Journal articles: 'Первинний показник'

1

Бабінець, Л. С., and І. М. Галабіцька. "ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОСЕКРЕТОРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ НА ПЕРЕБІГ ПЕРВИННОГО ОСТЕОАРТРОЗУ ЗА УМОВ КОМОРБІДНОСТІ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 1 (April 29, 2021): 164–66. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i1.11721.

Full text

Abstract:

Ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що супроводжується зниженням екскреторної функції підшлункової залози (ПЗ), є частими патологічними процесами, що супроводжують первинний ОА як коморбідні стани. Мета – провести дослідження параметрів суглобового болю та їх взаємозв’язків із показниками екскреторної функції підшлункової залози у пацієнтів із первинним ОА з коморбідними станами. Матеріал і методи. Було обстежено 174 амбулаторних пацієнти з первинним ОА у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються зниженням екскреторної функції ПЗ, у стані повної та неповної клінічної ремісії. Результати. Аналіз отриманих показників вмісту фекальної α-еластази пацієнтів показав наявність зниження ексреторної функції ПЗ у групі дослідження ((64,24±5,85) мкг/г), порівняно з групою контролю ((212,71±4,65) мкг/г) (р<0,05). Показник ВАШ у спокої був (25,54±3,42) мм, показник ВАШ при рухах – (38,81±4,41) мм. Було встановлено, що між парами кореляційного зв’язку наявні статистично значимі середньої сили кореляційні зв’язки. Висновки. Виявлені кореляції довели взаємозалежність та обтяжливість між зниженням екскреторної функції підшлункової залози та силою больового суглобового синдрому у пацієнтів з первинним ОА.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

Kryuchko, T. O., V. P. Ostapenko, and T. V. Kushnereva. "Клініко-генетичні аспекти хронічного пієлонефриту в дітей: структура схильності та первинний прогноз." CHILD`S HEALTH, no. 3.46 (June 7, 2013): 59–63. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.3.46.2013.88807.

Full text

Abstract:

У даний час вивчення механізмів розпізнавання чужорідних агентів, що реалізується за допомогою Toll-подібних рецепторів природженої імунної системи, стало одним із головних завдань клінічної імунології. Метою нашого дослідження був аналіз асоціацій між поліморфізмом гена Toll-подібного рецептора 4 (Asp299Gly) і основними збудниками інфекцій сечової системи. Отримані результати підтверджують важливу роль Toll-подібних рецепторів у реалізації вродженого імунної відповіді й дозволяють розглядати поліморфізм гена Toll-подібного рецептора 4 як додатковий прогностичний показник у генетичних дослідженнях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Lebid, І. G., N. М. Rudenko, and E. І. Lebed. "Предиктори погіршення якості життя, що пов’язано зі здоров’ям в оперованих і неоперованих дорослих із вродженою патологією серця." Klinicheskaia khirurgiia, no. 1 (January 28, 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.01.27.

Full text

Abstract:

Вступ. Первинний діагноз відповідає ступеню тяжкості вродженої патології, але не відображає функціональні клінічні показники, якість життя, що пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ) дорослих із вродженою вадою серця (ВВС). Матеріали і методи. У роботу включено 456 дорослих з ВВС (чоловіків 49,3%, жінок 50,7%). Тяжкість ВВС та стану пацієнта оцінювали з використанням 6 шкал, показників якості життя, що повۥязані зі здоровۥям (ЯЖПЗ) – відповідних опитувальників. Результати та обговорення. Переважній більшості пацієнтів (n=321; 70,4%) попередньо виконували хірургічні втручання (n=218; 67,9%). Аналіз взаємозв’язків між показниками тяжкості ВВС та шкалами ЯЖПЗ (методом рангової кореляції Спірмена) показав помірний кореляційний зв’язок (r від –0,53 до +0,42) між шкалами, що відповідають індексу здатності, функціональному індексу ВВС, ступеня серцевої недостатності (СН) та ЯЖПЗ. Доведено значний достовірний вплив зниженої сатурації О2 на показники ЯЖПЗ за даними Мінесотського опитувальника (r=–0,38), фізичного складника SF-36: показників фізичного функціонування (r=–0,37), загального стану здоров'я (r=–0,31) та підсумкового показника фізичного компонента здоров’я (r=–0,38); сфери фізичного здоров’я за даними скороченої версії опитувальника ВООЗ (r=–0,34) (p < 0,01). Висновки. Предикторами погіршення ЯЖПЗ у таких хворих виявлені обмеження фізичної активності в повсякденному житті, неможливість бути зайнятим на роботі чи навчанні повний день. Пацієнти з ціанозом мали знижені показники ЯЖПЗ, здебільшого щодо фізичного компонента здоров’я при достатньо збережених показниках психічного та соціального значення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Chemych, M. D., and O. S. Sayenko. "КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ТА ЛАБОРАТОРНІ ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ БЕШИХИ." Інфекційні хвороби, no. 4 (January 30, 2019): 26–32. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2018.4.9773.

Full text

Abstract:

Незважаючи на те, що бешиха є давно відомою хворобою, захворюваність залишається стабільно високою. Хвороба, як і раніше, характеризується схильністю до частих рецидивів, що призводить до тривалої непрацездатності пацієнтів. Мета роботи – встановити особливості сучасної бешихи та якості життя залежно від частоти хвороби на підставі вивчення епідеміології, клініки, ступеня ендогенної інтоксикації, рівня реактивності організму. Пацієнти і методи. Обстежено і опрацьовано медичні карти 75 хворих на бешиху. Розраховано інтегративні показники ендогенної інтоксикації та імунореактивності. Для оцінки якості життя був використаний опитувальник SF-36. Групу порівняння склали 44 здорові людини. Результати. Хворі були розділені на три групи: з первинною, з повторною, з рецидивною бешихою, по 25 осіб у кожній. Серед усіх хворих переважали жінки (78,7 %). Вік становив (54,2±4,1) роки. Найбільша кількість пацієнтів госпіталізована у серпні. Ступінь тяжкості хвороби у 90,0 % обстежуваних був середнім. Серед клінічних форм переважала еритематозна (54 хворих – 72,0 %). Індекси неспецифічної реактивності та активності запалення нижчі при рецидивній бешисі (р<0,05-0,001). Показник психологічного компонента здоров’я у пацієнтів з первинною (43,8±0,7 бала) та повторною (44,6±0,9 бала) формами бешихи на 12,0 % був вищим від осіб з рецидивною формою бешихи – (38,9±1,2) балів, р<0,01. Показники фізичного компонента у пацієнтів з первинною та повторною формами бешихи перебували на одному рівні (відповідно (46,1±0,5) бала та (47,4±1,0) бала, р>0,05), найнижчим він був у пацієнтів з рецидивною формою бешихи: (42,1±1,3) бала (р<0,05). Висновки. Встановлено статистично достовірне підвищення індексів ендогенної інтоксикації та зниження індексів неспецифічної реактивності при рецидивній бешисі відносно первинної бешихи та контрольної груп. Найнижчі показники фізичного та психологічного компонентів здоров’я спостерігалися у пацієнтів з рецидивною формою бешихи.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Pylypchuk, T. P., I. Ya Krynytska, and M. I. Marushchak. "ОСОБЛИВОСТІ ВІЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ СИНДРОМІ ТРИВАЛОГО СТИСНЕННЯ." Medical and Clinical Chemistry, no. 4 (February 4, 2019): 79–85. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i4.9807.

Full text

Abstract:

Вступ. Особливий інтерес дослідників до вивчення особливостей вільнорадикального окиснення при синдромі тривалого стиснення (СТС) пов’язаний з тим, що в генезисі порушення проникності капілярів і набряку в ході розвитку процесу одним із найважливіших механізмів є посилення генерації вільних радикалів. Мета дослідження – вивчити в динаміці показники вільнорадикального окиснення у крові та печінці щурів на моделі ендотоксикозу, що формується за умов синдрому тривалого стиснення. Методи дослідження. Досліди проведено на 40 безпородних статевозрілих білих щурах-самцях. Експериментальною моделлю слугував патологічний процес, що розвивався у тварин внаслідок стиснення м’яких тканин лівої тазової кінцівки протягом 4 год у спеціальному пристрої. Площа стискальної поверхні становила 4 см2, а сила компресії – 4,25 кг/см2. При цьому цілісність великих судин і кісткових структур нижньої кінцівки зберігалась. Таким чином, у тварин моделювався синдром тривалого стиснення середнього ступеня. У сироватці крові й печінці визначали вміст гідропероксидів ліпідів (ГПЛ), концентрацію ТБК-активних продуктів (ТБК–АП). Рівень продукування активних форм оксигену лейкоцитами крові визначали цитофлуориметрично. Результати й обговорення. Результати досліджень вказують на активацію процесів вільнорадикального окиснення як у сироватці крові, так і в печінці щурів у динаміці розвитку СТС. Встановлено достовірне збільшення продукування активних форм оксигену лейкоцитами крові тварин у всі доби спостереження, вірогідні зміни показників первинної і вторинної пероксидації ліпідів. При порівнюванні змін концентрації первинних продуктів пероксидного окиснення ліпідів у сироватці крові й супернатанті гомогенату печінки щурів з експериментальним СТС виявлено односпрямовані зміни концентрації ГПЛ у досліджуваних біологічних рідинах з їх переважанням у печінці на 3–14 доби. Зіставлення концентрації ТБК-АП у крові й печінці тварин у динаміці розвитку СТС свідчило також про односпрямоване підвищення досліджуваного показника на 3–7 доби з наступним зниженням на 14-ту добу. Слід зауважити, що на 3-тю добу концентрація ТБК-АП переважала в гомогенаті печінки, тоді як на 14-ту добу рівень даного показника був на 16,9 % меншим у печінці відносно крові. Висновок. При експериментальному синдромі тривалого стиснення активація процесів вільнорадикального окиснення характеризується зростанням продукування активних форм оксигену лейкоцитами крові щурів у всі доби спостереження, а також достовірними змінами показників первинної і вторинної пероксидації ліпідів у крові та гомогенаті печінки порівняно з контрольною групою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

Petrenko, O. "КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ МЕГАПОЛІСУ." Theory and Practice of Public Administration, no. 4 (67) (November 26, 2019): 26–33. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.04.03.

Full text

Abstract:

Узагальнено концептуальні основи вдосконалення державного регулювання пасажирського транспорту мегаполісу. Доведено, що основою регулювання процесів пасажирських перевезень, особливо на транспорті загального користування, фінансування якого здійснюється з бюджету міста, є інформація про планові та фактичні показники транспортної роботи перевізників, а правильність управлінських рішень залежить від достовірності первинної інформації. Відповідно для підвищення ефективності управління транспортним комплексом на рівні мегаполісу необхідно забезпечити достовірність первинної інформації про виконання транспортної роботи, а також доступність до первинних даних усіх структур, що забезпечують транспортний процес. Назріла необхідність створення ефективної міської інформаційної системи у сфері транспорту.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Jaworski, V. V. "Порівняльний аналіз імунологічної реактивності у первинних та кадрових донорів залежно від донорського стажу." EMERGENCY MEDICINE, no. 4.51 (September 1, 2013): 97–100. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.51.2013.89374.

Full text

Abstract:

Метою даного дослідження було провести порівняльний аналіз імунологічної реактивності в первинних та кадрових донорів залежно від донорського стажу. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що при визначенні рівнів імунокомпетентних клітин у крові первинних донорів на початковому етапі істотних відмінностей досліджуваних параметрів від контрольних показників не зафіксовано. Відбувалося невірогідне щодо вихідного рівня зниження абсолютної кількості теофілін-резистентних Т-лімфоцитів в крові (на 12,2 %; р = 0,0000362) за рахунок обох імунорегуляторних субпопуляцій. На відміну від первинних, у кадрових донорів не спостерігалося істотного зменшення процентного вмісту в крові теофілін-резистентних Т-лімфоцитів і індекс імунорегуляції залишався на контрольному рівні, будучи при цьому вірогідно нижчим за аналогічний показник в первинних донорів (на 22,1 %; р= 0,000385).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Vasylyshyn, Roman, Ivan Lakyda, Ivanna Vasylyshyn, and Vitalii Diachuk. "Особливості формування первинної продукції лісів Карпатського НПП у різних лісорослинних умовах." Наукові праці Лісівничої академії наук України, no. 22 (June 10, 2021): 121–29. http://dx.doi.org/10.15421/412110.

Full text

Abstract:

Наведено результати оцінювання чистої первинної продукції лісових фітоценозів Карпатського національного природного парку, яка слугує природним мірилом їхньої вуглецедепонувальної здатності. Оцінювання базується на застосуванні «напівемпіричного» методу, який розглядає чисту первинну продукцію екосистеми у певному віці як аналогію річному збільшенню загальної продукції фітомаси (або загальному приросту фітомаси). Підґрунтям для оцінювання слугували поділянкова характеристика досліджуваних насаджень та математичний інструментарій, що базується на даних 80 тимчасових пробних площ. Загалом оцінювання чистої первинної продукції лісів Карпатського НПП охоплює понад 33 тис. га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок у межах земель лісового фонду постійного користування парку. У лісах Карпатського національного природного парку щорічно продукується майже 360 тис. т рослинної органічної речовини, водночас середня щільність чистої первинної продукції досліджуваних деревостанів становить понад 1000 г·(м2)-1·рік-1. Майже 75% продукції лісових фітоценозів парку продукується ялиновими насадженнями. Визначено особливості формування первинної продукції лісів у насадженнях в різних типах лісорослинних умов. Зокрема, понад 70% продукції припадає на насадження у вологих сугрудах, 80% якої продукується середньовіковими насадженнями. Встановлено значний вплив типу лісорослинних умов і продуктивності насаджень на показники інтенсивності продукування органічної речовини насадженнями парку. Найвищі значення цього показника характерні для насаджень Іb і вище класів бонітету у вологому груді, які знаходяться на рівні 1300 г·(м2)-1·рік-1. Водночас букові деревостани у цих лісорослинних умовах досягають значень понад 1700 г·(м2)-1·рік-1.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

Blyshchyk, V. I. "ЧИСТА ПЕРВИННА ПРОДУКЦІЯ НАСАДЖЕНЬ ВІЛЬХИ КЛЕЙКОЇ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ." Scientific Bulletin of UNFU 25, no. 8 (October 29, 2015): 43–48. http://dx.doi.org/10.15421/40250806.

Full text

Abstract:

Оцінено чисту первинну продукцію вільхових насаджень за класами бонітету. Найвищі показники чистої первинної продукції характерні для середньовікових насаджень вільхи клейкої у Iа-IІ, а для перестиглих – у ІІІ-ІV класах бонітету. Також встановлено особливості динаміки чистої первинної продукції та проаналізовано її структуру. Дослідження здійснено за методикою моделювання динаміки фітомаси, розробленою у Міжнародному інституті прикладного системного аналізу (IIASA, Австрія). За основу використано таблиці ходу росту модальних деревостанів та моделі компонентів фітомаси вільхових насаджень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Децик, О. З., and Г. Я. Юкіш. "ПЕРВИННА ІНВАЛІДНІСТЬ ВНАСЛІДОК ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ Й ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПРОГРАМ РЕАБІЛІТАЦІЇ В УКРАЇНІ ТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2011–2020 рр." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12855.

Full text

Abstract:

Мета: проаналізувати динаміку показників первинної інвалідності внаслідок травм опорно-рухового апарату й ефективності індивідуальних програм реабілітації в Україні та Івано-Франківській області. Матеріали і методи. За даними офіційних довідково-статистичних матеріалів вивчено показники первинної інвалідності, результати переогляду осіб з інвалідністю і виконання індивідуальних програм реабілітації в Україні та Івано-Франківській області за 2011–2020 рр. Результати. Встановлено, що показники первинної інвалідності внаслідок травм, отруєнь та нещасних випадків у динаміці за 2011–2020 рр. демонструють тенденцію до зниження, в Україні загалом більше (темп зниження -33,4 % серед дорослого населення і -22,7 % – серед працездатного), ніж в Івано-Франківській області (-16,7 % і -17,7 % відповідно). Показано, що розподіл за важкістю інвалідизації за останнє десятиріччя залишався практично незмінним у цілому по Україні (з 7,3 до 7,2 % – перша група, з 29,5 до 28,1 % – друга і з 63,2 до 64,7 % – третя) та характеризувався зростанням частки третьої групи в Івано-Франківській області (з 66,4 до 72,3 %) на тлі зниження питомої ваги другої (з 27,5 до 18,7 %) та незначного зростання першої (з 6,1 до 9,0 %) групи. Виявлено, що при переогляді абсолютну більшість повторно визнавали особами з інвалідністю і їх частка за 2011–2020 рр. мала висхідний тренд (з 97,5 до 98,5 % в Україні та з 96,0 до 99,7 % в Івано-Франківській області). При цьому в області зменшилась частка тих, у кого полегшилась важкість інвалідності (з 7,7 до 3,7 %) та знизився показник повного виконання Індивідуальних програм реабілітації (з 24,1 до 1,9 %), рівні якого суттєво нижчі, ніж середньоукраїнські (40,8–44,0 %). Висновок. Необхідно вдосконалити систему реабілітації осіб з інвалідністю після травм опорно-рухового апарату на регіональному рівні.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

11

Разнатовська, О. М., and Ю. В. Мирончук. "Моніторинг активності специфічного процесу в дітей із новими випадками захворювання на туберкульоз на тлі застосування імунокорегувальної терапії в комплексному лікуванні." Infusion & Chemotherapy, no. 2.1 (July 31, 2021): 27–28. http://dx.doi.org/10.32902/2663-0338-2021-2.1-23.

Full text

Abstract:

Обґрунтування. Пошук нових шляхів підвищення ефективності лікування дітей із новими випадками захворювання на туберкульоз, яка залишається низькою, є актуальним завданням дитячої фтизіатрії. Сучасні протоколи лікування дітей, хворих на туберкульоз, засновані на застосуванні лише антимікобактеріальної терапії (АМБТ) та не передбачають імунокорегувальної терапії імунологічних змін, які сприяють збереженню активності специфічного процесу на тлі клінічного видужання пацієнта. У більшості пацієнтів у процесі ефективного лікування досягається нормалізація основних показників імунітету, але в частини хворих розвивається вторинний імунодефіцитний стан, який зумовлює доцільність подальших досліджень, спрямованих на обґрунтування застосування імунотропних препаратів із метою стимуляції захисних сил організму, нормалізації змін імунологічного статусу та нівелювання активності специфічного процесу в дітей із новими випадками захворювання на туберкульоз. Рівень у сироватці крові неоптерину є показником клітинної ланки імунітету й активності специфічного процесу. Мета. Здійснити моніторинг активності специфічного процесу за даними рівня неоптерину в сироватці крові дітей із новими випадками захворювання на туберкульоз на тлі застосування імуномодулятора азоксимеру броміду в комплексному лікуванні. Матеріали та методи. Рівень неоптерину в сироватці крові визначено в 51 дитини віком від 1 до 16 років із новими випадками захворювання на туберкульоз на початку інтенсивної АМБТ та після завершення основного курсу. Залежно від отриманого лікування пацієнтів було розподілено на дві групи: основна – 26 дітей, які на тлі АМБТ отримували імуномодулятор азоксимеру бромід; контрольна – 25 дітей, які отримували лише АМБТ. Рівень неоптерину в сироватці крові було також визначено в 30 здорових дітей. За віком і статтю групи були зіставні. Активність специфічного процесу вивчали шляхом дослідження рівня неоптерину в сироватці крові за допомогою методу твердофазного імуноферментного аналізу на імуноферментному рідері Sirio S із застосуванням набору IBL International Hamburg (Німеччина). Для корекції імунологічних змін із метою зниження активності специфічного процесу застосовували азоксимеру бромід (імуномодулятор): у дітей віком до 10 років внутрішньо по 6 мг двічі на добу, понад 10 років – по 12 мг двічі на добу; курс лікування – 14 діб. Результати дослідження оброблені на персональному комп’ютері з використанням статистичного пакету ліцензійної програми Statistica (версія 13). Статистично значущою вважали різницю за р<0,05. Результати та їх обговорення. В основній і контрольній групах на початку лікування діагностували розповсюджені форми туберкульозу, їхня частота достовірно не відрізнялася: дисемінована форма – в 6 (23,1 %) та 7 (28 %) пацієнтів відповідно, інфільтративна – в 11 (42,3 %) та 4 (44 %), первинний туберкульозний комплекс – у 9 (34,6 %) та 7 (28 %). Серед пацієнтів основної групи 19 (73,1 %) отримували АМБТ чутливого туберкульозу та 7 (26,9 %) – за ризику мультирезистентного туберкульозу (МРТБ) або МРТБ, у контрольній групі – 16 (64 %) та 9 (36 %) відповідно. На початку ІФ АМБТ (рис.) рівень неоптерину був достовірно вищим порівняно з таким у здорових дітей як в основній групі (у 2,2 раза; р<0,05), так і в контрольній (у 2,7 раза; р<0,05), але між групами показник достовірно не відрізнявся (9,01±0,71 проти 11,2±0,98; р˃0,05). Після завершення ПФ АМБТ в основній групі спостерігали достовірне зниження рівня неоптерину в 1,3 раза (р<0,05), що було нижче в 1,4 раза (р<0,05), ніж у контрольній групі, та достовірно не відрізнялося від показника в здорових дітей. У контрольній групі рівень неоптерину залишався високим і достовірно не відрізнявся від вихідного показника на початку ІФ АМБТ. На тлі застосування азоксимеру броміду в комплексному лікуванні дітей із новими випадками захворювання на туберкульоз тривалість АМБТ в основній групі становила 6,7±0,2 місяці, що на 1 місяць коротше, ніж у контрольній групі (7,7±0,35 місяці). При цьому встановлено, що тривалість лікування нових випадків чутливого туберкульозу між групами достовірно не відрізнялася (6,3±0,13 місяці в основній групі та 6,8±0,19 місяці в контрольній групі). Проте тривалість лікування нових випадків РРТБ та МРТБ в основній групі була достовірно скорочена на 1,5 місяці порівняно з контрольною групою (7,8±0,31 проти 9,3±0,59). Висновки. Застосування імунокорегувальної терапії (азоксимеру броміду) в комплексному лікуванні дітей із новими випадками захворювання на туберкульоз дало змогу знизити активність специфічного процесу та майже нормалізувати рівень неоптерину, що сприяло скороченню терміну лікування на 1 місяць, а нових випадків РРТБ та МРТБ – на 1,5 місяці.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

12

Сандлер, А. К., and А. І. Батинський. "Волоконно-оптичний пристрій контролю рівня для високотемпературних систем паливопідготовки." Automation of technological and business processes 12, no. 2 (June 30, 2020): 9–13. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v12i2.1802.

Full text

Abstract:

Для збереження своєї присутності на ринку судновласники змушені шукати шляхи істотного скорочення власних витрат з тим, щоб не тільки конкурувати з іншими судновласниками, а й забезпечити рівень доходів, який би створював умови для розширеного відтворення. Судноплавні компанії реалізують скорочення власних фінансових витрат різними шляхами, наприклад зниженням заробітних плат екіпажу, скороченням кількості екіпажу на судні, зниження основних експлуатаційні витрат за рахунок переходу на дешеві сорти високов'язких палив в'язкістю понад 380 мм кв./с. Один з перспективних методів зниження фінансових витрат є перехід на шлях оптимизирования енергоспоживання і підвищення енергоефективності судів. Удосконалення енергетичної ефективності судна передбачає виконання регулювання параметрів основних елементів паливної системи і мінімізацію енергетичних витрат на підготовку важкого палива. Аналіз застосування існуючих рівнемірів показав, що їх застосування в спеціальних експлуатаційних умовах характеризується недостатньою достовірністю результатів вимірювання, високою похибкою, низькою оперативністю, припускають контакт з паливом, не забезпечують умов безпеки при роботі з вуглеводнями. Для пошуку шляхів поліпшення метрологічних характеристик пристроїв контролю рівня були проаналізовані конструкції поширених вимірювальних приладів. Розроблено новий схемотехнічне рішення рівнеміра для контролю високотемпературних середовищ. У пристрої немає необхідності застосування додаткових заходів по захисту чутливого елемента в умовах впливу експлуатаційних факторів, є можливість обліку і компенсації коливань температури контрольованого середовища і одночасно збережені надійність, чутливість і простота схемотехнік пристроїв відомих типів. Основною відмінністю пропонованого пристрою є те, що генератор коливання винесено із зони підвищених температур, стрижень з инвара розташований коаксіально до комбінованого световоду з єдиною оболонкою і багатьма серцевинами. Комбінований світловод захищений оболонкою з инвара. Випромінювання до световоду надходить від джерела випромінювання через первинний розгалужувач, мультиплексор / демультиплексор, вторинний розгалужувач. Після проходу світловода випромінювання, відбившись від дзеркальних шарів на кінцях серцевин, повертається в зворотному порядку до фотоприймача. Використання розробленого пристрою дозволить не тільки адекватно і достовірно оцінювати кількісний показник рівня в суднових системах паливопідготовки на належному рівні, а й контролювати витрату палива енергетичною установкою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

13

Voloshkina, E., and A. Kovalova. "ВИРОБНИЧИЙ РИЗИК ДЛЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦЮЮЧИХ НА ВІДКРИТОМУ ПОВІТРІ ВІД ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА." Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, no. 65 (September 3, 2021): 118–22. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.118.

Full text

Abstract:

В роботі представлено дослідження щодо аналізу впливу температурних показників атмосферного повітря урбанізованих територій на показники забруднення первинними та вторинними елементами та вплив якісного стану повітря на значення виробничого ризику. Запропоновано алгоритм системної ієрархічної моделі оцінки і класифікації виробничого ризику для робітників, які працюють на відкритому повітрі. Представлені залежності між вологовмістом в повітрі, температурними показниками та індексом забруднення AQIPM2,5 в м. Києві за березень 2020року. Взаємовплив температурних та якісних показників атмосферного повітря на здоров’я працівників на відкритих виробничих майданчиках на даних 2016 року представлено на прикладі окремих автомобільних шляхопроводів м. Києва, як одного з самих спекотних років останнього десятиліття. Представлені середньомісячні значення індексу забруднення атмосферного повітря аерозольними частками РМ2,5мкм і виробничого ризику в залежності від вторинного формальдегідного забруднення внаслідок фотохімічних перетворень. Розроблена шкала класифікацій між кількісними показниками виробничого ризику та показниками забруднення атмосферного повітря. Ступінь небезпечності виробничого ризику по перевищенню концентрації найбільш небезпечного забруднювача може бути визначена даним підходом за референтним значенням окремого показника Результати роботи стануть в нагоді при розробці рекомендацій щодо захисту здоров’я працюючих в умовах поступового підвищення температурних показників, а також при розробці містобудівельних норм охорони праці на будівельних майданчиках

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

14

Pasechko, N. V., L. V. Naumova, T. I. Krytskyy, N. I. Yarema, I. P. Savchenko, A. O. Bob, I. V. Smachylo, et al. "ВПЛИВ ГІПОТИРЕОЗУ НА ДИНАМІКУ МЕТАБОЛІЧНОГО І ГОРМОНАЛЬНОГО СТАТУСУ В ЧОЛОВІКІВ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 22, 2019): 149–53. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10384.

