Academic literature on the topic 'Окиснювач'

Представлено результати термодинамічних розрахунків залежностей температури та складу продуктів згоряння піротехнічних сумішей з порошків магнію та нітрату калію від коефіцієнта надлишку окиснювача α = 0,1…3,0, величини органічної добавки e = 5…20 % і зовнішнього тиску Р = 105…3*107 Па, що визначають вибухонебезпечні режими їх згоряння. Дослідження проводилися за допомогою методів термодинамічного аналізу процесів горіння сумішей з урахуванням фазової нерівноважності їх продуктів згоряння. За даними термодинамічного розрахунку температура продуктів згоряння істотно залежить від коефіцієнта надлишку окиснювача в суміші та тиску і має максимум. З даних термодинамічних розрахунків температури продуктів згоряння сумішей магній + нітрат калію + парафін, стеарин, нафталін, антрацен випливає, що введення добавок розглядуваних органічних речовин у суміш магнію з нітратом натрію не призводить до істотної зміни загального характеру залежності температури продуктів згоряння від коефіцієнта надлишку окиснювача і тиску для подвійної суміші.

Встановлено механізм горіння двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, згідно з яким процес перетворення вихідної суміші у продуктах згоряння є стаціонарним, одновимірним і протікає у трьох зонах: прогрітий шар у конденсованій фазі суміші; реакційна зона конденсованої фази суміші; зона полум’я (зона тепловиділення газової фази). Розроблено модель горіння сумішей, яка враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дає змогу більш точно (відносну похибку знижено до 7… 9 % замість 10…15 % у наявних моделей) визначати критичні діапазони зміни швидкості горіння сумішей в умовах зовнішніх термічних дій, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування піротехнічних виробів. Метою роботи є встановлення механізму горіння двокомпонентних ущільнених сумішей з порошків магнію та алюмінію з оксидами металів та розробка моделі їх горіння для визначення критичних діапазонів зміни швидкості горіння сумішей з врахуванням впливу зовнішніх термічних дій. Проведений аналіз експериментальних відомостей про фізико-хімічні процеси, що протікають у різних зонах горіння розглядуваних сумішей дозволяє встановити механізм їх горіння згідно якому про¬цес перетворення вихідної суміші в продукти згоряння в першому наближенні є стаціонарним, одновимірним і протікає в наступних трьох найхарактерніших зонах. Зона I – прогрітий шар в конденсованій фазі суміші, де можна знехтувати хімічними перетвореннями. Зона II – реакційна зона конденсованої фази суміші, в якій тверда суміш перетворюється в газ, що містить окремі частинки металу. В межах цієї зони відбувається розкладання окиснювача і енергійне окиснення частинок ме¬талевого пального. Спалахування частинок металу відбувається на поверхні горіння. Більша частина частинок металу, що спалахнули, в результаті їх агломерації затримується на поверхні горіння аж до їх повного згоряння. Тепло від частинок металу, що згоряють, передається у глибину конденсованої фази. Зона III – зона тепловиділення газової фази. В цій зоні дисперговані частинки металевого пального згоряють в дифузійному режимі в потоці продуктів розкладання окиснювача. Тепло, що виділяється, шляхом теплопровідності і радіації передається у конденсовану фазу. Розроблено модель горіння ущільнених двокомпонентних сумішей з порошків магнію, алюмінію та оксидів металів, яка на відміну від існуючих моделей піротехнічних нітратно-металевих сумішей, враховує кінетичні характеристики термічного розкладання окиснювача та високотемпературного окиснення, займання та горіння частинок металу у продуктах розкладання, що дозволяє більш точно (відносну похибку знижено до 7…9 % замість 10…15 % у існуючих моделей) розраховувати залежності швидкості горіння сумішей від підвищених температур нагріву та зовнішніх тисків для різних значень технологічних параметрів (співвідношення компонентів, дисперсності металевого пального, природи металу та окиснювача та ін.) та визначати її критичні діапазони зміни у цих умовах, перевищення яких призводить до прискорення процесу горіння сумішей та пожежовибухонебезпечного руйнування виробів. Ключові слова: пожежна безпека, піротехнічні суміші, термічні дії, процеси горіння, моделі горіння металізованих конденсованих систем.

Відомо, що пластова вода є джерелом цінних мікроелементів, а саме йоду та брому. Підтверджено, що йод і бром ‒ продукт єдиного процесу трансформації органічної речовини, що відбувається при високих температурах і тисках. Для визначення вмісту йоду застосовано йодометричне визначення з використанням гіпохлориту як окиснювача. Цей метод дозволяє визначити кількість іонів йоду з точністю до 0,02 мг в аналізованому об’ємі води без підготовки. Установлено, що пластові води приурочені до пісковиків глибиною від 3 ‒ 14 до 30 м. Води представлено у вигляді розсолів. Визначено, що пластові води Чижівського та Більського родовищ можуть бути віднесені до йодо-бромного типу (бром, який складає щонайменше 25,0 мг/л, йод ‒ принаймні 5,0 мг/л). Згідно з дослідженням вод Серпухівського горизонту Чижівського родовища, виявлено експоненціальну залежність між середнім умістом йоду та вмістом солей у пластових водах свердловин № 39, 50 Чижівського родовища. Вивчено пластові води Більського родовища. Серпухівські відкладення товщиною 200 м представлено щільними пісковиками та алевролітами. У пластових водах свердловин 104 і 105 виявлено бром, йод у кількостях, доцільних для промислового видобутку. Пластова вода має мінералізацію близько176 г л. Дослідження показали, що води Чижівського й Більського родовищ можуть бути використані для промислового вилучення йоду та брому, оскільки вміст йоду перевищує 10 мг/л, а вміст брому досягає 599 мг/л. З’ясовано, що ці пластові води є цінною сировиною для вилучення корисних мікроелементів, які зараз втрачаються.

Вивчено санітарно-гігієнічні показники якості води із джерела водопостачання розташованого врайоні молочнотоварної ферми та свиноферми, яка використовується для напування тварин в одно-му із господарств південної біогеохімічної зони України. Метою дослідження було дослідити якістьта стан джерела водопостачання, а також встановити чинники та механізми, які впливають наформування її мінерального складу. Проби води відбирали із двох точок (шахтний колодязь і напувал-ка) посезонно відповідно до методики. Оцінку води щодо її якості та безпечності проводили відпо-відно до вимог Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеноїдля споживання людиною» (ДСанПін 2.2.4.–171–10). За результатами наших досліджень встановле-но низку порушень санітарних вимог до вододжерела. Також не дотримано кордони поясів зон сані-тарної охорони, що запобігають забрудненню водоносного шару. Незадовільний санітарний та тех-нічний стан системи водопостачання, їх тривала експлуатація сприяють погіршенню якості води вгосподарстві. Встановлено, що за органолептичними характеристиками вода була доброякісною, амікробіологічні показники не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам. Загальна кількість мезофі-льних аеробних і факультативно анаеробних мікроорганізмів у воді перевищувала допустимі значен-ня в 1,1–1,2 рази у джерелі водопостачання та в 4,0–4,7 разів у напувалці. Концентрації Нітрогенуамонійного та нітритів у пробах води була в межах нормованих величин. Вміст нітратів у воді буввисоким протягом всього періоду досліджень, і перевищував гранично допустиму концентрацію(ГДК 50 мг N/дм3) у 2,1–3,9 рази. Вміст органічних речовин за показником перманганатної окиснюва-ності був у межах від 2,4 до 6,8 мг О/дм3 у різні періоди досліджень (ГДК≤5,0 мг О/дм3). Загальнажорсткість досліджуваної води була високою, і становила від 8,1 до 9,4 мг екв/дм3 упродовж періо-ду досліджень. Рівень загальної мінералізації води впродовж року становив від 927,0 до1498,0 мг/дм3, а найвищий її показник був улітку. Концентрація іонів Кальцію у воді була підвищеноюв усі періоди досліджень (150,3–160,3 мг/дм3). Уміст іонів Магнію, Калію та Натрію не виходив замежі регламентованих величин. Вміст хлоридів і сульфатів у воді також не перевищував допусти-мих значень. Проведеними дослідженнями було встановлено мікроелементний склад води. Концент-рація Плюмбуму, Кадмію, Арсену, Меркурію, Купруму, Цинку, Феруму, Кобальту була незначною.Вміст Мангану у воді перевищував у 1,5–3,8 рази нормативні значення, найвищу його концентраціювідмічали в зимово-весняний період. Порушення екологічного стану в зоні розташування тваринниць-ких ферм та прилеглих до них територій сприяє забрудненню ґрунтових і поверхневих вод. Відсут-ність зони санітарної охорони джерела водопостачання, незадовільний санітарно-технічний станводопровідної мережі в господарстві є причиною бактеріального забруднення води.