Dissertations / Theses on the topic 'Організаційний аспект'

У роботі зазначається, що стратегування як організаційно-економічний та управлінський інструментарій (метод) з відповідними механізмами на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, одночасно є процесом і результатом на різних ієрархічних рівнях сталого просторового розвитку національного лісового комплексу. Констатовано,що сучасна трансформація простору лісогосподарювання у національному лісовому комплексі потребує масштабної екологізації лісокористування та екосистемного ведення лісового господарства на інноваційно-підприємницькій основі.
В работе отмечается, что стратегирование как организационно-экономический и управленческий инструментарий (метод) с соответствующими механизмами на стратегическом, тактическом и оперативном уровнях, одновременно является процессом и результатом на различных иерархических уровнях устойчивого пространственного развития национального лесного комплекса. Констатировано, что современная трансформация пространства лесохозяйствования в национальном лесном комплексе требует масштабной экологизации лесопользования и экосистемного ведения лесного хозяйства на инновационно-предпринимательской основе.
The paper notes that strategizing as an organizational, economic and management tool (method) with appropriate mechanisms at the strategic, tactical and operational levels, is both a process and a result at different hierarchical levels of sustainable spatial development of the national forest complex. It is stated that the modern transformation of the forest management space in the national forest complex requires large-scale greening of forest use and ecosystem forest management on an innovative and entrepreneurial basis.

Карпунець, А. С. Механізм реформування державної служби України: соціокомунікативний аспект : дис. ... канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / А. С. Карпунець. - Чернігів, 2018. - 253 с.
У дисертації узагальнено теоретичні засади та обгрунтувано пріорітетні напрями та інструменти щодо удосконалення механізму реформування державної служби України. Проаналізовано підходи до дослідження державної служби як соціального інституту, визначено засади її функціонування; визначено підходи до трактування поняття “комунікація” в галузі державного управління; визначено механізм реформування та механізм управління функціонуванням державної служби; проаналізовано зарубіжний досвід організації та функціонування інституту державної служби. Аналіз наукової літератури щодо досліджуваного питання засвідчив, що інститут державної служби є комплексним явищем, який може розглядатися з точки зору правових, організаційних, економічних, культурних, професійних, морально-етичних, соціокомунікативних аспектів. Виділяють два основних підходи до визначення державної служби – діяльнісний та інституціональний. Доведено, що розгляд державної служби як соціального інституту надає можливість ширше поглянути на даний феномен та оцінити його роль і значення у системі суспільних відносин. Установлено, що соціальна сутність державної служби полягає у тому, що вона є відображенням суспільних відносин та цінностей. Водночас, державна служба як інструмент реалізації влади спрямована на виконання функцій і завдань держави, розбудову демократичного суспільства, захист права та інтересів громадян. Запропоновано авторське трактування державної служби як соціального інституту, що у своїй багатоаспектності виступає проміжною ланкою між державою та громадськістю, діє як інструмент реалізації державної політики і канал комунікації між державною та суспільством, має здійснювати свою діяльність на основі партнерства з громадськістю та відкритості задля забезпечення демократії, ефективної реалізації реформ, зміцнення довіри та сталого розвитку держави та суспільства. Установлено, що досягнення ефективності функціонування державної служби можливе за умов формування дієвого механізму управління, що є управлінською системою, яка складається з інституціонального, організаційного, економічного та соціокомунікативного механізмів. Вона включає сукупність норм, методів, інструментів, заходів регулювання усіх аспектів функціонування державної служби; спрямована на забезпечення ефективності виконання функцій держави, якісне надання адміністративних послуг населенню, налагодження ефективної системи комунікації з громадськістю, зміцнення довіри з боку суспільства, забезпечення сталого розвитку держави. З огляду на орієнтацію системи державного управління України на європейські стандарти управління, організацію та функціонування державної служби, установлено необхідність наявності дієвого механізму реформування інституту державної служби. Визначено, що механізм реформування інституту державної служби спрямований на забезпечення адаптації функціонування інституціонального, організаційного, економічного та соціокомунікативного механізмів до викликів внутрішного та зовнішнього середовища; функціонує на засадах гнучкості і орієнтації на новітні та ефективні технології в системі державного управління; має на меті забезпечення сталого розвитку державного управління. Доведено, що реформування державної служби в Україні має бути спрямоване передусім на налагодження ефективних комунікацій як всередині державної служби (горизонтальні, вертикальні рівні управління), так і з зовнішнім середовищем (громадськістю, державними управлінцями української та іноземних держав, організаціями, підприємствами тощо.). Аналіз наукової літератури з питань комунікації в системі державного управління і державної служби надав змогу зробити висновок, що поняття комунікації розкривається науковцями в трьох основних аспектах: з позиції інформаційної взаємодії, інтерактивної (комунікативна взаємодія органів державної влади між собою, взаємодія всередині певної бюрократичної системи, взаємодія їх з суб’єктами громадянського суспільства), управлінської взаємодії (спрямована на формування керуючих сигналів, які посилає певний публічний орган, та отримання зворотного зв’язку з боку регульованої системи). Обгрунтовано необхідність об`єднання цих трьох підходів в єдиний, який найбільш повно визначає сутність“комунікації в системі державної служби”. Це поняття трактується як соціальна взаємодія інституту державної служби з інститутами громадянського суспільства та суб'єктами управлінського впливу (державними службовцями, державними органами та структурами), яка реалізується через інституціоналізовані та неформальні канали комунікації; спирається на традиційні і новітні інструменти та форми взаємодії; має на меті інформування, досягнення консенсусу, врегулювання конфліктів, формування довіри і забезпечення стабільності побудови і функціонування державної служби та суспільства загалом на основі спільної системи цінностей. Зроблено акцент на застосуванні соціальних мереж як одного з інструментів комунікації державних службовців з громадянами, що надасть змогу сприяти поширенню ідей, думок, проектів уряду та підвищенню рівня довіри до влади. Указано на необхідність контролю з боку держави та розробки стандартів роботи державних службовців з соціальними мережами з метою запобігання підриву іміджу, престижу, рівня довіри громадськості до влади у разі надання недостовірної, неетичної інформації або некомпетентного коментаря з боку державного службовця. Узагальнено зарубіжний досвід організації і функціонування інституту державної служби, на підставі чого визначено загальні умови ефективного функціонування такого інституту незалежно від моделі (зокрема, досліджено континентальну, азіатську, англо-саксонську моделі). Установлено, що в основу функціонування системи державної служби має бути покладено відбір компетентних і кваліфікованих кадрів; матеріальна винагорода державних службовців як невід’ємна складова підтвердження їх соціального статусу має переважно відповідати рівню заробітної плати в приватному секторі. Крім того, встановлення заробітної плати має відбуватися на основі рівня кваліфікації, ефективності та досвіду роботи державного службовця. Механізми кар’єрного просування також мають базуватися на заслугах та ефективності та бути невід’ємною частиною кадрової політики. Зарубіжний досвід антикорупційної політики засвідчує, що долання корупції можливе за умов підвищення потенційних витрат і зниження потенційних вигоди від участі в корупційній діяльності шляхом створення чіткої нормативно-правової бази, максимально можливої відкритості для суспільства та наявності політичної волі керівництва. Впровадження системи електронного врядування є також з одним напрямів діяльності уряду щодо запобігання корупції в системі державної служби. Проаналізовано дії інституціонального, організаційного, економічного та соціокомунікативного механізмів функціонування інституту державної служби, досліджено засади їх функціонування, виявлено основні недоліки, розроблено модель формування комунікативного механізму державної служби. Аналіз нормативно-правової бази з питань організації, функціонування та управління в системі державної служби надав можливість дійти висновку, що механізми управління її функціонуванням загалом сформовано. Установлено, що позитивними зрушеннями у напряму реформування державної служби України стало прийняття нового Закону України “Про державну службу” № 889-VIII від 10 грудня 2015 року. Водночас доведено, що потребують подальшого унормування питання: суб’єктного складу конкурсних комісій, формування кадрового резерву державної служби, створення додаткової системи заохочень для кандидатів на посади державної служби в органах місцевого самоврядування, процедури проведення конкурсу на посади державної служби, врегулювання питання політичної неупередженості державних службовців. Дослідження дії організаційного та економічного механізмів функціонування державної служби виявило, що доцільним є посилення уваги до питань фінансового забезпечення інституціального розвитку та проведення прикладних досліджень задля забезпечення подальшого розвитку інституту державної служби. На основі аналізу інституціонального механізму установлено наявність широкого спектру форм і видів участі громадськості в управлінні державними справами та форм взаємодії. Виявлено обмеження, що стоять на заваді реалізації права громадськості на участь в управлінні державою. Установлено, що основними перешкодами на шляху забезпечення ефективних комунікацій в системі державної влади є недосконалість та обмеженість нормативно-правової бази, відсутність єдиної комунікативної стратегії, стандартів інформаційної взаємодії між органами влади та громадськістю, єдиної структури комунікативних підрозділів, правових та організаційних засад функціонування інформаційних підрозділів. На підставі аналізу та виявленні недоліків функціонування системи комунікації державної служби, розроблено соціокомунікативний механізм розвитку державної служби, реалізація якого передбачає систематичну взаємодію всередині системи державного управління та із зовнішнім середовищем; підпорядкованість єдиній комунікативній стратегії; моніторинг і контроль результатів комунікативної взаємодії; послаблення політичного підгрунтя функціонування комунікативної системи державної служби. Установлено, що основними принципами формування соціокомунікативного механізму мають бути: гнучкість; швидка адаптація до змін політичного та соціально-економічного середовища; наукова основа; відповідність технічного забезпечення обсягу та змісту інформаційних потоків; орієнтація на найбільш ефективні технології державного управління; єдність підходу до комунікацій; політична незаангажованість. Обгрунтовано доцільність використання соціологічних досліджень як одного з інструментів налагодження ефективної комунікації в системі державної служби, запропоновано шляхи та напрями удосконалення соціокомунікативного механізму державної служби України. У ході проведеного нами соціологічного дослідження, спрямованого на з’ясування оцінки державними службовцями результатів реформування державної служби України, було встановлено, що: оцінка рівня престижу посади державного службовця корелює з категорією займаної ним посади; державні службовці позитивно оцінюють вплив нового Закону України “Про державну службу” на подальший розвиток державної служби як сервісного інституту. Основою налагодження партнерських відносин між державою та суспільством є долання корупції, інформаційна відкритість державної служби та підвищення заробітної плати державним службовцям. Основною причиною корупції в системі державної служби, на думку респондентів, є бажання компенсувати низьку заробітну плату та відсутність страху щодо наслідків корупційних вчинків. Більшість державних службовців відчувають необхідність розширення кола заходів з підвищення кваліфікації. Загалом має місце негативне ставлення до залучення іноземних фахівців на роботу в органи державного управління. Водночас, державні службовці оцінюють рівень довіри громадськості до їх діяльності як критично низький. Основними причинами зневіри громадян у реалізації реформ, на думку державних службовців, є невиконання обіцянок керівниками держави та депутатами, корупція, відсутність високої кваліфікації та креативного мислення у більшості державних службовців, відсутність прийнятної для більшості громадян стратегії реформування, популізм, невміння або неспроможність втілити в життя найкращі ідеї, “тяганина” у вирішенні будь-яких справ. Основними заходами долання корупції є: залучення до роботи людей із європейським мисленням, належне фінансове забезпечення державних службовців, суворе та безкомпромісне законодавство, невідворотність покарання за корупцію, прозорість доходів і видатків, виховання у молодшого покоління негативного ставлення до хабарництва, залучення до роботи в органах виконавчої влади представників громадянського суспільства, створення дорадчих органів ЦОВВ, подання позитивної інформації у ЗМІ щодо роботи держслужбовців тощо. Виявлено такі проблеми у сфері комунікацій, як: низька ефективність системи реординаційних комунікацій; нерівномірність рівня розвитку сучасних ІКТ на рівні регіонів; невідповідність рівня компетенцій державних службовців рівню розвитку сучасних ІКТ та зростаючому ускладненню технологій; відсутність уніфікованої структури комунікативних підрозділів; невизначеність правових та організаційних засад функціонування інформаційних підрозділів, їх завдань та функції в органі державної влади; несистемність міжвідомчої взаємодії; відсутність довгострокового стратегічного комунікативного планування; невідповідність сучасних програм підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців у сфері урядових комунікацій. Визначено, що удосконалення соціокомунікативного механізму лежить в суб’єктній (долання комунікативної некомпетентності державних службовців) та об’єктній (розвиток сучасних ІКТ, матеріально-технічне забезпечення, усунення комунікативних обмежень на рівні регіонів тощо) площинах. Крім того, розбудова ефективної системи державних комунікацій потребує усунення дисбалансу між суб’єктним й об’єктним аспектами комунікативної діяльності в системі державної служби, а також усунення даного дисбалансу між регіонами України. Він полягає в тому, що рівень кваліфікації трудових ресурсів державної служби відстає від темпів розвитку сучасних ІКТ. Установлено, що демократизація суспільних відносин і розбудова відкритої для суспільства системи державної служби вимагає підвищення рівня комунікативних компетенцій державних службовців як одного з чинників забезпечення ефективності функціонування системи державного управління. Установлено, що усунення дисбалансу між суб’єктним та об’єктним аспектами комунікативної діяльності в системі державної служби потребує нормативно-законодавчого забезпечення розвитку компетенцій державних службовців у сфері ІКТ, впровадження відповідних освітніх програм, збільшення обсягу підготовки державних службовців у сфері ІКТ, розвиток загальнодержавних програм підвищення рівня грамотності щодо застосування сучасних інформаційних технологій, прискорення розвитку ІКТ в регіонах, впровадження відповідних програм технічного та програмного забезпечення регіонів, фінансова підтримка.
The dissertation summarizes the theoretical principles and justifies the priority directions and instruments for improving the mechanism of reforming the civil service of Ukraine. The approaches to the study of the civil service as a social institution are analyzed, the principles of its functioning a determined, the approaches to the interpretation of the notion “communication” in the field of public administration are defined, the reformation mechanism and the management mechanism of the civil service functioning are determined; the foreign experience of the civil service institute organization and functioning is considered. The analysis of scientific literature on the issue under research showed that the civil service institute is a complex phenomenon that can be considered from the point of view of legal, organizational, economic, cultural, professional, moral and ethical, and socio-communicative aspects. There are two main approaches to the definition of civil service – activity-related and institutional. It is proved that the consideration of the civil service as a social institution gives an opportunity to take a broader look at this phenomenon and assess its role and significance in the system of social relations. It has been established that the social nature of the civil service manifests itself in the fact that it is a reflection of social relations, affects the formation of legal consciousness and is an indicator and carrier of existing values. At the same time, the state service as an instrument of power implementation is intended to ensure not only the fulfillment of the state functions and tasks, but also to promote the building of democratic and civil society, to protect the rights and interests of citizens. The author introduces her interpretation of the civil service as a social institution, which in its multidimensional aspect acts as an intermediate link between the state and the public, acts as an instrument for the state policy implementation and a communication channel between the state and society, has to function on the basis of openness and partnership with the public in order to ensure democracy, effective reforms’ implementation, confidence-building and sustainable development of the state and society. It is established that achievement of the efficientcivil service functioning is possible in the conditions of an effective management mechanism formation, which is a management system consisting of institutional, organizational, economic and socio-communicative mechanisms. It includes a set of norms, methods, tools, and measures regulating all aspects of the civil service functioning and is aimed at ensuring the effective performance of state functions, providing high-quality administrative services to the population, establishing an effective communication system with the public, strengthening public confidence, and providing sustainable development of the state. Given the orientation of the Ukrainian public administration system to European standards of management, organization and functioning of the civil service, the necessity of having an effective mechanism for reforming the civil service institution has been established. It is determined that the mechanism of the civil service institute reformation is aimed at ensuring the adaptation of institutional, organizational, economic and socio-communicative mechanisms functioning to the challenges of the internal and external environment; functions on the basis of flexibility and orientation to the latest and most effective technologies in the system of public administration; is oriented to sustainable development of public administration. It is proved that the reform of the civil service in Ukraine should be aimed primarily at establishing effective communication both within the civil service (horizontal, vertical levels of government) and with the external environment (public, government officials of Ukrainian and foreign states, organizations, enterprises, etc.). The analysis of scientific literature on communication in the system of public administration and civil service has made it possible to conclude that the concept of communication is disclosed by scientists in three main aspects: from the standpoint of information interaction, interactive (communicative interaction of state authorities with each other, interaction within a certain bureaucratic system, their interaction with the subjects of civil society), management interaction (directed to the formation of control signals sent by a certain public authority and feedback receipt from the regulated system). The necessity of combining these three approaches into the one that most fully defines the essence of “communication in the system of civil service” is substantiated. This concept is interpreted as social interaction of the civil service with institutes of civil society and actors of managerial influence (civil servants, state bodies, and structures), which is implemented through institutionalized and informal channels of communication; is based on traditional and newest tools and forms of interaction; is aimed at informing, reaching consensus, resolving conflicts, building trust and ensuring the stability of the civil service and society in general construction and functioning on the basis of a common system of values. The emphasis is layed on the use of social networks as one of the tools of communication between civil servants and citizens, which will help to spread ideas, thoughts, and government projects and to increase the level of confidence in government. The necessity of the state control and elaboration of standards of civil servants’ work with social networks is indicated in an effort to prevent undermining of image, prestige, level of public confidence in power in case of providing false, unethical information or incompetent comment by a civil servant. The foreign experience of the civil service institute organization and functioning generalized, which gave an opportunity to determine the general conditions for the effective functioning of such an institution irrespective of the model (in particular, the continental, Asian, and Anglo-Saxon models are investigated). It has been established that selection of competent and skilled personnel should be put in the basis of the civil service system functioning; the material remuneration of civil servants as an integral part of the confirmation of their social status should preferably correspond to the level of wages in the private sector. In addition, wages should be based on the level of qualification, efficiency and experience of a civil servant. Career development mechanisms should also be based on merit and effectiveness and be an integral part of the staffing policy. The foreign experience of anti-corruption policy shows that defeating corruption is possible in the face of raising potential costs and reducing the potential benefits of engaging in corruption through establishment of a clear legal framework, maximum openness to society and availability of political leadership of the government. Therefore, implementation of the e-governance system is one of the government's efforts to prevent corruption in the civil service system. Activities of the institutional, organizational, economic and socio-communicative mechanisms of the civil service institute functioning have been analyzed as well as the principles of their functioning, the main drawbacks have been revealed, the model of the civil service communicative mechanism formation has been developed. The analysis of the regulatory framework related to the organization, functioning and management of the civil service system made it possible to conclude that the mechanisms for managing its functioning were generally formed. It was established that the adoption of the new Law of Ukraine “On Civil Service” № 889-VIII of December 10, 2015 led to positive changes in the direction of reforming the civil service of Ukraine. At the same time, it has been proved that there is a need for further regulation of the following issues: parties of the competition commissions, the formation of the civil service personnel reserve, the creation of an additional incentive system for candidates for civil service positions in local self-government bodies, the procedures for conducting a competition for civil service positions, resolving the issue of political impartiality of public officers. The study of the effectiveness of organizational and economic mechanisms of the civil service functioning has shown that it is desirable to increase attention to the issues of financial provision of institutional development and to conduct applied research in order to improve the civil service institute. On the basis of the analysis of the institutional mechanism, a wide range of forms and types of public participation in the management of state affairs and forms of interaction was established. The restrictions on the implementation of the right of citizens to participate in the management of public affairs have been identified. It is established that the main obstacles to effective communication in the system of state power are the imperfection and limitations of the regulatory framework, the lack of a unified communicative strategy, standards of information interaction between authorities and the public, the unified structure of communicative units as well as legal and organizational principles of information units’ operation. Based on the analysis and detected shortcomings in the functioning of the civil service communication system, it became possible to elaborate a socio-communicative mechanism for the development of civil service, the implementation of which involves systematic interaction within the system of public administration and with the external environment; subordination to a single communicative strategy; monitoring and control of communicative interaction results; weakening of the political basis of the civil service communicative system functioning. It has been established that the main principles of the formation of a socio-communicative mechanism should be: flexibility, rapid adaptation to changes in the political and socio-economic environment, scientific basis, compliance of technical support to the volume and content of information flows, focus on the most effective technologies of public administration, unity of approach to communications; political negligence. The expediency of using sociological research as one of the tools for establishing effective communication in the civil service system is substantiated; ways and directions for improvement of the socio-communicative mechanism of the civil service of Ukraine are proposed. In the course of our sociological research aimed at elucidating civil servants’ assessment of reformation of the civil service of Ukraine, it was established that: the assessment of the prestige level of a civil servant's position correlates with the category of his or her position; civil servants positively evaluate the impact of the new Law of Ukraine "On State service" on the further development of the civil service as a service institute. The foundation for the establishment of partnership relations between the state and society is corruption overcoming, information transparency of the public service and higher salaries to civil servants. According to respondents, the main reason for corruption in the civil service system is the desire to compensate for low wages and lack of fear of the corruption consequences. Most civil servants feel that there is a need to expand the range of advanced training activities. In general, there is a negative attitude towards attracting foreign specialists to work in public administration. At the same time, public officials assess the level of public confidence in their activities as critically low. In the opinion of civil servants, the main reasons for citizens’ disenchantment with reforms’ implementation are unfulfilled promises by the state leaders and deputies, corruption, lack of high qualification and creative thinking in the majority of civil servants, the lack of a strategy for reforms acceptable to most citizens, populism, inability or inconsistency to put into practice the best ideas, “procrastination” in solving any issues. The main measures to overcome corruption are: involvement of people with European thinking in work, adequate financial support for civil servants, strict and uncompromising legislation, inevitability of punishment for corruption, transparency of incomes and expenditures, education in the younger generation of negative attitude to bribery, involvement of civil society representatives in work in executive bodies, creation of advisory bodies of the CEB, the provision of positive information in the media on the work of civil servants, etc. The following problems in the field of communications were identified: low efficiency of the system of reordinating communication, uneven level of development of modern ICTs at the regional level, inconsistency of civil servants’ competence with the level of modern ICT development and the growing complication of technologies, absence of unified structure of communicative units, uncertainty of legal and organizational principles of information divisions’ functioning as well as their tasks and functions in the body of state power, irregular interagency interaction, lack of long-term strategic communication planning, mismatch of modern schooling programs and training of civil servants in government communications. It is determined that the improvement of the socio-communicative mechanism lies in the subject (overcoming the communicative incompetence of civil servants) and the object (the development of modern ICT, material and technical support, elimination of communicative constraints at the regional level, etc.) areas. In addition, the development of an effective system of state communications requires elimination of imbalance between the subject and object aspects of communicative activity in the civil service system, as well as the elimination of this imbalance between Ukrainian regions. It lies in the fact that the level of qualification of the civil service labor resources lags behind the pace of modern ICTs’ development. It has been established that the democratization of public relations and development of a civil service system that is open to the public requires an increase in the level of communicative competence of civil servants as one of the factors ensuring the effective functioning of the public administration system. It is determined that eliminating the imbalance between the subject and object aspects of communicative activity in the civil service system requires regulatory and legislative support for the development of civil servants’ competences in the field of ICT, implementation of relevant educational programs, increase of ICT courses for civil servants, development of national programs raising the level of literacy with regard to the use of modern information technologies, accelerating the ICT development in the regions, introduction of relevant programs for technical and software provison in regions, and financial support.

Однією з найбільш актуаль¬них тем вітчизняної правової науки на сучасному етапі є проблема формування та розбудови національної пробації в України. Слід відзначити, що 5 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про пробацію» (далі - Закон) Даний закон визначає на-ціональну модель пробації, яку розроблено з урахуванням стандартів пробації, викладених у Рекомендації CM/Rec(2010)l Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про Правила Ради Європи про пробацію. При цьому доводиться констатувати, що в процесі практичної реалізації положень Закону, а також іншого законо¬давства, що регулює правові основи пробації, виникають проблемні питання, які негативно впливають на ефективність роботи служби пробації, ускладнюють процес до¬сягнення мети пробації тощо.
Одной из наиболее актуаль¬них тем отечественной правовой науки на современном этапе является проблема формирования и развития национальной пробации в Украине. Следует отметить, что 5 февраля 2015 Верховной Радой Украины принят Закон Украины «О пробации» (далее - Закон) Данный закон определяет на-нальных модель пробации, разработанной с учетом стандартов пробации, изложенных в Рекомендации CM / Rec (2010) l Комитета министров Совета Европы государствам-членам о Правилах Совета Европы о пробации. При этом приходится констатировать, что в процессе практической реализации положений Закона, а также другого законо¬давства, регулирующего правовые основы пробации, возникают проблемные вопросы, которые негативно влияют на эффективность работы службы пробации, затрудняют процесс досягнення цели пробации и тому подобное.
One of the most urgent topics of domestic legal science at the present stage is the problem of formation and development of a national probation in Ukraine. It should be noted that on February 5, 2015, the Verkhovna Rada of Ukraine adopted the Law of Ukraine "On Probation" (hereinafter referred to as the Law). This law defines a national model of probation, which is developed taking into account the standards of probation set forth in Recommendation CM / Rec (2010) Council of Europe Ministers on the Council of Europe Rules on Probation. It should be noted that in the process of practical implementation of the provisions of the Law, as well as other legislation regulating the legal basis of probation, there are problematic issues that negatively affect the efficiency of the service of probation, complicate the process of achieving the purpose of probation, etc.

Впровадження систем управлінського контролю викликано не тільки виробничими потребами, а й бажанням власників відслідковувати рівень доходів та витрат та мати повне уявлення про реальне фінансове становище у реальному режимі для проведення процесу планування та прийняття управлінських рішень. Виробництво повинно функціонувати як налагоджений механізм, а для цього потрібно постійно діюча система, що дозволяє відстежувати інформацію про господарські операції, вартість продукції, виробничі витрати і рентабельність виробництва в цілому. Також, необхідність отримати оперативну інформацію про витрати та доходи обумовлена зростанням накладних витрат (наприклад, витрати на дистрибуцію та збут), які досить суттєво впливають на економічні показники. Особливо, це стосується випадків функціонування підприємств із великими за об’ємами виробництв та зовнішніх ринків, коли загальні витрати на реалізацію набагато перевищують можливі виробничі аналогічні витрати.

Розглянуто основні організаційно-економічні аспекти управління конкурентоспроможністю суб'єктів господарювання: визначення конкуренції, ключових складових оцінки конкурентоспроможності підприємств, види цінової конкуренції, конкурентні переваги.

Таким чином, назріла необхідність знайти відповідні інструменти стимулювання сталого сільськогосподарського землекористування, що сприятиме збереженню родючості ґрунтів. Особливо велике значення такі заходи та інструменти мають в умовах запровадження ринку сільськогосподарських земель. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/31357

Мабуть жодне суспільне явище, крім наркоманії, не приносить стільки шкоди суспільству, сім’ї та й самій людині, як алкоголізм. Алкоголіки, як правило, люди не багаті. В умовах, коли легальні спиртні напої дорожчають найвищими темпами з усіх продуктів, кошти на їх придбання, зазвичай, відсутні. Алкоголіки змушені задовольняти свої хворобливі потреби спиртними напоями домашнього виготовлення – самогоном. За його якість не несе відповідальність жоден виробник, що й призводить до трагічних наслідків: тяжких хвороб, а то й передчасної смерті. Крім того, продаж нелегального алкоголю підриває доходи держави, котрі значною мірою формуються з акцизного збору з алкоголю легального.

Теоретико-організаційні аспекти формування сучасної податкової системи ґрунтуються на понятті податку, його функцій, дотриманні основоположних принципів оподаткування з метою вибору й забезпечення економічно обґрунтованої податкової політики держави.

У дисертації обгрунтовано теоретичні інтерпретації формування корупційної поведінки правоохоронця, антикорупційної діагностики особового складу та визначена типологізація правопорушників серед посадових осіб правоохоронних органів. Запропоновано використання основних принципів проактивного управління персоналом правоохоронних органів для протидії та запобігання корупції в правоохоронних органах та розроблено проект антикорупційної програми в правоохоронних органах на період 2016-2017 pp., яка дозволить забезпечити узгоджене застосування правових, економічних, освітніх, виховних, організаційних та інших заходів щодо запобігання корупції у правоохоронних органах для досягнення найбільшої ефективності запобіжних заходів, відповідальності та відшкодування шкоди, заподіяної корупційними правопорушеннями.
The dissertation lays groiinds to theoretical interpretation of the forming of law enforcement official’s corrupt behavior, anti-corruption diagnostic of personnel, and proposes the typology of law-breakers among law enforcement officials. It proposes implementation of personnel proactive management basic principles to combat and prevent corruption in law enforcement bodies, and developed a draft of anti-corruption program in law enforcement bodies for the period of 2016-2017, which will enable consistent application of legal, economic, educational, instructional, organizational and other measures to prevent corruption in law enforcement bodies, to achieve the best effectiveness of preventive measures, liability, and compensation of corruption caused damage.

У статті розглядається світовий досвід реформування державного апарату. Аналізується реформування державного управління. Особлива увага приділяється адміністративній та бюджетній реформі, а також реформуванні державної служби
В статье рассматривается мировой опыт реформирования государственного аппарата. Анализируется реформирование государственного управления. Особое внимание уделяется административной и бюджетной реформе, а также реформированию государственной службы
The article examines the world experience of reforming the state apparatus. Reform of public administration is analyzed. Special attention is paid to administrative and budgetary reform, as well as civil service reform

Проаналізовано розповсюдженість внутрішньолікарняного інфікування туберкульозом у Дніпропетровській області та визначити рівень знань середнього медичного персоналу щодо профілактики нозокоміального туберкульозу.

Необхідність реформи правоохоронної системи України визнається всіма зацікавленими сторонами: суспільством, політиками, правоохоронцями. Діяльність відомств, покликаних захищати права громадян – міліції, прокуратури, СБУ, судів – викликає справедливу критику. Відповідно, реформування системи правоохоронних органів має відбуватися в комплексі реформ сектору безпеки і оборони та торкнутися всіх інститутів, що забезпечують виконання правоохоронних функцій держави – як суб’єктів, так і об’єктів реформування.
Необходимость реформы правоохранительной системы Украины признается всеми заинтересованными сторонами: обществом, политиками, правоохранителями. Деятельность ведомств, призванных защищать права граждан - милиции, прокуратуры, СБУ, судов - вызывает справедливую критику. Соответственно, реформирования системы правоохранительных органов должно происходить в комплексе реформ сектора безопасности и обороны и коснуться всех институтов, обеспечивающих выполнение правоохранительных функций государства - как субъектов, так и объектов реформирования.
The need for reform of the Ukrainian law-enforcement system is recognized by all stakeholders: society, politicians and law-enforcers. The activities of the departments aimed at protecting the rights of citizens - the police, prosecutors, the SBU, the courts - are fairly criticized. Accordingly, the reform of the law enforcement system should take place in the complex of reforms in the security and defense sector and should touch on all the institutions that ensure the enforcement of the law enforcement functions of the state - both actors and objects of reform.

Цілісна і скоординована взаємодія правоохоронних органів не може існувати без належного рівня забезпечення управлінської та штатної роботи в таких органах, а, відповідно, повинна мати комплексне та досконале правове забезпечення з метою досягнення основної мети правоохоронної діяльності в цілому – охорони та захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів суспільства та держави.

Метою дипломної роботи є дослідження організаційно-технічних та методологічних аспектів облікової політики підприємства, розробка рекомендацій щодо її удосконалення.
The aim of the thesis is to study the organizational, technical and methodological aspects of the accounting policies of the enterprise, development of recommendations for improvement.

Розглянуті принципи що складають систему загальних правил організації, функціонування та регулювання біржового ринку похідних цінних паперів , яка відображує об’єктивну логіку становлення й подальшого розвитку біржового ринку.
The principles of the system of general rules of organization, functioning and regulation of the stock market of derivative securities, which reflects the objective logic of the formation and further development of the stock market, are considered.

1. Chodorow-Reich, Gabriel, Plamen T. Nenov, and Alp Simsek. 2021. "Stock Market Wealth and the Real Economy: A Local Labor Market Approach." American Economic Review, 111 (5): 1613-57. DOI: 10.1257/aer.20200208. 2. Кузнєцова М. А., Гуйгова Ю. І. Розвиток та впровадження інноваційних банківських послуг в Україні. Ефективна економіка. 2020. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8088. DOI: 10.32702/2307-2105- 2020.8.50 (дата звернення: 02.12.2021). 3. Сидорук І. С. Перспективи розвитку новітніх послуг комерційних банків України. Науковий блог Національного університету “Острозька академія”. URL: https://naub.oa.edu.ua/2014/perspektyvyrozvytku-novitnih-posluh- komertsijnyh-bankiv-ukrajiny/ (дата звернення: 03.12.2021). 4. Небанківські фінансові установи розкриватимуть клієнтам більше інформації – затверджено нове положення. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nebankivski-finansovi-ustanovi-rozkrivatimut- kliyentam-bilshe-informatsiyi--zatverdjeno-nove-polojennya (дата звернення: 02.12.2021). 5. Краснова І.В., Примостка Л.О, Лавренюк В.В. Кліматичні ризики у фінансовому бізнесі. Проблеми економіки. 2021. №3 (49). C. 140–146. 6. Maynard Nick. Digital Banking. Deep Dive Data & Forecasting 2020-2024. URL: https://www.juniperresearch.com/researchstore/fintech-payments/digital- banking-trends-report/market-sizing-forecasting/deep-dive-data-forecasting (дата звернення: 03.12.2021). 7. Українці дедалі більше віддають перевагу cashless-розрахункам. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/ukrayintsi-dedali-bilshe-viddayut-perevagu- cashless-rozrahunkam (дата звернення: 03.12.2021). 8. Небанківські фінансові установи удосконалять кредитні договори. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nebankivski-finansovi-ustanovi-udoskonalyat- kreditni-dogovori (дата звернення: 02.12.2021).
Співпраця банків і спеціалізованих небанківських компаній може на практиці реалізуватися в різних формах, що пояснюється різними інтересами, які переслідують їх учасники. Вибір банками конкретної, найбільш доцільної форми співпраці із небанківськими компаніями залежить від економічної ситуації в країні, особливостей чинного законодавства, системи оподаткування, поведінки інших фінансових посередників, стратегії та тактики ведення банками власного бізнесу.

На сучасному етапі трансформування і реформування національної економіки, рівень розвитку підприємницьких структур значною мірою залежить від використання сучасних управлінських технологій та побудови ефективних систем управління на підприємствах.

Доступ до роботи тільки на території бібліотеки ОНЕУ, для переходу натисніть на посилання нижче
Метою є розробка та обґрунтування практичних рекомендацій організаційно-економічного характеру, спрямованих на вдосконалення функціонування глемпінгу «MANDRA Zatoka». У роботі розглянуто сутність та види глемпінгів, основні переваги їх створення та особливості функціонування. Досліджено організаційно-економічні аспекти функціонування глемпінгів Одеського регіону на прикладі глемпінгу «MANDRA Zatoka». Проаналізовано основні показники виробничо-економічної діяльності глемпінгу «MANDRA Zatoka». Зроблено оцінку його конкурентної позиції на ринку послуг глемпінгів Одеського регіону. За результатами дослідження сформульовані перспективні напрямки розвитку глемпінгів в Одеському регіоні, розроблені конкретні пропозицій для глемпінгу «MANDRA Zatoka» та зроблено економічне обґрунтування окремих пропонованих заходів.
The aim is to develop and substantiate practical recommendations of organizational and economic nature, aimed at improving the functioning of glamping "Mandra Zatoka". The essence and types of glampings, the main advantages of their creation and features of functioning are considered in the work. The organizational and economic aspects of the functioning of glampings in the Odessa region are studied on the example of glamping "MANDRA Zatoka". The main indicators of production and economic activity of glamping "MANDRA Zatoka" are analyzed. An assessment of its competitive position in the market of glamping services in the Odessa region. According to the results of the research, perspective directions of glamping development in Odesa region are formulated, concrete proposals for glamping “MANDRA Zatoka” are developed and the economic substantiation of some offered measures is made.

Згідно статті 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» банк самостійно має визначати облікову політику, обирати систему бухгалтерського обліку, розробляти систему та форму управлінського обліку, звітності та контролю операцій, визначати права працівників на підпис бухгалтерських документів, затверджувати правила документообігу та технології обробки облікової інформації.

Протягом останніх років стан здоров’я населення значно погіршився. За даними соціологічних досліджень, які проведені у минулому році, 90% населення України не задоволені медичним обслуговуванням. Реформування галузі охорони здоров’я потребує компетентного управління, зацікавленості держави, суспільства та особисто кожної людини. Впровадження засад сімейної медицини є одним із головних моментів реформування систем охорони здоров’я. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32833

Банківська система є важливою складовою фінансово-кредитної системи держави, стратегічна роль якої зумовлена такими функціями: залучення заощаджень населення, контроль за дисципліною у витрачанні коштів, гармонізація системи платежів в економіці. Виконуючи ці функції в процесі своєї поточної діяльності, банки тим самим реалізують економічні інтереси суспільства.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV визначає систему органів державної реєстрації прав: 1) Міністерство юстиції України (надалі – Мін’юст); 2) центральний орган виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; 3) органи державної реєстрації прав утворені Мін’юстом. Закон визначив держателем Державного реєстру прав центральний орган виконавчої влади що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, адміністратором Державного реєстру прав державне підприємство що здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних Державного реєстру прав [1].

Кваліфікаційна робота магістра складається з трьох розділів. Об’єкт дослідження - процес фізичного виховання студентів ЗВО з порушеннями психофізичного розвитку. У роботі розглядаються: проблема організації фізичного виховання студентів ЗВО з порушеннями психофізичного розвитку ; визначити та обґрунтувати психолого-педагогічні умови процесу організації фізичного виховання студентів ЗВО з порушеннями психофізичного розвитку; розроблена та апробована програма фізичного виховання студентів з порушеннями психофізичного розвитку. Проаналізовано ступінь наукової розробленості особливостей організації процесу фізичного виховання студентів ЗВО з порушеннями психофізичного розвитку Запропоновано педагогічні умови процесу організації фізичного виховання студентів ЗВО з порушеннями психофізичного розвитку.