Full text

Abstract:

Порушення в ендокринній системі у чоловіків з гіпотиреозом сприяють розвитку гіпогонадизму і послабленню фертильності внаслідок очевидного зв’язку репродуктивних гормонів і сперматогенезу. Мета дослідження – оцінити гормональний статус, метаболічні й антропометричні показники у чоловіків активного репродуктивного віку з первинним гіпотиреозом. Матеріал і методи. Проведено порівняльний аналіз гормональних, антропометричних і метаболічних показників 60 чоловіків з гіпотиреозом і 25 чоловіків без гіпотиреозу (контрольна група). Результати. Встановлено, що для групи чоловіків з гіпотиреозом, порівняно з контрольною групою, характернішими були підвищення загального холестерину та ліпопротеїдів низької щільності, а також зниження рівня тестостерону та підвищення фолікулостимулювального гормону, тоді як рівень інших репродуктивних гормонів, таких як естрадіол та лютеїнізуючий гормон, не змінювався. Вважають, що у чоловіків, хворих на гіпотиреоз, зниження рівня тестостерону та підвищення фолікулостимулювального гормону є первинними індикаторами, які свідчать про розвиток функціонального гіпогонадизму, що призводить до зниження лібідо, еректильної дисфункції та субфертильності. Висновки. У чоловіків з гіпотиреозом виявлено зниження вмісту тестостерону і підвищення рівня фолікулостимулювального гормону в крові на 63 %, порівняно з контрольною групою. У 97 % чоловіків з гіпотиреозом спостерігали підвищення в крові вмісту загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

15

Halabitska, I. M., and L. S. Babinets. "ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПАРАМЕТРАМИ СУГЛОБОВОГО БОЛЮ Й ЕКСКРЕТОРНОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ З КОМОРБІДНИМИ СТАНАМИ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 2 (September 16, 2020): 10–14. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.2.11265.

Full text

Abstract:

Резюме. За останні роки встановлено, що коморбідна патологія істотно підвищує рівень втрати працездатності та спричиняє вищу смертність у хворих на остеоартроз (ОА). Ураження органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що супроводжується зниженням екскреторної функції підшлункової залози (ПЗ), є частими патологічними процесами, що супроводжують первинний ОА як коморбідні стани. Мета дослідження – вивчити параметри суглобового болю та їх взаємозв’язки із показниками екскреторної функції підшлункової залози у пацієнтів із первинним ОА і коморбідними станами. Матеріали і методи. Було обстежено 132 амбулаторних пацієнти з первинним ОА у поєднанні із захворюваннями, що супроводжуються зниженням екскреторної функції ПЗ. Діагноз ОА встановлювали на основі діагностичних критеріїв ACR та Європейської асоціації ревматологів (European League Against Rheumatism, EULAR). Для оцінки глибини зниження екскреторної функції ПЗ визначали рівень фекальної α-еластази. Результати. Було виявлено наявність зниження екскреторної функції ПЗ у пацієнтів із первинним ОА за вмістом фекальної α-еластази і бальним показником копрограми, що були статистично відмінними стосовно групи контролю (р<0,05). Встановили у пацієнтів з ОА із коморбідними станами з екскреторною недостатністю ПЗ статистично значиме зростання індексів ВАШ, Лекена, WOMAC, зниження індексу Харріса стосовно таких у групі контролю (р<0,05). За ранговими індексами болю і опитувальником Мак–Гілла, незважаючи на хронічний характер болю, пацієнти з первинним ОА у поєднанні зі зниженням екскреторної функції ПЗ велику увагу приділяли сенсорним характеристикам, що притаманне емоційно стабільним особам. Також встановили наявність високої сили обернених кореляційних зв’язків між індексом Лекена і вмістом фекальної α-еластази, індексом Лекена і бальним показником копрограми, а також високої сили прямих кореляційних зв’язків між індексом Харріса і вмістом фекальної α-еластази. Висновки. Виявлені кореляційні зв’язки довели взаємозалежність і взаємообтяжливість сили больового суглобового синдрому при первинному ОА і зниження екскреторної функції ПЗ.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

16

Діденко, С. М., В. Ю. Субботін, and О. М. Орлич. "Аналіз результатів гібридних артеріальних реконструкцій у лікуванні хворих на цукровий діабет з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина 61, no. 1 (June 30, 2020): 45–49. http://dx.doi.org/10.24144/2415-8127.2020.61.45-49.

Full text

Abstract:

Вступ. За даними ВООЗ, гангрена у хворих на ЦД зустрічається в 30 разів частіше, ніж у хворих, які на діабет не хворіють. Високу ампутацію нижньої кінцівки пацієнтам з ЦД виконують в 10-12 разів частіше ніж пацієнтам без ЦД. Мета дослідження. Вивчити та проаналізувати результати гібридних артеріальних реконструкцій у хворих на цукровий діабет із хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Матеріали та методи. Вивчені результати хірургічного лікування 164 хворих на цукровий діабет (ЦД), ІІ типу, з хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) та поєднаним стенотично-оклюзійним ураженням (СОУ) поверхневої стегнової артерії (ПСА) та артерій підколінно-гомілкового сегментів (ПГС). Згідно з характером виконаного оперативного втручання, пацієнти були розподілені на групу 1 – 61 хворий, яким була виконана відкрита реконструкція артерій стегнового сегменту без втручання на артеріях ПГС; групу 2 – 38 хворих, яким була виконана відкрита дворівнева реконструкція артерій; групу 3 – 65 хворих, яким була виконана гібридна артеріальна реконструкція. Результати досліджень та їх обговорення. Первинна прохідність зони стегнової реконструкції у пацієнтів групи 1 становила 65,6%, вторинна – 81,9%, частка високих ампутацій – 18%, летальність – 11,5%. Первинна прохідність зони стегнової реконструкції у пацієнтів групи 2 становила 89,5%, вторинна – 92,1%, частка високих ампутацій – 5,2%, летальність – 7,9%. Первинна прохідність зони стегнової реконструкції у пацієнтів групи 3 становила 81,5%, вторинна – 93,9%, частка високих ампутацій – 7,7%, летальність – 4,6%. Висновки. У хворих групи 1 відновлення прохідності ПСА без втручання на артеріях ПГС має незадовільні результати: найвищий рівень летальності 11,5% (достовірно відрізняється від летальності в групі 2 (p<0,05) та 3 (p<0,001)), частку високих ампутацій – 14,8% (достовірно відрізняється від частки високих ампутацій в групі 2 та 3 (p<0,001)) та достовірно найгірший показник за шкалою R.B. Rutherford та співавт. (1997) – 77,1% (p<0,05). Відмова від реконструкції артерій ПГС суттєво погіршує кровопостачання стопи та перспективи загоєння виразково-некротичного ураження (ВНУ) стопи і є провокуючим фактором тромбозу зони артеріальної реконструкції (ЗАР) стегнового сегменту. Показники первинної та вторинної прохідності ЗАР і частки високих ампутацій у хворих групи 2 та 3 є зіставними – 89,5 і 81,5%, 94,7 і 96,9% та 2,6 і 3,1% відповідно (p>0,05). Проте летальність у групі 2 достовірно вища в порівнянні з летальністю в групі 3 – 7,9% проти 4,6% (p<0,05). Таким чином, методом вибору хірургічного лікування хворих на ЦД із ХКІНК при поєднанні СОУ артерій ПГС та ПСА є гібридна артеріальна реконструкція, оскільки при порівняних інших показниках демонструє майже вдвічі нижчу летальність. Ключові слова: цукровий діабет, хронічна критична ішемія нижньої кінцівки, гібридна артеріальна реконструкція.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

17

Ivanyuk, А. V., and N. M. Orlova. "ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ ЯК ПРИЧИНА ВТРАТИ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 26–33. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11906.

Full text

Abstract:

Мета: визначити сучасні особливості смертності, інвалідності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення працездатного віку Київської області порівняно з Україною. Матеріали і методи. Аналіз смертності, інвалідності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення працездатного віку здійснено у динаміці за 2010–2019 рр. та порівняно з Україною. За допомогою медико-статистичного методу проаналізовано статистичні дані Держкомстату України, Центру медичної статистики Міністерства охорони здоровʼя України, Київського обласного центру медичної статистики. Результати. Хвороби системи кровообігу призводять до вагомих втрат трудового потенціалу в Київській області. Вони зумовлюють кожний третій (36,2 %) випадок смертності та кожний п’ятий (19,8 %) випадок первинної інвалідності серед населення працездатного віку, а також складають 24,1 % у структурі поширеності хвороб серед даної вікової групи населення Київської області. Виявлено несприятливі тенденції у смертності, поширеності та первинній захворюваності на хвороби системи кровообігу серед працездатного населення Київської області. Рівень смертності від цієї недуги серед населення працездатного віку зріс у Київській області в 2019 р., порівняно із 2010 р., на 6,6 % (з 189,3 до 201,8 випадку на 100 000 відповідного населення). Поширеність хвороб системи кровообігу зросла впродовж 2010–2018 рр. на 15,7 % (з 3858,0 до 4462,4 на 10 000 відповідного населення), а первинна захворюваність на 5,2 % (з 368,3 до 387,3 на 10 000 відповідного населення). Обласні рівні смертності населення працездатного віку від хвороб системи кровообігу перевищують аналогічні показники в Україні в 1,2–1,3 раза, а від ішемічної хвороби серця – у 1,5–1,7 раза. Поширеність ішемічної хвороби серця серед працездатного населення області є у 1,8 раза, а цереброваскулярних хвороб – у 1,2 раза вищою, ніж в Україні, захворюваність на інсульти – в 1,7 раза, на інфаркт міокарда – у 1,5 раза вищою, ніж в Україні. Висновки. Несприятливі динамічні тенденції у смертності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення працездатного віку Київської області та суттєве перевищення обласних показників середніх в Україні засвідчують необхідність удосконалення системи профілактики ХСК та організації медичної допомоги хворим на хвороби системи кровообігу в Київській області.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

18

Kornus, O. H., A. O. Kornus, and V. D. Shyshchuk. "Географічні відмінності захворюваності та поширеності хвороб системи кровообігу серед населення Сумської області." Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 26, no. 1 (March 30, 2018): 100–112. http://dx.doi.org/10.15421/111811.

Full text

Abstract:

Проаналізовано рівень первинної захворюваності населення та поширеності хвороб системи кровообігу серед мешканців Сумської області. Встановлено, що нозології цього класу лідирують у загальній структурі поширеності хвороб серед населення Сумської області. Окремо розглянуто динаміку захворюваності та поширеності протягом 2005–2016 років. Виявлено, що протягом згаданого часу первинна захворюваність населення на хвороби системи кровообігу зросла на 24,9 %, а поширеність серцево-судинних патологій збільшилася на 19,4 %. З’ясовано, що у структурі розповсюдженості хвороб системи кровообігу на першому місці гіпертонічні хвороби, які демонструють і найвищі рівні зростання первинної захворюваності протягом 2005–2016 років, що в окремих районах перевищують 100 %. Захворюваність населення на ішемічні хвороби у Сумській області за цей же період зросла на 31,5 %, а їх поширеність – на 18,7 %, такі ж показники для цереброваскулярних хвороб становлять 25,7 % та 12,0 % відповідно. Охарактеризовано географічні закономірності захворюваності населення та поширеності серцево-судинних хвороб серед мешканців регіону. За допомогою кластерного аналізу виділено групи районів, які об’єднали адміністративні одиниці, що мають схожі показники захворюваності населення, поширеності хвороб системи кровообігу та рівня забезпеченості населення лікувальними закладами й фахівцями відповідного профілю. Виявлено географічні невідповідності між рівнями захворюваності населення та спеціалізованого медико-кардіологічного обслуговування.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

19

Babinets, L. S., and I. M. Halabitska. "ВПЛИВ ПРОБІОТИЧНО-ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НА ІМУНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ПРИ ОСТЕОАРТРОЗІ НА ТЛІ ЕКСКРЕТОРНОЇ ГІПОФУНКЦІЇ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ." Здобутки клінічної і експериментальної медицини, no. 2 (August 17, 2020): 55–58. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i2.11310.

Full text

Abstract:

При поєднанні первинного остеартрозу та панкреатогенної екскреторної недостатності підшлункової залози у пацієнтів розвиваються зміни імунологічного статусу. Мета – дослідити ефективність впливу додаткового призначення до комплексної терапії пацієнтів із первинним остеартрозом із панкреатогенною екзокринною недостатністю підшлункової залози пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу Біон 3 на корекцію порушень імунного статусу. Матеріал і методи. Обстежено 67 пацієнтів із первинним остеоартрозом у поєднанні з панкреатогенною екзокринною недостатністю підшлункової залози. Імунний статус пацієнтів оцінювали за рівнями CD3, CD22, CD4 і CD8, CD16, Ig M, G, A та активністю комплементу. Пацієнтів було поділено на дві групи: 1-а група отримувала протокольне лікування, 2-а група додатково до протокольного лікування отримувала пробіотично-вітамінно-мінеральний комплекс Біон 3. Результати й обговорення. У досліджуваних пацієнтів виявлено наявність вторинної імунної недостатності за відносним супресорним варіантом на тлі зростання рівнів усіх досліджуваних класів імуноглобулінів, а також зниження неспецифічної резистентності за рівнем активності комплементу. Після комплексного лікування імунологічний статус пацієнтів статистично значимо покращився у обох групах, проте у 2-й групі лікувальний ефект був вагомішим (р<0,05). Висновок. Використання у комплексному лікуванні хворих на первинний остеоартроз у поєднанні із панкреатогенною екзокринною недостатністю підшлункової залози пробіотично-вітамінно-мінерального комплексу Біон 3 за схемою по 1 таблетці один раз на добу протягом 6 тижнів сприяє нормалізації показників імунного статусу (р<0,05).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

20

Voloshin, V. O., G. I. Titov, and I. F. Shevchenko. "Первинна інвалідність військовослужбовців: динамика показників, кластери її профілактики та зниження." Ukrainian Journal of Military Medicine 3, no. 1 (March 11, 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-034.

Full text

Abstract:

Вступ. Під час дослідження встановлена відсутність інформації щодо заходів системного характеру з профілактики первинної інвалідності військовослужбовців, заходів, спрямованих на її зниження з урахуванням комплексного уніфікованого підходу до збереження стану здоров’я військовослужбовців різного відомчого підпорядкування. Поодинокі публікації за даною темою висвітлюють питання інвалідності військовослужбовців лише частково та в окремих військових формуваннях України. Вирішення цієї проблеми неможливо без проведення моніторингу і системного аналізу показників первинної інвалідності військовослужбовців та розробки заходів системного характеру щодо її профілактики і зниження з позиції уніфікації організаційних підходів в межах єдиного медичного простору України. Мета дослідження полягає у проведенні системного аналізу динаміки показників первинної інвалідності військовослужбовців в Україні за період 2013-2020 рр. та визначення напрямків її профілактики та зниження. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, статистичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові акти з питань інвалідності, а також матеріали статистичної звітності медико-соціальних експертних комісій МОЗ України за період з 2013 до 2020 року. Результати. У статті наведені результати системного аналізу динаміки показників первинної інвалідності серед військовослужбовців за окремими регіонами України та запропоновані кластери її профілактики та зниження. На основі аналізу наявної статистичної інформації та з урахуванням власного практичного досвіду показано, що основними чинниками, які зумовили підвищення рівня первинної інвалідності серед ВС, були: участь ВС всіх військових формувань України у проведенні АТО-ООС та недоліки в організації їх медико-санітарного забезпечення. Також, крім вказаних чинників, на формування інвалідності ВС на окремих адміністративних територіях України впливали показники інвалідності ВС учасників ліквідації аварії на ЧАЄС та у більшості нерівномірне знаходження ВС, що визнані інвалідами, в окремих регіонах України. Висновки. Результати дослідження динаміки показників первинної інвалідності у військовослужбовців у період 2013-2020 років дозволяють констатувати існуючу тенденцію до їх збільшення. Визначено, що основними чинниками, які зумовили підвищення рівня первинної інвалідності у військовослужбовців були: участь ВС всіх військових формувань України у проведенні АТО-ООС та недоліки в організації і проведенні їх медико-санітарного забезпечення в основному в період з 2014 до 2016 роки. Встановлено, що наявна статистична звітність МСЕК не враховує структуру причин формування первинної інвалідності серед військовослужбовців за нозологічним формами патології, отже потребує удосконалення, що буде сприяти плануванню та організації заходів профілактиці первинної інвалідності у ВС. Запропоновані основні заходи щодо удосконалення організаційних засад з метою профілактики і зниження первинної інвалідності сере ВС, особливо тих, хто приймав участь у бойових діях.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

21

Kaminsky, R. M., N. B. Shakhovska, L. G. Savkiv, Ya Yu Varetsky, and S. V. Savaryn. "Метод попереднього оброблення первинних геоелектромагнітних даних, отриманих із режимної геофізичної автоматичної станції." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 7 (September 27, 2018): 126–34. http://dx.doi.org/10.15421/40280726.

Full text

Abstract:

Подано результати попереднього оброблення первинних даних, отриманих із режимної геофізичної автоматичної станції. Як методи оброблення використано описову статистику та моделювання часових рядів. Подання результатів багатовимірними графіками дало змогу виявити феномен збігу в першому показнику описової статистики, а в другому – збіг коефіцієнтів моделі для подобових вимірів природного електричного поля. Використання мір центральної тенденції та мір варіації дають не лише основні загальні характеристики отриманої вибірки даних, але і їх подання у вигляді багатоелементного графіка, що дає змогу виявити окремі специфічні точки для послідовності діб місяця. Їхня специфічність полягає в тому, що вони вказують на доби, які за цими показниками є найбільш подібні між собою. Цей феномен можна трактувати по-різному: відсутність зовнішніх впливів, у ці доби відбувся один і той самий вплив тощо. Цілком зрозуміло, що на всьому проміжку, отриманих за весь час роботи станції даних, цей феномен повинен мати якесь пояснення в майбутніх дослідженнях. Тому використання методів описової статистики та часових рядів є доцільним для оброблення первинних даних, оскільки їх результати визначають нові задачі для подальшого аналізу не тільки геофізичних даних, але й інших подібних явищ, таких як: кардіологічні сигнали, показники сонячної активності та інші.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

22

Mysula, Yu I. "ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ЯКОСТІ ЖИТТЯ ПРИ ПЕРВИННОМУ ЕПІЗОДІ БІПОЛЯРНОГО АФЕКТИВНОГО РОЗЛАДУ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (March 25, 2020): 24–30. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11201.

Full text

Abstract:

Мета: вивчити особливості якості життя у хворих із первинним епізодом біполярного афективного розладу (БАР) з урахуванням статі та клінічного варіанта дебюту захворювання. Матеріали і методи. Обстежено 153 хворих (65 чоловіків та 88 жінок) із первинним епізодом біполярного афективного розладу протягом 2011–2016 рр. з використанням шкали якості життя Mezzich в адаптації Н. О. Марути. Результати. Встановлено низькі показники якості життя при депресивному варіанті первинного епізоду БАР за всіма сферами: суб᾽єктивного благополуччя/задоволеності – (7,04±2,52) бала у всіх хворих, (7,86±2,80) бала у чоловіків і (6,56±2,21) бала у жінок (р<0,05), виконання соціальних ролей – (13,68±4,89) бала, (15,18±4,29) бала і (12,80±5,03) бала (р<0,05), зовнішніх життєвих умов – (16,11±5,73) бала, (17,34±5,47) бала і (15,39±5,78) бала (р>0,05), а також сумарного показника якості життя – (36,83±12,52) бала, (40,39±12,03) бала і (34,75±12,41) бала (р<0,05). У хворих із маніакальним варіантом показники за всіма сферами є високими: відповідно (26,91±3,64) бала, (28,07±2,96) бала і (24,75±3,99) бала (р<0,05); (36,78±3,91) бала, (38,20±3,10) бала і (34,13±4,05) бала (р<0,05); (26,70±3,10) бала, (27,80±2,91) бала і (24,63±2,39) бала (р<0,05) та (90,39±10,35) бала, (94,07±8,79) бала і (83,50±9,96) бала (р<0,05), а при змішаному варіанті – помірними: відповідно (6,91±4,30) бала, (8,50±4,76) бала і (5,00±3,08) бала (р>0,05); (13,09±6,55) бала, (15,67±7,37) бала і (10,00±4,18) бала (р>0,05); (13,91±4,46) бала, (16,00±3,85) бала і (11,40±4,10) бала (р>0,05) та (33,91±14,96) бала, (40,17±15,78) бала і (26,40±10,92) бала (р>0,05). Висновки. При депресивному варіанті первинного епізоду БАР виявлено низьку, а при маніакальному – високу самооцінку якості життя за всіма сферами, що зумовлено впливом актуального стану афективної сфери. При змішаному варіанті первинного епізоду виявлено помірні показники якості життя, що пов’язано з поліморфністю клінічних проявів та нестійкістю психоемоційного стану. У жінок показники якості життя за основними сферами нижчі, ніж у чоловіків, що пов’язано з більшою вираженістю депресивних проявів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

23

Belaya, I. Ye, V. I. Kolomiyets, and Ye K. Musayeva. "Діагностика та прогнозування перебігу гострого періоду інфаркту міокарда." EMERGENCY MEDICINE, no. 5.52 (October 3, 2013): 108–16. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.5.52.2013.88916.

Full text

Abstract:

Мета роботи — виявити векторкардіографічні (ВКГ) ознаки гострого інфаркту міокарда (ІМ) із зубцем Q задньонижньої локалізації з поширенням на задньобазальну ділянку лівого шлуночка (ЛШ) та встановити головні прогностичні чинники його перебігу. У роботу включені 17 хворих із первинним ІМ задньонижньої локалізації та 14 хворих із первинним поширеним ІМ задньої стінки ЛШ. Хворі госпіталізовані в перші 24 години від початку захворювання. Інструментальне дослідження включало електрокардіограму в стандартних відвіденнях, V7–9, dorsalis за Небом, V3R і V4R та ВКГ у п’яти проекціях за Акулінічевим на кардіодіагностичному багатофункціональному комплексі МТМ-СКМ. При аналізі ВКГ-показників при гострому поширеному ІМ визначається виражене сповільнення внутрішньошлуночкової та внутрішньопередсердної провідності з порушенням процесів реполяризації в зоні пошкодження ЛШ із залученням задньої ділянки обох передсердь. Застосування адекватного методу прогнозування наслідків ушкодження задньобазального відділу ЛШ, а саме алгоритму Data Mining «Дерева рішень», дозволило виявити значущий чинник імовірної смерті — швидкість поширення збудження петлею Т у кінцевій частині у ВА5. За зниженням цього показника менше ніж 2,525 mV/с із точністю 93 % прогнозується летальний кінець. Якщо швидкість буде вищою від зазначеної або дорівнювати їй, прогноз буде сприятливим.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

24

Sichkoriz, O. E., Yu O. Rybert, L. Yu Minko, O. B. Ololeksiuk, and A. P. Skalat. "РЕЗУЛЬТАТИ ПОРІВНЯЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ НА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «СТОМАТОЛОГІЯ» (ПЕРВИННА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТА ПЕРЕДАТЕСТАЦІЙНИЙ ЦИКЛ)." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 1 (July 8, 2019): 50–54. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.1.10283.

Full text

Abstract:

Мета: порівняти результати кількісних та якісних показників стоматологічної освіти лікарів-інтернів та слухачів факультету післядипломної освіти ЛНМУ імені Данила Галицького. Матеріали і методи. У порівняльному дослідженні взяли участь 129 лікарів-інтернів циклу первинної спеціалізації за спеціальністю «Стоматологія» та 113 лікарів-слухачів передатестаційного циклу «Стоматологія» Західного регіону. Дослідження проводили у вигляді бланкового тестування з використанням 80 тестових питань з відкритого буклету весна 2016 «КРОК-3. Стоматологія». Статистичну обробку матеріалів проводили за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10.0. Результати. Найбільшу різницю між відсотками інтернів та лікарів-слухачів, які успішно склали окремі субтести, спостерігали при тестуванні на категорію субтесту П. 8 «Запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки», при якій відсоток інтернів, які склали субтест, у 2,32 раза перевищував відповідний показник серед лікарів-слухачів (86,8±1,45 % проти 39,7±2,45 %, р<0,001), а найменшу (1,56 раза) ─ при тестуванні на категорію субтесту П. 13 «Ускладнення, що виникають внаслідок стоматологічних втручань» (86,8±1,38 % проти 55,5±2,53 %, р<0,001). Середній відсотковий показник тесту лікарів-слухачів із стажем роботи до 5 років становив (50,36±1,38) %. Найнижчий результат був встановлений у лікарів-слухачів зі стажем роботи 5–10 років (32,69±4,88) %. Щодо труднощів, які виникали у них під час проходження тесту, то (96,5±1,74) % опитаних лікарів-слухачів (109 осіб) вказали, що найважче було відрізнити відповіді на запитання за ступенем їх правильності. На думку (84,1±3,44) % опитаних (95 осіб), вони були не готові до тестування. Висновки. Проведене порівняльне дослідження кількісних та якісних показників стоматологічної освіти на післядипломному етапі підготовки дозволило з’ясувати відсутність у більшості лікарів-стоматологів із стажем 16 років і більше навичок із складання цього іспиту. Встановлено значний регрес показників складання цього тесту в лікарів-слухачів зі стажем роботи 5 років і більше за спеціальністю «Стоматологія». Оскільки підготовка лікарів на відповідних курсах післядипломної освіти потребує певного часу, вважаємо, що протягом найближчих 5 років рівень складності іспиту для практикуючих лікарів повинен бути простішим, аніж «КРОК-3. Стоматологія» для випускників вищих навчальних медичних закладів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

25

Ohniev, V. A., and A. A. Podpriadova. "ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 16, 2020): 5–9. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10940.

Full text

Abstract:

Мета: вивчити та провести аналіз захворюваності на гострий інфаркт міокарда серед дорослого населення Харківської області. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження слугували дані інформаційно-аналітичного центру медичної статистики щодо рівня захворюваності на гострий інфаркт міокарда серед населення Харківської області протягом 2014–2018 рр. У роботі використано бібліосемантичний та статистичний методи. Результати. За 5-річний період з 2014 до 2018 р. у Харківській області встановлено незначне зниження захворюваності на гострий інфаркт міокарда з 112,10 на 100 000 населення у 2014 р. до 100,77 на 100 000 населення у 2018 рр. При аналізі захворюваності по районах області встановлено, що найвищі показники захворюваності спостерігали у Барвінківському (149,59 на 100 000 населення), Зачепилівському (147,88 на 100 000 населення) та Красноградському (145,71 на 100 000 населення) районах. У результаті дослідження захворюваності на гострий інфаркт міокарда залежно від статі за період 2014–2018 рр. серед дорослого населення Харківської області встановлено, що показник захворюваності у чоловіків значно вищий, ніж у жінок. Висновки. Незважаючи на незначне зниження захворюваності на гострий інфаркт міокарда, цей показник залишається на досить високому рівні. Враховуючи це, виникає необхідність в оптимізації первинної профілактики та наданні медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

26

Tkachuk, I. M., A. K. Sokolyuk, Ta Chan Tuan Lin, and S. V. Latishenko. "Комплексний аналіз показників втрати професійної придатності військовослужбовців Збройних Сил України з приводу хвороб системи кровообігу протягом 2016-2020 років." Ukrainian Journal of Military Medicine 3, no. 1 (March 11, 2022): 19–25. http://dx.doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-019.

