література. 6 клас.Посібник-хрестоматія. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1999а. С. 296–300.Bradbury, R. (1999). Ousmishka [The Smile] / translated by Yaroslav Vepryniak. ZarubizhnaLiteratura. 6th Form, 296–300. Бредбері Р. Усмішка / пер. з англ. А. Євси // Світова література. 6 клас. Хрестоматія /Упорядник Гарбуз В. М. ; наук. ред. Таранік-Ткачук К. В. – Харків : ФОП Співак В. Л.,2011. – С. 374–381.Bradbury, R. (2011). Ousmishka [The Smile] / translated by Andrii Ievsa. Svitova Literatura.6th Form. Textbook, 374–381. Браун Д. Код да Вінчі. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2006.Brown, D. (2006). Kod da Vinchi [The Da Vinci Code] / translated by A. Kamianets’.Kharkiv: Club Simeinoho Dozvillia. Браун Д. Код да Вінчі. // Всесвіт. – 2006. – № 1–4, 11–12. – К. : Всесвіт.Brown, D. (2006). Kod da Vinchi [The Da Vinci Code] / translated by V. Shovkun. Vsesvit,1–4, 11–12. КТУМ: Корпус текстів української мови / [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.mova.info/corpus.aspx?l1=209Korpus Tekstiv Ukrains’koyi Movy [The Corpus of the Ukrainian Language] / [ElectronicResource]. Retrieved from: http://www.mova.info/corpus.aspx?l1=209 Slovnyk Ukrainskoyi Movy [Dictionary of the Ukrainian Language] / I. K. Bilodid, ed. –Vol. 5. Kyiv: Naukova Dumka. – P. 36, 100. Tolkien J. R. R. (1954). The Fellowship of the Ring. L.: George Allen & Unwin. Толкін Дж. Р. Р. Володар Перснів: Хранителі Персня / пер. з англ. А. Немірової. Харків:Фоліо, 2003. Толкін Дж. Р. Р. Старий ліс: Уривок з епопеї «Володар Перснів» / пер. з англ.А. Веселовського // Всесвіт. 2006. №№ 11–12, 124–135. Tolkien, J. R. R. (1981). The Hobbit, or, There and Back Again. L. : Unwin. Толкін Дж. Р. Р. Гобіт, або Туди і Звідти / пер. з англ. О. О’Лір. – Львів: Астролябія,2012.Tolkien, J. R. R. (2012). Hobit abo Tudy i Zvidty [The Hobbit, or There and Back] / translated byОlena О’Lear. Lviv: Astroliabia. Толкін Дж. Р. Р. Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори / пер. з англ. О. Мокровольського.– К. : Веселка, 1985.Tolkien, J. R. R. (1985). Hobit abo Mandrivka za Imlysti Hory [The Hobbit, or a Trip Beyond theMisty Mountains] / translated by Оlexandr Mokrovols’kyi. Кyiv: Veselka.6. Brown, D. (2003). The Da Vinci Code. L. : Corgi Books.

В останні роки минулого тисячоліття провідні світові держави перейшли рубіж, що символічно розділяє «вік енергетики» і «століття інформатики». Це супроводжувалося глобальним переобладнанням всіх галузей комп’ютерними та телекомунікаційними системами і вимагало величезних капіталовкладень – у тому числі в розробку програмних засобів різного призначення для автоматизації інженерної та управлінської діяльності. За висновком Національного наукового фонду США, впровадження систем САПР в різні сфери інженерної діяльності має більший потенціал підвищення продуктивності праці, ніж усі відомі технічні нововведення з часів відкриття електрики. Процес історичний, хоча сучасникам і сьогодні непросто усвідомлювати глибину та значення змін, що відбуваються на їхніх очах [1].Інформаційні технології відносяться до так званих «високих технологій», що є однією з найважливіших і найбільш наукоємних ланок науково-технічної революції на сучасному етапі. Бачимо, що серед найбільш успішних світових компаній розробники програмного забезпечення знаходяться на чільному місці.Будь-яка технологічна перебудова промисловості безперспективна, якщо вона не забезпечена відповідними кадрами. У зв’язку з цим необхідно оцінити якість випускників наших навчальних закладів, їх відповідність сучасним реаліям і зарубіжним стандартам. Наприклад, в [1] наведені експрес-зіставлення студентів інженерно-будівельного факультету Санкт-Петербурзького будівельного університету з тими, які щорічно проходять навчання в міжнародній школі в Норвегії. Виявилося, що в порівнянні із закордонними однолітками наші студенти володіють великим обсягом фундаментальних знань, мають більший інженерний кругозір, але поступаються у вирішенні практичних інженерних завдань. На жаль, наша освіта дає застарілі технології застосування знань. Наш випускник може розрахувати будівельну конструкцію, але буде це робити вручну і досить довго. А його закордонний колега, що володіє відповідними програмними засобами, зробить розрахунки набагато швидше і, крім того, зможе оптимізувати сортамент металопрокату, видати необхідні специфікації та робочі креслення. Звичайно, такий фахівець більш цінний і для нашої промисловості. Аналогічні дослідження, напевне, необхідно було б виконати і для галузі вітчизняної профтехосвіти.Формування фахівця, здатного ефективно працювати в XXI столітті, має здійснюватися шляхом насичення навчальних планів інформаційно-технологічними компонентами і розвитку перепідготовки кадрів. Отже, потрібно переглядати зміст і склад загальних та спеціалізованих дисциплін. Необхідно звернути особливу увагу на підготовку фахівців для проектних організацій, які найбільш насичені інформаційними технологіями, зокрема автоматизованими системами проектування (САПР). Ці досить вартісні комп’ютерні програми сьогодні встановлені на кожному робочому місці проектувальника.Якщо звернутися за досвідом до сусідньої країни, то можна констатувати, що в Російській Федерації вже зробили істотні кроки в реформуванні підготовки фахівців, починаючи з загальноосвітньої школи. Ще в 1992 році компанія АСКОН випустила версію САПР КОМПАС, призначену для навчання школярів. У 2008 році навчальна САПР КОМПАС-3D LT, поступила в школи Росії у складі Стандартного базового пакета програмного забезпечення в рамках пріоритетного національного проекту «Освіта». Ця навчальна САПР отримала широке поширення в школах і використовується в рамках курсів інформатики, креслення, геометрії. Під керівництвом професора КДПІ О. О. Богуславського розроблена методика викладання в програмно-методичному комплексі «Освітня система на базі КОМПАС-3D LT». В рамках Міжнародного проекту «Мережева школа ІКТ» працює секція «Комп’ютерне креслення в середовищі САПР КОМПАС», учасники якої є навіть з України. Організатор проекту – Академія підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки працівників освіти РФ.В Україні тільки розпочинаються роботи в цьому напрямку.За ініціативи Асоціації проектних організацій України та Рішення науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва створена перша вітчизняна система автоматизованого проектування «БудКАД» загального призначення (рис. 1, 2, 3) [2]. Ця система є аналогом найбільш розповсюдженої серед проектувальників країни САПР AutoCAD і дає можливість створення робочих креслень 2D. БудКАД має три мови інтерфейсу користувача: українську, російську та англійську. Розпочата адаптація надбудов, які сьогодні використовуються над AutoCAD. На сьогодні вже поставляється надбудова СПДБ – BonusTools. За даними Асоціації проектних організацій САПР БудКАД придатний для використання на 80-85% робочих місць проектувальників. З кінця минулого року розпочалося широке впровадження САПР БудКАД в проектні організації України. Завдяки тому, що вартісні показники САПР БудКАД на порядок нижчі, ніж найбільш розповсюдженої САПР AutoCAD (США), впровадження першої в значній мірі вирішує питання легалізації програмного забезпечення в галузі, що дуже гостро стоїть сьогодні в нашій країні (рівень піратства сягає 84%). Крім того, заміна зарубіжних програмних продуктів вітчизняною САПР істотно знижує навантаження на імпорт (за даними Асоціації проектних організацій вартість ліцензій на імпортні програмні засоби, необхідних для легазізації будівельної галузі, сягає 4 млрд. грн.) [3]. На жаль, темпи впровадження дещо знижені внаслідок економічної кризи в галузі.Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерство регіонального розвитку та будівництва України визначили заходи з впровадження вітчизняної САПР також і в навчальний процес: безкоштовне оснащення навчальних закладів будівельного профілю системою БудКАД; проведення навчання та атестації викладачів систем автоматизованого проектування; проведення семінарів з питань інформаційних технологій в будівельній галузі; проведення конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення; залучення Асоціації проетних організацій України до процесу навчання; участь в Міжнародних виставках «Сучасна освіта в Україні».В рамках цих заходів ДНДІ автоматизованих систем в будівництві (базова організація Мінрегіонбуду з інформаційних технологій) готує підручник і методичні рекомендації з навчання САПР БудКАД та спільно з Інститутом професійно-технічної освіти НАПН України веде розробку методики викладання курсів інформатики і креслення з використанням САПР в ПТНЗ будівельного профілю. Готується проведення науково-практичних семінарів для викладачів навчальних закладів та конкурсів на кращу роботу з будівельного креслення, фінальна частина яких призначена на ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «Новітні комп’ютерні технології НОКОТЕ’2011», що відбудеться у вересні 2011 р. в м. Севастополі.

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями [1].Провідним орієнтиром в ХХІ столітті в суспільстві знань постають гуманізація та інтелектуалізація соціальних відносин, а першочергового значення набувають знання та інформація. Актуальність проблеми обумовлюється перетворенням освіти на один з вирішальних соціокультурних чинників інформаційного суспільства. З огляду на динамічні зміни у сучасному глобалізованому світі, які детермінували нові вимоги до рівня освіти, професійної підготовки і компетентностей фахівців, сьогодні на національну вищу освіту покладається завдання формування сучасної національної еліти, здатної забезпечити відтворення та розвиток інноваційного потенціалу демократизації суспільства.Реорганізація освіти відповідно до вимог сучасності – комплексне завдання. Воно включає модернізацію управління як всієї системи освіти, так і окремими її закладами; зміну форм і методів навчального процесу; підвищення якості навчання студентів; перегляд кількості напрямів підготовки; постійне підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу; забезпечення академічної і трудової мобільності студентства; інноваційні підходи до проблем фінансування та самофінансування освітніх закладів тощо. Зокрема, у Національній доктрині розвитку освіти пріоритетним розвитком визначено впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій, а поєднання освіти і науки розглядається як умова модернізації системи освіти, головне джерело її подальшого розвитку [2].Актуальні проблеми становлення сучасної освітньої парадигми та модернізаційних зрушень в системі вищої освіти проаналізовані в роботах В. П. Андрущенка, М. З. Згуровського, І. А. Зязюна, С. Ф. Клепка, К. В. Корсака, В. Г. Кременя, В. І. Лугового та інших вітчизняних науковців. В роботах Д. Белла, З. Бжезинського, І. Валлерстайна, У. Дайзарда, Ж. Еллюля, Г. Кана, Г. Кіссінджера, Р. Коена, Ж.-Ф.Ліотара, Т. Куна, М. Макклюєна, Й. Масуди, Р. Рорті, Т. Стоуньєра, А. Тоффлера, А. Турена, Ф. Уебстера, П. Фейєрабенда, М. Фуко, Ф. Фукуями, Ю. Хаяші, Ф. Хіггса, П. Штомпки, К. Ясперса відображено проблеми концептуальних засад глобальних змін суспільства, визначено теоретичні (наукові, інтелектуальні) знання, інновації та інформаційні технології.Ключові проблеми інформатизації освіти як складової інформатизації суспільства, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розкрито в працях В. Ю. Бикова, А. Ф. Верланя, А. М. Гуржія, Ю. О. Дорошенка, А. П. Єршова, М. І. Жалдака, Ю. О. Жука, Ю. І. Машбиця, І. Ф. Прокопенка, В. Д. Руденка, О. В. Співаковського та багатьох інших науковців.Аналіз проблем інформатичної освіти, дослідження теоретичних і методичних аспектів навчання інформатики в сучасних умовах знайшли відображення в працях А. П. Єршова, М. І. Жалдака, К. К. Коліна, Е. І. Кузнєцова, О. А. Кузнєцова, М. П. Лапчика, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, О. О. Ракітіної, Ю. С. Рамського, С. А. Ракова, C.О. Семерікова, В. Ф. Сухіної, Ю.В. Триуса та інших.Проте, не зважаючи на достатню кількість наукових публікацій з численних питань реформування національної вищої освіти, сьогодні чітко окреслюється коло проблем, які потребують подальшого осмислення й аналізу.Структурне реформування національної системи вищої освіти, зміна освітніх програм і проведення необхідних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах України здійснюється в рамках Болонського процесу. У багатьох його документах зазначається, що він не передбачає уніфікації змісту освіти, натомість кожна країна-учасниця має зберегти національну палітру, самобутність та надбання у змісті освіти і підготовці фахівців з вищою освітою, а далі запровадити інноваційні прогресивні підходи до організації вищої освіти.Аналіз теорії та практики архітектурної освіти свідчить, що рівень професійної підготовки молодих архітекторів не відповідає міжнародним вимогам, що негативно позначається на продуктах архітектурної діяльності, а отже, на якості навколишнього середовища та життя суспільства в цілому. Це зумовлено суперечністю між потребою послідовного, цілеспрямованого залучення майбутніх фахівців до професійного та соціокультурного досвіду, опанування новітніми інформаційно-комунікаційними технологіями та відсутністю ефективних освітніх технологій формування професійної культури майбутніх архітекторів [3].