Dissertations / Theses on the topic 'Особистість мовна'

Адресат, виступаючи невід'ємною складовою комунікативної ситуації,постає у спілкуванні як мовна особистість, яка являє собою ієрархію трьох рівнів.
Addressee as an integral part of the communicative situation appears in communication as a linguistic personality represented by three level hierarchy.

У кожній культурі існують правила комунікативної взаємодії, які зумовлюють бажану та небажану поведінку в суспільстві. Тому вчителю англійської мови необхідно знати, наскільки функції мовлення, однакові для різних культурних груп, відрізняються у своїх культурологічних виявленнях, а також який відбиток культура та суспільство залишають у мові як засоби спілкування.

Научный руководитель – д-р филол. .наук, профессор Ш. К Жаркынбекова (Евразийский национальный университет им. Л. Н. Гумилева, г. Астана, Казахстан)
В тезах розкрито поняття «мовна особистість», узагальнено погляди сучасних вчених щодо формування мовної особистості. Зазначено про можливість формування мовної особистості в умовах багатомовності.
В тезисах раскрыто понятие «языковая личность», обобщаются взгляды современных ученых по формированию языковой личности. в условиях многоязычия.
The article explores the notion of «linguistic identity»; generalized the views of modern scholars on linguistic identity formation. Specified on the possibility of formation of linguistic identity by means of languages.

Перебування студентів у країні навчання, занурення в її мовне середовище й оволодіння відповідною мовою під керівництвом фахівця-філолога має наслідком толерантне сприйняття ними різноманіття світоглядів і певну зміну норм соціальної поведінки, перебудову системи цінностей і розуміння культурних відмінностей. Такий розвиток особистості тісно пов’язаний із створенням умов для розвитку критичного мислення студентів на заняттях з мови навчання, зокрема. Благодатним матеріалом можуть стати підібрані викладачем відповідно до рівня володіння мовою автентичні джерела (професійні і художні тексти, аудіозаписи і відеоматеріали, газети і журнали), типові завдання, які пропонують учневі заповнити таблицю, взяти участь у ситуативній грі, розв’язати проблемну ситуацію, створити власний проєкт, написати есе тощо. Оскільки критичне мислення як передумова ухвалення ретельно обміркованих рішень в широкому сенсі характеризується такими проявами, як чіткість, ретельність, послідовність, фундаментальність, неупередженість, адекватність, класифікація, формулювання висновків, розуміння принципів, то бачимо, що вдосконалення навичок читання, говоріння, аудіювання і письма як складових мовленнєвої іншомовної компетентності може надати можливість і для розвитку критичного мислення студентів-іноземців.

Поняття хронотопу як "закономірний зв'язок просторово-часових координат", уведене фізіологом О.О. Ухтомським в розуміння сприйняття, оскільки "з точки зору хронотопу, існують уже не абстрактні точки, але живі й незабутні з буття події". А згодом завдяки працям М.М. Бахтіна хронотоп закріпився в гуманітарних науках.

Современный анализ любых языковых явлений в рамках антропоцентризма ставит перед исследователем задачу рассмотрения языковой личности: как отдельных индивидов, так и групп, различных по охвату и характеристикам. Языковая личность (ЯЛ) традиционно рассматривается как «совокупность способностей и характеристик человека, обусловливающих создание и восприятие им речевых произведений (текстов)».
Сучасний аналіз будь-яких мовних явищ в рамках антропоцентризму ставить перед дослідником завдання розгляду мовної особистості: як окремих індивідів, так і груп, різних за охопленням і характеристикам. Мовна особистість традиційно розглядається як «сукупність здібностей і характеристик людини, що обумовлюють створення і сприйняття ним мовних творів (текстів)».
The modern analysis of any linguistic phenomena within the framework of anthropocentrism confronts the researcher with the task of considering the linguistic personality: both individuals and groups, different in coverage and characteristics. The linguistic personality is traditionally regarded as "the totality of human abilities and characteristics that determine the creation and perception of speech products (texts)."

Встановлено, що основніриси когнітивного, комунікативного та емотивного стилів колективної мовної особистості в цілому узгоджуються з гендерними мовленнєвими стереотипами.
В основу исследования положена теория языковой личности, ассматриваемой с позиций особенностей когнитивного, коммуникативного и эмотивного стилей, формирующихся под влиянием гендерных речевых стереотипов.
A comparative study of individual writers representing different genders shows some discrepancy between gender speech stereotypes and actual features of female literary discourse.

В настоящее время понятие «языковая личность» активно используется в различных областях гуманитарного знания: в лингвистике, философии, лингвокультурологии, лингводидактике, психологии. Впервые термин «языковая личность» употребил В. В. Виноградов, но наиболее полно это понятие раскрыто в работах Ю. Н. Караулова. В его определении «языковая личность представляет собой совокупность способностей и характеристик человека, обусловливающих создание и восприятие им речевых произведений (текстов), которые различаются степенью структурно-языковой сложности, глубиной и точностью отражения действительности, определенной целевой направленностью».

