To see the other types of publications on this topic, follow the link: Податкові надходження бюджету.
Journal articles on the topic 'Податкові надходження бюджету'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Податкові надходження бюджету.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Turyanskyy, Yu I. "Ідентифікація макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 9 (December 26, 2019): 105–9. http://dx.doi.org/10.36930/40290918.
Full textAbstract:
Зосереджено увагу на особливостях аналізу макрофінансових показників у сфері управління державними фінансами. Наголошено, що ефективність податкового регулювання залежить від значного числа інтересів та факторів і визначається використанням відповідних макрофінансових індикаторів, які потрібні для комплексного аналізу і вибору сценаріїв досягнення стратегічних цілей. Показано важливість розмежування макрофінансової та макроекономічної сфер. Макрофінансовими індикаторами визначено доходи та видатки зведеного бюджету, державний борг, показники грошово-кредитної сфери. Оскільки управління є безперервним циклічним процесом, протягом циклу індикатори використовуються двічі: для оцінки ситуації під час планування заходів та оцінки наслідків їх впровадження. Визначено, що індикатори податкової сфери також включають у групу макрофінансової безпеки як складову структури доходів бюджету. Показники податкового навантаження на макрорівні відображають ефективність податкової політики, тобто кількісно вимірюють сукупний вплив податкових платежів на джерела їхньої сплати. При цьому потрібно розрізняти податкове навантаження сплачене та несплачене, тобто податкові борги та борги до цільових фондів. З'ясовано, що податковий коефіцієнт є найпростішим показником для використання у характеристиці податкового навантаження та його впливу на макропараметри. З погляду аналізу макрофінансової стабільності, відношення податкових надходжень до ВВП дає достатньо підстав для формування висновків щодо довготермінових тенденцій наповнення бюджету та виявлення потенційних ризиків. Однак надходження податків не є індикатором, пов'язаним з рівнем економічного розвитку. Обґрунтовано, що рівень несплати податкових зобов'язань, рівень тінізації економіки є відображенням реальної макрофінансової стабільності.
2
Семенченко, С. А. "ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ЯК ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ." Прикарпатський юридичний вісник, no. 2(27) (January 21, 2020): 48–51. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).186.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню доходів місцевих бюджету як правової категорії. Визначено місце до-ходів у горизонтальній структурі місцевих бюджетів, проаналізовано ключові підходи до визначення термі-на «доходи місцевих бюджетів», встановлено відмінно-сті між поняттями «надходження бюджету» та «доходи бюджету» у чинному бюджетному законодавстві Украї-ни. Мета статті – визначення правової природи доходів місцевих бюджету, дослідження їх характерних ознак, встановлення відмінності між терміном «доходи місце-вих бюджетів» та суміжними поняттями. Формування концептуальних засад доходів місцевих бюджетів у цей час тісно пов’язане із визнанням місцевого самовряду-вання та розширенням фінансової незалежності місце-вих органів влади. Розкрито, що ознака поворотності коштів має регулюватися поза межами бюджетних правовідносин, оскільки повернення незаконно стяг-нутих або зайво сплачених податків та зборів – це від-носини, що цілком врегульовані податково-правовими нормами. Може йтися лише про певну межу бюджет-но-податкового регулювання. У законодавстві Укра-їни доходи бюджету також наділені ознакою безпово-ротності. Так, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України доходами бюджету є податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справлян-ня яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ). До-сліджено, що у фінансовій літературі зустрічаються різ-ні погляди стосовно зарахування запозичень до доходів бюджетів. Більшість вчених виділяють їх як джерела поповнення бюджетних коштів, а деякі – як різновид доходів бюджету. Розкрито, що відповідно до чинного законодавства України запозичення не являють со-бою дохід бюджету, оскільки підлягають поверненню, а тому не відповідають ознаці безповоротності доходів. Детально описана думка автора, що строкова позика, на перший погляд, може сприйматися як певне надхо-дження, але після спливу строку не лише вона має бути повернута, а й додатково погашені відсотки за корис-тування нею, при цьому коштів повертається більше, ніж було позичено. З огляду на зазначене, автором було припущена постановка питання не про доходи бюдже-ти, а про його видатки. За результатами всебічного дослідження важливої складової частини горизонталь-ної структури місцевих бюджетів – доходів встановле-но, що за чинним бюджетним законодавством України доходи місцевих бюджетів є складником іншої частини структури місцевих бюджетів – надходжень бюджету, а тому необхідно уникати ототожнення цих термінів.
3
Західна, Оксана, Віра Круглякова, and Ірина Бацман. "ФОРМУВАННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 131–36. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-30.
Full textAbstract:
В статті розкрито теоретичні аспекти дохідної частини бюджету. Відображе-но принципи та методи формування доходів державного бюджету. Розгляну-то вплив основних бюджетних класифікаторів на формування державного бюджету, до яких відносяться: податкові та неподаткові надходження, дохо-ди від операцій з капіталом і міжбюджетні трансферти. Проведена порівня-льна характеристика динаміки обсягів податкових надходжень, які займають найбільшу частку у формуванні державного бюджету. Визначено основні проблеми, які впливають на формування податкових надходжень до бюдже-ту, оцінено стан формування доходів бюджету України та досліджено дина-міку їхніх змін за 2018-2021 рр.. Розглянуто формування доходів бюджету на 2022-2024 рр. Наведені основні проблеми, які перешкоджають надхо-дженню доходів до державного бюджету та запропоновані рішення щодо усунення цих проблем.
4
Маковська, І. О. "Податкові надходження зведеного бюджету." Фінанси України, no. 5 (2004): 118–23.
Find full text
5
Західна, Оксана, Віра Круглякова, and Наталія Бундз. "ПОДАТКОВІ ТА НЕПОДАТКОВІ НАДХОДЖЕННЯ У СИСТЕМІ ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 261–66. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-53.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання щодо формування дохідної частини Державного бюджету України в сучасних економічних умовах. Проаналізовано динаміку податкових та неподаткових надходжень у системі доходів Державного бю-джету України протягом 2016-2020 років, а також визначено їх частку у за-гальній структурі доходів бюджету. На основі проведеного аналізу визначе-но чинники, які можуть впливати на зміну обсягів податкових та неподатко-вих надходжень до державного бюджету. Досліджено основні проблеми, які перешкоджають у отриманні достатнього рівня податкових та неподаткових надходжень до бюджету України та запропоновано шляхи вирішення цих проблем. За результатами проведеної роботи запропоновано рекомендації щодо підвищення обсягу податкових та неподаткових надходжень у системі доходів Державного бюджету України.
6
Пеньков, С., and М. Волошина. "КОНВЕРТАЦІЙНІ ЦЕНТРИ, ЯК ІНСТРУМЕНТ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ: ВИЗНАЧЕННЯ, ХАРАКТЕРИСТИКА, ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 6, no. 41 (January 10, 2022): 191–202. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251437.
Full textAbstract:
Анотація. Метою статті є загальний аналіз виконання державою своїх соціальних зобов’язань закріплених Конституцією, рівня «тінізації» економіки України, характеристика конвертаційних центрів та схем мінімізації податкових платежів, що застосовуються їх організаторами та учасниками, умов та причин, що унеможливлюють їх знешкодження, пошук шляхів їх усунення, в першу чергу на законодавчому рівні. Проаналізовано сучасний стан наповнюваності державного бюджету України, основні джерела бюджетних надходжень, структуру бюджетних видатків в розрізі виконання соціальних зобов’язань. Визначено високий рівень тіньової економіки, як один з найбільш вагомих чинників, що перешкоджає забезпеченню достатнього рівня соціального захисту населення. Надано характеристику конвертаційних центрів, їх ознаки і структуру, запроваджуваних їх організаторами та учасниками злочинних схем, як одного з інструментів ділків тіньового бізнесу у скоєнні злочинів у сфері господарської діяльності, перш за все ухилення від сплати податків зборів (обов'язкових платежів), легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом та інших. Запропоновано авторське поняття «конвертаційний центр» для використання у практичній діяльності правоохоронних органів. Поставлено питання щодо визначення на законодавчому рівні поняття «конвертаційний центр» та вирішення питання щодо введення кримінальної відповідальності за організацію їх діяльності. Зроблено висновок про збільшення рівня тіньової економіки України до загрозливого стану, а необхідність боротьби з конвертаційними центрами визначено, як один з пріоритетних напрямків діяльності знов створеного Бюро економічної безпеки України. Ключові слова: соціальні зобов’язання, бюджет, податкові надходження, конвертаційний центр, тіньова економіка, готівка, фіктивний суб’єкт господарювання. Формул: 0, рис. 1, табл.: 2 бібл.: 20.
7
Труш, Ю., and Н. Кудренко. "СПРОЩЕНА СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ, ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ СУБЄКТІВ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ." Financial and credit activity problems of theory and practice 5, no. 40 (November 8, 2021): 120–26. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v5i40.244912.
