Dissertations / Theses on the topic 'Партнерство соціальне'

Ефективність роботи кожного суб’єкта господарювання залежить від структури внутрішнього середовища, а також соціально-психологічного мікроклімату в колективі підприємства. Особливу увагу слід звернути на взаємовідносини між управлінським персоналом та торговельно-обслуговуючим персоналом.
Кафедра менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємств

Розглянуті форми партнерства між промисловими підприємствами та органами місцевого управління. Запропоновано більш тісну співпрацю в рамках партнерств для задоволення потреб промислових підприємств, населення та розвитку регіону. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34284
Рассмотрены формы партнерства между промышленными предприятиями и органами местного управления. Предложено более тесное сотрудничество в рамках партнёрства для удовлетворения потребностей промышленных предприятий, населения и развития региона. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34284
Considered a form of partnership between industry and local government. A closer cooperation within the partnership to meet the needs of industry, population and development. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34284

Основою соціального партнерства (СП) є дотримання принципів довіри, рівноправності, соціальної справедливості та взаємної відповідальності учасників. Тому впровадження практик СП надає можливість формувати цивілізовані соціально-трудові відносини, розробляти збалансовану та виважену політику щодо регулювання ринку праці, а також розв’язувати або запобігати соціальні конфлікти легітимним шляхом. Також варто додати, що СП є якісно новою системою відносин між роботодавцями і найманими працівниками.

Целью данной работы является исследование партнерства как формы объединения субъектов различных сфер деятельности для решения острых социальных проблем общества и рассмотрение эффектов и преимуществ этого объединения. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/12785

Сучасний економіка ставить перед вітчизняними підприємствами велику кількість запитань у сфері забезпечення перспективного розвитку основної діяльності, пошуку шляхів удосконалення виробничого процесу, способів розширення ринків збуту тощо. Важливе місце у системі управління підприємством належить управлінню соціальною сферою, яка містить у собі спектр підкатегорій. У теперішній час особливої актуальності набуває вирішення проблеми перспективності закладів соціального призначення промислових підприємств у майбутньому. Пік їх появи та розвитку відбувся у ХХ ст., але в процесі реструктуризації промисловості після набуття Україною незалежності, у рамках загального переходу до ринкової економіки, велика кількість закладів соціального призначення була закрита або передана на баланси місцевих і регіональних органів влади. У результаті багато об’єктів занепали, у багатьох випадках узагалі не використовуються. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36952

Соціальна відповідальність суб’єктів господарювання передбачає створення робочих місць з високим рівнем заробітної плати і соціальних гарантій, вирішення проблем соціальної інфрастурктури регіону, благочинність. Основними принципами соціальної відповідальності суб’єктів господарювання мають бути самостійних пошук напрямків для соцільних інвестицій, створення передумов для економічної ефективності об’єктів соціальної сфери, участь у вирішенні соціальних проблем регіону разом із населенням.
Social responsibility of economic agents as employers includes creation of new jobs with high salary level and social guarantees, solving the problems of regional social infrastructure, charity. The basic principles of economic agents’ social responsibility should be self-supporting search for social investments directions, formation the preconditions for social sphere objects economic efficiency, solving regional social problems in cooperation with inhabitants of the region.

У сучасних умовах питання забезпечення соціальної злагоди набуває першочергового значення, а його вирішення неможливе без ефективного та всебічного захисту інтересів усіх учасників соціально-трудових відносин. Роль держави полягає у створенні такої системи на базі соціального партнерства та організації соціального діалогу між профспілками і роботодавцями.

Сучасна соціально-економічна та політична ситуація в Україні вимагає розгляду історичного досвіду формування соціального партнерства. Економічні та соціальні реформи, які проводяться на сучасному етапі розвитку країни, супроводжуються суттєвими змінами соціальної структури суспільства, висувають складні задачі з перетворення соціально-трудових відносин, відзначаються пошуком ефективних способів та шляхів узгодження інтересів різних соціальних груп, прошарків, класів. Тому особливої значимості набуває необхідність регулювання соціально-трудових відносин на основі принципів соціального партнерства.

Світовий досвід доказує, що ефективним засобом залучення громадян до міського самоврядування є соціальне партнерство. При чому, ця взаємодія діє у двох напрямах: місцеве самоврядування для громадян та громадяни для органів влади на місцях. Згладжувати цю взаємодію дозволяють громадські організації та інститути громадянського суспільства.

Правовий статус – становище, сукупність прав і обов’язків фізичних і юридичних осіб. Правовий статус в Україні визначається Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами, міжнародними договорами. Правовий статус юридичних осіб визначається їх компетенцією, тобто права і обов’язки цих осіб зафіксованих в чинному законодавстві. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36775

Підтримка держави необхідна для підвищення престижності досконалих організацій і процесів безперервного системного вдосконалення. Це уможливлює збалансований розвиток більшості корпорацій та посилює репутації через практики відповідального ставлення до своїх співробітників, споживачів та інших заінтересованих сторін.
State support is needed to enhance the prestige organizations and processes improved system of continuous improvement. This enables the sustainable development of most corporations and enhances reputation through the practice of responsible attitude to its employees, customers and other stakeholders.

Обгрунтовано роль соціального партнерства в організації соціально-педагогічного супроводу обдарованих школярів. Обоснована роль социального партнерства в организации социально-педагогического сопровождения одаренных школьников.

Конструктивні взаємовідносини між державним, приватним сектором та громадськими організаціями об’єднає зусилля кожного з цих секторів у вирішенні соціальних проблем, створить відчутні соціальні переваги, стабілізує розвиток усіх секторів, що і є головною метою міжсекторного партнерства.

Сибірцев, В. В. Державне регулювання інституціональних змін національного ринку праці : дис. ... д-ра. екон. наук : 08.00.03 / В. В. Сибірцев. - Харків, 2018. - 584 с.
Дисертацію присвячено вагомій науково-прикладній проблемі поглиблення наукових засад організації державного регулювання інституціональних змін національного ринку праці. В основу її вирішення покладені визначення змісту інституціональних змін ринку праці та поглиблення теоретичного обґрунтування структурної побудови інституціонального простору співробітництва суб’єктів національної економіки. Сформовано концептуальну основу реформування національного ринку праці та розвинуто методологічні засади державного регулювання інституціональних змін національного ринку праці. Розширено підґрунтя формування та розвитку людського капіталу в умовах постіндустріального суспільства. Проведено аналіз стану національного ринку праці та визначено етапи еволюції системи його державного регулювання. Представлено систематизацію соціокультурних факторів впливу на формування та розвиток соціального капіталу суспільства. Розроблено інституціональне забезпечення підтримки збалансованості розвитку національного ринку праці та обґрунтовано взаємозв’язок ринку праці з економічною безпекою країни. Розвинуто науковий підхід до формування інформаційної мультиагентної системи організації взаємодії учасників ринку праці. Запропоновано напрями адаптації системи соціального партнерства до умов інституціональної трансформації національної економіки та вдосконалено підхід до оцінювання потенціалу розвитку інституту соціального партнерства. Удосконалено організаційно-методичне забезпечення стимулювання розвитку людського капіталу суспільства на основі безперервного підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів. Розвинуто теоретичні положення формування інфраструктурного забезпечення державного регулювання регіональних сегментів національного ринку праці
Диссертация посвящена важной теоретико-прикладной проблеме углубления научных основ организации государственного регулирования институциональных изменений национального рынка труда. Основу её решения составили определение содержания институциональных изменений рынка труда и расширение теоретических основ структурного построения институционального пространства сотрудничества субъектов национальной экономики. Сформировано концептуальное обоснование реформирования национального рынка труда. Разработана методология государственного регулирования институциональных изменений национального рынка труда. Получил дальнейшее развитие теоретический базис формирования и развития человеческого капитала в условиях постиндустриального общества. Проведен анализ состояния национального рынка труда и определены этапы эволюции системы его государственного регулирования. Представлена систематизация социокультурных факторов влияния на формирование и развитие социального капитала общества. Разработано институциональное обеспечение поддержки сбалансированности развития национального рынка труда и обоснована взаимосвязь рынка труда с экономической безопасностью страны. Получил дальнейшее развитие научный подход к формированию информационной мультиагентной системы организации взаимодействия участников рынка труда. Предложены направления адаптации системы социального партнерства к условиям институциональной трансформации национальной экономики и усовершенствован подход к оцениванию потенциала развития института социального партнерства. Усовершенствовано организационно-методическое обеспечение стимулирования развития человеческого капитала общества на основе непрерывного повышения квалификации и переподготовки кадров. Получили дальнейшее развитие теоретические основы формирования инфраструктурного обеспечения государственного регулирования региональных сегментов национального рынка труда.
The thesis presents author's approach to solving a significant scientific and applied problem of broadening scientific principles of the organization of state regulation of institutional changes in the national labour market. Theoretical substantiation of the structural framework of the institutional mechanism for increasing the efficiency of cooperation of participants in social and economic relations on the national labour market is presented. The implementation of this mechanism is aimed at streamlining a complex integrated set of state interests and priorities for the development of the labour market. The systematic and reflexive paradigm of the organization of interaction of the labour market members, aimed at promoting the necessary level of development of productive forces and parameters of industrial relations, is presented. Formalized representation of the interests of participants in social and economic relations is used as the basis for the development of the structural and logical scheme for regulating national labour market. The regularities of creating a social and economic environment for the formation of human capital were determined. The theoretical and methodological basis for the formation of the state strategy of activating the institutional dynamics of the development of the national labour market has been arranged. The hypothesis about the necessity to distinguish between the processes of functioning and development of the national labour market and the corresponding selection of the methods and instruments of state regulation is proved. The specific features, patterns, principles and methods of the formation of the integral institutional space of cooperation of participants of social and economic relations in the national labour market are determined. The conceptual basis for the reform of the national labour market has been formed. The evolution of the system of state regulation of the national labour market was studied and the characteristics of the modern stage of its development were given. Organizational structuring is considered and the principles of formation of the system of state regulation of social and labour relations in the national economy are presented. The basis of this system is the complex of state planning and administrative operations for the formation of institutional support which is focused on the socialization of social and labour relations. The social and cultural factors that influence the formation and development of social capital of society are systematized. The institutional support for balancing the development of the national labour market has been developed. The content of the notion of balancing the national labour market has been expanded by introducing the additional list of relations between the separate parameters of its functioning and development. In order to regulate the level of strategic balance, institutions of the labour market with an identified system of strategic gaps, formalized through the guidance of the concept of a balanced system of indicators, are linked. The orientation towards the concept of the balanced system of indicators allowed the latter to present a separate institution supporting the implementation of state target programs. Using the architectural approach enabled identifying causal relationships between the forms of manifestation of the imbalance of the labour market and the components of determining its economic security. Disparities in the development of the labour market are presented as a threat factor for the expanded reproduction of the labour potential of the country. The scientific approach to the formation of the information multi-agent system for organizing the interaction of the participants of the national labour market is substantiated. This system is understood as a single, coordinated open self-regulatory system based on the balance of expectations and the competitive and cooperative interaction of economic agents. The peculiarity of the proposed multi-agent system is to use the theory of fractals to develop the methodological basis for institutional reform of the state regulation system of the national labour market. This proposal allowed taking into account the differences in the nature and quality of economic development of various sectors and branches of the national economy. The disclosure of the fractal logic of the process of organizing information and institutional support for state regulation of the development of the national labour market was carried out using the apparatus of Petri Networks. The directions of adaptation of the social partnership system to the conditions of the institutional transformation of the national economy are suggested. During the formation of the social partnership system, the reflexive component of the subordination of economic parameters and qualitative characteristics of the activities of the partners in the national labour market was addressed by the tasks of state regulation of the economy. The formation of the holarchy system of the national labour market has made it possible to adapt the activities and parameters of the interaction of social partnership participants to the conditions of the institutional transformation of the national economy. The basis of such an adaptation is the toolkit of architectural modelling of complex socioeconomic systems and the language of architectural modelling ArchiMate. The methodical approach to assessing the potential of the development of the social partnership institute is substantiated. The basis of this methodological approach is the correlation of the levels of satisfaction of the interests of participants in the social partnership, the maturity of the elements of institutional regulation of the interaction of such participants, the effectiveness of business cooperation with agents of labour resources and the previous levels of holarchy system of the national labour market. The results of the assessment of the potential of the development of the social partnership institute were used as the basis for defining the guidelines for re-designing the constituent elements of the institute. The conceptual foundations of organizational and methodical provision of state incentives for the development of human capital of a society are proposed. They are based on proposals for synchronizing the processes of development of the labour market and the market of educational services. The use of hierarchy analysis method is proposed for the purpose of ranking educational institutions while participating in projects supporting the implementation of state target programmes for the development of the national labour market. The theoretical positions of formation of the infrastructure support of state regulation of regional segments of the national labour market are substantiated. Recommendations on simulation of cluster-network interaction of the subjects of the national labour market for the purpose of strengthening the role of self-organization, self-regulation and self-development of the market are given.

Концепция устойчивого развития появилась в результате объединения трех основных точек зрения: экономической, социальной и экологической. Общие черты в характеристике понятия «устойчивость»: а) способность системы к восстановлению параметров после воздействия, б) способность системы к сохранению параметров при воздействии. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30926

Лосовська, Н. В. Організаційно-економічний механізм управління соціальною відповідальністю бізнесу : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.03 / Н. В. Лосовська. - Чернігів, 2020. - 208 с.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо формування організаційно-економічного механізму управління соціальною відповідальністю бізнесу для створення необхідних передумов економічного зростання в Україні та досягнення цілей сталого розвитку. В роботі запропоновано теоретико-методичний підхід до рівня досягнення соціальної відповідальності бізнесу. Обґрунтовано концептуальний підхід до процесу формування та реалізації державно-приватного партнерства в забезпеченні соціальної відповідальності бізнесу, який є цілісною системою. Удосконалено підхід до побудови організаційно-економічного механізму соціальної відповідальності бізнесу. Розроблено методичний підхід оцінки соціальної відповідальності бізнесу, який ґрунтується на GAP-моделі, яка передбачає аналіз розривів та яку адаптовано до оцінки соціальної відповідальності бізнесу, що дозволить проаналізувати розриви очікувань та сприйняття результатів стейкхолдерів. Запропоновано модель інституційного забезпечення розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні, в якій систематизовано за рівнями економічних відносин нормативно-правові документи регулювання розвитку соціальної відповідальності, що дозволило обґрунтувати напрями вдосконалення розвитку вітчизняної соціальної відповідальності бізнесу
Диссертация посвящена углублению теоретико-методических положений и разработке практических рекомендаций по формированию организационно-экономического механизма управления социальной ответственностью бизнеса для создания необходимых предпосылок экономического роста в Украине и достижения целей устойчивого развития. В работе предложен теоретико-методический подход к уровню достижения социальной ответственности бизнеса. Обоснован концептуальный подход к процессу формирования и реализации государственно-частного партнерства в процессе реализации социальной ответственности бизнеса. Усовершенствован подход к построению организационно-экономического механизма социальной ответственности бизнеса. Разработан методический подход оценки социальной ответственности бизнеса основывается на GAP-модели, которая предусматривает анализ разрывов и, которую адаптировано к оценке социальной ответственности бизнеса, что позволит проанализировать разрывы ожиданий и восприятия результатов стейкхолдеров. Предложена модель институционального обеспечения развития социальной ответственности бизнеса в Украине, в которой систематизированы по уровням экономических отношений нормативно-правовые документы регулирования развития социальной ответственности, что позволило обосновать направления совершенствования развития отечественной социальной ответственности бизнеса.
The dissertation is devoted to the deepening of theoretical and methodological provisions and the development of practical recommendations on the formation of organizational and economic mechanism for managing corporate social responsibility to create the necessary preconditions for economic growth in Ukraine and achieve the goals of sustainable development. The analysis of existing approaches to the concept of social responsibility of business showed that there is no single point of view regarding the interpretation of this concept. That is why the author's vision of interpretation of the concept of social responsibility of business is proposed, under which it is expedient to understand voluntary activity aimed at sustainable development of economic entities for the charitable implementation of international and state regulatory acts and signed within the framework of social partnership (public-private) agreements, technical, environmental, social, ethical and economic standards, as well as additional commitments to meet economic and social needs ykholderiv executed under the law and international norms of behavior. The analysis of the evolution of views on the manifestation of corporate social responsibility in the United States and in Western Europe identifies five stages in the development of social responsibilityA theoretical and methodological approach to the level of achieving social responsibility of business is proposed. The conceptual approach to the process of formation and implementation of public-private partnership in ensuring social responsibility of business, which is a holistic system, is substantiated. The approach to construction of the organizational and economic mechanism of social responsibility of business is improved. The developed methodological approach to assessing corporate social responsibility is based on the GAP model, which provides for the analysis of gaps and which is adapted to the assessment of corporate social responsibility, which will analyse the gaps in expectations and perceptions of stakeholder results. In the context of the study, the author proposed a model of institutional support for the development of social responsibility of business in Ukraine, in which the normative legal documents regulating the development of social responsibility were systematized by the levels of economic relations, which allowed to substantiate the directions of improving the development of domestic social responsibility of business. This approach will help to develop corporate social responsibility in Ukraine and achieve significant results in the development of economic, environmental, social and legal components, which will increase the country's rating, its competitive position in the world market and allow it to develop in the context of sustainable development.

