Journal articles on the topic 'Поведінкова модель'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Поведінкова модель.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Поведінкова модель.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Шоробура І. М. "МОДЕЛІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 50 (November 25, 2021): 168–76. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.320.
Full textAbstract:
У статті розкрито моделі прийняття управлінських рішень у контексті зарубіжного досвіду. Висвітлено сутність управлінського рішення, яке спрямовано на досягнення цілей, керівництво колективом, розподіл ресурсів, переробку інформації тощо. Визначено функції управлінського рішення: забезпечувальна, скеровуюча, координуюча, мобілізуюча та ін. Показано вимоги до управлінських рішень в Україні та за рубежем: наукова обгрунтованість, цілеспрямованість, оптимальність, своєчасність, комплексність та ін. Зосереджено увагу на європейських технологіях та видах управлінських рішень, як-от: програмованість та непрограмованість.Акцентовано на моделях прийняття управлінських рішень у вітчизняній та зарубіжний науці. Це класична модель, яка спрямована на визначеність умов щодо рішень; поведінкова модель, де рішення приймається на основі поведінки об’єкта та ірраціональна модель, де рішення приймається без дослідження альтернатив.Також показано визначення сутності моделі з точки зору зарубіжних науковців, як відображення в схемі, формулі характерних ознак об’єкта, що досліджується, а також в реальних подіях та управлінських ситуаціях. Звернено увагу на різні моделі прийняття управлінських рішень в Італії, Франції, Великобританії, Швеції, показано особливості середовища прийняття таких рішень, особисті якості менеджера, стилі управління, стандарти.Проаналізовано ціннісні чинники, пов’язані з соціокультурним середовищем міжнародного менеджменту, який спрямований на потребу адаптації в певному оточенні та її внутрішню інтеграцію.Підкреслено, що кожна Європейська модель менеджменту має свої особливості, оскільки враховує певні національні цінності, своєрідність національної психології, менталітету. Розглянуто моделі прийняття рішень у Франції, які спрямовано на стилі управління, що є відображенням управлінських цінностей, які частково формуються під впливом освіти.Визначено, що англійська модель менеджменту має великий вплив на розвиток інших європейських моделей, а також, що британські управлінські рішення спрямовані на навички спілкування і прагматизм. Відзначено неординарність шведської політики у прийнятті управлінських рішень у сфері перекваліфікації працівників, що дозволяє скоротити міграцію населення, пов’язану з пошуком роботи; доцільно використати економічний цикл тощо. Також показано своєрідність прийняття управлінських рішень в Італії.
2
Ковшова, І. О., and М. О. Глуміліна. "МАРКЕТИНГОВЕ КОРИГУВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ СТЕРЕОТИПІВ СПОЖИВАЧІВ НА РИНКУ МАРКЕТПЛЕЙСІВ УКРАЇНИ." Підприємництво і торгівля, no. 29 (April 16, 2021): 20–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1256-2021-29-04.
Full textAbstract:
У статті сформовано теоретичні засади визначення поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України, що базуються на основних принципах поведінкової економіки. Охарактеризовано основні моделі поведінки споживачів: модель обробки інформації Беттмана, модель Нікосії, модель Говарда-Шета, модель Енгеля, модель Говарда. Сформовано визначення поняття «поведінкові стереотипи» та базові гіпотези негативного ставлення споживачів до ринку маркетплейсів в Україні. Для перевірки гіпотез проведено пілотажне дослідження 351 споживача щодо суджень Інтернет-споживачів про покупку товарів чи послуг засобами електронної комерції. Виділено вісім основних поведінкових стереотипів на ринку маркетплейсів України: у споживачів існує підозріле ставлення до великої кількості позитивних відгуків; багато товарів на маркетплейсах виглядають для покупців як підробки; характеристики товарів, які недостатньо описані, негативно впливають на якість товарів; товари або послуги, в яких відсутні відгуки, споживачі можуть вважати неякісними; товари з одним фото споживачі можуть уважати неякісними; ціна, яка є нижчою за ринкову, виглядає для споживачів підозріло; передоплата товарів для споживачів може розглядатися як обман; товари з негативними відгуками можуть бути неякісними для споживачів. Доведено, що низькі оцінки інших користувачів, що стосуються товарів або послуг, сприяють формуванню думки про низьку якість цих товарів або послуг. Установлено, що неповний опис товарів і недостатня кількість візуальних матеріалів сприяють формуванню негативної оцінки у споживачів. Отримано результати, що неоригінальне виробництво товарів сформувало певний досвід і негативну оцінку товарів відомих брендів на маркетплейсах. Також у статті розроблено методику оцінювання, яка дає змогу прогнозувати поведінку різних сегментів споживачів та визначати напрями корегування з використанням маркетингового інструментарію. Зміна і коригування маркетингової стратегії для підприємств, які присутні на маркетплейсах України, можуть допомогти змінити або спростувати поведінкові стереотипи.
3
Деркачова, О. "Агресія як поведінкова модель у сучасній українській поезії (на матеріалі творів І. Андрусяка, Ю. Андруховича та А. Охрімовича)." Літературознавчі обрії, Вип. 15 (2009): 206–13.
Find full text
4
Kovalenko, A., О. Lyashenko, and О. Danilenko. "ПОВЕДІНКА ЧЕРГ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ІЄРАРХІЧНОЇ МОДЕЛІ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, no. 54 (April 11, 2019): 110–13. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.110.
Full textAbstract:
Процеси, які мають довгострокові залежності, можуть породити набагато важчий хвіст у трафіковому процесі, ніж традиційний вхідний Пуассонівський процес. Мета статті – дослідження поведінки черг комп'ютерних мереж при використанні ієрархічної моделі на прикладі черги до сервера. Базова модель. Для дослідження поведінки одиничної черзі мультифрактального трафіку, згенерованого ієрархічною моделлю, розглянуто дворівневу ієрархічну модель, в якій процес відновлення проходить через періоди генерації трафіку і періоди, коли генерація трафіку відсутня. Кожен період генерації трафіку складається, в свою чергу, з кількох аналогічних періодів менших рівнів і періодів недоступності трафіку. Результати дослідження. Запропонована модель використана на вході черзі сервера для обчислення розподілу хвоста контентного процесу черзі, тобто промодельовані ON-OFF процеси генерації трафіка. За допомогою збудованої моделі проаналізований контентний процес при часі, який наближається до нескінченності. Його асимптотична поведінка моделюється на відліках, котрі отримані в контрольних точок відновлення. З використанням отриманих результатів доведено, що контент ний процес проявляє ступеневу залежність поведінки в часових контрольних точок відновлення. Виходячи з цього, за допомогою перетворення Лапласа отримані вирази для розрахунку розвитку у часі важкого хвоста трафікового процесу. Висновки. Розроблено підхід до визначення поведінки черг під час використання ієрархічної моделі. Напрям подальших досліджень – дослідити взаємодію процесів формування черг з важкими хвостами.
5
Баландіна, Наталія Миколаївна, Микола Дмитрович Василенко, Валерія Миколаївна Слатвінська, and Світлана Володимирівна Сисоєнко. "ПІДХІД ДО МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКОВИХ ПРОЯВІВ У СОЦІАЛЬНОМУ ІНЖИНІРИНГУ В ІНТЕРЕСАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ." Вісник Черкаського державного технологічного університету, no. 4 (March 15, 2021): 57–66. http://dx.doi.org/10.24025/2306-4412.4.2020.222064.
Full textAbstract:
Стаття покликана стимулювати інтерес до особливостей підходів до моделювання поведінки людини в інформаційному середовищі та соціальному інжинірингу з метою забезпечення безпеки інформації в інформаційному кіберсередовищі. Розглянуто проблеми побудови кількісної теорії людських систем. З огляду на те, що поведінка людини не піддається математичному моделюванню, жодна зі створених моделей не може бути застосована для здійснення поведінкового аналізу. Доведено потребу в новому методологічному підході до побудови моделі поведінки людини в цифровій сфері, спрямованої на захист інформації в соціальному інжинірингу. Запропоновано синергійно-криптографічний підхід до побудови моделі поведінкових проявів в умовах соціального інжинірингу та в інтересах захисту інформації.
6
Луїджтелаар, Дж. ван, and Дж. ван Ойджен. "СУЧАСНІ ПРИНЦИПИ ТА ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НА МОДЕЛІ ГЕНЕТИЧНОЇ ФОРМИ АБСАНСНОЇ ЕПІЛЕПСІЇ." Medical Informatics and Engineering, no. 1 (June 22, 2020): 45–65. http://dx.doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2020.1.11129.
Full textAbstract:
Визначення валідної експериментальної моделі абсансної епілепсії є важливим як по відношенню до вивчення механізмів заховарювання, так і обґрунтування методів його лікування. Генетичні моделі WAG/Rij та GAERS створено як моделі генералізованої генетично детермінованої форми епілепсії, що відображають особливості абсансної епілепсії дитячого віку та на сьогодні являються провідними щодо визначення причин походження абсансної епілепсії. В огляді літератури наведено узагальнення 40-річного досвіду роботи з питань вивчення експериментальної абсансної епілепсії з метою визначення найбільш оптимального протоколу оцінювання методів лікування, впливу лікарських засобів на електроенцефалограму в щурів лінії WAG/Rij.
Зазначені моделі описано у восьмидесяті роки минулого сторіччя, коли й визначено їхню валідність щодо відтворення особливостей абсансної епілепсії. Наразі вказані моделі використовують для визначення ефектів антиепілептичних препаратів та інших засобів припинення епілептичної активності, а також для вивчення нейробіологічних механізмів розвитку спайк-хвильвоих розрядів та епілептогенезу. Хоча для визначення діагнозу абсансної епілепсії ключовими є реєстрація електроенцефалограми, електрокортикограми важливим залишається також дослідження відповідних поведінкових проявів. У роботі наведено протоколи дослідження ефективністі лікарських засобів, зокрема вейвлет аналіз і різні методи застосування нейронних мереж, необхідність моніторингу та кількісного оцінювання поведінки під час реєстрації електроенцефалограм, застереження щодо аналізу результатів, а також новітні методи електроенцефалограм-технологій.
Генетичні моделі витіснили моделі судом, викликані лікарськими засобами, що дозволяє проводити дослідження за умов вихідної епілептизації мозку та з розумінням внеску моделей викликаних іншими засобами. Предиктивна ефективність генетичних моделей перевищує таку в моделей, викликаних епілептогенними чинниками. Комбінована електроенцефалограма та поведінкова реєстрація у WAG/Rij щурів незалежно від їхньої статі має високий потенціал визначення про- та антиепілептогенної ефективності досліджуваних методів експериментального лікування.
7
Ulichev, O. S. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ВПЛИВІВ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, no. 50 (September 12, 2018): 147–51. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.4.147.
Full textAbstract:
Предметом вивчення в статті є процеси розповсюдження інформації та інформаційних впливів у віртуальних соціальних мережах. Метою є дослідження існуючих моделей розповсюдження інформації та інформаційних впливів у віртуальних соціальних мережах, порівняння окремих моделей, виявлення характеристик та специфічних ознак, що не враховуються в існуючих моделях. Завдання: дослідити види існуючих, раніше запропонованих, моделей для моделювання інформаційних процесів в соціальних мережах, провести порівняльний аналіз для виявлення характеристик та проявів, що не враховуються в запропонованих моделях, і в той же час можуть мати суттєвий вплив на досліджувані процеси. Використаними методами є: аналіз та синтез, емпіричні методи порівняння. Отримано наступні результати: порівняння розглянутих моделей виявляє, що більшість з них не враховують індивідуальних характеристик вузла. Класичні моделі орієнтовані на дослідження певних підгруп вузлів мережі та динаміку зміни даних підгруп, при цьому всі вузли мають однакові характеристики. Практика дослідження ситуацій в реальних умовах показує суттєвість значення та впливу на процес особистих характеристик учасників процесу інформаційного обміну. В тому числі існуючі моделі не враховують і поведінки чи стратегій, що обираються окремими вузлами в ході реалізації процесів інформаційного впливу. Висновки. Щоб узагальнити поведінку конкретних учасників мережі на всю мережу, необхідно створення єдиної теорії соціальних мереж, в рамках якої можна було б вивчати методи виявлення і опису характеристик мереж, закономірності поширення цих характеристик, створення методів, що дозволяють за структурою соціальної мережі та іншими характеристиками визначати причини взаємодій учасників. Наявність великої кількості запропонованих моделей потребує комплексного підходу до порівняння та оцінки моделей. Інформаційні впливи ботів та автоматизований підхід до процесу розповсюдження інформації втрачають свою актуальність за рахунок наявності розроблених методів для розпізнавання та нейтралізації таких впливів. В ході «живого спілкування» та інформаційних процесів між людьми – вузлами мережі вирішальне значення мають характеристики окремо взятого вузла та обрана ним поведінкова стратегія для досягнення поставленої мети. Як показує проведене дослідження – більшість існуючих моделей дані аспекти не враховує.
8
Потапчук, Євген, and Дар’я Карпова. "ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ УЯВЛЕНЬ МОЛОДІ ПРО СІМЕЙНІ РОЛІ." Psychology Travelogs, no. 1 (June 7, 2021): 15–29. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-2.
Full textAbstract:
Стаття присвячена дослідженню психологічної структури уявлень молоді про сімейні ролі. Результати теоретизації предмету дослідження дозволяють стверджувати, що найважливішою функцією уявлень є те, що вони служать інструментом пізнання. Тобто за допомогою уявлення ми спочатку описуємо, потім класифікуємо і, лише тоді пояснюємо об’єкти уявлень. Уявлення студентської молоді про сімейні ролі є складним психологічним феноменом, що формується на основі їхніх знань про рольовий розподіл у системі сімейно-шлюбних взаємин. Вони сприяють продуктивній поведінці сім’янина, далі орієнтують у моделях поведінки і, нарешті, мають важливе значення для адаптація до сімейного життя. Наявність таких уявлень спонукають молодь формувати звички до гармонійних моделей поведінки у майбутньому сімейному житті. Така манера поведінки стане нормою життя і буде сприяти формуванню відповідального сім’янина. Поняття «уявлення молоді про сімейні ролі шлюбних партнерів» відображає стійкі переконання молодої людини, які забезпечують типове реагування на ситуацію рольового розподілу сімейних обов’язків відповідно до сформованої в неї життєвої позиції. З’ясовано, що психологічна структура уявлень студентської молоді про сімейні ролі відображає три взаємопов’язаних компоненти: когнітивний компонент – система знань про сімейні ролі як моделі поведінки шлюбних партнерів (знання функцій сім’ї; знання сімейних ролей за інтелектуально-світоглядним чинником; знання сімейних ролей за морально-психологічним чинником; знання сімейних ролей за інтимно-сексуальним чинником; знання сімейних ролей за матеріально-фінансовим чинником; знання сімейних ролей за господарським чинником; знання патологізуючих сімейних ролей та причин їх появи); емоційно-оцінний компонент – ставлення до сімейного життя та обов’язків у майбутній сім’ї (сприймання та оцінка моделей поведінки батьків як шлюбних партнерів; емоційна ідентифікація з батьками; сприймання та оцінка моделей поведінки друзів як шлюбних партнерів; сприйняття та оцінка майбутнього шлюбного партнерства; сприйняття та оцінка свого ставлення до дітей; сприйняття та оцінка себе в ролі сім’янина; сприйняття стереотипних думок щодо ролі жінки та чоловіка у сім’ї); поведінковий компонент – ідентифікаційна поведінка в ролі майбутнього шлюбного партнера (вияви моделей поведінки, що відображають важливі сімейні ролі; розвиток свого шлюбного потенціалу; пізнання шлюбного потенціалу можливих майбутніх шлюбних партнерів).
9
Plashenko, S. А., and V. І. Kuz’menko. "ЗВ’ЯЗАНА ЗАДАЧА ПРО ТЕЧІЮ РІДИНИ У НЕЛІНІЙНО-ДЕФОРМІВНІЙ ТРУБІ." Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій, no. 29 (May 27, 2019): 198–206. http://dx.doi.org/10.15421/42190016.
Full textAbstract:
Вивчаються задачі про великі деформації товстостінної труби під дією тиску рухомої рідини. Створено математичну модель процесу. Поведінка матеріалу труби описувалась моделлю Муні. Проведено аналіз області допустимих значень параметрів. Встановлено зв’язок між характером течії рідини та деформуванням труби.
10
Вижва, Марія. "ВИКОРИСТАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ДЖ. СКУЛЛЕРА У РОЗРОБЦІ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 8(53) (December 27, 2019): 5–12. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).01.
Full textAbstract:
Стаття присвячена опису інтеграційної теорії лідерства, розробленої Дж. Скуллером (авторська назва – трирівнева модель лідерства (the three levels of leadership model) та їївикористання у розробці програми розвитку лідерських якостей старшокласників. Вказано основні особливості та структуру моделі та наведені головні характеристики кожногорівня. Подано детальний опис публічного, приватного та особистого рівнів лідерства, визначених Дж. Скуллером. Зазначено основні поведінкові патерни та властивостіособистості на кожному рівні. Надано пояснення таким ключовим термінам моделі як лідерська присутність, технічне ноу-хау, виміри лідерства та ін. У статті звертається увагадо визначення лідерства як процесу, що складається із чотирьох компонентів: мотиваційна мета, моніторинг прогресу та результатів; підтримка групової єдності та увага доособистостей. Аналізуються можливості практичного застосування моделі розвитку лідерства старшокласників на основі зазначеної концепції. У статті представлені основнімодулі програми тренінгу розвитку лідерства для старшокласників і визначено її теми.Зазначено перелік навичок та якостей, які передбачається розвивати в старшокласників у рамках запропонованої програми.
11
ЛОТИШ, Володимир, Лариса ГУМЕНЮК, and Павло ГУМЕНЮК. "СТРУКТУРНО – ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОБОТИ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ КУРСОВОЇ СТІЙКОСТІ (ESP)." СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, no. 13 (December 4, 2019): 108–15. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i13.93.
Full textAbstract:
Розроблено імітаційну модель управління поведінкою транспортного засобу при заносах з використанням системи курсової стійкості (ESP). Створено динамічну імітацію роботи контуру гальмівної системи, яка дозволяє ознайомитись з роботою контуру в динаміці, що значно покращує розуміння процесу гальмування; розроблено інтерактивну схеми роботи ESP та АВS. Зона виводу інформації під час роботи моделі дозволяє візуалізувати проходження автомобілем тестової траси та отримувати індикацію швидкості автомобіля та повороту керма та індикацію втручання ESP. Таким чином, отримана комп’ютерна модель управління автомобілем при заносах з врахуванням роботи ESP. яка дозволяє спостерігати в динаміці роботу ESP та прослідковувати зв’язки, які виникають при роботі системи ESP та ABS. Застосування такого підходу дозволяє проводити імітаційне моделювання за різними сценаріями, залежно від формування різноманітних ситуацій, практично необмеженої складності.Ключові слова: імітаційна модель, заноси, керування транспортним засобом, ESP, АВS, контур гальмівної системи, швидкість, поворот керма.
12
Пуховська, Людмила. "ЄВРОПЕЙСЬКІ СТРАТЕГІЇ, ПІДХОДИ І МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 51–62. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.51-62.
Full textAbstract:
У статті розкриваються європейські стратегії розвитку феномену освіти дорослих в умовах відкритості та інтернаціоналізації освітньо-наукового простору. Автор наголошує на завданнях розбудови освіти і навчання дорослих як ефективного сектора в структурі цілісної системи освіти кожної країни. Характеризуються теорії освіти дорослих, які найбільш поширені у світі – андрагогічна, навчання на основі досвіду, трансформаційна та розкриваються можливості щодо їх використання в контексті нових підходів до навчання фахівців. Обґрунтовується думка про те, що нові підходи західних вчених до теоретичного осмислення освіти дорослих можна представити у вигляді системи концепцій, об’єднаних вихідним педагогічним контекстом – теорією освіти упродовж життя, з її сучасним наголосом на дорослій половині людського життя після отримання основної освіти. У статті доводиться, що завдання переосмислення освіти і підготовки фахівців в ХХІ ст. в Україні і за кордоном актуалізує емпіричні теорії навчання, центральним концептом яких є досвід. Автором аналізуються положення трансформаційного навчання, результатом впровадження якого в освітній процес може стати трансформація професійного розвитку педагогів, особистісний розвиток і підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів. Виокремлюються базові ідеї трансформаційної теорії навчання дорослих про те, що перспективні перетворення особистості мають три виміри: психологічний (зміни в розумінні себе), ціннісний (перегляд системи переконань) і поведінковий (зміни в стилі життя). Робиться огляд сучасних успішних моделей професійного розвитку педагогів в зарубіжній практиці освіти модель «Школа професійного розвитку» (Professional Development School – PDS), клінічна модель (clinical model), модель навчання на робочому місці (work-based learning), модель навчання на базі проектів (project-based learning), модель навчання на основі реальних проблем (PBL), модель навчання на базі досвіду (experience-based learning systems – EBLS), матрична модель свідомої компетентності (matrix model of conscious competence). Зроблено висновок про необхідність використання в Україні зарубіжних теоретичних надбань у сфері освіти дорослих з метою вибудови максимально ефективного навчання на всіх етапах – від створення концепції до практичної реалізації; формування стратегій з урахуванням контексту навчання; використання педагогами технологій, які максимально відповідають контексту; професійного розвитку педагогів як рефлексуючих практиків.Ключові слова: європейські стратегії; теорії освіти дорослих; моделі освіти дорослих; трансформація професійного розвитку; зарубіжний досвід.
13
Khomych, Ivanna. "ФАКТОРНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА." Психологія: реальність і перспективи, no. 13 (December 26, 2019): 173–79. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi13.140.
Full textAbstract:
Стаття присвячена визначенню факторної моделі особистісних характеристик молодших школярів, компонентами якої виступатимуть інтегральні (латентні) особистісні фактори, які детермінують змістовий характер і специфіку уявлень молодших школярів про нормовідповідність власної поведінки. Вважаємо, що молодші школярі ще не можуть володіти повноцінною моральною поведінкою із внутрішньою моральною самодетермінацією, вони можуть лише оволодівати її моральними формами. Тому саме емпіричне вивчення розвитку нормовідповідної поведінки дітей молодшого шкільного віку та визначення інтегральних особистісних факторів дозволяє розширити знання про природу становлення структури особистості, з’ясувати її особливості та механізми розвитку. В результаті факторного аналізу ми виділили факторну модель особистісних характеристик молодших школярів. В структуру даної моделі увійшло шість інтегральних особистісних факторів. Виявлені закономірності дозволили нам зробити припущення, що специфічні особливості виявлених інтегральних особистісних факторів молодших школярів можуть виступати особистісними предикторами розвитку їх соціально-психологічної компетентності у сфері нормовідповідності власної поведінки.
14
Morushko, O. O., N. O. Khymytsia, and N. I. Didyk. "Проблеми формування неоднорідних команд: соціонічний аспект." Scientific Bulletin of UNFU 31, no. 5 (November 25, 2021): 113–17. http://dx.doi.org/10.36930/40310518.
Full textAbstract:
Розглянуто актуальні проблеми командотворення за потреби використання фахівців з різних галузей в межах одного колективу. Обґрунтовано потребу формування команд під виконання конкретних завдань з урахуванням індивідуальних особливостей та максимально можливої психологічної сумісності. Запропоновано та обґрунтовано використання соціонічних методів підбору колективу. Проаналізовано основні чинники, які впливають на поведінкові реакції та інформаційну складову психіки. Відображено особливості побудови людської психіки згідно з моделлю "А". Висвітлено основні особливості соціонічних квадр, перераховано їхні квадральні цінності. Виведено означення протилежних і суміжних квадр. Сформульовано принципи побудови однорідних та неоднорідних колективів. Проаналізовано конфігурацію основних можливих варіантів утворення неоднорідних колективів та їхні основні комунікаційні канали. Перераховано усі психічні функції, що входять до моделі психіки, описано область і межі їх компетенції. Відзначено важливість таких характеристик колективу, як його інтегральний тип, коефіцієнт конфліктності та оптимальний вибір лідера (керівника) колективу. Проаналізовано нюанси стихійного та цілеспрямованого командотворення. Розглянуто можливості формування команд за квадральним принципом та їх особливості. Обґрунтовано неефективність поєднання в межах одного колективу представників протилежних квадр. Запропоновано використання для формування неоднорідних команд представників суміжних квадр. Описано можливі стилі керівництва неоднорідними командами залежно від їх конфігурації. Сформульовано основні правила формування неоднорідних колективів за соціонічним принципом. Визначено їхні особливості залежно від домінантних психічний функцій. Змодельовано можливість роботи в неоднорідному колективі у групах за квадральним принципом, описано модель правильної поведінки керівника в цьому випадку.
15
Плахтій, Тарас. "ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ЯК СУБ’ЄКТИ ТРАДИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТМОДЕРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД)." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 250–65. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-250-265.
Full textAbstract:
Обґрунтовано необхідність конструювання політичних пар- тій нового покоління, здатних здійснювати традиційну для них діяль- ність — ефективно та результативно у раціональній площині управляти суспільством в умовах переходу з модерну до постмодерну і у самому по- стмодерні.
Представлено міждисциплінарну модель для аналізу життєдіяльності політичних організацій, яка була створена з метою здійснення такого кон- струювання. Вона пов’язує емерджентні якості політичних організацій на макрорівні з вибором поведінкових стратегій їхніх членів на мікрорівні че- рез взаємодією цих членів у рамках первинних груп і партійних підрозділів на мезорівні. Модель включає біологічний, архетипний, соціально-психоло- гічний, організаційний і політологічний підходи з виділеними у кожному з них аспектами, які пов’язують ці підходи у цілісну модель на основі архетип- ного підходу.
Детально описано зв’язки між аспектами різних підходів. Зокрема органі- заційний підхід визначає тип відтворюваних у первинних групах та партійних підрозділах ситуацій, які впливають на перебіг групової динаміки (соці- ально-психологічний підхід) та актуалізують відповідні культурні архетипи у несвідомому учасників взаємодії (архетипний підхід), що через сформова- ні на їх основі габітуси, установки, фрейми, дискурси, символи, цінності, ви- значають поведінковий вибір учасників взаємодії, активуючи чи пасивуючи їх (біологічний підхід). Все це прискорює або сповільнює аж до повної зу- пинки процес олігархізації політичних партій і визначає їх життєздатність, ефективність та результативність, включно зі здатністю реалізовувати про- тягом тривалого часу власні початкові цілі (політологічний підхід).
Створена і представлена міждисциплінарна модель дає можливість проаналізувати життєдіяльність політичних організацій на мікро-, мезо- і макрорівні на стадії їх конструювання з метою вибору оптимальної сукуп- ності організаційних параметрів будови цих організацій відповідно до типу зовнішнього середовища, в якому вони мають діяти.
16
Hryhorkiv, Vasyl, and Mariia Hryhorkiv. "DYNAMIC MODELS OF TWO-SECTOR ECOLOGICAL ECONOMY IN THE CASE OF LINEAR BEHAVIORAL FUNCTIONS OF ITS SUBJECTS." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 141–46. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-141-146.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано сутність та актуальність проблеми екологізації економіки та становлення екологічної економіки, у якій продукти забруднення, що є наслідком виробничої та невиробничої діяльності людського суспільства, обов’язково утилізуються, зменшуючи рівень забруднення довкілля. Розроблено концептуальний підхід до моделювання екологічно та соціально збалансованої двосекторної економіки, у якій один сектор займається виробництвом основної агрегованої продукції, а інший – утилізацією продуктів забруднення. На основі цього підходу запропоновано модель еколого-економічної динаміки з лінійними поведінковими функціями її суб’єктів, яка враховує соціально-економічну кластеризацію, процеси екологізації та контроль над забрудненням довкілля та може бути у різний спосіб модифікована. Моделі такого класу призначені для дослідження на їх основі тенденцій та закономірностей реальної динаміки еколого-економічних систем і підтримки прийняття рішень щодо управління цими системами.
17
Разумова, Олена, and Олена Резнікова. "Особливості розвитку професійної я-концепції сучасного вчителя." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(56)T.1 (2021): 161–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-161-171.
Full textAbstract:
У статті представлені результати емпіричного дослідження проблеми особливостей розвитку професійної Я-концепції сучасного вчителя. Актуальністьпоставленої проблеми визначається протиріччям між необхідністю розвитку професійної Я-концепції педагога відповідно до соціальних очікувань і недостатньою визначеністю практики цього процесу.Мета статті: змістовний аналіз структурних компонентів професійної Я концепції сучасного вчителя і визначення на цій підставі критеріїв її позитивної спрямованості. У якості структурної основи дослідження виступила модель розвитку професійної Я-концепції педагога, що включає: когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Задля досягнення мети використовувалися методики «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, методика «Моторна проба» Й. Шварцландера, методика «Індикатор копінг-стратегії» Д. Амірхана, методика діагностики мотивації професійної діяльності К. Замфір, методика діагностики ціннісних орієнтацій М. Рокіча. Проаналізовано особливості змісту і структурної організації професійної Я-концепції вчителя, її когнітивну, оціночну, поведінкову, мотиваційну, духовно-ціннісну складові. Визначено критерії позитивної Я-концепції вчителя: у когнітивній складовій – розвинений рівень рефлексії, професійно-орієнтовані ідентифікації, збалансованість модальностей Я-образів, їх внутрішня цілісність та загальний позитивний зміст; у оцінній складовій – адекватний рівень домагань та адекватна самооцінка; у поведінковій складовій – високий рівень розвитку стратегій розв’язання проблем, пошуку соціальної підтримки та виражені смисло-життєві орієнтації; у мотиваційна складовій – «оптимальний мотиваційний комплекс», спрямованість на особистісне зростання та здійснення внесків у суспільне життя; у духовно-ціннісній складовій – гармонійність структури термінальних і інструментальних цінностей. Окреслено перспективи розробки проблеми: зв’язати дослідження професійної Я-концепції педагогів із параметрами їх адаптованості, життєстійкості, самоактуалізації тощо. Ключові слова: педагог, професійна Я-концепція, рефлексія, ідентичність, образ Я, рівень домагань, мотивація, ціннісні орієнтації.
18
Povkhan, Igor. "ПИТАННЯ СКЛАДНОСТІ ПРОЦЕДУРИ ПОБУДОВИ СХЕМИ АЛГОРИТМІЧНОГО ДЕРЕВА КЛАСИФІКАЦІЇ." TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, no. 3(21) (2020): 142–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2020-3(21)-142-153.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку інформаційних систем та технологій, які базуються на математичних моделях теорії штучного інтелекту (методах та схемах алгоритмічних дерев класифікації), виникає принципова проблема вузької спеціалізації наявних підходів та методів у соціально-економічних, екологічних та інших системах первинного аналізу та обробки великих масивів інформації. Задачі, які об’єднуються тематикою розпізнавання образів, дуже різноманітні та виникають у сучасному світі в усіх сферах економіки та соціального контенту діяльності людини, що приводить до необхідності побудови та дослідження математичних моделей відповідних систем. На сьогодні немає універсального підходу до їх розв’язання, запропоновано декілька досить загальних теорій та підходів, що дозволяють вирішувати багато типів (класів) задач, але їх прикладні застосування відрізняються досить великою чутливістю до специфіки самої задачі або предметної області застосування. Представлена робота присвячена проблемі моделей логічних та алгоритмічних дерев класифікації (схем ЛДК/АДК), пропонує оцінку складності структур алгоритмічних дерев (моделей дерев класифікації), які складаються з незалежних та автономних алгоритмів класифікації і будуть являти собою певною мірою новий алгоритм розпізнавання (зрозуміло, що синтезований із відомих схем, алгоритмів та методів). Постановка проблеми. Нині актуальні різні підходи до побудови систем розпізнавання у вигляді дерев класифікації (ЛДК/АДК), причому інтерес до методів розпізнавання, які використовують дерева класифікації, викликаний багатьма корисними властивостями, якими вони володіють. З одного боку, складність класу функцій розпізнавання у вигляді моделей дерев класифікації, при визначених умовах, не перевищують складності класу лінійних функцій роз-пізнавання (простішого з відомих). З іншого – функції розпізнавання у вигляді дерев класифікації дозволяють виділити в процесі класифікації як причинно-наслідкові зв’язки (та однозначно врахувати їх у подальшому), так і фактори випадковості або невизначеності, тобто врахувати одночасно і функціональні, і стохастичні відношення між властивостями та поведінкою всієї системи. При цьому відомо, що процес класифікації нових, таких, що досі не зустрічалися, об’єктів світу багатьох тварин і людей (за винятком об’єктів, інформація про які передається генетичним шляхом (наслідковим), а також в деяких інших випадках), відбувається за так званим логічним деревом рішень (у зв‘язку з нейромережевою концепцією). Зрозуміло, що доцільно не розробляти новий алгоритм, а запропонувати деяку концепцію раціонального використання вже накопиченого потенціалу алгоритмів та методів класифікації у вигляді моделей алгоритмічних дерев класифікації (структур АДК). Саме тому ця робота має намір хоча б частково подолати ці обмеження та присвячена оцінці складності процедури побудови моделей алгоритмічних (логічних) дерев класифікації в галузі задач розпізнавання. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У дослідженні розглянуті останні наукові публікації у відкритому доступі, які присвячені загальній проблемі підходів, методів, алгоритмів та схем розпізнавання (моделей ЛДК/АДК) дискретних об’єктів (дискретних зображень) у задачах розпізнавання образів (теорії штучного інтелекту). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Можливість простого та економного методу побудови моделі алгоритмічного дерева класифікації (або структур АДК/ЛДК) та оцінка складності такої процедури (моделі структури АДК/ЛДК) на основі початкових масивів дискретної інформації великого об’єму. Постановка завдання. Дослідження актуального питання складності загальної процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації (моделі АДК) на основі концепції поетапної селекції наборів незалежних алгоритмів класифікації (можливих їх різнотипних множин та сполучень), яке для заданої початкової навчальної вибірки (масиву дискретної інформації) будує деревоподібну структуру (модель класифікації АДК), з набору алгоритмів оцінених на кожному кроці схеми побудови моделі за даною початковою вибіркою. Виклад основного матеріалу. Пропонується оцінка складності процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації для довільного випадку (для умов слабкого та сильного розділення класів навчальної вибірки). Розв’язок цього питання має принциповий характер, щодо питань оцінки структурної складності моделей класифікації (у вигляді деревоподібних конструкцій), структур АДК дискретних об’єктів для широкого класу прикладних задач класифікації та розпізнавання в плані розробки перспективних схем та методів їх фінальної оптимізації (мінімізації) конструкції. Це дослідження має актуальність не лише для конструкцій алгоритмічних дерев класифікації, але й дозволяє розширити саму схему оцінки складності і на загальний випадок структур логічних дерев класифікації. Висновки відповідно до статті. Досліджені питання структурної складності конструкцій ЛДК/АДК, запропонована верхня оцінка складності для процедури побудови алгоритмічного дерева класифікації в умовах слабкого та сильного розділення класів початкової навчальної вибірки.
19
Кліпкова, Оксана, Наталія Козьмук, and Ганна Голуб. "ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА МОДЕЛЬ ПОВЕДІНКИ ПІДПРИЄМСТВА." Вісник Університету банківської справи, no. 1(40) (May 24, 2021): 50–57. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x1(40)2021237615.
Full textAbstract:
Метою написання статті є дослідження сутності поняття «глобалізація» та факторів її формування в аспекті побудови індивідуальної поведінкової траєкторії підприємства в умовах зростаючої невизначеності, спричиненої глобалізаційними процесами. Обґрунтовано переваги і недоліки глобалізаційних процесів для бізнес-структур та національних економік. Виокремлено сутнісні характеристики невизначеності поведінки підприємства за поширення та активного розвитку глобалізаційних процесів. Запропоновано рекомендації щодо формування оптимальної поведінкової траєкторії підприємств за умови невизначеності на основі вибору стратегії з рахуванням критеріїв Севіджа, Гурвіца і Вальраса. При формуванні матеріалів статті використано загальнонаукові методи індукції та дедукції — при визначенні впливу глобалізації як на підприємства, так і на національну економіку, аналізу та синтезу при дослідженні факторів впливу глобалізації на національну економіку окремих держав, наукової абстракції та економічного експерименту — при формуванні оптимальної поведінкової траєкторії фірм в умовах невизначеності. Доведено, що глобалізаційні процеси у світовому господарстві сприятимуть формуванню в підприємства адаптивної поведінки, яка спрямована на визначення та класифікацію ресурсів компанії, оцінку сильних і слабких сторін конкурентного середовища, потенціалу та можливостей заробітку щодо можливостей отримання постійної конкурентної переваги і створення прибутку.
20
ПЕЛИПЕНКО, Микола. "САМОЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙБУТНЬОГО РЯТУВАЛЬНИКА ЯК АСПЕКТ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (December 2020): 354–62. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-354-362.
Full textAbstract:
АНОТАЦІЯ У статті узагальнюється поняття сталого розвитку суспільства, визначено його сутність та коротко описується його походження. Обґрунтовується роль готовності майбутніх рятувальників до самозбереження в реалізації моделі сталого розвитку. Розглядаються психологічні, управлінські, моральні аспекти самозбереження майбутніх рятувальників в екстремальних умовах професійної діяльності, його зв’язок з відповідною поведінкою. Доводиться значення самозбереження в контексті виконання рятувальниками своїх професійних обов’язків. Наголошується на специфіці ставлення суспільства до збереження життя та здоров’я рятувальників, розкривається відповідна етична суперечність. Обґрунтовується природність самозберігаючої поведінки рятувальника, як з біологічної, так і з психологічної точки зору. Проаналізовано деякі нормативні документи минулого і сучасності, на основі яких описується і обґрунтовується трансформація офіційної позиції держави щодо необхідності збереження життя і здоров’я рятувальників. Підбито підсумки щодо необхідності формування самозберігаючої поведінки майбутніх рятувальників в контексті розвитку ідеї сталого розвитку суспільства. Ключові слова: сталий розвиток, готовність до самозбереження, самозберігаюча поведінка, майбутній рятувальник, оперативно-рятувальна служба, виправданий ризик.
21
Soltani, R. E. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНО-ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЙ У ЩУРІВ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ В НИХ СИНДРОМУ АПНОЕ СНУ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 4 (February 25, 2021): 63–68. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.4.11811.
Full textAbstract:
Резюме. Синдром обструктивного апное-гіпопное під час сну (СОАГС) – патологічний стан зупинки вентиляції легенів у хворих понад 10 с; при цьому протягом 7- годинного сну апное-гіпопное реєструється не менше 30 разів. Він зумовлений періодичною обструкцією верхніх дихальних шляхів на рівні горла; при цьому на тлі збереження дихальних зусиль призупиняється легенева вентиляція та понижується насиченість крові киснем; у пацієнтів виникає груба фрагментація сну та надмірна денна сонливість. У хворих спостерігається суттєве погіршення якості життя, зумовлене інсомнічними розладами, та розвивається при цьому симптомокомплекс органічних порушень. Для глибшого вивчення патогенетичних механізмів СОАГС доцільно використовувати експериментальні моделі на дрібних лабораторних тваринах.
Мета дослідження – оцінити особливості емоційно-поведінкових реакцій у щурів при моделюванні в них синдрому апное сну.
Матеріали і методи. Дослідження проведено на 42-х білих безпородних щурах-самцях, які перебували на звичайному харчовому раціоні віварію. Для виключення випадкових впливів усі тварини перебували в однакових умовах і брали їх для досліду в один і той же час. З метою усунення коливань гормонального фону для експерименту брали нелінійних білих статевозрілих щурів-самців, маса яких була (200±10) г. Тварин поділили на 3 групи: першу – щури, у яких під барбітуровим наркозом моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну (21 тварина), друга – щури, яким проводили барбітуровий наркоз (14 тварин), третя – інтактні тварини (7 щурів). Забезпечували тваринам медикаментозний сон, вводячи їх у наркоз. Для цього використовували 1% розчин натрію тіопенталу. Анестетик у дозі 60 мг/кг вводили внутрішньочеревно у ділянку гіпогастрію. Тварини інтактної групи отримували внутрішньочеревно еквівалентну кількість ізотонічного розчину NaCl. Проводили дослідження фізіологічної активності щурів за тестом Буреша у відкритому полі. Досліджували особливості емоційно-поведінкових реакцій у тварин, яким моделювали синдром обструктивного апное-гіпопное сну. Для цього сконструювали пристрій, який за допомогою електромагнітного затвору викликає дозоване за часом змикання двох планок, між якими фіксується латексна тонкостінна муфта, одягнута на мордочки тварин, проксимальна частина яких щільно прилягає до шкіри голови. Тварини при цьому знаходились у медикаментозному сні. Дослідження проведено на 4; 12 і 18 доби.
Результати. Під час моделювання інспіраторного апное внутрішньоплевральний тиск у них зростав у 5–6 разів. Досліджували емоційно-поведінкові реакції у 42 щурів за тестом «відкрите поле» з інтервалом у 3 дні, загальною тривалістю 18 днів. Виявили погіршення значень горизонтальної та вертикальної активності й показників вегетативного балансу на тлі проведеного наркозу та, особливо, при моделюванні у них синдрому обструктивного апное сну, що засвідчувало їхню здатність до погіршення адаптації, на відміну від інтактних тварин.
Висновки. Для поглибленого вивчення феномену обструктивного апное-гіпопное сну доцільно застосовувати запропоновану експериментальну модель інспіраторного перекриття ротового та носових просвітів тварин на (2,2±0,2) с протягом кожної хвилини сну під час наркозу. При моделюванні обструктивного апное-гіпопное сну в щурів відбуваються функціональні зміни – пониження емоційно-поведінкових реакцій та вегетативного балансу, що вказує на виражені порушення адаптаційних механізмів.
22
K.A., Lysnyk. "THEORETICAL AND EMPIRICAL MODELS OF OVERCOMING THE HIGH LEVEL OF FEAR OF CANCER RECURRENCE IN CANCER SURVIVALS." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 2 (June 8, 2021): 144–52. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-2-17.
Full textAbstract:
he article reflects the results of a review of theoretical models presented in foreign scientific journals, that are describing the cognitive and emotional components of the causes of fear of cancer recurrence – serious problem in psycho oncology, which cancer survivals are faced to and that significantly impair their quality of life. Also we investigate goals of psychological influence to reduce the clinical level and/or overcome the fear of cancer recurrence in cancer survivals and available proven practical methods of correction of their psychological state. Purpose: to carry out a comparative analysis of the effectiveness of existing theoretical and empirical models of overcoming the high level of fear of recurrence in cancer survivals. Methods: review of existing publications on the selected topic; classification of available theoretical models for explaining the fear of cancer recurrence; analysis and description of the cognitive and emotional constructs of the course of this psychological phenomenon; generalizations about the effectiveness of practical methods of psychosocial impact on cancer survivals in order to reduce the clinical level of their fear of cancer recurrence. Results: There were identified six theoretical models of the origin and course of the fear of cancer recurrence in cancer patients and five research of the introduction of practical methods for correcting the clinical level of this fear. All existing theories and practical methods that have been proposed in foreign research so far originate from the cognitive-behavioral paradigm, but each year they become more personalized and include a social component of supporting too. Some of them are very interesting to practical psychooncologysts. Conclusions. The prospect of further research is to create a native method of reducing the fear of cancer recurrence in cancer survivals taking into account the identified models and effective methods of influence; and conducting a practical research of the effectiveness of this method in Ukrainian cancer survivals, as the fear of cancer recurrence significantly affects their subsequent quality of life.Key words: psychooncology, cognitive model of cancer desease, coping strategies, clinical level of FCR, methods of psychosocial correction. У статті відображено результати огляду іноземних наукових видань стосовно теми страху рецидиву раку в онкопацієнтів із метою виявлення теоретичних моделей, що описують когнітивні та емоційні складники причин виникнення страху рецидиву раку, з яким стикаються онкоодужуючі. Також за результатами огляду теоретично досліджено, які цілі психологічного впливу найчастіше обирають пси-хоонкологи для зниження клінічного рівня та/або подолання страху рецидиву раку відповідно до обраних теоретичних моделей. Проведено огляд та порівняння наявних апробованих практичних методів корекції психологічного стану в онкоодужуючих. Мета – здійснити порівняльний аналіз ефективності наявних теоретичних та емпіричних моделей подолання високого рівня страху рецидиву в онкоодужуючих.Методи: огляд наявних публікацій з обраної теми в іноземних наукових виданнях; класифікація наявних теоретичних моделей пояснення виникнення страху рецидиву раку; аналіз та опис когнітивних та емоційних конструктів перебігу цього психологічного явища; узагальнення ефективності апробова-них практичних методів психосоціального впливу, застосованих до онкоодужуючих у різних дослідженнях із метою зниження клінічного рівня страху рецидиву раку. Результати: виявлено шість теоретичних моделей виникнення та перебігу страху рецидиву раку в онкоодужуючих та п’ять досліджень упровадження практичних методів корекції клінічного рівня цього страху. Всі наявні теорії і практичні методи, які дотепер запропоновані в іноземних дослідженнях, походять із когнітивно-поведінкової парадигми, стаючи з кожним роком усе більше персоналізованими, та включають соціальний складник підтримки. Деякі з них становлять практичний інтерес для психоонкологів. Висновки. Перспективою подальших досліджень є створення, ураховуючи виявлені моделі та ефективні методи впливу, вітчизняної методики зменшення страху рецидиву в онкоодужуючих; проведення практичного дослідження ефективності цієї створеної методики в українських онкоодужуючих, оскільки страх рецидиву раку суттєво впливає на подальшу якість життя.Ключові слова: психоонкологія,когнітивна модель онкохвороби, поведінкові стратегії подолання, клінічний рівень FCR, методи психосоціальної корекції.
23
ЧЕРЕЗОВА, Ірина. "АДАПТИВНА ПОВЕДІНКА ОСОБИСТОСТІ В КОНТЕКСТІ ЖИТТЄВИХ КРИЗ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 72–79. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-72-79.
Full textAbstract:
У статті здійснюється огляд наукових напрямків дослідження адаптивної поведінки особистості в складних життєвих ситуаціях. Висвітлюється порівняльний аналіз концептуальних підходів до визначення поняття копінг-поведінки як такої, що дає можливість особистості опановувати себе у період життєвої кризи та адаптуватися до нових умов життя. Встановлено, що проблема копінг-поведінки бере свій початок з теоретичних передумов вивчення оволодіння стресом, а проблема опановуючої поведінки є міждисциплінарною, оскільки включає явища регуляції та саморегуляції поведінки суб’єкта, особистісний розвиток, благополуччя, психологічне здоров’я та ресурси продуктивності людини. З’ясовано, що поняття копінгу інтерпретується по-різному згідно з сучасними психологічними підходами. На основі аналізу цих підходів виділені основні характеристики копінг-поведінки, які полягають у загальній стратегії оволодіння стресом, зменшенням його дії та адаптації усіх сфер особистості. Виявлено, що в складних життєвих ситуаціях особистість використовує механізми психологічного захисту та копінги. Так, Т. Крюкова виділяє наступні ознаки такої поведінки: усвідомлюваність, можливість вибору способів поведінки та їх значущість, цілеспрямованість тощо. Домінуючим фактором адаптивної поведінки особистості є оцінка внутрішньої та зовнішньої ситуацій, яка відіграє важливу роль у виникненні емоцій та мотивації поведінки. З точки зору характеру ситуації (безпечна/небезпечна), її оцінка вперше стала центральним моментом у когнітивній моделі емоцій (М. Арнольд). Цю узагальнену модель процесу когнітивної оцінки ситуації уточнив та екс¬периментально обґрунтував Р. Лазарус, на основі якої оволодіння труднощами слугують досягненню двох цілей: оволодіння системою «індивід-навколишнє середовище», яка викликає стрес, та її зміна (проблемно-орієнтоване оволодіння); контроль стресових емоцій як емоційно-орієнтоване оволодіння, що є наслідком емоційного реагування на ситуацію. З’ясовано, що копінг-поведінка, трансформуючись відповідно до змін вимог ситуації до людини або змін самого суб’єкта в ситуації, має власну динаміку. Доведено, що людина використовує одночасно декілька усвідомлюваних видів поведінки у важкій життєвій ситуації: поодинокі копінг-дії, копінг-стратегії, копінг-стилі. Окреслено структурні компоненти копінг-поведінки як адаптивної при переживанні особистістю життєвих криз: сприйняття стресової ситуації, оцінка особистістю стресової ситуації як загрози або виклику, копінгова дія або реакція як стратегія подолання стресової ситуації. Ключові слова: копінг, копінг-поведінка, стрес, динаміка копінг-поведінки, структура копінг-поведінки.
24
Orliv, M. S. "Запровадження компетентнісно-орієнтованого управління людськими ресурсами на державній службі." Public administration aspects 5, no. 8-9 (December 8, 2017): 36–46. http://dx.doi.org/10.15421/15201726.
Full textAbstract:
У статті розкрито переваги компетентнісно-орієнтованого управління людськими ресурсами у публічному секторі для держави, органів влади, їх керівників та персоналу. Визначено його об’єкти, завдання та ключові умови успіху запровадження у контексті реалізації реформи державної служби в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду. Обґрунтовано необхідність управління індивідуальною і організаційною компетентністю, а також доданою вартістю людських ресурсів. Запропоновано заходи щодо горизонтальної інтеграції компетентнісного підходу у кадрові процеси органів влади. Проаналізовано склад пріоритетних компетентностей вищих керівних кадрів в урядах країн-членів Організації економічного співробітництва і розвитку. Запропоновано підхід до формування структури компетентнісної моделі (кластери – ключові компетентності – поведінкові індикатори) як стратегічного інструменту управління людськими ресурсами та розкрито етапи її запровадження для вищого корпусу державної служби України. Обґрунтовано, що розробка компетентнісних моделей для державних службовців категорій посад «Б» і «В» має здійснюватись органами влади за децентралізованим підходом.
25
Lazorenko, Borys, and Kateryna Kalnytska. "Теоретична модель соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 44(47) (December 20, 2019): 26–36. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).114.
Full textAbstract:
Розроблено теоретичну модель соціально-психологічного супроводу реадаптації (СПСР) ветеранів в умовах гібридних війни і миру. За допомогою методик визначення посттравматичних станів та адаптивності у форматі “case study” представлено їхню динаміку у двох ветеранів після завершення ними реабілітаційного етапу відновлення. Виокремлено чинники ретравматичного впливу на їхню особистість в умовах гібридних війни і миру. До зовнішніх соціальних чинників віднесено тривання обстрілів і загибель українських військовослужбовців та мирного населення на сході країни, проросійські настрої певної частини українських громадян, до психологічних чинників – внутрішній конфлікт субособистостей “ворога” і “захисника”, зумовлені ним проєкції і неадекватні поведінкові прояви. Обстоюється необхідність соціально-психологічного супроводу реадаптації ветеранів та членів їхніх сімей, аби нейтралізувати й усунути деструктивну дію цих чинників. З’ясовано мотиви участі ветеранів у супроводі: допомога побратимам, зміцнення психіки, покращення стосунків у сім’ї, забезпечення належної якості життя сім’ї, родини і країни. Розроблено теоретичну модель супроводу реадаптації ветеранів в умовах гібридних війти і миру, показано доцільність використання принципів командотворення і технології взаємодії “рівний – рівному” в реадаптаційному процесі. Центральне місце в моделі відведено команді фахівців і ветеранів – учасників програми реадаптації, до її периферійних елементів віднесено мережу громадських та державних організацій, які працюють у сфері психологічної, медичної та соціальної підтримки ветеранів. Окреслено коло таких організацій: громадські – це організації ветеранів і волонтерів, які працюють у регіонах; державні – це обласні відділи департаментів Міністерства ветеранів України, військові госпіталі, соціальні центри для сім’ї, дітей та молоді, центри зайнятості, територіальні центри соціального обслуговування тощо. У структурі моделі виокремлено такі підрозділи: реабілітаційно-профілактичний, соціальної та професійної адаптації, науково-дослідний та інформаційний. Реабілітаційно-профілактичний підрозділ має убезпечувати ветеранів від ретравматизації, залежностей та суїцидальної поведінки в умовах гібридних війни і миру; підрозділ соціальної та професійної адаптації покликаний допомагати ветеранам у пошуку роботи та набутті необхідної професійної кваліфікації; науково-дослідний підрозділ має забезпечувати ефективність реалізації супроводу, проводити моніторинг отриманих результатів, оптимізувати зворотний зв’язок між основними структурними елементами СПСР і системою в цілому; інформаційна структура має надавати необхідну інформацію користувачам та фахівцям центру щодо обміну досвідом між учасниками супроводу, інформувати потенційних користувачів, партнерські організації, інших представників громади про труднощі і здобутки супроводу ветеранів. У ході подальших досліджень належить з’ясувати ефективність розробленої моделі, умови і засоби її поширення за необхідності в інших регіонах України.
26
Nykonenko, Liudmyla. "Модель соціально-психологічного супроводу постраждалих в умовах надзвичайних ситуацій." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 48(51) (December 30, 2021): 55–67. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).238.
Full textAbstract:
У статті представлено модель соціально-психологічного супроводу постраждалих на всіх етапах розгортання надзвичайної ситуації (НС). Методологічною основою дослідження стали положення про стрес і дистрес (Г. Сельє), положення про психологічну готовність до надзвичайних ситуацій (В. Духневич) та здобутки кризової, екстремальної психології (Ю. Александровський). Як дослідницькі методи застосовано теоретичний аналіз літератури з означеної проблематики; систематизацію та узагальнення концепцій, підходів і досліджень у галузі соціально-психологічного супроводу постраждалих від надзвичайних ситуацій. Розглянуто стадіальність розгортання надзвичайної ситуації: 1) стадія вітальних реакцій; 2) стадія гострого емоційного шоку; 3) стадія психофізіологічної демобілізації; 4) стадія фактичного завершення; 5) стадія відновлення; 6) стадія віддалених реакцій. Для кожної стадії описано об’єктивні ризики; життєві завдання; особливості психоемоційних станів; типові психологічні, поведінкові реакції; етичні дилеми; прояви конструктивної і деструктивної поведінки; необхідні навички саморегуляції; соціально-психологічну допомогу, якої потребують постраждалі. Підсумовано, що соціально-психологічний супровід постраждалих від НС є процесом поетапного вирішення специфічних життєвих завдань особистості або групи, що дає змогу мінімізувати негативні наслідки для фізичного і психічного здоров’я на кожному з етапів розгортання надзвичайної ситуації. Створення протоколів для кожної зі стадій НС у подальшому допоможе стандартизувати соціально-психологічний супровід постраждалих. Завдяки впровадженню запропонованої моделі в процес підготовки рятувальників можна буде створити образ конструктивних дій на кожному з етапів розгортання НС.
27
Скрипник, І. "Двохсотлітній експрес: українська література та незмінність поведінкової моделі влади." Актуальні питання суспільних наук та історії медицини, no. 1 (9) (2016): 89–96.
Find full text
28
Матвєєва, Тетяна Степанівна. "Поетика ірраціонального в романі М. Павлика «Пропащий чоловік»." Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 3 (May 8, 2014): 135–43. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v3i0.2056.
Full textAbstract:
У статті зроблено спробу на матеріалі маловивченого твору М. Павлика «Пропащий чоловік» обґрунтувати його поліестетичну природу через звернення до ірраціональної складової змістової площини роману. Виділені такі ірраціона-льні елементи, як стан агонії, сон, видіння, за допомогою яких автор формує поведінкову модель головного персонажа. Розглянуті поетикальні особливості характеротворення й структуротворення тексту: градація дзеркальність, символіка, оксюморонність, композиційне кільце. Жанрова форма твору визначе-на як роман-видіння.
29
Головацька, С., І. Бурденко, К. Нагірська, and А. Король. "БІХЕВІОРИСТИЧНА МОДЕЛЬ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ У БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБЛІКУ В УМОВАХ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ." Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, no. 65 (January 28, 2022): 72–78. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-10.
Full textAbstract:
Умови невизначеності та ризику стрімко поглинають кожну сферу діяльності, адже модернізований світ - це часті економічні зміни, фінансові кризи і висока конкуренція. Поєднуючи все це у своїй роботі, бухгалтер витрачає максимальний рівень інтелектуальної та емоційної складової, що з плином часу може не тільки відобразитися на його зовнішньому стані, а й привести до пригнічення й хвороб, і в результаті до неефективної роботи та прийняття неправильних та неефективних рішень. Біхевіористична модель ставить на меті аналіз усіх психофізіологічних факторів та застосування їх – у разі позитивного впливу на стан працівника, або ж їх мінімізація – у разі, якщо вплив є негативним та шкідливим. Застосування поведінкової моделі допоможе не тільки зберегти значну кількість емоційних та інтелектуальних втрат облікового працівника, а ще й стабілізувати діяльність підприємства, що прямо залежить від його стану. Стаття присвячена дослідженню зв’язку біхевіористичної моделі на прийняття рішень бухгалтером в умовах ризику та невизначеності. Невизначеністю у цьому аспекті є не співпадіння практичних ситуацій з нормативними документами, при цьому обліковець повинен самостійно приймати рішення та втілювати його. Бухгалтер аналізує придатність кожного показника: як різні користувачі можуть його сприйняти, яка адекватність показника реальним процесам або очікуванням, який вплив можуть здійснити альтернативні облікові процедури на формування управлінських рішень. Інтелектуальне чи емоційне напруження бухгалтера доволі часто досягає максимального рівня, особливо під час складання звітів та проведення перевірок. Для стабілізації таких ситуацій можна використовувати моделі біхевіористичної теорії. У статті запропонована найдоречніша з них та представлені шляхи її практичного застосування, що є беззаперечно необхідним у беззбитковому та ефективному функціонуванні підприємства. Практичне її застосування може знадобитися при аналізі помилок в роботі бухгалтера та при бажанні позбутися негативних факторів та оптимізувати діяльність підприємства.
30
Колмикова, А. С. "Засоби масової інформації - репрезентанти поведінкових моделей фанатів." Культура України. Серія: Культурологія, вип. 55 (2017): 99–108.
Find full text
31
Колмикова, А. С. "Засоби масової інформації - репрезентанти поведінкових моделей фанатів." Культура України. Серія: Культурологія, вип. 55 (2017): 99–108.
Find full text
32
Колмикова, А. С. "Засоби масової інформації - репрезентанти поведінкових моделей фанатів." Культура України. Серія: Культурологія, вип. 55 (2017): 99–108.
Find full text
33
Тимошин, Ю., and M. Шевченко. "Система інтелектуального управління для групи роботів." Адаптивні системи автоматичного управління 2, no. 39 (December 15, 2021): 106–14. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.39.2021.247420.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є система інтелектуального управління мобільного робота. Проблема інтелектуального управління для групи мобільних роботів в умовах невизначеного середовища полягає в складності побудови еффективної системи управління з якісною системою ідентифікації ситуацій та використанням нейронних мереж, моделі яких дають достатньо точні дані для еффективної узгодженої взаємодії роботів у групі. В статті розглянуто систему управління поведінкою мобільного робота з використанням побудови сенсорної карти руху мобільного робота, а також його функціональну модель. Також побудовано структуру системи ідентифікації ситуацій координатора групи роботів згідно якої робот-координатор може обробляти інформацію що надходить з навколишнього середовища, будувати карту карту місцевості, ідентифікувати перешкоди, планувати траєкторії обходу перешкод базуючись на обробленій інформації, а також має можливість комунікації з координаторами інших груп та датацентром для злагодженої роботи груп мобільних роботів для ефетивного виконання завдання. Крім того в статті представлена концепція багаторівневої інтелектуальної системи управління мобільним роботів, в рамках якої запропоновано будувати інтелектуальниймодуль управління з трьох рівнів, виходячи з моделі мислення і класифікації завдань за рівнем інформації. Інтелектуальна система може бути використана разом з системою ідентифікації ситуацій для підвищення точності взаємодії як самого мобільного робота, так і групи мобільних роботів шляхом включення компонентів інтелектуальності в систему управління робота-координатора групи, або шляхом отримання оброблених даних з Центру моніторингу та управління через координатора групи. Розглянуто основні методи групового інтелектуального управління мобільними роботами.
Бібл. 10, іл. 4.
34
Derevyanko, Natalia. "ПСИХОЛОГІЧНА СУТНІСТЬ ТА МОТИВИ ПРОСОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ." Psychological Prospects Journal, no. 35 (August 3, 2020): 43–55. http://dx.doi.org/10.29038/2227-1376-2020-35-43-55.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано основні теоретичні підходи щодо розуміння просоціальної поведінки. Здійснено аналіз теоретичних та емпіричних досліджень із порушеної проблеми й розглянуто основні мотиви виконання просоціальних дій.
Мета статті – здійснити теоретичний аналіз сутності та мотивів просоціальної поведінки особистості.
Методи дослідження. У дослідженні використано такі теоретичні методи наукового пошуку, як аналіз, узагальнення, систематизація наукової літератури з питань вивчення просоціальної поведінки та мотивації до вчинення просоціальних дій.
Результати. Просоціальність передбачає будь-який вид допомоги на користь іншої людини чи соціальної спільноти. Вона передбачає соціальну взаємодію й характеризує особистість як соціально зрілу, спроможну діяти на користь суспільних інтересів. У психологічній теорії існує декілька моделей, які пояснюють, які типи мотивів впливають на вчинення просоціальних дій. Ними є модель полегшення негативного стану, моделі витрат та винагороди й емпатійно-альтруїстична.
Висновки. Основною характеристикою просоціальної поведінки є її соціальна адаптованість, що виявляється в реалізації дій на благо інших. Просоціальна поведінка забезпечує розвиток суспільства, а також є ефективним способом впливу та управління соціальними масами. Одним із найбільш нерозв’язаних проблем просоціальної поведінки є вивчення мотивів, що спонукають особистість виконувати відповідні дії.
Визначено три групи мотивів реалізації просоціальної поведінки. До першої віднесено альтруїстичні мотиви (виконання просоціальної дії на благо інших без отримання вигоди, так звана «чиста допомога»). До другої групи належать егоїстичні мотиви, тобто ті, що передбачають вигоду для допомагаючого. Ними можуть бути внутрішні мотиви: мотив усунення психологічного дискомфорту, мотив отримання позитивних емоцій, мотиви самозаохочення й самоповаги тощо; та зовнішні, наприклад мотив соціального визнання. До третьої групи віднесено соціальні мотиви, тобто ті, які є загальноприйнятими в суспільстві й певним чином здійснюють певний соціальний тиск щодо виконання просоціальних дій. Це релігійні та морально-етичні (милосердя, патріотизм) мотиви.
35
Полунін, О. "Поведінка платника податків: пропозиція із розширення моделі "слизького схилу"." Психологія і суспільство, no. 1/2 (71/72) (2018): 171–86.
Find full text
36
Бурлакова, Ірина, Олексій Шевяков, and Ігор Шрамко. "Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців еконоmічної сфери." Теоретичні і прикладні проблеми психології, no. 3(50)T3 (2019): 44–58. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2019-50-3-3-44-58.
Full textAbstract:
Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.
37
Parkhomenko, O. I. "Ідеологічний дискурс гендерної нерівності в феміністичній соціології." Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, no. 4(144) (July 11, 2017): 41. http://dx.doi.org/10.15421/171759.
Full textAbstract:
Статтю присвячено проблемі співвідношення теоретико-методологічних засад та ключових положень дискурсу гендерної нерівності в соціології гендеру. Автором констатовано, що проведений аналіз ідеологічного аспекту гендерного дискурсу початку XXI століття є зорієнтованим на пошук сучасної гендерної ідеології егалітаризму та толерантності, яка могла б вкоренитися в менталітеті різних суспільств. Аналіз взаємозв’язку різних ідеологій і культури дозволяє стверджувати, що будь-яка ідеологія тільки тоді може виконувати свою позитивну функцію, коли вона спирається на цінності певної культури. В іншому випадку вона не отримує соціальної підтримки. У рамках дослідження ідеологічного аспекту гендерного дискурсу в феміністичній соціології стає очевидним, що в процесі гендерної соціалізації чоловік і жінка проходять доідеологічний (до повноліття) і постідеологічний етапи. На цьому шляху в декількох напрямках (правовому, економічному, релігійному) формуються ціннісні гендерні орієнтації, відбувається засвоєння гендерних норм і їх оцінка, і тільки в подальшому відбувається зміна гендерної поведінки та набуття гендерної компетентності. У статті визначено, що для сучасного світу є характерною поліваріантність культур і моделей гендерної соціалізації. В феміністичній соціології прийнято виділяти три базові типи гендерних ідеологій і відповідних їм моделей гендерної соціалізації: а) патріархальна гендерна ідеологія і соціалізація, які характеризуються відсутністю усвідомленості, значущих змін, почуттям наступності життя, автоматичним засвоєнням поведінкових реакцій, що відповідають всім стандартам цієї культури; б) модерністська гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються такою переважаючою моделлю поведінки, як прийняття нових норм поведінки, активністю і самостійністю в жіночій поведінці, дорослі можуть вчитися у дітей, діти намагаються виробляти свій стиль поведінки, який різниться щодо поведінки їхніх батьків, конфліктом поколінь, великою соціальною мобільністю; в) сучасна гендерна ідеологія і соціалізація характеризуються тим, що майбутнє для обох статей є непрогнозованим і некерованим, відсутністю взаєморозуміння між батьками і дітьми; відмінністю гендерних стандартів батьків та дітей. Для сучасної гендерної ідеології та моделі соціалізації є характерною також поліваріантність виділених нами стереотипів гендерних відносин (патріархальні, фемінні, партнерські і еклектичні), відсутність чіткого превалювання гендерних стереотипів і їх комбінації.
38
Мейш, В. Ф., and Ю. А. Мейш. "Динамічна поведінка циліндричних оболонок некругового перерізу при нестаціонарних навантаженнях." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (October 27, 2021): 33–38. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.033.
Full textAbstract:
Розглядаються нестаціонарні хвильові процеси в циліндричних оболонках некругового перерізу. Для опису хвильових процесів використовується модель теорії оболонок типу Тимошенка. Для отримання рівнянь коливань вихідної оболонки використовується варіаційний принцип Гамільтона — Остроградського. Рівняння коливань доповнюються відповідними природними граничними та нульовими початковими умовами. Чисельний розв’язок наведених в роботі задач базується на застосуванні інтегро-інтерполяційного методу побудови різницевих схем по просторових та часовій координатах. Як числовий приклад розглядалась задача динамічної поведінки циліндричної оболонки скінченої довжини еліптичного перерізу при дії розподіленого внутрішнього імпульсного навантаження. Наведено числові результати, які дозволяють проводити детальну характеристику напружено-деформованого стану вихідної циліндричної оболонки
39
Похлєстова, Олеся Юріївна. "Копінг як функція стресостійкості особистості." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (December 12, 2019): 291–99. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3762.
Full textAbstract:
Стаття присвячена проблемі психологічного подоланняскладних життєвих ситуацій. Представлено основні наукові підходи довизначення категорії «копінг – поведінка» у вітчизняній і зарубіжнійпсихології. Окреслюється психологічна модель структурно-динамічноїорганізації копінг - процесу. Робиться спроба виявлення ефективнихспособів опанування складної життєвої ситуації. Наголошується на ролікогнітивних, конативних та афективних дій як механізмів долаючоїповедінки. Представлено результати емпіричного дослідження повиявленню домінуючих копінг-стратегій серед молоді.
40
СТАРОСТЕНКО, Тетяна. "НАВЧАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА КУЛЬТУРА ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ЗАСОБУ ІНСТРУКТУВАННЯ." Acta Paedagogica Volynienses 2, no. 1 (April 14, 2022): 183–89. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.2.28.
Full textAbstract:
У статті розглядаються питання міжкультурної комунікації у класі із використанням англійської мови як засобу інструктування. Були простежені культурні виміри як вагомі компоненти природного програмування, що визначають можливі моделі поведінки учнів із різного культурного середовища у класі із використанням англійської мови як засобу інструктування. Доведено, що такі параметри культури, як субординаційна дистанція, індивідуалізм – колективізм, маскулінність – фемінність, прийняття – неприйняття невизначеності, прагматизм, стриманість (дистанція, контроль), зумовлюють тип стилю спілкування як у академічній, так і в позаакадемічній соціальній спільноті. Наголошується, що гендерне домінування як вирішальний культурний аспект зумовлює соціальну ситуацію та виділяє певні поведінкові моделі, які необхідно враховувати при застосуванні англійської мови як механізму інструктування в різних ґендерно-домінантних спільнотах. Дослідження базується на культурних класифікаціях, запропонованих Едвардом Т. Холлом, Гертом Хофстедом, Річардом Д. Льюїсом. Наголошується, що взаємодія вчителя та учня, розподіл завдань і визначення способів взаємодії в класі повинні спиратися на культурні типи з врахуванням параметрів культурних вимірів. У мультикультурному класі має домінувати «чутлива мова», а також застосовуватися «міжкультурні мости». Виокремлено адекватні стратегії взаємодії відповідно до моделей поведінки та стилю спілкування в полікультурному середовищі. Доводиться, що ефективний міжкультурний фасилітатор повинен уміти: чітко спілкуватися з мовцями з різного лінгвокультурного середовища; сприяти кооперації у мультикультурних групах; демонструвати гнучкість щодо «зсуву кодів» від одного стилю спілкування до іншого; вміти перефразовувати непрямі твердження для лініарних і прямих членів групи; розпізнавати культурні фактори ризику для стажерів; генерувати множинні фрейми для інтерпретації міжкультурних ситуацій.
41
Капінус, Л. В., С. Б. Розумей, and Д. С. Наконечна. "МАРКЕТИНГОВА ПОВЕДІНКА ПІДПРИЄМСТВ НА ОНЛАЙН-РИНКУ." Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, no. 4 (December 16, 2020): 80–87. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.10.
Full textAbstract:
У статті визначено основні тенденції розвитку онлайн-ринку електронної комерції, який почав стрімко зростати через економічну кризу, що викликана пандемією Covid-19. Здійснено порівняльну характеристику онлайн-ринку В2В- та В2С-секторів за визначени- ми критеріями, такими як розмір онлайн-ринку, вартість продукції та послуг, взаємовід- носини з клієнтами, програма лояльності, служба підтримки та консультація, маркетин- гові цілі, контент-стратегія. Розроблено моделі маркетингової поведінки підприємств на онлайн-ринку В2В та В2С, у яких підприємство розглядається як відкрита система, що має маркетингові цілі та стратегічну місію. Запропоновано типи маркетингової пове- дінки підприємства на онлайн-ринку, такі як пасивна та активна, уточнено зміст цих понять. Задля досягнення активної поведінки підприємства на онлайн-ринку варто вико- ристовувати ефективні інструменти інтернет-маркетингу для B2C- та B2B-секторів.
42
Bevzyuk, D. A., and N. A. Levicheva. "Біоінформаційний підхід у корекції негативного емоційного стану у щурів." Biosystems Diversity 22, no. 1 (May 2, 2014): 77–82. http://dx.doi.org/10.15421/011411.
Full textAbstract:
Отримано адекватну модель негативної емоційної поведінки у щурів шляхом стимулювання заднього вентромедіального гіпоталамуса. Уведення інформації, що міститься в біопотенціалах позитивно емоціогенного вентролатерального гіпоталамуса головного мозку щура-донора щурам-реципієнтам із модельованою агресивною поведінкою, викликає рівноважний емоційний гомеостаз, що виражається у зникненні судомних компонентів та дифузних афективних пароксизмів на ЕЕГ, проявах позитивниго грумінгу та спокою. Цей спосіб корекції емоційного гомеостазу уявляється ефективним для подальшого вивчення як новий шлях корекції емоційних розладів.
43
Spitsyna, L., and H. Koval. "Соціально-психологічні аспекти мотивації волонтерської допомоги." Scientific Studios on Social and Political Psychology, no. 41(44) (July 7, 2018): 57–67. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi41(44).133.
Full textAbstract:
Висвітлюються результати аналізу проблематики, пов’язаної з мотиваційними аспектами волонтерства. Узагальнено два неоднорідних проблемних контексти, у межах яких усталено вибудовуються моделі вивчення та пояснення мотиваційних аспектів волонтерства, допомоги, просоціальної поведінки носіїв характеристики безкорисності. Як перший проблемний контекст означено опозицію розмежування волонтерства як систематичної, сталої суспільно корисної активності і власне допомоги як спонтанного, ситуативного акту. Зауважено, що ця опозиція поширюється і на рівень виокремлення та пояснення причин протиставлених видів допомоги. Зокрема, зауважено, що діяльність із надання допомоги мотивована переважно внутрішньоособистісними чинниками, а допомагальна поведінка натомість зумовлена частіше ситуативними та об’єктними чинниками. Як інший проблемний контекст означено опозицію альтруїзм-егоїзм, що є базовою моделлю для розбудови більш конкретних уявлень щодо мотиваційних чинників таких явищ, як допомагальна й просоціальна поведінка. Зауважено недостатню розробленість власне соціально-психологічних аспектів мотивації волонтерства, які являють собою окремий, самостійний напрям цієї проблематики. Підкреслено та обґрунтовано необхідність розроблення трьох неоднорідних контекстів проблематики, в яких може бути означена й розкрита специфіка соціально-психологічних аспектів мотивації волонтерства. Проблематику соціальної перцепції в її конкретизації дослідженнями каузальної атрибуції представлено як перший соціально-психологічний аспект. Спроможність реципієнта або властивих йому характеристик виступати в ролі окремого мотиваційного чинника задає межі цього аспекту. Проблематику специфіки орієнтації волонтерської роботи на іншу діяльність, що розкриває характеристику соціальності як окремого мотиваційного аспекту волонтерства, означено як другий соціально-психологічний аспект. Проблематику спільності як характеристики зв’язку, що постає з розуміння взаємодії як самостійного мотиваційного чинника, взято за третій соціально-психологічний аспект.
44
Гончаренко, Наталія. "ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ З ДІТЬМИ, ЯКІ МАЮТЬ СИНДРОМ ДЕФІЦИТУ УВАГИ ТА ГІПЕРАКТИВНОСТІ." Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки 12, no. 8(53) (December 27, 2019): 13–26. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series12.2019.8(53).02.
Full textAbstract:
У статті порушується актуальне питання особливостей взаємодії батьків і дітей, які мають діагноз СДУГ – синдром дефіциту уваги та гіперактивності. Зауважується, що, не зважаючи на поглиблення наукових знань про генетичні та нейропсихологічні механізми появи та розвитку синдрому, якісний рівень освіченості та навичок ефективної взаємодії батьків та педагогів з такими дітьми залишається досить низьким. На сьогодні синдром дефіциту уваги та гіперактивності є визнаним медичною наукою захворюванням нейпропсихологічного етіогенезу, зумовленого складною комбінацією спадкового та соціально-психологічного чинників, жоден з яких не є необхідним або достатнім, щоб викликати розвиток СДУГ сам собою. Важливість адаптивного виховання дитини із СДУГ у сім’ї для оптимізації її розвитку та зниження ймовірності появи негативних симптомів, що супроводжують розлад, вважається очевидною. Чинниками ризику появи у майбутньому в дітей із СДУГ таких несприятливих наслідків як токсикоманія, злочинність, агресивність, опозиційна поведінка є: материнська депресія, надмірна їхня директивність та вимогливість. Патологізуючими для дітей із СДУГ є умови структурної розмитості сім’ї, дифузність у прийнятті ролей, виховна невпевненість батьків, відсутність рефлексії виховної взаємодії. На основі емпіричних даних доведено, що більш адекватні моделі взаємодії з дитиною властиві повним сім’ям, батькам та матерям більш зрілого віку, з вищою освітою. В таких сім’ях є більший відгук батьків на спільну роботу з психологічною службою у допомозі дитині адаптивно соціалізуватись і запобігти негативних наслідків розладу. Найбільше неефективних моделей – нетерплячості, зворотної агресії, покарань, відчаю, марних умовлянь – застосовують у взаємодії з дітьми молоді мами (які народили дітей до 18 років), деякі батьки. Найгірша ситуація з неконтрольованою поведінкою дитини вдома та в школі спостерігається у дисфункціональних сім’ях, де трапляються конфлікти, сварки, пияцтво батька, холодність, відстороненість матері, та тих, де обмежені житлові та матеріальні умови родини. Зроблено висновок, що, хоча сімейне виховання само собою не може викликати появу симптомів СДУГ у дітей (за їх появу відповідають біологічні чинники), здатність батьків ефективно взаємодіяти з ними сприяє запобіганню розвитку проблемної опозиційної поведінки, адикцій у дітей в майбутньому. Просвіта щодо СДУГ та допомога батькам в опануванні ефективних виховних стратегій їхньої взаємодії з дітьми можуть компенсувати негативні згубні наслідки для дітей. Суттєвим чинником поліпшення структури сімейної взаємодії в системі «батьки-діти» може стати також психологічна та психіатрична допомога матерям, які мають власні проблеми, пов’язані із СДУГ (імпульсивність, нетерплячість, надмірна тривожність, схильність до депресії, емоційна неврівноваженість тощо), та високий рівень стресу.
45
Збродська, І. Г. "ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННІ ФЕНОМЕНУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ." Психологія: реальність і перспективи, no. 11 (October 23, 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi11.9.
Full textAbstract:
У статті розкрито феномен емоційного вигорання з точки зору процесуального підходу. У контексті історичного екскурсу обговорюються питання виокремлення феномену вигорання, здійснено опис його змістової сутності та динаміки розгортання. Висвітлюються зарубіжні процесуальні моделі вигорання особи у професійній діяльності. Розкриті симптоми явища вигорання в емоційній, фізичній та поведінковій сферах. Окреслено вплив особистісних, соціальних та організаційних детермінант, які сприяють або запобігають розвитку емоційного вигорання
46
Ткач, М. М. "КОНЦЕПТ ПРОФЕСІЙНОГО СВІТОРОЗУМІННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ПОСТНЕКЛАСИЧНОМУ ДИСКУРСІ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 91, no. 4 (September 30, 2019): 208–22. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-91-4-208-222.
Full textAbstract:
У статті проаналізовано концепт професійного світорозуміння майбутнього вчителя музичного мистецтва у контексті постнекласики. Виявлено, що цілісність даного концепту зумовлюється глибинним зв’язком з універсаліями педагогічної культури: педагогічною картиною світу, художнім світоглядом та Я-концепцією вчителя музичного мистецтва й детермінується діалектичною єдністю його структурних компонентів: когнітивно-пізнавального (Я-розуміння), емоційно-ціннісного (Я-ставлення), діяльнісно-практичного (Я-поведінка) та професійно-рефлексивного (Я-рефлексія). Визначено, що розгортання змісту концепту у системі теоретичних суджень утворює цілісну динамічну педагогічну концепцію, ключовими блоками якої є: ціннісно-цільовий, теоретико-методологічний та конструктивно-технологічний.
Доведено, що у контексті постнекласичної методології розроблення педагогічної концепції має здійснюватися на основі підходів, принципів та методів постнекласичної дидактики. Обґрунтовано, що концепт професійного світорозуміння, маючи дуальну природу (світорозуміння як стан і світорозуміння як процес), з одного боку, пов’язаний із реалізацією базових принципів класичної (універсальної) освіти, а з іншого, – виступає своєрідним «конструктором» у процесі побудови нової постнекласичної освітньої моделі. З’ясовано, що професійне світорозуміння як сутнісна характеристика особистості, що формується у результаті освітнього впливу, має забезпечити здатність та готовність майбутніх фахівців виявляти унікальні смисли професії, проектувати отримані знання через їх ціннісне розуміння у площину майбутньої професії й в подальшому конструювати музично-педагогічний простір відповідно до вироблених світоглядних переконань та ідеалів у контексті парадигми постнекласичної мистецької освіти.
Ключові слова: концепт, професійне світорозуміння, майбутній вчитель музичного мистецтва, постнекласика, вища мистецька освіта, педагогічна концепція, постнекласична освітня модель.
47
Мажара, Гліб, and Володимир Капустян. "МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧІВ НА ТОВАРНОМУ РИНКУ." Financial and credit activity problems of theory and practice 2, no. 43 (April 29, 2022): 137–45. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.2.43.2022.3525.
Full textAbstract:
В атмосфері формування ринкових відносин і створення конкурентного середовища підприємства, які прагнуть досягти конкурентної переваги постають перед необхідністю врахування поведінки споживача в умовах економічного обміну. Наука про поведінку споживача охоплює широку область: це наука про процеси, що відбуваються, коли індивіди або групи вибирають і купують товари і послуги, користуються ними і позбавляються їх з метою задоволення своїх потреб. Об’єкт дослідження – динамічна поведінка споживачів. Метою даного дослідження є побудова динамічної моделі, що зображує зміну дій гравців в залежності від зміни їх корисності від товару у часі на обмеженому ринку матеріальних благ. У процесі дослідження використані методи теорії ігор, динамічного моделювання, імітаційного моделювання та сценарного підходу на прикладі неокласичної моделі рівноваги товарів на обмеженому ринку між фіксованою кількістю гравців. Враховано зміну чинників у часі. Розв’язана задача динамічного моделювання.
Було побудовано динамічну модель, що зображує зміну дій гравців в залежності від зміни їх корисності від товару у часі на обмеженому ринку матеріальних благ. За допомогою проведеного дослідження було побудовано декілька сценаріїв поведінки споживачів. А саме симетричний сценарій, сценарій кооперації цілей, та у разі відсутності кооперації. Порівняно ефективність сценаріїв між собою 1-2 це 92%, 2-3 це 68%, 1-3 це 63%. Як можна побачити – часткова кооперація за цілями у споживачів знижує показник корисності незначно, а от її загальна відсутність більше ніж на третину. Проаналізовано, та доведено адекватність використання даного підходу до моделювання. Встановлено, що не лише гравці беруть участь у формуванні вибору набору благ, через зміну корисності товару, але й продавець за допомогою зміни ціни. Продавець, вбачаючи попит на свій товар, підіймає на нього ціну і навпаки, якщо жоден з гравців не придбав товар, продавець змушений знизити ціну. Це підтверджує загальноприйняту економічну теорію про рівновагу попиту та пропозиції на ринку. Але розглянуто з точки зору споживання гравцями. Порівняно поведінку гравців, за умови не врахування чинників зазначених вище, та продемонстровано їх необхідність при моделюванні.
48
Аксьонова, С. Ю., and О. І. Василець. "Репродуктивна поведінка в сучасному урбанізованому суспільстві." Актуальні проблеми філософії та соціології, no. 27 (April 6, 2021): 71–76. http://dx.doi.org/10.32837/apfs.v0i27.924.
Full textAbstract:
Процес урбанізації є багатовимірним і охоплює різноманітні сфери життєдіяльності, зокрема дітородну активність. Аналіз причин зниження народжуваності під впливом урбанізації є особливо актуальним і з огляду на глобальні контексти цього явища, і з урахуванням необхідності розвитку вітчизняної економіки, зокрема її втрат внаслідок пандемії. У статті показано, як доволі сильна локальна ідентичність української молоді може обумовлювати формування або зміну репродуктивних установок відповідно до уявлень про належну поведінку для жителів великих міст, метрополісів. З’ясовано, що урбанізація завдяки концентрації економічного, соціального, культурного, інноваційного, інформаційного капіталів прискорює суспільний розвиток, а це разом з іншими чинниками зумовлює зміни у системі цінностей молоді. У статті зазначається, що прагнення самореалізації (насамперед, у професійній, соціальній сфері), як правило, створює необхідність відкладати народження дитини на старший вік; крім цього, в умовах поширення толерантного ставлення суспільства до різноманітних способів життя, зокрема бездітного, також формується відмова від народження дитини взагалі. Отже, загалом позитивна тенденція зміщення пріоритетів із кількісних аспектів відтворення населення на якісні водночас поглиблює і підсилює ризики самих процесів відтворення. Наголошується на значущості ЗМІ у проведенні ідей відповідального батьківства як складової частини оптимізації репродуктивної поведінки людей в урбанізованому соціальному просторі сьогодення. Оскільки соціальна спроможність держави ґрунтується на конструктивному ставленні до людського капіталу, то громадяни країни становлять найцінніший ресурс розбудови демократичного простору у нашій Батьківщині. Отже, у статті доводиться, що репродуктивна поведінка як один із головних чинників формування демографічної мапи суспільства має досліджуватися синергетичними зусиллями представників поведінкових, соціальних, гуманітарних наук, адже старіння населення є комплексним викликом для України. Це стосується не тільки вимог ринку праці, але й можливості держави виконувати соціальні зобов’язання перед своїми громадянами різного віку. У статті підкреслюється, що конкурентні стосунки, загострюючись у метрополісах, негативно впливають на відтворення населення у буквальному розумінні, тому звертається увага на те, що прагнення до самореалізації під час здійснення останньої через гедоністичну модель поведінки призводить до втрати перспективного бачення наслідків власного вибору і стоїть на перешкоді прогресивному розвитку і країни, і особистості.
49
Тоузані, Т. "Компаративний аналіз методів і моделей управління поведінкою соціально-економічних систем." Бізнес Інформ, no. 6 (2018): 193–200.
Find full text
50
Демиденко, Ганна. "Репрезентація невербальної поведінки в ареальній фразеології української мови." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 18 (December 20, 2018): 21–34. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v18i0.2125.
Full textAbstract:
У статті схарактеризовано структурно-семантичні моделі фразеологізмів, що побутують у говірках південно-східного наріччя, стосуються поняття “невербальна поведінка” і пов’язані з рухами тіла, позами, ходою, жестами, виразами обличчя, поглядом. З’ясовано особливості вияву стилістичного забарвлення фразем, яке ґрунтується на емоційно-експресивному змісті компонентного складу висловів, а саме: у зв’язку з наявністю лексем зі згрубілим, вульгарним, фамільярно-розмовним маркуванням.