Academic literature on the topic 'Параметр норми'

При проведении металлографического анализа возникают трудности в инвариантном воспроизведении его структуры, поскольку для одного и того же металла наблюдаются различные изображения, что создает неопределенность в идентификации структуры. В статье представлены информационные параметры энтропийной модели, полученные в результате мультифрактальной параметризации термообработанной стали 60С2А.Получены оценки качества структуры и ресурса функциональных свойств стали, установлен режим термообработки, обеспечивающий оптимальную структуру стали 60С2А. Управляющие параметры режима термообработки: различный состав и температура закалочной среды, температура отпуска.Выделяются три группы структурных состояний термообработанной стали по «норме хаотичности» поведения активных элементов структуры по отношению к равновесному состоянию стали:– значительный рост энтропии Ht = 17 при незначительной величине параметра порядка KS = 0,02…0,04; запас информационной памяти 30..32 %;– незначительное изменение энтропии Ht = 15,5…15,8; параметр порядка KS = 0,05…0,13; запас информационной памяти 16..21 %;– снижение энтропии Ht = 12,6…13,6 при неизменном параметре порядка KS = 0,04; запас информационной памяти 4…7 %.Наблюдается экстремальный характер изменения энтропии в зависимости от величины концентрации водного раствора ПЗЖ закалочной среды. Экстремальный характер изменения энтропии возникает в интервале 6…11 % ПЗЖ в результате смены типа самоорганизации – перехода от термодинамического при содержании 0…6 % ПЗЖ к динамическому при содержании 11…12 % ПЗЖ. В интервале 0…11 % ПЗЖ величина параметра порядка практически неизменна, в то же время происходят заметные изменения энтропии.Результаты исследования энтропийной модели структуры термообработанной стали 60С2А позволяют сделать вывод о возможности создания классификационной таблицы структурных состояний стали на основе информационной энтропии и параметра порядка, оценки запаса информационной памяти качества функциональных свойств структуры для прогнозирования надежности эксплуатации.

Пропонована наукова розвідка присвячена питанню інтерпретації параметра «загальний розмір» у тлумаченнях зоонімічної лексики, вибраної із трьох авторитетних лексикографічних джерел сучасної англійської мови. У результаті дослідження виявлено, що, представляючи просторові характеристики об’єктів матеріального світу на мовному рівні, параметричні прикметники характеризуються, з одного боку, простотою інтерпретації та визначення їх значення. Віднесеність їх до емпіричних прикметників, що відбивають ознаки об’єктів, які сприймаються перцептивно, на перший погляд, робить їх семантику відносно прозорою та стійкою. З іншого боку, відсутність чітких фіксованих меж їх вживання, виразно сформованих стандартів порівняльних конструкцій дає можливість подальшого їх семантичного розвитку та девіації в інтерпретації розмірних характеристик об’єктів. Тому виявлення особливостей використання параметричних прикметників та лексичних конструкцій на позначення загальної величини референтних об’єктів реального світу є актуальною проблемою з погляду як теоретичного, так і практичного аспектів лексикографічного представлення лексем-зоонімів у різних типах лінгвістичних словників. Зокрема, зазначено, що дефініції зоонімів вводять інформацію про загальний розмір тварини на початку словникового визначення. У такому разі найбільшою частотністю володіють прикметники “large” та “small”, що вказують на загальне враження від тварини. Також спостерігаємо використання порівняльних конструкцій, у яких отримуємо вказівку на подібну тварину, що спрощує ідентифікацію референта читачем або ж додатково вносить дані про розмірне співвідношення. У чималій кількості дефініцій зоонімів опущено параметр «загальний розмір», однак це стосується переважно загальновідомих представників світу фауни, розпізнання яких людиною зазвичай не викликає труднощів. У статті обговорюються питання параметричної норми, стандарту, а також градуювання прикметників. Загалом визначено, що пропоновані прийоми лексикографічного опису зоонімічної лексики потребують удосконалення та уніфікованого підходу, оскільки автори словників часто не дотримуються принципів адекватності та достатності, що своєю чергою приводить до труднощів інтерпретації інформації, поданої у словниковій статті.

У статті обґрунтовано доцільність проведення вільного асоціативного експерименту в межах реалізації прикладного проєкту «Корпусно-експериментальна діагностика резилентності представників різних лінгвокультур та розробка поведінкових моделей їх адаптації до кризових явищ» (номер державної реєстрації: 0121U107493), що виконується в Київському національному лінгвістичному університеті. Охарактеризовано процедуру проєктування анкети з урахуванням принципових положень психолінгвістичних досліджень. Укладання анкети для вільного асоціативного експерименту розглянуто як ітераційний процес, що складається з таких основних етапів: 1) визначення мети проведення анкетування, яка співвідноситься з метою вільного асоціативного експерименту; 2) формування списку слів-стимулів; 3) визначення форми проведення експерименту (усна, усно-письмова, письмова, електронна) і способу представлення стимульного матеріалу; 4) проєктування анкети; 5) оформлення анкети; 6) тестування (перевірка) й оптимізація анкети. Встановлено, що у разі проведення анкетування за допомогою онлайн-сервісу Google Forms важливо врахувати обов’язковий складник вільного асоціативного експерименту – спонтанність реакції. Для цього необхідно виключити можливість вносити зміни у заповнену анкету та контролювати часовий параметр (обмежити час заповнення анкети та/або вказувати на спонтанність реагування). Зроблено висновок, що для досягнення мети вільного асоціативного експерименту укладання анкети повинно відповідати таким ключовим принципам: цілепокладання; реалізації дизайну анкети, орієнтованого на респондентів; етичним принципам. Основні етичні норми та принципи проведення вільного асоціативного експерименту передбачають: надання респондентами усвідомленої згоди про участь в анкетуванні та на статистичну обробку їхніх персональних даних; ознайомлення респондентів з інструкцією проведення анкетування, прогнозованим часом його перебігу, метою та організаторами анкетування; гарантування респондентам конфіденційності та безпеки; анкетування серед неповнолітніх проводиться за згодою їхніх батьків або офіційних опікунів.

С помощью ускоренного метода оценки сохраняемости конденсаторов на основе воздействия повышенной температуры среды без приложения электрической нагрузки проведены исследования на стадии производства. При проведении ускоренных испытаний при температуре 398 К (125 ºС) на конденсатор без приложения к нему электрического напряжения происходит старение оксидного слоя на танталовом аноде конденсатора. Приведена методика расчета длительности ускоренных испытаний, которая составила 28,18 ч. Испытаны 5 различных номиналов по 45 штук в каждой из 3 выборок танталовых оксидно-полупроводниковых чип-конденсаторов и 2 выборки танталовых объемно-пористых конденсаторов для выявления некачественной продукции. В процессе испытаний, соответствующих годовым циклам до 30 лет, проводились измерения параметров-критериев годности: емкости, тангенса угла потерь, тока утечки, эквивалентного последовательного сопротивления конденсаторов. Из приведенных зависимостей установлено, что в процессе хранения некоторые параметры претерпевают изменения к окончанию срока хранения, имитирующему срок более 25 лет. Отклонение от монотонной зависимости для всех выборок связаны с критическими моментами воздействия тепла. Отмечено, что наибольшие изменения претерпевает параметр тока утечки; другие параметры находятся в пределах нормы.

В работе изучалось влияние времени полевого воздействия и психотипа животного на формирование мультифрактальных параметров информационной системы роговицы животного и проявления синергизма адаптации. Мультифрактальный анализ изображений дает количественную оценку структурных параметров, а синергетика определяет динамическую устойчивость и адаптационную способность структуры тканей роговицы, вызванные стресс-реакцией экспериментального животного на воздействие вращающимся электрическим полем.После 10 дней воздействия термодинамическая самоорганизация увеличивает информационную энтропию (D1) мезоуровней и стресс, независимо от психотипа. Эти процессы наблюдаются у животного с неустойчивым психотипом и после 20-дневного воздействия.У животного с устойчивым психотипом после 20 дневного воздействия наблюдается новый спектр мезоуровней и динамической устойчивости, динамическая самоорганизация снижает D1 мезоуровней.При значениях структурной стабильности Аm=0,35 наблюдаются два адаптационных уровня: равновесный (в структуре тканей роговицы происходит упорядоченность путем термодинамической самоорганизации, энтропия мезоуровня возрастает (ΔH>0), параметр порядка равен Ks1max=0,115); неравновесный (в структуре тканей роговицы происходит упорядоченность путем динамической самоорганизации, энтропия мезоуровня убывает (ΔН≤0), параметр порядка равен Ks2max=0,075).При увеличении структурной стабильности Аm>0,35 происходит деградация уровней структуры (параметр Ks понижается с увеличением Аm).Предельная адаптивность животного с устойчивым психотипом выше, чем у неустойчивого или амбивалентного.Хроностресс приводит структуру тканей роговицы к бифуркации, когда возможно несколько исходов, относительно «нормы хаотичности». При остром стрессовом состоянии у животного может возникать адаптация с проявлениями патологий: наблюдается рост D1,возрастание энергетических затрат на поддержание равновесия системы. Адаптация без признаков патологии соответствует неравновесному устойчивому состоянию: D1 близка к «норме хаотичности».Если D1 ниже «нормы хаотичности», это хроническое неравновесное состояние. Мезоуровни характеризуются: возрастанием общей энтропии (уровень подсистемы выживания определяется процессами термодинамической самоорганизации, характеристический элемент структуры находится в шоковом состоянии из-за стресса или приучается к существованию в условиях стресса, ограничив метаболические запросы биологической системы); снижением общей энтропии (уровень подсистемы выживания определяется процессами динамической самоорганизации, мобилизующей внутренний резерв адаптации биологической системы).

Приводятся результаты экспериментальных исследований параметров взаимного влия­ния четырех- и многопарных LAN-кабелей категории 5е в диапазоне частот до 100 МГц. Показано, что в четырехпарных кабелях нормы на переходное затухание на ближнем и на дальнем концах выполняются с запасом в 5–10 дБ. В многопарных кабелях нормы на эти параметры хотя и выполняются, но с небольшим запасом. Установлено, что у многопарных кабелей на указанные параметры по причине механических воздействий влияют особенности технологии скрутки сердечника из четырехпарных пучков на крутильной машине. Даны рекомендации по минимизации механических воздействий на кабельный сердечник в процессе производства.

Представлен анализ методов измерения геометрических параметров наружных конусов при дифференцированном контроле и способы оценки их точности. Определены структура погрешностей измерения и частные составляющие погрешности нормируемых параметров. В аналитическом виде получены уравнения погрешностей измерения, позволяющие проводить анализ результатов измерений, устанавливать соответствие предельной погрешности измерения параметра заданной норме точности, давать сравнительную оценку применяемых средств измерения, а также рекомендации по повышению точности измерений.

Актуальность. ОКТ-ангиография позволяет получать послойную визуализацию сосудистых структур глазного дна. Площадь фовеальной аваскулярной зоны (ПФАЗ) является важным параметром для определения тяжести и динамики развития различных сосудистых заболеваний. Существуют работы, посвященные анализу площади фовеальной аваскулярной зоны сетчатки (ПФАЗ) в норме, по итогам которых выявляется широкий разброс данных, а, следовательно, не всегда можно сказать, является этот показатель нормальным или свидетельствует о патологии. Цель. Оценить ПФАЗ у здоровых пациентов с различными показателями ПЗО. Материал и методы. Исследованы 149 здоровых добровольца (183 глаза) в возрасте от 20 до 77 лет. За нормы ПЗО взяты данные из клинической анатомии и физиологии органа зрения (Н.П. Паштаев, 2018), где средние показатели составляют 22.68-24.62 мм. Нами были сформированы 3 группы в зависимости от параметров ПЗО: 1) до 22,67 мм – 35 глаз (19%); 2) 22,68-24,62 мм – 112 (60%); 3) более 24.63 – 36 (19%). ОКТ-ангиографию проводили на приборе OCT RTVue XR Avanti Angiovue («Optovue», США) с использованием протокола Angio Retina HD с площадью сканирования 3х3 мм. Результаты. У пациентов с длиной глаза до 22,67 мм средний показатель ПФАЗ составил 0,308±0,032 mml (от 0,123 до 0,511 mml). В группе с ПЗО 22,68- 24,62 мм было выявлено уменьшение ПФАЗ и средний показатель составил 0,250±0,018 mml (от 0,011 до 0,514 mml). При длине глаза более 24,63 мм среднее значение ПФАЗ было минимальным и составило 0,201±0,03 mml (от 0,038 до 0,396 mml). Выводы. Проведенное исследование позволило рассчитать параметры ПФАЗ у здоровых пациентов с различными показателями ПЗО. Выявлена зависимость ПФАЗ от длины глаза и отмечено уменьшение ПФАЗ с увеличением размера ПЗО.

Актуальною проблемою фармакології є пошук високоефективних та безпечних засобів фармакотерапії гострої гіпоксії, що розвивається у замкнутому невентильованому просторі й називається гіпоксією замкнутого простору (ГЗП). На сьогодні у цьому сенсі перспективними вважають координаційні сполуки германію (КСГ) з такими біологічно активними лігандами як мікроелементи та органічні кислоти. Раніше проведеними скринінговими та токсикометричними дослідженнями виявлена висока антигіпоксійна активність та безпечність уперше синтезованої КГС – манган(ІІ) тартратогерманат(IV), під лабораторним шифром ОКАГЕРМ-4. Мета – порівняльний фармакокінетичний аналіз потенційного антигіпоксанта ОКАГЕРМ-4 на етапі його абсорбції в нормі та на моделі ГЗП. Матеріал і методи. Досліди виконані на 48 нелінійних білих щурах обох статей масою 170–200 г, яких було поділено на дві групи. Перша група була контрольною, а у тварин другої групи моделювали ГЗП шляхом розміщення тварин на 25 хв у ізольованих гермооб’ємах (10 дм³). Для визначення фармакокінетичного профілю через 45 хв; 3; 6 та 24 год (від моменту внутрішньочеревинного введення) у сироватці крові визначали рівень ОКАГЕРМ-4 за германієм колориметричним методом. Показники процесу абсорбції обчислювали в програмі Phoenix WinNonLin 8.1. Результати. Для ОКАГЕРМ-4 у дозі 96,8 мг/кг побудовані фармакокінетичні криві. У рамках двокамерного аналізу динаміки концентрацій отримані наступні значення фармакокінетичних параметрів абсорбції ОКАГЕРМ-4: Cmax (норма) = (7,54±0,29) мг/л; Cmax (ГЗП) = 7,13±0,20 мг/л; tmax (норма) = (1,47±0,04) год; tmax (ГЗП) = (1,52±0,06) год; К01 (норма) = (0,82±0,05) год-1; К01(ГЗП) = (0,80±0,05) год-1; t1/2α (норма) = (0,85±0,07) год; t1/2α (ГЗП) = (0,87±0,05) год. Висновки. Експериментально встановлено, що за умов ГЗП відбуваються суттєві зміни параметра Сmax.

Встановлено параметри відповідності контролю профілю з'єднання та геометрії паркетних дощок після фрезерування. Виконано статистичний аналіз показників параметрів геометрії паркетних дощок та параметрів контролю сучасного профілю поперечного (торцевого) замкового з'єднання 5G-C відповідно до лекал оптичного проектора та розподілу величин параметрів перепаду і щілини від тестових навантажень. Досліджено показники міцності з'єднання профілю при вертикальних навантаженнях залежно від матеріалу вкладки та положення пластикової вставки. Зроблено практичні висновки згідно з дослідженнями контролю профілю з'єднання 5G-C та дошки загалом після фрезерування в технологічному потоці. Встановлено відповідність значень параметрів при контролі профілю з'єднання та геометрії дошки після фрезерування на проекторі, за шаблоном, за тестами складання і навантаження дощок до нормативних показників та якості. Запропонований перелік заходів щодо економії сировини у виробництві сучасних і традиційних паркетних виробів дасть змогу контролювати питання з раціонального та ефективного використання деревинної сировини, запровадити у виробництво науково обґрунтовані прогресивні норми.

Магістерська дисертація: загальний обсяг 108 с., основна частина 102 с. 15 табл., 22 рис., 37 джерел. Магістерська дисертація присвячена висвітленню перспективних методів визначення акустичних характеристик та підбору протезів кісточок середнього вуха людини. Стрімкий розвиток сучасних технологій зумовлює нові виклики як для здоров’я людини, так і до осучаснення існуючих методів та технологій його покращення. Це стосується і оторилогічних захворювань, а проблема освоєння і вдосконалення тимпанопластики зумовлює актуальність даного дослілження. Метою магістерської дисертації є дослідити проблему вибору матеріалу імплантатів (протезів) на основі формули середнього вуха людини в нормі. Відповідно до мети роботи, визначено основні завдання дослідження: 1. Дослідити фізичні передумови та принципи вимірювання імпедансу середнього вуха людини. 2. Описати теоретично і підтвердити експериментально формулу середнього вуха людини в нормі. 3. Проаналізувати історію розвитку тимпанопластики, її методи, матеріали та їх акустичні характеристики. 4. Обгрунтувати вибір матеріалів імплантатів (протезів) для заміни слухових кісточок із застосуванням моделі середнього вуха. Об'єктом дослідження є процес трансформації енергії слуховим трактом людини. Предметом дослідження виступають слухові протези для заміни слухових кісточок. Методи дослідження. В роботі використано математичну модель середнього вуха людини в нормі, побудовану на основі методу електромеханічних аналогій. За допомогою методів неруйнівного контролю було визначено акустичні характеристики матеріалів імплантатів (протезів), розроблено алгоритм підбору матеріалів імплантатів (протезів), оснований на формулі середнього вуха людини. Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати вимірювання виміру твердості та жорсткості протезів підтверджують вірність і практичну користь даної методики та уможливлює його подальше впровадження в медичних закладах.
Master's thesis: pages, total – 108, main body – 102; 15 tables, 22figures, 37 references. This master's thesis investigates prospective techniques for determining acoustic characteristics and the middle ear ossicles prosthetics selection. The rapid development of modern technologies leads to new challenges both for human health and for the modernization of existing techniques and methods for its improvement. This also applies to otorhinolaryngological diseases, and the issue of mastering and improving tympanoplasty determines the relevance of this study. The purpose of this master's thesis is to study the problem of selecting the material for implants (prostheses) based on the formula of the middle ear in the norm. In accordance with the purpose of the work, the main objectives of the study are defined: 1. To study the physical preconditions and principles of measuring the impedance of human’s middle ear. 2. To Describe theoretically and confirm experimentally the formula of the middle ear in the norm. 3. To analyze the history of the development of tympanoplasty, its methods, materials, and their acoustic characteristics. 4. To substantiate the choice of materials for implants (prostheses) to replace auditory ossicles using the model of the middle ear. The object of research is the process of energy transformation by the human’s auditory tract. The subject of the study is the auditory prostheses that replace auditory ossicles. Research methods. The mathematical model of the human’s middle in norm is used in this paper and is based on the method of electromechanical analogies. With the help of non-destructive testing techniques, acoustic characteristics of implant materials (prostheses) were determined, an algorithm based on the human’s formula of the middle ear to select materials for implants (prostheses) was developed. The practical value of the results. The obtained results of measurements of hardness and rigidity of prostheses confirm the fidelity and practical utility of this methodology and allow its further implementation in medical institutions.
Магистерская диссертация посвящена освещению перспективных методов определения акустических характеристик и подбора протезов косточек среднего уха человека. Стремительное развитие современных технологий обусловливает новые вызовы как для здоровья человека, так и к осовременивания существующих методов и технологий его улучшение. Это касается и оторилогичних заболеваний, а проблема освоения и совершенствования тимпанопластике обуславливает актуальность данного дослилження. Целью магистерской диссертации является исследовать проблему выбора материала имплантатов (протезов) на основе формулы среднего уха человека в норме. В целях работы, определены основные задачи исследования: 1. Исследовать физические предпосылки и принципы измерения импеданса среднего уха человека. 2. Описать теоретически и подтвердить экспериментально формулу среднего уха человека в норме. 3. Проанализировать историю развития тимпанопластике, ее методы, материалы и их акустические характеристики. 4. Обосновать выбор материалов имплантатов (протезов) для замены слуховых косточек с применением модели среднего уха. Объектом исследования является процесс трансформации энергии слуховым трактом человека. Предметом исследования выступают слуховые протезы для замены слуховых косточек. Методы исследования. В работе использованы математическую модель среднего уха человека в норме, построенную на основе метода электромеханических аналогий. С помощью методов неразрушающего контроля были определены акустические характеристики материалов имплантатов (протезов), разработан алгоритм подбора материалов имплантатов (протезов), основанный на формуле среднего уха человека. Практическое значение полученных результатов. полученные результаты измерения измерения твердости и жесткости протезов подтверждают верность и практическую пользу данной методики и делает его дальнейшее внедрение в медицинских учреждениях.

Прогресс в области информационных технологий и наличие на рынке элементов электросистем, допускающих контроль параметров режима в цифровой форме, позволяют создавать высокоэффективные интеллектуальные системы управления в электроэнергетике. При этом для создания интеллектуальной системы управления требуется разработка алгоритмов управления. В этой связи целью исследования является разработка алгоритма функционирования интеллектуальной системы управления на примере электротехнической системы с распределенной генерацией жилых зданий. В качестве задач исследования выбрана разработка алгоритма управления, учитывающего нормы качества электроэнергии, а также апробация алгоритма управления на примере электросистемы жилых зданий. Методом исследования является имитационное компьютерное моделирование. По результатам исследований разработан алгоритм функционирования интеллектуальной системы управления электротехнической системы с распределенной генерацией жилых зданий, апробированный при помощи компьютерной модели. Результаты моделирования позволяют сделать вывод об удовлетворительной работе интеллектуальной системы управления на основе разработанного алгоритма. Результаты исследовательской работы могут быть использованы в алгоритмах управления децентрализованными электротехническими системами с распределенной генерацией.

У зоні мінімального аеротехногенного забруднення Криворіжжя морфометричні параметри листової пластинки берези повислої знаходяться в межах значень, характерних для цього виду рослин в умовах природного ареалу. В зонах середнього та максимального забруднення атмосферного повітря виявлено зменшення значень цих морфометричних параметрів на 10–35 % по відношенню до першої зони. Інтегральний показник асиметрії листків берези повислої території з мінімальними рівнями аеротехногенного забруднення Криворіжжя відповідає умовній нормі (FA=0,035). В зоні середнього рівня забруднення він вказує на максимальний рівень впливу на березу повислу (FA=0,054). В зоні максимального забруднення атмосферного повітря цей показник свідчить про вкрай несприятливі умови (FA=0,081), а рослини перебувають у сильно пригніченому стані. Між значеннями флюктуюючої асиметрії листків берези повислої та рівнями аеротехногенного забруднення Криворіжжя виявлений статистично достовірний кореляційний зв'язок, який підтверджує наявність прямого та дуже сильного зв’язку (R=0,963–0,993). Тому ці показники є критеріями сталого розвитку рослинних організмів і можуть використовуватися в практичній діяльності (в якості важливої біоіндикаційної ознакипід час екологічних заходів). У подальших дослідженнях є сенсрозширити перелік видів рослин індикаторів, залучивши до цього представників родів Липа та Тополя.

У статті визначається тип мовної особистості Стіва Джобса. Матеріал для дослідження взято з біографічного роману «Стів Джобс», створеного В. Айзексоном (2011), і його українського перекладу (2012). Тип мовної особистості Стіва Джобса визначається на основі двох параметрів, а саме реалізації його психологічного типу у вербальній поведінці, а також рівня комунікативної компетенції. У статті визначено мовленнєві характеристики, які дозволяють віднести його до певного типу. За психологічним типом С. Джобс розглядається як метасимволічна мовна особистість. Серед мовленнєвих особливостей, які дозволяють віднести його до зазначеної категорії, нами виокремлено наступні: домінування інтуїції та логіки; невиражені сенсорне сприйняття, емоції та співчуття; концентрація на картині в цілому; усвідомлення важливості майбутнього; фігуральність та асоціативне мислення; багатий словниковий запас; прямота та критичність мовлення. Відповідно, за рівнем комунікативної компетенції Стів Джобс розглядається як сильна мовна особистість. У цьому аспекті ми виокремлюємо його здатність до створення текстів будь-якої тематичної та жанрової спрямованості, оперування великою кількістю прецедентних текстів та вміння творчо поєднувати різноманітні мовні елементи. Щодо його небажання дотримуватися деяких етичних норм спілкування, дослідження показує, що Стів Джобс, як сильна мовна особистість, змінює наявні стандарти та правила так, як вважає за потрібне. Дослідження демонструє, що його мовленнєвий портрет у перекладі відрізняється в деяких аспектах від оригіналу. В українському перекладі його мовлення подекуди спрощене або незрозуміле. Крім того, брак фонових знань перешкоджає читачам повною мірою сприйняти й оцінити всю потужність і силу його мовлення.