Full text

Abstract:

Мета: провести комплексний аналіз показників втрати професійної працездатності військовослужбовців Збройних сил України з приводу хвороб системи кровообігу (ХСК) на сучасному етапі (за матеріалами звітної документації Центральної військово-лікарської комісії (форма 4 МЕД) за 2016–2020 рр.) Матеріали та методи. Для досягнення мети вивчено показники професійної дискваліфікації за станом здоров’я з приводу хвороб ХСК, звільнення та їх динаміку з 2016 по 2020 рр. у різного контингенту військовослужбовців: військовослужбовців за контрактом офіцерського складу (5 звітів); військовослужбовців офіцерського складу за призовом під час мобілізації (1 звіт); військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського складу, прапорщики (мічмани) за призовом під час мобілізації (2 звіти); військовослужбовців за контрактом рядового, сержантського, старшинського складу, прапорщики (мічмани) (5 звітів); військовослужбовців строкової служби (5 звітів). Статистична обробка проводилась з використанням програми Microsoft Excel 2007 та стандартного статистичного пакета STATISTICA 6,0. Для змінних шкали відношень первинна обробка включала розрахунок середніх арифметичних (М), помилок середніх арифметичних (m). Для змінних найменувань та рангових змінних первинна обробка включала в себе розрахунок відсотків (Р) (М±m)%. Методи дослідження: бібліосемантичний, статистичний, системного підходу та аналізу. Результати. Проведено рейтинговий аналіз причин втрати придатності до військової служби за медичними показами за класами хвороб I-XXI з 2016 по 2020 рр. Встановлено, що протягом 2016-2019 рр. ХСК посідали другу рейтингову сходинку (поступаючись класу XIX «травми, отруєння та нещасні випадки») в структурі причин непридатності до військової служби серед всіх класів хвороб I-XXI зайняли перше рейтингове місце з показником 26,4%. У рядових за контрактом в 2016-2020 рр. ХСК займали друге рейтингове місце, а перші позиції займав клас хвороб XIX (травми та отруєння). Було проаналізовано структуру за нозологічними формами ХСК, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців всіх категорій з 2016 по 2020 рр. Протягом зазначеного періоду, артеріальна гіпертензія (АГ) була основною причиною звільнення військовослужбовців із військової служби за медичними показами. ХСК залишаються однією з основних причин професійної дискваліфікації військовослужбовців ЗС України за медичними показами і, враховуючи важливе медико-соціальне значення ХСК для ЗС України, потребують подальшого удосконалення медико-організаційні заходи, спрямовані на профілактику та попередження їх прогресування у військовослужбовців. Висновки. З приводу ХСК з 2016 по 2020 рр. було дискваліфіковано 21,3±4,1 % військовослужбовців в загальній структурі представлених на військово-лікарську комісію за медичними показами. Протягом 2016-2019 рр. хвороби системи кровообігу посідали другу рейтингову сходинку в структурі причин непридатності до військової служби серед всіх класів хвороб з показниками відповідно: 15,8%, 19,6%, 22,0%, 23,9%, а в 2020 р. зайняли перше рейтингове місце з показником 26,4%. Основною причиною звільнення військовослужбовців із військової служби за медичними показами була артеріальна гіпертензія. Проте, частка військовослужбовців, які були визнані непридатними до військової служби з 2019 по 2020 рр. з приводу артеріальної гіпертензії зменшилась з 55,4 % до 43,6 %. Спостерігається зростання питомої ваги ішемічної хвороби серця в структурі хвороб системи кровообігу, які стали причиною професійної дискваліфікації військовослужбовців: показник збільшився з 5,8 % в 2016 р. до 11,4% до 2020 р., а також церебро-васкулярних захворювань - з 5,8% в 2016 р. до 12,8 % в 2020 р.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

27

Denga, O. V., M. I. Velikov, and O. M. Svetlichna. "Екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я." Clinical Dentistry, no. 1 (July 1, 2020): 52–59. http://dx.doi.org/10.11603/2311-9624.2020.1.11221.

Full text

Abstract:

Загальновідомо, що стоматологічне здоров'я дітей визначає здоров'я дорослих, і є інтегральним показником загального благополуччя суспільства. Світовий досвід свідчить, що за умов застосування сучасних технологій первинної та вторинної профілактики поширеність багатьох стоматологічних захворювань може бути суттєво зменшена. Мета дослідження – визначити екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я (на прикладі Ізмаїльського району). Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі відділу дитячої стоматології ДУ «Інститут стоматології НАМН України» протягом 2017–2019 рр. Було обстежено 300 дітей обох статей у віці 7; 12 та 15 років, які проживали у населених пунктах Ізмаїльського району. Проведено аналіз рівня еколого-гігієнічної безпеки у місцях проживання обстежених. Результати досліджень та їх обговорення. Показано, що упродовж останніх 10 років зберігається тенденція до зростання частоти карієсу та гінгівітів серед дітей препубертатного віку та підлітків. Серед 6-річних дітей відзначалися більш високі рівні поширеності карієсу та патології пародонта серед хлопців – КПВз – (0,23±0,1) бала, КПВп – (0,23±0,1), РМА – (87,4±4,9) %. Більш яскравими виглядають ці відмінності щодо стану зубів змінного прикусу: в дівчаток КПз – (3,8±1,0), у хлопців – (4,8±0,3) бала, КПп – відповідно (2,8±0,2) й (5,7±0,3) бала. Подібна картина спостерігається й у підлітків 12 років. У хлопців цього віку показник КПВз склав (2,6±0,3), а у дівчат – (1,8±0,2) бала, КПВп – відповідно (3,2±0,3) та (2,1±0,2) бала. Щодо показника РМА, то він серед дівчат складав (98,9±1,0) %, а серед хлопців – (104,3±1,8) %. З віком гендерні відмінності нівелювалися. Потребує пояснення, чому у дівчат-підлітків рівень КПВз сягав (4,5±0,3) року, а у хлопців – лише (2,0±0,2) року. Щодо КПВп, то цей показник склав у 15-річних дівчат – (2,2±0,2) року, а в хлопців – (5,3±0,4) (p<0,01). Поширення гінгівіту було більшим серед хлопців – (103,0±2,7) % (проти (17,3±0,9) % у дівчат). Питні води неоптимального мінерального складу споживали 41,7 % осіб, високий вміст рафінованих вуглеводів був притаманний раціонам 63,0 % обстежених дітей. Висновки. До екологічних детермінант стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я належать вживання фізіологічно неоптимальних питних вод та переважання у раціоні харчування рафінованих вуглеводів. Несприятливий вплив екологічних чинників на стоматологічне здоров'я дитячого населення посилюється з віком.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

28

Furdychko, Orest, Oksana Drebot, Nina Palianychko, Stepan Dankevych, and Yoshihiko Okabe. "Еколого-економічна звітність як індикатор стану лісогосподарського землекористування." Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal 7, no. 2 (June 20, 2021): 219–50. http://dx.doi.org/10.51599/are.2021.07.02.12.

Full text

Abstract:

Мета. Мета статті – здійснити теоретико-методичне обґрунтування повноти, доступності й прозорості показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств як індикатора стану лісогосподарського землекористування в контексті збалансованого розвитку (на прикладі Малого Полісся України); з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між окремими показниками, що характеризують перебіг певних процесів у лісогосподарському землекористуванні. Методологія / методика / підхід. Теоретичні та методологічні основи дослідження базуються на аналізі набору еколого-економічних показників звітності лісогосподарських підприємств як індикаторів стану використання земель лісогосподарського призначення в контексті збалансованого розвитку. Використано методи: діалектичний метод пізнання для аналізу законодавчих і нормативних актів та наукових праць учених щодо проблематики збалансованого використання земель лісогосподарського призначення; метод аналогій (перенесення впливів, що були виявлені на інших територіях з аналогічними об’єктами та властивостями, на територію, яка розглядається); аналіз найбільш актуальних проблем доступності для громадськості показників стану використання земель лісогосподарського призначення; кореляційного аналізу – при визначенні тісноти зв’язку між статистичними характеристиками показників використання земель лісогосподарського призначення; синтез і логічне узагальнення концептуальних основ необхідності й передумов удосконалення еколого-економічних показників; монографічний – для виявлення чинників удосконалення показників; абстрактно-логічний – теоретичні узагальнення та формулювання висновків. У дослідженні для оцінки доступності інформації щодо стану лісогосподарського землекористування використовувався кількісний аналіз із використанням даних із первинних та вторинних джерел. У цьому дослідженні проаналізовано не значення показників звітів, а те, як вони структуровані та яку інформацію вони містять. Результати. Досліджено повноту, доступність і прозорість системи показників еколого-економічної звітності лісогосподарських підприємств на прикладі Малого Полісся України. Робота досліджує з точки зору збалансованого землекористування практику в області звітності з використанням даних державних та комунальних лісогосподарських підприємств Малого Полісся України, онлайн-сервісу ProZvit (у вільному доступі база даних по підприємствам з 2016 р.). Досліджена величина кореляційної залежності між статистичними характеристиками окремих показників використання земель лісогосподарського призначення дає можливість на підставі об’єктивно наявного причинно-наслідкового зв’язку між явищами та показниками виявити перебіг певних позитивних чи негативних процесів у лісогосподарському землекористуванні. На основі аналізу за оприлюдненими в інтернет-джерелах даними висвітлено окремі недоліки набору доступних для громадськості показників, зокрема необхідність їх актуалізації з урахуванням законодавства Європейського Союзу. Результати цього дослідження вказують на необхідність переосмислення національної спрямованості звітності із суто економічної на еколого-економічну. Оригінальність / наукова новизна. Запропонована структурна схема інформаційного доступу громадськості до еколого-економічних показників використання земель лісогосподарського призначення, що забезпечить повноту й прозорість, відкритість і підзвітність перед суспільством інформації про екологічні наслідки використання земель лісогосподарського призначення. Запропоновано запровадити додаткові екологічні показники звітності, які в подальшому можуть бути використані в ролі індикаторів збалансованості лісогосподарського землекористування в масштабах країни, зокрема: накопичення вуглецю в лісах і зміни такого накопичення; ступінь еродованості ґрунтів; уміст гумусу; показники продуктивності (бонітету) лісових земель залежно від ґрунтових умов у різних зонах України; показники стану популяцій видів фауни й флори, що підлягають охороні та збереженню; різноманітність видів природних ресурсів, які використовуються населенням на території планованої діяльності і в зоні її впливу; різноманітність екосистемних послуг; на доповнення до абсолютних даних застосовувати відносні показники на 1 га земель лісогосподарського призначення. Зазначені показники запропоновано включати до звітності за такими блоками: вплив на земельні угіддя й ґрунти; вплив на фауну, флору, біорізноманіття; вплив на поверхневі води; вплив на ландшафти; вплив на атмосферне повітря; накопичення вуглецю; обсяги поновлення лісів, лісокультурних робіт. Практична цінність / значущість. На прикладі лісогосподарських підприємств, розташованих на території Малого Полісся України, доведено, що набір економічних та екологічних показників звітності, доступної онлайн, є індикатором стану використання земель лісогосподарського призначення. На основі проведеного дослідження підготовлено підґрунтя для удосконалення інформаційної бази звітності в масштабах як країни, так і кожного лісогосподарського підприємства, окремого регіону, оскільки регіональні галузеві поліпшення сприятимуть досягненню збалансованого землекористування на рівні країни.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

29

Roshchyk, I. A., and M. V. Ovsiіuk. "ПРЕМІЮВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ЦЕНТРАХ НАДАННЯ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ." Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 4, no. 92 (April 8, 2021): 308. http://dx.doi.org/10.31713/ve4202028.

Full text

Abstract:

На основі аналізу колективних договорів, чинних у центрах надання первинної медичної допомоги, встановлено основні характеристики системи преміювання медичних працівників. Обґрунтовано актуальність їх трансформування шляхом перекваліфікування премії за укладені декларації лікарів та медичних сестер, що з ними працюють, у підвищення посадового окладу та імплементація показників якості наданої первинної медичної допомоги в системи преміювання. Запропоновано застосовувати технологію «ключових показників ефективності», перелік та вага яких визначаються шляхом опитування медичних працівників центрів первинної медичної допомоги і узгоджуються із стратегічними цілями розвитку медицини первинної ланки. Наведено математичну модель розподілу премій між лікарями, впровадження якої дасть змогу реалізувати стратегію розвитку системи первинної медичної допомоги в напрямку покращення її якості.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

30

Taran, O. I. "Уратна нефропатія та основні підходи до її лікування." KIDNEYS, no. 2.04 (April 1, 2013): 61–64. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.2.04.2013.85357.

Full text

Abstract:

Ураження переважно ниркових канальців та інтерстицію сечовою кислотою та її солями призводить до розвитку уратної (подагричної) нефропатії (УН). Поширеність гіперурикемії значно перевищує таку типової суглобової форми подагри. За даними М.О. Мухіна (2006), підвищення сироваткового рівня сечової кислоти реєструється у 20 % дорослого населення, у деяких народностей (Філіппіни, інші острови Океанії) її частота досягла 40 % від загальної популяції. На теренах СНД існують дані щодо поширення гіперурикемії в деяких регіонах. Так, людей із первинною гіперурикемією в м. Одесі налічується 20,6 % від загальної кількості жителів міста; 26,2 % населення мають гіперурикемію у м. Вільнюсі (Литва). Істинна поширеність УН до сьогодні не визначена, оскільки це захворювання може тривалий час залишатися нерозпізнаним. Частота захворюваності залежить найбільше від кліматичного регіону (у країнах із сухим та жарким кліматом частота уратного нефролітіазу значно вища: США — 5 %, Ізраїль — 75 %) [2]. За останнє десятиріччя невпинно зростає захворюваність на подагру, реєструється збільшення порушень обміну сечової кислоти на тлі цукрового діабету ІІ типу, інсулінорезистентності, гіпер- та дисліпідемії [3, 4]. Подагра відноситься до ревматичних захворювань, зустрічається в 1–2 % населення планети; становить 0,01–0,3 % від загальної захворюваності. В Україні цей показник — 0,26 %. Первинна гіперурикемія визначається при скринінговому обстеженні хворих із деякими типами гломерулонефриту, оксалатною кристалурією; серцево-судинними хворобами. Складається враження, що уратна нефропатія діагностуються майже у 75–80 % хворих на подагру та 55–57 % пацієнтів із первинною гіперурикемією. За даними О.В. Синяченка (2004), морфологічні дослідження біоптатів нирок виявляють зміни канальців та інтерстицію, клубочків та судин у всіх без винятку пацієнтів уже на етапі першої суглобової атаки.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

31

Азаренкова, Любов. "Вплив скандинавської ходьби на фізичний стан студентів НТУ «ХПІ»." Слобожанський науково-спортивний вісник 5, no. 85 (October 25, 2021): 69–74. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.010.

