Journal articles on the topic 'Очистка стічної води'

To see the other types of publications on this topic, follow the link: Очистка стічної води.

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 24 journal articles for your research on the topic 'Очистка стічної води.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Петренко, К. В., І. В. Іванченко, and О. О. Кармазін. "АНАЛІЗ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА «ЗЕЛЕНОГО» ВОДНЮ." Vidnovluvana energetika, no. 2(65) (June 28, 2021): 19–28. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.2(65).19-28.

Full text
Abstract:
Мета статті – аналіз водних ресурсів України та з’ясування можливості їх використання для отримання «зеленого» водню. Розгортання сучасних водневих технологій для потреб енергетики України стає важливим напрямком. Застосування водню дасть значні переваги для енергетичної системи України, навколишнього середовища та бізнесу. Потенційно можливий обсяг виробництва «зеленого» водню в Україні за допомогою електролізу розраховано за результатами проведених наукових досліджень потенціалу генерації електроенергії вітро- та фотоелектричними станціями. Для розрахунку потенційно можливого обсягу виробництва «зеленого» водню за допомогою електролізу передбачено питоме споживання електроенергії 4,5 кВт∙год / нм3 Н2. Потенціал середньорічного виробітку «зеленого» водню на території України становить 505 132 млн нм3. Електроліз води на даний момент вважається найоптимальнішою технологією для отримання стійкого водню. Для виробництва 1 нм3 Н2 використовується 1,5–2,0 л води, тобто для використання середньорічного потенціалу «зеленого» водню (505 132 млн нм3) потрібно 757,7 млн м3 води. Прогнозоване до 2030 року зменшення втрат води за рахунок удосконалення технологічних процесів підйому, виробництва й транспортування води в результаті впровадження енергоефективних технологій, дозволяє на 70 % задовольнити потребу у воді для використання всього наявного середньорічного потенціалу виробництва «зеленого» водню (518 млн м3). Аналіз запасів нормативно очищених та нормативно чистих без очистки стічних вод (4 473 млн м3) показав перевищення в 6 разів потреби у воді для реалізації всього потенціалу «зеленого» водню. Для виробництва водню також може бути використана морська вода. Отже, наявні водні ресурси України є цілком достатніми для повної реалізації потенціалу виробництва «зеленого» водню без збільшення водозабору. Бібл. 18, табл. 1, рис. 5.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Kychko, Iryna, and Alla Kholodnytska. "РАЦІОНАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ЯКІСНОЮ ПИТНОЮ ВОДОЮ, ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ТА ТРИВАЛОСТІ ЖИТТЯ." PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, no. 2(26) (2021): 7–17. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2021-2(26)-7-17.

Full text
Abstract:
У статті обґрунтовано, що якість водних ресурсів є одним із вагомих чинників тривалості життя. Систематизовано джерела забруднення водних ресурсів України, розглянуто категорії стічних вод у розрізі ступеня їх очищення. Обґрунтовано за допомогою емпіричних, статистичних методів, а також порівняння, систематизації та узагальнення вплив рівня забруднення водних ресурсів на демографічні процеси та розроблено коригуючі заходи водокористування щодо запобігання погіршення якості води, негативних наслідків споживання населенням водних ресурсів. Визначено, що для покращення екологічних показників водних ресурсів України необхідно вирішити такі завдання, як зменшити рівень забруднення стічних вод шляхом реконструкції і ремонту каналізаційних мереж і споруд та використання сучасних технологій очистки води; сприяти на державному рівні формуванню екологічних потреб, що може суттєво зменшити рівень забруднення; створювати програми стимулювання соціальної відповідальності бізнесу за допомогою фінансових, адміністративних важелів
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Ковальчук, В. А. "ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ СПОРУД ДЛЯ ОЧИСТКИ СТІЧНИХ ВОД ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ." Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди, no. 36 (November 24, 2018): 271–78. http://dx.doi.org/10.31713/budres.v0i36.276.

Full text
Abstract:
У статті наведено приклади впровадження сучасних споруд, для очистки стічних вод підприємств харчової промисловості. Для очистки стічних вод застосовуються виготовлені з металу відстійники-флотатори, аеротенки-відстійники підвищеної гідравлічної висоти, фільтри з плаваючим завантаженням, які монтуються на майданчику очисних споруд.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, А. О. Тараненко, Ю. А. Цьова, and М. М. Приставський. "НАУКОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ АДАПТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ГІДРОСИСТЕМОЮ (НА ПРИКЛАДІ Р. ВОРСКЛИ В МЕЖАХ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)." Вісник Полтавської державної аграрної академії, no. 2 (June 25, 2021): 124–34. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.15.