Full textAbstract:
Анотація. Розглянуто і досліджено сучасний стан й особливості сплати податків суб’єктами бізнес-підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності в Україні як особливого податкового режиму, що впроваджений для зниження податкового тиску й стимулювання і мотивування розвитку вітчизняного бізнесу. Розглянуто два аспекти управління оподаткуванням в контексті регулювання розвитку малих і середніх підприємств та основну нормативно-правову і законодавчу базу з обраної тематики дослідження. Установлено, що в сучасному податковому світі існує чотири групи платників єдиного податку згідно із спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності в Україні. Окреслено основні економічні засади ведення обліку доходів підприємців, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, терміни сплати податків і порядок подання фінансової звітності 2021 року. Проаналізовано рентабельність операційної діяльності та діяльності підприємств за видами економічної діяльності 2020 року, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності й податкові надходження сум єдиного податку та податку на прибуток до державного бюджету протягом 2015—2020 років. Охарактеризовані головні переваги і недоліки в застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в Україні, які притаманні досліджуваній системі оподаткування в сучасному вітчизняному інтеграційному конкурентному економічному просторі. За результатами проведеного дослідження зроблено висновки про необхідність удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за рахунок усунення недоліків унаслідок внесення податкових змін у законодавство, що регулює сферу спрощеної системи оподаткування, наприклад через зменшення відсоткової ставки єдиного соціального внеску. Ключові слова: підприємство, оподаткування, облік, звітність, єдиний податок, фізична особа. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 12.
8
Чуй, І. Р., С. М. Голдак, and О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.
Full textAbstract:
У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.
9
Західна, Оксана, Віра Круглякова, and Софія Стахів. "НЕПРЯМІ ПОДАТКИ У ДОХІДНІЙ ЧАСТИНІ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ І ЇХ ВПЛИВ НА СУСПІЛЬНИЙ ДОБРОБУТ." Молодий вчений, no. 10 (98) (October 31, 2021): 142–46. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-10-98-32.
Full textAbstract:
У статті досліджено роль податкових надходжень від непрямих податків як основоформуючого фактора наповнення Державного бюджету України. Роз-глянуто недоліки та переваги кожного з видів непрямих податків. Проведено аналіз структури доходів державного бюджету, визначено питому вагу та проаналізовано непрямі податки в загальних податкових надходженнях державного бюджету, прослідковано основні тенденції розвитку непрямого оподаткування. Здійснено дослідження впливу непрямих податків на суспі-льний добробут населення в розрізі кожного з податків. Виокремлено основ-ні проблеми справляння непрямих податків та вказано напрями вдоскона-лення механізму справляння даного виду податків. Запропоновано до озна-йомлення досвід зарубіжних країн у сфері податкового регулювання за до-помогою непрямих податків.
10
Tsymbaliuk, Iryna. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ОЦІНКА ЇЇ ФІСКАЛЬНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, no. 17 (March 14, 2019): 106–15. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2019-01-106-115.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано доходи зведеного бюджету України, визначено роль податкових надходжень та основні фактори, що впливають на їх обсяг. Проведено аналіз динаміки прямих та непрямих податків. З’ясовано, що основну частину податкових надходжень формують податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток, ПДВ та акцизний податок. Здійснено оцінку фіскальної ролі, виявлено тенденції та наведено основні чинники, що визначали динаміку надходжень до зведеного бюджету найбільш значимих податків. Проведено оцінку фіскальної ефективності податкової системи України на основі її порівняння із податковими системами країни ЄС за показником податкового навантаження та із врахуванням результатів рейтингу Doing Business.
11
Чуй, І. Р., and Н. І. Власюк. "СИСТЕМА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДОХОДНО-ПРИБУТКОВИХ ПОДАТКІВ." Підприємництво і торгівля, no. 26 (July 2, 2020): 103–8. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2020-26-15.
Full textAbstract:
У статті характеризується система методичного забезпечення оцінювання фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні, проводиться аналіз методик оцінювання його економічної ефективності, а також визначається інтегральний показник результативності для визначення напрямів його реформування з метою нарощування фіскальної результативності. До доходно-прибуткових податків в Україні відносяться податок та збір з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, єдиний податок із суб’єктів малого підприємництва. Фіскальна результативність доходно-прибуткового оподаткування визначається ефективністю механізму справляння кожного податку окремо чи системи прямого оподаткування в цілому. Складовими фіскальної результативності є фіскальна значимість, фіскальна ефективність, постійність і рівномірність надходжень, соціальна справедливість. Окремими характеристиками фіскальної результативності є обсяги надходжень, частка податку у загальній структурі доходів бюджету та у ВВП, рівень ефективної ставки податку, рівень виконання планових податкових надходжень тощо. З метою вдосконалення механізму справляння доходно-прибуткових податків в Україні визначено факторні залежності фіскальної результативності доходно-прибуткових податків в Україні за період 2014-2018 рр. від рівня фіскальної значимості, рівня виконання планових надходжень, витратомісткості оподаткування, навантаження працівників органів державної податкової служби, ефективності та нерівномірності податкових надходжень. На основі проведених розрахунків визначаються основні пропозиції та рекомендації щодо пошуку шляхів зміцнення фіскально-регулюючих засад доходно-прибуткового оподаткування, які дадуть змогу у майбутньому вивести податкову систему на якісно новий рівень.
12
Бачо, Р. Й., Г. Ф. Потокі, and Е. Й. Иллар. "ОЦІНКА ПОДАТКОСПРОМОЖНОСТІ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 111–22. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.111-122.
Full textAbstract:
В статті науково обгрунтовано необхідність дослідження механізму забезпечення податкової спроможності місцевого самоврядування в регіонах України на прикладі м. Ужгород, адже в умовах політично-економічної кризи в Україні проблеми підвищення ролі місцевих податків і зборів в якості інструмента наповнення дохідної частини місцевих бюджетів залишаються вирішеними в неповній мірі.
Метою наукової статті є дослідження ролі місцевих податків і зборів як способу посилення децентралізаційних процесів в регіонах України та проведення аналізу податкового забезпечення м. Ужгорода Закарпатської області. Для розв’язання поставлених завдань у даній роботі використані такі методи наукового дослідження, як: порівняння, аналіз, синтез, економіко-статистичні методи, а також метод графічного зображення результатів дослідження. Науковою новизною отриманих результатів є удосконалення механізму системи місцевого оподаткування за рахунок впровадження змін щодо складу місцевих податкових платежів та окремих її елементів. Практичне значення наукового дослідження полягає в науковому обгрунтуванні існуючих складнощів проведення фінансової децентралізації в регіонах, що проявляється у високій залежності Закарпатської області у від дотацій та субвенцій, для усунення якої органам місцевого самоврядування необхідно нарощувати суми податкових надходжень (в першу чергу за рахунок надходжень від місцевих податків і зборів) та підвищувати автономність бюджету.
Зроблено висновок про що починаючи з 2016 року податкоспроможність регіону починає зростати, однак внаслідок високої залежності регіону від дотацій та субвенцій, органам місцевого самоврядування необхідно нарощувати суми податкових надходжень, в першу чергу за рахунок надходжень від місцевих податків і зборів, та підвищувати автономність місцевого бюджету.
13
Шушкова, Юлія, Микола Тишковець, and Аліна Млінцова. "ПОДАТКОВІ ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСУВАННЯ РОЗВИТКУ МІСТ." Молодий вчений, no. 12 (100) (December 30, 2021): 293–99. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-59.
Full textAbstract:
В статті визначено джерела формування дохідної частини місцевих бюджетів України в сучасних умовах. У дослідженні здійснено аналіз частки податкових та неподаткових надходжень в структурі усіх доходів бюджету міста Львова у динаміці, починаючи з 2016 року. Наведено економічну сутність поняття «місцеві податки та збори». Виділено основний перелік місцевих податків та зборів, що дають можливість оцінити характер наповненості місцевого бюджету. Здійснено структурно-динамічний аналіз податкових надходжень до бюджету міста Львова у розрізі загального та спеціального фондів протягом 2016-2020 років. Доведено, що близько 99 % усіх податкових надходжень припадає саме на загальний фонд бюджету міста. Проаналізовано динаміку надходжень коштів до бюджету розвитку міста Львова протягом 2016-2020 років. Відзначено, що в сучасних умовах для збільшення податкових надходжень до бюджету розвитку міста потрібно зарахувати до спеціального фонду хоча б частину певного місцевого податку, наприклад єдиного податку. Проведено горизонтальний аналіз надходжень єдиного податку до бюджету міста Львова за коефіцієнтами: абсолютного відхилення, темпу приросту тощо. Крім того, для більш поглибленого аналізу сучасного стану податкових інструментів фінансування розвитку міст досліджено виконання бюджету міста Львова щодо податкових надходжень та оцінено показники перевиконання або недовиконання місцевого бюджету у розрізі податкових надходжень протягом 2016-2020 років. На основі здійсненого дослідження наведено реформаторські дії для зміцнення фінансової незалежності самоврядування міста.
14
Evtushenko, N. O. "Податкові ризики та система керування ними." Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, no. 6 (July 1, 2016): 68. http://dx.doi.org/10.15421/191607.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню сучасного стану системи оподаткування в період її реформування та подальшим розробкам в галузі фундаментальних основ оподаткування.Метою написання статті є поглиблене вивчення природи, сутності ризиків у сфері оподаткування, розгляд змісту системи керування ризиками та обґрунтування концептуальних основ ефективності керування податковими ризиками шляхом запровадження системного підходу в умовах великої частки тіньової економіки. Дослідження проведено із застосуванням методів дедукції та індукції, системного підходу, аналізу й синтезу на основі законодавчої бази України, даних Держаної фіскальної служби України, даних Державної служби статистики України, праць вітчизняних і закордонних економістів, матеріалів авторських досліджень.Досліджено сутність і місце податкових ризиків у системі керування ними. Доведено, що податковий, а також економічний ризики зазвичай занадто переоцінюють, оскільки щодо витрат заходи з підвищення результатів діяльності людського капіталу дуже розпливчаті та сформовані у недосконалих інформаційних умовах.З’ясовано необхідність системного підходу до керування податковими ризиками. Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Доведено вплив людського капіталу та інформації на ефективність керування податковими ризиками.Акцентовано увагу на доцільності вивчення податкових ризиків у системі керування і мінімізації протидії. Доведено, що така система може бути описана як сукупність деяких методів, процедур і заходів і надає можливість прогнозувати дефіцит податкових платежів та вживати заходи стосовно мінімізації порушень у податковій сфері.Розглянуто основні елементи системи керування податковими ризиками. Дана система являє собою сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних елементів, таких як: 1) суть та оригінальні джерела ризику; 2) аналіз, оцінка й опис ризику; 3) методи мінімізації ризиків; 4) моніторинг заходів щодо запобігання і протидії ризику.Доведено, що метод систематизації платників застосовують відповідно до стандартів для визначення податкових ризиків у системі їх керування. Такий підхід дозволить упровадити на практиці нову стратегію організації контрольно-ревізійної роботи та істотно скоротити витрати на здійснення планових перевірок.Наголошено, що податкові ризики слід розглядати як наукову основу для розробки критерію ефективності побудови систем забезпечення національної податкової безпеки. Як і будь-які ризики, податкові ризики повинні бути не тільки визначені , але й зведені до мінімуму. Для цього доцільно застосувати систему керування податковими ризиками як сукупність деяких методів, процедур і заходів. Використання людського капіталу та інформаційного забезпечення дозволить досягти необхідного рівня ефективності.Застосування системного підходу в теорії і практиці оподаткування допоможе передбачати негативні наслідки впливу зовнішнього середовища, сприятиме ефективності моніторингу ризиків і їх практичному керуванню. Податкова служба може підвищити обсяг податкових надходжень до бюджету за рахунок зменшення податкових злочинів (ухилення від сплати податків). Це, в свою чергу, призведе виходу економіки з тіні.Науковою новизною дослідження є поглиблення та визначення природи, сутності податкових ризиків, а також обґрунтування концептуальних основ ефективності їх керування через запровадження системного підходу.Урахування системного підходу дозволить фіскальним службам ефективно керувати податковими ризиками.Перспективним напрямком досліджень є перегляд нормативної документації Державної фіскальної служби на основі системного підходу та врахування податкового ризику як виміру результатів діяльності людського капіталу й недосконалого інформаційного забезпечення.
15
Давиденко, Н. М., О. В. Жовніренко, and І. О. Оліфер. "ВПЛИВ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПОДАТКОВУ СИСТЕМУ КРАЇНИ." Підприємництво та інновації, no. 13 (August 31, 2020): 94–98. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/13.18.
Full textAbstract:
Проблема тіньової економіки є глобальною для всього світу, але серед європейський країн Україна є серед лідерів, тому детінізація економіки країни має стати головним пріоритетом державної політики. Визначено фактори, які впливають на тінізацію економіки. Встановлено, що тіньова економіка країни тісно пов’язана із рівнем розвитку її податкової системи, можливостями уникнення оподаткування і, як наслідок, недоотриманням надходжень фінансових ресурсів до державного бюджету країни. Здійснено оцінку втрати бюджету через ухилення від податків. Розраховано податковий коефіцієнт та його складники. Визначено, що високий рівень тіньової економіки та суттєві обсяги податкових втрат внаслідок її функціонування призводять до зменшення фінансових можливостей держави та провокують бюджетний дефіцит, що є характерним для України. Запропоновано низку практичних заходів, спрямованих на зниження тіньового сектору економіки країни.
16
Karpuk, A., and I. Litsur. "Аналіз фінансування видатків підприємств Держлісагенства з державного бюджету України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 16 (May 31, 2018): 123–30. http://dx.doi.org/10.15421/411814.
Full textAbstract:
Досліджено сутність та особливості механізму фіскального регулювання, обґрунтовано науково-теоретичні засади його впливу на забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства в системі фіскальної політики природокористування.
Проаналізовано стан фіскального регулювання в досліджуваній сфері та виявлено, що зниження фінансової стабільності лісогосподарських підприємств негативно впливає не лише на фінансово-економічну, але й на соціальну, екологічну ситуацію, продуктивність лісових екосистем, спричиняє погіршення сортиментної структури деревини, втрату нею конкурентоспроможності на ринку. Основними причинами нестачі коштів бюджетів різних рівнів визначено: низьку частку власних дохідних коштів, залежність від державного фінансування, відсутність стимулів щодо додаткового одержання доходів та економного витрачання бюджетних коштів. За умови ефективної організації внутрішньогалузевої взаємодії можливо мінімізувати бюджетну підтримку та функціонувати на засадах самоокупності, збільшивши надходження до бюджетів усіх рівнів.
Обгрунтовано залежність наповнення бюджету і подальшого процесу перерозподілу доходів між бюджетами різних рівнів та, як наслідок, збалансованого розвитку лісового господарства, від обсягу податкових надходжень і ефективності застосування інструментів фіскального регулювання. Для поліпшення реалізації лісової політики існує необхідність поліпшити наповнення бюджетів усіх рівнів, що передбачає застосування таких інструментів, які є найбільш дієвими і не вимагають додаткових витрат з бюджету, з одного боку, і не знижують показників діяльності лісогосподарських підприємств – з іншого.
Запропоновано концептуальні засади функціонування механізму фіскального регулювання з урахуванням світового досвіду.
17
Кузьмак О.М. "СВІТОВИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ БЮДЖЕТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ МІСЦЕВИХ ФІНАНСІВ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 135–41. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-17.
Full textAbstract:
У статті визначено, що відповідно до реформи децентралізації, актуальним на сьогодні аспектом є дослідження світового досвіду формування та витрачання місцевих бюджетів. Досліджено бюджетний устрій країн Європи. Економічна та фінансова децентралізація привела до формування міжурядових фінансових відносин, що поєднують у собі принципи як бюджетного унітаризму, так і бюджетного федералізму. Досліджено трактування поняття бюджетного унітаризму та федералізму. Проаналізовано частки доходів місцевих бюджетів у ВВП в країнах Європи. Досліджено, що В ЄС дев’ять країн використовують лише один рівень піддержавних органів влади (самоврядування); інші дванадцять країн мають два регіональні рівні (муніципалітети та регіони); тоді як решта сім мають три рівні нижче загальнодержавного (муніципалітети, регіони та суб'єкти посередницької діяльності). Визначено, що конституції деяких країн іноді взагалі не регулюють організацію місцевого самоврядування (наприклад, у США).
Оцінено досвід європейських країн щодо обсягу надходжень до бюджету від місцевих податків. Здійснено аналіз динаміки бюджетного потенціалу місцевих фінансів Рівненської області. Визначено, що найважливішим економічним інструментом є бюджет, тоді як управління місцевими органами самоврядування відповідно до встановленого бюджету є обов'язковим за законом у кожній країні. Запропоновано шляхи збільшення податкової складової бюджетного потенціалу місцевих фінансів. Окреслено шляхи пошуку альтернативних джерел наповнення місцевих бюджетів через впровадження неподаткових зборів.
18
Чижова, Т. В. "ФІСКАЛЬНА СПРОМОЖНІСТЬ НЕПРЯМИХ ПОДАТКІВ В УМОВАХ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ." Підприємництво та інновації, no. 16 (February 26, 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/16.16.
Full textAbstract:
Зростання тіньової економіки останнім часом спонукає уряди всіх країн шукати ефективні інструменти боротьби із цим явищем. Точне визначення тіньової економіки дати досить складно, тому що тіньова економіка постійно розвивається, пристосовуючись до тих змін, які відбувається як в економіці, так і в суспільстві. Тінізація економіки значною мірою впливає на економічні процеси, як наслідок, держава втрачає надмірну кількість грошових ресурсів, які не надходять до державного бюджету у вигляді податкових надходжень. Саме непрямі податки в умовах зростаючої тіньової економіки виступають інструментом злочинних схем. Оскільки ухилення від сплати податків сьогодні є найбільшим компонентом дефіциту ПДВ, необхідно визначити, якою мірою можна збільшити надходження від ПДВ за рахунок забезпечення більш ефективного збору податків у середньостроковій і довгостроковій перспективі за інших рівних умов.
19
Dobosh, N. M., K. P. Danylkiv, and P. A. Horyslavets. "Формування доходів об'єднаних територіальних громад в умовах удосконалення податкового законодавства." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 4 (April 26, 2018): 46–51. http://dx.doi.org/10.15421/40280408.
Full textAbstract:
Досліджено вплив податків та відповідно податкової політики держави на формування доходів об'єднаних територіальних громад. В умовах бюджетної децентралізації зміни бюджетного та податкового законодавства призведуть до відповідних змін структури податкових надходжень та їх розмежування між бюджетами різних рівнів. Комплексна децентралізація передбачає широкомасштабний процес, у ході якого виділяють окремі елементи бюджетних і небюджетних джерел фінансових ресурсів та визначають особливості їх впливу на позитивний результат проведених реформ. Проаналізовано сучасну модель міжбюджетних відносин в Україні. Встановлено чинники формування доходів місцевих територіальних громад та оцінено вплив на їх соціально-економічний розвиток. Визначені можливості і загрози проведення децентралізаційної реформи не мають стати на заваді для її реалізації. Надано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності податкової реформи в Україні, які мають за мету дати змогу територіальним громадам сформувати прогресивний та раціональний бюджет. Проведене дослідження окреслює проблеми та пропонує основні шляхи наповнення місцевих бюджетів. Це стане рушійною силою та стимулом для ефективного соціально-економічного розвитку територій.