Світовий і вітчизняний досвід сучасної архітектури свідчить про те, що єдиний процес інформатизації в архітектурі розвивається по двох паралельних руслах: перше – технологічний супровід проектування, істотно інтенсифікує і змінює його процесуальне зміст. Друге – дослідження, що проводяться у віртуальному середовищі (або віртуальні дослідження), що активізують творчий потенціал проектувальника і формують професійну мову сучасного архітектора. Вітчизняна практика вищої архітектурної освіти розвивається в основному в першому руслі – спонтанного впровадження цифрових технологій шляхом вивчення пакетів комп’ютерних програм. Це задовольняє, насамперед, попит архітектурно-будівельного ринку на фахівця, що володіє ремеслом, необхідним для оформлення проектної документації в електронному вигляді. Однак така спеціалізація не служить розвитку художньої складової архітектурної професії [4].Різним теоретичним і методичним аспектам підготовки архітекторів у системі вищої освіти присвячено дослідження К. С. Алабяна, Ю. С. Асєєва, Л. Г. Бачинської, М. Г. Бархіна, Є. Д. Білоусова, Ю. М. Бі­локоня, В. М. Вадимова, Ю. П. Волчок, Н. В. Докучаєва, М. М. Дьоміна, В. І. Єжова, О. В. Кащенка, Л. М. Ковальського, Г. І. Лаврика, І. Г. Лежави, В. П. Мироненка, В. Є. Михайленка, Д. Л. Мелодинського, Н. Ф. Метленкова, Т. Ф. Панченка, О. С. Слєпцова, Г. Ю. Сомова, В. О. Тімохіна, В. В. Товбича, М. А. Туркуса, В. П. Уреньова, В. Р. Усова, Г. Й. Фільварова, У. А. Кисельової, І. С. Ніколаєва, М. В. Никольського, Н. Ф. Нечаєва, Е. А. Левінсона, С. О. Хан-Магомедова, Л. П. Холодової, М. І. Яковлєва, О. В. Чемакіна, Ю. О. Дорошенка, Ю. М. Ковальова, О. А. Трошкіна, Л. М. Бармашина, Г. І. Болотова.Проблеми архітектури і архітектурної освіти також постійно знаходяться в центрі уваги міжнародних суспільних та професійних організацій. Зокрема, ці проблеми представлено в Хартії Міжнародного Союзу архітекторів та ЮНЕСКО «Про освіту архітекторів», яка прийнята на XIX Міжнародному конгресі МСА в Барселоні в 1996 році; у міжнародних програмах ЮНЕСКО «Всесвітнє природне і культурне надбання в руках молодих», у програмі МСА «Архітектори у школі».Проблемам навчання майбутніх архітекторів власне комп’ютерних технологій архітектурного проектування та візуалізації спроектованих об’єктів донині приділяється вкрай мало уваги. Зазначене пояснюється певною консервативністю архітекторів щодо активного використання інноваційних засобів і технологій у своїй діяльності, відсутністю належної підготовки у більшості науково-педагогічних працівників та певним запізненням щодо розробки та впровадження у практику інструментальних програмних засобів архітектурного проектування порівняно з інженерними САПР. Разом з тим, можна назвати публікації, присвячені навчанню майбутніх архітекторів сучасних комп’ютерних технологій архітектурного проектування та опануванню відповідного програмного інструментарію [3; 4; 5]. Проте таких робіт досить мало, а їх зміст не відповідає повною мірою на запити освітньої практики та свідчить про недостатню кваліфікацію (щодо розв’язуваної проблеми) їх авторів і неповне розуміння ними актуалізованих завдань модернізації вищої архітектурної освіти у плані її інформатизації.Роль і значення архітектурної освіти неухильно зростає, вона стає предметом досліджень, у тому числі й дисертаційних, у соціології, психології, культурології тощо. У педагогічній науці архітектурна освіта представлена ідеями та діяльністю різних дослідників, які розглядають теоретичні аспекти та навчально-методичні основи архітектурної освіти, методологію креативного навчання, вивчають архітектурну освіту за кордоном, розробляють конкретні методики архітектурно-художньої освіти, зокрема, професійної підготовки майбутнього архітектора засобами образотворчого мистецтва.У сучасних умовах інформатична освіта набуває особливого значення у професійній підготовці майбутніх архітекторів, оскільки швидкий процес інформатизації практики архітектурного проектування потребує від сучасного архітектора знань і умінь щодо доцільного й ефективного застосування інформатичних засобів, методів і технологій у власній професійній діяльності, що загалом визначає фахово-інформатичну компетентність архітектора. Тому предметом інформатичної освіти у структурі вищої архітектурної освіти є інтелектуальні технології створення архітектурного проекту за допомогою комп’ютерно-комунікаційних апаратних та програмних засобів.Отже, нинішня зміна освітніх цілей та ціннісних орієнтирів потребує кардинального оновлення змісту вищої архітектурної освіти. Згідно чинного законодавства України про освіту структура освіти включає: дошкільну освіту; загальну середню освіту; позашкільну освіту; професійно-технічну освіту; вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру; докторантуру; самоосвіту. Вивчення стану вищої архітектурної освіти в Україні показало, що фахівців галузі знань «Будівництво та архітектура», «Мистецтво» готують сьогодні у вищих навчальних закладах І-IV рівнів акредитації у відповідності з напрямами, за якими здійснюється підготовка фахівців у навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста та магістра (табл. 1).Вищими навчальними закладами, згідно чинного законодавства в Україні є технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші. [1]Таблиця 1Перелік напрямків, за якими здійснюється підготовка фахівців у навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра, магістра та спеціаліста ГалузьМолодші спеціалістиБакалавриСпеціалістиМагістри0601Будівництво та архітектура будівництво та експлуатація будівель і споруд 5.06010101архітектура6.060102архітектура будівель і споруд7.06010201 архітектура будівель і споруд8.06010201 містобудування 7.06010202 містобудування8.06010202архітектурне проектування та внутрішній інтер’єр5.06010201дизайн архітектурного середовища7.06010203 дизайн архітектурного середовища8.06010203реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури7.06010204реставрація пам’яток архітектури та містобудування і реконструкція об’єктів архітектури8.060102040202Мистецтводизайн5.02020701дизайн (за видами)6.020207дизайн (за видами)7.02020701дизайн (за видами)8.02020701 Відповідно до статусу вищих навчальних закладів законодавчо встановлено чотири рівні акредитації:перший рівень – технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – молодший спеціаліст);другий рівень – коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – бакалавр);третій і четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет (підготовка фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем – спеціаліст, магістр). [1]Загальносвітові процеси глобалізації та становлення інформаційного суспільства призводять до адекватної зміни освітніх цілей та ціннісних орієнтирів особистості, що у свою чергу зумовлює відповідне оновлення змісту освіти та здійснення навчального процесу. Основою такого оновлення в світовій практиці нині прийнято компетентнісний підхід.Формування і розвиток інформатично-комунікативної компетентності майбутнього архітектора та її складової – фахово-інформатичної компетентності – здійснюється під час наскрізної інформатичної підготовки: спочатку у середній загальноосвітній школі, затим, ступенево-поетапно, в університеті, потім, за потребою – у післядипломній освіті, під час професійної діяльності. Відповідно до сказаного виділятимемо такі етапні рівні: початкова загальноосвітня інформатична компетентність  базова інформатична компетентність  фахово-інформатична компетентність  акмеологічна фахово-інформатична компетентність. Тобто, компетентнісний підхід трансформується у акмеологічний підхід.Архітектор навчається все життя і при цьому має постійно слідкувати за новітніми науковими розробками. Тобто, архітектурна освіта, як ніяка інша відповідає нинішній освітній концепції навчання впродовж життя.Зважаючи на різноплановість фахової підготовки та складність професійного й духовного становлення молодого архітектора, системна інтеграція художніх, наукових і технічних (інженерних) знань має відбуватися впродовж усього процесу формування, становлення і розвитку архітектора як професіонала: спочатку під час допрофесійного (пропедевтичного) навчання, затим – під час фахової підготовки у вищих навчальних закладах, насамкінець, у процесі професійного (акмеологічного) зростання і саморозвитку під час виробничої діяльності.Процес підготовки майбутніх архітекторів до професійної діяльності розглядаємо як складну динамічну систему, яка ґрунтується на комплексі теоретико-методологічних підходів і забезпечує формування компетентного креативного фахівця нової генерації, підготовленого для здійснення професійної діяльності із застосуванням комп’ютерних засобів та інформатичних технологій, а також здатного до активної конкуренції на ринку праці та безстресової соціалізації.Концептуальні положення підготовки майбутніх архітекторів проявляються у формі провідних тенденцій і визначають стратегію цього процесу. До таких насамперед можна віднести: гуманізацію; гуманітаризацію; фундаменталізацію; забезпечення неперервності освіти; міждисциплінарний та інтернауковий характер знань; інтелектуалізацію навчальної і професійної діяльності; динамізацію.Реформаційні заходи в системі архітектурної освіти на сучасному етапі можуть прислужитися активізації індивідуально-орієнтованого навчання та особистісного підходу до розвитку творчих здібностей студентів, забезпечити в процесі навчання формування самостійного аналітичного мислення студентів, слугувати вдосконаленню професійної підготовки спеціалістів, здатних працювати в умовах глобалізованої економіки. Від цього багато в чому залежить, якою мірою майбутні спеціалісти зможуть поєднувати сучасні знання, професіоналізм із соціальною активністю і високою моральністю. Адже кінцевим результатом діяльності усіх рівнів освіти є всебічно осв

Анотація. У статті окреслено особливості та пріоритети національно-патріотичного виховання на основі розкритих теоретико-концептуальних засад його дослідження та здійснення у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Головна мета національно-патріотичного виховання полягає у становленні самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, а домінантою національно-патріотичного виховання для нашого дослідження є формування свідомого патріота, здатного забезпечити поступ нації та України. З цією метою необхідно побудувати системну роботу, яка передбачає забезпечення гармонійного співставлення різних складових змісту виховання, засобів і методів виховання дітей і учнівської молоді. Розглянуто сутність вимірювання національно-патріотичного виховання учнів на засадах адаптивного управління. Національно-патріотичну вихованість схарактеризовано як складну різновекторну й багатопланову інтегративну властивість особистості, яка є результатом різноманітних впливів, як організаційних, так і стихійних, обов’язково поєднаних із роботою суб’єкта виховання над собою, та включає всі характеристики свідомого патріота, що виявляються у ціннісному ставленні до себе і до людей, до праці та власних потреб, а також прагненні до активно-творчої діяльності заради належного суспільного життя та блага України. Доведено, що кількісне вимірювання національно-патріотичної вихованості учнів можливо здійснювати за допомогою критеріїв та їхніх показників. Відповідно до сукупності показників та розрахунку їхньої важливості для визначених параметрів можна отримати комплексну оцінку ефективності національно-патріотичної вихованості учнів на основі побудови факторно-критеріальної моделі національно-патріотичної вихованості. Виокремлено та описано фактори і критерії прогнозування результатів національно-патріотичної вихованості учнів. Із метою оцінки ефективності спроєктованих засобів підвищення ефективності національно-патріотичної вихованості учнів визначено такі параметри оцінювання: фактори, критерії і показники ціннісного ставлення підлітків до Батьківщини, до суспільства, до самих себе, до праці, що є передумовою встановлення інтегрального показника оцінки національно-патріотичної вихованості підлітків. Факторно-критеріальна модель національно-патріотичної вихованості – це спостереження та виявлення латентних ознак, що пояснюють ціннісне ставлення особистості до держави, суспільства, до себе, до людей і до праці на основі суджень, поведінки, вчинків, емоційного стану, схильності до певних дій, а також визначення чинників, що впливають на активно-творчу діяльність учнів класного колективу чи групи учнів, які піддаються обстеженню. Обчислення вагомості кожного критерію надає важливу інформацію для подальшого регулювання національно-патріотичного виховання у закладі освіти, зокрема допомагає виявити впливи на формування свідомого патріота та спрямованість активно-творчої національно-патріотичної діяльності. Ключові слова: національно-патріотичне виховання, свідомий патріот, активно-творча діяльність, національно-патріотична вихованість, факторно-критеріальна модель.

Відновлення рівня мелатоніну в разі відтворення моделі метаболічного синдрому, індукованого цілодобовим освітленням (ЦО) і вуглеводно-ліпідною дієтою (ВЛД), виявляється недостатнім для корекції метаболічних порушень через можливий саморозвиток патологічних процесів унаслідок тривалої активації редокс-чутливих транскрипційних факторів. Нещодавно була виявлена здатність біофлавоноїдів – епігалокатехіну-3-галату (EGCG) і кверцетину впливати на NF-κB і Nrf2-залежні сигнальні шляхи, що обґрунтовує доцільність їх вивчення як перспективних засобів патогенетичної терапії метаболічного синдрому.Мета дослідження – вивчення впливу EGCG і кверцетину на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті великих півкуль головного мозку щурів за умов їх ЦО та утримання на ВЛД.Дослідження були проведені на 32 білих щурах-самцях лінії Вістар масою 215–255 г, розподілених на 4 групи: 1 – інтактні тварини (контроль І); тваринам інших груп протягом часу ЦО на тлі ВЛД щоденно вводили внутрішньошлунково через зонд 1 мл 20 % водного розчин фруктози («плацебо», контроль ІІ), EGCG і кверцетин у дозі 40 та 200 мг/кг відповідно. Біофлавоноїди вводили разом з вуглеводами (20 % водним розчином фруктози), що збільшує їхню розчинність і біодоступність. ВЛД застосовували для годування щурів упродовж 2 місяців: тваринам призначали 20 % водний розчин фруктози для пиття та раціон харчування, збагачений вуглеводами та жирами. Починаючи з 30 доби експерименту щурів піддавали ЦО інтенсивністю 1500 лк протягом наступних 30 діб.Введення EGCG і кверцетину за умов експерименту суттєво зменшувало в гомогенаті великих півкуль головного мозку вироблення супероксидного аніон-радикала мікросомальними монооксигеназами та NO-синтазою (NOS) – на 40,6 і 41,6 %, дихальним ланцюгом мітохондрій – на 40,6 і 38,0 %, НАДФH-оксидазою лейкоцитів і гліальних клітин – на 36,3 і 33,8 % порівняно з відповідними результатами контролю ІІ. При цьому в гомогенаті великих півкуль головного мозку зменшувалася загальна активність NOS на 41,0 і 31,9 %, активність її індуцибельної ізоформи – на 45,3 і 35,6 %, зростала активність її конститутивного ізоферменту на 106,0 і 93,5 % та індекс його супряження – у 3,38 і 3,23 разу порівняно з контролем ІІ. Концентрація пероксинітритів лужних і лужно-земельних металів зменшувалася на 31,8 і 35,5 % відповідно.Здатність EGCG і кверцетину обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у головному мозку за умов експерименту обґрунтовує доцільність подальшого дослідження біофлавоноїдів як безпечних засобів лікування та попередження нейрозапалення та інших нейропатологічних процесів за дії факторів ризику розвитку хвороб цивілізації («дієти західного типу», порушеннях світлового режиму).