To see the other types of publications on this topic, follow the link: Перспективність дослідження.
Journal articles on the topic 'Перспективність дослідження'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Перспективність дослідження.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Думчиков, Михайло, Михайло Думчиков та Ярослав Шевцов. "ПЕРСПЕКТИВА ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЯ «БЛОКЧЕЙН» В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ ДЕРЖАВИ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 267–71. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-56.
Full textAbstract:
В даній статті досліджена одна з найсучасніших технологій – технологія "блокчейн". Першочергово вивчена технічна сторона технологічної блокчейну. Також досліджено правовий аспект даного питання, а саме юридичне регулювання блокечейну як технології та всіх аспектів її застосування, для формування загального розуміння функціонування технології у повсякденні. Наступним було вивчено питання застосування технології блокчейн на різних рівнях, в тому числі на державному, і відповідно було досліджено успішний зарубіжний та вітчизняний досвід. Окремо досліджена вирішення проблеми людського фактору у людських правовідносинах за допомогою блокчейну. За результатами дослідження було сформульовано висновки про перспективність даної технології та визначено проблемні моменти її застосування на сучасному етапі.
2
Гнєдкова, Ольга Олександрівна. "Методичні аспекти використання комбінованого навчання під час вивчення дисципліни «Методика і технології дистанційного навчання» у ВНЗ". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 164–76. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.707.
Full textAbstract:
Метою дослідження є визначення практичної можливості використання технології комбінованого навчання у навчальному процесі на прикладі вивчення дисципліни «Методика і технології дистанційного навчання» у ВНЗ. Задачами дослідження є теоретично обґрунтувати поняття «комбіноване навчання» та розглянути методичні особливості практичного використання комбінованого навчання у навчальному процесі під час вивчення дисципліни «Методика і технології дистанційного навчання». Об’єктом дослідження є навчання за курсом «Методика і технології дистанційного навчання» з використанням комбінованого навчання. Предметом дослідження є методичні аспекти використання комбінованого навчання під час вивчення дисципліни «Методика і технології дистанційного навчання».
 У дослідженні визначено, що практичне впровадження комбінованого навчання у навчальний процес впливає на підвищення якості знань студентів, що свідчить про ефективність та перспективність використання комбінованого навчання.
3
О.А. Куда, О.М. Отиченко та О.Є. Сич. "СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ МОДИФІКОВАНОЇ МІДДЮ КЕРАМІКИ НА ОСНОВІ БІОГЕННОГО ГІДРОКСИАПАТИТУ МЕДИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ". Наукові нотатки, № 68 (30 січня 2020): 62–67. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.68.9.
Full textAbstract:
В роботі досліджено вплив міді (1 мас. %) на структуру та властивості трьох типів кераміки на основі біогенного гідроксиапатиту: гідроксиапатитної, склокераміки гідроксиапатит/SiO2-Na2O та гідроксиапатит/SiO2–B2O3–Na2O. Встановлено, що введення модифікуючої добавки зменшує розмір зерна в структурі кераміки, а також позитивно впливає на властивості in vitro, знижуючи рН та збільшуючи в 2-3,5 рази швидкість резорбції зразків у фізіологічному розчині. Дослідження адсорбційної активності показало перспективність модифікованої міддю кераміки як носіїв лікарських засобів.
4
Малюга, Наталія Миколаївна. "Вивчення словотворення в контексті історичної стилістики". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 10 (5 грудня 2014): 83–92. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v10i0.417.
Full textAbstract:
У статті викладено історію становлення історичної стилістики, окреслено проблеми вивчення стилістичних можливостей словотворення, обґрунтовано потребу семантико-прагматичної диференціації словотворчих ресурсів української мови, умотивовано доцільність і перспективність дослідження стилістичного аспекту словотворення.
5
Мазурик, Р. В. "ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОКУРАТУР". Прикарпатський юридичний вісник, № 6(35) (14 травня 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(35).720.
Full textAbstract:
Мазурик Р. В. Історіографія дослідження адміні-стративно-правових засад організації та діяльності регіональних прокуратур. - Стаття. У статті проаналізовано історіографію досліджен¬ня адміністративно-правових засад організації і ді¬яльності регіональних прокуратур в Україні у ХХІ ст. Методологія дослідження спирається на органічне поєднання філософських, загальнонаукових і спеці-ально-юридичних методів дослідження, серед яких ключову роль відіграють закони філософського методу діалектики (єдності та боротьби протилежностей, пе-реходу кількісних змін у якісні), а також прийом «за-перечення заперечення». Серед загальнонаукових ме-тодів дослідження застосовуються прийоми логічного методу (аналіз, синтез, дедукція та індукція), систем¬ний і структурно-функціональний методи, прийоми соціологічного методу. Зі спеціально-юридичних мето-дів дослідження використовуються методи юридичної логіки та юридичної статистики, метод юридичної до-гматики (як різновид аксіоматичного методу) та метод юридичного моделювання. Визначено періоди вітчизняних історіографічних досліджень адміністративно-правових засад організа-ції та діяльності регіональних прокуратур. Встановле-но наукознавчі підходи, які використовуються під час дослідження адміністративно-правових принципів організації та діяльності регіональних прокуратур. Надано характеристику основним науковим роботам з адміністративного права, в яких досліджуються ос¬танні тенденції розвитку адміністративно-правових засад організації та діяльності регіональних (облас¬них) прокуратур. Формулюється висновок про відсутність- самостій-ного фундаментального дослідження адміністратив-но-правових засад організації та діяльності регіональ-них прокуратур в Україні, що актуалізує необхідність Випуск 6(35), 2020 125 його проведення. Зазначається, що перспективність подальшого дослідження цієї тематики зумовлена необхідністю формування змістовної теоретико-мето- дологічної основи дослідження адміністративно-право¬вого забезпечення організації та діяльності регіональ¬них прокуратур. Ключові слова: адміністративна правосуб’єктність, адміністративно-правовий статус, адміністратив-но-правові засади організації та діяльності, історіогра-фія, прокуратура, регіональні прокуратури, функції.
6
Касяненко, О. І., О. Л. Нечипоренко, В. І. Рисований та ін. "БАБЕЗІОЗ ОВЕЦЬ (ПОШИРЕННЯ, ПЕРЕБІГ, ЛІКУВАННЯ)". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 11–16. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.2.
Full textAbstract:
Тваринництво є ключовим та одним із конкурентоспроможних видів агробізнесу, перспективність і динамічність якого зумовлюється ефективним забезпеченням потреб населення в якісних і безпечних продуктах харчування. У статті представлено результати та аналіз моніторингових досліджень захворюваності овець на бабезіоз у господарствах північно-східної частини України та району Сек'єре в регіоні Ашант Республіки Гана (Африка). Експериментальні дослідження виконано на кафедрі епізоотології та паразитології Сумського НАУ, центрі ветеринарної медицини «Хелс» (м. Суми). Крім того, у роботі використано показники моніторингових досліджень ветеринарної звітності району Сек'єре у регіоні Ашант Республіки Гана. За результатами дослідження визначено поширеність гемопаразитів овець. Досліджено особливості перебігу захворювання овець на бабезіоз, установлено екстенсивність та інтенсивність інвазії, визначено екстенсефективність проведених лікувальних заходів, а також представлено результати патологоанатомічних досліджень біологічного матеріалу. Під час дослідження крові хворих овець, які утримувалися в умовах господарств України, ізолювали Babesia motasi. Під час спалаху хвороби екстенсивність інвазії становила 34,2%. Інтенсивність інвазії досягала 3–5 екземплярів бабезій у полі зору мікроскопа. Гострий перебіг хвороби спостерігався у 16,8 % овець. Під час дослідження крові хворих овець, які утримувалися в умовах особистих господарств населення Республіки Гана, теж було виявлено збудника Babesia motasi. Екстенсивність інвазії становила 1,2 %. Інтенсивність інвазії досягала 1-3 екземплярів бабезій у полі зору мікроскопа. У порівняльному аспекті для лікування тварин в умовах господарств північно-східної частини України застосовували препарати ТОВ «Бровафарма» (Україна): Імкар (діюча речовина імідокарба дипропінат 120 мг в 1 мл) та препарат Азидин-вет, діючою речовиною якого є диміназену ацетурат і феназон. Протипротозойні препарати застосовували разом із засобами симптоматичної терапії. Запропоновані схеми лікування хворих на бабезіоз овець забезпечили високу екстенсефективність (100 %).
7
Менчинська, А. А., А. О. Іванюта та О. С. Пилипчук. "ТЕХНОЛОГІЯ МУСОВИХ ПРОДУКТІВ ІЗ ГІДРОБІОНТІВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 1 (8 квітня 2022): 104–12. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2022.1.12.
Full textAbstract:
У роботі обґрунтовано доцільність удосконалення технології мусів із креветок. На основі аналізу літературних джерел визначено пріоритетні напрями переробки рибної сировини та розширення асортименту рибних продуктів. Проведено аналіз наявних технологій мусових продуктів із гідробіонтів. Встановлено перспективність виготовлення мусів із риби та ракоподібних. Теоретично обґрунтовано доцільність застосування креветок для створення харчових продуктів із покращеними органолептичними показниками та підвищеною харчовою цінністю. Експериментально підтверджено ефективність комбінування ракоподібних із рибною, тваринною та рослинною сировиною. Розроблено рецептури нових мусів на основі м’яса креветок із додаванням вершкового сиру, вершків, оливкової олії, філе лосося, авокадо, яблук, спецій і прянощів. Проведено дослідження органолептичних, фізико-хімічних показників якості та харчової цінності готової продукції. На основі результатів дослідження встановлено відповідність показників вимогам стандарту. За органолептичними дослідженнями зразки з овочевим доповненням мають кращу органолептичну оцінку, ніж контрольний зразок, найвищий бал отримав зразок № 3. Фізико-хімічні дослідження підтвердили, що вміст солі в розроблених зразках не перевищує норму – 2,5%, усі муси мають відповідну консистенцію. За хімічним складом зразок № 2 має найвищий вміст білка – 18,7%, найвищий вміст жиру спостерігається в контрольному зразку (44%), а найменший – у зразку № 1 (61,57%). Результати досліджень хімічного складу свідчать про високу харчову цінність розроблених мусів. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень розроблено технологічну схему виробництва мусів на основі креветок із використанням тваринних і рослинних компонентів. Основними технологічними операціями є попередня підготовка сировини, ретельне подрібнення суміші та фасування готового продукту.
8
Chaikovs’kyi, B. P., A. B. Shalko, I. G. Yaroshovych, V. I. Kyryliv, O. V. Maksymiv та I. M. Kurnat. "Перспективність використання нанотехнологій для підвищення працездатності сільськогосподарської техніки". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2018): 134–40. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8525.
Full textAbstract:
Показано визначальне значення наноідустрії в соціально-економічних пріоритетах індустріальних держав на сучасному етапі економічного розвитку для переважаючого випуску наукомісної високотехнологічної продукції. В рамках сучасних уявлень – це інтегрований комплекс, який включає обладнання, матеріали, програмні засоби, систему знань, а також технологічну, метрологічну, інформаційну, організаційно-економічну культуру і кваліфікований кадровий потенціал, який забезпечує виробництво наукомісткої продукції , яка базується на використанні нових, особливих властивостей матеріалів і систем у нанометровому діапазоні. Інтелектуальна база наносистем – це, безумовно, система знань і умінь, носієм якої є кваліфікований персонал. Основною формою інвестицій в кваліфікований персонал є якісна та сучасна освіта. Поряд з постановкою чисто економічної задачі – підвищення ефективності виробництва на основі випереджуючого розвитку високотехнологічних галузей, необхідно вирішувати і ще одну соціальну задачу – забезпечення необхідного інтелектуального рівня персоналу через розвиток наукових досліджень і надання освітніх послуг. Підкреслено важливу роль агропромислового комплексу в формуванні бюджету та економічної стабільності України. Гранична ступінь зношування вузлів технологічного обладнання (основних фондів) обумовлює додаткові витрати на ремонт обладнання та втрати сільськогосподарської продукції. Вказано на важливість поряд з агротехнічними заходами підвищення надійності технологічного обладнання. Виділено особливу роль зносотривкості основних деталей та вузлів. Обґрунтовано та показано доцільність підвищення надійності та довговічності технологічного обладнання та його окремих важко навантажених деталей та вузлів використанням зміцнюючих технологій, зокрема таких, які формують на поверхнях деталей машин і механізмів нанокристалічні структури. Проведено лабораторні дослідження зносотривкості зразків із сталі 65Г з поверхневою наноструктурою в умовах сухого тертя на машині тертя МІ-1М за схемою кільце-вкладка стосовно експлуатаційних умов роботи дисків сошників сівалок. Показано доцільність використання поверхневого наноструктурного зміцнення шляхом використання технології механоімпульсної обробки для підвищення зносотривкості. На прикладі дисків сошників сівалок показано ефективність використання поверхневого зміцнення шляхом формування нанокристалічної структури для підвищення їх працездатності. Вказану технологію можна використовувати для зміцнення інших деталей сільськогосподарських машин, харчової, переробної промисловості та в інших галузях промисловості.
9
Bilous, S. B., S. M. Dybkova та L. S. Rieznichenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ З РОЗРОБКИ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ НА ОСНОВІ НАНОЧАСТИНОК СРІБЛА, ЗОЛОТА І МІДІ". Фармацевтичний часопис, № 4 (11 грудня 2018): 27–34. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2018.4.9685.
Full textAbstract:
Мета роботи. Обґрунтувати склад і технологію перспективних косметичних засобів з наночастинками срібла, золота і міді.
 Матеріали і методи. Для розробки косметичних засобів використовували колоїдні розчини наночастинок срібла, золота і міді, синтезовані в Інституті біоколоїдної хімії імені Ф.Д.Овчаренка НАН України. Антимікробну активність колоїдних розчинів наночастинок металів в дослідженнях in vitro визначали методом серійних розведень в агарі. Безпечність колоїдних розчинів наночастинок срібла, золота і міді визначали в тестах in vitro за показниками цитотоксичності, генотоксичності, мутагенності, імунотоксичності та біохімічними маркерами. Для обґрунтування складу і технології косметичних засобів використано методи інформаційного пошуку, аналізу даних літератури та технологічні дослідження.
 Результати й обговорення. Результати щодо антимікробної активності колоїдних розчинів наночастинок металів показали, що наночастинки срібла і міді виявляють виражену бактерицидну дію, а наночастинки золота - слабку антимікробну активність. Щодо рівня безпеки досліджених наночастинок, дослідження свідчать про безпечність і доцільність їх подальшого медико-біологічного використання.
 Враховуючи особливості вимог до впровадження на ринок косметичних засобів у порівнянні з лікарськими, зокрема відсутність обов’язкових вимог до проведення якісного та кількісного аналізу наночастинок у косметичному засобі, а лише необхідність проведення санітарно-гігієнічної експертизи, визначено перспективи наночастинок металів як біологічно активних компонентів косметичних засобів. Обґрунтовано склад і технологію гелю для догляду за жирною шкірою, у якому як активні компоненти використано розчин наночастинок міді та олію амаранту, крему для догляду за старіючою шкірою з наночастинками золота та бальзаму для губ з антигерпетичною дією на основі наночастинок срібла і золота.
 Висновки. Одержані результати показують перспективність подальших досліджень косметичних засобів на основі наночастинок металів, що буде сприяти розширенню номенклатури інноваційних косметичних засобів.
10
Карчевський, М. В., та О. В. Одинцова. "Автоматизована система для дослідження законодавчої оцінки суспільної небезпечності діяння «In Context»". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 4, № 88 (2019): 92–101. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.88.92-101.
Full textAbstract:
У статті окреслено основні завдання, які можуть ефективно вирішуватися за допомогою автоматизованої системи для дослідження законодавчої оцінки суспільної небезпечності діяння «Іn Сontext»; продемонстровано евристичні можливості системи для виявлення та візуалізації основних тенденцій розвитку кримінального законодавства, для аналізу співвідношення суворості санкцій за посягання на однорідні об’єкти; обґрунтовується перспективність її використання для системного удосконалення кримінального законодавства.
11
Holub, V. A., I. B. Chepkov, O. Yu Larin, O. M. Kuprinenko та S. P. Bisyk. "Дослідження кутів прецесії та нутації куль стрілецької зброї після пробиття перешкод". Озброєння та військова техніка 1, № 1 (2014): 28–33. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2014.1(1).28-33.
Full textAbstract:
Наведено результати експериментальних досліджень впливу тонких сталевих перешкод на значення кутів нутації куль стрілецької зброї. Отримано залежності кутів прецесії і нутації від відстані після перешкод різної товщини. На основі отриманих результатів доведено перспективність використання в конструкції броньового захисту бойових колісних машин пристроїв, у яких реалізовано принцип попереднього впливу на кулі ще до початку їхньої взаємодії з броньовими деталями корпусу.
12
Карпович, М. С., та В. Ф. Дрозда. "ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТЕЛЕНОМУСА (TELENOMUS VERTICILATUS KIEFFER, 1917), ПАРАЗИТА СОСНОВОГО ШОВКОПРЯДА (DENDROLIMUS PINI L.)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 50–56. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.06.
Full textAbstract:
Через погіршення кліматичних умов, пониження ґрунтових вод у лісових масивах спостерігаєтьсямасове ослаблення деревних порід, особливо насаджень сосни звичайної. Щорічні теплі зими, тепла,сонячна та суха погода навесні сприяють розвитку та поширенню хвоєгризучих фітофагів. Одним ізнайнебезпечніших є сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.). Дослідження свідчать, що сосновимнасадженням Полісся часто завдає шкоди сосновий шовкопряд, гусениці якого спричиняють дефолі-ацію хвої, що стає причиною різноманітних фізіологічних аномалій, а саме: відставання в рості тарозвитку дерев, а інколи і їхнє всихання. На основі експертного аналізу літературних джерел та вла-сних досліджень у статті наведені визначальні біологічні та екологічні особливості, які стосуютьсяпоширення та розвитку теленомуса. Встановлено, що самиці теленомуса паразитують на яйцяхсоснового шовкопряда в середній та верхній частині крони, а також на узліссі та всередині кварта-лів. Згідно з аналізом першоджерел показана перспективність захисту соснових насаджень від сос-нового шовкопряда біологічним методом. Одними з найбільш поширених паразитів яєць сосновогошовкопряда є теленомус та трихограма. Рівень зараження яєць природними популяціями становиввід 7,8 до 22,4 %. Ці показники свідчать про цілковиту доцільність прийому лабораторного розве-дення лабораторних культур трихограми та теленомуса з подальшим розселенням в соснові наса-дження. Дослідження проводили впродовж 2016–2019 рр. в соснових насадженнях Полісся та в ла-бораторних умовах. Складова частина експериментів – моніторингові дослідження, візуальний, ін-струментальний та фізіологічний моніторинг популяцій соснового шовкопряда, прийоми розведенняй розселення на дерева лабораторних культур трихограми та теленомуса. Обґрунтовано строки,норми та кратності розселення паразитів. Під час проведення досліджень використовували загаль-ноприйняті в галузях ентомології, паразитології та біотехнології методи. Наведені результати сві-дчать про доволі значну регулювальну роль природних ентомофагів у динаміці чисельності сосновогошовкопряда та про перспективність штучного розселення самиць лабораторних культур трихогра-ми та теленомуса в соснові насадження. Вперше запропонована технологія масового лабораторногорозведення теленомуса Telenomus verticillatus Kieffer. для потреб біологічного захисту соснових на-саджень від соснового шовкопряда.
13
Hrosul, Viktoriia, Olena Kruhlova, Tatul Mkrtchyan, Serhii Zubkov та Olha Timchenko. "Інтеграція підприємств і формування кластерних структур у сфері харчування". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 2 (2021): 119–40. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.07.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження є визначення перспектив формування та розвитку кластерів сфери харчування за регіонами України. Для досягнення цієї мети обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання регіонів із точки зору формування кластерних структур сфери харчування, визначено види економічної діяльності, прийнятні для розвитку кластеру, розраховано коефіцієнти локалізації за регіонами України, обґрунтовано види економічної діяльності для формування ядра кластеру за регіонами, здійснено ранжування регіонів за перспективністю формування кластерних структур у сфері харчування.
 Методологія / методика / підхід. Під час дослідження використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, а саме: методи галузевого аналізу, узагальнення та систематизації – для визначення видів економічної діяльності, прийнятних для розвитку кластеру сфери харчування; багатовимірного статистичного аналізу – для групування регіонів за галузевою ознакою підприємств, які є ядром кластеру; багатокритеріальної оцінки – для визначення перспектив щодо формування кластерних структур сфери харчування за регіонами. Вихідною базою дослідження стали дані Державної служби статистики щодо розвитку регіонів України. 
 Результати. За результатами досліджень зроблено висновок про перспективність розвитку кластерних структур сфери харчування за регіонами України. Визначено, що найбільш перспективним для формування кластерів є створення інтегрованої структури на базі підприємств, основним видом економічної діяльності яких є сільське господарство. Ураховуючи значення коефіцієнтів локалізації за видами економічної діяльності, здійснено групування регіонів України за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування. У результаті проведених досліджень зроблено висновок про значні перспективи формування кластерів за регіонами України: для 11 областей визначено високі, для семи областей – середні перспективи створення кластерних структур сфери харчування.
 Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено науково-практичний підхід до оцінювання регіонів за критерієм перспективності формування та розвитку кластерних структур сфери харчування, що ґрунтується на врахуванні рівня локалізації діяльності у сфері харчування та динаміки виробництва харчових продуктів за регіонами.
 Практична цінність / значущість. Розвиток сільського господарства, торгівлі та виробництва харчових продуктів в Україні зумовлює доцільність створення кластерів сфери харчування в регіонах країни. Практична цінність застосування запропонованого науково-методичного підходу до оцінювання регіонів із використанням коефіцієнтів локалізації та зростання обсягів виробництва продуктів харчування полягає в можливості його використання для визначення найбільш перспективних регіонів України з точки зору формування кластерних структур сфери харчування.
14
Savvova, O. V., V. L. Topchyi та S. A. Riabinin. "Дослідження термічних властивостей захисних літійалюмосилікатних склокерамічних матеріалів". Кераміка: наука і життя, № 3(40) (16 жовтня 2018): 34–39. http://dx.doi.org/10.26909/csl.3.2018.5.
Full textAbstract:
Проаналізовано основні напрямки розробок літійалюмосилікатних склокерамічних матеріалів та встановлено перспективність впровадження у військовій галузі в якості захисних термостійких бронеелементів, які експлуатуються в умовах високошвидкісних механічних навантажень та дії високої температури. Метою даної науково-практичної роботи є дослідження термічних властивостей літійалюмосилікатних склокерамічних матеріалів. Досліджено вплив структури розроблених склокерамічних матеріалів на їх температурний коефіцієнт лінійного розширення та встановлено визначальний вплив фазового складу на термічні властивості. Розроблено модельні літійалюмосилікатні стекла та синтезовано склокерамічні матеріали на їх основі.
 Встановлено, що визначальним фактором при визначенні впливу фазового складу на температурний коефіцієнт лінійного розширення дослідних матеріалів є наявність та вміст β-сподумену у їх складі. Застосування як елементів індивідуального бронезахисту розроблених склокристалічних матеріалів дозволить знизити термоудар, який виникає при зіткненні снаряду з бронематеріалом, що дозволить їх застосовувати в якості матеріалів для бронеелементів.
15
Nykyforuk, A. Y., L. S. Fira та P. G. Lykhatskyі. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ ЗАСОСУВАННЯ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ З ШПИНАТУ ГОРОДНЬОГО ЛИСТЯ ЯК МЕМБРАНОПРОТЕКТОРНОГО ЗАСОБУ ЗА УМОВ ТОКСИЧНОГО ГЕПАТИТУ". Фармацевтичний часопис, № 3 (9 вересня 2019): 74–82. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2019.3.10407.
Full textAbstract:
Мета роботи. Дослідити мембранопротекторні властивості густого екстракту зі шпинату городнього листя за умов токсичного ураження печінки тетрахлорметаном.
 Матеріали й методи. Експерименти проведені на білих щурах-самцях, яким моделювали токсичний гепатит шляхом ураження печінки тетрахлорметаном. Токсикант вводили в дозі 1,0 мл/кг маси тіла тварин. Густий екстракт зі шпинату використовували у дозі 150 мг/кг маси тіла, препарат порівняння силімарин у дозі 100 мг/кг маси тіла. Евтаназію щурів проводили під тіопенталовим наркозом на 4-ту, 7-у та 10-у добу експерименту з дотриманням усіх правил Конвенції із захисту хребетних тварин. Активність мембранодеструктивних процесів оцінювали за аланін- та аспрататамінотрансферазною, гама-глутамілтранспептидазною активністю та еритроцитарним індексом інтоксикації. Для статистичної обробки даних використовували параметричні (за Стьюдентом) та непараметричні (Вілкоксоном) методи дослідження.
 Результати й обговорення. Встановлено, що ураження щурів тетрахлорметаном призводить до вірогідного підвищення у сироватці крові активності амінотрансфераз та гамаглутамілтранспептидази у всі терміни дослідження (4,7 та 10 доби від початку експерименту). У печінці щурів спостерігалось прогресуюче зниження активності ензимів, що є наслідком порушення проникності плазматичних мембран гепатоцитів. У крові щурів, уражених тетрахлорметаном, відмічено підвищення відсотку проникнення еритроцитарних мембран. Використаний густий екстракт зі шпинату городнього листя проявив ефективний вплив на досліджувані показники і за ефективністю незначно поступався препарату силімарину. 
 Висновки. Ураження печінки щурів тетрахлорметаном призводить до порушення проникності плазматичних мембран гепатоцитів та еритроцитів, максимальні зміни яких відмічено у кінці дослідження. Співставлення ефективності застосування силімарину та екстракту зі шпинату городнього листя підтверджує мембранопротекторні властивості даного засобу, що робить перспективним подальші дослідження його фармакологічної активності.
16
Фурман, О. М. "ТРАКТУВАННЯ МУЛЬТИМОДАЛЬНОСТІ В СУЧАСНИХ ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЯХ". Nova fìlologìâ, № 82 (11 серпня 2021): 315–20. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-50.
Full textAbstract:
Статтю присвячено вивченню феномену мультимодальності у сучасних вітчизняних та зарубіжних студіях. Акцентовано увагу на мультимодальному характері сучасної текстової комунікації. Здійснено огляд наукових робіт, присвячених лінгвістичному явищу мультимодальності. У процесі роботи досліджено витоки мультимодальності та окреслено новітні підходи до дослідження цього явища у сучасному комунікативному просторі. Висвітлено теоретичне підґрунтя мультимодальної лінгвістики. Систематизовано, порівняно та уточнено окремі трактування мультимодальності. Здійснено комплексний аналіз вищезазначеного лінгвістичного поняття. Мультимодальність розглянуто як процес і як результат взаємодії множинності семіотичних ресурсів (вербальних, невербальних та паравербальних), що залучаються до процесу комунікації. Виявлено велике різноманіття термінів на позначення текстів із негомогенними складниками, поліфонічність номінацій яких зумовлена широким спектром характерних особливостей таких текстів. Зосереджено увагу на диференціації термінів «полікодовість» та «креолізованість». Пояснено доцільність послуговування терміном «мультимодальність» на позначення текстів із гетерогенними складниками. У сучасній лінгвістиці мультимодальні тексти аналізують з урахуванням кількісної репрезентації вербальних та невербальних складників та ступеня їх кореляції. Досліджено, що трактування мультимодальності у сучасних лінгвістичних студіях є нечітким. Виявлено функціонування значної кількості наукових осередків у різних країнах світу, що вивчають мультимодальність комунікативної взаємодії. Наведено приклади онлайн- платформ, форумів, проектів тощо, основним напрямом досліджень яких є мультимодальна інтеракція спілкування. Окреслено основні напрями сучасних мультимодальних студій. Обґрунтовано перспективність полівекторних досліджень мультимодальної текстової комунікації та визначено перспективи подальших розвідок.
17
Nataliia, Buialska, Yuliia Tkachenko та Denisova Natalya. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ ЦИКОРІЮ КОРЕНЕПЛІДНОГО В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА БОРОШНЯНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 196–203. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-196-203.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Використання продуктів переробки коренеплодів цикорію у процесі виробництва борошняних кондитерських виробів особливо актуально, оскільки їхні компоненти містять унікальний набір ессенціальних нутрієнтів. Перспективність досліджень полягає в розробці інноваційних технологій кондитерських виробів із використанням порошку кореня цикорію, які здатні надати дієтичні властивості готовим виробам, можуть бути рекомендовані хворим на цукровий діабет, поліпшити якість готових виробів, знизити енергетичну цінність. Постановка проблеми. Основним прийомом у створенні функціональних продуктів є пошук і впровадження у виробництво нетрадиційних добавок рослинного походження, що одночасно мають технологічну та фізіологічну функціональність. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження використання продуктів переробки цикорію коренеплідного у виробництві продуктів харчування обґрунтовані та представлені в роботах багатьох відомих українських та зарубіжних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Незважаючи на численні дослідження, у літературних джерелах недостатньо даних щодо застосування продуктів переробки цикорію на основі місцевої рослинної сировини в борошняних кондитерських виробах. Постановка завдання. Метою дослідження є пошук оптимального складу сировинних добавок на основі продуктів переробки цикорію коренеплідного в рецептурах здобного печива і вивчення їхнього впливу на споживчі властивості. Виклад основного матеріалу. Визначено оптимальний процент дозування добавки порошку кореню цикорію. Встановлено, що досліджуваний зразок із вмістом добавки 3 % характеризується кращими органолептичними та фізико-хімічними показниками. Додавання порошку кореня цикорію в кількості 3 % призводить до підвищення міцності клейковини. Висновки відповідно до статті. Доведено доцільність використання порошку цикорію для розроблення нових сортів борошняних кондитерських виробів із підвищеною харчовою цінністю, які рекомендовані як для масового споживання, так і як продукти функціонального харчування. Розроблено рецептуру та технологічну схему виробництва печива з використанням порошку цикорію коренеплідного.
18
Kozyr, H. R. "ДОСЛІДЖЕННЯ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ЧОРНОБРИВЦІВ ТРАВИ ЕКСТРАКТУ СУХОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (6 лютого 2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9823.
Full textAbstract:
Вступ. Амінокислоти рослинного походження легко засвоюються і перебувають біологічно доступних для організму людини концентраціях. Тому дослідження їх у лікарській рослинній сировині та фітопрепаратах має велике наукове і практичне значення.
 Мета дослідження – вивчити якісний склад та кількісний вміст амінокислот у чорнобривців розлогих трави екстракті сухому.
 Методи дослідження. Ідентифікацію та визначення кількісного вмісту вільних і зв’язаних амінокислот в екстракті сухому, отриманому з чорнобривців розлогих трави, проводили методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).
 Результати й обговорення. За результатами ВЕРХ-аналізу, в чорнобривців розлогих трави екстракті сухому ідентифіковано 17 амінокислот з яких 9 є незамінними. Встановлено, що у складі екстракту переважали зв’язані амінокислоти. Так у відсотковому еквіваленті вміст зв’язаних у складі білка амінокислот становив 97,52 %, тоді як вільних амінокислот – лише 2,48 %. Серед незамінних амінокислот домінували лізин (97,76 мкг/мг), лейцин (80,19 мкг/мг), фенілаланін (54,76 мкг/мг) та ізолейцин (52,40 мкг/мг). Встановлено найнижчий вміст метіоніну у зв’язаному стані й відсутність його у вільному. Серед замінних амінокислот виявлено найбільшу кількість моноамінодикарбонових кислот (глутамінова і аспарагінова) та цистину.
 Висновки. Досліджено амінокислотний склад чорнобривців розлогих трави екстракту сухого. Методом ВЕРХ-аналізу вивчено якісний склад і кількісний вміст зв’язаних у складі білка та вільних амінокислот. Одержані результати свідчать про перспективність використання чорнобривців розлогих трави екстракту сухого як потенційного джерела біологічно активних речовин.
19
Човпан, Г. О., С. М. Лад та Є. А. Громко. "АСПЕКТИ ОКРЕМИХ ПРОБЛЕМ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (15 квітня 2022): 54–57. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12469.
Full textAbstract:
Мета: визначення, аналіз та актуалізація основних проблем громадського здоров’я в Україні відповідно до законодавчої бази та з урахуванням нинішньої епідеміологічної ситуації, значно зміненої наслідками пандемії. Матеріали і методи. При проведенні дослідження застосовано бібліосемантичний метод та метод системного аналізу, а також проаналізовано нормативно-правову базу системи громадського здоров’я в Україні, наукові джерела. Результати. У дослідженні враховано ті ризики та виклики, які ставить нинішня епідеміологічна ситуація, зумовлена пандемією, викликаною розповсюдженням коронавірусної хвороби COVID-19, перед працівниками системи громадського здоров’я, закладів охорони здоров’я та суспільством загалом. Загальні статті дослідження відповідають засадам Концепції розвитку системи громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, що визначає актуальність та перспективність дослідження для наближення практичної реалізації завдання зменшення захворюваності людей, зниження летальності хвороб, збереження здоров’я та збільшення тривалості і якісного покращення життя. Такі результати є не лише метою українських проектів зі збереження громадського здоров’я, а й загальноєвропейських та загальносвітових тенденцій і концепцій зі зміцнення та збереження здоров’я населення. Серед означених проблем виділено ті, що пов’язані з виконанням органами громадського здоров’я їх основних функцій, визначених законом, та окреслено орієнтовні напрямки їх вирішення. Висновок. Комплекс заходів для оптимізації системи громадського здоров’я відповідно до викликів сучасної епідеміологічної ситуації розглянуто як багатоскладову сукупність заходів, що потребують відповідної структуалізації та стратифікованого планування на різних рівнях для поступової реалізації у всіх сферах як охорони здоров’я, так і людського життя загалом.
20
Кравцов, Дмитро В., Дмитро Ю. Скорина, Інна С. Носуленко, Олексій Ю. Воскобойнік та Сергей И. Коваленко. "CИНТЕЗ ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ, АНТИМІКРОБНА ТА АНТИРАДИКАЛЬНА АКТИВНІСТЬ ЗАМІЩЕНИХ БЕНЗО[4,5]ІМІДАЗО[1,2-с]ХІНАЗОЛІН-6(5H)-ОНІВ (-ТИОНІВ)". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 4 (2022): 522–30. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.239079.
Full textAbstract:
В представленій роботі описано методи синтезу ряду 6-S-заміщенних та 5-N-заміщенних бензо[4,5]імідазо[1,2-c]хіназолінів, а також результати дослідження їх антирадикальної та протимікробної активностей. Було показано, що цільові сполуки можуть бути одержані алкілуванням вихідних калій бензо[4,5]імідазо[1,2-с]хіназолін-6-тіолату та бензо[4,5]імідазо[1,2-c]хіназолін-6(5H)-ону заміщеними 2-хлорацетамідами у відповідних умовах. Особливості спектрів ЯМР синтезованих сполук були встановлені та обговорені. Виявлено, що 2-(6-оксобензо[4,5]імідазо[1,2-c]хіназолін-5(6H)-іл)ацетаміди не проявляють антирадикальну дію, в той самий час як більшість 6-S-заміщених бензо[4,5]імідазо[1,2-с]хіназолінів є активними радикал-зв'язуючими агентами. Проведене дослідження антибактеріальної та протигрибкової дії синтезованих сполук дозволило встановити їх низьку або помірну дію проти таких штамів як E. coli, S. Aureus та P. aeruginosa. Умовно-патогенний штам грибів C. albicans було ідентифіковано як найбільш чутливий до дії синтезованих сполук. Достовірної кореляції між природою замісника при атомі Нітрогену ацетамідного залишку та антимікробною активністю виявлено не було. Обґрунтовано перспективність дослідженого класу сполук як об’єктів досліджень спрямованих на пошук нових хіміотерапевтичних агентів.
21
Pantsyreva, H. V. "Насіннєва продуктивність декоративних видів роду Lupinus в умовах Поділля". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (2019): 80–83. http://dx.doi.org/10.15421/40290716.
Full textAbstract:
Наведено результати насіннєвої продуктивності квітниково-декоративних рослин, що належать до представників роду Lupinus L. в умовах Поділля. Проаналізовано видовий склад роду Lupinus та визначено перспективність їх використання для озеленення різних об'єктів зони Поділля. З метою диференціації рослин, відповідно до сфери їх можливого використання, наведено експериментальні дослідження найбільш перспективних представників цього роду, в яких встановлено, що онтогенез усіх досліджуваних сортів/гібридів завершується у цих умовах повноцінним плодоношенням, період якого в більшості видів триває від 43 до 82 днів. Враховуючи тривалість життя окремої квітки, дозрівання кожного плоду в цих рослин займає значний проміжок часу в їх онтогенезі. Дослідженням встановлено, що всі досліджувані види викликають інтерес як потенційно цінні об'єкти для збагачення асортименту вітчизняних декоративних рослин та є перспективними для поліпшення стану парків, скверів, садків зони Поділля. Також дослідженнями визначено природні можливості представників роду Lupinus, пластичність до зміни їх життєвої форми, високу якість за сукупністю ознак, що визначають їхню декоративність і характеризують досліджувані рослини, як джерело для інтродукції і збагачення асортименту декоративних культур в Україні. Отже, вивчення питання щодо насіннєвої продуктивності роду Lupinus для озеленення дасть змогу значно розширити асортимент декоративно цінних рослин та збагатити культивовану флору зони Поділля та України загалом.
22
Masikevych, A. Yu, V. M. Yaremchuk, R. Ya Bat, Yu G. Masikevych, M. S. Malovanyy та V. M. Atamanyuk. "Утилізація деревних відходів шляхом виготовлення паливних гранул методом екструзії". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (2019): 93–97. http://dx.doi.org/10.15421/40290120.
Full textAbstract:
Охарактеризовано специфічні особливості Покутсько-Буковинських Карпат, що визначають рівень їх екологічної безпеки. Оцінено екологічну небезпеку від неконтрольованого нагромадження деревних відходів у регіоні. Проаналізовано відомі технології гранулювання деревних відходів. Досліджено оптимальні умови сушіння деревних відходів у нерухомому шарі. Проведено експериментальні дослідження процесу сушіння відходів лісового господарства за різної висоти шару матеріалу та різної температури теплового агенту. Запропоновано спосіб екструзійного гранулювання композиції деревних відходів та в'яжучого натурального походження із отриманням паливних гранул. Показано перспективність використання сульфатного мила – в'яжучої речовини натурального походження, для покращення процесу грануляції деревних відходів. Запропоновано технологічне вдосконалення обладнання, що забезпечує рівномірний розподіл компонентів у процесі змішування в'яжучого та наповнювача в процесі гранулювання. Встановлено оптимальні умови отримання паливних гранул із деревним відходів екструзійним методом. Досліджено статистичну міцність та теплотворну здатність отриманих гранул, а також залежність між кількістю в'яжучого та концентрацією летких компонентів і коксовим залишком після спалювання гранули. Запропоновано принципову технологічну схему виробництва паливних гранул із деревних відходів екструзійним методом.
23
Корж, Антон. "Дослідження ліпленої кераміки з Басівського городища". Scientific journal "Archaeological ceramology", № 1-2 (31 січня 2022): 145–52. http://dx.doi.org/10.52213/archaeologicalceramology.vi1-2.68.
Full textAbstract:
Висвітлено історію досліджень центральної поселенської пам’ятки Посулля скіфського часу –Басівського городища. Проаналізовано ступінь вивченості та опрацювання гончарного комплексу.Розглянуто результати новітніх досліджень і перспективність застосування природничихметодів, зокрема рентген-флуоресцентного, для аналізу елементного складу ліпленої кераміки.
 The history of the studies of the second largest Scythian settlement of the Dnieper Left-Bankforest-steppe – Basivka hill-fort, which is directly the key monument in the Sula river basin microregion,is revealed in the article. The peculiarities of studying such a category of material culture as handmadeceramics are highlighted. It has been established that certain works on ceramics, which would relate purelyto materials from the Basivka hill-fort, have not been published to date, which complicates further work.During the prospecting of the nearest area of the monument by the Basivka detachment of the PutyvlArchaeological Expedition in 2020, new, promising for further research, settelements and locationswere discovered. For the first time, the method of natural sciences was used to study ceramics from themonuments of the Scythian period. The author publishes the results of analyzes of ceramics from theBasivka hill-fort made by non-destructive X-ray fluorescence method. The conclusions show the prospectsfor further cooperation of archaeologists and physicists in the study of handmade pottery of the Scythiantime, not only in this micro-region, but also in general in Ukraine.
24
Скляр, Вікторія Юріївна, Галина Всеволодівна Крусір, Ірина Вікторівна Коваленко та Ірина Олександрівна Кузнєцова. "Розробка енергоефективної технології утилізації відходів олійно-жирової галузі". Scientific Works 83, № 1 (2019): 92–97. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1424.
Full textAbstract:
Сучасні технології виробництва олійно-жирової продукції передбачають фільтрацію з використанням вибільних глин. Цей сорбент використовується одноразово, тому він накопичується у великих кількостях на комбінатах як побічний продукт. Даний матеріал відносять до IV класу небезпеки за його здатність до самозаймання. Тому питання щодо вирішення проблеми його утилізації є актуальним. Біотехнологічна переробка цих відходів в корисні продукти є найбільш доцільною та ефективною з точки зору енергоефективних, екологічних та економічних вимог. 
 В статті розглянуто стан ринку України, класифікація утворення відходів олійно-жирової галузі, напрями маловідходних та безвідходних технологій. Показано біотехнологічний потенціал мікробних ліпаз, перспективність та доцільність застосування біотехнологічного методу утилізації жирової фракції відходів з використанням ферментних препаратів. Розглянуто умови ферментолізу відходу виробництва саломасу та маргаринової продукції ліпазою Rhizopus japonicus, зокрема її термостабільність. 
 Одержані результати дослідження свідчать про перспективність гідролізу відходів ліпазою Rhizopus. Встановлено, що вміст вільних жирних кислот в гідролізаті досягає рівня насичення через 72 год ферментативного гідролізу, а концентрація тригліцеридів зменшується до мінімального значення. Термостабільність ліпази Rhizopus japonicus досягає максимального значення при 40 °С.
25
Сазонова, Я. Ю. "ДИСКУРС ЖАХІВ І ТЕКСТ ЖАХІВ: СПРОБА ТЕОРЕТИЧНОГО ВИОКРЕМЛЕННЯ". Лінгвістичні дослідження, № 52 (2020): 194–205. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.52.18.
Full textAbstract:
Розвідка присвячена теоретичному обґрунтуванню понять дискурс жахів і текст жахів на засадах лінгвістичної прагматики й ставить за мету дослідити особливості текстів як каналів комунікації автора й читача в дискурсивному просторі жахів. Актуальність і перспективність дослідження зумовлені наявним попитом на теоретико-методологічне й практичне вивчення комунікативних процесів у різних дискурсах і формах. Запропонована спроба обґрунтування понять дискурс жахів і текст жахів дає передусім відповіді на питання існування критеріїв аналізу комунікації, ускладненої пристрасним компонентом. Ключові слова: дискурс жахів, дискурсивний простір, текст, комунікація, комунікативний смисл «страх».
26
Osadchuk, L., та L. Kondratiuk. "Смолопродуктивність соснових деревостанів в Україні". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 16 (31 травня 2018): 24–30. http://dx.doi.org/10.15421/411803.
Full textAbstract:
Досліджено смолопродуктивність кліматипів сосни звичайної, які ростуть у різних лісорослинних умовах України. Встановлено найвищу смолопродуктивність дерев сосни звичайної черкаського, малополіського та київськополіського кліматипів, що ростуть в умовах Південного Полісся та Лісостепу. Відмінності смолопродуктивності сосни різних кліматипів дають підставу диференціювати сосняки за смолопродуктивністю з урахуванням лісорослинних умов.
 Підвищена біологічна смолопродуктивність черкаського та київського кліматичних екотипів свідчить про перспективність масового відбору (виділення популяцій) для селекції сосни за смолопродуктивністю. До диференціації кліматипів сосни звичайної за смолопродуктивністю призводить комплекс таких чинників: середньорічна та максимальна температура повітря, сума активних температур, тривалість сонячного освітлення, а також середньорічна сума опадів та висота місцезростання над рівнем моря.
 Здійснені дослідження розподілу дерев за смолопродуктивністю в підсочуваних насадженнях Малого та Західного Полісся дають підставу стверджувати, що в деревостанах переважають дерева середньої категорії смолопродуктивності. Другою за величиною є категорія дерев із пониженою, третьою – із високою смолопродуктивністю.
27
Andrushyshyna, I. N., I. O. Golub та O. G. Lampeka. "АНАЛІТИЧНІ АСПЕКТИ МІЖЛАБОРАТОРНОГО КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕЛЕМЕНТНОГО АНАЛІЗУ В БІОЛОГІЧНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ЛЮДИНИ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (12 квітня 2019): 10–16. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v0.i1.9993.
Full textAbstract:
Вступ. У роботі розглянуто питання аналізу мікроелементного складу сироватки і цільної крові людини як важливий момент проведення клінічної діагностики. Стандартні зразки біологічних матеріалів є повноцінним носієм правильності та прецесійності вимірювання.
 Мета дослідження – дати порівняльну оцінку правильності та прецесійності визначення макро- і мікроелементів у тестовій сироватці й цільній крові методом багатоелементного аналізу оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою.
 Методи дослідження. Зразки сироватки крові на вміст Na, K, Ca, Mg, Fe, Cu, Zn, P та цільної крові на вміст Pb, Cd, Mn, Se готували відповідно до валідованої і затвердженої методики. Дослідження проводили на приладі оптико-емісійної спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою моделі Optima 2100 DV фірми “Perkin-Elmer” (США).
 Результати й обговорення. Дослідження по визначення 8-ми хімічних елементів у сироватці крові за програмою “Sequas” (FORTRESS), які проводили впродовж року, продемонстрували високу кількість добрих (6) та задовільних (4) результатів з 12-ти визначень. Найбільша кількість високих збігів під час участі в програмі “LAMP” (CDC) була характерна для Mn і Se, менша – для Cd та Pb. Визначено методологічні підходи для отримання адекватних результатів, наприклад застосування коефіцієнта поправок та прийоми корекції спектральних завад. Описано особливості використання референтних зразків для проведення міжлабораторних тестів і контролю якості досліджень вмісту макро- та мікроелементів у біологічних середовищах. Показано перспективність застосування сучасних спектральних методів багатоелементного аналізу в клінічній діагностиці мікроелементозів.
 Висновки. Участь у програмах міжлабораторних порівнянь макро- та мікроелементів дозволяє вдосконалювати власні внутрішні процедури контролю якості визначення у біологічних середовищах, дає додаткову зовнішню оцінку випробувальних спроможностей лабораторій і, таким чином, підвищує надійність отриманих результатів лабораторної діагностики.
28
Kostyshyn, L. V., L. V. Slobodianiuk, S. M. Marchyshyn, O. L. Demydiak та L. Yu Liashenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОРГАНІЧНИХ КИСЛОТ У ТРАВІ ТА ПІДЗЕМНИХ ОРГАНАХ SAPONARIA OFFICINALIS L." Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11743.
Full textAbstract:
Вступ. Мильнянка лікарська (Saponaria officinalis L.) – багаторічна трав’яниста рослина, представник родини гвоздикові (Caryophyllaceae). Вона поширена по всій території Європи, у Північній Африці та на заході до Середньої Азії, але на даний час також культивується в багатьох країнах світу. В Saponaria officinalis L. спостерігають високий рівень сапонінів, також рослина містить флавоноїди, квайлову кислоту, жирні кислоти та різні фенольні сполуки. У джерелах літератури є інформація про протигрибкову активність сапонінової фракції мильнянки лікарської проти Gaeumannomyces graminis var. tritici й Fusarium culmorum та її антимікробні властивості. Відомостей про хімічний склад первинних метаболітів, а саме органічних кислот, у траві та підземних органах Saponaria officinalis L. у доступній літературі не знайдено, хоча ці речовини є одними з важливих класів природних сполук і мають широкий спектр біологічної та фармакологічної дій.
 Мета дослідження – виявити і визначити методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) кількісний вміст окремих компонентів органічних кислот у траві та кореневищах мильнянки лікарської.
 Методи дослідження. Кількісний вміст органічних кислот визначали методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Agilent 1200 (Agilent Technologies, США).
 Результати й обговорення. Методом ВЕРХ у траві мильнянки лікарської ідентифіковано та визначено кількісний вміст винної, піровиноградної, ізолимонної, бурштинової і фумарової кислот, у підземних органах – піровиноградної, ізолимонної, лимонної, бурштинової та фумарової. Серед органічних кислот у траві рослини домінували ізолимонна та піровиноградна кислоти, вміст яких становив 120,83 і 25,14 мг/г відповідно. У підземних органах Saponaria officinalis L. в найбільшій кількості було визначено бурштинову кислоту (0,79 мг/г).
 Висновки. Уперше методом ВЕРХ досліджено якісний склад та кількісний вміст органічних кислот у мильнянці лікарській. Встановлено, що трава і підземні органи досліджуваної рослини містять винну, піровиноградну, ізолимонну, лимонну, фумарову та бурштинову кислоти. Серед органічних кислот у траві мильнянки лікарської домінувала ізолимонна кислота, вміст якої становив 120,83 мг/г. У кореневищах досліджуваного об’єкта переважала бурштинова кислота (0,79 мг/г). Отримані результати свідчать про перспективність подальших поглиблених фітохімічних досліджень біологічно активних речовин мильнянки лікарської (Saponaria officinalis L.).
29
Федоренко, Артем Вячеславович, Василь Миколайович Рижих та Володимир Петрович Маслов. "Сучасні тенденції розвитку танкових лазерних далекомірів". Озброєння та військова техніка 30, № 2 (2022): 54–59. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.2(30).54-59.
Full textAbstract:
В статті розглянуто тенденції розвитку танкових лазерних далекомірів. Предметом дослідження є лазерний далекомір. Метою роботи є визначення сучасних тенденцій в розробці лазерних далекомірів та додаткових вимог, пов’язаних з маскуванням танків в ІЧ-діапазоні, котрі потребують вирішення.Проаналізовано існуючі танкові лазерні далекоміри в сучасних системах прицілювання та визначено тенденції вибору їх робочої довжини хвилі і основних приладових компонентів імпульсних лазерів та швидкодіючих фото-приймачів. Обґрунтовано перспективність використання джерела лазерного випромінювання з діодною накачкою та робочою довжиною хвилі 1,54 мкм. Результати роботи можна застосувати в галузі оптоелектроніки, зокрема, для створення лазерних далекомірів.
30
Безкоровайна, Ю. "Правове регулювання як об’єкт соціологічного типу правопізнання". Юридичний вісник, № 6 (17 лютого 2021): 318–25. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2062.
Full textAbstract:
У статті автором обґрунтовано високий рівень наукової та практичного витребування дослідження правового регулювання. Підсумовано, що методологічна складова частина будь-якого сучасного наукового дослідження явищ і процесів правової дійсності, зокрема теоретико-правових аспектів правового регулювання відносин в тій чи іншій сфері людської діяльності, відіграє важливу роль, забезпечуючи всебічність, повноту та перспективність самого наукового дослідження.
 Автором на підставі аналізу поглядів представників соціологічної юриспруденції з'ясовано особливості розуміння правового регулювання, а також виокремлено перспективні напрями наукового дослідження правового регулювання з огляду на положення соціологічного типу праворозуміння. У висновку узагальнено зазначені перспективні напрями наукового дослідження, до яких віднесено подолання пануючого в юридичній науці вузького інструментального підходу до розуміння регулятивного впливу права та переходу до широкого його тлумачення як складного та багатоаспектного явища, що є самостійним напрямом функціонування права, змістом якого є соціалізація права, націлена на досягнення покладеної на нього мети; подолання заідеологізованості представлених у юридичній науці поглядів на явище права та його ролі, що сформувалися в радянській юридичній науці та в подальшому впливають на сучасні наукові дослідження правового регулювання, що обумовлено сприйняттям права суто як засобу (інструменту) в руках правлячого соціального класу, що спроможне закріпити, поширити та забезпечити реалізацію його інтересів за допомогою загальнообов'язкової сили права; посилення методологічного забезпечення дослідження, особливо щодо визначення методологічної стратегії його пізнання. На нашу думку, основу такої методологічної стратегії мають становити положення соціологічного типу правопізнання, що в основу дослідження вкладають ідеї суспільних відносин як першоджерела права; об'єкта правового регулювання; результату правового регулювання у вигляді трансформаційних перетворень кількісних і якісних показників суспільного життя.
31
Titova, Оlga, Zoia Hrushak та Tetiana Kravchuk. "Вивчення залежності силікатно-полімерних розчинів від концентрації компонентів композиції". Proceedings of the National Aviation University 86, № 1 (2021): 41–48. http://dx.doi.org/10.18372/2306-1472.86.15443.
Full textAbstract:
Мета: Метою даної статті є дослідження можливості застосування ксантану в якості полімерної добавки до силікатно-гелевих розчинів при розробці композицій для підвищення нафтовіддачі пластів. Проаналізована залежність часу гелеутворення силікатно-полімерних композицій і рН гелеутворюючого розчину при різних концентраціях ксантану і поліакриламіду. Методи дослідження: Для визначення можливості використання ксантану у вигляді полімерної добавки замість поліакриламіду використовували пряме і обернене титрування, потенціометричне титрування, рН-метрію, визначення динамічної в’язкості на ротаційному віскозиметрі, метод одновісного стиснення для визначення модуля пружності. Результати: Для визначення можливості використання ксантану в якості полімерної добавки гелеутворюючої композиції і впливу цього полімеру на динамічну в’язкість гелеутворюючих композицій, міцність гелю, стабільність у часі, можливість руйнування гелю, проводились дослідження по визначенню впливу типу і концентрації полімеру на модуль пружності і синерезис композицій у стані гелю. Обговорення: Дослідження ксантану в якості альтернативного полімеру показало перспективність його використання у нафтовидобувній промисловості. Екологічність технологій розроблених з використанням ксантану, який безпечний для довкілля, не призводить до незворотньої зміни колекторських властивостей пласта. Менша молекулярна маса ксантану у порівнянні з синтетичними полімерами визначають покращені фільтраційні властивості розчинів ксантану, особливо в умовах низької проникності, що також дає можливість проводити більш глибокі обробки пласта.
32
Savchenko, Olesya, Marina Lemesh, Dmytro Gunko, Olga Sizaya та Viktoriia Cheliabiieva. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСКАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПЕРЦЮ БОЛГАРСЬКОГО СУХОГО". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4 (14) (2018): 230–37. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-4(14)-230-237.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Харчова промисловість із кожним роком стрімко розвивається в усіх напрямках, особливо в напрямку підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів. Постановка проблеми. Коливання якості сировини, прискорені технології з використанням поліпшувачів і консервантів, проблема дефіциту в борошняних напівфабрикатах вітамінів, мікро- та макроелементів зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів рослинних компонентів із високим вмістом біологічно активних речовин, які підвищують харчову цінність готової продукції та поліпшують технологічні показники хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення проблеми дефіциту в борошняних напівфабрикатах вітамінів, мікро- та макроелементів заслуговує овочева сировина. Одним із перспективних напрямків наукових досліджень є використання в хлібопекарській справі перцю Болгарського. Аналіз публікацій показав, що на сьогодні перець Болгарський сухий не отримав значного поширення при використанні як поліпшувач. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням сухого перцю Болгарського. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням перцю Болгарського сухого в кількості від 2 до 6 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що під час молочнокислого бродіння в заквасках та тісті збільшується вміст вітаміну С, вільних амінокислот та зменшується кількість важких металів. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання перцю Болгарського в технології житньо-пшеничного хліба для підвищення ферментативної активності молочнокислих бактерій, скорочення тривалості технологічного процесу. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням Болгарського перцю сухого мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Досліджено підвищення харчової цінності житньо-пшеничного хліба шляхом введення перцю Болгарського сухого подрібненого. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба. Використання перцю Болгарського підвищує ферментативну активність молочнокислих бактерій, що скорочує тривалість технологічного процесу приготування хліба.
33
О. О. Колбасюк. "ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, ПРОДУКТІВ ВИБУХУ І ПОСТРІЛУ". Криміналістичний вісник 31, № 1 (2020): 44–54. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2019-31-1-44.
Full textAbstract:
Мета статті – окреслити сферу найефективнішого застосування спектроскопічних методів ідентифікації вибухових речовин, ґрунтуючись на всебічному порівняльному аналізі їх переваг і хиб, уточнити підходи до розвитку цих методів. У процесі дослідження схарактеризовано найбільш перспективні спектроскопічні методи виявлення та ідентифікації вибухових речовин і продуктів вибуху, які натепер ще не набули широкого застосування в органах Національної поліції та підрозділах Експертної служби МВС, а саме: спектроскопія іонної рухливості, лазерно-іскрова емісійна спектроскопія, раманівська спектроскопія, терагерцова спектроскопія. Виокремлено переваги кожного із зазначених методів щодо швидкості, інформативності, селективності дослідження, у тому числі дистанційного, можливості дослідження слідових кількостей вибухових речовин, їх випарів, мікроскопічних частинок, що входять до їх складу. Систематизовано недоліки методів, запропоновано шляхи їх послаблення чи усунення. Доведено, зважаючи на можливості кожного окремого методу, перспективність їх комбінування і проілюстровано прикладами такого поєднання. Конкретизовано, виходячи із завдань забезпечення безпеки пересічних громадян, відновлення середовищ з високим ризиком для життя, тематику актуальних перспективних розробок із метою удосконалення наявних і розвитку нових технологій дослідження зазначених речовин. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням системного підходу до проведення дослідження, застосуванням фізичних методів дослідження для виявлення та аналізу вибухових речовин і продуктів вибуху, загальнологічних методів, зокрема синтезу й аналізу, а також порівняння та узагальнення – для формулювання об’єктивних висновків щодо застосування фізичних методів у практичній діяльності.Ключові слова: спектроскопія іонної рухливості; лазерно-іскрова емісійна спектроскопія; раманівська спектроскопія; терагерцова спектроскопія; вибухові речовини.
34
Бакуліна, Н. В. "ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНО-МОВНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЛІЦЕЇСТІВ У НАВЧАННІ МОВИ ІВРИТ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (2020): 28–43. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-28-43.
Full textAbstract:
У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування культурно-мовної компетенції ліцеїстів у навчанні мови іврит, проаналізовано лінгвістичну, лінгводидактичну, навчально-методичну літературу та чинні нормативні документи з метою визначення науково-методичних засад компетентнісно орієнтованого навчання мови іврит у ліцеї, представлено результати констатувального та формувального етапів педагогічного експерименту для вивчення стану формування культурно-мовної компетентнції, визначення рівня її сформованості в результаті дослідного навчання та корекції запропонованого змісту навчальних матеріалів.
 Так, визначено поняття «культурно-мовної компетенції», провідні принципи навчання мови іврит у ліцеї, базові компоненти змісту культурно-мовної компетентності ліцеїстів у процесі навчання мови іврит, представлено кількісний і якісний аналіз результатів дослідного навчання для виявлення ефективності пропонованої методики.
 Отримані результати було застосовано до розроблення й уточнення змісту, методів і прийомів компетентнісно орієнтованого навчання мови іврит у ліцеї та до підготовки рукопису розділів навчально-методичного посібника «Методика роботи з культурологічними текстами на уроках мови іврит у ліцеї».
 Дослідження підтвердило свою актуальність і перспективність, довело вмотивованість застосування пропонованої методики, що має цілісний характер і спирається на науково виважені та належно апробовані дидактичні та лінгводидактичні принципи.
 Дослідження стосується лише однієї з проблем навчання мови іврит у ліцеї. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в теоретичному та технологічному розробленні інших проблем компетентісно орієнтованого навчання мови іврит з огляду на культуровідповідну парадигму освіти та сучасні інноваційні педагогічні технології навчання.
35
Shalovylo, Yu I. "Бактеріальна біоінокуляція як спосіб підвищення морфометричних показників однорічних сіянців сосни звичайної". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (2019): 22–26. http://dx.doi.org/10.36930/40290903.
Full textAbstract:
За результатами дослідження встановлено, що бактеріальний штам P. abietaniphila є представником рістстимулювальних бактерій. Він проявив одну із ключових властивостей Plant Growth-Promoting Bacteria (PGPB), а саме здатність продукувати фітогормон ауксинової природи – індолілтриоцтову кислоту (ІОК) у кількості 85,06 мг на літр поживного середовища. З'ясовано, що ця властивість бактерій сприяє розвитку системної резистентності рослин та збільшенню морфофізіологічних показників проростків після біоінокуляції. Спостерігали за збільшенням довжин кореневих систем в однорічних сіянців, що попередньо інокулювалися з бактеріальним штамом P. abietaniphila на 57,7–58,7 %. Виявлено, що тенденція до збільшення довжини кореневої системи сіянців відобразилася на збільшенні сирої маси однорічних сіянців. Для дослідної групи, що обробляли суспензією з 109 КУО/мл, це значення становило 0,283 г, а для інокулянту з 108 КУО/мл – 0,210 г, тоді як для контрольної групи сіянців – 0,117 г. Загалом вдалося встановити, що загальна довжина інокульованих сіянців з бактеріальним штамом P. abietaniphila у всіх варіантах дослідження зростає завдяки збільшенню довжини кореневої системи. Проте з'ясовано, що оброблення 14-добових проростків суспензією, що містила 109 КУО/мл, спричинило збільшення довжини надземної частини однорічних сіянців на 20 %, порівняно з відповідним контролем. Результати наших досліджень свідчать, що бактеріальний штам P. abietaniphila потенційно покращить адаптацію сіянців сосни до природних умов середовища. Це свідчить про на перспективність використання його у практиці лісового господарства, для отримання високоякісних сіянців та саджанців сосни звичайної.
36
Бойченко, М. К. "МЕХАНІЗМ СПРИЙНЯТТЯ АУДИТОРІЄЮ ХАРИЗМАТИЧНИХ ОЗНАК ПУБЛІЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ". Nova fìlologìâ, № 84 (30 грудня 2021): 20–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-3.
Full textAbstract:
Стаття містить обґрунтування вербально-графічної моделі механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. Для реалізації мети дослідження автором запропоновано узагальнену класифікацію ознак формальних і неформальних особистостей публічних харизматичних лідерів. У процесі теоретичного пошуку було виявлено необхідність формування складу оптимального термінологічного інструментарію, покликаного забезпечити повноту й однозначність наукового опису феномену комунікативної поведінки публічної харизматичної особистості та механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості. У результаті аналізу пропонованих авторами з різних галузей (психології, соціології, лінгвістики) ознак харизматичної комунікації у статті було запропоновано поділ на цільові ознаки та засоби актуалізації цілей спілкування. З метою створення зазначеної вище моделі за результатами теоретичного пошуку у статті було систематизовано особистісні характеристики мовця, представника аудиторії, умови комунікації, що можуть впливати на сприйняття харизматичних ознак. Для уникнення розуміння харизми в широкому сенсі автор роботи надає своє визначення цього явища, що відповідає меті започаткованого міждисциплінарного дослідження. У роботі представлено вербально-графічну модель механізму сприйняття аудиторією харизматичних ознак публічної особистості, що була розроблена на основі піраміди сфер духовного буття індивіда О. Клименюка. Запропонована модель представляє зазначений механізм як взаємодію двох систем, харизматичного мовця і реципієнта, який має певний культурний рівень, у навколишньому середовищі (конкретні умови комунікації). Ця модель обґрунтовує процес вибору оптимальних вербальних і невербальних засобів комунікації для здійснення максимального харизматичного впливу на реципієнта. Вказано на перспективність використання моделі в майбутніх міждисциплінарних дослідженнях здійснення сугестивного впливу лідера-мовця на аудиторію.
37
Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (2019): 256–62. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-25.
Full textAbstract:
Мета. Визначення проблем розвитку ринку целюлозно-паперової продукції,окреслення шляхів їх вирішення.Результати. Встановлено, що ринок целюлозно-паперової продукції активнорозвивається. Целюлозно-паперова промисловість є важливою галуззю економіки України.Україна є експортером такої продукції на європейський ринок, а, отже, вітчизнянапродукція є конкурентоспроможною та якісною. Проте існує імпортозалежність відзакордонної сировини, яка є дороговартісною. Маючи хороші промислові потужності звиробництва паперової продукції, слід шукати альтернативні джерела власної рослинноїсировини, аби даний ринок розвивався потужніше. В Україні функціонує понад 20підприємств, що виробляють паперову продукцію в Україні, проте матеріально-технічнабаза їх застаріла.Найважливішими видами продукції целюлозно-паперової промисловості є целюлоза,папір, картон. За обсягами виробництва паперу провідні місця у світі традиційнозаймають розвинуті країни: США, Японія, Канада, Німеччина. Найбільшимиекспортерами її є Канада, та деякі європейські країни – Швеція, Фінляндія, Норвегія,Австрія, а імпортерами – США, великі європейські країни, Японія.Вагомим фактором зміни імпортозалежності від закордонної сировини є пошукальтернативних джерел власної вітчизняної сировини для виготовлення целюлознопаперової продукції, проведення наукових досліджень щодо технологій переробки такоїпродукції та активне впровадження у виробництво.Наукова новизна. Встановлено динаміку експорту-імпорту целюлозно-паперової продукції Україною.Практична значимість. Зважаючи на проведений аналіз українського ринкуцелюлозно-паперової продукції, можна зробити висновок про перспективність йогорозвитку, адже промислові потужності в нашій країні є, існує сформована нормативнотехнічна база, проте є проблема із недостатністю вітчизняної сировини, адже основнимматеріалом для її виробництва є макулатура. Вагомим фактором зміниімпортозалежності від закордонної сировини є пошук альтернативних джерел власноївітчизняної сировини для виготовлення целюлозно-паперової продукції, проведеннянаукових досліджень щодо технологій переробки такої продукції та активневпровадження у виробництво. 
38
Калюжная, Ольга. "Дослідження можливості використання фторопластових фільтруючих елементів у виробництві перспективної антибіотичної субтанції піоцианіну". Науковий жарнал «Технічний сервіс агропромислового лісового та транспортного комплексів», № 21 (7 грудня 2020): 26–32. http://dx.doi.org/10.37700/ts.2020.21.26-32.
Full textAbstract:
У роботі показана перспективність подальших досліджень щодо використання пористих фільтрів на основі фторопласта у виробництві антибіотичних речовин.
 Аналіз досліджень виявив актуальність проблеми антибіотикостійкості інфекційних агентів, у зв’язку з цим виникає необхідність розробки нових видів антибіотиків або вдосконалення існуючих. 
 Сьогодні основним методом отримання нових антибіотиків є біосинтез, який здійснюється ферментацією відповідного мікроорганізму, а завершальним етапом будь-якого біотехнологічного виробництва є виділення цільового продукту з живильного середовища та його очищення. Початковим етапом виділення продукту є фільтрація за допомогою фільтрів різної конструкції. Серед великої кількості конструкцій фільтрів та фільтрувальних елементів різних композицій, що пропонуються на ринку, ми зупинились на фторопластових фільтруючих елементах. 
 Нами визначено ефективність фільтрації культуральної рідини P. aeruginosa - продуцента антибіотичної речовини піоцианіну через фторопластові фільтри, вивчено проникність фільтроелементу та вплив товщини фільтроелементу на процес фільтрації. Відділення культуральної рідини P. aeruginosa від біомаси крізь фторопластові фільтри показало ефективність фільтрації. Проведення серій фільтрацій скрізь один і той же самий фільтр показало збереження проникності фільтроелементу. Вивчення впливу товщини фільтроелементу на процес фільтрації показало збільшення ефективності фільтрації при збільшенні його товщини.
39
Denysova, Natalya, Margaryta Ziniuk та Nataliia Buialska. "ВИКОРИСТАННЯ ДОБАВОК БЕЗГЛЮТЕНОВОГО БОРОШНА В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА ХЛІБОБУЛОЧНИХ ВИРОБІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 234–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-234-240.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розробки технологічних рецептур хлібобулочних виробів із використанням натуральних добавок задля поліпшення якісних характеристик готової продукції. Постановка проблеми. Хлібобулочні вироби є основним продуктом споживання абсолютної більшості населення нашої країни та світу загалом, тому виникає необхідність розробки та впровадження заходів щодо підвищення якісних та поживних характеристик продукції в конкурентних умовах. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність введення в рецептуру хлібобулочних виробів як збагачувачів та поліпшувачів натуральних добавок рослинного та тваринного походження. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Не досліджено використання в технології пшеничних хлібобулочних виробів добавок із безглютенового борошна змінних концентрацій, що забезпечують поліпшення якісних показників виробів. Постановка завдання. Розробка технології виготовлення пшеничного хлібу з використанням як добавки безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного), що дозволить поліпшити фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники готових виробів. Виклад основного матеріалу. Проведено оцінювання фізико-хімічних, структурно-механічних та органолептичних показників тістових напівфабрикатів та готових виробів. Розроблена рецептура приготування пшеничного надзбручанського хлібу з використанням як натуральної добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) з дозуванням 5 та 10 % від ваги внесеного пшеничного борошна. Висновки відповідно до статті. Встановлено позитивний вплив 5 % добавки суміші безглютенового борошна (рисового, гречаного та кукурудзяного в рівних концентраціях) на фізико-хімічні, структурно-механічні та органолептичні показники пшеничних хлібобулочних виробів на прикладі технології виготовлення хлібу надзбручанського.
40
Pantsyreva, H. V. "Дослідження сортових ресурсів трав'яних видів Paeonia L. в Україні". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 74–78. http://dx.doi.org/10.15421/40280815.
Full textAbstract:
Проаналізовано сучасний стан напрямів використання трав'яних видів Paeonia L. та визначено їх перспективи використання у декоративному садівництві та озелененні. Досліджено сортовий асортимент видового та чисельного складу сортів трав'яних видів Paeonia L., яких занесено до Державного реєстру, та проаналізовано динаміку за роками їх створення. Наведено загальну характеристику досліджуваних сортів, яких занесено до Реєстру. Досліджено сортові властивості 42 сортів та гібридів трав'яних видів Paeonia L. Наведено результати первинного інтродукційного випробування квітниково-декоративних сортів, що належать до представників сортів трав'яних видів Paeonia L. в умовах Поділля. Проаналізовано видовий склад роду Paeonia L. та визначено перспективність їх використання для озеленення різних об'єктів зони Поділля. З метою диференціації рослин відповідно до сфери їх можливого використання наведено морфометричні показники сортів представників цього роду. Дослідженням встановлено, що всі досліджувані сорти викликають інтерес як потенційно цінні об'єкти для збагачення асортименту вітчизняних декоративних рослин та є перспективними для поліпшення стану парків, скверів, садків зони Поділля. Враховуючи високі декоративні властивості цих видів та широкі можливості їх застосування, квітниково-декоративні рослини представників трав'яних видів Paeonia L. становлять значний інтерес для садівництва та поповнення асортименту декоративних культур нашої держави. Також дослідженнями визначено природні можливості представників трав'яних видів Paeonia L., пластичність до зміни їх життєвої форми. Висока якість за сукупністю ознак, що визначають їх декоративність, характеризує досліджувані рослини як джерело для інтродукції, а також збагачення асортименту декоративних культур в Україні. Отже, інтродукція представників роду Paeonia L. для озеленення дає змогу значно розширити асортимент декоративно цінних рослин та збагатити культивовану флору зони Поділля та України загалом. Порівняння отриманих результатів з характеристикою сортів, які представив оригінатор, показали збігання сортових ознак за всіма показниками. Враховуючи, що Півонії належать до провідних культур, які набули широкого застосування в озелененні завдяки високій декоративності яскраво забарвлених суцвіть, оцінено рівень пристосованості сортового матеріалу цього виду. Означені якості проявилися повною мірою у всіх сортів, які ми вибрали для випробування в умовах Вінниччини, що підтверджено даними фенологічних спостережень та обліку їх господарсько-біологічних якостей за критеріями, прийнятими Державною методикою сортовипробування.
41
Kovaleva, V. A., Yu M. Yusypovych, Yu I. Shalovylo, N. I. Hrunyk та R. T. Gout. "Диференціація генотипів сосни звичайної за поліморфізмом довжини інтронів генів дефензинів". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.15421/40280808.
Full textAbstract:
Наведено результати дослідження генотипів сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) із використанням молекулярних маркерів на підстаі генетичного поліморфізму довжини інтронів генів дефензинів PsDef1-4. Виявлено високу інформативність маркерів на підстаі інтрону гена PsDef2 (IPL-PsDef2) для дослідження внутрішньовидового поліморфізму в сосни звичайної. Встановлено межі осередка інфекції кореневої губки (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.) в сосновому насадженні за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) із використанням видоспецифічних праймерів. Проведено ДНК-профілювання модельних дерев способом електрофоретичного розділення ампліконів IPL-PsDef2 маркерів. За результатами поліморфізму довжини інтронів генів дефензинів здійснено кластеризацію генотипів сосни звичайної із використанням алгоритму UPGMA. на підстаі дендрограми виділено два кластери генотипів зі 100 % бутстреп підтримкою, які відрізняються за стійкістю до кореневої губки. Методом К-середніх визначено значущість кожного з ампліконів для диференціації генотипів сосни на групи. Виявлено амплікони, які можуть бути генетичними маркерами для оцінки потенційної стійкості генотипів сосни звичайної до кореневої губки. Отримані дані щодо поліморфізму локусів генів дефензинів, а також результати кластерного аналізу вказують на перспективність використання IPL-PsDef2 маркерів для генотипування сосни звичайної.
42
Astapenko, O. O., N. M. Lytovchenko, T. M. Kostiuk та I. A. Shynchukovskiy. "Використання конструкцій із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії у реконструктивно-відновній хірургії щелепно-лицевої ділянки". CLINICAL DENTISTRY, № 4 (4 лютого 2021): 5–18. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11713.
Full textAbstract:
Резюме. На сьогодні для фіксації кісткових фрагментів у щелепно-лицевій хірургії (ЩЛХ) найширше використовують накісткові титанові пластини й шурупи. Необхідність повторної операції із видалення металоконструкції збільшує терміни непрацездатності хворого, економічні витрати на лікування та психоемоційне навантаження на хворого, пов’язане з переживанням і додатковим стресом. Все це призвело до появи альтернативного методу остеосинтезу з використанням біодеградуючих пластин і шурупів, які не мають зазначених вад.
 Мета дослідження – підвищити ефективність хірургічного лікування хворих із вродженою та набутою кістковою патологією щелепно-лицевої ділянки з використанням фіксуючих конструкцій заданих властивостей із біодеградуючого матеріалу біоактивної дії.
 Матеріали і методи. При виконанні дослідження були використані такі методи: 1) в експериментальній частині роботи – фізико-хімічні, санітарно-хімічні, токсиколого-гігієнічні – з метою визначення можливості використання ЕПУ–ГАП–ЛЕВ-композиції для виготовлення фіксаторів кісткових фрагментів при проведенні остеосинтезу в ЩЛД, фізико-механічні (для визначення міцніших, еластичних, в’язко-пружних властивостей ЕПУ та його композицій з ГАП та ЛЕВ), рентгенологічні (для контролю якості проведення експерименту на тваринах), морфологічні (гістологічні та морфометричні дослідження кісткових регенератів у ділянці дефекту нижньої щелепи (НЩ) при імплантації поліуретанових і титанових пластин і шурупів) – для вивчення перебігу процесів репаративної регенерації м’яких і кісткової тканин і перебудови кісткової тканини в ділянці травматичного ушкодження; 2) в клінічній частині роботи – клініко-лабораторні (для визначення динаміки основних клінічних симптомів і результатів лікування хворих), рентгенологічні методи (рентгенографія кісток лицевого черепа в традиційних укладках, ортопантомографія, КТ 3D, створення і аналіз комп’ютерних 3D моделей, рентгенденситометрія, рентгенморфометрія) – для визначення характеру патологічного поцесу в кістковій тканині й дослідження архітектоніки кісткової тканини ЩЛД, контролю за перебігом консолідації переломів (у тому числі інтраопераційних), статистичні методи (визначення середніх величин, похибок середніх і вірогідності розбіжностей у групах, кореляційний та регресійний аналіз) – для обробки й аналізу отриманих результатів).
 Результати досліджень та їх обговорення. Результати дослідження стали основою для пошуку способів отримання матеріалу без металевого дефекту, з якого можна було б виготовити фіксатор у вигляді пластин і гвинтів для остеосинтезу щелепно-лицевої ділянки. Розроблено біорезорбтивний матеріал біоактивної дії (ЕПП-ГАП-ЛЕВ) на основі поліуретанової композиції, що містить 20 % гідроксиапатиту і 6 % левамізолу для остеосинтезу. Результати експериментальних досліджень лягли в основу клініко-рентгенологічних досліджень. Доведено ефективність фіксаторів ЕПУ-ГАП-ЛЕВ для остеосинтезу при лікуванні пацієнтів з переломами і деформаціями лицевого черепа.
 Висновки. Позитивні результати власних клінічних досліджень в ранні й віддалені терміни свідчили про ефективність і перспективність використання полімерних (у тому числі ЕПУ-ГАП-ЛЕВ) мініпластин у хірургічному лікуванні переломів кісток лицевого черепа зі зміщенням. Завдяки правильному плануванню лікування всі пацієнти, в лікуванні яких застосовували полімерні фіксатори, змогли отримати повну реабілітацію.
43
Мальцев, Дмитро, та Інна Хрипко. "Потенціал оздоровчо-рекреаційних технологій при організації сімейного дозвілля". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 1 (3 липня 2021): 44–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.44-49.
Full textAbstract:
Анотація. У статті розглянуто потенціал оздоровчо-рекреаційної рухової активності під час організації сімейного дозвілля. Мета. Вивчити доцільність та перспективність використання оздоровчо-рекреаційних технологій в організації активного сімейного дозвілля. Методи. Теоретичний аналіз даних спеціальної науково-методичної літератури, узагальнення, систематизація, абстрагування, синтез, аналогія, індукція, дедукція, логічний метод, соціологічні методи дослідження. Результати. Досліджено алгоритм організації оздоровчо-рекреаційної діяльності: визначення наявності оздоровчо-рекреаційних потреб у населення в контексті організації вільного часу; виявлення фізкультурно-рекреаційних уподобань населення, тих форм і видів активного відпочинку, які є цікавими як дітям і дорослим окремо, так і для обох вікових груп; визначення обізнаності дітей та членів їхніх сімей у сфері способів організації активного відпочинку і діяльність з їх фізкультурно-рекреаційної освіти; розробка системи залучення дітей та їхніх батьків до участі у фізкультурно-рекреаційних заходах і реалізація цієї системи; планування майбутньої фізкультурно-рекреаційної діяльності на основі попереднього аналізу відповідних потреб та інтересів учасників, розробка відповідних програм, сценаріїв тощо; визначення критеріїв ефективності фізкультурно-рекреаційної діяльності; забезпечення діяльності матеріальними, фінансовими, інформаційними, технологічними і кадровими ресурсами; контроль і координація діяльності.
 Ключові слова: сімейне дозвілля, оздоровчо-рекреаційна рухова активність, технології.
44
Кривов’язюк, І. В. "МІЖНАРОДНІ СТРАТЕГІЧНІ АЛЬЯНСИ В ІТ-БІЗНЕСІ: РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ". Економічні науки. Серія "Регіональна економіка", № 18 (71) (29 листопада 2021): 91–101. http://dx.doi.org/10.36910/2707-6296-2021-18(71)-11.
Full textAbstract:
В статті вирішено складне наукове завдання – поглиблення дослідження регіональних аспектів ІТ-бізнесу, що здійснюється в межах міжнародних стратегічних альянсів. Критичний аналіз наукових публікацій вітчизняних і зарубіжних учених сучасності дозволив розкрити особливості співпраці міжнародних стратегічних альянсів у сфері ІТ-бізнесу, визначити важливість і вагомість ролі регіональних альянсів. Проаналізовано показники розвитку ІТ-бізнесу в період поширення пандемії COVID-19 та визначено розподіл ринку інформаційно-комунікаційних технологій за регіонами світу, визначено перспективність розвитку цього ринку для компаній країн Близького Сходу. Розкрито регіональний розподіл стратегічних альянсів в країнах ЄС. Виявлено тенденцію децентралізації у формуванні європейського ринку стратегічних альянсів у період, що передує поширенню пандемії COVID-19. Вказано на важливість врахування системи факторів мотивування створення та розвитку міжнародних стратегічних альянсів у ІТ-сфері.
45
Бондаренко, І. М. "СПІВВІДНОШЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ТА ПРОЦЕДУРНОГО В РЕГУЛЮВАННІ БЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН". Знання європейського права, № 3 (3 лютого 2021): 69–72. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.101.
Full textAbstract:
У науковій роботі автором досліджено співвідношення матеріального та процедурного при регулюванні бюджетних відносин. На основі аналізу норм Бюджетного кодексу України і його структури акцентовано увагу на неможливості відступу від традиційного поділу на структурні елементи у вигляді частин, які виконують функцію диференціації норм на матеріальні і процедурні.
 Встановлено, що поділ кодифікованих нормативно-правових актів на загальну та спеціальну частини зумовлюється потребою формування систематизованого блоку нормативних приписів, які визначають загальні правила поведінки, що (за загальним правилом) поширюють свою дію на всю галузеву варіативність суспільних відносин, тоді як в особливій частині закріплюються спеціальні положення, які регламентують конкретні сфери галузево-визначених суспільних відносин.
 Автором підкреслено, що кодифікація бюджетного законодавства України відбувається шляхом акцентування матеріальної природи бюджетних відносин. Запропоновано удосконалення чинного бюджетного законодавства шляхом перегляду розділів, які включаються до Глави «Загальні положення» Бюджетного кодексу України. Автором наголошено на тому, що структурування розділів Бюджетного кодексу України здійснюється на матеріальних засадах. В рамках дослідження визначено принциповість у фінансово-правовому регулюванні забезпечення саме динамічного аспекту регулювання, гарантуванні відповідних процедур, шляхом яких має забезпечуватися послідовний рух публічних коштів, починаючи з їх збору та формування дохідних частин бюджетів до витрачання кінцевим споживачем.
 На основі доктринальних положень автор вбачає за необхідне звернути увагу на перспективність структуру-вання кодифікованого акту в сфері регулюванні бюджетних відносин, спираючись на його процедурну природу. За результатами дослідження автор дійшов висновку про необхідність перегляду структурування основного акту бюджетного законодавства з огляду на співвідношення матеріального і процесуального у регулюванні бюджетних відносин, зважаючи на мету бюджетно-правового законодавства - вплив на процедурні відносини.
46
Balanovska, Tetiana, Olga Gogulya, Krystyna Dramaretska, Volodymyr Voskolupov та Viktoriia Holik. "Використання маркетингового менеджменту для забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств". Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, № 3 (2021): 142–61. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.03.09.
Full textAbstract:
Мета. Метою дослідження є обґрунтування доцільності використання маркетингового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах для забезпечення їх конкурентоспроможності.
 Методологія / методика / підхід. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження для збору, аналізу, оцінки інформації, представлення результатів та формування висновків використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, порівняння, економіко-математичне моделювання (балансово-оптимізаційна модель), графічний та узагальнення.
 Результати. Обґрунтовано, що маркетинговий менеджмент, як важливий складник антикризового управління, доцільно запроваджувати в сільськогосподарських підприємствах для пошуку найбільш перспективних напрямів їх діяльності відповідно до умов зовнішнього середовища з метою забезпечення їх конкурентоспроможності. Доведено ефективність і перспективність виробництва органічної продукції в Україні, що сприятиме покращенню економічного, соціального й екологічного стану країни. Запропоновано сільськогосподарським підприємствам застосовувати стратегію повної або часткової диверсифікації діяльності на основі ведення органічного сільського господарства. Для прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації виробничої структури галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства з орієнтацією на потреби ринку та дотриманням принципів стійкого розвитку запропоновано використовувати балансово-оптимізаційну модель, сутність якої полягає в розрахунку вартості валової продукції за умови використання різних варіантів унесення добрив при вирощуванні сільськогосподарських культур.
 Оригінальність / наукова новизна. Удосконалено науковий підхід до використання маркетингового менеджменту в сільськогосподарських підприємствах, який передбачає застосування методів економіко-математичного моделювання щодо виробництва сільськогосподарської продукції на основі органічного землеробства, що сприятиме забезпеченню їх конкурентоспроможності. 
 Практична цінність / значущість. Практична цінність досліджень полягає в розробленні конкретних рекомендацій щодо прийняття обґрунтованих управлінських рішень із питань оптимізації виробничої структури галузі рослинництва сільськогосподарського підприємства з орієнтацією на потреби ринку та дотриманням принципів стійкого розвитку.
47
Королевська, Н. Ю. "ПОНЯТТЯ «СОЦІАЛЬНА ДЕРЖАВА» В РОБОТАХ УКРАЇНСЬКИХ ФАХІВЦІВ ІЗ ПОЛІТИЧНИХ НАУК". Знання європейського права, № 4 (10 листопада 2021): 11–14. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.252.
Full textAbstract:
Дослідження конституційних засад соціальної держави в Україні навряд чи може бути повним, якщо не вра-ховувати доробок фахівців із політичних наук. Метою статті було проаналізувати праці українських фахівців ізполітичних наук про соціальну політику й соціальне партнерство, що можуть стати в нагоді в процесі досліджен-ня конституційних засад соціальної держави в Україні.Під час аналізу праці О.Б. Березовської-Чміль на тему «Соціальна політика й механізми її реалізації в Україні»позитивно оцінено, що вона цілком справедливо поставила питання впливу соціальної політики на конституцій-ний лад та окреслила підходи до його вирішення. Звернено увагу на перспективність подальших розробок у такомунапрямі з урахуванням того, що конституційний лад доцільно розуміти як спосіб (форму) організації держави, якийзакріплено в її конституції. Підкреслено, що авторка справедливо розглянула те, що, реалізуючи свої політичні пра-ва, громадяни здебільшого беруть до уваги свої міркування, вподобання щодо соціальної політики.Під час аналізу праці О.Д. Дороніна на тему «Соціальна політика як засіб системного забезпечення демократич-них реформ» наголошено, що низка його розробок і пропозицій актуальна для розуміння сутності статті 1 Конститу-ції України 1996 року. Важливо врахувати зв’язок між соціальною державою та демократичною державою (зокре-ма, автор опрацьовує політичний режим, ідеологію, переважно партійну, для того, щоб підкреслити їх значущістьдля соціальної політики). Резюмовано, що автор приділяє надзвичайно значну увагу економічним проблемам, частонавіть більшу, ніж політичним, – хоча варто нагадати, що він захищав дисертацію на здобуття наукового ступенякандидата політичних наук. Такий міждисциплінарний підхід слід всіляко вітати й підкреслити перспективністьйого застосування під час подальших досліджень конституційних основ соціальної держави в Україні.
48
Savchenko, Olesya, та Yuliia Kalinichenko. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСКАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БАЗИЛІКУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 183–91. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-183-191.
Full textAbstract:
Актуальність теми дослідження. Хлібопекарські підприємства активно розвиваються в напрямку застосування прискорених технологій виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках. Постановка проблеми. Поширення ресурсозберігаючих прискорених технологій зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів, приводять до необхідності використання поліпшувачів і консервантів, часто синтетичного походження. Актуальним є пошук способів підвищення якості хлібобулочних виробів шляхом удосконалення технологій виробництва за рахунок використання природної сировини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність використання добавок природного походження, обґрунтовано доцільність використання їх для підвищення харчової цінності та поліпшення технологічних показників хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення зазначеної проблеми прискорення технологічного процесу та підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів слід надати рослинній сировині з високим вмістом біологічно активних речовин. Одним із перспективних напрямів наукових досліджень є додавання пряно-ароматичної сировини, зокрема базиліку. Аналіз показав, що нині базилік застосовують більше як пряності, а не поліпшувача технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням базиліку як поліпшувача природного походження. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням базиліку в кількості від 0,5 до 1,5 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що базилік покращує структурно-механічні властивості тіста зі слабкою клейковиною. Високий вміст біологічно активних речовин базиліку активує бродильну активність молочнокислих бактерій і покращує органолептичні та фізико-хімічні властивості хліба. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання базиліку для скорочення тривалості технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням досліджуваної добавки мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба.
49
Popovych, H. B., N. P. Sadovska та A. F. Hamor. "ПЕРСПЕКТИВНІСТЬ КУЛЬТИВУВАННЯ НОВИХ ГАРБУЗОВИХ КУЛЬТУР У НИЗИННІЙ ЗОНІ ЗАКАРПАТТЯ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ". Vegetable and Melon Growing, № 70 (28 січня 2022): 53–65. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-70-53-65.
Full textAbstract:
Мета роботи полягала у вивченні впливу окремих елементів технології вирощування малопоширених гарбузових культур момордики й ківано на їх вегетацію та урожайність у ґрунтово-кліматичних умовах низинної зони Закарпаття. Методи. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання, статистичні методи. Результати. Встановлено, що більш скоростиглими з довшим періодом плодоношення, а, відповідно, – і довшим періодом вегетації були рослини момордики, вирощені з використанням у якості добрив відходів виробництва кавового напою. Так, у фазу цвітіння рослини досліду вступали на 7 діб раніше, у плодоношення – на 5 діб. Варіанти різнилися за висотою рослин: 2,85 м при застосуванні відходів кави проти 2,17 м у контролі. Середня маса плода у фазі технічної стиглості становила 218 г у варіанті з використанням кави та 127 г у контролі; середня довжина плода – 24,1 і 14,5 см; число сформованих рослиною плодів збільшувалося на 3 шт. порівно з контролем; у одному плоді у контролі формувалося на 11 насінин менше. У середньому з однієї рослини при застосуванні відходів кави отримали майже у 2,2 разу більше врожаю, ніж у контролі. Фенологічні спостереження за рослинами ківано дозволили встановити відчутну різницю (6 діб) тільки у тривалості міжфазного періоду «початок галуження – початок цвітіння» за використання стимулятора росту гумату натрію. Різниця у тривалості інших міжфазних періодів коливалася в межах 1 –3 діб. На початкових етапах росту у ІІІ декаді червня рослини досліду переважали над контролем за кількістю листків однієї рослини, площа асиміляційної поверхні рослин досліду – на 20%, а висота стебла – на 4%. На початку І декади серпня в обох варіантах розпочалося формування плодів. Середня маса одного плоду в досліді становила 232,6 г, діаметр коливався від 6,9 до 13,3 см, довжина – 8,7–15,7 см. У контрольних рослин маса плоду в середньому сягала 173,1 г, діаметр знаходився в межах 6,3–9,2 см, довжина – 7,2–13,7 см. Кількість плодів на одній рослині досліду на 15% переважала контроль, їх маса – на 34%. Загальна врожайність ківано досягла 4,7 кг/м2 у рослин досліду, що в 1,6 разу більше контролю (3,0 кг/м2). Висновки. Проведені дослідження свідчать про ефективність застосування при вирощуванні момордики в якості удобрення кавових відходів та позитивний вплив передпосівної обробки насіння ківано гуматом натрію.
50
Мазурик, Р. В. "Історія становлення й розвитку адміністративно-правових засад організації та діяльності прокуратури на регіональному рівні". Прикарпатський юридичний вісник, № 5(34) (23 лютого 2021): 120–25. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5(34).658.
Full textAbstract:
У науковій публікації досліджується історія становлення та розвитку адміністративно-правових засад організації та діяльності прокуратури на регіональному рівні.
 Зазначається, що дослідження історії становлення та розвитку адміністративно-правових засад організації та діяльності прокуратури є необхідною умовою ефективного пізнавального та творчого процесів із метою формулювання перевірених історичною практикою пропозицій щодо вдосконалення чинного та формування перспективного законодавства. У контексті децентралізації державного управління особливої актуальності набуває дослідження історії адміністративно-правового забезпечення діяльності прокуратури на регіональному рівні.
 Формулюється висновок про те, що, враховуючи федеративний устрій багатьох зарубіжних країн, органи прокуратури на регіональному рівні утворювались у різні історичні періоди із різними функціями та порядком організації їх діяльності, проте простежуються і загальні тенденції у їх становленні та розвитку, появі функцій, які притаманні сучасним органам прокуратури.
 Ураховуючи проаналізований вище позитивний історичний досвід адміністративно-правового забезпечення організації та діяльності органів прокуратури на центральному та регіональному рівнях, перспективним напрямом удосконалення чинного національного законодавства є внесення змін до Конституції України, Законів України «Про судоустрій і статус судді» та «Про прокуратуру» щодо впровадження французької моделі єдності судового корпусу.
 Перспективність подальшого дослідження даної тематики зумовлена необхідністю детального досвіду історії становлення та розвитку адміністративно-правового забезпечення організації та діяльності органів прокуратури на регіональному рівні у провідних зарубіжних державах із метою запозичення найкращого позитивного досвіду та визначення можливості та доцільності його впровадження в національне законодавство та юридичну практику у сфері правового регулювання прокурорської діяльності на регіональному рівні.