Academic literature on the topic 'Поведінковий підхід'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Поведінковий підхід.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Поведінковий підхід"
1
Плахтій, Тарас. "ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРАДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 250–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-250-265.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність конструювання політичних пар- тій нового покоління, здатних здійснювати традиційну для них діяль- ність — ефективно та результативно у раціональній площині управляти суспільством в умовах переходу з модерну до постмодерну і у самому по- стмодерні.
Представлено міждисциплінарну модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій, яка була створена з метою здійснення такого кон- струювання. Вона пов’язує емерджентні якості політичних організацій на макрорівні з вибором поведінкових стратегій їхніх членів на мікрорівні че- рез взаємодією цих членів у рамках первинних груп і партійних підрозділів на мезорівні. Модель включає біологічний, архетипний, соціально-психоло- гічний, організаційний і політологічний підходи з виділеними у кожному з них аспектами, які пов’язують ці підходи у цілісну модель на основі архетип- ного підходу.
Детально описано зв’язки між аспектами різних підходів. Зокрема органі- заційний підхід визначає тип відтворюваних у первинних групах та партійних підрозділах ситуацій, які впливають на перебіг групової динаміки (соці- ально-психологічний підхід) та актуалізують відповідні культурні архетипи у несвідомому учасників взаємодії (архетипний підхід), що через сформова- ні на їх основі габітуси, установки, фрейми, дискурси, символи, цінності, ви- значають поведінковий вибір учасників взаємодії, активуючи чи пасивуючи їх (біологічний підхід). Все це прискорює або сповільнює аж до повної зу- пинки процес олігархізації політичних партій і визначає їх життєздатність, ефективність та результативність, включно зі здатністю реалізовувати про- тягом тривалого часу власні початкові цілі (політологічний підхід).
Створена і представлена міждисциплінарна модель дає можливість проаналізувати життєдіяльність політичних організацій на мікро-, мезо- і макрорівні на стадії їх конструювання з метою вибору оптимальної сукуп- ності організаційних параметрів будови цих організацій відповідно до типу зовнішнього середовища, в якому вони мають діяти.
2
Журавльова, О. В. "Когнітивно-поведінковий підхід до тлумачення сутності поняття "прокрастинація"." Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Психологія", вип. 9 (2019): 4–8.
Find full text
3
Сідоров, В. І. "КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО КРОСКУЛЬТУРНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ГАЛУЗІ ТУРИЗМУ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 50 (2018): 7–20. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.50.01.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано суть культурологічного підходу до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму. З’ясовано, що культурологічний підхід є сукупністю теоретико-методологічних положень і організаційно-педагогічних заходів, спрямованих на створення умов для засвоєння професійних цінностей, що забезпечить креативний прояв особистості у професійній діяльності. Культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму дає змогу трактувати формування кроскультурної компетентності студентів як процес особистісного відкриття, розвитку ідей діалогу культур. З іншого боку, сприяє глибокому розумінню туризму як визначального чинника соціальної і культурної інтеграції, як прояву та інструменту зростаючої культурної взаємодії, як засобу самовдосконалення особистості. Реалізується культурологічний підхід у процесі кроскультурної підготовці майбутніх фахівців галузі туризму завдяки спрямованості змісту на розвиток у студентів здатності до цілісного бачення світу й сприйняття загальнолюдської, особистої, національної культури; формування у студентів здатності розпізнавати культурні особливості представників різних культур (етносів, націй), вирішувати навчально-пізнавальні завдання, виявляти моральні аспекти культури; розвиток творчої особистості студента, здатної до прояву індивідуальності, самовдосконалення, самореалізації. Виявлено, що культурологічний підхід до кроскультурної підготовки майбутніх фахівців галузі туризму зумовлює акцент на розвитку в студентів культурного інтелекту. Запропоновано структуру культурного інтелекту, яка складається з таких компонентів: «метакогнітивний культурний інтелект», «когнітивний культурний інтелект», «мотиваційний культурний інтелект», «поведінковий культурний інтелект».
4
Matvieieva, O. M., O. M. Bondarenko, and O. P. Duksenko. "The Behavioral Approach to Ensuring Economic Security." Business Inform 5, no. 520 (2021): 385–89. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2021-5-385-389.
