Journal articles on the topic 'Поверхневий склад'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Поверхневий склад.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Поверхневий склад.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Діденко, Л. "СУБ’ЄКТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН." Юридичний вісник, no. 3 (September 9, 2021): 55–61. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.2186.
Full textAbstract:
У статті підкреслено, що дослі-дження суб’єкта цивільних проце-суальних правовідносин усе ще невтрачає своєї актуальності, аджез огляду на масштабний елемент-ний склад такого інституту, йогоскладники нині отримали замалонаукової уваги та аналізу. Тобто,незважаючи на встановлене загаль-ноприйняте розуміння того, хтоможе бути суб’єктом цивільнихпроцесуальних правовідносин, дослі-дження їх різновидів натепер пере-бувають на незадовільному рівні.Зазначено, що зміст та сут-ність категорії суб’єктів у кож-ній окремій справі відрізняється, аотже, питання поняття та ознаксуб’єктів цивільних процесуальнихправовідносин, їх класифікації таправового статусу потребують пов-ноцінного комплексного дослідження.
У статті обґрунтовано, щодослідження суб’єктів цивільнихпроцесуальних правовідносин увітчизняній науці здійснюютьсярегулярно, втім більшість працьмають досить поверхневий харак-тер і, як наслідок, питання, пов’я-зані з учасниками цивільного про-цесу, в основному розглядаються уконтексті норм чинного Цивільногопроцесуального кодексу України від18 березня 2004 року № 1618-IV.Визначено склад суб’єктівправа і правовідносин, що дозво-ляє, зокрема, розмежувати суміжнігалузі права, вирішити питанняпро сферу регулювання, про те,чи є суб’єктами процесуальногоправа інші юрисдикційні органи,крім суду. Вивчення питання просуб’єктів цивільного процесуаль-ного права має теоретичне і прак-тичне значення, оскільки знач-ною мірою цивільно-процесуальнийметод регулювання суспільних від-носин характеризується правовимстановищем суб’єктів, засобамивпливу на їх поведінку, їх правамита обов’язками. Зазначено, щосуб’єктами цивільних процесуаль-них правовідносин є суд, індивіду-альні й колективні суб’єкти права,держава та її структурні одиниці,а також соціальні спільноти, якимналежить активна роль у процесіцивільного судочинства, які висту-пають реалізаторами специфічнихюридичних властивостей – суб’єк-тивних юридичних прав і обов’яз-ків, повноважень, що знаходятьсвою реалізацію у вступі у цивільнепроцесуальне правовідношення тавикористанні в них своєї право-суб’єктності.
2
Alexeevs’ka, І. О., E. V. Golovei, V. M. Shepelenko, and N. I. Shtemenko. "Особливості жирнокислотного складу поверхневих ліпідів деяких водних рослин під впливом забруднювачів." Biosystems Diversity 16, no. 2 (December 13, 2007): 3–7. http://dx.doi.org/10.15421/010838.
Full textAbstract:
Показано, що деякі водні рослини можуть бути використані для очищення стічних вод і мають специфічний склад поверхневих ліпідів. Під дією токсикантів спостерігаються зміни складу поверхневих ліпідів, які стосуються процесів елонгації та десатурації окремих компонентів поверхневих ліпідів. Ці зміни специфічні для різних видів рослин.
3
Radchuk, V. B., N. V. Hasiuk, and P. A. Hasiuk. "Особливості реактивних змін клітинного складу ясен у динаміці клінічних спостережень залежно від виду одонтопрепарування під металокерамічні конструкції." Clinical Dentistry, no. 4 (January 24, 2019): 69–75. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2018.4.9341.
Full textAbstract:
Вивчення впливу одонтопрепарування під металокерамічні конструкції на морфофункціональні зміни тканин зуба дає можливість характеризувати особливості препарування зубів під даний вид конструкцій з метою збереження життєздатності та функціонування їх пульпи. Недостатньо вивченими залишаються питання реактивних змін ясен залежно від виду одонтопрепарування та прогнозування віддалених результатів протезування з урахуванням індивідуалізованого підходу у віковому аспекті.
Мета дослідження – оптимізувати підходи до одонтопрепарування під повні металокерамічні конструкції зі створенням уступу та без нього, виходячи із закономірностей морфологічних змін клітинного складу ясен за умов різних видів одонтопрепарування.
Матеріали і методи. Об’єктом дослідження є причинно-наслідкові зв’язки між різними видами одонтопрепарування та перебігом процесу диференціації клітинного складу ясен на 45 добу клінічних спостережень, які виникають у результаті проведеного ортопедичного лікування повними металокерамічними конструкціями. Забір матеріалу у пацієнтів брали з поверхні маргінальної частини ясен шляхом зіскрібування, за допомогою серпоподібної гладилки на 45 добу клінічних спостережень. Зібраний матеріал наносили на стерильне предметне скло, фіксували методом сухої фіксації при кімнатній температурі за умов відкритого доступу повітря з подальшим забарвленням за методикою Романовського–Гімзи.
Результати досліджень та їх обговорення. Проведено вивчення клітинного складу ясен у ділянці відпрепарованих зубів пацієнтів обох клінічних груп спостережень на 45 добу після одонтопрепарування, беручи за основу наукові дані стосовно оновлення епітелію слизової оболонки порожнини рота, який для ясен складає 41–57 діб, за даними В. Л. Бикова. У клітинному складі ясен пацієнтів першої групи переважали проміжні епітеліоцити, за умови наявності поверхневих клітин та рогових лусочок. Проміжні клітини мали округлої форми ядро, центрально розташоване азур-позитивну цитоплазму та видовжену форму, плазмолема узурована. Проміжні клітини з явищами цитопатології. Сегментоядерні лейкоцити із чіткосегментованими ядрами та їх поодинокими юними формами. Гетерогенність клітин мієлоїдного ряду, як реакція на високу активність запального процесу, вказує на диференціювання лейкоцитів. Потужний мікробний склад у подальшому ініціює некробіотичні процеси в епітеліоцитах, та сегментоядерних нейтрофілах. Поряд з цим, за рахунок фагоцитозу відбувається руйнування цитоплазми сегментоядерних нейтрофільних лейкоцитів, так званий незавершений фагоцитоз. Клітинний склад ясен у ділянці препарованих вітальних зубів пацієнтів другої групи представлений багатошаровим плоским епітелієм. Переважали проміжні епітеліоцити за умови наявності поверхневих клітин та рогових лусочок. Наявні поодинокі представники паличкової флори, та проміжні базофільні епітеліоцити переважно кубічної або полігональної форми, із азурпозитивними гранулами в цитоплазмі. Ядро округле, іноді овальне. Клітинний склад ясен у ділянці препарованих депульпованих зубів у пацієнтів обох груп представлено багатошаровим плоским епітелієм із проміжними, поверхневими клітинами та роговими лусочками. Візуалізувалися поодинокі лімфоцити та сегментоядерні лейкоцити. Однією із визначених відмінностей якісної перебудови клітин осіб обох груп була поява в клітинному складі епітеліоцитів з ознаки подразнення у вигляді різкої базофілії, гомогенізації і вакуолізації цитоплазми як прояв дистрофічного процесу. З урахуванням того, що в зіскрібку клітини запальної реакції поодинокі, то зміни ясен у даний термін спостережень необхідно констатувати як ті, які виникли унаслідок порушення диференціації епітелію, відповідно як компенсаторно-адаптативна відповідь на фіброз періодонта та меншою мірою як реакція на одонтопрепарування.
Висновки. Результати комплексного цитологічного дослідження вказують, що вищенаведені тинкторіальні особливості ясенних епітеліоцитів у клітинному складі пацієнтів обох груп клінічних спостережень відображають функціонування захисних механізмів тканин ясен в нормі та забезпечують їх гомеостаз.
4
Osinna, І. О., and N. I. Shtemenko. "Вплив нонілфенолу на склад жирних кислот і вуглеводнів поверхневих ліпідів водних рослин." Biosystems Diversity 17, no. 3 (November 11, 2009): 62–65. http://dx.doi.org/10.15421/010968.
Full textAbstract:
Досліджено склад поверхневих ліпідів водних рослин Acorus calamus L., Typha latifolia L., Carex acuta L. при вирощуванні на концентрованому розчині нонілфенолу. Показано наявність суттєвих змін компонентного складу поверхневих ліпідів експериментальних рослин порівняно з контрольними. Виявлено зміни вмісту жирних кислот, що виявляються у зменшенні кількості вуглеводнів і порушенні процесу елонгації у біосинтезі окремих компонентів.
5
Антонік, Валерій І., and Ірина П. Антонік. "Вплив промислових стокiв Криворiзького ремонтно-механiчного заводу на стан рiчки Саксагань." Екологічний вісник Криворіжжя 4 (June 13, 2019): 87–97. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v4i0.2563.
Full textAbstract:
В статтi представленi данi про склад несприятливих факторiв у змивних та стiчних водах, що формуються на територiї Криворiзького ремонтно-механiчного заводу та несуть загрозу забруднення поверхневих вод мiської рiчки Саксагань. Встановлено, що у складi промислових скидiв води присутнi завислi речовини, сульфати, азот амонiйний, хлориди, нiтрати, нiтрити, фосфати, нафтопродукти, залiзо загальне, цинк, алюмiнiй, хром та iнше. Потрапляння зазначених хiмiчних полютантiв у вiдкритий водний об’єкт несе загрозу суттєвих порушень в станi бiогеоценозу водойми.
6
Dzham, Olena, Olha Karaim, and Nataliia Yukhimnyuk. "Екологічна оцінка якості поверхневих вод р. Пруднік." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 2(390) (February 1, 2021): 31–37. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2020-390-2-31-37.
Full textAbstract:
Внаслідок інтенсивного антропогенного навантаження на басейни річок спостерігається поступове погіршення їх якісного стану. Особливо вразливого впливу зазнають малі річки. Відслідковується зниження показників, які характеризують склад і властивості води, а також її придатність для конкретних цілей використання. У зв’язку з цим вирішення проблем якісного стану водних об’єктів є актуальним. Дослідження базується на визначенні за певними ознаками класів і категорій якості води згідно з «Методикою екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями». У роботі здійснено екологічну оцінку стану поверхневих вод р. Пруднік вище та нижче очисних споруд міста Рожище за період 2014–2019 рр. Виконано структурування основних статистичних характеристик для досліджуваних хімічних показників води у створах. Проаналізовано динаміку фізико-хімічних показників русла річки. Проведено порівняльний аналіз концентрацій компонентів сольового складу води у затверджених створах. Визначено та досліджено вплив природних та антропогенних чинників на формування хімічного складу і якості поверхневих вод. Згідно з отриманими результатами дослідження найбільші перевищення нормативних значень ГДК для рибогосподарських водойм зафіксовані за вмістом розчиненого кисню, БСК5, ХСК, амонію сольового та нітритів, азоту нітритів, азоту амонійного, азоту загального, фосфатів, заліза загального. Відповідно до коефіцієнту забруднення р. Пруднік належить до «слабо забрудненої». За показниками комплексного екологічного індексу стан р. Пруднік характеризується від «відмінного» до «доброго», а ступінь чистоти – від «дуже чистої» до «чистої».
7
Черніков, М. Г., І. Д. Чернікова, О. М. Чернікова, and В. В. Гордєєв. "Часопролітна мас-спектрометрична установка." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 1(265) (March 16, 2021): 174–77. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-265-1-174-177.
Full textAbstract:
Потреба техніки і технологій привели до різкого прискорення дослідно-конструкторських і науково-дослідних робіт для вивчення в надвисокому вакуумному середовищі як поверхневих, так і об'ємних властивостей твердих тіл. Як відомо, на поверхневі властивості твердих тіл в значній мірі впливають адсорбційні процеси, обумовлені навколишнім середовищем, тобто елементним складом газу, що знаходиться у вакуумній системі. Атоми і молекули газу відрізняються своєю масою, отже їх можна ідентифікувати цієї фізичної величиною. Тому мас-спектрометрія, як метод аналізу складу складних газових сумішей та їх ідентифікації за масами, є одним з найбільш ефективним для визначення молекулярної маси газу, його складу і структури. У даній роботі запропонована часопролітна мас-спектрометрична установка з підвищеною швидкодією, точністю і надійністю вимірювання мас газу у вакуумній системі, а це даэ можливість проводити біль якісний аналіз адсорбційних процесів на поверхні твердого тіла.
8
Zaika, S. V., I. I. Baranova, Yu О. Bezpala, and T. V. Martynyuk. "ОБҐРУНТУВАННЯ СКЛАДУ ПІНОМИЙНОГО ЗАСОБУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ МІКРОФОТОГРАФУВАННЯ." Фармацевтичний часопис, no. 1 (March 24, 2020): 28–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2020.1.10977.
Full textAbstract:
Мета роботи. Вивчення структури піни в експериментальних зразках із метою обґрунтування раціонального складу шампуню для лікування себореї.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були експериментальні зразки піномийних основ із низкою сучасних поверхнево-активних речовин (ПАР) аніонного, амфотерного та неіоногенного характеру (динатрій лауретсульфосукцинат, натрій лауретсульфат, натрій міретсульфат, натрій лаурилсаркозинат, магній лауретсульфат, кокамідопропілбетаїн, динатрій кокоамфодіацетат, етоксильований амід рапсової олії, ПЕГ-7 гліцерил кокоат / ПЕГ-200 гліцерил пальмітат) та обраними активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ): α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною. Мікроскопічний аналіз пін дослідних зразків проводили за допомогою лабораторного мікроскопа «Konus-Akademy» з окуляром-камерою ScopeTek DCM510. Для візуалізації отриманих зображень використовували програмне забезпечення ScopePhoto™ (version 3.0.12.498).
Результати й обговорення. На основі проведеного дослідження доведено, що до вибору основних та со-ПАР необхідно підходити дуже ретельно. Завдяки методу мікрофотографування, доведено, що на стабільність готового засобу впливає вибір виду та співвідношення основних та со-ПАР, а також додавання АФІ. За допомогою методу мікрофотографування обрано оптимальних склад (на цьому етапі дослідження), який мав задовільні фізико-хімічні та органолептичні властивості.
Висновки. За допомогою проведеного мікроскопічного аналізу піни розроблених зразків обґрунтовано вибір оптимальної піномийної основи (%): (натрій лауретсульфату 5,0; магній лауретсульфату 5,0; кокамідопропілбетаїну 2,5; динатрій кокоамфодіацету 2,5; етоксильованого аміду рапсової олії 3,0; ПЕГ-7 гліцерил кокоату / ПЕГ-200 гліцерил пальмітату 0,5; води очищеної до 100,0) з АФІ (α-ліпоєвою кислотою, октопіроксом та сечовиною). При вивченні структури масиву піни обраного зразка, встановлено, що піна мала сферичну форму бульбашок та характеризувалася мінімальною поверхневою енергією. Отримані дані свідчать про її стійкість і стабільність.
9
Khromykh, N. A., L. F. Zamorueva, and O. M. Vinnychenko. "Вплив гербіцидної обробки Ambrosia artemisifolia на склад поверхневих восків рослин наступної генерації." Biosystems Diversity 17, no. 3 (May 17, 2009): 101–5. http://dx.doi.org/10.15421/010975.
Full textAbstract:
У вегетаційному експерименті досліджено особливості складу вуглеводнів поверхневих восків листя рослин наступної генерації, вирощених із насіння, зібраного на контрольних і оброблених гербіцидами рослинах амброзії полинолистої. Встановлено суттєве зростання вмісту високомолекулярних компонентів і зниження вмісту низькомолекулярних компонентів вуглеводнів. Виявлено залежність змін складу вуглеводнів від впливу певних гербіцидів або їх комбінацій. Зроблено припущення про посилення захисних властивостей поверхневих восків ювенільних рослин амброзії через виявлені зміни.
10
Pacshenko, L. S., and N. I. Shtemenko. "Вплив ароматичних сполук на кількість і гетерогенний склад поверхневих ліпідів рослин каланхое." Biosystems Diversity 17, no. 3 (December 2, 2009): 71–74. http://dx.doi.org/10.15421/010970.
Full textAbstract:
Вивчено компонентний склад поверхневих ліпідів листя каланхое, що вирощувалися на концентрованих розчинах хлорбензолу, нонілфенолу та 2,4,6-тринітрофенолу. Адаптація рослин до екзогенних чинників відбувається за участю процесів елонгації оксосполук специфічно до структури ксенобіотиків при збільшенні загальної кількості поверхневих ліпідів від їх природи. Для хлорбензолу характерне гальмування біосинтезу та порушення процесу елонгації оксосполук, що призводить до появи коротколанцюгових, більш полярних компонентів. Нонілфенол також гальмує синтез оксосполук, але процес елонгації при цьому значно активується. Для впливу 2,4,6-тринітрофенолу характерне збільшення фракції оксосполук та активації процесу елонгації.
11
Ткачук, О. Л., О. В. Остапчук, and О. П. Герасимчук. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПІДГОТОВКИ ТКАНИНИ ІЗ ВМІСТОМ ЛЛЯНОГО ВОЛОКНА." СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, no. 44 (June 7, 2020): 145–54. http://dx.doi.org/10.36910/agromash.vi44.302.
Full textAbstract:
У статті запропоновано склад відварювальної ванни для підготовки поліестеро-бавовняно-лляної тканини періодичним способом. Дослідження проводилися на тканині арт. ТПК-11 виробництва ПрАТ “Едельвіка” (Луцьк). Було визначено вплив лужних агентів, відновників та поверхнево-активних речовин (ПАР) на показники якості відвареної та відбіленої поліестеро-бавовняно-лляної тканини: капілярність, гігроскопічність, змочуваність, розривальне навантаження та ступінь білості. Визначено, що максимальні показники капілярності та ступеню білості досягаються за концентрації гідроксиду натрію та карбонату натрію 6% і 7,5%. Застосування відновників: бісульфіту натрію та дітіоніту натрію незначно підвищує показники капілярності, змочуваності та гігроскопічності, а також сприяє підвищенню показника розривального навантаження та ступеню білості. У результаті виконаних експериментальних досліджень та аналізу впливу складу і концентрації препаратів у відварювальній ванні на гідрофільні властивості, міцність та ступінь білості льоновмісного текстильного матеріалу обґрунтовано вибір у якості лужного агенту карбонату натрію, а у якості відновника – дітіоніту натрію. Рекомендовано склад для відварювання поліестеро-бавовняно-лляної тканини, що містить карбонату натрію – 6%, ПАР (Коловет АН) – 0,35%, натрію дітіоніт (Na2S2O4) – 2%.
12
Осадчий, В. І. "Гідрологічні чинники формування хімічного складу поверхневих вод." Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, Вип. 265 (2013): 54–65.
Find full text
13
Gots, V. I., I. I. Rudenko, O. V. Lastivka, and E. V. Volinska. "Роль хімічних добавок у формуванні властивостей лужних цементів." Кераміка: наука і життя, no. 3(36) (October 31, 2017): 5. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2017.1.
Full textAbstract:
Досліджений вплив поверхнево-активних речовин зазначених типів у складі КД на початок витривалості, тривалість періоду індукції та міцність лужного цементу з вмістом доменної гранули (далі - шлак) від 50 до 100 % у складі алюмосилікатного компонента. При заміщенні лужного компонента метасилікатом натрію тривалість індукційного періоду істотно не змінюється. Проте, при збільшенні кількості шлаку до 88 - 100% і відповідному збільшенні вмісту лужного компонента в цементі, знижується ефективність аніонного поверхнево-активного речовини, що супроводжується зменшенням тривалості індукції період до 0,5 годин. Однак незалежно від вмісту шлакового компонента, типу і потоку лужної компоненти в цементі, введення добавок того ж типу, але інша структура - у формі оксиетиленових жирних спиртів і циклічних - визначає зниження міцність цементу. Ефективність поверхнево-активної речовини, з урахуванням характеру основної речовини для періодів витривалості, тривалості індукційного періоду та міцності цементного каменю на основі варіації шлако-портландцементу залежить від вмісту лужного компонента, який визначається співвідношенням між клінкером та шлаком у складі цементу. Згідно з визначеними показниками, ефективність аніонних поверхнево-активних речовин у складі комплексної добавки зменшується, а роль катіонних та неіногенних поверхнево-активних речовин підвищується.
14
Черніков, М. Г., and І. Д. Чернікова. "Високовакуумний нанометричний комплексний спектрометр." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 4(260) (March 10, 2020): 144–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-144-148.
Full textAbstract:
Потреби техніки і технологій привели до різкого прискорення дослідно-конструкторських і науково-дослідних робіт для вивчення в високовакуумному середовищі як поверхневих так і об'ємних властивостей твердих тіл. У даній роботі пропонується високовакуумний нанометричний комплексний спектрометр, що дозволяє провидити багатоцільові дослідження поверхневих і об'ємних властивостей твердих тіл в контрольованому середовищі. Наявність системи напуску газу, іонної і електронної гармати дозволяють змінювати структурний стан поверхні досліджуваного об'єкта, а наявність оже-спектрометра контролювати елементний склад на поверхні зразків. Корпускулярна спектрометрія дозволяє визначити енергетичний спектр електронів, а також визначити енергетичні параметри досліджуваної поверхні, що дозволить отриману інформацію широко використовувати для створення напівпровідникових приладів в мікро- і наноелектроніці.
15
Pelekh, I. R., and S. B. Bilous. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЕМУЛЬГАТОРІВ ТА КОНСЕРВАНТІВ У СКЛАДІ ДЕРМАТОЛОГІЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ." Фармацевтичний часопис, no. 3 (October 19, 2018): 52–57. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9453.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити номенклатуру емульгаторів і консервантів, які найчастіше застосовуються у складі сучасних м’яких лікарських засобів, проаналізувати дані наукової літератури щодо розробки нових лікарських засобів емульсійного типу.
Матеріали і методи. Використано методи інформаційного пошуку та аналізу даних літератури.
Результати й обговорення. На сьогодні значну кількість дерматологічних лікарських засобів становлять лікарські засоби емульсійного типу з високим вмістом водної фази – це м’які лікарські засоби для нашкірного застосування та лікарські косметичні креми. При виготовленні емульсійних засобів важливим є вибір допоміжних речовин, зокрема емульгаторів та консервантів, які за структурою, здебільшого є поверхнево-активними речовинами та часто зумовлюють побічні реакції. Практично всі синтетичні поверхнево-активні речовини здатні видаляти з поверхні тіла жироподібні речовини, зокрема тонку захисну плівку, яку утворюють сальні та потові залози шкіри. Тому перспективним є використання біогенних поверхнево-активних речовин як емульгаторів та консервантів. Проведено вивчення номенклатури емульгаторів і консервантів, які застосовуються у складі м’яких емульсійних лікарських засобів, зареєстрованих у Державному реєстрі лікарських засобів України. В результаті проведеного дослідження встановлено, що як емульгатори 1-го роду у складі емульсійних лікарських засобів в основному використовують полісорбати, як емульгатори 2-го роду – цетостеариловий спирт та ланолін.
Висновки. Враховуючи, що синтетичні поверхнево-активні речовини можуть спричиняти значні побічні реакції та є сильними алергенами, актуальним є дослідження біогенних ПАР як перспективних емульгаторів та консервантів, зокрема вивчення їх емульсійної та консервуючої здатності, що буде сприяти розширенню номенклатури допоміжних речовин для емульсійних лікарських та косметичних засобів.
16
Diachenko, Y. G. "Основні напрямки отримання зносостійких покриттів на сталевих виробах при дифузійній металізації." Обробка матеріалів тиском, no. 2(49) (December 22, 2019): 189–94. http://dx.doi.org/10.37142/2076-2151/2019-2(49)189.
Full textAbstract:
Дьяченко Ю. Г. Основні напрямки отримання зносостійких покриттів на сталевих виробах при дифузійній металізації // Обробка матеріалів тиском. – 2019. – № 2 (49). - C. 189-194.
Розглянуто теоретичний аналіз щодо покриттів отриманих комплексним насиченням бором, хромом і алюмінієм у різних насичуючих сумішах з позиції їх зносостійкості. Проаналізовано способи отримання борохромованих, бороалітованих і борохромоалітованих покриттів при дифузійній металізації. Виявлено, що одним із методів нанесення дифузійних комплексних покриттів є поверхневі шари, що отримані в порошкових сумішах на основі бор – вміщуючих речовин. Виявлено складові поверхневого шару при борохромуванні, бороалітуванні і борохроалітуванні, які дозволяють формувати на поверхні металовиробів покриття високої твердості. В результаті теоретичного аналізу установлено, що борохромовані шари, одержані різними способами, доцільно розділити на три типи: 1) на основі боридів заліза (Fe, Сr)2В, (Fе, Сr)В; 2) на основі боридів хрому (Сr, Fе)2В, (Сr, Fe)В; 3) на основі α – твердого розчину хрому й бору в залізі із включеннями боридів. Після бороалітування утворюються покриття, що складаються із трьох чітко виражених шарів: зовнішній шар з підвищеним вмістом алюмінію, перехідний шар алюміній-залізо й внутрішній шар бор-залізо. Поверхневий шар після дифузійної металізації одночасно бором, хромом і алюмінієм складається із дрібнодисперсної суміші карбідів і боридів (НV 900…1000) на м'якій основі. Уведення до складу порошкової суміші третього компонента дозволило формувати на поверхні виробів зносостійкі покриття з необхідними властивостями. Найбільш перспективним є процес комплексного насичення бором, хромом і алюмінієм, коли є можливість до мінімуму скоротити енергетичні витрати на проведення процесу й одержати максимальний ефект від поліпшення зносостійкості металовиробів.
17
Коверніченко, Л. М. "ФОРМУВАННЯ МІКРОДИСПЕРСНИХ СТРУКТУР БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ." Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, no. 37 (January 30, 2020): 48–53. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i37.312.
Full textAbstract:
За допомогою добавок поверхнево-активних речовин, тепловим режимом, зміною характеру ущільнення представляється можливим направлено регулювати формування структури з урахуванням хіміко-мінералогічного складу застосовуваного цементу
18
Савельєв, Д. В. "Дослідження впливу поверхнево - активних речовин на склад пилу при руйнуванні гірських порід вибухом." Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Вип. 1 (96) (2016): 69–75.
Find full text
19
Уберман, В., and Л. Васьковець. "НАБЛИЖЕННЯ ПОНЯТЬ ЕКОЛОГО-ПРАВОВОГО ЛІМІТУВАННЯ СКИДАННЯ РЕЧОВИН ЗАКОНОДАВСТВА ЄС ТА УКРАЇНИ." Юридичний вісник, no. 2 (July 5, 2021): 105–17. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.2149.
Full textAbstract:
У статті досліджено еколо- го-правовий під-інститут регулювання скидання забруднювальних речовин (РСЗР) у поверхневі води європейського екологічного законодавства і здійснено його порівняння з подібним під-інститутом у законодавстві України. Наголошено, що цей елемент інституційної структури водного законодавства є найбільш дієвим щодо впливу на якість вод. Визначено, що законодавче ядро РСЗР утворюється вимогами до обмеження скидання (емісії) у воду речовин, зокрема, із точкових джерел скиду, тобто до лімі- таційного регулювання. Виявлено співвідношення поняттєво-категоріальних апаратів РСЗР у джерелах екологічного законодавства
ЄС та України. Запропоновано пріоритетні кроки наближення українських еколого-правових понять до європейських та надано зміни деяких термінологічно некоректних перекладів. Для цього в обох законодавствах визначено джерела загальних та спеціальних вимог (норм), релевантних РСЗР. Виявлено, що у законодавстві ЄС до загальних стосовно РСЗР належать чотири директиви та один регламент, а до спеціальних - чотири директиви. В українському законодавстві загальними стосовно РСЗР слід вважати два закони та шість підзаконних актів, а спеціальними - шість законів. Розглянуто поняттєвий апарат, який стосується лише загальних вимог директив ЄС та законів України, утворюється як нормами-дефіні- ціями, так і поняттями з окремих статей. Використано методику порівняльного дослідження, яка ґрунтується на системному аналізі поширення забруднювального впливу за структурою ланцюга дії емітованих речовин на склад та властивості поверхневої води. Ланцюг забруднювального впливу складається із 9 ситуаційних структурних елементів (ланок). Визначено, що найбільш важливими поняттями, які відсутні у Водному кодексі України і підлягають рецепції задля наближення, є: «пріоритетна речовина», «специфічна речовина», «комбінований підхід», «найкраща доступна техніка», «зона змішування» та «стандарт якості довкілля». Стверджується, що зона змішування у масиві води, безпосередньо прилегла до скиду забруднювальної речовини, де здійснюється найбільш значна зміна її концентрації, є об'єктом правовідносин у сфері забезпечення екологічної безпеки водокористування.
20
Грайворонська, І., Е. Хоботова, and М. Кірієнко. "Використання металургійних шлаків в якості сорбентів поверхнево-активних речовин." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 3(13) (February 7, 2020): 110–17. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2019.3(13).110-117.
Full textAbstract:
Визначено елементний, оксидний, мінералогічний та радіонуклідний склад металургійних шлаків. Встановлено клас радіаційної небезпеки досліджених шлаків. Визначено питомі поверхні шлакових сорбентів. Теоретично і експериментально обґрунтовані принципи визначення сорбційної активності металургійних шлаків. Показана можливість використання шлаків з основним мінералом діопсидом в якості сорбентів для очищення води. Активність сорбції шлаку обумовлена високим вмістом діопсид в аморфному стані. Показана можливість сорбції шлаком органічних речовин. За хімічним складом і радіаційними характеристиками шлак може бути використаний в якості технічного матеріалу. Показано прояв сорбційної активності металургійного шлаку. Сорбційні властивості обумовлені наявністю аморфного стану речовини. Визначено можливість використання шлаків при сорбційній обробці вод в технологічних циклах. Для очищення стічних вод від поверхнево-активних речовин на рівні високих концентрацій запропонована раціональна протиточно-ступінчата адсорбційна схема періодичної дії. Представлені ресурсозберігаючі розробки, що дозволяють розширити сировинну базу для виробництва сорбентів, поліпшити екологічну ситуацію регіонів за рахунок запобігання скиду промислових стічних вод при впровадженні систем оборотного водопостачання підприємств.
21
Фролова, Л. А., and І. С. Шунькін. "ХАРАКТЕРИСТИКА ГЛИНИСТИХ ПОРІД ПОЛОЗЬКОГО РОДОВИЩА." Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, no. 3 (November 2, 2021): 116–23. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.3.14.
Full textAbstract:
Природні глинисті мінерали з заданими характеристиками є перспективними матері- алами для вирішення широкого кола актуальних наукових завдань, пов’язаних з розробкою нових композитних матеріалів, каталізаторів і сорбентів в технологіях водоочищення. Природні шаруваті силікати володіють рядом унікальних властивостей, таких як здатність до іонного обміну, висока катіонно-обмінна ємність, мікро- і нанопорувата структура, наявність поверхневих активних центрів різної природи. Завдяки цим власти- востям вони широко використовуються, як високоефективні компоненти для відокрем- лення сполук різної природи й очищення стічних вод, насичених вуглеводнів, розділення гомогенних сумішей газів і рідин, для знешкодження радіоактивних ізотопів, у фармації і косметології. Особливістю шаруватих силікатів є здатність до інтеркаляції полярних рідин з роз- ширенням міжпакетного простору і подальшим розшаровуванням на окремі шари. Ця властивість активно використовується, наприклад, при розробці полімер-неорганічних нанокомпозитів. У роботі виконані дослідження фазового, елементного складу глинистих порід Полозького родовища за допомогою сучасних методів аналізу – рентгенофазового ана- лізу, електронної мікроскопії (електронний мікроскоп JSM-6390LV), ІЧ-спектроскопії (Фур’є ІЧ спектрофотометр Spectrum One (Perkin Elmer)), елементного аналізу (спек- трометр XSAM-800 Kratos). За допомогою елементного аналізу розраховано брутто формулу глинистого мінералу. ІЧ спектроскопічне дослідження показало, що в тетра- едричних і октаедричних позиціях каолініту присутні катіони Мg2 +, Fe3 + і Ti4 +. Ана- ліз ІЧ-спектрів глинистого мінералу дав змогу встановити наявність ОН-груп в меж- шаровому просторі, а також адсорбованих молекул води, які істотно впливають на технологічні властивості глини. Досліджуваний зразок містить переважно каолініт (98%). Рентгенофазовий аналіз підтвердив переважний склад глинистого мінералу – Àl4 (ОН)8 (Si4 О10 ). За отриманими результатами аналізу мікроструктури досліджувана глиниста порода є агрегатами каолініту з нерівномірно розподіленими оксидами феруму та титану.
22
Голобородько, С. П. "Агробіологічні основи підвищення продуктивності природних кормових угідь в умовах регіональної зміни клімату в степовій зоні України." Аграрні інновації, no. 12 (May 22, 2022): 10–16. http://dx.doi.org/10.32848//agrar.innov.2022.12.2.
Full textAbstract:
Мета. Обґрунтувати агробіологічні основи та способи підвищення продуктивності природних кормових угідь, яке проводиться шляхом поверхневого або докорінного їх поліпшення. Методи. На природних кормових угіддях усіх класів зони Степу підвищення продуктивності природних кормових угідь досягалося шляхом розширення посівних площ найбільш посухостійких видів люцерни й еспарцету піщаного. За наявності у видовому ботанічному складі травостоїв до 25–30% цінних у кормовому відношенні злакових і бобових багаторічних трав проводили поверхневе поліпшення (підсів багаторічних трав, внесення мінеральних азотних добрив та ін.), а на зріджених травостоях природних кормових угідь з переважанням у видовому ботанічному складі малопродуктивних рослин групи різнотрав’я проводили докорінне їх поліпшення. Результати. Наведено розподіл природних кормових угідь за класами та їх площі у степовій зоні України. Встановлено ступінь забезпеченості вологою багаторічних трав протягом їх вегетаційного періоду в різні за забезпеченістю опадами роки та його вплив на зміну видового ботанічного складу існуючих травостоїв природних кормових угідь і, відповідно, на продуктивність найбільш поширених видів злакових і бобових багаторічних трав групи ксерофітів. Наведено урожайність та енергоємність абсолютно сухої речовини багаторічних трав за поверхневого та докорінного поліпшення природних кормових угідь. Включення до складу травосумішок різних сортів і сортозразків люцерни й злакових багаторічних трав сприяло істотному підвищенню збору основних поживних речовин: кормових одиниць на 0,67–0,70 т/га (8,1–8,4%), перетравного протеїну – на 0,55–0,57 т/га (36,4–44,5%) й обмінної енергії – на 7,4–10,6 ГДж/га (6,0–7,8%). Висновки. За поверхневого поліпшення в умовах природного зволоження (без зрошення) подових незасолених кормових угідь продуктивність їх істотно залежала від року забезпеченості опадами й зміни видового ботанічного складу видів трав та травосумішок протягом тривалого за роками їх використання. Вирощування одновидових посівів посухостійких видів бобових багаторічних трав і пирію середнього протягом першого року використання в умовах неполивного землеробства сприяло отриманню урожайності абсолютно сухої речовини люцерни 3,30–3,32 т/га, відповідно, еспарцету піщаного – 3,39–3,67 й пирію середнього – 3,24–3,44 т/га. Протягом другого року використання збір абсолютно сухої речовини пирію середнього складав 2,70–2,71 т/га, люцерни – 2,49–2,63 й еспарцету піщаного – 2,73 т/га, відповідно, третього року використання – 1,86–1,91 т/га, 1,67–1,70 і 1,65–1,73 т/га. За докорінного поліпшення піщаних земель Олешківської арени в умовах зрошення найбільш продуктивними виявилися травосумішки за участі люцерни синьогібридної, стоколосу безостого, грястиці збірної та пажитниці багаторічної. Урожайність абсолютно сухої речовини зазначених видів трав та їх травосумішок у середньому за п’ять років становила 12,92–13,97 т/га, відповідно, кормових одиниць – 8,76–9,39 т/га; перетравного протеїну – 1,99–2,06 т/га й обмінної енергії – 135,7–146,3 ГДж/га.
23
Шишкіна, О. О., and О. О. Шишкін. "КЕРУВАННЯ ВЛАСТИВОСТЯМИ КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ПОРТЛАНДЦЕМЕНТУ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, no. 25 (May 11, 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-01.
Full textAbstract:
У статті розглянуто теоретичні аспекти процесів формування міцності дрібнозер- нистих бетонів. Метою статті є вивчення теоретичних аспектів проблеми формування міцності бетону та розгляд проблеми підвищення швидкості формування структури дрібнозернистих бетонів підвищеної міцності, дослідження впливу комплексів поверхнево-активних речовин, одна з яких є коло- їдною. Представлено класифікацію основних видів впливу на структуру бетону. Проведено аналіз фак- торів, що впливають на міцність бетону. Показано, що структура композиційних матеріалів може бути визначена як певне розміщення в просторі окремих структурних елементів (кристалів-новотво- рів, пор, наповнювачів і заповнювачів) з урахуванням їхнього кількісного співвідношення й характеру взаємодії між ними. Керування властивостями будівельних композитних матеріалів здійснюється насамперед зміною внутрішніх факторів, кожен з яких здійснює свій вплив і вносить певні зміни у властивості матеріалів. Визначено, що зміну властивостей бетонів рекомендовано здійснювати: забезпеченням необхідних хіміко-мінералогічного складу та структурних особливостей портландце- ментного клінкеру, дисперсності портландцементу, механо-хімічної активації цементів із введенням у процесі помелу суперпластифікаторів, спеціальних добавок. В’яжучі, отримані сумісним помелом портландцементного клінкеру, мінеральних компонентів та добавок пластифікуючої групи з утво- ренням органо-мінеральних комплексів між портландцементними мінералами й молекулами поверх- нево-активних речовин зберігають переваги тонкомелених цементів при значному зниженні їх водо- потреби. Представлено модельне зображення зміни міцності бетону в часі під впливом гідрофобної поверхнево-активної речовини, гідрофільної поверхнево-активної речовини, поліспирту та їх сумішей у водяному розчині. Показано особливості зміни міцності бетону залежно від виду поверхнево-актив- ної речовини та її кількості у водяному розчині. Установлено, що поєднання різного виду поверхнево- активних речовин призводить до зміни характеру формування міцності бетону.
24
Odnorih, Z. S., O. R. Vasyliuk, O. I. Rubai, and D. O. Beresiuk. "Модернізація технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 3 (April 25, 2019): 95–98. http://dx.doi.org/10.15421/40290320.
Full textAbstract:
Стан поверхневих водойм залежить від кількісного та якісного складу стічних вод підприємств, поверхневих стоків з урбанізованих та сільськогосподарських територій. Розглянуто екологічні проблеми, які виникають внаслідок потрапляння у природні водойми недоочищених стічних вод птахівничих господарств, зокрема погіршуються органолептичні показники, відбувається механічне, хімічне та бактеріологічне забруднення водойми, порушуються процеси самоочищення та погіршення гідрохімічного режиму. Доведено необхідність модернізації застарілої технологічної лінії очищення стічних вод птахофабрики, оскільки скиди в річку Недра, як водойми рибогосподарського призначення, є об'єктом державного нагляду (контролю) щоквартально. Визначено основні джерела утворення стічних вод на птахівничому господарстві. Представлено середні значення концентрацій таких забруднювальних речовин: завислі речовини, біологічне споживання кисню, хімічне споживання кисню, загальний фосфор та амонійний азот. Зазначено недоліки в роботі існуючої технологічної лінії та обґрунтовано підбір обладнання для ефективного очищення стоків. Процес очищення відбуватиметься в кілька етапів: механічне очищення, усереднення, фізико-хімічне очищення (флотація), біологічне очищення та озонування. Доцільність застосування таких методів обґрунтовано концентраціями забруднювальних речовин у стічній воді птахофабрики, відібраними щомісяця протягом 2017 р. Якість очищеної стічної води відповідатиме розрахованим показникам гранично допустимих скидів за зазначеними вище забруднювальними речовинами.
25
Зуй, О. В. "Застосування хемілюмінесценції для визначення складу іонних асоціатів гетерополікислот з катіонними поверхнево-активними речовинами." Методи та об"єкти хімічного аналізу 6, no. 1/2 (2011): 51–57.
Find full text
26
Зуй, О. В. "Застосування хемілюмінесценції для визначення складу іонних асоціатів гетерополікислот з катіонними поверхнево-активними речовинами." Методи та об"єкти хімічного аналізу 6, no. 1/2 (2011): 51–57.
Find full text
27
Зуй, О. В. "Застосування хемілюмінесценції для визначення складу іонних асоціатів гетерополікислот з катіонними поверхнево-активними речовинами." Методи та об"єкти хімічного аналізу 6, no. 1/2 (2011): 51–57.
Find full text
28
Берзін, П. "Проблеми визначення окремих ознак складу незаконного заволодіння грунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (ст. 239 КК України)." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 89 (2011): 9–13.
Find full text
29
Ляшенко, В. А. "ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОД р. ВОРСКЛА ЗА ОРГАНІЗМАМИ МАКРОЗООБЕНТОСУ У МЕЖАХ ГЕТЬМАНСЬКОГО НПП." Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія 2, no. 22 (2020): 53–59. http://dx.doi.org/10.34142/2708-5848.2020.22.2.06.
