Academic literature on the topic 'Оцінка діяльності підприємств'

Велике значення для розвитку національної економіки, набуття нею рис, притаманних ринковій економіці, має процес входження України до системи міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що здійснюють свою діяльність у зовнішньоекономічній сфері. Проведене у статті дослідження встановило, що важливою умовою успішного функціонування підприємства, де ЗЕД – основний вид діяльності, є створення досконалої системи оцінки результатів експортно-імпортних операцій, рівень яких характеризується ефективністю їх здійснення та базується на критеріях ефективності та результативності, які у сукупності характеризують рівень розвитку ЗЕД підприємства. Дослідження методологічних підходів до оцінки розвитку ЗЕД підприємства дає змогу стверджувати, що загальноприйнята методика його визначення відсутня. Важливим для розвитку національної економіки, набуття нею рис, властивих ринковій економіці, є процес входження України в систему міжнародних економічних відносин. Поглиблення участі України в європейських та світових інтеграційних процесах супроводжується збільшенням кількості підприємств, що працюють у зовнішньоекономічній сфері. Вивчення методологічних підходів до оцінки розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства свідчить про те, що загальновизнаний метод його визначення відсутній. У результаті дослідження узагальнено методичні підходи до оцінки розвитку ЗЕД підприємства, проведено порівняльний аналіз тих методичних підходів, які орієнтовані на ефективність ЗЕД. Порівняльний аналіз дав змогу встановити, що оцінка розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємств повинна проводитися на основі економіко-математичних методів та методів експертних оцінок. Дослідження показує, що майже у всіх підходах, які ми розглядали, одним із ключових моментів у вивченні зовнішньоекономічної діяльності підприємства є визначення чинників, що впливають на ефективність експортного потенціалу. Проблема вибору відповідних критеріїв для аналізу зовнішньоекономічної діяльності залишається відкритою, що дасть змогу окремим підприємствам залежно від виду, масштабу їхньої діяльності адекватно оцінити рівень свого розвитку та визначити шляхи подальшого розвитку. Ми вважаємо, що найефективнішим методом виявлення чинників, що мають значний вплив на розвиток експортної діяльності підприємств і до якого схиляються багато дослідників, є метод експертних оцінок.

У статті розглянуто основні принципи управління вартості автотранспортного підприємства та методичні підходи оцінки його вартості. Акцентовано увагу на важливості управлінського обліку та ін-формаційного забезпечення, як його складової, у визначенні вартості автотранспортного підприємства. За-значено про обов’язковість аналізу фінансового стану підприємства, оскільки він чітко розкриває всі ризики і перспективи його діяльності. Мета статті – визначити та розглянути основні принципи управління вартістю підприємства, з урахуванням виду діяльності – міські пасажирські перевезення, комунальної форми власності. Вартість підприємства оцінює його діяльність коли стоїть завдання продажу підприємства чи здійснення інвестиційних вкладень. Інформація щодо вартості цікавить менеджерів та власника підприємства, інве-сторів. Хоч оцінка вартості підприємства здійснюється здебільшого для підприємств приватної форми влас-ності, на нашу думку, вона є важливою і для підприємств комунальної форми власності, оскільки діяльність підприємств вже тривалий час здійснюється «на мінус» та необхідно залучати інноваційні підходи щодо управлінської діяльності підприємства. Не вирішеною проблемою залишається неналежний рівень розробки та впровадження методичних підходів визначення вартості підприємства, про що зазначено багатьма вченими. Проаналізувавши зміст оцінки вартості підприємства та методичні підходи можна зробити висновок, що – це комплексний підхід, з обов’язковим урахуванням можливості економічного зростання та негативного впливу на розвиток підприємства факторів ризику. Він є більш інформативним ніж просто дані фінансової звіт-ності, проте потребує методичного редагування, з метою адаптації до діяльності підприємств в Україні. Важливою є окрема розробка та впровадження методики визначення вартості для автотранспортних підприємств комунальної форми власності. Зроблено необхідні висновки та пропозиції щодо досліджуваної теми.

