Academic literature on the topic 'План стратегічний'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'План стратегічний.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "План стратегічний"
1
Бондар, Анастасія, and Руслан Байрамов. "Стратегічний менеджмент неолімпійського спорту (на прикладі сумо)." Слобожанський науково-спортивний вісник K, no. 6 (December 30, 2019): 10–15. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.022.
Full textAbstract:
Мета: визначити стратегію розвитку сумо в Харківській області. Матеріал і методи: проаналізовано Статут громадської організації «Харківська обласна федерація сумо» та Націо- нальну стратегію з оздоровчої рухової активності в Україні на період до 2025 року «Рухова активність – здоровий спосіб життя – здорова нація» (2016), системний аналіз та метод моделювання дав можливість побудувати стратегічну модель розвитку сумо у Харківській області, соціологічне опитування серед жителів Харківської області сприяло визначенню думки населення щодо сумо та перспектив його розвитку у нашому регіоні, метод експертних оцінок використано для оцінки розробленого в ході дослідження перспективного плану розвитку сумо в Харківській області. Результати: у ході дослідження визначено, що сумо притаманні ознаки європейської моделі професійного спорту: відсутність чіткого поділу між аматорським і професійним напрямом; спортивно-комерційна спрямованість розвитку. Окреслено стратегію розвитку сумо в Харківській області, подано результати попередніх досліджень щодо перспек- тивного плану розвитку сумо та запропоновано стратегічну модель розвитку сумо, яка базується на принципах сис- темності, науковості, цілепокладання, гуманізму, включає мережу організаційно-управлінських заходів, що зумовлю- ють досягнення поставлених завдань, таких як зростання популярності та конкурентоспроможності сумо; покращення спортивних результатів на міжнародних змаганнях сумо; збільшення кількості людей, які займаються сумо. Висновки: Отримані результати доповнюють і розширюють сучасні наукові дані щодо стратегічного управління роз- витком неолімпійського спорту в Україні. Розроблений перспективний план розкриває мережу заходів, які покладені в основу моделі і сприятимуть вирішенню стратегічних завдань щодо розвитку сумо в регіоні. Для ефективного вико- нання перспективного плану ми пропонуємо Громадській організації «Харківська обласна федерація сумо» створити структурний підрозділ «Центр розвитку сумо» зі статусом Юридичної особи, для проведення власної господарської діяльності, що передбачена статутом Федерації та не суперечить діючому законодавству, на який покласти обов’язки роботи із зовнішніх зв’язків та маркетингу. На базі Центру створити структурні підрозділи, які відповідатимуть окремим напрямкам роботи: «Спортивний комплекс», «Академія сумо», «Музей сумо», «Спортивний магазин», «Відділ марке- тингу», «Видавництво» (або видавничий відділ). Запропонована нами стратегічна модель, з урахуванням внутрішніх і зовнішніх ризиків, відображає розвиток неолімпійського спорту, зокрема сумо, ефективний менеджмент сприятиме вирішенню нагальних завдань на кожному етапі та досягненню генеральної мети. Ключові слова сумо, стратегія розвитку, план, модель, федерація, центр розвитку сумо.
2
Амельченко, Ю. "Стратегічний план "Розумний регіон" і бібліотеки Одещини." Бібліотечна планета, no. 2 (84) (2019): 18–19.
Find full text
3
Гончаренко, Євген, and Ірина Когут. "Сталий розвиток Спеціальних Олімпіад: стратегічний план розвитку." Теорія і методика фізичного виховання і спорту, no. 4 (May 4, 2022): 59–64. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.59-64.
Full textAbstract:
Анотація. Нині у світі, в тому числі і в Україні, спостерігаються позитивні зміни у ставленні до осіб з інвалідністю, залучення їх до активного способу життя, реалізації інклюзивного підходу в освіті, спорті, культурі, інших сферах. Разом з тим однією з найменш захищених верств населення залишаються люди з відхиленнями розумового розвитку. Спорт та фізична культура стали доступними для людей цієї нозологічної групи з появою руху Спеціальних Олімпіад. Зародившись у 1960-х роках, сьогодні вони являють собою міжнародний спортивний феномен, який охоплює мільйони людей з відхиленнями розумового розвитку у понад 170 країнах. Мета. Виявлення перспективних напрямів діяльності Спеціальних Олімпіад у світі, що обумовлені реалізацією Глобального стратегічного плану у 2021–2024 рр. Методи. Аналіз і узагальнення спеціальної науково-методичної літератури, документальних матеріалів та матеріалів мережі Інтернет, синтез та узагальнення. Результати. Філософія Спеціальних Олімпіад полягає у формуванні світу без дискримінації, заснованого на принципах рівності та взаємоповаги. Протягом всієї історії діяльність Спеціальних Олімпіад була орієнтована на захист прав людей з відхиленнями розумового розвитку, пошук ефективних засобів соціальної інтеграції людей з інвалідністю через заняття спортом, розробку моделей інклюзивних тренувальних занять, вирішення медичних, освітніх та соціальних проблем. Саме тому у 2020 р. Спеціальна Олімпіада затвердила Глобальну стратегію розвитку на 2021–2024 рр., що розроблена на основі Цілей сталого розвитку ООН до 2030 р. У статті охарактеризовано Цілі сталого розвитку – підсумковий документ Саміту ООН зі сталого розвитку 2015 р., проаналізовано аспекти реалізації Цілей сталого розвитку ООН в межах спортивного руху Спеціальних Олімпіад, визначено фактори, які обумовлюють досягнення цілей, проаналізовані практичні кроки досягнення цілей у світі та в Україні.
Ключові слова: цілі сталого розвитку, Спеціальна Олімпіада, особи з відхиленнями розумового розвитку.
4
Yakymchuk, V. Yu. "СТРАТЕГІЧНІ ОСНОВИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 1, no. 93 (March 26, 2021): 240. http://dx.doi.org/10.31713/ve1202122.
Full textAbstract:
В процесі децентралізаційної реформи об’єднані територіальні громади сьогодні вступають в новий етап свого розвитку. Вони отримали повноваження, інвестиційні ресурси, є відповідальними перед своїми жителями за формування комфортного й безпечного середовища проживання. Задля цього потрібен прогнозований і вмотивований розвиток громад. Необхідною є нині базова динамічна конкурентна стратегія розвитку територіальних громад зі урахуванням інвестиційної складової, яка б передбачала формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на нівелювання слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в процесі децентралізації. При цьому громада повинна максимально використовувати свої сильні сторони. Сьогодні в Україні сформовано нормативно-законодавчу основу задля регіонального розвитку, що в цілому відповідає кращим європейським стандартам. Нині розроблено державну стратегію регіонального розвитку, яка подібна за змістом і структурою до аналогічних документів країн-членів Європейського Союзу. На основі проведеного дослідження на прикладі Млинівської ОТГ, запропоновано план стратегічного розвитку Млинівської ОТГ, що дозволить реалізувати принципово новий підхід до планування, інвестування й управління економічного розвитку. Відмінності такого плану полягають у відображенні й реалізації інтересів територіальної громади, системний підхід до розв’язання проблем розвитку. Стратегічний план розвитку громади містять заходи щодо коротко-, середньо- та довгострокового інвестування. Унаслідок реформи децентралізації місцеві громади здобули кращі можливості щодо розвитку своїх територій, створення сучасної медичної, освітньої, транспортної, житлово-комунальної інфраструктури, а також перспективи поліпшити життя громадян у кожному населеному пункті.
5
Lіvinsky, A. I. "Методологічні аспекти прогнозування реноваційного розвитку підприємств тваринництва." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (June 1, 2018): 57–64. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.03.08.
Full textAbstract:
У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до формування моделі системного економічного прогнозування розвитку виробництва продукції тваринництва. Обґрунтовано, що вся система моделей управляється однією центральною балансово-оптимізаційною економіко-систематичною моделлю програмно-цільового розвитку тваринницького виробництва, в якій акумулюються властивості моделей окремих підкомплексів й одночасно виявляється можливий рівень виробництва продуктів тваринництва шляхом збалансування виробничої діяльності основних сфер аграрного виробництва. Представлений методологічний підхід дозволяє комплексно оцінити ресурси через максимальний розмір валової продукції та скласти стратегічний план розвитку аграрних підприємств на основі оптимізації розміщення капітальних інвестицій, домогтися взаємопов’язаного збалансованого співвідношення ресурсів.
6
Lytvynova, O. N., L. P. Zaporozhyan, and K. Y. Yuriyiv. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СИСТЕМУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я»." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 81–87. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11914.
Full textAbstract:
Мета: показати актуальні питання громадського здоров’я, проголошені в проєкті Закону України «Про систему громадського здоров’я», та можливості їх реалізації.
Матеріали і методи. Використовуючи метод системного аналізу, проведено вивчення найактуальніших завдань системи громадського здоров’я у даному законопроєкті.
Результати. Даний законопроєкт орієнтований на стратегічний план розвитку громадського здоров’я, має бути консолідованим законом на кшталт Основ законодавства чи Кодексу. У ньому повинна бути чітко виписана виконавча структура, її місце у владних органах, співіснування з ними, функціональна підпорядкованість тощо.
У даному законопроєкті вводиться нова структура – уповноважений орган у сфері громадського здоров’я, який розглядають як «центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері громадського здоров’я та санітарно-епідемічного благополуччя, у тому числі щодо організації та здійснення державного контролю, в порядку визначеному законом, за дотриманням вимог санітарного законодавства у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя». У цьому законопроєкті не чітко визначено місце даного органу у виконавчій структурі влади, а отже унеможливлює його співфункціонування ні в плані розподілу праці, ні в плані фінансування.
Декларативні стратегічні тези мають мати чітко визначене фінансування зі зазначеними джерелами поступлень та співвідноситись із фінансовими можливостями.
Питання вакцинації на сьогодні має ознаки юридичної колізії та потребує збалансування між правами особи та інтересами громади.
Питання громадського здоров’я повинно вирішуватись консолідованими силами суспільства і узгодженими діями виконавчої вертикалі влади. Пропаганда здоров’я і профілактика захворювань повинні бути пріоритетним напрямком державної політики у сфері охорони здоров’я.
Висновки. Безперечно, що галузь громадського здоров’я потребує вагомого законодавчого підґрунтя, яке має бути достатньо виважене, орієнтоване на інтереси як громади, так і окремого громадянина і не викликати настороги з боку населення.
7
Zhakhovsky, V. O., V. G. Livinskyi, T. M. Ostaschenko, O. M. Ivanko, and N. O. Vasiuk. "Медичне забезпечення Збройних Сил України у контексті трансформації суспільної охорони здоров’я: нормативно-правові аспекти." Ukrainian Journal of Military Medicine 2, no. 4 (December 30, 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2021.4(2)-005.
Full textAbstract:
Мета роботи – аналіз законодавчої і нормативно-правової бази суспільної охорони здоров’я України та дослідження її впливу на медичне забезпечення Збройних Сил (ЗС) України.
Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти з питань охорони здоров’я в Україні, публікації у відкритих наукових джерелах. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу.
Результати. Встановлено, що стан охорони здоров’я в Україні потребує радикальних змін, зокрема в частині удосконалення законодавчого врегулювання забезпечення населення своєчасною та якісною медичною допомогою. З цією метою Президентом України поставлене завдання Кабінету Міністрів України розробити та затвердити Стратегічний план розвитку системи охорони здоров’я населення України на період до 2030 року з визначенням чітких механізмів, строків і відповідальних за виконання забезпечення рівного доступу громадян України до своєчасної, безпечної та якісної екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги та реабілітації у сфері охорони здоров’я.
Висновки. Виконання завдань, визначених Стратегічним оборонним бюлетенем України та Стратегією розвитку Медичних Сил Збройних Сил України до 2035 року передбачає поетапне нарощування спроможностей Медичних сил ЗС України для виконання завдань з медичного забезпечення ЗС України як у мирний час так і в особливий період, що корелює з перспективами розвитку системи охорони здоров’я в Україні та Стратегією людського розвитку України, рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про стан національної системи охорони здоров’я та невідкладні заходи щодо забезпечення громадян України медичною допомогою».
8
Королюк, Катерина. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ СХЕМИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ДЕРЖАВИ (АРХЕТИПНИЙ ПІДХІД): КОНВЕРГЕНЦІЯ ТРАДИЦІЇ ТА ІННОВАЦІЇ." Public management 21, no. 1 (May 29, 2020): 133–50. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-133-150.
Full textAbstract:
Зазначено, що єдність нації — це стратегічний план безпеки і продуктивного розвитку сучасної держави, що в Україні формується посту- пово. З’ясовано поєднання традицій та інновацій у сучасних підходах щодо розвитку держави як інституту, що забезпечує суспільний розвиток. Вико- ристано методи аналізу та синтезу, аналізу документів, знакове моделюван- ня, компаративний (синхронний) аналіз. Було розглянуто коеволюційний етап розвитку суспільства та поняття індивідуального “Я” і колективного “Ми” як домінуючих суб’єктів соціальних інтеракцій на різних етапах од- ного циклу суспільного розвитку. Зміна традиційної концепції управління на нову втілюється у програмі діджіталізації (“Держава у смартфоні”) як засіб полегшення надання адміністративних послуг населенню. Яким саме є рівень готовності суспільства сприйняти ці зміни? Почуття спільної й осо- бистої відповідальності — сприяє розвитку колективного “Ми”. Показано, що тенденції, які підтверджують позитивні зміни в Україні спостерігаються через виникнення багатьох волонтерських рухів, краудфандингових плат- форм, зростання кількості громадських організацій протягом останніх років. Разом з тим, зростає власна відповідальність індивіда за своє благополуччя. Чим розвиненішим є суспільство, тим активніше інновації впроваджуються у сферу суспільних відносин, значно оновлюючи їх. З’ясовано, що залуче- ність громадян до суспільного сектору частково обумовлена публічним ін- тересом та тенденцією зростання попиту на зайнятість у публічному секторі і здійснення соціально значущої професійної діяльності. На основі здійсне- ного аналізу, було розроблено формулу, що прораховує індекс колективного “Ми”. Розуміння необхідності розвитку суспільства шляхом конвергенції традицій та інновацій — важлива частина у плануванні державної та соці- альної політики України.
9
Budaieva, І. V., H. О. Revenko, V. V. Маvrutenkov, О. P. Shtepa, V. H. Rezvykh, О. V. Kuzmenko, and I. P. Belova. "Визначення показників ризику виникнення дифтерії на підставі дослідження антидифтерійного імунітету у населення Дніпропетровщини." ACTUAL INFECTOLOGY 9, no. 5-6 (January 26, 2022): 21–26. http://dx.doi.org/10.22141/2312-413x.9.5-6.2021.246692.
Full textAbstract:
Актуальність. Вакцинація є найбільш ефективною ланкою первинної профілактики. Серологічний моніторинг за інфекційними захворюваннями, що охоплюються національними програмами імунізації, дуже важливий, оскільки він надає актуальну інформацію щодо тягаря інфекції та імунологічного статусу населення. Мета дослідження: навести аналіз епідеміологічного моніторингу протидифтерійного захисту населення, показати узагальнюючу епідеміологічну ситуацію щодо дифтерії та визначити показники ризику виникнення дифтерії серед населення Дніпропетровщини. Матеріали та методи. Епідеміологічний аналіз протидифтерійного імунітету (2017–2019 рр.) проводився на підставі результатів імуноферментного аналізу рівнів антитіл IgG проти дифтерійного токсину у 271 мешканця Дніпропетровщини. Результати. Аналіз результатів виявив, що лише 30,6 % (n = 83) населення мають рівні антитоксичних антитіл 1,0 МО/мл і більше, що обумовлює цим особам достатній захист проти дифтерії в найближчі 5–7 років життя. Разом з тим більшість населення (69,4 %) потребує негайної одноразової бустерної вакцинації (n = 134; 49,5 %) або негайної базової вакцинації (n = 54; 19,9 %) внаслідок низьких показників антитоксичних протидифтерійних антитіл. У групі віком 8–15 років 65,9 % (n = 62) потребують негайної базової або бустерної вакцинації, це свідчить про те, що у дітей цього віку не сформований базисний імунологічний захист внаслідок порушень графіку вакцинації або її відсутності. У групі віком 27 років і старше 79,1 % (n = 72) досліджених не мають протективних рівнів антидифтерійних антитіл, що свідчить про відсутність фактичного захисту проти дифтерії. Висновки. Результати роботи свідчать про недостатній популяційний захист населення проти дифтерії. У зв’язку з цим є актуальними питання розробки стратегічних заходів масової імунопрофілактики дифтерії як дітей, так і дорослих. У країні повинні проводитися регулярні епідеміологічні моніторинги, які вивчали б популяційний імунітет проти дифтерії та інших керованих інфекцій і складали перспективний стратегічний і тактичний план з ліквідації недоліків в роботі щодо проведення масової імунопрофілактики населення.
10
Рудь Н.Т. and Богатко Б.В. "СТАРТАПИ: ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА РИЗИКИ." Економічний форум 2, no. 2 (June 12, 2021): 46–54. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-2-6.
Full textAbstract:
У статті вказано на актуальність розвитку стартапів, що набувають великого поширення у всьому світі. Основною проблемою для розвитку стартап-компаній в Україні є відсутність підтримки з боку держави і недостатність фінансування. Компанії зацікавлені вкладати свої кошти лише у кращі проєкти, які матимуть прибуток. Саме об’єднання зусиль учасників у процесі розробки й комерціалізації інновацій приведе до ефективного нарощування потенціалу їх розвитку у реалізованих ними інноваційних проєктах.
Досліджено поняття стартап та сформульоване авторське: стартап – є новою інноваційною структурою, яка реалізує бізнес-ідею в умовах невизначеності, що потребує грамотного управління ризиками.
Виділено особливості й переваги стартапу: ключова роль проєкту, глобалізаційна діяльність і глобальний розвиток стартапів в світі. Для знаходження інвесторів проєкту рекомендовано скласти стратегічний план пошуків, проаналізувати кілька подібних проєктів та зробити оцінку. Необхідно використовувати соціальні мережі, створити власний веб-сайт. Систематизовано ризики формування стартапів, наведено заходи щодо можливості їх усунення. Проаналізовано типові стадії, які проходить стартап в процесі свого розвитку і виділено специфічні ризики на кожній стадії.
Виділено основні ризики розвитку інноваційних проєктів. Показано ефективність використання інноваційних проєктів. Розглянуто основні види інноваційних проєктів та наведено їх характеристики. Проаналізовано види, приклади успішних українських інноваційних проєктів. Відмічено переваги та недоліки стартапу: інформативність, висока результативність, велике охоплення цільової аудиторії, забезпечення потреб споживачів, нераціональне використання коштів та інше.
Dissertations / Theses on the topic "План стратегічний"
1
Мітяєв, С., and О. С. Євсейцева. "Стратегія маркетингу та стратегічний план маркетингу." Thesis, КНУТД, 2016. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/2552.
Full text
2
Угрімова, Ірина Володимирівна. "Використання антикризового управління на українських підприємствах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35049.
Full text
3
Лупін, О. Б. "Інвестиційна декларація як стратегічний план управління золотовалютним резервом Національного банку України." Thesis, Українська академія банківської справи Національного банку України, 2006. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/61832.
Full textAbstract:
Золотовалютний резерв за своєю економічною сутністю є хоча й
високоліквідним, але довгостроковим інвестиційним активом держави.
Історія практично не має прикладів, коли країна допускала зменшення
до нуля власних золотовалютних резервів, навіть у перебігу валютної
кризи.
4
Ряба, А. І. "Стратегічне планування розвитку підприємства (на прикладі ДП ПАТ «Оболонь» «Красилівське», м. Красилів)." Магістерська робота, Хмельницький національний університет, 2020. http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/10909.
Full textAbstract:
Досліджено теоретико-методичні засади управління формуванням стратегічного плану розвитку підприємства.
Визначено системи стратегічного планування підприємства та порядок розробки стратегічних планів.
Здійснено оцінку техніко-економічних показників діяльності. Виконано аналіз фінансової діяльності та рівня конкурентоспроможності ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське».
Проаналізовано та здійснено аналіз його стратегічної позиції.
Обґрунтовано використання трендових моделей для прогнозування стратегічного розвитку ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське».
Запропоновано напрями планування розвитку інформаційного забезпечення процесу управління
та розглянуто стратегічне планування розвитку маркетингової діяльності ДП ПрАТ «Оболонь» «Красилівське».
5
Майстро, Дарина Сергіївна, and Петро Григорович Перерва. "Особливості маркетингової діяльності підприємства в умовах економічної кризи." Thesis, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/26285.
Full text
6
Геращенко, Ірина Олексіївна. "Проблеми планування на підприємствах України." Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/44530.
Full text
7
Пєшкова, Анастасія Константинівна, Анастасия Константиновна Пешкова, and Anastasiia Konstantynivna Pieshkova. "Інтернет-технології як інструмент підвищення фінансової стабільності підприємства." Thesis, Львівський інститут МАУП, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/37510.
Full textAbstract:
Науковий керівник – к.е.н., доц. Білявський В.М.В умовах загострення конкурентної боротьби, топ-менеджмент підприємств має зосереджувати свою увагу на раціональній складовій функціонування господарюючих суб’єктів, що впливає на підвищення її ефективності. Наразі, ця діяльність слугує запорукою фінансової привабливості підприємства. У зв’язку з цим набуває важливого значення комплексна оцінка результатів господарської діяльності підприємства.
8
Кобєлєва, Тетяна Олександрівна, and Тетяна Іванівна Кравцова. "Формування системи антикризового управління підприємством на інноваційно-інтелектуальних засадах." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27129.
Full textAbstract:
Авторами доведено, що криза фірми обумовлюється нестачею власного капіталу, борговими зобов’язаннями, що зростають; некомпетентністю керівництва фірми, яке не здатне своєчасно розпізнати і усунути причини кризи; зовнішніми причинами – нестійкістю фінансового ринку, відсутністю інновацій. Проведені дослідження свідчать про те, що реакцією фірми на кризовий стан є застосування захисної або наступальної тактики.
9
Шульга, Д. М. "Розробка інноваційної стратегії розвитку ТОВ "Омакс Інтернешнл"." Thesis, Чернігів, 2021. http://ir.stu.cn.ua/123456789/25036.
Full textAbstract:
Шульга, Д. М. Розробка інноваційної стратегії розвитку ТОВ "Омакс Інтернешнл" : випускна кваліфікаційна робота : 072 "Фінанси, банківська справа та страхування" / Д. М. Шульга ; керівник роботи О. І. Панченко ; НУ "Чернігівська політехніка", кафедра фінансів, банківської справи та страхування. – Чернігів, 2021. – 81 с.Предметом дослідження є діяльність ТОВ «Омакс Інтернешнл» та розробка стратегії для його подальшого розвитку. Об‘єктом дослідження виступає діяльність обраного підприємства та розробка стратегії для його подальшого розвитку. Мета кваліфікаційної роботи полягає в проведення аналізу діяльності ТОВ «Омакс Інтернешнл», виявлення сильних та слабких сторін і розробка інноваційної стратегії розвитку для даного підприємства. Завдання роботи – розглянути основні теоретичні аспекти при формуванні стратегії; розгляд та класифікація стратегій розвитку; вивчення засад стратегічного управління сучасними організаціями; підготовка та розробка інноваційної стратегії для ОМАКС Інтернешнл з урахуванням специфіки. За результатами дослідження сформульовані пропозиції з удосконалення діючої стратегії розвитку та розвробки нової, а також розроблено шляхи покращення фінансового стану. Одержані результати можуть бути використані для покращення діяльності підприємства.
The subject of the research is the activities of Omax International LLC and the development of a strategy for its further development. The object of study - the activities of the selected enterprise and the development of a strategy for further development.. The purpose of the qualification work is to analyze the activities of Omax International LLC, identify strengths and weaknesses and develop an innovative development strategy for this enterprise. The task of the work is to consider the main theoretical aspects in the formation of a strategy; consideration and classification of development strategies; studying the basics of strategic management of modern organizations; preparation and development of an innovative strategy for OMAKS International, taking into account the specifics. Based on the results of the study, proposals were formulated to improve the existing development strategy and the development of a new one, as well as ways to improve the financial condition were developed. The results obtained can be used to improve the performance of the enterprise.
10
Онофрійчук, Я. І. "Стратегічні напрямки розвитку підприємств України." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/9540.
Full textAbstract:
У статті розглянуто стратегічне планування з поетапним вибором оптимальної стратегії розвитку підприємства. Визначено фактори, що впливають на ефективність стратегії. Досліджено світовий досвід розроблення стратегії розвитку підприємств та ефективні методики її формування, методологію стратегічного планування та його етапи.В статье рассмотрены стратегическое планирование с поэтапным выбором оптимальной стратегии развития предприятия. Определены факторы, влияющие на эффективность стратегии. Исследован мировой опыт разработки стратегии развития предприятий и эффективные методики ее формирования, методология стратегического планирования и его этапы.
The article deals with strategic planning with a phased selection of the optimal enterprise development strategy. The factors, which influence on the effectiveness of the strategy are determined. The universal experience of enterprise development strategy and effective methods of its formation are researched, methodology of strategic planning and its stages have been investigated.
Books on the topic "План стратегічний"
1
Стратегічний план соціально-економічного розвитку м. Славутича до 2020 року. Славутич, 2002.
Find full textBook chapters on the topic "План стратегічний"
1
Смерічевський, С. Ф., О. В. Чумак, and В. Є. Командровська. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ДЕРЖАВНОЇ ФОРМИ ВЛАСНОСТІ." In Economics, management and administration in the coordinates of sustainable development. Publishing House “Baltija Publishing”, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-157-2-28.
Full textAbstract:
Стратегічне управління розглянуто крізь призму умов ефективного функціонування підприємств за ринкових умов та кола визначених імперативів, для чого проаналізовано трактування цього терміна в науковій літературі та зауважено на основних проблемах сьогодення щодо даної теорії. Зауважено на важливість одного з інструментів зв’язку між урядом і установою, яка реалізує права власника, – стратегічного плану. У розвиток даного тезису акцентовано на необхідності розроблення корпоративної стратегії, яка визначає загальний напрям розвитку підприємства та бізнес-стратегії. Оскільки формування стратегії державного підприємства базується на стратегії власності держави, із метою підвищення дієвості та співвідношення процесу стратегічного управління економічним розвитком державних підприємств за умов кризових явищ запропоновано складати Карту програми стратегії управління, яка дає змогу враховувати ключові складники стратегії, що визначають результативність стратегічного плану. Рекомендовано акцентувати увагу на концептуальному складнику підходу до стратегічного управління, який передбачає, зокрема, побудову функціональних стратегій залежно від виду державних підприємств. Стратегічне управління посилює встановлення балансу між централізованою та децентралізованою системами управління державним підприємством за умов розроблення комунікаційної інфраструктури для їх ефективної взаємодії по вертикалі й горизонталі управління.