To see the other types of publications on this topic, follow the link: Партнер.
Journal articles on the topic 'Партнер'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Партнер.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Sorochenko, A. V. "Історичні передумови виникнення та проблеми реалізації проектів публічно-приватного партнерства в Україні і світі." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 5 (October 10, 2019): 123–32. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.13.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження історичних передумов виникнення і розвитку публічно-приватного партнерства в Україні та світі, а також виокремленняя найбільш актуальних проблем реалізації проектів публічно-приватного партнерства в сучасних соціально-економічних умовах.
Наукова новизна. У статті запропоновано класифікацію публічних та приватних партнерів. Обґрунтовано визначення так званого «субституційного» (замінного) приватного партнера та спонсора. Проаналізовано досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства у США, Австрії, Німеччині та інших країнах, удосконалено наукову точку зору щодо законодавчої імплементації найкращого світового досвіду у даній сфері. Удосконалено визначення поняття «проект публічно-приватного партнерства».
Висновки. Система реалізації та управління проектами ППП в Україні є суттєво ускладненою, зокрема через: 1) відсутність єдиного кодифікованого нормативно-правового акта у сфері ППП 2) відсутність єдиного визначення поняття «проект ППП» та його ознак у законодавстві України. 3) відсутність доктринальної класифікації публічних і приватних партнерів, у тому числі в залежності від їх ролі при реалізації відповідного інфраструктурного проекту.
У зв’язку з необхідністю суттєвого вдосконалення цієї системи у статті обґрунтовано необхідність прийняття Кодексу України у сфері відносин публічно-приватного партнерства, запропоновано визначення проекту ППП, розроблено критерії класифікації партнерів при реалізації проекту ППП. Відзначено, що вирішенням проблемних питань може бути імплементація в законодавство України поняття так званого «допоміжного» публічного партнера при реалізації проекту ППП – тобто державного партнера, повноваження якого обмежується виключно адміністративно-розпорядчими або контрольними функціями, і який бере участь в реалізації проекту ППП виключно на підставі закону. При цьому основний публічний партнер бере участь в реалізації проекту як на підставі закону, так і на інших правових підставах. Запропоновано також введення до законодавства України поняття субституційного приватного партнера (спонсора) – тобто партнера, який може гарантувати виконання зобов’язань основним приватним партнером щодо реалізації проекту ППП.
2
Будько, Євген. "Особливий партнер Ізраїль." Міжнародний туризм, no. 5 (131), жовтень - листопад (2016): 111.
Find full text
3
Джером, К. Джером. "Партнер по танцам." Вокруг света. Украина. Геосфера, no. 12 (2005): 74–76.
Find full text
4
Москаленко, В. О. "Ризик-менеджер як бізнес-партнер." Формування ринкових відносин в Україні, no. 5 (180) (2016): 55–59.
Find full text
5
Луков, В. "Бельгия - наш партнер в сердце Евросоюза." Международная жизнь, no. 12 (2009): 33–37.
Find full text
6
Ильиных, Светлана Анатольевна, and Вероника Григорьевна Камешкова. "Молодежь на рынке труда: «хозяин», «партнер», «работник»?" Теория и практика общественного развития, no. 4 (April 15, 2018): 27–31. http://dx.doi.org/10.24158/tipor.2018.4.5.
Full text
7
Грисюк, В. "Україна - перспективний партнер на світовому туристичному ринку." Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. 2 (2007): 78–80.
Find full text
8
Грисюк, В. "Україна - перспективний партнер на світовому туристичному ринку." Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. 2 (2007): 78–80.
Find full text
9
Васильева, Е. Н., И. Г. Лаптев, П. В. Сергиев, and О. А. Донцова. "Общий партнер нескольких ферментов, метилирующих компоненты эукариотического аппарата трансляции." Молекулярная биология 52, no. 6 (2018): 975–83. http://dx.doi.org/10.1134/s0026898418060174.
Full text
10
МАЛЕВИЧ, Ю. И., and К. И. ЯРМОШУК. "Изменение стратегии безопасности Австралии в Азиатско-Тихоокеанском регионе." Актуальные проблемы международных отношений и глобального развития, no. 9 (December 6, 2021): 242–62. http://dx.doi.org/10.33581/2311-9470-2021-9-242-262.
Full textAbstract:
В данном исследовании рассмотрен генезис стратегии без- опасности Австралии в Азиатско-Тихоокеанском регионе (АТР). Автор выделя- ет два этапа в генезисе стратегии безопасности, аргументирует хронологиче- ские рамки выделенных этапов, описывает предпосылки изменения стратегии, выделяет три составляющие новой стратегии и дает подробную их характери- стику. Новизна данной работы заключается в том, что она является первым комплексным русскоязычным исследованием генезиса стратегии безопасности Австралии в АТР, включающим аргументирование выбора определенной стра- тегии и условия перехода к новой на основе междисциплинарного анализа пре- имущественно австралийских источников и историографии. В результате рабо- ты автор приходит к выводу, что в генезисе стратегии Австралии в АТР стоит выделить 2 этапа: 1. 2011–2018 гг. – на фоне конкуренции КНР и США в регионе Австралия применяет стратегию балансирования между США (ее главный военно- политический партнер) и КНР (ее главный торгово-экономический партнер); 2. 2018 г. – н.в. – стратегия балансирования претерпела ряд изменений, в результате чего Австралия применяет новую стратегию балансирования. Ре- зультаты работы могут быть использованы для дальнейшей разработки данной темы и в более комплексных исследованиях в сфере международной безопас- ности.
11
Meerts, Paul W. "Європейський Союз як партнер у переговорних процесах з Україною та Канадою." Історико-політичні проблеми сучасного світу, no. 41 (June 26, 2020): 46–57. http://dx.doi.org/10.31861/mhpi2020.41.46-57.
Full textAbstract:
Європейський Союз може слугувати хорошим прикладом європейського об”єднання, або ж європейським актором, котрий оптимально, за своєю природою, спрямовує переговорні процеси. Оскільки і Україна, і Канада продовжуватимуть і, ймовірно, активізуватимуть переговорні процеси з Європейським Союзом, мабуть, доречно уважніше розглянути ЄС як партнера та опонента з переговорів. Переговори з ЄС дуже складні, насамперед через складність самого ЄС. Європейський Союз, порівняно із іншими колективними міжнародними акторами, є доволі впливовою транснаціональною організацією, що має риси наднаціонального характеру. Ця сутність Європейського Союзу суттєво впливає на процес проведення переговорного процесу та прийняття рішень. Особливого значення в цьому процесі відіграє потужна та дієздатна правова система з Європейським судом, що має повноваження щодо забезпечення дотримання прав держав-членів стосовно ведення переговорів. Думки держав-членів Європейського Союзу не можна ігнорувати, оскільки вони мають свою власну думку та відіграють важливу роль. Архітектурна надбудова Європейського Союзу складається з широкого кола суб”єктів, які розглядають різноманітні кола питань та процесів, що мають наслідки для громадян спільноти, урядів країн-членів, та зрештою інших країн Європи і світу, і зокрема, таких держав як Україна та Канада. Безперечно, Європейський Союз є власним актором на міжнародній арені. Будучи складною гібридною міжнародною конструкцією – ані будучи державою, чи звичайною міжнародною організацією, чи повноправним наднаціональним органом – Європейський Союз є сильним та впливовим блоком з яким досить важко дискотувати. У даній статті проаналізовано характер та характеристики деяких ключових внутрішніх та зовнішніх переговорних процесів Європейського Союзу та вплив на них сильних та слабких сторін самої структури ЄС. Їх розуміння та урахування допоможе зробити переговори між Україною та Канадою більш ефективними.
12
Котова, Изабелла Борисовна, and Алина Михайловна Бережная. "Эмпирическое исследование содержания представлений о брачном партнере у студентов педагогических вузов." Российский психологический журнал 4, no. 3 (September 30, 2007): 8–20. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2007.3.1.
Full textAbstract:
В статье раскрыта методология и результаты экспериментального изучения особенностей развития представлений студенток о брачном партнере. Изучались содержательные и структурные особенности этих представлений. Дается обоснование подбора экспериментальной выборки, психодиагностического инструментария и методов обработки получаемых эмпирических данных. Выявленные образы и характеристики брачного партнера использованы в качестве эмпирического материал. В работе использована методика семантического дифференциала. Полученные данные были подвергнуты факторному анализу, позволившему выявить три смысловые линии структуризации представлений респонденток о брачном партнере: личностные особенности, деловые качества, а также внешний облик. Выявлено, что студентки педагогического вуза испытывают трудности построения адекватного образа брачного партнера. Установлено, что параметры образа отца сходны с характеристиками образа брачного партнера студенток. Девушки из полных семей при создании образа брачного партнера расставляют смысловые акценты относительно качеств, отражающих межличностные контакты, а из неполных семей – относительно деловых качеств партнера при нивелировании ценности качеств, выражающих позитивное отношение к супруге. Выявлены характерные для студенток из неполных семей показатели несформированности представлений о брачном партнере и их негативное влияние на брачно-семейные отношения. Представлена модель психологического содействия девушкам, испытывающим трудности в самореализации в сфере брачно-семейных отношений.
13
Корчакова, Наталия, and Валентина Безлюдная. "УСТАНОВКИ СТУДЕНЧЕСКОЙ МОЛОДЕЖИ ОТНОСИТЕЛЬНО НЕЗАПЛАНИРОВАННОЙ БЕРЕМЕННОСТИ." Психологія: реальність і перспективи, no. 16 (July 1, 2021): 87–97. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i16.207.
Full textAbstract:
У статті розглядається питання ставлення молоді до незапланованої вагітності. Вивчення психологічних основ прийняття жінкою рішення про долю ненародженої дитини має велике соціально-етичне значення для сучасного суспільства. В дослідженні брали участь 86 респондентів. Середній вік учасників 20,2 роки. Для вивчення їхнього ставлення до ситуації незапланованої вагітності ми використовували Анкету рольових орієнтацій дітонародження (РОД) (автор Родштейн), Анкету "Незапланована вагітність" (автор Корчакова) та стандартизоване інтерв'ю для вивчення репродуктивних установок (автор Каримова). Наші результати показали, що молоді українки мають чітко сформовані сімейно- та дітоцентровані орієнтацій. Вони досить стримано ставляться до ідеї цивільного шлюбу (близько 32,9% продемонстрували негативне ставлення і лише 12% задекларували високий рівень прийняття такого типу взаємин). Однак, вони не засуджують дошлюбні сексуальні стосунки (лише 8% учасників ставляться з осудом до таких відносин). Змістовий аналіз емоційних станів, пов'язаних з усвідомленням факту небажаної вагітності, виявив домінування негативних думок та емоцій серед дівчат. Вони заявляли про страх, стрес, паніку, розгубленість. Однак 35,6% респондентів мають позитивні асоціації з народженням дитини. Всі установки ми розділили на 3 підгрупи: позитивні, негативні та філософсько- нейтральні.
Беручи до уваги вплив соціальних та моральних цінностей на процес прийняття рішення, ми попросили учасників оцінити низку соціальних цінностей: «особиста свобода», «економічний добробут», «діти», «професійний розвиток», «сім'я» і «любов». Наші респонденти вважали найціннішими серед них: «сім'ю», «любов» та «дітей». Такі сімейно-орієнтовані установки лежать в основі домінування у відповідях респондентів ідеї «народити дитину» (86% дівчат), навіть якщо партнер не готовий надати підтримку, в порівнянні з ідеєю «позбавитися небажаної вагітності» (14%). Варто зазначити, що варіант «народити та віддати дитину на усиновлення» не був обраний жодною учасницею. Молоді жінки не розглядають цей варіант як спосіб розв’язання проблеми.
Ще одним ситуаційним фактором, який, на наш погляд, може вплинути на вибір жінки, були характеристики потенційного батька. Наші респонденти оцінили доцільність народження дитини з трьома типами чоловіків: «коханий», «випадковий партнер» та «кривдник». Можна було передбачити, що перший тип був високо оцінений з точки зору можливості мати спільну дитину. Дивно, але у випадку випадкового партнера чи, навіть, кривдника менше половини респондентів вважали за краще не мати дитину з такими батьками (38,4% та 48,8% відповідно). Більше того, навіть у випадку вагітності в результаті сексуального нападу близько 13,9% жінок заявили про високий рівень доцільності народжувати.
Важливими напрямками подальших досліджень ми вважаємо вивчення установок у чоловічій вибірці щодо факту незапланованої вагітності; вивчення впливу певних демографічних чинників (наприклад, проживання в сільській місцевості, невеликих містах, мегаполісах) на формування установок; проведення крос-культурних досліджень.
14
Litvin, E. A. "Dostoevsky and the post-war Italian society: Bertolucci's "Partner"." Язык и текст 5, no. 4 (2018): 25–31. http://dx.doi.org/10.17759/langt.2018050404.
Full textAbstract:
The article analyzes some aspects of the film “Partner” by Bernardo Bertolucci, his connection with the story of F.M. Dostoevsky's "Twin" and reflection in it of the events of 1968 and the sociopolitical situation in Italy of the second half of the 20th century.
15
Golovenko, Valerii. "Civil society organizations as a partner of social dialogue." Ukrainian society 2012, no. 3 (2012): 145–64. http://dx.doi.org/10.15407/socium2012.03.145.
Full textAbstract:
The article outlines the potential impact of civil society organizations on the process of social dialogue. It is shown that the effectiveness of such dialogue, its impact on solving major socio-economic societal problems, to strengthen justice and sustainable of social development largely depends on the level of the tripartite collaboration of state agencies, trade unions and employers. The condition of social dialogue in modern Ukraine is analyzed.
16
Лисенкова, Ірина Петрівна, and Віктор Анатолійович Пустовойтенко. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ ТРЕНІНГ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО ШЛЮБНО-СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН." Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, no. 6 (February 28, 2022): 90–96. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6.14.
Full textAbstract:
У статті здійснено теоретичний аналіз проблематики вибору шлюбного партнера молоддю, визначено такі провідні психологічні чинники цього процесу: фізична і фізіологічна зрілість; сексуальна, соціальна та педагогічна, а також господарська, інструментальна і психологічна готовність. Установлено, що сучасний шлюб усе менше регламентується економічними чи політичними чинниками, не залежить від чіткого розподілу праці або ієрархії авторитету, оскільки нормативний тиск суспільства на стан шлюбності послаблюється. Такий стан речей спонукає до того, що провідними детермінантами, які впливають на прийняття рішення щодо одруження, стають духовна близькість, кохання, єдність цінностей і світосприймання. Представлено результати емпіричного дослідження, які дали змогу виявити провідні ціннісні орієнтації на шляху підготовки молоді до шлюбно-сімейних стосунків. Виявлено, що майбутні шлюбні партнери серед ціннісно-мотиваційних компонентів віддають перевагу коханню, взаєморозумінню і взаємоповазі. Крім того, визначено високі рівні «розуміння» та «емоційного тяжіння», а також середній рівень «поваги» у студентів молодших курсів до потенційних партнерів шлюбно-сімейних стосунків. Випробувано застосування проєктивної методики задля діагностики емоційно-регулятивного компоненту психологічної готовності молоді до вступу у шлюбно-сімейні відносини, а саме асоціативне відношення емпіричної бази досліджуваних до таких категорій, як «сім’я», «шлюб», «Я». З метою оптимізації ставлення учасників тренінгу до самих себе, підвищення ефективності їх взаємодії із потенційним партнером у різних життєвих ситуаціях, усвідомлення та інтеріоризування цінності взаємного кохання і спільності поглядів як основи довготривалих шлюбно-сімейних стосунків представлено тренінгову програму «Формування психологічної готовності молоді до шлюбу» та визначено ефективність її використання. Окреслено перспективу подальшої роботи, яка полягає у з’ясуванні зв’язку між готовністю молодих людей до шлюбно-сімейних відносин та особливостями гендерної ідентичності молоді.
17
Takigawa, K. "Tokyo Boeki, a reliable partner to develop high technologies." Nanoindustry Russia, no. 7 (2015): 6–11. http://dx.doi.org/10.22184/1993-8578.2015.61.7.6.11.
Full text
18
Musiychuk, V. A. "Vietnam as Ukraine’s strategic partner in Southeast Asia." Oriental Studies 2012, no. 60 (December 30, 2012): 89–109. http://dx.doi.org/10.15407/skhodoznavstvo2012.60.089.
Full text
19
Berezhnaya, Alina М., and Ekaterina S. Lukianenko. "Особенности представлений о брачном партнере у современных девушек." Российский психологический журнал 13, no. 1 (March 31, 2015): 29–39. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2016.1.2.
Full textAbstract:
В статье раскрыты теоретические и практические аспекты представлений о брачном партнере у современных девушек. Представлен теоретический анализ проблемы изучения брачно-семейных отношений в психологической науке, вопроса формирования супружеского сценария и образа будущего партнера в юношеском возрасте. На современном этапе развития общества наблюдается снижение востребованности традиционной семьи, культурного и духовного уровней супружеских отношений, что приводит к кризису института семьи. Авторы отмечают, что важнейшим фактором формирования супружеского сценария, как неотъемлемой составляющей жизненного сценария личности, выступает образ будущего партнера.
Представленное эмпирическое исследование представлений о брачном партнере у девушек, обучающихся по педагогическому и психолого-педагогическому направлениям в Южном федеральном университете, описывает этапы, обоснованность методов и результаты исследования. Экспериментальная работа показала, что представления девушек о будущем партнере структурируются по трем группам: деловые качества, личностные качества и внешние данные, где деловые качества превалируют. Анализ оценок ролевых ожиданий и притязаний девушек доказал, что отводится малая роль интимно-сексуальным, родительско-воспитательским и эмоционально-психотерапевтическим возможностям партнера, однако хозяйственно-бытовая функция, социальная активность и внешняя привлекательность выступают значимыми показателями. Полученные результаты послужили основанием для разработки и реализации программы психолого-педагогического сопровождения развития представлений о брачном партнере. По завершении апробации данной программы была проведена контрольная психодиагностика, в результате которой были выявлены позитивные изменения показателей установок девушек на брачно-семейные отношения, что подтвердило эффективность предложенной психолого-педагогической работы.
20
Токарев, Алексей, Алексей Приходченко, Адлан Маргоев, and Алексей Целещев. "Отражение внешней политики КНР в образах настоящего и будущего в массовом сознании китайцев: психографический метод." Полис. Политические исследования, no. 1 (2021): 58–77. http://dx.doi.org/10.17976/jpps/2021.01.05.
Full textAbstract:
Статья одной из первых в российском китаеведении применяет методы психографического анализа при изучении китайского общества. В работе рассмотрено восприятие двух образов Китая – современного и будущего – в сознании граждан КНР. В ходе полевого исследования в Китае создана база из 189 рисунков, среди которых выделено 785 образов. Эти образы были распределены по 14 контекстам (“природа”, “война”, “политика”, “культура” и др.). Во время сбора рисунков респонденты дополнительно опрашивались авторами вербальным способом для более глубокого понимания рисунков и адекватного выделения образов. Исследование показало высокие ожидания среди граждан КНР от будущего уровня жизни, веру в разрешимость экологической проблемы и опасения по поводу старения населения Китая. В образах будущего превалируют технологии и потребление. Вопреки ожиданиям авторов, образы, напрямую ассоциирующиеся с социализмом или коммунизмом, в рисунках граждан КНР практически отсутствовали. Особое внимание в исследовании уделено образу Китая на внешнеполитической арене и роли российско-китайских отношений. В восприятии граждан КНР Китай, обладая огромным потенциалом и превосходством над многими странами, является мирным государством. Россия не играет значимой роли, но отмечается как важный геополитический игрок и стратегический партнер, а не союзник Китая. Исследование выявило расхождение между рисунками, касающимися роли Китая в мире, и их объяснениями. Респонденты изображали Китай больше и мощнее других стран, однако вербально отрицали тезис о том, что Китай стремится стать “номером один”. То же можно сказать и про образ России как партнера: вербально респонденты отмечали важность отношений двух стран, при этом на большинстве рисунков Россия была изображена примерно так же, как и другие соседи Китая.
21
Maschkova, Kamila, Oleksandr Ryshkovskyy, and Iryna Petrovska. ""IFM ELECTRONIC" COMPANY - THE NEW PARTNER OF THE DEPARTMENT "INFORMATION-MEASURING TECHNOLOGIES"." Measuring Equipment and Metrology 78 (2017): 108–17. http://dx.doi.org/10.23939/istcmtm2017.78.108.
Full text
22
Зеленько, Галина. "Ukraine as a Strategic Partner: Political Changes After Revolution of Dignity." Wschód Europy. Studia humanistyczno-społeczne 3, no. 2 (July 30, 2018): 103. http://dx.doi.org/10.17951/we.2017.3.2.103.
Full text
23
Khadzhyradieva, Svitlana, Nataliia Vasylieva, Oleksandra Vasylieva, and Mariia Kyrtoka. "ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ." Public Administration and Regional Development, no. 7 (April 7, 2020): 253–69. http://dx.doi.org/10.34132/pard2020.07.12.
Full textAbstract:
У статті зазначено, щоз 2015 року перед міжнародною спільнотою постали нові амбітні завдання щодо досягнення цілей сталого розвитку, визначених схваленою на черговому саміті Організації Об’єднаних Націй Стратегією “Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року”. Майже всі вони передбачають необхідність створення або модернізації економічної та соціальної інфраструктури в країнах, які розвиваються, що потребує значних фінансових ресурсів. Однак, бюджети таких країн не можуть покрити наявні фінансові потреби.Тому, одним із найважливіших завдань нової глобальної стратегії сталого розвитку було визнано створення умов для залучення фінансових ресурсів приватного сектору для розбудови інфраструктури на засадах публічно-приватного партнерства (ППП). Зауважено, що основне завдання органів публічної влади сьогодні полягає у формуванні сприятливого середовища для ведення бізнесу, ефективного використання ресурсного потенціалу, визначенні пріоритетів в соціальних, економічних та екологічних процесах і перспектив розвитку територіальної громади з врахуванням її потреб й інтересів.
Акцентовано увагу на тому, що у світі дедалі більше стає популярним державно-приватне партнерство у формі концесії, оскільки саме така форма взаємодії між приватним та публічним партнером створює суттєву додану вартість для обох сторін. Одне з найбільших досягнень концесій – завдяки їй вирішуються державні завдання силами приватного капіталу, який вважається економічно ефективнішим державного. При цьому, приватний партнер отримує довгостроковий фінансовий інтерес, який дозволяє йому забезпечити максимальну ефективність вирішення поставленого державою чи муніципалітетом завдання. Обґрунтовано доцільність застосування державно-приватного партнерства при формуванні інструменту забезпечення сталого розвитку територій як важливого інструменту забезпечення сталого розвитку територій.
24
Колесник, Вікторія Юріївна. "ПАРТИКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ МІЖНАРОДНОЇ КООПЕРАЦІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ ОСВІТИ: ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА НАПРЯМИ." Знання європейського права, no. 3 (February 7, 2020): 207–27. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.35.
Full textAbstract:
Стаття присвячена вивченню особливостей міжнародно-правової співпраці Європейського Союзу та третіх держав із питань освіти. Автором безпосередньо встановлено застосування принципу регіоналізації для цього виду співпраці, визначено її правові основи та основні напрями кооперації.
Саме одним із дієвих засобів покращення людського розвитку є освіта, тому країни-партнери активно співпрацюють у цій галузі. Втім, зазначимо, що інтенсивність співпраці та її масштаби різняться серед країн Середземноморʼя, що пов’язано із наявністю більш тісних та явно виражених євроінтеграційних прагнень деяких із них, що втілюються, зокрема, у тісних зв’язках із країною-учасницею ЄС - Францією (Монако). Крім того, усі країни Середземноморʼя, за виключенням Туреччини, що є кандидатами на вступ до ЄС спільно із Сербією, Косово та колишньою Югославською Республікою Македонією входять до іншого регіонального партнерства у сфері освіти – ЄС – Західні Балкани, що спрямоване на інтенсивне реформування систем освіти та підготовку цих країн до виконання членських зобов’язань, включаючи повну участь у освітніх програмах ЄС. Слід відмітити, що процеси реформування систем освіти у країнах Східного партнерства залежатимуть від намірів держави продовжувати євроінтеграцію та поряд із Декларацією основуватимуться на конкретних угодах, в залежності від обраної правової форми міжнародного співробітництва ЄС із третьою країною. ЄС активно підтримує африканські держави у реформуванні систем освіти на шляху забезпечення її якості, доступності та конкурентоспроможності і продовжуватиме це і надалі. При цьому, основною правовою базою співпраці ЄС – Африка виступає Спільна Стратегія 2007 року. Окремих угод, як загального характеру (про асоціацію, партнерство…), так і спеціального характеру (про співпрацю у сфері освіти) ЄС із країнами Африки не укладено. Єдине виключення становлять африканські країни, що входять до Середземноморського басейну та Південно-Африканська республіка, як країна стратегічний партнер ЄС.
25
Топал, А. "До питання гарантій у разі здійснення інвестування у сфері державно-приватного партнерства." Юридичний вісник, no. 6 (February 17, 2021): 234–40. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2051.
Full textAbstract:
Проаналізовано зміст правових гарантій у процесі інвестування у сфері державно-приватного партнерства. Зазначено, характерною особливістю ДПП як співробітництва між державним партнером та приватним є інвестування в довгостроковий проєкт із розподіленням ризиків між партнерами з наявністю показників результативності - це кількісні та якісні показники щодо надійності та доступності об'єкта державно-приватного партнерства, що мають бути досягнуті в результаті реалізації проєкту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, з урахуванням його мети та завдань.
Обґрунтовано, що, незважаючи на взаємні вигоди різних форм державно-приватного партнерства, вони мають істотні ризики, в першу чергу для приватного партнер як сторони вразливішої, оскільки реалізація проєктів ДПП залежить від політики концедента (держави) як сторони договору.
Загалом це впливає на надходження інвестицій в об'єкти ДПП та вимагає від держави системи гарантій захисту інвестицій. Теорія та практика різноманітних сфер, моделей та інструментів державно-приватного партнерства інвестування підтверджує необхідність встановлення гарантій для інвесторів для захисту власних капіталовкладень. Системний аналіз цих законів доводить, що гарантії в процесі інвестування у сфері ДПП є загальними та декларативними і майже не передбачають специфіки проєктів ДПП.
Проаналізовано спеціальне законодавство у сфері ДПП, зроблено аналіз, що правові гарантії спрямовані на захист інвестицій та являють собою систему правових норм різних нормативно-правових актів. Визначено, що напрями вдосконалення застосування правових гарантій для забезпечення захисту прав приватних інвесторів, зокрема щодо усунення термінологічної плутанини та систематизації понять «державна підтримка», «державні гарантії» та «державні гарантії захисту інвестицій» та створення правових механізмів їх реалізації.
26
Исупова, Ольга Генриховна. "Гендер, семья и здоровье в Европе." Демографическое обозрение 5, no. 4 (December 12, 2018): 186–93. http://dx.doi.org/10.17323/demreview.v5i4.8669.
Full textAbstract:
Книга посвящена взаимному влиянию форм семейной жизни и здоровья людей в разных возрастных категориях (и в разных поколениях, ведь в течение последних десятилетий молодежь экспериментирует с формами семейного устройства). Основным содержанием книги является метаанализ различных количественных исследований, сопоставляющих здоровье людей и их семейное положение в европейских странах. Выводы оказываются в достаточной мере неожиданными: выяснилось, что наиболее неблагоприятно для здоровья положение одиноких матерей, а также многодетных матерей, причем последнее даже в случае очень хороших отношений с детьми и поддержки с их стороны. В меньшей степени неблагоприятно влияет на здоровье положение сожительствующей партнерши, лучше всего здоровье замужних женщин с одним-двумя детьми, однако в старшем возрасте их здоровье ухудшается в связи с уходом за партнером, если он болен. Отсутствие детей и партнера значимо не влияет на здоровье женщин. Новые семейные формы благоприятны для здоровья мужчин, прежде всего в случае сожительства и в молодом возрасте.
27
Вартанова, Марина Львовна, and Елена Валерьевна Дробот. "Развитие внешнеторгового сотрудничества стран ЕАЭС , Евросоюза и Китая." Prodovolʹstvennaâ politika i bezopasnostʹ 5, no. 2 (June 30, 2018): 83. http://dx.doi.org/10.18334/ppib.5.2.40110.
Full textAbstract:
Уже несколько лет отношения России и коллективного Запада находятся в кризисе. Политический кризис стоит на пути системных решений по экономическому сотрудничеству двух союзов – Европейского и Евразийского. Для евразийского объединения глубокая экономическая интеграция с ЕС чрезвычайно важна. Во-первых, ЕС – это крупнейший торговый партнер Российской Федерации и Республики Казахстан: на него приходится 50 3 % совокупного экспорта и 40 8 % совокупного импорта стран ЕАЭС. Необходимо учесть, что по результатам 2016 года ЕАЭС импортировал из стран АТЭС на 1 5 % больше товаров (42, 3 %, за счет роста поставок из Китая, Южной Кореи и стран АСЕАН), чем из Евросоюза. Во-вторых, Европа могла бы выступать важным источником капитала. В-третьих, ЕС мог бы сыграть важную роль в решении проблем модернизации стран ЕАЭС и послужить источником технологического обновления.
28
Ялмаев, Р. А. "ЗАКОНОДАТЕЛЬНОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ГЧП В РОССИИ В СФЕРЕ ИТ." ФГУ Science. Научный журнал, no. 4/24 (December 22, 2021): 216–20. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-24-4-216-220.
Full textAbstract:
Действенная политика по внедрению и использованию современных цифровых технологий, скорость и качество таких преобразований будут определять меж-дународную конкурентоспособность на всех уровнях народного хозяйства. Оче-видно, что реализация трансформации в таких масштабах невозможна только за счет ресурсов и усилий государства. До-полнительное привлечение значительных финансовых средств, а также компе-тенций частного сектора необходимо для успешного комплексного развития цифровых экономик стран мира и Рос-сии. В статье анализируются особенно-сти нормативно-правового регулирова-ния государственно-частного партнер-ства как действенного механизма реали-зации инновационной и инвестиционной политики, развития инфраструктуры, реализации крупных социальных проек-тов. Автор делает акцент на транс-формации законодательства РФ о госу-дарственно-частном партнерстве (ГЧП) и концессионного законодательства, свя-занного с добавлением объектов IT в пе-речень объектов, в отношении которых могут быть заключены концессионные соглашения и соглашения о ГЧП.
29
Klimova, S. V. "Power as a Partner of Business Community under Conditions of Monarchy and in Modern Russia." Sociology. Politology 17, no. 2 (2017): 144–51. http://dx.doi.org/10.18500/1818-9601-2017-17-2-144-151.
Full text
30
Gubar, O. S., S. Houy, P. Billuart, S. V. Kropyvko, L. O. Tsyba, S. Gasman, and A. V. Rynditch. "GTPase-activating protein oligophrenin 1 is a new partner of multifunctional adapter protein intersectin 1." Biopolymers and Cell 28, no. 5 (September 20, 2012): 357–62. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000070.
Full text
31
Андоновски, Јелена, Наташа Дакић, and Александра Тртовац. "Претраживе дигиталне рукописне колекције: могућност за рашчитавање српске ћирилице." Читалиште 19, no. 37 (December 28, 2020): 35–46. http://dx.doi.org/10.19090/cit.2020.37.35-46.
Full textAbstract:
Последњих неколико година, библиотеке и архиви, схватајући значај дигитализације, првенствено у погледу доступности садржаја, све више своју богату рукописну грађу преводе у дигитални формат како би, са једне стране, постала доступна корисницима, а са друге стране, како би је сачували од пропадања. Концепт виртуелног истраживачког окружења, настао је као део Пројекта за препознавање и обогаћивање архивских докумената (Recognition and Enrichment of Archival Documents – H2020 READ) и има потенцијал да омогући потпуно нови приступ историјским рукописним документима који се чувају у институцијама културе широм Европе. Главни циљ READ пројекта био је да се изгради виртуелно истраживачко окружење у оквиру кога би се развијале врхунске технологије за аутоматско препознавање, транскрипцију, индексирање и обогаћивање рукописних архивских докумената. Универзитетска библиотека „Светозар Марковић“ се на самом почетку укључила у овај пројекат, као придружени партнер, са циљем да се развије алат који ће омогућити рашчитавање српске ћириличне рукописне грађе.
32
Криничко, Л. Р., Ф. Р. Криничко, and С. М. Петрик. "АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», no. 2(56) (March 22, 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).22-28.
Full textAbstract:
Стаття присвячена розробленню алгоритму формування та реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я України. Досліджено впроваджені проекти, які позиціонуються як приклади державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я в Україні та проекти державно-приватного партнерства, які перебувають на етапі впровадження. Визначено етапи формування те реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Обгрунтовано, що найпоширенішими формами реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні є спільна діяльність, концесія та оренда. Проаналізовано кількість проектів державно-приватного партнерства за галузями в розрізі регіонів України. Досліджено властивості та відмінності форм реалізації проектів державно-приватного партнерства. Охарактеризовано місце держави в реалізації різних форм проектів державно-приватного партнерства. Зроблено висновок, що держава як партнер в проекті державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я приймає різну участь, від повноцінного суб’єкта управління до орендодавця. Сформульовано напрями, в яких доцільно трансформувати систему державного управління в галузі охорони здоров’я.
33
Panasyuk, G. G., I. O. Nemzanyy, A. M. Zhyvoloup, V. V. Filonenko, and I. T. Gout. "The beta subunit of casein kinase 2 as a novel binding partner of the ribosomal protein S6 kinase 1." Biopolymers and Cell 21, no. 5 (September 20, 2005): 407–12. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000703.
Full text
34
Богаєвський, Ю. "Дійсно перспективний партнер: Україна - Бразилія: від декларацій і намірів - до конкретної співпраці (до 10-ї річниці встановлення дипломатичних віднсин)." Політика і час, no. 2 (2002): 13–16.
Find full text
35
Богаєвський, Ю. "Дійсно перспективний партнер: Україна - Бразилія: від декларацій і намірів - до конкретної співпраці (до 10-ї річниці встановлення дипломатичних віднсин)." Політика і час, no. 2 (2002): 13–16.
Find full text
36
Елебесова, С. "ОПЫТ И ПЕРСПЕКТИВЫ СОТРУДНИЧЕСТВА БИШКЕКСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА С ВУЗАМИ СНГ И ШОС." Vestnik Bishkek Humanities University, no. 50 (January 15, 2020): 14–17. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2019.50.21.
Full textAbstract:
Аннотация: В статье рассматриваются вопросы состояния международного сотрудничества БГУ с вузами СНГ и ШОС в рамках инновационного проекта сетевого университета ШОС, определяются направления и перспективы сотрудничества. Отмечается, что модернизация учебного процесса требует поиска новых форм взаимодействия университетов. Подчеркивается, что одной из наиболее актуальных форм является сетевая организация сотрудничества. В университетах, объединенных в сетевые сообщества, наблюдается активизация их совместной деятельности, появляются новые возможности для доступа к новым ресурсам: идеям, информации, программам, методикам и технологиям обучения. А также в статье показаны возможности повышения академической мобильно- сти студентов и преподавателей в рамках УШОС. Рассматриваются и иные формы организации взаимодействия вузов. Ключевые слова: университет, ШОС, СНГ, международное сотрудничество, магистратура, вуз- партнер, вуз-координатор, регионоведение, педагогика, сетевой университет, академическая мобильность. Аннотация: Макалада БМУнун ШКУнун тармактык университеттин инновациялык долбоорунун алкагындагы КМШ жана ШКУнун ЖОЖдору менен эл аралык кызматташуусунун абалы талдоого алынат, кызматташтыктын багыты жана келечеги аныкталат. Окуу процессин модернизациялоо университеттердин карым-катышынын жаӊы формасын издөөнү талап кылат. Мындай актуалдуу формалардын бири – кызматтыштыктын тармактык уюму болуп саналат. Тармакка кирген университеттерде бирдиктүү ишмердүүлүктүн жанданып, жаңы ресурстарга: идея, маалымат, программа, методика жана окутуу технологияларына жетүү үчүн жаңы мүмкүнчүлүктөр пайда болуп жатат. Ошондой эле макалада ШКУ алкагында студенттердин жана мугалимдердин академиялык мобилдүүлүгүн жогорулатуу мүмкүнчүлүгү көрсөтүлүп, жогорку окуу жайлардын өз ара кызматташтыгын уюштуруунун башка түрлөрү да каралат. Түйүндүү сөздөр: университет, КМШ, ШКУ, эл аралык кызматташуу, магистратура, ЖОЖ-партнер, ЖОЖ-координатор, чөлкөмтаануу, педагогика, тармактык университет, академиялык мобилдүүлүк. Annotation: The article discusses the state of international cooperation of BSU with universities of the CIS and the SCO as part of an innovative project of the SCO network university, identifies areas and prospects for cooperation. It is noted that the modernization of the educational process requires the search for new forms of university interaction. It is emphasized that one of the most relevant forms is the network organization of cooperation. At universities which are united in network communities, joint activities are intensifying and new opportunities for access to new resources appear. Such as ideas, information, programs, teaching methods and technologies. Also the article shows the possibilities of increasing the academic mobility of students and teachers in the framework of the SCO. Other forms of organization of interaction between universities are also considered. Key words: university, SCO, CIS, international cooperation, master's program, partner university, coordinating university, regional studies, pedagogy, network university, academic mobility.
37
Sorochenko, A. V. "Публічно-приватне партнерство у сфері науки і техніки." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, no. 3 (June 21, 2019): 133–42. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.03.14.
Full textAbstract:
Метою статті є дослідження проблем використання форм публічно-приватного партнерства у сфері інновацій, імплементації «моделі потрійної спіралі» (більш тісного і конструктивного співробітництва між державою, приватним бізнесом та науковими установами) до законодавства України, а також напрацювання шляхів вирішення зазначених питань.
Наукова новизна. У статті доведено необхідність імплементації до законодавства поняття «суб’єкт господарювання у сфері інновацій». Акцентовано увагу на доцільності визначення особливого статусу Національної академії наук України у сфері відносин публічно-приватного партнерства. Досліджено міжнародний досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства у сфері науки і техніки (зокрема, на прикладі Великобританії, Мексики та інших країн). Проаналізовані наукові точки зору щодо актуальності запровадження в Україні основних форм так званої «Приватної фінансової ініціативи» як прообразу сучасних моделей публічно-приватного партнерства. Запропоновано закріпити на законодавчому рівні функцію «мобільності капіталів/людських ресурсів», а саме: можливість продажу приватному партнеру-інвестору частини акцій державного акціонерного товариства (публічного партнера), можливість викупу публічним партнером частини акцій товариства, створеного приватними особами.
Висновки. Активне запровадження в Україні «моделі потрійної спіралі» має складатися з таких кроків: 1) активний розвиток шляхів використання інституційної/корпоративної форми ППП у сфері інновацій; 2) закріплення на законодавчому рівні функції «мобільності капіталів/людських ресурсів»; 3) імплементації до законодавства України поняття «суб’єкт господарювання у сфері інновацій»; 4) можливості під час реалізації проектів ППП у сфері інновацій активно використовувати так звані саморегулівні організації у відносинах між партнерами.
38
Yavorsky, M. S. "Information and Innovation Center as a Factor of NGO Development and Partner in Intellectual and Professional Environment of the Region." Nauka ta innovacii 12, no. 2 (March 23, 2016): 90–95. http://dx.doi.org/10.15407/scin12.02.090.
Full text
39
Kalmina, L. V. "A TRUSTWORTHY PARTNER OF STATE (TRANSBAIKALIAN MERCHANTS IN THE IMPERIAL EASTERN STRATEGIC PROJECTS AT THE TURN OF THE 20TH CENTURY)." Bulletin of the Buryat Scientific Center of the Siberian Branch of the Russian Academy of Sciences, no. 2 (2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.31554/2222-9175-2021-42-36-44.
Full text
40
Бреус, Елена Дмитриевна. "Особенности представлений об экстремисте-террористе как трудном партнере общения у студенческой молодежи." Российский психологический журнал 7, no. 5-6 (December 31, 2010): 331–36. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2010.5-6.4.
Full textAbstract:
Статья посвящена выявлению особенностей представлений о трудном партнерев отношении различных субъектов общения. В статье изучаются показатели степени затруднений в общении с различными трудными партнерами (принадлежащими и не принадлежащими к экстремистским группировкам) и описаны их портреты. Приводятся результаты исследования о существовании сходства и различий в содержании портретов трудного партнера.
41
Менджерицкая, Юлия Александровна. "Точность эмпатии в ситуациях взаимодействия с представителем другой культуры." Российский психологический журнал 5, no. 4 (July 1, 2018): 22. http://dx.doi.org/10.21702/rpj.2008.4.2.
Full textAbstract:
В статье делается акцент на рассмотрении концепции точности эмпатии и анализе эмпирических работ, посвященных влиянию ситуативных переменных на точность эмпатии в межличностном взаимодействии. Теоретическую основу статьи составляют современные подходы к трактовке феномена эмпатии как многокомпонентного социально-психологического свойства личности. Целью исследования является определение и экспериментальная проверка тех ситуативных переменных, которые в наибольшей степени обусловливают точность эмпатии в конфликтном взаимодействии. Результаты исследования свидетельствуют о комбинированных эффектах таких ситуативных переменных на изменение точности валентной эмпатии, как пол партнера по взаимодействию, содержание ситуации взаимодействия, этническая принадлежность партнера по взаимодействию и вероятность возникновения конфликта во взаимодействии с партнером. В заключение статьи приводятся конфликтные паттерны изменения точности валентной эмпатии во взаимодействии с представителем другой культуры.
42
Kalmina, L. V. "A TRUSTWORTHY PARTNER OF THE STATE (TRANSBAIKALIANMERCHANTS IN IMPERIAL EASTERN STRATEGIC PROJECTS AT THE TURN OF THE 20TH CENTURY)." Bulletin of the Buryat Scientific Center of the Siberian Branch of the Russian Academy of Sciences, no. 4 (2021): 33–38. http://dx.doi.org/10.31554/2222-9175-2021-44-33-38.
Full text
43
ВОРОЖБІТ-ГОРБАТЮК, В. В., А. В. БОЯРСЬКА-ХОМЕНКО, and С. О. ДОЦЕНКО. "ПРЕДМЕТНО-МЕТОДИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ МЕНТОРИНГУ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ." АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, no. 3 (November 17, 2021): 133–39. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.21.
Full textAbstract:
Мета роботи – конкретизувати специфіку формування предметно-методичної компетентності вчителя на при- кладі розробленого проєкту менторського супроводу індивідуальної траєкторії особистісного та професійного розвитку здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. Дослідження здійснено відповідно до особис- тісного і компетентнісного підходів. Використано групу теоретичних методів: аналіз нормативного забезпечення освітнього процесу у закладах вищої педагогічної освіти – для визначення актуальності теми, практичні методи: спостереження, вивчення освітньої документації, розроблення педагогічного сценарію, SWOT-аналізу – для кон- кретизації дефініцій, карти проєкту і програми формування предметно-методичної компетентності вчителя. Подано визначення менторингу у закладі освіти як особливого виду педагогічного партнерства. Це партнер- ство поєднує досвідченого фахівця – ментора і здобувача певного рівня вищої педагогічної освіти (менті), коли останній прагне набути відповідного досвіду професійної діяльності. Менторинг – це практична співпраця, спря- мована на успіх менті. Передбачає чіткі хронологічні межі, обов’язковий зворотній зв’язок, добір актуальних для менті способів конструктивних моделей дій для досягнення поставленої мети. Предметно-методична компетент- ність вчителя – комплексна здатність знати і використовувати у професійній діяльності систему наукових і мето- дичних знань, умінь із конкретної предметної галузі, уміння проводити навчальні заняття ефективно. Результатом проєкту передбачено створення платформ онлайн-презентування авторських, колективних напра- цювань, живий підручник «Рівний рівному, або Навчаючись вчити», хендбуки для роботи інформаційно-консуль- таційного хабу «Ментор – менті».
44
Dubravska, N., and E. Machushnyk. "Система мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді." Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, no. 3 (November 10, 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.05.
Full textAbstract:
Розвиток мотивації до створення сім’ї напряму залежить від багатьох соціальних, економічних, політичних факторів. Актуальність дослідження мотиваційної спрямованості сучасної молоді до вступу у шлюб пов’язана з тим, що сім’я є певним осередком впливу на особистість. Для створення гармонійної сім’ї необхідним і цілком виправданим є врахування системи чинників, які допомагають будувати взаємини подружжю на взаємній повазі один до одного. Зрозуміло, що чим конкретнішим і чіткішим є образ сім’ї у свідомості осіб, що вступають у шлюб, тим гармонічнішими є стосунки у самій сім’ї. У статті наведені дані емпіричного дослідження, які визначають основні фактори, якими керуються молоді люди при вступі до шлюбу. Встановлено, що в цілому досліджувані розуміють власну відповідальність перед шлюбом та прагнуть встановити гармонійні стосунки із партнером у майбутньому. За результатами проведеного емпіричного дослідження нами виявлено, що молодь при укладанні шлюбу керується, насамперед, духовними мотивами. Саме це свідчить про готовність до створення сім’ї, яка базується на взаємній любові та прийнятті всіх слабких і сильних сторін партнера. Водночас, дослідження виявило достатню зрілість суджень значної кількості молодих людей, які стоять на шляху вибору шлюбного партнера. Важливою складовою щасливого шлюбу, на їх думку, є задоволення шлюбним партнером значимих потреб іншого. Зрозуміло, що при взаємодії один з одним слід орієнтуватися не лише на свої власні потреби, а й на потреби свого партнера. Саме це, на думку респондентів, є основною детермінантою гармонійного шлюбу. Під час дослідження було проаналізовано рівень сформованості життєвих цінностей молодих людей. Пріоритетними виявились цінності «розвиток себе», «духовне задоволення», «власний престиж» та «матеріальний стан». Цінності «збереження індивідуальності» і «креативність» у переважаючої кількості молодих людей відповідають низькому рівню сформованості. Проведення кореляційного аналізу дозволило виявити позитивний кореляційний зв'язок між «духовними потребами» і «любов’ю», «економічними мотивами» і цінністю «матеріальний стан» у досліджуваної категорії осіб.
45
Хакимова, Камола. "Заключение соглашения об оказании юридической помощи между адвокатом, адвокатской фирмой и коллегией адвокатов в Республике Узбекистан." Общество и инновации 2, no. 10/S (January 8, 2022): 588–93. http://dx.doi.org/10.47689/2181-1415-vol2-iss10/s-pp588-593.
Full textAbstract:
В представленной статье рассматривается вопрос заключения соглашения (договора) об оказании юридической помощи в различных адвокатских формированиях, определяются отличительные особенности содержания соглашения (договора) об оказании юридической помощи в адвокатской фирме. Автором анализируется порядок заключения соглашения управляющим партнером адвокатской фирмы и необходимость наличия доверенности от всех партнеров. В результате изучения законодательства и проведения сравнительно-правового анализа отличительных черт адвокатской фирмы и коллегии адвокатов в рамках оказания юридической помощи, автором дается предложение по совершенствованию порядка договорно-правового регулирования оказания юридической помощи адвокатом-партнером в адвокатской фирме.
46
Машкіна Л. А. "ІННОВАЦІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ БАКАЛАВРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД." ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, no. 49 (October 30, 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.271.
Full textAbstract:
У статті розглянуто необхідність інноваційної підготовки фахівців,індикаторами якої є наступні елементи: попередні успіхи студентів у роки навчання в педагогічних навчальних закладах, інформованість про інновації і готовність до їх практичного втілення. Висвітлено зарубіжний досвід інноваційної підготовки майбутніх бакалаврів дошкільної освіти в системі вищих навчальних закладів Європи й Америки, структуру та особливості навчання і викладання в них. Проаналізовано зміст та методику підготовки до використання інноваційних технологій на практиці. Висвітлено новаторські методи роботи (коопероване навчання, методи критичної педагогіки, педагогічної антропології, аутентичної та етнічної бесіди, тощо), форми організації (кооперативне навчання, мікронавчання, моделювання, мінікурси, виїзні семінари, тощо) та інноваційні моделі навчання студентів-бакалаврів з пошуковою спрямованістю, способи і засоби їх введення у навчальний процес. Виділено необхідні компоненти для створення ефективних ситуацій кооперованого навчання: позитивна взаємозалежність, взаємодія підтримки «пліч-о-пліч», індивідуальна відповідальність, вміння спільно працювати в малій групі, групова обробка результатів. Розглянуто практичні уміння та навички викладача закладу вищої освіти (володіння пояснювальними та дослідницькими методами навчання), які необхідні для ознайомлення студентів із нововведеннями, формування у них стійкої зацікавленості до вивчення та використання в своїй професійній діяльності інновацій, також указано функції викладача у ході навчального процесу (координатор, партнер). Описано методи надпредметної пошукової навчальної діяльності, до якої входять дослідницька, комунікативно-діалогова, дискусійна, ігрова, моделююча діяльність. Висвітлено завдання які стоять перед викладачем закладу вищої освіти в процесі викладання дисципліни.
47
Коба, Н. В., and М. О. Коба. "ФОРМИ КООПЕРАЦІЇ В БІЗНЕСІ." Підприємництво та інновації, no. 7 (December 30, 2019): 75–79. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/7.12.
Full textAbstract:
Предметом наукової статті є форми кооперації в бізнесі. Метою статті є аналіз, систематизація та узагальнення наявних теоретичних положень щодо сучасних форм кооперації в бізнесі. Дослідження проводилося з використанням системного підходу, наукових методів аналізу та синтезу. Результатами проведеного дослідження є узагальнення наявних форм кооперації в бізнесі та їх систематизація в єдину класифікацію. Авторами розглянуто передумови зростання процесів кооперування між окремими незалежними організаціями. Виділено такі ознаки кооперації, як взаємодія на добровільних засадах; наявність у кожної організації стратегічних цілей, які можуть бути досяжними вірогідніше під час кооперування; підвищення ефективності та стійкості бізнесу як очікуваний результат взаємодії; наявність довіри між партнерами; рівноправність та незалежність партнерів; наявність укладених угод, які визначають форму взаємозв’язків; отримання синергетичного ефекту від співпраці. У статті надано авторське визначення та викладено власне розуміння коопераційного процесу. Авторами надано зведену класифікацію організаційних форм кооперації в бізнесі залежно від виду діяльності, на розвиток якої вона спрямована. Такими видами діяльності авторами вибрано продажі, просування, виробництво, науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), інноваційну діяльність. В результаті дослідження виявлено, що більшість кооперацій у сучасному бізнесі спрямована на розвиток інноваційної діяльності, яка є невід’ємною частиною економіки знань. Серед них слід назвати стратегічні альянси, кластери, інноваційні мережі та бізнес-екосистеми. Головну причину таких кооперацій автори вбачають у формуванні глобальної економіки знань, у якій знання є найважливішим ресурсом та головним джерелом конкурентних переваг. В подальшому авторами як інструмент стратегічного аналізу для вибору стратегії кооперації та управління знаннями, а також організаційної форми кооперації запропоновано використовувати модель обміну ресурсами між партнерами С. Паріса та Дж.К. Хендерсона. Залежно від рівня прихованості, специфічності та складності ресурсів у представленій авторами статті матриці вибираються стратегія надання ресурсів партнеру, стратегія об’єднання, стратегія розвитку інтелектуального потенціалу та стратегія використання знань партнера.
48
Федоренко, Р. П. "АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПОДРУЖНЬОЇ ЗРАДИ НА РІЗНИХ СТАДІЯХ ФУНКЦІОНУВАННЯ СІМ’Ї." Психологія: реальність і перспективи, no. 10 (November 18, 2019): 147–53. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.108.
Full textAbstract:
Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному вивченню подружньої зради на різних етапах функціонування сім’ї. Проаналізовано особливості емоційного і фізичного аспектів зради серед шлюбних партнерів. Виявлено, що зі збільшенням подружнього стажу сексуальним стосункам приділяється менше уваги, в тому числі і парами з високою задоволеністю шлюбом. При цьому, у подружжів із низькою та середньою задоволеністю шлюбом частіше прослідковується прояв зради як з боку партнера, так і власної. Встановлено, що рівень прояву зацікавленості соцмережами є досить високим серед подружніх пар на будь-якій стадії функціонування сім’ї.
49
Михайловська, Олена. "АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ АКТИВНОСТІ В СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ." Public management 25, no. 5 (December 29, 2020): 164–73. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-5(25)-164-173.
Full textAbstract:
Схарактеризовано сутність правової держави та громадянсько- го суспільства. З’ясовано, що неурядові організації є елементами громадянського суспільства, що виконують широке коло функцій, серед яких: захист прав людини, боротьба за роззброєння, здійснення дослідницьких та освіт- ніх заходів тощо. Встановлено, що такі організації створюють для громадян умови та можливості щодо безпосередньої участі в налагодженні партнер- ської співпраці з органами влади й міжнародними організаціями. Виявлені наявні проблеми взаємодії неурядових громадських організацій (НУО) з органами державної влади та місцевого самоврядування. Наголошено, що інформація відносно кількості громадян, залучених до складу громадських організацій, та їх клієнтів не відповідає дійсності. Підтверджено наявні по- зитивні зміни у політиці влади щодо налагодження конструктивного діалогу з неурядовими громадськими організаціями та підкреслено існуван- ня певних негативних тенденцій. Встановлено, що громадські організації визначились з механізмами найбільш ефективного впливу на владу, однак рівень пасивності та байдужості населення є вагомою проблемою їх взає- мовідносин з владними структурами. На основі результатів соціологічних опитувань засвідчено зростання довіри українців до громадського сектору та незмінно низький рівень їх активності. Схарактеризовано результати опитування щодо наявності інформації про діяльність НУО у студентів, які засвідчують існування проблем у даній сфері, оскільки респонденти не від- різняють громадські організації від інших об’єднань, організацій і структур державного управління. Констатовано, що НУО мають краще інформувати громадськість про наявний професійний та ресурсний потенціал, визначи- ти заходи спільних дій щодо організаційно-правового забезпечення надання якісних послуг тощо.
50
Куркова, Ксенія Миколаївна. "ПУБЛІЧНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У СФЕРІ НАУКОВО-ТЕХНОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ." New Ukrainian Law, no. 6 (December 27, 2021): 95–100. http://dx.doi.org/10.51989/nul.2021.6.13.
Full textAbstract:
Статтю присвячено дослідженню сутності, змісту та значенню публічно-приватного партнерства у сфері науково-технологічного розвитку. Проаналізовано співвідношення категорій «державно-приватне партнерство» й «публічно-приватне партнерство». Визначено, що використання терміна «публічно-приватне партнерство» щодо сфери застосування науково-технологічного розвитку є раціональнішим, оскільки передбачає врахування ширшого кола інтересів, публічних і приватних, а також взаємодію всіх можливих учасників науково-технологічного розвитку. Під публічно-приватним партнерством у сфері науково-технологічного розвитку запропоновано розуміти в широкому сенсі правову модель реалізації стратегії державної науковотехнологічної політики, засновану на оновлених концептуальних підходах щодо адміністративно-правового забезпечення науково-технологічного розвитку, що полягають у переході до мережевої моделі адміністрування на паритетних, демократичних, справедливих і коопераційних засадах із визначенням нової ролі та функцій держави в означених процесах на основі збалансованого публічно-приватного підходу, за якого держава виступає не як «регулятор відносин», а як «повноправний партнер»; у вузькому розумінні – сукупність юридично оформлених рівноправних відносин стратегічного, технологічно-інноваційного, фінансового, організаційно-кадрового, інформаційно-аналітичного, інституційного характеру між публічними та приватними партнерами, у яких сторони взаємодіють у процесі ухвалення рішень і координують спільні дії з метою спільного досягнення визначеного публічного інтересу, який формалізується в конкретних цілях науково-технологічного розвитку. Визначено характерні ознаки публічно-приватного партнерства у сфері науково-технологічного розвитку. Виокремлено основні форми публічно-приватного партнерства у сфері науково-технологічного розвитку залежно від напрямів його реалізації, які доцільно впроваджувати в Україні з метою підвищення ефективності адміністративно-правового забезпечення науково-технологічного розвитку.