Технічний прогрес призвів до того, що наприкінці XX століття з’явилися нові форми спілкування. Так, кількість користувачів мережі Інтернет постійно збільшується й на сьогодні становить приблизно 40% від усього населення Землі. Такий стрімкий розвиток останніми роками дозволив виокремити інтернет-опосередковану взаємодію в окрему форму комунікативної взаємодії зі своїми специфічними жанрами та особливостями.

У статті досліджується поняття "мовної особистості", його характерні особливості та складові елементи. Проаналізовано лексичні та граматичні засоби побудови мовних образів головних персонажів в англомовному художньому творі "Rose of Ruby Street" автора К. Ріверс.
The main aspects and constituent elements of the concept "linguistic personality" have been studied in the article. The study analyses the lexical and grammatical means of the main characters’ linguistic personalities formation in the English fiction text "Rose of Ruby Street", written by C. Rivers.

Тема: Образ жінки в романі "Щоденник Бріджит Джонс" Гелен Філдінг: концептуальний, гендерний і перекладознавчий аналіз Мета: Метою дослідження є вивчення особливостей перекладу англійської літератури, зокрема жанру чікліт, українською мовою на прикладі роману "Щоденник Бріджит Джонс" Гелен Філдінг, а саме при відтворенні жіночих образів у тексті перекладу. У першому розділі було розглянуто поняття "авторський ідіостиль", передумови його появи, його дефініція, характеристики, структура. Вивчення низки теоретичних праць з даної теми дозволило дійти висновку, що визначення терміну "ідіостиль" до тепер викликає полеміку поміж дослідників у цій галузі. Розглядалися точки зору різних вчених. На основі поданих визначень окреслили основні характеристики ідіостилю автора, такі як системність, суб’єктивність, динамічність. Також, було розглянуто поняття художнього тексту і специфіка його перекладу та особливості перекладу різних засобів художньої виразності. У другому розділі було з’ясовано, що на появу досліджуваного жанру чікліт вплинули світові соціокультурні події. Однією з найбільш важливих особливостей цього літературного жанру є те, що авторами, головними героїнями і читачами є жінки. Було виявлено, що головною відмінністю жанру чікліт можна назвати форму оповідання і часовий простір. У романах жанру "чікліт" домінує розповідь від першої особи, часто стилізована під щоденникові записи. Жанр орієнтований на опис подій, що відбуваються "тут і зараз" з героїнею, від чиєї особи йде розповідь. До труднощів перекладу таких творів належить переклад авторських оказіоналізмів, неологізмів, скорочень, просторічних слів, вульгаризмів, емоційної лексики і розмовної мови, в якій часто присутні сучасні слова і вирази, незареєстровані в словниках. У третьому розділі було проведено лексикостилістичний та порівняльний аналіз перекладів Луцан Лідії та Мельник Оксани. Визначили, що переклад Луцан Лідії найбільш вдалий з точки зору збереження стилю роману і, як наслідок, більш адекватної передачі образу головного персонажа.
Тема: Образ женщины в романе "Дневник Бриджит Джонс" Хелен Филдинг: концептуальный, гендерный и переводоведческий анализ Цель: Целью исследования является изучение особенностей перевода английской литературы, в частности жанра чиклит, на украинский язык на примере романа "Дневник Бриджит Джонс" Хелен Филдинг, а именно при воспроизведении женских образов в тексте перевода. В первой главе было рассмотрено понятие "авторский идиостиль", предпосылки его появления, его дефиниция, характеристики, структура. Изучение ряда теоретических трудов по данной теме позволило сделать выводы, что определение термина "идиостиль" до сих пор вызывает полемику среди исследователей в этой области. Рассматривались точки зрения различных ученых. На основе данных определений выделены основные характеристики идиостиля автора, такие как системность, субъективность, динамичность. Также, было рассмотрено понятие художественного текста и специфика его перевода и особенности перевода различных средств художественной выразительности. Во втором разделе удалось выяснить, что на появление исследуемого жанра чиклит повлияли мировые социокультурные события. Одной из наиболее важных особенностей данной литературы является то, что авторами, главными героинями и читателями являются женщины. Было обнаружено, что главным отличием жанра чиклит можно назвать форму повествования и временное пространство. В романах жанра "чиклит" доминирует рассказ от первого лица, часто стилизованный под дневниковые записи. Жанр ориентирован на описание событий, происходящих "здесь и сейчас" с героиней, от чьего лица идет повествование. К трудностям перевода таких произведений принадлежит перевод авторских неологизмов, неологизмов, сокращений, просторечных слов, вульгаризмов, эмоциональной лексики и разговорной речи, в которой часто присутствуют современные слова и выражения, зарегистрированные в словарях. В третьем разделе было проведено лексико-стилистический и сравнительный анализ переводов Луцан Лидии и Мельник Оксаны. Определили, что перевод Луцан Лидии наиболее удачный с точки зрения сохранения стиля романа и, как следствие, более адекватной передачи образа главного персонажа.
Title: An Image of a Woman in "Bridget Jones’s Diary" by Helen Fielding: Conceptual, Gender-Based, and Translation-Oriented Text Analysis. The aim of the research is to study the linguistic and stylistic features of the translation of chick-lit genre in English literature into the Ukrainian language based on the novel Bridget Jones’s Diary by Helen Fielding, particularly the reproduction of female images in the target text. The first Chapter examined the concept of “author’s idiostyle”, the prerequisites for its emergence, its definition, characteristics, structure. The study of various theoretical works on this topic made it possible to conclude that the definition of the term “idiostyle” still causes controversy among researchers in this area. The viewpoints of various scientists were considered. Based on these definitions, we identified the main characteristics of the author’s idiostyle, such as consistency, subjectivity, and dynamism. Also, the concept of a literary text and the specificity of its translation, as well as the features of the translation of various means of artistic expression were considered. In the second Chapter, it was possible to find out that an array of world socio-cultural events influenced the emergence of the studied genre of chicklit. One of the most important features of this type of literature is that the authors, protagonists and readers are women. It is figured out that the main peculiarity of chick-lit is the narrative style and time frame. Chick-lit novels are characterized by a first-person narrative, often in the form of a diary entry. The genre is focused on describing the events happening to the main character “right here and now”. To chick-lit genre translation difficulties we refer author’s occasionalisms, neologisms, abbreviations, colloquial words, vulgarisms, emotional vocabulary and spoken language, which often contains modern words and fixed expressions not listed in dictionaries. The third Chapter shows the linguostylistic and comparative analysis of two translations of the novel done by Lutsan Lidia and Melnyk Oksana. As a result of such comparison, it is identified that L. Lutsan’s literary translation is more successful in terms of preserving the author’s style of the novel. Therefore, we observe a more adequate representation of the image of the main character.

Аніканова Л. О. Мовна особистість Боріса Джонсона: лінгвопрагматичний і соціокультурний аспекти : кваліфікаційна робота магістра спеціональності 035 "Філологія" / наук. керівник С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 65 с.
EN : The work is presented on 65 pages of printed text, contains 2 applications. The list of references includes 66 sources. The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical problem as the linguo-pragmatic and socio-lingual aspects of an individual language personality. The object of the work can be defined as Boris Johnson’s language personality. The main aim of the paper consists in analyzing the linguo-pragmatic and socio-lingual characteristics of Boris Johnson’s speech as well as the linguistic means of their realization. It determined the accomplishment of such objectives as: - defining the terms language personality, linguo-pragmatics, communicative intention, communicative strategy, communicative tactics, sociolinguistics; - describe a language personality structure; - analyzing of the verbal-semantic level of Boris Johnson’s language personality; - analyzing of the politician’s communicative intentions, strategies and tactics; - analyzing the socio-lingual aspects of Boris Johnson’s language personality; - generalizing the results of the analysis. The definition of a “language personality” is offered in the work. Three levels of the structure of a language personality are distinguished: verbal-semantic, thesaurus and pragmatic. The author proves that such a multifacet linguistic phenomenon as a langage personality should be studied from the points of view of different aspects. The scientific novelty of the presented research lies in the investigation of the linguo-pragmatic and socio-lingual aspects of Boris Johnson’s language personality.
UA : Робота викладена на 65 сторінках друкованого тексту, містить 2 додатки. Перелік посилань включає 66 джерел. Об’єкт дослідження: мовна особистість Бориса Джонсона. Мета роботи: виявлення лінгвопрагматичних та соціолінгвальних характеристик мовлення Бориса Джонсона та висвітлення засобів їх об’єктивації. Теоретико-методологічні засади: дослідники у галузі лінгвоперсонології аналізують різні риси мовної особистості: національно-культурні національно-культурні [Караулов 2010; Normudorova 2018; Slavova 2015; Vasylieva 2016], психолінгвістичні [Загнітко 2017; Куранова 2012], соціолінгвальні [Дубовицкая, Филатова 2019; Чучвара 2016; Maureen, Mikael 2019; Sunderland 2020], комунікативні [Ананко 2018; Богатирьова 2014; Павлова, Тарасова 2018; Khrystyna 2013], звертаючи увагу тільки на окремі складові цих характеристик. На нашу думку, недостатньо вивченим є лінгвопрагматичний та соціолінгвальний аспекти, а також їхня взаємозалежніть у системі й організації мовної особистості. Отримані результати: мовлення Бориса Джонсона базується на лінгвістичній нормі, але при цьому значну роль відіграють девіації, які виконують в офіційних промовах голови уряду експресивну функцію. Найбільш частотними є відхилення від вимог офіційного стилю, загальноприйнятого у політичному дискурсі. Для аналізу соціолінгвістичних параметрів мовної особистості Бориса Джонсона ми описали те, як він висловлює своє ставлення до сучасних соціальних тенденцій (толерантність та різноманіття), різних соціогруп (представників іншої раси, етнічної групи та статі, різних релігій, професійних прошарків і стилів життя) і народних традицій та цінностей. Лінгвопрагматичні та соціолінгвістичні параметри є взаємопов’язаними, тому доцільним є їхній комплексний аналіз.

Арабаджи А. Г. Oсобливості ідіостилю Р. Бредбері (на матеріалі художньої прози) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівника М. В. Залужна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 70 с.
UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 105 джерел. Об’єкт дослідження: ідіостиль автора художнього тексту. Мета роботи: виявлення особливостей ідіостилю американського письменника Рея Бредбері на матеріалі його художньої прози. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії ідіостилю, розроблені провідними вітчизняними та зарубіжними лінгвістами (В. В. Виноградов, О. Я. Дойчик, Н. С. Болотнова, Х. І. Дідух, С. Т. Золян, Д. С. Наливайко, Т. Б. Самарська, Т. В.Поздєєва, І. А. Сидоренко, Л. О. Ставицька, О. Шандра, К. Велс). Отримані результати: У дослідженні розглянуто ідіостиль як систему змістових та формальних лінгвістичних характеристик текстів автора, як поєднання їхніх специфічних літературних та мовних параметрів. Окреслено основні підходи до вивчення ідіостилю, що склалися у сучасній філологічній науці. Виявлено складові індивідуального стилю автора. Виокремлено маркери ідіостилю американського письменника Рея Бредбері – засоби текстотворення, реалізовані в художніх текстах автора. У дослідженні з’ясовано, що індивідуально-авторський стиль художньої прози Р. Бредбері становить систему мовних засобів, яка сформувалася в результаті відбору і використання письменником явищ англійської мови в художній прозі. Встановлено, що ідіостиль Р. Бредбері базується на майстерному комбінуванні автором низки літературних характеристик, художніх прийомів та стилістичних засобів, неповторний набір яких застосовано для смислового навантаження, емоційного та естетичного впливу на читача та відрізняє Р. Бредбері від інших письменників.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of references includes 105 sources. The presented research is dedicated to the analysis of the specificity of the author’s idiostyle represented as the combination and interconnection of literary and linguistic factors with regard to their manifestation in the English-language fiction prose. The work focuses on the systematic analysis of the creative heritage of Ray Bradbury, revealing the common patterns of the writer`s creative mastery evolution and proving the system of language means due to the genre of creative work. We discuss the various definitions of the term “idiostyle” and its correlation with the related terms (“idiolect”, “linguistic personality”), its components and their realization in literary texts. The work covers the literary and linguistic constituents of idiostyle, elaborates on their contribution to the formation of the author’s linguistic worldview and determines different types of idiostylistic markers used in fiction prose. In the practical part of the research we focus on the analysis of the fiction prose works created by a famous American XX century writer Ray Bradbury (his novels “Fahrenheit 451”, “Dandelion Wine” and a collection of 100 short stories) in order to identify the correlation between the most specific literary and language markers of R. Bradbury’s idiostyle. As a result we prove that R. Bradbury’s idiostyle is formed as a unique combination of literary parameters, language means and stylistic devices the author resorts to in his prose fiction.

Кривошеїна А. О. Лінгвопрагматичні та лінгвостилістичні аспекти парламентських промов Прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник С. М. Єнікєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 83 с.
UA : Дипломна робота – 83 стор., 142 джерела, 2 додатки. Об’єкт дослідження: парламентські промови прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей. Предмет аналізу: лінгвопрагматичні особливості комунікативної поведінки прем’єр-міністра Великої Британії Терези Мей та стилістичні засоби, якими вона послуговується у своїх парламентських промовах. Мета роботи: комплексне дослідження лінгвопрагматичних параметрів парламентських промов британського прем’єр-міністра Терези Мей та систематизація лінгвостилістичних засобів реалізації відповідних лінгвопрагматичних завдань. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії політичного дискурсу у лінгвістиці М. Халлідей, Т. А. ван Дейка, П. Данміра, Дж. Дуран, Дж. Хартіс-Блека. Отримані результати: Тереза Мей як мовна особистість надає перевагу стилю дружньої комунікації і прагне знайти відгук у реципієнтів, а також зменшити дистанцію між собою та адресною аудиторією. Вона є носієм елітарного типу мовної культури, адже вона демонструє глибокі знанням мовної системи і норм літературної мови, високий рівень стилістичної та комунікативної культури, володіння риторичними прийомами, здатність створювати тексти різних стилів і жанрів, а також дотримуватися норм моралі. Мовець активно використовує стратегії встановлення і підтримування контакту, забезпечення стабільно-гармонійного спілкування, маніпулятивного впливу і стратегію заклику. У промовах до парламенту Тереза Мей активно використовує повтор, метонімію, паралелізм та епітети задля того, щоб емоційно та динамічно передати інформацію, яка повинна знайти відгук у членів парламенту і залучити їх до сумісних дій.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of the linguopragmatic and linguostylistic peculiarities of British prime-minister Theresa May’s parliamentary speeches. The object of the work is the parliamentary speeches of Theresa May. The main aim of the paper is to analyze the linguopragmatic aspects of the British Prime Minister’s parliamentary speeches and to systematize the linguistic and stylistic tools for the implementation of relevant linguopragmatic tasks. It determined the accomplishment of such objectives as: - profound analysis and systematization of the theoretical foundations of the theory of discourse, stylistics, cognitive linguistics and linguopragmatics; - investigation of Theresa May’s linguistic personality in the political context, communicative strategies and tactics of speech influence on the addressee used by Theresa May, and linguostylistic means which she uses to influence the recipient of these parliamentary speeches. The scientific novelty of the presented research lies in the study of the Theresa May’s intentions which are implemented through different communicative strategies and tactics. Besides, the influence of speaker’s personality on target audience via linguostylistic means usage is studied.

Іванченко Д. Д. Лінгвістична ідентифікація особистості політичного діяча (на матеріалі публічних промов Е. Макрона) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 "Філологія" / наук. керівник Г. Ф. Морошкіна. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 113 с.
UA : Робота викладена на 113 сторінках друкованого тексту. Містить 4 додатки. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єкт дослідження: політичний дискурс Е. Макрона. Мета роботи: виокремлення основних ознак мовної особистості політика і специфічних характеристик його мовної поведінки, виявлення його ідентифікаційної характеристики як політичного діяча. Отримані результати: у дипломній роботі було розглянуто поняття політичного дискурсу. Політичний дискурс - це специфічний різновид дискурсу, так як він має на меті утримання і завоювання політичної влади. Основною функцією політичного дискурсу є інструментальна – боротьба за владу. Мовна особистість є видом повноцінного представлення особистості, що містить у собі й психічний, і соціальний, і етичний і інші компоненти, але заломлені через її мову, її дискурс. Ідентичність розуміється як складний феномен, тісно взаємопов'язаний з такими процесами, як самосвідомість, самоактуалізація, персоналізація, тоді як ідентифікація розглядається як важливий механізм, що опосередковує розвиток особистості в онтогенезі. Проаналізувавши політичні промови Е.Макрона, ми виокремили п’ять складових параметрів його політичної особистості: національну, комунікативну, інтелектуальну, лінгвістичну та політичну. Кожна складова на вербально-семантичному та прагматичному рівні демонструє індивідуальні особливості дискурсу Еммануеля Макрона, оперуючи якими, він виокремлюється на політичній арені в якості європейського лідера, блискучого оратора зі своїм індивідуальним динамічним стилем мовлення, та справжнього патріота своєї країни
EN : Le sujet de notre recherche est l’identification linguistique de la personnalité d'un homme politique (sur le matériel des discours publics d'Emmanuel Macron). L’objet d'étude est le discours politique d'E. Macron. L’ objectif est d’identifier les principales caractéristiques de la personnalité linguistique du politicien et les caractéristiques spécifiques de son comportement linguistique, identifier ses caractéristiques d'identification en tant que politicien. Le discours politique est un type spécifique de discours, car il vise à conserver et à gagner le pouvoir politique. La fonction principale du discours politique est instrumentale - la lutte pour le pouvoir. Une personnalité linguistique est une sorte de représentation à part entière d'une personnalité qui contient à la fois des composantes psychiques et sociales, éthiques et autres, mais réfractées par son langage, son discours. L'identité est considérée comme un phénomène complexe, étroitement lié à des processus tels que la conscience de soi, l'actualisation de soi, la personnalisation, tandis que l'identification est considérée comme un mécanisme important qui intervient dans le développement de la personnalité en ontogénie. Après avoir analysé les discours politiques d'E. Macron, nous avons distingué cinq paramètres de sa personnalité politique: national, communicatif, intellectuel, politique et linguistique. Chacun de ces paramètres, à un niveau lexico-sémantique et pragmatique, démontre les caractéristiques individuelles du discours d'Emmanuel Macron, opérant dans lequel il se démarque dans l'arène politique en tant que leader européen, brillant orateur et véritable patriote de son pays, avec son style de discours dynamique et individuel

Мусаєва Д. І. Сучасний епістолярій О. Забужко : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник Н. О. Зубець. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 59 с.
UA : Для виконання кваліфікаційної роботи дібрано 450 лексичних одиниць, опрацьовано 65 наукових джерел. Об'єктом вивчення є спогади О. Забужко та її листування з Ю. Шевельовим. Предметом дослідження є потенціал та специфіка епістолярію О. Забужко, що розкривають її ідіостиль. Мета дослідження – аналіз особливостей письменницького епістолярію О. Забужко. Досягнення мети передбачає виконання завдань: визначено поняття епістолярного стилю та листа як його провідного жанру; обґрунтувано теоретичні засади вивчення епістолярного дискурсу як складника в дослідженні мовної особистості; визначено й систематизовано наукові підходи лінгвістів у дослідженні письменницького епістолярію; виявлено особливості епістолярію О. Забужко; окреслено специфіку мемуаристики зазначеної письменниці. Дослідження велося із застосуванням методу добору інформації та описового методу, що передбачає лінгвістичне спостереження, узагальнення та класифікацію матеріалу.
EN : To fulfill the thesis were selected 450 lexical units and 65 scientific sources were studied. The objects of the study are the wtitten memories of O. Zabuzhko and her epistolary dialog with Y. Shevelyov. The subject of the study is the potential and specifics of O. Zabuzhko's epistolary, which reveals her individual style. The aim of this study is the analysis of the lexical units in the epistolary discourse of O. Zabuzhko. During the study the following tasks were completed: the concept of epistolary style and writing as its leading genre is defined; the theoretical bases of studying of epistolary discourse as a component in research of the language personality are substantiated; scientific linguist’s approaches in the study of writer’s epistolary are defined and systematized; features of O. Zabuzhko's epistolary are revealed; the specifics of the written memories of the mentioned writer are outlined. The study is based on the information selection method and descriptive method which provides for linguistic observation, generalization and classification of the material.

Денисенко П. О. Лінгвальні засоби реалізації мовної особистості в англомовній дитячій літературі (на матеріалі повісті Е. Портер “Pollyanna” та її перекладу) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 035 «Філологія» / наук. керівник І. О. Андрєєва. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 69 с.
UA : Дипломна робота – 69 стор., 87 джерел. Об’єкт дослідження: мовна особистість в англомовній дитячій літературі та її перекладі. Мета роботи: опис лінгвальних засобів репрезентації мовної особистості у англомовній дитячій літературі та перекладі. Теоретико-методологічні засади: ключові положення теорії мовної особистості (Ю. М. Караулов, Г. І. Богін, О. О. Пушкін та ін.), жанрові особливості дитячої літератури (С. Січкар, Л. Круль, У. Гнідець та ін.). Отримані результати: до лінгвальних засобів актуалізації мовної особистості Поліанни у дитячій повісті Е. Портер “Pollyanna” належать лексикограматичні та стилістичні засоби. Лексико-граматичні засоби представлені обраними словами та словосполученнями а також скороченнями та розділовими питаннями. Серед стилістичних засобів можна виділити вигуки, повтори, апосіопезис, багатосполучникові речення. Когнітивний та прагматичні рівні мовної особистості Поліанни співпадають та реалізуються у вмінні радіти всьому навкруги. Під час перекладу даних лінгвальних засобів були використані наступні трансформації: еквівалентний переклад, підсилення значення, опущення, контекстуальний синонім, парцеляція та ін. При перекладі, не всі зазначені елементи мовної особистості Поліанни були актуалізовані. Це пов’язується зі структурною різницею між українською та англійською мовами та невдало обраними перекладацькими трансформаціями.
EN : The presented paper is dedicated to the analysis of such a topical issue as the linguistic personality in English and Ukrainian children’s literature (case study E.H. Porter’s Novel “Pollyanna”). The object of the work can be defined as the lingual means of representation of linguistic personality in children’s literature of English origin and its Ukrainian translation. The main aim of the thesis is to describe the lingual means of representation of linguistic personality in English children’s literature and its Ukrainian translation. It determines the accomplishment of such objectives as: - give the definition to the term “linguistic personality”; - analyze of different approaches to linguistic personality studies; - set out structural components of linguistic personality; - find lingual means od representation of linguistic personality in English children’s literature and its Ukrainian translation; - describe the changes that occur in linguistic means of representation of linguistic personality when translated in the Ukrainian language. The definition of a “linguistic personality” is offered in the work. There are several approaches to the research of linguistic personality, such as linguistic, cognitive, and linguacultural. Linguistic personality consists of three levels, which are lexical, cognitive, and pragmatic. Lingual means of representation of linguistic personality in English children’s literature include lexical-grammatical and stylistic means. Lexical and grammatical means are represented by the offered lexical units, use of shortenings and tag questions. Exclamations, repetition, and aposiopesis are the components of the stylistic means. Not all of the lingual means of representation of linguistic personality are present in the Ukrainian translation due to the inadequate 71 translation at some levels and/or structural differences between English and Ukrainian languages. The scientific novelty of the present research lies in the attempt to describe the peculiarities of linguistic personality representation in English children’s literature and its Ukrainian translation.

У магістерській роботі досліджено теоретичне підґрунтя аналізу мовних властивостей англомовної авторської афористики, а також проаналізовано семантичні та стилістичні особливості на матеріалі корпусу відібраних афоризмів видатних англомовних діячів. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків та резюме англійською мовою. Загальний обсяг роботи становить 95, з яких 7 – додатки.
The master`s research work gives an account of the theoretical basis of the analysis of the language properties of English-language author's aphorisms, as well as analyzes semantic and stylistic features based on the material of the corpus of selected aphorisms of prominent English-speaking figures. The work consists of an introduction, three chapters, conclusions to the chapters, general conclusions, a list of sources, appendices and a summary in English. The total amount of the work are 95 pages, of which 7 pages are appendices.

У роботі розглянуто поняття медійного дискурсу та підходи до його вивчення, з’ясовано статус теледискурсу у сучасних лінгвістичних студіях, досліджена мовна особистість та способи її моделювання в сучасних дискурсивних дослідженнях та проаналізовано британський телесеріал Sherlock у контексті сучасного англомовного теледискурсу. розглянуто способи моделювання мовної особистості персонажа, здійснено класифікацію характеристик персонажа за соціолінгвістичними, психолінгвістичним та лінгвокультурними чинниками. Досліджено причини, за якими головний персонаж успадкував певні риси характеру та проаналізовано складові риси мовного образу досліджуваного персонажа. Проаналізовано мовні засоби репрезентації мовної особистості Шерлока Холмса у телесеріалі Sherlock. Season 1. Досліджено адекватність перекладу українською мовою скрипту з використання лексичних, стилістичних і граматичних перекладацьких трансформацій.
The research examines the concepts of media discourse and approaches to its study, clarifies the status of television discourse in modern linguistic studios, investigates linguistic identity and ways of modelling it in modern discourse studies and analyses the British television series Sherlock in the context of modern English language television discourse. It deals with the key ways of modeling a character's linguistic personality and classifies the character's characteristics according to sociolinguistic, psycholinguistic and linguocultural factors. The paper named the reasons why the main character inherited these character traits. The components of the features of his speech image are analyzed. The means of representation of the linguistic personality of Sherlock Holmes in the television series Sherlock. Season 1. The adequacy of translation into Ukrainian of the script using lexical, stylistic and grammatical translation transformations is investigated.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 «Германські мови». – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна МОН України, Харків, 2017. У дисертації досліджено дискурсивну стратегію, що реалізує суддя в засіданні американського суду. Це дослідження охоплює визначення глобальної та локальних стратегій судді, виявлення набору його мовленнєвих стратегій та тактик, а також з’ясування їхнього варіювання. Актуальність теми дисертації визначається застосованим у ній комплексним комунікативно-дискурсологічним підходом, опертя на постулати якого дозволяє аргументовано визначити й вивчити стратегії та тактики судді в засіданні американського суду та встановити параметри їхнього варіювання. Робота сприяє розв’язанню важливого наукового завдання сучасної лінгвістики – з’ясування взаємозв’язку між роллю комуніканта і його дискурсивною стратегією та виявлення впливу колективного та індивідуального чинника на стратегічну спрямованість мовленнєвих дій комуніканта в жорстких інституційних умовах такої важливої ланки правової системи як суд. Об’єктом дослідження є висловлення суддів американського суду, а його предметом виступають стратегії та тактики, реалізовані суддею під час судового засідання, та параметри їхнього варіювання. Мета дослідження полягає у встановленні глобальної, локальної, мовленнєвих стратегій і тактик судді в американському судовому засіданні та виявленні їхнього варіювання, залежного від ситуаційних чинників та дискурсивної особистості судді. Матеріалом дослідження слугували транскрипти судових засідань США (1986–2013 рр.), розміщені в мережі Інтернет. Обсяг транскриптів складає 9142 стандартних сторінок; обсяг серійної вибірки налічує 43 619 висловлень. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні визначення дискурсивної стратегії учасника на основі його рольових прав і обов’язків, у виявленні стратегічного потенціалу мовленнєвих дій судді в американському судовому засіданні та впливу на реалізацію мовленнєвих стратегій ситуаційних і особистісних чинників. Теоретичне значення дослідження зумовлене його внеском у дискурсологію (розробка принципів визначення дискурсивної стратегії, яка не є дискурсотвірним конституентом і визначається роллю суб’єкта дискурсу; встановлення потенціалу стратегій та тактик, що формують дискурсивну стратегію, реалізовану американським суддею у ході судового засідання), комунікативну лінгвістику (з’ясування кореляцій між комунікативними ситуаціями американського судового засідання та реалізованими в них мовленнєвими стратегіями судді); прагмалінгвістику / теорію мовленнєвих актів, конверсаційний аналіз (поєднання іллокутивного та конверсаційного критеріїв у визначенні мовленнєвих стратегій спонукання та дозволу/заборони), лінгвістичну генологію (визначення судового засідання як жанру американського судового дискурсу), лінгвоперсонологію (з’ясування наявності впливу дискурсивної особистості судді на стратегічні характеристики його мовленнєвих дій). Практична цінність отриманих результатів та висновків полягає у можливості їхнього використання в курсі теоретичної граматики (розділи «Синтаксис», «Прагматика речення»), загального мовознавства (розділи «Мова і мислення», «Мова і суспільство»); у спецкурсах з дискурсології, теорії комунікації, прагмалінгвістики, лінгвістичної генології, лінгвоперсонології; у практиці навчання англійської мови та перекладу студентів юридичних спеціальностей, а також у наукових розвідках студентів та аспірантів. У першому розділі роботи «Теоретичні основи аналізу стратегій і тактик судді в американському судовому засіданні» піддано критичному аналізу релевантні дискурсологічні положення, уточнено розуміння американського судового дискурсу, визначено судове засідання як його провідний жанр, теоретично обґрунтовано підстави визначення дискурсивної стратегії судді в американському судовому засіданні. Інститут суду в США має національно-специфічні риси через федеральну систему держави та правову традицію країни. Когнітивно-комунікативна діяльність в межах цього інституту – американський судовий дискурс охоплює жанри, провідним з яких є судове засідання, що володіє усіма дискурсотвірними рисами. Дискурсивна стратегія не належить до цих рис, оскільки різні учасники реалізують різні стратегії в американському судовому дискурсі. Стратегія, реалізована учасником дискурсу, ґрунтується на його декларативному та процедуральному знанні про права і обов’язки, стереотипно асоційованому з роллю цього учасника. У другому розділі «Методологія, алгоритм, матеріал та інструментар дослідження» викладено методологічні принципи дослідження, описано його алгоритм, матеріал та інструментальні положення аналізу матеріалу. Дослідження проведено з опорою на принципи комунікативно-дискурсивного аналізу та здійснено в п’ять етапів, які разом дозволяють досягти поставленої мети. Матеріал, використаний для аналізу, включає автентичні записи засідань американського суду, укладені носіями мови за останні 30 років; ці засідання представляють розгляд різних типів справ у різних судах. Третій розділ «Дискурсивна стратегія судді в американському судовому засіданні» присвячено встановленню потенціалу стратегій та тактик, що формують дискурсивну стратегію судді в американському судовому засіданні. Базова роль судді в американському судовому засіданні – КЕРІВНИК ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВОСУДДЯ визначає його глобальну стратегію – УПРАВЛІННЯ; кластерні ролі РОЗПОРЯДНИК, КОНТРОЛЕР, ПОСЕРЕДНИК, ПРАВНИК кореспондують з локальними стратегіями РОЗПОРЯДЖЕННЯ, КОНТРОЛЮ, УЗГОДЖЕННЯ ПОЗИЦІЙ, АПЕЛЯЦІЇ ДО НОРМ І ПРОЦЕДУР. Ці локальні стратегії визначені інституційно та є обов’язковими до реалізації. Якщо суддя поводиться не як агент дискурсу, а як звичайна людина, він може виступати в ролі ПРИЄМНОЇ ЛЮДИНИ та реалізовувати відповідну локальну стратегію – МІЖОСОБИСТІСНОЇ КООПЕРАЦІЇ; ця роль та стратегія є факультативними. Локальні стратегії імплементуються за допомогою мовленнєвих стратегій: зв’язки між ними є лінійними або нелінійними; Мовленнєві стратегії охоплюють такі: спонукання (тактики жорсткого/м’якого спонукання), дозволу/заборони (тактики жорсткого/м’якого дозволу/заборони), інформування (тактики повідомлення, твердження, нагадування, запиту інформації) та метакомунікативну стратегію (тактики регулювання контакту та використання (елементу) фатичної бесіди). Кожна тактика має певний визначений набір прийомів та/або вербальних засобів, задіяних у реалізації тактичної/стратегічної мети. У четвертому розділі «Варіювання потенціалу мовленнєвих стратегій судді в американському судовому засіданні» подано результати аналізу якісного та кількісного варіювання мовленнєвих стратегій, реалізованих суддею. Варіювання реалізованих суддею мовленнєвих стратегій спричинено ситуаційними чинниками. Вплив цих чинників виявляється в якісному і кількісному варіюванні мовленнєвих стратегій, реалізованих у комунікативних ситуаціях «організаційна частина», «з’ясування визнання позовних вимог», «дослідження обставин справи», «дослідження доказів». Якісні відмінності засвідчені повною або частковою реалізацією певної мовленнєвої стратегії в конкретній комунікативній ситуації (повна реалізація передбачає наявність всіх, а часткова – частини тактик). Кількісні відмінності підтверджені різною питомою вагою реалізацій певної мовленнєвої стратегії в конкретній комунікативній ситуації. Варіювання реалізованих суддею мовленнєвих стратегій також спричинено особистісним чинником. Вплив судді як дискурсивної особистості виявляється у відхиленнях від середніх показників реалізації певної мовленнєвої стратегії. Через високий рівень інституційності американського судового засідання ці відхилення переважно не суттєві, але помітні. Перспективою роботи є використання розроблених теоретичних положень для аналізу стратегій та тактик інших учасників судового засідання, а також різних суб’єктів інших інституційних дискурсів, поглиблений розгляд властивостей судового дискурсу, що мають відношення до мовленнєвої діяльності судді, зокрема, виявлення варіювання не лише мовленнєвих стратегій, але й тактик, прийомів і вербальних засобів їхньої реалізації, та порівняльні дослідження стратегій та тактик судді в різних національно-мовних судових дискурсах.