Academic literature on the topic 'Податкові органи України'

Актуальність статті полягає в тому, що розбудова державності у поєднанні зі стратегією розвитку України, що ґрунтується на засадах запровадження ринкових відносин, передбачає відмову держави від прямого втручання у сферу дії об’єктивних законів функціонування системи господарювання. Важливою складовою у становленні ринкової економіки є податкова система. Від її обґрунтованості та відповідності об’єктивним умовам певною мірою залежать можливості та пріоритети економічного та соціального розвитку суспільства. Істотним елементом податкової системи є її контрольний механізм у складі державного апарату, що формує податкову дисципліну, забезпечує збір податків та інших обов’язкових платежів, проводить відповідну профілактичну та попереджувальну діяльність. Зроблено висновок, що історичний розвиток оподаткування, який характеризувався підвищенням ролі податків у формуванні доходної частини державного бюджету, удосконалення податкових механізмів одночасно зі зміною форми державного устрою, політичного режиму та відповідно організації державного управління, є тими критеріями, що обумовлюють можливість умовного виділення в історичному аспекті чотирьох етапів становлення місцевих податкових органів. Перший етап пов'язаний із формуванням фіскальних органів в Україні, другий – з діяльністю місцевих податкових органів у радянський період, третій – з побудовою єдиної вертикальної структури державної податкової служби сучасної України, у складі якої починають функціонувати власне державні податкові інспекції як контролюючі органи та органи стягнення, а четвертий – характеризується звуження функцій державних податкових інспекцій до здійснення виключно сервісного обслуговування платників податків та ведення відповідних державних реєстрів. Таким чином, зазначимо, що становлення державних податкових інспекцій в історичному аспекті обумовлено побудовою та вдосконаленням системи оподаткування з розвитком державного фінансового контролю. При цьому відбувалось спочатку поступове виокремлення місцевих податкових органів як відносно самостійних спеціалізованих державних інститутів з окресленням їх правового статусу, у подальшому ж відбулось обмеження функцій державних податкових інспекцій до виключно сервісних.

Нині особливої актуальності набувають питання, пов’язані з протидією та боротьбою зі складноструктурованими моделями (схемами) з ухилення від сплати податків і зборів. Мета статті має комплексний характер. Змістовно вона полягає у такому: 1) окреслити пріоритетні завдання та на їх основі сформувати концептуальні блоки повноважень такого структурного підрозділу; 2) проаналізувати міжнародні підходи та зарубіжний досвід до провадження аналітичної діяльності у сфері податкових розслідувань; 3) визначити позитивні (придатні для рецепції) та дискусійні (неактуальні для України) аспекти повноважень зарубіжних органів (їх підрозділів), які провадять діяльність аналітичного характеру в контексті податкових розслідувань. Аналітичну діяльність в аспекті податкових розслідувань було розділено на два рівні: 1) міжнародні підходи – формулюються наднаціональними інституціями (міжнародними організаціями) та визначають конкретні пропозиції, які можуть бути актуальними для національних систем оподаткування; 2) зарубіжні підходи – конкретні “кейси” окремо взятих держав із реалізації моделей аналітичної діяльності з виявлення схем агресивного податкового планування, ухилення від оподаткування, зловживання платниками податків належними їм правами тощо. При цьому зарубіжні підходи було структуровано залежно від предметної специфіки у діяльності аналітичних органів (структурних підрозділів): а) органи загальноподаткової компетенції; б) органи спеціально-податкової компетенції. Отже, для України цілком доцільно запозичити передові підходи до провадження аналітичної діяльності у сфері податкових розслідувань, що вже ефективно застосовуються такими державами, як США, Австралія та Канада.

У статті на основі аналізу наукових поглядів учених і норм чинного законодавства України визначено можливі шляхи вдосконалення правового регулювання позасудового вирішення податкових спорів. Констатовано, що запропоновані в статті кроки не вирішують усіх наявних проблемних аспектів механізму досудового вирішення податкових спорів, тим не менше проведення роботи з удосконалення законодавчого регулювання щодо вищезазначених проблемних питань має суттєво підвищити якість та ефективність функціонування зазначеного механізму. Необхідність запровадження переговорної форми врегулювання податкових конфліктів, по-перше, зумовлено тим, що однією з основних ідей податкової реформи в нашій державі є встановлення партнерських відносин між державою в особі контролюючих органів і платниками податків; по-друге, допоможе зменшити навантаження на відповідні адміністративні та судові органи, уповноважені вирішувати податкові спори; по-третє, проведення переговорів сприятиме підвищенню якості й ефективності реалізації адміністративного та (або) судового вирішення податкових спорів, якщо перші (тобто переговори) не призвели до врегулювання розбіжностей. Доведено, що законодавчі положення мають бути чіткими та зрозумілими для тих, кому вони адресовані. Тобто необхідно закріпити в законодавстві чіткий перелік основних принципів, на яких ґрунтується й відповідно до яких функціонує механізм позасудового вирішення податкових спорів, щоб кожна сторона, як платник податків, так і контролюючий орган, із якими виник спір, а також контролюючий орган, що розглядає цей спір, чітко розуміли та усвідомлювали ті відправні, засадничі ідеї, відповідно до яких має відбуватися вирішення податкового спору. Наголошено на доцільності передбачити, що за загальним правилом вирішення справи відбувається відповідною посадовою особою вищого контролюючого органу. Однак платник податків під час подання скарги на рішення контролюючого органу має право подати клопотання про вирішення спору колегією у складі зазначеної посадової особи представників Ради бізнес-омбудсмена й центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У статті розкриті засади організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку за сучасних умов подальшого реформування системи публічного управління в Україні та децентралізації владних повноважень. Визначено провідний досвід країн з розвиненими ринковими відносинами у сфері бюджетування. Мета статті полягає в обґрунтуванні організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку і теоретичне визначення закономірностей у контексті використання провідного європейського досвіду в Україні. Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до процесу формування організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку в сфері публічного управління та регулювання в Україні. Висновки. У статті обґрунтовані нові підходи до вирішення проблеми функціонування основних організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку в контексті застосування досвіду та умов подальшого реформування публічного (державного та місцевого) управління в Україні, які впливають на рівень автономії місцевих бюджетів у Європі. Доведено, що виникнення проблем у сфері «ресурсної залежності» місцевої влади є наслідком зростаючої кількості питань щодо забезпечення дієвого функціонування організаційно-правових механізмів розвитку, оскільки місцеві органи влади не мають повноцінного законодавчого підґрунтя стосовно ресурсного забезпечення виконання делегованих їм повноважень у процесі реформи децентралізації владних повноважень. Існує лише вісім європейських країн, в яких органи місцевого самоврядування мають право встановлювати власні виплати за ресурси та ставки податків, а також визначати базу оподаткування окремих податків і зборів. У той же час податкові системи цих країн мають низьку частку місцевих податків. Реалії сучасного господарського розвитку – це повна залежність органів місцевої влади від тих, хто формує та надає матеріальні ресурси для реалізації владних повноважень на місцях. Адекватним теоретичним підґрунтям розв’язання цього питання є ресурсний підхід, спрямований на створення принципово нових організаційних ресурсів розвитку. Відзначимо, що в більшості європейських країн регіональні та місцеві органи влади самостійно визначають граничні ресурсні ставки (податки) на місцевому рівні (у Бельгії, Іспанії, Великобританії, Данії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії та Фінляндії такі надходження забезпечують близько 84 % доходів місцевих бюджетів, у Польщі, Норвегії, Чехії та Угорщині – 45 %. Лише в одній європейській країні (Португалії) на центральному рівні встановлені граничні ставки місцевих податків та база оподаткування цих податків. Дослідження еволюції основних ідей ресурсного підходу показав, що на кожному виокремленому етапі формування ресурсної теорії розвитку в межах проаналізованих наукових напрямів першочерговості набувають питання, об’єднані концептуальною ідеєю ресурсного підходу. Слід також відзначити, що в усіх європейських країнах з розвиненими ринковими відносинами існує господарська практика пропорційного розподілу доходів між місцевими, регіональними та центральними бюджетами, але немає управлінської практики, де частка розподілу визначається місцевою владою. Важливо, що в деяких європейських країнах (чотири країни) цю пропорцію можна змінити лише за умови погодження цих змін з місцевою владою. Окремо слід зазначити, що формування ресурсної та податкової політики на місцевому рівні в європейських країнах базується на консенсусі та поєднує дві основні цілі: - забезпечити сприятливий податковий клімат для ефективного розвитку ресурсних можливостей на основі використання організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку для прибуткової діяльності суб’єктів господарювання та подальшого реформування системи державного управління в Україні; - мобілізація та конвертація ресурсів регіонального та місцевого управління на засадах дієвого надходження до місцевих бюджетів відповідних податкових платежів для надання якісних послуг населенню.