Full textAbstract:
The article is aimed at studying the behavioral approach to ensuring economic security during the development of the economy in the pandemic. The role and meaning of managerial decisions is defined, their ability to cause extraordinary reactions in the economic sphere is proved. A critical analysis of the essence of economic security of the State, region, enterprise is carried out. The subjects and objects of economic security of the State, region, enterprise are provided. The authors determine the factors of destabilization generated by the pandemic, which is the cause of emergence and development of crisis situations caused by threats to the economic security of the State, region, and enterprise. The scientific approach to ensuring economic security is presented in the statement that in the complex of measures that form the system of economic security of the State, region, enterprise, the system of prevention of emerging threats, taking into account the conditions of the pandemic, is of greatest importance. From the positions of economic security, it is important to assess and predict the impact of all expected threats, as well as economic and non-economic impacts on their course. It is noted that the strategic management of economic development processes in the pandemic causes an objective need on the part of the State authorities to have a concept of national security, the level of which depends on how effective managerial decisions are both at the enterprise level and at the State level; to what extent experts are able to avoid possible threats and eliminate the negative consequences of certain components of the external and internal environment in the pandemic. It is proved that a relatively insignificant influence of the behavioral approach in management is able to initiate a chain of profound changes in the economic system, and quite often with unpredictable consequences, which causes the need to expertise approved decisions for their economic security, while the powers of management bodies during the pandemic should be a continuation of their functional duties.
5
Zhuravlova, Olena, and Oleksandr Zhuravlov. "COGNITIVE-BEHAVIORAL APPROACH TO INTERPRETING THE CONCEPT OF MUTUALITY “PROCRASTINATION”." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1, no. 9 (August 29, 2019): 4–8. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2019-9-4-8.
Full text
6
Bulavinova, Natalia, Iryna Burdenko, Serhii Lehenchuk, Iryna Tsaruk, and Tetiana Ostapchuk. "Тенденції в дослідженні відповідального інвестування в контексті сталого розвитку: бібліометричний аналіз." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 3 (September 20, 2021): 179–99. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.03.11.
Full textAbstract:
Мета. Мета статті – окреслити тенденції та пріоритетні напрями вивчення відповідального інвестування в контексті сталого розвитку та дослідити напрями роботи інституцій і публікаційну активність у цій сфері.
Методологія / методика / підхід. У дослідженні використано бібліометричний, структурний, кластерний та графічний аналіз, а також методи візуалізації публікаційної активності вчених щодо відповідального інвестування за даними платформи Web of Science та допомогою програмного забезпечення VOSviewer.
Результати. На основі дослідження 1534 статей, присвячених тематиці відповідального інвестування, за такими напрямами аналізу як публікаційні категорії, динаміка публікацій, типи організацій, активність авторів, видавничий рейтинг, країни-лідери публікаційної активності, цитованість статей, кластеризація термінів і цитованих авторів охарактеризовано та візуалізовано бібліометричне поле цього поняття. Досліджено найбільш цитовані статті, які спрямовані на виявлення тенденцій розкриття та подальшого моніторингу тематики відповідального інвестування як основи сталого розвитку економіки. Проаналізовано публікаційну активність авторів та найбільш цитовані й актуальні статті. Виявлено чотири тематичних кластери в дослідженні відповідального інвестування (емпіричний, поведінковий, узагальнювальний і забезпечувальний) та найбільш відомі інституції, що займаються вивченням питань відповідального інвестування.
Оригінальність / наукова новизна. Охарактеризовано основні параметри бібліометричного поля відповідального інвестування засобами кластерного, структурного та графічного аналізу динаміки окремих показників. Уперше на основі ідентифікованих кластерів визначено належність тематики дослідження до пов’язаних «емпіричного» та «забезпечувального» кластерів. Визначено, що зв’язок між кластерами відповідального інвестування виявляється у їх ролі як інструментів та одночасно стратегій формування нових інвестиційних можливостей.
Практична цінність / значущість. Отримані результати дозволяють обґрунтувати ключові підходи до розуміння відповідального інвестування та найбільш пріоритетні напрями його дослідження, визначити джерела його науково-методологічного забезпечення на шляху країн до сталого розвитку.
7
Лівандовська, Інна. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТАНОВЛЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ У РІЗНИХ СОЦІАЛЬНИХ УМОВАХ." Психологія: реальність і перспективи, no. 16 (July 1, 2021): 113–20. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.215.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано теоретичний і практичний підхід до проблеми становлення гендерної ідентичності в підлітковому віці крізь призму різних соціальних умов ідентифікації та результатів власного емпіричного дослідження специфіки гендерної ідентифікації. Задекларована тема актуальна в аспекті соціальних умов розвитку дітей-сиріт: емоційної, соціальної, психічної депривації. У таких несприйнятливих умовах особливого значення набуває проблема становлення соціальної та особистісної ідентичності. Специфічні особливості гендерної ідентичності і процесу її формування залишаються майже поза увагою, хоч діти, які мають статус сироти та яких виховують поза сім’єю, належать до групи ризику, оскільки в них формується переважно недиференційований тип гендерної ідентичності, що негативно позначається на подальшій соціалізації та адаптації в суспільстві. У статті емпірично досліджуємо припущення, що структура гендерної ідентичності, яка включає в себе емоційно-оцінний, поведінковий, когнітивний та особистісний компоненти, має змістовні, кількісні та якісні відмінності у груп підлітків, які проживають у різних соціальних умовах.
Недостатня вивченість та дослідженість цієї проблеми в поєднанні з високою значущістю визначає її актуальність, оскільки корекція негативних характеристик особистості можлива лише за умови комплексного психолого-педагогічного супроводу розвитку гендерної ідентичності підлітків і буде сприяти зниженню емоційної нестабільності особистості та подоланню основних блоків набуття соціально-прийнятних гендерних патернів.
8
Литвиновський, Євген, and Ірина Литвиновська. "ФЕНОМЕН ЛІДЕРСТВА НА ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ." Науковий вісник: Державне управління 1, no. 7 (March 1, 2021): 162–79. http://dx.doi.org/10.32689/2618-0065-2021-1(7)-162-179.
Full textAbstract:
Феномен лідерства вивчається протягом багатьох років великою кількістю вчених. Дослідження деяких з них, дотичних до теми статті аналізуються в ній. Враховуючи, що природа феномену лідерства надзвичайно складна, носить індивідуально-суспільний характер в статті визначається що лідерство – це унікальна синергія: природнього-генетичних (Богом даних) задатків; материнського (батьківського) виховання; сприятливого соціального середовища (оточення, у тому числі і освітнього, як ціннісно-формувального стрижня соціуму); власної функціональності особистості професіонала. Функціональність визначається набутим досвідом, свідомо чи несвідомо сформованими уміннями, навичками, якостями. В статті аналізуються деякі підходи до визначення феномена лідерства. Визначено, що найбільш усталеними теоріями вважаються харизматична та синтетична теорія, «теорія рис», а також ситуаційний та поведінковий підхід. Акцентується увага, що для державної служби цікавими є інструментальне й емоційне лідерство, два важливих нових концепти лідерства: «Т-модель» та «Лідер-каталізатор». Державна служба повинна бути спрямована на «суспільне благо, на інтереси й потреби інших людей та їх задоволення тільки за умови дотримання правових і моральних обмежень».
В статті робиться висновок, що феномен Лідерства являє собою феномен, породжений системою неформальних, неофіційних відносин між людьми. Воно природним чином виникає в будь-якій групі на підґрунті впливу особистісного авторитету лідера на взаємини й поводження інших людей. Роль лідера виникає стихійно, штатним розкладом організації вона не передбачається. Лідерство – це надкомпетентність особистості, у тому числі і керівника, яку важко виміряти та важко відтворити. Подальшим науковим завданням визначається гіпотетичний пошук переліку особистісних та професійних якостей, які із простої людини роблять керівника-лідера державної служби. Ставиться питання:чи існує той геній – керівник (лідер), на основі вивчення діяльності якого можна встановити репертуар якостей, творіння яких у суспільстві допоможуть йому вийти із кризи і досягти «ери всезагального блага».
9
Timashova, Оksana. "Екологія в урбаністичному середовищі у конткексті поведінкових патернів городян." Multiversum. Philosophical almanac, no. 3-4 (November 30, 2018): 45–56. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2018.3-4.04.
