Academic literature on the topic 'Позовної заяви'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Позовної заяви.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Позовної заяви"

1

А., Лубяна К. "ДІЯЛЬНІСТЬ АДВОКАТА НА СТАДІЇ ВІДКРИТТЯ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНІЙ СПРАВІ ТА УСКЛАДНЕНЬ, ЯКІ УНЕМОЖЛИВЛЮЮТЬ ТАКЕ ВІДКРИТТЯ." Актуальні проблеми права: теорія і практика, no. 1 (39) (April 21, 2020): 154–64. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2020-39-1-154-164.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано специфіку діяльності адвоката на стадії відкриття спрощеного позовного провадження у цивільній справі та ускладнень, які унеможливлюють таке відкриття. Наведено характеристику законодавчих норм у вказаній царині. Виведено перелік особливостей діяльності адвоката на стадії відкриття спрощеного позовного провадження у цивільній справі та ускладнень, які унеможливлюють таке відкриття. Охарактеризовано зміст і значення кожної з них. Автор звертає увагу на те, що оскільки позивач має право в позовній заяві заявити клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, адвокат повинен подати таке клопотання вже на цій стадії, адже ігнорування цього права у майбутньому може призвести до того, що судом буде прийнято рішення про розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Також зауважено, що дослідники питань, пов’язаних із алгоритмами складання і подання позовних заяв, приходять до висновку, що цінність позовної заяви полягає не у кількості написаного матеріалу, а у тих ідеях, які містяться у ній. Тому, адвокату, як професійному представнику, варто сумлінно та належно складати позовні заяви та низку інших процесуальних документів, оскільки це буде запорукою надання дійсно професійної правничої допомоги. Як відзначає науковець Я.П. Зейкан, у позовному провадженні мають зазначатись звернення позивача та обґрунтування його вимог, а завдання суду полягає у з'ясуванні того, наскільки це звернення відповідає дійсним обставинам справи. Саме тому, позовна заява обов’язково має містити обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Крім того, варто враховувати, що адвокат може подати позовну заяву повторно, після усунення її недоліків. В той самий час, статтею 185 Цивільного процесуального кодексу України також передбачено ряд інших випадків, коли позовна заява може повернутись адвокату, наприклад, у тому випадку, коли заяву подано адвокатом, який не має процесуальної дієздатності, тобто його відносини із особою, інтереси якої він представляє, не оформлені договором про надання правової допомоги. Іншим ускладненням, яке унеможливлює відкриття спрощеного позовного провадження у цивільній справі, є відмова суду у відкритті провадження у справі. Статтею 186 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі у вичерпному переліку випадків. Ключові слова: адвокат; діяльність адвоката; позов; пред’явлення позову; позовне провадження; спрощене позовне провадження; цивільне судочинство; стадія відкриття провадження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Бояринцева, М. А. "ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ У КАСАЦІЙНІЙ ІНСТАНЦІЇ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 22 (November 8, 2019): 22–28. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v22i0.596.

Full text
Abstract:
У статті автором характеризується така стадія адміністративного судочинства, як ка­саційний розгляд адміністративної позовної заяви. Увага автора зосереджена на харак­теристиці новел чинного законодавства у сфері адміністративного судочинства. Автором визначаються особливості функціонування Великої Палати як складника Верховного Суду, характеризується особливості розгляду адміністративних позовних заяв. Автором наго­лошується на тому, що предметом касаційного оскарження мають бути визнані не самі рішення адміністративних судів, а відображені в них, на думку заявника, порушення норм матеріального чи процесуального права.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гуйван, П. Д. "КРИТИЧНІ МІРКУВАННЯ З ПИТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЛИШЕ ЗА ЗАЯВОЮ СТОРОНИ У ПРОЦЕСІ." Наукові праці Національного університету “Одеська юридична академія” 28, no. 29 (January 26, 2022): 78–84. http://dx.doi.org/10.32837/npnuola.v28i29.718.

Full text
Abstract:
Гуйван П. Д. Критичні міркування з питання про застосування позовної давності лише за заявою сторони у процесі. – Стаття. У роботі проведено наукове дослідження питання про правову обґрунтованість і доціль- ність нормативного правила щодо застосування позовної давності лише за заявою сторони в спорі. Автор обстоює тезу, за якою такий підхід є невиваженим і таким, що суперечить основним засадам цивілістики. Так, спотворюється одне з основоположних понять цивіліс- тики – щодо змісту суб’єктивного матеріального права. Адже строк є елементом суб’єктив- ного права особи, а його сплив у зв’язку з вичерпаністю часових характеристик останнього приводить до припинення суб’єктивного права. У разі ж невизначеності із часом позовного домагання (він залежить від волі відповідача й може бути як завгодно довгим або взагалі вічним) втрачається ключова ознака права – його визначеність. Бо заявити про сплив дав- ності можна лише в судовому процесі, а його може взагалі не бути. Тож ставити дієвість матеріального права в залежність від процесуальних діянь недоцільно й сутнісно невірно. Подібна позиція була прийнятною в час, коли існувала концепція єдиної давності, але наразі вона відкинута правовою наукою та законодавством. Критично оцінене правило, яке означає фактичну безстроковість і матеріального права на позов. Тривалість реалізації охоронного повноваження за ним уже не обмежується нормативним строком, адже зовсім не виключено, що кредитор, пред’явивши позов поза межами давнісного строку й не маючи жодних поважних причин для його відновлення, все ж отримає судовий захист з огляду на відсутність заяви відповідача. І така концепція методологічно неправильна. У статті вивчено питання про можливість кваліфікації заяви про сплив давності як прояв принци- пу диспозитивності. Піддано обґрунтованій критиці подібні підходи сучасних науковців. Указується, що диспозитивність полягає у вільному виборі сторонами процесу доказів, які вони використовують в обґрунтуванні своїх вимог чи заперечень. Однак позовна давність не є доказом у справі, а факт спливу позовної давності є звичайним запереченням проти позову, який має розглядатися незалежно від заяви сторони.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Грабар, Н. М. "Підготовка адвокатом позовної заяви до суду." Держава і право, Вип. 50 (2010): 345–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Гебеш, С. А. "ЕТАПИ ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 6(35) (May 7, 2021): 71–75. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).691.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню такої стадії адмі­ністративного судочинства, як відкриття провадження у справі. Автором в узагальненому вигляді з’ясовуються пев­ні закономірності позицій учених щодо визначення сутності цієї стадії, виділено її етапи, з’ясовано їх зміст та особливості. Виокремлено такі етапи стадії відкриття прова­дження в адміністративній справі: 1) пред’явлення позовної заяви; 2) перевірки позовної заяви щодо від­повідності встановленим законом вимогам, строків подання, виявлення недоліків, установлення факту адміністративної дієздатності позивача або належність повноважень представника, підстав звернення, пра­вильність підсудності справи; 3) прийняття рішення щодо подальшого руху позовної заяви. У статті встановлено послідовність їх здійснення та розкрито їх сутність, а також наголошується на важ­ливості кожного з етапів для подальшого розгляду пу­блічно-правового спору по суті та на дотриманні норм матеріального та процесуального права. Особлива увага приділяється другому етапу - пере­вірці на відповідність. У цьому етапі на суд покладаєть­ся виняткова відповідальність у частині необхідності в забезпеченні максимально детального аналізу позо­ву, а тому значення дій судді на цьому етапі відкриття провадження дуже вагоме. У висновках до статті констатується, що важливість відкриття провадження як стадії адміністративного судочинства є безперечною, оскільки вона є першим етапом реалізації права на судовий захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом ін­тересу громадянина, а також захисту прав та інтересів або реалізації в передбачених законодавством випад­ках компетенції державного органу.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Кілічава, Т. "Зразок позовної заяви щодо оскарження податкового повідомлення-рішення." Юридичний журнал, no. 2 (104) (2011): 114–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Кілічава, Т. "Зразок позовної заяви щодо оскарження податкового повідомлення-рішення." Юридичний журнал, no. 2 (104) (2011): 114–16.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Гнап, Д. Д. "Процесуальні аспекти залишення позовної заяви без руху в адміністративному процесі." Університетські наукові записки Хмельницького університету управління та права, Вип. 2 (62) (2017): 71–78.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Штефан, О. О. "Предмет позову як елемент позовної заяви на захист авторського права." Питання інтелектуальної власності, Вип. 12 (2017): 41–49.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Гуйван, П. Д. "ОБЧИСЛЕННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ПІСЛЯ ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ПОЗОВУ: ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА ЙОГО ТЛУМАЧЕННЯ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 1(26) (November 28, 2019): 49–53. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(26).10.

Full text
Abstract:
У статті проведено дослідження реальної правової природи матеріального суб’єктивного права особи на позов. Вивчено темпоральні аспекти, що пов’язані з тривалістю здійснення позовного домагання. Приділено особливу увагу аналізу перебігу давнісного строку після пред’явлення позову. В роботі доводиться помилковість поширеної в науці та правозастосовній практиці тези про переривання давнісного перебігу із пред’явленням позову за тими ж вимогами. Такий підхід неправильний, бо на практиці може призвести до захисту того права, яке не може бути захищеним і у такий спосіб спотворити основоположну ідею юридичної визначеності як елемента верховенства права, закладену колись в основу запровадження інституту позовної давності. Піддано обґрунтованій критиці положення про те, що у разі зміни підстави позову давність за пред’явленою вимогою переривається від часу подання заяви про таку зміну. Адже у разі зміни підстави позову захищається вже зовсім інше порушене право, виникає інша вимога, яка почала задавнюватися від виникнення права на неї, тобто від часу конкретного правопорушення. За наслідками дослідження зроблений висновок, що новий позов аналогічного змісту до тієї ж особи після пред’явлення домагання стає неможливим через пряму вказівку закону. Разом із тим встановлено, що давність переривається тільки у виключних випадках, коли судові вимоги пред’явлені не за всім обсягом обов’язку та не до всіх боржників. Таке переривання відбувається лише стосовно охоронно-правових вимог, не охоплених змістом та спрямованістю позову. Це відбувається, коли з якихось суб’єктивних чи об’єктивних обставин носій охоронного права на позов може пред’явити судове домагання не за всією сумою обов’язку або не до всіх солідарних боржників, зобов’язаних за неподільним боргом. У такому разі вельми справедливим буде правило про переривання давнісного перебігу за рештою вимог або стосовно боржників, не охоплених домаганням. Але то може застосовуватися лише як виняток із загального правового інструментарію, за яким переривання давності під час пред’явлення позову за тими ж вимогами до того ж відповідача неприпустиме. В інших випадках переривання не буде, а позовна давність достроково припиняється, як і будь-який строк у момент своєчасного здійснення обмеженого нею в часі суб’єктивного права.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Dissertations / Theses on the topic "Позовної заяви"

1

Лідовський, М. Ю. "Недоліки господарського судочинства." Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/16182.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Курдес, Олександр Леонідович, Александр Леонидович Курдес, and Oleksandr Leonidovych Kurdes. "Проблеми процесуальних форм вирішення господарських спорів за відсутності відповідача у судовому процесі." Thesis, Видавництво СумДУ, 2008. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/14213.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Books on the topic "Позовної заяви"

1

Роїна, О. М. Збірник позовних заяв. Київ: КНТ, видавництво, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Роїна, О. М. Збірник позовних заяв. Київ: КНТ, видавництво, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Роїна, О. М. Збірник позовних заяв. Київ: КНТ, видавництво, 2006.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Суд. Зразки документів. (Заяви, позовні заяви, скарги, клопотання). Київ: Оріяни, 1998.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Суд зразки документів (заяви, позовні заяви, скарги, клопотання). Київ: Оріяни, 2000.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography