Journal articles on the topic 'Одесса'
To see the other types of publications on this topic, follow the link: Одесса.
Create a spot-on reference in APA, MLA, Chicago, Harvard, and other styles
Consult the top 50 journal articles for your research on the topic 'Одесса.'
Next to every source in the list of references, there is an 'Add to bibliography' button. Press on it, and we will generate automatically the bibliographic reference to the chosen work in the citation style you need: APA, MLA, Harvard, Chicago, Vancouver, etc.
You can also download the full text of the academic publication as pdf and read online its abstract whenever available in the metadata.
Browse journal articles on a wide variety of disciplines and organise your bibliography correctly.
1
Stoianov, A. N., and T. N. Muratova. "Становление и развитие одесской неврологии." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, no. 7.77 (December 1, 2015): 149–55. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.7.77.2015.78160.
Full text
2
Kiyanskaya, Oksana I., and David M. Feldman. "ODESSA IN PUBLICIST WORKS BY NATALIA LOGUNOVA." RSUH/RGGU Bulletin. "Literary Theory. Linguistics. Cultural Studies" Series, no. 6 (2020): 113–23. http://dx.doi.org/10.28995/2686-7249-2020-6-113-123.
Full textAbstract:
This article is the third in a series of publications devoted to the biography and journalistic work of the Russian emigrant writer N.A. Logunova. The article describes the place of Odessa in her work, analyzes her journalistic work “We are from Odessa”, published in the emigrant press in the second half of 1950s. It is assumed that the authors of the article in the future will continue publishing and commenting Logunova’s journalistic texts about Odessa.
3
Войцева, Елена Андреевна. "Лингвокультурная интепретация одесских мифологем в киноповести Эфраима Севелы Одесса-мама." Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Rzeszowskiego. Seria Filologiczna. Glottodydaktyka 12 (2021): 56–65. http://dx.doi.org/10.15584/znurglotto.2021.12.5.
Full textAbstract:
This article dwells upon linguacultural specificity of Odessa mythologems. They function as sample and initial basis for creating a mythological portrayal of Odessa, also of personages, statements, situations in the film story Odessa-mama by Efraim Sevela (1971–1988), that was based on I. Babel’s Odessa stories. In the text under analysis fixed Odessa mythologems form a storyline, that has conceptual and precedential meaning.
4
Brilev, Denis. "На пути в Мекку: Одесса как общеимперский центр мусульманского паломничества." Islamology 10, no. 1 (December 31, 2020): 130. http://dx.doi.org/10.24848/islmlg.10.1.08.
Full textAbstract:
The article considers Odessa's role as a key transport hub in the pilgrimage route of Russian Muslims. The author demonstrates how the Hajj industry infrastructure developed in Odessa throughout the 19 — early 20 centuries and how it affected the formation of the local Muslim community. The pilgrimage infrastructure of Odessa formed in the pre-revolutionary period was used in the Soviet era to carry out the Hajj of 1927, which overall had a positive effect on the policy of the Soviet government towards pilgrims.
5
Лисенкова, Татьяна Игоревна, and Светлана Ивановна Яковлева. "ODESSA: NATIONAL AND INTERNATIONAL TOURIST CENTER." Вестник Тверского государственного университета. Серия: География и геоэкология, no. 2(30) (October 30, 2020): 60–70. http://dx.doi.org/10.26456/2226-7719-2020-2-60-70.
Full textAbstract:
Показаны результаты оценки Одессы как центра внутреннего туризма Украины и нового международного центра туризма. Анализируется структура современного туристского потока, специализация и новый инновационный фактор развития - бренд «умного города». Предлагается считать этот бренд элементом современного и перспективного туристского образа города. The results of the assessment of Odessa as a center of domestic tourism of Ukraine and a new international tourism center are shown. The author analyzes the structure of the modern tourist flow, specialization and a new innovative development factor - the brand of the «smart city». It is proposed to consider this brand as an element of the modern and promising tourist image of the city.
6
Воронов, С. И., and А. М. Медведев. "Селекционная и хозяйственная ценность сортимента озимой тритикале Белоруссии и Украины в условиях Подмосковья." Аграрная Россия, no. 10 (October 24, 2023): 8–12. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2023-10-8-12.
Full textAbstract:
При создании новых, более совершенных, чем стандарты, сортов озимой тритикале селекционеры большое внимание уделяют поиску ценного исходного материала. В природно-климатических условиях Подмосковья авторы постоянно осуществляют поиск исходных форм среди обширной мировой коллекции тритикале, включающей в себя около 4 тыс. сортообразцов. Значительный интерес в этом отношении представляют сорта Белоруссии и Украины. Совершенствование новой культуры успешно ведется в Институте растениеводства (Харьков), Селекционно-генетическом институте (Одесса), а также в РУП НПЦ НАН Беларуси. В ФИЦ «Немчиновка» в течение ряда лет испытывали сорта из указанных и других стран. В итоге выделены генотипы, представляющие, большой интерес как при непосредственном использовании в производстве, так и для селекционных целей.
7
KIYANSKAYA, O. I., and D. M. FELDMAN. "A CIVIL WAR IN ODESSA IN NATALYA LONGUNOVA'S MEMOIRS." RUSSIA AND THE CONTEMPORARY WORLD, no. 4 (2019): 127–44. http://dx.doi.org/10.31249/rsm/2019.04.08.
Full text
8
Козлова, Л. А. "Italian Odessa: The Second Homeland of Ambrogio Dagnini, Tenor from Mantova." OPERA MUSICOLOGICA 15 / 4, no. 2023. 15/4 (November 23, 2023): 30–41. http://dx.doi.org/10.26156/om.2023.15.4.002.
Full textAbstract:
Благодаря взлету традиции бельканто в первой половине XIX в. итальянская опера молниеносно завоевала сцены европейских театров. Одессу новая мода завоевала раньше, чем Санкт-Петербург и Москву. Именно в этом городе активно работали многие известные итальянские музыканты. Среди них чрезвычайно привлекательна история старинного мантуанского рода Данини, представители которого впоследствии внесли заметный вклад в развитие отечественных науки и искусства. Основоположник российской ветви семейства тенор Амброджио Данини, приехав в 1840 г. на гастроли в Одессу, обрел в России вторую родину. В статье рассматриваются особенности одесской музыкальной культуры и изменения в ней, произошедшие благодаря деятельности мантуанского певца. Italian opera quickly conquered the scenes of European theaters, due to the rise of the Italian bel canto style in the first half of the 19th century. The new fashion came to Odessa earlier than to St. Petersburg and Moscow. Particularly interesting are the turns in the fate of the Italians who remained in Russia and served for the good of their new Fatherland. Among them is the history of the ancient Mantova family of Dagnini, who subsequently made a significant contribution to the development of domestic science and art. Arriving in 1840 on tour in Odessa, tenor Ambrogio Dagnini, who started the Russian branch of the family, found here his second homeland in Russia. The article studies specifics of the development of the cultural environment in Odessa and changes therein due to the work and art of the singer and his significant influence on the local opera house.
9
Buchatskaja, Julia, and Denis Ermolin. "A Review of P. LOZOVYUK, A. PRIGARIN, A.O., ETNOLOGIYA ODESSY V ISTORICHESKOY I SOVREMENNOY PERSPEKTIVAKH [THE ETHNOLOGY OF ODESSA FROM HISTORICAL AND CONTEMPORARY PERSРECTIVES]. Odessa: Irbis, 2017, 387 pp." Antropologicheskij forum 16, no. 47 (December 2020): 229–40. http://dx.doi.org/10.31250/1815-8870-2020-16-47-229-240.
Full textAbstract:
The reviewed monograph is devoted to the ethnology of Odessa in the broadest sense — from the stages of the formation of individual districts of the city and the image of Odessa in fiction, the press and memoirs, to various aspects of contemporary urban life, such as the functioning of markets, festive culture, the virtual image of the city, or the everyday life of sailors’ wives. The authors of the monograph primarily aim to examine the formation and stages of the evolution of Odessa as a multifaceted city with emphasis on certain subjects of urban everyday life. In the opinion of the reviewers, however, there is practically no analysis of urban spaces in the monograph, in spite of the “successful urbanistic model” of Odessa proposed by the authors. It is also important to emphasize that — with the existing insider knowledge and experience of living in Odessa — the authors of the monograph under review did not fully problematize the described social and cultural reality and the range of modern problems that the city and its inhabitants face with varying degrees of intensity. They thus remain within the comfortable captivity of the so-called “Odessa” myth and, to some extent, end up reproducing rather than deconstructing it through the theoretical tools and methods at their disposal.
10
Вдовиченко, О. "ЗНАЧЕНИЯ ГОРОДА В ЯЗЫКОМ СОЗНАНИИ ЖИТЕЛЕЙ (СЕМАНТИЧЕСКАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКОГО ЭКСПЕРИМЕНТА СО СЛОВОМ «ОДЕССА»)." Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", no. 61 (2019): 60–70. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2019.61.03.
Full textAbstract:
The Aim of the study is to determine the psycholinguistic meaning of the concept of Odesa in the linguistic consciousness of its inhabitants. Research Methods and Sample. The study used a free associative experiment. The subjects were to write five associations on the word "Odesa". A total of 117 respondents, aged 16-57, who live in Odesa, participated in the study. Results. By applying the frequency analysis of associates to the word-stimulus Odessa, the most widespread associations have been analyzed, which reveal the psycholinguistic meaning of the concept "Odessa". Ranks of the most frequent reactions on the whole set of associations and on the first reaction are determined. Semantic groups of associates are analyzed. A meaningful and quantitative analysis of the associates of the resulting semantic groups makes it possible to identify Odesa in the linguistic consciousness of its inhabitants as a maritime tourist city that has a glorious history, beautiful architecture and is a symbol of humor. The comparative analysis of the concept "Odesa" with the concepts "Moscow" and "Kiev" is carried out. Conclusions. From the results of the semantic interpretation of the concept of "Odesa" it follows that this city is associated with the sea, beautiful architectural and glorious history, which is equated with humor and fun. In the associative field of this concept, the largest group of associates was those describing its relationship with nature and the sea. A significant group of peripheral and single reactions consisted of tokens related to the associative field of architectural and historical topics. Unlike metropolitan cities, Odesa has no signs of a metropolis and infrastructure center in the linguistic picture of the world of its citizens.
11
Колосюк, Анатолий, Елена Константинова, Наталия Стадникова, and Владимир Стадников. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПАРАМЕТРОВ ПЕРЕХОДА МЕЖДУ МСК ОДЕССА И WGS-84 С ПОМОЩЬЮ ГЕОИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КОМПАНИИ ESRI." SWorldJournal, no. 08-02 (May 31, 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-08-02-020.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в практичному застосуванні геоінформаційних технологій компанії ESRI для визначення параметрів переходу між місцевими системами координат та WGS-84. В роботі проаналізовано можливості використання сучасного програмного забезпечення ES
12
Колосюк, Анатолий, Елена Константинова, Наталия Стадникова, and Владимир Стадников. "ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПАРАМЕТРОВ ПЕРЕХОДА МЕЖДУ МСК ОДЕССА И WGS-84 С ПОМОЩЬЮ ГЕОИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ КОМПАНИИ ESRI." SWorldJournal, no. 08-02 (May 31, 2018): 40–44. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2021-08-02-020.
Full textAbstract:
Мета статті полягає в практичному застосуванні геоінформаційних технологій компанії ESRI для визначення параметрів переходу між місцевими системами координат та WGS-84. В роботі проаналізовано можливості використання сучасного програмного забезпечення ES
13
Urenev, V. P., Engel Barbara, O. S. Savytska, and N. O. Dmytrik. "SOCIOLOGICAL RESEARCH AS A PLANNING INSTRUMENT ON THE EXAMPLE OF THE CHEREMUSHKI DISTRICT OF ODESSA." Regional problems of architecture and urban planning, no. 14 (December 29, 2020): 12–21. http://dx.doi.org/10.31650/2707-403x-2020-14-12-21.
Full textAbstract:
The article discusses issues related to the monitoring of public opinion in pre-project studies on the further development of the Cheremushki district in the city of Odessa. These studies were carried out as part of the international project “Unloved Heritage of a Socialist City?”, in the period from 2016 to 2019. The project was attended by Germany, Ukraine, Russia. The first and second stages of the project were devoted to the study of the German experience in renovation and a research workshop in the city of Odessa. The third stage is the creation of an office to familiarize residents of Cheremushki with pre-project research and monitoring public opinion. The article describes the results of a survey and two discussion round tables on the development and problems of the area; the authors noted the importance of taking into account the results of a sociological survey when conducting pre-design decisions. As a result of the discussion of the first round table, the participants came to the following conclusions: the residents of the region are indifferent to the adjacent territories, believing that these are housing and communal services tasks; their interests end outside their apartments; it is necessary to find methods to activate local residents and involve them in the management of their local territories; the solution may be to create a model quarter on Cheremushki as an example of successful renovation, thereby attracting residents to self-government and the desire to change something; a sociological survey of residents and their acquaintance with research developments on the topic of the development of Cheremushki will favorably affect not only future design decisions, but also the thoughts of residents themselves about the fate of their habitat. Analysis of the survey, the second round table and monitoring the opinions of residents led to the following conclusions: at the moment, investors are not interested in investing in the development of the Cheremushki region; there is no detailed plan for the development of the district at the official level, the city authorities support point and chaotic development; German experience as tracing paper cannot be transferred to Ukrainian realities; the district is inhabited by people of different social levels who have different levels of understanding in the ongoing processes, but most of them favor the preservation of basic architectural and urban planning decisions and the modernization of houses on Cheremushki; there are activists of the region and specialists interested in developing Cheremushki along the path of modernization and comprehensive renovation, using the experience of architectural and urban planning solutions in other countries, for example, Germany, but legal, economic and state support is needed; in conditions of extensive development of the city, it is advisable to use and develop existing territories.
14
Kyselovа, G. V., V. N. Kyselov, and M. O. Kramarenko. "INFLUENCE OF RAIN GARDENS ON THE QUALITY OF THE URBAN ENVIRONMENT (ON THE EXAMPLE OF THE CITY OF ODESSA)." Regional problems of architecture and urban planning, no. 14 (December 29, 2020): 60–67. http://dx.doi.org/10.31650/2707-403x-2020-14-60-67.
Full textAbstract:
The article deals with the problems of sustainable development of the urban environment, which in addition to urban and architectural aspects include the problems of urban ecology. One of the important issues that needs to be addressed is the management of urban wastewater. In the long run, it is necessary to invest in sustainable infrastructure, upgrade urban systems and plant green spaces. Stormwater management allows you to apply a comprehensive approach to solving this problem, and to increase economic efficiency city. However, investments in this problem are of a long-term nature, and alternative solution of the problem could be the arrangement of rain gardens in urban space. The main purpose of this study is to comprehensively analyze rain gardens as part of a sustainable urban development strategy. The methodological basis of the study was a number of scientific works related to the study of issues related to the improvement of urban planning, ecology of urban areas, as well as the study of the theory of cultural landscape and the theory of the ecological frame of the city. The article deals with the world examples of gardens, the main task of which is rainwater harvesting. Based on the analysis of world experience, we can conclude that rain gardens can be designed as a separate object of landscape architecture or as an element of urban space. Modern research has shown that bio-drainage structures (consisting of large gardens and parks) can be effective for improving water quality and maintaining hydrological function, even when the air temperature drops below zero. Studies show that, with proper site analysis, careful design and responsible plant selection, bio-drainage systems can work well even in regions with cold climates. In addition to performing their basic functions, rain gardens have an aesthetic component - they are beautiful elements of decoration, walkings paths in the park, city streets, roads and public buildings.
15
Semenov, К. А., О. V. Denga, and V. N. Gorokhivsky. "Роль генетических исследований в диагностике заболеваний височно-нижнечелюстного сустава." Klinicheskaia khirurgiia 85, no. 5 (May 26, 2018): 51–54. http://dx.doi.org/10.26779/2522-1396.2018.05.51.
Full textAbstract:
Цель. По результатам генетического исследования и их числового выражения подтвердить клинические диагнозы пациентов для дальнейшего составления плана лечебно–профилактической помощи.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 10 пациентов: 5 женщин и 5 мужчин в возрасте от 25 до 50 лет. Анализ проводили в лаборатории молекулярно–генетических исследований – ООО «Гермедтех», г. Одесса. Для выделения и очистки дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК) из буккальных клеток использовали метод Деллапорта.
Результаты. На основании результатов анализа генов GSTM1, CoL2A1, MMP1, ER, IL1B, TNF, участвующих в метаболизме костно-хрящевой ткани сустава, определен генетический риск развития заболеваний височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС).
Выводы. На основе генетического исследования по определенному набору генетических маркеров и их анализу уточнены и подтверждены клинические диагнозы. Определенный набор генетических маркеров и их цифровые значения позволяют составить прогноз течения патологического процесса и на основании этого проводить лечебные и профилактические мероприятия, разработать индивидуальный протокол лечения пациентов с заболеваниями ВНЧС.
16
Филас, Виктор Николаевич, and Благовеста Иванова. "IMAGINING ODESSA: EUROPEAN STEREOTYPES AND BELIEFS IN THE FIRST HALF OF THE 19TH CENTURY (ON THE EXAMPLE OF A WORK BY LOUIS GARNERAY)." Pedagogical Review, no. 2(32) (March 25, 2022): 157–71. http://dx.doi.org/10.23951/2312-7899-2022-2-157-171.
Full textAbstract:
Историки, как правило, скептически относятся к достоверности визуальной информации, отдавая предпочтение другим источникам, в первую очередь письменным, зачастую забывая о том, что живопись и графика являются продуктом своей эпохи и несут информацию о ней. Эти источники часто наполнены символами, метафорами, иносказаниями. Восприятие живописи и графики «буквально» мешает историку понять глубину их информативных возможностей. К таким насыщенным непрямыми указаниями на историческую действительность и относится раскрашенная акватинта «Вид одесского порта», изданная в Париже в начале 30-х годов ХІХ века по рисунку Л. Гарнерея. «Экспертный» взгляд на работу сразу же формирует заключение о несоответствии изображения той действительности, которую оно отображает, что автоматически зачисляет данную работу в исторические «не источники». В основе публикации лежит структурный анализ сюжета на предмет информационного потенциала его элементов. Выяснено, что анализируемая работа Л. Гарнерея полностью состоит из стаффажа и антуража, имеющих второстепенное значение в других картинах. Исследованы формы и характер информации, которые способны транслировать эти второстепенные элементы. Они представлены в условной (прорисованы контуры объекта) и общей (прорисованы второстепенные, слегка узнаваемые черты объекта) формах. Условная и общая формы способны нести в себе соответственно индексную и символьную информацию. Третий тип – иконическая информация – отсутствует, так как работа Л. Гарнерея основана на воспоминаниях европейцев, в первую очередь моряков, бывавших в Одессе. Выявлено семь элементов сюжета, которые несут индексную и символьную информацию об Одессе. Композиционно они составляют три части – передний план «Мыс Фонтан» (маяк и мыс, гуляющие люди), средний план «Бухта» (корабли, одесский залив) и задний план «Материк» (город, горный массив, бастионы). Информационные возможности акватинты Л. Гарнерея позволяют выявить те стереотипы и убеждения, которые существовали об Одессе в Европе в первой половине ХІХ века. Одесса для европейцев была типичным, но важным средиземноморским городом, имеющим торговое, военное и хозяйственное значение. Основными стереотипами об Одессе были ее локализация в горной местности и чрезмерные фортификации. Собственно одесскими маркерами выступали Свято-Преображенский собор, маяк на мысе Фонтан, а также полиэтничность населения. The image is not an exact copy of a historical object. It represents its structural equivalent in one or another pictorial expression, which historians often do not notice or ignore. Therefore, in history, due to the lack of a proper research methodology, graphics are the visual support of the text that enhances the text’s perception and attractiveness. The aim of this publication is, based on the method of structural analysis of image elements, to show the depth of the informative potential of graphic works with, at first glance, “doubtful” reliability. The object of analysis is View of the Port of Odessa by Louis Garneray. This work is full of symbols, metaphors, allegories due to the fact that it was created on the basis of oral recollections of European sailors who once visited the port of Odessa. The analyzed work is a set of staffage and entourage elements that are of secondary importance in other work of arts. Seven plot elements were identified, which carry indexing and symbolic information about Odessa. Compositionally, these elements make up three parts: the foreground “Cape Fontan” (a lighthouse and a cape, walking people), the middle plan “Bay” (ships, Odessa Harbour), and the background “Mainland” (city, mountain range, bastions). For Europeans, Odessa was a typical, but important commercial, military and economic Mediterranean city. The main stereotypes about Odessa were its localization in the highlands and excessive fortifications. The actual Odessa markers were the Holy Transfiguration Cathedral, the lighthouse at Cape Fontan, as well as the multi-ethnicity of the population.
17
Міронова, Ірина. "«СТРЕЛЬНИКІВСЬКИЙ ПРОЦЕС» 1881–1883 РОКІВ В ОДЕСІ ЗА СПОГАДАМИ УЧАСНИКІВ ПОДІЙ." Уманська старовина, no. 10 (December 26, 2023): 101–20. http://dx.doi.org/10.31499/2519-2035.10.2023.294805.
Full textAbstract:
Стаття присвячена судово-політичному процесу над революціонерами організації «Народна воля» в Одесі, ініційованого військовим прокурором київського військово-окружного суду генералом Василем Степановичем Стрельниковим у 1881 році, який завершився в 1883 році вже після його смерті. В основу дослідження лягли спогади сучасників та учасників подій – Віри Фігнер, Івана Желвакова, Михайла Дрея, Павла Торгашева-Надіна. Висвітлено план, підготовку, здійснення терористичного акту Степаном Халтуріним і Миколою Желваковим, арешт і їхню страту. Встановлено хід слідства і судового процесу над арештованими народовольцями у березні 1883 року. Доведено, що головною формою боротьби проти самодержавства у діяльності «Народної волі» був тероризм. Одеська група народовольців представляла течію російського народницького руху. Вбивство В. Стрельникова посилило реакцію і репресії уряду проти революціонерів. Судово-політичний процес відбувався без гласного розгляду справ і без присутності захисту сторін. Суди були покірними виконавцями волі уряду.
Ключові слова: Одеса, «Народна воля», революціонери, терор, Василь Стрельников, судово-політичний процес, спогади учасників.
18
Біліченко, Лідія. "ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ ПО ЛІКВІДАЦІЇ РЕВОЛЮЦІЙНОГО РУХУ В ОДЕСІ (1905–1907 РР.)." Молодий вчений, no. 4 (128) (June 28, 2024): 21–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2024-4-128-2.
Full textAbstract:
У статті досліджується діяльність тимчасових генерал-губернаторів Херсонської губернії по ліквідації революційного руху в Одесі протягом 1905-1907 рр. У ході дослідження було встановлено, що у червні 1905 р. відбулося повстання на броненосці «Потьомкін», яке вплинуло і на становище в Одесі. Повстання розпочалося через неякісну їжу, якою годували матросів, через що озброєні матроси захопили корабель у свої руки, вбивши при цьому частину офіцерів. Не маючи чіткого плану подальших дій, повсталі повели корабель до Одеси, де мали намір поповнити запаси вугілля, води та продовольства, підтримати антиурядові виступи і зустрітися з головними силами Чорноморського флоту, які, як вважали повсталі, приєднаються до повстання. Частина містян, а особливо революційні елементи, підтримали повстання. Одеса була оголошена на військовому стані. Влада генерал-губернаторів вживала усі заходи задля придушення революційного руху: у хід пішли обшуки квартир політично неблагонадійних громадян, виявлення підпільної літератури, арешти, конфіскації майна тощо. Однак, у подальшому російський уряд все ж таки зробив ряд поступків і Революція 1905-1907 рр. зіграла величезну роль у відомій трансформації суспільно-політичних та економічних структур Російської імперії: заснування законодавчої Державної Думи та постійно діючої Ради Міністрів, економічні (передусім – аграрні) реформи, декларування політичних свобод.
19
Дараган, Марина Николаевна, and Сергей Васильевич Полин. "НЕЧАЕВА МОГИЛА – ПОСЛЕДНИЙ СКИФСКИЙ ЦАРСКИЙ КУРГАН-ГИГАНТ В ПРИЧЕРНОМОРСКОЙ СКИФИИ." Археология Евразийских степей, no. 5 (October 29, 2021): 75–107. http://dx.doi.org/10.24852/2587-6112.2021.5.75.107.
Full textAbstract:
Нечаева Могила – единственный сохранившийся до наших дней скифский царский курган-гигант в Северном Причерноморье. С 1853 г. он известен российским археологам. Его высота на сегодняшний день составляет 14–15 м. За последние два века курган претерпел существенные изменения. В середине 19 ст. были отмечены просадки насыпи, затем на вершине был вырыт глубокий колодец, позднее засыпанный, и на его месте выстроена беседка. Особо трагическую роль курган сыграл в годы Великой Отечественной войны, когда он был одним из узловых опорных пунктов войск вермахта в Никопольско-Криворожской наступательной операции Красной армии в декабре 1943 г. – январе 1944 г., в ходе которой была разгромлена криворожско–никопольская группировка, пытавшаяся удержать любой ценой Никопольский марганцевый и Криворожский железорудный бассейны. В боях за Нечаеву Могилу полегло более полутора тысяч советских воинов. Сам курган, в особенности его вершина, был изрыт блиндажами и ходами сообщений, а также сотнями воронок от снарядов. После войны вершина кургана была полностью перепланирована и на ней был установлен триангуляционный пункт высшей категории. Все факты указывают на то, что ранее курган входил в число крупнейших скифских царских курганов Северного Причерноморья и имел высоту не менее 20 м. Библиографические ссылки Артамонов М.И. Из истории методики археологических раскопок // ПИДО. 1935. № 1–2. С. 142–164. Бидзиля В.И., Полин С.В. Скифский царский курган Гайманова Могила. Киев: Скиф, 2012. 814 с. Бобринский А.А. Вновь открытая могила скифского царя // ИТУАК. 1913. № 50. Браун Ф.А. Разыскания в области гото-славянских отношений. СПб.: Тип. Имп. Акад. наук, 1899. ХХ, 392 с. Брун Ф.И. Черноморье. Сборник исследований по исторической географии Южной России. Одесса: Тип. Г. Ульриха, 1880. Ч. 2. 422 с. Бурачков П. О местоположении древнего города Каркинитеса и монетах ему принадлежащих // Записки Одесского общества истории древностей (ЗООИД). Одесса,1875. Т. 9. С. 1–133. Вертильяк Н. Описание Белозерского городища // Записки Одесского общества истории древностей (ЗООИД). Одесса,1858. Т. IV. С. 143–145. Виноградов Ю.Г., Яценко І.В. Археологічна діяльність Б.М. Гракова на Україні // Археологія. 1990. № 3. С. 86–92. Граков Б.Н. Отчет Никопольской археологической экспедиции за 1939 г. // НА ИА НАНУ. Фонд ИИМК. № 30–33. Граков Б. Нікопольська експедиція // Археологія. 1947. № 1. С. 191. Граков Б.Н. Отчет Скифской (Никопольской) экспедиции ИИМК АН СССР за 1947 г. // НА ИА НАНУ. № 1947/36-А Граков Б.Н. Никопольская экспедиция // КСИИМК. 1947б. Вып. XXI. С. 73–74. Граков Б.Н. Каменское городище на Днепре / МИА. № 36. М.: АН СССР, 1954. 238 с. Дараган М.Н. Курганы степной части Украины: пространственный анализ и визуализация методами ГИС-Технологий // Виртуальная археология (неразрушающие методы исследований, моделирование, реконструкции): Материалы Первой Международной конференции. СПб.: ГЭ, 2012. С. 76–85. Дараган М.Н. Пространственная характеристика Александропольского кургана // Полин С.В., Алексеев А.Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н.э. в Нижнем Поднепровье. Киев; Берлин: Изд. Олег Філюк, 2018. С. 732–740. Древности Геродотовой Скифии (ДГС II). Сборник описаний археологических раскопок и находок в Черноморских степях. СПб: Типография Императорской Академии наук, 1872. Вып. II. 118 с. + Приложение. С. XVII–CXXVII Древности Геродотовой Скифии (ДГС II). Атлас – Древности Геродотовой Скифии. Сборник описаний археологических раскопок и находок в Черноморских степях. СПб.: Тип. Имп. Акад. наук, 1872. Вып. II. Атлас. Табл. XXII–XL. Дмітров Л.Д. Кургани Нікопольбуду. Звіт про роботу археологічної експедиції // НА ИА НАНУ. Фонд ИИМК. 1935–36. № 10-11. Дмитров Л.Д. Археологические работы по исследованию Никополя в 1936 г. Предварительный отчет и перспективные предложения Никопольской археологической экспедиции // НА ИА НАНУ. Фонд ИИМК. 1936. № 12. Дмітров Л.Д. Археологічне вивчення Нікопольщини в 1935–1936 рр. // Наукові записки Iнституту історії і археології. Київ, 1946. Кн. II. С. 55–73. Дмітров Л.Д. Археологічне вивчення Нікопольщини в 1935–1936 рр. // Археологія. 1950. Т. III. C. 151–166. Доклад профессора Д.И. Эварницкого о произведенных им раскопках курганов и исторических исследованиях. Екатеринослав, 1904. 23 с. Забелин И.Е. Скифские могилы. Чертомлыцкий курган // ДТМАО. 1865. Т. 1. С. 71–90. Зайцев Ю.П., Мордвинцева В.И. Ногайчинский курган в степном Крыму // ВДИ. 2003. № 3. С. 61–99. Заседания Московского Предварительного Комитета XIII Археологического Съезда // Труды XIII АС. М., 1908. Т. 2. C. 121–142. Ильинская В.А. Скифские курганы около г. Борисполя // СА. 1966. № 3. С. 152–171. История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941–1945. Т. 3. / Ред. Ю.П. Петров. М: Воен. изд-во МО СССР, 1961. 659 с. Колтухов С.Г. Скифы Крымского Присивашья в VII–IV вв. до н.э. Погребальные памятники / Материалы к археологической карте Крыма. Вып. X. Симферополь: Изд-во ЧП «Предприятие Феникс», 2012. 138 с. Колтухов С.Г. Скифы Северо-западного Крыма в VII–IV вв. до н.э. (погребальные памятники) / Археологический альманах № 27. Донецк: Донбасс, 2012. 265 с. Лазаревский Я. Александропольский курган. Могила скифского царя // ЗРАО. 1894. Т. VII. Вып. 1–2. СПб. С. 24–46, 16 табл. Манцевич А.П. Курган Солоха. Публикация одной коллекции. Л: Искусство, 1987. 143 с. Марти Ю. Сто лет Керченского музея. Исторический очерк. Керчь: Гос. Керчен. арх. музей, 1926. IV, 96 с. Мелюкова А.И., Яценко И.В. Первые экспедиции с Б.Н. Граковым // РА. 1999. № 4. С. 215–220.Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси. Вып. I. / ред. В. Антонович. Кіевь: Тіп. Г.Е. Корчакь-Новицкаго, 1890. 141 с. Мозолевський Б.М. Товста Могила. Київ: Наукова думка, 1979. 248 с. Мозолевский Б.Н. Скифский царский курган Желтокаменка // Древности степной Скифии / Отв.ред. А.И. Тереножкин. К: Наукова думка, 1982. С. 179–222. Мозолевський Б.М. Скіфський степ. Київ: Наукова думка, 1983. 197 с. Мозолевский Б.Н. К вопросу о скифском Герросе // CА. 1986. № 2. С. 70–83.Мозолевський Б.М. Кургани вищої скіфської знаті і проблема політичного устрою Скіфії // Археологія. 1990. № 1. С. 122–138. Мозолевский Б.Н., Полин С.В. Курганы скифского Герроса IV в. до н.э. (Бабина, Водяна и Соболева могилы). Киев: Стилос, 2005. 599 с. Мощанский И.Б. Освобождение Правобережной Украины. М.: Вече, 2011. 320 с. Самоквасов Д.Я. Могилы Русской земли. IV. М.: Синод. тип., 1908. 271 с. ОАК за 1891 г. СПб., 1893. 187 с. ОАК 1899. СПб., 1902. 184 с. ОАК 1900. СПб., 1902. 173 с. Об археологических разысканиях 1852–53–54 – Об археологических разысканиях в Екатеринославской губернии в 1852, 1853 и 1854 гг. // РА ИИМК РАН, ф.9, д. № 43. 110 л. О командировании 1852–53 – О командировании коллежского советника Терещенко для археологических разысканий на юге России и расследовании Луговой Могилы // РА ИИМК РАН, ф. 9, д. 6. О раскопках 1855-А – О раскопках в Екатеринославской губернии в 1855 г. // РА ИИМК РАН, ф. 9, д. 49а. 132 л. Отрощенко В.В., Болтрик Ю.В. Культурно-хронологическое и территориальное распределение могильников Днепро-Молочанской степной области // Материалы по хронологии археологических памятников Украины / Отв. ред. Д.Я. Телегин. Київ: Наукова думка, 1982. С. 38–46. Падалка Л. Каменный Затон и Белозерское городище на Днепре // Киевская старина. 1891. Т. 35. С. 384–390. Полин С.В., Алексеев А.Ю. Скифский царский Александропольский курган IV в. до н.э. в Нижнем Поднепровье. Киев; Берлин: Олег Філюк, 2018. 926 с. Пояснительная записка к проекту вскрытия скифского захоронения (“Нечаевой Могилы”) в Днепропетровской области. Орджоникидзе, 1966 (архив С.В. Полина). Пустовалов С.Ж. Реконструкція чисельності катакомбного населення за курганними похованнями Північного Причорномор’я // Археологія. 1997. № 3. С. 40–49. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука / Ред., вступ. ст. и прим. Н.П. Шастиной. М.: Гос. изд-во геогр. л-ры, 1957. 287 с. Сибирский А.А. Донесение министру уделов Л.А.Перовскому о раскопках в Феодосии и кургане, находящемся близ селения Александрополя Екатеринославской губ. // РА ИИМК РАН, ф. 9, д. 20. 15 л. Соколов В. Белозерское городище на Днепре // Киевская старина. 1892. Т. 38. C. 225–245 Сосса Р.І. Історія картографування території України. Від найданіших часів до 1920 р. Київ: Наукова думка 2000. 247 с. Тереножкин А.И., Ильинская В.А., Черненко Е.В. Отчет о работе Скифской Никопольской экспедиции 1965 г. // НА ИА НАНУ, № 1965/7. Тереножкин А.И., Ильинская В.А., Черненко Е.В., Мозолевский Б.Н. Скифские курганы Никопольщины // Скифские древности / Отв. ред. В.А. Ильинская, А.И. Тереножкин. Киев: Наукова думка, 1973. С. 113–186. Терещенко А. Очерки Новороссийского края // ЖМНП. 1853. № 4. С. 1–30. Терещенко А. Очерки Новороссийского края // ЖМНП. 1853. № 5. С. 55–75. Терещенко А. Очерки Новороссийского края // ЖМНП. 1853. № 7. С. 1–69. Терещенко А. О могильных насыпях и каменных бабах в Екатеринославской и Таврической губ. // Чтения в императорском обществе истории и древностей Российских при Московском университете. Кн. IV. / Ред. О.М. Водянский. М., 1866. С. 1–37. Уваров А.С. Исследования о древностях Южной России и берегов Черного моря. Вып. 1СПб.: Тип. экспедиции загот. гос. бумаг, 1851. 138 с. Черненко Е.В. Скифские курганы на Никопольщине // Записки Одесского археологического общества. Т. 2 (35). Одесса. 1967. С. 179–191. Черных Л.А., Дараган М.Н. Курганы эпохи энеолита-бронзы междуречья Базавлука, Соленой, Чертомлыка. Киев: Издатель Олег Филюк, 2014. 568 с. Черняков І.Т. Кургани в культурі України / Чмихов М.О. Курганні пам’ятки як явище давньої культури. Київ: НМК ВО, 1993. 144 с. Чирков А. Краткий очерк городищ, находящихся по Днепру и его лиману // Записки Одесского общества истории древностей (ЗООИД). Одесса,1867. Т. 6. С. 546–550. Чуйков В.И. От Сталинграда до Берлина. М.: Воениздат, 1980. 672 с. Шпеер А. Воспоминания. М.: Захаров, 2010. 679 с. Юргевич В.Н. Исторический очерк 50-летия Императорского Одесского общества истории и древностей. Одесса: Тип. А. Шульце, 1889. 121 с. Daragan M. The Use of GIS Technologies in Studying the Spatial and Time Concentration of Tumuli in the Scythian-time Lower Dnieper Region // Tumulus as Sema Space, Politics, Culture and Religion in the First Millennium BC Vol. 27. / Topoi – Berlin Studies of the Ancient World / Topoi – Berliner Studien der Alten Welt / Edited by: Olivier Henry and Ute Kelp. Berlin, 2016. Рp. 337–346.
20
Пташник, О. П., and Елена Леонидовна Турина. "Особенности выращивания нута в условиях степного Крыма." Аграрная Россия, no. 4 (March 10, 2016): 8–10. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2016-4-8-10.
Full textAbstract:
В Крыму зернобобовые высевают на площади более 30 тыс. га (3,5 % посевных площадей), из них под посевами нута — до 8,5 тыс. га. Создание новых высокопродуктивных и устойчивых к болезням сортов нута позволит расширить посевные площади под этой культурой. Одним из эффективных приемов повышения урожайности зернобобовых культур — инокуляция семян перед посевом селекционными штаммами клубеньковых бактерий и комплексное применение биопрепаратов на основе микроорганизмов. В Институте сельского хозяйства Крыма на протяжении 2012 – 2014 гг. изучали сорта нута разных селекционных центров: Селекционно-генетического института (Одесса), Луганского института агропромышленного производства и Красноградской опытной станции Института зернового хозяйства (Харьков), израильской селекции. Приведены результаты изучения адаптивных особенностей сортов нута в условиях степного Крыма на протяжении 2012 – 2014 гг. Перед посевом семена нута обрабатывали микробиологическими препаратами на основе высокоэффективных азотфиксирующих штаммов микроорганизмов Ризобофит, а также препаратами полифункционального действия Фосфоэнтерином и Биополицидом, арбускулярно-микоризными грибами, цианоризобиальным консорциумом. В результате исследований выделены сорта нута, наиболее адаптированные к условиям степного Крыма, которые могут быть рекомендованы для широкого внедрения в производство данной зоны. Сорта нута Александрит, Добробут, Буджак обеспечили среднюю урожайность за годы изучения — соответственно 1,35, 1,46 и 1,26 т/га. Предложены приемы агротехники, способствующие повышению продуктивности растений нута: инокуляция штаммами клубеньковых бактерий и комплексное применение препаратов полифункционального действия (фосфатмобилизирующие, ростостимулирующие, биопротекторное). Установлено, что применение бактеризации семян нута способствует повышению продуктивности растений на 2,8 – 15,2 %.
21
Chemakin, Anton A. "“In the Hour of Need Discipline Comes to the Aid”: Little-known Article of V.V. Shulgin published in “United Russia” Journal (Odessa, January 1920)." Almanac “Essays on Conservatism” 102 (March 1, 2020): 677–86. http://dx.doi.org/10.24030/24092517-2020-0-1-677-686.
Full textAbstract:
The publicistic legacy of the prominent politician and writer V.V. Shulgin is still insufficiently studied. His articles published in 1920 in Odessa journal “United Russia” haven’t been reissued since then. In the beginning of the 1920-ies Shulgin tried to organize in Odessa volunteer “Special task force” that would be free from the sins that had affected the members of the White Movement. And though the “Task Force” didn’t manage to improve the situation it still played a very important role in the period of evacuation in Odessa. The author of the present article quotes Shulgin’s complete text and relates the circumstances of publishing those three articles where Shulgin disclosed the main causes of the defeat of the White Movement, outlined the ways of overcoming the crisis and advocated organizing new volunteer forces.
22
КОЛІСНИК, Алла, and Заряна НАКОНЕЧНА. "ОЦІНКА СТАНУ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ МІСТА ОДЕСИ ЗА КОМПЛЕКСНИМ ІНДЕКСОМ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ." Проблеми хімії та сталого розвитку, no. 1 (June 2, 2022): 25–30. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2022-1-4.
Full textAbstract:
Актуальність дослідження полягає в тому, що оцінка рівня забруднення повітряного басейну міст є необхідною, так як від якості атмосфери залежить здоров’я населення особливо в урбоекосистемах. У містах основна доля забруднюючих речовин повітря потрапляє від пересувних джерел. Крім автотранспорту у м. Одеса як основними стаціонарними джерелами є підприємства-забруднювачі. Причинами суттєвих викидів у атмосферне повітря м. Одеса є збільшення ремонтних робіт на технологічному обладнанні та збільшення обсягу природного газу, який використовується підприємствами. Метою дослідження є оцінка рівня забруднення повітряного басейну міста Одеси за 2013-2019 рр. на основі індексів забруднення атмосфери (ІЗА). Методи дослідження: оцінка якості атмосферного повітря у дослідженні виконана на основі методу інтегральної оцінки, який дозволяє оцінити якість атмосферного повітря в певному районі або по місту в цілому за однією або декількома забруднюючими речовинами на основі розрахунку комплексних показників. В якості таких нормативів використовуються величини гранично допустимих концентрацій токсичних речовин в атмосферному повітрі. Висновки: за результатами дослідження встановлено, що за значеннями індексів забруднення атмосфери вимоги до якості атмосферного повітря виконуються тільки для таких забруднюючих атмосферу речовин як: оксид вуглецю (за ІЗАсер) та діоксид азоту, сірководень, сажа, фтористий водень (за ІЗАмакс). Пріоритетними забруднювальними речовинами виявилися формальдегід та оксид вуглецю за значенням ІЗАсер та ІЗАмакс відповідно. За комплексним показником забруднення атмосфери максимальні рівні забруднення атмосферного повітря м. Одеси відмічаються у 2013 та 2017 роках. Для зниження рівня забруднення атмосферного повітря м. Одеси місцевим органам влади бажано зосередити увагу та сприяти впровадженню природоохоронних технологій, оновленню обладнання та встановленню очисних споруд, що значно зменшують кількість викидів даних забруднюючих речовин у атмосферне повітря міста, на стаціонарних об’єктах-забруднювачах атмосферного повітря.
23
Стоянова, Галина. "Болгарська та грецька діаспори Одеси в контексті репрезентації етнічності у міському просторі." Старожитності Лукомор'я, no. 1 (February 28, 2023): 82–94. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.1.195.
Full textAbstract:
У статті розглянуто питання розгортання процесу репрезентації етнічності у сучасному міському середовищі. Зроблено це на прикладі болгарської та грецької діаспори м. Одеси. Вибір міста не є випадковим, адже історично процес формування складу населення міста був безпосередньо пов’язаний з міграціями та переміщенням іноземців і являв собою складне переплетення різноманітних етнічних культур. Об’єктом дослідження виступає Одеса. Предметом – соціальні та культурні практики репрезентації етнічності у сучасному просторі м. Одеси. Розглядати все це будемо крізь призму діяльності громадських товариств, організації культурних заходів, використання соціальних мереж, як майданчиків для демонстрації власної етнічності, а також через питання функціонування національної кухні у системі міського харчування, як одного із засобів трансляції етнічної самобутності. Завершено дослідження розглядом ролі окремих особистостей в процесі підтримання позитивного іміджу етнічної групи в міському середовищі.
24
Левченко, В. В., Г. С. Левченко, and О. Б. Ляшенко. "Перепетии судьбы профессора Чарльза Кларка: к истории «Одесского» периода жизни ч. 2." Herald of the Odessa National Maritime University, no. 63 (September 1, 2020): 5–20. http://dx.doi.org/10.47049/2226-1893-2020-3-5-20.
Full textAbstract:
Во второй части статьи, посвященной профессору Ч.Д. Кларку, указано, что изучение истории становления высшего политехнического образования в Одессе на рубеже 1910-х-1920-х гг., когда ученый был на вершине своей административной карьеры в системе высшего образования, являлся не только членом академического сообщества, но и долгое время сам его возглавлял, невозможно без обращения к исследованию характеристики его повседневной жизни. Осуществлена попытка соединить изучение повседневной жизни Ч.Д. Кларка и истории функционирования академического сообщества высшей школы Одессы в начале 1920-х гг. С одной стороны, выбор фигуры Ч.Д. Кларка определяется тем, что его судьба представляет существенный интерес, так как он являлся неформальным лидером Одесского политехнического института и высшей школы Одессы. В период, когда он был председателем Одесского отделения Всеукраинского комитета содействия ученым академическое сообщество переживало наиболее драматические события истории 1920-х гг. С другой стороны, карьерный путь Ч.Д. Кларка являлся в некотором смысле показательным для тех ученых, кому доводилось одновременно совмещать научную и административную сферы деятельности. В то же время Ч.Д. Кларк прошел все основные стадии как научного, так и административного роста, поэтому на его примере хорошо видно, из каких составляющих складывалась потенциальная карьера ученого в академическом сообществе. Изучение персоны Ч.Д. Кларка дало возможность восполнить до сих пор существующий в историографии пробел, наличие которого все еще не позволяет составить ясное представление о нем как об ученом, педагоге, администраторе, организаторе науки, общественном деятеле и гражданине, что повышает значимость данного исследования. Осуществлена попытка раскрытия принципиальных взглядов ученого на развитие исторических событий того времени.
25
ДОРОФЕЄВ, В. С., К. В. ЄГУПОВ, М. М. СОРОКА, and О. В. МУРАШКО. "ПРОБЛЕМИ НАУКОВОГО СУПРОВОДУ ПРОЕКТУВАННЯ БУДИНКІВ ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ В МІСТІ ОДЕСА." Наука та будівництво 19, no. 1 (May 10, 2019): 38–45. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v19i1.66.
Full textAbstract:
Стаття є результатом багаторічного досвіду виконання робіт по науково-технічному супроводі проектування будівель і споруд в м. Одеса. Розглянуті найбільш характерні проблеми, що виявлені в процесі виконання таких робіт. Об'єкт дослідження - багатоповерхові будівлі, що зводяться при наявності сейсмічної небезпеки в місті Одеса. Предметом дослідження є найбільш типові проблеми, виявлені в процесі виконання робіт з науково-технічного супроводу при проектуванні будинків і споруд. Показано, що більшість проблем пов’язано із ігноруванням проектувальниками і будівельниками діючих в Україні норм проектування будівель і споруд, що в складних інженерно-геологічних умовах м. Одеса можеспровокувати аварійні ситуації. Метою роботи є привернення уваги всіх учасників процесу, в першу чергу контролюючих органів, до описаних проблем і прагненню авторів внести свій вклад в будівництво надійних і безпечних будівель. Розглянуто питання створення та верифікації моделей будівель, сейсмічних впливів при проектуванні і експлуатації відповідальних споруд. Описано основні помилки проектувальників і порушення будівельних норм, виявлені у процесі наукового супроводу, такі як різні види нерегулярностей (в плані, по висоті), крутильні форми коливань і інші. На підставі аналізу виконаних робіт із сейсмічного районування представлений графік амплітудно-частотних характеристик грунтів Одеських будівельних майданчиків. Звертається увага на необхідність враховувати ці дані при проектуванні будинків. Враховуючи досить високу ймовірність землетрусів в місті Одесі, в даній статті педкреслена необхідність оформлення відповідно до будівельних норм і глибокого контролю над цим процесом.
26
Савченко, Віктор. "«Муравйовщина»: російська військова диктатура в Одесі (лютий-березень 1918 р.) у листівках і наказах з колекції бібліотечного фонду Державного архіву Одеської області." Старожитності Лукомор'я, no. 4 (September 7, 2023): 35–47. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.4.222.
Full textAbstract:
Стаття присвячена аналізу одеського епізоду російської агресії в Україні, який увійшов в історію під назвою «муравйовщина» (лютий-березень 1918 р.). У той час російський колоніалізм проявився у вигляді вторгнення на терени незалежної України й окупації значної частини УНР. М. Муравйов був призначений російським комуністичним урядом командуючим військом, що окупувала Україну, а згодом, Командувачем фронтом, який діяв проти «румунської олігархії». Цей фронт проходив на Одещині, а своїм «центром» М. Муравйов призначив Одесу, де він вирішив встановити особисту військову диктатуру. Фактично відсторонивши від прийняття владних рішень одеський Совєт, одеську Раду Народних комісарів, Румчерод та арештувавши представників міського самоврядування, він встановив військове «осадне» положення у місті.
Три тижні «муравйовщини» в Одесі висвітлили особливості колоніальної залежності від РСФРР: грабунки та здирництво з боку «завойовників», злочини проти особистості стали буденною справою. Диктатура будувалася завдяки знищенню місцевого самоврядування, свободи слова, свободи зборів, української ідентичності. «Червона» диктатура трималася на більшовиках, що були «відряджені» до Одеси з Петрограду, солдат армії Муравйова з РСФРР, та на матросах Чорноморського флоту. Брутальна поведінка військової хунти Муравйова привела до масових протестів, що проявлялися у бойкоті мобілізації і бойкоті підтримки армії та військової диктатури, протестах і маніфестаціях одеситів.
27
Стеблина, Наталия Александровна. "#Янебоюсьсказати в повестке украинских и российских СМИ: специфика восприятия инициативы граждан в конфликтной среде масс-медиа." Journal of Social Policy Studies 16, no. 3 (September 29, 2018): 425–40. http://dx.doi.org/10.17323/727-0634-2018-16-3-425-440.
Full textAbstract:
Наталия Александровна Стеблина – кандидат наук по социальным коммуникациям, доцент, кафедра рекламы и связей с общественностью, Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова, Одесса, Украина. Электронная почта: steblyna@onu.edu.ua
Хештег #янебоюсьсказати вследствие популярности в социальных сетях стал предметом интереса для масc-медиа Украины и России. Масштабный флешмоб раскрыл проблемы агрессии против женщин, нарушения их прав и скрытый гендерный конфликт. Анализ восприятия этой акции в СМИ дает возможность проследить специфику формирования медиа-события. На основе анализа делаются выводы об особенностях отражения в СМИ инициатив граждан в эпоху новых медиа. Хотя исследования показывают, что масc-медиа по-прежнему зависимы от традиционных («авторитетных») источников информации, флешмоб #янебоюсьсказати, напротив, стал примером вовлечения в повестку СМИ мнения обычных людей, которые заявили о существовании замалчиваемой проблемы. Для выявления специфики подачи подобного материала, проведен анализ основных фреймов, которые использовали наиболее популярные масс-медиа Украины и России. Выделены и исследованы два основных фрейма: фрейм конфликта и фрейм ответственности. Они направлены не столько на решение проблемы насилия в отношении женщин, которая обсуждалась в социальных сетях, сколько на интерпретацию самого флешмоба, его целей и возможных угроз для участников и для общества. В процессе освещения флешмоба #янебоюсьсказати в масс-медиа редко упоминалась необходимость решения проблемы насилия на законодательном уровне. Напротив, СМИ цитировали публикации пользователей соцсетей для привлечения внимания к своим материалам. Наряду с этим публиковались истории знаменитостей, мнения экспертов. Также зафиксированы попытки противопоставить участников дискуссии друг другу. В СМИ делались прогнозы о всплесках насилия, которые могут быть вызваны флешмобом, а сама акция интерпретировалась как повод для подозрений: инициаторов обвиняли в попытках отвлечь общественность от более серьезных тем, например, войны на Востоке Украины. В результате такой подачи информации СМИ скорее заняли пассивную роль, не воспринимая инициативы пользователей социальных сетей всерьез и не предлагая механизмов решения проблем, которые были ими подняты.
28
Вовк, О. Й. "ПАМ’ЯТКИ МУНІЦИПАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ." Знання європейського права, no. 4 (February 11, 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.118.
Full textAbstract:
У статті зроблено аналіз пам’ятки муніципального права України – Положення про громадське управління міста Одеси 1863 року, яке було чинним законодавчим збірником міського самоврядування в м. Одесі до 1872 року. Розглядаються соціально-економічні й політичні причини появи даного положення та порядок його ухвалення імператором Олександром ІІ 30 квітня 1863 року. Встановлено, що основними законодавчими джерелами Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. були: Грамота на права та вигоди містам Російської імперії 21 IV. 1785 р.; Положення про громадське управління м. Санкт-Петербургу 13 ІІ. 1846 р.; Том дев’ятий Зводу законів Російської імперії редакції 1857 р.; Положення про громадське управління міста Москви 20 ІІІ. 1862 р.; Про зміни та доповнення деяких постанов про громадське управління в Санкт-Петербурзі 20 ІІІ. 1862 р. тощо. Структурно Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. складається зі вступу та основної частини з вісімдесят двох параграфів, що об’єднані в чотирьох главах: Глава І. «Про склад, предмети та образ дій Одеського громадського управління»; Глава ІІ. «Про порядок призначення виборних і гласних Загальної думи та заміщення посад по міському громадському управлінні»; Глава ІІІ. «Про порядок виборів і зборів для них»; Глава IV. «Про права та переваги громадської міської служби». За змістом Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. включало в собі переважно норми тогочасного міського права та встановлювало новий порядок міського самоврядування в м. Одесі. Органи міського самоврядування згідно з Положенням про громадське управління міста Одеси 1863 р. поділялися на загальні для всієї міської громади, до складу яких входили: Загальна міська дума; Міський голова; Розпорядча міська дума, та особисті, для окремих розрядів обивателів або станів, а саме: Збори виборних; Станові старшини; управи купецька й міщанська разом з їхніми установами та чинами. Окремі постанови Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р. встановлювали конкретні повноваження загальних й особистих органів міського самоврядування. Особливо важливе значення мали ті норми Положення про громадське управління міста Одеси 1863 р., які визначали новий порядок організації зборів для проведення міських виборів.
29
Ложешник, Аліса, and Ніла Ложешник. "Культурно-просвітницькі організації Одеси на початку ХХ ст." Старожитності Лукомор'я, no. 3 (July 31, 2022): 70–82. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2022.3.160.
Full textAbstract:
У статті висвітлюється становлення та громадська діяльність товариства «Просвіти» (м. Одеса) та його спадкоємців – товариства «Український клуб» і спілки «Українська хата».
Товариство «Просвіта» стало першою на Наддніпрянщині та Причорноморщині просвітянською організацією. На початку 1910 р. на основі «Просвіти» було створено Український клуб для забезпечення розваг і задоволення мешканців міста та музично-драматичну спілку «Українська хата». Завдяки такому кроку просвітяни зберегли матеріальну базу Товариства (бібліотеку, книгарню, історичний музей) й отримали можливість продовжити свою діяльність.
Одеська «Просвіта», як легальна форма існування Південної громади, була одним з етапів розвитку національно-визвольного руху у Причорномор’ї, що мав місцеве підґрунтя і водночас, був частиною загальноукраїнського процесу другої половини XIX – початку XX ст. Головними напрямками її діяльності були: проведення курсів українознавства, розбудова української освіти, видання та поширення україномовної преси і книжок, розвиток української науки, літератури та мистецтва.
30
Korniychuk, O. P., O. K. Tolstanov, O. G. Shekera, and A. V. Tsarenko. "Потенціал системи охорони здоров’я метрополії міста Одеса в умовах воєнного стан." Health of Society 11, no. 2 (November 26, 2022): 46–51. http://dx.doi.org/10.22141/2306-2436.11.2.2022.293.
Full textAbstract:
Актуальність. Незважаючи на щорічне збільшення фінансування системи охорони здоров’я України впродовж останніх трьох десятиліть, її спроможність надавати якісну, доступну і ефективну медичну допомогу населенню, у порівнянні з країнами Центральної і Східної Європи, є суттєво нижчою. Ситуація потребує удосконалення і покращання, що набуває особливої актуальності в умовах адміністративно-територіальної реформи, реформи органів місцевого самоврядування та в умовах воєнного стану. Мета дослідження – аналіз потенціалу системи охорони здоров’я метрополійного простору м. Одеса та шляхів його приведення до потреб населення в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Для оцінки потенціалу системи охорони здоров’я метрополійного простору м. Одеса досліджено показники коефіцієнтів викликів екстреної медичної допомоги на 100 тис. середньорічної чисельності населення в межах метрополійного простору у 2010-2013 рр., 2014 р., 2018-2020 рр. Проведено аналіз захворюваності (для осіб у віці 18 років і старше) на гіпертонію, ішемічну хворобу серця, інфаркт, інсульт, ВІЛ-нфекцію/СНІД та смертності від СНІДу у 2010, 2013-2014, 2018-2020 рр. на 10 тис. середньорічної чисельності населення. Результати. У статті проведено аналіз стану і можливостей системи охорони здоров’я метрополії м. Одеса, враховуючи її вплив у трьох зонах тяжіння. До першої зони належить громада м. Одеси з радіусом впливу 15 км з відповідальністю за організацію надання первинної медичної допомоги. Друга зона охоплює Одеський район у радіусі 60 км і є відповідальною за надання спеціалізованої медичної допомоги. Третя зона з радіусом 300 км відповідає за організацію надання третинної медичної допомоги і включає в себе Одеську, Миколаївську та Херсонську області. В умовах широкомасштабної агресії РФ територія кожної з областей метрополійного регіону перебуває в зоні активних бойових дій. Суттєвий потенціал системи охорони здоров’я пов'язаний з вирішенням системної проблеми зменшення захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД. Впродовж останніх десятиліть м. Одеса має найвищі темпи збільшення захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД серед міст-метрополій – Києва, Харкова, Львова та Дніпра. Це є стосується і захворюваності на інсульт у 2020 р., у порівнянні з 2019 р. Характерно, що ці показники, окрім Херсонської області, вищі, ніж в середньому по Україні. Найвищий рівень цих показників у м. Одеса свідчить про недостатній рівень надання, насамперед, первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини. Потенціал системи охорони здоров’я метрополійного регіону м. Одеса має бути реалізований на основі впровадження ефективної моделі координації підрозділів та закладів у сфері охорони здоров’я. Вона має базуватись на розробці та прийнятті ВР України Закону України «Про метрополізацію». Висновки. Розкриття потенціалу системи охорони здоров’я метрополійного простору м. Одеса потребує координації діяльності центральної та місцевої влади щодо законодавчої і урядової підтримки розвитку метрополій. Пріоритетність має бути забезпечена шляхом продовження реформування первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини, яка була започаткована у 2014-2018 рр. передачею відповідальності за її організацію на громади. Актуальним є налагодження новоствореними районами організації надання вторинної медичної допомоги та третинної медичної допомоги в регіонах, що входять до зони метрополійного впливу. Особливої уваги потребує координація діяльності усіх видів надання медичної допомоги щодо зниження темпів поширення захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД та смертності від гіпертонії в умовах пандемії COVID-19 та війни.
31
Stoyanov, O. M., and A. S. Son. "Історія планування та будівництва в Одесі лікарні для нервовохворих — так званого Панкеєвського корпусу. Частина 2." INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL 18, no. 5 (November 19, 2022): 18–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.18.5.2022.964.
Full textAbstract:
У статті описана історія планування та будівництва психоневрологічної лікарні в Одесі, що була споруджена на пожертвування поміщиці Г.С. Панкеєвої на спомин про доньку, яка наклала на себе руки в 1906 році. Авторами наведені деякі невідомі чи неописані факти історії одеської неврології, яка, як виявилося, значно виходить за межі тільки неврології. Коротко описані події, що передували будівництву психоневрологічної лікарні, а також історичні особи, які брали участь в організації та реалізації будівництва лікарні для нервовохворих в Одесі. Такого роду історичний екскурс торкається більше ніж вікового періоду, за який відбулася безліч подій, пов’язаних із так званим Панкеєвським корпусом. Останній можна вважати найстарішою спеціалізованою неврологічною установою в Україні. На жаль, через низку причин закладений потенціал не був реалізований, незважаючи на зусилля відомих історичних осіб Одеси, архітекторів, учених психоневрологічного профілю тощо.
32
Біліченко, Лідія. "Діяльність Одеського муніципалітету Трансністрії (1941-1944 рр.)." Старожитності Лукомор'я, no. 2 (September 8, 2020): 78–95. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2020.2.25.
Full textAbstract:
У статті досліджується діяльність Одеського муніципалітету в період румунської окупації Одеси в 1941-1944 рр. Доведено, що діяльність муніципалітету сконцентрувалася, головним чином, на таких аспектах: реформування адміністративної гілки управління, відновлення економіки, реформування органів правопорядку, охорони здоров’я та освіти.
Також перед урядовцями Одеського муніципалітету стояло дуже складне завдання по відновленню більш-менш нормального функціонування міста. Восени 1941 р. Одеса представляла собою жахливу картину після військових дій: підірвана електростанція, зруйнований водопровід, радіостанція, телефонна станція, розграбовані магазини, розбиті склади, хлібозаводи та млини, згарища будинків, зіпсовані мостові, зруйновані лікувальні установи.
Встановлено, що протягом 1941-1944 рр. урядовцям муніципалітету вдалося: відновити електропостачання та трамвайний рух, налагодити постачання води та продовольство у місто, в декотрій мірі відновити зруйновану економіку, провести фінансову реформу, відкрити медичні установи, реформувати шкільну освіту, налагодити поштовий зв’язок тощо.
33
Коваль, Геннадій Павлович. "ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОДЕСЬКОГО ЄВРЕЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА НАПРИКІНЦІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ: УПРАВЛІНСЬКИЙ, ОСВІТНІЙ ТА ІНШІ АСПЕКТИ." South Archive (Historical Sciences), no. 37 (July 1, 2022): 34–42. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2786-5118/2022-37-5.
Full textAbstract:
Мета та методологія роботи. Дослідження громадської діяльності одеського єврейського товариства потребує комплексного аналізу різних аспектів його діяльності. Ураховуючи багатопланову, різноманітну форму діяльності єврейського товариства Одеси, аналіз розвитку участі євреїв у міському самоуправлінні, освіті господарств є важливим аспектом в дослідженні загальної ситуації в Одесі. Дослідження громадської діяльності одеського товариства в окресленому питанні є важливим аспектом при його детальному висвітленні. Одним із аспектів діяльності означеного товариства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. стали управління, освіта та інші аспекти єврейського життя в Одесі. Аналіз кола періодичних видань за тематикою дослідження дозволить детально висвітлити становище єврейського населення Одеси. В основі дослідження лежать джерелознавчі методи виявлення, аналізу та оцінки джерел. Застосовуються методи історичного дослідження, зокрема історико-порівняльний, за допомогою яких було встановлено коло газетних джерел, необхідних для висвітлення теми. Результати та наукова новизна дослідження. Дослідження громадської діяльності одеського єврейського товариства дозволяє зробити висновок про активну діяльність єврейського товариства в галузі управління, освіти, зв’язків з Палестиною у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Висвітлено питання участі євреїв в міському суспільному управлінні. Висвітлена багаторічна плідна робота гласного думи Р.Л. Харі. Описано вибори гласних-євреїв та затвердження їх градоначальником. Аналізується деякі моменти розвитку єврейської освіти в Одесі. Наведено назви закладів, прізвища освітян-євреїв. Перелічено проблеми єврейських освітніх закладів. Відзначено ювілярів, розказано про їхню діяльність, кар’єру. Описано діяльність ювіляра – діяча єврейського сирітського будинку. Показано процес формування принципу розподілу позик серед поселян. Детально описано дві літературні премії, їх назви, вартість, положення, теми, джерела фінансування, терміни подачі творів. Показано роботу товариства допомоги євреям-землеробам у Палестині. Наведено факти із життя євреїв-землеробів в Палестині та Сирії. Описано їхні проблеми та досягнення у викладі агронома товариства. Детально описано колонії євреїв-землеробів.
34
Іванченко, А. "Одеська наука у постатях: до виходу 50-го випуску серії "Вчені Одеси"." Вісник Книжкової палати, no. 1 (270), січень (2019): 19–20.
Find full text
35
Брітавська, Олена Павлівна, Іван Іванович Дончев, Наталія Володимирівна Бондаренко, Віталій Вікторович Горохов, and Анатолій Володимирович Опарін. "Особливості комп’ютерних засобів тестування знань." New computer technology 16 (May 14, 2018): 127–33. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.827.
Full textAbstract:
Метою дослідження є запровадження комп’ютерного тестування (КТ) знань учнів профільних навчальних закладів для моніторингу рівня засвоєння теоретичних відомостей і набуття вмінь та навичок. Задачами дослідження є аналіз особливостей КТ у навчальному процесі як одного зі способів контролю знань учнів під час поточної і тематичної перевірки, підсумкового контролю, в результаті самопідготовки учнів, а також у разі дистанційного навчання з метою самотестування. Об’єктами дослідження є процес КТ у системі контролю знань, з’ясування переваг використання інформаційних технологій у процесі тестування, а також можливих проблем, що виникають у цьому випадку. Предметом дослідження є використання комплексу програм MyTest для створення і проведення КТ, збирання й аналізу результатів. Завдяки своїй простоті цей комплекс можна використовувати у навчальних закладах різних рівнів. З одного боку комплекс програм MyTest не має функцій масштабування, а з іншого – це максимально проста і невибаглива до обчислювальних ресурсів програма, що надає можливість провести тестування одночасно на декількох комп’ютерах. Результати досліджень запроваджені в навчальному процесі Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» і деяких ЗЗСО м. Одеса.
36
Синявська, Олена, and Іванна Садова. "Національно-культурні товариства німецької громади в Одесі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст." Старожитності Лукомор'я, no. 3 (July 31, 2022): 44–51. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2022.3.157.
Full textAbstract:
У статті розглядається історія виникнення та основні напрями діяльності німецьких національно-культурних товариств, що діяли в Одесі у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Відзначається, що південний регіон, і зокрема Одеса, стали центром колонізаторських рухів ще на початку ХІХ ст.
Перші товариства, що були створені в Одесі, займалися доброчинною діяльністю й опікувалися незаможними співвітчизниками, забезпечували їх одягом, їжею та притулками, надавали медичну допомогу та ліки, влаштовували людей похилого віку у Будинки піклування, а малолітніх – у Сирітські будинки та притулки. Найбільш відомим було Німецьке благодійне товариство, яке поступово розширювало свою діяльність, відображаючи це у текстах своїх статутів. Поряд із благодійницькою діяльністю, значна увага членами товариства надавалася просвітницькій роботі, влаштуванню музичних вечорів. Одним із перших культурно-просвітницьких німецьких товариств було засноване у 1861 р. товариство «Гармонія».
На початку ХХ ст. створюється низка нових товариств німецької громади. Активністю серед них відзначаються засновані у 1906 і 1908 роках Південноросійське німецьке товариство та Німецьке товариство просвіти Південної Росії, практична діяльність яких зосереджувалася у сфері організації лекцій, концертів, театральних вистав, відкритті читалень і навіть власних навчальних закладів. З початком Першої світової війни антинімецькі настрої посилилися не тільки у суспільстві, а й у державній політиці Російської імперії, наслідком чого стала низка антинімецьких указів і ліквідація німецьких товариств.
37
Ostroukhova, Nataliya. "Французький театр мадам Емілії Келлер в Одесі." Музичне мистецтво і культура, no. 21 (December 25, 2015): 8–14. http://dx.doi.org/10.31723/2524-0447-2015-21-8-14.
Full textAbstract:
Французький музичний і драматичний театр під керівництвом талановитого антрепренера м-м Келлер працював в Одесі в 70-х роках XIX століття. Аналізується репертуар, основу котрого здебільшого складали комічні опери французьких композиторів. Відзначається заслуга диригента Пагані в пропаганді нового на той час жанру оперети і її кращих зразків. Відзначається велика питома вага драматичних спектаклів сучасних авторів. Значення французького музичного і драматичного театру м-м Келлер полягає в тому, що він продовжив традиції виконання комічної опери і зробив свій внесок в розвиток нового жанру оперети на одеській сцені. Ключові слова: французький театр, традиції комічної опери, новий жанр оперети, одеська сцена, сучасні драматичні твори.
38
Маклаков, Геннадій Юрійович. "Международная научно-практическая конференция «Теория и методика обучения Фундаментальным дисциплинам в высшей школе »: прошлое, настоящее, будущее." Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 7 (November 23, 2013): 03–12. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v7i1.201.
Full textAbstract:
Международная научно-практическая конференция «Теория и методика обучения фундаментальным дисциплинам в высшей школе» получила заслуженную популярность не только среди ученых всех регионов Украины, но и за рубежом.Будучи участником всех конференций, членом программного комитета и рецензентом сборника трудов конференций, я попытаюсь проследить путь становления конференции, ее развития и превращение ее в ведущий научный форум по дидактике высшего образования не только Украины, но и Европы.За 9 лет существования конференции в ее работе приняли участие представители практически всех вузов Украины. Из-за ограниченного объема статьи перечислить все учебные заведения, принимавшие участие в работе конференции, не представляется возможным. Можно указать только самые основные, ведущие высшие учебные заведения Украины, представители которых активно участвовали в работе конференции.Киев (Киевский национальный университет имени Т. Шевченко, Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт», Национальный авиационный университет, Национальный педагогический университет, Национальный медицинский университет, Государственный университет информационно-коммуникационных технологий и др.).Харьков (Харьковский национальный университет радиоэлектроники, Харьковский национальный университет, Харьковский национальный педагогический университет, Национальный аэрокосмический университет «Харьковский авиационный институт» и др.).Днепропетровск (Национальная металлургическая академия Украины, Национальный горный университет, Днепропетровский национальный университет, Днепропетровский государственный аграрный университет, Национальный транспортный университет, Украинский государственный химико-технологический университет и др.).Львов (Национальный университет «Львовская политехника», Львовский национальный университет, Львовский институт экономики и туризма, Национальный лесотехнический университет и др.).Одесса (Одесский национальный политехнический университет, Одесский национальный университет, Южно-украинский государственный педагогический университет, Одесский национальный морской университет, Одесская национальная академия связи и др.).Донецк (Донецкий национальный университет, Донбасская государственная машиностроительная академия, Донецкий национальный технический университет и др.).Севастополь (Севастопольский национальный технический университет, Севастопольский национальный университет ядерной энергии и промышленности, Севастопольский городской гуманитарный университет и др.).Симферополь (Таврический национальный университет, Крымский инженерно-педагогический университет, Симферопольский университет экономики и управления и др.).Кроме украинских вузов, в работе конференций участвовали представители учебных заведений России (Москва, Новосибирск, Смоленск, Белгород, Рязань, Магнитогорск, Владикавказ, Тверь, Комсомольск-на-Амуре), Беларуси (Минск, Витебск, Устье), Грузии (Тбилиси), Германии (Геттинген), Болгарии (Шумен).В работе конференций также активное участие принимали ученые ведущих научно-исследовательских центров Украины, России, Германии: Национальный научный центр «Харьковский физико-технический институт», Радиоастрономический институт НАН Украины, Институт механики НАН Украины, Институт прикладной физики НАН Украины, Морской гидрофизический институт НАН Украины, Государственный НИИ автоматизированных систем в строительстве, Институт психологии НАПН Украины, Международный научно-учебный центр информационных технологий и систем НАН и МОНМС Украины, Институт информационных технологий и средств обучения НАПН Украины, Институт высшего образования НАПН Украины, Институт содержания и методов обучения РАО (Россия, Москва), PHYWE Systeme GmbH & Co. KG (Геттинген, Германия).В общей сложности в девяти конференциях приняли участие 3387 человек, объем изданных трудов составил примерно 12000 стр. (665 усл. печ. л.). На рисунке 1 показана диаграмма распределения объема изданных трудов по всем прошедшим конференциям (с 1-й по 9-ю). Здесь и далее на рисунках не указываются годы проведения конференций, при этом принимаются во внимание следующее:Труды конференции сначала издавались в трех томах, с 4-ой конференции – в четырех, а с 7-ой – в пяти томах. Исключение составила 9-я конференция, к началу которой, по объективным обстоятельствам, было издано только 2 тома, но без существенного уменьшения объема публикаций.К трудам конференции прикладывался сначала компакт-диск, а затем DVD с уникальными разработками (методички, учебники, компьютерные программы и т.п.) участников конференции. Суммарный объем такого материала превышает 30 Гб.Рассмотрим более подробно, как росла и крепла конференция, приобретая заслуженную популярность не только на Украине, но и за рубежом.Первая международная научно-практическая конференция «Теория и методика обучения фундаментальным дисциплинам в высшей школе» состоялась в 2001 г. В конференции приняло участие 301 человек из 27 городов Украины и России (Бердянск, Дрогобыч, Днепропетровск, Днепродзержинск, Донецк, Запорожье, Ивано-Франковск, Измаил, Керчь, Кировоград, Кривой Рог, Кременчуг, Киев, Каменец-Подольский, Львов, Мариуполь, Нежин, Одесса, Полтава, Ровно, Симферополь, Суммы, Славянск, Умань, Харьков, Хмельницкий, Комсомольск-на-Амуре). Уже тогда тематика конференции привлекла внимание ведущих специалистов в области образования. В работе конференции приняли участие 50 кандидатов наук и 11 докторов наук. Важно отметить, что работе конференции активно принимали участие и молодые ученые (34 студента, 3 аспиранта, 5 учеников средней школы). Труды конференции были изданы в 3-х томах общим объемом в 971 стр.Популярность конференции стремительно нарастала. Уже через год, на 3-й конференции, приняло участие 416 человек из 36 городов Украины и России (Алчевск, Белая Церковь, Бердянск, Винница, Горловка, Днепропетровск, Донецк, Дрогобыч, Житомир, Запорожье, Ивано-Франковск, Измаил, Ирпень, Киев, Кировоград, Краматорск, Красноармейск, Кривой Рог, Львов, Луганск, Луцк, Макеевка, Мариуполь, Мелитополь, Николаев, Одесса, Полтава, Ровно, Севастополь, Симферополь, Сумы, Тернополь, Тверь, Харьков, Хмельницкий, Черкассы). В работе конференции приняли участие 200 кандидатов наук и 39 докторов наук. Труды конференции были изданы в 4-х томах общим объемом в 1379 стр.Интересно отметить, что начиная с 2003 года, конференция начинает привлекать специалистов высшей квалификации самых разных направлений. Например, на конференциях участвовали: акад. НАПН Украины, чл.-корр. НАПН Украины; д.т.н., д.ф.-м.н, д.пед.н, д.мед.н., д.б.н., д.х.н., д.и.н., д.филол.н., д.филос.н., д.э.н., д.с.-х.н., д.геол.н.; к.т.н., к.ф.-м.н, к.пед.н, к.мед.н., к.х.н., к.б.н., к.филол.н., к.психол.н., к.геол.н., к.филос.н. Конференция начинает привлекать внимание и зарубежных специалистов по дидактике высшего образования. Уже с самого начала работы конференции в ней принимали участия ученые Росси, к которым чуть позже подсоединились преподаватели Беларуси, Грузии, Германии, Болгарии.Представляет интерес провести сравнительный анализ количественных характеристик всех 9 конференций. На рис. 2 показана диаграмма распределения числа участников по конференциям с 1-й по 9-ю. Участие студентов в работе конференций составляет 5…12 % от общего числа участников. Участие аспирантов в работе конференций составляет 4…9 % от общего числа участников.Важно отметить, что доклады, представленные на конференцию, всегда отражали современные тенденции развития информационно-педагогических технологий (см. рис. 9). Уже на 1-ой конференции (2001 г.) начинают рассматриваться вопросы дистанционного обучения, на 3-ей (2003 г.) – серьезно и глубоко анализируются вопросы дидактики дистанционного обучения, впервые рассматриваются вопросы влияния дистанционного обучения на психосоматику человека (Маклаков Г. Ю. «Современные компьютерные технологии и информационная безопасность личности»; Маклаков Г. Ю. «Методы оценки влияния современных компьютерных технологий на человека»).С 5-ой конференции начинает работать секция защиты информации и информационной безопасности. С 8-ой конференции (2010 г.) формируется отдельная секция по электронному обучению, на которой рассматриваются педагогические аспекты прогрессивных информационно-педагогических технологий. Особое внимание уделяется вопросам развития компьютерно-ориентированных методических систем обучения фундаментальным дисциплинам и программному обеспечению электронного обучения.На всех конференциях значительное внимание уделялось вопросам внедрения кредитно-модульной системы обучения, контроля качества образования, фундаментализации обучения гуманитарных и общественных дисциплин.Большое внимание уделяется вопросам использования математических сред, в которых возможно реализовать различные типы программных средств, направленных на повышение эффективности учебной деятельности студентов. Рассматривается методика обучения на основе Web-СКМ Sage, возможности технологии Cloud computing применительно к дистанционному обучению.Вот далеко не полный перечень обсуждаемых вопросов по современным информационно-педагогическим технологиям.Популярность конференции «Теория и методика обучения фундаментальным дисциплинам в высшей школе» во многом определяется тем, что в настоящее время это единственная конференция не только на Украине, но и в ближнем зарубежье, которая всесторонне охватывает вопросы дидактики высшей школы.Анализ содержания последних сборников трудов конференции показывает, что тематика конференции существенно расширилась и охватывает методику преподавания специальных дисциплин.В настоящее время конференция стала научно-методическим центром европейского уровня, в работе которого активно участвуют не только преподаватели Украины, но и представители учебных заведений Росси, Беларуси, Грузии, Болгарии, Германии и др.Высокий уровень представленных докладов стал возможен благодаря большой работе, которую проводил программный оргкомитет конференции. Вот далеко не полный перечень специалистов высшей квалификации, входящих в разное время в состав программного комитета: д. пед. н., проф. Атаманчук П. С.; к. ф.-м. н., проф. Белоусова Л. И.; д. т. н., проф., акад. НАПН Украины Быков В. Е.; д. т. н., проф. Величко А. Г.; д. ф.-м. н., проф. Глушко Е. Я.; д. пед. н., проф., акад. НАПН Украины Жалдак М. И.; д. т. н., проф. Засельский В. И.; д. пед. н., проф. Клочко В. И.; д. т. н., проф. Маклаков Г. Ю.; д. ф.-м. н., проф.; Олейников А. И.; д. пед. н., проф. Раков С. А.; к. ф.-м. н., проф. Рамский Ю. С.; д. пед. н., проф. Семериков С. А.; д. пед. н., проф., акад. Сергеев А. В.; д. т. н., проф. Сидоренк В. Д.; д. ф.-м. н., проф. Соловьёв В. Н.; д. пед. н., проф. Сусь Б. А.; к. пед. н., доц. Теплицкий И. А.; д. пед. н., проф. Триус Ю. В.; д. т. н., проф. Учитель А. Д., к. пед. н., проф. Швец В. А.; д. филос. н., проф. Шрамко Я. В.Комфортную работу участников конференции на высоком уровне обеспечивал организационный комитет (Теплицкий И. А., Семериков С. А., Засельский В. И., Учитель С. А., Малов Г. В., Глуходед М. В., Шокалюк С. В. и др.). Участники конференции получали возможность не только творчески работать в секциях, но и участвовать в обширной и интересной культурной программе.Конференция приобрела такую известность и популярность среди отечественных и зарубежных ученых благодаря самоотверженному труду организаторов конференции. Прежде всего, необходимо отметить Илью Александровича Теплицкого и Сергея Алексеевича Семерикова, по инициативе которых и возникла эта конференция. Без их самоотверженного труда вряд ли конференция смогла приобрести такой размах и популярность, не только на Украине, но и за рубежом.У организаторов конференции, как всегда, много творческих планов, и хочется от всей души пожелать им успешной и плодотворной работы.
39
Рало, Ганна Олексіївна. "Початки навчання гри на ударних інструментах у спеціальних музичних закладах Одеси в XIX столітті." Південноукраїнські мистецькі студії, no. 1 (September 12, 2023): 33–40. http://dx.doi.org/10.24195/artstudies.2023-1.5.
Full textAbstract:
Дослідження присвячене витокам професійного навчання гри на ударних інструментах у рамках музично-освітніх осередків Одеси, що створювалися у місті в XIX ст. Мета статті полягає в окресленні передумов розвитку мистецтва гри на ударних інструментах в означений період в Одесі та визначенні ролі музичних товариств і спеціальних музичних навчальних закладів щодо формування та розвитку професійних навичок та вмінь майбутніх музикантів-ударників. Серед основних методів дослідження вибрано індуктивний, дедуктивний, історико-хронологічний методи та метод порівняльно-зіставного аналізу. Окреслено передумови розвитку музичного життя міста у XIX ст. Відзначено широку популярність ксилофоніста М.-Й. Гузікова в Одесі у 30-х роках позаминулого століття та виявлено його внесок у становлення й розповсюдження чотирирядної конструкції ксилофона та виконавства на ньому у Європі та Одесі. Визначено місце ударних інструментів та перебіг навчання у Музичних класах Одеського відділення Імператорського музичного товариства (ОВ ІРМТ). Розглянуто програми учнівських вечорів, іспитів учнів Музичних класів ОВ ІРМТ задля визначення початків навчання гри на духових та ударних інструментах. Запропоновано програми класних занять відділення гри на оркестрових інструментах, зокрема духових та ударних, та проаналізовано зміст відповідних вимог. Простежено склад учнів симфонічного оркестру, створеного при Музичних класах ОВ ІРМТ з метою виявлення учнів, які виконували партії ударних у цьому музичному колективі.
40
Савченко, Віктор. "«Одеське отаманство» в наказах по Державній варті Одеського градоначальництва-отаманства (травень-грудень 1918 р.)." Старожитності Лукомор'я, no. 2 (May 3, 2023): 39–49. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.2.199.
Full textAbstract:
У статті розглядається одеський епізод історії Української Держави гетьмана Скоропадського – «одеське отаманство». Висвітлити соціально-політичну сутність гетьманської держави допомагають джерела місцевої поліцейської влади, що сформувалися під назвою «Накази по Державній варті міста Одеса». Особлива увага приділяється протистоянню між українськими соціалістами та гетьманською владою, між одеською «демократією» та авторитаризмом одеського отамана. Одеське отаманство, як інститут з надзвичайними повноваженнями, формувався на зразок градоначальництва часів Російської імперії. Державна варта (перебуваючи у підпорядкуванні отамана) копіювала структуру та традиції поліцейських установ імперії, в тому числі, її функції політичної поліції. Фактично одеський отаман, за допомогою Державної варти, здійснював широкі репресії, у тому числі проти міського самоуправління та українського руху, які були переважно соціалістичними та цуралися співпраці з гетьманським режимом. Влада одеського отамана не мала широкої соціальної бази, владні структури, намагаючись примусити населення сприймати курс гетьмана на згортання Української революції, зловживали заборонами та репресіями, що привело до фактичного «самознищення» гетьманської влади в Одесі.
41
Семенов, Є. І., О. М. Сенніков, Г. М. Сеннікова, В. А. Лабунець, О. В. Лабунець, Т. В. Дієва, and С. А. Шнайдер. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕФЕКТІВ ЗУБНИХ РЯДІВ ТА ОБСЯГУ ІМПЛАНТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ У МОЛОДОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ." Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 119, no. 2 (May 26, 2022): 60–65. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2022-44-2.11.
Full textAbstract:
В ході роботи було проведено порівняльний аналіз поширеності, топографії, структури дефектів зубних рядів молодого населення м. Одеси ті м. Івано-Франківска і на основі цих даних науково – обґрунтована потреба цієї групи населення в дентальних імпланта- тах в якості опор незнімних ортопедичних конструкцій. Також на осмотрі стоматологічних оглядів було вивчено забезпеченість в цьому виді допомоги. Матеріали та методи. Згідно з рекомендаціями ВООЗ були сформовані наступні вікові групи: 15–19, 20–24, 25–29 років. Кількість обстежених у кожній віковій групі складала 70 осіб. При обстеженні в обстежувані групи включались тільки соматичні особи які не мали протипоказань до проведення дентальної імплантації. Всього було обстежено 420 осіб в м. Івано- Франківську і м. Одесі вікової групи обстеження. Отримані результати перераховувались на 1000 чоловік населення. Результати та їх обговорення. При аналізі отриманих даних проглядаються наступні закономірності: більш велика кількість осіб у всіх вікових категоріях, які не мають дефектів зубних рядів, серед жителів м. Одеси. У жителів м. Івано-Франківська у всіх вікових групах було виявлено значно більшу загальну кількість дефектів, ніж серед жителів м. Одеси. Також звертає на себе тай факт, що серед жителів м. Одеси у віковій групі 15–19 років відсутні дистально-необмежені дефекти, в той же час, серед жителів м. Івано- Франківська цей показник склав 57,1 осіб. У жителів м. Одеси молодого віку не має дефектів протяжністю в 4 зуби, в той же час у жителів м. Івано-Франківська у віковій групі 25–29 років таких було 100 осіб на 1000 чоловік населення. З 210 обстежених осіб молодого віку мешканців м. Одеси ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати мали 9 осіб (їм було встановлено 16 імплантатів). Серед жителів м. Івано-Франківська з 210 обстежених ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати мали 7 осіб (їм було встановлено 12 імплантатів). На основі отриманих даних, потреба молодого населення м. Одеси в імплантатах становить 9,7 % від загальної потреби. Серед жителів м. Івано-Франківська – 4 % від потреби. На підставі проведених досліджень було зроблено наступні висновки: 1. Було виявлено значно більшу кількість дефектів у жителів м. Івано-Франківська у всіх вікових групах молодого населення порівняно з жителями м. Одеси. 2. Молоде населення м. Одеси з ціллю виготовлення незнімних ортопедичних конструкцій з опорою на дентальні імплантати має потребу в встановленні 2364 імплантатів на 1000 чоловік, а в м. Івано-Франківську – 4171, при цьому забезпеченість дентальними імплантатами серед жителів м. Одеси становить 9,7 % від потреби, а серед жителів м. Івано-Франківська – 4 %.
42
Rabinovich, Roman. "To ‘cherish the memory of an extraordinary talented person’ Book. Presentation: Karyshkovsky P.O. 2022. The Balkan Adventure of Knyaz Svyatoslav 967—971 (a source study). Studia Militaria Balcanica Series. Varna-Chisinau-Odessa: Slavena Publishing." Stratum plus. Archaeology and Cultural Anthropology, no. 6 (December 2022): 457–62. http://dx.doi.org/10.55086/sp226457462.
Full text
43
Савченко, Віктор, Ігор Сапожников, and Олексій Русанов. "Між НКВС і сигуранцою: про причини краху підпілля в окупованій Одесі у 1941-1942 роках." Старожитності Лукомор'я, no. 1 (February 28, 2023): 58–72. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2023.1.193.
Full textAbstract:
У розвідці здійснено дослідження однієї з найбільш утаємничених тем «комуністичного» підпільно-партизанського руху в Одесі під час Другої Світової війни, який був створений і керований органами НКВС. Йдеться про долю одеської «надземно-міської» підпільної групи О. Мельника, яка була частиною спеціального загону НКВС Кузнєцова-Калошина. Ця група з самого початку опинилася «у бездіяльному підпіллі», відмовившись від боротьби проти окупантів, а вже у грудні 1941 р. румунським спецслужбам вдалося її повністю розгромити. Поведінка окремих підпільників після арештів та їхні «заяви» на допитах, які наводяться вперше, яскраво демонструють загальну картину деградації одеського підпільного руху опору, розгубленості, страху та відчаю, небажання боротися, дезертирства та зрадництва.
У статті доведено, що підпілля Одеси мало вузьку соціальну базу та не користувалося широкою підтримкою мешканців міста. Аргументовано твердження, що поспіхом створені підпільно-партизанські загони в Одесі не мали необхідної підготовки. Під час формування загонів і груп за адміністративним принципом були проявлені формалізм, хаотичність, поспішність, неякісний відбір, порушення принципу добровільності, розгубленість.
В одеських підпільно-партизанських загонах відчувалися: брак зв’язку між підпільними групами, відсутність чітких планів та інформації, слабкість конспірації. Аналіз діяльності групи Мельника дозволив зробити ширші висновки стосовно структури та діяльності усього загону НКВС Кузнєцова-Колошина. З’ясовано, що цей загін став жертвою не тільки зрадництва та відсутності досвіду, але й внутрішньої конкуренції між місцевими та «центральними» структурами НКВС, що призвело до фактичного самознищення підпільно-партизанського руху в Одесі вже у середині 1942 р.
44
Хмарський, Вадим. "Перспективи актуалізації джерел особового походження з історії Одеси «воронцовської доби»." Старожитності Лукомор'я, no. 3 (July 31, 2022): 17–25. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2022.3.154.
Full textAbstract:
У статті піднімається проблема розширення джерельної бази для вивчення історії Одеси першої половини ХІХ ст. через актуалізацію джерел особового походження, зокрема щоденника відомого одеського історика Аполлона Скальковського. Оригінал щоденника зберігається у Петербурзі (Російська Федерація), а копії за 1835-1845 рр. в Одесі, написаний надзвичайно нерозбірливим почерком і тому був мало залучений до історичних досліджень. Продемонстровано, що двома найбільшими групами джерел особового походження з названої проблематики є спогади та подорожні нотатки, а щоденники представленні вкрай обмежено. Це робить щоденник А. Скальковського унікальним наративом. Автор підготував до публікації записи історика за 1835 р., про що повідомляється у статті, і надає загальну характеристику джерельної інформації, що міститься у цьому історичному джерелі.
45
Грегуль, А. "Його вітала Одеса..." Київ, no. 3/4 (2018): 167–71.
Find full text
46
Лазаренко, В. "Медаль "За оборону Одессы"." Нумізматика і фалеристика, no. 4 (60) (2011): 18–22.
Find full text
47
Юрковский, Ростислав, Александр Нахмуров, Наталья Шишкалова, Вита Захарчук, and Наталья Коломиец. "ПРОХОД - АРХИТЕКТУРНАЯ ЖЕМЧУЖИНА ОДЕССЫ." Modern engineering and innovative technologies, no. 06-01 (December 29, 2018): 84–91. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-06-01-067.
Full textAbstract:
Aннотация. В условиях возрастающего антропогенного воздействия на литосферу, как основания инженерных сооружений, замачивания грунтов из поврежденных изношенных водонесущих коммуникаций, непредсказуемого изменения режима грунтовых вод, попадания в них раз
48
А.Д., Попова,. "Law Enforcement Officers’ Memoirs as a Historical Source on Social History of the 1940s–1950s." Вестник Рязанского государственного университета имени С.А. Есенина, no. 3(76) (January 6, 2023): 59–69. http://dx.doi.org/10.37724/rsu.2022.76.3.007.
Full textAbstract:
В статье анализируются мемуары сотрудников милиции как исторический источник по социальной истории 1940–1950-х годов. Предметом анализа стали три неопубликованных воспоминания сотрудников милиции, которые удалось обнаружить автору. Создатели всех трех документов служили в советской милиции в указанный период — это Д. М. Курлянд (Одесса), Т. А. Сивак (Рязань), В. М. Берников (Кронштадт). Автор обозначает, что указанные источники имеют разную структуру и степень детализации, однако все основаны на описании личного опыта службы в милиции. В статье показано, что мемуары включают несколько пластов информации по социальной истории нашей страны 1940–1950-х годов. Наибольшее внимание авторами мемуаров уделяется описанию собственного опыта борьбы с преступностью, и анализ всех трех источников дает представление об уровне преступности в послевоенные годы, о некоторых ее причинах, а также о методах работы правоохранительных органов по пресечению и расследованию криминальных явлений. Воспоминания Д. М. Курлянда позволяют критически оценить мифы, получившие распространение в средствах массовой информации. В статье утверждается, что мемуары сотрудников милиции содержат ценные свидетельства о повседневной жизни людей и ее уровне, в том числе самих сотрудников милиции, о способах проведения досуга, о некоторых социальных проблемах, например, дефиците товаров. Ключевые слова: мемуары, повседневность, советская милиция, Д. М. Курлянд, Т. А. Сивак, В. М. Берников. The article analyzes law enforcement officers’ memoirs as a historical source on social history of the 1940s–1950s. The author analyzes three unpublished memoirs written by law enforcement officers and discovered by the author. The writers of the memoirs were Soviet law enforcement officers in the 1940s–1950s. These officers are D. M. Kurland (Odessa), T. A. Sivak (Ryazan), V. M. Bernikov (Kronshtadt). The author underlines that these sources have different structures, different representation of details. However, all of them reflect law enforcement officers’ experiences. The article shows that the memoirs contain several layers of information on social history of the Soviet Union in the 1940s–1950s. The writers of the memoirs focus on the description of their fight against crime. The analysis of the three memoirs reveals a picture of post-war years in the Soviet Union, describes the level of crime, speaks about its causes and about some methods used by law enforcement bodies to prevent and investigate crime. D. M. Kurland’s memoirs enable a researcher to critically assess myths widely spread in mass media. The author of the article maintains that the law enforcement officers’ memoirs contain valuable information on people’s everyday life, on law enforcement officers, on Soviet citizens’ leisure activities, on some of their social problems, such as scarcity of goods, for example.
49
Сторожук, Л. "Тарас Шевченко і Одеса." Дивослово, no. 3 (660) (2012): 33–37.
Find full text
50
Posternak, I., and S. Posternak. ""CSTC T-PPR": ARCHITECTURAL AND HISTORICAL DEVELOPMENT OF ODESSA IN ХІХ ... THE BEGINNING OF THE XX-th CENTURIES." INNOVATIVE SOLUTIONS IN MODERN SCIENCE 1, no. 20 (February 22, 2018): 33. http://dx.doi.org/10.26886/2414-634x.1(20)2018.3.
Full textAbstract:
It is offered to create in the city of Odessa "the Corporate scientific and technical complex town-planning power reconstruction "CSTC T-PPR", as innovative organizational structure which uses in practice the saved up scientific and technical potential for reconstruction of buildings of historical building of Odessa under standards power efficiency. It is executed researches of historically-style development which is characterized by the big scope of civil work and presence of various styles. Superstructures were carried out in a city practically during all history its development. The mansard floor is an effective variant a superstructure buildings of background building. Пропонується створити у місті Одесі "Корпоративний науково-технічний комплекс містобудівної енергореконструкції "КНТК МЕРек", як інноваційну організаційну структуру, яка використовує на практиці накопичений науково-технічний потенціал для реконструкції будівель історичної забудови Одеси за стандартами енергоефективності. Виконано дослідження історично-стильового розвитку Одеси в ХІХ … на початку ХХ століть, який характеризується великим розмахом будівельних робіт та наявністю різноманітних стилів (класицизм, бароко, романтизм, конструктивізм). Враховуючи, що розташування нового будинку в щільному ряду історичної забудови заборонено, то виходом з такої ситуації є надбудова будівлі новим об'ємом. Надбудови виконувалися в місті практично в ході всієї історії його розвитку. Ефективним варіантом надбудови будівель фонової забудови є мансардний поверх.