Journal articles on the topic 'Обробка знань'

Предметом вивчення у статті є процес розробки експертних систем із використанням апарату нечіткої логіки та продукційною базою знань. Метою є розробка скриптової мови для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова, повинна реалізувати мінімальні можливості для опису правил, а саме: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, – що дозволило би більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Завдання: дослідити існуючі, поширені скриптові мови, що використовуються для запису правил у базі знань експертної системи, здійснити аналіз існуючих методів їх застосування; розробити власну мову опису правил – мову логічного програмування, інтерпретовану, інтегровану в механізми роботи експертної системи, однак таку, яку можливо виділити в самостійну. Отримані такі результати: Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. Cкриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен, що дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Визначено напрямки подальших досліджень та роботи по вдосконаленню та розширенню області застосування розробленої скриптової мови. Висновки. Розроблено скриптову мову для запису правил у базу знань експертної системи, що використовує апарат нечіткої логіки. На даний момент розроблена скриптова мова реалізує мінімальні можливості для опису правил: опис змінних; запис та обробка логічних виразів; визначення просторів імен. Це дозволяє: більш точно описати певну ситуацію; надати більш гнучкі засоби опису; виконувати логічні операції між різними типами даних; компенсувати неоднозначність висновків експертів, зважаючи на можливу недостовірність даних. Планується реалізувати підтримку конструкцій, що дозволить використовувати скриптову мову окремо від експертної системи.

Мета роботи – вивчити рівень знань, прихильності та практики медичних працівників (МП) щодо роботи із судинними катетерами (СК) та запобігання інфекційним ускладненням процедури катетеризації. Пацієнти і методи. Проведено поперечне епідеміологічне дослідження серед 123 МП закладів охорони здоров’я України протягом вересня-листопада 2019 р. та січня 2020 р. з використанням авторського опитувальника. Опитувальник складався з трьох блоків і містив 48 питань. Статистична обробка даних проводилась з використанням методів описової статистики за допомогою програм Microsoft Excel 2007 та Epi Info™ for Windows version 7.2. Аналіз номінативних величин проводився з використанням критерію Пірсона χ2. Достовірно значущими вважалися відмінності при Р<0,05. Результати досліджень та їх обговорення. Більшість респондентів (78,3 %) вказала на необхідність отримувати більше інформації про можливі ускладнення катетеризації судин, а 79,3 % опитаних потребують додаткової інформації щодо інфекційного контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з катетеризацією судин. Виявлено статистично достовірний зв’язок між потребою отримувати додаткову інформацію про ускладнення катетеризації судин і посадою, яку займає респондент (молодший спеціаліст з медичною освітою): χ2=7,9758, p=0,004741. Виявлено недостатню обізнаність МП щодо груп і факторів ризику інфекційних ускладнень катетеризації судин. Майже третина опитаних (31,1 %) вважала, що медичний персонал має незначний вплив на рівень інфекційних ускладнень катетеризації судин. В середньому тільки 33,4 % респондентів знали, що рутинну заміну центральних венозних катетерів (ЦВК), периферично імплантованих ЦВК і катетерів для гемодіалізу для профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровоплину застосовувати не доцільно. 99,2 % МП вважали, що перед будь-якою маніпуляцією із СК та після неї необхідно обов’язково проводити гігієнічну обробку рук із застосовуванням води з милом та спиртового антисептика. У рутинній практиці завжди користувались рукавичками під час маніпуляцій із СК 97,5 % респондентів. 11,6 % МП допускає, що використання рукавичок може замінити гігієнічну обробку рук при роботі із СК. Встановлено, що найчастіше МП нехтували використанням рукавичок при роботі із СК через недостатню забезпеченість рукавичками (29,7 %). Чверть респондентів (25,0 %) замінювала рукавички процедурою гігієнічної обробки рук. Через виникнення алергічних реакцій або контактного дерматиту в результаті застосування рукавичок від їх використання відмовлялось 20,3 % опитаних. Висновки. Виявлено недостатній рівень знань, прихильності та практики МП з питань епідеміології, інфекційного контролю та профілактики інфекційних ускладнень катетеризації судин.

В статті розглянута базова процедура виведення узагальнених характеристик повітряних об’єктів. Пропонується застосування правил достовірного виведення значень до базової процедури, що дозволяє побудувати нову систему вихідних продукцій. На основі розроблених правил достовірного виведення та перевірки коректності інтегральних узагальнених характеристик повітряних об'єктів запропоновано метод виведення значень узагальнених характеристик повітряних об’єктів, особливістю якого є поетапна сумісна обробка поточних та апріорних даних і знань про повітряні об’єкти.

Формулювання проблеми. В сучасних педагогічних дослідженнях особливе місце посідають залишкові знання з навчальних дисциплін, які фіксуються в пам’яті студентів через достатньо великі проміжки часу, але роль яких є визначальною у становленні їх як фахівців. Проблема достовірності результатів оцінювання залишкових знань студентів є актуальною, оскільки ці результати є вихідною інформацією для оптимізації та модернізації освітнього процесу. З огляду на зазначене постає необхідність з’ясувати можливість порівняння успішності студентів різних років, що навчались в однакових умовах за залишковими знаннями, обрати критерій такого порівняння та з’ясувати, чи є ці знання сталою величиною. Матеріали і методи. Для виконання завдань дослідження використано методи: аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення навчально-методичних та науково-популярних джерел з проблеми дослідження, педагогічний експеримент, первинна статистична обробка й узагальнення отриманих даних. Дослідження проведено на базі Вінницького національного технічного університету при кафедрі вищої математики. Обсяг вибірки – 40. Результати. При аналізі залишкових знань на базі комплексних контрольних робіт (ККР) з метою подальшого коригування форм, методів і засобів навчання застосовано спеціальні методики їх обробки, розглянуто можливість застосування критерію Фішера (кутового перетворення Фішера) для оцінювання наявності (відсутності) дійсної розбіжності в рівнях підготовки студентських груп, які навчались в однакових умовах. Висновки. Для забезпечення прийняття достовірного рішення доцільно застосовувати критерій Фішера, що дозволить оцінити дійсну розбіжність в рівнях підготовки студентських груп, які навчались в однакових умовах, однак різняться кількістю студентів в групі. Аналізуючи статистичні коефіцієнти можна стверджувати, що рівень та якість залишкових знань залишається сталою величиною, не залежно від того, вчили студенти цей матеріал в минулому семестрі, чи в минулому році. Для більш чіткого визначення рівня цих знань потрібно використовувати ширшу оціночну шкалу, а не традиційну п’ятибальну.

Публікація актуалізує питання відображення термінологічної інформації у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, обробки даних для їх використання у професійно-науковій комунікації. Поглиблено відомі підходи щодо розуміння термінологічної інформації як понятійної (семантичної), що має мовну природу. Номінативні одиниці розглянуто як засіб відображення термінологічної інформації у двох рівнях: шляхом передання інформації через систему мовних знаків загальновживаної лексики і від номінативної одиниці до відображення позамовної дійсності (накопичення, збереження і передання знань та відомостей про реальний об’єкт). Засвідчено, що загальновживане слово (унаслідок перенесення основного значення) передає інформацію двічі: перший раз – загальномовну, другий – у процесі термінологізації фокусує у терміні відомості про позначений предмет через декодування дефініції. Так, термінологічна інформація стає засобом зберігання знань і репрезентації накопичених даних, отриманих у процесі науково-дослідної практики з проблем лікування інфекційних захворювань, відображає еволюцію процесу пізнання закономірностей реальної дійсності. У латинських номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів вербальна кодифікація інформації базується на використанні загальномовної лексики, запозиченої з давньогрецької та латинської мов. Охарактеризовано поняттєві значення «інформація», «репрезентація інформації», «мікроорганізм», «інфекція», «збудник інфекції»; «інфекційна хвороба». Збагачено науковий обіг новим ілюстративним матеріалом. Висвітлено призначення номенклатурних найменувань мікроорганізмів. Констатовано, що термінологічна інформація репрезентує у стислій формі конденсовані відомості про мікроорганізми, є термінологічною «продукцією», ефективним ресурсом інформаційного забезпечення системи наукової і практичної діяльності. Обробка даних, сконцентрованих у номенклатурних найменуваннях мікроорганізмів, широко використовується у сфері лікувального мистецтва.

У статті зазначено, що з точки зору інформаційної підтримки стратегічного вибору, інформаційне забезпечення полягає у наданні інформаційних даних у встановленому законом порядку, у процесі якого на базі інформаційних систем та із застосуванням принципів, методів, способів, правил, схем та алгоритмів здійснюється пошук інформації, її збір, обробка, нагромадження, зберігання, передача та використання у обсязі, достатньому для прийняття оптимальних рішень. Обґрунтовано форми інформаційної підтримки на всіх етапах стратегічного вибору із зазначенням конкретних інструментів. Доведено, що з допомогою ІТ-систем можна реєструвати та обробляти обсяги даних, що генеруються у структурах підприємства. Доступ до інформації є визначальною умовою прийняття раціональних рішень щодо розвитку підприємства. Сукупність отриманої інформації - базою знань. Генеровані знання визначають спосіб поведінки підприємства. Довіра до інформації перетворюється на якість знань, а останні в точність стратегічних рішень.

Стаття присвячена дослідженню проблем формування цифрової компетентності у майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності у процесі професійної підготовки. У ході дослідження з’ясовано, що найбільш ефективним засобом якісної освіти є запровадження компетентнісного підходу з особливою увагою на формування цифрової компетентності. Розглянуто визначення та сутність понять «цифрова грамотність» та «цифрова компетентність». Цифрова грамотність означає здатність розуміти та використовувати інформацію за допомогою цифрових маніпуляцій, а також оцінювати і застосовувати нові знання, отримані з цифрового середовища. Цифрова компетенція включає в себе: уміння підбирати потрібну інформацію, аналізувати її, обробляти та використовувати; уміння вести спілкування через засоби онлайн-комунікації; опанування основ програмування для створення програм з метою спрощення ведення діловодства; уміння захистити персональні дані, інформацію та комп’ютерні пристрої, від загроз пошкодження чи викрадення; уміння та підлаштовувати комп’ютерну техніку під власні потреби та вирішувати технічні проблеми з приладами. Зіставлено поняття «компетентність» та «компетенція». У нашому розумінні, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних здібностей, знань і навичок, які дозволяють людині професійно та ефективно виконувати свої обов’язки. Компетенція – особиста якість фахівця вирішувати певне коло професійних завдань чи обов’язків. Компетентність – це поєднання певних компетенцій, тобто навичок і знань, а також поведінкових якостей. Описано професійну підготовку фахівців із документознавства та інформаційно-бібліотечної справи на кафедрі документознавства та методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі за спеціальностями «Професійна освіта (Документознавство)»), «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Кафедрою розроблений та викладається комплекс дисциплін, які покликані забезпечити формування і розвиток цифрової компетентності майбутніх фахівців із документознавства та інформаційної діяльності, зокрема: «Аналітико-синтетична переробка документної інформації», «Електронне урядування», «Електронний документообіг», «Соціальна та інформаційна безпека», «Комп’ютерна обробка та редагування документів», «Інформаційна безпека та захист інформації», «Автоматизовані інформаційно-пошукові системи» тощо.

Розглядаються питання побудови нових метрик, які можна використовувати в завданнях аналізу лінгвістичних даних при їх комп'ютерній обробці для побудови нових параметричних критеріїв оцінки характеристик текстового матеріалу, що оброблюється. Показана можливість формування різних метрик для вимірювання станів процесів аналізу і обробки лінгвістичних об'єктів тексту з урахуванням прийнятих обмежень щодо функціонального трактування інформації і знань в розробленій лінгвістичній базі знань.Запропоновані метрики можуть також використовуватися для створення нових оцінок повноти описів таких об'єктів, вимірювання відмінностей подій і фактів між собою при аналізі в базі знань, виявлення нових знань в ній. Отримані оцінки можна використовувати як один з підходів, наприклад, для підвищення релевантності пошукових запитів в ІТ – середовищі, а також для підвищення керованості вказаних процесів аналізу і обробки у разі використання таких оцінок на рівні метамоделей. Розроблено шаблон метамоделі, який може служити основою при формуванні конкретних метрик.

Розглядаються питання формування інформаційного середовища бази знань для лінгвістичного аналізу і обробки за такими формами уявлення, як дані, інформація, тематичні знання, інтелектуальні знання та досвід застосування з використанням метаданих та відповідних метамоделей. Дається їх опис з використанням функціональних шарів для кожної форми і показуються їх взаємозв'язки, які призводять до багаторівневої моделі БЗ. Пропонується структура БЗ з функціональними формами опису для вирішення завдань лінгвістичного аналізу й обробки, яка відрізняється від традиційних тим, що кожний наступний функціональний шар базується на попередньому і може включати його, як складову частину, а також тим, що знання формуються у вигляді тематичних і інтелектуальних знань. Запропоновано також, що крім даних, інформації, знань, інтелектуальних знань і досвіду щодо їх використання, в БЗ повинні зберігатися та оброблятися також об'єкти / суб'єкти / процеси / явища / події / ситуації, які виявляються при обробці похідних текстів у вигляді лінгвістичних об'єктів і які мають різного виду уявлення, зв'язки і відносини між собою.

Актуальність. Проблема здоров’я осіб молодого віку названа одним із пріоритетних напрямів діяльності ВООЗ у ХХІ ст. та є вкрай актуальною для України. Перспективним напрямом є розширення знань про здоров’язберігальну компетенцію за допомогою формування вмінь і навичок у процесі індивідуального моніторингу стану здоров’я за окремими біохімічними показниками, самостійно отриманими в процесі проходження практикуму з біохімії рухової активності та клінічної біохімії. Мета – оцінити стан здоров’я студентів-реабілітологів за даними біохімічного автомоніторингу. Методи дослідження – аналіз та узагальнення літературних джерел, біохімічні – екскреція вітаміну С, активність ферменту каталази крові, уміст гемоглобіну в крові, екскреція білка, цукру, кетонів та значення рН за експрес-методикою «Penta-PHAN» («Lachema», Чехія), велоергометрична проба «Vita maxima», математична обробка даних за критерієм Стьюдента. Обстежено 50 студентів 3-го курсу віком 19–20 років зі спеціальності «Фізіо- та ерготерапія» Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського (ЛДУФК). Результати дослідження. У дівчат екскреція вітаміну С становить 18,04 ± 0,522 мг/добу, у хлопців – 27,24 ± 0,746 мг/добу (р<0,05), каталазне число – 9,4 ± 0,27, тобто відповідає нормі. Уміст гемоглобіну в дівчат був 120 ± 1,32 г/л, у хлопців – 130 ± 1,9 г/л (р<0,05). У 4 % студентів виявили сліди білка в сечі. Інші патологічні елементи були відсутні. Значення pH сечі – 5,2, що є нормою. Результати проби «Vita maxima» свідчать, що показники дівчат були 150 Вт, що становить 75 % норми дорослих жінок; хлопців – 200 Вт, або 80 % дорослих чоловіків. Висновки. Біохімічні показники студентів перебувають близько межі вікової норми, патологічних показників сечі не виявлено, крім слідів білка. Тест «Vita maxima» декларує резерв для досягнення зрілості. Занижені біохімічні показники спонукають індивідуально коректувати харчовий раціон і перманентний автомоніторинг.

У сучасному глобалiзованому свiтi iснування будь-якої держави залежить вiд її економiчної безпеки, яка є однiєю iз важливих компонент нацiональної безпеки країни в цiлому. Одним iз основних сегментiв економiчної безпеки, який вагомо впливає на її рiвень, виступає фiнансовий сегмент, тобто сукупнiсть фiнансових показникiв суб’єкта економiчного господарювання, якi об’єднуються в глобальний показник. Прогнозування цього показника є складним аналiтично-розрахунковим процесом i потребує детального дослiдження тенденцiй розвитку та передбачення впливу складових дослiджуваного фактору на рiвень економiчної безпеки держави. Визначення рiвня економiчної безпеки держави в цiлому не мислиме без використання комп’ютерних технологiй в основi яких лежить iнтелектуальний аналiз даних. Розробка вiдповiдних моделей i методiв обробки iнформацiї безпосередньо зв’язана iз знаннями про конкретну предметну область, для якої створюється iнтелектуальна система, рiдко бувають повними й абсолютно достовiрними. Навiть кiлькiснi данi, отриманi шляхом досить точних експериментiв, мають статистичнi оцiнки вiрогiдностi, надiйностi, значимостi, неточностi i т.д. Поряд iз кiлькiсними характеристиками в базах знань iнтелектуальних систем повиннi зберiгатися якiснi показники, евристичнi правила, текстовi знання i т.д. При обробцi знань iз застосуванням механiзмiв формальної логiки виникає протирiччя мiж нечiткими знаннями i чiткими методами логiчного виведення. Розв’язати це протирiччя можна шляхом використання спецiальних методiв подання й обробки нечiтких знань. Метою даної роботи є розроблення моделi подання оцiнок показникiв об’єкта економiчного господарювання, враховуючи рiзнi характеристики, що оцiнюються за кiлькiсними показниками, i на основi рiзних нечiтких моделей представлення знань у вiдповiднiй предметнiй областi.

У праці (Tkachuk, 2019) нами було розкрите формування технології учіння в процесі вивчення хімічних дисциплін у класичних університетах як головної складової навчального процесу. При цьому розглянуті можливості вирішення практичної реалізації всіх восьми запропонованих елементів технології учіння. Однак, в цій праці не вистачає аналізу впливу вхідних і вихідних параметрів елементів технології учіння. Крім того, кваліметрію результатів учіння потрібно розглядати як певний елемент технології учіння. Метою статті є виявлення функціональних зв’язків між вхідними і вихідними параметрами процесу учіння, виявлення на цій основі аналітичних співвідношень, що характеризують процес учіння, розгляд кваліметрії учіння не лише як засобу кількісної оцінки процесів якісного характеру, але як і певний елемент технології учіння. У роботі застосовані теоретичні методи дослідження, експериментальні методи виконання вимірювань фізичних величин, математичне моделювання та комп’ютерна обробка дослідних даних. У праці виявлено, що вихідні параметри досліджених п’яти елементів технології учіння мають не випадковий характер а підпорядковуються математичним законам. Гістограма розподілу підготовки до учіння описується законом рівномірного розподілу. Гістограма розподілу вихідного параметра сприймання має трапецеїдальний характер. Емпіричний закон розподілу вихідного параметра розуміння описується нормальним законом розподілу Гауса. Теоретичні закони вірогідності розподілу та закон розподілу густини вірогідності для запам’ятовування одержані як результат композиції закону розподілу Гауса та закону рівної вірогідності. Густина вірогідності розподілу кваліметричного оцінювання рівня забезпечення міцності знань визначається за законом Сімпсона і є розподілом по рівнобедреному трикутнику. Нами було досліджено п’ять елементів технології учіння. Подальші дослідження визначатимуть вихідні параметри наступних трьох елементів технології учіння і перевірку правдоподібності припущення, як узгоджуються емпіричні результати з гіпотезою про те, чи випадкова величина, яка розглядається, підпорядковується теоретичному закону розподілу. Важливим є питання, чи виявлена в емпіричних даних тенденція до залежності між двома випадковими є дійсно об’єктивною залежністю, або ж вона пояснюється випадковими причинами, що пов’язано з недостатнім обсягом досліджень.

Мета дослідження: задля розширення знань щодо морфологічного субстрату материнсько-плодової інфекції та визначення пов’язаних з нею ризиків під час раннього онтогенезу людини, розробити в експерименті спосіб морфологічної діагностики дії бактеріальної материнського-плодової інфекції на щитовидну залозу (ЩЗ) нащадків. Матеріали і методи: було проведене контрольоване експериментальне дослідження з блоковою рандомізацією на самицях щурів популяції Wistar Albino Glaxo (n = 85) з наступним патоморфологічним дослідженням 71 ЩЗ, отриманих від їхніх нащадків (37 плодів та 34 новонароджених щурів). Морфометрія та аналіз імунофлуоресцентного дослідження виконувалися у програмі ImageJ. Статистична обробка даних проводилася в програмному середовищі для статистичних обчислень R з підключенням пакетів «ggplot2», «dplyr», «pastecs» та «graphics» задля виявлення мір центральної тенденції і мінливості набору даних, виконання тесту Шапіро-Уілка на нормальність розподілення та перевірки рівності дисперсій декількох вибірок за допомогою критерію Бартлетта, нормалізації даних за методом Бокса-Кокса, виконання однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) для порівняння середніх значень кількісних величин, апостеріорних порівнянь за методом Бонферроні і проведення тесту Т’юкі для контролю групової ймовірності помилки. Нульова гіпотеза відкидалася у тому випадку за умови p < 0,001. Результати: проведене дослідження свідчить на користь того, що інфекційна патологія матері є шкідливим фактором для морфофункціонального стану ЩЗ нащадків. Висновки: на підставі проведеного дослідження пропонується спосіб морфологічної діагностики впливу інфекційної патології матері на щитовидну залозу нащадків, що включає імунофлуоресцентне дослідження маркерів функціонального стану органу з обчисленням оптичної щільності флуоресценції T4, колагенів І й ІІІ типів, TNF та IL-6, а також морфометрію тиреоїдних гістоструктур у програмі ImageJ з визначенням площі та діаметру фолікула, площі та висоти тироциту, площі ядра та цитоплазми тироциту з подальшим розрахуванням ядерно-цитоплазматичного відношення. Використовуючи запропонований метод, можна з високою точністю визначити морфофункціональний стан щитовидної залози як тварини, так і людини. Комплексно, отримані результати є доказом функціонального напруження органу з ознаками клітинного пошкодження, здатного призводити до виснаження адаптивно-компенсаторного резерву щитовидної залози у майбутньому через вплив материнсько-плодової інфекції. Це вказує на необхідність підвищення діагностичної настороженості серед ендокринологів та акушерів-гінекологів стосовно інфекцій, викликаних умовно-патогенною мікрофлорою, у вагітних жінок.

Стаття містить теоретичний огляд і результати емпіричного дослідження проблеми емоційної сфери працівників поліції. Психологічні джерела свідчать про те, що однією з найбільш актуальних проблем у правоохоронній системі є питання емоційних станів поліцейських, котрі є невід’ємною складовою частиною регуляції діяльності, спрямованої на досягнення спільної мети. Підкреслюється, що у науці емоції поліцейських більшою мірою розглядалися через призму ступеня раціональності або у контексті когнітивних чи поведінкових процесів, однак такий аспект, як психологічний внесок особистісної здійсненності у функціонування емоційної сфери працівників поліції ще не висвітлений у психологічних дослідженнях. Мета статті – вивити специфіку емоційної сфери поліціантів із різними рівнями особистісної здійсненності (ОЗ). Емпіричне дослідження складалося із двох етапів. Змістом першого етапу став розподіл досліджуваних працівників поліції на різні рівні особистісного здійснення на грунті даних, отриманих із використанням «Опитувальника особистісного здійснення» О. Штепи. Загальну вибірку склали 97 поліцейських із різних поліцейських підрозділів, котрі із застосуванням кластерного аналізу за методом к-середніх були розподілені на три групи. Перша група з низьким рівнем ОЗ склала 25 осіб, друга група з високим рівнем ОЗ налічувала 29 досліджуваних, до третьої групи середнього рівня ОЗ увійшли 43 респонденти. До подальшого дослідження були залучені респонденти з низьким рівнем особистісного здійснення (перша група) та з його високим рівнем (друга група). Другий етап дослідження передбачав визначення специфіки емоційних станів, домінуючих потреб і бажаних переживань у поліцейських із різним рівнем особистісної здійсненності. Для досягнення поставленої мети була задіяна «Шкала оцінки значущості емоцій» Б. Додонова. Кількісна обробка результатів здійснювалася за допомогою t-критерія Стьюдента для незалежних вибірок. Емпірично доведено, що бажані переживання й емоції виявляють істотні відмінності у поліцейських із різним рівнем особистісної здійсненності. Працівники поліції з низьким рівнем ОЗ більш схильні вважати бажаними переживання позитивно забарвлених емоцій, які зумовлюють відчуття радості, безтурботності тощо, на відміну від поліцейських із високим рівнем ОЗ, котрі надають перевагу емоціям, що активізують увагу у ситуаціях невизначеності, супроводжують процес отримання нових знань, надбання досвіду, що надає таким емоціям позитивний зміст із погляду особистісного розвитку, а також, альтруістичним та естетичним емоціям, які виступають важливою умовою формування моральних якостей особистості.

У статті розглядаються основні технології, які сьогодні використовуються в електронному навчанні в багатьох вищих навчальних закладах. Згадано пакет програм SMPR, створений студентами факультету кібернетики та інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка протягом декількох років. Їх метою є спрощення процесу навчання, консультування та перевірки знань учнів як для викладачів, так і для студентів. SMPR використовується для навчання викладачами кількох університетів для підтримки курсу «Теорія рішень» та інших предметів прикладних наук. У 2014 році цей програмний пакет удосконалено за допомогою автоматизованої підсистеми оцінки знань, що є основною темою статті. У межах автоматизованого оцінювання є проблема оцінювання відкритих текстових відповідей. Викладачі хотіли б знати якість знань учнів, ставлячи відповідні запитання, що вимагають опису процесів мислення. Однак немає жодних автоматизованих рішень, які могли хоча б попередньо оцінити такі відповіді. Рішення, певно, лежить у галузі NLP та видобутку даних. Після деяких досліджень із цих тем автор натрапив на статті, що описують підходи до аналізу даних та тексту, а основа для цих рішень лежить у базах знань. Також у тексті виокремлюються фрагменти інтенсивної логіки з точки зору впровадження технічної системи, яка спрямована на роботу з природними текстовими даними. Розглянуто принципи застосування інтенсивної логіки Р. Монтегю для формалізації текстових даних, представлених природною мовою, з метою створення баз даних знань, необхідних для подальшої реалізації автоматичної генерації навчальних тестів. Далі пропонується практичний підхід до завдання генерації навчальних тестів, заснований на технології вилучення знань із природно-мовних текстів із використанням програмного лінгвістичного процесора.

Підручник, залишаючись основним дидактичним засобом навчання у школі та вузі, відіграє важливу роль у навчальному процесі. Він окреслює предметний зміст освіти та визначає види діяльності, призначені програмою для обов’язкового засвоєння. Одним із напрямів побудови підручника є цілеспрямоване формування усіма доступними засобами системи дидактичних функцій підручника та їх реалізація в його структурі.Засновником теорії підручника став чеський педагог Ян Амос Коменський, який не тільки створив перший ілюстрований підручник «Світ чуттєвих речей у картинках», що на сторіччя визначив шлях розвитку учбової книги, а і зафіксував теоретичні принципи побудови підручника, багато з яких зберігають свою цінність до теперішнього часу. У своїх наукових працях Я. А. Коменський чітко сформулював положення про научність (зміст повинен бути повним, ґрунтовно продуманим) та доступність (ясна чітка побудова, доступна для учня) підручника; про місце підручника в структурі навчання та його форму (невеликий за обсягом).Вітчизняна наука розглядає підручник як основний інструмент вчителя в процесі викладання учбових дисциплін. Теорія підручника постійно розробляється та вдосконалюється провідними вченими. Вона будується на основних принципах дидактики, враховує положення науки та теорії навчального предмета. Дидактичні основи шкільного підручника розробляли В. П. Беспалько, М. І. Бурда, Г. П. Бевз, Л. Я. Зоріна, В. В. Краєвський, І. Я. Лернер, Н. Ф. Тализіна та інші. Так, І. Я. Лернер визначає підручник, виходячи із уявлення про зміст освіти, як матеріалізовано зафіксований обсяг соціального досвіду. що потребує обов’язкового засвоєння [2]. В. П. Беспалько розуміє під підручником комплексну інформаційну модель, яка відображає основні елементи педагогічної системи – цілі навчання, зміст навчання, вибір та розробку дидактичних процесів, орієнтацію на організаційні форми навчання і яка дозволяє відтворити їх на практиці [1]. Історичні аспекти видання навчальної літератури взагалі та для вищої школи зокрема, розглянуто в дослідженнях В. Г. Бейлінсона, Д. Д. Зуєва, Т. Г. Купріянової. Втім, аналіз наукової літератури та існуючих підручників засвідчив недостатню розробку науково-педагогічних основ підготовки вузівського підручника, як інформаційно-методичного засобу забезпечення якості освіти для окремих категорій студентів. Деякі підручники були позбавлені науково обґрунтованих узагальнень і досягнень дидактики, психології, логіки, книгознавства. В кінцевому підсумку користувачі підручника зустрічалися з відсутністю обґрунтованих вимог до підготовки та використання цих досить важливих учбових книг. Разом з тим, учбова книга, що створена як базовий інструмент педагогічної діяльності в процесі навчання, може бути спроектована тільки на основі чіткого уявлення про цілі, форми і методи навчання і виховання конкретної групи людей. Тому перше, що необхідно визначити, – це місце підручника в системі наук.Створення якісного підручника для студентів-іноземців в сучасних умовах залежить від багатьох чинників. Будучи засобом навчання, підручник з одного боку, є важливим джерелом знань, носієм змісту освіти для значної маси студентів, в ньому формулюються і розкриваються основні наукові поняття, що передбачені програмою, визначається обсяг основ навчального матеріалу. З другого боку, підручник – це засіб навчання і як засіб навчання він покликаний допомогти студенту засвоїти навчальний матеріал в строго обумовлений програмою обсяг знань. Більше того, підручник повинен сприяти засвоєнню конкретних знань, напрацюванню студентами в процесі навчання умінь та навичок, досвіду самостійної творчої діяльності, вмінню орієнтуватися в навчальному предметі, шукати та знаходити необхідну інформацію. Він повинен сприяти накопиченню соціального досвіду студентів-іноземців, формуванню уміння оцінювати явища та події оточуючого середовища.Основою дослідницького підходу до найважливіших проблем підручника є діалектична єдність змісту та форми. Важко перелічити всі проблеми, що входять до дидактичної концепції підручника, але про їх актуальність свідчить необхідність визначення обсягу предметних знань, умінь та навичок, що повинні знайти відображення в кожному підручнику. Необхідно науково обґрунтоване дозування матеріалу, призначеного на кожну учбову годину з урахуванням специфіки предмету, принципу доступності, рівня розвитку студента, а також загального обсягу знань, що він повинен засвоїти у відповідний відрізок часу.Головною методичною умовою написання підручника для іноземних студентів є те, що матеріал з предмету має бути поданим російською або українською мовою як іноземною з урахуванням рівня володіння студентами цією мовою на кожному конкретному етапі навчання.Теорія підручника спирається на вікову психологію, широко використовує досягнення психологічної науки. Безумовним є, наприклад, зв’язок теорії підручника з психологією сприйняття та розуміння навчального матеріалу (читання та розуміння змісту тексту, сприйняття ілюстрованого матеріалу тощо ).Відповідно до вимог сучасної дидактики потрібно покращувати структуру підручника, кожного його компонента, виявляючи внутрішні резерви, за допомогою яких може бути активізовано процес навчання. В той самий час підручник не є єдиним засобом навчання, але, як і раніше, займає центральне місце в навчальному процесі.Матеріал багатьох посібників з математики, хімії, біології для іноземних студентів підготовчих відділень розподілений по заняттях, кожне з яких має таку структуру:– полімовний словник основних термінів теми та граматичні конструкції, за допомогою яких подається текстовий матеріал;– текст заняття, що містить основні положення теми;– питання до тексту, що передбачають пошук інформації, її трансформацію, а також практичні завдання, що формують навички використання теоретичного матеріалу для розв’язування різного типу задач [5].Навчально-методичний комплекс містить в собі велику кількість компонентів, що доповнюють підручник:– дидактичні матеріали;– словники;– довідники;– науково-популярна література,– інформаційно-комп’ютерні засоби навчання.Дидактичні функції підручника – це цілеспрямовано сформовані його властивості (якості) як носія змісту освіти і базового книжкового засобу навчання, що найбільш повно відповідає цільовому призначенню підручника в процесі реалізації змісту освіти в умовах розвиваючого та виховуючого навчання.Аналізуючи цілі та зміст навчання, враховуючи закономірності процесу засвоєння та індивідуальні особливості студентів-іноземців, можна виділити такі дидактичні функції підручника :– інформаційна;– трансформаційна;– систематизуюча;– закріплення, самоконтроль та самоосвіта;– інтегруюча;– координуюча;– розвиваюче-виховна;– діагностична.Даний перелік дидактичних функцій є, безумовно, відкритою системою що не претендує на закінченість, а, скоріше за все, є відправним для подальшого дослідження.Переваги наведеної системи дидактичних функцій полягають, на наш погляд, в тому, що вона, по-перше, спирається на системний підхід, відображає реальні вимоги реалізації змісту освіти. По-друге, конкретизує їх стосовно головного засобу навчання, яким є підручник. Можна стверджувати, що ні одна з перелічених дидактичних функцій підручника не протирічить загальним принципам та функціям навчання.Зупинимося конкретніше на перелічених функціях.Інформаційна функція.Поряд зі словом вчителя підручник є основним джерелом обов’язкової для засвоєння інформації. Підручник розкриває основний зміст освіти, інформує про нього іноземного студента підготовчого відділення. Сьогодні актуальним є питання дидактичного обґрунтування змісту освіти – обґрунтування того конкретного мінімуму знань про сучасний світ, який повинен бути сформованим в процесі пізнання, та тих засобів, які повинні забезпечити засвоєння змісту освіти, необхідний рівень розвитку та виховання студентів. Саме цьому цей мінімум має бути включеним до підручника, також має бути визначеним обов’язковий для засвоєння обсяг інформації. Формування інформаційної функції підручника має на увазі в першу чергу високу якість учбового матеріалу, його високий науковий рівень. Відбір текстів в посібниках з природничо-математичного циклу для іноземних студентів підготовчих відділень здійснюється за такими критеріями: короткі, змістовні тексти, насичені актуальною інформацією і дією; урахування майбутньої спеціальності студента та професійного інтересу; наявність набору термінів і слів (лексичного мінімуму).Трансформаційна функція.Підручник включає в себе перероблені, перетворені основи знань. Це перетворення відбувається на основі дидактичних принципів і правил для того, щоб зміст освіти був найкращим чином засвоєний студентом. Основним напрямком трансформації змісту предмета при переказі на рівень учбового матеріалу є:– забезпечення доступності освіти – дидактична переробка навчального матеріалу;– установлення значущих для певної категорії студентів зв’язків виучуваного матеріалу з життєвою практико;– оптимальна активізація навчання студентів шляхом введення елементів проблемного навчання, посилення його переконливості та емоційної виразності.Характерною рисою посібника для іноземних студентів підготовчих відділень є трансформація знань, символіки, логічних структур, отриманих іноземним студентом раніше з підручників в країні попереднього навчання в норми підручників вітчизняної освіти.Проблема дидактичної переробки вихідного матеріалу підручників з природничо-математичних дисциплін для підготовчих відділень для іноземних громадян досліджується багато років поспіль. Вона полягає в тому, щоб забезпечити належну комунікацію між підручником та студентом. До засобів забезпечення розуміння навчального матеріалу відносяться:– урахування базових знань студента;– опора на актуалізацію цих знань, встановлення між ними та новими знаннями міцних логічних зв’язків;– строга регламентація кількості пізнавальних задач, їх постановка в доступній для певного рівня підготовки вербальній формі.Забезпечення доступності, вміла дидактична обробка вихідного матеріалу є важливою складовою трансформаційної функції підручника. Трансформуючи науковий матеріал в навчальний, викладачі-методисти повинні дати в руки студентів інструмент практичного пізнання та впливу на світ і оточуючу реальність.Систематизуюча функція.В кожному підручнику повинно бути забезпечене строго послідовне подання інформації, яка є змістом навчального курсу, а сам підручник повинен навчати студента прийомам та методам наукової систематизації. Подача інформації іноземним студентам на підготовчому відділенні здійснюється за принципом поступового збільшення словникового запасу студентів. Реалізація систематизуючої функції є необхідною передумовою існування інших функцій підручника, що забезпечує цілісне уявлення про навколишній світ. Вона також повинна активізувати процес оволодіння студентами учбовим матеріалом на нерідній для них мові, допомогти викладачеві в управлінні процесом навчання.Функція закріплення та самоконтролю. Функція самоосвіти.Будучи носієм певного учбового матеріалу, підручник має полегшити студенту засвоєння та закріплення цього матеріалу, допомогти йому самостійно заповнити прогалини в знаннях та уміннях. Повна реалізація функцій закріплення знань і самоконтролю також, як і функція самоосвіти безпосередньо пов’язана з тими компонентами підручника, які мають забезпечити послідовне формування умінь працювати з навчальною книгою.Навчати студента – це, передусім, викликати в нього бажання вчитися і навчити його вчитися самостійно, при цьому вчитися активно, творчо, а не тільки копіювати та наслідувати. Підручник – це важливий інструмент в руках викладача, який має допомогти йому сформувати у студента потребу оволодіти не тільки конкретним змістом предмета, певним обсягом інформації, але і уміти узагальнювати вивчене, перевіряти вірогідність знань, застосовувати їх в тій чи іншій конкретній ситуації.Інтегруюча функція.Засоби масової інформації, технічні засоби навчання та інформаційно-комп’ютерні технології мають велику цінність для загальної освіти іноземного студента, але охоплюють (іноді дуже глибоко) якусь конкретну частину змісту освіти і така інформація залишається по своїй суті фрагментарною. В підручнику цілеспрямовано відібрано головне, він має дати цілісне уявлення про предмет навчання, а в кінцевому результаті в ньому повинні бути відпрацьовані в системі фундаментального знання. Розраховані на постійне та повсякденне користування протягом тривалого часу, підручники з дисциплін природничо-математичного циклу передусім інтегрують знання і уміння, набуті студентами-іноземцями в рамках учбової програми країн їх попереднього навчання, в різних видах діяльності та з різних навчальних джерел. Такі підручники володіють реальною можливістю для того, щоб послідовно формувати методи наукового мислення, виховувати у студентів уміння самостійно та вірно оцінювати факти мовою, яка не є для них рідною, переробляти всю ту масу інформації, яка поступає. Інтегруюча функція підручника служить, таким чином, певним каркасом, що з’єднує внутрішню структуру підручника і систему навчальних посібників, в яких закладені знання та уміння, що є опорними при вивченні матеріалу.Слід зазначити, що з усіх засобів навчання, що є в розпорядженні викладача, тільки підручник має інтегруючу функцію, тільки він здатен забезпечити внутрішній взаємозв’язок компонентів системи навчання з опорою на міжпредметні зв’язки.Координуюча функція.Принципова особливість підручника для студентів-іноземців полягає в тому, що він є ядром, навколо якого групуються всі інші засоби навчання. Підручник координує функціональне застосування всіх засобів навчання, а також використання відповідних змісту освіти відомостей, які несуть засоби масової інформації та інформаційно-комп’ютерні технології навчання. Координаційна функція підручника має максимально забезпечити викладачу диференційований підхід до навчання, виробити у студентів вміння орієнтуватися в потоці інформації, поглиблювати отримані знання, виробити вміння застосовувати ці знання в процесі практичної діяльності.Розвиваюче-виховна функція.Активна розвиваюче-виховна функція підручника визначається у великій мірі науковістю змісту освіти. У самих основах наук завдяки зв’язку навчання й життя закладені великі можливості формування світогляду особистості. Напрямки виховної функції є багатовекторними: виховується працелюбність, відповідальність, зосередженість, набувається системний підхід до розв’язання не тільки учбових, але і життєвих проблем.Підручникам з природничо-математичних дисциплін для підготовчих відділень, що рекомендуються студентам-іноземцям, вважаємо за необхідне додати діагностичну функцію з метою виявлення відповідності учбових програм з математики країн попереднього навчання студентів з вітчизняними навчальними програмами.

Проблему обробки слабоструктурованих інформаційних ресурсів, які репрезентують науково-технічну продукцію в галузі розвитку ОВТ запропоновано вирішувати шляхом використання когнітивних засобів обробки інформації, як пасивної системи мережевих знань. Усі етапи складних процесів збору, обробки, аналізу і структуризації інформації реалізуються за допомогою трансдисциплінарної інтеграції даних на основі комп’ютерних онтологій. Метод рекурсивної редукції полягає в послідовному перетворенні результатів лексичного аналізу в тезаурус, таксономію і онтологію. Зазначений метод реалізується шляхом рекурсивного застосування до результатів лексичного аналізу спеціалізованого оператора редукції,який описується в термінах λ-теорії. У якості прикладу наведено формування онтології концептографічного аналізу документу за допомогою програмного засобу «Конспект».

Дана стаття присвячена одному з основних напрямків розвитку інформаційних технологій (ІТ) через її семантизацію, тобто обробку інформації на рівні значень із застосуванням знань відповідної предметної області (ПАР). Семантичні ІТ докорінно змінюють практику навчання, забезпечуючи її персоналізацію.

Описується створена в ХНУ система для проведення комп'ютерних інтерактивних тестувань, яка розроблена з метою допомогти викладачам здійснювати поточний і підсумковий контроль знань у вибірковій формі. Тестовий пакет призначений для мережевого використання і використовується для створення, апробації та обробки тестових завдань.

У теперішній час розглядають три етапи розвитку дистанційного навчання. Перший етап почався з відомих проектів PLATO і TICET, які виконував Іллінойський університет на замовлення Департаменту освіти США. В основу тоді ще комп’ютерних курсів (лише у 1990-ті роки вони з’явилися в Інтернет) були покладені біхевіористська та когнітивна педагогічні теорії. До основних підходів та технологій можна віднести методику Ганьє (педагогічне проектування), поштові послуги, телебачення та радіо, книги, телефон, презентаційні технології на електронних носіях та інтерактивні технології (анімації, інтерактивні тести, адаптивна гіпермедіа на останніх етапах).Другий етап розвитку дистанційного навчання пов’язаний з використанням соціального конструктивізму, почався орієнтовно у 2000 році, коли в Україні почався розвиток дистанційного навчання. Домінуючими технологіями були електронна пошта, форуми, конференції. Це був крок уперед, але і біхевіористські підходи лишилися актуальними.З 2008 року почався третій етап розвитку дистанційного навчання, який базується на коннективістському підході. Домінуючими технологіями є блоги, вікі, соціальні закладки, обмін файлами, соціальні мережі, агрегатори та інші, які мають узагальнюючу назву «соціальні сервіси». Дистанційні курси на цьому етапі мають вільний та відкритий характер та спираються на вільні освітні ресурси, які почав 10 років тому назад пропонувати Массачусетський технологічний інститут.У теперішній час практично існують дистанційні курси усіх етапів та їх особливістю є наявність інформаційного освітнього середовища, для роботи у якому студент створює персональне навчальне середовище для роботи з навчальними ресурсами. Дехто вважає, що персональне навчальне середовище – це щось на зразок Moodle. Насправді, це набір інструментів (соціальних сервісів, які дозволяють організувати навчальний процес у Інтернет, наприклад, масові відкриті дистанційні курси).Біхевіористський підхід базується на роботах Е. Л. Торндайка, І. П. Павлова, Б. Ф. Скіннера. На основі цього підходу і під впливом ідей кібернетики – науки про оптимально організований процес діяльності, була створена система програмованого навчання, яка показала непогані результати у процесі алгоритмізації діяльності. Для керування навчальною діяльністю тут були запропоновані тести з відповідями «так» – «ні» і обов’язковий зворотний зв’язок для відпрацювання згідно з еталоном потрібної якості виконання дій. У відповідності до цього підходу, саме це свідчило, чи засвоїв студент матеріал заняття і як це відбивається на якості отриманого результату. До речі, ці ідеї вдало контактували з методами психологічної теорії поетапного формування розумової діяльності і методикою алгоритмізації навчальної діяльності (П. Я Гальперін, Н. Ф. Тализіна, Л. Н. Ланда та ін.).Це погляд на навчання, при якому не розглядаються внутрішні процеси мислення, а вивчається поводження, що трактується як сума реакцій на які-небудь ситуації [1]. Один з основоположників біхевіоризму Е. Л. Торндайк (1874–1948) вважав, що навчання людини повинне має будуватися на базі суто механічних, а не свідомих принципів. Тому він намагався описати навчання людини за допомогою простих правил, справедливих одночасно і для тварин. Серед цих правил виділимо два закони, що слугували платформою для подальшого розвитку цього погляду на процес навчання. Перший з них, названий законом тренування, говорить про те, що, чим частіше повторюється визначена реакція на ситуацію, тим міцніше буде зв’язок між ними, а припинення тренування (повторення) призводить до ослаблення цього зв’язку. Другий закон був названий законом ефекту: якщо зв’язок між ситуацією і реакцією супроводжується станом задоволеності індивіда, то міцність цього зв’язку зростає і навпаки: міцність зв’язку зменшується, якщо результат дії приводить до стану незадоволеності. Спираючись на ці закони, послідовник Торндайка Б. Ф. Скіннер (1904–1990) розробив на початку 50-х років минулого сторіччя дуже технологічну методику навчання, названу надалі лінійним програмуванням. В основу своєї методики Б. Ф. Скіннер поклав універсальну формулу: ситуація → реакція → підкріплення.Застосування програмованих посібників Б. Ф. Скіннера в професійно-технічних училищах США виявилося успішним: істотно скоротився час навчання, підвищилася кваліфікація студентів. Але одразу же виявилися і недоліки методики лінійного програмування: нудність і механістичність програмованих текстів; відсутність системності, цілісності в сприйнятті навчального матеріалу (велика кількість дрібних доз не сприяє узагальненням); правильність виконання простих завдань є позитивним підкріпленням лише спочатку читання посібника, надалі правильне виконання простих ситуацій уже не приносить почуття задоволеності; відсутність адаптації (всі учні виконують ту ж саму програму, йдуть по одній лінії).Незважаючи на гостру критику за принципове невтручання в мислення студента (біхевіористи керують лише його поводженням), біхевіористський підхід до навчання одержав широке поширення і був реалізований в ряді технічних навчальних закладів. І сьогодні універсальна схема цього підходу (ситуація – реакція – підкріплення) у її лінійній чи розгалуженій формі є стрижневим фрагментом багатьох комп’ютерних навчальних програм, користується популярністю у корпоративному навчанні СНД.Біхевіористська школа розглядає розум людини як «чорну скриньку» у тому сенсі, що реакція на стимул, зокрема, може розглядатися кількісно, повністю ігноруючи процес мислення.Особливості залучення у цьому випадку студентів до навчаннястудентам треба чітко формулювати кінцеві результати навчання таким чином, щоб вони могли визначитися щодо своїх дій і очікувань та зрозуміти, чи досягли вони результату наприкінці заняття;студентів треба тестувати, щоб визначити, чи досягли вони результатів навчання. Тестування та оцінювання мусять об’єднуватися у навчальну послідовність для перевірки рівня досягнень студентів та забезпечення відповідних відгуків;навчальні матеріали повинні об’єднуватися у такий спосіб, щоб вони забезпечували навчання. Форма об’єднання може бути від простого до складного, від відомого до невідомого, від знань до використання;студенти мають очікувати на своєчасний відгук викладача, щоб вони могли спостерігати за своїми успіхами та приймати відповідні дії для їх досягнення.Але оскільки алгоритми навчальної діяльності відтворювали її досить формально, деякі педагоги зазначали, що навчання – це процес, значно глибший, ніж тільки зміни у поведінці. Тому і з’явився пізнавальний (когнітивний) підхід, де за основу результатів навчання брали знання і роботу з ними.Когнітивний підхід стверджує, що навчання включає пам’ять, мотивацію та мислення, і що міркування грають важливу роль у навчанні. Когнітивісти розглядають навчання як внутрішній процес та звертають увагу на те, що кількість і якість отриманих знань залежить від здібностей студента, від якості і кількості досягнень, які зроблені під час навчального процесу, а також від рівня здібностей та існуючої структури знань студента.Цей підхід знайшов своє втілення у педагогічних технологіях розвиваючого навчання (В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін), проблемного навчання (І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, О. М. Матюшкін), особистісно-орієнтованого навчання (І. С. Якиманська) та ін. У цих технологіях знайшли відбиток усвідомлена навчальна діяльність, пошукове і творче мислення, врахування особистісних можливостей навчання у індивідуальному підході та ін.Когнітивний підхід розглядає навчання як внутрішній процес, який включає пам’ять, мислення, міркування, абстрагування, мотивацію та мету пізнання [2]. Цей підхід поглядає на навчання з точки зору процесу інформування, де студент використовує різні типи пам’яті під час навчання. Відчуття попадають через сенсори до сенсорного відділу перед переробкою інформації, де зберігаються протягом не більш за одну секунду. Тривалість короткотермінової робочої пам’яті 20 сек. і, якщо інформацію не буде оброблено, то вона не зможе перейти до довготермінової пам’яті на збереження. Якщо інформація не переходить до робочої пам’яті терміново, то вона втрачається назавжди.Кількість інформації, що запам’ятовується, залежить від уваги, яка була приділена інформації, та готовності структур пам’яті її прийняти.Отже при підготовці навчальних матеріалів, їх бажано поділяти на невеличкі порції, використовуючи принцип 7±2 (нові поняття) для компенсації обмежених можливостей короткотермінової пам’яті.Обсяг інформації, що перейшла до довготермінової пам’яті, залежить від якості та глибини обробки інформації у робочій пам’яті. У процесі засвоєння інформація змінюється, щоб відповідати існуючим у людини пізнавальним структурам.Технологія пізнавальної діяльності стверджує, що інформація розміщується у довготерміновій пам’яті у формі вузлів, які з’єднуються з вже існуючою мережею вузлів. З цієї нагоди корисно використовувати інформаційні карти пам’яті, які виявляють основні правила та взаємозв’язки у просторі відповідної теми. Як показують західні педагоги, карти пам’яті вимагають, у тому числі, критичного мислення і є засобом для формування пізнавальних структур у студента. Бажано рекомендувати студентам створювати особисті інформаційні карти пам’яті. Приклади таких карт і рекомендації з питань їхнього створення можна знайти у книжках відомого британського психолога Тоні Б’юзена [3]РекомендаціїТреба використовувати стратегії, що забезпечують максимальне сприйняття і розуміння інформації. Оскільки носієм окремих порцій інформації у тренінгу виступає поле екрана презентації, треба використовувати всі можливі засоби (колір, розташування, іконки, розмір та характер шрифту, побудову структурних схем та ін.), щоб підвищити ефективність сприйняття і визначення смислових взаємозв’язків між окремими фрагментами наведеної інформації. Це можуть бути такі рекомендації: а) важлива інформація має бути розміщена у центрі поля екрана; б) важлива інформація найвищого рівня має бути виділена у будь-який спосіб порівняно з рештою матеріалу, щоб привернути увагу студента. Наприклад, можна використовувати незвичайні або яскраві заголовки для упорядкування матеріалу; в) студенти мусять усвідомити, чому саме навчальний матеріал даного заняття вони мають опанувати протягом визначеного терміну; г) рівень складності первісного подання матеріалу зобов’язаний відповідати наявним пізнавальним здібностям студентів, щоб вони могли його зрозуміти і не виникало підстав для формування психологічних бар’єрів та інших перешкод.Стратегія пізнавальної діяльності має допомагати студентам формувати зв’язки у довготерміновій пам’яті між новою та існуючою інформацією для швидкого пошуку та вилучення звідти потрібної інформації. З цією метою стратегія мусить використовувати такі допоміжні засоби: ключові слова; вхідні тести для активізації студентів, які спрямовані допомагати у пригадуванні вивченого; питання самоконтролю, які активізують процес навчання і допомагають студентові вибрати особистий шлях вивчення матеріалу.Навчальну інформацію треба розбивати на смислові частини, щоб студент міг уникнути перевантаження під час обробки матеріалу у робочій пам’яті. На полі екрана повинно бути від п’яти до дев’яти пунктів, оскільки ця кількість відповідає умовам ефективної обробки інформації у робочій пам’яті. Якщо пунктів більше – треба конструювати допоміжні засоби навчання, наприклад інформаційну карту пам’яті всього заняття, і під час навчання – розглядати окремі його частини, не втрачаючи з уваги міжфрагментні зв’язки.Треба використовувати інші стратегії для організації аналізу, синтезу, оцінювання, які створюють умови переводу інформації з робочої пам’яті у довготермінову. Стратегії мусять допомагати студентам використовувати інформацію у реальному житті.Швидке зростання обсягів інформації і, у зв’язку з цим, необхідність у розвитку гнучкого ситуативного мислення і пов’язаної з ним діяльності наприкінці минулого сторіччя призвели до появи конструктивізму.Прибічники конструктивістського підходу (базується на роботах Л. С. Виготського) стверджують, що студенти розуміють інформацію та світ залежно від своєї персональної реальності, і вчаться через спостереження, участь та розуміння, які потім інтегрують як інформацію у свої знання. Тобто, конструктивізм певним чином змоделював відомий у техніці процес створення артефактів (у навчанні – особистих знань і умінь), у якому використовуються всі можливі корисні доробки у їх оптимальному поєднанні.Конструктивісти розглядають студентів як активних учасників навчального процесу [4]. Знання не переходять від когось, це індивідуальна інтерпретація студентів та обробка отриманої інформації. Студент знаходиться у центрі навчання з викладачем, який виконує роль радника та підтримує навчання. Основний акцент у цій теорії робиться на навчанні, яке проводиться у контексті. Якщо інформація має використовуватись у декількох контекстах, тоді треба забезпечити багатоконтекстні навчальні стратегії та впевнитись, що студенти можуть широко використовувати отриману інформацію. Навчання – це перехід від однобічних настанов до тлумачень, від відкриттів до знань.Навчання мусить бути активним процесом. Активний процес – це надання студентам завдань на використання отриманої інформації у практичних ситуаціях.Студенти повинні конструювати свої особистісні знання замість сприйняття без перетворення інформації від викладача.Повинні заохочуватись сумісне та кооперативне навчання. Робота студентів один з одним є життєвим досвідом для роботи у групах та дозволяє використовувати успіхи інших студентів і вчитися на них.Студентам треба надавати можливість контролювати навчальний процес.Студентам необхідно надавати час на роздуми і ретроспективний аналіз своєї діяльності (рефлексію).Студент мусить відчувати, що навчання має для нього особисте значення. Отже корисно, щоб навчальні матеріали містили приклади, що близькі інтересам студентів і цікаві як додаткова інформація.Навчання має бути інтерактивним з метою забезпечення його високого рівня та соціальної значущості. Навчання – це розширення простору нових знань, навичок та відношень при взаємодії з інформацією та середовищем.Конструктивістський простір навчання, який формує викладач, складається з 8 складових: активності, конструктивності, співробітництва, цілеспрямованості, комплексності, змістовності, комунікативності, рефлексивності.Конструктивізм набув широкого поширення на другому етапі розвитку дистанційного навчання, який орієнтовно розпочався після 2000 р.У коннективістському підході [5] навчання ‑ це процес створення мережі. Вузли такої мережі ‑ це зовнішні сутності (люди, організації, бібліотеки, сайти, книги, журнали, бази даних, або будь-який інший джерело інформації). Акт навчання полягає у створенні зовнішньої мережі вузлів.Принципами коннективізму є: 1) різноманітність підходів; 2) представлення навчання як процесу формування мережі та прийняття рішення; 3) навчання і пізнання відбуваються постійно – це завжди процес, а не стан; 4) ключова навичка сьогодні – це здатність бачити зв’язки і розуміти смисли між областями знань, концепціями та ідеями; 5) знання можуть існувати поза людиною в мережі; 6) технології допомагають нам у навчанні. Коннективізм базується на концепції, що інновації потребують відкритості, яка породжує себе (масові відкриті дистанційні курси); відкритість та інновації вимагають творчості та участі; особисті знання повинні структуруватися та взаємодіяти; у студента повинна бути можливість розкрити себе. Ключовими компонентами коннективізму є автономія, зв’язність, різноманітність та відкритість. Він робить акцент [6] на використанні Веб 2.0 та вмінні вчитися; спонукає студентів досліджувати нові засоби сприйняття навчання та знань, пропонує їм бути незалежними, брати ініціативу та відповідальність за навчання на себе, заохочує студентів підключатися до інформації, ідеям та людям для створення мережі знань та сумісно конструювати знання, які є відносними та контекстними.Аналіз цих підходів показує, що у багатьох своїх ідеях та правилах вони збігаються, адже основною метою їх всіх є можливість удосконалення діяльності через інформацію.Проектування навчальних матеріалів для навчання може включати елементи усіх трьох підходів. Стратегії біхевіоризму можуть використовуватись для вивчення фактів («що»), когнітивізм – для вивчення процесів та правил («як»), а стратегії конструктивізму – для відповіді на питання «чому» (високий рівень мислення, який забезпечує персональне розуміння та навчання, згідно із ситуацією та контекстом).Всі псих

У цій статті описано, як адаптувати прикладний метод «дистиляції знань» для аналізу настроїв для української та російської мов. Показано, як мінімізувати ресурси без втрати значної точності, але прискорити розпізнавання тексту, а також як зменшити витрати на хмарі за допомогою методу «перегонки знань». Для дослідження ми використовували два типи архітектури різних нейронних мереж для обробки природної мови: BERT замість моделей ансамблю та FastText як невелику модель. Поєднання цих двох нейронних мереж (BERT як викладач і FastText як учень) дозволило нам досягти прискорення до 5 разів і без великої точності в задачі аналізу настроїв.

Метою дослідження є удосконалення основних модулів системи оцінювання рівня знань студентів «ZELIS» (розробники О. С. Зеленський та В. С. Лисенко) Задачами дослідження є вдосконалення окремих модулів системи та розробка наступних алгоритмів: – уведення даних із документа у форматі rtf; – валідація даних при їх записі до бази даних; – розпізнавання відповідей на поставлені питання з бланків; – дистанційне навчання за допомогою клієнт-серверних технологій. Об’єктом дослідження є система оцінювання рівня знань студентів «ZELIS». Предметом дослідження є вдосконалення існуючих модулів системи та розширення її можливостей. У роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень, передбачено візуальний контроль вхідних даних, надано можливість їх корегування. Система виконує контроль не тільки даних з документу, а й при формуванні бази даних з питаннями і відповідями. При роботі з системою доступні різні режими тестування. Результати дослідження планується узагальнити для формування рекомендацій щодо оптимальних способів обробки вхідних даних і подальшої роботи з ними, а також можливі шляхи подальшого вдосконалення системи.

Для задачі планування маршруту розвідувального польоту безпілотного літального апарату (БПЛА) у статті запропоновано використання евристичних методів, які враховують практику, досвід, інтуїцію, знання особи, що приймає рішення. Обґрунтована доцільність представлення значень окремих прогнозованих факторів з використанням математичного апарату нечітких множин. Вибір доцільної стратегії польоту БПЛА запропоновано здійснювати за допомогою моделі прийняття рішень з врахуванням стратегії рефлексивного управління, яка адаптується до реальних умов, конфліктних ситуацій, що можуть складатися в ході ведення повітряної розвідки і характеризуватись факторами стохастичної та нестохастичної невизначеності. Визначений склад формалізованих знань в ході виконання процедури концептуалізації неформального опису сукупності знань щодо планування маршруту розвідувального польоту БПЛА в умовах невизначеності. Розроблений узагальнений алгоритм планування маршруту БПЛА, який представляється сукупністю взаємопов'язаних операцій і процедур та враховує склад знань про процес планування маршруту польоту БПЛА, визначення доцільної стратегії польоту БПЛА. Сукупність знань запропоновано формалізувати із використанням математичного апарату нечітких логічних множин інтервального типу 2. Узагальнений алгоритм планування маршруту БПЛА з урахуванням невизначеності забезпечує комплексну обробку знань щодо планування розвідувального польоту БПЛА, які формалізовані із використанням математичного апарату нечітких логічних систем інтервального типу 2, та знань щодо визначення доцільної стратегії польоту БПЛА в ході ведення повітряної розвідки, формалізованих за допомогою нечіткого виведення для нечітких логічних систем інтервального типу 2.

Предметом нашого дослідження є вивчення можливостей застосування веб-технологій для системи контролю та моніторингу знань студентів, аналіз необхідних викладачеві програмних та інформаційних ресурсів, а також медійних засобів для відстеження якості засвоєння навчального матеріалу студентами. В роботі проаналізовано існюючі комплекси програмного забезпечення для перевірки знань, подано їх детальний аналіз, описано всі переваги та недоліки цих інформаційних ресурсів. Результати – авторами запропоновано якісний відбір системи контролю та моніторингу якості знань та проаналізовано сучасні інтерактивні методи дослідження, які дозволяють контролювати ступінь засвоєння навчального матеріалу. Розглянуто найбільш поширені та популярні існуючі технології для перевірки знань, вивчено програмне забезпечення та веб-додатки, сформовано перелік переваг та недоліків кожного з них з точки зору автоматизації процесу тестування і обробки результатів шляхом застосування сучасних веб-технологій. Висновок – в роботі проведено повний аналіз існуючих сучасних веб-технологій для системи контролю та моніторингу знань студентів, запропоновано два кращі (на думку авторів) комплекси, які суттєво підвищать якість навчального процесу. Систематизація всіх результатів дослідницької роботи, запропонованої авторами, дозволить читачеві краще орієнтуватися в сучасних веб-технологіях для моніторингу знань та перевірити свої знання та визначитися з переліком питань, які потребують подальшого розбору та поглибленого вивчення. Опираючись на проведені в статті дослідження, читач зможе створити власний веб-додаток чи створити комплекс тестів та на основі отриманих результатів провести моніторинг якості засвоєння навчального матеріалу.

Мета роботи. Визначення актуальних напрямків імплементації в освітній процес питань організації та надання паліативної допомоги шляхом аналізу сучасного рівня знань та навичок у фармацевтичних працівників у зазначеному сегменті охорони здоров'я. Матеріали і методи. У дослідженні з визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок з питань організації та надання паліативної допомоги хворим, взяли участь 387 респондентів – фармацевтичних працівників з фаховою освітою різного освітнього рівня. У роботі використано соціологічний метод дослідження, математичні та статистичні методи обробки даних. З метою наочного представлення результатів застосовано графічні прийоми аналізу. Результати й обговорення. За середнім показником результатів проведеного опитування фармацевтичних фахівців з питань організації та надання паліативної допомоги, встановлено, що 67% анкетованих продемонстрували середній рівень поінформованості; 34% опитаних мали високий рівень знань; 21% опитаних низький рівень знань, відповідно. Детальний аналіз відповідей респондентів дозволив визначити, що у фармацевтичні фахівці володіють окремими аспектами паліативної допомоги. Респонденти продемонстрували належний рівень знань у питаннях основних потреб паліативних хворих та складових фармацевтичних послуг при наданні паліативної допомоги. Також виявлено низку питань, в яких фармацевтичним фахівцям бракує знань. Зокрема, знання положеннь основних законодавчих актів щодо регулювання обігу та застосування лікарських засобів у паліативній допомозі, переліку захворювань які потребують надання паліативної допомоги. Залежності рівня знань респондентів щодо організації паліативної допомоги від набутого освітнього рівня фармацевтичної освіти не встановлено. Висновки. У статті обгрунтовано доцільність упровадження заходів освітньо-наукового спрямування з метою підвищення ефективності надання паліативної допомоги в Україні з урахуванням світових тенденцій розвитку охорони здоров'я та напрямків розвитку вітчизняної паліативної допомоги.

Стаття присвячена підвищенню посівних та врожайних якостей насіннєвого матеріалу озимого ріпаку завдяки його передпосівній стимуляції в електричному полі коронного розряду. Для розкриття причинно-наслідкового зв’язку між режимами передпосівної обробки насіння та його посівними і врожайними якостями, оптимізації параметрів обробки та розширення знань про механізм перебігу біологічних процесів у простимульованому насінні запропоновано використати методи фотолюмінесценції та час-корельованого підрахунку одиничних фотонів TCSPC, які випромінює оброблене насіння у видимому діапазоні спектра. У результаті проведених досліджень встановлено, що поглинання та перетворення енергії зовнішнього електричного поля під час електростимуляції насіння відбувається нелінійно. Основні перетворення відбуваються впродовж перших 15 с незалежно від напруженості електричного поля. Виявлено релаксаційні процеси, які набувають домінуючого характеру після 15 с електростимуляції. Доведено, що передпосівна електростимуляція призвела до покращання посівних властивостей насіння озимого ріпаку. Отримані результати корелюються з результатами емісії фотонів, які випромінює оброблене насіння. Найвищі значення енергії проростання та лабораторної схожості, які становили 87 та 96 %, що відповідно на 9 і 8 % перевищили контроль, отримано за режиму обробки Е = 2 кВ/см, t = 30 с. За цього режиму обробки спостерігалося максимальне підвищення наднизької емісії фотонів порівняно з контрольним зразком – 287 проти 125. На підставі цього можна зробити попередні висновки, що найефективнішим режимом обробки посівного матеріалу можна вважати той, за якого емісія випромінюваних ним одиничних фотонів є найбільшою.

В роботі запропоновано шляхи переходу від машиноцентричного до антропометричного підходу при проектуванні автоматизованих систем управління повітряним рухом, з урахуванням сучасних досягнень розробки та впровадження систем підтримки прийняття рішень в складних організаційно-технічних системах. Удосконалення ситуаційного аналізу обстановки для управління процесом інформаційної підтримки прийняття рішень оператором автоматизованих систем управління повітряним рухом передбачає підвищення рівня автоматизації і інтелектуалізацію низки задач до яких відносяться оцінка обстановки, яка складається в зоні відповідальності органу управління; розробка методів представлення знань про завдання виявлення нештатних ситуацій в повітряному просторі; вибір і розробка методів і процедур формалізації знань про обстановку, яка складається; розробка процедур інтерпретації модальних знань; розробка методів вирішення завдань оцінки обстановки, яка складається; розробка методів розв'язання задач розпізнавання та оцінки позаштатних ситуацій в повітряному просторі; оцінка ступеня небезпеки ситуацій, що складаються в межах зони відповідальності органу управління. В результаті даного дослідження визначені напрями розробки та удосконалення інтелектуальних моделей та методів обробки інформації для управління процесом інформаційної підтримки при прийнятті рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом. Запропонований підхід, який передбачає необхідність розробки методів автоматизованого рішення задач оцінки обстановки, а також зміни структури інформаційних моделей і методів управління ними. При цьому ситуації обстановки, що складаються мають бути класифіковані а задача підготовки прийняття рішення має розглядатися як задача розпізнавання.

Формулювання проблеми. В статті розглянуто проблему зниження якості математичної підготовки студентів різних спеціальностей. Матеріали і методи. У ході підготовки статті були використані такі методи дослідження: порівняльний аналіз теоретичних положень, розкритих у науковій та навчально-методичній літературі; спостереження за математичною підготовкою майбутніх фахівців різних напрямів; бесіди із студентами; узагальнення педагогічного досвіду з викладання математичних дисциплін, анкетування (239 респондентів) та статистичні методи обробки експериментальний даних (метод статистичних гіпотез). Результати. На основі аналізу моніторингових досліджень різних рівнів зроблено висновок про те, що якість математичної підготовки майбутніх фахівців має тенденцію зниження незалежно від напряму підготовки. Наведено результати експериментального регіонального дослідження, що підтверджують цей висновок. Обґрунтовано необхідність проведення моніторингу математичних знань як одного із інструментів забезпечення більш якісної математичної підготовки студентів. Запропоновано методичні рекомендації щодо підвищення якості математичної підготовки студентів першого року навчання різних напрямів підготовки. Висновки. Підтверджено, що система моніторингу має бути комплексною та проводитися на всіх рівнях управління освітою як запорука валідності, надійності, економічності, інтегрованості та практичності. Моніторинг навчальних досягнень студентів є інструментом, який дозволяє забезпечити якісну математичну підготовку майбутніх фахівців. Здійснення експериментального дослідження дало змогу виявити відсутність узгодженості результату ЗНО, шкільного середнього балу з математики та результатів іспиту з математики, що складали студенти першого року різних університетів. Для уникнення прогалин та корекції знань першокурсників доцільно організувати протягом першого семестру повторювальний курс шкільної математики, завдання якого є узагальнення і систематизація основних фактів арифметики, геометрії, алгебри та початків аналізу. Це дозволить покращити якість математичної підготовки студентів закладів вищої освіти.

Осучаснення традиційного навчального процесу вимагає впровадження новітніх методів оцінювання знань студентів, особливо володіння професійними навичками на перших етапах клінічної підготовки. При оцінці знань студентів традиційно більшу увагу приділяють контролю за теоретичними знаннями, бо щоб оцінити практичні навички та вміння, треба більше часу, об’єктивності. При контролі знань студентів слід оцінити ще і комунікативні та когнітивні здібності, що досить важко для викладача, бо відсутня стандартизація в критеріях оцінки, різні за складністю завдання, деякі особистісні особливості студента. Сьогодні слід відмітити, що засвоювати практичні навички на пацієнтах стало більш складно, враховуючи етичні норми та права людини, безпеку хворих, тому слід ширше застосовувати нові форми оцінювання практичних вмінь студентів, їх вміння володіти методами обстеження пацієнтів. Розглянуто організацію проведення ОСКІ-1 і його значення в оцінюванні клінічних практичних навичок студентами молодших курсів. ОСКІ-1 спрямований на перевірку практичних вмінь і знань студентів з пропедевтики внутрішньої медицини, загальної хірургії та педіатрії. Даний іспит дозволяє об’єктивно оцінити вміння виконувати практичні навички з обстеження пацієнта, проведення СЛР, первинної обробки рани, визначення групи крові та оцінити результат. Станції збору анамнезу в терапевтичного хворого та хворого хірургічного профілю дають можливість оцінити комунікативні навички студента, а підсумувати і визначити провідний синдром – частково дозволяє оцінити і теоретичні знання з предмета. Цей іспит є об’єктивним, викладач-спостерігач не втручається у виконання завдання певної станції, не впливає на проведення цього іспиту, лише оцінює за закритим чек-листом. Форма проведення ОСКІ залишається передовою, бо послуговує не тільки як оцінка клінічних знань і вмінь, але і як засіб корекції навчального процесу. Перший досвід застосування ОСКІ-1 на молодших курсах приніс задоволення викладачам і студентам, він стимулює всі сторони навчального процесу до подальшого самовдосконалення у здобутті знань з клінічного обстеження пацієнтів.

У статті розглянута проблема урахування невизначеності інформації для побудови баз знань в системах підтримки рішень оперативного керування режимами електроенергетичних систем. Обґрунтовано, що формулювання логіки управління проводиться, переважно, на рівні якісних уявлень і понять. Останні можуть бути формалізовані у вигляді логіко-лінгвістичних моделей, які повинні розглядатися з точки зору теорії нечітких множин і лінгвістичних змінних. Проведено аналіз існуючих підходів до подання та обробки нечітких знань про керування енергосистем гірничо-металургійного комплексу. Обґрунтовано підхід до подання інкорпорації різних форм репрезентації професійних онтологій на базі нечіткої логіки. Методи дослідження полягають у використанні апарату нечіткої логіки, формальних мов, теорії систем штучного інтелекту і систем підтримки рішень. Реалізовано програмний комплекс системи підтримки рішень для автоматизації диспетчерського оперативного керування нормальними і аварійними режимами енергосистеми гірничо-металургійного комплексу. Запропонована схема впровадження системи підтримки прийняття рішень в середу діючої автоматизованої системи диспетчерського керування енергосистем. Розроблено нову структуру компонування ядра системи підтримки прийняття рішень.

Постановка проблеми У більшості технологічних процесів, що використовують інформаційні технології для візуалізації поточних параметрів, мається на увазі представлення остаточного результату в найбільш зручному для користувача вигляді. У застосуванні до різних тепло- і масообмінних або гідродинамічних процесів, які зустрічаються на суднах можна констатувати, що поля температури, швидкості, тиску, завихореності, концентрації і т. п., які отримуються в кінцевому підсумку дуже часто характеризуються багатовимірними і великими за обсягами масивами чисельних даних. Всі методи, що використовуються для їх обробки вимагають наявність у користувача певних знань і дуже часто характеризуються слабкою інформативністю або завищеними вимогами до обчислювальної техніки.

У більшості технологічних процесів, що використовують інформаційні технології для візуалізації поточних параметрів, мається на увазі представлення остаточного результату в найбільш зручному для користувача вигляді. У застосуванні до різних тепло- і масообмінних або гідродинамічних процесів, які зустрічаються на суднах можна констатувати, що поля температури, швидкості, тиску, завихореності, концентрації і т. п., які отримуються в кінцевому підсумку дуже часто характеризуються багатовимірними і великими за обсягами масивами чисельних даних. Всі методи, що використовуються для їх обробки вимагають наявність у користувача певних знань і дуже часто характеризуються слабкою інформативністю або завищеними вимогами до обчислювальної техніки.

В роботі запропоновано апарат формалізації знань щодо оцінки ступеня небезпеки ситуації обстановки для системи підтримки прийняття рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом, з урахуванням сучасних досягнень розробки та впровадження систем підтримки прийняття рішень в складних організаційно-технічних системах. Удосконалення ситуаційного аналізу обстановки для управління процесом інформаційної підтримки прийняття рішень оператором автоматизованих систем управління повітряним рухом передбачає підвищення рівня автоматизації і інтелектуалізацію низки задач до яких відносяться оцінка ступеню небезпеки ситуації обстановки, яка складається в зоні відповідальності органу управління; для розв'язання поставленого завдання щодо формалізації знань про ступень небезпеки обстановки, в якості базового обрано апарат теорії нечітких множин, а саме застосовано метод обробки результатів експертизи, що дозволяє перейти до бінарних відношень строгої переваги та до ядра нечіткого відношення строгої переваги; проведено експертизу для формування множини небезпечних факторів, які треба виявити. Результати даного дослідження дозволять особі, що приймає рішення у першу чергу враховувати значення визначених чинників, які найбільш суттєво впливають на ступень складності обстановки при підготовці прийняття рішень по управлінню повітряним рухом.

Інтеграція України у єдину Європу потребує глибокої і всебічної модернізації освіти, де важлива роль має належати інформаційно-комунікаційним технологіям навчання. Однією зі складових частин у реалізації положень Болонської декларації щодо системи вищої освіти є тестовий метод оцінювання знань. Власне переважно саме ці чинники спонукають науковців до розробки та впровадження у навчальний процес комп’ютерних систем тестування. Основна перевага таких систем полягає у тому, що вони дають змогу здійснювати оперативне оцінювання усіх студентів за однаковими критеріями, що підвищує об’єктивність контролю знань порівняно з традиційними методами. До того ж значно скорочується час перевірки знань студентів, автоматизується процес обробки результатів тестування, зменшується навантаження викладача.Сучасні системи оперативного контролю знань мають бути простими та зручними у використанні, що передбачає швидку психологічну адаптацію до них фахівців у галузі комп’ютерних технологій, та мінімально вимогливими до комп’ютерних засобів. Одним із перспективних напрямків розвитку систем тестування є розробка та впровадження веб-орієнтованих програмних продуктів, що уможливлює їх використання в мережі Internet.Враховуючи зазначені фактори, для вирішення окреслених завдань було розроблено просту і надійну авторську комп’ютерну систему контролю знань.Система тестування має зручний та зрозумілий інтерфейс, що забезпечує її експлуатацію без потреби у додаткових специфічних навичках. Стандартні програмні оболонки, комп’ютерні апаратні засоби та інтерфейси, які не вимагають занадто великої швидкодії та великої кількості оперативної пам’яті, дозволяють досить широко використовувати систему в навчальному процесі з будь-якої навчальної дисципліни без особливих вимог до обладнання. Ця система є веб-орієнтованою, що дозволяє реалізовувати різні завдання контролю, зокрема, дистанційне самотестування через мережу Internet за допомогою будь-якого браузера.Дана система – це комплексний програмний продукт, у якому реалізовані функції: створення тестів, тестування і створення звітів за результатами тестування.В системі реалізована власна модель реєстрації користувачів за п’ятьма категоріями (адміністратор, координатор, технічний секретар, викладач або учитель, студент або учень) з розмежуванням доступу в середині системи за навчальними закладами, їх підрозділами (за наявності), групами або класами (за потреби). У функції реєстрації ключовим параметром є реєстраційний код, який генерується системою і є унікальним для будь-якої категорії користувачів будь-якого навчального закладу, групи чи класу. Завдяки цьому параметру спрощується та автоматизується процес реєстрації нового користувача (рис. 1). Повідомлення реєстраційного коду відбувається за схемою:адміністратор  координатору;координатор  викладачу, вчителю, технічному секретарю;викладач, вчитель  студенту, учню. Рис. 1. Реєстрація користувачів У системі передбачено два шляхи поповнення банку тестових завдань: безпосереднє по елементне введення завдань (рис. 2) та пакетне імпортування раніше підготовлених тестів за умови нескладного їх форматування за запропонованим нами шаблоном.Реалізовано можливість створення тестових завдань будь-якого з п’яти існуючих типів: з одним варіантом правильної відповіді, з кількома варіантами правильної відповіді, на відповідність, на впорядкування та відкрите завдання.Запитання та відповіді тестових завдань можуть складатися з будь-якої кількості формул, рисунків, таблиць та фрагментів тексту. Формули можна редагувати. Рисунки можна довільно позиціонувати у середині тестового завдання. Тестові завдання можуть містити будь-яку кількість відповідей чи відповідників. Рис. 2. Редактор тестових завдань Наповнення та редагування банку тестових завдань здійснюється координатором відповідного навчального закладу (підрозділу) або його помічником технічним секретарем.Не зважаючи на те, що банк тестів для різних навчальних закладів та їх викладачів є спільним, у системі передбачено збереження авторських прав, а вразі потреби, обмеження доступу до означеної низки тестових завдань.Функцію формування тестів покладено на викладачів та учителів а за потреби глобального контролю на координаторів.Формування тестів можливе з переліку доступних завдань банку тестів або авторських тестів (рис. 3). Для пошуку в банку тестів необхідних тестових завдань у системі передбачена низка фільтрів за дисципліною, розділом та темою завдання.Сформований тест може містити потрібну кількість тестових завдань, або значно більшу їх кількість для реалізації випадкового вибору потрібної множини завдань.У системі передбачено два способи подання тестових завдань користувачеві: послідовний (за порядком слідування у сформованому тесті) та випадковий (порядок слідування генерується випадковим чином системою).Завершальним етапом формування тесту є надання прав доступу для користувачів. На цьому етапі визначаються часові межі доступу до тесту, кількість результативних спроб та обирається сценарій тестування (рис. 4). Рис. 3. Перегляд та вибір тестових завдань Рис. 4. Редагування параметрів тесту Для користувачів категорії студент або учень у системі відображається перелік доступних саме для їхньої групи чи класу тестів. Серед цього переліку можуть бути як навчальні тести, які є загально доступними, так і контрольні тести, для їх проходження слід ввести код доступу, який повідомляє викладач чи учитель.Будь-який згенерований системою тест має часові обмеження на виконання, тому виконавець постійно інформується про залишок часу до завершення тестування (рис. 5). У разі закінчення часу тестування, система автоматично передає тест на перевірку та миттєво повідомляє користувача про отриману оцінку.У системі передбачено надання можливості студентові або учневі переглядати та аналізувати результати перевірки тесту із зазначенням правильних відповідей.Враховуючи вище розглянуті особливості системи, можна констатувати, що розроблена комп’ютерна система оперативного контролю знань надає змогу викладачам ефективно здійснювати рейтингову перевірку знань студентів, а студентам – самостійно контролювати свої знання використовуючи, Internet або intranet-мережу. Рис. 5. Фрагмент тесту, що був згенерований користувачеві

Актуальність дослідження визначається положенням, що вивчення теорем та їх доведень є одним з ключових завдань шкільного курсу математики і водночас важливою методичною проблемою, оскільки останнім часом засвідчується зменшення інтересу здобувачів середньої освіти до доказових міркувань. Метою статті є з’ясування й експериментальна перевірка умов ефективного формування складника методичної компетентності майбутніх учителів математики щодо навчання учнів доводити математичні твердження. Під час педагогічного експерименту автором було використано власні мето-дичні розробки з досліджуваної теми, включаючи демонстрацію основних етапів роботи над теоремами, тестові завдання, завдання для самостійної та індивідуальної роботи, презентації, QR-словник понять теми дослідження тощо. Для реалізації експерименту та з’ясування його ефективності використано такі методи, як-от: аналіз нормативних освітніх документів, педагогічне спостереження, анкетування студентів, бесіди з учителями і викладачами, аналіз модульних контрольних робіт з фахової дисципліни «Шкільний курс математики і методика його навчання», математична обробка результатів експеримен-тальної роботи. Висновками з проведеної роботи були визначені умови щодо вдосконалення фахової підготовки майбутніх учителів математики стосовно формування такого складника їхньої методичної компетентності, як навчання учнів доводити математичні твердження, із-поміж яких: вміння здійсню-вати пропедевтичну роботу; набуття глибоких і міцних знань щодо логічних основ ШКМ, принципів і прийомів навчання школярів готових доведень та самостійного пошуку учнями доведень математич-них тверджень; здійснення творчого підходу до реалізації основних етапів роботи з теоремами; усві-домлення значущості та доречності застосування різних способів доведень теорем; урізноманітнення викладачем фахових дисциплін методів, засобів, форм організації навчальної діяльності студентів та ін.Перспективою подальших досліджень є визначення умов підвищення ефективності формування інших складників методичної компетентності майбутніх учителів математики. The relevance of the article is determined by the fact that the study of theorems and their proofs is one of the main tasks of the school course of mathematics and, at the same time, an important methodical problem, as recently there has been a decrease in pupils’ interest in evidence. The purpose of the article is to clarify and experimentally test the conditions for the effective formation of a component of the methodological competence of future mathematics teachers to teach pupils to prove mathematical statements. During the pedagogical experiment the author used his own methodical tasks on the research topic, including demonstration of the main stages of work on theorems, test tasks, tasks for independent and individual work, presentations, QR-dictionary of research topic concepts, etc. To implement the experiment and determine its effectiveness, the following methods were used: analysis of normative educational documents, pedagogical observation, questionnaires of students, conversations with teachers, analysis of modular tests in the discipline “School course of mathematics and methods of its teaching”, mathematical processing of results of experimental work. The conclusions of the research are certain conditions for improving the professional training of future teachers of mathematics, namely: the formation of such a component of their methodical competence as teaching pupils to prove mathematical statements. Among these conditions are ability to carry out propaedeutic work; acquisition of deep and solid knowledge about the logical foundations of SCM, principles and methods of teaching pupils ready-made proofs and independent search by pupils for proofs of mathematical statements; using of a creative approach to the implementation of the main stages of work with theorems; awareness of the significance and appropriateness of the application of different methods of proving theorems; diversification by the professor of methods, means, forms of the organization of educational activity of students, etc.The prospect of further research is to determine the conditions for improving the effectiveness of the formation of other components of methodical competence of future teachers of mathematics.

Сучасність характеризується інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), що обумовлює зростаючу активність впровадження цих технологій у процес навчання, як у вищій школі так і в загальноосвітніх навчальних закладах. Разом з цим, значна кількість вчених виявляють підвищений інтерес до використання ІКТ в навчальній діяльності педагога. Зокрема, розробляються методики впровадження ІКТ у навчальний процес, виділяються позитивні і негативні сторони їх використання тощо. Крім того, аналізуючи відповідні праці вчених можна виділити чітку тенденцію зміни ролі ІКТ: від простих технічних засобів підтримки навчального процесу, які полегшують ведення документації (текстові редактори), створення мультимедійних матеріалів (презентацій), здійснення взаємозв’язку між вчителями, учнями та їх батьками (використання електронної пошти, онлайн зв’язку), надання інформаційних послуг (сайт навчального закладу), до створення на базі ІКТ електронних освітніх ресурсів (ЕОР) та комп’ютерно орієнтованого навчального середовища (КОНС) – «особистісно-орієнтоване навчальне середовище, в складі якого присутні, в міру необхідності, апаратно-програмні засоби ІКТ (АПС ІКТ)» (Ю. О. Жук) [1]. При цьому необхідність присутності ІКТ визначається педагогічною доцільністю їх використання в конкретних навчальних умовах з урахуванням наступних критеріїв: відповідність можливостей використання специфічних можливостей АПС ІКТ змістовно-смисловим наповненням фрагмента навчального процесу; орієнтація використання АПС ІКТ для формування цілісного навчального процесу (для досягнення цілей навчання); можливості реалізації засобами АПС ІКТ особистісно-орієнтованого процесу навчальної діяльності [1].Поряд із цим, електронні освітні ресурси є основним компонентом у процесі організації та плануванні професійної діяльності педагога в умовах комп’ютерно орієнтованого навчального середовища.Відповідно до «Положення про освітні електронні ресурси», під ЕОР розуміють навчальні, наукові, інформаційні, довідкові матеріали та засоби, розроблені в електронній формі та представлені на носіях будь-якого типу або розміщені у комп’ютерних мережах, які відтворюються за допомогою електронних цифрових технічних засобів і необхідні для ефективної організації навчально-виховного процесу, в частині, що стосується його наповнення якісними навчально-методичними матеріалами [2].Електронні освітні ресурси класифікуються за роллю в навчальному процесі: навчальні (електронні підручники і навчальні посібники), методичні (методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани і т. д.), навчально-методичні (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені у відповідності з навчальними планами), допоміжні (електронні довідники, словники, енциклопедії, наукові публікації, матеріали конференцій), контролюючі (ресурси, що забезпечують контроль знань).Виділяють наступні види ЕОР [2]:– електронний документ – документ, представлений в електронній формі та для використання якого необхідні технічні засоби;– електронне видання – електронний документ, який пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості і призначений для розповсюдження в незмінному вигляді;– електронний аналог друкованого видання – електронне видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання: зберігає розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток і т. п.;– електронні дидактичні демонстраційні матеріали – електронні матеріали (презентації, схеми, відео-і аудіозаписи тощо), призначені для супроводу навчально-виховного процесу;– інформаційна система – організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) та інформаційних технологій, у тому числі з використанням технічних засобів, що реалізують інформаційні процеси і призначені для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі та надання інформації;– депозитарій електронних ресурсів – інформаційна система, що забезпечує зосередження в одному місці сучасних ЕОР з можливістю надання доступу до них через технічні засоби, в тому числі в інформаційних мережах (як локальних, так і глобальних);– електронний словник – електронне довідкове видання упорядкованого переліку мовних одиниць (слів, словосполучень, фраз, термінів, імен, знаків), доповнених відповідними довідковими даними;– електронний довідник – електронне довідкове видання прикладного характеру, в якому назви статей розташовані за алфавітом або в систематичному порядку;– електронна бібліотека цифрових об’єктів – набір ЕОР різних форматів, в якому передбачена можливість для їх автоматизованого створення, пошуку і використання;– електронний навчальний посібник – навчальне електронне видання, використання якого доповнює або частково замінює підручник;– електронний підручник – електронне навчальне видання з систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі;– електронні методичні матеріали – електронне навчальне або виробничо-практичне видання, роз’яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни з викладом методики виконання окремих завдань, певного виду робіт;– курс дистанційного навчання – інформаційна система, призначена для навчання окремим навчальним дисциплінам віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних технологій та ІКТ;– електронний лабораторний практикум – інформаційна система, що є інтерактивною демонстраційною моделлю природних і штучних об’єктів, процесів і їхніх властивостей із застосуванням засобів комп’ютерної візуалізації;– комп’ютерний тест – стандартизовані завдання, подані в електронній формі, призначені для вхідного, проміжного та підсумкового контролю рівня знань, а також самоконтролю і (або) такі, що забезпечують визначення психофізіологічних і особистісних характеристик випробуваного, обробка результатів яких здійснюється за допомогою відповідних програм.Сьогодні існує значна кількість спеціалізованих інструментальних середовищ і програм, що дозволяють створювати комп’ютерні тести. При цьому, розробник тесту формує його структуру, здійснює наповнення (текстом, графікою тощо), модифікує без безпосереднього використання мов програмування.До такого типу спеціалізованих інструментальних середовищ належить Hot Potatoes. Програма розповсюджуються безкоштовно (можна завантажити с сайту http://www.hotpot.uvic.ca) та дозволяє зручно і швидко для вчителя створити дидактичні матеріали контролюючого характеру, що опрацьовуються стандартними Інтернет-браузерами.Пропонований програмний продукт працює на найбільш розповсюджених у закладах освіти платформах операційних систем, Має простий у користуванні та інтуїтивно зрозумілий інтерфейс, з підтримкою двадцяти шести мов, у тому числі і російської. Крім того, робоче середовище певного підготовленого тестового завдання можна українізувати.Інструментальне середовище Hot Potatoes включає в себе п’ять окремих модулів: JClose, JQuiz, JCross, JMatch, JMix.JClose дозволяє створити тест, що передбачає заповнення учнем «пробілів» у реченнях тексту. Під час перевірки, є можливість «розрізняти» вписані учнем слова з великої чи малої літери.JMix дозволяє учню конструювати речення, розташовуючи в правильній послідовності його окремі складові частини, запропоновані проектувальником тесту.JQuiz надає можливість створення тесту з вибором однієї або декількох вірних відповідей серед можливих, а також шляхом вписуванням у відповідне поле. Крім цього передбачається створення тесту зі змішаним типом можливості відповіді: спочатку учень може вписати вірну відповідь, у разі помилки, йому надається можливість вибору правильної серед пропонованих варіантів.JMatch передбачає створення тесту для встановлення відповідності. Наприклад, маючи перелік назв держав та столиць, учень має встановити між ними вірну відповідність.JCross дозволяє проектувальнику швидко та зручно створити кросворд. Для цього необхідно лише вести відповідні слова та означення до них.Крім того, при створенні тесту за допомогою одного із описаних вище модулів є можливість використання широкого спектру медіа об’єктів (малюнків, аудіозаписів, відеофрагментів тощо), що знаходяться на певному фізичному носії або в мережі Інтернет.Кожна із перерахованих утиліт дозволяє здійснити широкий спектр налаштувань:можливості використання учнем під час тестування підказок;встановлення вчителем обмеження по часу рішення тесту учнем;програмного пересортування питань та відповідей до них, для зменшення можливості списування у випадку тестування під час класних занять;встановлення індивідуальної «ваги» кожного питання або відповідей (розрізняються повні та часткові) у підрахунку загальної успішності проходження тесту;ідентифікації учня (шляхом введення прізвища, імені та по-батькові, навчального класу);можливості пересилання результатів тестування учня на електронну адресу вчителя тощо.Результат тестування визначається у відсотках, що надає можливість педагогу використовувати різні системи оцінювання.Сам тест подається у вигляді автоматично генерованих HTML сторінок, які можуть бути продемонстровані широко розповсюдженими Інтернет-браузерами. Таким чином, для проходження тестів створених за допомогою Нot Potatoes на робочих місцях учнів (персональних комп’ютерах) не вимагається наявності специфічного програмного забезпечення. Це дозволяє використовувати розроблені контролюючі освітні ресурси не лише під час класних занять, а і в довільний зручний час для учня, шляхом розміщення відповідних веб-сторінок на доступних ресурсах в Інтернеті, наприклад, на сайті розробника програмного продукту – hotpotatoes.net або власному ресурсі вчителя (відповідний сайт можна створити за допомогою CMS-систем). Це надає можливість педагогу розв’язувати певні дидактичні завдання під час навчання учня, який перебуває тривалий час поза школою або має індивідуальний режим навчання.Крім того, вчитель може використовувати друкований варіант розробленого тесту (достатньо виконати операцію експортування на друк та скористатися довільним текстовим редактором).Вище викладений матеріла обумовлює актуальність та високу ефективність використання вільно розповсюджуваного програмного пакету Hot Potatoes вчителем загальноосвітнього закладу для підготовки авторських контролюючих електронних освітніх ресурсів.Тому доцільно ознайомити педагогів з цим програмним продуктом під час підвищення кваліфікації у системі післядипломної педагогічної освіти, що дозволить забезпечити розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя – підтвердженої здатності особистості застосовувати на практиці ІКТ для задоволення власних потреб і розв’язування суспільно-значущих, зокрема, професійних, задач у певній предметній галузі або виді діяльності [3].

Підвищення ефективності викладання та об’єктивності оцінювання дисциплін можливе за допомогою інноваційних освітніх та комп’ютерних технологій. Підготовка фахівців із числа іноземних громадян з високим рівнем практичної компетентності – один із важливих чинників подальшого розвитку навчального закладу в напрямку інтеграції у міжнародний освітній простір. У статті висвітлено досвід впровадження інформаційної системи комплексного семестрового тестового іспиту для підсумкового оцінювання знань іноземних студентів-медиків з метою підвищення якості підготовки лікарів із числа іноземних громадян на додипломному етапі. Число іноземних студентів зростає щорічно. Додипломна підготовка лікарів-іноземців здійснюється упродовж шести років. Рівень практичної та професійної компетентностей іноземних студентів дозволив покращити низку впроваджених новітніх технологій навчання, які продовжують удосконалюватись. Застосування інноваційних технологій оцінювання іноземних студентів на додипломному етапі підготовки лікарів дозволяє об’єктивно визначати рівень знань. Комплексний багаторівневий підхід з відповідним програмним забезпеченням дає можливість досягти об’єктивності оцінювання дисципліни, обробки даних та інтерпретації результатів. Комплексне застосування новітніх інформаційних та педагогічних технологій дозволяє суттєво підвищити рівень підготовки фахівців із числа іноземних громадян. Покращення успішності іноземних студентів у процесі навчання свідчить про ефективність навчальних методик та технологій, а також про появу з часом об’єктивної мотивації до здобуття ґрунтовних знань та вмінь. Досвід упровадження незалежної системи підсумкового оцінювання з достатнім рівнем об’єктивності може бути використаний у подальших дослідженнях щодо розробки інформаційних освітніх систем для підвищення якості додипломної підготовки лікарів із числа іноземних громадян з ефективним управлінням навчальним процесом.

Метою написання статті є обґрунтування послідовності розробки корпоративних систем управління проєктами як інструменту проривного і еволюційного вдосконалення, розвитку бізнесу та організації. У статті узагальнено основні підходи застосування процесного підходу у побудові корпоративних систем управління проєктами шляхом інтегрування процесів організації, що створює можливість знизити невизначеність у прийнятті рішень, зменшити трансформацію інформації за етапами її обробки та передачі. Автор пропонує модель управління підприємством, що працює за позамовними технологіями, як сукупністю основних, ресурсозабезпечуючих, оціночних та контрольно-вимірювальних бізнеспроцесів, у які інтегровано процес «управляти проєктами» із врахуванням рекомендацій і вимог настанови «Керівництво до бази знань з управління проєктами». Розглянуто можливості підвищення ефективності бізнесу і систем управління за рахунок утвердження у менеджменті документованих стандартів у формі корпоративної системи управління проєктами. Розробка і адаптація корпоративних систем управління на основі процесного підходу до менеджменту створює можливості системного запровадження проєктного менеджменту в організації бізнесу та управлінні; розвиває потенціал організації у підвищенні задоволеності замовника; зосередженості на дослідженні та визначенні докорінних причин невідповідностей у результатах діяльності за подальшого виконання запобіжних і коригувальних дій; підвищеного врахування як поступового, так і проривного поліпшення; збільшує можливості використання набутих знань персоналом для поліпшення.

У статті показано важливість і актуальність проблеми міжвідомчої інформаційної взаємодії в сфері планування, розробки, використання та контролю за переміщенням технологій військового призначення для забезпечення воєнної безпеки держави. Дається визначення поняттю системи управління технологіями військового призначення. Інтеграція різних інформаційних ресурсів в зазначену систему здійснюється на основі процедур трансдисциплінарних онтологій. Запропонований підхід до побудови інформаційно-аналітичної системи забезпечує вирішення когнітивних метазадач: “структуризація”, “аналіз”, “синтез”, “раціональний вибір” при обробці текстових документів, баз даних та знань.

Входження України до світового співтовариства передбачає підготовку фахівців з вищою освітою з високою інформаційною культурою, готових до використання сучасної комп’ютерної техніки та програмного забезпечення у професійній та повсякденній діяльності.Впровадження сучасних комп’ютерних технологій в зміст професійної діяльності фахівців всіх галузей, динаміка змін їх функцій висувають більш високі вимоги до рівня знань сучасних інженерів-будівельників для розв’язання наступних задач: професійні задачі (задачі діяльності, що безпосередньо спрямовані на виконання завдань, які поставлені перед фахівцем як професіоналом); соціально-виробничі задачі (задачі діяльності, що пов’язані з діяльністю фахівця у сфері виробничих відносин у трудовому колективі (наприклад, інтерактивне та комунікативне спілкування тощо)); соціально-побутові задачі (задачі діяльності, що виникають у повсякденному житті і пов’язані з домашнім господарством, відпочинком, родинним спілкуванням, фізичним і культурним розвитком тощо і можуть впливати на якість виконання фахівцем професійних та соціально-виробничих задач).Для оцінки рівня сформованості знань щодо змісту навчальних елементів запропоновано наступні рівні [1; 2]:ОО – ознайомлювально-орієнтований (особа має орієнтоване уявлення щодо понять, які вивчаються, здатна відтворити формулювання визначень, законів тощо, уміє вирішувати типові завдання шляхом підставлення числових даних);ООз – підрівень знайомств (особа має загальне уявлення про навчальний об’єкт);ООр – підрівень репродукції (особа здатна відтворити та пояснити суттєві ознаки навчального об’єкту);ПА – понятійно-аналітичний (особа має чітке уявлення та поняття щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати смислове виділення, пояснення, аналіз, перенесення раніш засвоєних знань на типові ситуації);ПС – продуктивно-синтетичний (особа має глибоке розуміння щодо навчального об’єкту, здатна здійснювати синтез, регенерувати нові уявлення, переносити раніш засвоєні знання на нетипові, нестандартні ситуації).Тематичний зміст навчальної дисципліни «Інформатика», що викладається кафедрою вищої і прикладної математики та інформатики Донбаської національної академії будівництва і архітектури, з характеристикою рівня сформованості знань (згідно положень [2]) наведено у таблиці. Змістові модуліРівень сформованості знаньКодНазваНавчальний об’єкт: «Основні принципи роботи с персональними комп’ютерами» І-ОП-1ВступООзНавчальний об’єкт: «Операційні системи» І-ОС-1Операційна система MS DOSООрІ-ОС-2Операційна система WindowsООрНавчальний об’єкт: «Додатки до операційного середовища Windows» І-Д-1Основні відомості про табличний процесор MS Excel.ООзІ-Д-2Арифметичні вирази в табличному процесорі MS Excel.ПАІ-Д-3Логічні вирази в табличному процесорі MS Excel.ПАІ-Д-4Побудова діаграм в табличному процесорі MS Excel. Ділова графіка. Презентації в MS PowerPoint.ООрІ-Д-5Текстовий процесор MS WordПАІ-Д-6Робота з базами даних в MS AccessПАІ-Д-7Методи розв’язання нелінійних рівнянь в табличному процесорі MS Excel.ПСІ-Д-8Методи розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь та методи обробки даних в табличному процесорі MS Excel.ПСІ-Д-9Методи обчислення визначених інтегралів в табличному процесорі MS Excel.ПСНавчальний об’єкт: «Програмування» І-П-1Основи програмування в MicrosoftExcel.ООз

Стаття присвячена аналізу міжпредметних зв’язків у системі навчання іноземних студентів першого курсу спеціальності “Авіоніка”. Проведено математично-статистичний аналіз і обробку даних непараметричними методами кореляції. Визначено коефіцієнти Спірмена для обраних пар навчальних дисциплін. За допомогою пакету статистичних програм SPSS виконаний кореляційний аналіз показників успішності формування компетентностей дисциплін різного спрямування. Показано між якими навчальними дисциплінами є міжпредметні зв’язки, що закладають фундамент для самовизначення і професійного зростання студентів, формують у свідомості фахівця цілісні уявлення щодо майбутньої професійної діяльності. Встановлено між якими навчальними дисциплінами відсутні міжпредметні зв’язки, що породжує ізольованість предметів, відсутність системного сприйняття об’єкта навчання, ускладнює формування узагальнених знань і умінь майбутнього фахівця відповідно до сучасних вимог.

У статті розкривається сутність поняття “дослідницька компетентність”. Дослідницька компетентність – це інтегративна якість особистості, що поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні ставлення та особистісні якості і виявляється в готовності і здатності здійснювати дослідницьку діяльність з метою отримання нових знань шляхом застосування методів наукового пізнання, творчого підходу в постановці цілей, плануванні, прийнятті рішень, аналізі та оцінці результатів дослідницької діяльності. У структурі дослідницької компетентності автори виділяють мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-практичний та рефлексивний компоненти, які виконують спонукальну, ціннісно-орієнтирну, пізнавальну, результативну та регулятивну функції. Основу дослідницької компетентності складають уміння виявляти проблему, формулювати гіпотезу, підбирати відповідні методи проведення дослідження та здійснювати обробку отриманих результатів, аналізувати отримані результати, вести наукові дискусії, упроваджувати результати наукових досліджень у практику.

У статті визначено основу експериментального дослідження та встановлено методику експерименту, яка включала мету, завдання, вибір варіативних складників, обґрунтування засобів вимірювання, опис процедури експерименту та узагальнення результатів експерименту.Для розв‘язання поставлених завдань на різних етапах експериментального дослідження використано методи та методики досліджень, зокрема математичної статистики для кількісного й якісного аналізу та перевірки достовірності результатів експериментального дослідження (метод оцінки достовірності середніх величин, метод вимірювання та математичної обробки даних; t-критерій Стьюдента – для визначення наявності або відсутності статистичної розбіжності двох середніх, які подані в абсолютних значеннях). Для достовірності педагогічного експерименту було залучено магістрантів сфери знань 017 «Фізична культура і спорт» у 5-ти закладах вищої освіти України. Було виокремлено контрольну та експериментальну групи. Для розподілу груп на експериментальні та контрольні проаналізовано їхню академічну успішність за дисциплінами, які є фундаментальними для формування професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм.Установлено, що показниками інформаційно-когнітивного критерію є система знань фахових дисциплін щодо професійної підготовки та здатність використання дослідницьких умінь. Проаналізовано результати педагогічного експерименту для визначення сформованості професійної компетентності майбутніх менеджерів фізичної культури і спорту за інформаційно-когнітивним критерієм. Зясовано, що результатом проведеного формувального етапу педагогічного експерименту є підвищення рівня сформованості професійної компетентності менеджерів фізичної культури і спорту в магістрів за інформаційно-когнітивним критерієм, що сприятиме в подальшому їхній управлінській діяльності.

У статті розглядаються проблеми розвитку науки в інформаційному суспільстві. З’ясування цих проблем передбачає аналіз особливостей суспільного життя початку ХХІ століття. Констатація визначальної ролі науки потребує роз’яснення, як і ототожнення змісту понять «суспільство знань» та «інформаційне суспільство». Виробництво та використання наукових знань зазнали суттєвих змін завдяки появі інформаційних технологій. Тривають дискусії щодо оцінки впливу інформаційно-комунікаційних технологій на усі сфери життєдіяльності суспільства. Зокрема, К. Шваб назвав наявні фундаментальні зрушення у житті людства «четвертою промисловою революцією», враховуючи взаємодію технологій і соціуму. Водночас є очевидною взаємозалежність процесів модернізації суспільного життя і розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Науковці зробили значний внесок у розробку цифрових технологій. Технології, що забезпечують процес цифровізації, – це великі дані, штучний інтелект, квантові технології, робототехніка, технології віртуальної та доповненої реальності.У зв’язку із накопиченням величезних масивів цифрової інформації у науковій діяльності використовуються технологій «цифрові дані» та «великі дані». Цифрові гуманітарні науки як міждисциплінарна дослідницька платформа виникла у 90-х роках минулого століття. На початку ХХІ століття ІКТ посилюють свої позиції в астрономії та космонавтиці. Йдеться, зокрема, про галузі математичного моделювання, програмування, роботизації, технології обробки й аналізу BD. Застосування технологій BD як пошукових практик надає можливість реалізації нової дослідницької парадигми для великої кількості наукових дисциплін. Нові теоретико-пізнавальні проблеми, зумовлені трансформаційними процесами у науці початку ХХІ століття, потребують філософського аналізу.

Рівень води в барабані парового котла є одним із найважливіших параметрів, що характеризує надійність роботи котлоагрегату. В даний час все більшого поширення набувають нечіткі регулятори, які реалізують на практиці нечіткі алгоритми управління агрегатами, механізмами, а також технологічними процесами. Застосування технології нечіткої логіки, орієнтованої на обробку логіко-лінгвістичних моделей подання знань, відкриває широкі перспективи для створення інтелектуальних систем управління складними динамічними об'єктами, що діють в умовах неповної інформативності, прогнозувати по-ведінку системи, формувати множину альтернативних дій, виконувати форма-льний опис нечітких правил прийняття рішень. Оперативна ж зміна настроювальних параметрів регулятора дозволяє якісно перейти на більш високий рівень управління технологічними процесами, які супроводжують діяльність людини. У статті пропонується порівняльний аналіз моделі класичної 3-імпульсної автоматичної системи регулювання (АСР) рівню з ПІ-регулятором з одноконтурною АСР з нечітким регулятором у який введено додатковий сигнал по швидкості зміни відхилення регульованої величини.

Формулювання проблеми. Національним центром «Мала академія наук України» (надалі – НЦ МАНУ) ініційовано проєкт «Наш друг – ЦЕРН», спрямований на створення системи підтримки ефективного використання педагогами України ядерних досліджень (ЦЕРН, м. Женева, Швейцарія). Для створення такої системи потрібне знання чинників результативності процесу передачі знань та їхнє урахування в освітній практиці, наданні якісної фізико-математичної освіти та активізації інтересу молоді до неї та науки загалом. Матеріали і методи. Вивчення запитів, оцінок та пропозицій учасників проєкту шляхом інтерактивного опитування з наступною обробкою отриманих даних за допомогою метода Делфі. На основі результатів узагальнення та аналізу отриманих даних сформульовано висновки та рекомендації. Результати. Проведено дослідження основних здобутків від навчання в ЦЕРН педагогів-слухачів шкіл-2018 і 2019 р.р. та учнів-слухачів шкіл-2017 і 2018 р.р. В умовах спричиненого COVID-19 карантину 2020 року сформовано пакет компенсаційних заходів, розроблено тематику вебінарів, у період квітень`2020 – лютий`2021 проведено 19 онлайн занять, у т.ч. 6 вебінарів-мостів ЦЕРН-Україна. Відеозаписи згаданих вебінарів оприлюднено в Інтернеті. Висновки. Створена в Україні система підтримки й поширення отриманих в ЦЕРН знань виступає одним з дієвих чинників співпраці України з ЦЕРН і підтвердила свою життєздатність в умовах карантину. Система заслужила схвалення серед педагогів та учнів.

Формулювання проблеми. Урахування під час навчання фахових математичних навчальних дисциплін принципу фундування знань у процесі вивчення основних математичних понять надає можливість студенту вибирати індивідуальну освітню траєкторію та специфіку майбутньої професійної діяльності. У зв'язку з цим математична освіта майбутнього вчителя математики в даний час потребує якісних змін. Цифрові технології надають широкі можливості модернізації підготовки майбутніх учителів математики. Матеріали і методи. Системний аналіз наукової, навчальної та методичної літератури; порівняння та синтез теоретичних положень; узагальнення власного педагогічного досвіду та досвіду колег з інших закладів вищої освіти, деякі загально математичні та спеціальні методи різницевого числення. Результати. У статті розглянуто особливості реалізації фундування знань у процесі вивчення математичних понять під час освоєння математичної діяльності у різних математичних курсах засобами цифрових технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів математики на прикладі одного із досить універсальних методів знаходження скінченних сум, в основі якого лежать поняття та інструменти різницевого числення, що є дискретним аналогом інтегрування. Наведений метод проілюстровано достатньою кількістю прикладів знаходження скінченних сум, які підтверджують універсальність застосування даного методу для досить широких класів послідовностей. Важливим є саме опанування студентами наскрізної ідеї застосування універсальних методів знаходження скінченних сум, а не їх конкретна реалізація та проведення громіздких обчислень. Вважаємо, що доцільно доповнити технології навчання фахових математичних дисциплін у вищій школі провідним спеціалізованим програмним забезпеченням з математики. Висновки. Реалізація такого підходу дозволить сформувати у майбутніх учителів математики знання та уявлення про міжпредметні зв'язки у шкільному курсі математики, про можливості використання цифрових технологій в процесі вивчення шкільного курсу математики, розвивати уміння самостійно збирати, аналізувати, передавати математичну інформацію, використовувати програмні засоби та апаратні пристрої для здійснення збору, обробки, зберігання та передачі інформації, оцінювати та обирати засоби цифрових технологій для організації навчального процесу з математики, усвідомлення можливостей інформаційного середовища для забезпечення якості навчально-виховного процесу в умовах Нової української школи.

У роботі розглянуто задачу класифікації об’єктів за ознаками та розроблено метод нечіткої класифікації. Для розв’язання задачі запропоновано використовувати нечітку модель представлення знань, побудовану з використанням навчальної вибірки, та систему нечіткого логічного виводу. Автоматичне формування системи нечітких логічних правил відбувається в процесі навчання. У процесі навчання відбувається налаштування параметрів моделі – нечітких границь термів. Для усунення проблеми обробки об’єктів, характеристики яких суттєво відрізняються від більшості об’єктів у вибірці та наближаються до порогових, для визначення границь термів пропонується використовувати квартильні оцінки. Модифікація класичного алгоритму нечіткої класифікації полягає в організації двохетапної процедури класифікації. Для поліпшення якості класифікації будуються допоміжні нечіткі класи, з використанням яких здійснюється відображення об’єктів в чіткі класи з навчальної вибірки. Для оцінювання якості класифікації використовуються метрики точності та повноти. Налаштування параметрів алгоритму нечіткої класифікації та розв’язання задачі нечіткої класифікації виконано з використанням набору даних іриси Фішера. Наведено порівняння результатів класифікації з використанням запропонованого в роботі двохетапного походу і класичного алгоритму нечіткої класифікації. Для зменшення впливу наявних у навчальній вибірці аномальних об’єктів на результат класифікації для визначення границь термів використовується міжквартильне середнє, що робить процедуру визначення границь термів робастною. Показано, що використання міжквартильного середнього для визначення границь термів дозволяє отримати прийнятну точність класифікації для вибірок, які містять об’єкти з аномальними характеристиками. Досліджено вплив способу розбиття вибірки на навчальну і тестову, а також вплив розміру навчальної вибірки на якість класифікації. Запропонований підхід є придатним для обробки даних в умовах обмеженої вибірки, часткового чи повного перекриття класів об’єктів, наявності об’єктів з нетиповими значеннями характеристик.

У статті розглядається актуальна проблема – розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання, яка спрямована на забезпечення ефективної взаємодії ринку праці з ринком освітніх послуг. Проаналізовано стан сучасного ринку праці та економіки, а також необхідність упровадження інформаційних е-засобів для ефективного управління, обробки і використання інформації щодо визнання результатів неформального й інформального навчання, підвищення «видимості» та цінності результатів навчання, які отримані поза системами формального навчання. У роботі розглянуто методи та проаналізовано інструменти розроблення інформаційної системи семантичної ідентифікації і документування результатів неформального й інформального навчання. Зокрема обґрунтовано доцільність використання семантичних технології для обробки даних Semantic Web, головним завданням яких є оброблення інформації на рівні знання; запропоновано в якості основи інформаційної системи використання європейського класифікатора ESCO; модель предметної області описано на основі онтологічних баз знань. У публікації проаналізовано інструменти розробки інформаційної системи, здійснено концептуальне проєктування та розроблення пропонованої системи. Визначено основні можливості та користувачів інформаційної системи, описано основні етапи створення інформаційної системи: створена онтологічна схема; описано процес інтеграції онтології в RDF-сховище; наведені приклади взаємодії з RDF-сховище шляхом застосування мови запитів SPARQL та конекторів GraphD; розроблено архітектуру та інтерфейс користувача запропонованої інформаційної системи. Результати роботи SPARQL-запитів до даних представлені у вигляді наборів результатів. У якості програмних інструментів для розробки вебсервера для надання користувачам доступу до RDF-сховища прийнято мову РНР та PHP фреймворк Laravel. Дослідження обґрунтовують використання бібліотеки React для розробки інтерфейсу користувача інформаційної системи. У публікації визначено, що подальшим напрямком розвитку дослідження може бути імплементація ідей, методів і самої онтології в інші додатки для практичного використання всіма учасниками ринку праці.

В Меморандумі неперервної освіти Європейського союзу зафіксовано, що «Європа вже вступила в «епоху знань»…». Тому сьогодні безперечною є теза про успішність переходу до економіки і суспільства, основаних на знаннях, за умов супроводу його процесом неперервної освіти – учіння довжиною в життя (lifelong learning) [7]. Відтак, концепція освіти впродовж всього життя у ХХІ столітті набула ключового значення.Очевидно, що необхідність у неперервній освіті, професійній підготовці виникає щоразу, коли людина зустрічається з чимсь новим, що з’являється в його професійному й особистому житті. Тому ця необхідність нині набуває все більшої актуальності. За результатами дослідження проблеми неперервності освіти в глобалізованому світі М. Вартанян дійшов висновку, що неперервна освіта має репрезентувати «не тільки освітній шлях людини довжиною в життя з широким спектром можливостей доступу до освіти, але й трьохмірний освітній простір, в якому кожна людина може і зобов’язана знайти свою освітню траєкторію, що відповідає її індивідуальним запитам і потребам суспільства, рівень глибини якої залежить лише від його здібностей» [1, 21]. Ця позиція науковця близька нам за суттю, оскільки відповідає потребам керівників професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) з огляду на специфіку їх управлінської діяльності і може бути основою для побудови такої освітньої траєкторії кожного з них. Вона цілком органічно вбудовується в цілісну систему неперервної професійної освіти як її складова, забезпечуючи підвищення професіоналізму керівників ПТНЗ, їх потребу в постійному професійному вдосконаленні.Проблема неперервної професійної освіти знаходиться в центрі уваги відомих вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких О. Гагаріна, Т. Десятов, С. Коваленко, Л. Кравченко, Л. Лукьянова, Н. Ничкало, В. Олійник, Л. Сігаєва тощо. Безумовно, що основною сферою реалізації неперервності підвищення професійного рівня управлінця (менеджера) є післядипломна освіта, додаткова освіта та самоосвіта. На переконання В. Олійника, самоосвіта керівного персоналу ПТНЗ (як окремий елемент системи післядипломної педагогічної освіти) має бути керованою в міжкурсовий період за акумулятивним принципом і становити фундамент для здобуття вищих освітньо-кваліфікаційних рівнів [1111, 252].Досліджуючи наукові основи підготовки менеджерів освіти у системі неперервної педагогічної освіти, Л. Кравченко модифікувала поняття «педагогічна професійна підготовка менеджера освіти» як «поетапний концентричний індивідуалізований процес цілеспрямованого формування особистісно і соціально значущих професійно-педагогічних компетентностей фахівця та його самоздійснення у системі освіти впродовж життя» [5]. Ідеї, сформульовані Л. Кравченко в концепції професійної підготовки менеджера освіти, можна вважати основоположними для розвитку інформаційно-аналітичної компетентності (ІАК) керівників ПТНЗ, оскільки вони відображають поступальне вдосконалення професіоналізму як індивідуального процесу довжиною в усе життя, висвітлюють наукові засади до організації керованої самоосвіти в міжкурсовий період.Відомо, що будь-який підхід визначається певною ідеєю, концепцією, принципом і базується на основних категоріях. Ідеї неперервності освіти людини в усі періоди її життєдіяльності, розвинуті до теоретичних положень, створили передумови для розробки і розвитку акмеології (акме в перекладі з давньогрецької – вища точка, розквіт, зрілість, найкраща пора) як нової міждисциплінарної галузі наукового знання, що межує з усіма науками, які вивчають людину і які вивчає сама людина в процесі професійного становлення. Акмеологія цілеспрямовано виокремлює професіоналізм і чинники впливу на нього [6, 7]. Завданням акмеології є побудова, розроблення і вдосконалення систем професійної майстерності, для яких ключовими є поняття продуктивності і рівня професіоналізму [3].Здійснення науковцями досліджень в галузі акмеології стосуються вивчення і використання резервних можливостей педагога щодо стану професійного і особистісного зростання – акме. Однак, досягнення суб’єктом навчання вершини професійної майстерності було «природнім в умовах орієнтації освіти на підготовку необхідних для держави спеціалістів і при розгляді професійної освіти як головної цінності…» [16, 45]. Водночас, при такому підході ця парадигма також орієнтується на соціальні норми і фактично дублює андрогогічну. Тому, на думку Ю. Фокіна, цей напрям можна назвати професійною акмеологією. Очевидно, в реаліях сьогодення, коли здійснюється переорієнтація на особистість, її індивідуальні потреби, виникла необхідність змінити орієнтири. Вчений вважає, що при акмеологічному підході до процесів навчання було б більш природним орієнтуватись на потенціал суб’єкта учіння, на його індивідуальність (людина як унікальна самобутня особистість, яка реалізує себе в творчий діяльності). Тоді орієнтація на соціальні норми стає нераціональною і керуватись слід нормами, що залежать від індивідуальності суб’єкта навчання. У такому разі змінюються орієнтири акмеологічної парадигми – викладання має бути спрямоване на допомогу суб’єкту навчання в досягненні вершини його можливостей, в найбільш повній реалізації ним потенціалу своєї особистості. Тобто, той потенціал, яким володіє суб’єкт навчання, може бути розвинутим до таких висот специфічної діяльності, про існування яких інші люди й не здогадувались, а соціальні норми відсутні. В той час як суспільно визнану вершину професійної майстерності індивід досягти нездатний. Такий підхід зараз використовується в дефектології, але «для забезпечення досягнення вершини реалізації індивідуального потенціалу такого підходу потребує кожний, навіть із здібностями і можливостями для одержання установленої суспільством вищої освіти» [16, 46].Такий погляд близький нам за своєю сутністю, оскільки він відповідає особливостям управлінської діяльності керівного персоналу ПТНЗ. Адже в Україні функціонують різнотипні ПТНЗ різних форм власності та підпорядкування, які відрізняються за рівнем атестації, профілем підготовки кваліфікованих робітників для різних галузей виробництва, умовами соціально-економічного регіонального розвитку тощо.Для подальшого дослідження заявленої проблеми необхідно визначити сутність поняття «керівник ПТНЗ». Семантичний аналіз поняття «керівник» показав що це «той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось» [9, 827]. Це також менеджер – найманий робітник, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб’єктом власності визначеними повноваженнями. До числа керівників відносять лінійних і функціональних керівників організації та її структурних підрозділів [2]. В сучасну професійну педагогіку вводяться нові поняття і категорії, що вказує на її постійний розвиток і конвергенцію з іншими науками, зокрема менеджментом. Так, в науковому дослідженні Л. Кравченко на основі авторського компетентнісно-концентричного наукового підходу репрезентовано поняття «менеджер освіти». Нею визначено, що це професіонал високого рівня, освітній лідер, організатор педагогічної взаємодії, що «має спеціальну професійну підготовку, конвергентний світогляд, наділений владними повноваженнями з боку держави чи власника закладу, професійно керує педагогічним колективом відповідно до мети, місії й освітніх стандартів та соціально значущих педагогічних вимог, забезпечує рентабельність і конкурентоздатність освіти, здійснює моніторинг внутрішнього і зовнішнього педагогічного середовища, проводить маркетинг освітніх послуг, налагоджує ефективні зв’язки з громадськістю, як креативна особистість займається оперативним упровадженням інновацій у практику діяльності закладу» [5]. Отже, на основі смислового визначення цього поняття керівниками є директор і його заступники, директор (завідувач) філіалу, завідувач відділення, старший майстер, тобто ті особи, які працюють на керівних посадах, визначених Типовими штатними нормативами ПТНЗ. Вони мають затверджені функціональні обов’язки, що корелюють із змістом наукової категорії «менеджер освіти», і виходять за межі педагогічної діяльності, чим і зумовлюється необхідність визначення індивідуальної траєкторії їх самоосвіти. Керівництво нею в міжкурсовий період сьогодні здійснюється обласними навчально-(науково-)методичними центрами професійно-технічної освіти, які, зазвичай, і визначають зміст самоосвітньої діяльності керівного персоналу ПТНЗ, виходячи з потреб регіону (планують семінари, круглі столи, педагогічні читання, надання методичної допомоги тощо). Однак, останнім часом спостерігається тенденція зростання потреби керівників ПТНЗ у дослідженні окремих проблем розвитку педагогічних процесів, що виражається в координації тем дисертацій, створенні експериментальних майданчиків, підписанні договорів з науковими установами про співпрацю, участь у міжнародних і всеукраїнських виставках, публікації статей у фахових виданнях, виступах на всеукраїнських науково-практичних та науково-методичних семінарах тощо. Реалізація цієї потреби і визначає індивідуальну траєкторію руху особистості керівника до тієї вершини професіоналізму (акме), яку сьогодні він визначає самостійно і здебільшого інтуїтивно. Водночас саме поняття «керована» (самоосвіта) передбачає визначення цілей, планування, організацію, координацію, контроль, при необхідності корегування, аналізу і обов’язково рефлексії.Стратегія управління сучасним ПТНЗ потребує від керівників знань, умінь, навичок і здатності приймати неординарні рішення, організовувати інноваційні, творчі процеси в умовах певної невизначеності, високої конкуренції на ринку освітніх послуг і ринку праці, що зумовлює необхідність постійного суб’єктивного розвитку та опанування різними компетентностями, зокрема інформаційно-аналітичною, яка науковцями визнана невід’ємною складовою управлінської діяльності. Педагогічна практика свідчить, що формування і розвиток інформаційно-аналітичної компетентності (ІАК) не носить цілеспрямованого і обґрунтованого характеру в системі підвищення кваліфікації керівників ПТНЗ. Прояв цієї компетентності здебільшого залежить від ситуативних чинників, а тому в практиці управління не корелює з професіоналізмом управлінця. Однак, нерідко її недостатній розвиток стає причиною невдач в управлінській діяльності [14, 449].Аналіз останніх досліджень і публікацій з філософії, соціології, менеджменту, педагогіки і психології засвідчує зростання інтересу вчених до інформаційного аспекту дійсності та діяльності, що виникає на її основі, та висвітлений в наукових працях Ю. Абрамова, Д. Блюменау, Н. Ващекіна, В. Глушкова, О. Єлчанінової, С. Злочевського, Л. Кедровської, О. Кузя, А. Урсула та інших. Значна увага приділяється вивченню проблеми інформаційного забезпечення управління організаціями (В. Афанасьєв, Г. Воробйов, В. Волович, Н. Дніпренко, Л. Козачкова, В. Тарасенко, С. Шапіро тощо). В. Биков, Г. Бордовський, І. Гришанов, Ю. Дорошенко, М. Жалдак, Л. Калініна, Т. Коваль, В. Лапінський, А. Олійник, Н. Островерхова, Т. Поясок, С. Сисоєва, Л. Сущенко, Н. Тверезовська, І. Утюж та інші розглядають інформаційно-аналітичну діяльність у контексті управління навчальними закладами та організації навчально-виховним процесом.Вивчення результатів науково-дослідної роботи вказує на те, що кожний окремо взятий процес управління в ПТНЗ здійснюється за допомогою інформації – її вивчення, аналізу і синтезу, якісно-смислової переробки, в результаті чого виникає нова інформація та нові знання. З кожним днем у практичних працівників зростає об’єм інформації, що потребує обробки, вивчення, осмислення та прикладного застосування. Тобто, постійний розвиток ІАК суб’єктів управління ПТНЗ є очевидною необхідністю. На це вказують і результати вивчення нами ступеня готовності керівного складу ПТНЗ до реалізації ІАК в практичній діяльності. Саме труднощі, що виникають у роботі з різною інформацією, брак часу, відсутність необхідних «знань, умінь і навичок» як фундаменту інформаційно-аналітичної діяльності (ІАД), часто демотивують керівників до вивчення наукових підходів здійснення управління педагогічним і учнівським колективами, вивчення сучасних тенденцій розвитку професійної освіти і навчання, досвіду роботи своїх колег як за кордоном, так і на теренах країни, тощо.Повертаючись до проблеми нашого дослідження, зазначимо, що ІАК керівників ПТНЗ за визначенням учених (О. Гайдамак, Н. Гайсинк, Т. Єлканова, Н. Зинчук, О. Назначило, В. Омельченко, Н. Рижова, І. Савченко, О. Філімонова, В. Фомін, Н. Фролова, В. Ягупов) є складним, інтегрованим, особистісним та індивідуальним утворенням, до складу якого обов’язково входять когнітивний і функціональний (діяльнісний, процесуальний) компоненти. Для їх розвитку в системі неперервної освіти, а також самоосвіти необхідно передбачити певний зміст – програму як інформаційну технологію розвитку ІАК керівного складу ПТНЗ. Саме її розроблення забезпечить керовану самоосвіту управлінців, а використання різних форм контролю і самоконтролю, самооцінки (рефлексії) – стимулювання до опанування наукових підходів у роботі з інформацією. Таким чином, окреслиться роль обласних навчально-(науково-)методичних центрів професійно-технічної освіти в реалізації акмеологічної парадигми щодо розвитку менеджерів освіти.Існують різні підходи до розроблення навчальних програм. У науковій літературі, що висвітлює результати дослідження проблеми розвитку ІАК, представлені програми формування і розвитку цього утворення у студентів і курсантів. У нашому дослідженні ми маємо справу з дорослими людьми з багатим досвід педагогічної роботи і управлінської діяльності, амбітними у визначенні життєвих і професійних цілей, що необхідно враховувати як при конструюванні змістової складової інформаційної технології розвитку в них ІАК, так і процесуальної. Тому вважаємо, що розроблення програми має здійснюватись на основі діагностики (для визначення рівня сформованої ІАК, потенціалу особистості керівника та його потреб). Адже в «самому загальному вигляді компетентність фахівця – це актуальна особиста якість людини, заснована на знаннях, інтелектуально і особисто зумовлених його соціально-професійними інтересами» [15, 14–15]. Вибір форм навчання також бажано узгоджувати. При цьому необхідно запропонувати декілька, щоб була альтернатива вибору. Не менш важливим є з’ясування очікувань учасників процесу розвитку ІАК щодо обраних ними інформаційних ролей (приймальник, розповсюджувач, оратор) [13]. Одним із методів з’ясування очікувань є робота з «листами очікувань», в яких пропонується закінчити одну із фраз (наприклад: «я сподіваюсь, що виконання цієї програми буде …», «я бажав би (бажала) унести з собою …», «я очікую, що …», «я буду розчарований (розчарована), якщо …» і т. ін.). Вони мають певне значення: для організаторів процесу навчання – дають інформацію про те, на що сподіваються учасники процесу, для самих керівників – це деякою мірою стимул для цілеспрямованої роботи.Ефективний розвиток ІАК керівників ПТНЗ у процесі неперервної професійної освіти, зокрема в міжкурсовий період, як зазначалось вище, передбачає визначення мети і завдань. Метою нашої програми є розвиток ІАК керівників ПТНЗ, а завдання полягають у: вивченні теоретичної основи ІАД (систему теоретичних і технологічних знань); розвинути в керівників інформаційно-аналітичні уміння, рефлексивні здібності, що допомагають усвідомлювати і оцінювати ІАД. Отже, реалізація програми розвитку ІАК дасть змогу її учасникам опанувати системою інформаційно-аналітичних знань (базовими поняттями, технологіями – способами і методами – здійснення ІАД; реалізувати їх на практиці (опанувати інформаційно-аналітичними уміннями); оцінювати і корегувати ІАД, визначати перспективи розвитку ІАК у межах власного потенціалу.При розробленні програми можливе використання блочно-модульного структурування навчального матеріалу з урахуванням рівня сформованості ІАК керівника. Ґрунтуючись на результатах попереднього опитування керівного персоналу ПТНЗ, зазначимо, що зміст програми може містити, наприклад, такі теми: основні теоретичні положення розвитку ІАК, організація ІАД, засоби забезпечення ІАД, інформаційний пошук, обробка і фіксація інформації, аналіз і синтез отриманої інформації, практичне використання інформації в управлінській діяльності, самодіагностика рівня ІАК.Для визначення блочно-модульного розподілу навчального матеріалу, орієнтуючись на загальну структуру діяльності і логіку управлінської діяльності керівників ПТНЗ, ми визначили структуру їх ІАД і виокремили інформаційно-аналітичні уміння, які необхідні в роботі з інформацією. Одержані результати показані на рис. 1, який ілюструє, що на першому етапі ІАД – мотиваційно-цільовому – керівник використовує управлінські уміння (коректне формулювання своїх інформаційних запитів; визначення потреби певного інформаційного ресурсу в межах оперативного і стратегічного управління ПТНЗ; сприйняття і активний пошук усіх різновидів і типів інформації; уміння, що запезпечують планування, організацію і регулювання інформаційно-аналітичної дільності; створення і забезпечення розвитку інформаційної системи ПТНЗ); на другому етапі – організаційно-виконавчому – затребувані