Dissertations / Theses on the topic 'Освітні інформаційні ресурси'

Стрімкий розвиток технологій потребує змін в усіх галузях.В свою чергу галузь освіти останнім часом також реформується та трансформується до стандартів Євросоюзу. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29477

Кваліфікаційну роботу магістра присвячено розробці веб-ресурсу для реклами освітньої програми «Інформаційні технології проектування». В роботі проведено огляд існуючих технологій для створення веб-ресурсів та полігональних моделей, текстурування, рекламних методів засобами веб-ресурсів та відеороликів, проаналізовано існуючі аналоги. Сформульовані постановка задачі та етапи виконання проекту, проведено структурно-функціональний аналіз, проведено планування робіт проєкту. Розроблено якісні високополігональні моделі, створено текстури високої роздільної здатності та сучасні візуальні ефекти, ефективна типографіка для відеороликів. Готові матеріали розміщено на створеному веб-ресурсі, який відповідає стилістиці головної сторінки освітньої програми ІТП. Результатом проведеної роботи є веб-ресурс, який дозволяє рекламувати переваги та особливості навчання на освітній програмі «Інформаційні технології проектування». Практичне значення роботи полягає у розміщенні веб-ресурсу на сайті головної сторінки ІТП для реклами освітньої програми та залучення майбутніх абітурієнтів.

This work is devoted to issues of multi-agent approach implementation for tasks resolving of management of educational resources. The formalization of dynamic distribution of resources based on the network of the needs and opportunities is proposed. The formal model of interaction between agents is described. The proposed approach allows solve quickly and flexibly the problem of the distribution of educational resources in accordance with the rapidly changing needs of the environment.

Автори розглядають компоненти інформатичної компетентності викладача професійної школи в контексті підвищення рівня інформатизації вищої освіти. Компетентність викладача включає комплекс інформаційних, аналітичних, прогностичних, проективних, організаційних, комунікаційних, орієнтаційних умінь.

У статті на основі теоретичного узагальнення наукової літератури висвітлено способи организації освітньої взаємодії в процесі реалізації ротаційної моделі змішаного навчання "перевернутий клас" у закладах вищої освіти. Визначено сім базових способів реалізації моделі, які можна використовувати у роботі зі студентами, варіюючи стилі навчання, інформаційні ресурси, рівні взаємодії: стандартний, дискусійно-сфокусований, штучний, груповий, подвійного перевертання, віртуальний "перевернутий клас".

У статті розглядається специфіка роботи сучасного викладача в процесі навчання російської мови іноземних студентів-медиків за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Описується структура електронного посібника «Організм і його системи», призначеного для студентів перших курсів. Автором представлена система вправ, що дозволяє студентам оволодіти різними видами мовленнєвої діяльності.
В статье рассматривается специфика работы современного преподавателя в процессе обучения русскому языку иностранных студентов-медиков с помощью информационно-коммуникационных технологий. Описывается структура электронного пособия «Организм и его системы», предназначенного для студентов первых курсов. Автором представлена система упражнений, позволяющая студентам овладеть различными видами речевой деятельности.
In the article the specificity of activities of a modern teacher in the process of teaching Russian language for foreign medical students using information and communication technologies. Describes the structure of the electronic textbook "the Body and its systems are" designed for first-year students. The author presents a system of exercises that allow students to master different types of speech activity.

У дослідженні з᾿ясовано організаційно-педагогічні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії. Визначено, що доцільність наукового опрацювання організаційно-педагогічних засад відкритої освіти в університетах Великої Британії зумовлено необхідністю подолання низки суперечностей у системі вітчизняної вищої освіти, зокрема між: сучасним вектором розвитку вищої освіти України, що спрямований на інтеграцію до Європейського простору вищої освіти та недостатнім рівнем системного вивчення й узагальнення європейського досвіду організації відкритої освіти; між визнаним в усьому світі досвідом відкритої освіти в університетах Великої Британії та відсутністю аналізу концептуальних, нормативних, організаційних та методичних засад британського досвіду у педагогічній думці України; між зростаючими потребами українського суспільства в індивідуалізації та технологізації навчання та недостатнім рівнем методичного забезпечення відкритої освіти у вітчизняних закладах вищої освіти. При розробленні конкретної методології дослідження використано системний підхід, який надає можливість розглянути відкриту освіту як систему, що функціонує й розвивається на основі взаємозв’язку та взаємодії всіх її складових; історичний підхід, який має на меті вивчення досвіду відкритої освіти в університетах Великої Британії в її історичному розвиткові; компаративний підхід, що дозволив порівняти практики навчання у закладах відкритої освіти Великої Британії та України, окреслити можливості використання елементів британського досвіду в аспекті досліджуваної проблеми у вітчизняних закладах вищої освіти. З’ясовано стан розробленості проблеми відкритої освіти у вітчизняній науковій думці. Результатом застосування загальнонаукових методів аналізу, синтезу, зіставлення, порівняння, узагальнення, що застосовувалися для з’ясування стану розроблення проблеми, стало виокремлення таких аспектів її розгляду, як теоретико-методологічний, освітньо-політичний, професійно-педагогічний, соціально-педагогічний, методичний, технологічний. Виявлено, що у вітчизняній педагогічній компаративістиці організаційно-педагогічні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії не були предметом цілісного дослідження. Структурно-логічний аналіз досліджуваного поняття дозволив виокремити такі аспекти її розгляду: концептуальний, нормативний, організаційний та методичний. Подано визначення ключових понять дослідження («відкрита освіта», «організаційно-педагогічні засади відкритої освіти», «відкрите навчальне середовище», «відкрите навчання», «відкриті освітні ресурси»). Організаційно-педагогічні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії сформульовано як основні положення та принципи, що визначають особливості її реалізації у закладах вищої освіти. Відкриту освіту визначено як систему, що має на меті розширення доступу до вищої освіти, максимальне врахування освітніх потреб та можливостей кожного студента шляхом використання відкритих освітніх ресурсів й ІКТ, нових підходів до організації навчального процесу (дистанційне, змішане, он-лайн тощо), оцінювання, атестації та акредитації освітніх програм; дозволяє здійснювати вільний обмін інноваційним досвідом викладання та навчання студентів. Систематизація поглядів вітчизняних і зарубіжних науковців на поняття «відкрита освіта» дозволила виокремити й схарактеризувати такі концептуальні підходи до його тлумачення: 1) відкрита освіта як філософія; 2) відкрита освіта як реформаторський рух; 3) відкрита освіта як система навчання; 4) відкрита освіта як освітня практика, що передбачає застосування певних технологій та організаційних підходів. На основі хронологічного та порівняльно-історичного аналізу наукових джерел з досліджуваної проблеми, виокремлено етапи розвитку відкритої освіти в університетах Великої Британії: кореспондентська освіта (середина ХІХ ст. – 10-ті рр. ХХ ст.) – поява заочного навчання, здійснюваного за допомогою листування між закладом освіти і студентом, спричинена стрімким розвитком економіки періоду індустріалізації; теле-радіо освіта (20-ті рр. ХХ ст. – кінець 50-х рр. ХХ ст.) – поява радіопрограм, телевізійних освітніх програм, інтегрованих теле-радіо освітніх програм, спричинена розвитком стратегічних галузей економіки у післявоєнний (перша та Друга світові війни) та міжвоєнний період; мультимедійна освіта (початок 60-х рр. ХХ ст. – середина 90-х рр. ХХ ст.) – виникнення дистанційного навчання, мультимедійних засобів навчання, спричинений потребою в подальшому професійному розвиткові населення з можливістю використання ІКТ у навчанні; он-лайн освіта (кінець 90-х рр. ХХ ст. – середина 10-х рр. ХХI ст.) – виникнення електронного навчання, Інтернет-ресурсів, МООС, навчальної аналітики, що спричинює підвищенням можливостей здобуття а також вимог до якості освіти в умовах глобального інформаційного суспільства. Нормативні та організаційні засади відкритої освіти в університетах Великої Британії окреслено на наднаціональному, національному та інституційному рівнях. Показано, що документи та аналітичні матеріали наднаціональних організацій (ЄП, ЄК, ЄАУ, ЄСС, Європейська рада інноваційної освіти, Міжнародна рада з відкритої і дистанційної освіти, Інститут неперервної освіти ЮНЕСКО, ОЕСР тощо) визначають стратегічні пріоритети та перспективи розвитку відкритої освіти, які стосуються соціального, економічного, академічного вимірів розгляду проблеми. Зазначені документи мають рекомендаційний характер та виступають підґрунтям для розроблення стратегій розвитку відкритої освіти національного рівня. Узагальнення та систематизація документів освітніх реформ Великої Британії дозволило виявити, що документи національного рівня регламентують такі аспекти розвитку досліджуваного освітнього феномену: чинники (суспільно-політичні, соціально-економічні, технологічні, культурно-освітні); цілі (стратегічні, тактичні) та завдання (реалізація яких є відповідальністю держави, закладів освіти та їх педагогічного персоналу); типи закладів вищої освіти (відкриті та змішані), у яких може бути надана відкрита освіта; форми надання послуг у системі відкритої освіти (дистанційне, мобільне навчання); особливості взаємозв’язків університетів з місцевою освітньою адміністрацією у контексті надання відкритої освіти; організаційну структуру закладу вищої освіти; шляхи співробітництва університетів з підприємствами; особливості управління вишами. У контексті з’ясування організаційних засад відкритої освіти в університетах Великої Британії виокремлено та схарактеризовано структурні компоненти, що визначають способи взаємодії суб’єктів відкритої освіти: мотивацію утворення, цілі та особливості функціонування закладів відкритої освіти; професійні функції та обов’язки учасників навчального процесу; переваги відкритого навчання, що є результатом використання інноваційних ІКТ. Виокремлено та схарактеризовано типи закладів вищої освіти, у яких надаються послуги відкритої освіти: відкриті університети; гібридні університети; регіональні філії відкритих університетів; коледжі вищої освіти, у яких надаються послуги відкритої освіти. Визначено методичні засади відкритої освіти у вищих навчальних закладах Великої Британії: зосередженість на питаннях структурування курикулуму, його вбудовування в єдиний освітньо-інформаційний простір, проектування і впровадження інноваційних технологій е-навчання, створення нових навчально-методичних матеріалів, орієнтованих на використання в системі відкритої освіти, що мають як загальний характер, так і вузькоспеціалізований, що враховує особливості окремих галузей знань, їх розділів та тематичних напрямів. З’ясовано тенденції подальшого розвитку методичних засад відкритої освіти в університетах Великої Британії: удосконалення методики відкритої освіти в межах реалізації національних стратегій доступності навчання; розробка нової методології проектування навчання за допомогою інноваційних підходів до розробки освітніх програм; оновлення ІК-технологій дистанційного навчання; розробка та упровадження інноваційних методик використання ІКТ у навчальному процесі; удосконалення системи безперервної професійної освіти викладачів. Обґрунтовано рекомендації з використання елементів прогресивного досвіду університетів Великої Британії щодо розвитку відкритої освіти в Україні на національному, регіональному та інституційному рівнях в освітньо-політичному, організаційно-педагогічному, науково-методичному та технологічному аспектах. Аргументовано, що серед поданих найбільш перспективними для реалізації на сучасному етапі визначено такі рекомендації: на національному рівні: удосконалення та деталізація нормативного забезпечення відкритої освіти; подальший розвиток практики створення відкритих університетів, координаційного «Центру розвитку відкритої освіти»; удосконалення механізмів диференційованої урядової фінансової підтримки закладів вищої освіти в інноваційній діяльності щодо удосконалення методів і технологій відкритої освіти; на регіональному рівні: створення регіональних центрів із підготовки/перепідготовки викладачів для роботи в інформаційно-комунікаційному середовищі; на інституційному рівні: налагодження ефективної співпраці з галузевими науковими установами, підприємствами, ІКТ-розробниками; належне забезпечення освітнього процесу інноваційними ІКТ; ефективна організації науково-методичної роботи вишів у межах відкритої освіти, створення відкритого освітнього середовища, підтримка програм безперервного професійного розвитку персоналу та їх роботи у сфері науки та інновацій, надання можливостей для мережевої взаємодії між університетами задля обміну прогресивним досвідом. Практичне значення дослідження полягає в тому, що концептуальні ідеї, організаційні та методичні засади відкритої освіти, реалізовані в університетах Великої Британії, можуть бути творчо використані в організації відкритого навчання в українських ЗВО. Теоретичні положення і фактичний матеріал, отримані в ході дослідження, використовуються у викладанні навчальних курсів з історії педагогіки, інноваційних педагогічних технологій, порівняльної педагогіки інноваційного менеджменту освіти. Прогностичний потенціал дослідження зумовлює можливість використання його матеріалів і висновків для здійснення подальшої науково-дослідницької роботи щодо відкритої освіти у процесі модернізації української системи вищої освіти.
The thesis is devoted to studying out the organizational and educational foundations of open education at the universities of Great Britain and to determining the possibilities of using the progressive experience of the British higher education system in the aspect of the investigated problem in Ukraine. The clarification of the organizational and educational foundations of open education at the universities of Great Britain gives grounds for formulating the following conclusions: The analysis of the state of investigated problem in Ukrainian pedagogical innovation is carried out. The application of the structural and logical analysis of a wide range of studies made it possible to distinguish the following aspects of the consideration of open education in the universities of Great Britain: educational and political, vocational and pedagogical, socio-pedagogical, scientific and technical, content. The theoretical foundations of open education in the universities of Great Britain were described, which allowed to define the conceptual terminology of the research, especially its key concepts: «openness», «open education», «open learning environment», «open learning», «open educational resources» the preconditions and stages of open education development are distinguished. They are the following: 1) correspondence education (mid-nineteenth century – 10th years of the ХХ century); 2) TV-radio education (20-ies of the XX century – the end of the 50-ies of the ХХ century); 3) multimedia education (early 60-ies of the ХХ century – mid-90-ies of the ХХ century); 4) on-line education (the end of the 90-ies of the ХХ century – the mid 20-ies XXI century). The main normative foundations of the introduction of open education into the educational process of the universities of Great Britain are outlined: ensuring the availability and flexibility of learning through ICT; the possibility of continuous lifelong learning; the possibility of using innovative learning tools; the possibility of improving and assessing the educational process; the possibility of active interaction of educational communities. It is found out that the methodological foundations of open education in the universities of Great Britain are: improvement of the content and methods of open education within the framework of the implementation of national strategies for the availability of training; development of a new methodology for designing learning through innovative approaches to the development of curricula; updating of content and methods of distance learning programs; introduction of innovative methods of using information and communication technologies in the educational process; improvement of the system of continuous professional education. The organizational principles of open education were found out. There are such kinds of institutions as open universities, hybrid universities, regional education institutions, colleges of higher education. The proposals based on the positive conceptual ideas of the British open education for the Ukrainian higher education system on the national, local and institutional levels are given.

1.Naumenko N. V. Recognition of Foreign Documents on Education, as Part of the Quality Assurance System. // International scientific conference “Actual Problems of International Students’ Teaching and Learning in Ukraine”, Ternopil, 18–20 May 2016, pp. 71-74 [in Ukrainian]. 2.Gromovenko K. V. International Legal Regulation of Recognition of Foreign Higher Education Qualifications. State and Regions. Series: Law, 2019, No 3 (65), p. 259–267[in Ukrainian]. 3.Recognition Procedure for Higher Education Degrees Issued by Foreign Educational Institutions, approved by the Decree No 504 of the MESU, dated May 5, 2015 [Electronic resource] // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 2015. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0614-15#Text [in Ukrainian]. 4.Recognition Procedure for Educational Documents on Secondary, Secondary Vocational and Vocational Education Issued by Foreign Educational Institutions, approved by the Decree No 504 of the MESU, dated May 5, 2015 [Electronic resource] // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 2015. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z061515#n4 [in Ukrainian]. 5.Muratova D. B., Tykhostup N. M. Administrative and Legal Characteristics of the Nostrification Procedure as a Type of Administrative Service. Contemporary Problems of Legal, Economic and Social Development of the State. Kharkiv, 2018, p. 331-333 [in Ukrainian]. 6.Convention on the Recognition of Qualifications Concerning Higher Education in the European Region. Official translation [Electronic resource] // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 1997. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_308#Text [in Ukrainian]. 7.The Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution of 31.08.2011 No 924 “Questions of the National Information Center of Academic Mobility” [Electronic resource] / Cabinet of Ministers of Ukraine // Verkhovna Rada of Ukraine. Legislation of Ukraine. – 2011. – Internet access link to the resource: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/924-2011-%D0%BF#Text [in Ukrainian]. 8.National Information Center of Academic Mobility ENIC Ukraine. Materials of the website [Electronic resource] / National information center of academic mobility ENIC Ukraine // website. – 2021. – Internet access link to the resource: www.enic.in.ua.
Convention on the Recognition of Qualifications concerning Higher Education in the European Region (Lisbon, 1997) is the main international document in the field of recognition of foreign education qualifications for countries, including Ukraine, that support the idea of creating the European Higher Education Area within the Bologna Process. Ukraine ratified the Convention in 1997, and in 2000 the Ministry of Education and Science issued the first recognition decisions. During 2000–2012, the recognition procedure in Ukraine was called ‘nostrification’, as in many postSoviet countries. However, since 2010 the procedure has been reformed and a course taken toward harmonizing it with the European practices, taking into account the recommendations of the Lisbon Convention Committee in a timely manner. Since 2010, a legal act governing the recognition of foreign education qualifications had been changed three times, and now a new (fourth) edition after the public debate is being prepared for adoption. The name of the procedure was also changed in 2011 in accordance with the terminology used in the Bologna Process – the recognition of foreign degrees, recognition of educational documents, and recognition of qualifications. In Ukraine, since 2015, in addition to the relevant Ministry, the higher education institutions also have been authorized to recognize educational documents. However, the outdated term ‘nostrification’, references and analysis of outdated regulations can still be found both on the information resources of higher education institutions and in the scientific articles and research papers.
Конвенція про визнання кваліфікацій , що стосується вищої освіти в Європейському регіоні (Лісабон, 1997) є основним міжнародним документом в області визнання іноземних освітніх кваліфікацій для країн, включно з Україною, які підтримують ідею створення Європейського простору вищої освіти в рамках Болонського процесу. Україна ратифікувала Конвенцію в 1997 році, а у 2000 році Міністерство освіти і науки України прийняло перші рішення про визнання. У 2000-2012 роках процедура визнання в Україні називалася "нострифікацією", як і в багатьох пострадянських країнах. Однак з 2010 року процедура була реформована і взятий курс на її гармонізацію з європейською практикою, своєчасно враховані рекомендації Комітету Лісабонської конвенції. З 2010 року правовий акт, який регулює визнання іноземних освітніх кваліфікацій, змінювався тричі, і зараз готується до прийняття нова (четверта) редакція, яка пройшла громадське обговорення. Назва процедури також була змінена в 2011 році відповідно до термінології, яка використовується в Болонському процесі - визнання іноземних ступенів, визнання документів про освіту і визнання кваліфікацій. В Україні з 2015 року, крім відповідного міністерства, вищі навчальні заклади також уповноважені визнавати документи про освіту. Однак застарілий термін "нострифікація", посилання та аналіз застарілих нормативних актів все ще можна знайти як на інформаційних ресурсах вищих навчальних закладів, так і в наукових статтях та наукових роботах .

Костирко, Т. М. Проект створення корпоративної системи вузівських бібліотек м. Миколаєва / Т. М. Костирко // Матеріали наук.-практ. конф. “Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта (консенсус, партнерство, стандарти) в контексті Болонського процесу“, 2005 р. – Х., 2005. – С. 241–242.
Розглядається шлях розвитку корпоративних бібліотечно-інформаційних мереж ВНЗ м. Миколаєва.

Костирко, Т. М. Формування ресурсної бази інформаційного забезпечення освіти в умовах регіону / Т. М. Костирко // Вісн. Кн. палати. – 2008. – № 2. – С. 25–27.
В статті розглядаються мета формування ресурсної бази забезпечення освіти, напрямки формування БІР вищих навчальних закладів в умовах регіону та очікувані результати, до яких призведе КОБ ВНЗ.

У тезах розглянуто деякі основні підходи до тлумачення терміну «електронний підручник». Показано не однозначне визначення цього поняття у науково-педагогічній літературі.
The thesis discusses some basic approaches to the interpretation of the term "electronic textbook". It is shown not unambiguous definition of this concept in the scientific and pedagogical literature.

Костирко, Т. М. Створення єдиного інформаційного простору регіону. Досвід роботи методичного об’єднання бібліотек ВНЗ м. Миколаєва / Т. М. Костирко // Матеріали IV міжнар. наук.-практ. конф. “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти та практики“. – К., 2007. – С. 110–111.
У доповіді розглядається процес об'єднання ресурсів бібліотек ВНЗ м. Миколаєва в єдиний інформаційно-освітній портал. Викладені цілі і принципи створення порталу, перераховуються основні інформаційні ресурси, що надаються.

Міхно О. Ю. Методика застосування цифрових ресурсів у процесі навчання фізики в старших класах закладів середньої освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 014 «Середня освіта (Фізика)» / наук. керівник Ю. П. Мінаєв. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 72 с.
UA : Робота викладена на 72 сторінках друкованого тексту, містить 9 рисунків, 1 таблиці, 35 джерел. Об’єкт дослідження – процес навчання фізики в старших класах закладів середньої освіти. Мета дослідження: обґрунтування застосування методики використання цифрових ресурсів у процесі навчання фізики в старших класах закладів середньої освіти.Методом дослідження є вивчення наукової літератури, сучасних педагогічних досліджень та публікацій про цифрові технології, їх аналіз, синтез провідних ідей та формулювання власних цілей, узагальнення досвіду вчителів фізики, спостереження та практичне впровадження даних ресурсів на уроках. Практична значущість: вчителі фізики можуть використовувати даний матеріал у процесі викладання фізики у старших класах закладів середньої освіти.У кваліфікаційній роботі розглядаються цифрові ресурси, які можна використовувати на уроках фізики в старших класах закладів загальної середньої освіти. Обґрунтовано доцільність та ефективність їх використання під час проведення уроків. Результати даних досліджень можуть бути використані для читання спецкурсів та вчителями для проведення уроків фізики.
EN : The research object is the process of teaching physics in the senior classes of secondary schools. The purpose of study: substantiation of the application of methods of using digital resources in the process of teaching physics in senior classes of secondary education. Research methods is the study of scientific literature, modern pedagogical research and publications on digital technologies, their analysis, synthesis of leading ideas and formulation of their own goals, generalization of experience of physics teachers, observation and practical implementation of these resources in lessons. Practical significance: physics teachers can use this material in the process of teaching physics in senior classes of secondary education. The qualification work considers digital resources that can be used in physics lessons in senior classes of general secondary education. The expediency and efficiency of their use during lessons are substantiated. The results of these studies can be used to read special courses and teachers to conduct physics lessons.

У збірнику опубліковано тези доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції студентів і молодих учених «Напрями економічного зростання та інноваційного розвитку підприємств», яка відбулася у Кіровоградському національному технічному університеті 21 квітня 2016 р. Для викладачів, аспірантів, студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. Може бути корисним також для підприємців, організаторів бізнесу та менеджерів підприємств.