Academic literature on the topic 'Податки на доходи'

Стаття присвячена дослідженню з’ясування структури та виявлення тенденцій формування власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації. Розглянуто особливості формування власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, основними джерелами надходжень до яких у процесі проведення бюджетної децентралізації є: податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок, плата за землю, єдиний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Аналіз надходжень власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад протягом 2017-2018 рр. показав, що найбільшу питому вагу в загальній структурі джерел формування власних доходів об’єднаних територіальних громад становить податок на доходи фізичних осіб. Детальний аналіз формування власних доходів місцевих бюджетів показав, що в розрізі місцевих бюджетів у 2017-2018 рр. найвищим є темп зростання місцевих податків та зборів саме у місцевих бюджетах об’єднаних територіальних громад. Такі результати свідчать про зростання участі та зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, реалізації заходів щодо пошуку резервів їх надходжень та підвищення ефективності фіскального адміністрування податків і зборів. Охарактеризовано ряд бюджетних новацій щодо доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад: зарахування 3% рентної плати за користування надрами (видобування нафти, природного газу та газового конденсату), 100% єдиного податку, що сплачується платниками четвертої групи (сільгоспвиробниками), доходи бюджетів об’єднаних територіальних громад від затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей.Авторами обґрунтовано напрями розширення якісного й кількісного складу власних доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Стаття присвячена дослідженню з’ясування структури та виявлення тенденцій формування доходів місцевих бюджетів в умовах пандемії коронавірусу (COVID-19). Розглянуто особливості наповнення дохідної частини місцевих бюджетів, основними джерелами надходжень до яких у процесі проведення бюджетної децентралізації є: податок на доходи фізичних осіб, акцизний податок, плата за землю, єдиний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Охарактеризовано ряд бюджетних новацій чинного законодавства спрямованих на протидію пандемії та їх вплив на дохідну частину бюджетів об’єднаних територіальних громад.
 Проаналізовано надходження бюджетів об’єднаних територіальних громад протягом 9 місяців 2019-2020 рр. та здійснено оцінку впливу пандемії COVID-19 на обсяг доходів місцевих бюджетів.
 Детальний аналіз формування власних доходів місцевих бюджетів показав, що в розрізі місцевих бюджетів у 2019-2020 рр. найвищим є темп зростання податку з доходів фізичних осіб та місцевих податків та зборів у місцевих бюджетах об’єднаних територіальних громад. Такі результати свідчать про участь та зацікавленість органів місцевої влади у акумулюванні більшої частини доходів бюджетів об’єднаних територіальних громад, здійснення заходів щодо пошуку резервів їх надходжень в умовах пандемії коронавірусу COVID-19 та ефективності фіскальної ролі податків і зборів.
 Авторами обґрунтовано напрями подолання негативних наслідків пандемії COVID-19 на дохідну частину місцевих бюджетів за допомогою фіскального механізму та врегулювання міжбюджетних відносин.
 Методологічною основою даного дослідження є такі методи, як емпіричне дослідження (моніторинг, вимірювання порівняння); теоретичне дослідження (дедуктивний та аксіоматичний метод, ідеалізація); загальні методи, що використовуються на емпіричному та теоретичному рівні досліджень (аналіз, анологія, абстракція, конкретизація, синтез, індукція, дедукція).

Анотація. Досліджено доцільність та актуальність реформування корпоративного оподаткування доходів в Україні. Проаналізовано наукові розробки вітчизняних і закордонних науковців. Досліджено низьку фіскальну ефективність податку на прибуток підприємств і встановлено стійкий взаємозв’язок рівня сплати податків від комплексу додаткових чинників, а саме рівня корпоративного менеджменту, форми власності та уваги громадськості. Відзначено високу вагу сплати податку на прибуток у загальній структурі Топ-30 підприємствами України за сплати податків. Проаналізовано та узагальнено міжнародний досвід корпоративного оподаткування доходів. Обґрунтовано необхідність заміни податку на прибуток на інший вид податку корпоративного оподаткування доходів. Зазначено системні проблеми щодо ефективності наявних у світі моделей корпоративного оподаткування доходів. Підкреслено негативний вплив низькоподаткових юрисдикцій на функціонування податкових систем низки країн і створення ефекту нерівномірності податкового навантаження. Систематизовано інформацію щодо практичного досвіду впровадження податку на виведений капітал у країнах світу. Досліджено низьку ефективність такої концепції реформування корпоративного оподаткування і недоцільність використання цієї концепції в сучасних умовах України. Оцінено можливість заміни податку на додану вартість і встановлено критичну залежність доходів зведеного бюджету України від надходжень цього податку на рівні більше ніж 35 %. Розроблено та обґрунтовано концепцію реформування корпоративного оподаткування доходів шляхом упровадження 1 % податку з обороту в доповнення податку на додану вартість і повної відміни податку на прибуток. Оцінено обсяг надходжень податкових надходжень за 2010—2019 рр. у разі впровадження авторської концепції корпоративного оподаткування доходів у порівнянні з актуальною системою оподаткування. Згруповано і систематизовано позитивні наслідки для економіки України внаслідок зміни системи корпоративного оподаткування доходів. Підкреслено необхідність формування нової податкової культури і філософії взаємодії представників податкових органів та бізнесу. Ключові слова: корпоративне оподаткування доходів, податок на прибуток підприємств, податок на виведений капітал, податок з обороту. Формул: 0; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 19.

Стаття є дослідженням теоретико-правових аспектів уникнення подвійного оподаткування в Україні. Нами визначено, що подвійне оподаткування є економічним явищем, коли конкретний суб’єкт оподатковується більше одного разу однорідним податком. Подвійне оподаткування може виникати, коли оподатковуються прибутки, отримані резидентами за кордоном; у разі змішаного порядку сплати податку; у випадку, коли оподатковується частина прибутків підприємства, які підлягають розподіленню. З’ясовано, що законодавство різних країн світу має певні особливості оподаткування доходів громадян і різниться рівнем розвитку та податковим навантаженням, унаслідок чого виникає міжнародне подвійне оподаткування. Правове регулювання діяльності держави у сфері уникнення подвійного оподаткування в Україні регулюється Податковим кодексом України та міжнародними угодами, які підписала наша держава. Недосконалість національного податкового законодавства призводить до подвійного оподаткування в межах країни. Досліджено, що в Україні основні положення щодо усунення подвійного оподаткування регулюються ст. 13 ПК України, відповідно до чого суми податків і зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків і зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом. Виокремлено, що подвійне оподаткування має негативні наслідки не тільки для держави, але і для платників податків. Воно призводить до того, що збільшується податковий тягар у кілька разів та виникають додаткові податкові зобов’язання для платника, унаслідок чого скорочується прибуток і зникає зацікавленість платника у господарській діяльності. У межах національного законодавства інструментом вирішення проблеми подвійного оподаткування найчастіше є так звані податковий кредит і податкова знижка. Визначено, що застосування податкового кредиту зумовлює ситуацію, за якої податки, сплачені іноземними державами, прирівнюються до податків своєї держави. Під податковою знижкою розуміють податок, сплачений в якості витрат, на які зменшується сума доходів, що підлягають оподаткуванню.