Relevant bibliographies by topics / Офіційні мови / Journal articles
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Офіційні мови.

Journal articles on the topic 'Офіційні мови'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Офіційні мови.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.

1

Данильчук, А. Л. "ENGXIT ЧИ EURO-ENGLISH: НОВІ РЕАЛІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЄС." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-9.

Full text
Abstract:
Вихід Великобританії з Європейського Союзу, відомий як брекзит, привернув увагу політиків і дослідників до майбутнього англійської мови в ЄС. Попри анонсовану політику мультилінгвізму, головними робочими мовами Європейського Союзу впродовж останніх десятиліть були англійська, французька та німецька мови з великим домінуванням англійської як мови міжкультурної комунікації. Серед імовірних прогнозів функціонування англійської мови в ЄС після брекзиту спостерігаються дві радикально протилежні точки зору – від повного припинення її використання у сфері офіційної комунікації Європейського Союзу до утвердження нового європейського варіанта, відмінного від стандартної англійської мови. У статті на матеріалі аналізу англомовного медійного дискурсу ЄС 2016–2021 рр. запропоновано визначення терміна ENGXIT; здійснено огляд медійних і наукових публікацій щодо функціонування англійської мови в Європейському Союзі до та після виходу Великобританії з його складу. Спираючись як на результати аналізу емпіричного матеріалу дослідження, так і на офіційні заяви відповідальних за мовну політику ЄС управлінців і науковців, бачимо, що в найближчому майбутньому англійська мова залишатиметься однією з 24 офіційних мов і трьох активних робочих мов Євроспільноти. Зважаючи на те що в проаналізованих публікаціях англомовних медійних видань ЄС після 2016 року рідко вживається термін ENGXIT, натомість особливо часто зустрічаються висловлювання щодо європейського варіанта англійської мови, так званого Euro-English, припускаємо, що вихід Великобританії з Європейського Союзу може слугувати поштовхом до кодифікації нового варіанта англійської мови та його подальшого активного використання в офіційній комунікації Європейського Союзу. Результати дослідження демонструють унікальну, об’єднавчу роль англійської мови в сучасному глобалізованому суспільстві ЄС і неготовність громадян Євроспільноти відмовлятися від її вжитку в найрізноманітніших сферах життя – від освіти й культури до політики та економіки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ковальова, Тетяна. "ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ: ЧЕСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ." Public management 22, no. 2 (February 26, 2020): 78–92. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-2(22)-78-92.

Full text
Abstract:
Розглядаються політико-правові аспекти формування мовної політики Чеської Республіки та України в діахронічному зрізі. При зістав- ленні мовних політик цих країн бралися до уваги такі критерії: перебування під окупацією інших держав; чи була національна мова офіційною під час пе- ребування країни під окупацією; найчисельніша етнічна група в країні на мо- мент закріплення державної/офіційної мови; наявність спеціального закону про державну/офіційну/національну мову; кількість державних (офіційних) мов у країні; ратифікація Європейської хартії та набрання нею чинності; чи надано особливий статус окремим мовам національних меншин. Історія формування Чехії протягом століть була позначена боротьбою за становлення суверенної держави, а мовна політика стала наріжним каменем будівництва ідентичності чехів. Незважаючи на відсутність у Чехії спеціального закону про державну (офіційну) мову, ключовим моментом мовної політики було витіснення з пу- блічних сфер мови окупанта (німецької та угорської). Боротьба за мову стала маркером боротьби за територію, населення і суверенітет. Після тривалого періоду мовної експансії чехи почали відновлювати свою мову через художню літературу, театр, створювали національну наукову тер- мінологію, видавали лексикографічні джерела, утворювали державні інсти- туції з мовної політики та мовного планування. Державна мовна політика в Україні проводилася непослідовно, повільно, що гальмувало вирішення проблемних питань у регулювання мовних відно- син, сприяло породженню правового нігілізму, давало привід для виникнен- ня мовних конфліктів й було використано Росією проти України у 2014 році. Розхитування мовного питання, зволікання з реалізацією мовного закону ставить під загрозу національну безпеку України, її суверенітет і територі- альну цілісність. Сьогодні українське суспільство стоїть перед надважливим завданням, вирішити яке може допомогти досвід Чехії — позбавитися коло- ніального минулого в мовному питанні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Бик, І. "Офіційні та робочі мови Європейського Союзу і мовна політика ЄС." Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія міжнародні відносини, Вип. 11 (2004): 245–50.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Поповський, Анатолій Михайлович. "Русифікація – суржик – вульгаризація в комунікативному дискурсі українського полікультурного простору." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 201–8. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.104.

Full text
Abstract:
У статті висвітлено питання русифікації українського народу репресивним апаратом царської Росії й ідеологами марксизму-ленінізму СРСР. Акцентовано увагу на стратегічних методах асиміляції українців через заборони навчатися рідною мовою (офіційні, неофіційні циркуляри за часів царату та радянської влади), переслідування національно свідомої української інтелігенції в системі освіти, культури, релігії, видавничої діяльності, а також на прийомах боротьби з «українськими сепаратистами» й методах покарання за непокору щодо дотримання законів тогочасної влади. Унаслідок тривалої асиміляції українського етносу й безхребетного ставлення владних структур у суверенній Україні успадкувався й продовжує функціонувати всюдисущий суржик, активізувалися іншомовні запозичення, з’явилися мовні покручі та нецензурщина не тільки в побутовому мовленні, а й у засобах масової інформації, художній і науковій літературі, рекламі. Набуває поширення калькування з російської мови тих мовних одиниць, які в українській мові мають свої відповідники як у загальновживаній лексиці, так і в термінології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Бєловецька, Л. Е. "РІВЕНЬ ВОЛОДІННЯ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, no. 3 (June 29, 2020): 58–68. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-58-68.

Full text
Abstract:
У статті розглянуто ключові питання щодо володіння англійською мовою в Україні, акцентується увага, зокрема, на рівні володіння, який повинні мати викладачі англійської мови у ЗВО, щоби викладати англійську відповідно до CEFR. Визначено поняття рівня володіння англійською та як воно зазвичай «вимірюється», представлено деякі дані про знання англійської мови в Україні та Європі. У статті використано звіт Британської Ради щодо тестування невеликої вибірки викладачів англійської мови з використанням тесту Aptis. У роботі автор спирається на звіти EF English Proficiency Index. Сформульовано актуальність визначення рівня володіння англійською викладачами ЗВО для ефективного викладання. Оскільки багато вчителів не досягли рівня кваліфікації, який вважається достатнім для ефективного викладання, розглянуто теоретичні принципи, які можуть бути використані для розробки навчальної програми для підвищення кваліфікації вчителів. Установлено, що є нагальна потреба створити національну мережу визначення та відстеження рівня володіння англійською мовою, щоби можна було встановити відповідні стандарти для студентів та викладачів усіх рівнів освіти. Зазначено, що загальнодержавні офіційні дані про знання англійської мови викладачами в основному відсутні, а наявні дані не завжди легко інтерпретувати. Установлено, що для покращення якості викладання корисно було би розпочати зі встановлення мінімальних вимог для всіх викладачів англійської мови університетів на рівні C1 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій із мовної освіти. Дослідження засноване на доповідях британських експертів та сучасних наукових публікацій, представлених міжнародними дослідниками, які зосередилися на проблемах визначення рівня володіння англійською та перспективах українських університетів в аспекті вивчення англійської мови.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Пасічна, Олена Вікторівна. "Лінгвостилістичні особливості офіційно-ділових текстів." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (October 27, 2017): 181–91. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.143.

Full text
Abstract:
У статті йдеться про комунікативно-прагматичні особливості офіційно-ділового стилю та мовні засоби передавання офіційної інформації на лексичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. Окреслено позамовні та мовні чинники, які визначають мовленнєву системність означеного стилю. Наголошено на таких екстралінгвістичних ознаках цього функціонального різновиду мови: офіційний характер, адресність, повторюваність дій і ситуацій, тематична обмеженість, документальність. Охарактеризовано спосіб викладу матеріалу в документах з високим і низьким рівнем стандартизації. Проаналізовано функціонування груп лексики в текстах документів. Розглянуто вживання форм частин мови в ділових паперах. Доведено, що специфічною рисою офіційно-ділових текстів є прямий порядок слів. Поширеним синтаксичним явищем у документах є розщеплені присудки.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Федоренко, С. В., and А. В. Бернадіна. "ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФАХОВОЇ МОВИ ВІЙСЬКОВОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ)." Nova fìlologìâ, no. 83 (November 10, 2021): 257–62. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-37.

Full text
Abstract:
Стаття висвітлює лексико-семантичні й жанрові особливості сучасної англомовної військової фахової мови, яка в силу багатогранності військових знань характеризується міждисциплінарністю. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою мілітаризацією суспільства на тлі військово-політичних реформ, спричинених загостренням збройних протистоянь світового масштабу, що слугує поштовхом до стрімкого розвитку фахової мови військової сфери, а тому є важливим і цікавим матеріалом для вивчення. Зазначено, що завдяки специфічній комунікативно-функціональній спрямованості фахова мова військової сфери оперує в межах трьох функціональних стилів мови (офіційно-ділового, публіцистичного й наукового). З точки зору загальної типології професійного мовлення велика частина жанрів, закріплених за військовою сферою, стосується інтрапрофесійної комунікації, яка не виходить за межі професійної спільноти. Наголошено, що військова фахова мова отримує найбільший розвиток у періоди воєнних конфліктів під впливом низки екстралінгвістичних чинників, з-поміж яких основними є специфіка діяльності, ступінь участі в збройних конфліктах широких народних мас і, відповідно, ступінь трансформації способу життя всієї мовної спільноти під час таких конфліктів, соціальний тип воєнних конфліктів. Розглянуто інтрапрофесійні жанри у військовій фаховій мові, що розподіляються на: 1) ті, які зорієнтовані на розпредмечування (військова публіцистика, військово-наукова комунікація, військово-дидактична комунікація); 2) жанри регулятивного характеру (настанови, інструкції, накази, команди, розпорядження тощо). Окреслено специфічні риси спілкування в межах досліджуваної фахової мови, які відображаються в жорсткій структурі військової документації, жанрова належність якої визначається засобом зв’язку та рольовими аспектами. Схарактеризовано дві основні групи військової лексики в досліджуваній сфері (військово-прикладна термінологія, що охоплює офіційну/статутну й нестатутну термінологію, яка вживається в усному мовленні військовослужбовців і в деяких видах військової літератури, але не є офіційно прийнятою; та емоційно забарвлена лексика військової сфери. Розкрито специфіку вживання певних військових термінів з огляду на американський і британський військовий контекст.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Біскуб, Ірина, and Анна Данильчук. "ОСВІТА ТА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ." Актуальні питання іноземної філології, no. 13 (June 22, 2021): 17–21. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-3.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано статистичні дані, зібрані Європейською комісією, щодо вивчення та використання англійської мови в Європейському Союзі, її поширення й особливості функціонування в межах країн-членів ЄС. Установлено, що особливо важливу роль англійська мова відіграє в професійному, освітньому та науковому середовищах, а також у сфері міжнародної співпраці й Інтернет-комунікації. Простежено вплив освітньої сфери Європейського Союзу на становлення та підтримку англійської мови як lingua franca навіть після виходу Великої Британії з ЄС. Англійська мова традиційно належить до п’ятірки найпоширеніших іноземних мов, якими володіють громадяни ЄС, і хоча Європейський Союз на інституційному рівні впроваджує політику мультилінгвізму, більшість громадян надають перевагу вивченню англійської мови як першої (головної) іноземної. У 19 з 25 держав-членів, де вона не є офіційною, англійська залишається найбільш поширеною іноземною мовою, до того ж понад 30 % опитаних стверджують, що розмовляють нею вільно. Понад 80 % європейців вважають знання іноземних мов дуже корисним, а 67 % опитаних називають англійську однією з двох найбільш корисних для себе мов, приблизно четверо з п’яти громадян ЄС вважають англійську мову однією з найбільш корисних мов для майбутнього власних дітей. Установлено, що найвищий рівень володіння англійської демонструють молоді люди віком 15–24 роки; ті, котрі отримали повну денну освіту у віці понад 20 років; люди, які живуть у великих містах Європейського Союзу; ті, які продовжують професійне навчання; а також люди, які щодня користуються інтернетом. Особливу роль у популяризації вивчення та застосування англійської мови на теренах Європейського Союзу відіграють школи: понад 90 % учнів середньої школи опановують її саме там. Понад дві третини громадян ЄС вивчили іноземну мову таким чином. Спираючись на зібраний матеріал, у дослідженні демонструємо, що передусім сфера освіти відіграє одну з провідних ролей у становленні англійської як lingua franca сучасного глобалізованого світу загалом та Європейського Союзу зокрема.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

ШЕВЧЕНКО, Ольга Костянтинівна. "ЕПІТЕТ ЯК ЕМОТИВНИЙ ЗАСІБ СТВОРЕННЯ ОБРАЗУ КРАЇНИ У ТУРИСТИЧНОМУ РЕКЛАМНОМУ СЛОГАНІ." Мова, no. 35 (July 29, 2021): 128–33. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237865.

Full text
Abstract:
Емотивно забарвлені епітети виступають ефективним засобом виразності мови при створенні рекламного образу країни, наголошують на її унікальності, виокремлюють суттєві ознаки, передають високий ступінь туристичної привабливості, деталізують уявлення про туристичні пам’ятки, акцентують увагу на значимих цінностях. Отже, актуальність дослідження зумовлена необхідністю вивчення стилістичної складової офіційного туристичного слогану країни, оскільки він є найбільш експресивним видом туристичного рекламного тексту, зокрема основних лексичних і фонологічних засобів експресивної дії епітету в рекламному слогані. Мета дослідження – визначити лексичні, фонологічні і компонентні особливості епітету як засобу створення емотивного образу в офіційному туристичному рекламному слогані країни. Матеріалом для дослідження послугували офіційні туристичні слогани 158 країн світу. Об’єктом нашого дослідження є епітети у туристичних рекламних слоганах країн світу. Предметом дослідження виступають семантико-стилістичні особливості функціонування епітетів у туристичних рекламних слоганах країн світу. У результаті різноаспектного аналізу численних моделей слоганів було зроблено такі висновки: 1) лексику туристичного рекламного слогана характеризує емоційна виразність, бо емоційно-забарвлені слова-епітети формують позитивний образ країни; 2) епітет у рекламному слогані вживають у повторі, разом із контрастним словом, у мовній грі; 3) епітет у рекламному туристичному слогані служить меті переконати реципієнта відвідати запропоноване місце.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Турчак, О. М. "Вокатив як елемент українського мовленнєвого етикету (особливості та тенденції в межах новітнього комунікативного дискурсу)." Alfred Nobel University Journal of Philology 20, no. 2 (2020): 237–43. http://dx.doi.org/10.32342/2523-4463-2020-2-20-25.

Full text
Abstract:
Одним із проявів дихотомії «мова і мовлення» в українській мові є вокатив. За останні майже 100 років історія вокативу (кличного відмінка) зазнала змін. Ці зміни відчутні й зараз, оскільки й досі, незважаючи на повноправне функціонування вокативу у відмінковій парадигмі української мови з 90-х рр. ХХ ст., можна спостерігати неправильне утворення та використання форм звертання – у на- зивному відмінку замість кличного. В українській мові вокатив вживається з давніх часів. Доказом цього можуть служити фольклорні тексти, де в колядках, щедрівках, веснянках та інших жанрах вико- ристовуються звертання саме в кличному відмінку. Четвертим виданням «Українського правопису» вокатив було введено до відмінкової парадигми української мови, й він посів там 7-ме місце. Клич- ний відмінок в українській мові слід розглядати з урахуванням категорії роду, числа, відміни та гру- пи. Під час утворення форм вокативу треба враховувати різні варіанти імен, які наявні в мові: це по- вне (офіційне) ім’я, скорочений (розмовний) або зменшено-пестливий варіант імені.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
11

Дядченко, Олена. "ДИДАКТИЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАННЯ ДІЛОВОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ." ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 20, no. 2 (November 23, 2021): 188–96. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(20).2021.188-196.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена організації дидактичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов в плані оволодіння ними англійською мовою для ділового спілкування. Дидактичний супровід навчання ділової англійської мови майбутніх учителів розглядається у двох площинах: дотримання дидактичних принципів навчання й забезпечення майбутніх учителів дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні. Серед усіх дидактичних принципів для навчання ділової англійської мови необхідними є принципи науковості, свідомості, доступності, зацікавленості, мотиваційної насиченості, повного засвоєння навчального матеріалу. В якості забезпечення дидактичними матеріалами для формування й розвитку компетенції в діловому спілкуванні розглядаємо електронний дидактичний матеріал, ефективність використання якого була підтверджена в процесі віддаленого навчання у період карантину. Використання електронного дидактичного супроводу уможливлює індивідуалізацію, диференціацію та інтенсифікацію академічного процесу, посилення мотивації, формування професійної компетенції, здійснення контролю, візуалізацію навчальної інформації за допомогою мобільних додатків, моделювання міжкультурного спілкування, враховуючи соціокультурні відмінності носіїв англійської мови й українців. Основні правила ділового спілкування, необхідні для взаєморозуміння, такі як дотримання різниці між формальним і неформальним спілкуванням та уникнення сленгу, жаргону, сумнівних виразів; використання офіційних мовних конструкцій, прийнятних в певній сфері діяльності; уникання скорочень тощо згадуються в статті.Ключові слова: дидактичний супровід; майбутні вчителі іноземних мов; ділова англійська мова; електронний дидактичний матеріал.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
12

Тихоненко, Олена Василівна. "Проблема диференціації офіційно-ділового стилю української мови." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 7, no. 1 (October 12, 2012): 141–46. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v7i1.702.

Full text
Abstract:
Cтаття присвячена проблемі диференціації офіційно-ділового стилю української мови. Проаналізовано стан дослідження структури цього стилю, розглянуто підходи вітчизняної та зарубіжної лінгвістик щодо диференціації стилю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
13

Тихоненко, О. В. "Стан дослідження офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови." Лінгвістичні дослідження, Вип. 31 (2011): 183–91.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
14

Горбачук, Д. "Короткий огляд історії офіційно-ділового стилю української літературної мови." Вісник Донбаського державного педагогічного університету. Філологічні науки, вип. 1 (2013): 120–28.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
15

Иваница, Иванна. "ПЕРЕВОД САМЫХ НЕМЕЦКИХ ОТГЛАГОЛЬНЫХ ПРИЧАСТНЫХ КОНСТРУКЦИЙ НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ В ТЕКСТАХ ОФИЦИАЛЬНО-ДЕЛОВОГО СТИЛЯ." SWorldJournal, no. 04-04 (June 30, 2018): 104–8. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-04-04-055.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано частотність вживання німецьких віддієслівних дієприкметникових конструкцій у текстах офіційно-ділового стилю німецької мови та досліджено специфіку перекладу даних конструкцій українською мовою. Визначено особливості, які слід вр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
16

Иваница, Иванна. "ПЕРЕВОД САМЫХ НЕМЕЦКИХ ОТГЛАГОЛЬНЫХ ПРИЧАСТНЫХ КОНСТРУКЦИЙ НА УКРАИНСКОМ ЯЗЫКЕ В ТЕКСТАХ ОФИЦИАЛЬНО-ДЕЛОВОГО СТИЛЯ." SWorldJournal, no. 04-04 (June 30, 2018): 104–8. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-04-04-055.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано частотність вживання німецьких віддієслівних дієприкметникових конструкцій у текстах офіційно-ділового стилю німецької мови та досліджено специфіку перекладу даних конструкцій українською мовою. Визначено особливості, які слід вр
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
17

Тихоненко, Олена Василівна. "Джерела збагачення лексики офіційно-ділового стилю української мови на етапі його становлення." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (December 20, 2012): 120–30. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.624.

Full text
Abstract:
У статті описано джерела збагачення лексики в офіційно-діловому стилі української мови періоду 20–30-х рр. ХХ ст. Доведено ілюстративно, що до лексичного складу досліджуваного періоду входили не лише діалектна лексика, архаїзми, а й неологізми.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
18

Спотар-Аяр, Г. Ю. "Функціонування перифрастичних форм у текстах офіційно-ділового стилю турецької мови." Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 56, ч. 2 (2017): 259–67.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
19

Трегубова, Г. "Лексичні норми сучасної української літературної мови в офіційно-діловому стилі." Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 2 (2002): 47–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
20

Трегубова, Г. "Лексичні норми сучасної української літературної мови в офіційно-діловому стилі." Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах, Вип. 2 (2002): 47–55.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
21

Чередниченко, О. І. "Захист офіційної мови в національній державі: досвід Франції." Мовознавство, no. 5 (2013): 28–36.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
22

Білоконенко, Людмила Анатоліївна. "Сутність комунікативного міжособистісного конфлікту за даними соціолінгвістичного опитування." Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 16 (October 27, 2017): 17–26. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v16i0.82.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано результати соціолінгвістичного опитування, проведеного для вирізнення й диференціації засобів мови, які реалізують сталі навички українців у конфліктному спілкуванні з різними опонентами. За даними відповідей респондентів з’ясовано, що конфліктна комунікація може бути зреалізована стилістично маркованими й немаркованими знаками мови залежно від спрямованості на контакт із близьким / чужим, офіційним / неофіційним опонентом, на дотримання українських лінгвокультурних норм.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
23

Солодовник, О. Є. "Структурні особливості уточнювальних конструкцій в офіційно-діловому стилі сучасної англійської мови." Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 18, no. 2 (2015): 169–75.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
24

Shepel’ska, I. "Gender Differences in Business Japanese." World of the Orient 2016, no. 2-3 (September 30, 2016): 153–57. http://dx.doi.org/10.15407/orientw2016.02.153.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
25

Vovk, Myroslava, and Kyryl Kotun. "РІДНОМОВНА І БАГАТОМОВНА ОСВІТА У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА (щорічні вебінари до Міжнародного дня рідної мови)." UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", no. 1 (May 12, 2020): 73–83. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.73-83.

Full text
Abstract:
У статті окреслено особливості проведення щорічних вебінарів «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства» присвячених Міжнародному дню рідної мови, що був започаткований та затверджений 21 лютого 2000 року на Генеральній конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (далі – ЮНЕСКО). Щороку, напередо-дні святкування Міжнародного дня рідної мови Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» Національної академії педагогічних наук України спільно з Інститутом педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України організовує вебінар з питань рідномовної і багатомовної освіти. До тематичних напрямів роботи вебінару, щороку приєднуються провідні заклади вищої освіти, післядипломної педагогічної освіти, середньої освіти, недержавні громадські організації, органи влади та місцевого самоврядування, а також різні зарубіжні інституції. У вебі-нарі щороку беруть участь понад 150 наукових, науково-педагогічних працівників, вчителів, студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, представників недержавного сектору та органів місцевого сомоврядування. Онлайн зв’язок вебінару уможливлює дистанційно обговорювати, аналізу-вати і узагальнювати важливі питання мової освіти та обгрунтовувати пропозиції щодо удоско-налення та розвитку проблемних питань рідномовної і багатомовної освіти, ураховуючи досвід провідних країн світу. Вебінари та інші масові заходи, присвячені Міжнародному дню рідної мови, які проводить Кафедра ЮНЕСКО, оприлюднено на офіційних інтернет порталах, веб-сайтах, засобах масової інформації, а також на міжнародній арені. Зокрема, у 2019 році два масових заходи Кафедри, було опубліковано на спеціально створеній ООН та ЮНЕСКО міжнародній онлайн платформі «Міжнародний рік мов корінних народів – 2019».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
26

Шабінський, М. Є. "Принципи та механізми поповнення словникового запасу офіційної французької мови." Філологічні трактати 5, no. 4 (2013): 72–76.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
27

Velychenko, Stephen. "UKRAINIANS AND CITIES 1861-1917. NOT SO RURAL AND NOT SO RUSSIFIED." City History, Culture, Society, no. 2 (October 23, 2017): 49–64. http://dx.doi.org/10.15407/mics2017.02.049.

Full text
Abstract:
У статті стверджується, що загальна чисельність міського населення українських губерній Російської імперії, була більшою, ніж вказано в перепису 1897 р. Масова міграція українських селян на межі століть у міста, передусім, невеликі міста, означає, що ступінь урбанізації українців не слід недооцінювати, так само як і перебільшувати ступінь їхньої політичної русифікації. Автор наполягає, що, по-перше, дані щодо міського населення у Всеросійському перепису 1897 р. мають бути переглянуті, оскільки категорія «міський» на той час не включала до себе всі де-факто міські поселення. І, по-друге, що детальний критичний перегляд усієї доступної довоєнної неофіційної статистики продемонструє більш високий ступінь урбанізації та українізації станом на 1917 р., ніж це відображається в офіційних даних. Масивні демографічні зрушення, про які свідчать ці цифри, також говорять про необхідність широкого аналізу всіх соціальних тенденцій, контекстів та політичних проблем, що були присутні в Україні в зазначений час. Оскільки реальні показники використання української мови та рівень урбанізації за межами чотирьох найбільших міст українських губерній імперії були вищими, ніж офіційно зазначено, історики не повинні недооцінювати підтримку національного руху і перебільшувати російську опозицію йому. Автор вважає, що переглянуті дані могли б підтримали аргумент, що модернізація і урбанізації в Україні за панування російського царизму не були обов'язковою перешкодою націоналізації. Стаття супроводжується таблицями із статистичними даними з проблеми дослідження.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
28

Tymkova, Valentyna. "Preposition construction in texts of the official-business style of the Ukrainian language." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Philological sciences 16 (October 10, 2018): 189–99. http://dx.doi.org/10.31494/2412-933x-2018-1-6-189-199.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
29

ТИМКОВА, ВАЛЕНТИНА. "USAGE OF VERBAL NOUN CONSTRUCTIONS IN THE OFFICIAL-BUSINESS STYLE OF THE UKRAINIAN LANGUAGE." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Philological sciences 19 (October 10, 2019): 227–35. http://dx.doi.org/10.31494/2412-933x-2019-1-9-227-235.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
30

Карпенко, Н. "Вербономінанти як компоненти лексики офіційно-ділового стилю сучасної української мови: лінгводидактичний аспект." Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні зв"язки, Вип. 32 (2018): 36–46.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
31

Лісова, І. Г. "Варіантність значень теперішнього часу в документах офіційно-ділового стилю (на матеріалі французької мови)." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія, Вип. 25 (1995): 66–68.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
32

Grytsenko, Svitlana. "Локальні маркери в українських пам’ятках офіційно-ділового стилю другої половини XVII–XVIII ст." Gwary Dziś 12 (June 15, 2020): 109–26. http://dx.doi.org/10.14746/gd.2020.12.8.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено дослідженню локальних маркерів у писемних пам’ятках офіційноділового стилю другої половини XVII–XVIII ст., окресленню тенденцій розвитку староукраїнської мови цього періоду. Джерельну базу пропонованої розвідки формують ділові документи з Гуцульщини другої половини XVIII ст., зібрані О. Маковеєм і представлені М. Грушевським на ІІ асіданні «історично-фільософічної секції» Наукового товариства імені Шевченка у Львові (1909 р.) та акти Лохвицької ратушної книги другої половини XVII ст. Встановлено, що попри усталений віками структурний каркас ділових пам’яток, вони репрезентують елементи живого народного мовлення, що відображені найяскравіше в основній частині документа, де викладено суть справи. Наголошено, що дослідження українського мовного простору у діахронії крізь призму писемних пам’яток офіційно-ділового стилю актуалізує потребу реалізації новітніх лексикографічних студій з урахуванням сучасних форм комп’ютерного опрацювання текстів та удоступнення їх широкому загалу, створенням нової методології словникових студій, нових типів лексиконів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
33

Бикова, А. А. "ПРАГМАТИКА ЗАПОЗИЧЕНЬ У РАМКАХ ДИСКУРСУ (НА ПРИКЛАДІ АНГЛІЦИЗМІВ В ІТАЛІЙСЬКІЙ МОВІ)." Nova fìlologìâ, no. 84 (December 30, 2021): 13–19. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-2.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено питанню функціонально-прагматичної адаптації запозичень у мові-реципієнті. Розглядаються праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, які вивчали процеси асиміляції іншомовних слів у новому мовному середовищі. Лінгвісти до недавнього часу намагалися описати та структурувати запозичення в основному за лексико-семантичними схемами. Але зараз мовознавча наука намагається вийти за рамки класичних досліджень і виокремити прагматичну інформацію про слово, що переплітається із семантичною. Тим більше, що відносно нових запозичень ієрархічність може змінюватися, і прагматична інформація може передувати семантичній, поступово входячи в лексичне значення слова. Індикатором цього явища є в тому числі зміна прагматичного навантаження одного й того ж слова у різних типах дискурсу. Освоєння запозиченої лексики пов’язане із появою специфічних комунікативних моделей, що свідчать про різні етапи адаптації нового слова. Оскільки прагматика розглядає відношення між учасниками комунікації та мовними знаками, то важливим є встановити причини, з яких іншомовні слова потрапляють до різних видів дискурсу. На прикладі італійської мови автор розглядає екстралінгвістичні фактори, що впливають на вибір засобами масової інформації англіцизмів для впливу на свідомість адресата. Створюючи текст, журналісти часто вдаються до маркованої лексики з метою підняти престиж того чи іншого об’єкта дискусії, приховати небажаний контент повідомлення та надати більшої ваги малозначущим явищам у суспільстві. Натомість у комп’ютерному дискурсі англіцизми вживаються передусім для позначення нових термінів та спрощення міжнародного спілкування спеціалістів у галузі інформатики, і тому прагматичний компонент у них практично відсутній. Те ж саме можна сказати і про офіційно-діловий та науковий дискурс. Таким чином, можна зробити висновок, що в італійській мові запозичення з англійської можуть зазнавати змін на рівні прагматичного компоненту лексичного значення, і що стилістичне забарвлення дискурсу є тією необхідною умовою, за якої можливе як набуття додаткового прагматичного значення, так і втрата початкового.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
34

Василенко, В. "Юридична регламентація статусу офіційної (державної) мовиу практиці європейських держав." Право України, no. 3 (2016): 74–83.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
35

Korotkij, Wiktor. "Polemika naukowa chłopomana Wołodymyra Antonowycza – narzędzia do obrony praw języka i literatury ukraińskiej." Bibliotekarz Podlaski. Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne 42, no. 1 (March 30, 2019): 9–23. http://dx.doi.org/10.36770/bp.35.

Full text
Abstract:
У статті досліджується один із напрямків різнопланової і мало вивченої діяльності видатного українського вченого та громадського діяча, професора Володимира Антоновича. Етнічний поляк, присвятивши своє життя служінню народу України, став на захист української мови і літератури та відстоював їх права в науковій полеміці. Наукова дискусія у тогочасних умовах була для київського професора єдиним офіційним інструментарієм, який дозволяв публічно обговорювати важливі для українства питання та висловлювати свій підхід до їх вирішення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
36

Spotar-Ayar, G. Y., and T. Pavlichenko. "Functioning of the –maksızın affix as a stylistic marker in official document texts of Turkish language." Science and Education a New Dimension VIII(218), no. 66 (February 22, 2020): 67–70. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2020-218viii66-14.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
37

Новіцька, О. І., and С. І. Гнатишин. "ВИВЧЕННЯ ТЕМИ «ЛЮДИ І РЕЧІ НАВКОЛО НАС» НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ: МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧА." Медична освіта, no. 4 (February 2, 2022): 102–6. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12698.

Full text
Abstract:
У статті представлено методичну розробку заняття з української мови як іноземної для викладачів закладів вищої освіти. Розглядаються 4 етапи практичного заняття, що сприяли розвитку живого, спонтанного мовлення студентів, розвитку уваги та когнітивного мислення, що дозволили закріпити необхідний лексичний мінімум, повторити пройдений синтаксичний і граматичний матеріал тощо. Мовне наповнення навчально-тренувальних вправ підпорядковане комунікативному підходу до навчання, який визначив наявність на занятті завдань, призначених для формування та розвитку різних видів мовленнєвої діяльності – слухання, говоріння, читання та письма. Сприйняття і розуміння нового матеріалу підсилювалося тим, що комплексно задіяно зорову (відеосупровід і роздатковий матеріал), слухову (пояснення викладача) і механічну пам’ять (запис студентами слів і словосполучень у зошити). Робота з текстом є важливою не лише для застосування на практиці граматичних знань, формування правильної вимови чи наголошування слів, а й для ознайомлення іноземних студентів із українською культурою, її традиціями і виховання в них поваги до нашої нації і держави. Знання лексики, вміння будувати монологічні висловлювання, ініціювати й вести діалог-розпитування на запропоновану тему, навички узгоджувати прикметники, особові та присвійні займенники з іменниками у роді, числі й відмінку дозволять забезпечити реалізацію комунікативних потреб іноземних студентів у різних сферах спілкування: побутовій, соціально-культурній, офіційно-діловій, навчально-професійній. Професійне спрямування вивчення цієї теми полягає у формуванні українськомовної фахової компетентності майбутнього спеціаліста, здатного брати участь у діалоговій комунікації, розв’язувати комунікативні завдання у сфері професійної діяльності. Розроблена система вправ відповідає програмі навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» для студентів спеціальності 222 «Медицина».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
38

ДРУГОВ, Міхаіл. "ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 2, no. 2 (2020): 193–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-193-200.

Full text
Abstract:
Стаття висвітлює проблему розвитку критичного мислення учнів на уроках англійської мови відповідно до вимог Концепції “Нова українська школа”, спрямованої на реформування та модернізацію системи загальної середньої освіти в Україні. Актуальність досліджуваної проблеми доведена аналізом офіційних документів, виданих Європейською Комісією, які є орієнтиром для національного уряду щодо запровадження змін у системі освіти. У статті розглянуто походження поняття “критичне мислення” і представлено сучасну дефініцію. Для глибшого усвідомлення цього поняття наведено його головні ознаки, а саме: самостійність, проблемність, вироблення рішення, аргументованість та соціальність. Автор доводить, що процес розвитку критичного мислення має характеристики технології (алгоритмізованість та координованість). З’ясовано, що урок у початковій школі має бути побудовано відповідно до структури технології. Автор виділяє три етапи такого уроку: вступний (евокація), головний та заключний. Особливу увагу приділено двом моделям розвитку критичного мислення учнів , які базуються на теоріях, представлених у зарубіжній науковій літературі і є рекомендованими до запровадження Міністерством освіти та науки України. Перша модель розроблена відповідно до дослідження К. Еґана, який наголошує на ролі мовного розвитку учня в розширенні його загального кругозору. Друга модель побудована на теорії множинного інтелекту Г. Ґарднера, адаптованої до умов навчання англійської мови в початковій школі. Ключові слова: початкова школа, уроки англійської мови, критичне мислення, Нова українська школа, технологія.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
39

Шмирко, О. С. "«ІНТЕЛІГЕНТНА ЛАЙКА» У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ." Nova fìlologìâ 2, no. 81 (June 23, 2021): 204–10. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-30.

Full text
Abstract:
Розглянуто проблему використання «інтелігентних лайливих виразів» у німецькій мові. Дослідження спирається на концепції німецьких лінгвістів з означеного питання: Б. Зайдель (B. Seidel) (офіційні та неофіційні особисті імена / прізвиська), С. Мартен-Кліф (S. Marten- Cleef), І. Опельт (I. Opelt) (насмішка), А. Рідель (А. Riedel) (етимологічне дослідження лайливих виразів). Актуальність вивчення окресленого прошарку німецької лексики продиктована необхідністю розшифрувати приховане значення досліджуваних сталих виразів, що пов’язане з їхнім буквальним значенням та створює комічний ефект. Об’єктом дослідження визначено сучасну німецьку мову освічених прошарків населення, предметом – мовленнєві засоби, за допомогою яких (через їхнє друге значення) можуть бути виражені емоції. Наголошено, що ці неявні (приховані) значення та способи їх пояснення досі мало вивчені в сучасній лінгвістиці. Досліджено 75 лексичних одиниць. Виокремлено декілька груп «інтелігентних лайливих виразів». Зазначено, що значна кількість досліджуваної лексики асоціюється з термінами «інтелект» та «інтелектуал» (34 лексичні одиниці). До інших груп увійшли вирази, що позначають статус людини (9 лексичних одиниць), характеризують її неприємні риси (22 лексичні одиниці), використовуються на позначення людей з різними світоглядами (4 лексичні одиниці); низка термінів уживаються на позначення ступеня непрофесійності (6 лексичних одиниць). Зазначено, що більшість «інтелігентних лайливих виразів» є запозиченнями з латини (як варіанти – грецько-неолатинські, грецькі, англійські, італійські слова); деякі терміни використовувалися в різних сферах життя в минулому, інші є цілком сучасними. «Інтелектуальну лайку» розглянуто як особливо тонкий стилістичний засіб, що використовує багато іронії, яку може зрозуміти далеко не кожен (через власну необізнаність, відсутність критичного мислення тощо). Наголошено, що вивчення цього прошарку лексики збагачує не тільки словниковий запас, а й знання про історію і культуру країни, допомагає зрозуміти глибинні смисли, запобігає непорозумінню у спілкуванні.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
40

РУСНАК, Іван, and Марина ВАСИЛИК. "ІННОВАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНСЬКІЙ ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ КАНАДИ ТА США." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, no. 2 (September 12, 2020): 248–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.432.

Full text
Abstract:
Обґрунтовано значення українців, які постійно проживають закордоном, як важливого етносоціокультурного, демографічного, інтелектуального та інформаційного чинника та ефективного ресурсу для розвитку сучасної України та зростання її авторитету у міжнародній спільноті. Розкрито провідну роль у самозбереженні та саморозвитку української діаспори системи рідної мови, основу якої складають дошкільні навчальні заклади. Доведено, що в Канаді та США, де працюють найбільш організовані та мобільні громади українців, діє система дошкільної освіти та виховання, яка об’єднала на початку свого заснування (50-ті роки XX століття) дитячі кімнати, дитячі садки та дошкільні класи, які постійно розвиваються відповідно до офіційної освітньої політики цих держав. Завдяки організації таких видів навчання, які створені на основі використання досягнень світової педагогічної науки, забезпечено функціонування нових типів дошкільних закладів, застосовуються новаторські підходи в організації багатовимірної діяльності щодо формування гармонійної всебічно розвиненої особистості молодих поколінь українців, які проживають за кордоном. На сучасному етапі, окрім традиційних, українська дошкільна система в Канаді та США включає інноваційні дошкільні заклади: навчально-культурні / культурно-освітні центри, двомовні програми, ігрові групи, центри розвитку дитини, розважальні групи тощо. які працюють на основі педагогічних ідей та технологій М. Монтессорі, вальдорфської педагогіки, вивчення мови для грамотності, навчання та інших, представлених у моделях сучасних навчальних програмах дошкільної освіти.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
41

T.M., Kalinichenko. "USE OF THE PARALLEL CORPUS FOR THE EXAMINATION OF PAST FORMS IN THE TEXTS OF THE TRANSLATIONS FROM ENGLISH TO UKRAINIAN IN OFFICIAL BUSINESS DOCUMENTATION." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Germanic Studies and Intercultural Communication, no. 1 (September 8, 2020): 86–90. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2020-1-13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
42

БЕСКОРСА, Олена. "СУТНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦИФРОВОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 209–20. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-209-220.

Full text
Abstract:
Масове запровадження цифрових технологій у всі сфери життя змінює вимоги щодо підготовки майбутніх учителів, які є відповідальними за підготовку молодого покоління до взаємодії, спілкування, навчання та генерування нових знань в інноваційному цифровому суспільстві. У статті висвітлено актуальну проблему визначення сутнісних характеристик цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Актуальність дослідження доведена аналізом цілої низки офіційних документів, що є нормативно-правовим підґрунтям проведення наукових розвідок проблеми цифрової трансформації освітньої системи. Питання формування цифрової культури вчителів є предметом дослідження вітчизняних (О. Базелюк, В. Биков, Л. Гаврілова, М. Жалдак, М. Лещенко та інші) та закордонних науковців (С. Bassett, J. Bushati, V. B. de S. Júnior, J. E. Hasmujaj, E. Lezha, E. Nonato, A. K. F.Nunes, F. S. C. Pimentel, G. Tuxhari). Метою статті є визначення сутнісних характеристик поняття «цифрова культура майбутнього вчителя англійської мови початкової школи» та теоретичне обґрунтування її структурних компонентів. Спираючись на аналіз вітчизняних та іноземних наукових досліджень, цифрову культуру визначено як системну сукупність якостей особистості майбутнього вчителя, що характеризується усвідомленням власних інформаційних потреб, які спонукають особистість до здійснення пошуку інформації, виконання активних дій щодо її обробки та використання; знаннями, уміннями і практичним досвідом запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та створення власних електронних освітніх ресурсів під час виконання професійної діяльності; правилами та нормами поведінки в цифровому середовищі. Наголошено, що до структурантів цифрової культури доцільно додати такі компоненти: цифрова грамотність і поведінка в цифровому середовищі. Автор висновує, що формування цифрової культури відповідає вимогам становлення цифрового суспільства, враховуючи процеси реформування та модернізації освіти в Україні, сприяючи постійному професійному саморозвитку вчителів. Ключові слова: цифрова культура, професійна підготовка вчителів, цифрова грамотність, професійний саморозвиток, поведінка в цифровому середовищі, інформаційно-комунікаційні технології.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
43

Lishtaba, Tetiana. "Main aspects of editing official-business style texts in the ukrainian lessons (for professional branch)." Academic Notes Series Pedagogical Science 1, no. 188 (2020): 112–15. http://dx.doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-188-112-115.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
44

Шаблій, О. А. "Терміноелементи-латинізми "офіційний", "публічний" та "цивільний" як "псевдодрузі перекладача" (у перекладі з української на німецьку мову)." Studia linguistica, Вип. 2 (2009): 370–77.

Find full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
45

Pocelujko, A. O. "Особливості структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсі." Grani 18, no. 10 (August 17, 2015): 125–30. http://dx.doi.org/10.15421/1715206.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено проблемі визначення особливостей структурування образу України в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах в різні періоди державної незалежності. Відмінності між образом держави в суспільно-політичному та соціокультурному дискурсах стосуються переважання в суспільно-політичному дискурсі відповідних системних інтенцій та інтересів, себто, переважанням в суспільно-політичному дискурсі прихованих настанов щодо нав’язування громадськості певних ідей, вигідних для представників влади (маніпулятивна складова), яка може реалізовуватись засобами політичної риторики із впливом на громадську свідомість та чуттєво-емоційну складову людини. Соціокультурний дискурс перебуває в зоні наближеності до ознак дискурсу на основі комунікативної раціональності за Габермасом, оскільки є проникним щодо критики та вільнішим (у порівнянні із суспільно-політичним дискурсом) щодо цензурного тиску на суб’єктів комунікації. Таким чином, в суспільно-політичному, або ж просто, політичному дискурсі від початку структурується ситуація, в якій «народжується політична продукція», де беруть участь, з одного боку, «конкуруючі агенти», з іншого - «споживачі політичної продукції», з яких найважливішою продукцією є образ держави.Шарами суспільно-політичного дискурсу в розділі визначено офіційно-державний та історично-історіографічний дискурси. Ці дискурси презентують образ держави в контексті національної історії як джерела, на якому за допомогою цілеспрямованої державної політики формується ідентичність держави та впроваджуються в якості мови інституційного спілкування. Образи держави, які створюються в офіційно-державному та історично-історіографічному дискурсах як сукупності етнічних міфів, фреймів, стереотипів, призначених для формування механізмів сприйняття і інтерпретації минулого своєї країни, використовуються в освітній політиці як інструмент формування національної ідентичності із відповідним йому дискурсом ідентичності. Соціокультурний дискурс та відповідний йому образ держави характеризується вираженою плюральністю, концептуальністю, ідеологічною нецензурованістю, мультипарадигмальністю. В соціокультурному дискурсі відбувається концептуалізація образу держави як складової життєвого світу на противагу суспільно-політичному дискурсу, в якому образ держави постає радше як ідеологічно-догматичний конструкт, який тяжіє до однозначності. При цьому в науковому дискурсі в конструюванні образу держави переважає інтелектуально-концептуальна складова, в той час як в медіадискурсі образ держави формується на базі емоційно-забарвлених соціальних уявлень. Останні поширюються у макротекстах, розрахованих на створення відповідних соціальних настроїв, сенсаціонування, мобілізацію різних соціальних груп на різні акції тощо.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
46

Короткова, Ю. М. "ВНЕСОК ГРЕЦЬКИХ УЧЕНИХ-ПЕДАГОГІВ А. ДЕЛМУДОСА, Н. ЕКСАРХОПУЛОСА ТА М. ТРІАНТАФІЛЛІДІСА У РОЗВИТОК УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ ОСВІТИ В КРАЇНІ (20–50-І РОКИ XX СТОЛІТТЯ)." Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, no. 3 (April 29, 2021): 19–25. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-1-03.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено аналізу педагогічної спадщини грецьких учених- педагогів А. Делмудоса, Н. Ексархопулоса та М. Тріантафіллідіса, а саме досліджено їхній внесок у розвиток університетської освіти в Греції протягом 20–50-х років XX століття. Особливу увагу приділено філософським факультетам Афінського та Салоніцького університетів, на яких працювали зазначені вище вчені. Доведено, що протягом XIX – на початку XX століття у підготовці фахівців на філософських факультетах наукова (спеціальна) підготовка цілковито домінувала над психолого-педагогічною, проте провідні вчені-педагоги А. Делмудос, Н. Ексархопулос, М. Тріантафіллідіс та інші наполягали на обов’язковій психолого-педагогічній підготовці, оскільки значна частина випускників працевлаштовувалася до закладів середньої освіти, не маючи елементарних знань із педагогіки, дидактики і психології. Аналіз праць названих вище учених засвідчив, що останні пропонували паралельну (органічне поєднання наукового та психолого-педагогічного складників: А. Делмудос, М. Тріантафіллідіс) і послідовну (перші три роки – наукова підготовка, додатковий четвертий рік – психолого-педагогічна підготовка для тих, хто бажає присвятити себе викладацькій діяльності: Н. Ексархопулос) моделі підготовки фахівців. Доведено, що науковці у своїх працях приділяли серйозну увагу проблемі мети, змісту і структури підготовки майбутніх фахівців, піддаючи систематичному аналізу відповідні навчальні плани і програми. З’ясовано, що другим питанням, яке постійно хвилювало трьох науковців, було мовне питання. Однак погляди на його вирішення були прямо протилежними. А. Делмудос та М. Тріантафіллідіс були палкими прихильниками народної мови – демотики, палко відстоюючи її право бути офіційною мовою держави, освіти та науки. Натомість Н. Ексархопулос відстоював позиції штучної архаїзованої мови – катаревуси, демонструючи консервативні погляди на мовне питання. Беручи до уваги перевірений часом науково-педагогічний досвід зазначених учених, сформульовано деякі рекомендації щодо його творчого застосування в Україні (покращення психолого-педагогічної підготовки фахівців, особливо класичних вишів; якнайскоріше вирішення проблеми українсько-російської диглосії).
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
47

Бондаренко, Іван. "Резензія на монографію Т. М. Корольової, Т. В. Стоянової «Переклад юридичних документв ЮНЕСКО із захисту прав на освіту», Одеса, 2021." Naukovy Visnyk of South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky: Linguistic Sciences 2021, no. 32 (2021): 173–74. http://dx.doi.org/10.24195/2616-5317-2021-32-14.

Full text
Abstract:
Міжнародне співробітництво набирає дедалі важливішого значення й однією з основних сфер міжнародного суспільства є освіта. Дослідження потребують особливості відтворення юридичних документів з урахуванням особливостей юридичної системи та лінгвокультури кожної країни, що робить дослідження надзвичайно актуальним та теоретично значущим. Характерною ознакою сучасного етапу розвитку світової культури є широка глобалізація, інтернаціоналізація і всеосяжність електронних засобів зв’язку у межах чого особливого значення набуває процес міжнаціональної комунікації. Значне місце в цьому процесі займає офіційна комунікація між країнами, яка відрізняється від інших видів комунікації цілою низкою специфічних рис на всіх рівнях її реалізації, що має бути об’єктом компетенції професійних фахівців із перекладу і постійно знаходитися в центрі їхньої уваги. Особливо актуальним стає дослідження означеного питання по відношенню до мов Сходу через їхні суттєві лінгвокультурні відмінності. Виокремленню і комплексному дослідженню таких особливостей англомовних документів при їх перекладі китайською мовою і присвячено рецензовану монографію.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
48

Залужна, О. О., and О. С. Астахова. "СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОЛЬОРОПОЗНАЧЕННЬ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНИХ БРЕНДІВ ДЕКОРАТИВНОЇ КОСМЕТИКИ)." Nova fìlologìâ, no. 82 (August 10, 2021): 79–84. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-13.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена дослідженню семантики та структури кольоропозначень на матеріалі англомовних номінацій кольорів помад, тіней, рум’ян, хайлайтерів, бронзерів та лаків для нігтів, використовуваних у 2010-х і на початку 2020-х років сучасними британськими та американськими брендами декоративної косметики, які були отримані методом суцільної вибірки з офіційних Інтернет-ресурсів брендів (629 кольоропозначень (лексем та словосполучень)). Актуальність вибраної теми наукової розвідки зумовлена, передусім, динамічністю цієї системи в сучасних висококонкурентних умовах ринку косметичної продукції, що призводить до пошуку нових вимірів номінації кольорів та їхніх відтінків у цій галузі. Встановлено, що колір із-поміж інших ознак предмета використовується як його відмінна риса, розпізнавальна особливість зорового сприйняття світу людиною і передає значення двома основними способами: природними асоціаціями та психологічними, або культурними, символами. Аналіз емпіричного корпусу дослідження підтверджує тенденцію до пере- осмислення традиційних стандартів утворення кольороназв для привернення уваги споживачів та більш привабливого іміджу продукції на ринку. Вище- окреслена тенденція призводить до того, що точність передачі назви кольору, його відтінку або тону відходить на периферію, а емоційно-психологічна скла- дова частина, залучена до процесу номінації, набуває найбільшої значущості. Кількісний аналіз корпусу дослідження демонструє, що високою продуктивністю відрізняються кольоропозначення досліджуваних брендів декоративної косметики, які генетично пов’язані з іменниками на позначення тварин, рослин, природних явищ; меншою продуктивністю характеризуються кольоропозначення із семантикою казкових створінь, найменування елементів сонячної системи, географічні назви, власні імена, сучасний сленг, іменники на позначення напоїв та продуктів харчування. Структурно домінують однокомпонентні моделі «іменник» та «прикметник», і двокомпонентні моделі «прикметник + іменник» та «іменник + іменник». Однокомпонентні структурні моделі «числівник» та «вигук»; двокомпонентні моделі «дієслово + прислівник», «прикметник + прикметник», «дієслово + займенник» тощо визначаються низькою продуктивністю.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
49

Яременко, Василь. "Борис Грінченко про українські національні справи: епістолярний, мовний та редакторський аспекти." Український інформаційний простір, no. 1(7) (May 20, 2021): 175–96. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.1(7).2021.233902.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена осмисленню епістолярних діалогів Бориса Грінченка про українські національні справи. Зокрема, досліджено епістолярію як складник наукового, публіцистичного і літературного процесу, проблеми унормування мови, літератури, науки в листах Бориса Грінченка, а також з’ясовано діяльність Бориса Грінченка як редактора Кулішевого перекладу Біблії. З’ясовано, що Грінченко підходив до епістолярної спадщини в історичному освітленні. Не випадково ж, коли Іоіль Руденко передав йому віднайдений у священника на Глухівщині зшиток різних за жанрами давніх творів, а серед них «Листовню» – своєрідну інструкцію і зразки написання листів офіційним і близьким особам, – він відразу опублікував її на сторінках «Земского сборника Черниговской губернии» із власною передмовою. Виокремлено у дослідженні Київський період життя і творчості Бориса Грінченка 1902–1909 рр., який був позначений, крім всього іншого, активним листуванням із діячами науки та культури, видавцями. У статті підкреслюється, що особливе місце в епістолярних діалогах про низку українських проблем належить листуванню Бориса Грінченка із Ганною Барвінок. Йдеться про підготовку до друку «Оповідань з народних уст» Ганни Барвінок, історико-літературознавчого нарису про неї «Поет жіночого горя» і популяризацію її етнографічно-фольклорних оповідань серед української спільноти. Окреслено, що листи Б. Грінченка засвідчують прагнення і практичну роботу в царині розвитку національної культури на демократичній, народній основі. Більшість громадських заходів, ініціаторами яких ставали В. Гнатюк і Б. Грінченко, були суголосні потребам часу і ідеї соборності України. Листи Б. Грінченка до В. Гнатюка засвідчують високий розвиток епістолярного стилю в українській літературі, його публіцистичність. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що Грінченко мав намір створити окремий вид літератури – епістолярну літературу, в тому числі й інтимну епістолярну літературу зі щиро почуттєвим патріотичним змістом і високою культурою викладу. Також, Б. Грінченко був серед тих, хто переконав П. Куліша робити новий переклад Біблії. З’ясовано, що виходу в світ перекладу Біблії передувала копітка робота з виготовлення копій Кулішевого перекладу, яку також взяв на себе Борис Грінченко. Видання Біблії було подією непроминального значення.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
50

Меленко, О., and О. Стратій. "АРГУМЕНТАЦІЯ В КОНСТИТУЦІЙНОМУ СУДОЧИНСТВІ." Юридичний вісник, no. 5 (December 21, 2021): 7–15. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i5.2240.

Full text
Abstract:
У статті проаналізованосучасні доктрини конституціона-лізму з точки зору місця та роліінституту аргументації в кон-ституційно-правових процесах.Зокрема, погляди представниківдескриптивної доктрини консти-туціоналізму наголошують наважливості застосування в проце-сах конституційного судочинстватакого аргументу, як громадськадумка. Зазначений аргумент доз-воляє мінімізувати негативнийвплив політичного фактору напроцес прийняття рішень офі-ційними інтерпретаторами кон-ституції (судами). Протилежноїдумки дотримуються прибічникинормативної доктрини консти-туціоналізму, адже громадськадумка через численні фактори(низька правова культура, заанга-жованість ЗМІ та різноманітнихсоціологічних інституцій тощо)нездатна повною мірою відобра-зити інтереси всього суспільства.Основним способом узгодженняконституційних норм із потре-бами суспільства представникинормативної доктрини вбачаютьу зміні змісту самої конститу-ції. Роль офіційних інтерпретато-рів конституції у цьому випадкузводиться лише до чіткогодотримання «букви закону».У статті наведено системуаргументів, використовуваних упроцесі конституційного судо-чинства України, з чого зробленовисновок, що такий аргумент, якгромадська думка, проповідуванийадептами дескриптивноїдоктриниконституціоналізму, не застосо-вується. У роботі запропонованеавторське тлумачення терміну«конституційний аргумент», якийтрактується як висловлюванняучасників конституційного про-вадження (сторін та суду), вира-жене за допомогою юридичної мовиу вигляді судження чи умовиводуз метою підтвердження/спросту-вання викладеного в конституцій-ному зверненні кола проблем/спір-них питань. Водночас судженнями,на яких базуються висловлюванняучасників конституційного про-вадження, є юридичні факти таконституційні цінності, а умови-водами – судження, підкріпленізаконодавчими нормами та кон-ституційною доктриною. Аналіззаконодавства України та сучас-них доктрин конституціоналізмув сфері аргументації дав змогувиявити чимало проблем органі-заційного, інструментального таінституційного характеру, якібезпосередньо впливають на ефек-тивність реалізації інститутуаргументування в конституцій-но-правових актах України.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography