Academic literature on the topic 'Освіта школярів'
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the lists of relevant articles, books, theses, conference reports, and other scholarly sources on the topic 'Освіта школярів.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Journal articles on the topic "Освіта школярів"
1
Kostrikova, Katerina. "Вплив олімпійської освіти на особистість школярів." Physical education, sports and health culture in modern society, no. 3 (43) (September 27, 2018): 20–25. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-20-25.
Full textAbstract:
Проаналізовано освіту з погляду освітнього рівня, здобуття якого передбачає системне та цілеспрямоване оволодіння змістом навчання. То, згідно з чинним законом, освіта – це, передусім, сукупність систематизованих компетентностей, знань, умінь, практичних навичок, способів мислення (компетентностей), професійних, світоглядних, громадянських якостей та морально-етичних цінностей, що набуваються в закладах середньої освіти. Це цілком відповідає європейським тенденціям розвитку освіти на засадах компетентнісного підходу. Відповідно, й освітню діяльність розглядаємо ширше (не лише як надання освітніх послуг із видачою відповідного документа, а й орієнтація на задоволення освітніх потреб школяра). Якість освітньої діяльності трактуємо не тільки як сукупність характеристик системи освіти та її складників, а й рівень організації освітнього процесу, орієнтованого як на забезпечення здобуття особами якісної освіти, так і на створення нових знань. Концептуально закладається модель сучасної динамічної системи, яка має забезпечити розвиток освіти із широким залученням до навчального та організаційно-управлінського процесів науково-педагогічних працівників та молоді. Одним з основних напрямів концепції розвитку освіти є реформування змісту освіти. Це дасть змогу впровадити ідеї олімпізму в майбутню діяльність; забезпечити поширення олімпійської освіти серед різних верств населення. Інноваційний характер основних положень закону випливає з аналізу його тезаурусу. Так, до кола основних категорій, що чітко визначаються й регулюються законом, віднесено такі, як освіта, заклад освіти, освітня діяльність, якість освіти, якість освітньої діяльності та ін. Аналіз спеціальної літератури дав підставу виділити основні етапи формування системи олімпійської освіти як потужного фактора виховання підростаючого покоління: витоки ідеї олімпійської освіти; формування основ олімпійської освіти; становлення й розвиток олімпійської освіти. Проведене емпіричне дослідження дає змогу зробити висновок, що після впровадження олімпійської освіти в загальноосвітні заклади Херсонської області довело її позитивний вплив на комплекс основних показників навчально-виховного процесу, які мають бути предметом суспільного консенсусу, розуміння того, що освіта – це один з основних важелів цивілізаційного поступу й значною мірою характеризують соціальне замовлення держави на формування та розвиток фізично, психічно, духовно й соціально здорової дитини.
2
РОГОЖИНА, Оксана. "СЕКСУАЛЬНА ОСВІТА ШКОЛЯРІВ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА." Acta Paedagogica Volynienses, no. 3 (October 27, 2021): 241–47. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.35.
Full textAbstract:
Ще донедавна питання сексуальної освіти школярів не було настільки актуальним, як сьогодні. На це є свої причини: по-перше, акселерація, що прискорила статеве дозрівання; по-друге, великий потік різноманітної пози- тивної і негативної інформації; по-третє, природна дитяча допитливість. Вже протягом тривалого часу залишається насущною проблемою необізнаність батьків, вчителів, виклада- чів у питаннях, пов’язаних із сексуальною освітою підростаючого покоління. Більшість молодих людей, спираю- чись на інформацію про особливості статевого життя, яку отримують від однолітків або з різних матеріалів, орієнтованих на дорослих, можуть наробити багато помилок у своєму юному віці, які негативно відбивати- муться не тільки на стані їхнього здоров’я, але й на подальшому житті та благополуччі. Серед основних про- блем, які вказують на дефіцит знань із питання, є зниження віку початку неповнолітніми статевого життя, що супроводжується збільшенням кількості штучного переривання вагітності, можливістю інфікування інфекція- ми, які передаються статевим шляхом та появою серед молодих дівчат матерів-одиначок. Аналіз зарубіжної та вітчизняної психолого-педагогічної літератури засвідчує наявність різних підходів до проблеми сексуальної освіти школярів, що пов’язано насамперед з низьким рівнем обізнаності дорослих з цих питань. Досліджено, що сексуальну освіту науковці трактують у вузькому та широкому його розумінні. Так, у більш вузькому значенні сексуальна освіта акцентує на фізіологічних і біологічних особливостях статей, про- блемах статевого життя, в тому числі запобіганню випадковій вагітності і досягненню безпечного статево- го задоволення. Однак більшість вживають поняття «сексуальна освіта» у широкому його трактуванні ще і формування культури почуттів, гуманного ставлення до протилежної статі, підготовку до шлюбу і сімейного життя, відповідальність. Проаналізувавши сучасний стан дослідження проблеми сексуальної освіти школярів у вітчизняній та зару- біжній педагогічній думці, було встановлено, що дослідники заклали методологічне підґрунтя та розкрили загальнотеоретичні питання статей, статевого виховання, сексуальної освіти, частково висвітлили проблеми професійної готовності вчителів до здійснення сексуальної освіти учнів. У статті здійснено огляд наукової літератури та проаналізовано теоретичні основи сексуальної освіти шко- лярів в працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Розкрито сутність поняття «сексуальна освіта» та різні підходи до його трактування.
3
Маслова, О., Є. Імас, Л. Шахліна, С. Футорний, Т. Коломієць, and А. Утвенко. "Адаптація дітей середнього шкільного віку до умов дистанційного навчання у процесі фізичного виховання." Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, no. 2 (December 20, 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.73-77.
Full textAbstract:
Резюме. Дистанційна освіта в сучасних реаліях набуває неабиякого значення і досить активно намагається створити міцний симбіоз із класичною освітою, у тому числі й у системі фізичного виховання, що вимагає модернізації контролю у бік його посилення за ефективністю даного процесу, пов’язаного з гіперактивацією та ризиком перенапруження адаптаційних можливостей організму школярів під час ознайомлення, вивчення і засвоєння навчального матеріалу з предмета «Фізична культура» за допомогою новітніх засобів і методів дистанційної форми навчання. Мета. Визначити основні напрями проблематики дослідження адаптації школярів до умов дистанційного навчання у процесі фізичного виховання. Методи. Аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; моніторинг інформаційних ресурсів мережі Інтернет; систематизація; контент-аналіз. Результати. Отримані дані визначили стратегію формулювання проблематики питання дослідження шкільної адаптації, змісту і структури даного поняття та його імплементацію через системний аналіз до конкретизації основних напрямів дослідження; забезпечили вивчення сучасних поглядів, специфіки та рекомендаційних основ впровадження дистанційної форми навчання у систему середньої освіти України і, зокрема, у процес фізичного виховання школярів окремих вікових груп; виокремили аспекти дослідження навчальної та методичної документації, нормативно-правових документів щодо запровадження дистанційної форми навчання в Україні та об’єднали їх з основними напрямами дослідження проблематики шкільної адаптації. Відсутня систематизація рішень та узгодження концепції загальних дій, розроблення технології (алгоритму) наповнення взаємозалежних пунктів мети, завдань, принципів, методів, засобів й оцінювання ефективності процесу адаптації школярів до умов дистанційної освіти в межах процесу їх фізичного виховання, на що у майбутньому і буде безпосередньо спрямовано подальші дослідження.
Ключові слова: адаптація, дистанційна освіта, дистанційна форма навчання, фізичне вихо-вання, школярі, здоров’я.
4
Ситченко, Анатолій, Ірина Корнієнко, and Марія Грищеня. "Про формальну мовно-літературну освіту учнів закладів загальної середньої освіти в умовах компетентнісного навчання." New pedagogical thought 106, no. 2 (July 7, 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-94-99.
Full textAbstract:
У статті уточнюється і поглиблюється поняття формальної освіти, що пов’язується із розумовим вихованням школярів у контексті компетентнісного навчання української мови і літератури. Розкривається значення формальної освіти у її співвідношенні з освітою матеріальною. Незважаючи на те, що сучасна вітчизняна педагогіка вважає поділ освіти на формальну й матеріальну помилковим, стверджується, що педагогічна наука давно оперує термінами й поняттями матеріальної та формальної освіти, які варто розрізняти й пояснювати як змістовий та формовий освітні аспекти. Автори статті пояснюють формальну освіту як таку, що спрямовує навчання на розвиток у вихованців формального мислення, яке означає здатність учня осмислювати свої розумові дії, що забезпечують виконання навчального завдання. Окреслюється двоскладний характер навчання, яке передбачає визначення ключових питань «Що вивчати?» і «Як навчати?». Формальна освіта в контексті означеного дослідження є співвідносною з матеріальною (знаннями, уявленнями, ставленнями, ціннісними орієнтаціями тощо), оскільки служить засобом реалізації змістового компонента освіти. Доведено, що розвиток формального мислення здійснюється на основі засвоєння учнями розумово-практичних операцій, усвідомлення яких є вагомим показником компетентної особистості. Формальне мислення означає здатність і звичку суб’єкта обмірковувати свої дії. Метою формальної освіти є становлення мислячої та діяльної компетентної особистості. Аналізується формальна мовно-літературна освіта, що має особистісне розвивальне значення для школярів завдяки впливу на їхню свідомість і почуття. Підкреслюється, що зазвичай вона здійснюється у процесі засвоєння правил пізнавальної роботи, виконання основних видів мовного розбору та шляхів літературного аналізу, використання й засвоєння способів їх проведення, що слугує основою будь-якої аналітичної операції над мовно-літературним матеріалом.
5
Kravchyna, Oksana Ye. "Фінансова освіта школярів із застосуванням цифрових технологій: європейський досвід." Освітній вимір 55 (December 10, 2020): 9–24. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4365.
Full textAbstract:
Анотація. Дедалі більше країн визнають важливість фінансової грамотності та включають фінансову освіту до шкільних програм. Підтримка впровадження фінансової освіти може розглядатися основними державними, приватними та громадськими організаціями як важливе довгострокове інвестування в людський капітал. В той же час, впровадження цифрових технологій відкрило широкі можливості їх використання в галузі фінансової освіти, вони сприяють підвищенню мотивації до навчання, стимулюють пізнавальний інтерес учнів і підвищують ефективність самостійної роботи. Питання формування фінансової грамотності визначено у основних засадничих документах України, таких як, Закон України «Про освіту» та «Державний стандарт базової середньої освіти» (2020), в яких підприємливість і фінансова грамотність віднесені до ключових компетентностей. Метою статті є аналіз європейського досвіду з формування фінансової грамотності в умовах цифрового навчального середовища у контексті реформування вітчизняної освіти. Для досягнення цієї мети був використаний комплекс методів дослідження: аналіз та систематизація наукової літератури, праць вітчизняних та зарубіжних авторів; порівняльно-педагогічний аналіз, який використовується для порівняння та узагальнення різних поглядів на організацію фінансової освіти в школах Європейського Союзу. У статті розглядаються цілі та ключові складові «Основних компетенцій в області фінансової грамотності для молоді», розробленої Міжнародною мережею ОЕСР по фінансовій освіті (OECD / INFE) та представлена структура основних компетенцій. Розглянуті результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 щодо оцінки фінансової грамотності. Розглянуто та проаналізовано досвід європейських країн у створенні та використанні цифрового навчального середовища для ефективного впровадження фінансової освіти: портали, веб-сайти, ігри тощо. Надано рекомендації щодо впровадження фінансової освіти в систему загальної середньої освіти.
6
Першукова, О. О. "Багатомовна освіта школярів Іспанії." Шлях освіти, no. 3 (65) (2012): 12–16.
Find full text
7
Nikolska, Nina. "Білінгвальна освіта школярів як предмет дослідження вітчизняних учених." Педагогічний дискурс, no. 26 (March 5, 2019): 14–18. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2019.26.02.
Full textAbstract:
У статті автором розглянуто зміст термінів «білінгвальне навчання» та «білінгвальна освіта». Автор стверджує, що у педагогічних джерелах досить часто поряд вживають ці два поняття. Здійснено аналіз цих двох напрямів та їх основних ознак, автор вважає за необхідне розмежувати ці два поняття: Білінгвальна освіта (bilingual, bicultural education – бікультурна освіта) – це процес, реалізація якого відбувається на основі використання двох програм з метою опанування змісту предметів, що включають у себе культури, від яких ці дві мови походять. Білінгвальне навчання (bilingual instruction) – процес, за якого навчальні програми або підходи сконструйовані для спрощення навчання для неангломовних учнів у початковій та середній школах, навчаючи їх рідною мовою та англійською. Білінгвальне (двомовне) навчання є засобом здобуття освіти з використанням двох мов як засобів навчання, у процесі якого відбувається формування особистості, відкритої до взаємодії з оточуючим світом.
8
Чженьсюань, Фань. "ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МУЗИЧНОЇ ОСВІТИ КИТАЮ У ХХ ст.: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙ ТА ІННОВАЦІЙ." Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, no. 51 (2018): 77–87. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.06.
Full textAbstract:
У статті розкрито культурно-філософські передумови розвитку музичної освіти Китаю у ХХ ст. На основі аналізу науково-педагогічних джерел доведено, що на розвиток музичної освіти вплинули традиційні ідеї давньокитайської філософської думки, де велика увага надавалася гармонійному вихованню людини в єдності із природою та соціумом, зокрема засобами музичної освіти. З’ясовано, що з початку ХХ століття музичне мистецтво посідає важливе місце у гуманітарній освіті Китаю, відіграючи важливу роль у вихованні дітей та молоді у системі шкільної, позакласної та позашкільної освіти. На основі аналізу державних програм та стандартів для учнів середніх шкіл, затверджених Міністерством освіти Китаю, встановлено, що метою музичної освіти було створення естетичної основи для розвитку особистості, виховання у школярів духовних якостей та чутливості до позитивного впливу музичного мистецтва. Основною формою шкільного навчання виступав хоровий та вокальний спів. У позакласній діяльності акцент було зроблено на розвиток творчих задатків школярів в гуртках, де вони мали змогу навчатися інструментальній грі, зокрема грі на народних музичних інструментах. Позашкільна музична освіта виступала осередком первинної професіоналізації учнів як музикантів та співаків, забезпечуючи творчу самореалізацію дітей у групових та масових формах музичної діяльності. Доведено, що провідною тенденцією розвитку музичної освіти Китаю у ХХ ст. стало поєднання традиційного національного підходу, зокрема збереження узвичаєного для співочої культури Китаю одноголосся, насичення змісту освіти традиційним музичним та співацьким репертуаром, навчання грі на національних музичних інструментах, та музично-педагогічних інновацій, серд яких; спрямування музичної освіти на вирішення нового завдання – індивідуального творчого розвитку дитини; переорієнтація освітнього процесу на хоровий спів; збагачення музичного репертуару світовими дитячими та класичними творами; розвиток нових позакласних та позашкільних форм музичної освіти школярів; проведення масштабних культурно-музичних заходів; створення системи музично-педагогічної підготовки педагогічних кадрів тощо.
9
Котелянець, Н. "Екологічна освіта школярів на уроках трудового навчання." Рідна школа, no. 2 (2001): 42–44.
Find full text
10
Горяна, Світлана Євгенівна. "Моделювання когнітивного стилю мислення школярів в системі випереджаючої освіти для сталого розвитку." Актуальні проблеми психології в закладах освіти 9 (September 17, 2018): 164–68. http://dx.doi.org/10.31812/psychology.v9i0.3737.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу проблеми сталого розвитку якоснови смисложиттєвого вибору людини в несталих умовахсоціокультурного реформування цивілізації. Наголошено, що освіта єскладовою універсального феномену розвитку, основним пріоритетомсталого розвитку суспільства. Автор підкреслює, що застосуванняінтегративної (центристської) моделі сталого розвитку дозволяєрозширити рамки освіти, наповнити її особистісним змістом. У площиніозначеного проаналізовано особливості розвитку когнітивного стилюмислення школярів підлітково˗юнацького віку. Зроблено висновок пронеобхідність цілеспрямованого супроводу даного процесу в умовах освітисталого розвитку.
Dissertations / Theses on the topic "Освіта школярів"
1
Гутник, Марина Валеріївна. "Інтеграція науки та освіти через впровадження нових курсів у систему шкільної освіти." Thesis, НТУ "ХПІ", 2009. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7978.
Full text
2
Плугіна, А. П. "Історичний аспект підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування елементарних медіа-освітніх умінь у молодших школярів." Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2017. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/8519.
Full text
3
Довгопола, К. С. "Особливості формування самоконтролю у сліпих молодших школярів." Thesis, Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. – Київ, 2011, 2011. http://lib.iitta.gov.ua/707599/1/%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%84%20%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B0.pdf.
Full textAbstract:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.08 – спеціальна психологія. – Інститут спеціальної педагогіки НАПН України. – Київ, 2011. Дисертаційне дослідження присвячено проблемі визначення труднощів формування самоконтролю у незрячих дітей молодшого шкільного віку та шляхів їх подолання (на матеріалі образотворчої діяльності). Проаналізовано загальну та спеціальну психологічну і педагогічну літературу, проект Державного стандарту освіти та навчальні програми з рельєфного малювання. Встановлено, що формування самоконтролю у сліпих учнів значно обтяжене сенсорною депривацією. Специфічність діяльності при порушеннях зорових функцій полягає, насамперед, у зміні сенсорного контролю. Візуальний контроль значно обмежений або зовсім відсутній, внаслідок його недостатності за рахунок компенсаційних процесів навички самоконтролю здійснюються з використанням збережених аналізаторів, найбільшої ваги при цьому набувають м’язове та тактильне відчуття. Тобто рука незрячого починає виконувати не тільки виконавчі функції, а й функції контролю. В дисертаційному дослідженні описано особливості здійснення самоконтролю графічних рухів за параметрами: швидкість, розмах і сила; випереджаючого, поопераційного і підсумкового видів самоконтролю та визначено чотири рівні сформованості самоконтролю (високий, середній, низький та нульовий). Визначено психологічні детермінанти самоконтролю у сліпих молодших, а саме: функціонування механізмів зворотного зв’язку, формування еталонів на різних психічних рівнях, вікові особливості, мотивація, рефлексія, індивідуальні особливості дітей. Детально розкрито методологічні засади та зміст методики формування та корекції самоконтролю у сліпих молодших школярів. Зміст методики охоплює формування та розвиток: мотивації та установки на самоконтроль; самоконтролю графічних рухів за параметрами швидкості, розмаху і сили; випереджаючого, процесуального і підсумкового видів самоконтролю, а також навичок самооцінювання; активного сприймання, уваги, пам’яті, мислення; активізацію психомоторики. Аналіз результатів застосування формувальної методики виявив наявність позитивних змін у ефективності здійснення образотворчої діяльності після експериментального навчанняThesis for the scientific degree of candidate of psychological sciences, specialty 19.00.08 – Special Psychology. – Institute of special pedagogy National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2011. Thesis dedicates to the problem of defining the difficulties in the blind primary school-age children self-control formation and means to overcome it (based on imitative activity). Specificity of activity with strong visual impairments first of all is changes in sensory control. The hands of blind children have not only the executive but also the control functions. The research describes features of self-control graphic movements on the parameters: speed, sweep and force; anticipate, current and outcome self-control. Four levels of formation of self-control were identified: high, medium, low and zero. Author’s methods of forming and correction self-control of blind younger schoolchildren were experimentally tested, their effectiveness was confirmed
4
Юхимчук, В., О. Вацеба, and Ю. Майборода. "Роль олімпійської освіти у процесі формування особистості школяра." Thesis, КНТУ, 2011. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6204.
Full textAbstract:
У статті розглянуто олімпійську освіту як фактор формування та становлення особистості школяра. Автори вважають, що олімпійська освіта, яка базується на гуманістичному потенціалі олімпізму позитивно й цілеспрямовано впливає на формування духовної, моральної, естетичної культури особистості школяра.
5
Бондаренко, О. А. "Метод моделювання як засіб формування природознавчої компетентності молодших школярів." Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47257.
Full textAbstract:
Світові тенденції модернізації загальної середньої освіти характеризуються тим, що знання перестають бути головною метою навчання, натомість пріоритетне значення
надається формуванню в учнів здатності користуватися знаннями, застосовувати їх у
різноманітних життєвих ситуаціях. Посилення діяльнісного компонента змісту освіти
актуалізує необхідність формувати в молодших школярів ключові й предметні
компетентності, необхідні для їхньої життєдіяльності. Одним із кроків формування
природознавчої компетентності є моделювання.
6
Ситнік, Анна Сергіївна, and Anna Serhiivna Sytnik. "Формування естетичної культури молодших школярів з інтелектуальними порушеннями у процесі театралізованої діяльності." Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12232.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є процес формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями.
Предмет дослідження – зміст і методи виховання основ естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями молодшого шкільного віку у процесі театралізованої діяльності.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність змісту й методів формування естетичної культури молодших школярів з інтелектуальними порушеннями у процесі театралізованої діяльності в умовах закладу спеціальної освіти.
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження.
У першому розділі висвітлено теоретичні аспекти процесу формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями, дано визначення основних понять, визначено виховні можливості театралізованої діяльності у формуванні естетичної культури учнів з інтелектуальними порушеннями, які закладені у механізмах створення художньо-театрального образу, у впливові на особистість комплексу видів мистецтва, у колективному характері театральної творчості.
У другому розділі висвітлено організацію процесу формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушеннями у процесі театралізованої діяльності, досліджено рівні сформованості естетичної культури в учнів означеної нозології, визначено педагогічні умови використання засобів театральної діяльності у формуванні ціннісних орієнтацій в учнів з інтелектуальними порушеннями.
У третьому розділі обґрунтовано експериментальне дослідження ефективності використання театралізованої діяльності для формування естетичної культури в учнів з інтелектуальними порушенням, висвітлено зміст і методи процесу формування естетичної культури учнів означеної нозології в умовах закладу спеціальної освіти, які включали бесіди з елементами театралізованої діяльності, ігри-драматизації, ігри-інсценізації, ігри-змагання, театралізовані ігри. Діяльність дитячого театру була організована на засадах виховної технології, спрямованої на розвиток естетичної культури з опорою на виховні можливості самодіяльної творчості. Проведено аналіз результативності формувальної частини експерименту.
У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження доповідалися під час проведення «Круглого столу» з проблем психолого-педагогічної і соціальної реабілітації, соціально-трудової адаптації та інтеграції дітей з обмеженими можливостями здоров’я в рамках проблемної групи за темою «Формування безперешкодного середовища для життєдіяльності дітей з обмеженими можливостями здоров’я»; під час участі у VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2020 р.,
м. Суми); під час участі у VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (травень, 2021 р., м. Суми); під час участі у VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (листопад 2021 р.,
м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.
Загальний обсяг роботи – 98 сторінок, з них – 72 сторінки основного тексту, 1 рисунок, 1 таблицю, 82 джерела.The object of research is the process of forming aesthetic culture in students with intellectual disorders. The subject of research is the content and methods of raising the basics of aesthetic culture in students with intellectual violations of junior school age in the process of theatrical activity. The purpose of the study is theoretically to substantiate and experimentally check the effectiveness of the content and methods of forming aesthetic culture of junior schoolchildren with intellectual disorders in the process of theatrical activity in the conditions of special education institution. Master’s work consists of entry, three sections, conclusions and list of sources used. In the introduction, the relevance of the study is substantiated, the purpose and objectives of the study are determined. The first section highlights the theoretical aspects of the process of formation of aesthetic culture in students with intellectual disorders, given the definition of basic concepts, identified educational capabilities of theatrical activity in the formation of aesthetic culture of students with intellectual disorders that are laid down in the mechanisms of creation of artistic and theatrical images, in influencing the personality of the complex species of art, in the collective character of theatrical creativity. In the second section, the organization of the process of formation of aesthetic culture in students with intellectual disorders in the process of theatrical activity, the levels of formation of aesthetic culture in students of the identified nosology are investigated, the pedagogical conditions for the use of means of theatrical activity in the formation of value orientations in intellectual disorders are studied. In the third section, an experimental study of the effectiveness of the use of theatrical activity for the formation of aesthetic culture in students with intellectual violations is substantiated, the content and methods of the process of formation of aesthetic culture of students of the identified nosology in the conditions of special education institutions, which included conversations with elements of theatrical activity, games-dramatization, games-inscenation, game competitions, theatrical games. The activities of the children’s theater was organized on the basis of educational technology aimed at developing aesthetic culture with the support for the educational capabilities of self-evident creativity. An analysis of the effectiveness of the molding part of the experiment was carried out. The conclusions are summarized the main results of the master’s study. Approbation of research results. Separate results of research were reported during the «round table» on problems of psychological and pedagogical and social rehabilitation, social and labor adaptation and integration of children with limited health opportunities within the problem group on the topic «Formation of an unimpeded environment for the life of children with disabilities of health capabilities»; During participation in the VI International Scientific and Practical Conference «Correctional-Rehabilitation Activity: Development Strategies in the National and World Dimension» (November 2020, m. Sumy); During participation in the VII International Scientific and Practical Conference «Correctional-Rehabilitation Activity: Development Strategies in the National and World Dimension» (November 2021, m. Sumy). Masters research materials are highlighted in 2 publications. The total volume of the work is 98 pages, of which are 72 pages of the main text, 1 drawing, 1 table, 82 sources.
7
Лоза, Вікторія Вікторівна, and Victoria Viktorivna Loza. "Розвиток мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного класу." Master's thesis, СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2021. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/12233.
Full textAbstract:
Об’єктом дослідження є мовленнєва діяльність дітей із затримкою психічного розвитку.
Предмет – розвиток мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного класу.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови розвитку мовлення молодших школярів із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного класу.
Магістерська робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначена мета та завдання дослідження.
У першому розділі висвітлено науково-теоретичні засади розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку: його особливості, специфіку організації інклюзивного середовища в закладах загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання, особливості корекційно-розвивальної роботи з розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку.
У другому розділі розроблено та обґрунтовано експериментальну методику визначення рівнів розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку перших класів, проаналізовано результати констатувального етапу дослідження.
У третьому розділі теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови розвитку мовлення у молодших школярів із ЗПР в умовах інклюзивного навчання, подано особливості реалізації психолого-педагогічних умов, що сприяють розвитку мовлення дітей із затримкою психічного розвитку в умовах інклюзивного навчання.
У висновках узагальнено основні результати магістерського дослідження.
Апробація результатів дослідження. Окремі результати дослідження було представлено на VІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених «Корекційна та інклюзивна освіта очима молодих науковців» (19 травня 2021 року, м. Суми); VІІ Міжнародна науково-практична конференція «Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі» (24 листопада 2021 р., м. Суми); Регіональний науково-практичний семінар зі спеціальної педагогіки «Новітні технології спеціальної педагогіки: проблеми, перспективи та шляхи розвитку» (18 червня 2021 р., м. Суми). Матеріали магістерського дослідження висвітлені у 2 публікаціях.
Загальний обсяг роботи – 104 сторінки, з них – 93 сторінки основного тексту, 8 рисунків, 5 таблиць, 74 джерела.The object of the study is the speech activity of children with mental retardation. Subject – speech development of primary school students with mental retardation in an inclusive classroom. The purpose of the study is to theoretically substantiate and experimentally test the psychological and pedagogical conditions of speech development of primary school children with mental retardation in an inclusive classroom. The introduction substantiates the relevance of the study, defines the purpose and objectives of the study. The first section highlights the scientific and theoretical foundations of speech development of children with mental retardation: its features, the specifics of the organization of an inclusive environment in general secondary education with inclusive education, features of correctional and developmental work on speech development of children with mental retardation. In the second section the experimental method of determining the levels of speech development of children with mental retardation of the first grades is developed and substantiated, the results of the ascertaining stage of the research are analyzed. The third section theoretically substantiates and experimentally tests the psychological and pedagogical conditions of speech development in junior high school students with CPD in inclusive education, features of the implementation of psychological and pedagogical conditions that promote speech development of children with mental retardation in inclusive education. The conclusions summarize the main results of the master's study. Approbation of research results. Some results of the study were presented at the VIII International Scientific and Practical Conference of Students, Postgraduates and Young Scientists "Corrective and Inclusive Education through the Eyes of Young Scientists" (May 19, 2021, Sumy); VII International Scientific and Practical Conference "Correctional and Rehabilitation Activities: Development Strategies in the National and World Dimensions" (November 24, 2021, Sumy); Regional scientific-practical seminar on special pedagogy "The latest technologies of special pedagogy: problems, prospects and ways of development" (June 18, 2021, Sumy). Materials of the master's research are covered in 2 publications. The total volume of the work is 104 pages, including 93 pages of the main text, 8 figures, 5 tables, 74 sources.
8
Ковтун, Ольга Олександрівна. "Дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів." Магістерська робота, 2021. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/5192.
Full textAbstract:
Ковтун О. О. Дидактичні засади застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Н. В. Яцук. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 70 с.UA : Робота викладена на 70 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 78 джерел. Об’єкт дослідження: процес застосування інтерактивних методів навчання молодших школярів. Предмет дослідження: дидактичні засади, що сприяють ефективному застосуванню інтерактивних методів у процесі мовної освіти молодших школярів. Мета дослідження: визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити дидактичні засади застосування інтерактивних методів у процесі навчання молодших школярів. В роботі продемонстровано, що методи організації та реалізації навчальної діяльності мають тривалу історію розвитку, на різних етапах якої надавалася перевага тим чи іншим їх різновидам; визначено, науково обґрунтовано дидактичні засади застосування інтерактивних методів у навчанні молодших школярів; підготовлені методичні рекомендації щодо результативного впровадження в навчальний процес інтерактивних методів.
EN : The work is presented on 70 pages of printed text. The list of links includes 78 sources. Object of research: the process of applying interactive methods of teaching junior high school students. Subject of research: didactic principles that promote the effective use of interactive methods in the process of language education of primary school children. The purpose of the research: to determine, theoretically substantiate and experimentally test the didactic principles of application of interactive methods in the process of teaching primary school students. The paper demonstrates that the methods of organization and implementation of educational activities have a long history of development, at different stages of which preference was given to one or another of their varieties; the didactic bases of application of interactive methods in training of younger schoolboys are defined, scientifically substantiated; prepared methodical recommendations on the effective implementation of interactive methods in the educational process.
9
Радченко, Тетяна Володимирівна. "Формування екологічної культури молодших школярів в умовах групи продовженого дня." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4586.
Full textAbstract:
Радченко Т. В. Формування екологічної культури молодших школярів в умовах групи продовженого дня : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник М. О. Желтова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 96 с.UA : Робота викладена на 96 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 47 джерел. Об’єкт дослідження: екологічна культура молодших школярів в умовах групи продовженого дня. Предмет дослідження: форми та методи формування екологічної культури в умовах групи продовженого дня. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити форми та методи підвищення екологічної культури молодших школярів в групі продовженого дня. В роботі відображено формування відповідного ставлення до навколишнього середовища та усвідомлення єдності й нерозривності природи і людини; теоретично обґрунтувано та експериментально перевірено форми та методи підвищення екологічної культури молодших школярів в групі продовженого дня, тобто мета дослідження була виконана; сформоване бережливе відношення до природних об’єктів, засвоєння норм поведінки у природному середовищі та сприяти розвитку естетичного сприйняття природної краси.
EN : The work is presented on 96 pages of printed text. The list of links includes 47 sources. Object of research: ecological culture of junior schoolchildren in the conditions of the extended day group. Subject of research: forms and methods of formation of ecological culture in the conditions of group of the extended day. The purpose of the study: to theoretically substantiate and experimentally test the forms and methods of improving the environmental culture of primary school children in the group for an extended day. The work reflects the formation of an appropriate attitude to the environment and awareness of the unity and inseparability of nature and man; theoretically substantiated and experimentally tested forms and methods of improving the environmental culture of primary school children in the group for an extended day, ie the purpose of the study was fulfilled; formed a careful attitude to natural objects, mastering the norms of behavior in the natural environment and promote the development of aesthetic perception of natural beauty.
10
Алекперова, Гюнель Назім кизи. "Педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів." Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4566.
Full textAbstract:
Алекперова Г. Н. к. Педагогічні умови формування культури здоров’я молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Ю. Є. Зубцова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.UA : Робота викладена на 101 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Об’єктом дослідження є процес формування культури здоров’я молодших школярів. Предмет дослідження: педагогічні умови формування культури здоров’я в освітньому процесі початкової школи. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка змісту, форм та методів формування культури здоров’я молодших школярів. В роботі уточнено поняття «культура здоров’я» та методи його формування; дістало подальший розвиток умов формування культури здоров’я в молодших школярів; визначенні педагогічних умов формування культури здоров’я молодших школярів, які можуть бути застосовані вчителями початкових класів.
EN : The work is presented on 101 pages of printed text. The list of links includes 75 sources. The object of research is the process of forming the health culture of primary school children. Subject of research: pedagogical conditions for the formation of health culture in the educational process of primary school. The aim of the work is theoretical substantiation and experimental verification of the content, forms and methods of forming the health culture of junior schoolchildren. The concept of "health culture" and methods of its formation are specified in the work; received further development of the conditions for the formation of a culture of health in primary school children; determining the pedagogical conditions for the formation of a culture of health of primary school students, which can be applied by primary school teachers.
Books on the topic "Освіта школярів"
1
Економічна освіта школярів у процесі навчання географії. Київ: Радянська школа, 1986.
Find full text
2
Економічна освіта школярів у процесі навчання географії. Київ: Радянська школа, 1986.
Find full text
3
Економічна освіта школярів у процесі навчання географії. Київ: Радянська школа, 1986.
Find full text
4
Економічна освіта школярів у процесі навчання географії. Київ: Радянська школа, 1986.
Find full text
5
Економічна освіта школяра. Київ: Шкільний світ, Видавець Л. Галіцина, 2006.
Find full text
6
Економічна освіта школяра. Київ: Шкільний світ, Видавець Л. Галіцина, 2006.
Find full text
7
Економічна освіта школяра. Київ: Шкільний світ, Видавець Л. Галіцина, 2006.
Find full text
8
Економічна освіта школяра. Київ: Шкільний світ, Видавець Л. Галіцина, 2006.
Find full text
9
Токарева, Наталя Миколаївна, ed. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Видавничий дім, 2011. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1928.
Full textAbstract:
У збірнику висвітлюються актуальні проблеми теоретичної та практичної психології, особливості їх виявлення у навчально-виховному процесі. Загальнопсихологічні, онтогенетичні, психолого-педагогічні та соціально-психологічні дослідження у контексті психологічного супроводу школярів і студентів у закладах освіти.
10
Матеріали VІ Всеукраїнської конференції здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Світ і Україна у дзеркалі історії». Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, 2021. http://dx.doi.org/10.33216/conferencematerialssnu(3306)-2021-251.
Full textAbstract:
Розглядаються питання розвитку археологічних досліджень на Луганщині та в Україні, давньої історії, історії міжнародних відносин, міжнародної економіки, соціальних груп, науки і техніки, гендерних відносин, релігій, освіти. Розроблено перспективи розвитку наукових досліджень молоді, інтеграції наукового простору України, взаємообміну ідеями, теоріями та поглядами, створення умов для залучення школярів та студентів країни до наукової роботи.
Conference papers on the topic "Освіта школярів"
1
Коваль, Т. В. "Готовність студентів спеціальності «Початкова освіта» до виховання толерантності у молодших школярів." In PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-12.
Full text
2
Ушневич, Соломія. "ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАТЕХНОЛОГІЙ У ПІДВИЩЕННІ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." In DÉBATS SCIENTIFIQUES ET ORIENTATIONS PROSPECTIVES DU DÉVELOPPEMENT SCIENTIFIQUE. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-05.02.2021.v5.05.
Full text
3
Бріцкан, Тетяна Георгіївна. "АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК УМОВА УСПІШНОГО НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ." In V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.287.
Full text
4
Гіль, Людмила Анатоліївна. "СТІЙКІСТЬ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОСТІ." In V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.73.
Full text
5
Одинцова, Галина. "ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОСТІ ДМИТРА БІЛОУСА У ПРОЦЕСІ МОВНОЇ ОСВІТИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ." In SCIENTIFIC PRACTICE: MODERN AND CLASSICAL RESEARCH METHODS. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/logos-15.10.2021.39.
Full text
6
Толмачова, Ірина, and Юлія Люта. "РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ХОДІ АДАПТАЦІЙНО-ІГРОВОГО ЦИКЛУ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ." In PARADIGMATIC VIEW ON THE CONCEPT OF WORLD SCIENCE. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/21.08.2020.v2.26.
Full textReports on the topic "Освіта школярів"
1
Комаров, Володимир Олексійови. Економічна освіта школярів на уроках історії України (7–8 кл.). КДПУ, 1998. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4869.
Full text
2
Крамаренко, Т. Г. Робототехніка як напрямок STEM-освіти та її зв'язок з математикою. КДПУ, МДЦ «ЛМКП», June 2018. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2310.
Full textAbstract:
STEM-освіта забезпечує включення в освітній процес спеціально організованої діяльності учнів. Цей механізм компетентнісного підходу добре моделюється впровадженням курсу робототехніки в освітній процес. У статті описується, як завдяки запровадженню міжпредметного курсу робототехніки можна підвищити рівень сформованості математичних компетентностей школярів.
3
Марчик, Валентина Іванівна. Витоки спонукань школярів до занять в спортивних секціях за ступенем загальної освіти. Херсонський державний університет, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1623.
Full textAbstract:
Вивчення витоків спонукань до занять в спортивних секціях школярів за ступенем загальної освіти виявило найбільший вплив батьків у прийнятті рішення в початковій школі, а в середній школі перевагу набувають внутрішні спонукання до дії через звернення до почуттів як мотивація, розуму як переконання.
4
Шутько, Віктор Васильович. Непрофесійна фізкультурна освіта майбутнього педагога. Криворізький державний педагогічний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1965.
Full textAbstract:
В статті відображена необхідність професійної фізкультурної освіти студентів педагогічного навчального закладу для її застосування в своїй подальшій педагогічній діяльності. Ознайомлення студентів педагогічного вищого навчального закладу з основами методики застосування фізичних вправ і рухливих ігор в різних формах організації фізичного виховання дає їм можливість суттєво поповнити свій педагогічний багаж в непрофесійній фізичній освіті, а в подальшому передати свої уміння та руховий досвід школярам та вихованцям.
5
Марчик, Валентина Іванівна. Якість фізкультурної освіти вчителів початкової школи як проблема. Сумський державний університет, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1637.
Full text
6
Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Chair Н. М. Токарева. Криворізький державний педагогічний університет, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6101.
Full textAbstract:
У збірнику висвітлюються актуальні проблеми теоретичної та практичної психології, особливості їх виявлення у навчально-виховному процесі. Загальнопсихологічні, онтогенетичні, соціально-психологічні дослідження, консультативно-корекційні аспекти психологічного супроводу школярів і студентів у закладах освіти, представлені науковим колективом кафедри загальної та вікової психології КДПУ та інших ВНЗ, студентами та практичними психологами закладів освіти, свідчать про різноманітність науково-практичних інтересів психологічної спільноти м. Кривого Рогу. Матеріали конференції адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.
7
Карандишев, Ю. М., and Т. В. Сенько, eds. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. Chair Н. М. Токарева. Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ "Криворізький національний університет", 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6121.
Full textAbstract:
У збірнику наукових праць висвітлюються теоретичні та практичні виміри психологічних проблем організації навчально-виховного процесу та психологопедагогічного супроводу суб’єктів освітнього простору. Загальнотеоретичні аспекти психологічної науки, онтогенетичні, соціальнопсихологічні дослідження, особливості психологічного супроводу дошкільників, школярів і студентів у закладах освіти, прикладні аспекти застосування психологічних знань, представлені науковим колективом кафедри загальної та вікової психології КПІ ДВНЗ КНУ та інших ВНЗ, а також польськими та білоруськими колегами, практичними психологами закладів освіти та студентами, свідчать про різноманітність науково-практичних інтересів психологічної спільноти. Матеріали збірника наукових праць адресовані як фахівцям, так і тим, хто цікавиться сучасним станом психологічної науки.
8
Комаров, Володимир Олексійови. Визвольні змагання українського народу (1917–1920 рр.) як складова змісту економічної освіти. 10 клас. КДПУ, 2001. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4867.
Full text
9
Марчик, Валентина Іванівна, Вікторія Іванівна Бороденко, and Тетяна Анатоліївна Пархоменко. Комунікативний потенціал молоді у закладах освіти різного спрямування. Науково-видавничий центр «Sci-conf.com.ua» BoScience Publisher, November 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3968.
Full textAbstract:
Дослідження комунікативних здібностей молоді, яка навчається у закладах освіти різного спрямування, показало найбільший рівень їх розвитку у студентів 1 курсу, які здобувають професію вчителя фізичної культури, менший - школярів випускного класу загальноосвітньої середньої школи, ще менший - ліцеїстів випускного класу з поглибленим вивченням математики. Спортивно-фізкультурна діяльність сприяє формуванню комунікативних здібностей молоді, що має прикладне значення в реалізації планів особистості в процессі її жіттєдіяльності. Поглибленне вивчення визначеної дисципліни вимагає від учня більшої психічної напруги та витраченого часу, що позначається в обмеженні часу на спілкування та організацію взаємодії з іншими особами, і, як наслідок, не сприяє розвитку комунікативних здібностей.
10
Ковшар, Олена Вікторівна, and Світлана Петрівна Бойко. Аналіз феномену «готовність дітей старшого дошкільного віку до нової соціальної позиції «школяр». Sp. z. o. o. "Diamond trading tour", 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/626.
Full textAbstract:
В статті автор акцентував увагу на сучасному аналізі категорії готовність дітей старшого дошкільного віку до нової соціальної позиції «школяр», як педагогічної умови підготовки дітей шостого року життя до школи. Заслуговує уваги теоретичний аналіз даного феномена, де прослідковується роль «внутрішньої позиції школяра», етичних інстанцій в набутті дітьми шостого року життя готовності до подальшого навчання в початковій школі. Автор аналізує базові якості особистості дитини старшого дошкільного віку в готовності до нової соціальної позиції «школяр»: довільність поведінки, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода і безпечність поведінки, самосвідомість, самоставлення, самооцінка. Подальше дослідження спрямоване на планування форм освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку до набуття готовності до нової соціальної позиції «школяр» в організації передшкільної освіти.