Bibliographies: 'Переробка вугілля'

1

Klius, V., S. Klius, and H. Chetveryk. "УТИЛІЗАЦІЯ СТІЧНИХ ФЕНОЛВМІСНИХ ВОД ГАЗОГЕНЕРАТОРНИХ УСТАНОВОК ШЛЯХОМ МЕТАНОВОЇ АНАЕРОБНОЇ ПЕРЕРОБКИ." Vidnovluvana energetika, no. 2(61) (June 28, 2020): 89–95. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.2(61).89-95.

Full text

Abstract:

Наведено результати експериментів з метанової анаеробної переробки конденсату сумісно з коров’ячим гноєм. Конденсат було отримано під час часткової газифікації березової тріски. Наведено вихід деревного вугілля та конденсату, сорбційні показники деревного вугілля, а саме питому внутрішню поверхню та йодне число. Визначено концентрацію фенольних сполук в конденсаті. Процес бродіння відбувався за мезофільної температури 35 °С. Незважаючи на інгібування процесу бродіння фенольними сполуками конденсату, що призвело до більш тривалої лаг-фази, має місце переробка органічних речовин конденсату в біогаз та інтенсифікація бродіння. Лаг-фаза під час бродіння конденсат-вмісних субстратів триває довше в 2,9–4,8 рази, ніж для контрольного субстрату, який не містив конденсату. Встановлено гранично допустиму концентрацію фенольних сполук в субстраті 103 мг/дм3, за якої має місце процес бродіння. Визначено вихід та склад біогазу, ступінь переробки органічної речовини та фенольних сполук. Кумулятивний вихід біогазу з одиниці об’єму субстрату на 40,3–58,6 % більший з конденсат-вмісних субстратів. Середня концентрація метану у виробленому біогазі на 9,6–13,6 % більша з конденсат-вмісних субстратів. Показано, що об’єм виробленого біогазу та вміст метану в біогазі підвищився за рахунок переробки фенольних сполук. При цьому деструкція фенольних сполук в конденсат-вмісних субстратах становила від 45,5 % до 80,3 %. На основі отриманих експериментальних результатів розроблена принципова схема для промислової реалізації наведеного способу перероблення конденсату. Це дасть змогу використати фізичну теплоту генераторного газу або для підтримування сталої температури всередині біогазового реактора, або для попереднього підігрівання субстрату. Органічні кислоти, розчинна смола та фенольні сполуки, що присутні в конденсаті переробляються в біогазовому реакторі для отримання біогазу. Бібл. 13, табл.1, рис. 2.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Gordienko, M. O. "The selection of technological basis of deep processing of coal." Journal of Coal Chemistry 4 (2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2021-0-4-15-21.

Full text

Abstract:

THE SELECTION OF TECHNOLOGICAL BASIS OF DEEP PROCESSING OF COAL © M.O. Gordienko (State Enterprise "Ukrainian State Research Coal Chemical Institute (UHIN)", 61023, Kharkov, Vesnina st., 7, Ukraine) The article is devoted to the analysis of the possibility of expanding the raw material base of thermal energy, as well as meeting the demand for motor fuels and chemical products through the thermochemical processing of coal, the reserves of which are large enough and available for extraction and transportation. Moreover, in contrast to technologies such as methanization and liquefaction, the most promising type of deep processing of coal seems to be its gasification. This process is carried out in sealed devices of high power according to the technologies that have a long history of improvement on an industrial scale by the world's leading companies. It was emphasized that Ukraine has significant reserves of low-calorie coal (constantly expanding due to waste of coal preparation), the thermochemical processing of which can significantly expand the domestic energy base. The basic principles of classification and technological foundations of existing industrial and industrial research installations for gasification of coal and similar materials are given. The basic diagrams and main parameters of the existing installations, which carry out the gasification process at temperatures below the melting point of the mineral (ash-forming) components of the raw material, are described - Sasol Lurgi and SES Gasification Technology (SGT). Based on the data on the world experience in the operation of thermochemical coal processing units, it is shown that low-temperature (carried out at a temperature below the melting point of the mineral ashforming components) gasification of various types of non-coking coal with certain technological solutions can be no less effective than more complex and expensive high-temperature technologies. There are grounds for believing that the efficiency of gasification with ash removal in a solid state can be further increased by using some of the technological capabilities available in coke production. Keywords: brown coal, non-coking coals, thermochemical processing, gasification, efficiency, degree of carbon conversion, energy carriers, synthesis gas, environmental safety. Corresponding author M.O. Gordienko, е-mail: yo@ukhin.org.ua

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Gordienko, M. O. "The selection of technological basis of deep processing of coal." Journal of Coal Chemistry 4 (2021): 15–21. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2021-0-4-15-21.

