Journal articles on the topic 'Погодні показники'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Погодні показники.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Погодні показники.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Чугрій, Г. А., Р. С. Вискуб, В. І. Поплевко, П. Шульц, and Н. Л. Скнипа. "Наукові принципи підбору сортів пшениці м’ְякої озимої за адаптивними ознаками." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 60–67. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.8.
Full textAbstract:
Метою дослідження є розробка методологічного підходу та вдосконалення адаптивної технології вирощування пшениці озимої через обґрунтування принципів підвищення адаптивності рослин пшениці озимої в східній частині Північного Степу України. Методика дослідження. Дослідження проводились в період 2018–2020 роках у польовій сівозміні ДП ДГ «Забойщик». Для детального дослідження особливостей формування агроценозів різних сортів пшениці озимої у дослідах висівали внесені до Реєстру сорти пшениці озимої, рекомендовані для вирощування в Степовій зоні України. Дослідження проводили у польових дослідах, закладених за методом послідовних ділянок, систематичним способом. Повторність у дослідах – триразова. Площа облікової ділянки становила 40–80 м2. Підготовка ґрунту в передпосівний період була спрямована на максимальне збереження і накопичення вологи у ґрунті та знищення бур’янів. Результати. У статті наведені результати сортів пшениці м’якої озимої різних селекційних центрів (61 сорт) за адаптивними показниками. За результатами погодних умов прохолодна та волога погода весни за роки досліджень сприяла інтенсивному формуванню рослинами загальних стебел. За результатами досліджень найвищий коефіцієнт загального кущіння формували рослини сортів Вежа, Легенда білоцерківська, Романівна. Проте, такі погодні умови, не дозволили рослинам зі значної кількості загальних стебел сформувати продуктивні. Більша кількість сортів екологічного сортовипробування за коефіцієнтом продуктивного кущіння поступилася сорту-стандарту. Найвищий коефіцієнт продуктивного кущіння у досліді був у сорту Розумниця білоцерківська 1,62. Дослідженнями встановлено, що біометричні показники сортів пшениці озимої різних селекційних центрів відображали їх реакцію на зміни погодних умов, які відбувалися протягом періоду спостережень. Висновки. У середньому за роки дослідження найбільшу прибавку зерна до стандарту забезпечував сорт Овідій. Високий рівень врожайності також забезпечили сорти Кошова та Вигадка. Коефіцієнт кущіння рослин варіював від 2,53 до 5,56 залежно від сорту. Розрахунок економічної доцільності вирощування різних сортів пшениці озимої в умовах східної частини Північного Степу продемонстрував, що найбільша рентабельність була у сортів Овідій – 203,3%, Вигадка і Кошова – 163,3%, Вільшана і Самара-2 – 160,0% за урожайності 9,1 т/га, 7,9 т/га, 7,8 т/га. Собівартість 1 т зерна сортів пшениці озимої складає від 1899,00 грн. до 3409,00 грн.
2
Шакалій, С. М., А. В. Баган, С. О. Юрченко, and Л. М. Головаш. "ВПЛИВ СОРТОВИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ НА МІНЛИВІСТЬ ПРОДУКТИВНОСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.01.
Full textAbstract:
Щороку до «Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні» вноситься велика кількість сортів пшениці озимої. І показники постійно зростають. Перш ніж їх вибирати, визначаються із параметрами вимог до них та об’єктивно оцінити рівень технологічного забезпечення господарства, склад і родючість ґрунтів, рівень їх окультурення, попередники та строки збирання, природно-кліматичну зону й погодні умови конкретного року; враховують поширення типових шкідників і збудників хвороб у регіоні, адже генетичний потенціал сорту може бути реалізований лише за умови, коли технологія відповідає його біологічним властивостям. Метою досліджень було оцінити сорти пшениці м'якої озимої за показниками, які формують врожайність. Для цього встановили вплив сорту на посівні властивості зерна пшениці озимої; обгрунтували роль сорту у формуванні врожайних показників пшениці; встановили основні показники структури врожаю, які формують продуктиність рослин. Найменшою урожайністю виділився сорт Сагайдак (5,4 т/га), Фаворитка та Смуглянка (5,5 т/га). На 0,5 т/га перевищив сорт Оржиця та на 0,3 т/га сорт Богдана. В порівнянні з 2019 роком 2020 рік мав дещо вищу врожайність. У сорту Сагайдак та Вільшана вона підвищилася на 0,4 т/га. На 0,3–0,4 т/га – у сортів Фаворитка та Смуглянка. Сорт Богдана перевищив врожайність 2019 року на 0,3 т/га. Найвищою врожайність залишилася у сорту Оржиця і склала 6,4 т/га. Урожайність зерна сортів пшениці озимої 2021 року була від 5,7 до 6,3 т/га. В цей рік високою врожайністю вирізняються сорти Смуглянка – 6,0 т/га, Богдана – 6,1 т/га, Оржиця – 6,3 т/га. Нижчою врожайністю вирізняються сорти Фаворитка – 5,8 т/га та Сагайдак – 5,7 т/га. Проведені дослідження нам показали, як мінливість елементів структури врожаю сортів пшениці озимої пояснюється нерівномірною вологозабезпеченістю за всі роки дослі джень. Необхідним завданням є постійне визначення мінливості продуктивності пшениці озимої залежно від сортових особливостей.
3
Мосов, Сергій, and Сергій Салій. "МЕТОДИКА ОПТИМІЗАЦІЇ ВИБОРУ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ОХОРОНИ ТА КОНТРОЛЮ СТАНУ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, no. 1 (February 21, 2020): 186–201. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.106.
Full textAbstract:
У статті на системних засадах досліджено питання оптимізації вибору технічних засобів охорони та контролю стану державного кордону Республіки Казахстан. Наведена з використанням процесного підходу декомпозиція прикордонної діяльності з метою переходу до формування вимог до характеристик технічних засобів охорони та контролю стану державного кордону. Формалізовано тактико-технічні вимоги до таких технічних засобів: функціональне завдання, погодні умови, пора року, час доби, фізико-географічні характеристики місцевості, кліматичні умови, умови надзвичайних ситуацій, вплив природних та штучних перешкод з боку порушника державного кордону. До тактичних вимог включено типові завдання, елементи прикордонної тики, а також критерії оцінки ефективності застосування технічного засобу. Зазначено спільні для технічних засобів характеристики, які треба враховувати при виборі цих засобів: контролепридатність, ремонтопридатність, надійність, вартість технічного засобу і вартість його експлуатації. Визначено вигляд екстремуму, якому має відповідати технічний засіб з найкращими характеристиками. Звертається увага на важливість проведення патентних досліджень, від яких залежить проведення доопрацювань технічного засобу. На підставі апробованого експертного методу аналізу ієрархій запропоновано методику вирішення багатокритеріального завдання оптимізації вибору технічних засобів охорони та контролю стану державного кордону, яка дозволяє, по-перше, об’єктивно оцінювати наявні та перспективні технічні засоби, по-друге, необхідність забезпечення транзитивної узгодженості дозволяє фіксувати можливі спроби штучного завищення показників одного з технічних засобів (або оцінюваного), так як автоматично погіршаться показники іншого технічного засобу, і відношення узгодженості вийде з допустимих меж, тобто в цьому випадку зберігається принцип неупередженості та справедливості.
4
Польовий, А. М., Л. Ю. Божко, and О. А. Барсукова. "ВПЛИВ ПОГОДНИХ УМОВ НА ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ КОНЮШИНИ ЛУЧНОЇ НА ПРАВОБЕРЕЖЖІ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 38–45. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.04.
Full textAbstract:
У статті представлено результати дослідження оцінки впливу погодних умов на ріст, розвиток і формування врожайності конюшини лучної, оскільки вирощування багаторічних трав є основою забезпечення кормової бази для вирощування тварин. Для виконання задачі були проаналізовані дані спостережень за продуктивністю конюшини лучної другого року життя і метеорологічними елеме-нтами за період з 1995 по 2015 роки. Аналіз впливу погодних умов на формування продуктивності включав погодні умови перезимівлі конюшини і умови впродовж вегетаційного періоду від відновлення вегетації до збирання насіння. Дослідження рядів урожайності сіна і насіння конюшини показали, що тенденція тренду урожайності сіна і насіння конюшини двохукісної характеризується зростанням, щорічне збільшення врожаю сіна за трендом становить 2,94 ц/га. Щорічні відхилення врожаїв від лінії тренда, зумовлені впливом погоди кожного конкретного року, коливаються від –3 ц/га до +20 ц сіна з га. Динаміка врожаїв насіння конюшини теж має характер зростання, але зростання слабке і становить щорічно 0,0023 ц/га. Встановлено, що серед чисельних показників, які визначають величину врожаю конюшини, значну роль відіграють умови перезимівлі. На Правобережжі ймовірність дуже низьких абсолютних мінімумів –18…–19 °С на глибині кореневої шийки конюшини становить близько 7 %. Імовірність абсолютних мінімумів на рівні критичної температури вимерзання конюшини лучної –15…–16 °С становить відповідно 12 % та 13 %. Аналіз значень коефі-цієнтів кореляції врожаїв насіння конюшини з різними показниками свідчать про те, що найзначнішу роль у формуванні продуктивності конюшини лучної відіграє сполучення комплексу окремих факторів. Упродовж вегетаційного періоду погодні умови червня для першого укосу та кінець липня і серпень для другого укосу конюшини. Це дало змогу отримати багатофакторну статистичну залежність урожаїв насіння конюшини лучної, зважаючи на комплекс метеорологічних величин.
5
Кузнєцов, М. П., О. А. Мельник, and В. М. Смертюк. "ВПЛИВ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ АКУМУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ НА БАЛАНСУВАННЯ КОМБІНОВАНОЇ ЕНЕРГОСИСТЕМИ." Vidnovluvana energetika, no. 1(64) (March 30, 2021): 6–17. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).6-17.
Full textAbstract:
Метою даної роботи є дослідження впливу таких параметрів системи акумулювання електроенергії, як ємність та швидкодія, на стан балансу потужностей в комбінованій енергосистемі. Особливістю комбінованої локальної системи є значні градієнти поточної потужності, обумовлені змінною природою вітрових і сонячних електростанцій. Система акумулювання енергії має максимально збалансувати генерацію та споживання електроенергії, зменшити втрати можливої надлишкової енергії чи її дефіцит. Об’єкт дослідження – гібридні електроенергетичні системи, які мають властивості локальної мережі. Елементами системи є вітрові та сонячні електростанції та засоби акумулювання енергії, здатні реагувати на швидкі зміни потужності. Методом дослідження є математичне моделювання випадкових процесів споживання та генерації енергії, яке дозволяє аналізувати поточне балансування потужностей та отримувати інтегральні характеристики стану акумулювання і повторного використання енергії. Моделювання режимів роботи сонячних і вітрових електростанцій основане на статистичних даних про погодні фактори, а балансування потужності можна розглядати як суперпозицію випадкових процесів генерації та споживання. Особливістю дослідження є одночасне врахування швидких змін потужності вітрових і сонячних електростанцій, можливостей накопичення незбалансованої енергії та реального стану зарядки акумуляторів. Аналітичне дослідження потребує точного визначення характеристик розподілу ймовірності для кількох випадкових процесів, тому використано адаптивну імітаційну модель з можливістю варіації вхідних параметрів. Застосована модель енергобалансу дозволяє імітувати процес акумулювання енергії та розрахувати поточні й кумулятивні показники. В результаті дослідження встановлено вплив ємності та швидкодії акумуляторів на енергетичну ефективність системи. Визначено області чутливості енергетичного балансу, коли швидкість зарядки акумуляторів стає меншою за швидкість поточних змін вітрової та сонячної потужності. Порівнюються різні конфігурації енергосистеми за джерелами енергії, при цьому враховуються географічні відмінності й сезонні кліматичні особливості. Бібл. 16, табл. 3, рис. 4.
6
Chaskovskyy, O. H., D. Yu Karabchuk, and A. P. Ivaniuk. "Зміни лісового вкриття Українських Карпат за період 1984–2016 років." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 2 (March 28, 2019): 9–14. http://dx.doi.org/10.15421/40290201.
Full textAbstract:
Масштабні зміни лісового вкриття негативно впливають передусім на гідрологічні та ґрунтові умови та загалом на екологічні функції лісів. В Українських Карпатах події, пов'язані з пошкодженнями лісового намету, зумовлені не тільки природними чинниками, такими, як погодні умови чи шкідники й хвороби, але і чинниками антропогенного впливу, такими, як збільшення обсягів вирубування лісу, основними драйверами яких є соціально-економічні потрясіння та зміна способів ведення лісового господарства й ефективність правозастосування в лісовому секторі. Метою цього дослідження було виявити обсяги порушень намету деревостанів у лісах Українських Карпатах протягом 1984–2016 рр. Для дослідження використано часові ряди зображень, отриманих із супутникових знімків проекту "Landsat" із застосуванням засобу візуалізації "TimeSync". Отже, на основі випадкової вибірки, 2000 ділянок було здійснено оцінку щорічного пошкодження намету лісу, які враховували як природні порушення, так і антропогенні. Відповідно до результатів вибірки, середня лісистість для всієї досліджуваної території протягом 1984–2016 рр. становила 65,50 %. Більше половини досліджуваного періоду значення лісових порушень коливались між 0,50–1,00 %, серед них було десять років, коли порушення були між 0,75–1,0 %. Загалом показники порушень лісового вкриття в Українських Карпатах сильно коливаються, причому значні помітні піки з'явилися після 1990 та 2012 рр. Більше того, антропогенні зміни, спричинені лісозаготівлями (зокрема суцільними та вибірковими), становили 92,07 % всіх порушень, тоді як лише 7,93 % порушень лісового намету пов'язані з природними чинниками. Аналіз піків коливань змін порушень лісового вкриття дає підстави вважати, що чинниками коливання щорічних показників, спричинених рубками, можуть бути політичні, пов'язані із зміною законодавства із часом та економічною ситуацією, спровокованою збільшенням і зменшенням попиту на ресурси деревини. Для природних порушень спостережено три різні хвилі на початку 1990-х, 2000-х та 2010-х років, які демонструють синхронізацію динаміки природних порушень з іншими помірними лісами Європи в субконтинентальному просторовому масштабі. Отже, результати здійсненого дослідження можна використати під час планування розвитку лісового господарства в Карпатах. При цьому варто приділяти більше уваги тренду зміни лісового вкриття, звертаючи особливу увагу на вразливість лісів до кліматичних змін, і розглянути вплив поточної нестабільної соціально-економічної ситуації на появу масштабних вирубок лісів в Україні.
7
Кушнеренко, В. Г., and Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату." Аграрні інновації, no. 7 (September 24, 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Full textAbstract:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
8
Вожегов, C. Г., О. С. Ощипок, С. В. Коковіхін, А. В. Дробітько, Л. М. Гирля, А. Н. Керімов, and О. О. Казанок. "Вплив режимів краплинного зрошення на продуктивність винограду за вирощування в умовах Півдня України." Аграрні інновації, no. 5 (January 11, 2021): 168–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.26.
Full textAbstract:
Мета. Визначити ефективність застосування кра- плинного зрошення за вирощування промислового вино- граду в умовах Півдня України. Методи. Дослідження проводили в умовах Правобережної нижньодніпров- ської зони виноградарства України – на базі Агрофірми «Білозерський» (Херсонська область, Білозерський район, с. Дніпровське) впродовж 2011-2013 рр. Польові досліди закладали згідно загальновизнаних мето- дик дослідної справи. Результати. Досліджувані режими краплинного зрошення істотно позначилися на ростових процесах і біометричних показниках. Урожайність ягід з куща винограду також змінювалось у широкому діапазоні залежно від режимів краплин- ного зрошення та погодних умов у роки проведення досліджень. За сприятливої метеорологічної ситуації у 2011 і 2013 рр. цей показник продуктивності досліджу- ваної культури склав у неполивному варіанті 2,87-2,93 кг/ кущ. Найменша врожайність у перерахунку на 1 га була на рівні 6,6 т у неполивному варіанті. Використання краплинного зрошення за ресурсоощадної та біоло- гічно оптимальною схемою забезпечило підвищення врожайності на 16,8-28,3% – до 7,9-9,2 т/га. Висновки. За неполивних умов у 2012 р. листкова площі зменши- лась до 4,95 м2, а у варіанті з біологічно оптимальним поливним режимом зафіксовано його зростання до 11,48 м2. Доведено, що евапотранспірація у контроль- ному варіанті сягнула найвищого рівня 0,48 мм/добу у посушливому 2012 році, а за сприятливих погодних умов у 2011 і 2013 роки відбулося її зменшення до 0,41- 0,43 мм/добу. Максимальне сумарне водоспоживання в межах 2621-2724 м3/га сформувалось за біологічно оптимального режиму зрошення у 2012 і 2013 роках, а мінімальний рівень даного показника – 1284 м3/га про- явився за неполивних умов 2012 року. Коефіцієнт водо- споживання мав тенденцію зниження до 201 м3/т у непо- ливному контролі. Максимальну врожайність в досліді на рівні 9,5 т/га одержали за біологічно оптимального режиму зрошення у 2013 р. Встановлено, що макси- мальний вплив на врожайність винограду мали режими краплинного зрошення, оскільки їх частка впливу була найвищою й складала 59,8%. Також високе значення мали погодні умови в роки проведення досліджень – їх питома вага дорівнює 27,5%. Взаємодія досліджуваних чинників склала 7,5%.
9
Zibtsev, S. V., V. V. Myroniuk, O. M. Soshenskyi, M. S. Koren, and V. A. Koren. "Просторово-часовий розподіл пожеж у природних ландшафтах Рівненської області." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 6 (June 27, 2019): 18–23. http://dx.doi.org/10.15421/40290603.
Full textAbstract:
Аналіз історичної динаміки пожеж та встановлення їх просторово-часових особливостей є основою для розроблення плану управління пожежами та стратегічного розміщення протипожежних сил і засобів на місцевості, а також здійснення попереджувальних заходів. Використовуючи дані дистанційного зондування Землі, отримано основні показники горючості природних територій Рівненської області за період з 2001 по 2018 рр. та виконано їх аналіз. Щорічно на території області відбувається в середньому 190 випадків пожеж на загальній площі 12,6 тис. га. Усереднені дані свідчать про тенденцію до зростання показників горючості території, зокрема середньорічна площа пожеж за період з 2001 по 2018 рр. зросла від 7,4 до 17,8 тис. га. За результатами дослідження встановлено, що найбільше пожеж стається у березні-квітні (29,6 %), серпні (32,2 %) та вересні (19,9 %), що повинно бути основою для максимальної готовності протипожежних служб у ці періоди. Виконано аналіз погодно-кліматичних показників за багаторічний період та досліджено їх зв'язок з основними показникам горючості. Зроблено висновки щодо проблеми пожеж у природних ландшафтах Рівненської області. Наведено недоліки наявної системи моніторингу пожеж як важливої складової системи охорони природних територій від пожеж.
10
Матеєнко, Ю. П., and Р. В. Вожаков. "АНАЛІЗ БАЛАНСОВОЇ НАДІЙНОСТІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ З ВІДНОВЛЮВАНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ЕНЕРГІЇ." Vidnovluvana energetika, no. 4(67) (December 25, 2021): 18–24. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.4(67).18-24.
Full textAbstract:
Впровадження альтернативних джерел енергії в енергосистеми дозволяє знизити шкідливий вплив на довкілля від традиційних джерел генерації, але має і ряд недоліків. Насамперед це нестабільне генерування відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) через залежність від погодних умов, що породжує для електричних мереж і енергосистеми в цілому ряд нетипових проблем. Отже, виникає необхідність вдосконалення засобів системної автоматики з метою узгодження електропостачання від ВДЕ та мережевих підстанцій енергосистеми. Вплив ВДЕ на режими районних електричних мереж залежить від значення сумарного розосередженого генерування в ній, від одиничної встановленої потужності ВДЕ, а також від їх місця приєднання до електричної мережи.
Традиційний підхід до оцінки оптимальної конфігурації полягає у забезпеченні балансової надійності або адекватності системи генерації. При цьому на перший план виходять показники забезпечення попиту. Однак при оцінці економічних показників енергосистеми, що використовують ВДЕ, треба зважати також на раціональне використання виробленої електроенергії.
В статті розглянуто базові показники (індекси) відповідності генерування стосовно споживання, такі як очікування втрати навантаження, імовірність втрати навантаження, частота втрати навантаження, тривалість втрати навантаження. Значення показника балансової надійності повинно вибиратися на основі визначення того рівня надійності забезпечення потреб споживачів в електроенергії, при якому додаткові витрати на його підвищення для енергосистеми стануть вище, ніж компенсація імовірнісного рівня збитків споживачів. Бібл. 6.
11
Melnyk, Ye Ye. "ДИНАМІКА РАДІАЛЬНОГО ПРИРОСТУ ПОШКОДЖЕНИХ НИЗОВОЮ ПОЖЕЖЕЮ СЕРЕДНЬОВІКОВИХ СОСНЯКІВ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА ХАРКІВ." Forestry and Forest Melioration, no. 133 (December 3, 2018): 93–101. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.133.2018.93.
Full textAbstract:
Дендрохронологічними методами оцінено наслідки весняної низової пожежі 2009 р. у 70-річному чистому сосновому насадженні в лісах зеленої зони міста Харків (на прикладі лісів ДП «Жовтневе ЛГ»). Виявлено, що після пошкодження пожежею деревостану, поряд із погіршенням стану дерев, в подальші роки відбувалася депресія радіального приросту сосни, яку посилювали несприятливі погодні умови. На основі відхилення основних метеорологічних показників від середнього багаторічного значення температури та опадів розраховано аномальність погодних умов за вегетаційний період різних років. У пошкодженому низовою пожежею сосновому деревостані порівняли динаміку радіального приросту для груп дерев однакового ступеня товщини з різною висотою нагару на стовбурах між собою та з контролем. Особливості формування шарів ранньої та пізньої деревини в пошкодженому сосняку оцінено у зв’язку з основними погодними чинниками в різні місяці.
12
Orlova, L. D. "Інтенсивність фотосинтезу лучних рослин лівобережного лісостепу України." Biosystems Diversity 18, no. 1 (January 21, 2010): 98–104. http://dx.doi.org/10.15421/011014.
Full textAbstract:
Вивчено інтенсивність фотосинтезу у представників 20 родин відділу Magnoliophyta (Angiospermae). З’ясовано, що види дводольної флори мають вищий показник порівняно з однодольними (на 10,0 %). Наведено середні значення з межами коливання від 3,6 до 39,3 мг СО2/дм2 год. Досліджено види класифіковано за здатністю до асиміляції СО2. Встановлено залежність показника від біоморфи та гігроформ. Кореневищні види мають його на рівні достатніх і високих значень. Показано динаміку значень упродовж онтогенезу та вплив на них погодних умов.
13
Melnyk, Ye Ye, and V. P. Voron. "Сезонні особливості виникнення пожеж в листяних лісах зеленої зони міста Харків." Forestry and Forest Melioration, no. 137 (April 28, 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.82.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень тенденцій виникнення пожеж у листяних лісах зеленої зони міста Харків на прикладі насаджень ДП «Жовтневе ЛГ» та ДП «Харківська ЛНДС» за період 2005–2018 рр. Визначено середньорічні кількість і площу пожеж та горимість листяних лісів, а також кількість і площі пожеж у цих лісах за різних класів пожежної небезпеки за умовами погоди та за різного значення комплексного показника пожежної небезпеки в окремі пори року. Проаналізовано кількість випадків пожеж у середньому за день для листяних лісів за різних класів пожежної небезпеки за умовами погоди у весняний, літній та осінній сезони. Наведені дані використано для оцінювання місцевої шкали класів пожежної небезпеки за умовами погоди та для поліпшення прогнозування й попередження займань у листяних лісах.
Ключові слова: лісова пожежа, загоряння в лісі, пожежонебезпечний період, комплексний показник пожежної небезпеки.
14
Клименко, С. В., and А. П. Ільїнська. "МОРФОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ПЛОДІВ СОРТІВ CYDONIA OBLONGA MILL. КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО БОТАНІЧНОГО САДУ ІМЕНІ М.М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ." Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», no. 21 (April 14, 2021): 328–36. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/47.
Full textAbstract:
Досліджено залежність морфометричних показ-ників (маси, висоти та діаметра) плодів 11 сортів Cydonia oblonga Mill. колекції Національ-ного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України (НБС) від погодно-кліматичних умов у річному циклі розвитку рослин. Встановлено, що в 2018 р. морфометричні показники пло-дів усіх 11 сортів C. oblonga колекції НБС суттєво перевищили раніше відомі аналогічні дані. Майже удвічі збільшилася середня маса плоду сорту Грушоподібна Шумського, в 1,4–1,8 рази – сортів Марія, Оранжева, Студентка, Академічна та № 18 Кащенка, в 1,1–1,2 рази – сорту Дарунок онуку. Для маси плодів більшості сортів селекції НБС характерний середній ступінь мінливості із коефіцієнтом варіювання 13,8–19,6%. У двох сортів, Марія та Дарунок онуку, він був дещо вищим – 21,6–29,6%. У лісостеповій зоні України метеорологічні умови 2018 р. були сприятливими для росту й розвитку, в тому числі для формування плодів C. oblonga, як і інших плодових рослин. Отримані дані підтвердили залежність морфометри-чних показників плодів айви не тільки від генетичних особливостей сорту, але й від погодно-кліматичних умов регіону вирощування. Високий урожай сортів C. oblonga забезпечується поєднанням оптимального температурного режиму повітря з достатніми вологозабезпечені-стю та родючістю ґрунту.
15
Іванова, І. Є., М. Є. Сердюк, Т. М. Тимощук, and М. М. Маренич. "ФОРМУВАННЯ ФОНДУ ВІТАМІНУ С У ПЛОДАХ ЧЕРЕШНІ ПІД ВПЛИВОМ ПОГОДНИХ ЧИННИКІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 59–66. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.07.
Full textAbstract:
Вітамін С відноситься до найбільш важливих природних антиоксидантів, які представлені у плодах черешні. Нині зростає інтерес до біологічно активних сполук кісточкових плодів. Це призво-дить до необхідності підбору не лише культур, але і окремих сортів з більш високим умістом вітаміну С. Накопичення вітаміну С у плодах черешні залежить від сорту та погодних умов. Зважаючи на це, метою наших досліджень було здійснити наукове обґрунтування частки впливу стресових погодних факторів та сортових особливостей на процес формування фонду вітаміну С у плодах черешні впродовж 2008–2019 рр. Для проведення дослідження були обрані плоди черешні 33 сортів трьох термінів достигання, вирощених в умовах садівничих господарств південного регіону України. Встановлено, що за середнім вмістом вітаміну С у розрізі сортів раннього терміну достигання виділено плоди сорту Казка, Забута (7,36 мг /100 г та 7,31 мг/100г відповідно). За мінімальною варіативністю показника за роками досліджень виділено сорт: Бігаро Бурлат (Vр=17,9 %). За вмістом вітаміну С та варіативністю їх формування найбільш перспективними з технологічної точки зору були сорти середнього та пізнього термінів достигання Кордія (10,63 мг /100 г при Vр=17,1 %), Міраж (10,67 мг/100г при Vр=14,0 %). Доведено, що впродовж періоду досліджень домінуючий вплив на формування фонду вітаміну С для ранньої та пізньої груп сортів виявляли погодні умови. Для групи сортів середнього терміну достигання на накопичення вітаміну С виявлено більший вплив сортових особливостей. З погляду на отримані результати двофакторного дисперсійного аналізу прогнозувати вміст вітаміну С у плодах черешні раннього та пізнього термінів достигання доцільно за середніми значеннями, а не окремо для кожного помологічного сорту.
16
Лавренчук, C., and А. Чабан. "Дослідження зміни погодних умов за допомогою Telegram Bot API." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, no. 41 (December 15, 2020): 46–50. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2020-41-08.
Full textAbstract:
Розглянуто дослідження зміни погодних умов за допомогою Telegram Bot API. Використано аналітичні типи даних з кількох ресурсів API для виявлення найбільш точного та швидкого доступу до інформації через Telegram Bots із моніторингом більше двох вибірок в одній системі координат. Це дозволить нам вибирати найточніші показники та швидше передавати інформацію кінцевому користувачу. Враховано основні показники температури з точністю до однієї сотої, вологість у відсотках, атмосферний тиск, швидкість вітру, хмарність, індекс ультрафіолету у вибраній системі координат, видимість на вулиці, стан озону в атмосфері.
17
Вожегова, Р. А., and С. С. Сорокунський. "Насіннєва продуктивність та параметри адаптивності сортів гороху посівного залежно від інокулянтів та систем захисту рослин." Аграрні інновації, no. 6 (March 28, 2021): 82–86. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.14.
Full textAbstract:
Мета – встановити вплив агротехнологічних факто-рів та погодних умов в окремі роки досліджень на вро-жайність насіння та параметри адаптивності культури завирощування на неполивних землях Південного СтепуУкраїни. Методи. Польовий, статистичний. Результати.Встановлено, що біологічного захисту відбулося зниженнянасіннєвої продуктивності сортів гороху на 7,4%, протецей варіант також на 22,3% вище контролю з обробкоюводою. За результатами математичної обробки одержа-них у польовому досліді даних визначено, що на врожай-ність досліджуваної культури найбільше впливає захистрослин (42,8%) та сортовий склад (34,3%). Взаємодіяфакторів на даний показник впливала слабко, а залиш-кове значення, навпаки, підвищились до 9,3%, що свід-чить про істотний вплив погодних умов на продуктивністьрослин. Адаптивним аналізом доведено, що стресостій-кість найбільшого рівня досягнула у сорту Оплот (-0,25),а генетична гнучкість максимальної величини (2,16) сяг-нула за вирощування насіння сорту Царевич. Висновки.У польових дослідах визначено, що максимальну вро-жайність насіння забезпечують сорти гороху посівногоЦаревич (2,19 т/га) та Дарунок Степу (2,08 т/га), а на іншихсортах цей показник зменшився на 5,3-28,8%. Інокуляціянасіння при сприяла зростанню врожайності на 3,3-6,9%,а найбільша ефективність бактеріальних біопрепаратівпроявилась на сорті Царевич – до 30,5%. Хімічний захистрослин мав найбільший позитивний вплив на величинуврожайності насіння з її зростанням на 38,2% порівняноз контролем. Показник гомеостатичності підвищився до66,7 і 68,8 у варіантах з сортами Оплот та Царевич. Цейпоказник зменшився на 39,5-43,9% (до 47,8) за вирощу-вання насіння гороху сорту Світ. Максимальна величинапоказника селекційної цінності проявилася за вирощу-вання насіння сортів Царевич (1,87) та Дарунок Степу(1,78). Мінливість показників врожайності насіння горохупосівного знаходилось на середньому рівні. Визначено тенденцію зниження варіювання у сортів Царевич(10,4%) і Оплот (14,9%) та, навпаки, зростання цьогопоказника до 17,3%, у варіанті з сортом Дарунок Степу.
18
Кулик, Г. А., Н. М. Трикіна, and В. О. Малаховська. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ БІОЛАН В ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 55–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.06.
Full textAbstract:
В статті розглянуті питання ефективності регулятора росту Біолан при вирощуванні цукрових буряків в умовах Центральної частини України. Як відомо, регулятори росту рослин є одним із чинників підвищення продуктивності цукрових буряків. Вони визнані препаратами, які в невеликих дозах здатні суттєво підвищити врожайність коренеплодів, що є економічно доцільним їх застосування. На сьогоднішній день представлена значна кількість даних препаратів, і науковцями постійно проводяться дослідження з вивчення найбільш ефективних, їх норм та комбінацій застосування в певних ґрунтово-кліматичних умовах. Кожна польова культура має свій потенціальний рівень врожайності, який визначений генетично. Реалізувати свої продуктивні можливості рослини можуть за умови створення їм відповідних умов життя. Однією з таких умов - є застосування регуляторів росту як препаратів, які займають чільне місце в технології вирощуванні цукрових буряків і забезпечують достовірні покращення показників урожайності, цукристості коренеплодів та умовного виходу цукру з одиниці площі. Нами проводилися дослідження з вивчення впливу регулятора росту Біолан на формування продуктивності цукрових буряків при застосуванні препарату як для обробки насіння, так і обприскування посівів. Застосування для обробки насіння цукрових буряків регулятору росту Біолан за сприятливих погодних умов забезпечує підвищення польової схожості на 10,9 %. За показниками динаміки наростання площі листкової поверхні нами зафіксовано підвищення показника за рахунок комплексного застосування регулятора росту Біолан. Так, на період найбільш активної вегетації культури площа листкової поверхні при комбінованому застосуванні Біолану була на 16,2 % більше контролю. Застосування регулятора росту Біолан при вирощуванні цукрових буряків забезпечило підвищення продуктивності коренеплодів культури. Нами встановлено, що найбільш ефективною виявилася композиція з обробкою насіння і обприскування посівів культури, де прибавка врожайності була 3,8 т/га, цукристості 0,4 % та збору цукру 0,83 т/га.
19
Прісс, О. П., and В. Ф. Жукова. "Залежність урожайності та показників якості плодів томата від погодних умов." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 28, 2013): 49–51. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.11.
Full textAbstract:
Досліджено вплив погодних умов на врожайність і формування показників якості томатів, вирощених на краплинному зрошенні. Кореляційним аналізом встановлено сильну залежність суми активних температур при вирощуванні томатів та урожайності, виходу стандартної продукції, вмісту сухих речовин у плодах. Визначено сильний позитивний зв'язок між кількістю опадів при вирощуванні та рівнем нітратів у плодах. Показано слабкий зв'язок між рівнем опадів і врожайністю. Виявлено сильний вплив відносної вологості повітря на вихід стандартної продукції, вміст сухих речовин і нітратів у плодах.
The effect of weather factors on the yield and the quality indicators of tomatoes grown with drip irrigation is explored. Correlation analysis established a strong dependence of the amount of active temperatures for growing tomatoes and yield, standard products, dry matter in fruits. A strong positive relationship between the amount of precipitation during the growing and the level of nitrates in fruits was defined A weak correlation between the level of precipitation and yield was shown. A strong influence of relative humidity of air at the standard products and the level of nitrates, dry matter in fruits was found.
20
Bachynska, U. O., G. I. Baranchuk, and O. B. Khodin. "Динаміка насаджень інтродукованої ялини європейської (Picea Abies (L.) H. Karst.) у природному заповіднику "Медобори"." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 5 (November 25, 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.36930/40310503.
Full textAbstract:
У природному заповіднику "Медобори" деревостани з участю ялини європейської ростуть на площі 76,6 га (0,9 % від вкритих лісовою рослинністю земель). Ці насадження створені до 1990 року. Для кожного класу віку похідних ялинників наведено середньозважені таксаційні показники: вік, діаметр, висота, відносна повнота, клас бонітету, запас. Ялинники в умовах природного заповідника ростуть за першим класом бонітету, однак для них характерні низькі повноти, особливо в старшому віці, що, відповідно, впливає на їх запас. Низька повнота ялинників є наслідком ураження дерев кореневою губкою та опеньком осіннім. Проаналізовано динаміку основних таксаційних показників ялинників на восьми пробних площах. Це високопродуктивні деревостани, першого і вище першого класів бонітету, високоповнотні, зі значними запасами (338-462 м3/га), тільки деревостан (віком 31 рік) на пробній площі Л-15 за повноти 0,6 має запас 187 м3/га. Показано динаміку всихання і відпаду дерев ялини на пробних площах внаслідок впливу несприятливих погодних умов. Натомість формуються деревостани за типом корінних з аборигенних порід: дуба звичайного (введений штучно), граба звичайного, клена явора, в'яза шорсткого тощо. На двох ділянках утворилися похідні деревостани з переважанням осики, що створює передумови для подальшого розвитку тіньовитривалих порід. На одній пробній площі сформувалося 66-річне насадження з інтродукованим дубом червоним. Природне поновлення наявне на всіх досліджуваних ділянках. Найчисельніше відновлюються клен гостролистий, клен явір, в'яз шорсткий. Самосів та підріст листяних порід наявний у ялинниках усіх вікових груп від початку спостережень. Подано флористичний список рослин та проаналізовано зміни у трав'яному вкритті на пробних площах. Математичному аналізу підлягали компоненти: вік, діаметр, висота, повнота, запас деревостану. За розрахунковим значенням стандартного відхилення та коефіцієнта варіації усі показники мають широкий діапазон розсіювання у досліджених сукупностях.
21
Собко, М. Г., З. І. Глупак, Л. В. Крючко, and А. О. Бутенко. "Формування врожайності та якості зерна сучасних сортів пшениці озимої різних за географічним походженням." Аграрні інновації, no. 12 (May 23, 2022): 60–69. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.10.
Full textAbstract:
Мета. В умовах зони нестійкого зволоження північно-східного Лісостепу України ставилось за мету екологічне вивчення сортів пшениці озимої різних за географічним походженням. Оцінити можливість раціонального використання агрометеорологічних ресурсів. На їх основі удосконалити адаптивні технології вирощування зернових культур в умовах зони нестійкого зволоження. Це сприятиме росту кількісних і якісних показників урожайності, валовому збору зерна та підвищенню стійкості землеробства. Методи. Польові досліди, доповнені лабораторними дослідженнями. Для обробки отриманих даних використовували методи математичної статистики. Статистична обробка врожайних даних проводилась методом дисперсійного аналізу з використанням пакету прикладних програм Statistica for Windows, Microsoft Excel. Супутні спостереження, обліки та аналізи проводили за «Методикою Державного сортовипробування сільськогосподарських культур». Результати. При екологічному сортовипробуванні найбільшу урожайність отримано у сортів: Гармоніка – 8,87 т/га, Здобна – 8,82 т/га Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН; Охтирчанка Ювілейна – 8,48 т/га, Воздвиженка – 8,38 т/га Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; Царівна – 9,46 т/га, Рось – 8,85 т/га, Щедра нива – 8,70 т/га, Відрада – 8,67 т/га, Легенда білоцерківська – 8,14 т/га Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; Пилипівка – 8,28 т/га, Перепілка – 8,03 т/га Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН; Богдана – 8,94 т/га, МІП Ассоль – 8,90 т/га, МІП Дніпрянка – 8,54 т/га, Трудівниця Миронівська – 8,46 т/га, Подолянка – 8,44 т/га Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН; Краєвид – 9,58 т/га, Співанка Поліська – 8,94 т/га, Столична – 8,20 т/га ННЦ «Інституту землеробства НААН». В умовах 2020 року зерно пшениці озимої більшості сортів за показниками якості відповідно 2 та 3 класам. В середньому за сортами найвищими показниками якості характеризувались сорти Іванівської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН де вміст білка та клейковини становив 13, 3 та 26,4%, відповідно. А найнижчі показники якості зерна за сортами відмічено у Білоцерківської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків на рівні 12,4% білка та 23,5% клейковини. Висновки. В умовах зони нестійкого зволоження північно-східного Лісостепу України дослідили процеси формування рівня продуктивності та якості зерна сортами пшениці озимої. Дали оцінку стійкості апробованих генотипів до конкретних погодних умов вегетаційного періоду. Визначили сорти (різні за походженням), які вирізнялись високим адаптивним потенціалом. За таких умов найвищий рівень індивідуальної продуктивності забезпечили сорти: Краєвид, Царівна, Співанка Поліська, Богдана, МІП Ассоль, Гармоніка, Рось, Здобна, Щедра нива, Відрада, МІП Дніпрянка, Охтирчанка Ювілейна, Трудівниця Миронівська, Подолянка, Воздвиженка.
22
Бордаков, М. М. "ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ТЕПЛОВІДДАЧІ UC ТА UV ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФЕС В ПРОГРАМІ PVSYST." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 47–52. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).47-52.
Full textAbstract:
У наш час розповсюдженим програмним продуктом для розрахунку планової роботи сонячних станцій є PVsyst. Цей програмний продукт використовує для розрахунків такі погодні дані:
рівень сонячної радіації;
температура навколишнього середовища;
середня швидкість вітру.
Погодні дані програма отримує з баз даних метеостанцій. Історичні метеодані накопичуються в базах протягом багатьох років; для виконання розрахунків програма використовує середньозважені дані для одного року (середньозважений рік). Також програма враховує особливості конкретного обладнання, що планується встановити на майбутній фотоелектричній станції (ФЕС). Погодні дані програма обирає відповідно до географічних координат об’єкта. Для отримання даних в конкретній точці програма використовує алгоритми апроксимації даних. Відомо, що в процесі роботи сонячна панель нагрівається. Даний нагрів призводить до того, що потужність панелі падає з ростом температури при сталій сонячній радіації. Рівень зменшення потужності залежно від температури характеризується коефіцієнтом gPmax, що відповідає зменшенню потужності при підвищенні температури на 1 ºС (Температурний коефіцієнт потужності). Наприклад, для панелей із полікристалічного кремнію (Si-poly) він дорівнює 0,4 %/ ºC. Але температурний коефіцієнт зменшення потужності характеризує зменшення потужності ФЕМ від температури робочої поверхні модуля, далі Cell Temperature або Tcell (ºC). Для розрахунку Tcell використовується температура навколишнього середовища (TAmb), швидкість вітру (VWind). Ці величини пов’язуються між собою через сонячну радіацію, що потрапляє на модуль (IPoa, Вт/м2), та коефіцієнти тепловіддачі Uc та Uv [1]. Величина цих коефіцієнтів суттєво впливає на розрахунок температури сонячного модуля. Програма рекомендує обирати стандартні значення, але не завжди такі значення правильно описують процес теплообміну. Тому, ця стаття присвячена визначенню даних параметрів на ФЕС, яка вже працює, і переоцінки планових показників її роботи. Бібл. 8, рис. 2.
23
Palamarchuk, I. I. "ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2019-66-66-71.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.
24
Palamarchuk, I. I. "ДИНАМІКА РОСТУ ЛИСТКІВ, УРОЖАЙНІСТЬ І БІОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ ОЗНАК СОРТІВ І ГІБРИДІВ ПАТИСОНА У ЛІСОСТЕПУ ПРАВОБЕРЕЖНОМУ УКРАЇНИ." Vegetable and Melon Growing, no. 66 (January 2, 2020): 66–71. http://dx.doi.org/10.32717/10.32717/10.32717/0131-0062-2019-65-66-71.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення впливу сорту, гібриду на динаміку наростання площі листків, врожайність та біометричні показники продукції патисона в Лісостепу Правобережному України. Методи. Площа листків сортів та гібриду патисона для визначення впливу на врожайність рослин. Для цього проводили вимірювання площі листків в динаміці по фазах росту та розвитку рослин. Результати. За результатами проведених досліджень у 2016-2018 рр. сорти та гібрид формували різну площу листків, яка змінювалась в динаміці залежно від фази росту та розвитку рослин і здійснювала вплив на продуктивність рослин патисона. Висновки. Встановлено вплив сорту, гібриду на біометричні показники рослин патисона. Найбільшу довжину стебла відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 68,1см, що більше контрольного варіанту на 10,6 см. Товщину стебла найбільшу мав сорт Женічка – 32,4 мм. Найбільшу кількість листків сформували рослини гібриду Санні Делайт F1 – 24,0 шт./рослину та сорту Женічка – 21,8 шт./рослину, що більше контрольного варіанту на 5,4 та 3,2 шт./рослину. В динаміці найбільшу площу листків по фазах розвитку рослин мав сорт Женічка та гібрид СанніДелайт F1. У фазу цвітіння цей показник становив 0,6 та 1,2 тис. м2/га та 2,5 та 3,4 тис. м2/га у фазу технічної стиглості. Врожайність рослин патисону залежала від біологічних особливостей сортів та гібриду, а також від погодних умов, що склалися за вегетаційний період рослин проведених років досліджень. Сорт Женічка та гібрид Санні Делайт F1 в середньому за роки досліджень забезпечиливідповідно найбільшу врожайність – 42,5 – 47,2 т/га, приріст яких відносно контролю дорівнював 2,1 та 6,8 т/га. Найбільшу кількість плодів відмічено у сорту Сашенька та гібриду Санні Делайт F1, де приріст відносно контролю склав – 2,9 та 5,3 шт./рослину. Найбільша маса та діаметр плоду була у сорту Перлинка (контроль) – 285 г та 14,5 см. Найменшу масу та діаметр плоду відмічено у гібриду Санні Делайт F1 – 235 г та 11,5 см, що пов’язано з інтенсивним формуванням більшої кількості плодів.
25
Ivanyuk, Ihor, and Yaroslav Fuchylo. "Вплив метеорологічних чинників на радіальний приріст дуба звичайного в умовах свіжих і вологих сугрудів Полісся України." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 20 (June 4, 2020): 57–63. http://dx.doi.org/10.15421/412005.
Full textAbstract:
Встановлено оптимальні параметри метеорологічних чинників, які забезпечують максимальний приріст штучних насаджень дуба звичайного за діаметром в умовах свіжих і вологих сугрудів Центрального Полісся України.
Аналіз залежностей між метеорологічними чинниками і радіальним приростом дерев дуба за період 1946-2018 рр. показав, що незначний позитивний вплив на радіальний приріст виявляють річна сума опадів (r= 0,16), сума опадів за вегетаційний період (r= 0,22) та опади осінніх і зимових місяців попереднього року (r = 0,14). Встановлено, що роки найбільш високих і низьких величин радіального приросту слабо відрізняються за середньомісячними температурами повітря. У той же час встановлено наявність тісного зв’язку індексу ширини річного кільця з показниками гідротермічного коефіцієнта – відношення суми опадів (Р) за вегетаційний період до десятої частини суми температур (t) вище 10°С (ГТК = Р / 0,1∑ t≥10°С). У понад 90% дерев дуба звичайного підвищені прирости з індексом > 80 формуються в роки з гтк від 1,4 до 1,8. За межами цього інтервалу знаходиться зона пригнічення росту дерев зі зниженими індексами радіального приросту.
На основі математичного моделювання залежності між індексом радіального приросту і гідротермічним коефіцієнтом встановлено, що оптимальними для росту деревостанів дуба звичайного є показники ГТК для свіжих і вологих сугрудів, відповідно, 1,65 та 1,62. При цьому, індекс радіального приросту значно більший у свіжому сугруді (125,7 проти 114,8 у вологих умовах), що вказує на більшу чутливість дерев дуба звичайного у свіжому сугруді до зміни погодних умов.
Виявлені кореляційні зв’язки параметрів радіального приросту з кліматичними показниками у наступних дослідженнях можуть бути використані для побудови реконструкцій клімату та прогнозу продуктивності дубових деревостанів у майбутньому.
26
Тригуб, О. В., О. М. Куценко, М. М. Маренич, and В. В. Ляшенко. "ОЦІНКА ВПЛИВУ ПОГОДНО-КЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА РІВЕНЬ УРОЖАЙНОСТІ СОРТОВОГО МАТЕРІАЛУ ГРЕЧКИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2020): 12–18. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.01.
Full textAbstract:
На сьогодні гречка входить до нішових сільськогосподарських культур через залежність від пого-дно-кліматичних умов навколишнього середовища, що нівелюють її високопродуктивний потенціал (урожайність та якість продукції). Водночас в Україні рівень споживання гречки перевищує обсяги вирощування, що обумовлює її експорт сумнівної якості із сусідніх держав. Це призводить до необ-хідності посилити державну підтримку вітчизняних товаровиробників, створити та впровадити у виробництво сорти з високим потенціалом продуктивності в умовах зміни природно-кліматичних факторів. У статті наведено результати вивчення матеріалу 257 сортів та форм гречки звичайної різного еколого-географічного походження з Національної колекції України на базі Устимівської до-слідної станції рослинництва протягом 2014–2018 років. Досліджуваний матеріал було розподілено на дві групи за параметрами стиглості: скоростиглі та середньостиглі, з подальшим аналізом кож-ної з них. Для вивчення та аналізу взято тривалість повного вегетаційного періоду та періоду «цвітіння – початок достигання» як найбільш критичного, за даними попередніх досліджень, для отримання врожаю. Виявлено різні рівні та дещо різні тенденції в напрямах впливу погодно-кліматичних умов на рівень урожайності культури залежно від рівня стиглості колекційного ма-теріалу, що може бути суттєвим фактором при вивченні вихідного матеріалу гречки для різних зон та напрямів використання. Доведено важливість застосування гідротермічного коефіцієнта як ін-тегрального показника при визначенні сукупного впливу кліматичних факторів на урожайні харак-теристики рослин гречки, опис їхніх біологічних та морфологічних особливостей.
27
Шакалій, С. М., А. В. Баган, С. О. Юрченко, and О. О. Четверик. "ВПЛИВ ПОПЕРЕДНИКІВ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ТВЕРДОЇ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.07.
Full textAbstract:
Збільшення потенціалу врожайності завжди було і залишається фундаментально важливим у селекційних програмах. Але сучасні сорти повинні бути не тільки високоврожайними, що дають продукцію високої якості, але і стійкими до несприятливих факторів середовища, високоадаптова-ними, високогомеостатичними. Тільки висока адаптивність сорту (обумовлена гомеостатичність його генотипу) може забезпечити стабільність врожаю в різних екологічних умовах. У статті представлені результати дослідження впливу попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Дослідження, проведені упродовж 2018–2020 рр. із сортами пшениці озимої твердої Приазовська та Шулиндінка в умовах Полтавської області із вивчення впливу попере-дників на урожайність та якість зерна, показали, що за середніми даними (2018–2020 рр.) рівень урожайності зерна на 35% залежав від погодних умов, на 25 % від сорту і на 20 % від попередника. Сорт Приазовська по попереднику соя мав урожайність 5,62 т/га, що вище на 0,04 т/га, ніж по по-переднику озимий ріпак. Вищими показниками урожайності характерезується сорт Шулиндінка по попереднику озимий ріпак (5,90 т/га) ніж по попереднику соя (5,81 т/га). Показник склоподібності є важливим для пшениці озимої твердої, оскільки він характеризує внутрішню будову зернівки. Скло-подібність потрібна для подальшої переробки зерна пшениці озимої твердої у продукти макаронного виробництва. Найвищою склоподібністю характерезується урожай 2019 року. Сорт Шулиндінка мав показник склоподібності від 87% – попередник соя до 86 % – попередник озимий ріпак.У серед-ньому за три роки (2018–2020 рр.) найвища масова частка білка в зерні пшениці озимої твердої (15,0–14,8 %) у середньому по сортам сформувалася в сорту Приазовська по двох попередниках. Дещо нижчою масова частка білка була в сорту Шулиндінка (14,4–14,6 %). Отже, за проведеними до-слідженнями кращим попередником для сорту Приазовська була соя, а для сорту Шулиндівка попередник озимий ріпак.
28
Лиховид, О. М. "Визначення кількісних показників елементів погоди за словесним описом на заняттях краєзнавчих гуртків." Географія та економіка в рідній школі, no. 5 (207) (2019): 37–39.
Find full text
29
Рачок, Роман, and Андрій Наконечний. "ФОРМУВАННЯ ПІДХОДІВ ДО УРАХУВАННЯ МОЖЛИВИХ ДІЙ ПОРУШНИКА КОРДОНУ ПРИ ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ СПОСТЕРЕЖЕННЯ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 80, no. 2 (February 23, 2020): 310–20. http://dx.doi.org/10.32453/3.v80i2.206.
Full textAbstract:
У роботі проведений критичний аналіз існуючих підходів до оцінки ефективності системного використання технічних засобів спостереження. При такій оцінці з використанням геоінформаційних технологій враховуються можливості технічних засобів спостереження і умови їх використання, зокрема, рельєф місцевості, погодні умови, рослинність. Показано, що існуючі методики узагальнення ймовірнісної оцінки можливості виявлення порушника кордону в межах необхідної смуги спостереження забезпечують лише усереднений опис і не враховують топологічних особливостей ймовірнісного розподілу. У зв’язку з цим таке узагальнення не завжди є коректним. Можливі варіанти застосування технічних засобів спостереження, коли неприкриті ефективним спостереженням ділянки мають малу площу але є протяжними і утворюють «коридор» для прихованого перетину кордону. При усередненому описі такому варіанту може відповідати прийнятне значенняузаг альненого показника. Однак, виходячи з можливості неконтрольованого перетину державного кордону, значення такого показника в цьому випадку має бути незадовільним. Урахування топологічних особливостей розподілу ймовірності виявлення цілі дозволяє спрогнозувати найкращий маршрут руху порушника кордону. Для такого прогнозування можливо використати науково-методичний апарат визначення оптимальних маршрутів. Загальну оцінку ефективності системного використання технічних засобів спостереження запропоновано проводити з врахуванням прогнозованого маршруту руху порушника. Така оцінка дозволить врахувати та виявити слабкі сторони побудови системи технічних засобів спостереження та, в подальшому, провести її модернізацію. Визначені найкращі маршрути руху для порушників кордону доцільно враховувати при плануванні охорони кордону. Перспективним є розгляд задачі структурної оптимізації системи технічних засобів спостереження з урахуванням при оцінці її ефективності можливих раціональних дій порушника кордону.
30
Кулик, М. І., and І. І. Рожко. "Закономірності формування урожайності насіння проса прутоподібного в умовах Лісостепу України." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2018): 85–99. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.13.
Full textAbstract:
Акцентовано увагу на необхідності дослідження особливостей формування урожайності насіння проса прутоподібного (світчграсу) для забезпечення виробничих площ достатньою кількістю насіннєвого матеріалу. Здійснено спроуа визначення залежності урожаю насіння від елементів технології вирощування у зв’язку з погодними умовами веґетаційного періоду. Експеримент із вивчення насіннєвої продуктивності світчграсу проведено в умовах Лісостепу з використанням методичних рекомендацій вітчизняних та зарубіжних авторів. За результати дослідження визначено комплексний вплив елементів технології вирощування на фоні контрастних умов веґетації культури на урожайність насіння світчграсу. Встановлено, що на урожайність насіння світчграсу мають вплив погодні умови вирощування (середньодобова температура повітря та кількість опадів) протягом веґетаційного періоду. Найбільша урожайність насіння формується за вирощуванні рослин за ширини міжряддя 60 см, Як ширші, так і вужчі міжряддя зменшують даний показник. Визначено рівнозначний вплив біометричних показників рослин (висоти та кількості стебел) на урожайність насіння світчграсу. При цьому застосування весняного підживлення посівів певною мірою нівелює негативний вплив погодних умов.
The article focuses attention on the necessity of studying the peculiarities of the formation of switchgrass yield for providing productive areas with sufficient amount of seed material. An attempt to determine the dependence of yield on the elements of cultivation technology in connection with the weather conditions of the growing season has been made. The experiment on studying seed efficiency of switchgrass was carried out under the conditions of the Forest-Steppe using methodolo-gical recommendations of domestic and foreign authors. The yield of seed was determined by weighing method by weighing the seed material from each variant of the field experiment.
In our study we used both general scientific methods (dialectics, experiment, analysis and synthesis) and special ones, among them: laboratory – the determination of quantitative indices of plants (height and density of stems); field – determination of the interaction of the subject with the object of research; calculation-weight – establishment of seed productivity and yield of seeds; mathematical analysis of interconnections and graphical representation of data in the experiment.
Complex influence of the cultivation technology elements during the contrast conditions of crop vegetation upon the switchgrass yield has been established. It has been determined that the weather conditions (average daily air temperature and rainfall) during the growing season influenced on switchgrass yield. The highest seed yield is formed by growing plants at a width of rotation of 60 cm, both wider and narrowed row spacings reduce this figure. The equivalent effect of biometric indices of plants (height and number of stems) on the yield of the seed of the switchgrass is determined. At the same time the application of spring crop yields to some extent offsets the negative effects of weather conditions.
Application of fertilizers in plant cultivation with row spacing of 60 cm – from 0.57 t/ha to 0.72 t/ha has the greatest influence on swithgrass yield. Both increase and decrease of the width of row spacing leads to decrease of crop yield. Swithgrass yield depends on the height of the plants by 25% under the coefficient of correlation r = 0.51 and by 23% – on the number of stems according to the correlation coefficient r = 0.48.
31
Тригуб, О. В., and В. В. Ляшенко. "Залежність тривалості фаз вегетаційного періоду у гречки від погодно-кліматичних факторів середовища." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 94–107. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.11.
Full textAbstract:
Мета статті – вивчення тривалості вегетаційного періоду у гречки і його фаз в контрастних за параметрами тепло- і вологозабезпечення умовах середовища.
Методика дослідження. Наведено результати аналізу селекційного та місцевого матеріалу 156 сортів та форм гречки звичайної різного походження із Національної колекції України протягом 2014-2018 років в Устимівській дослідній станції рослинництва.
Результати дослідження. За результатами вивчення проведено розподіл скоростиглих та середньостиглих зразків на підгрупи за рівнем вираження показників та походження матеріалу. Крім рівня вираження ознаки, визначено і проаналізовано варіабельність тривалості основних міжфазних періодів у гречки та залежність їх від погодно-кліматичних умов (за рівнем гідро-термічного коефіцієнта). Для використання в селекційних дослідженнях рекомендовано зразки із певних підгруп груп стиглості як базовий і більш потенційно стабільний вихідний матеріал, а також визначено певні унікальні генотипи як потенційні джерела з генетично контрольованою тривалістю певних міжфазних періодів вегетації. Потреба в такому матеріалі визначається необхідністю контролю за тривалістю фаз росту та розвитку рослин для уникнення чи протидії несприятливим факторам зовнішнього середовища і як приклад – можливістю використання різних агротехнічних прийомів при вирощуванні гречки (строки посіву, сорти різних термінів достигання тощо).
Елементи наукової новизни. Порівняно тривалість фаз вегетаційного періоду сортів та форм гречки за різних погодних умов із визначенням гідро-термічного коефіцієнта кожного міжфазного періоду росту і розвитку рослин. Встановлено статистичні параметри обумовленості прояву показників тривалості міжфазних періодів у різних за стиглістю сортів гречки.
Практична значущість. Виділено потенційно більш придатні для селекційного використання сорти та місцеві форми в селекції матеріалу з чітко контрольованими параметрами тривалості міжфазних вегетаційних періодів. Визначено унікальні за своїми характеристиками еталонні зразки гречки та рекомендовано їх як вихідний матеріал з різною тривалістю вегетації, але досить значною її стабільністю.
The aim of the article is studying the duration of the growing period and its phases in contrasting environmental conditions concerning heat and moisture provision.
Methods of the research. The analysis results of the selection and local material of 156 buckwheat varieties and forms of various origin from the National Collection of Ukraine during 2014–2018 in the Ustymivka experimental station of plant growing gave been presented.
The research results. According to the results of the study, the early- and mid-ripening samples were distributed into subgroups according to the level of expressing indicators and the origin of the material. In addition to the level of expressing the trait, the variability of the duration of the main interphase periods in buckwheat and their dependence on weather and climatic conditions (according to the level of hydro-thermal coefficient) were determined and analyzed. For using in breeding researches, the samples from definite subgroups of ripening were recommended as basic and potentially more stable parent material, and also certain unique genotypes were identified as potential sources with genetically controlled duration of certain interphase vegetation periods. The need in such material is determined by the necessity of controlling the duration of plant growth and development phases to eliminate the influence or counteraction to unfavorable environmental factors and, as an example, the possibility of using various agro-technical methods for growing buckwheat (sowing time, varieties of different ripening time, etc.).
The elements of scientific novelty. The duration of the vegetation period phases of buckwheat varieties and forms at different weather conditions with defining the hydro-thermal coefficient of each interphase plant growth and development period have been compared. The statistical parameters of stipulating the manifestation of the interphase periods’ duration indices in different buckwheat varieties concerning their ripening qualities were established.
Practical importance. Potentially more suitable varieties for breeding and the local forms in the selection material with strictly controlled parameters of interphase vegetation periods’ duration were distinguished. The unique standard samples of buckwheat as to their characteristics were determined and recommended as a parent material with different vegetation duration, but rather considerable stability.
32
Сердюк, М. Є., Н. А. Гапріндашвілі, and П. В. Гогунська. "Вплив погодних умов на формування компонентів хімічного складу плодів сливи." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 28, 2013): 44–48. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2013.01.10.
Full textAbstract:
Досліджено вплив суми активних температур вище 10 °С, кількості опадів та гідротермічного коефіцієнта (ГТК) на формування сухих розчинних речовин, органічних кислот, цукрів та аскорбінової кислоти плодів сливи. Результати кореляційного аналізу дають можливість стверджувати, що найбільш істотний вплив на формування показників хімічного складу плодів сливи в умовах південного Степу України мають не погодні умови всього веґетаційного періоду, а умови останнього місяця перед збиранням плодів, коли найбільш активно відбувається формування їх якості.
The influence of sum of active temperature which was higher than 10°С, the rainfall`s amount and the hydrothermal coefficient (HTC) on forming of soluble solids, organic acids, sugar and ascorbic acid of plum fruits has been investigated. The results of the correlated analysis give the opportunity to confirm that it`s not the weather of all vegetative period gives the most essential influence on the formation of the rate of plum fruit chemical composition in conditions of the South Steppe of Ukraine, but the weather of the last month before the harvest gives that influence when the most active forming of its quality takes place.
33
Shlapak, V. P., N. P. Shpak, G. P. Leontyak, S. A. Koval, and E. Yu Marno-Kutsa. "Дослідження процесів розкладання підстилки у природних дібровах Поділля." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 27–30. http://dx.doi.org/10.15421/40280705.
Full textAbstract:
Проведено порівняння морфологічних характеристик та швидкості розкладання підстилки в різних за складом природних деревостанах. Розраховано опадо-підстилковий коефіцієнт (ОПК) або індекс інтенсивності біологічного кругообігу для всіх дослідних насаджень природних лісів Національного природного парку "Кармелюкове Поділля". Визначено сезонне зменшення маси підстилки. Встановлено, що показник ОПК залежить від складу деревостану, типу лісу, рельєфу та погодних умов. У насадженнях із перевагою опаду дуба звичайного спостережено накопичення значної маси та потужності підстилки. Виявлено вплив опаду береки і липи на швидкість розкладання підстилки в лісах природного походження. Рекомендовано вводити ці породи в культури дуба звичайного. Встановлено, що формування повітряно-гідрологічного режиму верхніх шарів ґрунту залежить від типу деревостану. Найбільш сприятливою для процесів ґрунтоутворення є грудкувато-листова структура, яку формує опад липи, береки та граба. Опад дуба розкладається найповільніше. Швидкість розкладання підстилки залежить від умов місцезростання та хімічного складу опаду. Середній показник опадо-підстилкового коефіцієнта становить для природних лісів 1,0–1,7. Визначений опадо-підстилковий коефіцієнт підтверджує вагомий вплив опаду липи й береки на мінералізацію підстилки за 2–3 роки. Тому в лісові культури дуба звичайного рекомендовано введення липи й береки, що сприятиме формуванню високопродуктивних подільських дібров.
34
Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко, С. В. Поспєлов, І. А. Поляков, and В. Ю. Тур. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНГІЦИДНОГО КОНТРОЛЮ ДОМІНУЮЧИХ ХВОРОБ ТОМАТІВ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 25, 2020): 80–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.09.
Full textAbstract:
Досліджено особливості поширеності та розвитку альтернаріозу (Alternaria solani) і фіто-фторозу (Phytophthora infestans) на рослинах томатів сорту Малинове віканте протягом вегетаціїв 2019–2020 рр. на виробничих плантацій. Визначено вплив гідротермічних умов на поширеність ірозвиток домінуючих хвороб томатів у Лісостеповій зоні України. Відмічено, що погодні умови2019 року (чергування спекотної посушливої погоди з дощами і рясними росами) сприяли поширенос-ті альтернаріозу: у фазі цвітіння – 12,3 %, у фазі плодоношення – 26,3 %. При цьому інтенсивністьрозвитку хвороби в період формування плодів досягла максимального значення 32,3 %, що на 12,5%вище, ніж у фазі цвітіння. З метою контролю альтернаріозу і фітофторозу на томатах сортуМалинове віканте досліджено дію фунгіцидів різних хімічних груп. В якості еталона обрано препа-рат Ридоміл Голд МЦ 680 г/л WG, (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), ефективність якогопорівнювалася з більш сучасними препаратами: Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (піраклостробін, 40 г/л +диметоморф, 72 г/л) та Консенто, 450 г/л к.с. (фенамідон 75 г/л +пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л).Досліджувані фунгіциди характеризувалися високою фунгістатичною активністю, однак збудникиальтернаріозу і фітофторозу виявляли різну чутливість до діючих речовин. У захисті рослин протифітофторозу більш ефективними, у порівнянні з еталонним препаратом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г.виявилися Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (пригнічував розвиток хвороби на 78,5 %) та Консенто, 450 г/л к.с.(пригнічував розвиток хвороби на 85,2 %). Аналогічна тенденція прослідковувалася відносно альтер-наріозу: найбільш ефективним був препарат Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., технічна ефективність якогостановила 83,4 %. Даний показник на 23,6 % вищий ніж у еталону. Ефективність фунгіцидуКонсенто, 450 г/л к.с. дещо нижча (на 4,5 %) ніж у Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., але на 28,1 % вища порів-няно з фунгіцидом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. (59,8 %). Проведені дослідження підтверджують специ-фічну активність обраних фунгіцидів відносно хвороб, які спричиняються нижчими (Phytophthorainfestans) і вищими (Alternaria solani) грибами. Аналізуючи склад комплексу діючих речовин обох дос-ліджуваних препаратів, зроблено припущення, що зазначена специфічність забезпечується поєднан-ням двох діючих речовин: для Кабріо Дуо – піраклостробіном і диметоморфом, а для Консенто –фенамідоном і пропамокарб-гідрохлоридом. Дещо нижча ефективність препарату Кабріо Дуо, порі-вняно з Консенто, може свідчити про формування резистентності у популяції збудника фітофто-розу відносно стробілуринової діючої речовини, тоді як у фунгіцида Консенто проявилася синергіядіючих речовин, що підвищило сумарну фунгітоксичну дію препарату і відповідно технічну ефектив-ність. Порівняно низька технічна ефективність Ридомілу Голд можливо пов’язана з формуваннямрезистентності збудників фітофторозу та альтернаріозу до металаксилу-М і манкоцебу.
35
Zubov, O. R., L. H. Zubova, O. I. Hlod, І. V. Tymoshchuk, and V. Ye Tkachenko. "Оцінка кліматичних і ґрунтових умов заказника «Урочище “Саги”»." Forestry and Forest Melioration, no. 135 (March 25, 2020): 98–111. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.98.
Full textAbstract:
Наведені результати дослідження кліматичних і ґрунтових умов Нижньодніпровських пісків на прикладі заказника «Урочище “Саги”». Визначено структуру клімату в погодах, презентовано новий метод побудови результівного вектору рози перенесення. Розраховано статистичні показники діаметра стовбурів берези дніпровської (Betula borysthenica Klokov). Досліджено будову ґрунтового профілю в трьох характерних точках мезорельєфу території – на вершині дюни, у її підніжжя та в березовій куртині в одному із замкнених понижень дефляційного походження. Визначено твердість ґрунту, яка з глибиною до 14 см збільшується до 37 кг·см-2, що є ознакою складних умов проростання насіння та проникнення коріння в ґрунт. Об’ємна маса досягає 1,7 г·см-3. За гранулометричним складом ґрунти характеризуються середньою крупністю , є однорідними. Коефіцієнт фільтрації в досліджуваних точках варіює від 2,5 до 11,3 мм·хв-1. Встановлено, що навіть розріджена суха трав’яниста рослинність за небезпечних поривів вітру швидкістю до 13,2 м·с-1 на висоті 2 м знижує його швидкість на висоті 8 см до 2,3 м·с-1.
36
Кулик, М. І., and І. І. Рожко. "Вплив погодних умов веґетаційного періоду на елементи продуктивності та урожайність проса прутоподібного." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2017): 50–55. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.04.09.
Full textAbstract:
З'ясовано вплив погодних умов веґетації на мінливість елементів продуктивності (висоти та густоти стеблостою) проса прутоподібного. Визначено вплив середньодобової температури повітря та суми опадів під час веґетації рослин на урожайність фітомаси культури в розрізі років дослідження. Наведено кореляційні залежності між кількісними показниками рослин (елементами продуктивності) третього–шостого років веґетації та урожайністю фітомаси проса прутоподібного. Встановлено, що урожайність сухої надземної веґетативної маси проса прутоподібного в більшій мірі обумовлюється кількістю стебел на одиницю площі у тісному взаємозв’язку із середньодобовою температурою повітря, в меншій мірі – висотою рослин та сумою опадів за веґетаційний період.
The influence of weather conditions of vegetation on the variability of the elements of productivity (height and density of stems) of switchgrass is determined. The influence of average daily temperature of air and the amount of precipitation during vegetation of plants on the yield of phytomass of culture in terms of research years is determined. The correlation between quantitative indices of plants (elements of productivity) of the third–sixth years of vegetation and yield of phytomass of switchgrass is shown. It has been established that the yield of dry vegetative mass of switchgrass is largely determined by the number of stems per unit area in close correlation with the average daily temperature of air, to a less extent – the height of plants and the amount of precipitation during the vegetation period.
37
Рожков, А. О., and О. К. Труш. "Польова схожість насіння та збереженість рослин квасолі залежно від норми висіву насіння." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 28, 2018): 30–36. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2018.04.04.
Full textAbstract:
Висвітлено результати трирічних досліджень щодо впливу норм висіву на польову схожість насіння, збереженість та кількість рослин перед збиранням квасолі звичайної різних за морфо-біотипом сортів. У дослідах визначено закономірності впливу норм висіву насіння на зміну цих показників у роки з різними погодними умовами веґетаційного періоду.
Встановлено, що польова схожість насіння досліджуваних сортів квасолі за різних норм висіву була фактично на одному рівні. Більшою мірою на мінливість показників польової схожості насіння квасолі впливали погодні умови під час його проростання.
Збереженість рослин до кінця веґетації більшою мірою залежала від норми висіву. За поступового її підвищення відмічалася закономірність більшого зниження показників збереженості рослин. Максимальне зниження показників збереженості рослин квасолі всіх сортів відмічалося в разі підвищення норми висіву від 600 до 700 тис. шт./га – на 6,2–6,8 %.
У менш сприятливих погодних умовах 2015 і 2016 рр. максимальна кількість рослин перед збиранням була на варіантах норми висіву насіння 600 тис. шт./га. У ці роки підвищення норми висіву до 700 тис. шт./га не забезпечувало істотного збільшення кількості рослин квасолі перед збиранням. У сприятливіших погодних умовах 2017 р. найбільша кількість рослин всіх сортів була на варіантах максимальної норми висіву насіння – 700 тис. шт./га. Водночас ця прибавка, порівняно з нормою висіву 600 тис. шт./га, не перевищувала 5,0 %.
The results of three year research concerning the influence of seed sowing rates on field seed germination, conservation and quantity of plants before harvesting common beans varities which are different according to the morphobiotype were elucidated. The influence power of seed sowing rates on the changeableness of these indices during the years of different weather conditions in vegetation period was determined.
It was ascertained that field seed germination of haricot beans varieties under studying according to different seed sowing rates was on the same level. Weather conditions influenced the changeableness of the indices in field germination of haricot beans seeds most of all at the beginning of seed germination.
The plants’ conservation depended on sowing rate mainly till the vegetation end. The gradual increase of seed sowing rate caused the considerable decrease of plant conservation indices. In particular, the increase of sowing rate from 300 to 400 thousand pcs/ha caused the decrease of plants conservation by average 1.2 %, and the increase of seed sowing rate from 600 to 700 thousand pcs/ha – by 6.5 %. This appropriateness was marked in all the varieties during all the years of the research. Panna variety was the best one among the varieties under studying concerning the plants conservation indices. Under more favourable weather conditions of growing the field germination of this variety was not higher than that of Pervomaiska and Dokuchaievska ones. But under conditions of moisture short supply, high temperature during germination this variety had an advantage. So, before harvesting the conservation of Panna varieties plants on all the variants of seed sowing rate was not lower than 67.0 %, while this index was lower than 60.0 % for Pervomaiska and Dokuchaievska varieties.
Owing to higher indices of plants conservation for Panna variety during years of unfavorable weather conditions for seed germination, the plants quantity of this variety was higher than that of other ones when harvested. The maximum quantity indices of plants, before harvesting was noticed in 2015. In particular, before harvesting the plants quantity of Pervomais’ka, Dokuchaievs’ka and Panna varieties amounted average to 22.0, 23.0, 28.5 pcs/m2 correspondingly to seed sowing rates, according to the HIP05 the effect of this factor – 1.1 pcs/m2.
The increase of seed sowing rate caused the gradual increase of plants quantity before harvesting. But the considerable increase of plants quantity before harvesting when seed sowing rate rose from 600 to 700 thousand pcs/ha took place only in 2017 when this increase was within HIP05 in 2015 and 2016. So, the increase of seed sowing rate in haricot beans varieties under studying from 600 to 700 pcs/ha can ensure the increase of plants quantity before harvesting only during the years of favourable weather conditions.
According to the plants conservation indices, the plants quantity before harvesting under the influence of weather conditions was more stable concerning Panna variety. In particular, according to the seed sowing rates the maximum divergence scope of plants quantity in Dokuchaievs’ka, Pervomais’ka and Panna varieties amounted average 19.2, 14.1, and 11.4 % correspondingly during the years of research.
Under the weather conditions in 2015 and 2016 before harvesting the maximum plants quantity was on the variants of seed sowing rate amounting 600 thousand pcs/ha. The increase of sowing rate to 700 thousand pcs/ha did not ensure a considerable increase of haricot beans plants quantity before harvesting during these years. In 2017 the maximum quantity of haricot beans plants of all the varieties was on the variants of maximum seed sowing rate – 700 thousand pcs/ha. At the same time this increase did not exceed 5 % in comparison with the sowing rate amounting 600 thousand pcs/ha.
38
Пузик, Л., В. Пузик, Н. Артёмов, Л. Гаевая, and Е. Филимонова. "Вплив погодних умов вегетаційного періоду, строків посадки та особливостей сорту на ріст, розвиток рослин часнику озимого." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 2(16) (December 1, 2020): 19–24. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.2(16).19-24.
Full textAbstract:
Проведені дослідження ставили за мету експериментальне обґрунтування деяких адаптивних елементів технології виробництва часнику озимого, яке передбачає підбір сортів та строків висаджування. Дослідження організовано у зв’язку з тим, що часник дуже поширена в усьому світі овочева культура. Через вживання часнику в організм людини потрапляють природні вітаміни, цукри, органічні кислоти, харчові волокна, що забезпечують повноцінне харчування. Під час досліджень встановлена залежність збереження рослин і строком посадки. Краще за все зберігалися зубки часнику, які були висаджені у І декаду листопада – 86,4 – 93,6% залежно від сорту. Досліджувані сорти Любаша і Харнас перевищували контрольний сорт на 7,2 та 2%. Значно менше всходів було одержано привисаджуванні зубків у ІІ у декаду листопада (77,7–84,1 %), ще менше у ІІІ декаду жовтня (77,4–85,2). Різниця між варіантами досліду в розмірах кореневої системи до початку зимівлі в поєднанні з різницею у часі появи сходів навесні обумовило неоднакове наростання загальної маси рослин тільки до початку утворення цибулин (ІІ – ІІІ декади квітня). коли у часнику посилюється ріст і розвиток підземних цибулин. До середини травня цей показник поступово вирівнюється за всіма варіантами. Найкоротший період від появи сходів до початку утворення підземних цибулин встановлено у сорту Любаша – від 38 до 45 діб, який порівняно з контролем був на 2 – 7 діб менший.
39
Panchenko, M. V., and P. A. Bezditko. "Хвороба сухого ока у студентів з міопією під час пандемії COVІD-19." Archive of Ukrainian Ophthalmology 9, no. 3 (January 11, 2022): 34–37. http://dx.doi.org/10.22141/2309-8147.9.3.2021.247907.
Full textAbstract:
Актуальність. На сьогодні актуальною проблемою є пандемія коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) в усьому світі. Вжито заходів безпеки, зокрема використання масок, дистанційне навчання. Однак офтальмологи, як і населення в цілому, повинні знати, що маска для обличчя разом із тривалим використанням цифрових пристроїв призводить до збільшення кількості повідомлень про сухість очей у великої кількості пацієнтів. Мета дослідження: вивчити частоту виникнення хвороби сухого ока у студентів з міопією. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 96 студентів медичного університету, які спостерігались у офтальмолога з діагнозом «міопія», обраних методом випадкової вибірки. Всім пацієнтам, крім стандартного офтальмологічного обстеження, проводилась оцінка стабільності прерогової слізної плівки (CП) за допомогою кератотопографії рогівок, та проба Норна (час розриву слізної плівки (ЧРСП)). Також використовувався стандартний опитувальник, призначений для оцінки вираженості симптомів хвороби сухого ока, «Індекс ураження очної поверхні» (Ocular Surface Disease Index). Результати. Під час проведення кератотопографії в 47 пацієнтів ЧРСП не був знижений. У середньому за часом стабільність концентричних кілець зберігалась тривалий час, 20,2 ± 3 с. Але у 49 пацієнтів спостерігались ознаки нестабільності СП за часом порівняно з 47 пацієнтами без порушення ЧРСП. У 47 пацієнтів без порушень при дослідженні на корнеотопографі даний показник при пробі Норна варіював від 25 до 18 с, тобто також не виходив за рамки вікової норми (у середньому 21,5 ± 3,5 с). У 3 пацієнтів з мінімальним показником ЧРСП за кератотопографією його значення за пробою Норна становило 9 с. У 36 пацієнтів з укороченням ЧРСП, відповідно до обох методів, відзначався слабкий ступінь сухого ока, у 10 — помірний, у 3 — виражений. Найбільш частими скаргами були: відчуття піску в очах, зоровий дискомфорт при роботі за комп’ютером і в вітряну погоду та при тривалому користуванні захисною маскою. Висновки. Серед студентів, які перебували на дистанційному навчанні, в 51,04 % випадків відзначається підтверджена об’єктивними методами хвороба сухого ока. Більш виражений ступінь сухого ока відзначається в користувачів контактних лінз, тому в обов’язковому порядку офтальмологам слід призначати їм зволожуючі краплі.
40
Жемела, Г. П., О. В. Бараболя, В. В. Ляшенко, Є. С. Ляшенко, and В. А. Подоляк. "ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕРНА ГІБРИДАМИ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ВИСІВУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 26, 2021): 97–105. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.11.
Full textAbstract:
Кукурудза є універсальною через її використання як кормової, технічної та продовольчої культу-ри, що обумовлює актуальність підвищення її продуктивності як в Україні, так і в усьому світі. Метою статті є дослідження залежності продуктивності зерна гібридів кукурудзи від норм висіву. Під час досліджень використано польовий та кількісний методи, спостереження, розрахунковий. Результати наших досліджень свідчать, що в середньому за роки експерименту мінімальний період вегетації спостерігався у ранньостиглого гібрида P8521 – 122,8 діб, найтриваліший – у середньости-глого PR38N86 – 131,1–133,7 доби, середньораннього PR39B76 – 125,4–127,5 дні. Тривалість міжфа-зних періодів та періоду вегетації гібридів кукурудзи залежала від їхніх біологічних особливостей та погодних умов і майже не змінювалась під впливом густоти стояння рослин. Визначено, що відповід-но до біологічних особливостей у рослин середньостиглого гібрида формувались рослини з більшою висотою, ніж у скоростиглих. При збільшенні густоти вищезазначених гібридів спостерігалося зме-ншення висоти рослин на 2,7 см, 3,4 і 3,3 см відповідно. Отже, у фазу цвітіння волотей, коли рослини кукурудзи досягали своєї максимальної висоти, у вологий рік вона зростала від зріджених до загуще-них посівів, а в посушливі зменшувалась. Дослідження підтверджують, що показники індивідуальної продуктивності зменшуються по мірі загущення. На нашу думку, основним резервом збільшення ви-робництва товарного зерна є визначення оптимальної густоти для гібридів кукурудзи різних груп стиглості, зважаючи на агроекологічні умови. Оптимальної кількості качанів, при якій найкраще поєднуються показники індивідуальної продуктивності і кількості рослин на одиниці площі, у ран-ньостиглого гібрида P8521 досягали у варіантах з густотою стояння 75 тис./га, у середньораннього PR39B76 – 70 тис./га і середньостиглого PR38N86 – 70 тис./га.
41
Sydorenko, S. H. "Пожежостійкість і постпірогенний відпад соснових лісів лівобережної частини Харківської області за різних рівнів пожежної небезпеки за умовами погоди." Forestry and Forest Melioration, no. 136 (June 25, 2020): 134–41. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.136.2020.134.
Full textAbstract:
Пожежі є одними з найнебезпечніших чинників дестабілізації лісів. Визначення особливостей постпірогенного розвитку сосняків дає змогу пом’якшити негативні наслідки, спричинені лісовими пожежами, та допомогти в прийнятті рішень стосовно ведення господарства в таких лісах. Виявлено, що санітарний стан насаджень залежав від значення комплексного показника пожежної небезпеки (КППН) на момент пожежі та погіршувався у міру його збільшення (r = 0,71; p = 0,05). За вищих значень КППН підвищуються інтенсивність тепловиділення під час пожежі та ступінь вигорання лісової підстилки. Встановлено, що за КППН від 1 500 до 3 000 балів індекс санітарного стану насаджень варіює від II,0 до III,9; частка відпаду сягає 20 %. За подальшого збільшення значень КППН понад 5 000 балів індекс стану насадження через рік після пожежі становить III,5–V,0. З’ясовано, що висота полум’я та висота нагару на стовбурах достовірно не залежать від рівня пожежної небезпеки за умовами погоди. Вдосконалено підходи до прогнозування постпірогенного відпаду на рівні насадження з урахуванням характеристик пожежонебезпечного сезону, ступеня пошкодження дерев у насадженні та його таксаційних характеристик.
42
Yarovyi, H. I., V. P. Sievidov, and I. V. Sievidov. "УРОЖАЙНІСТЬ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ГІБРИДІВ ПОМІДОРА ІНДЕТЕРМІНАНТНОГО ТИПУ В ПЛІВКОВИХ ТЕПЛИЦЯХ." Vegetable and Melon Growing, no. 67 (July 31, 2020): 64–72. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2020-67-64-72.
Full textAbstract:
Мета. Виявити особливості технології вирощування і формування врожаю помідора у захищеномуґрунті у плівкових теплицях весняного періоду; визначити морфологічну та біологічну мінливість вегетативних та генеративних ознак рослин помідора залежно від гібрида; встановити сумарну продуктивність досліджуваних гібридів; оцінити та підібрати за врожайністю продукції гібрид помідора індетермінантного типу для вирощування у плівкових теплицях. Методи. Польовий, статистичний. Результати. За результатами проведених у 2018-2019 роках досліджень установлено, що одиничні сходи з’явилися в усіх гібридів не однаково – з розбіжністю у 3 доби, а загальні через 2 доби від одинич-них. Одинична поява першого справжнього листка відмічена через 4-5 діб після загальних сходів, а загальна поява через 6-7 діб. Рослини у фазу цвітіння – плодоношення мали довжину стебла у контрольного варіанта в середньому – 295,1 см. Найменшу довжину відмітили у гібрида Тобольськ F1 - 271,5 см. Усі інші гібриди були більш високорослі. Максимальну середню масу одного плоду спостерігали у гібрида Матіас F1 – 133,5 г з середнім показником кількості плодів у китиці – 3 шт., що на 25,3 г більше ніж у контрольного варіанта. Мінімальна середня маса одного плоду була в гібрида Зульфія F1 – 80,0 г з середнім показником кількості плодів у китиці – 4 шт., що на 30,2 г менше за контрольній варіант. За рахунок більш сприятливих погодних умов вищій рівень врожайності отримано у 2018 році – на 0,4-0,8 кг/м2, порівняно з 2019 роком. Висновки. Доведено, що тепличні умови вирощування овочів мають ряд переваг над умовами відкритого ґрунту і полягають у тому, що рослини можна вирощувати саме за такого діапазону температур, який є найбільш сприятливим для їхнього росту і розвитку. Це одночасно сприяє активній вегетації і захищає рослини від несприятливих погодних умов. Аналіз одержаних у дослідженні даних засвідчив, що в середньому за 2018-2019 роки найбільшою врожайністю характеризуються рослини помідора гібрида Сінгора F1 – 16,3 кг/м2, а найменшою рослини гібрида Ронда F1 – 13,5 кг/м2, на контролі (гібрид Берберана F1) урожайність склала 14,3 кг/м2. Для одержання максимально можливого рівня врожайності плодів у весняно-літній культурозміні у плівкових теплицях найбільш придатним виявився гібрид Сінгора F1, який мав найвищу серед досліджуваних урожайність – на рівні 15,9-16,6 кг/м2.
43
Іванюк, А. П., В. Я. Заячук, Т. І. Харачко, Т. В. Колодій, and Б. М. М'якуш. "Фізичні властивості деревини павловнії повстистої — Paulownia tomentosa (Thunb.) Steud." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 4 (September 9, 2021): 71–75. http://dx.doi.org/10.36930/40310411.
Full textAbstract:
Досліджено фізичні властивості деревини павловнії повстистої Paulownia tomentosa(Thunb.) Steud., вирощеної шляхом плантаційного вирощування в умовах Західного Лісостепу України. Проаналізовано літературні дані з цієї тематики, на підставі яких можна стверджувати, що раніше аналогічні дослідження в Україні не проводили. З'ясовано, що за зовнішнім виглядом та текстурою деревина павловнії повстистої найбільше подібна до деревини ясена звичайного. Серед фізичних властивостей досліджено щільність деревини, відносну вологість, всихання та розбухання, пористість деревини. Визначено, що щільність деревини павловнії змінюється від 329-342 кг/м3 (заболонь, ядро) до 416 кг/м3 (серединна частинa). За показником щільності деревина павловнії подібна до деревини ялини європейської та ялиці білої. Однак тангентальне всихання для цих порід в середньому становить 7,6-7,8 %, а радіальне – 3,6-3,8 %, тоді як для павловнії тангентальне всихання становить 3,6 %, а радіальне – 2,4 %. Встановлено, що під час сушіння деревини павловнії повстистої вона значно менше змінюватиме лінійні розміри та об'єм, що зменшить прояв внутрішніх напружень у деревині та появу таких типових вад деревини, як тріщини усушки та покоробленості. Встановлено, що за умов, коли на деревину діє тільки волога, наявна у повітрі, вологість деревини павловнії збільшується тільки до значення 12,9 %. За умов повного занурення у воду деревина павловнії повстистої досягає істотного вологопоглинання – 51,9 %. Встановлено, що в разі повітряно-сухого режиму сушіння в сонячну суху погоду дрова-рубанці з деревини павловнії повстистої досягають оптимальної для їх спалювання вологості вже через 7-9 днів, а просушені попередньо в сушильній шафі – через 3-4 дні, тому її доцільно використовувати для виробництва дров паливних і пелет. Встановлено, що доцільно використовувати тільки серединну частину поперечного перетину стовбура між ядром та заболонню у виробах, які зазнають значних навантажень. Серединна частина деревини павловнії за деякими показниками наближається до деревини сосни звичайної, тому може мати широке використання у будівництві.
44
Дереча, О. А., Н. В. Грицюк, А. В. Бакалова, Р. С. Ковальчук, and Т. І. Шамрай. "ЗАСТОСУВАННЯ СИСТЕМНИХ ФУНГІЦИДІВ ПРОТИ ГРИБНИХ ХВОРОБ ВІВСА В УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 3 (September 27, 2019): 72–79. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.09.
Full textAbstract:
В умовах Житомирської області вивчено шкідливість, поширення та розвиток стеблової іржі, корончастої іржі та гельмінтоспоріозу. Найшкідливішою хворобою виявилася корончаста іржа, в уражених рослинах порушуються асиміляційні процеси, знижується вага зернівок вівса і збільшуєть-ся плівчастість. Маса зерна з волоті при сильному ураженні вівса корончастою іржею зменшилася на 0,8 г; стебловою іржею – на 0,6 г; гельмінтоспоріозу – на 0,7 г порівняно з незначним (5–15 %) ступенем ураження. Тому виникла виробнича необхідність у застосуванні системних фунгіцидів як окремо у повних, так і в половинних нормах витрати препаратів. У разі дворазової обробки препа-ратами Елатус Ріа 358 ЕС 0,5 л/га; Рекс Дуо, КС, 0,4 л/га; Тілт 250 ЕС, КЕ, 0,5 л/га поширення стеб-лової іржі зменшилося на 50,1, 47,5, 39,6 % порівняно з контрольним варіантом. Значно зменшилося ураження хворобами при обприскуванні баковими сумішами. Найменші показники ураження хворо-бами спостерігали при обробці сумішшю препаратів із зменшеними дозами Елатус Ріа 358 ЕС 0,3 л/га + Рекс Дуо, КС, 0,2 л/га, поширення та розвиток стеблової іржі зменшився на 58 % та 31,8 %; корончастої іржі – 40,0 % та 28,4 %; гельмінтоспоріозу – 42,5 % та 21,9 % порівняно з не-обробленими посівами. Застосування фунгіцидів сприяє формуванню високого, стабільного врожаю з відповідними структурними показниками. Під впливом обприскування посівів системними фунгіци-дами Елатус Ріа 358 ЕС 0,5 л/га; Рекс Дуо, КС, 0,4 л/га; Тілт 250 ЕС, КЕ, 0,5 л/га спостерігали збільшення маси зерен у волоті на 0,20; 0,15; 0,12 г, маса 1000 зерен збільшилася на 4; 2; 1 г при цьому кількість продуктивних стебел – на 61; 56; 49 шт. з м2 порівняно з контрольним варіантом. Застосування системних фунгіцидів і їхніх бакових сумішей підвищує урожайність зерна на 0,46–1,12 т/га порівняно з контрольним варіантом. Найвищу врожайність вівса отримали у разі обробки посівів баковою сумішшю Елатус Ріа 358 ЕС 0,3 л/га + Рекс Дуо, КС, 0,3 л/га, яка становила 4,42 т/га, що на 1,12 т/га вище, ніж у контрольному варіанті. Зважаючи на високу шкідливість ко-рончастої іржі, стеблової іржі та гельмінтоспоріозу, вважаємо доцільним застосовувати до-сліджувальні фунгіциди у виробничих умовах. При створенні сприятливих погодних умов для розвит-ку та поширення захворювань необхідно провести дві обробки.
45
Пузік, Л., В. Пузік, and В. Бондаренко. "Врожайність капусти брюссельської залежно від погодних умов вегетаційного періоду, схеми розміщення і строків вершкування рослин." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(14) (February 24, 2020): 25–31. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.4(14).25-31.
Full textAbstract:
Проведені дослідження ставили за мету наукове обґрунтування впливу погодних умов вегетаційного періоду капусти брюссельської, схеми розміщення рослин, строків вершкування на врожайність. Польовий, фізико-хімічний, розрахунковий, аналізування. Умови вегетаційного періоду вплинули на формування врожайності капусти брюссельської. Розроблено рівняння регресійної залежності урожайності капусти брюссельської залежно від погодних умов вегетаційного періоду. Установлено, що продуктивність однієї рослини капусти брюссельської залежить від густоти рослин. Найбільшою (0,8 кг) вона була при густоті 35,7 тис. шт./га, меншою (0,5 кг) – при густоті 47,6 тис. шт./га. Залежно від строків вершкування цей показник в значній мірі зменшувався при більш пізньому проведенні цього прийому – від 0,7 до 0,2 г. Усе це в подальшому відобразилося на рівні врожайності качанчиків на відповідних варіантах. Урожайність капусти брюссельської залежить від кількості качанчиків і середньої маси. Кількість качанчиків коливається від 60 шт. Брілліант F1 до 66 шт. Абакус F1. Але середня маса качанчика гібрида Брілліант F1 перевищувала середню масу качанчика Абакуса F1 в 2,5 раза, що суттєво вплинуло на загальну врожайність капусти. Встановлено підвищення врожайності – на 0,6 т/га при загущенні від 28,6 до 35,7 тис. шт./га. Подальше загущення до 47,6 тис. шт./га призвело до зменшення рівня врожайності на 1,1 т/га порівняно з густотою 28,6 тис. шт./га. Вважати третю декаду серпня оптимальним строком вершкування капусти брюссельської. Запізнення з вершкуванням призвело до зниження врожайності на 3,1 т/га, а повна відмова від цього прийому – на 4,7 т/га при НІР05 = 0,91 т/га. Урожайність капусти брюссельської має тісний зв’язок з масою качанчиків: r = 0,72±0,03…0,77±0,03 залежно від гібрида. Кількість качанчиків на рослині мала сильний зв’язок з урожайністю гібрида Абакус F1: r = 0,85±0,02, у Брілліанта F1 – слабкий.
46
Рожков, А. О., М. А. Бобро, and Т. В. Рижик. "Формування продуктивності колоса рослин пшениці озимої залежно від строку сівби та норми висіву." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1-2 (September 30, 2016): 6–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2016.1-2.01.
Full textAbstract:
У статті представлені результати досліджень, проведених протягом 2007–2009, 2014 рр. на дослідному полі ХНАУ ім. В. В. Докучаєва щодо впливу застосування різних строків сівби та норм висіву на варіабельність показників продуктивності колоса різних систем стебел пшениці м’якої озимої сорту Астет. Формування вищих показників продуктивності колоса головної і бічної системи стебел у середньому за роками досліджень забезпечувала сівба 15–17 вересня з нормою висіву 5,0 млн нас./га. Ефективність чинника норми висіву за роками досліджень була більш сталою порівняно зі строками проведення сівби, вплив яких значно залежав від погодних умов веґетаційного періоду конкретного року досліджень.
The article presents the results of studies conducted during 2007–2009, 2014 in the experimental field of HNAU named after V. V. Dokuchayev regarding the impact of the application of different sowing date and seeding rates on the variability of ear productivity indicators of different systems of soft winter wheat stalks of variety Astet. Formation of the highest levels of ear productivity of main and side stems of the average for the year of studies was provided on 15–17 September with the sowing seed rate 5,0 million grains/ha. The effectiveness of the seeding rate by years of research was more stable compared to the timing of sowing, the impact of which is significantly dependent on the weather conditions of the growing season of a particular year.
47
Вуйко, О. М. "Вплив мікродобрив та біопрепаратів на формування врожайності гороху посівного." Аграрні інновації, no. 11 (May 3, 2022): 16–24. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.11.2.
Full textAbstract:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
48
Вуйко, О. М. "ВПЛИВ МІКРОДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ НА ФОРМУВАННЯ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ ПОСІВНОГО." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 25, 2022): 45–54. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2022.01.05.
Full textAbstract:
Горох в Україні є переважно експортно-орієнтованою культурою, оскільки левова частка врожаю постачається на зовнішні ринки, в той час як внутрішнє споживання, як і в інших сегментах, знаходиться в стагнації.Тривалий час ринок гороху в Україні лобіювався і стрімко набирав обертів, спонукаючи аграріїв робити ставки на нього, тим більше що культура є досить рентабельною і добре себе зарекомендувала в сівозміні. Однак в останні роки відмічаєтьсяпорівняно невисокі темпи росту урожайності і низький рівень стабільності продуктивності ценозів зернобобових культур. Якщо у 1992 році посівна площа гороху в Україні перевищувала мільйон гектарів, то в 2020 році не було засіяно навіть половини від цього показника. Проте для підвищення прибутковості необхідно впроваджувати технології вирощування гороху, які б забезпечували значно вищу врожайність, ніж та, яку аграрії отримують в останні роки. Цілком реально підвищити її до 50 ц/га і більше, про що свідчить досвід країн Європи. Обумовлено це насамперед тим, що горох в значній мірі знижує свою продуктивність за несприятливих погодних умов та не збалансованості елементів живлення. Оптимальні умови живлення у свою чергу забезпечують формування досить високої урожайності та якості зерна і при цьому,в значній мірі, знижують негативний вплив погодних умов. Вирощування продукції зернобобових культур є надзвичайно важливим чинником у створенні ефективного механізму підвищення родючості ґрунтів на основі акумуляції атмосферного азоту та накопичення органічної речовини з метою посилення процесів гуміфікації. В технології вирощування кожної культури важливе значення має кожен її елемент. В огляді наведено сучасний аналіз даних літературних джерел щодо особливостей гороху, його врожайності та структури посівних площ. Описано особливості формування та функціонування симбіотичного апарату гороху, наведено деякі сучасні біологічні препарати та мікродобрива. Розглянуто вплив біопрепаратів та мікродобрив на формування врожайності, їх значення у проходження фізіологічних процесів у рослинах гороху. Визначено ключові фази росту та розвитку рослин у яких вони найбільше потребують мікроелементів. Відмічається, перспективність підвищення продуктивних посівів гороху за створення оптимальних збалансованих за всіма елементами умов живлення та стимуляції азотфіксації.
49
Ноздріна, Н. Л. "ФОРМУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ СТРУКТУРИ ВРОЖАЙНОСТІ ТА ЯКОСТІ ЗЕРНА НОВИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПІВНІЧНОМУ СТЕПУ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 26, 2014): 165–68. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2014.02.34.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження з визначенняелементів структури урожайності (кількість продукти-вних стебел на 1 м2, кількість зерен у колосі, масазерна із колоса, маса 1000 зерен) та якості зернанових сортів пшениці озимої по чорному пару. Вста-новлено вплив погодних умов на урожайність таякість зерна. Виявлено, що більшу урожайність усіхсортів було отримано в сприятливому за зволожен-ням 2013 році, меншу – в посушливому 2012 році.Найбільш урожайними були сорти Заможність іАнтонівка. У різні за погодними умовами роки найлі-пші показники якості зерна формував сорт Сонечко,а нижчі – сорт Розкішна.
The results of research concerning the definition of structure units of yielding capacity (quantity of productive stems on 1 m2, quantity of grains in an ear, mass of grain in an ear, mass of 1000 grains) and quality of grain of new varieties of winter wheat, grown on bare fallow are cited. Influence of weather conditions on yielding capacity and quality of grain is established. It is revealed that the greatest yielding capacity of all varieties has been received in 2013 year with sufficient moistening, the least - in droughty 2012 year. The varieties Zamozhnist and Antonivka were the most productive. In years different in weather conditions the best indexes of grain quality were formed by variety of Sonechko, and low – by variety Rozkishna.
50
Гамаюнова, В. В., and А. О. Кувшинова. "Фотосинтетична діяльність ячменю озимого залежно від особливостей сорту та біопрепаратів." Аграрні інновації, no. 10 (March 3, 2022): 97–103. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.16.
Full textAbstract:
Мета. Визначити фотосинтетичну активність ячменю озимого за результатами досліджень. Встановити вплив на її складники проведених упродовж 2016–2019 рр. біологічних особливостей сорту та оптимізації живлення. У дослідженнях застосували ресурсозберігаючу систему живлення, яка базується на використанні сучасних біопрепаратів для позакореневих підживлень в основні періоди вегетації. Методи. Вирощували сорти ячменю озимого на чорноземі південному на дослідних полях Навчально-науково-практичного центру Миколаївського НАУ, що має середню забезпеченість рухомим азотом та підвищену фосфором і калієм. Усі елементи технології, відбори зразків рослин, їх визначення проводили згідно з методичними рекомендаціями та ДСТУ. Результати. За результатами трирічних досліджень з ячменем озимим (вирощували чотири сорти) з оптимізації живлення рослин на засадах ресурсозбереження встановлено, що проведення позакореневих підживлень сучасними біопрепаратами позитивно впливало на ростові процеси рослин ячменю, зокрема приводило до збільшення площі листкової поверхні та посилення їх фотосинтетичної діяльності. Визначено, що максимальної величини площа листкової поверхні рослин усіх досліджуваних сортів ячменю озимого досягла у період колосіння. Проведення позакореневих підживлень біопрепаратами двічі за вегетацію у фази весняного кущення та на початку виходу рослин у трубку збільшувало цей показник порівняно з одноразовою обробкою в першу фазу. Найбільш впливовими на збільшення всіх досліджуваних чинників фотосинтетичної діяльності виявилося використання для підживлень Азотофіту й Органік-балансу. Із взятих на вивчення сортів більшою мірою на це реагували Оскар і Валькірія. Між площею листкової поверхні досліджуваних сортів ячменю озимого та рівнями врожайності зерна встановлено тісні кореляційно-регресійні залежності. Висновки. Встановлено, що оптимізація живлення позитивно позначалась на всіх складниках, що характеризують роботу фотосинтезуючих процесів рослин, зокрема площі їх асиміляційної поверхні. Цей показник залежав і змінювався від впливу біопрепарату, використаного для підживлень, фази та кількості проведених підживлень, особливостей сорту, погодних умов року вирощування.