У статті висвітлено значення й роль правових пози-цій Верховного Суду для здійснення податкового пла-нування. Незважаючи на те що деякі науковці схильні визнавати правові позиції Верховного Суду як джерело права, у нормах Конституції та законів України такий статус за ними не закріплено, як і не закріплено нор-мотворчої функції за органами правосуддя. Автор на-голошує на принциповій відмінності з рішеннями ЄСПЛ, статус яких як джерела права прямо закріпле-ний у законі. У свою чергу, визначена законом обов’яз-ковість урахування правової позиції Верховного Суду в діяльності суб’єктів владних повноважень стосуєть-ся правозастосування, а не правотворення. Зроблено висновок, що в разі наявності правової прогалини й ко-лізії в деяких випадках правовий висновок Верховного Суду може визначати правила поведінки для суб’єктів податкових правовідносин. Указано, що за наявності таких прогалин правило поведінки має встановлювати-ся з урахуванням принципу презумпції правомірності рішень платників податків. Наголошено на важливо-сті застосування вказаного принципу всіма суб’єктами податкових правовідносин, а також судом. Відзначено, що податкові органи вказаного принципу часто не до-тримуються. Краща ситуація із застосуванням презумп-ції правомірності рішень платників податків судами. Однак навіть суди під час вирішення спорів іноді від-ступають від указаного принципу, намагаючись здійс-нювати лінгвістичне тлумачення правової норми чи використовуючи аналогію права без урахування мети законодавчого врегулювання відповідних правовід-носин. Відзначено дискусійність питання можливості застосування аналогії закону чи аналогії права в подат-кових правовідносинах. Застосування аналогій судами можна визнати допустимим, якщо воно здійснюється з урахуванням презумпції правомірності рішень платни-ків податків. Водночас застосування аналогії закону чи аналогії права податковими органами не можна визна-ти обґрунтованим, оскільки вони як суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти виключно в порядку та спосіб, що визначені Конституцією й законами України.

Стаття присвячена дослі-дженню податкової політики, її реалізації та визначення. У науко-вому дослідженні міститься ана-ліз ключових понять податкової політики держави. Розглядаються органи державної влади, що прова-дять її реалізацію. Встановлено, що поняття «податкова політика» є досить дискусійним, оскільки не існує єдиного погляду на визначення його змісту. Закцентована увага на недостатності норма-тивного визначення податкової політики, що міститься у діючому законодавстві України. Встановлено, що податкова політика є частиною держав-ної політики і має беззаперечний вплив на багато сфер суспільного життя – економічну, політичну, соціальну, культурну тощо. Діяльність із приводу реалізації податкової політики здійснюється орга-нами державної влади у сукупності з бюджетною, валютною та мит-ною політикою. Звертається увага на таку особливість податкової політики, як циклічність, тобто безперервне здійснення певних дій, метою яких є покращення добро-буту та підвищення ефективності усієї державної політики. Встановлено, що податкова політика країни є ключовим інструментом усієї держаної полі-тики, який може негативно чи позитивно вплинути на економічну стабільність. Податкова полі-тика стосується і формулювання податкової системи, і вироблення стратегій, що сприятимуть інвес-туванню, створенню прийнятного середовища для ведення бізнесу. Вказується щодо чотирьох під-ходів до трактування податкової політики, які утворились у науко-вих колах. Відповідно до першого податкова політика розглядається у широкому значенні як системне поняття, певна сукупність усіх засо-бів і способів її здійснення. Другий підхід характеризує податкову полі-тику як вид державної і, відповідно, діяльність державних органів щодо її впровадження та забезпечення. Прихильники третього підходу при-тримуються думки, що податкова політика є частиною бюджетно-по-даткової, а четвертого – що податкову політику потрібно ототожнювати з фіскальною. Запропоновані ключові особ-ливості здійснення ефективної податкової політики: ініціювання відповідних законопроектів; кон-сультації з громадськістю; забез-печення доходу та аналіз економіч-ного впливу; сприяння міжнародним податковим відносинам; здійс-нення моніторингу впливу змін у податковій політиці; гармоніза-ція податкової політики з іншими видами державної політики.

Однією із основних функцій податків, як економічної категорії є контрольна функція, яка реалізується через різні форми податкового контролю, визначені Податковим кодексом України. Однак в умовах цифрової економіки впровадження інформаційних технологій стає одним із факторів, який забезпечує високу швидкість прийняття управлінських рішень, що в свою чергу вимагає миттєвого отримання і аналізу інформації. Все більше платників податків подають податкову звітність в електронному вигляді, ведуть реєстр податкових накладних, а органи податкової служби запроваджують електронні сервіси для платників податків. Обмін документами (інформацією) в електронному вигляді також сприяє подальшій трансформації як моделі ведення бізнесу і бізнес-процесів організацій, так і традиційної концепції податкового контролю. У цьому контексті така форма податкового контролю, як горизонтальний податковий моніторинг, стала новим інструментом – цифровим майбутнім податкового контролю. Предметом дослідження становлять теоретичні аспекти «горизонтального моніторингу», «податкового моніторингу», які викладені в зарубіжній та вітчизняній практиці. Метою даної роботи є дослідження сутності, мети, завдань, нормативного регулювання горизонтального податкового моніторингу, визначення місця, ролі, поточного стану, проблем та перспектив подальшого функціонування цієї форми податкового контролю в системі податкового контролю України. У статті проведено аналіз зарубіжного досвіду застосування даної форми податкового контролю, обґрунтовано та наведено авторське визначення поняття «горизонтальний податковий моніторинг», визначено мету, принципи, правові аспекти його функціонування.

Стаття присвячена питанням розвитку податкового законодавства крізь призму процесуальних особливостей розгляду податкових спорів із застосуванням принципу належної обачності. У межах статті досліджено поняття податкового адміністрування, проблематику податкового адміністрування в Україні, визначено сутність принципу належної обачності, проаналізовано проблеми застосування принципу належної обачності у вітчизняній судовій практиці та перспективи розвитку вітчизняного законодавства з метою уникнення ризиків застосування принципу належної обачності. У межах статті встановлено, що суть принципу (доктрини) належної обачності полягає у тому, що платник податку - покупець не несе відповідальність у вигляді позбавлення права на податковий кредит або витрати за податкові зловживання свого постачальника або його контрагентів, якщо він проявив належну обачність і обережність і йому не було відомо про зловживання своїх контрагентів. При цьому проаналізовано законодавчу новелу, якою закріплено, що особа вважається винною в скоєнні правопорушення, якщо в установленому законом порядку буде встановлено, що така особа мала змогу дотриматись правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але не вжила достатніх заходів для їх дотримання. Також досліджено критерії відповідальності платника податків за порушення принципу належної обачності, згідно з якими умисними, якщо є підтверджені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених Податковим Кодексом та іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Також обґрунтовано, що обов'язок доказування обізнаності платника податків із тим, що його контрагент порушив податкове законодавство, покладається на податкові органи як відповідача у відповідному податковому спорі.