Найбільш вагомими показниками господарської діяльності будь-якого підприємства або галузі є показники, що характеризують ефективність їх діяльності, тобто співвідношення отриманого результату до понесених витрат. На показники ефективності чинять вплив безліч факторів, які залежать від галузевих особливостей, територіальних, маркетингових та системи менеджменту. Завдання кожного підприємства в контексті ефективного господарювання полягає у скороченні витрат і отриманні вищих фінансових результатів, при цьому враховуючи ризики функціонування підприємства. Саме тому, виникає необхідність комплексного, структурного дослідження показників ефективності господарської діяльності підприємств різних галузей національної економіки із застосуванням методики економічного аналізу. В статті дана характеристика наукових підходів до економічної сутності поняття «ефективність», «економічна ефективність» та системи показників, що характеризують рівень економічної ефективності підприємства. З’ясовано, що економічна ефективність – це результат фінансово-економічної діяльності суб’єкта господарювання, який покриває усі витрати на її здійснення та містить чистий прибуток, що залишається для розвитку бізнесу. Проведено аналіз суб’єктів господарювання України за видами економічної діяльності і з’ясовано, що промислові підприємства складали 6,7% від всієї кількості суб’єктів господарювання, вони забезпечують 24,4% ВВП України і реалізують 30,7 % продукції від загального обсягу підприємств національної економіки України. На основі статистичних методів дослідження та методики економічного аналізу розраховано, проаналізовано динаміку основних показників економічної ефективності промислових підприємств України та проведено факторний аналіз їх зміни. З’ясовано, що за 5 останніх років підприємства промисловості нарощують обсяги реалізації, суму отримуваного чистого прибутку та збільшують показники економічної ефективності.

У статті описано основні принципи бюджетування, необхідні для управління фінансовими результатами автотранспортних підприємств, а також розкрито основні проблеми побудови бюджетів. Встановлено, що головною проблемою автотранспортних підприємств, які здійснюють міські пасажирські перевезення, є збиткова динаміка результатів їхньої діяльності. Врахування цієї тенденції під час побудови бюджетної системи є необхідним для виявлення причин утворення негативного фінансового результату діяльності та своєчасного вжиття заходів з усунення факторів, які його спричиняють. Також виявлено, що на автотранспортних підприємствах складають, як правило, лише фінансовий план, без застосування ефективної системи бюджетування. Надано характеристику структури фінансового плану та операційного бюджету автотранспортного підприємства. Розглянуто відмінності бюджетування та фінансового плану. Метою статті є розробка та надання рекомендацій з побудови сучасної системи бюджетування для покращення ефективного управління фінансовими ресурсами і показниками автотранспортного підприємства. Це зумовлено тим, що автотранспортні підприємства комунальної форми власності мають ряд особливостей, від яких залежить процес бюджетування, особливо в частині методики розрахунку витрат підприємства і тарифів за проїзд. Оскільки у комунальному підприємстві тариф на перевезення пасажирів залежить не лише від собівартості перевезень, але й від корегування його органами місцевого самоврядування, це призводить до встановлення тарифів, нижчих за фактичну собівартість перевезень. Виявлено залежність діяльності таких підприємств від кількості асигнувань, отриманих з місцевого бюджету згідно з кошторисними призначеннями, що унеможливлює формування реального тарифу з використанням системи бюджетування. Відповідно до здійснених досліджень зроблено висновок, що головним завданням створення бюджетів автотранспортного підприємства задля управління фінансовими результатами є формування бюджетів доходів та бюджетів витрат. Для кращої координації цих бюджетів необхідно створити центри відповідальності за даними напрямками для оцінки діяльності центрів доходів та центрів витрат, щоб краще можна було прогнозувати доходи та витрати автотранспортного підприємства. Важливого значення набула оцінка рентабельності маршрутів з метою перегляду транспортної сітки, проведення контролю та аналізу виконання бюджетів, прогнозування ризиків та виявлення шляхів їх запобігання, порівняння фактичних фінансових результатів із плановими. Все це дасть можливість розрахувати стратегію рентабельності перевезень як основного чинника формування позитивного фінансового результату.

У статті визначено рівень ефективності діяльності підприємств транспортної галузі регіону за допомогою аналізу показників приведеної собівартості перевезення, рентабельності діяльності, чистого прибутку (збитку) від діяльності підприємств. Запропоновано заходи щодо забезпечення подальшого розвитку підприємств транспортної галузі на регіональному рівні. Визначено, що сучасний стан трансформаційних перетворень у регіональному середовищі характеризується зростаючим інтересом до питань підвищення ефективності діяльності підприємств транспортної галузі. Об’єктивна оцінка ефективності діяльності підприємств транспортної галузі має велике значення, оскільки характеризує успішність менеджменту підприємства, формує його імідж, обґрунтовує доцільність інвестицій.

У науковій роботі досліджено актуальне питання оцінки рівня інноваційного потенціалу аграрних підприємств. Проаналізовано теоретичні підходи до визначення сутності поняття «інноваційний потенціал». На основі опрацьованої літератури було сформовано авторське бачення зазначеної економічної категорії. В рамках даної роботи було досліджено існуючі підходи щодо оцінювання інноваційного потенціалу підприємств. Наведено переваги та недоліки використання кожного з них. Визначено, що діагностика рівня інноваційного потенціалу підприємства, згідно ресурсного підходу, здійснюється на предмет наявності вільних фінансово-економічних ресурсів для забезпечення проведення інноваційної діяльності. Запропоновано трикомпонентну модель оцінки інноваційного потенціалу аграрних підприємств, яка ще на стадії планування інноваційної діяльності дозволяє визначити доцільність її проведення.

У статті досліджено статистику ведення інноваційної діяльності промисловими підприємствами в Україні. До уваги було взято дані обсягів впровадження та реалізації інноваційної продукції, витрат і фінансування, а також кількість інноваційно активних підприємств. Статистика вказує на відносно низький рівень інноваційної активності промислових підприємств України в умовах практично повного самостійного фінансування інноваційної діяльності та невпинного зростання собівартості впровадження інновацій на фоні збільшення їх технологічності. Не останню роль у цьому питанні відіграє відповідність загального інноваційного розвитку України світовому рівню, в контексті якого сучасний рівень інноваційної активності, можливо, відповідає зовнішнім умовам. В таких умовах набуває актуальності питання створення умов для стимулювання зростання інноваційної активності на промислових підприємствах України.

Статтю присвячено формуванню нефінансових показників господарської діяльності підприємств на принципах збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Досліджено етапи формування нефінансових показників господарської діяльності підприємств в контексті збалансованості економічної, соціальної та екологічної складових бізнесу. Узагальнено міжнародну практику використання нефінансових показників як невід’ємної частини звітності підприємства. Запропоновано визначення потенціалу корисності такої звітної інформації, зокрема через вартісну оцінку: економічної вигоди – матеріально-грошових надходжень, одержаних в результаті операцій підприємницького характеру; соціально-економічної вигоди – економічної вигоди, оцінка якої враховує як прямі надходження активів, так і задокументовану оцінку впливу операції на збільшення економічної вигоди за результатами реалізації соціальних програм; соціальноекономічного ефекту – нематеріальної соціально-економічної вигоди, одержаної суб’єктами господарювання через оцінку попередження та зменшення втрат (або збільшення доходів). Проаналізовано нефінансові показники у Звітах про управління (які оприлюднюються вітчизняними емітентами цінних паперів з 2019-го року), їх відповідність міжнародній практиці розкриття таких даних в інтегрованій звітності юридичних осіб.Узагальнюючи практику використання нефінансових параметрів емітентами цінних паперів України (які підприємства включають до Звіту про управління), така нефінансова інформація в роботі структурована за рівнями споживачів: мегарівень – інформація, призначена для суб’єктів підприємницької діяльності на міжнародних ринках; макрорівень – інформація, призначена для державного управління та контролю; мезорівень – інформація, призначена для постачальників, покупців, споживачів, кредиторів; макрорівень – інформація, призначена для власників, менеджерів, службовців, партнерів. Проведена в роботі систематизація переліку нефінансових показників за галузевою приналежністю підприємств (на основі ідентичності операційної діяльності), визначення на державному рівні варіативності вибору з урахуванням організаційно-економічної структури підприємства дозволили проаналізувати показники фінансових результатів, реалізацію соціальної підтримки та екологічної безпеки відповідно до бізнеспрограм досліджуваних підприємств. Обґрунтовано критерії "корисності", серед яких чільне місце належить об’єктивній оцінці розвитку бізнесу, організації бізнес-моделі та стратегії корпоративного управління в довгостроковій перспективі, задоволенню потреб інвесторів (власників, працівників, партнерів та інших зацікавлених сторін) у розумінні звітної інформації про продуктивність виробничих ресурсів, а також ефективному зв’язку між динамікою економічних викликів та внутрішніми та зовнішніми ризиками ділової діяльності. Запропоновано методичні аспекти підготовки нефінансових показників для підприємств з урахуванням сучасних викликів на світових ринках, а саме: на умовах дотримання принципу підготовки якісної нефінансової звітної інформації; на основі вибору ключових напрямків господарської діяльності як об’єктів щодо визначення нефінансових показників.

Метою дослідження є: узагальнення на основі міжнародної та вітчизняної практики розвитку бізнесу факторів впливу на оцінку економічної вигоди активів підприємств з урахуванням вимог щодо соціально-економічної та екологічної збалансованості бізнесу; визначення та обґрунтування методичних та організаційних підходів щодо ідентифікації варіативних форм економічної вигоди, її оцінки. Підтверджено, що міжнародна практика підприємництва, враховуючи суспільну корисність бізнесу, виокремлює підвищення впливу на оцінку корисності підприємства результативність вирішення ним питань соціального забезпечення та екологічної безпеки як на рівні своєї діяльності, безпосередньо, так і в регіональному масштабі. Зазначене суттєво міняє роль і доповнює зміст поняття «економічна вигода»: оцінка потребує перегляду з урахуванням використання активу; серед елементів оцінки, крім економічних фінансових показників, з’являються нефінансові – якісні, що в цілому підвищує достовірність облікової інформації. Досліджено альтернативні форми економічної вигоди від використання виробничих ресурсів зарезультатами транзакцій вітчизняних підприємств в контексті політики збалансованого ведення бізнесу. Наведено міжнародну практику визначення фінансових результатів діяльності суб’єктів на основі аналітичного обліку елементів оцінки економічної вигоди, враховуючи їх вплив на вирішення питань економічного розвитку, соціального захисту та екологічної безпеки. В роботі уточнено критерії оцінки економічної та соціально-економічної вигоди, соціального ефекту. Зазначене уможливить проведення результативного стратегічного планування як розрахунково-платіжної дисципліни, так і розвитку бізнесу на перспективу, що, безперечно, позитивно вплине на поступальний збалансований розвиток підприємництва в Україні.

Шейко І.А. Оцінка ефективності інноваційної діяльності машинобудівних підприємств. – На правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Національний технічний університет «ХПІ», Харків, 2013. Дисертацію присвячено обґрунтуванню й удосконаленню методичних підходів до оцінки ефективності інноваційної діяльності (ІД) машинобудівних підприємств. Узагальнені підходи до сутності, змісту, характеристики й особливостей інновацій як основного елемента інноваційного процесу й інноваційної діяльності та уточнені споріднені поняття «інновації» – «інноваційний процес» – «інноваційна діяльність», як бази рекомендованого поняття «ефективність інноваційної діяльності підприємства». Проаналізовано теоретико-методичні підходи до оцінки ефективності ІД машинобудівного підприємства і обґрунтовано методичний підхід для проведення такої оцінки за п’ятьма напрямами на основі сформованої системи показників. Запропонований методичний підхід для оцінки ефективності ІД машинобудівного підприємства базується на врахуванні інноваційних витрат, оновлення номенклатури продукції, інноваційної активності, структури джерел фінансування ІД, співвідношення результатів і витрат на ІД. Визначені складові інструментарію для проведення оцінки ефективності ІД та послідовність проведення розрахунків інтегральних (за напрямами оцінки) та узагальнених показників ефективності ІД машинобудівного підприємства, який рекомендується корегувати з урахуванням впливу внутрішніх і зовнішніх факторів. Обґрунтовано комплекс заходів щодо активізації ІД підприємств машинобудування Харківської області. The dissertation is devoted to explanation and improvement of methodical approaches of efficiency estimation of innovative activity (IA) of engineering enterprises. Approaches to innovation nature, content, characteristics and features as a key element of innovation process and IA have been generalized, and related categories of innovation– innovative process –innovative activity are offered, as basis of the recommended definition «efficiency of enterprise IA». Theoretical and methodical approaches to the evaluation of efficiency of enterprise IA have been analyzed, and methodical approach to conducting such assessment in five areas based on the proposed system of characteristics. Recommended methodological approach for evaluating the enterprise IA efficiency is based on taking into account of innovation expenditures, product range upgrade, innovative activity, the structure of IA sources of funds, ratio of results and costs for IA. Сomponents of tools for evaluating efficiency of engineering enterprise IA and order of calculation of integral indexes of IA efficiency (according to estimates) have been defined. It is recommended to correct integral indexes taking into account internal and external factors. The complex of measures for activating Kharkiv region engineering enterprises IA is substantiated.

Предметом дослідження є особливості господарювання та оцінка результативності діяльності підприємства легкої промисловості. Підприємство – об’єкт дослідження ПрАТ «КАЛИНА» (м. Калинівка). За результатами дослідження сформульовані рекомендаційні заходи з удосконалення методик здійснення оцінки результативності діяльності ПрАТ «КАЛИНА» та визначені шляхи її зростання. Одержані результати можуть бути використані у практичній діяльності ПрАТ «КАЛИНА» (м. Калинівка).

У дисертаційній роботі науково обгрунтовано і розроблено теоретичні і прикладні рекомендації щодо розвитку експортної діяльності деревообробних підприємств на основі її оцінки. На основі узагальнення і вивчення літератури проведено теоретичний аналіз та уточнено суть ключових категорій дисертаційного дослідження, проведено аналіз зарубіжних та вітчизняних підходів до визначення понять «розвиток експортної діяльності», «експортний потенціал» та «експортна діяльність» підприємства. Здійснено ідентифікацію та систематизацію і удосконалено класифікацію факторів впливу на розвиток експортної діяльності підприємства. За результатами проведеного аналізу зроблено висновки, щодо сучасного стану та тенденцій функціонування деревообробних підприємств в Україні та Закарпатській області, виділено основні проблеми, що негативно впливають на результати діяльності деревообробних підприємств. Сформовано набір показників, які доцільно застосовувати для оцінювання експортної діяльності деревообробних підприємств. За допомогою експертного дослідження з використанням анкетного опитування експертів визначено фактори, які найбільше впливають на розвиток експортної діяльності підприємства. Розроблено підхід до вибору напрямів розвитку експортної діяльності деревообробних підприємств, проведено моделювання впливу факторів на обсяги експортної діяльності досліджуваних підприємств та визначено напрями оптимізації їх експортної діяльності.
В диссертационной работе научно обоснованы и разработаны теоретические и прикладные рекомендации по оценке экспортной деятельности деревообрабатывающих предприятий. На основе обобщения и изучения литературы проведен теоретический анализ и уточнены суть ключевых категорий диссертационного исследования, проведен анализ зарубежных и отечественных подходов к определению понятия экспортного потенциала и экспортной деятельности предприятия. В отличие от существующих трактовок, предложенная отражает влияние эффективности экспортной деятельности на степень использования нереализованной части экспортного потенциала предприятия. Установлено, что исследования резервов роста потенциальных возможностей предприятий для наращивания экспортной деятельности целесообразно проводить путем исследования их экспортного потенциала. Осуществлена идентификация и систематизация, а также усовершенствована классификация факторов влияния на развитие экспортной деятельности предприятия, предложено разделять их на внутренние (организационные, производственные, технологические, маркетинговые, трудовые) и внешние (макроэкономические, государственно-административные, правовые, финансовые, социальные (демографические), научные, политические, природо-климатические, социально-культурные, экологические, отраслевые, экономические, технические, информационно-образовательные). С помощью экспертного исследования с использованием анкетного опроса экспертов определены факторы, которые больше всего влияют на развитие экспортной деятельности предприятия. Установлено, что основными факторами, влияющими на развитие экспортной деятельности внутренней среды являются производственные и технологические факторы, а внешней - государственноадминистративные, отраслевые, научно-технические и политические. По результатам проведенного анализа сделаны выводы относительно современного состояния и тенденций функционирования деревообрабатывающих предприятий в Украине и Закарпатской области, выделены основные проблемы, которые негативно влияют на результаты деятельности деревообрабатывающих предприятий. Основными проблемами, влияющими на выбор неэффективных краткосрочных стратегий деятельности деревообрабатывающих предприятий являются: проблемы сырьевого обеспечения, а именно его нестабильность и непрозрачность; старение основных фондов, степень износа которых постоянно растет; неудовлетворительное состояние банковской кредитной политики, не направленной на развитие предприятий, поскольку кредитные ставки остаются слишком высокими и непривлекательными для предприятий; последствия финансового кризиса и как следствие - падение в секторе жилищного строительства, который является основным потребителем продукции деревообработки; политический кризис и последствия военных конфликтов. Сформирован набор показателей, которые целесообразно применять для всесторонней оценки экспортной деятельности отдельного предприятия. С помощью экспертного исследования с использованием анкетного опроса экспертов определены факторы, которые больше всего влияют на развитие экспортной деятельности предприятия. Среди факторов внутренней среды влиятельными оказались производственные и технологические факторы, наименее влиятельными - организационные факторы. Среди факторов внешней среды высшей оценка у государственно-административных, отраслевых, научно-технических, политических и экономических факторов. Относительно низкое по важности место эксперты предоставили таким группам внешних факторов как экологические, социально-культурные, природно-климатические, социальные (демографические) и правовые. Разработан подход к выбору направлений развития экспортной деятельности деревообрабатывающих предприятий, проведено моделирование влияния факторов на объемы экспортной деятельности исследуемых предприятий и определены направления оптимизации их экспортной деятельности.
The scientific explanation and theoretical and applied recommendations for evaluating of exports of woodworking enterprises are given. The nature and relationship of the concepts of "export activities" and "export potential" of the company are clarified. The own definition of "export potential of the company" is given under analysis of the definition of the category "export potential" in economic science and on the basis of generalization and systematization of existing interpretations of given category.The main methodological approaches to estimation of export activity of enterprises of domestic and foreign scientists are analyzed. Basic indexes necessary for the all-round estimation of efficiency of export activity of separate enterprise are considered and summarized. The approaches based on using of thoughts and estimations of experts are also used. The way to improving of some aspects of management for each type of enterprises depending on current conditions is proposed. Recommendations for each group of enterprises are given. As a result of present research, a comprehensive methodological approach for optimization of export activity of enterprises is proposed.

В дійсній статті представлено дослідження існуючих методичних підходів оцінки фінансових показників діяльності підприємств, в аспекті забезпечення підвищення ефективності діяльності.
In given article research of existing methodical approaches of an estimation of financial indicators of activity of the enterprises in aspect of maintenance of increase of efficiency of activity is presented.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
У роботі розглядаються теоретичні та методичні аспекти інноваційного розвитку підприємств готельного господарства, розкрито економічну сутність інновацій у сфері послуг гостинності, наведено їх класифікацію. Проаналізовано виробничу та інноваційну діяльність та процес надання послуг в готелі «Вояж». Здійснено оцінку інноваційної діяльності підприємства готельного господарства, запропоновано комплекс заходів щодо впровадження інноваційної програми лояльності клієнтів до послуг готелю.
The theoretical and methodical aspects of innovative development of hotel enterprises are considered in the work, the economic essence of innovations in the field of hospitality services is revealed, their classification is given. The production and innovation activities and the process of providing services in the Voyage Hotel are analyzed. An assessment of the innovative activity of the hotel industry, a set of measures for the implementation of an innovative program of customer loyalty to hotel services.

Робота виконана в Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України. Захист відбувся «25» червня 2010 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.052.05 Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, (корпус №10, зал засідань). З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
У дисертації досліджено теоретичні, методичні і практичні шляхи та методи обґрунтування вибору стратегії попередження негативних наслідків ризиків у діяльності машинобудівних підприємств. Вирішено комплекс завдань, серед яких: вивчено та проаналізовано наукові вітчизняні та закордонні концепції і теорії управління ризиками; обґрунтовано вибір стратегії попередження негативних наслідків ризиків; апробована економіко-математична модель вибору стратегії; уточнені показники оцінки реалізації стратегії попередження ризиків; визначені основні напрямки реалізації механізмів попередження негативних наслідків ризиків у господарській діяльності та оцінки вибраної стратегії машинобудівного підприємства.
В диссертации исследуются теоретические, методические и практические пути и методы обоснования выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков в деятельности машиностроительных предприятий. Раскрыто понятие риска, обоснована классификация рисков в хозяйственной деятельности предприятия и охарактеризованы основные элементы процесса управления рисками. Анализ аспектов понятия «риск» показал, что риск как экономическая категория имеет много не совпадающих, а иногда и противоположных мнений исследователей. Определено, что риск в хозяйственной деятельности – это возможность выбора альтернативных решений с учетом вероятности понесения фирмой потерь или получения дополнительной прибыли в процессе осуществления хозяйственных операций, которые влияют на достижение целей предприятия. Научно обоснованная классификация рисков предложена для: идентификации рисков в хозяйственной деятельности; наиболее оптимального способа их оценки; уровня возникновения; оценки последствий; эффективного применения соответствующих методов управления ими. Обоснована необходимость выбора стратегии уменьшения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности машиностроительных предприятий и сформирован алгоритм и механизмы процесса выбора стратегии предупреждения негативных последствий рисков. Предложено усовершенствованную экономико-математическую модель выбора стратегии управления рисками. Стратегия управления рисками связана с решением двух проблем: величины приемлемого риска и способов ее достижения. Их решение связано с корреляцией между величиной риска и потенциальным доходом, который может быть как положительным, так и отрицательным, а также с распределением (во времени и точке проявления) затрат и результатов принятия того или другого риска. Исследовано, что процесс управления рисками – это деятельность субъекта управления по выработке тактики осуществления выбранной стратегии. Процесс выбора стратегии управления рисками должен состоять из трех последовательных этапов. На первом этапе происходит осмысления результатов анализа влияния внешней и внутренней среды с целью выявления потенциальных рисков; на втором – разработка соответствующей стратегии управления рисками; на третьем этапе – выработка тактических целей. В работе предложен процесс реализации стратегии управления рисками, оценка эффективности стратегии предупреждения негативных последствий рисков в хозяйственной деятельности предприятия, предложены механизмы реализации выбранной стратегии. Процесс внедрения стратегии предупреждения негативных последствий рисков начинается с планирования. В планировании стратегии управления рисками следует выделить: управление в условиях стабильной и динамической внешней среды; управление в условиях кризисной ситуации; сбор, обработку и анализ информации о ситуации; оценивание величины риска; оценку вероятности наступления события; определение критериев сравнения альтернативных вариантов для выбора стратегии; выбор стратегии управления рисками; определение критериев для пересмотра принятой стратегии при потребности; обоснование методов управления рисками; психологическое восприятие рискованных решений персоналом предприятия; разработку, утверждение стратегии управления рисками; контроль за ходом ее реализации; оценивание результатов и выработки решений по ситуации. Реализация стратегии является одновременно и сложным, трудоемким процессом, и самым слабым звеном в процессе управленческой деятельности, которая приводит предприятие в случае успешного осуществления к достижению поставленных целей. На практике наиболее эффективный результат можно получить лишь при комплексном использовании разных методов управления рисками.
Theoretical, methodical, practical ways and methods for justification of the strategy choice and procedures for the preventing procedures of the negative consequences of risks in the machine-building enterprises activity are under investigation. Scientific concepts of domestic and foreign experience in the theory of risk management are studied and analysed. The strategy choice for the prevention of negative consequences of risks is justified. The economic-mathematical model for the strategy choice is approved. The estimation indicators of the risk prevention strategy are specified. The basic directions of procedure realisation for the preventing of negative consequences of risks in economic activity are defined. The chosen strategy assessment of the machine-building enterprise is presented.

У результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що для оцінки економічної ефективності діяльності підприємства слід використовувати систему показників, яка характеризує ефективність використання ресурсів, їх віддачу; показники рентабельності; показники, що відображають ринкову, підприємницьку активність підприємства, система показників платоспроможності й фінансової стабільності підприємства.

Дипломна робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків та рекомендацій, додатків. Робота виконана в обсязі 78 сторінок, містить 7 рисунків, 32 таблиці та 5 додатки. Мета роботи полягає у економічному обґрунтуванні напрямів організації ефективної логістичної діяльності ТОВ «Паралель – М, ЛТД». Для аналітичного дослідження та розробки пропозицій в роботі використані логічний метод, графічний метод, методи економіко-математичного моделювання, метод логічного узагальнення та порівняльний. В роботі запропонована оптимізація адміністративних витрат і цінових умов на закупку палива, що дозволить отримати щорічну економію логістичних витрат в сумі 567535 гривень, що становить 12,2 % від чистого доходу компанії. Аналітичні дослідження дозволили розробити рекомендації щодо доцільності використання запропонованих заходів на підприємстві ТОВ «Паралель – М, ЛТД» . Об’єкт дослідження – логістична діяльність підприємства. Предмет дослідження – сукупність теоретичних, методичних і практичних підходів до організації ефективної логістичної діяльності ТОВ «Паралель – М, ЛТД».
Thesis consists of introduction, 3 chapters, conclusions and recommendations, applications. The work is done in volume of 78 pages, contains 7 figures, 32 tables and 4 applications. The purpose of the work is to economically substantiate the directions of organization of effective logistic activity of LLC Parallel - M, LTD. For analytical research and development of proposals in the work logical method, graphical method, methods of economic-mathematical modeling, method of logical generalization and comparative method are used. The paper proposes optimization of administrative costs and price conditions for fuel purchases, which will allow to obtain annual savings in logistics costs in the amount of 567535 hryvnias, which is 12.2% of net income of the company. Analytical studies allowed to elaborate recommendations on the feasibility of using the proposed measures at the enterprise Paralel-M, LTD. The object of the research is the logistic activity of the enterprise. Subject of research - a set of theoretical, methodological and practical approaches to the organization of efficient logistics activities of LLC "Parallel - M, LTD".

Розглянуто вдосконалення маркетингової діяльності на підприємствах засобами сучасних інформаційних технологій як одного із засобів протистояння змінам зовнішнього середовища підприємства. Зазначено, швидка еволюція технологій та безперервне зростання попиту та пропозиції сприяють пошуку засобів удосконалення маркетингової діяльності на підприємствах. Щоб досягти бажаних маркетингових результатів, підприємствам доводиться використовувати цифрові маркетингові та комунікаційні послуги. Зазначено, що ці послуги ефективні та піддаються вимірюванню завдяки маркетинговій технології, яка використовується для відстеження, оцінки та впровадження новітніх маркетингових технологій. У зв’язку з технічним прогресом, фрагментацією маркетингу, попитом на індивідуальні продукти та послуги, з одного боку, та необхідністю досягнення конструктивного діалогу з клієнтами, негайного та гнучкого реагування та необхідності вимірювання інвестицій та результатів, з іншого боку, класичний маркетинговий підхід змінився, продовжуючи істотно вдосконалюватися.