Охарактеризовано сучасний соціально-економічний стан економіки України. Зазначено переваги спільної діяльності. Запропоновано умови покращення стану вітчизняної економіки
Охарактеризировано современное социально-экононическое состояние экономики Украины. Приведено преимущества общей деятельности. Предложены условия улучшения состояния отечественной экономики
Modern socio-economic state of Ukraine's economy characterized. Advantages of joint activities mentioned. The conditions improvement of the domestic economy propozed

Брайловський, І. А. Стратегія забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / І. А. Брайловський. - Чернігів, 2018. - 464 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо формування та реалізації стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Обґрунтовано визначення категорії «державно-приватне партнерство», яке враховує сучасну специфіку українських умов становлення ринкових відносин і представляє ДПП як систему інвестиційних по своїй суті проектів. Пропонується модель типової структури проектів ДПП, що передбачає участь у договірних відносинах значного числа сторін. Обґрунтований концептуальний підхід до функціонування системи розвитку ДПП в Україні в аспекті об’єднання активів держави з інвестиційними, управлінськими, мотиваційними та іншими ресурсами приватного сектора, в межах якої розроблено схему формування і реалізації проектів державно-приватного партнерства. Запропоновано алгоритм багатоваріантного моделювання забезпечення розвитку ДПП та авторський підхід до класифікації ризиків ДПП, яка сформована на основі PЕST-аналізу. Ідентифіковані сучасні особливості розвитку державно-приватних партнерств в Україні та запропоновано комплекс змін та відповідних доповнень до діючих законодавчих та підзаконних актів. Визначено, що особливого поширення угоди державно-приватного партнерства набули в якості засобу фінансування суспільної інфраструктури в країнах Європейського Союзу. Систематизовано основні інструменти стратегічного розвитку ДПП, якими користуються органи державної влади та приватний сектор (планування, організація, контроль та регулювання). Обґрунтована концепція забезпечення інноваційного розвитку державно-приватного партнерства в Україні як системи теоретико-методологічних поглядів на пізнання та визначення взаємовигідних організаційно-правових, соціально-економічних та управлінських відносин між органами державної влади, приватним сектором, науково-освітнім сектором та громадськістю. Розроблено структуру стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні, головною метою якої є забезпечення модернізації національної економіки, яка орієнтована на інноваційне оновлення реального сектора та соціальної сфери країни для збільшення обсягів і якості виготовлення суспільно значущих товарів та послуг. Механізм реалізації стратегії забезпечення розвитку державно-приватного партнерства в Україні представляє собою сукупність принципів, методів, соціально-економічних і правових форм, технологій, організаційно-функціональних структур, на основі і за допомогою яких будуються партнерські відносини, та проявляється в конкретних моделях. Для підвищення ефективності реалізації стратегії забезпечення розвитку ДПП, запропоновано використовувати «Дорожню карту розвитку ДПП-2035». Запропоновано технологію контролінгу ризиків проектів ДПП. Ідентифікацію та оцінювання ризиків проектів ДПП запропоновано проводити за групами та сферами виникнення ризикоутворюючих факторів.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по формированию и реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине. Обосновано определение категории «государственно-частное партнерство», которое учитывает современную специфику украинских условий становления рыночных отношений и представляет ГЧП как систему инвестиционных по своей сути проектов. Предлагается модель типовой структуры проектов ГЧП, предусматривающей участие в договорных отношениях значительного числа сторон. Обобщены подходы к классификации моделей ГЧП по критериям: право собственности, ответственность за инвестиции, распределение рисков, срок действия контракта. Предлагается модель типовой структуры проектов ГЧП, предусматривающий участие в договорных отношениях значительного числа сторон, включая правительство, спонсоров проекта, операторов проекта, финансистов, поставщиков, подрядчиков, инженеров, третьих лиц (например, эскроу агентов) и клиентов. Обоснован концептуальный подход к функционированию системы развития ГЧП в Украине в аспекте объединения активов государства с инвестиционными, управленческими, мотивационными и другими ресурсами частного сектора, в рамках которой разработана схема формирования и реализации проектов государственно-частного партнерства. Предложен алгоритм многовариантного моделирования обеспечение развития ГЧП и авторский подход к классификации рисков ГЧП, которая сформирована на основе PЕST-анализа. Предложен подход к управлению рисками ГЧП, что предусматривает: определение сущности и классификация рисков ГЧП по указанным критериям; определение ключевых факторов рисков - вероятность их возникновения и степень их последствий; выявление методов, приемов и принципов распределения рисков, которые необходимо использовать при принятии и реализации решений в условиях риска; определение алгоритма распределения риска; разработку матрицы рисков ГЧП и механизма их смягчения. Идентифицированы современные особенности развития государственно-частных партнерств в Украине и предложен комплекс изменений и соответствующих дополнений в действующие законодательные и подзаконные акты. Определено, что особое распространение соглашения государственно-частного партнерства получили в качестве средства финансирования общественной инфраструктуры в странах Европейского Союза. Систематизированы основные инструменты стратегического развития ГЧП, которыми пользуются органы государственной власти и частный сектор (планирование, организация, контроль и регулирование). Обоснованная концепция обеспечения инновационного развития государственно-частного партнерства в Украине как системы теоретико-методологических взглядов на познание и определение взаимовыгодных организационно-правовых, социально-экономических и управленческих отношений между органами государственной власти, частным сектором, научно-образовательным сектором и общественностью. К действенным шагам в обеспечении развития ГЧП в Украине предложено отнести: формирование и совершенствование существующего нормативно-правового обеспечения для реализации проектов ГЧП, а именно урегулирования взаимодействия Закона Украины «О государственно-частном партнерстве» и других нормативно-правовых актов; расширение сферы направлений применения ГЧП; разработка и внедрение механизмов гарантий и снижения рисков в проектах ГЧП; обеспечение формирования институциональной среды; обеспечение реализации механизмов общественного обсуждения и проведения независимого аудита проектов ГЧП; формирование системы мониторинга процесса реализации проектов ГЧП, в том числе, с целью определения эффективности их моделей; разработка и внедрение устойчивых основ эффективного функционирования ГЧП в различных отраслях отечественной экономики в контексте формирования эффективной нормативно-правовой среды. Разработана структура стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине, главной целью которой является обеспечение модернизации национальной экономики, ориентированной на инновационное обновление реального сектора экономики и социальной сферы страны для увеличения объемов и качества изготовления общественно значимых товаров и услуг. Результатами реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине является получение преимуществ и возможностей как для государственного, так и для частного секторов. Механизм реализации стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине представляет собой совокупность принципов, методов, социально-экономических и правовых форм, технологий, организационно-функциональных структур, на основе и с помощью которых строятся партнерские отношения, и проявляется в конкретных моделях. Для повышения эффективности реализации стратегии обеспечения развития ГЧП, предложено использовать «Дорожную карту развития ГЧП-2035». Предложена технология контроллинга рисков проектов ГЧП. Идентификацию и оценку рисков проектов ГЧП предложено проводить по группам и сферам возникновения рискообразующих факторов. Обосновано, что реализация стратегии обеспечения развития государственно-частного партнерства в Украине ориентирована на комплексное развитие страны в целом и эффективное достижение целей отдельных субъектов хозяйствования за счет непосредственных положительных результатов сотрудничества и возникновения значительного синергетического эффекта, который проявляется в ходе инкорпорирования потенциала частного сектора в социально-экономические стратегии государства на всех уровня управления. Развитие ГЧП в системе рыночной экономики – это процесс совместной деятельности государственных и частных институтов, ориентированной на разработку, принятие и реализацию эффективных решений по развитию социально-экономической системы в целом и достижения целей отдельных субъектов хозяйствования, на основе согласованности интересов сторон и рациональном использовании ресурсов общества.
Thе dіssеrtаtіоn іs dеvоtеd tо thе substаntіаtіоn оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl prіnсіplеs аnd thе dеvеlоpmеnt оf prасtісаl rесоmmеndаtіоns оn thе fоrmаtіоn аnd іmplеmеntаtіоn оf а strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе. Thе dеfіnіtіоn оf thе саtеgоry "publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp" іs grоundеd, whісh tаkеs іntо ассоunt thе сurrеnt spесіfісіty оf thе Ukrаіnіаn соndіtіоns fоr thе еstаblіshmеnt оf mаrkеt rеlаtіоns аnd rеprеsеnts thе PPP аs а systеm оf іnvеstmеnt іn іts еssеnсе оf prоjесts. Thе mоdеl оf thе typісаl struсturе оf PPP prоjесts іs prоpоsеd, whісh іnvоlvеs pаrtісіpаtіоn іn а соntrасtuаl rеlаtіоnshіp оf а sіgnіfісаnt numbеr оf pаrtіеs. Thе соnсеptuаl аpprоасh tо thе funсtіоnіng оf thе PPP dеvеlоpmеnt systеm іn Ukrаіnе іs grоundеd іn thе аspесt оf thе mеrgеr оf stаtе аssеts wіth іnvеstmеnt, mаnаgеmеnt, mоtіvаtіоnаl аnd оthеr rеsоurсеs оf thе prіvаtе sесtоr, wіthіn thе frаmеwоrk оf whісh а sсhеmе fоr thе fоrmаtіоn аnd іmplеmеntаtіоn оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp prоjесts hаs bееn dеvеlоpеd. Thе аlgоrіthm оf multіvаrіаtе mоdеlіng оf thе dеvеlоpmеnt оf PPP аnd thе аuthоr's аpprоасh tо thе сlаssіfісаtіоn оf PPP rіsks, whісh іs bаsеd оn PЕST аnаlysіs, іs prоpоsеd. Thе mоdеrn fеаturеs оf thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіps іn Ukrаіnе аrе іdеntіfіеd аnd а sеt оf сhаngеs аnd соrrеspоndіng аddіtіоns tо thе еxіstіng lеgіslаtіvе аnd rеgulаtоry асts іs prоpоsеd. Іt wаs dеtеrmіnеd thаt thе spесіаl sprеаd оf thе publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp аgrееmеnt wаs асquіrеd аs а mеаns оf fіnаnсіng publіс іnfrаstruсturе іn thе соuntrіеs оf thе Еurоpеаn Unіоn. Thе mаіn strаtеgіс PPP tооls usеd by publіс аuthоrіtіеs аnd thе prіvаtе sесtоr (plаnnіng, оrgаnіzаtіоn, mоnіtоrіng аnd rеgulаtіоn) аrе systеmаtіzеd. Thе соnсеpt оf prоvіdіng іnnоvаtіvе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе аs а systеm оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl vіеws оn thе knоwlеdgе аnd dеtеrmіnаtіоn оf mutuаlly bеnеfісіаl оrgаnіzаtіоnаl аnd lеgаl, sосіо-есоnоmіс аnd mаnаgеrіаl rеlаtіоns bеtwееn stаtе аuthоrіtіеs, thе prіvаtе sесtоr, thе sсіеntіfіс аnd еduсаtіоnаl sесtоr аnd thе publіс іs substаntіаtеd. Thе struсturе оf thе strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе іs dеvеlоpеd, thе mаіn gоаl оf whісh іs tо prоvіdе mоdеrnіzаtіоn оf thе nаtіоnаl есоnоmy, whісh іs оrіеntеd оn thе іnnоvаtіvе rеnеwаl оf thе rеаl sесtоr аnd sосіаl sphеrе оf thе соuntry іn оrdеr tо іnсrеаsе thе vоlumе аnd quаlіty оf mаnufасturіng оf sосіаlly sіgnіfісаnt gооds аnd sеrvісеs. Thе mесhаnіsm оf іmplеmеntаtіоn оf thе strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp іn Ukrаіnе іs а sеt оf prіnсіplеs, mеthоds, sосіо-есоnоmіс аnd lеgаl fоrms, tесhnоlоgіеs, оrgаnіzаtіоnаl аnd funсtіоnаl struсturеs, оn thе bаsіs аnd thrоugh whісh pаrtnеrshіp rеlаtіоns аrе bеіng buіlt, аnd іs mаnіfеstеd іn соnсrеtе mоdеls. Іn оrdеr tо іnсrеаsе thе еffесtіvеnеss оf thе іmplеmеntаtіоn оf thе PPP dеvеlоpmеnt strаtеgy, іt іs prоpоsеd tо usе thе Rоаdmаp fоr thе dеvеlоpmеnt оf PPP-2035. Thе tесhnоlоgy fоr соntrоllіng thе rіsks оf PPP prоjесts іs prоpоsеd. Іt іs prоpоsеd tо іdеntіfy аnd еvаluаtе thе rіsks оf PPP prоjесts by grоups аnd аrеаs оf еmеrgіng rіsk fасtоrs.

Ревко, А. М. Соціогуманітарний простір та його вплив на розвиток регіональних господарських систем : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 / А. М. Ревко. - Чернігів, 2020. - 471 с.
Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретичних та методичних положень, обґрунтуванню наукових та практичних рекомендацій щодо модернізації соціогуманітарного простору регіонів України та його впливу на розвиток регіональних господарських систем. У роботі узагальнено теоретичні підходи щодо формування соціогуманітарного простору регіону. Дослідження існуючих наукових позицій щодо трактування сутності понять «простір», «соціальний простір», «соціогуманітарний простір», «регіональні господарські системи», «інфраструктура» та «соціальна інфраструктура» вітчизняними і закордонними вченими дали змогу ввести в науковий обіг авторське трактування категорій «соціальна інфраструктура регіону», «людиноцентризм» та «соціогуманітарний простір регіону». У процесі дослідження з’ясована ретроспектива розвитку соціальної інфраструктури в структурі соціогуманітарного простору та доведено, що нині просторовий розвиток компонент соціальної інфраструктури відстає від існуючих потреб населення регіону. Встановлено, що головною причиною цього є успадкована Україною економічна система, відповідно до якої фінансування соціальної інфраструктури регіонів здійснюється за залишковим принципом. Дисертанткою обґрунтовано, що якість соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору залежить від зростання соціальної партисипації населення та формування соціального капіталу. У роботі зауважено, що ресурсною складовою соціального капіталу є людський потенціал, оскільки людина є ключовим елементом соціально-економічного розвитку регіонів України. Визначено структуру інституційної складової соціального капіталу, що включає систему суспільних інститутів (державно-правових, економічних та соціально-культурних), інститути громадянського суспільства та систему соціальних норм. У дослідженні доведено, що соціальна інфраструктура являється структурно-функціональною компонентою соціогуманітарного простору та складається з культурологічної, освітньої, медичної, спортивно-фізкультурної та інформаційної інфраструктури. Дисертанткою визначено, що в умовах децентралізованого управління просторово-регулююча компонента соціогуманітарного простору представлена системою управління на регіональному, субрегіональному та місцевому рівнях. Авторкою обґрунтовано закономірності трансформації соціогуманітарного простору, що допомагають ефективно використовувати ресурсний потенціал регіональних господарських систем та оптимізувати економічну діяльність регіонів України в контексті євроінтеграції. Під «закономірностями трансформації соціогуманітарного простору регіону» дисертантка визначає існуючий взаємозв’язок між складовими елементами соціальної інфраструктури в межах певного просторового утворення, котрий впливає на активізацію просторового утворення. Сформульовано систему методологічних принципів оцінки соціальної інфраструктури в межах соціогуманітарного простору. На переконання дисертантки, визначену систему принципів слід доповнити принципом «партисипаційності», який полягає у залученні громадянського суспільства до активної участі в прийнятті рішень щодо розвитку сфер соціальної інфраструктури соціогуманітарного простору, його згуртованості та спрямованості на вирішення соціальних проблем, успадкованих та накопичених у трансформаційний період та принципом «континуальності», який відображає сукупність соціально-економічних цінностей місцевих громад, їх постійне, континуальне вдосконалення. На основі узагальнення існуючих підходів оцінки впливу соціальної інфраструктури на просторовий розвиток продуктивних сил запропоновано авторську методику, що дозволило провести методологічно коректні зіставлення та ранжування областей України та воєводств Республіки Польщі як за рівнем розвитку соціальної інфраструктури, так і за окремими складовими – рівнем розвитку освітньої, культурологічної та медичної інфраструктури. У ході дисертаційного дослідження проведено детальний статистичний аналіз стану та тенденції розвитку освітньої, медичної та культурологічної підсистем соціальної інфраструктури 22 областей України. Часовий лаг оцінки підсистем соціальної інфраструктури регіонів охоплює 2010-2017 рр. Установлено відсутність рівного доступу населення регіонів України до закладів освіти, що викликає ризики соціального відторгнення, обмежує індивідуальні можливості населення та ускладнює процес переходу до інклюзивного типу розвитку. Виявлено, що кадровий потенціал медичної інфраструктури України має виражену регіональну дивергенцію (як в просторовій, так і в професійній структурі). Відповідно до розробленої авторської методики, дисертанткою проведено моніторинг рівня впливу соціальної інфраструктури на розвиток соціогуманітарного простору для кожного регіону України та Республіки Польщі. За результатами рейтингового оцінювання авторкою виділено чотири групи регіонів (регіони-лідери, провідні регіони, периферійні регіони та регіони-аутсайдери). Результати дослідження дають підстави для висновків, що Польща, як і Україна, має виражену регіональну дивергенцію соціальної інфраструктури. Доведено, що населення регіонів України має значно гірші умови доступу до послуг соціальної інфраструктури та, як наслідок, формування людського потенціалу ніж населення європейських країн. На думку авторки, важливим вектором подолання негативної тенденції розбудови соціальної інфраструктури регіонів України є розвиток продуктивної співпраці між усіма рівнями управління, оскільки від співробітництва і ієрархії в цій сфері залежить реалізація спільних цілей, однією з яких є виховання освіченого та здорового соціуму. Віддаючи належне важливості розвитку соціального підприємництва як головного ресурсу соціальної інфраструктури, що сприяє покращенню фінансової незалежності територіальних громад, дисертантка підкреслює вагомість освітньої інфраструктури в формуванні соціального підприємництва в деяких європейських країнах. Сформовано авторську думку стосовно трактування поняття «соціальне підприємництво» як інноваційної діяльності особи або групи людей, які отримують прибуток від своєї діяльності, здійснюють системні зміни в екологічній або соціальній сфері та значний вплив на економічний розвиток та формування нового соціогуманітарного простору регіональних господарських систем. У роботі акцентується увага на тому, що розвиток соціального підприємництва здійснює значний вплив на нагромадження соціального капіталу, що вкрай необхідний для формування громадянського суспільства та інклюзивного просторового розвитку. У дисертації розроблено структурно-логічну модель розбудови публічноприватного партнерства соціальної інфраструктури, котра базується на сукупності ресурсів, використання яких для вирішення соціальних проблем та при ефективній співпраці між бізнесом, урядом, інститутами громадянського суспільства та залученні територіальних громад сприяє формуванню нового соціогуманітарного простору. Доповнено економічний зміст поняття «публічно-приватне партнерство соціальної інфраструктури», що являє собою систему взаємовідносин між публічними та приватними партнерами, а також інститутами громадянського суспільства, з метою реалізації спільних проектів у межах соціальної інфраструктури, котрі спрямовані на досягнення економічних, соціальних чи екологічних результатів у формі конкретного суспільного блага, шляхом використання спільних ресурсів, розподілу між партнерами відповідальності, ризиків та винагороди, задля організації взаємовигідного, довгострокового співробітництва, спрямованого на створення нових та модернізацію існуючих об'єктів соціальної інфраструктури регіону. Авторкою удосконалено інституціональний механізм розбудови нового соціогуманітарного простору регіону в умовах децентралізації, детермінантою якого, з одного боку, є відносини власності, а з іншого, – релевантне нормативно-правове поле діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та підвищення партисипації інститутів громадянського суспільства. При цьому під ынституціональними засадами розбудови соціогуманітарного простору дисертантка розуміє систему норм, правил та напрямів, котрі продукує держава та громадянське суспільство з метою реалізації можливостей та прав людини щодо відтворення власного потенціалу в межах існуючої соціальної інфраструктури регіону. У дисертаційній роботі вперше розроблено просторову модель модернізації соціальної інфраструктури простору в контексті започаткованих реформ, базисом якої є чітке розмежування обов’язків, завдань та відповідальності між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також вектори структуризації просторової організації соціальної інфраструктури. Дисертанткою визначено, що, з огляду на європейський досвід, напрямом модернізації освітньої інфраструктури є створення профорієнтаційних центрів для молоді, метою діяльності яких має стати допомога здобувачам освіти в прийнятті рішень, пов’язаних із вибором освітнього та професійного напряму розвитку, а також планування кар’єри. У роботі наголошено, що ефективне освітньо-професійне консультування молоді протидіє соціальній відчуженості, а також допомагає в прийнятті професійних та освітніх рішень. Набули подальшого розвитку концептуальні засади формування нової соціогуманітарної стратегії в умовах переходу до інклюзивного розвитку регіону, що базуються на управлінській моделі модернізації соціогуманітарного простору, що включає центральні органи державної влади, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та інститути громадянського суспільства
The dissertation is devoted to deepening of theoretical and methodological provisions, substantiation of scientific and practical recommendations on modernization of socio-humanitarian space of Ukrainian regions and its influence on development of regional economic systems. The paper summarizes the theoretical approaches to the formation of sociohumanitarian space of the region. Research of existing scientific positions on the interpretation of the essence of the concepts of “space”, “social space”, “sociohumanitarian space”, “regional economic systems”, “infrastructure” and “social infrastructure” by domestic and foreign scientists made it possible to enter into the scientific circulation the author's interpretation of categories “social infrastructure of the region”, “human-centrism” and “socio-humanitarian space of the region”. In the research process, the retrospective of social infrastructure development in the structure of socio-humanitarian space is found out and it is proved that the spatial development of the components of social infrastructure is lagging behind the existing needs of the population of the region. It is established that the main reason for this is the economic system inherited by Ukraine, according to which the financing of the social infrastructure of the regions is carried out on a residual basis. The author proved that the quality of social infrastructure of sociohumanitarian space depends on the growth of social participation of the population and the formation of social capital. This paper highlights that human potential is a resource component of social capital, because people is a key element of socioeconomic development of Ukrainian regions. The structure of the institutional component of social capital is defined, including the system of public institutions (state-legal, economic and socio-cultural), civil society institutions and the system of social norms. The study proves that social infrastructure is a structural and functional component of socio-humanitarian space and consists of cultural, educational, medical, sports-physical and informational infrastructure. The author proves that in the conditions of decentralized management, the spatial and regulatory component of the socio-humanitarian space is represented by the system of management at the regional, sub-regional and local levels. The author substantiates the legal conformity of transformation of sociohumanitarian space, which help to effectively use the resource potential of regional economic systems and optimize the economic activity of Ukrainian regions in the context of European integration. “Legal conformity of transformation of the sociohumanitarian space of the region" is defined by the author as an existing relationship between the constituent elements of social infrastructure within a specific spatial formation, which influences the activation of spatial formation. The system of methodological principles of social infrastructure assessment within the socio-humanitarian space is formulated. The defined system of principles, in the author's view, should be complemented by the principle of “participation”, which consists in involvement of civil society in the active participation in decisionmaking on the development of social infrastructure areas of the socio-humanitarian space, its cohesion and orientation to solving social problems, inherited and accumulated in the transformation period and the principle of “continuality”, which reflects the totality of socio-economic values of local communities, their constant, continual improvement. On the basis of generalization of existing approaches to assessing the impact of social infrastructure on the spatial development of productive forces, the author's method is proposed, which allowed to conduct methodologically correct comparisons and ranking of Ukrainian regions and Polish voivodships both by the level of social infrastructure development and by individual components - the level of education, cultural and medical infrastructure. The dissertation research provides a detailed statistical analysis of the state and trends of educational, medical and cultural subsystems of social infrastructure development of Ukraine’s regions. The time lag of assessment of the subsystems of social infrastructure of the regions covers 2010-2017. Unavailability of equal access of the population in the Ukrainian regions to the educational institutions, which poses risks of social exclusion, limits the individual opportunities of the population and complicates the process of transition to inclusive type of development is established. It is revealed that the human capacity of the medical infrastructure of Ukraine has a pronounced regional divergence (both in spatial and professional structure). According to the author's methodology, scientist monitors the level of influence of social infrastructure on the development of socio-humanitarian space for each region of Ukraine and the Republic of Poland. According to the rating, the author identifies four groups of regions (leader regions, leading regions, peripheral regions, and outsider regions). The results of the study provide grounds for the conclusion that Poland, like Ukraine, has a pronounced regional divergence of social infrastructure. It is proved that the population in the regions of Ukraine has much worse conditions for access to social infrastructure services and, as a result, the formation of human potential than the population of European countries. In the author's opinion, the development of productive cooperation between all levels of government is an important vector for overcoming the negative tendency of development of social infrastructure of Ukraine's regions, since the cooperation and hierarchy in this sphere depend on the realization of common goals, one of which is the education of an educated and healthy society. Paying tribute to the importance of the development of social entrepreneurship as the main resource of social infrastructure, which contributes to the financial independence of territorial communities, scientist emphasizes the importance of educational infrastructure in the formation of social entrepreneurship in some European countries. The author's opinion regarding the interpretation of the concept of “social entrepreneurship” as an innovative activity of a person or group of people who profit from their activities, make systematic changes in the environmental or social sphere, and have a significant impact on the economic development and formation of new socio-humanitarian space of regional economic systems is formed. This thesis focuses on the fact that the development of social entrepreneurship has a significant impact on the accumulation of social capital, which is essential for the formation of civil society and inclusive spatial development. In the thesis the structural and logical model of the development of public-private partnership of social infrastructure, which is based on the combined resources, the use of which for solving social problems and with the effective cooperation between business, government, civil society and the involvement of local communities, promotes the formation of new socio-humanitarian space is worked out. The economic content of the concept of “public-private partnership of social infrastructure”, which is a system of relations between public and private partners, as well as civil society institutions, with the aim of implementing joint projects within the framework of social infrastructure aimed at achieving economic, social or environmental results in the form of a specific public good, through the use of common resources, the sharing of responsibility, risk and reward between partners, for the organization of mutually beneficial, long-term cooperation aimed at creating new and modernizing existing social infrastructure in the region is supplemented. The institutional mechanism for the development of new socio-humanitarian space in the region in terms of decentralization, the determinant of which, on the one hand, there are property relations, and the other - the relevant regulatory field of activity of the executive branch authorities, local government and increasing participation of civil society is improved by author. At the same time, under the institutional principles of building a socio-humanitarian space, scientist understands the system of norms, rules and directions produced by the state and civil society in order to realize the opportunities and human rights for the reproduction of one's own potential within the existing social infrastructure of the region. Within the framework of the dissertation, the spatial model of social infrastructure modernization in the context of reforms initiated whose basis is a clear segregation of obligations, tasks and responsibilities between the executive and local governments, as well as vectors structuring the spatial organization of social infrastructures are developed first. The author determines that, in the light of European experience, the direction of modernization of educational infrastructure is the creation of career guidance centers for young people, the purpose of which should be to help young people in making decisions related to the choice of educational and professional direction of development, as well as the career planning. The paper points out that effective educational and vocational counseling for young people counteracts social exclusion and helps in making professional and educational decisions. The conceptual foundations for the formation of a new socio-humanitarian strategy in the context of the transition to an inclusive development of the region, based on the managerial model of modernization of the socio-humanitarian space, including central government bodies, local executive bodies, local government bodies and civil society institutions, are further developed.

Ніколюк, О. В. Механізм регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва: теорія, методологія, практика : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.03 / О. В. Ніколюк. - Чернігів, 2019. - 417 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва. Запропоновано визначення поняття регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, що трактується як система впорядкованих економіко-господарських процесів за допомогою встановлених державою і ринком правил, норм, традицій, що формують відповідне інституційне поле. Обґрунтовано комплекс інституційно-організаційних і функціонально-управлінських моделей, які сприяють забезпеченню селективного підходу у вирішенні проблем аграрного виробництва та адекватної відповідності запропонованих заходів інституціональним особливостям за рахунок єдності складу учасників регулювання з одночасним розмежуванням функцій генератора розвитку аграрного виробництва і їх реалізації на державному, регіональному та місцевому рівнях. Розроблено концепцію регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, яка є передумовою визначення пріоритетних напрямів національної стратегії розвитку аграрного виробництва та передбачає концептуальний, методологічний, методичний рівні та організаційно-економічне забезпечення, реалізація якої орієнтована на підвищення конкурентоспроможності аграрного виробництва. Обґрунтовано методичний підхід до моделювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва у контексті раціональності застосування інструментів регулювання, який включає комплекс етапів. Репрезентована інтегрована система інституційного забезпечення державного регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, яка функціонує за допомогою сукупності спеціальних механізмів, які охоплюють і регламентують усі процеси, що відбуваються в аграрному виробництві. У ході дослідження проведено узагальнення пріоритетних напрямів формування раціональної державної регуляторної аграрної політики, які сприятимуть забезпеченню модернізації та гарантуванню соціально-економічного розвитку аграрного виробництва. Обґрунтована необхідність формування та реалізації механізму державно-приватного партнерства щодо забезпечення соціально-економічного розвитку аграрного виробництва в Україні. У рамках дослідження запропоновано активізувати діяльність аграрних інноваційних центрів, для інституційного забезпечення розвитку аграрного виробництва (агрополісів, агротехнологічних парків, бізнес-інкубаторів, аграрних регіональних та промислових кластерів тощо), які складають організаційну основу інноваційних процесів, відіграють важливу роль у перенесенні технологій із сфери фундаментальних розробок до сфери виробництва. Запропоновано комплексний механізм регулювання соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, який розглядається як сукупності взаємоузгоджених засобів, методів та інструментів впливу регулюючої складової, які корелюють з взаємозв’язками всіх складових соціально-економічного розвитку аграрного виробництва, продукують синергетичні ефекти макроекономічного зростання. Розроблено структуру і зміст стратегії соціально-економічного розвитку аграрного виробництва в Україні, яка визначає комплекс взаємопов’язаних пріоритетів, цілей, завдань та заходів.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по функционированию механизма регулирования развития аграрного производства. Предложено определение понятия регулирования социально-экономического развития аграрного производства, которое трактуется как система упорядоченных экономико-хозяйственных процессов с помощью установленных государством и рынком правил, норм, традиций, формирующих соответствующее институциональное поле, которое создает предпосылки для эффективного функционирования субъектов аграрного производства за счет их адаптированного развития, объединяя финансовые, производственные, кадровые, инновационно-технологические и информационные возможности. Обоснован комплекс институционально-организационных и функционально-управленческих моделей, способствующих обеспечению селективного подхода в решении проблем аграрного производства и адекватного соответствия предлагаемых мер институциональным особенностям за счет единства состава участников регулирования с одновременным разграничением функций генератора развития аграрного производства и их реализации на региональном и местном уровнях. Разработана концепция регулирования социально-экономического развития аграрного производства, которая является предпосылкой определения приоритетных направлений национальной стратегии развития аграрного производства и предусматривает концептуальный, методологический, методический уровни и организационно-экономическое обеспечение, реализация которой ориентирована на повышение конкурентоспособности аграрного производства, достижение социально-экономического и других эффектов в развитии аграрного производства и национальной экономики. Обоснован методический подход к моделированию социально-экономического развития аграрного производства в контексте рациональности применения инструментов регулирования, включающий комплекс этапов. Предложен научно-методический подход к интегральной оценке эффективности регулирования социально-экономического развития аграрного производства, который предусматривает определение совокупного стабилизирующего и поддерживающего функционального воздействия регулирующих действий на социально-экономическое развитие аграрного производства. Результаты моделирования интегральной оценки эффективности регулирования социально-экономического развития аграрного производства позволили получить среднее значение показателя, который соответствует оценке «удовлетворительно». Представлена интегрированная система институционального обеспечения государственного регулирования социально-экономического развития аграрного производства, которая функционирует с помощью совокупности специальных механизмов, которые охватывают и регламентируют все процессы, происходящие в аграрном производстве. В свою очередь сама система институционального обеспечения аграрного производства является элементом сложного порядка – национальной системы государственного регулирования, которая сформирована на основе современных достижений научно-технического прогресса, культурных и духовных традиций и тому подобное. В ходе исследования проведено обобщение приоритетных направлений формирования рациональной государственной регуляторной аграрной политики, способствующие обеспечению модернизации и обеспечению социально-экономического развития аграрного производства. С учетом результатов проведенного исследования, выявленных предпосылок, установленных взаимосвязей, выделенных функциональных подсистем, сформирована модель социально-экономического развития аграрного производства на условиях интегрирующего взаимодействия государства и субъектов аграрного производства. Обоснована необходимость формирования и реализации механизма государственно-частного партнерства в обеспечении социально-экономического развития аграрного производства в Украине. Механизм государственно-частного партнерства регламентирует организационные основы взаимодействия органов власти и аграрного бизнеса при формировании политики развития аграрного производства, а также экономические методы генерации целей, мероприятий по совершенствованию форм государственно-частного партнерства и проведению системного мониторинга их эффективности. В рамках исследования предложено активизировать деятельность аграрных инновационных центров для институционального обеспечения развития аграрного производства (агротехнологических парков, бизнес-инкубаторов, аграрных региональных и промышленных кластеров и т.д.), которые составляют организационную основу инновационных процессов, играют важную роль в переносе технологий из сферы фундаментальных разработок в сферу производства, что способствует: коммерциализации результатов научных исследований, результативным структурным сдвигам в национальной экономике, развитию регионов, росту конкурентоспособности аграрной продукции на мировом рынке. Предложен комплексный механизм регулирования социально-экономического развития аграрного производства, который рассматривается как совокупности взаимосогласованных средств, методов и инструментов воздействия регулирующей составляющей, которые коррелируют с взаимосвязями всех составляющих социально-экономического развития аграрного производства, производят синергетические эффекты макроэкономического роста и предусматривают совокупность методов координации, инструментов, нормативно-правовых норм, упорядоченных должным образом с целью преодоления препятствий, которые стоят на пути реализации стратегии социально-экономического развития аграрного производства и национальной экономики. Разработана структура и содержание стратегии социально-экономического развития аграрного производства в Украине, которая определяет комплекс взаимосвязанных приоритетов, целей, задач и мероприятий. Для реализации стратегии необходимо выполнить комплекс задач: определение основных параметров социально-экономического развития аграрного производства; определение приоритетов аграрной политики; выбор путей и способов достижения целей и задач обеспечения социально-экономического развития аграрного производства; формирование комплекса мероприятий, обеспечивающих достижение целей и задач; определение необходимых ресурсов для достижения целей и задач; организация мониторинга реализации документов стратегического планирования в обеспечении социально-экономического развития аграрного производства.
Thе dіssеrtаtіоn іs dеvоtеd tо thе substаntіаtіоn оf thеоrеtісаl аnd mеthоdоlоgісаl fоundаtіоns аnd thе dеvеlоpmеnt оf prасtісаl rесоmmеndаtіоns fоr mесhаnіsm fоr rеgulаtіng thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn. Thе dеfіnіtіоn оf thе соnсеpt оf thе mесhаnіsm оf rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, whісh іs іntеrprеtеd аs а systеm оf оrdеrеd есоnоmіс аnd есоnоmіс prосеssеs wіth thе hеlp оf stаtе аnd mаrkеt rulеs, nоrms аnd trаdіtіоns, fоrmіng thе соrrеspоndіng іnstіtutіоnаl fіеld, іs prоpоsеd. Thе соmplеx оf іnstіtutіоnаl аnd оrgаnіzаtіоnаl аnd funсtіоnаl-mаnаgеmеnt mоdеls, whісh prоmоtе thе prоvіsіоn оf а sеlесtіvе аpprоасh іn sоlvіng prоblеms оf аgrаrіаn prоduсtіоn аnd аdеquаtе соrrеspоndеnсе оf thе prоpоsеd mеаsurеs tо іnstіtutіоnаl fеаturеs duе tо thе unіty оf thе соmpоsіtіоn оf thе pаrtісіpаnts оf rеgulаtіоn, whіlе dіffеrеntіаtіng thе funсtіоns оf thе gеnеrаtоr оf thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn аnd thеіr іmplеmеntаtіоn оn thе stаtе, rеgіоnаl аnd lосаl lеvеls. Thе соnсеpt оf rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іs dеvеlоpеd, whісh іs а prеrеquіsіtе fоr dеtеrmіnіng thе prіоrіty dіrесtіоns оf thе nаtіоnаl strаtеgy fоr thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, аnd іnсludеs соnсеptuаl, mеthоdоlоgісаl, mеthоdоlоgісаl lеvеls аnd оrgаnіzаtіоnаl аnd есоnоmіс suppоrt, thе іmplеmеntаtіоn оf whісh іs аіmеd аt іnсrеаsіng thе соmpеtіtіvеnеss оf аgrаrіаn prоduсtіоn. Thе mеthоdісаl аpprоасh tо thе mоdеlіng оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іn thе соntеxt оf thе rаtіоnаlіty оf thе usе оf rеgulаtоry іnstrumеnts, whісh іnсludеs а sеt оf stаgеs, іs substаntіаtеd. Rеprеsеntеd іntеgrаtеd systеm оf іnstіtutіоnаl suppоrt fоr stаtе rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, whісh funсtіоns thrоugh а sеt оf spесіаl mесhаnіsms thаt соvеr аnd rеgulаtе аll prосеssеs оссurrіng іn аgrісulturаl prоduсtіоn. Іn thе соursе оf thе rеsеаrсh, gеnеrаlіzаtіоn оf prіоrіty dіrесtіоns оf thе fоrmаtіоn оf а rаtіоnаl rеgulаtоry аgrаrіаn pоlісy hаs bееn саrrіеd оut, whісh wіll prоmоtе thе mоdеrnіzаtіоn аnd guаrаntееіng thе sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn. Thе nесеssіty оf fоrmіng аnd rеаlіzаtіоn оf thе mесhаnіsm оf publіс-prіvаtе pаrtnеrshіp fоr prоvіdіng sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іn Ukrаіnе іs substаntіаtеd. Thе study prоpоsеs tо іntеnsіfy thе асtіvіtіеs оf аgrаrіаn іnnоvаtіоn сеntеrs, іnstіtutіоnаl suppоrt fоr thе dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn (аgrоpоlіsеs, аgrо-tесhnоlоgy pаrks, busіnеss іnсubаtоrs, аgrаrіаn rеgіоnаl аnd іndustrіаl сlustеrs, еtс.), whісh fоrm thе оrgаnіzаtіоnаl bаsіs fоr іnnоvаtіvе prосеssеs, plаy аn іmpоrtаnt rоlе іn trаnsfеrrіng tесhnоlоgіеs frоm thе sphеrе оf fundаmеntаl dеvеlоpmеnts іn thе sphеrе оf prоduсtіоn. Thе соmplеx mесhаnіsm оf rеgulаtіоn оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іs prоpоsеd, whісh іs соnsіdеrеd аs а sеt оf mutuаlly аgrееd fасіlіtіеs, mеthоds аnd tооls оf іnfluеnсе оf thе rеgulаtоry соmpоnеnt, whісh соrrеlаtе wіth thе іntеrсоnnесtіоns оf аll соmpоnеnts оf thе sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn, prоduсе synеrgіstіс еffесts оf mасrоесоnоmіс grоwth. Thе struсturе аnd соntеnt оf thе strаtеgy оf sосіо-есоnоmіс dеvеlоpmеnt оf аgrаrіаn prоduсtіоn іn Ukrаіnе, whісh dеfіnеs а sеt оf іntеrrеlаtеd prіоrіtіеs, gоаls, tаsks аnd mеаsurеs, іs dеvеlоpеd

Казарян, Г. Г. Інституційне регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю: теорія, методологія, практика. - дис. ...д-ра екон. наук : 08.00.03 / Г. Г. Казарян. - Чернігів, 2019. - 436 с.
Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Запропоновано визначати систему соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю як сукупність окремих суб’єктів, компонентів, елементів, що перебувають у постійному взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємодії у процесі задоволення різнопланових потреб такої категорії населення , спираючись на принципи та методи її інституційного регулювання. Розроблено схему інтегрального механізму інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю, метою якого є розв’язання життєвих соціально-економічних проблем і потреб та який передбачає реалізацію спеціалізованих механізмів. Обґрунтована необхідність розроблення та впровадження концепції інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Визначена роль та значення вітчизняної нормативно-правової бази у регулюванні соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Ідентифіковано сукупність організаційно-інституційних факторів, які впливають на рівень соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Побудовано структурно-функціональну модель державного інституційного регулювання системи соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю, яка адаптована до умов функціонування національної економіки та ключовими концептуальними компонентами якої визначено: підвищення рівня якості життя осіб з інвалідністю; орієнтація на фахову підготовку та перепідготовку осіб з інвалідністю; сприяння участі осіб з інвалідністю в соціально-економічному житті суспільства; активізація розвитку міжнародного співробітництва громадських та професійних об’єднань інвалідів. Розроблена концептуальна модель державно-приватного партнерства щодо удосконалення інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю. Запропоновано напрями імплементації світового досвіду державної політики щодо підтримки соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні у розрізі двох груп завдань: стимулювання суб’єктів приватного сектора до підтримки осіб з інвалідністю; безпосередня соціально-економічна підтримка осіб з інвалідністю (професійна, освітня, медична). Доведена необхідність формування ефективної організації інституційного регулювання соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю як сукупності ланок нерозривного ланцюга: наукових, законодавчих, управлінських, організаційних, виконавчих, економічних. Розроблено стратегію соціально-економічного забезпечення осіб з інвалідністю в Україні, що потребує значних кадрових, матеріальних, фінансових ресурсів і часу. В основу цієї стратегії закладено визнання прав інвалідів, і пов’язана з цим ліквідація всіх форм дискримінації по відношенню до них. Запропоновано науково-методичний підхід для підбору робочого місця особам з інвалідністю, результати якого дають можливість здійснювати вибір з великої кількості альтернатив такого робочого місця, яке найбільше відповідатиме трудовим запитам особи з інвалідністю та містить найбільш суттєві для нього переваги.
Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методологических основ и разработке практических рекомендаций по совершенствованию институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Обоснована целесообразность трактовки системы социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью как совокупности отдельных субъектов, компонентов и элементов, находящихся в тесной взаимосвязи, взаимозависимости и взаимодействия в процессе удовлетворения разноплановых потребностей такой категории населения на основе реализации определенной совокупности принципов и методов институционального регулирования. Разработана схема интегрального механизма институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью, целью которого является содействие решению социально-экономических проблем и удовлетворению потребностей таких лиц. Реализацию функций интегрального механизма обеспечивают такие специализированные механизмы как: финансовый, нормативно-правовой, организационный, кадровый, научно прикладной, информационный, профориентационный и образовательный. Обоснована необходимость разработки и внедрения концепции институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. К приоритетным направлениям реализации концепции в краткосрочный период отнесены: нормативно-правовое обеспечение; финансово-экономическое обеспечение; информационно-аналитическое обеспечение; организационно-институциональное обеспечение; кадровое и образовательное обеспечение; научно-технологическое обеспечение. Осуществлен анализ отечественной нормативно-правовой базы в сфере регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Проведенный анализ регуляторных актов в исследуемой сфере позволил выделить иерархическую структуру регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью в Украине. Проведенное исследование позволило выявить основные негативные моменты функционирования специализированных предприятий для лиц с инвалидностью: низкий уровень заработной платы; технологическая отсталость производства, то обусловливает низкую производительность труда и неконкурентоспособность продукции таких предприятий. В диссертации идентифицировано совокупность организационно-институциональных факторов, влияющих на уровень социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью: наличие необходимого количества специализированных учреждений, организаций, способствующих социально-экономическому обеспечению лиц с инвалидностью; образовательный и профессиональный уровень лиц с инвалидностью; заинтересованность руководителей предприятий в использовании труда лиц с инвалидностью; соблюдение нормативов по квотированию рабочих мест для лиц с инвалидностью; количество учреждений, обеспечивающих медицинское обслуживание, реабилитацию и получение образования для такой категории населения. Разработана структурно-функциональную модель государственного институционального регулирования системы социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью, которая адаптирована к условиям функционирования национальной экономики. Ключевыми концептуальными компонентами такой модели определены: повышение качества жизни лиц с инвалидностью (медицинское, страховое и образовательное обеспечение); ориентация на профессиональную подготовку и переподготовку лиц с инвалидностью; содействие участию лиц с инвалидностью в социально-экономической жизни общества; активизация международного сотрудничества общественных и профессиональных объединений инвалидов. Разработана концептуальная модель государственно-частного партнерства с целью совершенствования институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Для обеспечения функционирования такой модели предусмотрено использование широкого набора инструментов, но в качестве ключевых выделяется: социальный заказ; стандартизация; оценка качества услуг; государственно-общественное сотрудничество по вопросам социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью. Предложены направления имплементации мирового опыта государственной политики в области поддержки социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью в Украине в разрезе решения двух групп задач: 1) стимулирование субъектов предпринимательства к поддержке лиц с инвалидностью; 2) расширение и совершенствование непосредственно государственной социально-экономической поддержки лиц с инвалидностью (профессиональной, образовательной, медицинской). Доказана целесообразность формирования эффективной организации институционального регулирования социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью как совокупности звеньев неразрывной цепи: научных, законодательных, управленческих, организационных, исполнительных, экономических. Обоснована необходимость разработки стратегии социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью в Украине, что требует значительных кадровых, материальных, финансовых ресурсов и времени. В основу этой стратегии заложено признание прав инвалидов, и связанная с этим ликвидация всех форм дискриминации по отношению к ним. Предложены новые ключевые аспекты механизма формирования стратегии социально-экономического обеспечения лиц с инвалидностью: социально-экономические; политико-правовые; организационно-управленческие; научно-методологические; морально-этические; информационные. Предложено научно-методический подход к подбору рабочего места лицам с инвалидностью, результаты которого позволяют осуществлять выбор из большого количества альтернатив рабочего места, наиболее отвечающего запросам лиц с инвалидностью. Данная методика является универсальной и пригодна для применения также и в других ситуациях, касающихся выбора рабочих мест с учетом предпочтений конкретных индивидов.
The dissertation is devoted to the substantiation of theoretical and methodological foundations and the development of practical recommendations for improving the institutional regulation of social and economic provision of persons with disabilities. The definition of the category "socio-economic provision of persons with disabilities" is substantiated, which is proposed to be considered as a process or result of the proper functioning of the institutional regulation mechanism in the context of the implementation of the rights, freedoms and legitimate interests of persons with disabilities in various spheres of their life, which are regulated and guaranteed by the state. It is proposed to determine the system of social and economic provision of persons with disabilities as a set of separate subjects, components, elements that are in constant interconnection, interdependence and interaction in the process of disclosure of the composition and content of socio-economic provision of persons with disabilities, based on the principles and methods of its institutional regulation. The scheme of the integrated mechanism of institutional regulation of socio-economic provision of persons with disabilities aimed at solving life-related socio-economic problems and needs, which involves the implementation of specialized mechanisms, is developed. The necessity of the development and implementation of the concept of institutional regulation of socio-economic provision of persons with disabilities is substantiated. The role and significance of the domestic legal and regulatory framework in the regulation of social and economic provision of persons with disabilities are determined. A set of organizational and institutional factors influencing the level of social and economic provision of persons with disabilities has been identified. The structural-functional model of the state institutional regulation of the system of socio-economic provision of persons with disabilities, adapted to the conditions of functioning of the national economy and the key conceptual components of which is defined: improving the quality of life of persons with disabilities; orientation towards vocational training and re-training of persons with disabilities; promotion of participation of persons with disabilities in the socio-economic life of society; intensifying the development of international cooperation of public and professional associations of the disabled. A conceptual model of public-private partnership was developed for improving institutional regulation of social and economic provision of persons with disabilities. The directions of implementation of world experience of state policy concerning support of socio-economic provision of persons with disabilities in Ukraine are proposed in terms of two groups of tasks: stimulation of private sector entities to support persons with disabilities; direct social and economic support of persons with disabilities (professional, educational, medical). The necessity of formation of effective organization of institutional regulation of socio-economic provision of persons with disabilities as a set of links of inextricable chain: scientific, legislative, administrative, organizational, executive, economic. The strategy of socio-economic provision of persons with disabilities in Ukraine, which requires significant personnel, material, financial resources and time, is developed. The basis of this strategy is the recognition of the rights of persons with disabilities and the associated elimination of all forms of discrimination against them. The scientific-methodical approach for selecting a work place for persons with disabilities is proposed, the results of which allow to make a choice from a large number of alternatives to such a workplace that is most suitable for the labor demands of a person with disabilities and contains the most significant advantages for him.

На погляд авторів, сучасні тенденції у підготовці робітничих кадрів лежать у площині налагодження дієвого соціального партнерства роботодавців, корпоративних і державних навчальних закладів, впровадження європейського досвіду дуальної професійної освіти за участю високотехнологічних підприємств і кращих навчальних закладів на основі принципів громадянського суспільства та сталого розвитку

На погляд авторів, сучасні тенденції у підготовці робітничих кадрів лежать у площині налагодження дієвого соціального партнерства роботодавців, корпоративних і державних навчальних закладів, впровадження європейського досвіду дуальної професійної освіти за участю високотехнологічних підприємств і кращих навчальних закладів на основі принципів громадянського суспільства та сталого розвитку

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2018. У дисертації проведено загальнотеоретичний аналіз участі професійних спілок у розбудові соціально-правової держави. Розроблено теоретичні та практичні рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності профспілок у сфері забезпечення прав людини і громадянина. У дисертаційній роботі обґрунтовано висновок про те, що особлива роль професійних спілок у процесі розбудови соціально-правової держави полягає насамперед у налагодженні зв’язку суспільства і держави, зокрема шляхом участі профспілок у процесі розробки та прийняття нормативно-правових актів, здійсненні громадського контролю за діяльністю суб’єктів владних повноважень, наданні правової допомоги, представництві інтересів громадян, правоосвітній роботі, виконанні ролі регулятора суспільних конфліктів. Доведено, що взаємодія профспілок і держави, яка ґрунтується на принципах рівноправного партнерства, прозорості, довіри, залучення профспілок до прийняття рішень із соціально-трудових питань, сприяє реалізації основних засад соціально-правової держави, зокрема налагодженню дієвого механізму захисту прав і свобод людини і громадянина, демократизації суспільних процесів, високому рівню розвитку соціального законодавства, загальному добробуту населення. Виявлено прогалини в законодавстві, яке регулює відносини за участю профспілок, та надано пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.

У роботі розглядаються теоретичні засади формування мотивації персоналу як складової соціально-трудових відносин керуючої компанії готельно-ресторанними комплексами «Ribas Hotels Group». Проаналізовано сучасний стан діяльності компанії та систему соціального працівників заохочення керуючої компанії готельно-ресторанними комплексами «Ribas Hotels Group». Запропоновано заходи щодо підвищення ефективності діючої системи мотивації персоналу та системи соціального заохочення, наведено змістовні пропозиції.
Theoretical principles of forming of motivation of personnel are in process examined as a constituent of sociallabour relations of managing company by hotel-restaurant complexes "Ribas Hotels Group". The modern state of activity of company and system are analysed social workers of encouragement of managing company by hotel-restaurant complexes "Ribas Hotels Group". Measures are offered in relation to the increase of efficiency of the operating system of motivation of personnel and system socially encouragement, rich in content suggestions over are brought.