Обґрунтовано, що важливою умовою стійкого функціонування податкової системи та національної економіки в цілому є ефективне податкове адміністрування, яке сприяє зростанню податкових надходжень за рахунок дотримання податкової дисципліни платниками податків і недопущення порушень податкового законодавства. На основі дослідження особливостей та функцій податкового адміністрування доведено, що його ефективність визначається, передусім, налагодженням партнерських відносин між податковими органами та платниками податків, а також автоматизацією процедур податкового адміністрування. Розглянуто досягнення цільових значень ключових показників ефективності адміністрування податків, зборів, платежів в рамках реалізації Стратегічних цілей діяльності Державної податкової служби України до 2022 року і виявлено підвищення ефективності контрольних процедур її органів.

Категорія принципів у податковій системі продовжує бути актуальною, незважаючи на тривале захоплення науковцями керівними засадами здійснення публічної фінансової діяльності. Принцип верховенства права є загальноправовим принципом, який знайшов своє закріплення в Основному Законі Української держави, у тому числі завдяки тому, що є історично знаковим у життєдіяльності особи, суспільства, держави. Основоположними та вирішальними у доктрині верховенства права є права і свободи людини. Принципу верховенства права, що діє у податковій системі, характерні ознаки принципів права взагалі. Так, цей принцип: 1) має найвищий авторитет; 2) об’єктивно зумовлений соціальним середовищем; 3) є результатом розвитку правової свідомості суспільства; 4) є історико-практичним за походженням; 5) виражає сутність та соціальне призначення права; 6) виступає орієнтиром формування та вдосконалення правової системи, слугує її опорою; 7) акумулює світовий досвід розвитку права, втілює демократичні і гуманістичні традиції. Цілями податкової системи, відданої принципу верховенства права, є законність, передбачуваність, справедливість. Часто потрібно знаходити баланс між потребами держави у надходженнях і не менш законними інтересами та правами платників податків зберегти зароблене /нажите. З одного боку, органи виконавчої влади мають правові підстави для застосування закону, а з іншого – існує необхідність реалізації принципу верховенства права, за яким законодавчий орган, а не податкова адміністрація встановлює податкове навантаження. Взаємозв’язок політики, оподаткування та верховенства права є беззаперечним. Гарантування та повага до основних прав громадян, справедливість та довіра до влади ставлять перед оподаткуванням відповідні вимоги. Для податкової системи також принцип верховенства права основоположний. Його складові знайшли закріплення у Податковому кодексі України. Під час формування та реалізації податкової політики держави уповноважені суб’єкти неодмінно мають керуватися цим принципом, що закріплено у їх посадових обов’язках. Дія принципу верховенства права у податковій системі є передумовою належного правового регулювання податкових відносин, одного із найнеобхідніших кроків у сьогоденних соціально-економічних реаліях, зокрема в умовах необхідності переходу від наглядово-каральної функції податкової служби до сервісної.

1. Трофімова Л.В. Податкова політика і податкова система. Фінансове право. 2015. С. 364–370 2. Попова В.В. Удосконалення структурно-організаційної моделі податкової політики в умовах євроінтеграції. Економіка. Фінанси. Право. 2016. Вип. 11. C. 15–18. 3. Мельничук Ю.М. Реформування податкової системи: Перспективні напрямки наукової думки: Юриспруденція. Тернопіль. 2018. С. 75–79.
У статті досліджено сучасний стан, проблеми та виявлені основні недоліки податкової системи України. Запропоновано шляхи вдосконалення ефективності податкової системи, через вдосконалення податкового законодавства. Зроблені висновки щодо вдосконалення сучасної податкової системи України.

Однією з головних цілей податкової політики в Україні є створення стабільної й ефективної податкової системи, яка б забезпечила достатній обсяг надходжень платежів до бюджетів усіх рівнів, а також забезпечила захист фінансово-економічної безпеки держави. Тому визначення адміністративно-правового статусу податкової міліції має важливе значення для з’ясування його правових можливостей, а також дає змогу вдосконалювати законодавство, яке регулює діяльність цього суб’єкта.

В роботі досліджуються податкові повноваження органів місцевого самоврядування в Україні. Зокрема визначаються поняття та види повноважень органів місцевого самоврядування у фінансовій сфері, поняття податково-правових повноважень органів місцевого самоврядування, становлення податкових повноважень органів місцевого самоврядування в Україні. Аналізується реалізація податкових повноважень органів місцевого самоврядування в Україні. Зокрема охарактеризовано зміст податкових повноважень органів місцевого самоврядування в Україні, принципи реалізації податкових повноважень органів місцевого самоврядування, реалізація повноважень органів місцевого самоврядування щодо встановлення місцевих податків та зборів. Визначено проблеми реалізації податкових повноважень органів місцевого самоврядування та напрямки їх вирішення. Проведено аналіз судової практики з питань податкових повноважень органів місцевого самоврядування. Розглянуто проблеми реформування податкових повноважень органів місцевого самоврядування в умовах децентралізації влади та напрямки вдосконалення сфери податкових повноважень органів місцевого самоврядування.

Юр’єва, О. І. Механізм державного управління податковим боргом в Україні : дис. ...канд. наук з державного управління : 25.00.02 / О. І. Юр’єва. – Чернігів, 2017. – 274 с.
У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування змісту механізму державного управління податковим боргом в Україні та на цій основі розроблено практичні рекомендації щодо його вдосконалення. У роботі визначено категорію механізм державного управління податковим боргом, як систему, що має власні цілі, принципи та виконує певні державно-управлінські функції, метою яких є мінімізація проблеми податкового боргу. Особливу увагу приділено дослідженню нормативно-правової, організаційної та інформаційно-аналітичної складовим та інструментам механізму державного управління податковим боргом. Проаналізовано сучасний стан управління податковим боргом в Україні, визначено дієвість застосування інструментів управління боргом та побудовано схему механізму державного управління податковим боргом. Проведено дослідження позитивної європейської практики ефективного управління податковим боргом й на цій основі визначено підходи щодо адаптації вітчизняного податкового законодавства до європейських стандартів в контексті світових глобалізаційних процесів. Науково обґрунтовано пропозиції щодо оптимізації організаційного забезпечення та вдосконаленню нормативно-правової, інформаційно- аналітичної складових механізму державного управління податковим боргом в Україні. З метою вирішення проблем державного управління у податковій сфері визначено шляхи вдосконалення інструментів та складових механізму державного управління податковим боргом.
В диссертации проведено теоретическое обоснование содержания механизма государственного управления налоговым долгом в Украине и на этой основе разработаны практические рекомендации по его усовершенствованию. Расширен понятийно-категориальный аппарат науки государственного управления посредством определения понятий «государственное управление налоговым долгом», «механизм государственного управления налоговым долгом». В работе определено категорию механизма государственного управления налоговым долгом, как систему, которая имеет собственные цели, принципы и выполняет определенные государственно-управленческие функции, целью которых является минимизация проблемы налогового долга. Обосновано структуру механизма государственного управления налоговым долгом, которую предложено рассматривать как совокупность подсистем, состоящих из субъекта (государство в лице его уполномоченных органов), объекта управления (процесс управления долгом), элементов (рычаги, методы и инструменты) и составляющих (нормативно-правовое, организационное и информационно-аналитическое обеспечение) механизма, которые в результате своего взаимодействия осуществляют соответствующее влияние на фискальное поведение налогоплательщика. На основании вышеизложенного, разработано модель механизма государственного управления налоговым долгом. Проанализировано современное состояние функционирования механизма государственного управления налоговым долгом в Украине и обозначены проблемы управления налоговым долгом. Установлено наличие внутренних противоречий в структуре налогового долга и негативных тенденций в его динамике, что является результатом управленческих действий, связанных с чрезмерной централизацией финансовых ресурсов в государстве. Проведенной оценкой эффективности механизма государственного управления налоговым долгом выявлены определенные недостатки механизма, что подтверждается снижением объемов реальных поступлений в счет погашения налогового долга и списанием значительных сумм налогового долга. В результате несовершенства составляющих механизма, государство теряет существенные объемы реальных финансовых ресурсов, необходимых для выполнения своих функций. Установлено, что наиболее результативными с точки зрения мобилизации налогового долга, являются такие инструменты механизма управления налоговым долгом: направление налогового требования, взыскание средств со счетов должников по решению суда, рассрочка (отсрочка) налогового долга. Проведено исследование позитивной европейской практики эффективного управления налоговым долгом и на этой основе определены подходы адаптации отечественного налогового законодательства к европейским стандартам в контексте мировых глобализационных процессов. Научно обоснованы практические предложения по оптимизации и развитию организационной, нормативно-правовой и информационно- аналитической составляющих механизма государственного управления налоговым долгом. С целью решения проблем государственного управления в налоговой сфере определены пути усовершенствования механизма государственного управления налоговым долгом.
The thesis was given a theoretical justification for the content of the public tax debt management mechanism in Ukraine, and on this basis practical recommendations for its improvement were provided. In the research a category of the mechanism of public management of tax debt was defined as a system, which had its own objectives, principles and performed certain public-management functions, which aim to minimize the problems of the tax debt. Particular attention was paid to the legal, institutional and informationanalytical components of the governance mechanism of the tax debt. The current state of tax debt management in Ukraine was analyzed, the effectiveness of the using debt management procedures were determined and model of the mechanism of public management of tax debt was developed. A research of the positive European practice of effective management of the tax debt was carried out and on its basis were determined adaptation approaches of domestic tax legislation to the European standards in the context of world globalization processes. Proposals for optimization of the organizational and development of regulatory and information-analytical components of the public management mechanism of the tax debt were scientifically substantiated. In order of solving problems with public management in the tax area strategic directions of development of public administration mechanism of the tax debt were defined.

Проблема забезпечення фінансової безпеки держави, складовою якої є податкова безпека - одна з найбільш актуальних в Україні. На її забезпечення спрямована діяльність багатьох правоохоронних органів України. Провідне місце серед яких займає податкова міліція ДПС України , що здійснює контроль за одержанням податкового законодавства і забезпечує законність і правопорядок у сфері податкових відносин. Наразі в умовах формування нової податкової системи, а також реформування існуючої системи правоохоронних органів держави, дослідження місця податкової міліції в системі правоохоронних органів України набуває особливої актуальності а спроба розв’язання цієї проблеми має важливе значення для забезпечення фінансової та економічної безпеки держави.
Проблема обеспечения финансовой безопасности государства, составной частью которой является налоговая безопасность - одна из наиболее актуальных в Украине. На ее обеспечение направлена ​​деятельность многих правоохранительных органов Украины. Ведущее место среди которых занимает налоговая милиция ГНС Украины, который осуществляет контроль за получением налогового законодательства и обеспечивает законность и правопорядок в сфере налоговых отношений. Сейчас в условиях формирования новой налоговой системы, а также реформирования существующей системы правоохранительных органов государства, исследования места налоговой милиции в системе правоохранительных органов Украины приобретает особую актуальность а попытка решения этой проблемы имеет важное значение для обеспечения финансовой и экономической безопасности государства.
The problem of ensuring the financial security of the state, which is part of the tax security, is one of the most urgent in Ukraine. Its support is directed at the work of many law enforcement agencies of Ukraine. The leading place among them is the tax police of the STS of Ukraine, which controls the obtaining of tax legislation and ensures the legality and order in the field of tax relations. Currently, in the context of the formation of a new tax system, as well as the reform of the existing system of law enforcement agencies of the state, the study of the place of the tax police in the system of law enforcement agencies of Ukraine is of particular relevance, and an attempt to solve this problem is essential for ensuring the financial and economic security of the state.

Одним із важливих етапів на шляху забезпечення прав громадян в усіх найбільш важливих сферах суспільного життя, в тому числі у галузі податкових відносин, є розбудова державності на засадах правової держави. Адже, як зазначалося під час копенгагенської наради з людського виміру СБСЄ, плюралістична демократія і правова держава є суттєво необхідними для забезпечення поваги всіх прав людини та основних свобод, розвитку контактів між людьми та вирішення інших пов'язаних з цим питань гуманітарного характеру.

Кононенко А. А. Роль і місце рішень ЄСПЛ в системі джерел податкового права : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Ш. Н. Гаджиєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 126 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 126 сторінок, містить 112 джерел використаної інформації. Впровадження європейських стандартів законодавства та правосуддя, проведення реформ податкової та судової системи, забезпечення принципу верховенства права в усіх сферах суспільного життя є одними з ключових цілей розвитку сучасної Української держави, що закріплено в національному законодавстві та є важливим напрямком подальшої роботи як органів державної влади України, так і українських науковців. На думку більшості дослідників, на сьогодні податкова система України залишається складною і несприятливою для ведення підприємницької діяльності, незважаючи на позитивні зміни у цьому напрямку. Майже всі експерти у галузі оподаткування та інвестиційного клімату зазначають, що оподаткування реального сектору економіки на сьогоднішній день залишається надто обтяжливим. В Україні очевидною є недосконалість нормативної бази, що регулює питання сплати податків, оскільки щороку зростає кількість податкових спорів, що перебувають на розгляді в судових органах. Разом з тим, низка рішень ЄСПЛ у справах у сфері оподаткування є взірцевими при вирішенні зазначеної категорії спорів національними судами. Таким чином, проблема застосування рішень ЄСПЛ в якості джерел податкового права є досить актуальною для сьогодення в контексті адаптації українського законодавства до європейських стандартів та затвердження і реалізації принципу верховенства права. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку із застосуванням рішень ЄСПЛ в якості джерела податкового права. Предметом дослідження є роль і місце рішень ЄСПЛ в системі джерел податкового права.
EN : Qualifying work consists of 126 pages, contains 112 sources of information used. Implementation of European standards of legislation and justice, reforms of the tax and judicial system, ensuring the rule of law in all spheres of public life are one of the key goals of modern Ukrainian state, enshrined in national legislation and is an important area for further work as public authorities of Ukraine and Ukrainian scientists. According to most researchers, today the tax system of Ukraine remains complex and unfavorable for doing business, despite the positive changes in this direction. Almost all experts in the field of taxation and investment climate note that the taxation of the real sector of the economy today remains too burdensome. In Ukraine, the imperfection of the regulatory framework governing the payment of taxes is obvious, as the number of tax disputes pending before the courts is growing every year. At the same time, a number of ECHR decisions in tax matters are exemplary in resolving this category of disputes by national courts. Thus, the problem of application of ECHR decisions as sources of tax law is quite relevant today in the context of adaptation of Ukrainian legislation to European standards and approval and implementation of the rule of law. The object of the study is the public relations that arise in connection with the use of ECHR decisions as a source of tax law. The subject of the study is the role and place of ECHR decisions in the system of sources of tax law.

Дисертацію присвячено дослідженню адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні в умовах євроінтеграції. Охарактеризовано місцеві податки і збори як складову частину податкової системи держави та визначено їх функції. Здійснено класифікацію місцевих податків і зборів в Україні. Визначено стан та охарактеризовано основні етапи реформування нормативно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні. Розкрито ефективність адміністрування місцевих податків і зборів в Україні та сформульовано його поняття. З’ясовано зміст та проаналізовано види перевірок як способу податкового контролю платників місцевих податків і зборів в Україні. Розглянуто повноваження органів місцевого самоврядування та Державної фіскальної служби України щодо оподаткування місцевими податками і зборами й запропоновано напрями їх взаємодії в умовах євроінтеграції. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів, визначено можливості його використання в Україні. Розроблено шляхи гармонізації адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з правом Європейського Союзу та запропоновано основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання місцевих податків і зборів в Україні з урахуванням європейського досвіду.

Комплексно розглянуто основні аспекти організації податкового контролю в Україні та діяльність органів податкового контролю. Містить посилання на нормативно-правові акти, що є чинним станом на 1 червня 2002 року