Full textAbstract:
У статті порушено проблему екології міського середовища як екології соціального середовища, в якому городянин виробляє певні типи поведінкових патернів. Урбаністичні поведінкові патерни розглядаються у соціально-комунікативному аспекті міського життя. Визначено іміджевий патерн в інформаційно-репрезентаційній сфері міста, інтерактивний патерн – у сфері вибору соціального оточення, і фрактальний патерн – у сфері створення комунікативних кластерів. Дані патерни забезпечують городянину мінімізацію стресу, спричиненого міським середовищем, впливають на якість життя городянина в урбанізованому середовищі та якість самого міського середовища, а також задовольняють потребу городянина у безпеці міського життя. Вирізнення поведінкових патернів – інноваційний підхід у дослідженнях екології міського середовища.
10
Матвєєв, Вячеслав, Ольга Матвєєва, and Тетяна Щепіна. "ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ФАХІВЦЯМИ З ФІНАНСІВ, ОБЛІКУ І ОПОДАТКУВАН НЯ." Молодий вчений, no. 4 (92) (April 30, 2021): 111–14. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-24.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження особливостей поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування. Доведення необхідності виділення в управлінні із загальної маси фахівців галузі знань «Управління та адміністрування» саме фахівців з фінансів, обліку і оподаткування як певної відмітної «економічної особистості». Проведено критичний аналіз економічної поведінки вищої ланки управління. Досліджено поведінковий підхід в управлінні з точки зору оцінки кваліфікаційних якостей фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів, яка наближена до ідей історичної школи політичної економії. Охарактеризовано моделі економічної поведінки типові для фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів. Встановлено, що управлінські рішення фахівців з фінансів, обліку і оподаткування насправді відрізняються від управлінських рішень менеджерів. Визначено особливості поведінкового підходу до прийняття управлінських рішень фахівцями з фінансів, обліку і оподаткування, які є основним показником необхідності та доцільності розмежування підходу до управління класичного менеджера та зазначених фахівців. Представлено послідовність прийняття управлінського рішення у бізнесі фахівцем з фінансів, обліку і оподаткування. Доведено, що різність підходів до управління фахівців з фінансів, обліку і оподаткування та менеджерів виникає з відмінностей функціональних, професійних, кваліфікаційних можливостей та обов’язків. Менеджер виконує схожі економічні функції, але центр ваги його дій знаходиться в області контролю і управління господарською діяльністю, тоді як на фахівця з фінансів, обліку і оподаткування лягає фіксація первинної документації кожної господарської операції, чітке відображення її в обліку, арифметичний та логічний контроль проміжних та підсумкових звітів, підготовка стандартних форм звітності, відстеження змін податкового законодавства, положень та нормативних документів з грошового обігу, зовнішньоекономічної діяльності, поточний та перспективний економічний та фінансовий аналіз результатів господарської діяльності підприємства, розрахунок показників ліквідності, платоспроможності, рентабельності, ділової активності, фінансової стійкості тощо на основі наявної управлінської та фінансової звітності. Фахівець з фінансів, обліку і оподаткування має достатній рівень кваліфікації задля здійснення управління господарською діяльністю завдяки здатності приймати «миттєві» управлінські рішення, що є доцільним, необхідним та обов’язковим з причини організації господарської діяльності в умах постійної зміни законодавчого поля, що в свою чергу впливає на стан і якість звітності, яка є основою прийняття усіх управлінських рішень.
Dissertations / Theses on the topic "Поведінковий підхід"
1
Торой, Іллка, Надія Петрівна Ткачова, and Анна Валеріївна Кобєлєва. "Методологічне дослідження терміну "конкуренція"." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26243.
Full textAbstract:
Розглянуто методичні підходи до визначення терміну "конкуренція". Запропоновано визначати цю дефініцію як показник стабільності підприємства та його продукції на цільовому ринку промислового підприємства.
2
Райко, Діана Валеріївна. "Обґрунтування теорії стратегічного управління розвитком маркетингової діяльності промислового підприємства." Thesis, Національний університет "Львівська політехніка", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/4281.
Full text
3
Каманов, Максим Дмитрович. "Порівняльні особливості роботи з тривогою у екзистенційному та когнітивно-поведінковому підходах." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4746.