20
Soroka, R. S., and M. P. Soroka. "РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 7 (September 24, 2015): 210–15. http://dx.doi.org/10.15421/40250732.
Full textAbstract:
Бюджетна децентралізація місцевих органів влади є однією з основних економічних реформ в країні. У рамках бюджетної децентралізації уряд прагне забезпечити фінансову автономію місцевих бюджетів, змінивши з 2015 р. порядок розподілу податкових і неподаткових надходжень між державним та місцевими бюджетами. Додаткові кошти можна буде залучити за рахунок нових джерел доходів, що спрямовуються безпосередньо в місцеві бюджети. По-перше, це податок на нерухоме майно, по-друге – акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, по-третє – в бюджети об'єднаних територіальних громад зараховуватимуть 60 % податку на доходи фізичних осіб.
21
Науменко, Костянтин. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПОДАТКОВОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЇЇ РОЛЬ В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ." Public management 23, no. 3 (March 20, 2020): 186–95. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-3(23)-186-195.
Full textAbstract:
Досліджено поняття податкової безпеки, яке є складовою еко- номічної безпеки держави. Досліджено балансовий механізм державного ре- гулювання податкового навантаження, який має бути оптимальний, оскіль- ки при низьких податках зменшується надходження до бюджету. Також при збільшеному податковому навантаженні суб’єкти господарювання почина- ють знаходити шляхи зменшення витрат. До таких можна віднести тіньову діяльність, виведення основних активів в офшорні зони тощо.
Розглянуто фактори, які спричиняють ухилення, або уникнення оподат- кування, а також особливості цих двох понять та пов’язані з ними обставини.
Досліджено міжнародний досвід і деякі особливості оподаткування ряду провідних країн світу. Проаналізовано заходи з поліпшення інвестиційного клімату.
Також встановлено, що податкова безпека являє собою стан захищеності системи бюджетних надходжень, які відіграють найголовнішу роль у процесі наповнення державної скарбниці.
Наведено порівняння динаміки податкового навантаження в Україні та рівня тіньової економіки, що загалом дало можливість звернути увагу науко- вої спільноти на тенденції до зменшення тіньового сектору після проведення в Україні податкових реформ. Дані та методологія розрахунку рівня тіньової економіки в Україні були взяті з висновків Міністерства розвитку економі- ки, торгівлі та сільського господарства України. Дані щодо оподаткування підприємств України взято із статистичних матеріалів Світового банку.
Також запропоновано рекомендації щодо необхідності створення ефек- тивного механізму державного регулювання стану податкової безпеки, почи- наючи від створення концепції та розуміння основних вимог до оптимізації управлінських рішень, закінчуючи пропозиціями щодо інформаційно-аналі- тичного забезпечення. Початковим етапом в таких заходах має бути оптимі- зація управлінських рішень, що є предметом подальших досліджень та нау- кового розвитку.
22
Ivanovа, А. І. "СТЯГНЕННЯ ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ В КОНТЕКСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН." Actual problems of regional economy development 2, no. 14 (July 27, 2018): 71–78. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.14.71-78.
Full textAbstract:
У статті проведено аналіз структури земельних угідь України та досліджено структуру їх зміни. Визначено проблеми застосування земельних податків в Україні як одного із методів регулювання земельних відносин, ефективність державної підтримки та сучасний стан оподаткування. Проведено оцінку сучасного стану плати за землю та проаналізовано динаміку податкових надходжень до бюджету. Визначено існуючі проблеми в стягненні плати за землю. Сформульовано умови для оптимізації податкових надходжень та запропоновано механізм застосування оподаткування землі.
23
Slyusarchuk , O. P., N. S. Kryshtof , and I. I. Doronina . "Фінансова децентралізація у контексті реформування міжбюджетних відносин: кількісні виміри та індикатори." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 1 (February 24, 2021): 143–54. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.01.14.
Full textAbstract:
Стаття присвячена актуальним проблемам розвитку процесів фінансової децентралізації в Україні та оцінці автономії місцевих бюджетів. Перед органами місцевого самоврядування постає питання щодо формування стійкої фінансової бази для забезпечення покладених на них функцій із задоволення потреб суспільства. Вирішення зазначеного питання можливо лише за умов утворення ефективної системи управління фінансовими ресурсами, яка би враховувала успішний досвід фінансової децентралізації зарубіжних країн. Визначено, що місцеві бюджети відіграють ключову роль у забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку.Метою статті є характеристика сутності та призначення фінансової децентралізації, оцінка ступеню її розвитку за допомогою кількісних індикаторів, аналіз джерел формування фінансових ресурсів місцевих бюджетів в умовах децентралізації та надання загальної оцінки місцевих бюджетів.Наукова новизна полягає у визначенні стану фінансової децентралізації та виявленні зростання фінансової автономії місцевих бюджетів в Україні за період 2017–2019 рр. Зростання показника трансфертів з місцевих бюджетів до Державного (реверсна дотація) свідчить про зростання дохідної спроможності місцевих бюджетів, а зменшення показника трансфертів з Державного бюджету до місцевих (базова дотація та субвенції) вказує на підвищення їх самостійності. Висновки. Децентралізація владних та фінансових повноважень держави на користь місцевого самоврядування є однією з найбільш визначальних реформ з часів української незалежності. Результатом реформи стало підвищення зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів, пошук резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів.Держава визначає модель взаємодії центральних і місцевих органів влади. Оптимальною вважається модель міжбюджетних відносин, що передбачає рівень фіскальної незалежності органів місцевого самоврядування за умови збереження бюджетної класифікації та порядку виконання. В державі відбувається процес пошуку ефективних форм взаємодії державних та місцевих фінансів, при яких буде гарантовано фінансову незалежність місцевих рад та ефективність використання фінансів. Визначено моделі фінансового забезпечення місцевого самоврядування. З’ясовано, що за показником співвідношення місцевих податків до ВВП в Україні діє ганноверська модель, де місцеві податки складають 1–2 % ВВП і близько 4–5 % усіх податків.Проаналізовано фінансову децентралізацію (як процес) за допомогою показників та індикаторів, а саме: частку місцевих видатків у видатках зведеного бюджету; частку місцевих доходів у доходах зведеного бюджету; співвідношення видатків місцевого бюджету до ВВП; частку доходів місцевих бюджетів у загальному обсязі доходів зведеного бюджету; частку міжбюджетних трансфертів у доходах місцевих бюджетів; співвідношення місцевих податків до ВВП.Для успішного здійснення реформи міжбюджетних відносин у контексті децентралізації, насамперед, потрібно забезпечити внутрішню політичну стабільність, враховувати об’єктивні закони суспільного розвитку та глобальні тенденції у світі.
24
Koval , O. M., and A. M. Shynkarov . "Організаційно-економічні механізми місцевого розвитку та формування місцевих бюджетів у країнах з розвиненими ринковими відносинами: досвід для України." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 6 (December 29, 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.06.10.
Full textAbstract:
У статті розкриті засади організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку за сучасних умов подальшого реформування системи публічного управління в Україні та децентралізації владних повноважень. Визначено провідний досвід країн з розвиненими ринковими відносинами у сфері бюджетування.
Мета статті полягає в обґрунтуванні організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку і теоретичне визначення закономірностей у контексті використання провідного європейського досвіду в Україні.
Наукова новизна полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту та концептуальних підходів до процесу формування організаційно-економічних засад і складових механізмів місцевого та регіонального розвитку в сфері публічного управління та регулювання в Україні.
Висновки. У статті обґрунтовані нові підходи до вирішення проблеми функціонування основних організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку в контексті застосування досвіду та умов подальшого реформування публічного (державного та місцевого) управління в Україні, які впливають на рівень автономії місцевих бюджетів у Європі.
Доведено, що виникнення проблем у сфері «ресурсної залежності» місцевої влади є наслідком зростаючої кількості питань щодо забезпечення дієвого функціонування організаційно-правових механізмів розвитку, оскільки місцеві органи влади не мають повноцінного законодавчого підґрунтя стосовно ресурсного забезпечення виконання делегованих їм повноважень у процесі реформи децентралізації владних повноважень. Існує лише вісім європейських країн, в яких органи місцевого самоврядування мають право встановлювати власні виплати за ресурси та ставки податків, а також визначати базу оподаткування окремих податків і зборів. У той же час податкові системи цих країн мають низьку частку місцевих податків. Реалії сучасного господарського розвитку – це повна залежність органів місцевої влади від тих, хто формує та надає матеріальні ресурси для реалізації владних повноважень на місцях. Адекватним теоретичним підґрунтям розв’язання цього питання є ресурсний підхід, спрямований на створення принципово нових організаційних ресурсів розвитку. Відзначимо, що в більшості європейських країн регіональні та місцеві органи влади самостійно визначають граничні ресурсні ставки (податки) на місцевому рівні (у Бельгії, Іспанії, Великобританії, Данії, Нідерландах, Швеції, Швейцарії та Фінляндії такі надходження забезпечують близько 84 % доходів місцевих бюджетів, у Польщі, Норвегії, Чехії та Угорщині – 45 %. Лише в одній європейській країні (Португалії) на центральному рівні встановлені граничні ставки місцевих податків та база оподаткування цих податків.
Дослідження еволюції основних ідей ресурсного підходу показав, що на кожному виокремленому етапі формування ресурсної теорії розвитку в межах проаналізованих наукових напрямів першочерговості набувають питання, об’єднані концептуальною ідеєю ресурсного підходу. Слід також відзначити, що в усіх європейських країнах з розвиненими ринковими відносинами існує господарська практика пропорційного розподілу доходів між місцевими, регіональними та центральними бюджетами, але немає управлінської практики, де частка розподілу визначається місцевою владою. Важливо, що в деяких європейських країнах (чотири країни) цю пропорцію можна змінити лише за умови погодження цих змін з місцевою владою.
Окремо слід зазначити, що формування ресурсної та податкової політики на місцевому рівні в європейських країнах базується на консенсусі та поєднує дві основні цілі:
- забезпечити сприятливий податковий клімат для ефективного розвитку ресурсних можливостей на основі використання організаційно-економічних механізмів місцевого та регіонального розвитку для прибуткової діяльності суб’єктів господарювання та подальшого реформування системи державного управління в Україні;
- мобілізація та конвертація ресурсів регіонального та місцевого управління на засадах дієвого надходження до місцевих бюджетів відповідних податкових платежів для надання якісних послуг населенню.
25
Дмитровська, В. С., and І. В. Кохан. "ДОХОДИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19." Actual problems of regional economy development 1, no. 16 (November 25, 2020): 180–90. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.180-190.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню з’ясування структури та виявлення тенденцій формування доходів місцевих бюджетів в умовах пандемії коронавірусу (COVID-19). Розглянуто особливості наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, основними джерелами надходжень до яких у процесі проведення бюджетної децентралізації є: податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок, плата за землю, єдиний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Охарактеризовано ряд бюджетних новацій чинного законодавства спрямованих на протидію пандемії та їх вплив на дохідну частину бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Проаналізовано надходження бюджетів об’єднаних територіальних громад протягом 9 місяців 2019-2020 рр. та здійснено оцінку впливу пандемії COVID-19 на обсяг доходів місцевих бюджетів.
Детальний аналіз формування власних доходів місцевих бюджетів показав, що в розрізі місцевих бюджетів у 2019-2020 рр. найвищим є темп зростання податку з доходів фізичних осіб та місцевих податків та зборів у місцевих бюджетах об’єднаних територіальних громад. Такі результати свідчать про участь та зацікавленість органів місцевої влади у акумулюванні більшої частини доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, здійснення заходів щодо пошуку резервів їх надходжень в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 та ефективності фіскальної ролі податків і зборів.
Авторами обґрунтовано напрями подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну частину місцевих бюджетів за допомогою фіскального механізму та врегулювання міжбюджетних відносин.
Методологічною основою даного дослідження є такі методи, як емпіричне дослідження (моніторинг, вимірювання порівняння); теоретичне дослідження (дедуктивний та аксіоматичний метод, ідеалізація); загальні методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівні досліджень (аналіз, анологія, абстракція, конкретизація, синтез, індукція, дедукція).
26
Mykhailenko, S. V. "ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РОЛІ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ В ФОРМУВАННІ ДОХОДІВ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ." Actual problems of regional economy development 1, no. 13 (April 25, 2017): 37–45. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.13.37-45.
Full textAbstract:
Децентралізація влади і суттєве розширення повноважень територіальних громад, надання бюджетної автономії і фінансової самостійності місцевим бюджетам, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування є об’єктивною потребою в Україні. В сучасних умовах розвитку економіки нашої держави підвищення ролі місцевих податків і зборів та збільшення доходної частини місцевих бюджетів за їх рахунок є головним важелем розширення фінансової незалежності та фінансової самостійності місцевих органів влади. Система місцевого оподаткування повинна забезпечити органи місцевої влади фінансовими ресурсами для виконання власних повноважень. Проте органи місцевого самоврядування не здатні повністю задовольнити покладені на них функції та завдання за рахунок місцевих податків та зборів, що потребує подальших розвідок у цієї сфері.
Метою статті є дослідження ролі місцевих податків і зборів в формуванні доходів місцевих бюджетів України з урахуванням новацій бюджетного та податкового законодавства та внесення пропозицій щодо реформування системи місцевого оподаткування. В статті застосовуються методи теоретичного і практичного узагальнення, системного та порівняльного аналізу, статистичні методи, групувань, таблично-графічні.
В процесі дослідження розглянуто історичні аспекти становлення та розвитку місцевих податків і зборів в Україні, проаналізовано новації бюджетного та податкового законодавства щодо системи місцевого оподаткування, їх позитивні та негативні наслідки. Проведено аналіз складу та структури місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів України за п’ять років. Встановлено роль місцевих податків і зборів в доходах місцевих бюджетів, податкових надходженнях та ВВП. Запропоновано заходи подальшого реформування системи місцевих податків та зборів в країні.
27
Вольська, О. М., and Є. Ковпанець. "УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 4 (December 2, 2020): 31–36. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.4.
Full textAbstract:
У статті розглянуто процес реформації крізь призму фінансів місцевого самоврядування в Україні. Розкрито підходи до з’ясування сутності та особливостей функціонування фінансо- вої системи. Потреба в децентралізації, зокрема фінансовій, не викликає заперечень, оскільки лише громадяни-власники можуть ефективно керувати значними ресурсами держави в ін- тересах громадськості. Головною перевагою децентралізації є залучення громадян до вирі- шення місцевих проблем шляхом створення об’єднаних територіальних громад від формуван- ня місцевої влади, наділення її повноваженнями, прийняття плану стратегічного розвитку громади та здійснення контролю за діями влади відповідно до стратегічного плану. Фінансо- ва децентралізація та самодостатність бюджетів територіальних громад є визначальними передумовами динамічного розвитку національної економіки, тому трансформація філософії бюджетної політики, податкової політики держави, методології та стратегії оптиміза- ції місцевої податкової політики в Україні має бути спрямована на те, щоб територіальні громади завдяки власному розвитку сприяли надходженням до місцевого бюджету, зокрема податковим, які закріплені за місцевими бюджетами для забезпечення самоокупності та фі- нансування всіх видатків на території об’єднаної територіальної громади.
28
Ліснічук, О. А., and Н. А. Литовченко. "ФОРМУВАННЯ ДОХІДНОЇ ЧАСТИНИ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В УМОВАХ БЮДЖЕТНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ." Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України, no. 2 (November 27, 2018): 169–80. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5940.2.2018.169-180.
Full textAbstract:
У статті визначено роль податків у формуванні дохідної частини місцевих бюджетів, проаналізовано структуру податкових надходжень та визначено особливості їх розмежування між бюджетами різних рівнів в контексті змін бюджетного та податкового законодавства в умовах бюджетної децентралізації. Вивчено сутність фінансової децентралізації, вказано переваги та недоліки її функціонування. . Виявлено особливості формування дохідної частини місцевих бюджетів в умовах децентралізації за рахунок податкових та неподаткових надходжень та інших доходів (без врахування міжбюджетних трансфертів). Проаналізовано розвиток місцевих бюджетів за 2016-2017 роки. Вказано на джерела наповнення та проблеми у сфері формування місцевих бюджетів в Україні. На базі проведеного дослідження визначені проблеми та сформульовані основні шляхи зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів.
29
Мамонтова, Н., and В. Витюк. "КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ КОРПОРАТИВНОГО ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ В УКРАЇНІ." Financial and credit activity problems of theory and practice 4, no. 39 (September 10, 2021): 130–37. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241301.
Full textAbstract:
Анотація. Досліджено доцільність та актуальність реформування корпоративного оподаткування доходів в Україні. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і закордонних науковців. Досліджено низьку фіскальну ефективність податку на прибуток підприємств і встановлено стійкий взаємозв’язок рівня сплати податків від комплексу додаткових чинників, а саме рівня корпоративного менеджменту, форми власності та уваги громадськості. Відзначено високу вагу сплати податку на прибуток у загальній структурі Топ-30 підприємствами України за сплати податків. Проаналізовано та узагальнено міжнародний досвід корпоративного оподаткування доходів. Обґрунтовано необхідність заміни податку на прибуток на інший вид податку корпоративного оподаткування доходів. Зазначено системні проблеми щодо ефективності наявних у світі моделей корпоративного оподаткування доходів. Підкреслено негативний вплив низькоподаткових юрисдикцій на функціонування податкових систем низки країн і створення ефекту нерівномірності податкового навантаження. Систематизовано інформацію щодо практичного досвіду впровадження податку на виведений капітал у країнах світу. Досліджено низьку ефективність такої концепції реформування корпоративного оподаткування і недоцільність використання цієї концепції в сучасних умовах України. Оцінено можливість заміни податку на додану вартість і встановлено критичну залежність доходів зведеного бюджету України від надходжень цього податку на рівні більше ніж 35 %. Розроблено та обґрунтовано концепцію реформування корпоративного оподаткування доходів шляхом упровадження 1 % податку з обороту в доповнення податку на додану вартість і повної відміни податку на прибуток. Оцінено обсяг надходжень податкових надходжень за 2010—2019 рр. у разі впровадження авторської концепції корпоративного оподаткування доходів у порівнянні з актуальною системою оподаткування. Згруповано і систематизовано позитивні наслідки для економіки України внаслідок зміни системи корпоративного оподаткування доходів. Підкреслено необхідність формування нової податкової культури і філософії взаємодії представників податкових органів та бізнесу. Ключові слова: корпоративне оподаткування доходів, податок на прибуток підприємств, податок на виведений капітал, податок з обороту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 19.
30
Сєрбін, Вадим. "АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ РЕФОРМУВАННЯ ПДВ В УКРАЇНІ." Вісник Університету банківської справи, no. 2(41) (September 2, 2021): 66–72. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x2(41)2021249988.
Full textAbstract:
Анотація. Незалежність України, що стала позитивним чинником розвитку демократичних тенденційнашої країни, суттєво змінила економічний сектор держави, який усе ще перебуває у стані пошуку тареформування. У цьому контексті особливо помітним є розв’язання проблеми вдосконалення подат-кової системи, оскільки стара модель планової економiки була неприйнятною, а економічний векторзмінився від командування до маркетизації, де активно впроваджуються міжнародні стандарти облікута оподаткування. Водночас сьогодні актуальним завданням еволюції податкової системи все ще зали-шається забезпечення її стабільності та легкої корекції, що, у свою чергу, має призвести до деяких по-зитивних факторів: збільшення надходжень до бюджету, удосконалення механізмів збору та управлінняподатком на додану вартість.Розглядається природа і сучасний стан податку на додану вартість в Україні та світі. Установлено,що податок на додану вартість є одним із найважливіших податків. Визначено основні положення за-конодавства, що стосуються функції податку на додану вартість, та основні питання, пов’язані зі збо-ром та адмініструванням податків. Зазначено, що різні ланки реформи податку на додану вартістьвзаємопов’язані, а наявні методи недостатньо ефективні. Як результат — основними проблемами су-часного управління податком на додану вартість є недооцінка економічних складових податкової систе-ми, складних механізмів і непрозорих платіжних систем, які створюють передумови для недостатньогофінансування країни та сприяють корупції.Чітко окреслено і запропоновано можливість і напрям реформування ПДВ в Україні. Серед основнихшляхів реформування ПДВ надано особливу увагу питанням щодо зменшення ставки податку на до-дану вартість, що має призвести до зниження внутрішніх цін на продукцію та зростання попиту; спро-щенню правил збору і сплати ПДВ, що, у свою чергу, допоможе розв’язати проблеми адмініструванняПДВ. У результаті — суб’єкти господарювання отримають додаткові кошти, які наразі вони змушенівикористовувати для залучення додаткових спеціалістів у юридичних і фінансових сферах, перевірок,судових зборів, зборів фіскальних органів тощо. Вивільнені ресурси (і відповідні кошти) підвищатьприбутковість компаній і можуть бути використані для подальшого розвитку конкретних організацій,що, у свою чергу, збільшить їхню прибутковість, а отже, і збільшення надходжень за рахунок податку надодану вартість.Ключові слова: податок на додану вартість, ПДВ, державний бюджет, адміністрування, непрямі подат-ки, реформування.Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 9.
31
Коровій, В. В. "Податкові надходження як складова доходів місцевих бюджетів." Бізнес Інформ, no. 3 (506) (2020): 328–36.
Find full text
32
Galamay, R. Ya. "Податкова децентралізація як чинник формування фінансової бази територій." Bulletin of Sumy National Agrarian University, no. 3(81) (September 30, 2019): 59–63. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.3.10.
Full textAbstract:
У статті досліджено питання впливу податків на зборів на формування фінансової бази територій на локальному, субрегіональному та регіональному рівнях. Визначено нормативи зарахування основних податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів. Розглянуто систему міжбюджетних трансфертів та вплив на їх формування окремих податків. Проаналізовано систему встановлення на державному рівні пільг з сплати місцевих податків, які призводять до розбалансування місцевих бюджетів. Визначено недоліки системи формування власних доходів місцевих бюджетів, які зменшують можливість отримання в повному обсязі доходів місцевих бюджетів та досягнення реальної бюджетної самодостатності. Запропоновані методи посилення мотивації місцевих громад до ефективного використання місцевих ресурсів та власних можливостей. Надано пропозиції щодо усунення недоліків існуючої системи міжбюджетних трансфертів, що порушують справедливість фінансового вирівнювання та не відіграють стимулюючої ролі для розвитку.
33
Ватаманюк-Зелінська У.З. and Беднарчук В.В. Млінцова А.О. "ФІСКАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗБОРУ ЗА МІСЦЯ ДЛЯ ПАРКУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ МІСТА ЛЬВОВА." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 127–35. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-16.
Full textAbstract:
В статті визначено фіскальне значення збору за місця паркування транспортних засобів для економіки міста Львова. Розглянуто нормативно-правову базу, яка регулює функціонування збору за місця для паркування транспортних. Наведено характеристику обов’язкових елементів збору за місця для паркування транспортних засобів, а саме платників податку, об’єкт оподаткування, базу оподаткування та ставку збору. Відзначено, що суму збору за паркування транспортних засобів визначають за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для паркування, у розмірі до 0,075 % мінімальної заробітної плати. Здійснено аналіз показників збору за місця для паркування в доходах бюджетів міст обласного значення у 2020 році. За результатами аналізу встановлено, що бюджет міста Львова в шестеро менший за столичний, а кількість населення нашого міста є меншою в чотири рази, проте частка зборів за паркування в бюджеті міста Львова становить 0,1710%, а в Києві лише 0,0038%, що свідчить про провадження ефективної політики щодо організації, функціонування, ціноутворення, координації і контролю в галузі паркування транспортних засобів. Охарактеризовано фіскальну функцію збору за місця для паркування транспортних засобів на базі динаміки його надходжень до бюджету міста Львова. Розглянуто питому вагу цього збору у структурі місцевих податків бюджету міста Львова та в ході аналізу виявлено, що за аналізований період цей показник знаходиться у межах від 0,45% у 2016 році – до 0,75% у 2020 році, що вказує на зростання кількості транспортних засобів мешканців та гостей міста. Наведено плату за паркування одного транспортного засобу за годину у розрізі зон паркування міста Львова. Визначено, що передбачено п’ять зон паркування на території міста Львова. Також слід відзначити, що організація майданчиків для паркування на території міста Львова здійснюється за ініціативою органів державної влади та місцевого самоврядування чи за поданням суб’єктів підприємницької діяльності. Доведено, що збір за місця для паркування транспортних засобів є доволі перспективним джерелом поповнення місцевих бюджетів. Визначено характерні проблеми паркування та справляння збору за місця для паркування транспортних засобів. На основі здійсненого дослідження уточнено тенденції та визначено напрями органів місцевого самоврядування для вирішення проблем цієї сфери.
34
Pryimak, I. I., V. M. Kmit, and Y. V. Hryshchyshyn. "ПРОБЛЕМИ УЗГОДЖЕННЯ МИТНОЇ ВАРТОСТІ ТОВАРІВ ТА ТРАНСФЕРТНОЇ ЦІНИ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ КОНТРОЛЬОВАНИХ ОПЕРАЦІЯХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 15–27. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.15-27.
Full textAbstract:
В умовах інтегрування національної економіки в світовий економічний простір суттєво зростають обсяги зовнішньоекономічних операції, більшість з яких здійснюється між пов’язаними підприємствами. Такі операції одночасно є об’єктом митного контролю щодо повноти та своєчасності сплати митних платежів, а також – податкового контролю щодо дотримання принципу “витягнутої руки” для цілей нарахування та сплати податку на прибуток. Через неузгодженість методики визначення трансфертної ціни та митної вартості товарів, ціна одних і тих самих операцій може істотно відрізнятися, що створює суттєві ризики і для платників податків, і для бюджету. Мета статті – оцінка методологічних відмінностей визначення митної вартості товарів та трансфертної ціни в зовнішньоекономічних контрольованих операціях українських підприємств та розроблення пропозицій щодо їхнього узгодження задля забезпечення справедливого оподаткування та стабільних надходжень до бюджету. У статті використано сукупність методів і прийомів наукового пізнання, зокрема, метод логічного узагальнення, системний аналіз і синтез, а також групування і порівняння. В роботі проаналізовано основні міжнародні та українські нормативні акти, що регулюють порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та ціни контрольованих операцій. Проведено порівняння методів оцінки митної вартості товарів та трансфертного ціноутворення, зроблено висновки щодо можливості їхнього узгодження. Попри відмінності між податковим та митним контролем за здійсненням зовнішньоекономічних контрольованих операцій обґрунтовано необхідність співпраці митних та податкових служб задля оптимізації їхньої роботи у цій сфері та досягнення справедливого оподаткування. Доведено, що важливим інструментом узгодження трансфертних цін та митної вартості імпортованих товарів є договір про узгодження ціноутворення в контрольованих операціях. Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку напрямів узгодження митної вартості імпортованих товарів та трансфертної ціни у зовнішньоекономічних контрольованих операціях. Практична значущість запропонованих підходів до узгодження митної вартості товарів та трансфертних цін дасть змогу підприємствам оптимізувати витрати пов’язані з підготовкою документації про зовнішньоекономічні контрольовані операції з одного боку та підвищити ефективність роботи митної та податкової служб у цій сфері.
35
ГОЛОВАШЕВИЧ, ОЛЕКСАНДР. "Концептуальна модель застосування засобів податкового примусу при забезпеченні виконання податкового обов’язку." Право України, no. 2020/04 (2020): 105. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2020-04-105.
Full textAbstract:
Податковий обов’язок, який мають реалізовувати юридичні та фізичні особи на території України, має безумовний та імперативний характер. Значення його належного виконання складно переоцінити, адже податкові надходження станов лять питому вагу доходів як державного, так і місцевих бюджетів. Важливість реалізації податкового обов’язку підкреслюється і підходом нормотворця, який надав йому конституційних витоків, закріпивши у ст. 67 Конституції України обов’язок кожного сплачувати законно встановлені податки і збори. Безумовно, невиконання такого важливого обов’язку має наслідком притягнення винних осіб до відповідальності, що є одним із проявів державного примусу. Проте цьому передує застосування цілої низки заходів податкового примусу, які мають більш широке змістовне навантаження, аніж притягнення до відповідальності. Частина з них має забезпечувальне спрямування, а частина – компенсаційне, але у сукупності вони спрямовані на досягнення загальної мети: отримання коштів від реалізації податкового обов’язку, а у разі його порушення – забезпечення можливості стягнення податкового боргу. Метою статті є побудова концептуальної моделі застосування засобів податкового примусу при виконанні податкового обов’язку. На підставі аналізу нормативних і наукових джерел розроблено низку концептуаль них засад до побудови системи заходів податкового примусу, окреслено характерні риси окремих їх різновидів, диференційовано мету застосування. Пильна увага приділена окремим вадам нормативного закріплення засобів забезпечення виконання податкового обов’язку в Україні, визначено проблемні аспекти встановлення характеру деліктних відносин, що можуть складатися між платниками та контролюючими органами. Охарактеризовано доктринальний підхід щодо превалювання імперативності при обранні засобів впливу на поведінку підконтрольних учасників податкових відносин. При цьому зроблено акцент на можливості застосування окремих засобів податкового примусу не тільки щодо платників, а й до інших учасників податкових відносин, зокрема й до контролюючих органів у разі неналежного виконання ними процедур проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Надано розширену класифікацію організаційно-правових форм податкового примусу, охарактеризовано й поділено на групи учасників податкових відносин у процесі застосування податкового примусу, аргументовано доцільність урахування ступеня обтяжливості обраного контролюючим органом заходу податкового впливу на діяльність платників податків. Запропоновано графічну модель системи засобів податкового примусу при забезпеченні виконання податкового обов’язку, яка враховує основні статистичні та динамічні аспекти їх застосування.
36
Istomina, Alla. "Сучасне наукове осмислення особливостей справляння податків російською владою на українських землях в роки Першої світової війни." Pereiaslav Chronicle, no. 15 (August 20, 2019): 54–65. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7732-2019-1(15)-54-65.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано історіографію податкової політики уряду Російської імперії в Наддніпрянській Україні та на окупованих землях Західної України в роки Першої світової війни. Як відомо, вступ Російської імперії у Першу світову війну потребував значних фінансових ресурсів. Нестача грошових коштів була критично відчутною вже до середини 1915 р. Спостерігалося зростання зовнішнього і внутрішнього боргу, спустошувався золотий запас країни. Запущені механізми емісії грошей не вирішували глобальних фінансових проблем воюючої держави. Крім того, введення в імперії «сухого закону» позбавив російський Держаний бюджет надходжень акцизу на суму, яка сягала 1 млрд. рублів. Тож, наступним кроком уряду Російської імперії у віднайдені грошей для ведення війни, було підвищення податків і запровадження нових, тимчасових «військових» податків. Усі заходи імперської влади щодо забезпечення державної скарбниці фінансами необхідними для ведення війни відчуло на собі населення українських земель: Наддніпрянщина, як складова Російської імперії, а Галичина й Буковина, як окуповані Російською імперією. Проблеми історії оподаткування населення України російською владою в роки Першої світової війни стали предметом вивчення у працях багатьох сучасних українських дослідників. Мета статті – розгляд наукового осмислення сучасними вченими особливостей справляння податків російською владою на українських землях у роки Першої світової війни. Методологія даного дослідження ґрунтується на сукупності принципів історизму, науковості та об’єктивності із комплексним застосуванням загальнонаукових (аналізу, синтезу, конкретизації) та історіографічних методів (конкретного історіографічного аналізу та синтезу). З’ясовано, що проблеми оподаткування українських земель у роки Великої війни стали предметом дослідження багатьох сучасних українських науковців, а в останні роки з’явилися праці, які розкривають податкову політику російського уряду на окупованих землях Галичини й Буковини. Проте, до сьогодні немає узагальненого фундаментального дослідження податкової політики російських урядовців на українських землях у цілому. На наше переконання, робота над такою перспективною науковою проблемою вкрай необхідна, але дослідження податкової політики, як і інших складових економічної історії України, досить складні у методологічному плані, із зосередженням предмету дослідження у площині перетину декількох наук, зокрема історії, економіки та права.
37
Юшко, С. "Роль податкових надходжень у формуванні доходів бюджету." Світ фінансів, Вип. 3 (60) (2019): 139–49.
Find full text
38
Shchur, R. I., V. S. Svirskyi, and I. I. Plets. "ВЛАСНІ ДОХОДИ БЮДЖЕТІВ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: СКЛАД, СТРУКТУРА ТА ТЕНДЕНЦІЇ." Actual problems of regional economy development 1, no. 15 (November 4, 2019): 133–42. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.15.133-142.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню з’ясування структури та виявлення тенденцій формування власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації. Розглянуто особливості формування власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, основними джерелами надходжень до яких у процесі проведення бюджетної децентралізації є: податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок, плата за землю, єдиний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Аналіз надходжень власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад протягом 2017-2018 рр. показав, що найбільшу питому вагу в загальній структурі джерел формування власних доходів об’єднаних територіальних громад становить податок на доходи фізичних осіб. Детальний аналіз формування власних доходів місцевих бюджетів показав, що в розрізі місцевих бюджетів у 2017-2018 рр. найвищим є темп зростання місцевих податків та зборів саме у місцевих бюджетах об’єднаних територіальних громад. Такі результати свідчать про зростання участі та зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, реалізації заходів щодо пошуку резервів їх надходжень та підвищення ефективності фіскального адміністрування податків і зборів. Охарактеризовано ряд бюджетних новацій щодо доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад: зарахування 3% рентної плати за користування надрами (видобування нафти, природного газу та газового конденсату), 100% єдиного податку, що сплачується платниками четвертої групи (сільгоспвиробниками), доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад від затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.Авторами обґрунтовано напрями розширення якісного й кількісного складу власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад.
39
Сорока, Р. С. "Тенденції податкових надходжень місцевих бюджетів." Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна, вип. 2 (2014): 207–17.
Find full text
40
Гаврилюк, Р. "Еволюція природи податкових надходжень державного бюджету: проблеми теорії." Право України, no. 8 (2006): 25–29.
Find full text
41
Vartsaba, V. I., E. V. Mulesa, and I. I. Furik. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ СОVID – 19." Actual problems of regional economy development 1, no. 17 (November 30, 2021): 143–53. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.17.143-153.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження специфіки формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України під впливом пандемії COVID-19, її фінансово-економічних наслідків для сталого розвитку територій й обґрунтування заходів, спрямованих на подолання нових викликів та загроз, спричинених кризою 2020 року.
В ході роботи використано сукупність загальнонаукових та прикладних методів дослідження, зокрема: загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції – для узагальнення особливостей соціально-економічного розвитку місцевих громад, виокремлення закономірностей наповнення та використання їх бюджетів в умовах бюджетних новацій чинного законодавства, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, удосконалення напрямів стимулювання подального розвитку територій та формування висновків; порівняльний метод – при аналізі критеріїв функціонування місцевих бюджетів до та після появи пандемії; кількісний аналіз – при виявленні сучасних особливостей розвитку бюджетів на місцях; економіко-математичне моделювання – для обґрунтування впливу коронавірусної хвороби на соціально-економічний розвиток територій в умовах фінансової децентралізації тощо.
Проведений аналіз особливостей формування та розподілу фінансових ресурсів місцевих бюджетів України за останні роки показав, що втрати економіки, спричинені карантином та змінами чинного законодавства у зв’язку з COVID-19, негативно вплинули на їх функціонування. Значних втрат місцеві бюджети зазнали за рахунок зниження економічної мобільності податкових надходжень (податку з доходів фізичних осіб, плати за землю, зниження ставок єдиного податку для І та ІІ групи платників даного податку тощо). Втім, після введення адаптивного карантину, дохідна частина місцевих бюджетів почала зростати, що спричинило відновлення господарської діяльності малого і середнього бізнесу. Однак, в умовах прогнозованого скорочення обсягу дохідної частини бюджетів всіх рівнів, спричиненого пандемією, а також обмеженості доходів Державного бюджету, гостро постає питання в перегляді видатків бюджетів органів місцевого самоврядування та у пошуку альтернативних джерел їх наповнення.
Наукова новизна полягає у розкритті принципово нових критеріїв розвитку місцевих бюджетів в сучасних умовах існуючої кризи коронавірусу та доведенні її прямого впливу на розвиток територій загалом.
Практичне значення отриманих результатів полягає в новизні обґрунтованих напрямів подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну та видаткову частини місцевих бюджетів як ефективних способів врегулювання дії фіскального механізму та міжбюджетних відносин загалом.
42
Атаманчук, Наталія Іванівна, and Антон Олексійович Монаєнко. "АКЦИЗНE ОПОДАТКУВАННЯ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ: ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ТА ШЛЯХИ ЇХ УРЕГУЛЮВАННЯ." New Ukrainian Law, no. 5 (November 29, 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.5.4.
Full textAbstract:
Акцизний податок є важливим джерелом наповнення бюджету в Україні й інструментом державного регулювання виробництва й обігу підакцизних товарів. Однак ухилення від сплати цього податку та зростання тіньового сектору економіки негативно впливають на всі сфери суспільного життя. Тому метою публікації є визначення напрямів удосконалення правового регулювання акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні, виявлення проблемних аспектів, наслідків впливу збільшення розміру ставок акцизного податку на обсяги виробництва підакцизної тютюнової продукції, тінізації сектору виробництва й реа- лізації підакцизних товарів. У статті проаналізовано обсяги надходження акцизного податку до бюджету протягом 2007–2019 років, співвідношення надходження акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених тютюнових виробів протягом 2007–2020 років, обсяги виробництва цигарок протягом 2012–2020 років, здійснено розрахунок утрат державного бюджету від діяльності «тіньового» ринку тютюнових виробів протягом 2012–2021 років. Аналізується стан правового регулювання акцизного оподаткування тютюнових виробів та обговорюються підходи до вдосконалення податкового законодавства в Україні. Зокре- ма, обґрунтовано необхідність приведення законодавчої бази у відповідність до європейських директив, спрощення податкових процедур для платників податку, установлення економічно обґрунтованих податкових ставок, посилення контролю щодо обсягів виробництва й обігу під- акцизної тютюнової продукції, запобігання ухиленню сплати акцизного податку. Установле- но, що постійні зміни податкового законодавства щодо акцизного оподаткування зумовлюють необхідність здійснення подальших наукових досліджень у зазначеному напрямі.
43
Тимоць, М. В. "Оцінка структури доходів Державного бюджету України." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 7 (September 14, 2021): 176–83. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.7.2021.176-183.
Full textAbstract:
Проаналізовано структуру та динаміку доходів Державного бюджету України. Обґрунтовано причини структурних змін у частині податкових та неподаткових надходжень бюджету. Проведено аналіз динаміки питомої ваги доходів у ВВП за 2015–2019 рр. Встановлено, що збільшення дохідних джерел можливе лише в умовах успішного функціонування реального сектору економіки, що забезпечуватиме стабільну фінансово-економічну основу для формування доходів бюджету. Вирішення проблем збільшення дохідної частини бюджету, оптимізації її структури, стане можливим за рахунок регулювання податкового навантаження, оптимального рівня розподілу і перерозподілу новоствореної вартості між усіма суб’єктами суспільних відносин.
44
Koroviy, V. V. "Tax Revenues as a Component of Local Budgets Revenues." Business Inform 3, no. 506 (2020): 328–36. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-328-336.
Full text
45
Забарний, М. М. "КРИМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ У СФЕРІ ОПОДАТКУВАННЯ." Ірпінський юридичний часопис, no. 1(5) (September 7, 2021): 192–97. http://dx.doi.org/10.33244/2617-4154.1(5).2021.192-197.
Full textAbstract:
Вказується, що під час здійснення кримінологічного аналізу, вирішального значення набуває питання правових наслідків вчинення кримінальних правопорушень підслідним органам, відповідальним за додержання податкового законодавства. Зазначено, що питання ефективного поповнення Державного бюджету України коштом податкових надходжень є основним питанням для органів, що здійснюють контроль за додержанням законодавства, оскільки нестача податкових надходжень негативно впливає на загальноекономічну ситуацію в Україні, тим самим знижуючи соціально важливі потреби держави. Виділено відповідні закономірності характеристики особи злочинця у сфері оподаткування. Серед них вирізняють відносно високе соціальне становище, цілеспрямованість у досягненні поставленої мети за допомогою соціальних зв’язків у різних галузях, зокрема в злочинному середовищі.
46
Менліосманов, З. Т. "АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ ВІД ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." Підприємництво та інновації, no. 9 (December 30, 2019): 157–63. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/9.26.
Full textAbstract:
Відновлення соціально-економічного потенціалу України та її фінансової стабільності залежить від зваженої бюджетної політики та своєчасного наповнення державної скарбниці податками. Майже половину бюджетних надходжень становлять податки від зовнішньоторговельної діяльності. У статті проаналізовано структуру зовнішньоекономічної діяльності, сучасний стан зовнішньоторговельної діяльності, оцінку показників зовнішньоторговельного балансу, оцінку рівня відкритості національної економіки за останні роки. Висвітлено тенденції розвитку операцій з імпорту товарів та надходжень митних податків і платежів до державного бюджету. Розкрито основні показники ефективності митного контролю в частині формування додаткових платежів до бюджету від коригування митної вартості. Запропоновано змінити підходи до формування й реалізації митної політики на основі вдосконалення організації митного контролю та посилення контрольної функції з одночасним збереженням заходів, спрямованих на спрощення митних процедур.
47
Сошка, Н. "Теоретичні аспекти формування податкових надходжень місцевих бюджетів." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка, вип. 116 (2009): 47–49.
Find full text
48
Сідельникова, Л. "Особливості застосування економетричних моделей у прогнозуванні податкових надходжень до бюджету." Економічний аналіз, Вип. 9, ч. 3 (2011): 272–77.
Find full text
49
Ізмайлов, Я. О., and І. Г. Єгорова. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ У КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В УКРАЇНІ." Економічний вісник. Серія: фінанси, облік, оподаткування, no. 6 (January 12, 2021): 67–76. http://dx.doi.org/10.33244/2617-5932.6.2020.67-76.
Full textAbstract:
Розкрито зміст податку на додану вартість й особливості його застосування в Україні та країнах Європейського Союзу. Доведено, що податок на додану вартість є найбільш бюджетоутворюючим податком у країнах Європейського Союзу та Україні, а операції з ним здійснюють різні суб’єкти податкових відносин, кінцеві мотиви яких значно різняться та інколи є антагоністичними. Визначено позитивні і негативні сторони застосування податку на додану вартість і подано позиції сторін у науковій дискусії щодо можливостей його подальшого удосконалення або кардинальної заміни іншими податками. Обґрунтовано, що скасування чи заміна податку на додану вартість призведе до великих втрат дохідної частини державного бюджету України, який унаслідок кризових явищ та військово-політичної нестабільності недоотримує запланованих обсягів надходжень. Розглянуто проблеми, переваги і недоліки цього податку в Україні та запропоновано напрями їх вирішення. Доведено, що назріла потреба в удосконаленні системи адміністрування ПДВ і в перспективі потрібно переосмислити підходи щодо усунення неправомірного його відшкодування.
50
Клепанчук, О. Ю. "Інституційні реформи фінансового ринку України." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 2 (April 29, 2021): 63–67. http://dx.doi.org/10.36930/40310210.
Full textAbstract:
Проаналізовано можливості конкурентного зростання внутрішнього фінансового ринку, зокрема його властивості формувати фінансову систему держави, зменшувати ризикованість інвестицій, створювати прозорий інформаційний супровід. Відзначено, що завдання фінансового ринку полягають у мобілізації та перерозподілі фінансових ресурсів з подальшим їх перетворенням у фінансові активи. Виявлено системні проблеми фінансового ринку, зокрема значну частку проблемних кредитів у банківській системі, недостатність власного та регулятивного капіталу банків, відсутність первинних публічних розміщень акцій українських компаній на місцевих і закордонних біржах, недосконалість українського фондового ринку. Визначено, що необхідність інституційного регулювання зумовлюється забезпеченням загальнонаціональних пріоритетів соціально-економічного розвитку та взаємовпливом інтересів учасників ринку. Окреслено стратегічні пріоритети реформування ринку, а саме розбудову конкурентоспроможного ринкового середовища відповідно до стандартів Європейського Союзу. Виявлено стратегічні цілі реформування: стабільність фінансового сектору, інституційна спроможність регуляторів, захист прав споживачів та інвесторів. Виявлено позитивні наслідки реформування для споживачів ринку: зростання коштів бізнесу, приріст вкладів фізичних осіб, страхових платежів, операцій чинникингу, договорів лізингу, споживчого кредитування внаслідок пом'якшення монетарної політики і зниження облікової ставки. Причиною вразливості фінансового ринку визначено функціональні прогалини податкової системи України, якими зумовлюється недовиконання планових надходжень до бюджету, використання схем мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від податків. Виявлено, що інноваційні підходи до державного нагляду банківських установ дали змогу посилити вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, запровадити систему оцінювання банків за європейською методологією і ризик-орієнтований підхід до банківського нагляду. Реформування потребують процедури використання електронних платіжних засобів, розвиток інфраструктури ринку, запровадження інноваційних технологій, поширення віртуальних каналів обслуговування, персоніфікація фінансових послуг, розвиток відкритого банкінгу, співробітництво з FinTech-компаніями, розвиток фінансової грамотності.