Academic literature on the topic 'Персональний менеджмент'

Авторы: Дмитрий Сергеевич Мамонтов НИУ ВШЭ Виталий Альфредович Королев НИУ ВШЭ Данная статья посвящена решению проблемы оценки эффективности деятельности собственников бизнеса.Модели, разработанные в рамках статьи, включают показатель эффективности, который впервые рассматривается в качестве базового индикатора для принятия собственником решения о формате своего участия в управлении компанией и зависит не только от измеримых денежных инвестиций, но также от инвестиций личного времени собственника в бизнес.При рассмотрении моделей также приводится рациональное объяснение принятия собственниками решения об отходе от текущего управления компанией, что часто наблюдается на практике.Особое внимание уделено разграничению трех базовых функций собственников компании: предпринимательской деятельности, операционной деятельности и контроля над менеджментом.

У статті розглядається основна інновація нового закону «Про вищу освіту» – автономізація вищих навчальних закладів . Автор аналізує основні позитиви і переваги цього нововведення і на досвіді західноєвропейських вишів обґрунтовує позицію щодо потреби докорінної зміни менеджменту, формування нових стандартів, планів тощо. Таким чином, на першому місці у переліку інновацій, пов’язаних з автономізацією, завжди виявляються зміни в управлінні. Вони, у свою чергу, теж формують певну ієрархію – на вищому рівні знаходяться освітньо­політичні пропозиції, на найнижчому – персональні зміни у керівництві того чи іншого закладу. Тому успішне втілення реформ децентралізаційного чи іншого, значного за наслідками, плану вимагає потужних і довготривалих раціональних і сучасних моделей планування і втілення. В цьому сенсі автор оцінює і ймовірні небезпеки автономізації української вищої школи, ті тенденції, які за перспективи неуспішної реалізації матимуть негативні соціальні наслідки. Відстоюючи думку про те, що найперший засіб запобігання негативним тенденціям – це поступовість, зваженість і врахування кризової соціально­економічної ситуації в Україні, авторка також підкреслює, що зусилля в цьому напрямку вимагають, насамперед, політичної підтримки, оскільки для проведення подібного перетворення необхідно мати широкий доступ до постійного моніторингу ситуації, статистичних матеріалів стосовно стану і тенденцій змін у вищій школі країни.

У статті визначена роль освітніх інформаційно-комунікаційних технологій у процесах організації дистанційних занять для закладів початкової загальної освіти в умовах пандемії коронавірусної інфекції. Доведено, що передумовами становлення інформаційного суспільства в Україні стали зміни у швидкості розповсюдження інформації та розширення доступу до інформаційних ресурсів. Інформаційний розвиток суспільства спирається на залучення найсучасніших засобів інформації, інформаційно-комунікаційних технологій. Він відображає досягнутий рівень інформаційного менеджменту у суспільстві та ступінь ефективності створення, зберігання, опрацювання, подання й використання інформації, що забезпечує цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень, які приймаються людиною. Сутність інформаційного розвитку суспільства полягає не лише у готовності використовувати останні досягнення інформаційної технології, а й в умінні сприймати нову інформацію. Обґрунтовано, що під інформаційно-комунікаційними технологіями пропонується розуміти комплекс об’єктів, дій і правил, пов’язаних із підготовкою, переробкою та доставкою інформації при персональній, масовій і виробничій комунікації, а також всі технології і галузі, які інтегрально забезпечують перелічені процеси. Інформаційно-комунікаційні технології є узагальнюючим поняттям, що описує різні пристрої, механізми, способи, алгоритми обробки інформації. Найважливішими сучасними пристроями, що використовуються в освітньому процесі, можна вважати комп’ютер, оснащений відповідним програмним забезпеченням, і засоби телекомунікацій разом із розміщеною в них інформацією. Доведено, що симбіоз сформованого інформаційного суспільства в Україні та оголошення загальнонаціонального карантину стало запорукою процесів формування нової форми освіти, заснованої на інформаційно-комунікаційних технологіях. Доведено, що проблема використання інформаційно-комунікаційних технологій полягає у забезпеченні освітнього процесу відповідними технологіями і залежить від людського чинника, який визначається саме у відсутності необхідних навичок у викладачів початкової школи щодо їх застосування.

Цель. Статья посвящена исследованию взаимосвязи между временно́й компетентностью и стрессоустойчивостью современного учителя. Актуальность исследования определяется тем, что профессиональная деятельность учителя является одной из самых интенсивных, включенных в группу профессий с большим количеством стрессовых факторов. Проблему исследования составляет противоречие между требованием к эмоциональной устойчивости учителя в процессе работы с детьми, коллегами и родителями, и отсутствием временно́й компетентности, что зачастую создает стрессовые ситуации и постоянное напряжение. Метод. В исследовании приняли участие 67 женщин-учителей общеобразовательных школы города Тулы. Средний стаж работы учителей составил 15,64±8,7 лет, а медианный стаж 17 лет. Критерием деления учителей на две равные части было медианное значение стажа: 1-я группа со стажем работы <= 17 лет и 2-я группа со стажем работы 18 и более лет. В качестве диагностического материала были применены методика диагностика состояния стресса (А.О. Прохоров); тест самооценки стрессоустойчивости С. Коухена и Г. Виллиансона; методика «Персональная компетентность во времени»; тест-опросник самоорганизации деятельности (Е.Ю. Мандрикова). Статистическая обработка данных проводилась в программе SPSS Statistics 27 (IBM). Для установления тесноты связи между исследуемыми параметрами применялся коэффициент корреляции Пирсона. Для снижения размерности исходного пространства признаков и выявления главных факторов применялся метод главных компонент. Результаты. Корреляционный анализ выявил наличие положительной связи между исследуемыми следующими показателями: компетентности во времени; планомерности; целеустремленности; самоорганизации; стрессоустойчивости. Область применения результатов. Материалы исследования могут быть использованы в работе психологической службы образовательной организации и способствовать оптимизации рабочего времени учителей, повышению эффективности педагогической деятельности, а также служить основой для разработки программ дополнительного образования и повышения квалификации по основам тайм-менеджмента.

Сучасні інформаційні системи та технології широко впроваджуються в господарську діяльність сільгоспвиробників. Основними напрямками їх застосування є: по-перше, інформаційне забезпечення АПК – доведення до кінцевого користувача поточного стану цін, пропозицій щодо новітніх технологій, наукових розробок тощо; по-друге, обслуговування технологічних процесів і допомога в прийнятті рішень – підвищення ефективності використання і збалансованості ресурсного потенціалу, методики управління та прогнозування станів розвитку та функціонування сільськогосподарських підприємств, селекційно-насінницька робота, сортооновлення та інше; по-третє, ведення документації, фінансового та бухгалтерського обліку – створення АРМ спеціаліста сільськогосподарського виробництва, спрощення ведення звітності, накопичення інформації для її подальшого використання.Саме тому викладання комп’ютерних дисциплін у аграрному ВНЗ займає важливе місце в системі підготовки майбутніх спеціалістів: інженерів, агрономів, менеджментів та економістів.Важлива увага приділяється закладанню основ користування персональними комп'ютерами, як на рівні роботи з операційною системою, так і з пакетами прикладних програм. Адже з розповсюдженням ПК та розширенням їх можливостей набуває актуальності можливість формалізації технологічних процесів та розв’язання практичних задач аграрного виробництва у середовищі стандартних офісних та прикладних програм, в тому числі й таких, як Excel, Access та ін.Наявність спеціального програмного забезпечення для визначення агроекологічних та агрокліматичних потенціалів територій, складу та структури баз даних рослинництва та тваринництва, планування структури посівних площ, сівозмін, внесення добрив, проведення обробітку ґрунту, визначення кормових раціонів призводить до необхідності впровадження у навчальні плани підготовки фахівців спеціальних курсів або вивчення їх як частини прикладних спеціалізованих дисциплін.Важливу роль у викладанні комп’ютерних технологій для спеціалістів-аграріїв відіграють курси підвищення кваліфікації. Розроблено спеціальну методику опанування окремих прикладних програм у різних галузях сільського господарства, що дозволяє суттєво вдосконалити господарську діяльність аграрних підприємств та управління виробництвом продукції.

Введение. Обоснована необходимость качественного изменения системы управления образовательной организации, в частности возможность применения матричного подхода для организации эффективного взаимодействия в педагогическом коллективе. Цель – обоснование роли матричного управления в организации эффективного взаимодействия педагогов. Материал и методы. Материалом исследования послужили результаты психолого-педагогического поиска отечественных и зарубежных ученых (А. В. Афониной, А. А. Бодалева, Я. Л. Коломинского, В. А. Маликовой, А. Х. Маслоу, А. Б. Орлова), а также опытно-экспериментальной работы, проведенной сотрудниками, магистрантами и студентами бакалавриата Северного (Арктического) федерального университета в период с 2017 по 2019 г., позволившей изучить особенности и динамику взаимодействия педагогов, обусловленные качественными изменениями системы управления. Результаты и обсуждение. Основная цель государственной образовательной политики – повышение качества образования и организация эффективного взаимодействия в педагогическом коллективе – являются прогрессивным средством ее достижения. Однако феномен синергетической интеракции, обладая потенциалом для качественного роста команд, в сфере образования в полной мере не изучен. Более того, практика показывает, что в современной школе создание персональных образовательных пространств превалирует над групповой и коллективной работой сотрудников, а проблема выстраивания эффективного взаимодействия на местах является одной из ключевых. Ответственность за функционирование и развитие продуктивных трудовых взаимоотношений возложена на административный корпус, и именно в системе управления кроются регулятивные механизмы организации эффективного взаимодействия. В основе гармоничного менеджмента в любой отрасли, включая профессиональную образовательную деятельность, заложены четыре основные управленческие функции – планирование, организация, мотивация и контроль. Критериями эффективного взаимодействия, согласно исследованиям А. В. Афониной, являются взаимопознание, взаимопонимание, взаимоотношение, взаимные действия и контроль. Использование в управленческой структуре двух данных равноправных организационных блоков, взаимодействующих между собой на паритетном основании (матричный подход), является действенным механизмом для организации эффективного взаимодействия педагогов, что доказали результаты проведенного эксперимента. Заключение. Матрично-структурированный менеджмент обладает позитивным потенциалом для построения и поддержания эффективного взаимодействия педагогов и в отношении образовательной среды представляет собой инновационно ориентированную организационную управленческую систему. Introduction. The purpose of the article is proving the expediency of necessity of a qualitative change in the management system of educational organizations, in particular, the possibility of applying the matrix approach, in order to organize effective interaction in the teaching staff. Material and methods. The research materials were the results of the psychological and pedagogical findings of national and foreign scientists (A. V. Afonina, A. A. Bodalev, Ya. L. Kolominsky, V. A. Malikova, A. Kh. Maslow, A. B. Orlova), and the experimental work, which was carried out by employees and students of Master’s program of the Northern (Arctic) Federal University from 2017 to 2019. These data allowed studying the peculiarities and dynamics of the secondary school teachers’ interaction, due to qualitative changes in the management system. Results and discussion. The main goal of the state educational policy is to improve the quality of education, and the organization of effective interaction in the teaching staff is a progressive means for achieving it. However, the phenomenon of synergetic interaction, possessing the potential for qualitative growth of teams, has not been fully studied in the field of education. Moreover, practice shows that modern teachers prefer the creation of personal educational spaces. There is an extremely low level of teachers’ group and teamwork at school, and the problem of building effective interaction between pedagogues is one of the key. Responsibility for the functioning and development of productive labor relations lies with the administrative stuff, and there is a lot of regulatory methods for organizing effective interaction. Professional educational activity is based on the main principles of harmonious management in any industry. There are four the most important management functions. They are planning, organization, motivation and control. The criteria for effective interaction, according to the research of A. V. Afonina, are mutual cognition, mutual understanding, relationships, mutually defined actions and mutual influence. Using the data of these equal organizational units in the managerial structure on a parity basis (a matrix approach) is an effective way for organizing of teachers’ effective interaction. This idea was proved by the results of the experiment, which had been conducted in one of the Arkhangelsk secondary schools. Conclusion. Matrix-structured management has a positive potential for building and implementing of teachers’ effective interaction. Moreover, in conformity with the educational environment, it is an innovatively oriented organizational management system.

З позицій постнекласичної раціональності та пост-постмодерністських пошуків холістичного підходу до трактування психології особи як інтегрального суб’єкта життєздійснення висвітлено досвід за­стосування автобіографічного наративу в контексті управління і розв’язання складних (часто замі­щених) конфліктів у організаційному середовищі вищої школи. Стверджується, що такий наратив конструюється суб’єктом як автором власного життя й інсайдером у царині унікального життєвого досвіду та ре­пре­зентанта особистісно значущих прагнень і цілей. Діалогічна інтенція автобіографічного наративу по­тре­бує достовірного опису суб’єктивної реальності Автора у спосіб первинного феноменологічного вчування – за­нурення у світ інтимних переживань і метафоричних кодів несвідомого і вторинного дискурсивного впорядкування описаних подій та їх оцінок шляхом розгляду індивідуальної історії в контексті реальних міжособистісних стосунків (інтерпретація для себе і тлумачення для Іншого власної версії прожитого і пережитого). Аргументовано аксіопсихологічні критерії валідності автобіографічного наративу як засобу іні­цію­вання з боку керівника продуктивної діалогічної комунікації задля зміцнення здорових тенденцій роз­вит­ку освітньо-наукових організацій в контексті євроінтеграційних процесів, гармонізації персональних траєк­торій професійно-кар’єрного зростання у межах первинного колективу; посилення особистої відпові­даль­ності за результати морального самовизначення в критичних ситуаціях; формування толерантності до не­визначеності та готовності до ухвалення нестандартних рішень як можливості підтримати перс­пективні лінії розвитку, відкинувши ригідні, застарілі практики освітнього менеджменту. From the standpoint of post-non-classical rationality and post-postmodernist searches for a holistic approach to the interpretation of person's psychology as an integral subject of life realization the experience of using autobiographical narrative in the context of managing and solving complex (often substituted) conflicts in the organizational environment of higher education is highlighted. It is stated that such a narrative is constructed by the subject as the author of his own life and the insider in the field of unique life experience as well as the representative of personally meaningful desires and goals. The dialogical intention of the autobiographical narrative requires an authentic description of the subjective reality of the Author in the way of primary phenomenological feel - immersion into the world of intimate experiences and metaphorical codes of the unconscious, and thus discursive ordering of the described events and their assessments through the consideration of individual history in the context of real interpersonal relationships (interpretation for himself and explanation of his own version of experienced to Another). The axiopsychological criteria of the validity of autobiographical narrative as a means of initiation of productive dialogical communication by the leader for strengthening the healthy tendencies of the development of educational and scientific organizations in the context of eurointegrational processes, harmonization of personal trajectories of professional and career growth within the initial collective; strengthening of personal responsibility for the results of moral self-determination in critical situations; the formation of tolerance to uncertainty and readiness to adopt non-standard decisions as an opportunity to support promising developmental lines by having separated them from rigid, outdated practices of educational management are argued.

Розглянуто характеристики концепції «розумне місто» як технології управління містом з позицій використання сучасних ІКТ для покращення якості життя мешканців та відвідувачів міста. Обґрунтовано доцільність застосування в муніципальному менеджменті ідеї коворкінгу як моделі організації роботи людей в єдиному робочому просторі. Описано можливості «хмарних обчислень» для залучення громадськості до управління містом. Запропоновано модель громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування при впровадженні технології Smart City в «персональній хмарі».

В сучасному професійному світі фахівець повинен постійно просувати себе, щоб залишатися затребуваним. Розвиток технологій маркетингу дозволяє використовувати різні способи просування спеціаліста на професійному ринку, а також застосовувати для цього різні інструменти самореклами, в тому числі і персональний брендинг.