To see the other types of publications on this topic, follow the link: Плазміда.

Journal articles on the topic 'Плазміда'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Плазміда.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Гриневич, А. А., И. С. Масулис, and Л. В. Якушевич. "МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ПОВЕДЕНИЯ ТРАНСКРИПЦИОННОГО ПУЗЫРЯ В ПЛАЗМИДЕ PPF1 И ЕЕ МОДИФИКАЦИЯХ. СВЯЗЬ МЕЖДУ ЭНЕРГЕТИЧЕСКИМ ПРОФИЛЕМ ПЛАЗМИДЫ И НАПРАВЛЕНИЕМ ТРАНСКРИПЦИИ." Биофизика 66, no. 2 (2021): 248–58. http://dx.doi.org/10.31857/s0006302921020058.

Full text
Abstract:
C использованием нелинейного уравнения синус-Гордона и его решения - кинка - моделировали и изучали динамику транскрипционного пузыря в плазмиде pPF1. На основе рассчитанного энергетического профиля плазмиды pPF1 и ее модификаций было показано, что минимальная потенциальная энергия формирования кинка или нуклеации транскрипционного пузыря соответствует области между генами белков Egfp и mCherry. Вставка в область между Egfp и mCherry однородных последовательностей показала, что кинк с большей вероятностью активируется в polyT или polyC по сравнению с polyA или polyG, что свидетельствует о зависимости нуклеации транскрипционного пузыря от физической массы оснований. В случае вставок в область между Egfp и mCherry небольших фрагментов природной последовательности Escherichia coli модель позволяет выявить нити ДНК с наибольшей вероятностью нуклеации транскрипционного пузыря и соответственно определить направление (в сторону гена Egfp или mCherry) транскрипции, что говорит о связи между направлением транскрипции и энергетическим профилем плазмиды.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Dolgikh, H. V., H. S. Maslak, V. I. Didenko, I. A. Klenina, and O. E. Abraimova. "АКТИВНІСТЬ КАТЕПСИНІВ В, L, Н У ПЛАЗМІ КРОВІ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ДИФУЗНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ." Medical and Clinical Chemistry, no. 1 (April 28, 2020): 23–35. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.v.i1.11052.

Full text
Abstract:
Вступ. Для діагностики гістологічних стадій хронічних дифузних захворювань печінки поряд із трепанобіопсією широко використовують плазмові маркери. Мета дослідження – визначити активність цистеїнових катепсинів В, L, H і вміст інгібіторів протеолізу α1-антитрипсину та α2-макроглобуліну в плазмі крові пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки невірусної етіології. Методи дослідження. Об’єкт дослідження – плазма крові пацієнтів із хронічними дифузними захворюваннями печінки (n=51) віком 28–60 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні захворювань печінки та підшлункової залози Інституту гастроентерології НАМН України. Контрольну групу становили здорові волонтери (n=15) віком від 25 до 52 років. Активність катепсинів В, L, Н визначали відносно N-α-бензоїл-DL-аргінін-4-нітроанілід гідрохлориду, азоказеїну, окситоцину відповідно. Для визначення вмісту інгібіторів у плазмі крові як субстрат використовували розчин N-α-бензоїл-DL-аргінін-4-нітроанілід гідрохлориду. Результати й обговорення. Порівняно з групою практично здорових донорів статистично значущі відмінності зафіксовано в таких групах: у пацієнтів із стеатогепатитом активність катепсину В зростала на 26,7 %, а рівень α2-макроглобуліну знижувався на 30,7 %; у хворих на хронічний вірусний гепатит з переходом у цироз активність катепсину В підвищувалась на 43,8 %, активність катепсину H зменшувалась на 35,0 %, а вміст α2-макроглобуліну, навпаки, збільшувався на 71,5 %; у пацієнтів із стеатогепатозом активність катепсинів L та H знижувалась на 22,1 і 25,0 % відповідно, а концентрація α1-антитрипсину зростала на 19,30 %. Висновок. Визначення рівня інгібіторів разом з активністю цистеїнових катепсинів у плазмі крові можна запропонувати як неінвазивні маркери при хронічних дифузних захворюваннях печінки невірусної етіології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Chub, O. I., and O. V. Bilchenko. "Виявлення плазмід-індукованих генів резистентності у хворих на хронічний пієлонефрит із супутнім цукровим діабетом 2-го типу й без нього." KIDNEYS, no. 4.10 (February 1, 2012): 17–19. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.4.10.2014.76048.

Full text
Abstract:
В останні роки зростає резистентність до β-лактамних антибіотиків основних збудників інфекцій сечової системи, що пов'язана з виробленням плазмід-індукованих β-лактамаз розширеного спектру (βЛРС). Тому, метою дослідження було вивчити наявність плазмід-індукованих βЛРС серед збудників хронічного пієлонефриту (ХП) і виявити основні фактори, що можуть сприяти колонізації сечового тракту βЛРС-продукуючими бактеріями. Виявлення βЛРС проводили методом полімеразної ланцюжкової реакції. Серед обстежених 105 хворих, у 22 (20,9%) збудниками виявилися штами з плазмідними генами резистентності: 11 (36,7%) генів blaTEM, 11 (36,7%) – blaCTX-M, i 8 (26,7%) – blaSHV. У хворих із супутнім цукровим діабетом 2 типу (ЦД), частота виявлення плазмідних βЛРС дещо вища ніж у пацієнтів без ЦД 2 типу (31,3% vs. 27,4%), проте достовірно не відрізнялась поміж груп. До факторів, що сприяли колонізації сечового тракту бактеріями з плазмідними βЛРС відносяться: вік 55 років і вище, наявність ХХН ІІІ та ІV стадій, факт стаціонарного лікування упродовж останнього року, прийом антибіотиків з різних причин у поточному році. Наявність генів стійкості серед уропатогенів може свідчити про високу швидкість поширення між ними за допомогою плазмід. Тому, вивчення та виділення плазмід-індукованих βЛРС важливо для оптимального вибору антибіотика для емпіричної терапії.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Эминов, П. А., В. В. Соколов, and С. В. Гордеева. "Плазма полупроводниковой нанотрубки." Микроэлектроника 43, no. 5 (2014): 343–54. http://dx.doi.org/10.7868/s0544126914040024.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Бычков, В. Л., С. В. Анпилов, and Н. П. Савенкова. "Газодинамическое моделирование “плазмоида”, созданного гатчинским разрядом." Химическая физика 33, no. 2 (2014): 58–63. http://dx.doi.org/10.7868/s0207401x14020034.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Каштанов, П. В., Борис М. Смирнов, and Р. Хипплер. "Магнетронная плазма и нанотехнология." Uspekhi Fizicheskih Nauk 177, no. 5 (2007): 473. http://dx.doi.org/10.3367/ufnr.0177.200705a.0473.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Жарикова, Н. В., Т. Р. Ясаков, Е. Ю. Журенко, В. В. Коробов, and Т. В. Маркушева. "Плазмиды деградации хлорфеноксиуксусных кислот бактерий рода Raoultella." Прикладная биохимия и микробиология 57, no. 3 (2021): 235–44. http://dx.doi.org/10.31857/s0555109921030156.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Beterov, I. M., Aleksandr V. Eletskii, and Boris M. Smirnov. "Resonance radiation plasma (photoresonance plasma)." Uspekhi Fizicheskih Nauk 155, no. 6 (1988): 265–98. http://dx.doi.org/10.3367/ufnr.0155.198806c.0265.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Розанов, А. С., М. E. Воскобоев, Н. В. Богачева, А. В. Коржук, В. Н. Шляхтун, И. А. Мещерякова, В. А. Романцев, Д. В. Бочков, А. B. Задорожный, and С. Е. Пельтек. "Клонирование и экспрессия гена целлюлазы Penicillium sp. ‘occitanis’ в Komagataella phaffii T07, выделение и анализ свойств." Письма в Вавиловский журнал генетики и селекции 7, no. 4 (December 15, 2021): 194–200. http://dx.doi.org/10.18699/lettersvj2021-7-24.

Full text
Abstract:
Проведены клонирование и анализ свойств целлюлазы Penicillium sp. ‘occitanis’. Ген был обнаружен в геномных данных базы NCBI. Получена плазмида pPZL-4xBGLU-Pocc, несущая четыре копии конструкции, экспрессирующей ген целлюлазы P. sp. ‘occitanis’. Плазмида была клонирована в штамм дрожжей Komagataella phaffii T07 под контроль промотора и терминатора гена AOX1. Было клонировано четыре копии экспрессирующей конструкции. В результате получен штамм K. phaffii T07 BGLU-4xPocc. Максимальный уровень экспрессии этого штамма составил ~4 000 000 Ед/л культуральной жидкости при культивировании в 5-литровом биореакторе. Полученный белок, согласно данным гельэлектрофореза, дает полосу ~39.5 кДа, что соответствует расчетной массе, и обширную область примерно от 42 до 70 кДa. Формирование этой области говорит о возможном гликозилировании белка при экспрессии в K. phaffii. Анализ свойств фермента показал, что температурный оптимум активности составляет 55–65 °С, рН оптимум – примерно 1.5–2. Фермент сохраняет 50 % активности при pH от 1.5 до 6 и от 30 до 80 °С. Он стабилен при температуре ниже 75 °С в течение 4 ч, но при 85 °С за 4 ч теряет 50 % активности. Фермент устойчив при рН от 4 до 7.5.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Попель, С. И., С. И. Копнин, А. П. Голубь, Г. Г. Дольников, А. В. Захаров, Л. М. Зеленый, and Ю. Н. Извекова. "Пылевая плазма у поверхности Луны." Астрономический вестник 47, no. 6 (2013): 455–66. http://dx.doi.org/10.7868/s0320930x13060078.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Ермакова, А. Я., А. В. Белецкий, А. В. Марданов, М. А. Петрова, Н. В. Равин, and А. Л. Ракитин. "Новая плазмида pALWVS1.4 штамма Acinetobacter lwoffii VS15, несущая ген устойчивости к хлорамфениколу." Микробиология 89, no. 5 (2020): 619–22. http://dx.doi.org/10.31857/s0026365620050079.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Постой, Р. В., В. І. Карповський, А. М. Шостя, С. О. Усенко, Т. І. Карунна, and Б. С. Шаферівський. "ВПЛИВ КОРТИКО-ВЕГЕТАТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ РЕГУЛЯЦІЇ НА ВМІСТ ЛАКТАТУ, ПІРУВАТУ ТА ЇХ СПІВВІДНОШЕННЯ У КРОВІ СВИНОМАТОК." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 4 (December 27, 2019): 205–11. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.26.

Full text
Abstract:
Індивідуальні особливості діяльності нервової системи обумовлюють різний рівень обміну речо-вин в організмі, стійкість до впливу стресових факторів та швидкість пристосування до мінливих умов навколишнього середовища. Мета статті – з’ясувати вплив кортико-вегетативних механізмів регуляції на показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок. Типи вищої нервової діяльнос-ті в холостих свиноматок великої білої породи 3-річного віку визначали за допомогою методики умо-вних харчових рефлексів, тонус автономної нервової системи досліджували тригеміновагальним те-стом. У плазмі крові свиноматок визначали вміст лактату та пірувату, для оцінки взаємозв’язку та впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції проводили кореляційний та дисперсійний аналізи отриманих даних. Результати досліджень показали, що існує взаємозв’язок між показниками умов-но-рефлекторної діяльності, типом автономної регуляції серцевого ритму у свиноматок та вмістом лактату у плазмі крові. Виявлені вірогідні відмінності за вмістом лактату у плазмі крові між сви-номатками з різними типами автономної регуляції серцевого ритму. За даними дисперсійного аналі-зу, ваготонія чинить вірогідний вплив на вміст лактату у плазмі крові – η2х=0,34 (р<0,05). Окрім то-го, встановлено тісні взаємозв’язки між вмістом лактату у плазмі крові і ваготонією (r=0,91; p<0,01) та симпатикотонією (r=-0,64; p<0,01). Залежно від типологічних особливостей вищої нер-вової діяльності встановлено, що у свиноматок сильного врівноваженого рухливого типу вміст лак-тату у плазмі крові нижчий (на 15,06–15,96 %; р<0,05) порівняно зі свиноматками сильного врівно-важеного інертного та слабкого типів. З’ясовано, що рухливість процесів збудження і гальмування в корі великого мозку взаємопов’язана із вмістом лактату у плазмі крові (r=-0,46; р<0,05) та чинить на нього вірогідний вплив (η2х=0,36; р<0,01). Натомість, кортико-вегетативні механізми регуляції не мають вірогідного впливу на вміст пірувату у плазмі крові та співвідношення лактат/піруват. От-же, отримано нові наукові дані щодо впливу кортико-вегетативних механізмів регуляції на окремі показники обміну вуглеводів у крові холостих свиноматок великої білої породи.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Shpilevaya, S. P., V. I. Andrienko, H. K. Toporova, G. S. Eliseeva, F. Ajamian, L. G. Zharova, L. I. Likhacheva, and V. A. Kordium. "The expression of pEGFP plasmid genes in mouse hepatocyles in vivo." Biopolymers and Cell 15, no. 3 (May 20, 1999): 241–46. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000520.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Limanskaya, O. Yu, and A. P. Limanskii. "Distribution of hairpin-loop structures in plasmids of anthrax infectious agent." Biopolymers and Cell 24, no. 6 (November 20, 2008): 463–69. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0007be.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Murodova, S. S., and K. D. Davranov. "Plasmids of Salt-tolerant Rhizosphere Microorganisms." Mikrobiolohichnyi Zhurnal 78, no. 2 (March 30, 2016): 89–94. http://dx.doi.org/10.15407/microbiolj78.02.089.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Попель, С. И., Л. М. Зеленый, and Б. Атаманюк. "Пылевая плазма в области лунного терминатора." Физика плазмы 42, no. 5 (2016): 555–60. http://dx.doi.org/10.7868/s0367292116050140.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Зелёный, Л. М., Г. Н. Застенкер, А. А. Петрукович, Л. С. Чесалин, В. Н. Назаров, В. И. Прохоренко, and Е. И. Ларионов. "Эксперимент“Плазма-Ф” на спутникеСпектр-Р." Космические исследования 51, no. 2 (2013): 83–87. http://dx.doi.org/10.7868/s002342061302009x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

ЗАУ, ХТЕТ КО КО, Т. М. Васильева, АУНГ ЧЖО У, ЙЕ ХЛАИНГ ТУН, М. Н. Васильев, М. И. Виноградов, and И. С. Макаров. "КОМБИНИРОВАННАЯ ПЛАЗМА В ПРОЦЕССАХ ОБРАБОТКИ ВОЛОКОН." Nanoindustry Russia 14, no. 6s (March 15, 2021): 251–64. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2021.14.6s.251.264.

Full text
Abstract:
Представлены конструкция реакторов и технологические подходы для обработки тонких целлюлозных, углеродных и базальтовых волокон в плазме форвакуумного давления в целях модификации их поверхности и улучшения функциональных свойств.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Дубинов, А. А., and В. Я. Алешкин. "Модель терагерцового квантово-каскадного лазера на основе двумерного плазмона." Физика и техника полупроводников 55, no. 10 (2021): 869. http://dx.doi.org/10.21883/ftp.2021.10.51435.34.

Full text
Abstract:
In this work, we calculated the characteristics of a two-dimensional plasmon amplified by an active medium based on a terahertz quantum-cascade structure. It is shown that for realistic parameters of GaAs/AlGaAs structures with quantum wells (mobility 2×105 cm2V-1s-1 at an electron concentration of 5×1011 cm-2 and at temperatures up to 77 K), the gain of a two-dimensional plasmon can reach 1500 cm-1 for frequency 2.3 THz. In addition, due to the strong localization of the plasmon electric field near the quantum well, only a few cascades of the active medium are required for amplification.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Скрыпина, Н. А., А. В. Cкамров, З. И. Цоколаева, Т. И. Белянко, and Р. Ш. Бибилашвили. "Choosing of suitable animal model of arterial thrombosis to test new recombinant thrombolytic agent — modified human plasminogen." Kardiologicheskii vestnik, no. 4 (December 11, 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2020.15.4.005.

Full text
Abstract:
Растворение артериального тромба с помощью рекомбинантного белка — модифицированного плазмина человека — исследовали на живот- ной модели (бедренной артерии кролика). Опробованы различные способы моделирования артериального тромбоза, и как наиболее адекват- ный выбран способ поражения стенки сосуда путем механического повреждения артерии. При венозном тромбе введение рекомбинантного плазмина или рекомбинантной проурокиназы приводит к растворению тромба и восстанов- лению кровотока. При артериальном тромбе, полученном путем механического повреждения артерии, введение рекомбинантного плазмина или рекомбинантной проурокиназы не приводит к восстановлению кровотока в артерии кроликов из-за спазма сосуда. Введение папаверина в месте спазма устраняет спазм и восстанавливает кровоток. Это явление не описано в литературе, но служит препятствием при выборе адекватной модели артериального тромбоза Dissolution of arterial thrombus by recombinant human modified plasmin was examined in a rabbit model of femoral artery occlusion. Various ways to model arterial thrombosis have been tested. Mechanical damage to the artery was chosen as the most adequate method to model art erial thrombosis. Recombinant plasmin or prourokinase dissolve venous thrombus and restore blood flow. Due to vascular spasm these compounds fail to restore blood flow in arterial thrombosis caused by mechanical damage to the artery. Papaverin application at the site of spasm removes it and restores blood flow. This phenomenon is not described in the literature and hinders the choice of adequate model of arterial thrombosis
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Скрыпина, Н. А., А. В. Cкамров, З. И. Цоколаева, Т. И. Белянко, and Р. Ш. Бибилашвили. "Choosing of suitable animal model of arterial thrombosis to test new recombinant thrombolytic agent — modified human plasminogen." Kardiologicheskii vestnik, no. 4 (December 11, 2020): 35–39. http://dx.doi.org/10.36396/ms.2020.15.4.005.

Full text
Abstract:
Растворение артериального тромба с помощью рекомбинантного белка — модифицированного плазмина человека — исследовали на живот- ной модели (бедренной артерии кролика). Опробованы различные способы моделирования артериального тромбоза, и как наиболее адекват- ный выбран способ поражения стенки сосуда путем механического повреждения артерии. При венозном тромбе введение рекомбинантного плазмина или рекомбинантной проурокиназы приводит к растворению тромба и восстанов- лению кровотока. При артериальном тромбе, полученном путем механического повреждения артерии, введение рекомбинантного плазмина или рекомбинантной проурокиназы не приводит к восстановлению кровотока в артерии кроликов из-за спазма сосуда. Введение папаверина в месте спазма устраняет спазм и восстанавливает кровоток. Это явление не описано в литературе, но служит препятствием при выборе адекватной модели артериального тромбоза Dissolution of arterial thrombus by recombinant human modified plasmin was examined in a rabbit model of femoral artery occlusion. Various ways to model arterial thrombosis have been tested. Mechanical damage to the artery was chosen as the most adequate method to model art erial thrombosis. Recombinant plasmin or prourokinase dissolve venous thrombus and restore blood flow. Due to vascular spasm these compounds fail to restore blood flow in arterial thrombosis caused by mechanical damage to the artery. Papaverin application at the site of spasm removes it and restores blood flow. This phenomenon is not described in the literature and hinders the choice of adequate model of arterial thrombosis
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Zelinskaya, A. V. "Сумісне використання визначення експресії тиреоглобуліну та тиреоїдної пероксидази в пунктатах у передопераційному прогнозуванні ефективності радіойодтерапії поопераційних метастазів папілярного тиреоїдного раку." Endokrynologia 24, no. 3 (September 20, 2019): 245–52. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.245.

Full text
Abstract:
Мета роботи – дослідити вплив метанандаміду – метаболічно стійкого похідного ендоканабіноїду N-арахідоноїлетаноламіну на активність ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у центрах регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС), а також на рівень кортикостероїдів у плазмі крові щурів. Матеріал і методи. Активність АПФ у гіпоталамусі, аденогіпофізі, надниркових залозах і плазмі крові щурів визначали за допомогою флуориметричного методу, використовуючи як субстрат Benzoyl-Gly-His-Leu (Sigma, США). Вміст 11-гідроксикортикостероїдів (11-ОКС) у плазмі крові щурів встановлювали із застосуванням флуориметричного мікрометоду. Результати. Через 1 годину після одноразового введення інтактним щурам метанандаміду в дозах 0,2 мг/кг і 0,02 мг/кг активність АПФ у центральних ланках ГГАС – гіпоталамусі та аденогіпофізі підвищувалася, активність АПФ унадниркових залозах та активність циркулюючого в крові ферменту знижувалися. Після одноразового введення інтактним щурам метанандаміду в дозі 0,2 мг/кг виявлено підвищення рівня 11-ОКС у плазмі крові щурів, введення метанандаміду в низькій дозі – 0,02 мг/кг не призводило до вірогідних змін рівня кортикостероїдів у крові тварин. Висновки. Екзогенні канабіноїди модулюють активність ангіотензинової системи в різних ланках ГГАС, стимулюючи активність АПФ у гіпоталамусі ц аденогіпофізі та знижуючи активність ферменту в над-ниркових залозах і плазмі крові через 1 годину після одноразового введення метанандаміду інтактним щурам. Через кортикотропін-рилізинг активність ангіотензинів гіпоталамуса та аденогіпофіза підвищення активності АПФ у цих структурах може бути одним із важливих чинників активації ГГАС, зокрема, синтезу кортикостероїдів, спричиненого одноразовим введенням метанандаміду в високих дозах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Kalyns’ka, L. M., O. I. Kovzun, and N. I. Levchuk. "Зміни активності ангіотензинперетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи та функції кори надниркових залоз щурів під дією метанандаміду." Endokrynologia 24, no. 3 (September 20, 2019): 264–70. http://dx.doi.org/10.31793/1680-1466.2019.24-3.264.

Full text
Abstract:
Мета роботи — дослідити вплив метанандаміду — метаболічно стійкого похідного ендоканабіноїду N-арахідоноїлетаноламіну на активність ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) у центрах регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-адренокортикальної системи (ГГАС), а також на рівень кортикостероїдів у плазмі крові щурів. Матеріал і методи. Активність АПФ у гіпоталамусі, аденогіпофізі, надниркових залозах і плазмі крові щурів визначали за допомогою флуориметричного методу, використовуючи як субстрат Benzoyl-Gly-His-Leu (Sigma, США). Вміст 11-гідроксикортикостероїдів (11-ОКС) у плазмі крові щурів встановлювали із застосуванням флуориметричного мікрометоду. Результати. Через 1 годину після одноразового введення інтактним щурам метанандаміду в дозах 0,2 мг/кг і 0,02 мг/кг активність АПФ у центральних ланках ГГАС — гіпоталамусі та аденогіпофізі підвищувалася, активність АПФ унадниркових залозах та активність циркулюючого в крові ферменту знижувалися. Після одноразового введення інтактним щурам метанандаміду в дозі 0,2 мг/кг виявлено підвищення рівня 11-ОКС у плазмі крові щурів, введення метанандаміду в низькій дозі — 0,02 мг/кг не призводило до вірогідних змін рівня кортикостероїдів у крові тварин. Висновки. Екзогенні канабіноїди модулюють активність ангіотензинової системи в різних ланках ГГАС, стимулюючи активність АПФ у гіпоталамусі й аденогіпофізі та знижуючи активність ферментув надниркових залозах і плазмі крові через 1 годину після одноразового введення метанандаміду інтактним щурам. Через кортикотропін-рилізинг активність ангіотензинів гіпоталамуса та аденогіпофіза підвищення активності АПФ у цих структурах може бути одним із важливих чинників активації ГГАС, зокрема синтезу кортикостероїдів, спричиненого одноразовим введенням метанандаміду у високих дозах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Miskinova, Natalia A., and B. N. Shvilkin. "On the penetration of a plasmoid through glass." Uspekhi Fizicheskih Nauk 185, no. 12 (2015): 1333–35. http://dx.doi.org/10.3367/ufnr.0185.201512d.1333.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Matselyukh, B. P., V. V. Lukyanchuk, L. V. Polishchuk, A. B. Matselyukh, and J. Rohr. "Isolation and restriction analysis of two plasmids from Streptomyces globisporus 1912." Biopolymers and Cell 14, no. 3 (May 20, 1998): 238–41. http://dx.doi.org/10.7124/bc.0004d3.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Kulianda, O. O. "ЗМІНИ АКТИВНОСТІ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В РАННІЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ ПОЛІТРАВМИ ТА КОРЕКЦІЯ ПЕНТОКСИФІЛІНОМ." Medical and Clinical Chemistry, no. 2 (July 11, 2019): 91–96. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i2.10300.

Full text
Abstract:
Вступ. Травма є однією з причин виникнення оксидативного стресу. Мембраностабілізувальні, протекторні, антикальцієві, антиангінальні та антиагрегантні властивості ксантинів, зокрема пентоксифіліну, поряд з іншими притаманними їм фармакодинамічними ефектами, здатні попереджувати формування незворотних патологічних змін у різних органах і тканинах. Мета дослідження – визначити особливості змін активності прооксидантно-анти­окси­дантної системи в ранній період розвитку політравми та ефектив­ність застосування при цьому пентоксифіліну. Методи дослідження. Досліди проведено на білих безпородних статевозрілих щурах-самцях. У плазмі крові й тканині печінки визначали вміст малонового діаль­дегіду та гідропероксидів ліпідів, у печінці та плазмі крові – ступінь активності ката­лази і вміст церулоплазміну. З метою корекції застосовували пентоксифілін. Препарат вво­ди­ли внутрішньочеревно один раз на добу у вигляді 2 % водного розчину в дозі 25 мг/кг упродовж 7-ми днів. Результати й обговорення. Застосування пентоксифіліну в експериментальних тварин з моделлю політравми призвело до зниження концентрації гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в плазмі крові вже з 1-ї доби дослідження. Введення препарату спричинило достовірне зменшення вмісту гідропероксидів ліпідів та малонового діальдегіду в печінці тварин протягом усього періоду спостереження. Статис­тично значуще зниження активності каталази у плазмі крові відзначали на 1-шу і 3-тю доби експерименту. Підвищення її у тканині печінки спостерігали з 3-ї доби дослідження. Статистично значущого впливу на рівень церулоплазміну в печінці та плазмі крові після введення пентоксифіліну не виявлено. Висновок. За умов експериментальної політравми і введення щурам пентоксифіліну у вигляді 2 % водного розчину в дозі 25 мг/кг протягом 7-ми днів спостерігали зниження активності прооксидантної системи та достовірне підвищення активності каталази в паренхімі печінки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Алёшин, А. Н. "Сервисно-производственный участок и КБ "ЗЭНКО ПЛАЗМА"." NANOINDUSTRY Russia 12, no. 2 (April 8, 2019): 102–6. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2019.12.2.102.106.

Full text
Abstract:
Как происходит становление современного, высокотехнологичного предприятия? С накопления первоначального капитала. Что дальше – расширять продажи и торговать, торговать, торговать? Многие увязают и останавливаются на этом этапе, но только не те, у кого мы делаем репортаж с производства – компании "ЗЭНКО ПЛАЗМА".
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Карасев, В. Ю., Е. С. Дзлиева, С. И. Павлов, Л. А. Новиков, and И. Ч. Машек. "Пылевая плазма в сильно неоднородном магнитном поле." Письма в журнал технической физики 46, no. 8 (2020): 18. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2020.08.49302.18208.

Full text
Abstract:
The paper presents for the first time studies of dusty plasmas formed in a glow discharge in a region of a strongly inhomogeneous magnetic field. The inhomogeneity of the magnetic field is estimated as 0.2 T/cm. A steady dust trap has been detected. The geometric characteristics of the plasma-dust structure were determined; the angular velocity of rotation was measured in several sections perpendicular to the axis of the discharge tube. The mechanism of rotation of the plasma-dust structure is proposed, quantitative estimates are made that confirm the experimental data.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

Дремин, Игорь Михайлович, and Igor Mikhailovich Dremin. "Макроскопическая квантовая хромодинамика и кварк-глюонная плазма." Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 170, no. 1 (2012): 133–39. http://dx.doi.org/10.4213/tmf6752.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Попель, С. И., А. П. Голубь, and Л. М. Зелёный. "Пылевая плазма в окрестностях спутника Марса – Деймоса." Физика плазмы 44, no. 8 (2018): 635–41. http://dx.doi.org/10.1134/s036729211808005x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Панов, А. В., О. В. Волкова, И. Ф. Пунтус, Т. З. Есикова, И. А. Кошелева, and А. М. Боронин. "scpA– Новый ген салицилатгидроксилазы, локализованный на плазмидах деградации салицилата/капролактама." Молекулярная биология 47, no. 1 (2013): 116–23. http://dx.doi.org/10.7868/s002689841301014x.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Ясаков, Т. Р., Л. Г. Анисимова, Н. В. Жарикова, Е. Ю. Журенко, В. В. Коробов, and Т. В. Маркушева. "Эволюция и сравнительная геномика плазмиды pSM22 группы IncF/MOB F12." Молекулярная биология 53, no. 4 (2019): 600–612. http://dx.doi.org/10.1134/s0026898419040177.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Lezhenko, G. O., O. Ye Abaturov, O. Ye Pashkova, and L. I. Pantyushenko. "Роль α-дефензинів 1–3 у формуванні антимікробного захисту в дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, викликаний бактеріями роду Haemophilus." CHILD`S HEALTH, no. 2.45 (April 22, 2013): 22–26. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.45.2013.88021.

Full text
Abstract:
Досліджено рівень α-дефензинів 1–3 (HNP 1–3) у плазмі крові дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, викликаний бактеріями роду Haemophilus. Доведено, що рівень HNP 1–3 у плазмі крові залежить від форми Haemophilus. Тригером вивільнення HNP 1–3 із нейтрофілів є наявність капсули бактерії, у той час як наявність L-форм гемофільної палички не супроводжується підвищенням синтезу антимікробних пептидів, що може бути одним із факторів формування антибіотикорезистентності Haemophilus.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Artemenko, A., V. Karlov, Y. Kirichenko, and Y. Lonin. "A planar plasma antenna with a dielectric coat." RADIOFIZIKA I ELEKTRONIKA 25, no. 1 (March 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.15407/rej2020.01.050.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Давидович, М. В. "Максимальное замедление и отрицательная дисперсия плазмонов вдоль металлического слоя." Письма в журнал технической физики 43, no. 22 (2017): 55. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.22.45261.16629.

Full text
Abstract:
Получены максимальные замедления и их резонансные частоты для плазмонов в тонком металлическом слое. Рассмотрены аномальная отрицательная дисперсия и обратные плазмоны. Показано, что отрицательная дисперсия в структурах с диссипацией не всегда означает наличие обратного плазмона. DOI: 10.21883/PJTF.2017.22.45261.16629
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Shatynska, Olena, Ryslana Iskra, Andriiу Pylypets, and O. Svarchevska. "Вплив магній цитрату на вміст ліпідів у плазмі крові щурів за умов експериментального цукрового діабету." Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, no. 12(337) (January 26, 2019): 115–19. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-115-119.

Full text
Abstract:
Досліджено вплив різних доз магній цитрату (100, 250 і 500 мг Mg2+/кг маси тіла) на вміст ліпідів у плазмі крові щурів з алоксан-індукованим цукровим діабетом. Установлено, що в плазмі крові щурів з експериментальним діабетом підвищувався вміст загальних ліпідів, що супроводжувалося змінами в класах ліпідів плазми крові. Проте з’ясовано, що магній цитрат, який протягом чотирьох тижнів разом із питною водою додавався до раціону тварин, зумовлював стабілізацію досліджуваних показників із наближенням їх до рівня в контрольній групі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Voronkova, O. S., I. V. Leus, А. О. Kulinich, О. D. Zhabits’ka, and N. I. Shtemenko. "Використання кластерних сполук ренію з алкільними лігандами у процесі пригнічення росту карциноми Герена." Biosystems Diversity 16, no. 1 (April 11, 2007): 46–50. http://dx.doi.org/10.15421/010808.

Full text
Abstract:
Досліджено кількість еритроцитів, їх якісний склад, концентрацію гемоглобіну в крові, концентрацію глюкози в еритроцитах та у плазмі крові, вміст ТБК-активних продуктів у плазмі крові щурів при розвитку карциноми Герена Т8, введенні цис-платину і кластерних сполук ренію з органічними лігандами. Показано, що сполуки ренію мають значний антиоксидантний ефект та змінюють динаміку розвитку пухлини. Зроблено висновок про перспективність використання сполук ренію, які містять кластерний фрагмент і органічні ліганди, для подальших досліджень in vivo при зміненому редокс-статуті організму.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

Клюй, М. І., В. П. Костильов, А. М. Лук’янов, А. В. Макаров, В. В. Черненко, Г. С. Хрипунов, Н. М. Харченко, et al. "Вплив активних обробок на фотоелектричні характеристики структур на основі плівок CdTe." Ukrainian Journal of Physics 57, no. 5 (May 30, 2012): 538. http://dx.doi.org/10.15407/ujpe57.5.538.

Full text
Abstract:
Досліджено фотоелектричні характеристики структур ITO/CdTe, виготовлених методом термічного вакуумного випаровування та шляхом осадження у квазізамкненому об'ємі до та після різних обробок. Частина зразків проходила "хлоридну" обробку, інша – відпал на повітрі. Після цього проводилась обробка зразків у плазмі водню та нанесення на них тонкої алмазоподібної плівки. Показано, що проведення "хлоридної" обробки структур ІТО/CdTe приводить до збільшення дифузійної довжини носіїв заряду у шарі CdTe. Проведення термовідпалу не впливає на значення дифузійної довжини носіїв заряду у шарі CdTe, але значно підвищує фоточутливість, що свідчить про зменшення на поверхні шару CdTe швидкості поверхневої рекомбінації. Шляхом комбінації термовідпалу, "хлоридної" обробки, плазмової обробки у водні та нанесення тонких алмазоподібних плівок отримано збільшення довжини дифузії носіїв заряду у шарі CdTe в усіх досліджуваних структурах ІТО/CdTe. На структурах ІТО/CdTe, отриманих термічним вакуумним випаровуванням, обробка у плазмі водню приводила до значного збільшення спектральної чутливості у діапазоні довжин хвиль 400–800 нм, а на структурах, які пройшли "хлоридну" обробку, значне збільшення спектральної чутливості досягалось після обробки у плазмі водню нанесення алмазоподібних плівок.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Скоробогатов, Г. А., А. А. Крылов, А. Л. Москвин, В. Г. Поваров, С. А. Третьяченко, and В. К. Хрипун. "Химические превращения жидкого хлороформа, гексана и гептана в поле СВЧ-плазмоида." Химия высоких энергий 50, no. 5 (2016): 429–33. http://dx.doi.org/10.7868/s0023119316050144.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

Сечеников, А. А., К. В. Ковальчук, С. Л. Василенко, and М. А. Титок. "Селекция мутантов по системе инициации репликации плазмиды pBS267 группы IncP-9." Генетика 49, no. 2 (2013): 189–95. http://dx.doi.org/10.7868/s0016675812110082.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

Афанасьев, М. В., С. В. Балахонов, Е. Г. Токмакова, В. С. Половинкина, Е. А. Сидорова, and В. В. Синьков. "Анализ нуклеотидной последовательности криптической плазмиды pTP33Yersinia pestisиз Тувинского природного очага чумы." Генетика 52, no. 9 (2016): 1012–20. http://dx.doi.org/10.7868/s0016675816090022.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

Новиков, А. Д., Л. Е. Рябченко, Т. Е. Шустикова, А. В. Белецкий, А. В. Марданов, Н. В. Равин, and А. С. Яненко. "Нуклеотидная последовательность и генетическая структура криптической плазмиды pBL90 из Brevibacterium lactofermentum." Генетика 52, no. 11 (2016): 1249–55. http://dx.doi.org/10.7868/s0016675816100076.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Малыхин, А. Ю., Е. Е. Григоренко, and Х. В. Малова. "Исследование влияния продольной компоненты магнитного поля на динамику протонов внутри плазмоида." Космические исследования 57, no. 4 (2019): 243–52. http://dx.doi.org/10.1134/s0023420619040058.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Раков, А. В., and Ф. Н. Шубин. "Сравнительный геномный анализ плазмиды вирулентности Salmonella enterica подвид enterica серотип Enteritidis." Генетика 55, no. 2 (2019): 136–45. http://dx.doi.org/10.1134/s0016675819020127.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Гуринович, А. С., and М. А. Титок. "Молекулярно-генетический и функциональный анализ плазмиды PBS72 природных бактерий Bacillus subtilis." Микробиология 89, no. 6 (2020): 646–57. http://dx.doi.org/10.31857/s0026365620060063.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Зеленый, Л. М., С. И. Попель, and А. В. Захаров. "Пылевая плазма на луне. Проблемы моделирования и измерений." Физика плазмы 46, no. 5 (2020): 441–55. http://dx.doi.org/10.31857/s0367292120050108.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Швейкин, Г. П., Н. А. Руденская, Н. В. Соколова, В. И. Кузьмин, Е. В. Картаев, and Д. В. Сергачёв. "Сверхзвуковая плазма и износостойкие покрытия из никелевых сплавов." Доклады Академии наук 463, no. 3 (2015): 309–12. http://dx.doi.org/10.7868/s0869565215210100.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Латышев, Анатолий Васильевич, Anatolii Vasil'evich Latyshev, Александр Алексеевич Юшканов, and Aleksandr Alekseevich Yushkanov. "Вырожденная плазма в полупространстве во внешнем электрическом поле." Teoreticheskaya i Matematicheskaya Fizika 147, no. 3 (2006): 487–502. http://dx.doi.org/10.4213/tmf1990.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Коршунов, О. В., В. Ф. Чиннов, and Д. И. Кавыршин. "Сильноионизованная дуговая плазма Не. Неравновесность, неидеальность и кинетика." Теплофизика высоких температур 57, no. 2 (2019): 164–73. http://dx.doi.org/10.1134/s0040364419010319.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Агафонов, А. В., Н. А. Сироткин, В. А. Титов, and А. В. Хлюстова. "Подводная низкотемпературная плазма как инструмент синтеза неорганических наноматериалов." Журнал неорганической химии 67, no. 3 (2022): 271–80. http://dx.doi.org/10.31857/s0044457x22030023.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography