Academic literature on the topic 'Позитивні емоції'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Позитивні емоції.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Позитивні емоції"
1
Kliuiko, Lesia. "ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФЕНОМЕНУ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА ЙОГО ВПЛИВУ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ЖИТТЯМ ОСОБИСТОСТІ." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 36–41. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.120.
Full textAbstract:
В статті проаналізовано феномен суб’єктивного благополуччя та його вплив на задоволеність життям особистості. Проаналізовано, що психологічне благополуччя – складний, інтегральний феномен, що характеризує позитивне функціонування особистості та виражається в суб’єктивному відчутті задоволеності життям, реалізації власного потенціалу та залежить від суб’єктивної якості комунікацій особистості з оточуючими. Виявлено, що суб’єктивне благополуччя – складний психологічний феномен, що включає в себе емоційні, когнітивні і конативні компоненти. Розглянуто різні концепції розуміння суб’єктивного благополуччя у науковій літературі. Виділено, що суб’єктивне благополуччя складається із когнітивної оцінки задоволеністю різними сферами власного життя та емоційної оцінки самосприйняття, із задоволеності життям, відсутності негативного афекту та наявності позитивних емоцій і є динамічною когнітивно-емоційною оцінкою людини якості власного життя загалом та окремих його сфер, що залежить, з одного боку, від неї самої та її особистісних властивостей, з іншого – від реалій її життя. Виявлено, що найпопулярнішою є трикомпонентна модель суб’єктивного благополуччя, в якій виокремлюють когнітивну (оцінка власного життя, яка виявляється у задоволеності, уявлення про власне майбутнє), емоційну (позитивні чи негативні емоції, оптимізм, задоволеність сьогоденням і минулим, позитивне ставлення до інших, самооцінка здоров’я, незалежність, аутентичність) та конативну (поведінкову, що включає в себе контроль над обставинами та наявність мети власного існування) складові.
2
ЧАЙКА, Галина. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА МІЖОСОБИСТІСНИХ ВЗАЄМИН: СТАТЕВО-ВІКОВИЙ АСПЕКТ." Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, no. 1 (54) (May 19, 2022): 84–90. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.12.
Full textAbstract:
У статті вивчався взаємозв’язок між емоційною стійкістю особистості та її вмінням створювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими людьми. Мета статті – вивчити кореляції між емоційною стійкістю особистості та її міжособистісними взаєминами залежно від статі та віку досліджуваних. Методи дослідження. Для вивчення міжособистісних взаємин було використано два показники: показник «позитивні відносини з іншими» за методикою вивчення психологічного благополуччя К.Ріфф та показник «чутливість до інших» Тесту автономія-прив’язаність. Для вивчення емоційної стабільності були вибрані два показники – баланс афекту (Опитувальник афективного балансу Н. Бредберна) і контроль з методики вивчення життєстійкості Мадді. Висновки: Були виявлені вікові та статеві відмінності такого взаємозв’язку. Емоційна стабільність жінок більшою мірою залежить від наявності в них позитивних, рівноправних, доброзичливих стосунків із іншими людьми. Емоційна стабільність чоловіків також може спиратися на позитивні взаємини з іншими, але меншою мірою. Надмірна чутливість до інших частини жінок вказує на певні ознаки підвищеної невротизації, що загалом негативно впливає на емоційну стабільність. Позитивні стосунки з іншими, існування широкого кола таких взаємин позитивно впливає на емоційну стабільність людини будь-якого віку. Для молодих людей, які вже вийшли з етапу навчання, особливо важливо навчитися самостійно контролювати власне життя, у тому числі власні емоції, щоб досягти емоційної стійкості. Тому в цьому віці вміння не підпадати під чужий плив, вміння знизити чутливість до інших, до поглядів, вірувань, думок інших задля формування власного зрілого світогляду, для контролю над власними емоціями особливо важливе, іноді навіть важливіше за наявність певних позитивних стосунків. Отримані результати допоможуть розвивати і підтримувати емоційну стійкість людини у не простий час війни на теренах нашої Батьківщини.
3
ЧУБАК, Аїда, and Ольга КУЛИНА. "ОСОБЛИВОСТІ ҐЕНДЕРНОГО ВІДТВОРЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ В ПЕРІОД ПАНДЕМІЇ COVID-19 У МЕДІА." Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, no. 47 (January 27, 2022): 244–50. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.47.33.
Full textAbstract:
Сьогодні зростає інтерес до досліджень у сфері емоцій та ґендеру. Увесь комунікативний простір пронизаний емоціями, через які людина сприймає навколишній світ. Емоції є важливим складником мислення та мовної свідомості індивіда. Наявність ґендерних відмінностей у сфері емоційного інтелекту – факт очевидний, однак погляди фахівців на цю проблему істотно різняться. У нашому дослідженні ми розглянули особливості ґендерного відтворення в медіа категорії емотивності щодо вакцинації в період пандемії COVID-19. Останні два роки тема COVID-19 є однією з найбільш актуальних. Зі з’явою вакцини люди висловлюють різноманітні думки стосовно неї. Визначено особливості вербалізації емоцій чоловіками та жінками в постах. Ролі чоловіків і жінок у суспільстві змінюються. Визначено поняття емоційного інтелекту та ґендера. Виявлено, що на формування статі впливають різні чинники – біологічний, соціальний та ступінь суспільного розвитку. Проте найбільшу вагу має соціальний, бо саме суспільство створило, сформувало правила, яких мають дотримуватися чоловіки та жінки. Встановлено, із застосуванням порівняльного й описового методів, відмінності мови жінок та чоловіків у прояві емоцій у коментарях, які стосуються COVID-19. Проаналізовано 202 коментарі з соціальної медіаплатформи “Twitter”. З них чоловічих – 91 коментар, а жіночих – 111. З’ясовано, що вербалізація емоцій чоловіками й жінками загалом не відрізняється. За результатами проведеного аналізу визначено, що жінки детальніше описують ситуації під впливом емоцій. Окрім того, вони виразніше висловлюють негативні та позитивні емоції. Жінки активніше проявляють емоції, особливо гнів, образу та ненависть. Чоловіки проявляють свої емоції, проте все ще в досить стриманому форматі. Коментарі, які мають нейтральне забарвлення, зазвичай належать чоловікам. Актуальність роботи полягає в тому, що проблема ґендерної мовної репрезентації емоційного інтелекту вивчена мало, проте популярна. Окреслено подальші перспективи дослідження цієї теми.
4
Кочарян, Ігор, and Юлія Пуханова. "ЕМОЦІЙНІ ЧИННИКИ КРЕАТИВНОСТІ ПІДЛІТКІВ." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 64 (2021): 110–28. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.07.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження: Стаття розкриває питання розвитку креативності за допомогою виявлення психологічних факторів, що заважають або сприяють креативності, в такому випадку стає задача пошуку регулюючих механізмів, які активують та підсилюють креативність, та ті фактори, що навпаки, притупляють або занижують її рівень. Мета дослідження:виявити емоційні чинники, які пов’язані та впливають на креативність підлітків. Результати дослідження: В роботі розкривається одна з актуальних проблем сучасної психології, що пов’язана з креативністю особистості. Проведено аналіз взаємозв’язків креативності з емоційними рисами, особливостями емоційного інтелекту, особливостями емоційного реагування, що пов’язані з креативністю особистостей підліткового віку, виявлено емоційний фактор креативності. Виявлений статистично достовірний негативний зв’язок оригінальності зі страхом, як емоційною рисою, позитивний зв'язок оригінальності з презирством, як емоційною рисою, виявлені статистично достовірні позитивні зв’язки емоційного інтелекту та його складових з оригінальністю, статистично достовірний позитивний зв'язок між практичним вмінням розпізнавати емоції з розробленістю та креативністю, визначено мінливість ознаки оригінальності зі зміною показника управління власними емоціями та презирства, як емоційної риси. Виявлено фактор креативності, який статистично достовірно пояснює мінливість креативності, та складається з інтересу, як емоційної риси, з оптимуму переживань, як засобу емоційного реагування, складових емоційного інтелекту, та зі способом емоційного реагування – апатією, як обмежуючим чинником креативності.
5
Романова, Н. В. "ЕМОТИВНА ЛЕКСИКА ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ БУНДЕСКАНЦЛЕРКИ АНҐЕЛИ МЕРКЕЛЬ." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 11, 2021): 240–45. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-39.
Full textAbstract:
Реферована стаття висвітлює особливості семантики емотивної лексики, репрезентованої в німецькомовному політичному дискурсі бундесканцлерки Анґели Меркель. Актуальність студії зумовлена потребою виявлення специфіки феномена в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії мови та мислення, з’ясувати, як вербалізуються знання політикині про емоції. Мова політичних діячів є засобом і інструментом влади, механізмом маніпуляції масової свідомості, орієнтована більшою мірою на інтелект адресата, його думки, емоції, почуття. Будучи порівняно нейтральною, ця мова відображає майбутній контекст, інтерпретований у річищі політичної діяльності. Такий контекст важко заперечити, неможливо перевірити, проте легко змоделювати. Йдеться про інтереси суспільства, закарбовані через певні образи й навіть моделі ворогів чи недругів. Виокремлено умовно три різновиди семантики емотивної лексики: позитивна, негативна й невизначена. Позитивна семантика емотивної лексики – носія базових, соціальних і культурних емоцій – відповідає позитивному ставленню А. Меркель до предметів і явищ навколишнього світу, інформує про задоволення її потреб, актуалізує появу позитивних емоцій, у тому числі радість, щастя, надія, любов тощо. Негативна семантика емотивної лексики сигналізує про відповідне ставлення до предметів і явищ навколишнього світу, маніфестує розбіжність між бажаним станом речей і існуючим, викликає в неї негативні емоції, як-от страх, тривога, стрес тощо. Невизначена семантика емотивної лексики тотожна нечіткому ставленню канцлерки до предметів і явищ навколишнього світу, характеризує розмитість її потреб, запитів та інтересів, не має очевидної модальності, прикладом невизначених емоцій є нестрах, немовчання, небайдужість. Встановлено два основні типи мовної свідомості: типова й нетипова, що опосередковуються перехідною мовною свідомістю. Типовість, нетиповість або перехідність визначено через кількісні показники й обрахунки. Доведено, що емотивна лексика конкурує з аналогічними фразеологічними одиницями.
6
КОГУТЯК, Надія. "Засоби навчання емпатії дітей з розладами спектру аутизму." EUROPEAN HUMANITIES STUDIES: State and Society, no. 1 (April 14, 2020): 126–39. http://dx.doi.org/10.38014/ehs-ss.2020.1.10.
Full textAbstract:
У статті розглядається емпатія як афективно-когнітивний феномен, дефіцит якого характеризує розлади спектру аутизму. Опираючись на визначення емпатії як інтегрального соціально-психологічного явища, що поєднує у собі емоційний, когнітивний та поведінковий компоненти, автори розкрили основні засоби навчання емпатії дітей з ознаками аутизму. Здібності до емпатії у дітей з аутизмом були визначені як здатність розуміти і поведінково реагувати на емоційні стимули, запропоновані дослідником. У емпіричному дослідженні взяли участь 24 дитини (у супроводі батьків) віком від 4 до 8 років, з них 13 дітей мали ознаки аутизму, а 11 були визначені як діти з нейротиповим розвитком та з відсутніми складними соматичними захворюваннями. Гіпотеза дослідження: форма та засоби презентації емоційних виразів вливає на успішність засвоєння (навчання) емпатійної реакції та відрізняється у дітей з РСА та дітей із нейротиповим розвитком. Методи дослідження: Стандартизоване спостереження C.A.R.S (Childhood Autism Rating Scale) та експеримент для діагностики мімічної експресії дітей у статичній та динамічній формах. Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки: негативні емоцій швидше аніж позитивні засвоюються у обох групах дітей; динамічна форма презентації емоційного стимулу краще диференціюється нейротиповими дітьми, але складніше дітьми з ознаками аутизму; емоції на схематичних зображеннях дітям з дослідної групи легше впізнавати, аніж на фото з людьми. Динамічна форма навчання емпатії досягає більшої ефективності (збільшується час концентрації уваги та зменшується кількість відволікань) для дітей з ознаками аутизму при багаторазовому повторенні.
7
Grygus, Igor, Maryna Chovpylo, and Dorota Ortenburger. "Роль фізичної активності в процесі фізичної реабілітації вагітних." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 2(42) (July 26, 2018): 102–10. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-102-110.
Full textAbstract:
Вагітність і пологи є значним фізичним навантаженням на організм кожної жінки. Виношування плода та пологова діяльність вимагають від вагітної посиленого функціонування всіх органів і систем організму. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати особливості проведення фізичної реабілітації вагітних жінок у передпологовому періоді. Представлений у статті матеріал свідчить, що рухова активність під час вагітності сприяє нормалізації психологічного стану жінок у процесі вагітності, формуванню родової домінанти, перешкоджає розвитку стресу та сприяє збереженню й зміцненню здоров’я матері та потомства, а тим самим – і здоров’ю сім’ї. Також фізичні вправи дають змогу ефективно підготуватися до пологів і сприяти швидкому протіканню пологового та післяпологового періоду. У них виникають позитивні емоції, покращується настрій, створюється впевненість у сприятливому перебігу вагітності, повноцінному розвитку плода, подоланні труднощів із його виношуванням і під час пологів та народження нормальної здорової дитини. Вагітні, які займалися фізичними вправами за запропонованою програмою, відзначили тонізуючий, оздоровчий і загальнозміцнювальний ефект занять.
8
Мелкумова, Т. В., and В. М. Зінченко. "Семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах Олександра Довженка." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 213–18. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-22.
Full textAbstract:
У статті аналізуються семантичні групи предикативних прислівників у художніх творах О. До- вженка. Кількісний аналіз використання предикативних прислівників у творах О. Довженка вия- вив значну кількість слів на означення стану з модальним відтінком, прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального й емоційного стану людини та помірне вживання предика- тивних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів. З-поміж предикатив- них прислівників на позначення стану з модальним відтінком присутні предикативні прислівники, що відображають зорові відчуття персонажів, передають емоційну оцінку змісту інформації (пе- реважно це важкі настрої), служать для встановлення оптимального мовного контакту орато- ра зі слухачем, виражають звертання до співрозмовника з помітною імперативністю, указують на обов’язковість / необов’язковість певних дій, на можливість виконання певних дій, на часове об- меження терміну виконання певної дії. До предикативних прислівників на позначення фізичного, психічного, інтелектуального, емоційного стану людини і взагалі істоти належать такі, що виража- ють негативні емоції персонажів (сум, важкість на душі, досаду, прикрість тощо), характеризують фізичний стан персонажів, позначають позитивні психічні й емоційні стани осіб. До семантичної гру- пи предикативних прислівників на позначення стану середовища, яке оточує персонажів творів, на- лежать ті, що активізують слухові та зорові відчуття читачів, відображають відчуття неістот, познача- ють позитивні явища в середовищі, яке оточує персонажів творів. Дослідження є перспективним у напрямі з’ясування прагматичної функції предикативних прислівників у художніх творах О. Довжен- ка задля збагачення відомостей про творчу майстерність видатного митця.
9
O.S., Menshykova. "NOUN STATUS IN THE IMPLEMENTATION OF CATEGORY OF EMOTIVITY IN CINEMATOGRAPHIC DIALOGUE (BASED ON GERMAN AND UKRAINIAN TELENOVELS)." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (August 2, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2021-1-18.
Full textAbstract:
The article draws attention to appropriateness of the comparative study of emotions based on cinematographic database, especially German and Ukrainian dialogues in original telenovelas as a perspective linguistic bulk of the text (“Sturm der Liebe”, “Alisa – folge deinem Herzen”, “Wege zum Glück, Spuren im Sand”, “Тільки кохання”, “Дві матері”, “Обручка з рубіном” (12000 sentences, about 80000 words)).Every country adapts scripts of telenovelas according to its own cultural opportunities and nonverbal semiotic contexts. In spite of the fact emotive vocabulary for every script has ethnically specific features, analysing them it’s possible to make conclusions about the structure and scenario keynotes. The structure and scenario leitmotives have global and typical character. This fact determines the necessity to search standardized semantic number of leitmotives.On the basis of information provided by the analysis and certification of emotive vocabulary paying moiré attention to the status, frequency and the semantics of emotive nouns among other morphological categories. While choosing positive or negative charged lexemes, both denotative and konotative emotve breadths are considered. The given data is compared with the data from corpus studies and the dictionaries as for the frequency of Ukrainian and German languages. The article raises the problem of correlation between positive and negative emotives in sentences considering positive and negative emotions. Moreover, the reasons for large number of lexemes with positive semantics in negatively emotived statements (grammar features, context, nonverbal factors) are also considered by the author. According to qualitative analysis the synonymous line of positive and negative nouns for German and Ukrainian languages is qualified by semantic groups. It gives perspectives for further modelling of a movie dialogue in each developed language. The data as for the correlation between the number of emotive nouns and general number of emotive lexemes in both Ukrainian and German languages is considered. Due to statistic data it’s clear that Ukrainian part is twice as big as German, moreover it’s more full of emotive lexemes. Synonymous variation is also more spread in Ukrainian language than in German.Key words: emotions, negative / positive emotives, emotive nouns, semantic group, telenovelas. У статті розглядається питання доцільності компаративного дослідження емоцій на матеріалі кінемато-графу, зокрема кінодіалогу німецьких та українських оригінальних теленовел, як перспективного лінгвістичного масиву тексту («Sturm der Liebe», «Alisa – folge deinem Herzen», «Wege zum Glück, Spuren im Sand» і «Тільки кохання», «Дві матері», «Обручка з рубіном» (12 000 речень, близько 80 000 слів)).Кожна країна адаптує сценарій теленовели під можливості своєї лінгвокультури та невербальних семіо-тичних контекстів. Хоча вибір емотивної лексики для кожного сценарію має етноспецифічні риси, у ході аналізу можна дійти висновку, що побудова та сценарні лейтмотиви мають глобальний і типізований характер, що зумовлює необхідність пошуку стандартизованих семантичних наборів емотивів.На базі поданого матеріалу проведено аналіз і паспортизацію емотивної лексики з фокусом на статус, частотність і семантику емотивних іменників серед інших морфологічних класів. У відборі позитивно чи негативно заряджених лексем враховуються як денотативна, так і конотативна емотивність. Отримані дані зіставляються з даними корпусних досліджень і словників частотності української та німецької мов. У статті розглядається проблема співвідношення позитивних і негативних емотивів у реченнях на позначення позитивних і негативних емоцій і причини наявності великої кількості лексем із позитивною семантикою в негативних емотивних висловлюваннях (граматичні особливості, контекст, невербальні фактори). За даними якісного аналізу синонімічний ряд позитивних і негативних іменників для німецької та української мов класифіковано за семан-тичними групами, що надає перспективи подальшого моделювання прототипу кінодіалогу в кожній із досліджуваних мов. Наведено дані щодо співвідношення кількості емотивних іменників і загальної щільності емотивних лексем у німецькій та українській мовах. За результатами статистичних підрахунків бачимо, що українська вибірка вдвічі більше насичена емотивними лексемами, ніж німецька. Синонімічна варіативність української мови також превалює над німецькою.Ключові слова: емоції, негативні / позитивні емотиви, емотивні іменники, семантична група, теленовела.
10
Романова, Н. В. "ТЕКСТОВИЙ ПОРТРЕТ ЕМОЦІЇ РАДОСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ОПОВІДАННЯ Б.РЕЙМАН «DIE GESCHWISTER»)." Лінгвістичні дослідження 1, no. 54 (2021): 120–31. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.54.1.10.
Full textAbstract:
У статті розглянуто особливості семантики емоції радості, вербалізованої сучасною німецькою мовою в тканині художнього твору жанру оповідання. Уточнено поняттєво-теоретичний апарат, зокрема поняття ‘емотивна ситуація’, терміни ‘емоція’ і ‘радість’, виявлено два різновиди емотивних ситуацій, висвітлено позитивний, нейтральний і негативний плани останніх, схарактеризовано суб’єктів – носіїв емоції радості, виокремлено основні каузатори емоції радості, запропоновано класифікацію мовних одиниць-маркерів зі значенням ‘емоція радості, її варіанти’
Dissertations / Theses on the topic "Позитивні емоції"
1
Іванова, Тетяна Володимирівна, Татьяна Владимировна Иванова, and Tetiana Volodymyrivna Ivanova. "Позитивні та негативні емоції у гендерному вимірі." Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26259.
Full text
2
Прокопенко, Андрій Сергійович, and Ірина Валентинівна Костиря. "Роль емоційних лідерів в житті суспільства." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46213.
Full text
3
Денисюк, А. С. "Особливості вербалізації позитивних емоцій у сучасному художньому дискурсі." Thesis, Сумський державний університет, 2017. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/52116.
Full textAbstract:
Лінгвістика емоцій, як галузь сучасного мовознавства, досліджує відображення в мові внутрішнього світу людини, способи передачі емоційних станів за допомогою мови та засоби їх актуалізації, а саме за допомогою емоційних концептів.Лингвистика эмоций, как отрасль современного языкознания, исследующая отражение в языке внутреннего мира человека, способы передачи эмоциональных состояний с помощью языка и средства их актуализации, а именно с помощью эмоциональных концептов.
Linguistics of emotions, as a branch of modern linguistics, examines the reflection in the language of the inner world of man, the ways of transmitting emotional states with the help of language and the means of their actualization, namely with the help of emotional concepts.
4
Твердохлєбова, Наталя Євгеніївна. "Прийоми стимулювання позитивних емоцій студентів в дистанційному навчанні." Thesis, Вінницький національний технічний університет, 2002. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/30518.
Full textAbstract:
Subject approach of the report – methodology and practise of Distance Education. Author – a psycologist of Research Laboratory of Distance Education, National Technical Institute "Kharkov Polytechnical Institute". The article contains information about influence of emotions on the information learning process of students in distance learning. The accent is made on using verbal activation of emotions, such as problem questions, searching for idea of disagreements "take-off" that appear, checking the truth of obtained results and so on. The activity of tutor and student is carried out mainly using intellectual and emotional interaction between them, and the result of learning is connected with the learning process objective. To provide the highest activity of students the next forms are given: working with information processing, dialogue, learning discussions, teleconferences and so on. Some methods of interest stimulating are given, one of them is the situation of success. One of the pedagogical systems, transformed in distance education, is presented. Some aspects that differ distance education from traditional are marked out.
5
Юркевич, Т. В., and О. С. Євсейцева. "User Experience Design – мистецтво і наука створення позитивних емоцій через взаємодію з продуктом." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2021. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/18652.
Full text
6
Соломчак, Х. Б., and Kh B. Solomchak. "Детермінанти позитивної правової відповідальності людини: філософсько-правовий вимір: дисертація." Thesis, ЛьвДУВС, 2014. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/796.
Full textAbstract:
Соломчак Х. Б. Детермінанти позитивної правової відповідальності людини: філософсько-правовий вимір: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.12 – філософія права / Соломчак Христина Богданівна . – Львів: ЛьвДУВС, 2014. - 216 с.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове (з позицій філософії права) вирішення поставленої мети, що полягає в аналізі детермі- нант позитивної правової відповідальності людини. Запропоновано розумі- ти під позитивною правовою відповідальністю людини правовідношення, в якому добровільно і свідомо реалізуються суб’єктивні права і обов’язки лю- дини та яке об’єктивується у її правомірній поведінці. Оскільки детермінізм у залежності від сфери вивчення поділяється на природний і соціальний, а також людина здебільшого перебуває у двох взає- моконфліктуючих вимірах – природному та соціокультурному, виокремлено природні та соціальні детермінанти позитивної правової відповідальності. Природні (індивідуальні) детермінанти трактуються як фактори, пов’язані з фізичною, фізіологічною організацією людини, а також властивості нерво- вої системи, функції організму як вроджені, так і обумовлені тією чи іншою мірою середовищем. До природних детермінант віднесено: самосвідомість, розум і воля, емоції і почуття. В основу соціальних детермінант покладена фундаментальна залежність людини від соціального цілого, частиною якого вона є. Доведено, що культура, цінності, норми є саме тими факторами, на які повинна орієнтуватися людина як соціальна істота. The dissertation presents the conception of the positive responsibility of person as the relationship, in which the subjective rights and duties of person are 20 voluntarily and knowingly implemented and which are objectified in his/her good behavior. It is singled out natural and social determinants of positive liability. Natural (individual) determinants are treated as factors related to physical, physiological organization of the person and the properties of the nervous system, the body's function as innate and conditioned by some environmental extents (consciousness, intelligence, will, emotions and feelings). The bases of social determinants are fundamental dependence of person from social whole, part of which he/she is (social values and norms).
7
Ільченко, Еліна. "Природа, функції, умови появи позитивних та негативних емоцій." Thesis, 2020. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/8195.
Full textAbstract:
Матеріали XLI Міжнародної студентської конференції за підсумками науково-дослідних робіт студентів за 2017 рік, присвяченої 100- річчю Національної академії наук України(17-18 квітня 2018 року. Полтава.
8
Гулієва, Д. О. "Реалізація комунікативних стратегій позитивної / негативної оцінки в англо-американській неофіційній комунікації." Thesis, 2018. http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/14439.
Full textAbstract:
Дисертацію присвячено виявленню та опису конститутивних рис комунікативних стратегій позитивної та негативної оцінки, реалізованих в англо-американській неофіційній комунікації, змодельованій в американських ігрових фільмах та телесеріалах
Reports on the topic "Позитивні емоції"
1
Бережна, Маргарита Василівна. «Матріарх» і «зневажена жінка»: два психолінгвістичні архетипи одного кіноперсонажа. Ліга-Прес, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5818.
Full textAbstract:
У дослідженні розглянуті складові психолінгвістичного образу Малефісенти в однойменному пригодницькому фентезійному фільмі Роберта Стромберга (2014). Основою визначення психотипу персонажа слугує класифікація кіноархетипів В. Шмідт (2007). У першій частині досліджуваного матеріалу Малефісента, опікуючись мешканцями магічного королівства Ма́рія та захищаючи свою землю від ворожого сусіда, належить до архетипу «Матріарх» (the Matriarch). Далі за сюжетом після підступної зради коханого чоловіка Малефісента переходить до архетипу «Зневажена жінка» (the Scorned Woman). Зазначені кіноархетипи формують образ позитивного та відповідно негативного персонажа в уяві глядача. Для мовлення Малефісенти в образі «Матріарх» характерними є прямі та непрямі директиви (часто у вигляді окличних речень), вигуки для вираження позитивних емоцій, загальні та спеціальні квеситиви, оцінна (переважно позитивна) лексика, система апелятивів на позначення членів родини, займенник другої особи (у загальних та спеціальних квеситивах) та займенник першої особи однини (у декларативах у комбінації з позитивною оцінною лексикою), лексико-синтаксичні повтори для логічної емфази, конфронтативний комунікативний стиль у спілкуванні з антагоністом історії, лексико-семантичні групи LOVE, FAMILY та FLIGHT. Для мовлення Малефісенти в образі «Зневажена жінка» характерним є використання високої лексики, негативної оцінної лексики, сарказму, вигуків, окличних речень для висловлювання негативних емоцій, однослівних речень, пасивно-агресивного стилю спілкування, повторів та риторичних питань для маніпуляції думкою співрозмовника, лексико-семантичних груп HURT, CURSE та HATE, поєднання семантично полярних лексем, займенників першої особи однини та другої особи у декларативах у комбінації з негативними емотивами для демонстрації концентрації на власних стражданнях та нерівного соціального статусу мовців.
2
Демиденко, Г. Г. Вербализация позитивных эмоций в украинской паралингвистической фразеологии: этнокультурный аспект. Забайкальский государственный университет, 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1456.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання, що стосуються етнокультурних особливостей фразеологізмів, які ілюструють невербальну поведінку носіїв мови. Простежується відображення світоглядних позицій українського народу, особливості переживання і вербалізації позитивних емоцій, зокрема і шляхом зіставлення з фраземами російської і білоруської мов.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний архетип «Деметра» (на матеріалі анімаційного фільму Inside Out). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6046.
Full textAbstract:
У роботі йдеться про кореляцію між психологічним архетипом персонажа кіно та лінгвістичними елементами, що складають його мовлення. Архетип «Деметра» (Demeter) представлений у фільмі «Думками навиворіт» персонажем Радість, яка є втіленням однойменної емоції. Архетип представлено у своїх двох утіленнях: позитивному («Годувальниця», або Nurturer) і негативному («Патологічна піклувальниця», або Overcontrolling Mother). Радість зображено як антропоморфний жіночий персонаж, функція якої полягає в тому, щоб дівчинка Райлі, якій належить емоція, була завжди щасливою. Як і «Патологічна піклувальниця», Радість одноосібно керує свідомістю Райлі, відсторонюючи інші емоції. Її керівна позиція продемонстрована найбільшою кількістю реплік і слів у репліках (порівняно з іншими персонажами), частотним використанням прямих і непрямих директивів, форми let’s. Вона маніпулює почуттям провини Печалі, нав’язуючи свою позицію, що призводить до накопичення стресу та подальшої депресії Райлі. Характерним елементом є використання речень із причинно-наслідковим зв’язком, повторів, перебільшень, метафор, риторичних запитань. В образі Радості переважає архетип «Годувальниця». Як і «Годувальниця», Радість переймається тільки щастям Райлі, що виражено лексико-семантичними групами ‘happy’ та ‘love’, позитивною оцінною лексикою, окличними реченнями, промісивами, повторами, частотним антропонімом Riley. Їй потрібно відчуття єдності з іншими членами родини, що відбивається у використанні лексико-семантичних груп ‘support’ та ‘follow’, частотному використанні займенника першої особи множини. Вона готова пожертвувати чим завгодно, аби врятувати дівчинку, якою опікується, що продемонстровано використанням модальних дієслів, частотним словосполученням ‘for Riley’, а також директивами.
4
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» (у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5316.
Full textAbstract:
Розвідку присвячено особливостям формування мовленнєвого портрета кіноперсонажів у залежності від їх архетипу. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Роботу присвячено порівнянню особливостей мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот як типових персонажів, які відповідають архетипу «Горгона». За основу визначення архетипів обираємо розгорнуту класифікацію архетипів В. Шмідт, в якій дослідниця розрізняє сорок п’ять видів персонажів за їх психотипом. Досліджуємо мовлення Червоної Королеви та Леді Ескот. Для персонажів, які відповідають архетипу «Горгона» у досліджуваному матеріалі, характерні окличні речення для висловлювання гніву, роздратування, нетерплячості, образи; прямі та непрямі директиви; прямі квеситиви; лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу і навпаки, лексеми на позначення негативних емоцій щодо об’єктів, які переважно викликають позитивні відчуття; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. Певні розбіжності у статистичних показниках кількості окличних речень та директивів визначаються різницею у соціальному статусі та функції персонажів: Червона Королева – монарх, що одноосібно править країною, по суті узурпатор. Вона – дійова особа уявної країни, країни мрій і фантазій, тому події, які відбуваються за її участі, мають сприйматися як дещо нереальні, подібні до казки. Цьому сприяють нереалістичні пейзажі та персонажі; відповідно і мовлення цих персонажів дещо сюрреалістичне, гіперболізоване. З іншого боку, Леді Ескот – дама із вищого суспільства Великобританії, яка живе у реальному світі, отже її мовлення має відповідати певним правилам і нормам поведінки того часу. Цим зумовлюється використання непрямих мовленнєвих актів та нижчий показник окличних речень.
5
Марчик, В. І., and В. Є. Андріанов. Мотиваційні потреби студентів у відвідуванні навчальних занять з фізичного виховання. Національний університет «Києво-Могилянська академія», 2007. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1924.
Full textAbstract:
Студенти-першокурсники (всього 76 осіб) виявляють високий рівень прийняття основних цінностей і норм, що вважаються на цей момент часу культурними досягненнями в сфері фізичної культури і спорту. Найбільш значимими мотиваційними потребами у першокурсників є вдосконалення фізичного розвитку та укріплення здоров’я. Зміст, умови і організація навчального процесу з фізичного виховання не сприяють створенню позитивних емоцій і, відповідно, формуванню мотиваційний потреб до відвідування занять.
6
Бережна, Маргарита Василівна. Червона Королева vs Біла Королева: мовленнєвий портрет (у фільмі Т. Бертона "Alice in Wonderland"). Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5060.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене визначенню особливостей формування мовленнєвого портрета персонажів художнього фільму у залежності від їх архетипу. Наразі робіт, у яких розглядається взаємозв’язок між архетипом персонажа і його мовленням, нараховується невелика кількість. Вони, як правило, концентруються на застосуванні машинних способів аналізу тексту і не застосовують розгорнутих класифікацій видів персонажів. Роботу виконано на матеріалі фентезі-фільму Т. Бертона Alice in Wonderland (2010 р.) за однойменною книгою Л. Керрола. Вважаємо, що кінематограф є дієвим засобом впливу на масову свідомість, а моделі, за якими побудовані діалоги у фільмах є загальнозрозумілими та прийнятними для широкого загалу реципієнтів незалежно від країни, культури, мови, віку та інших соціальних характеристик. У роботі проаналізовано особливості мовлення Червоної та Білої Королеви, загальним обсягом сто реплік. За класифікацією В. Шмідт відносимо Червону Королеву до архетипу «Горгона», а Білу Королеву – до архетипу «Спокуслива Муза». Отримані результати свідчать, що для мовленнєвого портрета Червоної Королеви характерні окличні речення для висловлювання таких емоцій як гнів, роздратування, нетерплячість, образа; прямі реквестиви та директиви у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом, бездієслівних речень (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно вища); лексеми на позначення позитивних емоцій відповідно до об’єктів, що викликають у глядача страх або відразу; оцінні та неполіткоректні лексеми; займенник першої особи однини. У мовленні Білої Королеви майже відсутні окличні речення, прямі реквестиви та директиви, оцінні лексеми з негативним значенням (їх кількість у порівнянні з мовленням інших персонажів значно нижча); для неї характерне вираження позитивних емоцій, стриманість у висловлюваннях і оцінках; займенник другої особи однини й множини слугує як прояв піклування про інших, концентрація на співрозмовнику.
7
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Full textAbstract:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.
8
Бережна, Маргарита Василівна. Мовленнєвий портрет Червоної Королеви у фільмі Т. Бертона Alice in Wonderland. Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4425.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене мовленнєвому портрету Червоної Королеви, однієї з головних героїнь пригодницького фентезі-фільму Тіма Бертона 2010 року за мотивами однойменної книги Льюїса Керрола. За класифікацією В. Шмідт відносимо персонаж до архетипу «Горгона» (Gorgon). Серед її психологічних характеристик бачимо такі: персонаж не знає докорів сумління; вершить швидке (і як правило несправедливе) правосуддя; може бути засліплена гнівом; у відповідь на образу реагує емоційно та надмірно; поводиться як диктатор; вважає, що правді та закону не місце на полі бою; має у минулому давнішню психологічну травму чи глибоку образу; легковажна, агресивна, непостійна та дратівлива. У ході роботи вибрано 70 реплік, які належать Червоній Королеві. Серед особливостей її мовлення можна виокремити такі: 1) частотне використання окличних речень, що свідчить про емоційність, агресивність та дратівливість персонажа; 2) частотне використання директивів (переважно у вигляді речень з дієсловом у наказовому способі, модальним дієсловом або бездієслівних наказових речень). Вважаємо такі показники проявом диктаторської натури персонажа, впевненістю, що будь-яка її воля буде виконана; 3) частотне використання прямих запитань, які вимагають відповіді. Це свідчить про звичку завжди отримувати бажане, нестримність і легковажність у спілкуванні, порушення норм ввічливості; 4) використання оцінних та неполіткоректних лексем, що реалізується в експліцитних висловлюваннях, і свідчить про нестриманість і неввічливість, презирливе ставлення до оточуючих; 5) використання дієслів на позначення позитивних емоцій у відношенні до об’єктів, які у середньостатистичного глядача викликають відразу чи страх, що зумовлює формування негативного сприйняття глядачем.