Relevant bibliographies by topics / Особистості студента

Academic literature on the topic 'Особистості студента'

Author: Grafiati
Published: 30 May 2022
Last updated: 31 May 2022

Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles

Select a source type:

Contents

Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Особистості студента.'

Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.

You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.

Journal articles on the topic "Особистості студента"

1

Сологуб, А. І. "САМООРГАНІЗАЦІЯ - ЗАСІБ САМОРОЗВИТКУ УЧНЯ І СТУДЕНТА." Educational Dimension 29 (May 19, 2022): 338–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4964.

Full text
Abstract:
Обґрунтовано саморозвиток особистості з філософської і психологічної позицій. Виявлено чинники переорієнтації педагогів на засади креативно-педагогічної парадигми. Висунуто пропозиції відмовитися від домінуючого застосування пояснювально-ілюстративного методу навчання і відповідній йому типології уроків, тому, що в таких умовах учень і студент позбавляється творчої діяльності. Розроблено педагогічну систему навчання самоорганізації учнів (технологій самотворення особистості). Апробовано посібник «Особистий проект студента», що передбачає включення студентів у розробку і оволодіння власною системою самоорганізації: самоменеджмент, самомоніторинг, самоосвіта, особисте життя.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

ГЕВКО, Олена, and Наталія МАКОГОНЧУК. "ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ВИКЛАДАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ В КОНТЕКСТІ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ." Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 28, no. 1 (May 17, 2022): 85–98. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v28i1.978.

Full text
Abstract:
У статті проаналізовано основні інноваційні методи викладання навчального предмета “Історія України” в національних вишах в умовах дистанційного навчання. Зокрема актуалізовано на важливості модернізації методики викладання цього навчального предмета і як загальнообов’язкового для усіх здобувачів вищої освіти, і як основного фахового предмета для студентів-істориків. нинішні зміни ставлять перед собою завдання пошуку нових підходів, форм, методів, технологій у цій галузі. Виділено основні принципи інноваційного навчання: навчальний процес – це повноцінна взаємодія двох рівноправних її учасників – студента та викладача; основна мета – це розвиток особистості та мислення кожного студента; мету і завдання розробляють спільно викладач і студенти; позиція викладача спрямована на студента, переважають організаційна і стимулююча функції; демократичний стиль спілкування; у пізнавальній діяльності на перший план висуваються творчі і реконструктивні завдання; основні форми навчання – групова та індивідуальна; залучення до навчання власного досвіду студентів; основа мотивації студентів – досягнення успіху та самореалізації особистості. Наголошено на особливостях застосування навчальних платформ, телекомунікаційних технологій, онлайн курсів, що забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів і студентів. Очевидними перевагами дистанційної освіти є: можливість поєднання роботи і навчання, гнучкий графік, можливість опанування додаткових компетенцій, хобі, курсів, підвищення мотивації у самоосвіті. Недоліками дистанційного навчання під час пандемії є: неможливість доступу до інтернету, технічні проблеми, низький рівень володіння викладачами і студентами інформаційними технологіями, складність засвоєння матеріалу самостійно. Розглянуто популярні платформи (системи) дистанційного навчання zoom, microsoft teams, google classroom та google meet. Майбутні наукові пошуки можливі у напрямі теоретичного обґрунтування важливості застосування міжпредметних зв’язків історії з іншими гуманітарними дисциплінами, зокрема українською мовою, філософією, соціологією.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Antonenko, T. L. "ТЕХНОЛОГІЇ СТАНОВЛЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 93, no. 6 (November 29, 2019): 16–29. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2019-93-6-16-29.

Full text
Abstract:
Стаття присвячена характеристиці психолого-педагогічних технологій становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента. Необхідність пошуку практичних шляхів вирішення проблеми становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента зумовлює звернення до поняття «технологія». З урахуванням потенційних можливостей феноменологічного та герменевтичного підходів, наявної практики психологічної підтримки студентської молоді в умовах освітнього середовища закладу вищої освіти визначено доцільність використання таких технологій реалізації програми становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента, як наративні технології, технології логотерапії, ампліфікації, кожна з яких характеризується використанням відповідних форм та методів, темпоральними показниками та прогнозованими результатами. Розглядаються наративні технології, що забезпечують реалізацію рефлексивного акту, який винесено в міжособистісний діалогічний простір взаємодії та завдає напрям перебудови, добудови смислової сфери особистості; технології логотерапії, основами якої є такі концепти: свобода волі, прагнення до смислу, смисл життя; технології ампліфікації становлення ціннісно-смислової сфери особистості студента спрямовані на усвідомлення студентами своїх потреб та особистісних цілей, цінностей професії та смислових установок особистості, розвиток здібностей цілепокладання, вибудовування своїх професійних та особистісних життєвих стратегій. Розкривається сутнісна характеристика представлених технологій. Визначені умови ефективності психолого-педагогічних технологій.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Коструба, Н. С., and Ю. Ю. Хвесик. "ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА СТУДЕНТА У МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ." Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, no. 4 (April 7, 2022): 41–44. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.8.

Full text
Abstract:
У статті розкрито особливості психологічної безпеки особистості студента у медіасередовищі. Сучасна молодь постійно звертається до медіаактивності для реалізації власних комунікативних, освітніх та інших потреб, проте психологічні наслідки такого активного переходу в онлайн-функціонування ще повною мірою не досліджено. Соціальні мережі поставили перед інтернет-спільнотою два гострі питання: питання приватності та питання свободи слова. Саме питання приватності у медіасередовищі часто порушується, а це є прямою загрозою для психологічної безпеки особистості. Для підвищення рівня безпеки у медіасередовищі науковці рекомендують розвивати критичне мислення, а також формувати усталену систему цінностей особистості. Метою дослідження було вивчення особливостей взаємозв’язку психологічної безпеки та медіаактивності як складової соціального життя студента. Для реалізації мети дослідження було використано методики «Діагностика психологічної безпека особистості» (І. Приходько) й Анкета медіаактивності особистості (авторська). Для статистичного опису даних використано кореляційний аналіз Пірсона. В опитуванні взяли участь 52 студенти 1–4 курсів віком 17–20 років. Здійснений кореляційний аналіз дає змогу стверджувати про існування взаємозв’язку медіаактивності та психологічної безпеки особистості. Відносно безпечною для психологічного благополуччя особистості виявлено таку медіаактивність, як перегляд онлайн-трансляцій чи відеозаписів передач і серіалів. Загалом виявлено, що загрозою психологічній безпеці особистості можуть бути такі дії у мережі, як публікація власних світлин і їх поширення, коментування контенту у соціальних мережах. Перспективи дослідження вбачаємо у вивченні психологічної безпеки особистості у медіасередовищі з урахуванням когнітивно-стильових особливостей студента.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Stoliarchuk, Olesia, and Oxana Serhieienkova. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." HUMANITARIUM 45, no. 2 (July 3, 2020): 123–30. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-123-130.

Full text
Abstract:
У статті розкрито зміст, функції та складові компоненти поняття психологічної готовності студента до фахової діяльності як індикатора успішності його професіоналізації. Запропоновано розширене тлумачення психологічної готовності особистості студента до фахової діяльності як загальної спрямованості на професійну діяльність у річищі життєвої самореалізації. Проаналізовано результати реалізації програми гармонізації становлення особистості майбутнього фахівця за вектором формування психологічної готовності до професійної діяльності. Зафіксовано висхідну динаміку психологічної готовності до професійної діяльності у студентів експериментальних груп. Підтверджено ефективність рефлексивно-проектувальної технології як засобу формування психологічної готовності студентів до майбутньої фахової діяльності. Доведено, що високий рівень психологічної готовності випускника до професійної діяльності забезпечується не стихійним чи супутнім освітнім впливом, а формується внаслідок цілеспрямованого психологічного супроводу професіоналізації студента.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Stoliarchuk, Olesia, and Oksana Serhieienkova. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ." HUMANITARIUM 42, no. 1 (November 14, 2019): 164–73. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-42-1-164-173.

Full text
Abstract:
У роботі розкрито зміст, функції та складові компоненти поняття психологічної готовності студента до фахової діяльності як індикатора успішності його професіоналізації. Запропоновано розширене тлумачення психологічної готовності особистості студента до фахової діяльності як загальної спрямованості на професійну діяльність у річищі життєвої самореалізації. Унаслідок проведення пілотного емпіричного дослідження виявлено розповсюдженість складнощів і суперечностей особистісного становлення майбутніх фахівців на етапі їхньої професійної підготовки, що зумовило доречність розроблення й апробації програми гармонізації становлення особистості майбутнього фахівця. Програму реалізовано в річищі трьох змістових векторів – індивідуалізації, професіоналізації й універсалізації. Одним із провідних індикаторів успішності реалізації програми визнано психологічну готовність студентів до майбутньої професійної діяльності. Проаналізовано результати реалізації програми гармонізації становлення особистості майбутнього фахівця за вектором формування психологічної готовності до професійної діяльності. Зафіксовано висхідну динаміку психологічної готовності до професійної діяльності у студентів експериментальних груп. Підтверджено ефективність рефлексивно-проектувальної технології як засобу формування психологічної готовності студентів до майбутньої фахової діяльності. Доведено, що високий рівень психологічної готовності випускника до професійної діяльності забезпечується не стихійним чи супутнім освітнім впливом, а формується внаслідок цілеспрямованого психологічного супроводу професіоналізації студента.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

АЛЕКСАНДРОВА, Світлана, Ірина ПИСАРЕВА, and Ольга РАДІОНОВА. "НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИЗМУ ТА ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (April 29, 2021): 183–89. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2021-1-1-183-189.

Full text
Abstract:
У статті визначено роль науково-дослідної діяльності студентів у закладах вищої освіти як однієї з важливих умов становлення особистості та формування високопрофесійного фахівця підприємств туризму та готельно-ресторанного бізнесу; розглядаються завдання, принципи та деякі аспекти її організації. Цей вид робіт сприяє розвитку людини як особистості та професіонала, поєднує в собі навчання, пізнання, спілкування; дозволяє розширити знання, заглибитись в ті питання, які цікаві саме студенту. Уточнено поняття «професійний та особистісний розвиток студента» як цілеспрямований, свідомий процес виявлення та вдосконалення власного рівня професійної компетентності (знань, умінь, особистих якостей), що сприяє успіху особистості як у житті, так і, зокрема, в професійній діяльності. З'ясовано основні організаційно-педагогічні умови, дотримання яких сприятиме формуванню особистості студента, орієнтованого на безперервний саморозвиток, серед них: створення освітнього середовища з ціннісним ставленням усіх його учасників до самоосвіти та самовдосконалення; особистий приклад, активність, креативність науково-педагогічних працівників; створення атмосфери захопленості спеціальністю. Наукова діяльність має бути гармонійним продовженням та поглибленням освітнього процесу. З метою залучення студентства до науково-дослідноїдіяльності, її планування та організації, акцентується увага на важливості дотримання принципів студоцентризму (орієнтації на інтереси та мотивацію тих, хто навчається), диференціації, систематичності, індивідуальної орієнтації, поступовості процесу залучення студентів до цього складного творчого виду діяльності. Запропонований диференційований підхід до науково-дослідної діяльності здобувачів вищої освіти передбачав: вивчення якостей особистості кожного з них, інтереси, нахили, рівень самосвідомості, соціальну зрілість, мотивацію, рівень знань, вмінь, низки психологічних особливостей тощо. Досліджено досвід організації науково-дослідної роботи у закладах вищої освіти, запропоновано деякі інноваційні методи залучення до неї студентства. Ключові слова: саморозвиток, самовдосконалення, науково-дослідна діяльність, мотивація, диференційований підхід.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Журавська, Лариса. "ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ САМОКЕРОВАНОГО АВТОНОМНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ." Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, no. 17 (December 27, 2018): 51–57. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.51-57.

Full text
Abstract:
Формування самокерованої, самостійної особистості, здатної управляти розвитком власних здібностей, підвищенням свого професійного і культурного рівня впродовж усього життя – актуальна проблема сучасності. Одним зі шляхів її вирішення є впровадження самокерованого автономного навчання, що розглядається як такий його вид, що забезпечує процес самоуправління навчальною діяльністю, його внутрішню та зовнішню сторони. Досліджено взаємозв’язок між поняттями самоуправління, самокерівництво, автономія навчання в закладі вищої освіти. Акцентовано увагу на відмінності понять і функцій самоуправління та самокерівництва навчанням, охарактеризовано їх особливості. Самоуправління розглядається як процес досягнення цілей навчання, що спрямовується і підтримується виконанням функцій самокерівництва та наданням студентам автономії у навчанні. Воно передбачає здійснення функцій цілепокладання, самопланування, самоорганізації, самомотивації, самоконтролю. Функції самокерівництва навчанням – низка незалежних самовизначень студента: очікувань, цілей, ресурсів, можливостей, культури, власної стратегії і моделі навчання, а також прояв відповідальності, самомотивування, саморегуляції, ініціативи, самооцінки й відповідності їх процесу навчання. Усі функції самоуправління та самокерівництва у процесі їх реалізації інтегруються, здійснюючи синергетичний ефект для досягнення очікуваних результатів навчання. З’ясовано та розведено суті понять «автономія» та «автономність». Автономність – це якість особистості, її самостійність, здатність до самовизначення щодо прийняття рішень і дій студента на основі власних принципів, поглядів, цінностей тощо. Автономія – це визнання і надання автономних прав студенту на розвиток і вияв автономності у процесі навчання, умова формування самостійності і здатності до самокерованого автономного навчання, здійснення процесу самоуправління. Усі підходи знайшли втілення у функціональній моделі самокерованого автономного навчання студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Барвіна, Н. О. "КУЛЬТУРНО-ВИХОВНА МІСІЯ МИСТЕЦТВА В УНІВЕРСИТЕТСЬКІЙ ТЕАТРАЛЬНІЙ СТУДІЇ." Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, no. 2 (May 13, 2019): 6–17. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-6-17.

Full text
Abstract:
Статтю присвячено використанню культурно-виховного потенціалу мистецтва в середовищі театральної студентської студії. Зазначено важливість естетичного виховання для створення ціннісних орієнтирів молодої людини та її формування як високопрофесійної духовної особистості. Підкреслено значущість комплексного підходу до естетичного виховання, що реалізується через мистецтво та його синтез із дійсністю. Розглянуто структуру естетичної культури та наголошено на необхідності імплементації двох її головних компонентів: естетичної свідомості та художньо-естетичної діяльності, що формуються з урахуванням якісних показників особистості студента. Згадано основні шляхи художньо-естетичного виховання студентів університету. Використання методів виховання засобами мистецтва визначено найкращою формою сприяння гармонійному духовно-культурному розвитку молодої особистості. Показано культурно-виховну місію театральної студентської студії в університетському середовищі. Театральне мистецтво розглянуто як носій художньо-естетичних форм впливу на творчий розвиток студента та засіб для формування його найкращих особистісних якостей. Висвітлено основні функції театральної студійної діяльності та їхню імплементацію в середовищі університету. Розглянуто виховні ефекти, що виникають внаслідок включення студента в непрофесійну сценічну діяльність та їхню практичну реалізація в процесі роботи автора статті керівником студентського театру-студії «Magic Pie». Доведено доречність використання культурно-виховного потенціалу мистецтва в середовищі театру-студії із метою комплексного виховання сучасного студента.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Костіна, Л. С., and О. Г. Ліхошерст. "Проблема номінального використання педагогічних технологій у процесі гуманістичного формування особистості студента." Освітній вимір 34 (January 13, 2012): 76–85. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3580.

Full text
Abstract:
Костіна Л. С., Ліхошерст О. Г. Проблема номінального використання педагогічних технологій у процесі гуманістичного формування особистості студента. У статті з’ясовано поняття педагогічних технологій, використання яких здійснюється на засадах гуманістичного підходу до формування особистості студентів ВНЗ економічного профілю. Визначено основні проблеми їх номінального використання в навчально-виховному процесі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Dissertations / Theses on the topic "Особистості студента"

1

Губанова, В., and В. Ф. Зубенко. "Влив сім’ї на формування особистості студента." Thesis, КНТУ, 2014. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6543.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Воронкін, А. А. "Роль викладача в формуванні особистості студента." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22053.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Гуменна, О. А. "Розвиток особистості студента у мультикультурному просторі університета." Thesis, КНУТД, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/6579.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Котов, Віталій Федорович, Виталий Федорович Котов, and Vitalii Fedorovych Kotov. "Фізична культура як складова загальної культури особистості студента." Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/49482.

Full text
Abstract:
Соціальне замовлення суспільства системі освіти включає підготовку до життя здорових, культурних і освічених людей, здатних самостійно здобувати знання і упевнено орієнтуватися в швидко змінній ситуації та в наростаючому об’ємі різноманітної інформації. Природно, що реалізація такого замовлення може бути досягнута лише за умови постійного вдосконалення системи виховання і освіти у напрямі поліпшення педагогічних закономірностей процесу засвоєння знань.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Колісник, Людмила Олексіївна, Людмила Алексеевна Колиснык, and Liudmyla Oleksiivna Kolisnyk. "Вплив емоційного здоров`я на гармонійний розвиток особистості студента." Thesis, видавництво Сумського обласного інституту післядипломної освіти, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2632.

Full text
Abstract:
The article is devoted to the problem of the emotional health in the modern society. The author considers the phenomenon of alexithymia as a factor, that brings difficulties to the process of the youth development. The article presents the results of the research, which show the interrelation between alexithymic level and psychological features of а young personality, in particular locus of control.
Статтю присвячено проблемі емоційного здоров`я у сучасному суспільстві. З`ясовано зміст розширеного поняття алекситимії як фактора, що ускладнює процес розвитку в юнацькому віці. У ході дослідження встановлено стан емоційного здоров`я молоді, визначено взаємозв`язок рівня вираженості алекситимії та психологічних особливостей особистості юнацького віку, зокрема локусу контролю. // Русск. версия: Статья посвящена проблеме эмоционального здоровья в современном обществе. Определено содержание расширенного понятия алекситимии как фактора, который усложняет процесс развития в юношеском возрасте. В ходе исследования выявлено состояние эмоционального здоровья студенческой молодежи в возрасте 20-22 лет, а также установлено взаимосвязь между уровнем выраженности алекситимии и психологическими особенностями личности юношеского возраста, в особенности локуса контроля. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/2632
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Зорій, Н. І. "Філософсько-психологічні проблеми виховання особистості студента в умовах кризи вищої освіти." Thesis, БДМУ, 2017. http://dspace.bsmu.edu.ua:8080/xmlui/handle/123456789/17374.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Бондаренко, К. О. "Теоретичне дослідження розвитку професійної індивідуальності особистості." Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21815.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Рябченко, Лілія Олександрівна. "Проблема удосконалення навчально-пізнавального процесу в українській та російській педагогіці вищої щколи." Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/996.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Туманова, Юлія Володимирівна, Юлия Владимировна Туманова, and Yuliia Volodymyrivna Tumanova. "Взаємодія вищого навчального закладу та сім'ї у вихованні гармонічно розвиненої особистості студента." Thesis, Видавництво СумДУ, 2011. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/22557.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Савченко, Р. Р. "Оптимізація педагогічного спілкування як запорука успішної взаємодії студента і викладача ВНЗ." Thesis, НТУ "ХПІ", 2014. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/6781.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
More sources

Books on the topic "Особистості студента"

1

Курова, Анастасія Володимирівна. Психологія особистості. Одеса : Фенікс, 2019. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14363.

Full text
Abstract:
Навчально-методичний посібник з курсу «Психологія особистості» розроблено відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, питань на практичні заняття, питання для підготовки до іспиту, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Дисципліна «Психологія особистості» ознайомить здобувачів вищої освіти з основними підходами, теоретичними концепціями, щодо сутності і структури особистості, допоможе отримати практичні уміння з метою ефективного їх застосування в практичній діяльності на роботі в соціальних службах, у сфері освіти або у силових правоохоронних органах, що сприяє формуванню професійної самосвідомості щодо використання психологічних знань у майбутній професії. Матеріали призначені для студентів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальностями «соціологія», «психологія» та «політологія».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Токарева, Наталя Миколаївна, and Анжеліка Володимирівна Шамне. Вікова та педагогічна психологія. НУБіП, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1425.

Full text
Abstract:
Дане видання презентує основні теоретичні положення вікової та педагогічної психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфічні ознаки психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі; розкрито закономірності особистісного становлення у просторі навчально˗виховного процесу. Навчальний посібник адресований студентам вищих навчальних закладів, а також усім читачам, які цікавляться проблемами вікової та педагогічної психології. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів, заліків.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Єременко, Олександр, and Оксана Палій. Філософсько-психологічне дослідження особистості: навчально-методичні рекомендації (для студентів факультету психології, політології та соціології НУ «ОЮА»). Національний університет "Одеська юридична академія", 2020. http://dx.doi.org/10.32837/11300.13424.

Full text
Abstract:
Навчально-методичні рекомендації з курсу «Філософсько-психологічні дослідження особистості» розроблені відповідно до навчального плану і складаються з навчальної програми курсу, методичних рекомендацій із проведення практичних занять, підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Вивчення дисципліни «Філософсько-психологічні дослідження особистості» допоможе студентам здобути фундаментальні знання філософських концепцій особистості, отримати кваліфікації для комплексного аналізу феномену особистості, удосконалити вміння і навички для ефективної роботи в галузі соціально-психологічних досліджень та консультування. Матеріали призначені для магістрантів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальністю «психологія».
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Токарева, Наталя Миколаївна, and Анжеліка Володимирівна Шамне. Основи вікової психології. Тов ВНП "Інтерсервіс", 2013. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1757.

Full text
Abstract:
У посібнику викладено основні теоретичні положення вікової психології як навчальної дисципліни: психологічні закономірності психічного розвитку особистості, специфіка психічного розвитку когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфери суб’єкта життєтворчості в онтогенезі. Теоретико-інформаційний блок посібника доповнюють методичні рекомендації, які носять практико-орієнтовний характер: вони містять плани практично-семінарських занять до вивчення тем із вікової психології (питання для підготовки та дискусії), психологічні завдання, тести для самоперевірки, що сприяє систематизації знань при підготовці студентів до занять, полегшує пошук матеріалу і визначає структуру семінарських занять при вивченні вікової психології. Структура посібника відповідає вимогам до викладання у вищих навчальних закладах у контексті кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Посібник підготовлений для впровадження у навчальний процес педагогічного університету і адресований викладачам психології, студентам. Може використовуватися для самостійної роботи студентів, при підготовці до семінарських занять, екзаменів і заліків
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Психологічне здоров’я особистості в умовах пандемії: діагностика, консультування, терапія: науковий часопис кафедри практичної психології. КДПУ, 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6005.

Full text
Abstract:
Збірник пропонує матеріали теоретичних та емпіричних наукових досліджень студентів, аспірантів, молодих учених і фахівців-практиків за наступними тематичними напрямками: 1. Психологічний супровід особистості в умовах суспільної кризи, обумовленої складною епідеміологічною ситуацією; 2. Профідентичність та професійна свідомість психолога в період пандемії; 3. Актуальні проблеми консультування та психотерапії. Допомога онлайн: зручно чи ефективно? 4. Неврози великого міста: від діагностики до терапії; 5. Профілактика психогеній під час карантину.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Городецька, Вероніка, and Наталія Малюга. Українська мова як іноземна. Вид. Р. А. Козлов, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2239.

Full text
Abstract:
Запропонована система подачі навчального матеріалу з української мови як іноземної дозволяє засвоїти орфоепічні, акцентуаційні, орфографічні, лексичні, стилістичні норми, основи української граматики, оволодіти паремійним багатством української мови, формує базисний словниковий запас, навички усного і писемного мовлення. Уміщені завдання, зокрема й пов’язані з компресією тексту (тези, анотування, реферування тощо), сприяють формуванню україномовної особистості (розвиток мовної, мовленнєвої, комунікативної та соціокультурної компетентностей). Посібник розрахований на студентів-іноземців, а також викладачів української мови як іноземної.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Коновал, Олександр Андрійович, А. О. Соломенко, Микола Анатолійович Слюсаренко, and Тетяна Іванівна Туркот. Критично-конструктивний підхід до вивчення спеціальної теорії відносності в профільних класах закладів загальної середньої освіти. КДПУ, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3482.

Full text
Abstract:
У посібнику обґрунтовано теоретичну модель і схарактеризовано методику розвитку критичного мислення здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності у вищій та середній школах. На конкретних прикладах розглянуто дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Запропоновано моделі розв’язання задач, завдання для контролю та самоконтролю знань, що орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Посібник призначений для студентів фізичних спеціальностей університетів, викладачів закладів вищої педагогічної освіти, слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти, вчителів-практиків, аспірантів і докторантів, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості в теоретичному та праксеологічному аспектах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Коновал, Олександр Андрійович, Тетяна Іванівна Туркот, and Артем Олександрович Соломенко. Методика розвитку критичного мислення здобувачів освіти (на прикладах вивчення спеціальної теорії відносності та електродинаміки). КДПУ, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3562.

Full text
Abstract:
У посібнику запропоновано методику розвитку критичного мислення (МРКМ) здобувачів освіти в процесі вивчення спеціальної теорії відносності й електродинаміки у закладах вищої освіти та в закладах загальної середньої освіти. Обґрунтовано теоретичну модель МРКМ. Конкретними прикладами продемонстровано дидактичні можливості використання цієї методики під час вивчення основ релятивістської механіки та електродинаміки на засадах вимог програм з фізики для профільних класів закладів загальної середньої освіти. Значну увагу приділено обґрунтуванню та поясненню суперечностей, що мають місце в електродинаміці та методиці її навчання. Окреслено способи спростування суперечностей в електродинаміці та методиці її навчання, основу яких становлять принцип фундаменталізації та критично-конструктивний аналіз електромагнітних явищ на послідовно релятивістських засадах. Моделі розв’язання задач, що пропонуються, будуть корисними як для здобувачів вищої освіти, так і для учнів закладів загальної середньої освіти. Задачі охоплюють, в основному, релятивістську кінематику. А завдання для контролю та самоконтролю знань орієнтовані на розвиток критичного мислення суб’єктів навчальної діяльності. Адресовано студентам фізичних спеціальностей педагогічних університетів, магістрантам, викладачам, слухачам закладів післядипломної педагогічної освіти, аспірантам і докторантам, які досліджують проблеми розвитку критичного мислення особистості.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Book chapters on the topic "Особистості студента"

1

Радченко, Марія. "САМОСВІДОМІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: СТРУКТУРА ТА ЗНАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ПОТРЕБИ У САМОВДОСКОНАЛЕННІ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed), chair Валерій Радул. 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.07.

Full text
Abstract:
Завдання викладача педагогічного університету полягає в тому, щоб формувати внутрішній світ студента, впливаючи, таким чином, на становлення особистості майбутнього педагога. Надзвичайно важливо, щоб виховання переростало в процес самопізнання, самовдосконалення, обумовлений чітким усвідомленням самого себе і своєї життєвої програми. Для цього потрібно знати структуру самосвідомості, її механізми і способи формування. В статті проаналізовано різні сторони проблеми особливостей самосвідомості. Показано особистості дослідження процесу формування професійної самосвідомості майбутніх педагогів. Описано основні поняття самосвідомості (професійної самосвідомості) майбутнього педагога. Представлено структуру самосвідомості майбутнього педагога.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Ордіна, Л. "МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ." In Репрезентація освітніх досягнень, мас-медіа та роль філології у сучасній системі наук (2nd ed). 2nd ed. Європейська наукова платформа, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/rodmmrfssn.ed-2.01.

Full text
Abstract:
Формування культуротворчого середовища у закладі вищої освіти – один з ефективних напрямів удосконалення якості фахової підготовки студентів. У дослідженні розглянуто передумови виникнення феномену «культуротворче середовище», його становлення у педагогічній освіті, визначено поняття «культуротворче середовище закладу вищої освіти», окреслено структуру і функції, що обумовлюють продуктивність освітньо-виховної діяльності ЗВО, розглянуто сутність середовищного підходу, як методологічної основи формування КТС ЗВО, обґрунтовано ряд принципів, які визначають суттєві вимоги до формування культуротворчого середовища закладу вищої освіти, слугують опорою його практичної реалізації і передбачають творчу самореалізацію особистості в культурному житті.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Conference papers on the topic "Особистості студента"

1

Макуха, Ігор. "РОЗВИТОК МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА." In SPECIALIZED AND MULTIDISCIPLINARY SCIENTIFIC RESEARCHES, chair Анна Хаджи. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/11.12.2020.v6.13.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Стрельбицька, Світлана, and Ірина Русінчук. "РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ АТИТЮДІВ СТУДЕНТІВ ЗВО З РІЗНОЮ СПРЯМОВАНІСТЮ ОСОБИСТОСТІ." In МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/04.12.2020.v3.10.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles

Reports on the topic "Особистості студента"

1

Гапоненко, Лариса Олександрівна. Когнітивна модель соціально зрілої особистості студента-психолога. Кривий Ріг. Вид. Р. А. Козлов, 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3995.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
2

Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Диференціація самоосвітніх процесів фізичного виховання та їх практична реалізація у програмі самовдосконалення особистості студента. НЗ "Південноукраїнський національний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2475.

Full text
Abstract:
У статті розкрито питання врахування особливостей вирішення проблем фізичного виховання за допомогою складання комплексної програми самовдосконалення особистості на основі диференціації індивідуальних даних, отриманих на основі самоспостереження за своїм здоров’ям, діагностики фізичного стану антропометричними методами, а також системою реакцій впливу на самого себе.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
3

Переверзєва, Світлана Василівна, and Валентина Іванівна Марчик. Формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійного саморозвитку в процесі позааудиторної роботи. Криворізький державний педагогічний університет, April 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4106.

Full text
Abstract:
Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення ціннісних орієнтацій своєї особистості з урахуванням вимог обраної професії, як розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента, що формуються протягом навчальної діяльності, кінцевою метою якої є формування готовності до професійної діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
4

Перерва, Вікторія Вікторівна. Навчально-польова практика як засіб формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Public organization "The School of Adaptive Management of Social and Pedagogical Systems", 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4226.

Full text
Abstract:
Розглянуто особливості навчально-польової практики як важливого етапу формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Особлива увага приділяється навчально-польовій практиці як формі залучення студентів до вмотивованої пізнавальної діяльності, самостійного наукового пошуку, опрацювання методик біологічних досліджень у природі. Конкретизовано відмінності у призначенні виробничої, навчальної, польової, навчально-польової практик. Практика виступає як певний вид діяльності студента, під час якого відбувається практичне застосування набутих під частеоретичної підготовки знань, умінь, навичок, а також перевірка їх ефективності. Навчально-польову практику можна розуміти як керовану навчально-пізнавальну діяльність студентів, що спрямована на практичне застосування здобутих теоретичних знань в природних умовах, розвиток практичних умінь та навичок, засвоєння основ дослідницької роботи.Проведено аналіз змісту навчального плану та виявлення частки навчально-польових практик у підготовці майбутнього вчителя біології. Аналіз змісту та співвідношення практичної підготовки майбутнього вчителя біології виявив, що в її структурі на частку навчально-польових практик припадає 52,2% кількості годин. Польова практика є складовою частиною вивчення дисциплін природничого циклу нормативного блоку. Зазначені навчально-польові практики є логічним завершальним етапом вивчення відповідних навчальних дисциплін і призначені для закріплення набутих теоретичних знань, формування навичок ведення польових досліджень, опанування методики проведення екскурсій в природу та здійснення природоохоронної діяльності. Під час навчально-польової практики теоретичні знання використовуються в нових умовах, для вирішення конкретних завдань. З’ясовано, що польова практика належить до дослідницько-практичної діяльності, а тому має важливе значення в професійній підготовці студентів. Вона спрямована на стимулювання професійного самовиховання майбутнього вчителя біології, розвиток ініціативи, формування особистісного стилю пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей особистості та рівня підготовки, що сприяє становленню професійної зрілості особистості студентів.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
5

Марчик, В. І., О. Ляшок, and Т. Дроннікова. Динаміка самооцінки особистості і оцінки здоров’я. Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського ; ТОВ «Планер», 2014. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1868.

Full text
Abstract:
В роботі вивчали вплив самооцінки як соціально-психічного компоненту особистості на оцінювання власного здоров’я як фізичного компоненту студентів І та V курсу навчання. Дослідження динаміки самооцінки особистості студентів 1 і 5 курсів встановило збільшення відсотку респондентів з низькою самооцінкою на 5 курсі, що може бути наслідком підвищення тривожності, в зв’язку з випускними заходами та майбутнім працевлаштування. Зменшення відсотку студентів з оцінкою здоров’я «задовільно» на 5 курсі в порівнянні зі студентами 1 курсу не залежно від самооцінки особистості є відображенням морфологічної зрілості у студентів 5 курсу та адаптації до навчання у вузі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
6

Мінжоріна, Ірина Леонідівна, Вадим Вікторович Василенко, Світлана Василівна Переверзєва, Тарас Вадимович Андріанов, and Ніна Євгеніївна Сахно. Компетентність особистості студентів при виборі майбутньої спеціальності. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, 2012. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4100.

Full text
Abstract:
У статті розглядається методика яка передбачає пошук засобів формування в майбутніх учителів фізичної культури початкових класів професійної компетентності, у змісті якої важливу роль відіграє особистість учителя як центральної фігури в навчально-виховному процесі в школі.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
7

Карпов, В. І., and В. І. Марчик. Роль фізичної культури у вихованні особистості. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2012. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1875.

Full text
Abstract:
Юнакам і дівчатам (понад ста осіб), які навчаються на І-ІІІ курсах ВНЗ було запропоновано визначити своє бачення можливостей фізичного самовдосконалення через використання засобів фізичного виховання, а саме: висвітлити свої очікування від занять фізичними вправами та зазначити основні фактори, які можуть негативно вплинути на отримання результату. Більшість студентів очікують від занять фізичними вправами підвищення рівня здоров’я, фізичного вдосконалення та покращення тілобудови. Студенти усвідомлюють фактори, що можуть негативно вплинути на досягнення результату і серед них такі: втрата інтересу та мотивації, не регулярні заняття фізичними вправами. Можна констатувати, що реалізація очікувань студентів від занять фізичними вправами є в прямій залежності від ступеня сформованості навички в зазначеній діяльності.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
8

Дороніна, Т. О. Самоконтроль як умова формування особистості студентів педагогічних спеціальностей. Десна Поліграф, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2173.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
9

Шевченко, Павло Іванович. Вимоги до особистості викладача вузу в процесі підготовки студентів до педагогічної творчості. КДПУ, 1992. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5089.

Full text
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
10

Марчик, Валентина Іванівна, Вікторія Іванівна Бороденко, and Валентина Миколаївна Шабля. Здоров’язберігаючі аспекти самореалізації особистості в різних умовах. ДВНЗ “Донбаський державний педагогічний університет”, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2304.

Full text
Abstract:
У використанні здоров’язбережувальних технологій виявлена ефективність державної системи освіти. Школярі старших класів і студенти активно користуються фізкультурно-оздоровчими засобами різних форм. В період зрілого віку в людини різко знижується активність в руховій діяльності. В найманій праці нормований робочий день не є перепоною для занять фізичними вправами, якщо сформовані звички здорового способу життя. Велика роль надається педагогу у формуванні в учнів і молоді ціннісного ставлення до себе та власного здоров’я у всіх проявах.
APA, Harvard, Vancouver, ISO, and other styles
You might also be interested in the extended bibliographies on the topic 'Особистості студента' for particular source types:
Journal articles Dissertations / Theses
We offer discounts on all premium plans for authors whose works are included in thematic literature selections. Contact us to get a unique promo code!

To the bibliography