Full textAbstract:
У статті розглянуто результати польового дослідження структурних характеристик макрозообентосу р. Ворскла у межах Гетьманського національного природного парку на десяти станціях спостереження, проведеного вперше в червні 2020 р. На цій природоохоронній території виявлено представників 36 нижчих ідентифікованих таксонів донних макробезхребетних. У складі дослідженої біоти за видовим багатством та чисельністю переважали клас Gastropoda (7 видів) та ряд Odonata (6 видів). Представники двох провідних таксономічних груп складають 36% від загальної кількості видів та 56% від загальної чисельності на усіх станціях спостереження. Варто відмітити присутність на усіх досліджених ділянках р. Ворскла виду Anax parthenope – звичного на півдні України виду бабок, який поступово з’являється у північних регіонах. На основі показників видового багатства та видового різноманіття проведено біологічну індикацію якості поверхневих вод. Розраховано такі широковживані біотичні індекси: Trent Biotic Index, Belgian Biotic Index, Biological Monitoring Working Party Index. Для оцінки рівня органічного забруднення розраховано індекс сапробності Зелінки — Марвана. Видове різноманіття донних безхребетних оцінювали за індексом Шеннона, а схожість видового складу оцінювали за індексом Жаккара з проведенням подальшого кластерного аналізу. На більшості станцій спостереження біотичні показники вказують на високу якість вод р. Ворскла – класи якості вод характеризуються переважно як «добрий» та «відмінний». Найгіршими результатами за усіма показниками характеризується станція 8, розташована поблизу населеного пункту Лутище. Найгірші значення за розрахунками індексів Шеннона та Жаккара також зареєстровано на цій станції. Також варто відмітити зниження видового багатства між станціями 9 та 10, розділеними греблею через р. Ворскла. Припускаємо, що зниження видового багатства вищезазначених ділянок ріки спричинене антропогенним впливом. Розраховані значення індексу сапробності Зелінки — Марвана вказують на низький рівень забруднення вод р. Ворскла органічними речовинами. На усіх станціях спостереження встановлено переваження оліготрофних (за чисельністю) α-олігосапробних та β'-мезосапробних вод.
30
Novomlynets, Oleh, Serhii Oleksiienko, Svitlana Yushchenko, Oleksiy Baydala, and Evgen Polovetskiy. "ЗВАРЮВАННЯ ТИСКОМ АЛЮМІНІЄВИХ СПЛАВІВ ЧЕРЕЗ МОДИФІКОВАНІ ПОВЕРХНЕВІ ШАРИ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, no. 3(13) (2018): 123–31. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-123-131.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. У процесі виробництва та використання виробів складної конфігурації з однорідних та різнорідних матеріалів необхідним завданням є збереження їх проектної форми та забезпечення високих експлуатаційних характеристик, що потребує використання нових технологій прецизійного зварювання тиском. Постановка проблеми. Виготовлення прецизійних деталей та вузлів зварюванням тиском ускладнене наявністю оксидних та адсорбованих плівок і необхідністю активації поверхонь, що зварюються. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Раніше нами було встановлено критерії досягнення ефекту прецизійності при зварюванні тиском. Виділення недосліджених раніше частин загальної проблеми. Отримання прецизійних з’єднань зварюванням тиском із використанням проміжних шарів, модифікованих електроіскровим легуванням. Мета роботи. Дослідження здатності до зварювання тиском з обмеженим рівнем деформації металевих матеріалів із попередньою модифікацією поверхневих шарів шляхом електроіскрової обробки. Виклад основного матеріалу. Для модифікації поверхонь алюмінієвих сплавів АД00 та Д1 перед зварюванням використовуються матеріали з високим питомим електричним опором та матеріали, з якими алюміній утворює рідку фазу евтектичного складу при температурі менше температури плавлення алюмінію: титан, цинк, хром, марганець, магній, вуглець, галій, кремній та залізо, у вигляді порошку та прутків. Міцність та деформація зварних з’єднань залежить від електричного опору матеріалу модифікованого шару і, як наслідок, від сили струму обробки. Висновки відповідно до статті. Розроблено методику підготовки поверхонь металів до зварювання шляхом механічного шабрування та модифікації електроіскровою обробкою; електроіскрове легування поверхонь, що зварюються, матеріалом із високим електричним опором локалізує теплову енергію у стику; використання порошкового прошарку з матеріалу з високим електричним опором дозволяє зменшити рівень залишкової деформації.
31
Даценко, Віта В., Еліна Б. Хоботова, Олена А. Беліченко, and Олександр В. Ванькевич. "БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНІСТЬ КОМПОЗИТНОГО МАТЕРІАЛУ НА ОСНОВІ МІДНО-ЦИНКОВОГО ФЕРИТУ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 476–84. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.240173.
Full textAbstract:
Мета. Вивчення властивостей композитного матеріалу (КФМ), що містить ферит, отриманого методом співосадження при додаванні FeSO4·7Н2О до сульфатного мідно-цинкового електроліту при нагріванні, послідовному введенні розчину NaOH до рН 10-10.5 і окисника К2S2O8. Методи. Мінеральний склад КФМ визначали методом рентгенофазового аналізу, а елементний склад – методом електронно-зондового мікроаналізу. ІЧ спектри отримані в таблетках KBr на Фур'є ІЧ-спектрофотометрі. Намагніченість зразків КФМ визначали методом Фарадея на балістичному магнітометри. Фотокаталітичні і сорбційні властивості КФМ вивчали спектрофотометрично при очищенні розчинів від органічних барвників метилвіолету МВ, метиленового синього МС і Конго червоного КЧ. Результати. Основною фазою КФМ є ферит Zn1.66Cu0.448Fe3.77О4, а додатковими фазами: Fe2O3 і CuO. Поверхневі функціональні групи Fe–О–Н, Zn–O–H і О–Н визначають негативний заряд поверхні феритної фази і вибір сорбату при адсорбційному очищенні вод. Наночастинки фериту суперпарамагнітні при питомій намагніченості насичення 19.5 emu/г. КФМ проявляє фотокаталітичну активність по відношенню до органічних барвників, яка зменшується в часі в результаті адсорбції барвників. КФМ діє як адсорбент, найбільш ефективно при відношенні «феррит: барвник МВ» 500 з сорбційною обмінною ємністю 1.9 мг/г. Висновки. КФМ проявляє властивості суперпарамагнетіка, адсорбенту і фотокаталізатора. Очищення вод від органічних барвників пов'язана з одночасним протіканням процесів фотокаталітичної деградації барвників і їх адсорбції на поверхні фериту.
32
Pirog, T. P., L. V. Kliuchka, T. A. Shevchuk, and F. V. Muchnyk. "Interrelation of Chemical Composition and Biological Properties of Microbial Surfactants." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 81, no. 3 (May 30, 2019): 84–104. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj81.03.084.
Full text
33
ПИЛИП’ЮК, Віктор, and Алла КОЛІСНИК. "ОЦІНКА ГІДРОХІМІЧНОГО СТАНУ ВОД РІЧКИ ПСЕЛ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 4 (January 19, 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-7.
Full textAbstract:
Проблема оцінки якості поверхневих вод в Україні є особливо гострою через нестачу якісних питних вод у регіонах. Річка Псел є транскордонною, площа її водозбору в межах України становить 72% від загального обсягу. У роботі оцінено гідрохімічний стан вод р. Псел. Установлено, що води річки використовуються для різних потреб, зокрема для господарсько-питного водопостачання. Основним антропогенним джерелом забруднення вод р. Псел є промислове об’єднання «Хімпром», розташоване у м. Суми. Загалом, питання екологічної оцінки якості вод р. Псел є предметом дослідження багатьох авторів. Як вихідні використано дані спостережень на стаціонарних постах підрозділів Гідрометеорологічної служби і Державного агентства водних ресурсів України за 1990–2018 рр. Для оцінки гідрохімічного режиму р. Псел застосована методика екологічної оцінки якості поверхневих вод суші й естуаріїв України з урахуванням трьох груп показників: за критеріями сольового складу; за трофосапробіологічними (еколого-санітарними) критеріями; за критеріями вмісту специфічних речовин токсичної та радіаційної дії. Основним показником оцінки є екологічний індекс. Виявлено, що якість вод р. Псел за середніми значеннями екологічного індексу характеризується класом III, категорією 4. Клас якості вод за їх станом характеризується як «задовільні», категорія якості вод – «задовільні». За ступенем чистоти клас якості вод характеризується як «забруднені», категорія якості – «слабкозабруднені». Такий стан досліджуваного водного об’єкта зумовлений значним антропогенним навантаженням – видобутком залізної руди в межах басейну річки. Для використання вод у питних і рибогосподарських цілях необхідні попередні заходи з очищення стічних вод.
34
Чернета, Олег, Олександр Коробочка, and Вадим Кубіч. "ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО СКЛАДУ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕРЕДНЬОВУГЛЕВІДОВОЇ СТАЛІДЛЯ АВТОМОБІЛЕЙ." Математичне моделювання, no. 1(44) (July 1, 2021): 103–12. http://dx.doi.org/10.31319/2519-8106.1(44)2021.236028.
Full textAbstract:
Були проведені дослідження методів вибору оптимальних технологічних процесів для зміцнення поверхневого шару деталей. Наведено аналіз фізико-механічних характеристик покриттів після відповідних видів зміцнення з урахуванням структурних змін у поверхневих шарах. Вказано критеріальні оцінки технологічних методів зміцнення — азотування, бордування, бороцементації, лазерної обробки, іонно-плазмове азотування, термічна обробка, а також отримані критеріальні оцінки продуктивності технологічного обладнання та економічні показники.
Міцність сталей забезпечується низкою зміцнюючих механізмів: твердорозчинні, дислокаційні, дисперсні, гранітні, субструктурні та перлітні. У сталях, загартованих до мартенситу, значення дислокаційних та субструктурних механізмів зміцнення, які залежать від вмісту розчиненого вуглецю. Збільшення міцності значно зменшує пластичність, в'язкість і збільшує межу крихкості. Для середньовуглецевихферитно-перлітних сталей вміст вуглецю або кількість перліту в структурі є головним фактором зміни міцності та пластичності. Зі збільшенням вмісту вуглецю ударна в'язкість зменшується, а крихкість зростає. Найбільш привабливими за властивостями є середньовуглецеві та середньолеговані сталі (0,3—0,5% С; σ0,2 = 700..850 МПа , σv = 900—1100 МПа). Особливості цих сталей - підвищені міцнісні властивості, низька чутливість до концентраторів напруги, висока витривалість та достатня в'язкість. Високоміцні середньолеговані сталі із вмістом 0,4% С забезпечують σв = 2100 МПа. При максимально можливих значеннях мікротвердості пластичність різко зменшується, коефіцієнти Kp, межа текучості — σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%). Червона лінія показує динаміку змін мікротвердості в залежності від методів і технологій зміцнення. При максимально можливих значеннях мікротвердості різко зменшується пластичність, коефіцієнти Kp, межа текучості - σt (МПа), коефіцієнт утворення тріщин KSU (дж/см2) ), коефіцієнт збільшення довжини δ (%), коефіцієнт стиснення Ψ (%).
З аналізу фізико-механічних властивостей посилених покриттів найпоширенішої та найрозвиненішої у світовій практиці можна визначити основні значення показників зносостійкості, довговічності, мікротвердості, пластичності для сучасних покриттів, які можна отримати за допомогою різних технологій. Розроблена методика визначення оптимальних способів і технологій зміцнення поверхневого шару деталей зі сталі 45 за критеріальними показниками ефективності. Визначено основні значення основних показників, що складають рівень D0, що обов'язково необхідні для зміцнених поверхонь за відповідними технологіями.
35
Єлісєєв, Є. А., М. Д. Глинчук, Г. М. Морозовська, and Я. В. Яковенко. "Полярні властивості та петлі гістерезису у багатошарових тонких плівках типу сегнетоелектрик/віртуальний сегнетоелектрик." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 10 (December 5, 2021): 1038. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.10.1038.
Full textAbstract:
Використовуючи феноменологічну теорію Ландау–Гінзбурга–Девоншира, розраховано вплив деформацій невідповідності, поверхневої енергії тарозмірних ефектів на фазові діаграми, полярні властивості та петлі гістерезису у багатошарових тонких плівках типу сегнетоелектрик/віртуальний сегнетоелектрик. Вперше досліджено вплив пружних деформацій, що виникають на межі тонка плівка – підкладка внаслідок невідповідності сталих ґратки плівки та підкладки, на фазові діаграми багатошарових тонких плівок складу віртуальний сегнетоелектрик SrTiO3/ сегнетоелектрик BaTiO3. Виявилося, що у багатошарових плівках складу SrTiO3/BaTiO3 можуть існувати шість термодинамічно стійких фаз BaTiO3 (параелектрична, тетрагональна FEc, дві моноклінні: FEaac та FEac, дві орторомбічні: FEa та FEaa сегнетоелектричні фази) на відміну від об'ємного BaTiO3, де існують лише чотири фази (кубічна, тетрагональна, орторомбічна та ромбоедрична). Розраховано основні полярні властивості петель гістерезису (форма, коерцитивне поле і спонтанна поляризація) у тонких багатошарових плівках SrTiO3/BaTiO3. Показано, що у системі існує сильна залежність полярних властивостей від товщини шарів SrTiO3 і BaTiO3 та пружних деформацій невідповідності, причому SrTiO3 відіграє роль діелектричного прошарку: чим товщий прошарок, тим сильніше поле деполяризації, яке, у свою чергу, зменшує спонтанну поляризацію плівки BaTiO3.
36
Забокрицька, М. Р. ""Регіональна гідрохімія України" (2019) - сучасний підручник з вивчення хімічного складу поверхневих, підземних і морських вод на території країни." Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, no. 4 (55) (2019): 164–71.
Find full text
37
Shyshkina, O. O., and O. O. Shyshkin. "ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ ДРІБНОЗЕРНИСТИХ БЕТОНІВ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ГІДРОТЕХНІЧНИХ СПОРУД, ПІД ДІЄЮ НЕГАТИВНИХ І ЗНАКОЗМІННИХ ТЕМПЕРАТУР." Transport development, no. 2(7) (March 15, 2021): 124–37. http://dx.doi.org/10.33082/td.2020.2-7.11.
Full textAbstract:
На території України знаходиться значна кількість річок та морське узбереж- жя. На їхніх берегах розташована велика кількість міст. Гідротехнічні споруди в багатьох містах внаслідок їхньої інтенсивної експлуатації перебувають у жалю- гідному стані. Ремонт таких споруд, як правило, дуже трудомісткий і дорогий. Метою роботи було вивчення впливу на властивості дрібнозернистого бетону, призначеного для будівництва гідротехнічних споруд знакозмінних температур і забезпечення необхідної міцності й морозостійкості цього бетону за рахунок зміни його структури шляхом використання органічних і мінеральних добавок у вигляді гідрофобної поверхнево-активної речовини й залізовмісного заповнювача. У про- цесі виконання експериментів застосовувалися: в’яжуче – портландцемент Кри- ворізького цементного заводу, заповнювачі – суміш дніпровського річкового піску та відходів гірничо-збагачувального комбінату, як гідрофобна поверхнево-активна речовина – олеат натрію. В умовах експерименту введення олеату натрію та залі- зовміщуючого заповнювача до складу бетону призводить до зменшення зміни ліній- них розмірів зразків під дією знакозмінних температур. Досліджувалася міцність дрібнозернистого бетону під час стиску й розтягу залежно від вихідного співвідно- шення між компонентами дисперсної системи «портландцемент – заповнювач – вода – олеат натрію», виду й вмісту добавок, які вводилися, а також температури навколишнього середовища. В умовах експерименту під час твердіння дисперсної системи «портландцемент – заповнювач – вода – олеат натрію» протягом 28 діб у нормальних умовах використання як добавки олеату натрію призводить до збіль- шення міцності бетону як під час стиску, так і під час розтягу. Установлено, що застосування для виготовлення дрібнозернистих бетонів, призначених для гідро- технічного будівництва, змішаного заповнювача, частина якого отримана подріб- ненням гірських залізовміщуючих порід, а також води, структурованої колоїдними гідрофобними поверхнево активними речовинами, забезпечує підвищення стійкос- ті бетонів до дії знакозмінних температур.
38
І. Юрченко, Олег, Тетяна В. Черножук, Олександр М. Бакланов, and Олексій А. Кравченко. "АНАЛІЗ ВОДИ І ДОННИХ ВІДКЛАДНЕНЬ РІЧКИ ТИГР (ІРАК) З ВИКОРИСТАННЯМ УЛЬТРАЗВУКОВОЇ ОБРОБКИ, НЕІОННИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН І β-ДИКЕТОНАТІВ МЕТАЛІВ ЯК СТАНДАРТНИХ ЗРАЗКІВ СКЛАДУ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 2 (July 20, 2021): 173–78. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.214575.
Full textAbstract:
Методами атомно-абсорбційної спектроскопії і атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно-зв'язаною плазмою проведено визначення вмісту купруму, кадмію, цинку і плюмбуму у воді річки Тигр (Ірак). Показано, що результати обох методів є рівноточними, розбіжність між ними є незначимою і виправданою випадковими похибками. Використання Тритон Х-100 дозволило знизити межі виявлення металів в 1,5-5 разів у порівнянні зі стандартним підходом. Рентгенофлуоресцентним методом і атомно-абсорбційним методом холодного пару визначено вміст меркурію в донних відкладеннях. Знайдена концентрація меркурію в донних відкладеннях річки Тигр перевищувала в середньому в 1.5-2 рази нормативні показники, встановлені для неї в Іраку (0.2 мг / кг). Нові стандартні зразки складу на основі ацетилацетонатів купруму, цинку, кадмію, плюмбуму і дімедонату меркурію (I), β-дикетонатів металів дозволили підвищити прецизійність і точність вимірювань за рахунок зближення хімічного складу аналізованих зразків і зразків порівняння.
39
Hasiy, O. B., M. F. Fedyna, and L. V. Salapak. "Вплив хімічного складу розчинників на ступінь очищення поверхні перед напиленням йонно-плазмових покриттів." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 8 (October 31, 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.36930/40290820.
Full textAbstract:
Наведено результати досліджень впливу різних класів розчинників на олієвмісні забруднення на поверхні деталей із вуглецевої сталі перед нанесенням йонно-плазмових покриттів. Як розчинники використано С6Н14, С8Н18, С6Н6, СНСl3, CCl4, С2Н4Сl2, С2Н5ОН, С4Н9ОН, С2Н5ОСОСН3, NaOH, HCl. Забруднювачами поверхні були солідол і мастильно-охолоджувальна рідина (МОР) Укрінол-4. Для зразків, оброблених солідолом, найкращий результат зафіксовано в неполярного розчинника октану С8Н18 і слабкополярного розчинника етилетаноату С2Н5ОСОСН3, для яких втрата маси перевищила 1 %. Втрату маси більше ніж 0,5 % виявлено в неполярних розчинників і хлорозаміщених вуглеводнів. У неполярних розчинників ступінь очищення покращувався зі зростанням молярної маси розчинника та насичення Гідрогеном, а для хлорозаміщених вуглеводнів – із зростанням вмісту Хлору. Найкращі результати очищення зі спиртів виявлено в ізобутанолу С4Н9ОН. Зразки, оброблені МОР Укрінол-4, відмивали розчинниками CCl4, С2Н5ОН, С6Н14, С2Н4Сl2, що свідчить про вагомий внесок поверхнево-активних речовин (ПАР) і присадок, що присутні у складі МОР. Здатність до очищення зростає у такій послідовності: лужні та кислі водні розчини спирти хлорозаміщені вуглеводні неполярні та слабкополярні розчинники. Досліджено фізико-хімічні властивості та визначено вміст сторонніх продуктів в оливах класу HLP для гідросистем і для напрямних верстатів. Проведено порівняння ІЧ-спектрів свіжої та вживаної олив. Встановлено, що в процесі роботи олива окиснюється. Найбільше процес експлуатації вплинув на зростання кислотного числа (в три рази) та вмісту води (в дев'ять разів).
40
Мороз С.А. к.т.н., Пташенчук В.В., Приступа С.О. к.т.н, and Кайдик О.Л. к.т.н. "ДОСЛІДЖЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ЛЮДИНИ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ БІОСИГНАЛІВ ДЛЯ КЕРУВАННЯ БІОЕЛЕКТРИЧНИМ ПРОТЕЗОМ." Перспективні технології та прилади, no. 14 (December 7, 2019): 98–102. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-17.
Full textAbstract:
В статті проведено аналіз рухової діяльності людини. Встановлено, що управління скорочувальною активністю м'язової клітини здійснюється за допомогою мотонейронів - нервових клітин, тіла яких лежать в спинному мозку, а довгі відгалуження - аксони в складі рухового нерва підходять до м'язів, Біоелектричний вплив, переданий від центральної нервової системи до м'язів, відбивається підвищенням амплітуди в так званих рухових точках - місцях найбільшого скупчення рухомих одиниць. Якщо знімати біопотенціал в місцях розташування рухових точок, то ми можемо отримати вихідні сигнали для управління протезом. Електроміографією є основним методом дослідження нервово-м'язової системи за допомогою реєстрації біоелектричних потенціалів. Електро-міографічні дослідження показують, що амплітуди біопотенціалів варіюються від 5-10 мкВ (м'яз в стані спокою) до 500-1000 мкВ (м'яз в збудженому стані). Основний діапазон частот біопотенціалів, що реєструються поверхневими електродами, становить 20-200 Гц, з максимумом близьким 50 - 100 Гц. Запропоновано структурну схему управління біоелектричним протезом кисті.
41
Соколюк, В. М., І. П. Лігоміна, С. В. Фурман, Д. В. Лісогурська, and В. Б. Духницький. "САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВОДИ В РАЙОНІ МОЛОЧНОТОВАРНОЇ ФЕРМИ ТА СВИНОФЕРМИ." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 28, 2019): 191–96. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.25.
Full textAbstract:
Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.
42
Aleinyk, S. L., and Z. M. Polova. "ОБҐРУНТУВАННЯ СПОСОБУ ВВЕДЕННЯ СУБСТАНЦІЇ LACTOBACILLUS CASEI ІМВ В-7280 У ДОСЛІДНІ ЗРАЗКИ ПЕСАРІЇВ ІЗ ПРОБІОТИЧНОЮ АКТИВНІСТЮ." Фармацевтичний часопис, no. 4 (February 17, 2022): 5–11. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.4.12670.
Full textAbstract:
Мета роботи. Обґрунтувати раціональний спосіб введення субстанції Lactobacillus casei ІМВ В-7280 із пробіотичною активністю до складу дослідних зразків песаріїв, що призначені для профілактики та лікування дисбіотичних порушень у жінок. Матеріали і методи. Об’єкт дослідження: субстанція Lactobacillus casei ІМВ В-7280 (самостійно синтезована Інститутом мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного). Відповідно до Державної Фармакопеї України (ДФУ) проводили визначення кристалографічних характеристик субстанції та її розчинення у таких розчинниках: полісорбат-80, олія персикова, 1,2-пропіленгліколь, макрогол-400, вазелінове масло, гліцерин, вода очищена. Статистичну обробку результатів здійснювали за допомогою ліцензійного програмного забезпечення MedStat v.5.2. Результати й обговорення. Визначено, що досліджувана субстанція за кристалографічними характеристиками складається з кристалів та їх уламків анізодіаметричної форми з шорсткуватою поверхнею та ламаними краями, частинки порошку мають здатність до агломерації. Дослідження розчинності вказує на найоптимальніші показники розчинності у водному середовищі з додаванням полісорбату-80: зниження агломерації, лінійних розмірів частинок порошку (до 0,1 мкм) та рівномірний розподіл у даному середовищі. Висновки. При розробці лікарських засобів (ЛЗ) із пробіотичною активністю для забезпечення високої біодоступності доцільне введення субстанції Lactobacillus casei ІМВ В-7280 до складу лікарських форм (ЛФ) у вигляді водного розчину (1:20) при розчиненні з додаванням поверхнево активної речовини (ПАР) (полісорбату-80) з попереднім подрібненням до 0,5–1,0 мкм.
43
Токмакова, Л. М., А. О. Трепач, and Л. А. Шевченко. "Ефективність фосфорного живлення рослин кукурудзи за дії Поліміксобактерину." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 1 (March 29, 2019): 73–80. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.01.09.
Full textAbstract:
Мета статті – дослідити вплив різних способів застосування мікробного препарату Поліміксобактерину на фосфорне живлення рослин кукурудзи та обґрунтувати ефективність дії нового агроприйому.
Методика досліджень. У процесі дослідження використано польовий метод, біохімічні (визначення вмісту фосфору у зерні та листо-стебловій масі рослин), агрохімічні (визначення виносу фосфору із зерном та побічною продукцією) та статистичні методи.
Результати дослідження. За результатами проведених досліджень встановлено, що у середньому за три роки було виявлено тенденцію щодо збільшення вмісту фосфору в зерні кукурудзи дослідних варіантів із застосуванням мікробного препарату до 0,50-0,55 % порівняно з контрольним варіантом, де цей показник склав 0,47 %. Проведення поверхневої обробки вегетуючих рослин у фазі 7‒9 листків на фоні бактеризації збільшило загальний винос фосфору з урожаєм зерна на 53,2 %, з побічною продукцією на 36,3 %.
Елементи наукової новизни. Виявлено особливості впливу нового способу застосування Поліміксобактерину, який включає бактеризацію насіння та поверхневу обробку вегетуючих рослин, на інтенсивність фосфорного живлення кукурудзи і винос цього елементу з урожаєм культури.
Практична значущість. На основі експериментальних досліджень встановлено, що при вирощуванні кукурудзи доцільно використовувати агроприйом, що включає бактеризацію насіння і поверхневу обробку рослин по вегетації Поліміксобактерином, який впливає на підсилення засвоєння фосфору рослинами та сприяє збільшенню його вмісту у листо-стебловій масі і зерні кукурудзи, і, як наслідок, підвищується винос цього елементу з урожаєм культури, що свідчить про підвищення ефективності фосфорного живлення рослин кукурудзи.
The purpose of the article is to investigate the influence of various methods of using the Polymixobacterin microbial preparation on the phosphorous nutrition of corn plants and to substantiate the effectiveness of the new agricultural practice.
Methods of research. Field method, biochemical (determining phosphorus content in grain and leaf-stem part of plants) and agrochemical (determining grain and by-products’ phosphorus yield) and statistical methods were used during the study.
The research results. According to the results of the conducted researches, it was established that on the average over the three years of investigations the tendency of increasing phosphorus content in corn grain of experimental variants with the application of a microbial preparation up to 0.50–0.55 % was revealed in comparison with the control variant, in which this index was 0.47 %. Conducting the surface treatment of vegetating plants in the 7–9 leaf phase on the background of bacterization increased the total phosphorus removal in grain harvest by 53.2 %, and in by-product – by 36.3 %.
The elements of scientific novelty. The peculiarities of the impact of the new method of applying Polymixobacterin, which includes the bacterization of seeds and surface treatment of vegetating plants, on the intensity of phosphorus nutrition of corn and removing this element with the yield were revealed.
Practical significance. Based on the experimental studies it was established that at cultivating corn, it is expedient to use of agricultural practices, which include seed bacterization and surface treatment of vegetating plants with Polymixobacterin, which affects the enhanced phosphorus assimilation by plants and contributes to increasing its content in leaf-stalk mass and corn grains, and as a consequence, the removal of this element in the crop yield is raised, which testifies to growing the effectiveness of phosphorous nutrition of corn plants.
44
Oliinyk, V. V. "Історичні витоки та особливості формування національного світогляду українців Закарпаття." Grani 18, no. 6 (April 18, 2015): 17–22. http://dx.doi.org/10.15421/1715112.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано особливості формування світоглядних орієнтацій українців Закарпаття. Порушена проблема розглядається у контексті порівняння архетипів населення України. Філософська компаративістика приводить до висновку, що локальні світоглядні особливості українціврусинів, незважаючи на деякі нюанси, вписуються в загальноукраїнський етнопсихологічний портрет. Варто виділити гуманістичність (не войовничість, милосердя, щирість, гостинність; демократизм (рівноправність та високий ступінь свободи, традиційно висока роль жінки в житті українців, родинний матріархат); кордоцентризм та ідеалізм, що означає перевагу духовного розвитку, поверхневе розуміння дійсності, відірваність від реальності. Згадані риси характерні для всіх українців, хоча робити узагальнення стосовно етнопсихологічних особливостей доволі складне та проблематичне завдання. Локальні відмінності регіонів країни накладають відбиток на менталітет їх мешканців. Спільні риси є свідченням та результатом етнокультурної єдності українців, тоді як локальні відмінності викликані особливостями економікогеографічного становища та умовами історичного розвитку закарпатців у складі іноземних держав. У цілому, незважаючи на різні нюанси, дослідники виділяють позитивні та негативні риси етнічного світогляду, які є спільними та типовими для всіх українців.
45
Zabokrytska, M. R. "“REGIONAL HYDROCHEMISTRY OF UKRAINE” (2019) – A MODERN TEXTBOOK ON THE STUDY OF THE CHEMICAL COMPOSITION OF SURFACE, GROUNDWATER AND SEA WATERS IN THE COUNTRY." Hydrology, hydrochemistry and hydroecology, no. 4 (55) (2019): 164–73. http://dx.doi.org/10.17721/2306-5680.2019.4.14.
Full textAbstract:
The article reviewed and analyzed the textbook “Regional Hydrochemistry of Ukraine” (authors V.K. Khilchevskyi, V.I. Osadchyi, S.M. Kurylo), published in 2019. The textbook comprehensively summarizes and covers materials on the hydrochemistry of precipitation, rivers, lakes, reservoirs and ponds, underground and sea waters in Ukraine. The authors used the latest results of studies of the chemical composition of water of various water bodies in the country, applied the hydrochemical characteristics of the river basin districts according to the modern hydrographic zoning of Ukraine (2016), which takes into account the requirements of the European Union Water Framework Directive (WFD 2000/60/EC). A feature of the textbook is that the authors were largely based on the materials of their own studies of the chemical composition of surface waters. They also systematized and generalized the monographic works of leading Ukrainian scientists, in different years (from the 1950s to the present day) they studied fundamental and applied issues of hydrochemistry of surface, underground and sea waters. The structure of the textbook consists of a preface, 11 sections, applications and a list of references. The textbook is intended for students of the specialty “Earth Sciences”, studying in educational programs of hydrological, hydroecological and hydrogeological profile. It may be useful for students of the specialty “Geography”, students in educational programs of a physical-geographical and geo-ecological profile.
46
Polishchuk, V. V., S. Ya Turchina, and M. Yu Osipov. "Підбір стерилізатора для введення in vitro донорного матеріалу досліджуваних сортів Callistephus Chinensis (L.) Ness. з метою подальшого використання в озелененні." Scientific Bulletin of UNFU 29, no. 5 (May 30, 2019): 22–26. http://dx.doi.org/10.15421/40290504.
Full textAbstract:
За результатами аналізу літературних джерел з'ясовано, що всередині експлантів і в подальшому розвитку з них рослин-регенерантів може проявлятись інфекція, яка була як на поверхні, так і всередині рослини. При цьому істотно знижується частота поділу соматичних чи ембріональних клітин та інші показники росту. Водночас деякі мікроорганізми у певних стадіях розмноження можуть залишатися неактивними впродовж декількох пересадок культури і тільки потім починають розмножуватись. Мета нашої роботи – отримати стерильний неінфікований рослинний матеріал у процесі введення в культуру та в період культивування рослин, провести поверхневу стерилізацію вихідного рослинного матеріалу (насіння) Callistephus chinensis (L.) Nees. залежно від складу живильного середовища. Стерилізацію рослинного матеріалу виконано 5-15 % розчином хлораміну, і 0,01-0,1 % розчином сулеми. У ролі стерилізаторів обрано хлорамін, гіпохлорид натрію та септодор-форте з різною концентрацією робочого розчину. Кількість введених генотипів становила 100 насінин для всіх стерилізаторів. Визначено, що найефективнішим стерилізатором експлантів рослин калістефусу китайського є 0,5 % розчин гіпохлориду натрію при експозиції стерилізації 15 хв – 98 % стерильного матеріалу.
47
Лук'янова, Т. В., О. Я. Хлієва, Ю. В. Семенюк, В. П. Желєзний, С. Г. Корнієвич, and E. I. Альтман. "Експериментальне дослідження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні нанохолодоагенту R141b/наночастинки TiO2 на поверхнях з різним ступенем змочування." Refrigeration Engineering and Technology 54, no. 3 (December 12, 2018): 50–57. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i3.1111.
Full textAbstract:
Як один із перспективних і недорогих способів інтенсифікації процесів кипіння холодоагентів у випарниках холодильних машин останнім часом розглядається введення в склад робочого тіла наночастинок. Наявні в даний час експериментальні дослідження в цій області нечисленні й суперечливі. Тому дослідження впливу добавок наночастинок на процес кипіння модельного холодоагенту є актуальними. В роботі наведено результати експериментального дослідження впливу добавок наночастинок TiO2 (0,1 мас. %) і поверхнево-активної речовини (ПАР) Span80 (0,1 мас. %) в холодоагент R141b на коефіцієнт тепловіддачі при кипінні у вільному об’ємі. При проведенні експерименту густина теплового потоку варіювалася від 5 до 60 кВт·м-2, значення тиску підтримувалися рівними 0,2, 0,3 і 0,4 МПа. Експерименти проведено при кипінні об'єктів дослідження на двох поверхнях нагріву, які відрізнялися ступенем змочування холодоагентом R141b: на поверхні з нержавкої сталі та на поверхні, вкритій тонким шаром фторопласту. Встановлено, що при кипінні на поверхні, вкритій фторопластом, спостерігаються значно більші значення перегріву в порівнянні з кипінням на сталевій поверхні, а відтак, менші значення коефіцієнту тепловіддачі. Зроблено висновок, що зниження коефіцієнта тепловіддачі при кипінні на поверхні, покритій фторопластом, обумовлено переважно не зміною ступеня змочування, а меншою шорсткістю поверхні фторопластового покриття. Показано, що уведення у холодоагент наночастинок і ПАР призводить до інтенсифікації процесу тепловіддачі при кипінні в діапазонах параметрів, характерних для роботи випарників холодильних систем.
48
Golubets, V. M., I. M. Honchar, and Yu S. Shpulyar. "ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ МЕТАЛО- І ДЕРЕВОРІЗАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ НАНЕСЕННЯМ ЕЛЕКТРОІСКРОВИХ ПОКРИТЬ." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 2 (March 29, 2018): 111–14. http://dx.doi.org/10.15421/40280220.
Full textAbstract:
Проаналізовано характеристики матеріалів, що використовують для виготовлення різального інструменту. Встановлено, що важливою характеристикою для інструментальних сталей є їх прогартовуваність. Але якщо робоча температура в зоні контакту інструмент-деталь перевищує температуру відпуску, то твердість інструменту понижується через розпад мартенситу та укрупнення частинок карбідної фази, і інструмент буде затуплюватись. Тому важливою прикладною задачею підвищення стійкості різального інструменту є поверхневе зміцнення леза. Проведено дослідження щодо поверхневого зміцнення метало- і дереворізального інструменту з використанням нових комбінованих електродів для нанесення елeктроіскрового покриття (ЕІП) методом електроіскрового легування (ЕІЛ). У розроблених комбінованих електродах використано відомі тверді сплави ТК, ВК, порошковий дріт ПД 80Х20Р3Т з додаванням до них компоненту "К". Виконано експериментальні дослідження процесу свердління зразків із сталі 40Х, загартованої до твердості HRC 38–40. За інструмент взято свердла марки HSS (аналог швидкорізальна легована сталь Р6М5) швейцарської фірми IRWIN. Свердління здійснено цими свердлами незміцненими, зміцненими твердими сплавами ТК і ВК, порошковим дротом ПД 80Х20Р3Т, а також порошковим дротом ПД 80Х20Р3Т з додаванням до них компоненту "К". Встановлено, що стійкість свердел, зміцнених порошковим дротом ПД80Х20Р3Т+"К", порівняно зі серійним незміцненим збільшилась майже у 7 разів. Проведено також поверхневе зміцнення ЕІЛ зубців стрічкової пилки із сталі D6A (аналог 50ХГФМА) для пиляння деревинних матеріалів, з використанням електроду Т15К6+"К". Порівняльні дослідження проведено під час розпилювання деревини ясеня. За результатами досліджень встановлено, що ресурс роботи стрічкової пилки, зміцненої ЕІЛ, збільшився у 2 рази порівняно з незміцненими пилками. На підставі отриманих результатів можна стверджувати, що внаслідок зміни структури поверхневого шару металу підвищується його твердість, а завдяки високій іонізації міжелектродного простору – виникають сприятливі умови для перебігу реакцій, які зумовлюють зміну його хімічного складу. Однак для пояснення механізму процесу зміцнення наведені твердження потребують детальних металографічних досліджень.
49
Чжан, Чженчуань. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПОКРИТТЯ ЗІ СРІБЛА НА ПОВЕРХНІ ОЛОВ’ЯНОЇ БРОНЗИ, СФОРМОВАНОГО МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОІСКРОВОГО ОСАДЖЕННЯ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, no. 4 (46) (April 7, 2022): 60–66. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.9.
Full textAbstract:
Срібло як м’який матеріал використовується у конструкції підшипників, які несуть високі навантаження і високі швидкості, і має хороші характеристики змащення, механічні властивості та стійкість до корозії. Існує багато методів формування відповідного покриття, але не достатньо описаний процес нанесення Ag-покриття на поверхню олов’яно-бронзової втулки підшипника за допомогою технології електроіскрового осадження (ESD) для покращення умов експлуатації. У статті досліджене покриття, отримане на підкладці з олов’янистої бронзи, яке було сформоване в результаті ESD із застосуванням срібла як м’якого антифрикційного матеріалу. Досліджено морфологію, склад і властивості покриття. Приведено технологію формування Ag-покриття на поверхні олов’яної бронзи, яке утворене шляхом почергового електроіскрового осадження (ESD) нанесенням м’якого матеріалу срібла. Аналіз впливу осадження на масообмін, шорсткість, товщину, морфологію поверхні, елементний склад і трибологічні властивості Ag-покриття досліджували за допомогою електронних ваг, 3D-оптичних профілометрів, скануючої електронної мікроскопії (SEM), спектру енергетичної дисперсії (EDS) та трибометра. Покриття зі срібла наносили на поверхню олов’яної бронзи електроіскровим напиленням. Оптимальний параметр процесу був отриманий таким чином: напруга 60 В, робочий цикл 25%, продуктивність 1 хв/см2. За оптимальних параметрів процесу масообмін становить 25,0 мг, шорсткість поверхні Ag-покриття – 15,46 мкм, а товщина – 15 мкм. Зокрема, шар, отриманий за оптимальних параметрів процесу, зменшує поверхневі мікротріщини і має відносно гладку і щільну поверхню з хорошою цілісністю. Ag-покриття має хороший дифузійний зв’язок із підкладкою, а мікроструктура осадження компактна. Завдяки швидкому нагріванню та охолодженню поверхні підкладки за технологією ESD зерна в шарі осадження дуже щільні, витончені, рівномірно розподілені. Трибологічні властивості покриття при сухому терті показують, що менший опір демонструє Ag-покриття, нанесене з використанням м’якого антифрикційного матеріалу. Коефіцієнт поверхневого тертя стабільний після обкатки і стає стабільним протягом випробування, а мінімальний коефіцієнт тертя Ag-покриття становить приблизно 0,31 після етапу обкатки. У механізмі зношування Ag-покриття переважають пластична деформація, абразивне зношування та незначне полірування. На відносно м’якому Ag-покритті переважали пластична деформація та абразивне зношування. Срібло і мідь мають дуже хорошу «змочуваність», що сприяє покращенню ефективності дифузійного зчеплення між металами під час електростатичних розрядів. Однак ефективність застосування срібла як антифрикційного покриття потребує подальшого покращення.
50
Здещиц, Валерій, Анастасія Здещиц, and Анастасія Черних. "ВИМІРЮВАННЯ СИЛИ ВІДРИВУ ДИСКА ВІД РІДИНИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ." Physical and Mathematical Education 33, no. 1 (April 2, 2022): 7–13. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2022-033-1-001.
Full textAbstract:
Розглянуто методику проведення дистанційної лабораторної роботи з фізики, яка використовує саморобну дослідницьку установку для визначення функціональної залежності сили відриву диску, який дотикається до рідини плоскою поверхнею, від величини площі диску та його периметру. Формулювання проблеми. Рівняння Юнга зв'язує кут змочування і коефіцієнти поверхневого натягу на межі середовищ. З цього рівняння випливає, що макроскопічний параметр не залежать від властивостей молекул, а уявлення про силове поле між молекулами враховується тільки на лінії їх розмежування. Тому студенти роблять помилковий висновок, що сили міжмолекулярної взаємодії діють тільки на лінії розмежування середовищ. Отже, виконання лабораторної роботи за вищенаведеною тематикою вирішує цю проблему. Матеріали і методи. Поставлена мета: визначення функціональної залежності сили відриву диску, який доторкається до рідини плоскою поверхнею, від величини площі диску, наявності в ньому отворів та його периметру – вирішувалася за допомогою розробленої дослідницької установки. Для вимірювання величини сили відриву використовувався метод важеля. Результати. Залежність сили відриву від периметра диска (лінії розмежування рідини і твердого тіла) виявилася нелінійною і прямо пропорційною змоченої площі. Коефіцієнт пропорційності склав величину ≈ 40 Н / м2. Висновки. 1) Сила відриву диска від поверхні води непропорційна периметру диску. Це доводить той факт, що поверхневий натяг рідини як особлива реально діюча сила себе у цьому досліді не проявляє. 2) Незмінність величини сили відриву одного і того ж диска при збільшенні кількості виконаних в ньому отворів і залежність сили відриву тільки від площі поверхні цільного диска доводить той факт, що в утриманні диска беруть участь всі молекули, що знаходяться в контактному шарі диска і рідини.