Bibliographies: 'Паперові вироби'

1

СЕМЮК, С. Є., Г. І. ГОЛОДЮК, and Н. М. ГУРГУЛА. "СУЧАСНИЙ СТАН І ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕРОВОЇ ПРОДУКЦІЇ." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 216–28. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-18.

Full text

Abstract:

Мета. Огляд сучасного стану ринку целюлозно-папрерової про продукції в Україні дослідження основних тенденцій та перспектив розвитку. Методика. Під час проведення досліджень використано аналітичні та статистичні методи обробки даних. В процесі роботи використовувались дані Державного комітету статистики, матеріали статей та Інтернет - конференцій з даної теми дослідження. Грунтується на методах аналізу, синтезу та узагальнення Результати. Встановлено, що вітчизняна целюлозно-паперова промисловість займає досить малу частку на українському ринку, необхідно розширити асортимент паперу для друк, створити конкуренцію імпортній продукції. Слабкий розвиток виробництва первинних напівфабрикатів (целюлози і деревної маси) поставив галузь у повну залежність від імпорту цієї сировини і змушує її орієнтуватись на виготовлення паперу з вторинної сировини - макулатури. Технічний стан целюлозно-паперової галузі суттєво застарів. Все це впливає на зменшення випуску білих високоякісних видів паперу та невисокій якості продукції.На сьогодні ринок України представлений в основному іноземною продукцією. Вітчизняна ж, або взагалі відсутня, або обсяги її споживання є незначними. Особливо критичною є ситуація з наповненням ринку вітчизняним папером для друку, в зв’язку його низькою якістю, слабкою конкурентоспроможністю та обмеженістю видового та внутрішньовидового асортименту. Наукова новизна. Проаналізовано стан ринку в Україні та проведено дослідження основних виробників целюлозно-паперових виробів, експортно-імпортні операції країн контрагентів. Практична значимість. Аналіз тенденцій розвитку ринку целюлозно-паперових виробів в Україні дає можливість використання їх при подальших дослідженнях

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

2

КОЗЕЛЕЦЬ, Тетяна. "РОЛЬ ПАПЕРОВОЇ ПЛАСТИКИ В СУЧАСНОМУ ДИЗАЙНІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 70–77. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-70-77.

Full text

Abstract:

Статтю присвячено обґрунтуванню вагомого значення паперової пластики в сучасному дизайні. Виявлено специфіку діяльності дизайнера, що полягає в проєктуванні естетичних і функціональних речей на основі єдності художнього, наукового і технічного підходів. Перспективи ефективного професійного навчання дизайнерів, що можуть бути реалізовані за умови студентоцентрованого навчання та посилення практичної спрямованості завдань з мистецьких дисциплін, що враховують різноманітні аспекти проєктування, виробництва і споживання виробів. Проведений аналіз теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних фахівців щодо сучасного стану, перспектив розвитку дизайн-освіти в Україні; художньо-проєктної діяльності здобувачів освіти; історії моделювання з паперу в Україні та світі; застосування паперової пластики в різних видах дизайну та на різних етапах проєктування дизайн-продукту. Здійснений огляд новітніх та перспективних видів паперової пластики, до яких належать паперкрафт та айріс фолдінг, що можуть використовуватись у проєктній діяльності на етапі створення дизайну- продукту. Наведені приклади використання паперової пластики, що реалізовані українськими дизайнерами при створенні креативного дизайн-продукту. Доведено плідний вплив використання техніки паперової пластики в освітньому процесі підготовки дизайнерів. Це сприяє розвиненню візуального мислення і логіки, виробленню творчого індивідуального методу і формуванню просторового мислення і навичок сприйняття пластики форм; почуття гармонії та естетичності; творчого бачення проблеми і нестандартності рішень; розвитку образного мислення і просторової уяви. Автором наголошується, що паперова пластика в процесі професійного становлення майбутнього фахівця з дизайну набуває вагомого значення; поєднуючись із сучасними комп’ютерними технологіями, дає змогу втілювати сміливі дизайнерські задуми в оформленні інтер’єрів, дизайну зовнішньої реклами, дизайну вітрин, пакування, поліграфічної продукції, предметному дизайні. Ключові слова: дизайн-освіта, дизайнер, паперова пластика, формоутворення, проектна діяльність, сучасний дизайн.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

3

Сапотніцька, Н. Я., and Н. І. Кучерук. "ІНОЗЕМНИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ЕКОУПАКУВАННЯ ДЛЯ ХЛІБА ТА БОРОШНЯНИХ ВИРОБІВ ЯК ЕКОЛОГІСТИЧНА СТРАТЕГІЯ ПІДПРИЄМСТВА." Підприємництво та інновації, no. 22 (January 31, 2022): 47–53. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/22.8.

