Academic literature on the topic 'Поверхневі акустичні хвилі'

Ця стаття присвячена розгляду основних технічних параметрів акустичних засобів та географічних факторів місцевості на дальність знімання мовної інформації при вирішенні прикладних завдань захисту об'єктів критичної інфраструктури від терористичних актів. Спочатку дано характеристика основних технічних параметрів акустичних засобів знімання мовної інформації. Показано, що Основними технічними параметрами акустичних засобів знімання мовної інформації є чутливість мікрофона, його спрямованість, робоча смуга частот і коефіцієнт розпізнавання. Потім розглянути поняття енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів. Показано, що під енергетичною дальністю дії акустичного засобу розуміється найбільше розрахункове значення дистанції, що забезпечує рівність енергетичного потенціалу акустичного засобу та закономірності спаду інтенсивності розповсюджується акустичної хвилі. Після чого проаналізовано геометрична дальність виявлення акустичних сигналів, з урахуванням рельєфу місцевості навколо об'єкту критичної інфраструктури. Показано, що геометрична дальність виявлення акустичних сигналів буде визначатися геометричній дальністю видимого горизонту з урахуванням позитивного і негативного рельєфу місцевості, наявністю житлових масивів, лісів та водойм, а також станом підстилаючої поверхні навколо об'єкту критичної інфраструктури в напрямку, який визначається розворотом акустичного пристрою. Потім розглянуто очікувана дальність знімання мовної інформації, як результат співвідношення енергетичної і геометричній діяльностей виявлення акустичних сигналів. Показано, що очікувана дальність знімання мовної інформації визначається як добуток енергетичної дальності виявлення акустичних сигналів на значення коефіцієнта впливу середовища в приземних шарах атмосфери. Якщо отриманий результат перевищує значення геометричної дальності виявлення акустичного сигналу, то за значення очікуваної дальності приймається геометрична дальність виявлення.

Реферат – У випадках виявлення проблем із передньою частиною ока людини необхідно проводити досить інформативну діагностику для розуміння шляхів її вирішення. При цьому найкраще застосувати ультразвукові дослідження, а саме біомікроскопічні. Ультразвукова біомікроскопія вважається основним методом діагностики патологій переднього сегменту ока, яка дозволяє провести кількісну і якісну оцінку його структури в нормі та при пошкодженнях. Відповідно при запальних та інфекційних захворюваннях, виразках, ерозіях рогівки і поранень очного яблука проведення ультразвукової біомікроскопії є не можливим. Дослідження проводять для одержання інформації про дефекти ока. Датчик, який використовується при будь-яких методах ультразвукової візуалізації, є однією з головних частин будь-якого ультразвукового приладу, що торкається поверхні тіла пацієнта. З його допомогою електрична енергія перетворюється в енергію ультразвукової хвилі, а також відбиті хвилі приймаються і знову перетворюються в електричну енергію. У даній статті запропоновано створення електричної схеми бездротового датчика для ультразвукової біомікроскопії, яка, у свою чергу, враховує акустичний тракт ока людини. Використання дистанційного модуля передачі інформації розширює можливості проведення огляду не залежно від місця розташування пацієнта, значно зменшує габарити датчика, а також полегшує його функціональність. Обґрунтовано вибір Bluetooth модуля відповідно до його робочої частоти, що не співставляється з іншим медичним обладнанням при застосуванні датчика, і покоління. Визначено основні складові блоку живлення датчика: літій-іонний акумулятор, модуль зарядки із захистом та перетворювач напруги. Виконано розрахунок головного параметра ультразвукового перетворювача. У роботі представлено електричну схему датчика для ультразвукової біомікроскопії, підключення модуля безпровідності до мікроконтролера Arduino Uno і залежність коефіцієнта загасання акустичного тракту від глибини проникнення біологічного середовища людського ока. Ключові слова: ультразвукові дослідження, офтальмоскопічні дослідження, УЗ датчик, діагностика переднього відділу ока, ультразвукова біомікроскопія.

Вступ. З розвитком нових технологій значно розширилися можливості створення повністю автоматизованих систем діагностування, що особливо необхідно в разі складної обробки сигналів датчиків діагностичної системи. Сучасні конструкції датчиків забезпечують термокомпенсацію, одночасне вимірювання декількох параметрів та відрізняються великою надійністю (набагато вищою, ніж раніше), що полегшує побудову комплексних автоматизованих систем діагностування. Мета. Статтю присвячено розробленню прямого безперервного контролю температури підшипників шатунної шийки, що дасть змогу забезпечити більш раннє виявлення порушення режиму змащення обертових підшипників колінчастих валів суднових двигунів внутрішнього згоряння, та моделюванню процесу перегріву нижньої головки шатуна в разі порушення функціонування системи змащення. Результати. Запропоновано варіант конструкції датчика температури шатунного підшипника, який, на відміну від способу вимірювання з використанням радіотехнології поверхневої акустичної хвилі (SAW), має активний датчик температури та електрогенеруючий термоелемент. Такий пристрій може працювати в режимі як вимірювання температури, так і сигналізатора критичної температури. У першому варіанті постійно здійснюється передача та реєстрація температури вимірюваного об’єкта, а в другому – активація вихідного сигналу датчика за критичного значення температури підшипника та, відповідно, збільшення температурного градієнта на термоелементі. В останньому варіанті зростання температури об’єкта вимірювання призводить до підвищення електричної потужності термоелектричного елемента та в разі досягнення порогового значення температури здійснюється активація передачі аварійного сигналу модулем бездротової передачі даних до модуля бездротового прийому даних. Для визначення градієнта температур і подальшого конструювання датчика, а також вибору параметрів термоелектричного модуля наведено результати комп’ютерного моделювання процесу нагріву шатунного підшипника на прикладі дизельного двигуна МаК М32С. Висновки. Отримані результати системного моделювання вказують на те, що процес зміни температури шатунних підшипників є досить швидким, а тому потребує швидкої реєстрації критичного зростання температури системами безперервного моніторингу. Поставлене завдання можна вирішити шляхом модернізації таких систем дистанційними перетворювачами температури запропонованої конструкції.

Метою роботи є дослідження основ розробки акустичних сенсорів дотику, а саме сенсорних екранів з використанням поверхневих акустичних хвиль. Розглянуто основні типи сенсорних екранів, наведено та проаналізовано принципи їх побудови і роботи, проведено їх порівняльний аналіз. Описано особливості конструкції і функціонування сенсорних екранів на поверхневих акустичних хвилях. Розглянуто теоретичні основи поширення хвиль Релея та їх властивості. Розглянуто основні методи збудження акустичних хвиль такого типу та вибрано метод збудження для використання в акустичних сенсорних екранах, проведено відповідні розрахунки. За допомогою методу електроакустичних еквівалентних схем заміщення розраховано параметри ключового елементу акустичного сенсора дотику, а саме - п'єзоелектричного перетворювача. Приведений алгоритм визначення координат точки дотику до поверхні сенсорного екрану і приклад розрахунку координат дотику.
The purpose of the work is to study the basics of the development of acoustic touch sensors, namely, surface acoustic waves touch screens. The main types of touch screens are considered, the principles of their construction and work are presented and analyzed, their comparative analysis is carried out. The features of the design and functioning of touch screens on surface acoustic waves are described. The theoretical foundations of Rayleigh wave propagation and their properties are considered. The basic methods of excitation of acoustic waves of this type are considered and the excitation method for use in acoustic touch screens is chosen, corresponding calculations have been made. Using the method of electroacoustic equivalent circuit, the parameters of the key element of the acoustic touch sensor, namely, the piezoelectric transducer, are calculated. The algorithm for determining the coordinates of the point of contact to the surface of the touch screen and an example of calculating the coordinates of the touch was given.

В магістерській роботі представлено результати розробки лінії затримки на поверхневих акустичних хвилях (ПАХ) з затримкою 1,8 мкс на центральній частоті 50 МГц, з шириною смуги пропускання 4,0 МГц на рівні – 3 дБ та привнесеними втратами на основній частоті 13 дБ. Приведено результати розробки та дослідження математичної моделі ЛЗ на ПАХ на основі дискретних джерел та методика інженерного розрахунку лінії затримки, яка дозволяє визначати конструктивні та акустоелектричні параметри. Експериментальні дослідження 4-х зразків ЛЗ на ПАX проведено за допомогою стандартної вимірювальної апаратури. Значення експериментально отриманих параметрів від розрахункових відрізняються не більше ±10,0 %, що підтверджує придатність розробленої методики для розрахунку ЛЗ на ПАХ, які використовуються в радіоелектронних системах.
In the master’s project the results of the development of delay line based on surface - acoustics waves (SAW) with the delay 1,8mcs on the central frequency 50 MHz, with the bandwidth 4,0 МHz on the level – 3 dB and the insertion losses on the fundamental frequency 13 dB are presented. The results of development and research of mathematical model of delay line on SAW on the base of discrete sources and methodic of engineering calculation of delay line which mades it possible to evaluate the constructional and acoustic-electronical parameters are submitted. The experimental researchs of 4 samples of delay line on SAW were obtained with helping of standard measuring equipments . The experimentally determined and calculated parameters differ from each other on not more than ±10%, which confirms the applicability of the developed methodic for calculation of delay lines on SAW, which are used in the radio-electronical systems.