Journal articles: 'Погодні фактори'

1

Трофименко, І. В., А. Д. Бойко, В. М. Федунов В.М., and В. В. Іваненко. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ АВАРІЙНОСТІ СУДНОВОДІННЯ: ПРИЧИНИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇХ ПОПЕРЕДЖЕННЯ." Vodnij transport, no. 3(31) (December 10, 2020): 74–79. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.08.

Full text

Abstract:

Дослідження показали, що основною причиною морських аварій є людський фактор, поломки, пошкодження, відмова двигунів і суднового устаткування, а також прийняття неправильного рішення по управлінню судном. Тому для підвищення рівня безпеки руху суден відбувається зміни за рахунок ведення нових підходів і технологій управління судами. У статті представлені результати аналізу зіткнень суден. В ході досліджень показано, які чинники впливають на безпеку судноводіння. В першу чергу розглянуті погодні умови, помилки при управлінні судном і технічні несправності, які можуть привести до аварійності. Розглянуто найхарактерніші помилки і порушення судноводіїв, розкриті суб'єктивні і об'єктивні причини, дані обґрунтовані рекомендації для їх усунення. Ключові слова: аварійність, безпека судноводіння, керування судном, фактори впливу

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Кузнєцов, М. П., О. А. Мельник, and В. М. Смертюк. "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ АКУМУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В КОМБІНОВАНІЙ ЕНЕРГОСИСТЕМІ." Vidnovluvana energetika, no. 4(63) (December 27, 2020): 22–30. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).22-30.

Full text

Abstract:

Метою даної роботи є розроблення моделі балансування процесів генерації та споживання електроенергії для енергосистем на основі відновлюваних джерел енергії з використанням системи акумулювання. Режими генерації вітрових і особливо сонячних електростанцій мають значні градієнти поточної потужності, коли істотні зміни можливі за кілька хвилин. При виборі систем акумулювання необхідно враховувати такі фактори, як нерівномірність генерації та споживання, обсяг можливої надлишкової енергії чи її дефіцит, швидкість зміни балансу потужностей та відповідна швидкодія акумуляторів. Об’єкт дослідження - гібридні електроенергетичні системи, які мають властивості локальної мережі. Такі системи чутливі до змінних режимів генерації, а наявність швидких змін потужності вимагає врахування коротких часових проміжків. Методом дослідження є математичне моделювання випадкових процесів споживання та генерації енергії, яке дозволяє аналізувати поточне балансування потужностей та отримувати інтегральні характеристики стану акумулювання і повторного використання енергії. Моделювання режимів роботи сонячних та вітрових електростанцій основане на статистичних даних про погодні фактори. Тоді балансування потужності можна розглядати як суперпозицію випадкових процесів генерації та споживання. Особливістю дослідження є врахування часових градієнтів потужності вітрових та сонячних електростанцій, стану зарядки та швидкодії акумуляторів. Аналітичне дослідження ускладнене фактором наявності різних процесів з особливим характеристиками розподілу, тому запропоновано імітаційну модель з відповідним алгоритмом розрахунку. Запропонована модель енергобалансу дозволяє імітувати процеси накопичення та використання енергії при різних властивостях системи акумулювання. Результати дослідження дозволяють порівнювати різні конфігурації енергосистеми за збалансованістю, потребами в акумулюванні та рівнем втрат енергії. При цьому враховуються місцеві та сезонні кліматичні особливості. Бібл. 21, табл. 1, рис. 2.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Пастухов, В., Р. Кириченко, Н. Бакум, Н. Крекот, Е. Могильная, А. Мельник, В. Калашник, and В. Михайлін. "Обґрунтування вирощування картоплі за технологією Streep-Till." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 2(16) (December 2, 2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).25-32.

Full text

Abstract:

Дослідження присвячені розробці енергозберігаючої екологічноощадної технології Streep-Till вирощування картоплі на поверхні поля під шаром мульчі (соломи).Традиційна технологія вирощування картоплі потребує значних енергетичних витрат, пов’язаних з використанням сільськогосподарської техніки. Несприятливі погодні умови останніх років суттєво знизили врожайність і товарність цієї культури.Під час виконання технологічних операцій сучасні машинно-тракторні агрегати переущільнюють ґрунт, погіршують водно-повітряний баланс, що знижує його родючість. Сучасні промислові технології передбачають широке застосування пестицидів при вирощуванні картоплі. Крім того, зміна кліматичних умов в останні роки привели до підвищення температур повітря і ґрунту в період вегетації рослин. Перелічені фактори негативно впливають на врожайність та товарність картоплі. Розроблена екологічноощадна технологія Streep-Till механізованого вирощування картоплі включає розкладання посадочного матеріалу картоплі на поверхню поля і накривання усієї площі поля, включаючи міжряддя, шаром мульчі (соломи) і виключає міжрядний обробіток ґрунту під час вегетації. Збирання врожаю картоплі спрощується і полягає лише у підбиранні бульб картоплі з поверхні поля картоплезбиральними машинами.Запропонована технологія забезпечує оптимальний температурний режим для формування урожаю картоплі, мінімізує вплив техніки на ґрунт, застосування пестицидів і зменшує енерговитрати.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Гребенников, А. М. "Устойчивость продуктивности сидеральных агросообществ и их компонентов к пространственному и временнóму факторам." Аграрная Россия, no. 5 (June 1, 2021): 15–22. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-5-15-22.

Full text

Abstract:

Увеличение удобрительной способности сидератов на почву возможно при использовании для этой цели смеси экологически и аллелопатически совместимых культур по сравнению с чистыми посевами их компонентов. Однако при этом остается не исследованным влияние пространственного и временного факторов (размещения культур в разных местах поля и проведения исследований в годы, различающиеся по погодным условиям) на взаимодействия между растениями. Из результатов проведения полевого опыта следовало, что на продуктивность бинарных агросообществ фактор расположения в пространстве вариантов опыта практически не оказывал влияния, а воздействие временного фактора, хотя и было более выраженным, не всегда объяснимо. На вариабельность продуктивности культурного и сорного компонентов рассматриваемых агросообществ наиболее выраженное влияние оказал временной фактор. При этом чем более устойчивым был культурный компонент к временному фактору, тем менее устойчивой к нему была продуктивность сорняков.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Матишов, Г. Г., and В. Г. Нейман. "О физической сущности некоторых ключевых терминов, используемых в дискуссиях о современном климате: реальность и мистификации, "Наука Юга России"." Science in the South of Russia, no. 3 (2020): 17–25. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640200303.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается вопрос о том, что наблюдаемый с некоторой недавней поры рост средней температуры воздуха в приземном слое атмосферы затрагивает жизненные интересы фактически всего современного общества. В частное и публичное обсуждение этой проблемы сегодня вовлечено практически все говорящее население Земли, начиная с руководителей ведущих мировых держав и заканчивая их несовершеннолетними гражданами. В работе высказывается мнение, что такого рода общественные обсуждения даже в недостаточно профессиональной аудитории должны учитывать необходимость использования корректной, основанной на реальном физическом смысле терминологии, адекватно описывающей рассматриваемые климатические события. Исходя из этих положений, в статье со ссылкой на высокопрофессиональных авторов использованных определений сформулированы и обоснованы представления о том, что климат в соответствии с сущностью такого определения есть функция погоды. Следовательно, реальная погода первична, а абстрактный климат вторичен. Действительно, реальная погода есть результат динамической активности конкретной климатической системы, состоящей из множественных природных и антропогенных факторов. Количество, состав, взаимодействие и «погодный» вклад каждого из этих факторов известны пока еще в недостаточно полной мере. Следовательно, из-за использования некорректной терминологии бытующее утверждение, что аномальная погода есть следствие изменений климата, противоречит здравому смыслу. В статье также вскрывается некорректность термина «глобальный климат» в связи с тем, что изначальное понятие о климате относится исключительно к явлению не более чем регионального масштаба. Использование словосочетания «глобальный климат» по отношению к изначальному понятию о земном климате как о природном факторе, зависящем прежде всего от угла наклона солнечных лучей к земной поверхности, равносильно признанию того, что Земля плоская. Наблюдаемый рост средней температуры воздуха некорректно называть глобальным потеплением или потеплением глобального климата. В первом из этих терминов реальный масштаб явления преувеличен, а второй термин, «глобальный климат», заключает в себе понятие неадекватное.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Єрмакова, Л. М., and Т. І. Пророченко. "Тривалість міжфазних періодів ріпаку ярого залежно від удобрення в умовах Правобережного Лісостепу України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 29, 2016): 55–59. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.04.10.

Full text

Abstract:

Відображено вплив елементів інтенсифікації вирощування на тривалість проходження міжфазних періодів ріпаку ярого в умовах Правобережного Лісостепу. Відмічено, що вивчені в досліді фактори сприяли різному за тривалістю проходженню фаз росту та розвитку рослин ріпаку. За результатами проведених досліджень з'ясовано, що в разі внесення азотних мінеральних добрив період веґетації збільшувався в усіх варіантах, проте залежав від виду добрив. У свою чергу на тривалість періоду веґетації досліджуваних сортів та гібридів ріпаку ярого вплинули і погодні умови років проведення досліджень. Встановлено, що оптимізація режиму живлення за рахунок внесення різних видів азотних добрив (аміачна селітра, сульфат амонію, карбамід) забезпечує більш повну реалізацію потенціалу продуктивності рослин. We display effect of intensification elements of the cultivation on the length of the passage of spring rape interfacial periods in conditions of Right-Bank Forest-Steppe. It is noted that examined factors promoted different contribution of the passage phases of growth and development of plants rape in the experiment. According to the results of the study we found that if we put nitrogen fertilizer the growing period has increased in all versions, however, it was dependent on the type of fertilizer. In turn, the length of the growing season studied varieties and hybrids of spring rape was influenced by weather conditions and years of research. We found that optimization of state of nutrition by putting different types of nitrogen fertilizer (ammonium nitrate, ammonium sulfate, urea) provides a full realization of the potential of productivity of plants.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Кузнєцов, М. П., О. А. Мельник, and В. М. Смертюк. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ АКУМУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА БАЛАНСУВАННЯ КОМБІНОВАНОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).6-17.

Full text

Abstract:

Метою даної роботи є дослідження впливу таких параметрів системи акумулювання електроенергії, як ємність та швидкодія, на стан балансу потужностей в комбінованій енергосистемі. Особливістю комбінованої локальної системи є значні градієнти поточної потужності, обумовлені змінною природою вітрових і сонячних електростанцій. Система акумулювання енергії має максимально збалансувати генерацію та споживання електроенергії, зменшити втрати можливої надлишкової енергії чи її дефіцит. Об’єкт дослідження – гібридні електроенергетичні системи, які мають властивості локальної мережі. Елементами системи є вітрові та сонячні електростанції та засоби акумулювання енергії, здатні реагувати на швидкі зміни потужності. Методом дослідження є математичне моделювання випадкових процесів споживання та генерації енергії, яке дозволяє аналізувати поточне балансування потужностей та отримувати інтегральні характеристики стану акумулювання і повторного використання енергії. Моделювання режимів роботи сонячних і вітрових електростанцій основане на статистичних даних про погодні фактори, а балансування потужності можна розглядати як суперпозицію випадкових процесів генерації та споживання. Особливістю дослідження є одночасне врахування швидких змін потужності вітрових і сонячних електростанцій, можливостей накопичення незбалансованої енергії та реального стану зарядки акумуляторів. Аналітичне дослідження потребує точного визначення характеристик розподілу ймовірності для кількох випадкових процесів, тому використано адаптивну імітаційну модель з можливістю варіації вхідних параметрів. Застосована модель енергобалансу дозволяє імітувати процес акумулювання енергії та розрахувати поточні й кумулятивні показники. В результаті дослідження встановлено вплив ємності та швидкодії акумуляторів на енергетичну ефективність системи. Визначено області чутливості енергетичного балансу, коли швидкість зарядки акумуляторів стає меншою за швидкість поточних змін вітрової та сонячної потужності. Порівнюються різні конфігурації енергосистеми за джерелами енергії, при цьому враховуються географічні відмінності й сезонні кліматичні особливості. Бібл. 16, табл. 3, рис. 4.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, and О. А. Барсукова. "ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.04.

Full text

Abstract:

У статті представлено результати дослідження оцінки впливу погодних умов на ріст, розвиток і формування врожайності конюшини лучної, оскільки вирощування багаторічних трав є основою забезпечення кормової бази для вирощування тварин. Для виконання задачі були проаналізовані дані спостережень за продуктивністю конюшини лучної другого року життя і метеорологічними елеме-нтами за період з 1995 по 2015 роки. Аналіз впливу погодних умов на формування продуктивності включав погодні умови перезимівлі конюшини і умови впродовж вегетаційного періоду від відновлення вегетації до збирання насіння. Дослідження рядів урожайності сіна і насіння конюшини показали, що тенденція тренду урожайності сіна і насіння конюшини двохукісної характеризується зростанням, щорічне збільшення врожаю сіна за трендом становить 2,94 ц/га. Щорічні відхилення врожаїв від лінії тренда, зумовлені впливом погоди кожного конкретного року, коливаються від –3 ц/га до +20 ц сіна з га. Динаміка врожаїв насіння конюшини теж має характер зростання, але зростання слабке і становить щорічно 0,0023 ц/га. Встановлено, що серед чисельних показників, які визначають величину врожаю конюшини, значну роль відіграють умови перезимівлі. На Правобережжі ймовірність дуже низьких абсолютних мінімумів –18…–19 °С на глибині кореневої шийки конюшини становить близько 7 %. Імовірність абсолютних мінімумів на рівні критичної температури вимерзання конюшини лучної –15…–16 °С становить відповідно 12 % та 13 %. Аналіз значень коефі-цієнтів кореляції врожаїв насіння конюшини з різними показниками свідчать про те, що найзначнішу роль у формуванні продуктивності конюшини лучної відіграє сполучення комплексу окремих факторів. Упродовж вегетаційного періоду погодні умови червня для першого укосу та кінець липня і серпень для другого укосу конюшини. Це дало змогу отримати багатофакторну статистичну залежність урожаїв насіння конюшини лучної, зважаючи на комплекс метеорологічних величин.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Шевніков, М. Я., В. М. Тищенко, and М. П. Костенко. "ВИВЧЕННЯ УЛЬТРАСКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ ПРОСА В ПОУКІСНИХ І ПІСЛЯЖНИВНИХ ПОСІВАХ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОПЕРЕДНИКІВ І СПОСОБІВ СІВБИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 31, 2021): 112–19. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.14.

Full text

Abstract:

Наведені результати досліджень вирощування ультраскоростиглих сортів проса в поукісних і пожнивних посівах. Таким чином можна за один рік отримати два прибутки. У статті проаналізовані погодні умови в період проведення дослідження, фенологічні спостереження, густота рослин, вегетативна маса і структурний аналіз. Серпень був найспекотнішим за час проведення досліду, а в жовтні опади не спостерігалися. Першими зійшли і достигли сорти, висіяні по пару. Найбільша густота після сходів була в Білої альтанки по пару за рядкового способу сівби – 427 рослин на м2, а перед збиранням в сорту Золушка за рядкового способу сівби після попередника озима пшениця – 261 рослина на м2. Найбільша вегетативна маса була в Білої альтанки, висіяної рядковим способом по пару. Максимальна кількість листків була в сорту Золушка, висіяної рядковим способом після попередника озима пшениця – 1683 штук на м2. Максимальна висота рослин перед збиранням була в Білої альтанки, висіяної по пару, а у фазу кущення також в Білої альтанки, але попередник був горох. Довжина волоті певним чином залежить від висоти рослин, тому в рослин, де попередником був пар, середня висота рослин найбільша і відповідно найбільша середня висота волоті. Пожнивні посіви мають кращий вплив на ґрунт, оскільки на пусте поле, залишене після ранніх культур, впливають негативні фактори. В Україні головний напрям вирощування проса – це кормовиробництво, тому саме вирощування пожнивних культур у кормовій сівозміні забезпечує зеленим кормом тварин протягом усього теплого періоду. 40 млн га – площа, яку займають посіви проса у світовому землеробстві. Загалом у світі площа посівів, зайнятих просом, збільшується. В Україні в Запорізькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській областях одержують найбільші валові збори зерна проса. Оскільки саме в цих регіонах найкращі умови для вирощування проса, тоді як на заході України посіви проса обмеженні. Степова та Лісостепова зони України найпоширеніші для вирощування проса. Незважаючи на цінність цієї культури, посівні площі її в Україні незначні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Алексеева, Е. В. "СНЕЖНЫЙ ПОКРОВ ГОРОДА И ЕГО КЛИМАТИЧЕСКОЕ ЗНАЧЕНИЕ." Проблемы окружающей среды и природных ресурсов, no. 5 (2020): 27–34. http://dx.doi.org/10.36535/0235-5019-2020-05-5.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается снежный покров как решающий погодный фактор, оказывающий влияние на все отрасли народного хозяйства, особенно в районах сурового климата. Снежный покров является важным экологическим фактором для животных, в том числе одним из факторов миграции животных и плотности их размещения. Исследования прогностических свойств снежного покрова открывают путь к созданию новых, значительно более надежных методик расчетов снеговых паводков и снегового стока, определение глубины сезонного промерзания грунта, прогноза условий снегозаносимости и лавинной опасности и т. д. Таяние снежного покрова обогащает почву влагой и имеет тем самым большое значение для климатического режима теплого времени года.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Эскиев, М. А. "ФАКТОРЫ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА, ВЛИЯЮЩИЕ НА РАЗМЕЩЕНИЕ И СПЕЦИАЛИЗАЦИЮ." ФГУ Science. Научный журнал, no. 2/22 (June 22, 2021): 91–95. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-22-91-95.

Full text

Abstract:

В статье рассматриваются основные факторы сельского хозяйства, которые выделяют данную отрасль среди других отраслей народного хозяйства, делают ее специфичной и требующей особого подхода и механизма поддержки и регулирования со стороны государства. В статье изучены основные факторы, среди которых детально рассмотрены: природно-климатические условия, влияющие на сельское хозяйство, погодные факторы, сезонность отрасли, социально-демографические и социально-экономические факторы. В статье рассмотрена роль вышеназванных факторов и их влияние на отрасль в целом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Тригуб, О. В., О. М. Куценко, М. М. Маренич, and В. В. Ляшенко. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА РІВЕНЬ УРОЖАЙНОСТІ СОРТОВОГО МАТЕРІАЛУ ГРЕЧКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.01.

Full text

Abstract:

На сьогодні гречка входить до нішових сільськогосподарських культур через залежність від пого-дно-кліматичних умов навколишнього середовища, що нівелюють її високопродуктивний потенціал (урожайність та якість продукції). Водночас в Україні рівень споживання гречки перевищує обсяги вирощування, що обумовлює її експорт сумнівної якості із сусідніх держав. Це призводить до необ-хідності посилити державну підтримку вітчизняних товаровиробників, створити та впровадити у виробництво сорти з високим потенціалом продуктивності в умовах зміни природно-кліматичних факторів. У статті наведено результати вивчення матеріалу 257 сортів та форм гречки звичайної різного еколого-географічного походження з Національної колекції України на базі Устимівської до-слідної станції рослинництва протягом 2014–2018 років. Досліджуваний матеріал було розподілено на дві групи за параметрами стиглості: скоростиглі та середньостиглі, з подальшим аналізом кож-ної з них. Для вивчення та аналізу взято тривалість повного вегетаційного періоду та періоду «цвітіння – початок достигання» як найбільш критичного, за даними попередніх досліджень, для отримання врожаю. Виявлено різні рівні та дещо різні тенденції в напрямах впливу погодно-кліматичних умов на рівень урожайності культури залежно від рівня стиглості колекційного ма-теріалу, що може бути суттєвим фактором при вивченні вихідного матеріалу гречки для різних зон та напрямів використання. Доведено важливість застосування гідротермічного коефіцієнта як ін-тегрального показника при визначенні сукупного впливу кліматичних факторів на урожайні харак-теристики рослин гречки, опис їхніх біологічних та морфологічних особливостей.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Іванова, І. Є., М. Є. Сердюк, Т. М. Тимощук, and М. М. Маренич. "ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ВІТАМІНУ С У ПЛОДАХ ЧЕРЕШНІ ПІД ВПЛИВОМ ПОГОДНИХ ЧИННИКІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.07.

Full text

Abstract:

Вітамін С відноситься до найбільш важливих природних антиоксидантів, які представлені у плодах черешні. Нині зростає інтерес до біологічно активних сполук кісточкових плодів. Це призво-дить до необхідності підбору не лише культур, але і окремих сортів з більш високим умістом вітаміну С. Накопичення вітаміну С у плодах черешні залежить від сорту та погодних умов. Зважаючи на це, метою наших досліджень було здійснити наукове обґрунтування частки впливу стресових погодних факторів та сортових особливостей на процес формування фонду вітаміну С у плодах черешні впродовж 2008–2019 рр. Для проведення дослідження були обрані плоди черешні 33 сортів трьох термінів достигання, вирощених в умовах садівничих господарств південного регіону України. Встановлено, що за середнім вмістом вітаміну С у розрізі сортів раннього терміну достигання виділено плоди сорту Казка, Забута (7,36 мг /100 г та 7,31 мг/100г відповідно). За мінімальною варіативністю показника за роками досліджень виділено сорт: Бігаро Бурлат (Vр=17,9 %). За вмістом вітаміну С та варіативністю їх формування найбільш перспективними з технологічної точки зору були сорти середнього та пізнього термінів достигання Кордія (10,63 мг /100 г при Vр=17,1 %), Міраж (10,67 мг/100г при Vр=14,0 %). Доведено, що впродовж періоду досліджень домінуючий вплив на формування фонду вітаміну С для ранньої та пізньої груп сортів виявляли погодні умови. Для групи сортів середнього терміну достигання на накопичення вітаміну С виявлено більший вплив сортових особливостей. З погляду на отримані результати двофакторного дисперсійного аналізу прогнозувати вміст вітаміну С у плодах черешні раннього та пізнього термінів достигання доцільно за середніми значеннями, а не окремо для кожного помологічного сорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Карпенко, С. М., Г. Ю. Безгинов, and Н. В. Карпенко. "Анализ влияния погодно-климатических факторов на электропотребление региона." ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 74, no. 8 (June 2021): 130–34. http://dx.doi.org/10.18411/lj-06-2021-326.

Full text

Abstract:

В статье произведен анализ влияния погодно-климатических факторов московского региона на объемы электропотребления. С целью исключения эффекта мультиколлинеарности в данных для моделирования выбраны переменные, характеризующие температурные условия и освещенность. Получены аналитические и графические зависимости электропотребления от среднемесячных значений температуры, а также числа ясных, облачных и пасмурных дней.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Даниленко, Д. В. "ВПЛИВ ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРУ НА ПРИЧИНИ АВАРІЙ В МОРЕ." Ship power plant 41 (November 5, 2020): 143–48. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.143-148.

Full text

Abstract:

Підсумки розслідування аварійних подій на море показують, що їх основною причиною є помилки, яких припускаються екіпажами при управлінні суднами, а також упущення берегових організацій, зайнятих в обслуговуванні флоту, тобто негативні впливу людського фактору. Існуючий термін "форс - мажор" або дії непереборних сил, як правило, зводиться до мінімуму. Штормові погодні умови можуть бути прогнозовані і враховані при складанні маршруту переходу. Враховується льодова обстановка. Плавання в тумані піддається обліку та може бути скориговано. "Форс-мажором» хіба що можна назвати підводне виверження вулкана, або, що зовсім малоймовірно, падіння метеорита. У чинному „національному документі "Положення про порядок класифікації, розслідування та обліку аварійних випадків з суднами" (ПРАС-90) у додатку 1 наводиться класифікаційна таблиця аварійних випадків. У п. З виділені причини аварійних випадків — "без вини екіпажу". Однак, посилання на відсутність вини (більш правильно — причетності) екіпажу не говорить, що тут не присутній людський фактор, а саме: погане навігаційне-гідрографічне забезпечення, конструктивні недоліки судна, неякісний ремонт, неправильна політика судноплавної компанії щодо безпеки, недостатній контроль з боку класифікаційних товариств. Система МКУБ, впроваджувана в даний час, ставить своєю метою розподілити відповідальність за контролем безпеки судноплавства між судновласником і судновим персоналом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Розовский, Б. Г., and С. Р. Тагиев. "Второй фронт криминологии: человек как социобиологический вид." Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 1, no. 85 (March 29, 2019): 321–33. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.85.321-333.

Full text

Abstract:

Констатируется явный недостаток прагматичных предложений по устранению или минимизации причин преступности. Исследователи не уделяют должного внимания общей проблеме права в целом: гипертрофии ограничения прав и свобод. Утверждается, что криминология, несмотря на значительный возраст и наличие масштабных исследований, станет полноценной наукой, если в основу ее метода исследования, будут положены методы биологии, физики и других отраслей знания. Тем более, что влияние на поведение человека различных химических, физических, астрономических и погодных факторов является доказанным фактом.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Levenets, S. S., T. M. Kosovska, S. O. Nykytyuk, and Т. О. Voroncova. "ФАКТОРИ РИЗИКУ ГІПЕРРЕАКТИВНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ У ДІТЕЙ ІЗ БРОНХІАЛЬНОЮ АСТМОЮ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 29, 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2020.1.11478.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – виявити та вивчити фактори, що свідчать про наявну осмотичну гіперреактивність бронхів у дітей із бронхіальною астмою: проживання у вогких приміщеннях зі стінами, покритими цвіллю, поблизу відкритих водойм (річки, озера, стави), залежність загострень хвороби від вологої погоди, пори року. Матеріали та методи. У статті проаналізовано фактори ризику гіперреактивності дихальних шляхів: умови проживання, метеозалежність від вологої погоди та загострення у пори року з підвищеною вологістю (осінньо-весняний періоди) методом анкетування 160 дітей віком від 1-го до 18 років, хворих на персистуючу та інтермітуючу бронхіальну астму, з проявами атопії та без неї. При аналізі умов враховували проживання поблизу відкритих водойм і у вологих приміщеннях зі стінами, покритими цвіллю. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що діти з персистуючою бронхіальною астмою мають більш виражену осмотичну гіперреактивність бронхів, що проявляється частішою метеозалежністю від вологої погоди, проживання в місцях із підвищеною вологістю (у вологих приміщеннях і недалеко від відкритих водойм), ніж діти з інтермітуючою бронхіальною астмою. Висновки. У дітей з інтермітуючим перебігом бронхіальної астми вираження осмотичної гіперреактивності бронхів найчастіше відмічається у пори року з підвищеною вологістю. Діти з атопією при персистуючому та інтермітуючому перебігу бронхіальної астми частіше проживають у місцях із підвищеною вологістю і мають загострення під час вологої погоди та в періоди з підвищеною вологістю, ніж діти без проявів атопії.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Агеев, А. Ю., Э. Дж. Бишоп-фон Веттберг, С. В. Нуждин, М. Г. Самсонова, and К. Н. Козлов. "ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ВРЕМЕНИ ЦВЕТЕНИЯ ДИКОГО НУТА С УЧЕТОМ ИЗМЕНЕНИЯ КЛИМАТА." Биофизика 66, no. 1 (2021): 126–36. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921010142.

Full text

Abstract:

Точный прогноз времени цветения помогает селекционерам создавать новые сорта, которые могут достичь максимальной эффективности в условиях меняющегося климата. На основе построенной ранее модели проведено сравнение влияния ежедневных погодных факторов на время цветения образцов дикого нута, собранных в различных географических точках Турции. Обнаружено, что растения из высокогорных районов адаптированы к более низким температурам и длинному дню, чем собранные на меньших высотах. С использованием модели и прогнозов изменения климата в виде сгенерированной программным обеспечением «МаркСим» ежедневной погоды в Анкаре построены прогнозы изменения времени цветения для исследуемых образцов. Средняя длина периода «посев-цветение» для временных интервалов 2020-2039 гг., 2040-2059 гг. и 2060-2080 гг. изменилась для 21 сочетания сценария развития и места сбора. Это составляет примерно половину от 40 случаев, что говорит об умеренном влиянии изменения климата на время цветения исследуемых образцов дикого нута.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Голубятникова, Юлия Юрьевна. "Природно-климатические условия как фактор риска сельскохозяйственного производства." Аграрная Россия, no. 8 (August 23, 2014): 25–28. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-8-25-28.

Full text

Abstract:

В статье проанализированы погодные и в целом природно-климатические условия Белгородской области. В частности, представлена детализация показателей заморозков и засух применительно к территории Белгородской области Алексеевского района.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Серегина, Наталья Васильевна, and В. П. Грунская. "Влияние погодных условий и плотности посева на формирование элементов продуктивности пищевых сортов фасоли." Аграрная Россия, no. 6 (June 17, 2020): 15–20. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-6-15-20.

Full text

Abstract:

Результаты исследований свидетельствуют о фенотипических изменениях некоторых количественных признаков и продуктивности сортов овощной фасоли кустового типа в зависимости от ширины междурядий и погодных условий 2017 – 2019 гг. в лесостепной зоне Тульской области. В исследовании использовали семена новых сортов овощной и спаржевой фасоли отечественного происхождения, полученных из ВИР (Санкт-Петербург). Определено влияние рассматриваемых факторов на важнейшие количественные показатели овощной фасоли. Высокую урожайность семян показал сорт Холодостойкая (4,3 т/га) при посеве широкорядным способом с междурядьями 45 см с плотностью 500 тыс. растений/га. Анализ изменения уровня продуктивности позволил выявить зависимость урожайности семян от количества осадков и суммы температур, зафиксированных в критические периоды вегетации культуры, а также от сортовых особенностей и агротехники. Лучшими при выращивании на зерно по продолжительности периода вегетации, элементам структуры урожая и хозяйственной продуктивности, а также параметрам экологической пластичности являются сорта Фома и Пушкинская. Изученные сорта отличаются сортовой стабильностью к условиям выращивания и при оптимальной обеспеченности факторами жизни растений дают достаточно высокие урожаи семян (2,34 – 2,36 т/га).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Ерошенко, Любовь Михайловна, Максим Михайлович Ромахин, Анатолий Николаевич Ерошенко, Николай Анатольевич Ерошенко, Иван Александрович Дедушев, and Виктория Валерьевна Ромахина. "Влияние погодных условий на формирование пивоваренных свойств сортов ячменя в Центральном Нечерноземье." Аграрная Россия, no. 11 (November 9, 2020): 10–14. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-11-10-14.

Full text

Abstract:

Для получения ценного сырья для солодоращения очень важно иметь представление о степени влияния факторов среды на основные показатели. Полевые исследования выполнены в 2015 – 2019 гг. в условиях Московской области на сортах пивоваренного ячменя Ксанаду, Эльф, Раушан, Владимир, Нур, Московский 86, Надежный, Знатный, Рафаэль. В качестве стандарта использовали сорт Яромир. Методом дисперсионного анализа выявлено достоверное влияние фактора «среда» на пивоваренные свойства сортов ячменя. В условиях вегетационного периода с умеренным уровнем гидротермического режима (ГТК) формируется зерно с оптимальными значениями биохимических и технологических показателей. Корреляционным анализом подтверждено более сильное влияние осадков и температурного режима: на содержание белка в зерне (r = –0,920) и способность прорастания (r = 0,864) в период всходы – кущение; на пленчатость (r = –0,405) в фазу кущение – колошение; на энергию прорастания (r = 0,706) и экстрактивность (r = –0,352) во время колошения – созревания. В целом за период вегетации обнаружена немаловажная роль ГТК в понижении белковости (r = –0,844) и пленчатости зерна (r = –0,477), а также в повышении способности прорастания (r = 0,768). Сравнительная оценка биохимических и технологических свойств зерна выявила особую ценность новых пивоваренных сортов ярового ячменя селекции ФИЦ «Немчиновка»: Надежный, Знатный и Рафаэль. В отличие от других образцов, средний уровень белковости зерна у них соответствовал требованиям государственного стандарта, а в благоприятные годы приближался к европейским нормам (10,9 – 11,2 %). Выделенные сорта выгодно отличались как по содержанию экстрактивных веществ, так и по показателям прорастаемости.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Афанасенко, В. И., and Е. Ф. Кринко. "Воздействие природных факторов на проведение десантных операций в Крыму в декабре 1941 - январе 1942 г, "Наука Юга России"." Science in the South of Russia, no. 1 (2019): 94–104. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640190111.

Full text

Abstract:

В конце 1941 - начале 1942 г. советские войска провели крупную Керченско-Феодосийскую десантную операцию. С отвлекающими целями в начале января 1942 г. были также высажены десанты в Судак и Евпаторию. В результате советские войска освободили Керченский полуостров и вынудили противника прекратить наступление на Севастополь. Однако десантная операция привела к значительным потерям. По официальным данным, общие потери советских войск в Керченско-Феодосийской десантной операции составили 41935 человек, из них безвозвратные - 32453 человека. Во многом это объясняется тем, что советское командование недостаточно внимания уделяло природному фактору (погодным условиям, силе ветра и волны, температуре воздуха и воды, ледовому покрову). Высадка десанта совпала по времени со штормовыми ветрами, вызвавшими морские волнения. Сильные ветер и волна, низкая температура воздуха и воды, отсутствие питания плохо сказались на самочувствии бойцов. Героические усилия советских красноармейцев, краснофлотцев, командиров и политработников позволили им выполнить поставленные задачи, несмотря на неблагоприятные погодные условия, оплатив тысячами своих жизней просчет командования. Проведение Керченско-Феодосийской операции способствовало улучшению обстановки на южном крыле советско-германского фронта в целом, привело к срыву второго наступления противника на Севастополь. Статья подготовлена на основе междисциплинарного подхода, с использованием исторических и географических методов и материалов и привлечением архивных и опубликованных документов.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

ХОМЧАК, Руслан. "АНАЛІЗ ФАКТОРІВ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ВЕЛИЧИНУ ВНЕСКІВ ВИДІВ (РОДІВ) ВІЙСЬК У ПОТРІБНИЙ РІВЕНЬ БОЄЗДАТНОСТІ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, no. 2 (February 21, 2021): 252–60. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.571.

Full text

Abstract:

У статті здійснено аналіз факторів, які впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності Збройних Сил (ЗС) України. Проведений аналіз досвіду військ, а також наукових джерел свідчить про те, що основними зовнішніми факторами, які впливають на величину внесків механізованих (танкових) військ, ракетних військ і артилерії, армійської авіації, військ протиповітряної оборони в потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), є: склад військ (сил) противника та можливості з ураження наших військ (сил), які визначають масштаб і характер вогневого впливу на наші війська (сили) під час операції (бойових дій); способи застосування наших військ (сил) під час операції (бойових дій), місце військ (сил) в оперативній побудові (бойовому порядку) військ (сил) вищого рівня, а також характер виконуваних ними завдань, від чого залежать величини середньодобових відносних (або абсолютних) втрат основних видів ОВТ; співвідношення між сторонами, що протидіють, за засобами ураження; фізико-географічні та кліматичні умови, пора року, час доби, погодні умови району бойових дій. До внутрішніх факторів, зокрема тих, що впливають на величину внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії), належать: склад військ (сил), які залучаються до операції (бойових дій); забезпеченість військ (сил) зразками ОВТ та їх стан; воєнно-економічні можливості держави зі створення та утримання системи МТЗ. Здійснений аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів показав значний їх вплив на застосування військ під час операції (бойових) дій та підтвердив важливість їх урахування під час визначення величин внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії). Перспективами подальших досліджень є врахування впливу цих факторів у процесі визначення (обґрунтування) величини внесків видів (родів) військ у потрібний рівень боєздатності ЗС України під час їх застосування (відбиття збройної агресії).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Тригуб, О. В., and В. В. Ляшенко. "Залежність тривалості фаз вегетаційного періоду у гречки від погодно-кліматичних факторів середовища." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 94–107. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.11.

Full text

Abstract:

Мета статті – вивчення тривалості вегетаційного періоду у гречки і його фаз в контрастних за параметрами тепло- і вологозабезпечення умовах середовища. Методика дослідження. Наведено результати аналізу селекційного та місцевого матеріалу 156 сортів та форм гречки звичайної різного походження із Національної колекції України протягом 2014-2018 років в Устимівській дослідній станції рослинництва. Результати дослідження. За результатами вивчення проведено розподіл скоростиглих та середньостиглих зразків на підгрупи за рівнем вираження показників та походження матеріалу. Крім рівня вираження ознаки, визначено і проаналізовано варіабельність тривалості основних міжфазних періодів у гречки та залежність їх від погодно-кліматичних умов (за рівнем гідро-термічного коефіцієнта). Для використання в селекційних дослідженнях рекомендовано зразки із певних підгруп груп стиглості як базовий і більш потенційно стабільний вихідний матеріал, а також визначено певні унікальні генотипи як потенційні джерела з генетично контрольованою тривалістю певних міжфазних періодів вегетації. Потреба в такому матеріалі визначається необхідністю контролю за тривалістю фаз росту та розвитку рослин для уникнення чи протидії несприятливим факторам зовнішнього середовища і як приклад – можливістю використання різних агротехнічних прийомів при вирощуванні гречки (строки посіву, сорти різних термінів достигання тощо). Елементи наукової новизни. Порівняно тривалість фаз вегетаційного періоду сортів та форм гречки за різних погодних умов із визначенням гідро-термічного коефіцієнта кожного міжфазного періоду росту і розвитку рослин. Встановлено статистичні параметри обумовленості прояву показників тривалості міжфазних періодів у різних за стиглістю сортів гречки. Практична значущість. Виділено потенційно більш придатні для селекційного використання сорти та місцеві форми в селекції матеріалу з чітко контрольованими параметрами тривалості міжфазних вегетаційних періодів. Визначено унікальні за своїми характеристиками еталонні зразки гречки та рекомендовано їх як вихідний матеріал з різною тривалістю вегетації, але досить значною її стабільністю. The aim of the article is studying the duration of the growing period and its phases in contrasting environmental conditions concerning heat and moisture provision. Methods of the research. The analysis results of the selection and local material of 156 buckwheat varieties and forms of various origin from the National Collection of Ukraine during 2014–2018 in the Ustymivka experimental station of plant growing gave been presented. The research results. According to the results of the study, the early- and mid-ripening samples were distributed into subgroups according to the level of expressing indicators and the origin of the material. In addition to the level of expressing the trait, the variability of the duration of the main interphase periods in buckwheat and their dependence on weather and climatic conditions (according to the level of hydro-thermal coefficient) were determined and analyzed. For using in breeding researches, the samples from definite subgroups of ripening were recommended as basic and potentially more stable parent material, and also certain unique genotypes were identified as potential sources with genetically controlled duration of certain interphase vegetation periods. The need in such material is determined by the necessity of controlling the duration of plant growth and development phases to eliminate the influence or counteraction to unfavorable environmental factors and, as an example, the possibility of using various agro-technical methods for growing buckwheat (sowing time, varieties of different ripening time, etc.). The elements of scientific novelty. The duration of the vegetation period phases of buckwheat varieties and forms at different weather conditions with defining the hydro-thermal coefficient of each interphase plant growth and development period have been compared. The statistical parameters of stipulating the manifestation of the interphase periods’ duration indices in different buckwheat varieties concerning their ripening qualities were established. Practical importance. Potentially more suitable varieties for breeding and the local forms in the selection material with strictly controlled parameters of interphase vegetation periods’ duration were distinguished. The unique standard samples of buckwheat as to their characteristics were determined and recommended as a parent material with different vegetation duration, but rather considerable stability.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Січенко, Оксана Михайлівна, Михайло Миколайович Кривий, and Олена Олександрівна Діхтяр. "ІНТЕНСИВНІСТЬ ЛЬОТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БДЖІЛ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4 (47) (January 6, 2022): 149–53. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.25.

Full text

Abstract:

Для дослідження створили два стаціонари, які знаходились один в чистій, другий – в радіоактивно забрудненій зонах Житомирського Полісся. На початку досліджень визначили стан медоносної флори Житомирського Полісся, встановили фактори, які впливають на виділення нектару рослинами природних угідь та їх вплив на інтенсивність льотної діяльності. Вплив несприятливих погодних умов на виділення нектару менше позначається на рослинах лісових угідь, ніж це буває на відкритих територіях. Досліджено вплив температури навколишнього середовища на льотну діяльність бджіл у весняний, літній та осінні періоди при використанні природних фітоценозів. Високопродуктивній льотній діяльності бджіл в умовах Полісся сприяє температурний режим навколишнього середовища, максимальне наближення їх до медоносних, пилконосних фітоценозів. Льотна активність бджіл чистої та радіоактивно забрудненої зони змінюється залежно від сили бджолиних сімей, стану медоносної бази та погодних умов періоду медозбору.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Гаджимустапаева, Евгения Гусейновна. "Анализ морфобиологических признаков сортов и гибридов капусты брокколи [Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. cymosa Duch.] из коллекции ВИР им. Н. И. Вавилова в условиях сухих субтропиков Дагестана." Аграрная Россия, no. 11 (December 6, 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2019-11-10-16.

Full text

Abstract:

Представлены результаты исследования сортов и гибридов брокколи из коллекции ВИР им. Н. И. Вавилова при выращивании в условиях сухих субтропиков Дагестана в 2015 – 2017 гг. Объектами исследования являлись образцы различного происхождения: Японии (9), России (2), США (2), Канады (1), Нидерландов (1). В качестве контроля служил сорт Тонус (Россия). Изучено влияние погодных факторов на продолжительность периода вегетации сортообразцов и качество продукции. Выявлено, что в условиях сухого и жаркого лета растения образовывали головки низкого качества. Скороспелые сорта брокколи показали низкое качество головок: быстрое расхождение, крупные бутончики, бугристость головок. Температура выше 20°C способствовала формированию рыхлых головок с прорастанием цветков. Установлено, что для получения высокотоварной головки брокколи определяющими факторами являются температура, влажность почвы и воздуха. Выделены высокоурожайные, стабильные, с высоким качеством головок сорта и гибриды брокколи с массой головки: Landmark F1 — 0,35 кг, Тонус — 0,34 кг, Triathlon F1 — 0,31 кг, Marathon F1 — 0,30 кг, Arcadia F1 — 0,29 кг.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Seminchenko, Elena V. "ВЛИЯНИЕ ПОГОДНЫХ УСЛОВИЙ НА УРОЖАЙНОСТЬ ЯРОВОГО ЯЧМЕНЯ В ЗОНЕ ВЛИЯНИЯ ЛЕСНОЙ ПОЛОСЫ." Siberian Journal of Life Sciences and Agriculture 13, no. 2 (April 29, 2021): 114–27. http://dx.doi.org/10.12731/2658-6649-2021-13-2-114-127.

Full text

Abstract:

Обоснование. В статье изложены материалы исследований по влиянию полезащитных лесных полос на рост и развитие ярового ячменя. Объектом исследований является яровой ячмень сорта Медикум 139. Исследования проводились в Землепользовании «Городищенское», кадастровый номер 34:03:000000:6. Цель работы – обосновать роль осадков и других факторов для формирования урожая ярового ячменя под влиянием лесной полосы. Материалы и методы. Учет урожайности определялся на площадках 1 м2 на удалении соответственно 5, 10, 30Н. Контролем служил открытый участок без лесной полосы. Снопы отбирали в трехкратной повторности, замет обмолачивали. Полученное зерно взвешивали и проводили пересчет урожайности на 1 га. Урожай зерна, полученный при взвешивании, приводился к 14%-й влажности и 100%-й частоте. Длина стебля, количество колосков и зерен в колосе определялись визуально. Масса 1000 зерен определялась на технико-химических весах. Результаты. Анализ данных показал, что запасы продуктивной влаги на межполосной клетке распределены неравномерно. В условиях агролесоландшафта наибольший весенний влагозапас накапливается в зоне от 5Н до 15Н от полезащитных лесных полос. Исследования показали, низкий ГТК приходится на летний период (июль-август) практически во все годы исследований. Обеспеченным по продуктивности накоплению осадков был 2016 год, где ГТК составил 0,7, в остальные годы засушливый 0,3-0,5. Структурный анализ ярового ячменя показал, что наибольшая урожайность была на расстоянии 10Н и состалила у ярового ячменя – 1,4 т/га. В статье приведены результаты корреляционно-регрессивного анализа полученных данных по взаимосвязи урожая ярового ячменя с составляющими факторами (осадки, запасы почвенной влаги), влияющими на урожайность ярового ячменя за 2016–2020 годы. Получены результаты, приведенные в графической корреляции, и обоснована закономерность. Заключение. Результаты исследования свидетельствуют о важной роли лесных полос. Областью применения рекомендаций является зона почв Нижнего Поволжья.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Averyanova, Yuliya, Anna Rudiakova, and Felix Yanovsky. "Оперативна корекція траєкторії повітряного судна на основі інформації бортових метеорологічних радіолокаторів." Proceedings of the National Aviation University 85, no. 4 (December 22, 2020): 13–20. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.85.15133.

Full text

Abstract:

Прогнозування та корекція траєкторії руху повітряного судна є одною з важливих можливостей для ефективного управління повітряним рухом. Одним з ключових факторів, що впливає на прогнозування траєкторії польоту є метеорологічний стан в аеропортах вильоту та посадки, а також впродовж траєкторії польоту. За таких умов важливим є широке використання можливостей систем оперативного одержання інформації про небезпечні погодні умови для короткочасної корекції траєкторії польоту. Бортові метеорологічні радіолокаційні системи є потужним та зручним засобом для одержання оперативних даних під час польоту у випадку виникнення несприятливих атмосферних умов. В даній роботі показані та обговорюються можливості корекції траєкторії польоту з використанням оперативної метеорологічної інформації, що одержується за допомогою бортових радіолокаційних систем.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Лебедева, Н. В. "ВЛИЯНИЕ ЭКСТРЕМАЛЬНОЙ ЗАСУХИ НА ЧИСЛЕННОСТЬ АРКТИЧЕСКИХ ГУСЕЙ НА МИГРАЦИОННОЙ ОСТАНОВКЕ В ДОЛИНЕ РЕКИ ЗАПАДНЫЙ МАНЫЧ В 2020–2021 гг., "Наука юга России"." Science in the South of Russia, no. 4 (2021): 90–99. http://dx.doi.org/10.7868/s25000640210410.

Full text

Abstract:

Экстремальная засуха без осадков на юго-западе Европейской России в районе Весёловского водохранилища продолжалась 78 дней со 2 августа 2020 г. вплоть до наступления холодов. Сумма осадков за этот период составила 0,8 мм. Максимальные и средние температуры воздуха: в сентябре – 34,6 и 20,1 °C соответственно; в октябре – 25,7 и 14,6 °C соответственно. Основные кормовые стации арктических гусей в районе Весёловского водохранилища – поля озимой пшеницы, доминирующие в структуре растениеводства Ростовской области. К моменту прилета на миграционную стоянку белолобого гуся Anser albifrons (Scopoli, 1769) в середине октября и краснозобой казарки Branta ruficollis (Pallas, 1769) в первой декаде ноября 2020 г. из-за засухи и аномально высоких температур озимые культуры не взошли на обширных территориях. Это стало причиной перемещения гусей на миграционную остановку в район оз. Маныч-Гудило юго-восточнее Весёловского водохранилища, где сохранились степные пастбища. В районе Весёловского водохранилища гуси останавливались лишь на короткий отдых. Крупных скоплений белолобого гуся осенью 2020 г. не было (максимум 9000 особей), тогда как предыдущей осенью численность этого вида в пик миграционной остановки составляла 17500 особей. Максимальная численность краснозобой казарки осенью 2020 г. в районе Весёловского водохранилища составила 1700 особей (5000 особей в 2019 г.). Сократилась продолжительность пребывания двух видов осенью 2020 г. по сравнению с предыдущим годом. Март 2021 г. был морозным, озимая пшеница взошла в начале апреля, когда пролет арктических гусей практически завершился. Белолобые гуси останавливались в районе Весёловского водохранилища так же, как и осенью, лишь для короткого отдыха. Многие стаи следовали транзитом, поскольку здесь отсутствовали кормовые ресурсы, необходимое условие для миграционной остановки. Краснозобая казарка на весеннем пролете также следовала через водохранилище транзитом на стоянку в район оз. Маныч-Гудило. Таким образом, экстремальные погодные условия, такие как продолжительная засуха до и во время осенней миграции арктических гусей, могут приводить к резкому снижению экологической емкости местообитаний на миграционной стоянке. Отсутствие влаги с сочетанием аномально высокими температурами, ранний приход морозов осенью с осадками в виде снега, морозный март – факторы, спровоцировавшие полное отсутствие кормовых ресурсов для арктических гусей в районе водохранилища. Ситуацию усугубило также отсутствие природных пастбищ и практически монокультурность сельскохозяйственного растениеводства на больших территориях. В результате засухи, а также сопутствующих погодных и антропогенных факторов численность гусей на миграционной стоянке снижается, меняется характер использования территории: гуси избегают длительных остановок, зачастую следуя транзитом. Часть мигрирующей группировки использует крупный водоем лишь для кратковременного отдыха, перемещаясь на длительную остановку восточнее Весёловского водохранилища, туда, где сохранились степные пастбища.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Борисова, Л. Р., L. R. Borisova, Ю. В. Подрезов, J. V. Podrezov, А. В. Кузнецова, A. V. Kuznetsova, З. В. Тимошенко, and Z. V. Timoshenko. "АНАЛИЗ ДАННЫХ ПО ЛЕСНЫМ ПОЖАРАМ." Проблемы безопасности и чрезвычайных ситуаций, no. 5 (2020): 26–34. http://dx.doi.org/10.36535/0869-4176-2020-05-4.

Full text

Abstract:

Цель работы - прогноз лесных пожаров на основе известных литературных данных о пожарах в парке Монтезиньо. Построена модель множественной регрессии зависимости площади лесного пожара от погодных условий. Проведен анализ данных методами машинного обучения. Получено высокое значение правильности распознавания, если группирующий показатель - это числовой индекс ожидаемых темпов распространения огня, индекс легкости воспламенения топлива FFMC или площадь лесного пожара. Выполнен дисперсионный анализ данных, подтверждающий вывод о значимости фактора температуры в распространении лесных пожаров.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Тарасов, Н. Т. "СОЛНЕЧНАЯ АКТИВНОСТЬ, КОСМИЧЕСКАЯ ПОГОДА И ЗЕМЛЕТРЯСЕНИЯ, "Земля и Вселенная"." Земля и Вселенная, no. 1 (2022): 52–62. http://dx.doi.org/10.7868/s0044394822010042.

Full text

Abstract:

Еще в 1853 г. всемирно известный астроном Рудольф Вольф предположил, что повышение солнечной активности (СА) может влиять на сейсмичность Земли. Более широкие исследования влияния процессов, протекающих на Солнце и в околоземном пространстве на состояние земной коры и сейсмичность, начались 50–60 лет назад, когда развитие инструментальных наблюдений на Земле и в околоземном пространстве позволило получать большие объемы данных, необходимых для таких исследований. За прошедшие годы этой теме был посвящен целый ряд работ, выполненных как в России (СССР), так и за рубежом. Такой интерес вызван тем, что новые результаты, полученные в этом направлении, могут помочь более точно предсказывать периоды повышения сейсмической опасности на Земле, изучить воздействие на сейсмичность факторов разной физической природы и более полно понять закономерности солнечно-земных связей. Однако опубликованные результаты нередко носят противоречивый характер. Дискуссионными остаются также вопросы о первопричине и физическом механизме влияния СА на сейсмичность Земли. Поэтому требуются дальнейшие исследования. В предлагаемой работе представлены новые результаты, полученные автором при исследовании влияния на сейсмичность Земли магнитных бурь (МБ) и других факторов, связанных с повышением СА.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Шариков, А. В., С. В. Волков, Т. В. Свиридова, and В. В. Буслаков. "Влияние трофического и погодно-климатического факторов на динамику численности птиц-миофагов в местах их размножения." Зоологический журнал 98, no. 2 (2019): 203–13. http://dx.doi.org/10.1134/s0044513419020144.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Омельченко, М. Д., А. В. Жердев, И. В. Николаев, Л. Д. Жалиева, Г. Ф. Буханистая, П. Баттилани, and Б. Б. Дзантиев. "Оценка влияния агротехнических и метеорологических факторов на загрязнение зерна фузариотоксинами в агроценозах пшеницы из разных климатических зон РФ." Аграрная Россия, no. 1 (January 25, 2013): 2–9. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2013-1-2-9.

Full text

Abstract:

В статье приведены данные обследования зерна пшеницы из различных регионов РФ на загрязнение фузариотоксинами дезоксиниваленолом (ДОН) и зеараленоном (ЗЕА). Представлены результаты регрессионного анализа влияниия агротехнических и метеорологических факторов на содержание этих фузариотоксинов в зерне из Приморского края и степной зоны Северного Кавказа. Выявлены различия по влиянию погодных условий при созревании пшеницы на накопление ДОН и ЗЕА в зерне.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Пістряк, Петро, Олег Забула, Володимир Турчин, and Інна Черніченко. "РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗРОБЛЕННЯ ВПРАВ ПІДГОТОВЧИХ СТРІЛЬБ ТА ЇХ РОЛЬ У НАВЧАННІ ОФІЦЕРА-ВИПУСКНИКА." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, no. 4 (May 8, 2020): 294–306. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.274.

Full text

Abstract:

У статті визначається мета підготовчих вправ навчальних і бойових стрільб, якою є прищеплення та вдосконалення навичок, в першу чергу первинних, у підготовці до виконання та виконанні вправ навчальних, бойових, контрольних та спеціальних вправ стрільб. Одними з головних факторів, які впливають на виконання будь-якої вправи стрільб є наступні: теоретичний та практичний рівень навченості стрілка діям зі зброєю, справність зброї, наявність належності озброєння та її стан, імовірність виявлення цілі та її ідентифікація, імовірність правильного введення вихідних даних для стрільби, імовірність ураження цілі, імовірність точного оцінювання результатів стрільби та її корегування, кількість та вид боєприпасів для ураження цілі, погодні умови.Для розроблення вправи підготовчих стрільб використано метод сітьового планування, що дозволяє скласти та реалізувати раціональний “план” виконання вправ підготовчих стрільб та здійснити навчання у найкоротший термін. Сітьовий графік вправи стрільб складається із елементів двох типів: робіт та подій. Визначено перелік подій для виконання вправи та перелік робіт, що виконуються.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Kuznietsov, M., O. Lysenko, and O. Melnyk. "ДО ОПТИМАЛЬНОГО КОМБІНУВАННЯ ВІТРОВИХ ТА СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ." Vidnovluvana energetika, no. 1(56) (August 8, 2019): 10–19. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.1(56).10-19.

Full text

Abstract:

Метою даної роботи є визначення оптимального співвідношення різних джерел відновлюваної енергії в гібридних енергосистемах, базуючись на оцінках випадкової складової потужностей генерації та споживання електроенергії. Для цього розглядаються короткотермінові коливання потужності, спричинені природними змінами сонячної та вітрової енергії в діапазоні менше години. Такі зміни впливають на можливості регулювання частоти й напруги, а також стійкості систем електропостачання. Предметом дослідження є пропорція вітрової та сонячної генерації, а також її загальний рівень у споживанні електроенергії, а предметом оптимізації – варіативність сукупної генерованої потужності. Особливістю роботи є синхронне співставленні рівнів генерації енергії та її споживання різними локальними споживачами. Методи дослідження – математична модель комбінації випадкових процесів та безпосереднє використання статистичних даних в якості експериментальних. Методом оптимізації обрано побудову поверхні відгуку, що забезпечує візуалізацію результатів при задовільній точності. При необхідності результат уточнюється методом дихотомії. Результати дослідження порівнюються за рівнем впливу погодних факторів, для чого розглядаються дані різних пір року. Отримані залежності дозволяють також оцінити вплив енергетичної ефективності вітрової та сонячної енергетики як технологічного фактору. Істотним результатом є оцінка впливу точності прогнозування потужностей генерації і споживання на енергетичний баланс при складанні графіків роботи енергосистеми – так, наявність добового прогнозу дозволяє в півтора рази збільшити потужність ВДЕ при збереженні рівня варіативності. Встановлено наявність оптимальних співвідношень потужності ВЕС та СЕС, при яких мінімізується загальна варіативність енергобалансу. В умовах України це складає приблизно третину номінальної потужності ВДЕ за рахунок ВЕС та дві третини СЕС, однак результати суттєво залежать від сезону. Запропоновано критерії оптимальності, що враховують випадкову природу досліджуваних процесів, це дає можливість імовірнісної оцінки результатів. Бібл. 13, рис. 6.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Елисеев, Михаил Евгеньевич, Лариса Николаевна Мазунова, and Ирина Николаевна Елисеева. "СТАТИСТИЧЕСКИЙ И КОРРЕЛЯЦИОННЫЙ АНАЛИЗ ПОГОДНЫХ ФАКТОРОВ В ИНТЕРАКТИВНОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЕ ПОВЫШЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ." Transactions of NNSTU n.a. R.E. Alekseev, no. 2 (2020): 28–41. http://dx.doi.org/10.46960/1816-210x_2020_2_28.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Давыдова, Наталья Владимировна, Андрей Олегович Казаченко, Алексей Валерьевич Широколава, Александр Михайлович Резепкин, Виктория Александровна Нардид, Елизавета Сергеевна Романова, and Елена Евгеньевна Шарошкина. "Исходный материал для селекции яровой мягкой пшеницы на урожайность и устойчивость к стрессовым факторам внешней среды в условиях Центрального Нечерноземья." Аграрная Россия, no. 9 (September 21, 2021): 9–13. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2021-9-9-13.

Full text

Abstract:

Помимо максимальной урожайности, важное значение для производства имеет также стабильность урожайности по годам. В значительной степени она зависит от устойчивости сорта к биотическим и абиотическим стрессовым факторам среды. В связи с этим необходимо всестороннее изучение имеющегося и синтез нового исходного материала на основе разработки и совершенствования современных методов его создания и испытания на устойчивость к воздействиям внешней среды. В ходе полевого эксперимента, проведенного в 2019 – 2020 гг., оценена коллекция 80 образцов яровой мягкой пшеницы, разделенных по происхождению на 4 группы. Образцы оценивали на устойчивость к стрессовым факторам Центрального Нечерноземного региона в разные по погодным условиям годы. Оценка коллекционных образцов различных групп происхождения показала, что наиболее приспособленными к почвенно-климатическим условиям Центрального Нечерноземья были сорта и линии немчиновской селекции.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Л.П., Байкалова, and Горбачев И.А. "ВЛИЯНИЕ ВИДОВОГО СОСТАВА ТРАВ НА СОДЕРЖАНИЕ МАКРОЭЛЕМЕНТОВ И КОРМОВЫХ ЕДИНИЦ В ПАСТБИЩНЫХ КОРМАХ." Bulletin of KSAU, no. 11 (November 25, 2019): 90–97. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-11-90-97.

Full text

Abstract:

Цель исследования – изучение влияния видового состава на содержание макроэлементов и кормовых единиц в пастбищных кормах из многолетних злаково-бобовых трав. Объектами исследования послужили многолетние злаковые и бобовые травы и их смеси в разных процентных соотношениях от нормы высева, рекомендуемых для лесостепной зоны. Показатель гидротермического коэффициента 2014 г. соответствовал достаточному увлажнению, 2016 г. – недостаточному, в 2015 г. – умеренному. Содержание кальция зависело от цикла стравливания, погодных условий лет исследования, вида трав и увеличивалось от первого цикла стравливания к третьему. Пастбищные травосмеси превосходили контроль овсяницу красную по содержанию кальция на 0,85–2,29 %. Содержание фосфора и магния в сухом веществе пастбищных кормов зависело от погодных условий лет исследования и цикла стравливания. Содержание фосфора снижалось от первого цикла стравливания к третьему: 0,86; 0,79 и 0,49 % соответственно. Содержание магния увеличивалось от первого цикла стравливания к третьему: от 0,26–0,71 % в первом, 0,33–0,54 во втором до 0,47–0,67 % в третьем цикле стравливания. В зависимости от цикла стравливания достоверных различий по содержанию кормовых единиц нет. На содержание кормовых единиц оказывал влияние видовой состав трав и травосмесей в первом и третьем циклах стравливания. На сбор кормовых единиц многолетних пастбищных трав большее влияние оказывал фактор «культура, смесь» – 67 %. Сбор кормовых единиц зависел от содержания кормовых единиц в сухом веществе пастбищных кормов, выхода с единицы площади сухого вещества, погодных условий и цикла стравливания. Исследуемые травосмеси многократно превосходили контроль по сбору кормовых единиц: в первом цикле стравливания – в 3,1–5,3 раза, во втором цикле – в 3,4–4,9 раза, в третьем цикле стравливания – в 3,8–5,8 раз.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Разиньков, Николай Дмитриевич, and Светлана Леонидовна Титова. "Оползневая опасность и своевременность ее восприятия: региональный опыт." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 1 (March 24, 2020): 108–14. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.1/2668.

Full text

Abstract:

Обоснование. Аномально затяжное повышение грунтовых вод в 2004-2006 гг. активизировало оползневые процессы в Воронежской области. Оползнеопасными территориями в области являются, в основном, административные районы, расположенные в ниспадающих долинах в направлении к основным водотокам: р. Дон, р. Хопер, р. Подгорная. Цель – выявление физической сущности оползневого процесса, его возникновения и развития под влиянием природных и техногенных факторов. Объектом исследования выбрана территория возле автодороги «Каменка-Марки» (6 км) с активно развивающимся оползневым процессом. Методы: установление численных характеристик оползневых процессов предполагает использование ряда методических подходов, включая инвентаризацию, полевое обследование, выявление динамики процесса по материалам аэрокосмической съемки с последующим прогнозированием его активности. Результаты: изучен генезис развития оползня. Выявлены доминирующие факторы, влияющие на активизацию оползневого процесса. Силами КУВО «Гражданская оборона, защита населения и пожарная безопасность Воронежской области» произведена инвентаризация оползневых процессов на территории Воронежской области. Обследовано 34 участка территории Каменского района с более чем двумя сотнями адресов. Снимки, полученные с квадрокоптера, позволили выявить морфологию основных элементов оползня, свидетельствующих о его активном развитии. Посредством анализа разновременных космических снимков оценена динамика оползневого процесса. Произведены реальные замеры оползня во время полевого обследования. Выявлено 97 домовладений в населенных пунктах Каменского района, находящихся в зоне оползневых процессов, а так же участок автодороги «Каменка-Марки» (6 км), испытывающий угрозу разрушения. Выводы: аномальные погодные условия Воронежской области в 2004-2006 годах привели к высокой обводненности грунтов, что спровоцировало активизацию оползневых процессов. Наиболее оползнеопасным районом области является Каменский муниципальный район. При этом, наибольшую тревогу вызывает реальная опасность разрушения автодороги «Каменка-Марки» (6 км), что приведет к прекращению сообщения между семью населенными пунктами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Фесенко, М. А., А. М. Шпанёв, and В. В. Смук. "О значимости агрометеорологических и техногенных факторов при возделывании культур полевого севооборота на северо-западе России." Научные труды по агрономии 3, no. 1 (2020): 28–32. http://dx.doi.org/10.37574/2658-7963-2020-1-28-32.

Full text

Abstract:

В агроэкологическом стационаре Меньковского филиала ФГБНУ АФИ (Ленинградская обл., Гатчинский район) в 2012–2016 гг. проведены исследования по оценке влияния средств защиты растений и минерального удобрения в различающихся условиях вегетации на культуры полевого севооборота в Северо-Западном регионе с целью выявления взаимосвязей, взаимовлияния и действия каждого из факторов на урожайность. Представлены данные о вкладе в формирование урожайности ярового ячменя, озимой ржи, картофеля и ярового рапса гидротермических условий вегетации и факторов интенсификации земледелия – минеральных удобрений и интегрированной системы защиты растений. Гидротермические условия вегетации определяли 60% урожайности у картофеля, 59% – у озимой ржи и 34% – у ярового ячменя. Приоритетность техногенных факторов, определяющих урожайность, различна для культур полевого севооборота. Определяющим зерновую продуктивность озимой ржи (на 21% в среднем за годы изучения) и ярового ячменя (на 33%) показателем является уровень агрофона. Урожайность картофеля в равной степени (на 9-10% в среднем за годы изучения) может определяться или уровнем минерального питания, или эффективностью системы защиты растений. Эффект от фитосанитарных мероприятий возрастал с увеличением уровня минерального питания (с 60% до 73%). Урожайность рапса менее всего зависит непосредственно от погодных условий (на 9%) и определяется совокупным действием интегрированной системы защиты растений (24%) и удобрений (15%) в конкретных условиях вегетации (вклад взаимодействия трех факторов – 28%).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Yadykina, V., S. Tobolenko, A. M. Gridchin, and K. Vyrodova. "THE EFFECT OF STABILIZING ADDITIVES ON THE STABILITY OF ASPHALT CONCRETE TO THE EFFECTS OF WEATHER AND CLIMATIC FACTORS." Bulletin of Belgorod State Technological University named after. V. G. Shukhov 6, no. 12 (December 15, 2021): 8–15. http://dx.doi.org/10.34031/2071-7318-2021-6-12-8-15.

Full text

Abstract:

The article presents the results of studies on the influence of stabilizing additives from industrial waste on the change in the physical and mechanical properties of asphalt concrete as a result of the influence of weather and climatic factors. Microporous waste from the pulp and paper industry of high density (corrugated cardboard), mineral fillers from limestone and waste from wet magnetic separation of ferruginous quartzites in a stable and activated state and a bituminous emulsion are used as initial components. As a criterion for assessing the influence of weather and climatic factors on the physical and mechanical properties of the stone mastic asphalt, the coefficient of degradation of their values was used. It is found that after one and three years of conditional exposure to weather and climatic factors, there was an increase in the tensile strength at splitting and a decrease in the compressive strength at temperatures of 20 and 50 °C of samples of all compositions of the stone mastic asphalt, which is associated with the aging of the binder and the separation of the bitumen film from the surface of mineral materials and components of the stabilizing additive. It is shown that as a result of the introduction of mineral fillers into the composition of stabilizing additives, their bitumen-retaining ability increases, which indicates an increase in the structuring effect of the stabilizer and helps to slow down aging. The most effective was shown by a stabilizing additive containing freshly ground wet magnetic separation waste, which is explained by their high adsorption capacity in relation to an organic binder. It is found that the stone mastic asphalt using the developed stabilizing additive undergoes significantly less degradation as a result of the influence of weather and climatic factors than asphalt concrete on a traditional Viatop stabilizer.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Кузовкин, Анатолий Ильич. "Снижение экспорта и цен на российский газ в Европу в 2020 году и их прогноз до 2030 года." Microeconomics 96, no. 1 (February 24, 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.33917/mic-1.96.2021.62-71.

Full text

Abstract:

В статье исследуются причины значительного снижения объемов и цен на российский газ в Европу в 2020 г., прежде всего трубопроводного газа ПАО «Газпром». Отмечается, что главными факторами такого снижения являются снижение экономического роста из-за пандемии, резкое потепление погоды и конкуренция с СПГ, поставляемого из США. Однако в конце года СПГ США переориентировался на рынок Азии, где увеличился спрос и цены на СПГ. Дан прогноз объемов и цен на газ ПАО «Газпром» и СПГ в Европу к 2030 г.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Шкурко, В. С. "ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ, ПОПЕРЕДНИКІВ І ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ЯЧМЕНЮ ПИВОВАРНОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2012): 167–70. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.03.36.

Full text

Abstract:

У ході чотирирічних досліджень встановлено, щонайбільший вплив на формування врожайності ячме-ню пивоварного проявляють умови років вирощуван-ня. Серед регульованих факторів найбільше значеннямають добрива. Забезпечення рослин ячменю добри-вами в нормі N30P30K30 дає значне збільшення вро-жайності незалежно від попередника. Сортові вла-стивості також мають істотний вплив. Встанов-лена істотна взаємодія попередників і сортовихвластивостей, попередників і удобрення, сортів іудобрення, величина впливу яких залежить відумов вирощування. Застосування добрив дає змогупідвищити врожайність ячменю на 0,89–1,06 т/га,а використання добрива Нутривант Плюс пиво-варний ячмінь призводить до дещо меншого зрос-тання врожайності – 0,58–0,61 т/га. Правильнийдобір сорту для вирощування може принестидодатково ще 0,26–0,37 т/га. During the four-year study it has been established that conditions ofgrowing years have the greatest influence on the yield of brewer'sbarley. Fertilizers are the most important controlled factors.Provision of barley plants with fertilizers N30P30K30 leads to thesigficant yieldincrease, regardless of its predecessor. Varietiesproperties also have a significant impact. A significant interactionbetween predecessors and varieties characteristics, predecessors andfertilizers, varieties and fertilizers, the magnitude of the influencedepends on growing conditions has been established. The use offertilizer can increase yields of barley by 0.89–1.06 t/ha, and the useof fertilizers Nutrivant Plus brewer’s barley results in slightly loweryield (0.58–0.61 t/ha).Proper selection of varieties even further canbring 0.26–0.37 t/ha.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Demyanov, Vladislav, and Yury Yasyukevich. "Space weather: risk factors for Global Navigation Satellite Systems." Solnechno-Zemnaya Fizika 7, no. 2 (June 30, 2021): 30–52. http://dx.doi.org/10.12737/szf-72202104.

Full text

Abstract:

Extreme space weather events affect the stability and quality of the global navigation satellite systems (GNSS) of the second generation (GPS, GLONASS, Galileo, BeiDou/Compass) and GNSS augmentation. We review the theory about mechanisms behind the impact of geomagnetic storms, ionospheric irregularities, and powerful solar radio bursts on the GNSS user segment. We also summarize experimental observations of the space weather effects on GNSS performance in 2000–2020 to confirm the theory. We analyze the probability of failures in measurements of radio navigation parameters, decrease in positioning accuracy of GNSS users in dual-frequency mode and differential navigation mode (RTK), and in precise point positioning (PPP). Additionally, the review includes data on the occurrence of dangerous and extreme space weather phenomena and the possibility for predicting their im- pact on the GNSS user segment. The main conclusions of the review are as follows: 1) the positioning error in GNSS users may increase up to 10 times in various modes during extreme space weather events, as compared to the background level; 2) GNSS space and ground segments have been significantly modernized over the past decade, thus allowing a substantial in- crease in noise resistance of GNSS under powerful solar radio burst impacts; 3) there is a great possibility for increasing the tracking stability and accuracy of radio navigation parameters by introducing algorithms for adaptive lock loop tuning, taking into account the influence of space weather events; 4) at present, the urgent scientific and technical problem of modernizing GNSS by improving the scientific methodology, hardware and software for monitoring the system integrity and monitoring the availability of required navigation parameters, taking into account the impact of extreme space weather events, is still unresolved.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Karagusov, V. I., and I. S. Kolpakov. "The impact of weather factors on operation of radiation heating system." Omsk Scientific Bulletin. Series Aviation-Rocket and Power Engineering 3, no. 1 (2019): 66–72. http://dx.doi.org/10.25206/2588-0373-2019-3-1-66-72.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Бернгардт, Олег, and Oleg Berngardt. "Space weather impact on radio device operation." Solnechno-Zemnaya Fizika 3, no. 3 (September 29, 2017): 40–60. http://dx.doi.org/10.12737/szf-33201705.

Full text

Abstract:

This paper reviews the space weather impact on operation of radio devices. The review is based on recently published papers, books, and strategic scientific plans of space weather investigations. The main attention is paid to ionospheric effects on propagation of radiowaves, basically short ones. Some examples of such effects are given based on 2012–2016 ISTP SB RAS EKB radar data: attenuation of ground backscatter signals during solar flares, effects of travelling ionospheric disturbances of different scales in ground backscatter signals, effects of magnetospheric waves in ionospheric scatter signals.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Мелкий, Вячеслав Анатольевич, Алексей Александрович Верхотуров, Владимир Михайлович Пищальник, and Виталий Викторович Братков. "КЛИМАТИЧЕСКИЕ И ГИДРОЛОГИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ, ДЕЙСТВУЮЩИЕ В РАЙОНЕ СТВОРА ДЛЯ СТРОИТЕЛЬСТВА МОСТА «САХАЛИН–МАТЕРИК»." Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, no. 9 (September 16, 2020): 108–21. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/9/2813.

Full text

Abstract:

В настоящее время ни у одного нашего современника не вызывает сомнения целесообразность перевозок по Транссибирской магистрали, а ее значение для развития Сибири и Дальнего Востока вполне очевидно. Однако такое отношение к этой транспортной артерии сформировалось не сразу. Вспомним хотя бы тот факт, что томское купечество настояло на том, чтобы дорога проходила через Александровск (ныне Новосибирск). Решение Александра III о строительстве железной дороги сыграло судьбоносную роль. Проложенная дорога способствовала развитию городов, через которые она была проложена. Ситуация с решением вопроса об организации свободного перемещения с материка на Сахалин представляется нам схожей с той, которая была перед прокладкой линии через всю Сибирь. Вопрос придется рассматривать рано или поздно. Прокладка магистрали на остров даст мощный толчок социальному и экономическому развитию территорий, прилегающих к автомобильной и железной дороге, которые пройдут через мостовой переход. В этой статье изучается специфика климатических и гидрологических факторов, определяющих выбор створа гидротехнического сооружения в проливе Невельского. Актуальность исследования продиктована потребностью во всестороннем рассмотрении условий, определяющих выбор линии пересечения Татарского пролива мостовым переходом. После рассмотрения влияния геологических и геоморфологических факторов следует уделить внимание климатическим, погодным и гидрологическим процессам, которые будут оказывать постоянное воздействие на сооружение в период строительства и эксплуатации. Цель: свести воедино и проанализировать данные, характеризующие особенности атмосферных и гидросферных процессов в узкой части Татарского пролива, и провести научные исследования, которые послужат дополнением к инженерным изысканиям и помогут на основе моделирования выявить наиболее безопасный створ для возведения гидротехнического сооружения, которое соединит берега. Материалы и методы. Материалами для исследования послужили картографические материалы, данные дистанционного зондирования Земли, сведения о климатических и погодных условиях, данные гидрологических, метеорологических, океанографических наблюдений, информация, полученная в результате научно-исследовательских работ и инженерных изысканий, в которых принимали участие авторы, а также сведения из литературных источников. Картографирование в геоинформационной среде позволило создать тематические карты, отражающие динамику гидрометеорологических процессов. Полученная информация использовалась при построении моделей циркуляции вод, становления и деградации ледяного покрова в проливе Невельского с применением геоинформационных технологий. Авторы принимали непосредственное участие в исследованиях створа «Новый» в 2001 г. В результате изучения особенностей гидрометеорологических условий в пределах акватории пролива Невельского и его побережий, основанных на данных спутникового мониторинга, наблюдений на близлежащих метеостанциях, а также подтвержденных информацией, полученной во время изысканий, установлено, что в районе пролива Невельского неблагоприятные явления природы следует учесть при принятии технических проектных решений по выбору типа мостового или тоннельного перехода с материка на Сахалин. Пространственно-временное распределение сияния в районе обусловлено астрономическими причинами, а снижение продолжительности солнечного сияния в Де-Кастри и Погиби по сравнению с Николаевском-на-Амуре связано с частыми туманами, возникающими при атмосферных процессах на границе суши и моря. Экстремальные значения температуры воздуха в Погиби зарегистрированы на метеостанции Погиби – максимум 27,3 °С и минимум – –44,0 °С. Индекс континентальности весьма высокий (амплитуда 71,3 °С), что можно объяснить влиянием выноса воздушных масс с материка в зимний период. Важный для проектирования показатель – продолжительность безморозного периода – колеблется в Погиби от 88 до 186 дней (среднее значение – 137). Суточные суммы осадков теплого периода достигали максимальных значений 88 мм в октябре, 81 – в августе и 78 – в июле. Снежный покров в Погиби держится от 153 до 216 дней. Ветер ≥30 м/с случается весной и осенью ежегодно, иногда превышает 40 м/с. Туманы в описываемом районе наблюдаются в течение всего года. Метели в проливе и на его берегах очень частое явление. Любое усиление ветра зимой сопровождается метелевым переносом снега. Грозы случаются 4–5 раз в году. Пыльные бури бывают редко. Горизонтальная циркуляция воды в северной части пролива зимой имеет антициклоническую направленность, с мая по сентябрь действует циклоническая циркуляция. В целом весной на поверхности скорости движения вод составляют 2–7 см/с, а летом уменьшаются до 1–4 см/с. Изменения уровня моря в Татарском проливе находятся в диапазоне 3,2–4 м. Продолжительность ледового периода в умеренные типы зим составляет 201 сут. Толщина припая в Погиби в конце марта –начале апреля в среднем составляет 160 см и варьирует от 119 до 190 см в зависимости от типа зимы. Из-за сильных приливных течений сплошной ледяной покров в канале средней части пролива формируется крайне редко и на непродолжительное время. Следствием повышенной динамики ледяного покрова является многократное наслоение молодых льдов толщиной до 30 см. Берега в южной части пролива обладают устойчивостью к абразионным процессам и практически не разрушаются. Результаты изучения климатических и гидрологических условий показали, что строительство мостового перехода в проливе Невельского возможно. Наиболее благоприятными условиями для строительства сооружения обладает район, заключенный между линиями створов м. Лазарева – м. Погиби на севере и м. Южный – м. Тык на юге, климатические и гидрологические условия на всем протяжении имеют относительное сходство, что позволило нам выделить его при районировании как самостоятельную единицу. Выполненные исследования позволяют отдать преимущество створу «Новый» (м. Невельского – м. Лах).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Васфилова, Е. С. "Сравнительное изучение феноритмики и морфологии внутривидовых таксонов Filipendula ulmaria (L.) Maxim.в связи с вопросами их систематики." Проблемы ботаники Южной Сибири и Монголии 1, no. 18 (June 19, 2019): 97–101. http://dx.doi.org/10.14258/pbssm.2019018.

Full text

Abstract:

Проведено сравнительное изучение морфологических признаков и особенностей сезонного развития типичного лабазника вязолистного (Filipendula ulmaria s.str.) и лабазника обнаженного (F. denudata) в условиях культуры для выяснения объема различий между данными таксонами. Проведенные исследования подтвердили устойчивость в выравненных условиях культуры диагностического признака, разделяющего F. ulmaria s. str. иF. denudata, – характера опушения нижней стороны листьев в разные вегетационные периоды при различных погодных условиях. Для всех фенофаз, кроме отрастания розеточных листьев, во многих случаев наблюдалось более раннее их наступление, т.е. статистически достоверное ускорение сезонного развития, у растений F. denudataпо сравнению с F. ulmaria s.str. Полученные результаты позволяют предположить, что характер опушения стеблевых листьев лабазника и коррелирующие с ним феноритмы в значительной степени контролируются генетическими факторами.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Шипко, Юрий Владимирович, Владимир Станиславович Балакин, and Евгений Витальевич Шувакин. "Факторная модель переднеазиатской депрессии на изобарическом уровне 925 гПа." Вестник ВГУ. Серия: География. Геоэкология, no. 1 (March 24, 2020): 22–28. http://dx.doi.org/10.17308/geo.2020.1/2657.

Full text

Abstract:

В статье рассматривается сезонный центр действия атмосферы – переднеазиатская депрессия – преобладающий тип атмосферной циркуляции нижней тропосферы в летний период над территорией Ближнего и Среднего Востока. Характеристики депрессии обусловливают погодно-климатические условия региона, которые могут ограничивать действия различных потребителей метеорологической информации. Цель работы – выявление особенностей внутренней структуры депрессии. Материалы и методы. Для достижения поставленной цели проведен статистический анализ много-мерных данных реанализа параметров атмосферы (периода 1988-2017 гг.). Использованы методы факторного анализа, кластеризации, корреляционного анализа. На первом этапе построена модель переднеазиатской депрессии на изобарическом уровне 925 гПа, включающая 10 предикторов; после сжатия информации сделан переход к факторной модели. Результаты. Выявлены кластеры (типы) объектов циркуляции, представлена визуализация кластеров на факторной плоскости, дана оценка информативности факторов для приземной температуры воздуха в летние месяцы. Модельные характеристики структурных объектов общей циркуляции атмосферы могут быть использованы в качестве предикторов для диагноза и прогноза требуемой метеорологической информации. Полученные в работе новые сведения расширяют представление о внутренней структуре летней циклонической циркуляции над территорией Ближнего и Среднего Востока.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

ТИМОФЄЄВ, М. В., В. І. ДЕШКО, І. Ю. БІЛОУС, and Г. О. ГЕТМАНЧУК. "РОЗРАХУНОК ПОГОДИННОЇ ПРИРОДНОЇ КРАТНОСТІ ПОВІТРООБМІНУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕНЕРГОПОТРЕБУ БУДІВЕЛЬ В ДИНАМІЧНИХ СІТКОВИХ МОДЕЛЯХ." Наука та будівництво 20, no. 2 (June 24, 2019): 62–69. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.97.

Full text

Abstract:

На енергетичні характеристики будівель впливає велика кількість як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Одним з найбільш впливових параметрів є кратність повітрообміну, що має природну (інфільтрація) та механічну природу. Природна складова кратності повітрообміну залежить від великої кількості факторів, та її значення різне для різних приміщень при однакових теплофізичних властивостях огороджень. В роботі представлені результати математичного моделювання погодинного графіка енергопотреби будівлі для базового рівня при нормативному значенні кратності повітрообміну, а також при розрахованому значенні природної складової кратності повітрообміну, що змінюється відповідно до погодних умов. Результати оцінки визначили, що розраховане значення природної складової кратності повітрообміну для приміщень з сучасними огородженнями не перевищує 0,25 год-1. Тому застосування цих значень природної кратності повітрообміну призводить до зменшення енергопотреби до 50%, в порівнянні з базовою лінією. В приміщенні потрібно забезпечувати нормативну кратність повітрообміну, що повинно компенсуватися провітрюванням або механічною складовою повітрообміну. Врахування фактичної природної кратності природного повітрообмінув приміщеннях змінної зайнятості уточнює визначення рівня ефективності енергозберігаючих заходів з термомодернізації, а також визначає складову, що повинна забезпечуватися механічною вентиляцією, а отже і може бути утилізована в теплообмінниках рекуперативного типу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Погодні фактори'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles