Academic literature on the topic 'Податки відстрочені'

Одним із можливих шляхів зменшення податкового тиску на діяльність суб’єктів бізнесу є дослідження можливості відстрочення сплати зобов’язань за окремими видами податків. Поряд із розробкою інструментів оптимізації податкового навантаження, вивчення цієї проблеми є актуальним, потребує детального аналізування та підготовки до реалізації. У контексті дослідження важливо визначити можливість залучення, роль та вагомість впливу фахівця з податкового консалтингу. Тому в статті першочергово подано визначення, загальну класифікацію консалтингу та окремо деталізовано види консалтингу в сфері обліку, аналізу, аудиту й оподаткування, виділено ліміт повноважень та обов’язків фахівця за цим напрямом роботи. Обґрунтовано необхідність аналізування показників діяльності підприємства та доцільність розстрочення сплати податкового зобов’язання. Розстрочення сплати податкових зобов’язань має кредитну етимологію, тому в даному контексті запропоновано розглядати фіскальний орган як потенційного кредитора, а підприємство, керівники якого прийняли рішення щодо необхідності оптимізації податкових зобов’язань, як боржника. Подано структуру оцінювання фінансового стану в розрізі основних складових: загрози виникнення, накопичення або непогашення податкового боргу підприємства; оцінки фінансово-господарської діяльності та платоспроможності підприємства; фінансової стійкості та динаміки основних показників діяльності підприємства; оцінки забезпечення податкового кредиту. Також у статті звернено увагу на такі специфічні показники, як коефіцієнт загрози виникнення податкового боргу та коефіцієнт покриття. Обґрунтовано необхідність розрахунку планового обсягу коштів, які можуть надійти на рахунки підприємства протягом терміну розгляду заявки на розстрочення. Здійснено структурування основних етапів процесу отримання розстрочки сплати податкових зобов’язань.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення проблеми формування теоретичних, методологічних і організаційних засад, методичного забезпечення та практичних рекомендацій щодо взаємозв’язку систем бухгалтерського обліку й оподаткування прибутку підприємства. Встановлено взаємозв’язок між потребами користувачів звітності, концепціями капіталу і прибутку та вибором облікової моделі; запропоновано застосування принципів додатковості і квантифікації з метою усунення протиріччя між бухгалтерським обліком й оподаткуванням прибутку; доведено, що підсистема податкового обліку є одним з функціональних аспектів єдиного облікового процесу; запропоновано концепцію взаємозв’язку бухгалтерського обліку й оподаткування на основі інституціональної теорії. Розроблено модель обліку податкових різниць як оціночних відхилень з використанням синтетичного рахунку; запропоновано методику обліку податкових різниць і відстрочених податків та підходи до розкриття інформації про них у звітності підприємства; розроблено модель аналізу відстрочених податків.
Диссертационная работа направлена на решение проблемы формирования теоретических, методологических и организационных основ взаимосвязи систем бухгалтерского учета и налогообложения прибыли предприятия, методического обеспечения и практических рекомендаций по реализации концепции взаимосвязи между двумя системами. Проведен анализ концепций прибыли, установлена связь между потребностями пользователей отчетности, концепциями капитала и прибыли, выбором учетной модели. Обосновано, что применение комбинации подходов к оценке прибыли позволяет определить несколько показателей, благодаря чему достигается баланс информационных потребностей пользователей. Установлена взаимосвязь между существованием разных методологических подходов к определению прибыли, выраженных в статической и динамической балансовых теориях, и противоречиями между бухгалтерским учетом и налогообложением прибыли, с целью устранения которых предложено применение принципа дополнительности и принципа квантификации. Доказано, что выделение подсистемы налогового учета как одного из функциональных аспектов учетного процесса произошло в результате действия экстернальных и интернальных факторов. Обосновано, что в основе подсистемы налогового учета лежит функциональная дифференциация системы бухгалтерского учета в зависимости от целей пользователей, а также синтез учета с другими науками. Установлена системная зависимость реализации фискальных функций налогообложения от бухгалтерского учета, базирующаяся на эмерджентных свойствах налогового учета как области пересечения бухгалтерского учета и налогообложения. Обосновано применение институционального подхода к теоретико-методологическим и практическим аспектам развития бухгалтерского учета, основанного на функциональном взаимодополнении института бухгалтерского учета и смежных институтов. Разработана концепция взаимосвязи подсистем бухгалтерского учета на институциональной основе, предложено при решении проблем построения подсистемы налогового учета базироваться на междисциплинарных связях между учетом, налогообложением и другими институтами. Обосновано, что применение в бухгалтерском учете моделирования, системного подхода позволяет объединить разные, в том числе и фискальные, аспекты учета. Доказано, что построение подсистемы налогового учета является метамоделированием информационных потоков бухгалтерского учета, необходимых для налогообложения. На основе анализа подходов к согласованию бухгалтерского учета и налогообложения прибыли дана оценка существующих на практике моделей их взаимосвязи, предложена оптимальная модель с точки зрения задач бухгалтерского учета и налоговой системы: модель учета и управления по отклонениям как один из вариантов учета для налогообложения, встроенного в систему бухгалтерского учета. Предложенная модель позволяет системно определить прибыль для целей налогообложения, предоставить пользователям информацию о причинах, размерах и характере влияния отклонений в суммах налога на прибыль, рассчитанных по правилам бухгалтерского и налогового законодательства. Установлено, что информационная связь операций и их налоговых последствий должна отражаться с помощью отклонений бухгалтерской оценки объектов учета от их налоговой базы, то есть налоговых разниц, которые являются основой расчета отсроченных налогов, обеспечивают прозрачность системной взаимосвязи бухгалтерских и налоговых данных, позволяют сохранить методологическое единство системы бухгалтерского учета. Предложенная модель учета налоговых разниц как оценочных отклонений в системе бухгалтерского учета базируется на использовании синтетического счета «Налоговые разницы» и двойной записи, что позволяет реализовать концепцию взаимосвязи бухгалтерского учета и налогообложения прибыли. Предложена методика учета налоговых разниц и отсроченных налогов, алгоритмы их определения, применение которых обеспечит точную оценку отсроченных налогов, повышение достоверности финансовой отчетности. Даны рекомендации по совершенствованию методики отражения налоговых последствий по операциям в прочей совокупной прибыли и по статьям капитала, по операциям дооценки необоротных активов, при объединении предприятий, при изменении ставки налога. Усовершенствован подход к определению состава показателей, связанных с налогообложением прибыли, которые рекомендовано раскрывать в отчете о финансовых результатах (отчете о совокупном доходе) и примечаниях к финансовой отчетности. Разработана модель анализа отсроченных налогов, реализация которой позволит использовать результаты анализа при принятии решений внешними и внутренними пользователями отчетности об оценке финансового состояния, эффективности деятельности предприятия, эффективности его налоговой политики, при текущем и стратегическом планировании налоговой нагрузки предприятия.
Thesis research is aimed at solves a problem of theoretical and methodological bases forming, methodic support and practical recommendations of interconnection between enterprise income accounting and taxing systems. Іnterconnection between reporting users' needs, stock and income conceptions and accounting model choice were stated; the use of supplementarity and quantification principles aimed at elimination of contradiction between accounting and income taxing was suggested; it was proved, that tax accounting subsystem as one of the functional aspects of the whole accounting process; interconnection between accounting and taxing conception based on the institutional theory and interdisciplinary approach was proposed. Accounting model of tax differences as an evaluative deviation using synthetic account was developed; methods of tax differences and deferred taxes accounting and approaches of informing in enterprise reports were suggested; deferred taxes analysis model is developed.