Full textAbstract:
Каманов М. Д. Порівняльні особливості роботи з тривогою у екзистенційному та когнітивно-поведінковому підходах : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Л. В. Спіцина. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 69 с.UA : Робота виклади на 69 сторінок. Перелік посилання включає 48 джерел. Об’єкт дослідження: робота з тривогою в екзистенційному підході та когнітивно-поведінкової терапія. У XXI столітті, в час соціальних змін, в часи коли суспільство шукає шляхи подолання тривоги, що розповсюджена у всіх верст населення, з причин поширення вірусних інфекцій, таких як (COVID-19). Особливостями цієї пандемії є соціальна ізоляція, яка стала випробуванням людства та людини в суспільстві, і однією з актуальних проблем є тривога, що поширена від буття людини до груп людей. Екзистенційний напрямок та КПТ( Когнітивно-поведінкова терапія) у роботі з тривогою і їх порівняльних особливостей, що співвідносяться з питань буття та сутності людини в екзистенційному напрямку та з питань оптимального реагування у КПТ( Когнітивно-поведінковому терапії). У дослідженнях Паркулаб О. в статті “екзистенцій на позиція консультанта як професійний вибір” зазначається , що вивчаючи різні підходи неможливо не зіткнутися з прогалинами концептуальних структур , тому надається перевага еклектичним та інтегративним баченням, задля можливості охоплення якомога більшого спектру ситуацій, і вирішення найефективнішим способом поставлених задач. Наукова новизна полягає в полягає в інтеграції понять і роботі з тривожними станами таким чином, щоб забезпечити послідовний розвиток в роботі з тривоги з оптимальними способами її вирішення.
EN : The work is 69 pages long. The list of references includes 48 sources. Object of research: work with anxiety in the existential approach and cognitive-behavioral therapy. In the 21st century, at a time of social change, at a time when society is looking for ways to overcome the anxiety that is prevalent among all segments of the population, due to the spread of viral infections such as (COVID-19). The peculiarities of this pandemic are social isolation, which has become a test of humanity and man in society, and one of the pressing problems is the anxiety that spreads from human existence to groups of people. Existential direction and CPT (Cognitive-behavioral therapy) in working with anxiety and their comparative features, which relate to the existence and essence of man in the existential direction and the optimal response to CPT (Cognitive-behavioral therapy). In the research of Parkulab O. in the article “Existences for the position of a consultant as a professional choice” it is noted that studying different approaches it is impossible not to face gaps in conceptual structures, so eclectic and integrative vision is preferred to cover as many situations as possible. tasks. The scientific novelty lies in the integration of concepts and work with anxiety in such a way as to ensure consistent development in the work of anxiety with optimal ways to solve it.
Reports on the topic "Поведінковий підхід"
1
Щербина, С. М. Формування ґендерної культури майбутніх учителів на заняттях зі спецкурсу «Ґендерна педагогіка». ВЦ КДПУ, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3099.
Full textAbstract:
У статті зазначено, що ґендерна культура – це соціально обумовлений рівень розвитку особистості, що визначає соціальну поведінку чоловіків і жінок та взаємини між ними. Ґендерна культура майбутнього вчителя – комплексне поняття, що включає формування особистості через ґендерну інформованість, сформовані особистісні якості (егалітарна свідомість, ґендерна чутливість) та уміння й здатність до протидії будь-яким проявам ґендерної дискримінації. Автором виділені та розкриті критерії та структурні компоненти ґендерної культури майбутнього вчителя: когнітивний, емоційно-оцінний (ціннісно-смисловий) та практичний (поведінковий). У статті зазначено, що формування ґендерної культури майбутніх учителів буде протікати успішно за умови вдосконалення загальнопедагогічної, фахової, методичної підготовки майбутніх учителів у відповідності до потреб ґендерного навчання і ґендерного виховання. Це може відбуватися шляхом внесення у діючі навчальні дисципліни інформації щодо основ ґендерного навчання і ґендерного виховання, розробки та впровадження нових спецкурсів, зокрема спецкурсу «Ґендерна педагогіка». Зміст спецкурсу «Ґендерна педагогіка» передбачає ознайомлення майбутніх учителів з теорію, методикою та технологією реалізації ґендерного підходу в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.