Full text

Abstract:

У статті досліджено іноземний та вітчизняний досвід використання екоупакування виробниками хліба. Визначено функції, які виконує упаковка для хліба та борошняних виробів, її вплив на збереження властивостей цих виробів. Розглянуто актуальні проблеми розвитку екологічної упаковки хліба та борошняних виробів, її важливість у сучасному світі, вимоги до упакування таких виробів. Акценто- вано увагу на важливості служб маркетингу та логістики підприємства у прийнятті рішення щодо екоупакування товару. Наведено різноманітні види екоупакування, зокрема: біорозкладних, полімерних та паперових пакетів, упаковки з природних матеріалів, активної упаковки. Виявлено та зображено вплив екоупаковки на екологістичну стратегію підприємства. Наголошено на важливості та цінності упаковки для кінцевого споживача, що, своєю чергою, принесе підприємству додану вартість та зміни на всьому логістичному ланцюгу.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

4

Хмілярчук, Ольга Іларіонівна, Катерина Олександрівна Чепурна, and Марія Олександрівна Клішина. "Оцінка якості виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції." Технологія і техніка друкарства, no. 1(71) (April 5, 2021): 27–36. http://dx.doi.org/10.20535/2077-7264.1(71).2021.230270.

Full text

Abstract:

Комплексний показник якості видань з роз’ємними блоками — це характеристика, визначена у кількості декількох факторів, їх властивостей, які визначають якість продукції. Цей показник визначається відповідно до експлуатації та способів виготовлення. Серед факторів, що впливають на якість виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції виділено наступні: виготовлення блоку, зошитів, сторінок; обладнання, матеріали, технологія, методи та засоби вимірювання, персонал (економічна зацікавленість, умови праці, кваліфікація та спеціалізація, дисципліна). Проаналізувавши вплив людських ресурсів, розглянуто ранжування факторів ризику. При розгляданні матеріалів як складової фактору виготовлення, було визначено, що на довготривалість виготовлення впливає тип конструкції, складність конструкції (кількість деталей, складність скріплень), час ручних та машинних операцій при брошурувально-палітурних процесах. В результаті виконаних досліджень проведено загальний аналіз факторів впливу на якість роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, їх ранжування; представлено комплексний показник якості даного виду продукції, розроблено діаграму Ісікави. Згідно із розробленою причинно-наслідковою діаграмою, систематизовано чинники впливу на якість виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції. Представлена діаграма дозволяє встановити можливі причини отримання браку на всіх етапах виготовлення продукції, провести аналіз причин появи браку та знайти шляхи їх усунення, що в цілому дозволить покращити якість. За результатами опитування двох експертних груп з користувачів (група 1) та виробників (група 2) продукції встановлено, що дані не завжди корелюються між собою. Погляди користувача та виробника деколи відрізняються. Це спричинено тим, що при виробництві окремим фактором при оцінці виробу до уваги береться технологія виготовлення. Тобто в певних випадках використання того чи іншого матеріалу може бути недоцільним або неможливим. Відповідно продукція, що цікава споживачам, досить часто викликає складнощі в технологічних процесах виготовлення на виробництві. За результатами проведених досліджень було розроблено алгоритм керування якістю виготовлення роз’ємних конструкцій паперово-білової продукції, чим було сформульовано вимоги до продукції та потреби або очікування користувачів. Якістю визначається ступінь, для якого сукупність характеристик задовольняє вимоги, що призводять до задоволення замовника та його сприйняття ступеня виконання вимог.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

5

Ткаченко, А. С., and Л. М. Губа. "БІОДЕГРАДАБЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПАКУВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОРГАНІЧНИХ КЕКСІВ." Herald of Lviv University of Trade and Economics. Technical sciences, no. 23 (May 4, 2020): 221–27. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2020-23-31.

Full text

Abstract:

В роботі наведено результати досліджень змін органолептичних та мікробоілогічних показників, а також пероксидного числа розроблених органічних кексів «Гречаник» та «Житниця» протягом 7 днів зберігання. Зразки були упаковані у біорозкладну упаковку для харчових продуктів (паперовий пакет для борошняних виробів з віконцем) Shantou Weiyi Packaging Co., Ltd та індивідуальну біоразкладну РЕТ упаковку для харчових продуктів Stand Up Pouch. Кекси зберігали за температури (18±2) °С і відносної вологості повітря 75%. Для дослідження використані стандартні методи і методики. Органолептичну експертизу зразків здійснювали методами сенсорного аналізу на основі дегустаційної оцінки. Пероксидне число у ліпідній фракції кексів було досліджено йодометричним методом. Мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми визначали за допомогою обчислення колоній, які зростають на твердому живильному середовищі після інкубації за температури 30 °С. Бактерії групи кишкових паличок визначали методом, який базується на здатності розщеплювати глюкозу та лактозу. Патогенні мікроорганізми, в т.ч. бактерії роду Сальмонела визначали методом, який базується на виявленні характерного росту колоній на агаризованих диференційно-діагностичних середовищах. Встановлено, що після 7 діб зберігання кексів органолептичні показники погіршилися не суттєво. Проте кращі оцінки мали зразки, упаковані в індивідуальному біорозкладному РЕТ пакованні. Зростання пероксидного числа під час зберігання найбільш суттєвим було у виробах, які зберігалися у паперовому пакеті. Пероксидне число ліпідної основи кексу «Гречаник» збільшилося у 4 рази, а ліпідної основи кексу «Житниця» – у 3 рази. У зразках, що зберігалися у РЕТ-пакованні пероксидне число ліпідів кексу «Гречаник» збільшилося у 3,5 раза, а кексу «Житниця» – у 2,7 раза. Після 7 діб зберігання у жодному зразку не було перевищено значення вмісту МАФАМ, проте найменший вміст МАФАМ було зафіксовано у обох зразках, які зберігалися в індивідуальному РЕТ пакованні. Бактерій групи кишкової палички та патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерій групи Salmonella у зразках не виявлено. В цілому вміст мікробіологічних показник не перевищував допустимих меж у обох зразках, не залежно від типу паковання. Подальші дослідження планується присвятити дослідженню збереженості показників якості та безпечності кексів у інших пакувальних матеріалах.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

6

ЧУРСІНА, Л. А., А. О. Тіхосова, and О. Ф. БОГДАНОВА. "ВПЛИВ ОБРОБЛЮВАНОСТІ СТЕБЕЛ ТРЕСТИ НА МІЦНІСТЬ КОНОПЛЯНИХ ВОЛОКОН." Товарознавчий вісник 1, no. 13 (July 31, 2020): 65–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2020-13-06.

Full text

Abstract:

Мета. Вихід коноплепереробної галузі з кризи можна досягти шляхом розроблення новітніх технологій оброблення соломи та трести конопель, які дозволять отримувати волокно з новими технологічними властивостями, що відповідатимуть вимогам технологій їх подальшого використання в текстильній, фармацевтичній, целюлозно-паперовій та інших галузях промисловості. Визначення залежності міцності конопляних волокон від вхідної характеристики стебел трести – оброблюваності. Методика. Для досліджень оброблюваності стебел трести використана стандартна методика з технічних умов «Треста конопляна» ДСТУ 8422:2015, а міцність конопляних волокон визначалась за ГОСТ 10379-76 «Пенька трепаная. Технические условия». Результати. Встановлена залежність міцності конопляного волокна від оброблюваності стебел трести, одержаної за різних способів приготування: після весняного збирання стебел, після осіннього збирання стебел соломи і їх пропарювання, після біологічного розстилання стебел на полі та холодноводного мочіння стебел. На основі одержаної залежності міцності волокон конопель, одержаних з різних типів трести встановлено, що для одержання конопляних волокон з високим значенням міцності для виготовлення кручених виробів необхідно використовувати тресту другого типу, а для виготовлення целюлози та природних наповнювачів необхідно переробляти тресту першого типу. Для текстильних виробів необхідно використовувати волокно, яке отримується з трести третього та четвертого типу. Наукова новизна. Вперше встановлена залежність міцності конопляного волокна від оброблюваності стебел трести, яка механічно переробляється на м’яльня-тіпальному обладнанні. Практична значимість. Оскільки міцність конопляних волокон залежить від оброблюваності стебел трести, то визначена залежність міцності від оброблюваності трести дає можливість переробникам конопляної трести прогнозувати споживні властивості конопляних волокон та визначати їх подальше практичне використання для виготовлення різноманітного асортименту товарів на основі якісних показників стебел трести.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

7

Сергієнко, Н. А. "НАПРЯМИ ВЗАЄМОДІЇ ВИКОНАВЦЯ З БАНКАМИ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОЦЕСІ." Знання європейського права, no. 3 (September 7, 2021): 105–7. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i3.240.

Full text

Abstract:

У статті проаналізовано основні напрями взаємодії виконавця з банками у процесі примусового виконання рішень. Артикульовано існування договірного напряму взаємодії виконавця з банками у процесі примусового виконання рішень. Цей напрям взаємодії лежить у матеріальній площині. Прикладом цього напряму взаємодії є здійснення банками зберігання виявлених під час опису цінних паперів, ювелірних та інших побутових виробів із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лому й окремих частин таких виробів, на які накладено арешт. Наступний напрям взаємодії, про який йдеться у науковій статті, між виконавцем та банками під час виконавчого процесу - це інформаційна взаємодія. Цей напрям взаємодії лежить у процесуальній площині, і полягає він в отриманні виконавцем інформації, необхідної йому для примусового виконання рішення, яка може згідно із законом бути надана виконавцю банком. У статті узагальнено, що такі напрями взаємодії виконавця з банками, як виконання постанов виконавця про арешт коштів, що зберігаються на рахунках клієнта, та банківських металів, а також виконання банками платіжних вимог, оформлених та поданих у банки виконавцем, можна визначити як виконавчу взаємодію, що лежить у процесуальній площині. Таким чином, зі сторони банку безпосередньо виконується владне розпорядження виконавця щодо зупинення вільного обороту коштів на рахунках клієнта банку, банківських металів, що належать клієнту банку, чи щодо списання без акцепту клієнта банку коштів із рахунків клієнта банку. У статті резюмовано, що площина взаємодії «виконавець - банки»: 1) процесуальна (інформаційна та виконавча взаємодія), 2) матеріальна (договірна взаємодія); для неї характерні відносини «по горизонталі», оскільки відсутнє підпорядкування вказаних суб’єктів, а основний об’єкт таких відносин - примусове виконання рішення, чому і сприяє банк, надаючи виконавцю інформацію чи виконуючи його постанову. Ця стаття буде становити інтерес як для юристів-науковців, так і для юристів-практиків.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

8

Editor, Editor. "ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ОДЕРЖАННЯ ЦЕЛЛЮЛОЗОВМІСНИХ ТОВАРІВ З ТЕХНІЧНИХ КОНОПЕЛЬ ЗА РІЗНИХ СПОСОБІВ ЗБИРАННЯ СТЕБЕЛ." Товарознавчий вісник 1, no. 12 (November 27, 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-07.

Full text

Abstract:

Мета. Визначення прибутку та рентабельності від реалізації товарів зі стебелтехнічних конопель після технологій вирощування та переробки зеленцевого збирання тазбирання після повної стиглості на насіння.Методика. При дослідженнях використовували методику, яка ґрунтується навикористанні науково обґрунтованих норм продуктивності з урахуванням природних,економічних і технологічних особливостей культури за якими розраховується економічнаефективність.Результати. Встановлено, що основні показники витрат при зеленцевій технологіївирощування технічних конопель становлять 17217,65 грн. та перевищують витратитехнології збирання в стадії повної стиглості на насіння – 15792,52 грн. Це пов’язано зтим, що зеленцева технологія дає можливість отримання цінного довгого волокнотекстильного спрямування, що потребує додаткових витрат на вирощування. Але,виходячи з розрахунків прибутку та рентабельності від реалізації товарів з технічнихконопель за цими технологіями, товари після технології зеленцевого збиранняконкурентоспроможніші – 48723,55 грн/га і 188,65 % ніж товари після технологіївирощування до повної стиглості – 14321,22 грн/га і 60,45 %. Більш цінне волокнотехнічних конопель після зеленцевої технології на вітчизняному та світовому ринку черезсвої споживні характеристики: низький показник лінійної щільності – 0,67-0,82 текс,високій показник міцності – 20,3-26,5 даН, воно може використовуватися для одержаннякотоніну, целюлози, цінних паперів, тонкої пряжі і трикотажних виробів. Наукова новизна. Вперше визначена економічна ефективність, яка уможливлюєодержання волокна зі стебел технічних конопель зеленцевої технології високої якості,придатного для отримання товарів широкого спектра застосування. Доказананедостатня економічна ефективність товарів зі стебел технічних конопель післятехнології на одержання насіння, за якою отримується волокно низької якості.Практична значимість. Проведені розрахунки економічної ефективності товарів зістебел технічних конопель двох технологій дадуть можливість українським переробникамв повному обсязі оцінити ресурсні витрати на отримання цих товарів та визначитиприбутки від їх реалізації.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

9

БАКУМЕНКО, Тетяна, Ірина ФРОЛОВА, and Мілена ЯРОСЛАВЦЕВА. "МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ДЕКОРАТИВНОМУ МАЛЮВАННЮ ЗА МОТИВАМИ НАРОДНИХ ПРОМИСЛІВ УКРАЇНИ." Acta Paedagogica Volynienses 1, no. 1 (April 13, 2022): 9–17. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2022.1.1.2.

Full text

Abstract:

У статті схарактеризовано теоретичні аспекти методики навчання дітей старшого дошкільного віку деко- ративному малюванню за мотивами народних промислів України, в ході якої відбувається процес національного виховання. Виходячи із розуміння сучасних педагогічних підходів, визначено поняття «методика навчання дітей старшого дошкільного віку декоративному малюванню за мотивами народних промислів України», яке тракту- ється як сукупність взаємозв’язаних методів та прийомів навчання, які передбачають системну і планомірну роботу з декоративного малювання за мотивами народних промислів України в процесі спеціально організова- ного освітнього середовища закладу дошкільної освіти та спрямовані на виховання в дітей старшого дошкіль- ного віку любові до України, поваги до праці народних майстрів та національних цінностей українського народу. Розкрито сутність принципів, на яких ґрунтується методика – національної спрямованості, історизму, гумані- зації, диференційованого підходу та інтеграції. Визначені завдання навчання дітей старшого дошкільного віку декоративному малюванню, які спрямовані на ознайомлення з творами українського декоративного мистецтва – народною іграшкою, керамікою, килимарством, вишивкою; використанням в декоративному малюванні худож- ньо-стильових особливостей народних промислів України (розпис на гончарних і керамічних виробах сіл Опішня, Косова, Дибинців, орнаменти Решетилівських, Полтавських вишивок, Петриківський розпис на папері, дереві, пап’є-маше, розписи дерев’яних іграшок міст Яворова, Ужгорода та ін.). Методика навчання дітей старшо- го дошкільного віку декоративному малюванню складається з пропедевтичного, відтворюючого та творчого етапів, в кожному з яких визначено мету, методи та зміст педагогічної роботи з дітьми. Наведено тематику мистецтвознавчих розповідей, ігрових прийомів, дидактичних ігор, тематичних занять, які сприяють успішному навчанню дітей декоративному малюванню в контексті національного виховання.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

10

Галиш, Віта, and Ірина Дейкун. "Рідкі відходи органосольвентної делігніфікації соломи ріпаку." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 119–22. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232990.

Full text

Abstract:

Швидке зростання споживання різних видів целюлози та паперових виробів, а також відсутність необхідних запасів сировини для їх виробництва обумовлює необхідність застосування нелісових порід для виробництва різних матеріалів на основі целюлози. Ріпакова солома, яка не використовується для сільського господарства, може розглядатися як перспективна альтернатива деревині для отримання целюлози, виробництва картону та паперової продукції. Метою роботи було дослідити склад відпрацьованих розчинів після делігніфікації ріпакової соломи оцтовою кислотою. Підвищення температури призводить до збільшення кількості розчинених речовин, тоді як ефективність делігніфікації дещо знижується. Водночас підвищення температури призводить до збільшення сухого залишку через інтенсифікацію процесу видалення з сировини різних екстрактивних речовин, лігніну, полісахаридів та мінеральних речовин. Зольність також зменшується. Співвідношення тверде речовина:розчин, яке впливає на характер дифузійних процесів у біомасі під час делігніфікації, також є важливим фактором делігніфікації. Варіння при співвідношенні тверда речовина:розчин 5:1 дозволяє отримати меншу кількість розчинених компонентів, що призводить до низького вмісту сухого залишку у відпрацьованому розчині через неповну делігніфікацію ріпакової соломи. Дифузійні обмеження на перенесення пероцтової кислоти з целюлозного розчину в міжклітинний простір біомаси призводять до гальмування окиснення лігніну під час делігніфікації. Дифузія фрагментів окисленого лігніну із соломи у відпрацьований розчин також ускладнена. Під час окисно-орагносольвентної обробки ріпакової соломи оцтовою кислотою протягом 120 хв відпрацьований розчин характеризується вмістом сухого залишку 55,6 кг/м3. Отримані результати вказують на те, що в процесі делігніфікації оцтова кислота повністю витрачається на реакції окиснення компонентів сировини. В результаті витрачений розчин, збагачується на цукри. У той же час відпрацьований розчин містить значну кількість оцтової кислоти (723 г/л), яку доцільно регенерувати та повертати до процесу, щоб забезпечити принцип економії ресурсів.

APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Contents

Academic literature on the topic 'Паперові вироби'

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Journal articles on the topic "Паперові вироби"

Dissertations / Theses on the topic "Паперові вироби"