Full text
Abstract:
Проведено дослідження хімічних, фізико-хімічних та гідробіологічних показників на різних ділянках р. Ворскли. На досліджуваних ділянках річки встановлена залежність між антропогенним навантаженням та якістю води. Визначено пряму залежність між вмістом у воді азоту та фосфору та розвитком водоростей. Проведена оцінка стійкості водних екосистем до антропогенної евтрофіка-ції на чотирьох ділянках р. Ворскла. Виділені ділянки з перевагою продукційних процесів. На ділянці Т.1 гідросистема р. Ворскли здатна до самоочищення. На ділянках Т.2-Т.4 гідросистема продукує більше органічної речовини, ніж може розкласти, що знижує її здатність до самоочищення, посилює процеси евтрофікації. Проведена оцінка зменшення антропогенного навантаження на ділянках р. Ворскли за Р/D-відношенням. На основі отриманих результатів розроблені агроекологічні рекомендації регулювання евтрофікації водних систем для існуючого, оптимального та перспектив-ного сценарію та визначено їхню економічну ефективність. Існуючий сценарій – збиток від забруд-нення водного середовища складає 62 млн грн щорічно. Оптимальний сценарій (2022–2030 рр.) включає заходи: використання пробіотику (протягом 5 років у 4 точках загальним обсягом 720 кг); будівництво сучасних систем очистки стічних вод з використанням пробіотичних препаратів; зменшення скидів від вигрібних ям (за рахунок використання біопрепаратів та заміна їх на септики). Перспективний сценарій (2030–2040 рр.) – побудова системи збору дощових і талих вод, очистка донних відкладень з використанням гідробіологічних методів, рекультивація звалища ТПВ (методом вапнування та використання пробіотику). Для вирішення першочергових заходів (1 етап) необхідно 43 млн грн. Орієнтовний термін реалізації – 8 років. При реалізації даних методів збиток через забруднення водного середовища зменшиться на 85 % і складатиме 9,3 млн грн. Реалізація оптима-льних заходів покриває збиток у розмірі 52,7 млн грн та матиме економічну ефективність – 9,7 млн грн за рік. За 8 років економічний ефект складатиме 378,6 млн грн. Для реалізації перспективних заходів необхідно 70,8 млн грн. Покриття збитку за забруднення водного середовища від реалізації даних заходів складає 15 % (9,3 млн грн.). Поліпшення гідросистеми дасть змогу зменшити екологічні ризики здоров’я населення, сприятиме розвитку рекреації, рибного господарства (соціаль-но-економічний ефект).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Блінова, Н. К., and В. І. Мохонько. "Особливості технології очистки поверхневих стічних вод з територій підприємств азотної промисловості." ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, no. 7(255) (December 17, 2019): 14–19. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2019-255-7-14-19.

Full text
Abstract:
На основі експериментальних досліджень визначені особливості процесу кінетики осадження завислих речовин реальних поверхневих стічних вод підприємств, що виробляють продукцію з використанням Нітрогену. На модельній суміші в статичних умовах досліджено біохімічну трансформацію сполук Нітрогену в стічних водах. Запропоновані технологічні підходи та оптимальні технологічні параметри для вилучення основних забруднюючих компонентів з поверхневих стічних вод територій підприємств азотної промисловості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Василюк, Т. П. "Використання гідробіонтів виду Eichornia crassipes для очистки стічних вод." Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, no. 4 (2008): 63–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Олійник, О. Я., С. В. Телима, Ю. І. Калугін, and Е. О. Олійник. "Моделювання і розрахунки очистки стічних вод від сполук азоту в біореакторах з використанням біоплівкових моделей." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (October 27, 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2021.05.039.

Full text
Abstract:
Запропоновано математичну модель та розрахунки параметрів очистки стічних вод від сполук амоній ного азоту(нітрифікація) в біореакторах з додатковим облаштуванням в їх об’ємі закріпленого біоценозу у вигляді біоплівки. Дана оцінка впливу різних факторів на параметри очистки. В моделі використовується кінетика реакцій згідно нелінійного рівняння Моно, що дозволяє проводити розрахунки по визначенню концентрацій азоту на зовнішній та внутрішній поверхнях біоплівки та оцінювати ефективність дії біоплівки заданої товщини по характеру проникнення в ній забруднень азоту. При цьому потік субстрату та глибина проникнення в біоплівку є функціями концентрації субстрату на поверхні біоплівки, швидкості реакції всередині біоплівки і дифузійного масопереносу. У якості основного параметра для оцінки впливу кисню, який контролює процес окислення амонію до нітритів, пропонується використання відношення концентрацій кисню до амонійного азоту. Як показали конкретні приклади і розрахунки, дане відношення мо же бути кращою альтернативою контролю за нітрифікацією в реакторі у порівнянні з концентрацією кисню.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Донська, М. Д. "Кульський Леонід Адольфович - відомий вчений в галузі очистки промислових, природних і стічних вод." Гілея, Вип. 101 (№ 10) (2015): 139–43.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Kozachyna, V., V. Shynkarenko, V. Gabrinets, and V. Horiachkin. "MATHEMATICAL MODELING IN WASTE WATER TREATMENT TASKS." Scientific Bulletin of Civil Engineering 97, no. 3 (2019): 105–9. http://dx.doi.org/10.29295/2311-7257-2019-97-3-105-109.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Khomko, N. Yu, and M. V. Ruda. "Оцінювання впливу "Львівводоканалу" на довкілля." Scientific Bulletin of UNFU 28, no. 5 (May 31, 2018): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/40280518.

Full text
Abstract:
Проаналізовано екологічні проблеми функціонування очисних споруд "Львівводоканалу". Досліджено каналізаційні споруди міста Львова, що складаються з двох технологічних ліній, які розташовані на правому і лівому берегах річки Полтва. Встановлено, що незадовільний стан систем водовідведення і пов'язане з цим забруднення водойм є однією з головних проблем навколишнього природного середовища України, що становить значний ризик для здоров'я населення. Наявні технічні споруди для відведення та оброблення стічних вод знаходяться на прогресуючій стадії фізичного розпаду. Оскільки провести значну заміну установок найближчим часом є нереалістично, терміново потрібно розробляти концепції і заходи з ремонту наявних установок, які покращують очистку стічних вод і можна їх використати в наступні роки. Проведено дослідження стосовно впливу очисних споруд на територію підприємства, визначено вміст важких металів у осаді первинних відстійників та у ґрунті, що знаходиться у межі зони впливу цього техногенного об'єкта. Підтверджено, що значні концентрації фенолу, формальдегіду та інших антисептиків спричиняють денатурацію білків протоплазми, а ефір і ацетон руйнують оболонку живих клітин. Встановлено, що на територіях (на захід та на північ від мулових майданчиків) є перевищено норми вмісту важких металів: кадмію, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку. Ці важкі метали належать до І та ІІ класів небезпеки. Не виявлено перевищень ГДК та фонових концентрацій з амонію обмінного, фосфору (рухомі форми), нітратів, сульфатів, хлоридів в об'єднаній пробі ґрунту на північ від мулових майданчиків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Vasilenko, M. "ENVIRONMENTALLY SAFE BIOSORBTION-FILTRATION TECHNOLOGY OF PRELIMINARY ANAEROBIC SEWAGE TREATMENT." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 1 (February 27, 2019): 113–20. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2019.1.113-120.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Грайворонська, І., Е. Хоботова, В. Даценко, and І. Черепньов. "Гранульований доменний шлак як сорбент органічних барвників." Науковий журнал «Інженерія природокористування», no. 4(18) (February 11, 2021): 53–59. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.4(18).53-59.

Full text
Abstract:
Визначено властивості гранульованого доменного шлаку «АрселорМіттал Кривий Ріг», що зумовлюють його сорбційну активність. У складі фракцій шлаку ідентифіковані мінерали: окерманіт Ca2MgSi2O7, геленіт Ca2Al(Al,Si)2O7, ранкініт Ca3Si2O7, псевдоволластоніт CaSiO3, мервініт Ca3MgSi2O8, мікроклін КAlSi3O8, кальцит CaCO3, ольдгаміт CaS з вмістом алюмосилікатів кальцію і магнію > 50 %. Деякі фази знаходяться в аморфному сорбційно-активному стані. Показана доцільність активації водою протягом 1 доби, в результаті якої на поверхні утворюються і дисоціюють гідроксильні і гідрофільні силанольні групи з формуванням негативного заряду поверхні шлакових частинок, що характерно для алюмосилікатів Са і Mg, а також мінералів кальциту і ольдгаміту. Форма ізотерми адсорбції свідчить про утворення полімолекулярних шарів органічного барвника метиленового синього (МС), що збільшує ефективність шлакового сорбенту. Величина адсорбції МС не менш 2 мг/г. Показано відсутність десорбції МС з шлаку, що забезпечує безпеку як захоронення відпрацьованого сорбенту, так і його утилізації в якості наповнювача будівельних матеріалів. Доведено радіаційну безпеку шлаку. Питома ефективна активність фракцій шлаку не перевищує 370 Бк/кг, що дозволяє його використання в якості технічних матеріалів без обмежень. Запропоновано технологічну схему адсорбційної очистки стічних вод підприємств органічного синтезу і текстильної промисловості, що містять органічні барвники, за допомогою шлакового сорбенту.Стадії технологічного процесу: надходження шлаку з відвалу, аналіз мінерального складу шлаку, водна активація шлаку, статична сорбція барвників в відстійнику, подальша утилізація шлаку і надходження очищених вод в первинне виробництво. Технологія передбачає видалення органічних барвників із стічних вод і їх повторне використання, що забезпечує замкнутість циклу оборотного водоспоживання, відсутність витрат хімічних реагентів на активацію шлакового сорбенту, поліпшення екологічної ситуації в місцях розташування шлакових відвалів за рахунок використання шлаків в якості сорбентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Kovrov, O. S., and D. V. Kulikova. "Justification of Reasonability of Equalization Basins Implementation for the Technology of Municipal Wastewater Treatment." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 150, no. 3 (2020): 13–21. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2020-150-3-13-21.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Chub, I., and T. Shevchenko. "POSSIBILITIES OF MEMBRANE BIOREACTORS APPLICATION FOR THE CLEANING OF DOMESTIC WATER TREATMENT ON THE CANALIZATIONAL EDUCATIONAL SPIRITS OF UKRAINE." Municipal economy of cities 7, no. 146 (2018): 248–56. http://dx.doi.org/10.33042/2522-1809-2018-7-146-248-256.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Airapetian, T. S., S. V. Telyma, and O. Ja Oliynik. "A modeling of the oxygen regime in bioreactors-aerotanks at the purification of waste waters from organic pollutants." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 6 (June 18, 2017): 21–27. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2017.06.021.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Oliinyk, O. Ya, and T. S. Airapetyan. "The modeling of the clearance of waste waters from organic pollutions in bioreactors-aerotanks with suspended (free flow) and fixed biocenoses." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 5 (May 22, 2015): 55–60. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2015.05.055.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Oleynik, A., T. Airapetian, and Yu Kalugin. "MODELING AND CALCULATION OF WASTEWATER TREATMENT IN AEROTANK-MIXERS WITH SUSPENDED AND ATTACHED BIOCENOSIS USING NONLINEAR KINETICS OF MONO." Scientific Bulletin of Civil Engineering 97, no. 3 (2019): 113–21. http://dx.doi.org/10.29295/2311-7257-2019-97-3-113-121.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Stankevych, V. V., and S. B. Tarabarova. "MODERN TECHNOLOGIES FOR TREATMENT OF RESIDENTIAL WATER AT SMALL SEWERAGE TREATMENT PLANTS WITH TREATMENT OF HARMFUL VENTILATION EMISSIONS AT OZONE AND SORPTION PLANTS." Hygiene of populated places 2019, no. 69 (December 27, 2019): 79–82. http://dx.doi.org/10.32402/hygiene2019.69.079.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Шевченко, Володимир. "Глибоке видалення біогенних елементів зі стічних вод." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 85–87. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232980.

Full text
Abstract:
Найважливішими біогенними елементами є кисень, углець, водень, азот, фосфор, сірка, кальцій, калій, натрій, хлор. Всі перераховані елементи відіграють важливу роль в біологічних процесах, що відбуваються у навколишньому середовищі, в том числі й у воді. В практиці очищення стічних вод виділяють два основних біогенних елемента: азот (N) та фосфор (P). Метою роботи було розглянути методи глибокого видалення біогенних елементів із стічних вод. Найбільш проста схема розроблена в США для одночасного видалення сполук азоту та фосфору (найбільшою мірою фосфору) з стічних вод на високонавантажених очисних спорудах. Вона отримала назву А/О процесу (Anaerobic/Oxic-процесу). Найбільш відома, широко застосовувана в Європі схема очистки, що дозволяє ефективно видаляти сполуки азоту і фосфору на низьконавантажених спорудах, отримала назву за ім’ям розробника Bardenpho-процес. Модифікацією Bardenpho-процесу є Phoredox-процес. У світовій практиці біологічної очистки різних азотмістких стічних вод, широке застосування знайшли також біологічні реактори (аеротенки) циклічного типу наповнення. Очистка стічних вод за цією технологією здійснюється циклами і є однією з альтернатив загальноприйнятій очистці в реакторах проточного типу (в аеротенках). Основною перевагою SBR є в те, що всі процеси біологічної очистки (окиснення органічних і біогенних речовин, а також седиментація) здійснюється в одному реакторі, що дає змогу регулювати тривалість і послідовність фаз очистки в залежності від концентрацій стічних вод, які поступають на очистку при використанні автоматизованих систем управління. До недоліків відноситься складна система аерації, яка експлуатується в циклічному режимі і вимагає подачі кількості кисню в залежності від концентрації субстрату в реакторі. Отже, найпростішим і найдешевшим є А/О процес.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Глушко, Олена. "Утилізація регенераційних розчинів, що містять іони амонію реагентним методом." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 134–36. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.233527.

Full text
Abstract:
Аміак та його солі належать до шкідливих речовин. Стічні води, що містять іони амонію, підлягають обов’язковому очищенню. До поширених методів утилізації таких стічних вод відносять методи біологічної нітрифікації та сорбційні методи. Проте, зазначені способи не завжди мають економічну та екологічну доцільність. Досить простим методом є видалення іонів амонію у вигляді нерозчинного магнійамонійфосфату. Але його використання обмежується невизначеністю технологічних параметрів процесу. Метою роботи було визначення оптимальних умов кристалізації магнійамонійфосфату у водних розчинах. Досліджена можливість вилучення іонів амонію зі стічних вод шляхом осадження в розчині важкорозчинного магнійамонійфосфату. Визначено вплив різних факторів на процеси осадження магнійамонійфосфату. Визначено, що найефективніше утворення магнійамонійфосфату відбувається в інтервалі рН = 8-9. Встановлено найбільш оптимальне значення температури з технологічної точки зору. Проаналізовано вплив концентрацій оксиду магнію та фосфорної кислоти на процес вилучення іонів амонію у вигляді осаду магнійамонійфосфату. Визначено діапазон початкових концентрацій іонів амонію, в яких спостерігається найбільша ефективність методу. Проаналізовано властивості осаду, який формується в різних умовах. Показано, що найбільш перспективним може бути використання даного методу для попереднього видалення іонів амонію перед іонообмінною очисткою з метою збільшення фази між регенераціями.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Popova, T. M., M. F. Loskutov, O. M. Karaban, T. Ye Petrenko, S. M. Filipchenko, and L. I. Loboyko. "ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ВИКЛАДАННЯ КОМУНАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ." Медична освіта, no. 1 (May 11, 2017). http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2017.1.7519.

Full text
Abstract:
Мета дослідження – висвітлення особливостей організації та проведення семінару-екскурсії на біостанції для санітарних лікарів.Матеріали та методи дослідження. Описані переваги використання семінару-екскурсії в процесі підвищення кваліфікації слухачів з комунальної гігієни. Об'єктом семінару-екскурсії для лікарів-гігієністів були очисні споруди каналізації (біостанції) м. Харкова. Результати й обговорення. Семінар-екскурсію проводять на біостанції м. Харкова, де санітарні лікарі послідовно спостерігають за роботою очисних споруд, починаючи з головної насосної станції (ГНС). За допомогою ліфтів екскурсанти спускаються у машинне відділення та відділення прийому стічних вод до відмітки –33 м (як 11-поверховий будинок) та знайомляться з роботою пульта дистанційного управління процесами на ГНС.На спорудах механічної та біологічної очистки стічних вод головний технолог підприємства розповідає про призначення та роботу споруд, викладач кафедри пояснює питання оцінки ефективності роботи споруд за відповідними показниками лабораторних досліджень, звертає увагу на можливі професійні шкідливості та засоби їх профілактики. Санітарні лікарі знайомляться з впровадженнями ефективних технологій підвищення експлуатаційного ресурсу інженерних мереж біостанції. Втілення наукових досягнень у роботу біостанції були відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки у 2004 році. Співробітник міських очисних споруд та викладач кафедри в процесі екскурсії відповідають та обговорюють питання, що виникають у курсантів або свідомо додаються до обговорення.Після огляду всіх очисних споруд біостанції лікарі-гігієністи знайомляться з правилами відбору і дослідження проб стічних вод, осадів, активного мулу, результатами досліджень проб на різних етапах очистки.Висновки. Таким чином, семінар-екскурсія надає змогу лікарю-гігієністу ознайомитися на практиці з роботою як окремих споруд на всіх етапах очистки стічних вод, так і біостанції в цілому. Слухачі набувають знань з методів оцінки якості та складу стічних вод за результатами досліджень відомчих лабораторій біостанції, а також засвоюють практичні дії щодо дотримання санітарних та екологічних вимог нормативних документів стосовно відведення стічних вод після очистки у місцеві водні об’єкти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Щаплева, Минка, and Сілвія Лаврова. "Очистка звалищних відходів природною сухою біомасою - очерет звичайний (Phragmites australis)." Матеріали міжнародної науково-практиченої конференції "Екологія. Людина. Суспільство", May 20, 2021, 281–84. http://dx.doi.org/10.20535/ehs.2021.232956.

Full text
Abstract:
Санітарні звалища були найпопулярнішими сховищами твердих побутових відходів за останні десятиліття у всьому світі, проте останнім часом політика поводження з відходами головним чином зосереджується на мінімізації та повторному використанні відходів. Спалювання та відновлення енергії відіграють важливу роль у зменшенні відходів та перетворенні енергії. Однак санітарні сміттєзвалища все ще існують і надалі використовуватимуться для утилізації твердих відходів та залишків у багатьох країнах. Переробка фільтратів звалищ, що утворюються в процесі зберігання відходів, та вимоги до їх контролю після рекультивації звалищ є однією з головних інженерних проблем дотримання екологічних вимог. Основне питання стосується того, як вибрати метод обробки фільтрату звалища, який буде відповідати відповідним положенням та з розумною вартістю та складністю операції. Вимивки звалищ характеризуються низькою біологічною здатністю до розкладання, високою концентрацією органічних забруднювачів та біогенних елементів, а також можливі також інші токсичні компоненти, що є результатом процесів розкладання відходів на звалищах твердих побутових відходів. Мета цього дослідження - визначити адсорбційну здатність природної сухої біомаси Phragmites australis (очерет звичайний) та ефективність обробки реальних фільтратів звалища. Звалищні відходи, використані в експериментах, були взяті з реального сміттєзвалища, розташованого на північному заході Болгарії, а використана рослинність була взята з порівняно чистої території. Біомасу багаторазово промиваи дистильованою водою для видалення частинок пилу з її поверхні, потім висушили при кімнатній температурі (20 оС) до постійної маси. Суху біомасу нарізали на невеликі шматочки. Для дослідження рівноваги процесу (адсорбції в статичних умовах) готують розчини з певною початковою концентрацією ХПК. Також проводились порожні дослідження (дистильована вода з адсорбентом), щоб виключити вплив адсорбенту при аналітичному визначенні забруднювача. Після досягнення рівноваги зразки фільтрували і визначали рівноважну концентрацію ХПК у кожній з них. На основі отриманих даних будуються криві рівноваги. Результати обробляли за допомогою моделей Ленгмюра, Фрейндліха та Темкіна. Максимальна досягнута адсорбційна здатність становить qe = 7,39 мг г-1. Ізотермічний метод Ленгмюра II найкраще описує хід експериментальної ізотерми, підтверджуючи коефіцієнт кореляції R2 = 0,9946. Можна також зробити висновок, що ця модель найкраще підходить для опису адсорбційної рівноваги. Висока сорбційна здатність звичайного очерету, його широке поширення в природі та легка попередня обробка визначають його як придатний недорогий біосорбент для очищення стічних вод. Phragmites australis можна успішно використовувати як адсорбент для видалення речовин, що не піддаються біологічному розкладанню.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Kozlova, Anna, Mykyta Kochetov, and Svitlana Gryn. "BIOLOGICAL CLEANING OF WASTE WATER IN ANAAEROBIC CONDITIONS. PRODUCTION OF BIOGAS." Young Scientist 3, no. 67 (March 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-44.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Krainiukov, Oleksii, and Irina Kuzmina. "USE OF CONSTRUCTED WETLAND FOR WASTEWATER TREATMENT OF SMALL LOCATIONS." Young Scientist 7, no. 71 (July 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-7-71-32.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography