Academic literature on the topic 'Патерн поведінки'

Сталий і безпечний людський розвиток багатьма зв'язками пов'язаний з гуманітарною безпекою, яка зумовлена адекватною реакцією особистості на екстремальну ситуацію. Цілеспрямований вплив на поведінку і превентивну діяльність особистості в кризових ситуаціях стає можливим, завдяки формуванню особистісної структури свідомості людини – ментального патерну безпеки. Це відкрита, динамічна, відносно стійка, функціональна структура, що розвивається. Її конституювання відбувається на свідомому і підсвідомому рівнях психіки людини. Формування ментального патерну зумовлено потребами в безпеці, соціальним досвідом їх реалізації, спеціальними знаннями, гуманістичними ціннісними орієнтаціями, соціальним статусом, роллю, установками, мотивацією і рефлексією особистості. Ментальний патерн безпеки містить когнітивну, семантичну, ціннісну, емотивну і поведінкову підструктури. Їх функціонування утворює комплекс моделей і схем адекватного реагування на кризові, екстремальні ситуації, конституює соціальні практики безпеки. Основною функцією ментального патерну безпеки є формування соціальної, психологічної та професійної готовності адекватного осмислення, поведінки і превентивної діяльності в надзвичайних ситуаціях. Провідна роль у формуванні ментального патерну безпеки належить системі освіти в інтересах сталого розвитку. Знання про конституювання ментальних структур безпеки може бути використано як концептуальна основа модернізації освіти в інтересах сталого і безпечного людського розвитку.

Розглядаються альтернативні заходи із забезпечення конкурентоспроможності підприємства на зовнішніх ринках відповідно до специфіки ситуації та її можливого розвитку на основі декомпонування стратегії за допомогою дерева структури стратегічних альтернатив. Аналізуються різноманітні типові ситуації розвитку бізнесу на зовнішніх ринках і відповідні їм стратегічні альтернативи конкурентної поведінки підприємства (стратегічні заходи, рішення, дії), спрямовані на забезпечення (підтримку або розвиток) його конкурентоспроможності в умовах глобалізації. Стратегія виходу та діяльності на зовнішніх ринках трактується як логіка поведінки підприємства щодо ключових аспектів формування, функціонування та розвитку його бізнесу в умовах глобалізації. Типовий стратегічний “патерн” підприємств, які здійснюють чи мають намір вийти на зовнішні ринки та конкурентно вести там свій бізнес, сформовано в контексті питань, які стосуються способів виходу, розвитку та діяльності підприємств на зовнішніх ринках. Зроблено висновок, що проблеми у бізнесі є насамперед наслідком неефективного управління через відсутність системного стратегічного підходу щодо вирішення проблем управління підприємством, зокрема в питаннях його виходу на зовнішні ринки та конкурентної діяльності на них, а не відсутності автоматизованого обліку та інформаційних систем на підприємстві і поза ним. Запропонована уніфікована модель дерева структури і альтернатив стратегічних рішень, представлена у вигляді метафрейма, допомагатиме у здійсненні відбору оптимальних варіантів рішень щодо ключових питань, пов’язаних із виходом та діяльністю вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках в умовах глобалізації.

Педагогічна взаємодія в освітніх установах, здійснюючись у суб'єкт-суб'єктній парадигмі, ґрунту- ється на загальному психологічному конструкті – копінг-поведінці, висхідному до процесів становлення комуні- кативної суб'єктності індивіда, до складу якої входять явища соціальної перцепції, інформаційної та особистісної самопрезентації з елементами психологічного захисту. Будучи основним соціальним засобом формування осо- бистості, педагогічна взаємодія за вмілого поводження сприяє виробленню конструктивних копінг-стратегій за рахунок засвоєння патернів толерантної поведінки в системі «учень/учні – вчитель/вчителі» і не конструктивних унаслідок реакції на пряму або приховану інтолерантну поведінку з боку наставників. Доведено значимість упев- неності в собі для вироблення адекватної копінгової поведінки, яка є наслідком становлення суб'єктності індивіда в результаті подолання перешкод і бар'єрів у різних комунікативних і діяльнісних ситуаціях. Аргументовано, що процес становлення копінг-поведінки може бути змодельований шляхом звернення до психодіагностичних методик, параметри яких указують на її окремі складові частини. Методологічною основою такого моделювання є уявлення про її структуру як функціональну єдність носія поведінкової дії (особистість), індивідуальних варіан- тів уже сформованого копінгу, спрямованих на подолання актуальних перешкод та бар’єрів у провідній та допо- міжній діяльності.

Вступ. Залученість осіб, що вживають психоактивні речовини в інтернет-користуванні, накладає на них певні поведінкові зміни. Поєднання психопатологічного предиспозиційного фону у вигляді емоційно-вольових порушень з феноменами, властивими поглибленому використанню мережі Інтернет, зумовлює розвиток у осіб досліджуваної групи специфічних поведінкових патернів, пов’язаних з інтернет-ко-ристуванням.Мета дослідження – дослідити і систематизувати патологічні поведінкові патерни, пов’язані з мережею Інтернет, у осіб, що вживають психоактивні речовини.Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети дослідження було проведено контент-аналіз наукової літератури та матеріалів ЗМІ, а також обстежено 34 людини з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивнихречовин (F19,2).В результаті дослідження виділені і описані п’ять патологічних поведінкових патернів, пов’язаних з мережею Інтернет у осіб, що вживають психоактивні речовини: редукція offline комунікації і надання переваги online дозвіллю, висвітлення у мережі Інтернет власних асоціальних вчинків, зміна адиктивної пошукової активності з offline середовища на мережу Інтернет, аутоіндукування крайніх перепадів настрою за допомогою інтернет-контенту та індукування інтернет-контентом крайніх варіантів поведінки.Висновки. Інтернет-користування здатне призводити до специфічної патологічної модифікації поведінки осіб, що вживають психоактивні речовини. Виявлені поведінкові патерни можуть зумовлювати наростання соціальної дезадаптації і виступати потенціюючим і підтримуючим фактором наркотизації.

Стаття аналізує стратегії поширення і збереження доктрини «Русского мира», зосереджуючись на осмисленні патернів локальної політичної свідомості українського суспільства, базових цінностей і світоглядних орієнтацій, що впливають на політично-значущу поведінку індивідів та спільнот в Україні. Автор спирається на філософську методологію, поєднуючи методи аналітичної філософії, феноменології та герменевтики, а також напрацювання досліджень націєтворення і постколоніальних суспільств. Це дозволяє виокремити деякі базові патерни, не претендуючи на виключність чи остаточність висновку. До цих патернів автор відносить атомістичний індивідуалістичний патерналізм, який він ще називається оберненим патерналізмом, пануючі цінності безпеки, виживання, матеріалістично-гедоністичні орієнтації. Це накладається на публічне протистояння двох сакральних космосів або громадянських релігій, проте окрім цих двох сторін протистояння ще виділяється третя найбільш масова ціннісна група. Автор пропонує практичні рекомендації для органів влади та публічного дискурсу.

У статті виокремлено основні підходи до вивчення проблеми суїцидонебезпечних станів особистості: психоаналітичний, згідно з яким причини такої поведінки вбачаються у негативному ставленні особистості до зовнішнього світу, недоліки якого викликають агресивні дії і надалі змінюють свій напрям із зовнішнього на внутрішній; анатомо-морфологічний, за яким конституція тіла визначає риси характеру людини, а найбільш схильними до аутоагресії та суїциду є мезоморфи; гуманістично-феноменологічний, з методом психологічної автопсії, за яким таку поведінку розглядають з точки зору і в контексті феноменології; когнітивний, за яким в основі суїцидонебезпечних станів особистості знаходяться когнітивні спотворення, як-то дихотомічне мислення, схильність до глобалізації, наявність ригідних когнітивних схем та соціально-психологічний, згідно з яким суїцидонебезпечний стан є складним особистісним комплексом, що функціонує на різних рівнях, а структуру суїцидонебезпечного патерну особистості складають характерологічний, самооціночний, інтерактивний та соціально-перцептивний субблоки. Розроблено й апробовано диференційовану соціально-психологічну програму корекції суїцидонебезпечних станів особистості та її саморегуляції у міжособистісних конфліктаї в умовах сучасного соціуму, побудовану на принципах еквівалентності, системності, перспективності, диференційованого прогнозування, динамічності та на засадах екзистенційно-гуманістичного, особистісно-орієнтованого, когнітивно-поведінкового, ресурсного і рефлексивного підходів. Ефективність розробленої програми доведена підвищенням здатності до регуляції емоційних проявів, зниженням показників соціальної інтроверсії, тривожності, депресивності, внутрішньої конфліктності; зростанням самоповаги та самоцінності; розвитком навичок саморефлексії та самопізнання, підсиленням життєвої активності та самореалізації; збільшенням інтернальності; зміною життєвих планів та перспектив у бік особистісного зростання, саморозвитку та прийняття відповідальності за своє життя; підвищенням спроможності протистояти обставинам та керувати своїм життям з використанням ефективних механізмів психологічного захисту та конструктивних стратегій копінг-поведінки.

Досліджено феномен бюрократизму крізь призму аксіологічних витоків, доведено доцільність розділяти за змістом такі поняття, як “бюрократія” та “бюрократизм”, доведено припущення про те, що в умовах бюрократії бюрократизм виступає лише як один із можливих варіантів рольових ситуацій поведінки актора, продемонстровано, що теорія раціональної бюрократії М. Вебера, яку було покладено в основу традиційної моделі суспільного управління (Old Public Management), відбивається і в наступних моделях, лише видозмінюючи певні патерни, і за умов відповідної позиції інструментальних, консуматорних, внутрішніх і зовнішніх факторів ситуація бюрократизму знаходить свого актора.

У статті досліджено концепцію міфу у працях М. Еліаде. Визначено, що М. Еліаде розглядає міф як невід’ємний структурний компонент реальності культури, відмежовуючи його від «несправжніх» оповідей. Надана характеристика основних складових частин міфу у працях М. Еліаде. Доведено, що, згідно з концепцією М. Еліаде, міф повертає людину до витоків світу, відповідає її екзистенційним запитам, надає людині необхідні паттерни поведінки. Відзначається, що навіть після процесів деміфологізації, міф, яким його бачить румунський мислитель, продовжує відігравати ключову роль у житті людини, оскільки сприяє створенню важливих традицій, політичних та релігійних течій, літературних творів і витворів мистецтва, а на індивідуальному рівні проявляється у вигляді фантазій та сновидінь.

Параметри результативності (ефективності) професійної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти презентовано у різних вимірах. У статті означено феноменологію еколого-професійної та еколого-педагогічної компетентності. Проаналізовано екологічну домінанту у професійній підготовці майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Визначено новий підхід до підготовки фахівців дошкільної освіти – лідерської діяльності педагога в екологічній освіті дошкільників, яка представляє цілісну модель, що включає мотиваційно-ціннісну, емоційно-вольову, змістову та діяльнісну підструктури та критерії до них. Окреслені ключові атрибути та екологічні домінанти у професійній підготовки майбутнього фахівця дошкільної освіти до здійснення еколого-педагогічної діяльності. Акцентовано увагу на таких поняттях, як екологічна культура, соціально-екологічна компетентність, еколого-педагогічна компетентність майбутніх вихователів, еколого-педагогічна готовність, професіоналізм вихователів дошкільних закладів у формуванні екологічно доцільної поведінки дошкільників, готовності майбутніх вихователів до формування в старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток. Подано власне ставлення до розуміння «готовність до формування екологічно доцільної поведінки дітей дошкільного віку» – професійно-особистісне цілісне інтегративне новоутворення, яке характеризується наявністю сформованих (привласнених) мотиваційно-ціннісних диспозицій, когнітивно-інтелектуальних характеристик, поведінкових патернів і рефлексивно-оцінних дій, що розкриваються у здатності суб’єкта професійної діяльності до ефективного формування означеного сегменту життєдіяльності дошкільників.

Social media is an integral part of everyone’s life, meeting the needs of belonging and relaxation. Dur-ing the progression of the COVID-19 pandemic, the need for socialization increases, as a result of which the degree of user involvement increases. Thepur-poseoftheresearch was to theoretically substantiate the results of an empirical study of the relationship between the social media use and the psychological well-being of users (N = 516) in everyday life and dur-ing a global pandemic. Methods: standardized valid psychodiagnostic methods, author’s questionnaire, correlation and factor analyzes. Results: The research allowed to establish the following individual charac-teristics of the behavior of young users in social media in different life circumstances. One of the research hypotheses was the assumption that by limiting the ability to communicate and meet with friends and relatives during self-isolation, the share of vir-tual communication will increase. During quarantine, young people, as in everyday life, prefer to watch a vari-ety of videos and read posts, i.e. passive use, rather than communication. Spending time on various social media applications is a kind of coping strategy, which becomes a trigger for the formation of social media dis-order. Due to the uncontrolled social media use during the period of self-isolation, young people face changes in sleep, mostly dysomnia. Excessive involvement in the social media increases during quarantine, leading to insomnia. Paired correlation coefficients of the sub-jects’ complaints about “Negative changes in sleep” have 16 highly reliable relationships in the range from r = .156 to r = .444 or ρ ≤ .015 – .0000. Conclusions:The lack of hygienic and controlled spending time on social media in everyday life and during self-isolation provokes an exacerbation of anxiety, apathy, depressed mood and a sense of isolation from society. The desire of young people to endure forced isolation without negative experiences leads to excessive online involve-ment.Keyw ords:psychological well-being, passive use of social media, social media disorder, COVID-19, behavioral patterns, mental health, isolation. Соціальні мережі є невід’ємною складовою життя кожної людини, забезпечуючи задоволення потреб у приналежності та релаксації. У період прогресування пандемії COVID-19 необхідність у соціалізації зростає, внаслідок чого підвищується ступінь залученості користувачів. Мета: теоретично обґрунтувати отримані результати емпіричного дослідження зв’язку типу використання соцмереж з психологічним благополуччям користувачів (N = 516) у звичайному житті та в умовах всесвітньоїпандемії.Мет оди:стандартизовані валідні психодіагностичні методики, авторська анкета, кореляційний та факторний аналізи. Результати: Проведене дослідження дозволило встановити наступні індивідуальні особливості поведінки юних користувачів у соціальних мережах у різних життєвих обставинах. Однією з дослідницьких гіпотез було припущення, що через обмеження можливості спілкуватися та зустрічатися з друзями та близь-кими у період самоізоляції, збільшиться частка віртуальної комунікації. За час карантину юнаки, як і в звичайному житті, віддають перевагу перегляду різноманітних відео-роликів та читанню постів, тобто пасивному використанню, ніж спілкуванню. Проведення часу за різними додатками соцмереж є своєрідною копінг-стратегією, що стає тригером формування соціально-мережевого розладу. Внас-лідок неконтрольованого використання соцмереж в період самоізоляції юнаки наражаються на зміни сну, переважно дисомнію. Під час карантину надмірна залученість у соцмережі збільшується, призводячи до безсоння. Парні коефіцієнти кореляції скарг досліджуваних на “Негативні зміни сну” мають 16 високо достовірних зв’язків у діапазоні від r = .156 до r = .444 або ρ ≤ .015 – .0000. Висновки:Відсутність гігієнічного та контрольованого проведення часу у соцмережах у звичайному житті та під час самоізоляціїпровокує загострення тривоги, апатії, пригніченого настрою та відчуття відірваності від соціуму. Прагнення юнаків перенести вимушену ізоляцію без негативних переживань призводить до надмірної онлайн-залученості.Ключовіслова:психологічне благополуччя, пасивне використання соцмереж, соцмережевий розлад, психічне здоров’я, ізоляція.

Робота виконана на 82 сторінках, містить 5 ілюстрацій, 24 таблиці. При підготовці використовувалась література з 37 джерел. Актуальність теми На сьогоднішній день з’являється все більше систем, в яких використовується велика кількість веб-сервісів. Для організації їх ефективної взаємодії використовуються різні підходи, проте більшість з них мають свої переваги та недоліки, які часто стають критичними для певної ситуації. Саме тому дослідження семантичної хореографії REST-сервісів як одного з можливих підходів до такої організації є актуальним. Використання даного підходу може дати суттєві результати при застосуванні в системах, в складі яких значну роль відіграють веб-сервіси. Мета та задачі дослідження Метою даної роботи є дослідження семантичної хореографії REST-сервісів а також способів використання даного підходу в системах, в складі яких значну роль відіграють веб-сервіси. Рішення поставлених завдань та досягнуті результати В роботі розглянуто засоби, за допомогою яких семантична хореографія REST-сервісів може бути ефективно реалізована. Запропоновано реалізацію такого підходу на основі обміну сервісами метаданими про запит через брокер повідомлень. Було реалізовано описаний підхід, в реалізації застосовано патерн проектування Сага для ефективної обробки помилок, пов’язаних в тому числі і з комунікацією між сервісами. Реалізацію було протестовано на багатьох тестових сценаріях; зроблено висновки щодо особливостей даного підходу, його переваг та можливостей покращення запропонованої реалізації. 5 Об’єкт досліджень Системи з REST-сервісами. Предмет досліджень Взаємодія REST-сервісів із застосування хореографії, що реалізована за допомогою семантичних засобів. Методи досліджень Для розв’язання зазначеної проблеми в роботі застосовано методи синтезу та аналізу, системного порівняння та аналізу, композиції логічних структур даних та логічного узагальнення отриманих результатів. Наукова новизна Наукова новизна роботи полягає у реалізації нового підходу до семантичної хореографії REST-сервісів, який засновано на використанні брокеру повідомлень та патерні проектування Saga. Практичне значення одержаних результатів Отримані результати реалізації підходу можуть використовуватись в системах, в складі яких значну роль відіграють веб-сервіси. Представлений приклад реалізації демонструє, що отримані результати можуть бути використані для реалізації системи медичного обслуговування.
Work carried out on 82 pages containing 5 figures, 24 tables. The paper was written with references to 37 different sources. Topicality To date, there are more and more systems that use a large number of web services. Various approaches are used to organize their effective interaction, however, most of them have advantages and disadvantages, which often become critical for a particular situation. That is why the research of semantic choreography of REST-services as one of the possible approaches to such an organization is topical. The use of this approach can yield significant results when applied in systems in which a significant role is played by web services. Purpose The aim of this work is to investigate the semantic choreography of REST-services, as well as how to apply this approach in systems in which a significant role is played by web services. Solution In this paper, we examined the means by which the semantic choreography of REST-services can be effectively implemented. The implementation of this approach based on the exchange of services by metadata about the request through the message broker is suggested. The described approach was implemented, the Saga design pattern was applied in the implementation for efficient error handling, including, among other things, communication between services. The implementation was tested on many test scenarios; conclusions were drawn regarding the specifics of this approach, its advantages and possibilities for improving the proposed implementation. 9 The object of research Systems with REST-services. The subject of research Interaction REST-services with the use of choreography, realized with the help of semantic means. Research methods To solve the described problem in this work methods of synthesis and analysis, system comparison and analysis, composition of logical data structures and logical generalization of the obtained results are applied. Scientific novelty The scientific novelty of the work is to implement a new approach to the semantic choreography of REST-services, based on the use of the message broker and Saga design pattern. The practical value of research The obtained results of the implementation of the approach can be used in systems in which a significant role is played by web services. The presented example of implementation shows that the results obtained can be used to implement the health care system.
Работа выполнена на 82 страницах, содержит 5 иллюстраций, 24 таблицы. При подготовке использовалась литература из 37 источников. Актуальность темы На сегодняшний день появляется все больше систем, в которых используется большое количество веб-сервисов. Для организации их эффективного взаимодействия используются различные подходы, однако большинство из них имеют свои преимущества и недостатки, которые часто становятся критическими для определенной ситуации. Именно поэтому исследования семантической хореографии REST-сервисов как одного из возможных подходов к такой организации является актуальным. Использование данного подхода может дать существенные результаты при применении в системах, в составе которых значительную роль играют веб-сервисы. Цель и задачи исследования Целью данной работы является исследование семантической хореографии REST-сервисов, а также способов применения данного подхода в системах, в составе которых значительную роль играют веб-сервисы. Решение поставленных задач и достигнутых результатах В работе рассмотрены средства, с помощью которых семантическая хореография REST-сервисов может быть эффективно реализована. Предложена реализация такого подхода на основе обмена сервисами метаданными о запросе через брокер сообщений. Было реализовано описанный подход, в реализации применен паттерн проектирования Сага для эффективной обработки ошибок, связанных в том числе и с коммуникацией между сервисами. Реализацию было протестировано на многих тестовых сценариях; сделаны выводы относительно особенностей данного подхода, его преимуществ и возможностей улучшения предложенной реализации. 7 Объект исследований Системы с REST-сервисами. Предмет исследований Взаимодействие REST-сервисов с применением хореографии, реализованной с помощью семантических средств. Методы исследований Для решения указанной проблемы в работе применены методы синтеза и анализа, системного сравнения и анализа, композиции логических структур данных и логического обобщения полученных результатов. Научная новизна Научная новизна работы заключается в реализации нового подхода к семантической хореографии REST-сервисов, основанной на использовании брокера сообщений и паттерне проектирования Saga. Практическое значение полученных результатов Полученные результаты реализации подхода могут использоваться в системах, в составе которых значительную роль играют веб-сервисы. Представленный пример реализации показывает, что полученные результаты могут быть использованы для реализации системы медицинского обслуживания.

Концепція психотипів була створена П. Б. Ганнушкіним, і спершу застосовувалась у психіатрії для пояснення видів психопатії. Далі вона була використана К. Леонгардом для створення класифікації акцентуацій характеру людини. І нарешті, на основі даної концепції М. Є. Бурно ввів поняття “малюнок особистості”, за допомогою якого з'явилася можливість класифікувати риси особистості та способи її поведінки на психологічні типи в межах психічної норми [1]. Термін “психотип», за М. Є. Бурно, пояснюється як певний набір рис характеру, патернів поведінки, способів реагування та звичок людини. Люди, в залежності від притаманного їм психологічного типу, вирізняються певними особливостями в побудові взаємостосунків, у ставленні до речей, власного здоров'я, способами мислення, звичками та манерами вдягатися. Кожен із психотипів по-різному проявляється в різних життєвих обставинах. У нашій роботі ми розглянемо, як людина, маючи конкретний психологічний тип, виявляє себе в професійній діяльності, та що допомагає їй досягти ефективності в роботі