Full text

Abstract:

THE SELECTION OF TECHNOLOGICAL BASIS OF DEEP PROCESSING OF COAL © M.O. Gordienko (State Enterprise "Ukrainian State Research Coal Chemical Institute (UHIN)", 61023, Kharkov, Vesnina st., 7, Ukraine) The article is devoted to the analysis of the possibility of expanding the raw material base of thermal energy, as well as meeting the demand for motor fuels and chemical products through the thermochemical processing of coal, the reserves of which are large enough and available for extraction and transportation. Moreover, in contrast to technologies such as methanization and liquefaction, the most promising type of deep processing of coal seems to be its gasification. This process is carried out in sealed devices of high power according to the technologies that have a long history of improvement on an industrial scale by the world's leading companies. It was emphasized that Ukraine has significant reserves of low-calorie coal (constantly expanding due to waste of coal preparation), the thermochemical processing of which can significantly expand the domestic energy base. The basic principles of classification and technological foundations of existing industrial and industrial research installations for gasification of coal and similar materials are given. The basic diagrams and main parameters of the existing installations, which carry out the gasification process at temperatures below the melting point of the mineral (ash-forming) components of the raw material, are described - Sasol Lurgi and SES Gasification Technology (SGT). Based on the data on the world experience in the operation of thermochemical coal processing units, it is shown that low-temperature (carried out at a temperature below the melting point of the mineral ashforming components) gasification of various types of non-coking coal with certain technological solutions can be no less effective than more complex and expensive high-temperature technologies. There are grounds for believing that the efficiency of gasification with ash removal in a solid state can be further increased by using some of the technological capabilities available in coke production. Keywords: brown coal, non-coking coals, thermochemical processing, gasification, efficiency, degree of carbon conversion, energy carriers, synthesis gas, environmental safety. Corresponding author M.O. Gordienko, е-mail: yo@ukhin.org.ua

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Іванченко, Анна В., Каріна Є. Хавікова, Дмитро О. Єлатонцев, and Володимир О. Панасенко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД КОКСОХІМІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ГЛАУКОНІТОВОЮ ГЛИНОЮ." Journal of Chemistry and Technologies 29, no. 4 (January 21, 2022): 549–58. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i4.238046.

Full text

Abstract:

Досліджено процес комплексного очищення коксохімічних стоків від фенолів, роданідів, загального амоніаку та смолистих речовин із використанням глауконітової глини. У роботі використано природний і активований глауконіт, глауконіт в поєднанні з катіонним флокулянтом марки Extraflock P 70 та активоване вугілля марки УАФ (для порівняння ефективності очищення). Активацію природного глауконіту проведено 7 %-им розчином HNO3 при температурі кипіння – 95–100 °С, співвідношенні «мінеральний сорбент:розчин кислоти» 1:6 та часі активації 5 год. Встановлено, що кислотна активація призводить до зміни хімічного складу глауконіту та збільшенню питомої поверхні з 32 м2/г до 128 м2/г. За результатами термічного аналізу природного глауконіту зроблено висновок про фазові перетворення та хімічні реакції, які протікають у глауконітовій глині при нагріванні або охолодженні, по термічним ефектам, що супроводжують ці зміни та отримати якісну характеристику мінералу глауконіту. Встановлено, що максимальний ступінь очищення фенолів із промислових стоків становить до 50 % і досягається при використанні глауконіту в поєднанні з флокулянтом. Максимальний ступінь очищення від загального амоніаку складає 57–58 % при застосуванні активованого глауконіту та глауконіту з флокулянтом. Найменший ступінь очищення досягається при вилученні роданідів, що не перевищує 20 % для будь-якого адсорбенту. Найбільший ступінь очищення 96.8 % спостерігається при видаленні смолистих речовин глауконітом в поєднанні з флокулянтом. Активація глауконіту HNO3 призводить до збільшення сорбційної ємності на 5–15 % в залежності від полютанта. Ступінь очищення коксохімічних стоків від наведених полютантів активованим вугіллям складає 20 % від фенолів, 14 % від роданідів, 28 % від загального амоніаку та 72 % від смолистих речовин, відповідно. Отже, в промисловій практиці рекомендовано використовувати для комплексної переробки стоків глауконіт концентрацією 2 г/дм3 в поєднанні з 0,1 % розчином катіонного флокулянту об’ємом 30 см3/дм3 за тривалості обробки стоків 20–120 хв.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Башлій, Сергій Вікторович, Віктор Леонідович Коваленко, Віктор Васильович Артемчук, Сергій Андрійович Левченко, and Оксана Сергіївна Воденнікова. "ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕРМІЧНОЇ АКТИВАЦІЇ БОКСИТІВ." Scientific Journal "Metallurgy", no. 1 (July 22, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.26661/2071-3789-2021-1-10.

Full text

Abstract:

Розглянуто сучасний стан та питання зниження енергетичних витрат і собівартості виготовленої продукції за рахунок вдосконалення технологій у сфері видобутку глино- зему та виробництва алюмінію. Наведено можливість використання генераторного газу для опалювання трубчатих обертових печей під час випалу бокситів. Запропоновано технологію застосування генераторного газу, якого видобувають з дешевої біомаси (як основного джерела для газифікації на відміну від рідких видів палива), а також дає змогу вирішити низку суміжних питань, а саме утилізацію деревних відходів, відходів сільськогосподарського виробництва, бурого вугілля та ін. Описано фізичне моде- лювання процесу випалу низькоякісної алюмінійвмісної сировини у трубчатих обер- тових печах за її переробки способом «термохімія-Байєр». Виконано аналітичні дослі- дження температурного режиму процесу термічної активації низькоякісного бокситу та описано фізико-хімічні перетворення матеріалу на кожній стадії експерименту. Розроблено рекомендації щодо модернізації системи опалення трубчастої обертової печі під час термічної активації бокситів. Розглянуто можливість переведення опалення печі з природного газу на альтернативне паливо – генераторний синтез-газ. Доведено економічну доцільність запропонованої модернізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Shulga, I. V., and O. I. Zelensky. "THE DEVELOPMENTS OF SE “UKHIN” ON IMPROVING THE INDUSTRIAL TECHNOLOGY OF COKING AND THE DEVELOPMENT OF CHEMICAL-TECHNOLOGICAL PROCESSES OF CARBON COAL PROCESSING." Journal of Coal Chemistry 3 (March 2020): 17–25. http://dx.doi.org/10.31081/1681-309x-2020-0-3-17-25.

Full text

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Шуміло, О. М. "ДО ПИТАННЯ ПРАВОВОЇ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ РТУТТЮ." Прикарпатський юридичний вісник 2, no. 3(28) (March 23, 2020): 8–12. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).348.

Full text

Abstract:

У статті розглянуто аспекти правової охорони довкілля від забруднення ртуттю, що здійснюється на міжнародному та національному рівнях. Досліджено проблему правового регулювання переробки ртутьвмісних відходів в Україні й утилізації забруднених ртуттю ґрунтів.Встановлено, що позитивною стороною євроінтеграційних процесів є внесення змін до законодавства, яке регламентує поводження із ртуттю. Так, з метою вдосконалення системи моніторингу якості атмосферного повітря в Україні затверджено Порядок здійснення моніторингу за вмістом миш’яку, кадмію, ртуті, нікелю та поліциклічних ароматичних вуглеводнів в атмосферному повітрі. Висвітлено зміни нормативно-правового характеру щодо оподаткування підприємств за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах. Так, збільшення ставки податку за розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів, а саме обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, суттєво збільшено, що дасть у подальшому позитивний ефект щодо збереження довкілля. Досліджено позитивну динаміку щодо збільшення ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, а саме ртуті та її сполук.Доведено позитивні зміни в законодавстві, що регулюють поводження з токсичними відходами. Так, Загальнодержавною програмою поводження із токсичними відходами визначено два пілотні проєкти, пов’язані з очищенням від залишків ртуті промислових об’єктів: проведення заходів щодо рекультивації забруднених ртуттю полів фільтрації казенного заводу «Імпульс» (м. Шостка); проведення санації забрудненої ртуттю території ВАТ «Радикал» (м. Київ). Чинним законодавством передбачається розроблення і дослідно-промислова апробація технології знешкодження й утилізації відходів, що містять ртуть. Запропоновано приєднання до Мінаматської кон-венції, законодавчу заборону видобутку ртуті і використання ртуті у видобутку корисних копалин в Україні. Наголошено, що приєднання до Конвенції дозволить забезпечити контроль за викидами ртуті в атмосферу від вугільних електростанцій, промислових котлів, що працюють на вугіллі, деяких видів діяльності з виробництва кольорових металів, спалювання відходів та виробництва цементу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Contents

Academic literature on the topic 'Переробка вугілля'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Journal articles on the topic "Переробка вугілля"

Dissertations / Theses on the topic "Переробка вугілля"