Full text

Abstract:

Мета: визначити вплив скандинавської ходьби на фізичний стан студентів в процесі навчально-оздоровчої діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури та положень про організацію фізичного виховання на кафедрі фізичного виховання в НТУ «ХПІ», методи математичної статистики, експрес оцінювання фізичного стану студентів за В.І. Бєловим [1], анкетування студентів. Обстежувана група складалася з 45 студенток НТУ «ХПІ» гуманітарних спеціальностей факультету соціально-гуманітарних технологій, які відносяться до основної медичної групи. Результати: у статті проаналізовано основні форми організації навчально-оздоровчої діяльності дисципліни «Фізичне виховання», визначено рівень фізичного стану студенток до занять скандинавською ходьбою та після. Аналізуючи результати первинних показників фізичного стану, студенткам було запропоновано заняття скандинавською ходьбою для підвищення показників фізичного стану. Заняття проходили впродовж 10 тижнів по 3 рази на тиждень, де кожний тиждень мав свою спрямованість. За результатами дослідження було надано рекомендації щодо введення скандинавської ходьби в навчальний процес дисципліни «Фізичне виховання» НТУ «ХПІ». Висновки: у ході дослідження було визначено позитивний вплив занять скандинавською ходьбою на фізичний стан студенток, про що свідчать показники повторного тестування рівня фізичного стану. Тому доцільно запропонувати вводити скандинавську ходьбу в навчальний процес дисципліни «Фізичне виховання». Ключові слова: студентки, скандинавська ходьба, фізичний стан, фізичне виховання, вплив.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

32

Алексеева, Лидия, and Богдан Волков. "СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ТЕХНОЛОГИИ ПРОИЗВОДСТВА ФРАКЦИОНИРОВАННОГО ПЕРЛИТОВОГО СЫРЬЯ МЕСТОРОЖДЕНИЯ ФОГОШ БЕРЕГОВСКОГО РАЙОНА ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ УКРАИНЫ." Будівельні матеріали та вироби, no. 1-2(101) (April 24, 2019): 56–59. http://dx.doi.org/10.48076/2413-9890.2020-101-10.

Full text

Abstract:

В статті розглянуті особливості проекту реконструкції технологічної лініі виробництва фракціонованої і термопідготовленої перлітової сировини родовища Фогош України у вигляді щебеню і різних фракцій піску , що розробив ДП ДПІ «Кривбаспроект» за технічним завданням ПрАТ «Берегівський кар'єр». Проектом передбачено виробництво продукції з використанням удосконаленої двостадійної технології ДП «НДІБМВ» по одержанню з перлітової сировини родовища Фогош спученого перлітового піску, що відповідає сучасним вимогам використання його в промисловості. Наведені результати виконаних ДП «НДІБМВ» порівняльних досліджень показників якості спученого перлітового піску, одержаного із вторинних перлітів родовища Фогош, та із первинних перлітів родовищ Вірменіі, Грузіїї, Греції, Турції. Одержані дані показали, що спучений перліт,одержаний із перліту родовища Фогош, має перевагу по основним показникам якості -:підвищену міцність зерен, зменшене водопоглинання і ступінь ущільнення, що зумовлює стабільність його теплотехнічних характеристик . Це дуже важливо для розширення використання такого матеріалу в різних галузях, особливо в будівництві

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

33

Bula, Liudmyla, Sofiia Svysenko, and Yuliya Pavlenko. "ВПЛИВ ПЕРВИННИХ ФАКТОРІВ ДОБОРУ НА РОБОЧІ ЯКОСТІ СОБАК СУПРОВОДУ." Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, no. 4(43) (December 25, 2020): 148–54. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2020.4.21.

Full text

Abstract:

При проведенні досліджень вивчались матеріали звітів змагань з прикладних видів підготовки собак за національною програмою «Відсіч» Всеукраїнської громадської організації «Кінологічна спілка України» за 2019-2020 рр. Оцінка робочих якостей за програмою «Собака супроводу» проводилась за 50-ти бальною шкалою відповідно демонстрації твариною 5 навичок: охоронна, захисна робота, реакція на ласощі і звук пострілу, а також підлеглість та керованість собаки. Дослідженнями встановлено, що найкращі результати на змаганнях демонструють собаки породи доберман (33,4±2,20 бали) та німецька вівчарка (32,42±0,70 бали). За морфологічним типом рекомендовано відбирати до дресирування собак породної групи вівчарки (31,38±0,65 бали) та пінчери і шнауцери (32,78±2,19 бали), які статично вірогідно за середньою оцінкою робочих якостей (Р≥0,99-0,999) перевищують показники роботи молосів. Доведено, що статевий диморфізм не впливає на здатність собаки виробляти та застосовувати у реальній ситуації навички захисту за програмою «Собака супроводу». Проте належність тварини до певної породи ( =0,1693±0,033), її морфологічний тип ( =0,073±0,013) та вік на час випробувань ( =0,1133±0,031) мають статистично вірогідний (Р≥0,99-0,999) вплив на показники робочих якостей собак. Під час аналізу впливу вікової мінливості на оцінку роботи собак на змаганнях зроблений припустимий висновок, що для успішної демонстрації твариною навичок захисту з досліджуваного курсу має значення не тільки вироблення певних інструментальних рефлексів в процесі дресирування, а й накопичення власного досвіду твариною у рішенні конфліктних ситуацій з умовним супротивником на базі дозрівання та зміцнення природних інстинктів. Тому рекомендовано збільшити вік тварин для допуску участі у змаганнях та випробуваннях за досліджуваною програмою підготовки захисних собак.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

34

Шевяков, Ю. І. "Методи оцінювання літаків первинної льотної підготовки як багатовимірних об'єктів з врахуванням важливості їх ознак." Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, no. 1(42,) (January 21, 2021): 79–83. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2021.42.09.

Full text

Abstract:

Розглянуто і розв’язано задачу вибору літака первинної підготовки із застосуванням метода мультиплікативної згортки кількісних характеристик літаків первинної підготовки та метода, заснованого на таксонометричному підході. Запропоновано модифікації цих методів шляхом врахування коефіцієнтів важливості кількісних характеристик літаків: льотні якості літака (придатність до первинного льотного навчання), безпека, економічні показники (вартість літака, вартість експлуатації та технічного обслуговування) та технічний супровід. У якості прикладу розглядаються шість літаків з ілюстративними даними щодо кількісних характеристик літаків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

35

Voloshyna, N. P., V. V. Vasylovskyy, T. V. Negreba, V. M. Kirzhner, I. K. Voloshyn-Haponov, T. М. Pogulyaeva, and M. E. Chernenko. "Значення часових етапів при різних типах перебігу розсіяного склерозу для формування прогнозу." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 17, no. 7 (January 27, 2022): 5–10. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.17.7.2021.245558.

Full text

Abstract:

Мета дослідження: розробити систему оцінки характеру прогнозу на основі клініко-математичного аналізу показників, що виникають на різних етапах при різних типах перебігу розсіяного склерозу. Матеріали та методи. Використані клінічні (клініко-неврологічний і метод анкетування — за анкетою, розробленою у відділі аутоімунної і дегенеративної патології нервової системи ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України») і математико-статистичні (метод пермутації) методи. За допомогою методу пермутації (перестановочного тесту) в групах хворих з різними типами перебігу обчислювалися відмінності в середніх значеннях клінічних показників, що характеризують перебіг розсіяного склерозу на різних часових етапах: доклінічному етапі, етапі дебюту, рецидивному етапі для рецидивуючого й вторинно-прогредієнтного перебігу, етапі прогресування — для вторинно- і первинно-прогредієнтного. На цій підставі було виділено клінічні показники, які з високою вірогідністю (рівень зв’язку 0,95) на кожному часовому етапі перебігу розсіяного склерозу визначають кінцевий варіант прогнозу захворювання. Результати. Обстежено 280 хворих, серед них: 80 (50 жінок і 30 чоловіків) — з рецидивуючим перебігом, 140 (80 жінок і 60 чоловіків) — із вторинно-прогредієнтним і 60 (30 жінок та 30 чоловіків) — із первинно-прогредієнтним. Характер прогнозу (сприятливий і невизначений при рецидивному перебігу, невизначений і несприятливий при прогредієнтних типах перебігу) оцінювався на основі клініко-діагностичних критеріїв, розроблених з урахуванням особливостей перебігу захворювання в цілому. Проведені дослідження показали, що сприятливий прогноз при рецидивуючому перебігу з високою вірогідністю зустрічався при поєднанні таких клінічних показників, як легка тяжкість дебюту, повна ремісія після дебюту, легкі рецидиви, що розвиваються швидкими темпами, і тривалі ремісії між рецидивами на рецидивному етапі; невизначений прогноз — за наявності дебютів середньої тяжкості, стовбурової симптоматики в дебюті, тяжких і середньої тяжкості рецидивів і тенденції до обтяження й подовження рецидивів на рецидивному етапі. Несприятливий прогноз при вторинно-прогредієнтному перебігу вірогідно пов’язаний з перенесеною вітряною віспою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, блискавичними темпами розвитку дебюту, неухильним варіантом прогресування, що перебігає без клінічно окреслених періодів стабілізації; невизначений прогноз — із швидкими темпами розвитку дебюту. Несприятливий прогноз при первинно-прогредієнтному перебігу був тісно асоційований з перенесеною тяжкою черепно-мозковою травмою на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, мозочковою симптоматикою в дебюті, формуванням етапу прогресування безпосередньо після дебюту, минаючи етап стабілізації, неухильним варіантом прогресування на етапі прогресування; невизначений прогноз — із перенесеними герпетичними інфекціями на доклінічному етапі в преморбідному анамнезі, легкою тяжкістю дебюту, формуванням етапу прогресування після періоду стабілізації, що настала слідом за дебютом, поступальним варіантом прогресування на етапі прогресування, який перебігає у вигляді чергування періодів повільного накопичення неврологічного дефіциту, що має, як правило, локальний акцент, і етапів стабілізації різної тривалості. Висновки. Отже, за допомогою клініко-математичного аналізу було показано, що формування альтернативних варіантів прогнозу при різних типах перебігу розсіяного склерозу відбувається шляхом вибіркового залучення до єдиного патерну клінічних показників, які мають діагностичне значення на різних часових етапах перебігу захворювання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

36

Salnikova, Svitlana, Olena Muradyan, and Mykola Sydorov. "Міжнародні макросоціальні показники як аналітичні інструменти в соціології." Sociological studios, no. 2(17) (December 29, 2020): 41–54. http://dx.doi.org/10.29038/2306-3971-2020-02-41-54.

Full text

Abstract:

В статті розглянуто ряд ініційованих міжнародними інституціями проєктів, які є джерелом системи показників для порівняльного вивчення суспільств(-а) на глобальному рівні, а також розширюють спектр методичних і аналітичних інструментів у соціології. Автори виокремлюють наступні обмеження при використанні даних міжнародних порівняльних проектів – це порівнюваність, інтерпретація та рейтингування. Обмеження спричинені соціально-культурними відмінностями країн, відсутністю єдиної системи фіксації статистичних даних у державах, різною кількістю країн-учасниць проєктів, варіативністю джерел первинних даних для обчислення індексів. До означених причин варто додати і політичну ситуацію в державі. Аналіз даних на рівні окремої країни потребує розгляду даних за усі роки її участі у проєкті та обов’язкове звернення до змістового наповнення індексу та його складових. Цінність дослідження полягає також у акумуляції електронних посилань про міжнародні проекти в межах одного джерела, що спрощує пошук необхідної інформації. Проте кількість і тематична варіативність міжнародних макросоціальних показників є значно більшою, тож перспективи цього дослідження полягають у розширенні їх кола, детального аналізу окремих інституцій і/або проєктів, які їх конструюють, тематичних наукових дослідженнях з використаннях макросоціальних показників.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

37

Didenko, S. M. "Гібридна артеріальна реконструкція в лікуванні хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи та багаторівневим стенотично-оклюзійним ураженням артерій нижньої кінцівки." Klinicheskaia khirurgiia 86, no. 9 (September 28, 2019): 16–21. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2019.09.16.

Full text

Abstract:

Мета. Аналіз результатів хірургічного лікування хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи (ІФ СДС) та багаторівневим стенотично-оклюзійним ураженням (СОУ) артерій нижньої кінцівки (НК). Матеріали і методи. Проаналізовані результати хірургічного лікування 164 хворих з цукровим діабетом (ЦД) 20-го типу, ускладненим ІФ ССД, та хронічною критичною ішемією НК на тлі поєднаного СОУ артерій стегнового та підколінно-гомілкового сегментів (ПГС). За характером виконаного оперативного втручання пацієнтів розподілили на три групи. До групи 1 включили 61 пацієнта, якому була виконана відкрита реконструкція артерій стегнового сегмента без втручання на артеріях ПГС; до групи 2 – 38 пацієнтів, яким була виконана відкрита дворівнева реконструкція артерій; до групи 3 – 65 пацієнтів, яким була виконана гібридна артеріальна реконструкція. Результати. У пацієнтів групи 1 показник первинної прохідності зони стегнової реконструкції становив 65,6%, вторинної – 81,9%, частка високих ампутацій - 18%, смертність – 11,5%; у пацієнтів групи 2 - 89,5, 92,1, 5,2 та 7,9% відповідно; у пацієнтів групи 3 - 81,5, 93,9, 7,7 та 4,6% відповідно. Висновки. У пацієнтів з поєднаним СОУ артерій ПГС та поверхневої стегнової артерії (ПСА) ізольоване відновлення прохідності ПСА без втручання на артеріях ПГС не є достатнім, про що свідчать достовірно найвищі смертність - 11,5% та частка високих ампутацій - 14,8% (p < 0,001). Показники первинної і вторинної прохідності зони артеріальної реконструкції та частки високих ампутацій після відкритих дворівневих та гібридних реконструктивних операцій порівнянні – 89,5 та 81,5%, 94,7 та 96,9%, 2,6 та 3,1% відповідно (p > 0,05). А смертність після відкритих дворівневих операцій достовірно вища, ніж після гібридних реконструктивних - 7,9 та 4,6% відповідно (p < 0,05). Тому при поєднаному СОУ ПСА та артерій ПГС виконання саме гібридної артеріальної реконструкції слід вважати оптимальною хірургічною тактикою.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

38

Didushko, O. M. "Гіперлептинемія як один із чинників порушення функції нирок у хворих на гіпотиреоз." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 6.62 (October 16, 2014): 29–32. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.6.62.2014.76932.

Full text

Abstract:

Із метою вивчення особливостей функціонального стану нирок у хворих на гіпотиреоз обстежені 132 хворі на первинний гіпотиреоз. Згідно з отриманими результатами, у пацієнтів із маніфестним гіпотиреозом наявна дисфункція нирок, що проявляється підвищенням рівня креатиніну та зниженням швидкості клубочкової фільтрації, розвитку та прогресуванню якої сприяє наявність у пацієнтів чинників ризику — гіперлептинемії, дисліпідемії, надмірної маси тіла та абдомінального ожиріння. Констатовано, що більш значущі показники дисліпідемії асоціювалися з найбільшими проявами абдомінального ожиріння за показниками окружності талії (96,58 ± 1,70 см та 98,73 ± 3,35 см), а також більшим індексом маси тіла.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

39

Komar, O. M., and N. M. Kizlova. "ОРГАНІЗАЦІЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ РАКУ ШЛУНКА ВІДПОВІДНО ДО АКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (March 19, 2021): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.4.11908.

Full text

Abstract:

Мета: проаналізувати показники захворюваності, смертності від раку шлунка та ефективність організації онкологічної допомоги даній категорії хворих у Вінницькій області та Україні. Матеріали і методи. Проведено епідеміологічне одномоментне ретроспективне дослідження підсумково-звітної статистичної документації національного канцер-реєстру (www.ncru.inf.ua) з використанням методу викопіювання даних. Для оцінки організації онкологічної допомоги хворим на рак шлунка у Вінницькій області та Україні обрано такі тренди: поширеність, захворюваність, не прожили одного року з числа вперше захворілих, занедбаність, морфологічна верифікація, охоплення спеціальним лікуванням первинних хворих, середня частота госпіталізації хворого за рік, середній ліжко-день на одного хворого і однієї госпіталізації, загальна летальність. Методи дослідження – бібліосемантичний, епідеміологічний, медико-статистичний. Результати. Станом на 01.01.2020 р. кількість хворих на рак шлунка в Україні становила 27 407 осіб (76,8 на 100 тис. населення), серед них 15 146 (91,3 на 100 тис. населення) чоловіків, які в 1,5 раза переважали кількість жінок – 12 201 (64,2 на 100 тис. населення). У структурі захворюваності й смертності останній посідав у чоловіків четверте (6,9 %) й друге (9,5 %), у жінок – восьме (4,1 %) й третє (7,5 %) місця відповідно протягом усього періоду спостереження. З’ясовано, що вагомими недоліками в організації лікувально-діагностичного процесу цій категорії пацієнтів є результативні індикатори дорічної летальності та занедбаності хвороби, останній у 2019 р. склав 38,2 % по Україні і 43,4 % у Вінницькій області, тобто кожен третій випадок. Більшість (55,5 %) з числа вперше виявлених не прожили одного року з моменту встановлення діагнозу, при цьому регіональні показники вищі протягом усього періоду дослідження (61,1–62,6 %). Висновки. Доведено, що злоякісні новоутворення шлунка в Україні характеризувались високими показниками занедбаності (38,2 %), дорічної летальності (55,5 %), смертності у співвідношенні до показника захворюваності (73,2 %) та збільшенням середньої частоти госпіталізації хворого за рік (2,2 раза; ПН (+) 15,8 %).

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

40

Шевяков, Ю. І. "Вибір літака первинної підготовки за методом аналізу ієрархій." Системи озброєння і військова техніка, no. 3(63), (September 30, 2020): 112–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.63.16.

Full text

Abstract:

Розглянуто і розв’язано задачу вибору літака первинної підготовки із застосуванням методу аналізу ієрархій. Запропоновані у якості критеріїв вибору літака – льотні якості літака (придатність до первинного льотного навчання), безпека, економічні показники(вартість літака, вартість експлуатації та технічного обслуговування) та технічний супровід. У якості приклада розглядаються три легких літака вітчизняного виробництва. Характеристики літаків оцінюються експертами, мірою узгодженості суджень яких є індекс узгодженості. Розраховані середні значення індексу узгодженості для випадкових матриць та отримані локальні пріоритети критеріїв порівняння та глобальні пріоритети літаків ХИАТ-650, АNG -01 та А-12.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

41

Tkachenko, V. I., B. M. Mankovskyi, and M. M. Dolzhenko. "Аналіз медичного стану пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та його впливу на розвиток ускладнень." INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY (Ukraine), no. 8.64 (January 22, 2014): 18–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0721.8.64.2014.77857.

Full text

Abstract:

Оцінка якості діабетологічної допомоги в умовах впровадження нового клінічного протоколу є актуальною проблемою. Мета дослідження — оцінити медичний стан пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу за вказаними в уніфікованому клінічному протоколі показниками для щорічного моніторингу в динаміці (2012–2013 рр.), а також провести додаткове комплексне обстеження пацієнтів (2014 р.) для визначення впливу їх стану на розвиток мікро- та макросудинних ускладнень (як додаткового індикатора якості медичної допомоги).Матеріали та методи. Обстежено 92 хворих на цукровий діабет 2-го типу віком 58,90 ± 1,17 року (55 жінок і 37 чоловіків; тривалість діабету — 6,2 ± 2,1 року), в яких із метою оцінки стану аналізувались медичні дані амбулаторних карток. Проведено опитування пацієнтів щодо наявності факторів ризику ускладнень, дотримання рекомендацій і прихильності до лікування та клініко-лабораторне і інструментальне обстеження (артеріальний тиск, індекс маси тіла, частота серцевих скорочень, HbA1c, ліпідограма, С-реактивний білок, сечова кислота, співвідношення альбумін/креатинін сечі, оцінка оксиду вуглецю у видиху, показники ехокардіографії та допплерографії сонних артерій). Для порівняння за тими ж показниками були обстежені 30 відносно здорових осіб без цукрового діабету відповідного віку — 49,43 ± 5,60 року (18 жінок і 12 чоловіків). Статистичний аналіз — за допомогою Excel 2007, SPSS. Результати. Рекомендований уніфікованим клінічним протоколом щорічний моніторинг показників і проведення профілактичних заходів пацієнтам із цукровим діабетом 2-го типу Київської області протягом 2012–2013 рр. здійснювався не в повному обсязі як на первинному, так і на вторинному рівнях. Проводився моніторинг не всіх рекомендованих показників і не всім хворим, до того ж профілактичні заходи з корекції стану пацієнтів проводилися не в повному обсязі, та в результаті не всі пацієнти досягали цільових рівнів показників. Комплексне обстеження пацієнтів у 2014 р. із метою дослідження їх медичного стану показало наявність недіагностованих мікро- та макросудинних діабетичних ускладнень, великої кількості факторів ризику їх розвитку та прогресування, недостатній рівень профілактичних заходів, низький комплайєнс пацієнтів до їх застосування.Висновки. Ситуація може бути покращена шляхом забезпечення надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет за мультидисциплінарним принципом у структуризованій команді, координатором якої повинен виступати лікар первинної медичної допомоги, який працює в тісній співпраці зі спеціалістами та повинен забезпечити якісну профілактичну допомогу та навчання пацієнтів самоконтролю. З метою оптимізації якості медичної допомоги хворим на цукровий діабет 2-го типу нами розроблено і впроваджено в закладах первинної медичної допомоги Київської області форму моніторингу якості діабетологічної допомоги пацієнтам.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

42

Дьоміна, Е. А., and В. Г. Ніколаєв. "Радіобіологічні показники гострої променевої хвороби (чорнобильський досвід)." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (October 27, 2021): 99–106. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.099.

Full text

Abstract:

Досліджено особливості радіобіологічних показників залежно від ступеня гострої променевої хвороби до та після інтенсивної дезінтоксикаційної терапії 53 постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що лікувалися в клініці Київського науково-дослідного рентгено-радіологічного та онкологічного інституту МОЗ України. Прояв первинних ушкоджень у хворих не завжди відповідав тяжкості променевої патології. Спостерігали, як правило, відтермінованість у розвитку лейко- і лімфопеній порівняно з класичною формою променевої хвороби. Особливістю цитопеній крові був хвилеподібний характер їх перебігу. Відновлення показників крові в критичний момент було можливим лише за рахунок донорського кісткового мозку, що тимчасово брав на себе кровотворну функцію. Характерною рисою ультраструктурних змін у кістковому мозку внаслідок змішаного опромінення (зовнішнього і за рахунок радіонуклідів) були дистрофія і деструктивні зміни ендотелію синусів кісткового мозку. Всім хворим була проведена біологічна (цитогенетична) дозиметрія. Вперше запропоновано алгоритм визначення ступеня променевої хвороби на основі оптимального комплексу цитогенетичних показників радіаційного ураження Т-лімфоцитів із залученням моделі множинної лінійної регресії. Зіставлення даних цитогенетичної дозиметрії з клінічною симптомати кою дало можливість зробити об’єктивні висновки щодо диференціювання ступеня тяжкості променевої хвороби у межах строків, необхідних для виконання своєчасної дезінтоксикаційної терапії постраждалих. Чорнобильський досвід показав, що у випадку радіаційних інцидентів для оцінки тяжкості та прогнозу променевої патології, коректної біологічної дозиметрії доцільно проводити комплексне поглиблене радіобіологічне дослідження, яке включає гематологічне, цитогенетичне обстеження та аналіз кількісних і морфо логічних показників кісткового мозку в зіставленні з клінічною симптоматикою опромінених осіб.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

43

Kolomeichuk, Nataliia. "ГІПЕРПАРАТИРЕОЗ І НИРКИ." Actual Problems of Nephrology, no. 26-27 (December 22, 2020): 48–52. http://dx.doi.org/10.37321/nefrology.2020.26-27-07.

Full text

Abstract:

Вступ. Первинний гіперпаратиреоз – це надмірна секреція паратгормону внаслідок дефекту клітин паращитоподібних залоз. Розрізняють декілька клінічних форм: кісткову, ниркову, шлунково-кишкову (виразка шлунка, панкреатит, холецистит), серцево-судинну (артеріальна гіпертонія) та інші. Підвищена секреція паратгормону є причиною посиленого остеолізу та переміщення кальцію у кров, посиленого всмоктування кальцію з шлунково-кишкового тракту та підвищеної екскреції кальцію та фосфатівіз сечею. У 50% випадків хвороба протікає безсимптомно і тільки виявлена гіперкальціємія дозволяє запідозрити гіперпаратиреоз.Мета. Описати клінічні прояви гіперпаратиреозу, проаналізувати динаміку лабораторно-інструментальних показників у пацієнта з високим рівнем паратгормону, диференціювати первинний і вторинний гіперпаратиреоз.Матеріали і методи. Огляд сучасних та зарубіжних джерел, аналіз та обговорення конкретного клінічного випадку; методики – опис, аналіз, реферування.Результати. На підставі раптового початку, появи спраги, нудоти, нестримної блювоти, не пов’язаної з прийомом їжі, суглобових та м’язевих болей, спастичних болей в животі, масивної поліорганної кальцифікації, нервово-психічних розладів, підвищеного рівня кальцію, підвищеного рівня паратгормону, остеопорозу, наявності конкрементів в нирках, підвищеного рівня лужної фосфатази, гіповолемії, гіпокаліємії, метаболічного алкалозу, помірної протеїнурії та гематурії, а також, враховуючи наявність провокуючого фактора (психо-емоційний стрес), у пацієнтки діагностовано первинний гіперпаратиреоз, кістково-ниркова форма. Стан після гіперпаратиреоїдного кризу.Висновок. Суб’єктивні (загальна слабкість, депресія, кістково-суглобовий біль та інші) та об’єктивні (ниркові і кісткові) мають привернути увагу лікаря щодо наявності гіперпаратиреозу. До диференціації первинності чи вторинності гіперпаратиреозу має бути залучений лікар-нефролог.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

44

Случевська, О. О., О. В. Павленко, Ю. О. Мочалов, and І. М. Шупяцький. "ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПОШИРЕНОСТІ ВАЖКИХ ФОРМ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ У НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ." Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, no. 4 (April 15, 2022): 19–24. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2021.4.12848.

Full text

Abstract:

Мета: оцінити поширеність важких форм генералізованого пародонтиту в населення України, використовуючи офіційні статистичні відомості. Матеріали і методи. Проаналізовано дані довідників «Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні (загальний)» за 2020 і 2019 рр., дані щодо кількості видалених зубів із приводу захворювань пародонта. Результати. Протягом 2019 р. в Україні в системі закладів охорони здоров’я, які звітували до Міністерства охорони здоров’я України, було проведено 753 429 екстракцій зубів із приводу захворювань пародонта, що в структурі екстракцій зубів загалом становило 17,13 %. Саме такий показник можна вважати тотожним поширеності випадків ускладненого перебігу захворювань пародонта в країні. У 2020 р. загалом у закладах охорони здоров’я, які подали звіти до Міністерства охорони здоров’я України, було виконано 436 119 видалень зубів із приводу захворювань пародонта, при цьому загалом питома вага екстракцій зубів у населення зменшилася до 6,79 %, незначно зменшилася частка видалення зубів із приводу захворювань пародонта в структурі екстракцій до 15,44 %. Питома вага видалень зубів із приводу захворювань пародонта у населення становить 2,19 %, що тотожно поширеності важких форм генералізованого пародонтиту, частота реєстрації важких форм генералізованого пародонтиту на стоматологічному прийомі становить 11,06 % від первинних відвідувань. Висновки. Хронічні запально-дистрофічні ураження тканин пародонта є широко розповсюдженими захворюваннями в Україні й часто призводять до вторинної адентії щелеп у працездатного населення. Аналіз кількості видалень зубів із приводу захворювань пародонта за два роки дозволяє припустити, що рівень захворюваності на запальні та запально-дистрофічні ураження пародонта суттєво не змінився, хоча таке питання потребує більш тривалих спостережень.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

45

Аранчій, В., Л. Ганущак-Єфіменко, Л. Христенко, М. Шкода, I. Гнатенко, and Н. Фастовець. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОЇ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕНЕДЖМЕНТУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ СУБ’ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦТВА." Financial and credit activity problems of theory and practice 1, no. 42 (March 31, 2022): 259–70. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3526.

Full text

Abstract:

Анотація. Метою дослідження є розроблення інтегрального показника оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні, а також визначення впливу на нього обсягу капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Зауважено, що динамічність зовнішнього, зокрема інституціонального середовища підприємництва, несприятливі кон’юнктурні зміни вимагають систематичного перегляду методики оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. Оперативне оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану підприємницької діяльності дозволяє контролювати трансформаційні та трансакційні витрати за рахунок вдало обраної стратегії перспективного розвитку підприємства. Акцентовано увагу на фрагментарності, застарілості та суперечливості в науковому світі вже розроблених методів і моделей оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва. З урахуванням цього запропоновано модель оцінювання ефективності менеджменту фінансового стану великих, середніх і малих підприємств. Розроблена модель надасть можливість державним посадовцям, суб’єктам підприємницької діяльності, міжнародним установами та іншим стейкхолдерам оцінювати поточну ефективність менеджменту фінансового стану великих, середніх та малих підприємств. Інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва запропоновано відзначати на основі трьох первинних показників: відсоток прибуткових підприємств серед усіх підприємств цієї групи; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали прибуток; фінансовий результат до оподаткування підприємств, що одержали збиток. Виявлено, що зниження ефективності менеджменту фінансового стану суб’єктів підприємництва в Україні почалося з 2012 року для всіх видів підприємств. Досліджено вплив на інтегральну оцінку ефективності менеджменту фінансового стану підприємств показників обсягів капітальних інвестицій, витрат на персонал та оплату праці. Виявлено, що обсяг капітальних інвестицій, витрати на персонал та оплату праці істотно впливають на фінансовий стан середніх і малих підприємств. Ключові слова: менеджмент, фінансовий стан, капітальні інвестиції, прибуток, фінансовий результат. Формул: 27; рис.: 1; табл.: 5; бібл.: 21.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

46

Рибалко, Олена, and Олександра Уколова. "ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ." ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, no. 7 (November 5, 2019): 19–22. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.004.

Full text

Abstract:

У статті досліджено теоретичні та практичні питання обліку основних засобів, а саме проаналізовано первинні документи та запропоновано шляхи вдосконалення. Одним з найважливіших факторів збільшення обсяг виробництва є наявність основних засобів, їх технічний стан і рівень забезпеченості, який безпосередньо впливає на техніко-економічні показники, зниження собівартості продукції і фінансовий результат фірми. Основні засоби безпосередньо впливають на собівартість продукції, ціноутворення, оподаткування майна організацій, трудомісткості, і в кінцевому підсумку на показники, що характеризують їх фінансовий стан, тому дана тема є актуальною для вивчення.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

47

Gritsay, Z. V., and A. V. Nalivaichenko. "Вплив викидів Придніпровської ТЕС м. Дніпро на анатомічні показники стебла однорічного пагона представників роду Аcer." Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель 46 (June 6, 2019): 86–91. http://dx.doi.org/10.15421/441714.

Full text

Abstract:

Наведено результати дослідження впливу хронічного забруднення довкілля ви-кидами Придніпровської ТЕС м. Дніпро на анатомічні показники стебла однорічно-го пагона представників роду Acer. У вивчених об’єктів на техногенно забрудненійділянці встановлено зміни розмірів гістологічних елементів стебла, характер якихмає видові відмінності. У A. pseudoplatanus за дії токсичних викидів ТЕС виявленозбільшення ширини первинної кори стебла й окремих її складових (корку, коленхі-ми, корової паренхіми) та підтримання стабільних розмірів вторинної кори, її гісто-логічних елементів (твердого й м’якого лубу), також деревини, що ми розглядаємояк показники відносної стійкості даного виду в техногенному середовищі. У A. platanoidesза дії токсикантів встановлено збільшення ширини корку, корової паренхімий загальної товщини первинної кори, що може забезпечувати певну толерантністьрослин за несприятливих умов. Разом з тим у A. platanoides у забрудненій зоні вияв-лено зменшення розмірів коленхіми, твердого лубу, м’якого лубу, що в сукупностіможе зменшувати механічну міцність стебла, порушувати пересування розчинів ор-ганічних речовин по системі спеціалізованих провідних тканин, і, таким чином, під-вищувати вразливість рослин даного виду на техногенних територіях. Надано реко-мендації щодо залучення досліджених видів р. Acer до озеленення промислових зон вумовах Степового Придніпров’я.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

48

Cherkashyna, L. V., I. I. Kyrychenko, G. P. Siabrenko, T. M. Rudenko, and A. O. Demikhov. "НЕПСИХОТИЧНІ РОЗЛАДИ ПСИХІЧНОЇ СФЕРИ ТА КАРДІОВАСКУЛЯРНИЙ РИЗИК У КОМБАТАНТІВ." Вісник медичних і біологічних досліджень, no. 3 (December 1, 2020): 122–26. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11526.

Full text

Abstract:

Резюме. Зростання термінів тимчасової непрацездатності та показників первинної інвалідності унаслідок хронічних хвороб, зокрема поєднаних, наносить значні економічні збитки і посилює соціальну значущість наукових досліджень, спрямованих на удосконалення медико-психологічного моніторингу, ранньої діагностики, індивідуалізацію лікування і ризикометричних підходів; непересічно значимим це є і для учасників бойових дій – комбатантів. Мета дослідження – вивчити частоту та характер непсихотичних розладів психічної сфери серед комбатантів, стратифікованих за рівнем кардіоваскулярного ризику (КВР). Матеріали і методи. Первинною інформаційною базою для виконання дослідження стали результати комплексного клініко-анамнестичного обстеження 450 комбатантів, які попередньо були стратифіковані за рівнем кардіоваскулярного ризику, визначеним за методикою «SCORE». Результати. Частота реакцій психічної дезадаптації (РПД) у різних ризикометричних групах пацієнтів коливалась у межах від (37,8±4,4) % до (68,3±4,6) % та достовірно (р≤0,05) була вищою серед пацієнтів із реалізованим КВР, ніж в групах з різним його рівнем; при цьому достовірних відмінностей у частоті РПД залежно від рівня КВР не виявлено, що свідчить про відносно однаковий рівень психічної дезадаптації на донозологічному етапі реалізації КВР. Частота соматогенного астенічного симптомокомплексу (САСК) була найвищою серед пацієнтів із реалізованим КВР (становить (20,2±3,9) % та достовірно (р≤0,05) рідше діагностували САСК у ризикометричних групах пацієнтів з різним рівнем КВР. Виявлено, що достовірно меншою була частота САСК серед осіб із високим рівнем КВР (мінімальний КВР – (16,8±3,3) %, високий КВР – (8,8±2,8) %, р≤0,05. Таким чином, реалізація КВР і, відповідно, діагностування ССЗ є значимим фактором зростання частоти САСК серед таких пацієнтів. Гострі невротичні розлади (ГНР) з найбільш високою (р≤0,05) частотою діагностовано серед пацієнтів із високим КВР (становить (22,5±4,1) %), їх частота в п’ять разів вища ніж в інших ризикометричних групах осіб із КВР (коливається від 4,8 до 5,0 %) та втричі вища, ніж серед хворих на ССЗ (становить (7,7±2,6) %). Тобто гострі невротичні розлади маніфестують високий КВР, тоді як при нозологічному оформленні високого КВР (при діагностуванні ССЗ) частота ГНР достовірно зменшується. Частота невротичних розладів із затяжним перебігом виявлена достовірно (р≤0,05) вищою серед пацієнтів ризикометричних груп КВР (коливалась у межах від (10,4±2,7) % до (24,4±3,9) %), ніж серед хворих на ССЗ (становила (1,9±1,3) %), тоді як серед пацієнтів ризикометричних груп КВР вона була найменшою при низькому КВР та однаково більш високою при середньому та високому КВР (р≤0,05). Висновки. Визначені частота та характер непсихотичних порушень психічної сфери у комбатантів з різним рівнем КВР та доведено наявність найбільш високої частоти РПД в структурі цих порушень. Доведено, що частота САСК є найбільшою серед пацієнтів з реалізованим КВР та перевищує відповідний показник групи пацієнтів з високим КВР.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

49

Markin, L. B., and O. I. Popovych. "УДОСКОНАЛЕННЯ ДОПОМОГИ ПРИ ПРОЛОНГОВАНІЙ ЛАТЕНТНІЙ ФАЗІ ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПЕРВИННОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПОТОНІЄЮ." Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, no. 1 (June 12, 2019): 110–13. http://dx.doi.org/10.11603/24116-4944.2019.1.10188.

Full text

Abstract:

Мета дослідження – удосконалення допомоги при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із первинною артеріальною гіпотонією (ПАГ) для забезпечення зниження перинатальної патології. Матеріали та методи. Для реалізації завдань дослідження сформовані такі клінічні групи вагітних: І – 50 роділь із ПАГ, яким проводили корекцію гемодинамічних розладів у латентній фазі першого періоду пологів; ІІ – 48 роділь із ПАГ у латентній фазі першого періоду пологів; ІІІ – 30 роділь без ПАГ із фізіологічним перебігом пологів у терміні 39–41 тиж. Всі вагітні народжували вперше. Доплерометричне дослідження включало оцінку кровотоку в маткових (МА) та спіральних артеріях (СА). При ультразвуковому дослідженні за допомогою М-методу здійснювали оцінку дихальних рухів плода у поздовжньому та поперечному розрізі. Результати дослідження та їх обговорення. В обох групах спостереження роділь із ПАГ мала місце пролонгована латентна фаза першого періоду пологів. У ІІ групі спостереження без проведення гемодинамічної корекції тривалість латентної фази склала 14,5±2,5 (8,0–18,5) год. Показники судинної резистентності в МА і СА перевищували нормативні на 21–35 %. При оцінці дихальних рухів плода прояви патологічної біофізичної активності мали місце у 16,7 % випадків. Враховуючи те, що посилення роботи парасимпатичної нервової системи є однією з патогенетичних ланок виникнення гестаційних ускладнень як при вагітності, так і в пологах у жінок із ПАГ, із метою корекції гемодинамічних розладів був застосований селективний блокатор м-холінорецепторів Бускопан. Застосування Бускопану сприяло зниженню показників судинного опору в МА і СА в 1,3 та 1,2 раза відповідно; забезпечувало прискорення процесу розкриття шийки в пологах в 1,2 раза та вкорочення тривалості латентної фази до 10,2±1,3 (5,5–13,5) год. Прояви патологічної біофізичної активності плода мали місце лише у 6,0 % випадків. Висновок. Корекція гемодинамічних розладів при пролонгованій латентній фазі першого періоду пологів у роділь із ПАГ забезпечує прогрес пологів у 94 % випадків, знижує частоту народження дітей у стані асфіксії у 2,8 раза та знижує частоту оперативного розродження у 2,7 раза.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

50

Бунецький, Володимир Олександрович, and Дмитро Миколайович Корінчук. "Методи прогнозування якості твердого палива." Scientific Works 84, no. 1 (December 14, 2020): 85–91. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1875.

Full text

Abstract:

У статті, на базі запропонованих авторами методів наукового передбачення якісних показників твердого біопалива, запропоновано інноваційні методи прогнозування (розраховування) якісних характеристик вироблюваного твердого біопалива (пелет, брикетів). З огляду на те, що деревина, яка є сировиною для виробляння твердого біопалива, є біополімером, готова продукція, вироблена з неї, також буде композиційним біополімером. У статті обґрунтовано очевидну залежність якості готової продукції (пелет, брикетів) від вологості початкової деревини та її породи. Крім того, було взято до уваги умови та термін зберігання заготовленої сировини, що впливають на вологість, наявність грибків та бактерій, а також хімічний склад деревини з урахуванням її породи. Всі ці показники також значною мірою впливають на якість готової продукції. При цьому хімічний склад біополімерів різних порід на порядки відрізняється за вмістом важких металів та сірки, які потім впливають на зольність та екологічні показники біопалива та на їх відповідність європейським стандартам ENPlus. За результатами детального аналізування фізико-хімічних та реологічних властивостей біополімерів, вперше було запропоновано точний метод розрахунку теплотворної здатності, зольності та міцності вироблюваного твердого біопалива (композитного біополімера). Діаграми та дані щодо фактичного складу деревини різних порід та формули для розраховування фізико-хімічних та реологічних властивостей готової продукції, слугують основою для подальшого прогнозування її якості, та її гарантованого сертифікування за європейськими стандартами ENPlus. Обґрунтовані переваги біопалива другого покоління (поверхневозасклованих пелет) та третього покоління (плавленого біовугілля). Нажаль, натепер виробники твердого біопалива не прогнозують його якість, а лише після отримання готової продукції не систематично контролюють її на відповідність європейським або вітчизняним стандартам. Новизна запропонованих методів прогнозування якості твердого біопалива ще на стадії контролю первинної сировини є важливою основою для створення сучасних технологій та обладнання, які будуть реалізовувати енергоефективне та окупне виробляння твердого біопалива.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Journal articles on the topic 'Первинний показник'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles